Призначення, бойові характеристики та загальна будова пістолету Макарова

Стрільба ведеться з місця з різних положень “лежачи”, “з коліна”, “стоячи” (за рішенням командира). Протягом навчального року кожний підрозділ виконує не менше двох вправ стрільб у протигазах. Військовослужбовці, які успішно виконали стрільби на дальності 50 м, починають до відпрацювання вправ на дальності 100 м.

На виконання однієї вправи видається п'ять малокаліберних набоїв. Час на стрільбу не обмежений. Вогнеметники, у яких середня точка влучення не виходить за межі “уразливого місця цілі”, після виконання всіх підготовчих вправ допускаються до навчальних стрільб з РПВ - 16 (РПО - А) штатним пострілом.

“Уразливе місце цілі” виконано у формі кола і знаходиться на мішенях для підготовчих вправ, витриманих у розмірах спортивних мішеней (додаток 3) і призначених для стрільби з малокаліберної гвинтівки на відстанях 50 - 100 м.

Виконанню вправ стрільб з озброєння танків штатним артилерійським пострілом передує проведення контрольного заняття з виконання відповідної вправи стрільб щодо визначення готовності особового складу до стрільби під керівництвом командира батальйону або його заступника (у ВВНЗ та навчальних підрозділах - викладача кафедри (циклу) вогневої підготовки) зі складанням відомості та акта (додатку 5; 6).

2.2. На танковій директрисі (директрисі БМ) під час стрільби штатним артилерійським пострілом (стрільби з БМ, що мають балістичні обчислювачі) на (біля) пункті управління обладнується метеопост. Керівник стрільби на ділянці доводить до командирів бойових машин перед початком стрільби та щогодини в ході стрільби метеоумови, у разі різкої зміни метеоумов - негайно. Обладнання метеопосту включає:

термометр для виміру температури повітря;

термометр для виміру температури зарядів;

3 - 4 контрольні шухляди (контейнери) з боєприпасами;

анемометр (вітромір) з лімбом;

барометр.

Допускається заміна барометра, анемометра та термометра для виміру температури повітря сертифікованим та прийнятим на озброєння комплексним приладом (анемометром).

Термометр і барометр встановлюються в шафі, що обладнана жалюзі. Контрольні шухляди (контейнери) з боєприпасами і термометром, вкладеним усередину шухляди (контейнера), зберігаються на ґрунті в затінку.

2.3. Підрозділи прибувають на військове стрільбище (директрису, вогневе містечко) не пізніше ніж за 30 хвилин до початку стрільби. Цей час використовується для перевірки зброї (озброєння) на розрядження, організації занять на навчальних місцях, перевірки роботи полігонного обладнання мішеневого поля та огляду мішеней; перевірки зв'язку старшого керівника стрільби з керівниками стрільби на ділянках, з бойовими машинами та навчальними місцями, на яких буде проводитися стрільба, бліндажами, а також для перевірки готовності озброєння і зброї до стрільби та розрахунку вихідних установок ведення вогню.

Зв'язок керівника стрільби на ділянці з тими, хто стріляє з бойових машин та вертольотів, здійснюється по штатних засобах радіозв'язку, за відсутності радіозв'язку стрільба забороняється.

Підрозділи, призначені для виконання стрільб з вогнеметів, повинні прибувати на полігон для стрільби (додаток 14) не пізніше, ніж за 30 хвилин до початку занять. Цей час використовується на організацію виконання вправ на навчальних місцях (точках), перевірку мішеневого обладнання, перевірку зв'язку із старшим керівником стрільби, постановку завдань тим, хто навчається і додатковому персоналу, підготовку вогнеметів, а також для вирішення інших організаційних питань.

До початку виконання вправи керівники стрільби на ділянках зобов'язані перевірити екіпірування тих, хто навчається, знання ними умов виконання вправ і заходів безпеки. До виконання вправ стрільб допускаються лише ті військовослужбовці, які вивчили матеріальну частину вогнемета РПВ - 16 (РПО - А), вимоги безпеки, основи і правила стрільби з вогнемета, умови вправи та склали залік. Військовослужбовці, які не склали залік, до стрільби не допускаються.

2.4. У керівника стрільби на дільничному пункті управління повинна бути така документація:

план проведення заняття з вогневої підготовки;

варіанти показу цілей (відповідно до умов вправ, що виконуються);

відомість визначення індивідуальної оцінки та обліку результатів виконання вправ стрільб (додаток 7);

відомість складання заліків зі знань вимог безпеки під час проведення занять з вогневої підготовки (додаток 8);

витяг з наказу командира військової частини про організацію і проведення стрільб, забезпечення виконання вимог безпеки;

мішені по яких проводилось приведення зброї (озброєння) до нормального бою;

для контрольних занять, підсумкових перевірок (інспекцій) - акти технічного стану техніки та озброєння (крім стрілецької зброї) (додаток 9);

під час виконання вправ стрільб штатним артилерійським пострілом - акт проведення контрольного заняття особового складу підрозділу з визначення готовності до виконання стрільб штатним артилерійським пострілом;

навчально - методична література.

2.5. Порядок проведення занять з вогневої підготовки та виконання вправ стрільб (вправ бойових стрільб).

Перед початком заняття командир підрозділу, що стріляє (керівник заняття):

повідомляє тему, мету та порядок проведення заняття;

визначає навчальні місця та порядок взаємодії з керівниками стрільби на ділянках (навчальних місцях, де проводиться стрільба), повідомляє час початку та закінчення стрільби;

після постановки завдань дає команду на зайняття підрозділами зазначених навчальних місць (ділянок стрільби).

Із зайняттям підрозділом зазначеної ділянки керівник стрільби:

повідомляє тему, мету (у разі необхідності) і порядок проведення заняття;

визначає на місцевості вихідне положення, вогневі позиції для бойових машин та тих, хто навчається (під час стрільби зі стрілецької зброї та гранатометів), рубежі відкриття та припинення вогню, основні та небезпечні напрямки стрільби, напрямок та швидкості руху БМ, порядок зайняття та зміни вогневих позицій, розвороту на рубежі припинення вогню та повернення у вихідне положення;

визначає порядок взаємодії з керівниками на навчальних місцях, де буде проводитися стрільба;

перевіряє знання тими, хто навчається, умов вправи, що виконується, та вимог безпеки під час стрільби (додаток 10), у разі необхідності доводить до них метеодані;

ставить командирам взводів (відділень), що стріляють, бойове завдання щодо дій у наступі або в обороні залежно від умов вправи, що виконується.

Із зайняттям підрозділом зазначеної ділянки керівник бойової стрільби:

повідомляє тему, мету (у разі необхідності) і порядок проведення заняття;

визначає на місцевості вихідне положення, рубежі відкриття та припинення вогню, основні та небезпечні напрямки стрільби, розвороту на рубежі припинення вогню та повернення у вихідне положення;

перевіряє знання тими, хто навчається, вимог безпеки під час стрільби (додаток 10) у разі необхідності доводить до них метеодані;

ставить командирам взводів (відділень, екіпажів, бойових груп), що виконують вправу бойових стрільб, бойове завдання щодо дій, що виконуються.

Під час постановки бойового завдання керівник стрільби (бойової стрільби) на ділянці визначає:

орієнтири;

короткі висновки із оцінки противника;

об'єкти та цілі, які уражаються засобами старшого командира на напрямку дій, які будуть виконуватись, а також завдання сусідів та розмежувальні лінії з ними;

бойове завдання підрозділу та замисел бою (дій);

бойові завдання особовому складу (підрозділам);

витрату ракет і боєприпасів на виконання бойового завдання;

час готовності до виконання бойового завдання;

місце командно - спостережного пункту та заступників.

Надалі керівник стрільби на ділянці виконує обов'язки, викладені у додатку 2 до Курсу стрільб.

Командири взводів ставлять бойове завдання (додаток 11) командирам відділень (командирам БМ) перед виконанням вправи своїм взводом та кожній зміні тих, хто стріляє, а командири БМ ставлять бойові завдання членам екіпажів у бойових машинах, під час завантаження боєприпасів (командири відділень ставлять бойове завдання відділенням після отримання боєприпасів).

Забороняється повідомляти тим, хто навчається, місця розташування цілей та порядок їх показу.

Для набуття особовим складом вогнеметних підрозділів, що навчаються, самостійності і кмітливості у рішенні різноманітних бойових завдань кожному вогнеметнику необхідно міняти місце на вогневому рубежі, порядок показу, місцезнаходження і напрямок руху мішеней і спосіб їх освітлення.

Під час проведення стрільби на одній ділянці військового стрільбища (директриси) дотримується такий самий порядок, як і на декількох.

У ході виконання вправи керівник стрільби на ділянці спостерігає за діями тих, хто стріляє, та рухом БМ, керує показом цілей та оцінює дії тих, хто навчається, відображаючи результати стрільби у відомості визначення індивідуальної оцінки та обліку результатів виконання вправи стрільб. Керівнику стрільби забороняється втручатися в дії тих, хто стріляє, якщо не порушуються вимоги безпеки.

Після закінчення стрільби підрозділу (зміни) керівник стрільби на ділянці наказує перевірити зброю, озброєння БМ на розрядження, їх боєукладку, стрічки та коробки, магазини та додаткові сумки для магазинів (розвантажувальні жилети, кишені бронежилетів), зібрати гільзи; у разі необхідності оглядає мішені, потім проводить розбір виконання вправи з усім особовим складом та повідомляє оцінку за виконання вправи.

Під час проведення стрільби з використанням інформації про ураження цілей, або при наявності засобів відеофіксації влучень огляд мішеней може не проводитися.

2.6. У ході виконання вправ стрільб керівник стрільби на ділянці повинен перебувати:

під час стрільби в пішому порядку - вдень не ближче 15 м від тих, хто стріляє, вночі - не ближче 5 м;

під час стрільби через бійниці (поверх борту) БМ, з кабіни автомобіля, вертольота у польоті - у БМ, автомобілі, вертольоті;

під час стрільби з озброєння БМ - на дільничному пункті управління;

під час виконання ВБС у складі підрозділу - за бойовим порядком підрозділів у місці, що забезпечує спостереження за діями тих, хто стріляє, але не ближче 15 м вдень і не ближче 5 м вночі. Під час дій підрозділів на БМ керівник бойової стрільби екіпажу (відділення, взводу) перебуває на дільничному пункті управління або в одній БМ з командиром підрозділу (під час проведення бойової стрільби з танковим екіпажем (взводом), як правило, на виділеній йому БМ, що рухається поруч з БМ командира того підрозділу, який навчається).

Під час виконання вправ стрільб з коротких зупинок та на ходу (з ходу) показ цілей проводиться після проходження тих, хто стріляє (БМ), РВВ, а також після досягнення ними рубежів, від яких обчислюються дальності до цілей, зазначених в умовах вправ.

Варіанти показу цілей та вогневі позиції (під час виконання вправ стрільб з місця) для кожної зміни тих, хто навчається, визначаються керівником стрільби на ділянці або особою, що перевіряє.

Питання 3: Перевірка бою та приведення до нормального бою гармати 2А42 на БМП-2.

Відповідь на питання: Порядок перевірки бою гармати в ручному режимі:

встановити пристрілочну мішень на відстані 100 метрів від дульного гальма гармати;

зарядити гармату стрічкою з 50-60 набоями та провести неприцільно прогрівну чергу 4-5 пострілів з будь-яким темпом;

встановити кут прицілювання 10 по шкалі БР прицілу БПК-2-42 та навести центральний косинець в ТНП на пристрілочній мішені;

провести 5 одиночних пострілів з інтервалом 0,5 с без виправлення наведення;

вимкнути електроспуски, витягти черговий набій з лінії досилання, спустити затворну раму з шептала та придати стволу кут підвищення 35-40°;

оцінити величину розсіювання снарядів: чотири пробоїни з п'яти повинні вміщуватись в габарит 300 х 300 мм при вільному положенні габаритної рамки. Якщо ця умова не виконана, необхідно виявити причину підвищеного розсіювання та після її усування повторити стрільбу;

при нормальному розсіюванні графічно з'ясувати положення СТП та замірити її координати відносно КТ;

Якщо Y та Z СТП по абсолютній величині не перевищують 10 см, перевірку бою одиночним вогнем закінчити. Якщо хоча б одна координата по абсолютній величині перевищує 10 см, необхідно: ввести коректуру в приціл, для чого:

від ТНП відкласти координати Y та Z СТП зі своїми знаками та в цій точці нанести на мішень нову ТНП;

механізмами наведення навести центральний косинець в стару ТНП;

вивірочними механізмами прицілу вивести центральний косинець в нову ТНП, спостерігаючи за тим, щоб положення ствола було незмінним;

перевірити наведення перехрестя ТХП-30 в точку наведення гармати;

зняти тимчасову ТНП з мішені;

зарядити гармату, навести центральний косинець з прицілом 10 по шкалі БР в стару ТНП та провести чергу у вісім пострілів з малим темпом;

вимкнути електроспуски, витягти черговий набій з лінії досилання, спустити затворну раму з шептала, придати стволу кут підвищення 35-40°;

оцінити величину розсіювання снарядів: шість з восьми пробоїн повинні вміщуватися в габарит 400 х 400 мм при вільному положенні габаритної рамки;

з'ясувати графічне положення СТП та замірити її координати відносно КТ, якщо Y та Z СТП по абсолютній величині не перевищують 10 см, перевірку бою в ручному режимі закінчити;

Якщо хоча б одна координата по абсолютній величині перевищує 10 см, то необхідно внести коректуру в приціл по тим же правилам що і при веденні одиночного вогню та повторити чергу поки не буде досягнута задана вимога влучності.

Якщо умови купчатості і влучності не вдається одержати, то необхідно зробити огляд спареної установки, приводів наведення, механізму передачі кутів прицілювання від гармати до прицілу, виявити та усунути несправності (залучити для цього фахівців служби РАО), після чого привести гармату 2А42 до нормального бою.

Порядок перевірки бою гармати 2А42 у стабілізованому режимі:

ввімкнути стабілізатор озброєння та потенціометрами «БАЛАНС» на пульті оператора усунути відведення лінії прицілювання;

зарядити гармату і зробити чергу за тих самих умов, що й у ручному режимі (з вимкненим стабілізатором озброєння);

вимкнути стабілізатор озброєння та вимкнути ланцюги стрільби, перевірити гармату на розрідженість і надати стволу гармати кут підвищення 35-40°;

знайти положення середньої точки влучення зробленої черги та визначити її відхилення відносно СТВ, отриманої при ручному режимі стрільби. Якщо це відхилення не перевищує 20 см, перевірку бою закінчити;

якщо зсув відхилення середньої точки влучання більше 20 см, то відстріляти ще дві черги з інтервалом у 5 хвилин на тих же установках прицілу, знайти центр групування трьох черг і визначити його зсув відносно СТВ, отриманої при ручному режимі стрільби.

Якщо й у цьому випадку зсув перевищує 20 см, то перевірку бою припинити і після ретельного регулювання параметрів стабілізатора знову перевірити зсув СТВ у стабілізованому режимі.

Координати СТВ щодо контрольної точки, отримані при ручному і стабілізованому режимах стрільби, записуються в звітно-перевірочну картку

Білет №27

Питання 1: Призначення, бойові характеристики та загальна будова СПГ-9.

Відповідь на питання: Сучасні бойові дії характеризуються масовим застосуванням бойової техніки, великою різноманітністю вогневих завдань та застосуванням широкого спектру броньованих вогневих засобів, з'явлення їх на короткий час та значна рухомість цих цілій. Одним із зразків зброї для ураження броньованих цілей є станковий протитанковий гранатомет СПГ - 9В. В перше, як рахують за кордоном, безоткатна гармата була розроблена у США в період ІІ-ї Світової війни. Однак ідея створення безоткатної гармати належить російським зброярам. У 1923 році російський зброяр Курчевський створив безоткатну (динамореактивну) гармату. І з середини 30-х років на озброєння Червоної Армії знаходиться 76мм батальйонна гармата Курчевського ДРП-4. Вона мала вигляд, який споріднений тимчасовому СПГ-9М.



Станковий гранатомет СПГ-9М (Копье) є могутнім вогневим засобом механізованих, аеромобільних та парашутно-десантних підрозділів. На озброєння РА СРСР принятий у 1963 році індекс ГРАУ 6Г6 (6Г13 - СПГ-9М).

Гранатомет СПГ-9 являється гладкоствольним, безвідкатним, динамо-реактивною гарматою, для стрільби з гранатомета ПГ-9В застосовується активно-реактивний постріл ПГ-9В з кумулятивною гранатою, а з гранатомета СПГ-9М постріл з осколкової гранатою ОГ-9В.

Особливість будови такої зброї є в тому, що його ствол з казенної частини має отвір, через який при пострілі витікає велика частина порохових газів, при цьому виникає реактивна сила, яка діє на гранату, та врівноважує силу віддачі, тому ця зброя не має проти відкотного устрою, що значно полегшує її конструкцію.

Дія протитанкової гранати полягає в тому, що вона, пробиваючи броню направленим струменем газів і розплавленого металу, вражає екіпаж, руйнує озброєння та обладнання, запалює пальне і боєприпаси.

Гранатомет призначений для ураження танків, самохідних установок всіх типів і інших броньованих засобів противника. Крім того, гранатомет може бути використаний для подавлення живої сили і вогневих засобів противника, що знаходяться в довготривалих, дерево-земляних і легких укриттях польового типу або в цегляних спорудах міського типа.

В сучасних протитанкових гранатометах снаряд - протитанкова граната кумулятивної дії - при пострілі викидається із стволу силою тиску порохових газів (динамічна дія), а реактивна сила, що виникає при витіканні назад із стволу газів, врівноважує силу віддачі (реактивну дію).

Протитанкова кумулятивна граната має бронепробивну дію, яка дає можливість вести ефективну боротьбу з усіма типами сучасних танків та самохідно-артилерійських установок противника.

Гранатомет обслуговується обслугою у складі: навідника, заряджаючого і піднощика. Командує обслугою командир гармати (гранатомету).

Гранатомет із ЗІП на великі відстані перевозять в кузові автомобіля (бронетранспортера) або на інших транспортних засобах в штатному закупорюванні або без закупорювання. У останньому випадку гранатомет повинен бути закріплений. Постріли транспортуються в парковій укупорці.

а) в похідному положенні щодо перевезення у бронетранспортеру (автомобілі), або перенесення; б) в бойовому положенні з оптичним прицілом ПГОК-9; в) в бойовому положенні з ПГОК-9 і електронно-оптичним прицілом ПГМ-9.	Для підрозділів ВДВ до гранатомета СПГ-9М приєднується з'ємний колесний хід, гранатомет має назву СПГ-9ДМ.

На невеликі відстані гранатомет переносять, а за наявності колісного ходу - перевозять, силами розрахунку, а постріли переносять в двох спеціальних сумках (по три постріли в кожній).

Бойові властивості гранатомета.

Найбільш дійсний вогонь під час стрільби з гранатомета кумулятивною гранатою по цілях, які знаходяться на відстані прямого пострілу. Дальність ефективного вогню 800 метрів. Відстань прямого пострілу по цілях висотою 2 м:

під час стрільби пострілом ПГ-9В - 800 м;

під час стрільби пострілом ОГ-9В - 345 м.

Час переводу гранатомету з похідного положення в бойове - 25-35 с., з бойового у похідне - 25-35 с.

основні дані станкового гранатомета СПГ-9

а. Балістичні

Калібр 73 мм

Прицільна відстань стрільби прямою наводкою кумулятив-ною і осколковою гранатами 1300 м,

роздільною наводкою при стрільбі осколкової гранатою 4500 м.

Початкова швидкість гранати ПГ-9 435 м/сек

Початкова швидкість гранати: ОГ-9 316 м/с;

Максимальна швидкість гранати 700 м/сек

Живучість стволу…………………………500 пострілів;

Температурний режим……………………-30 - +70°С;

Бойова швидкострільність до 6 пострілів за хвилину.

б. Вагові

Вага граната з оптичним прицілом 50,5кг.

Вага гранатомета СПГ-9ДМ з колесним ходом і оптичним прицілом 64,5 кг.

Вага гранатомета СПГ-9ДМ з оптич. прицілом без колісного ходу і хомута 47,5кг

Вага верстата 12 кг

Вага колісного ходу 12,0 (15,9) кг

Вага пострілу: ПГ-9В - 4,4 кг; ОГ-9В - 5,5 кг.

Вага сумки з трьома пострілами: ПГ-9В - 16,4 кг; ОГ-9В - 19,7 кг.

в. Конструктивні

Найбільший кут підвищення +7°

Найбільший кут пониження -3°

Кут горизонтального обстрілу ±15°

Найбільша довжина гранатомета 2110 мм

Найбільша ширина гранатомета в бойовому положенні 990 мм

Найбільша висота гранатомета в бойовому положенні 800 мм

Основні частини та механізми гранатомету

Гранатомет складається з наступних основних частин та механізмів:

ствол з затвором;

електростріляючий механізм;

прицільні пристосувань (приладів) (ПГОК-9, ПГН - 9 та механічний приціл);

станок (верстат);

колісний хід (до СПГ-9ДМ).

До гранатомета також додається комплект ЗІП.

Питання 2: Оцінка вогневої підготовки. Рішення вогневої задачі № 27.

Відповідь на питання: Індивідуальна оцінка вогневої підготовки того, хто навчається, складається з оцінок за виконання вправи стрільб, управління вогнем (для офіцерів та сержантів), знання основ і правил стрільби та матеріальної частини озброєння (виконання нормативів) і визначається:

“відмінно” - якщо оцінка за виконання вправ стрільб та управління вогнем (для офіцерів та сержантів*) “відмінно”, а за знання основ і правил стрільби та матеріальної частини (виконання нормативів) - не нижче “добре”;

“добре” - якщо оцінка за стрільбу та управління вогнем (для офіцерів та сержантів*) не нижче “добре”, а за знання основ і правил стрільби, матеріальної частини (виконання нормативів) - не нижче “задовільно”;

“задовільно” - якщо всі оцінки не нижче “задовільно” або якщо за виконання вправ стрільб та управління вогнем (для офіцерів та сержантів*) не нижче “добре”, а за знання основ і правил стрільби або матеріальної частини (виконання нормативів) - “незадовільно”.

Оцінка за виконання вправ стрільб визначається за результатами виконання ВНС (ВКС, ВБС). Оцінка за знання основ і правил стрільби та матеріальної частини (виконання нормативів) визначається під час проведення занять на навчальних місцях.

3.1.1. Індивідуальна оцінка стрільби з вогнемета того, хто навчається, складається з оцінок за знання основ і правил стрільби та матеріальної частини вогнемета; за тактику дій вогнеметника під час стрільби або на тактико - спеціальному занятті; за виконання вправ стрільб (підготовчих, навчальних і групових).

Оцінка визначається:

“відмінно” - якщо не менше двох оцінок “відмінно”, при цьому одна з них за виконання вправ стрільб, і одна оцінка не нижче ніж “добре”;

“добре” - якщо не менш двох оцінок “добре”, при цьому одна з них за виконання вправ стрільб, і одна оцінка не нижче ніж “задовільно”;

“задовільно” - коли всі оцінки не нижче ніж “задовільно”.

Індивідуальна оцінка за стрільбу з вогнемета виводиться за результатами виконання одиночних і групових стрільб з вогнемета. Оцінка за знання основ і правил стрільби та матеріальної частини вогнемета визначається під час проведення занять на навчальних місцях, а оцінка за тактику дій вогнеметника - на контрольних заняттях, що проводяться за планом бойової підготовки.

Стрільба з вогнемета оцінюється “незадовільно” незалежно від кількості уражених цілей, якщо вогнеметник порушив правила і вимоги безпеки під час поводження з вогнеметом.

3.1.2. У ВВНЗ оцінка за виконання вправ стрільб визначається за результатами виконання вправи стрільб, що визначена як залікова, після закінчення семестру, а якщо вправа не виконувалася - за оцінками, отриманими за виконання усіх ВНС і ВКС протягом семестру в нижчевикладеному порядку.

Під час виконання тим, хто навчається, декількох вправ з одного чи різних видів зброї оцінка за виконання вправ стрільб визначається:

“відмінно” - якщо не менше половини оцінок, у тому числі за виконання вправи стрільб з основного виду зброї, “відмінно”, а інші - не нижче “добре”;

“добре” - якщо не менше половини оцінок, у тому числі за виконання вправи стрільб з основного виду зброї, не нижче “добре”, а інші - не нижче “задовільно”;

“задовільно” - якщо не більше однієї оцінки “незадовільно”, але не за виконання вправи стрільб з основного виду зброї, а інші оцінки - не нижче “задовільно”.

Підсумкова оцінка вогневої підготовки тому, хто навчається, виставляється:

в органах управління, військових частинах - за результатами контрольного заняття з виконанням ВКС, визначених старшим начальником (командиром) під час проведення перевірки (інспекційного заходу), самооцінки (оцінки першого або другого рівня);

у навчальних підрозділах - за результатами контрольного заняття з виконанням ВКС на випускних іспитах.

Основним видом зброї (озброєння), з якого виконуються вправи стрільб, є:

для командирів механізованих відділень (відділень родів військ і спеціальних військ) - автомат, усе озброєння БМ;

для командирів танків, навідників гармати, навідників - операторів БМ, навідників кулеметів - усе озброєння їх БМ;

для командирів гранатометних відділень (обслуг гранатометів, переносних ПТРК) - гранатомет (переносний ПТРК);

для офіцерів органів військового управління, установ та організацій Збройних Сил України, управлінь військових частин і підрозділів - автомат, пістолет;

для командирів військових частин, підрозділів та їх заступників (за винятком заступників з логістики (тилу, озброєння), начальників оперативних відділень, начальників розвідки, начальників відділів (відділень) бойової підготовки - автомат та основне озброєння військової частини, підрозділу (танк, БМП, БТР, БРДМ тощо);

для курсантів ВВНЗ, навчальних підрозділів - відповідно до програми навчання.

Загальна оцінка за рівень підготовки військовослужбовця по завершенні базового, спеціалізованого і бойового рівнів навчання у стрільбі визначається:

“виконаний” - якщо 80 % всіх спланованих вправ стрільб в поточному рівні підготовки оцінені позитивно, при цьому 80 % (для офіцера - 90 %) з основного виду зброї оцінені не нижче “добре”;

“не виконаний” - якщо не виконані вимоги на оцінку “виконаний”.

У разі, якщо військовослужбовець отримав оцінку за базовий рівень навчання у стрільбі “не виконаний”, то до навчання у наступному, спеціалізованому рівні, він не допускається (додатково з ним проходяться заняття до отримання оцінки “виконаний”). Це стосується і переходу зі спеціалізованого рівня навчання у стрільбі до навчання у бойовому рівні.

Оцінка з вогневої підготовки екіпажу танка (БМ) виводиться за індивідуальними оцінками членів екіпажу та визначається:

“відмінно” - якщо оцінка командира танка (БМ) та навідника (навідника - оператора) “відмінно”, а інших членів екіпажу - не нижче “добре”;

“добре” - якщо оцінка командира танка (БМ) та навідника (навідника - оператора) “добре”, а інших членів екіпажу - не нижче “задовільно”;

“задовільно” - якщо оцінка командира танка (БМ) та навідника (навідника - оператора) не нижче “задовільно”.

Якщо в одному підрозділі частина тих, хто навчається, виконувала вправу стрільб вдень, а решта - вночі, загальна оцінка виводиться за сумою оцінок, отриманих за стрільбу вдень і вночі.

Підсумкова оцінка роті визначається за результатами контрольного заняття з виконанням ВКС (ВНС поточного спеціалізованого рівня підготовки) та ВБС (БС) (поточного бойового рівня підготовки), визначених старшим начальником (командиром) під час проведення перевірки (інспекційного заходу), самооцінки (оцінки першого або другого рівня).

Оцінка з вогневої підготовки відділенню, взводу, роті виводиться за двома оцінками: за виконання ВБС (БС) і за виконання вправ стрільб.

Вона визначається:

“відмінно” - якщо оцінка за виконання ВБС (БС) “відмінно”, а за виконання вправ стрільб - не нижче “добре”;

“добре” - якщо оцінка за виконання ВБС (БС) не нижче “добре”, а за виконання вправ стрільб - не нижче “задовільно”;

“задовільно” - якщо обидві оцінки не нижче “задовільно”.

Якщо проводилися тільки ВБС (БС) або виконувалися тільки вправи стрільб, оцінка з вогневої підготовки зазначеним підрозділам визначається за результатами виконаних ВБС (БС) або вправ стрільб.

Оцінка підрозділу (роті, взводу) за виконання ВБС (БС) взводів (відділень, бойових груп) визначається:

“відмінно” - якщо більше половини взводів (відділень, бойових груп) одержали оцінки “відмінно”, а решта взводів (відділень, бойових груп) - не нижче “добре”;

“добре” - якщо не менше половини взводів (відділень, бойових груп) одержали оцінки “добре”, а решта взводів (відділень, бойових груп) - не нижче “задовільно”;

“задовільно” - якщо не більше однієї третини взводів (відділень, бойових груп) одержали оцінки “незадовільно”, а решта взводів (відділень, бойових груп) - не нижче “задовільно”.

Оцінка роті, батареї (взводу, відділенню) за виконання вправ стрільб у всіх підрозділах виводиться сумарно за оцінками, отриманими кожним, хто навчається, і визначається:

“відмінно” - якщо не менше 90 % тих, хто навчається, одержали позитивні оцінки, при цьому не менше 50 % тих, хто навчається, одержали оцінку “відмінно”, а навідники - оператори (навідники гармат, кулеметники) БМ - не нижче “добре”;

“добре” - якщо не менше 80 % тих, хто навчається, одержали позитивні оцінки, при цьому не менше 50 % тих, хто навчається, одержали оцінку “добре”, а навідники - оператори (навідники гармат, кулеметники) БМ - не нижче “задовільно”;

“задовільно” - якщо не менше 70 % тих, хто навчається, одержали оцінки не нижче “задовільно”.

Оцінки за виконання вправ стрільб з автоматичних, підствольних, протитанкових гранатометів і переносних ПТРК включаються в суму оцінок за виконання вправ стрільб зі стрілецької зброї, а оцінки за виконання вправ стрільб з цієї самої зброї, але встановленої на БМ, - у суму оцінок за виконання вправ стрільб з БМ.

Оцінка за виконання вправ підготовчих, навчальних і групових стрільб вогнеметного підрозділу (відділення, взвод) виводиться за індивідуальними оцінками тих, хто навчається:

“відмінно” - якщо не менше 90 % тих, хто навчається, одержали позитивні оцінки, при цьому не менше 50 % тих, хто навчається, одержали оцінку “відмінно”;

“добре” - якщо не менше 80 % тих, хто навчається, одержали позитивні оцінки, при цьому не менше 50 % тих, хто навчається, одержали оцінку не нижче “добре”;

“задовільно” - якщо не менше 70 % тих, хто навчається, одержали оцінки не нижче “задовільно”.

Оцінка з вогневої підготовки батальйону виводиться за оцінками з вогневої підготовки управління батальйону, рот, батарей та бойових підрозділів, що входять до складу батальйону.

Вона визначається:

“відмінно” - якщо управління батальйону та не менше половини рот (батарей) і бойових підрозділів одержали оцінку “відмінно”, а інші роти (батареї) і бойові підрозділи - не нижче “добре”;

“добре” - якщо управління батальйону та не менше половини рот (батарей) і бойових підрозділів одержали оцінку не нижче “добре”, а інші роти (батареї) і бойові підрозділи - не нижче “задовільно”;

“задовільно” - якщо не більше однієї роти (батареї) або одного бойового підрозділу одержали оцінку “незадовільно”, а управління батальйону та інші роти (батареї) і бойові підрозділи - не нижче “задовільно”.

Під час перевірки двох рот (батарей) оцінка “задовільно” виставляється: якщо обидві роти одержали оцінки “задовільно” або одна рота одержала оцінку “незадовільно”, а інша рота - не нижче “добре” за умови позитивних оцінок бойових підрозділів.

Оцінка з вогневої підготовки військовій частині рівня бригада (полк), що входить до складу Сил негайного реагування, виводиться за оцінками вогневої підготовки батальйонів, дивізіонів (за стрільбу та управління вогнем), бойових підрозділів та підрозділів бойового забезпечення, що входять до складу бригади (полку).

Вона визначається:

“відмінно” - якщо управління бригади (полку) та більше половини батальйонів (дивізіонів), бойових підрозділів та підрозділів бойового забезпечення одержали оцінку “відмінно”, а інші батальйони (дивізіони), бойові підрозділи та підрозділи бойового забезпечення - не нижче “добре”;

“добре” - якщо управління бригади (полку) та не менше половини батальйонів (дивізіонів), бойових підрозділів та підрозділів бойового забезпечення одержали оцінку не нижче “добре”, а інші батальйони (дивізіони), бойові підрозділи та підрозділи бойового забезпечення - не нижче “задовільно”;

“задовільно” - якщо не більше одного батальйону (дивізіону) і одного бойового підрозділу або не більше двох бойових підрозділів одержали оцінку “незадовільно”, а управління бригади (полку) та інші батальйони (дивізіони) і бойові підрозділи - не нижче “задовільно”.

Під час перевірки двох батальйонів (дивізіонів) оцінка “задовільно” виставляється, якщо обидва батальйони одержали оцінки “задовільно”.

Оцінка з вогневої підготовки підрозділів родів військ та спеціальних військ виставляється за виконання вправ стрільб зі стрілецької зброї і враховується під час визначення оцінки з вогневої підготовки військової частини (підрозділу).

Підсумкова оцінка вогневої підготовки військової частини виставляється за результатами отриманих оцінок підрозділами під час проведення перевірки (інспекційного заходу), самооцінки (оцінки відповідного рівня).

Оцінка з вогневої підготовки військовій частині, що входить до складу Сил і засобів бойового чергування, Сил нарощування, резерву, військовій частині (установи, організації) забезпечення життєдіяльності (крім ВВНЗ), військовому комісаріату виводиться за оцінками вогневої підготовки підрозділів (структурних підрозділів), що входять до її складу, та визначається:

“відмінно” - якщо управління військової частини та більше половини підрозділів (структурних підрозділів) одержали оцінку “відмінно”, а інші підрозділи (структурні підрозділи) - не нижче “добре”;

“добре” - якщо управління військової частини та не менше половини підрозділів (структурних підрозділів) одержали оцінку не нижче “добре”, а інші підрозділи (структурні підрозділи) - не нижче “задовільно”;

“задовільно” - якщо управління військової частини та не менше 70 % перевірених підрозділів (структурних підрозділів) отримали позитивні оцінки.

Оцінка індивідуальної підготовки офіцерського складу структурного підрозділу органу військового управління, установ та організацій Збройних Сил України, управління військової частини (організаційна структура якого складається з управлінь, окремих відділів, відділень та служб, тощо) з вогневої підготовки визначається:

“відмінно” - якщо не менше 90 % перевірених офіцерів за рівнем індивідуальної підготовки оцінено позитивно, при цьому не менше 50 % загальної кількості перевірених оцінені “відмінно”;

“добре” - якщо не менше 80 % перевірених офіцерів за рівнем індивідуальної підготовки оцінено позитивно, при цьому не менше 50 % загальної кількості перевірених оцінені “добре”;

“задовільно” - якщо не менше 70 % перевірених офіцерів за рівнем індивідуальної підготовки оцінено позитивно;

“незадовільно” - якщо не виконано вимоги на оцінку “задовільно”.

Білет №28

Питання 1: Призначення та загальна будова системи живлення гармати 2А42 та кулемету ПКТ..

Відповідь на питання: Система живлення гармати призначена для розміщення і підведення патронних стрічок до приймальних вікон гармати.

Магазин 6 кріпиться до підлоги бойового відділення; він є жорсткою зварною конструкцією і складається з лівого і правого відсіків і кришок 4 і 5.

В правому відсіку розміщуються патронні стрічки з БТ снарядами, в лівому --с ОФЗ і ВІД снарядами.

Лівий відсік розділений на дві частини перегородкою, В кожному відсіку передбачені вивідні вертикальні канали.

Рукави 8 і 15 призначені для розміщення і підведення стрічкі з відсіків магазина 6 до механізму 13 підтяга. Рукави закріплені по периметру підлоги. Для зручності укладання патронної стрічки в рукавах виконані вікна.

Механізм 13 служить для підтяга патронної стрічки з магазина 6 і рукавів 8 і 15 в гвинтовий рукав 16 під час стрільби; він складається з роздаточної коробки 6, на якій змонтовано два вали 5 із зірочками, дві опори 1, редуктор з електродвигуном 19 і два стопорні механізми.

Вали 5 із зірочками забезпечують переміщення патронних стрічок з магазина в гвинтовий рукав. Між зірочками встановлені ролики, які служать для запобігання від видавлювання патронів із стрічок.

Опора 1 прифланцьована до коробки 6 і призначена для відключення валу від редуктора; вона складається з шестерні 8, на торці якій нарізані зуби зачіпляє хропіння, втулки 9 з торцевими зубами зачіпляє хропіння, що підтискається до шестерні 8 пружиною 10. Шестерня встановлена на валу зірочок на кулькових підшипниках, а втулка -- на шліцах валу. Втулка пов'язана з віссю 13 з ручкою 12.

Система живлення гармати і магазин ПКТ:

1 -- горловина; 2-- ущільнення гнучкого елемента; 3 -- гнучкий елемент; 4, 5 -- кришки магазина; 6 -- магазин; 7 -- магазин ПКТ; 8 -- лівий рукав; 9, 10 -- порожнини; 11 -- магазин; 13 -- механізм підтяга; 14 -- каркас; 15 -- правий рукав; 16 -- гвинтовий рукав; 17 -- ущі -льнення; 18 -- ящик; 19 -- вусики опори; 20 -- кришка; 21 -- гачок; 22 -- петливци;

24 -- палець

Механізм підтяга:

1-- опора; 2-- важіль; 3 -- упор; 4-- собачка; 5 -- вал зірочок; 6 -- роздаточна коробка;

7 -- стакан; 8, 11-- шестерні; 9 -- втулка; 10, 16 -- пружини; 12 -- ручка; 13 -- вісь;

14 -- черв'як; 15 -- здаюча муфта; 17 -- гайка; 18 -- черв'ячне колесо;

19 -- електродвигун МУ-431

Редуктор складається з черв'ячної передачі (черв'яка 14 і черв'ячного колеса 18), здаючої муфти 15 і циліндрових шестерень. Передавальне відношення редуктора підібрано так, щоб лінійна швидкість стрічки з приводом від зірочок була на 20% більше швидкості руху стрічки при великому темпі стрільби з гармати. Лінійні швидкості вирівнюються за рахунок пробуксовки здаючої муфти 15.

Стопорний механізм, що складається з храповика, розташованого на валу, і собачки 4, виключає зворотне обертання валу і натягнення патронної стрічки.

Гвинтовий рукав 16 і горловина 1 служать для розміщення, повороту і підведення патронних стрічок від механізму підтяга до гнучкого елемента 3. Гвинтовий рукав кріпиться до фланців роздаточної коробки і горловини 1. Горловина кріпиться до пластини, закріпленої на даху башти. Гвинтовий рукав і горловина є жорсткими зварними конструкціями, розділеними на два канали для проходу двох патронних стрічок.

Гнучкий елемент 3 забезпечує подачу патронних стрічок від нерухомої горловини до приймальних вікон гармати на всіх рогах прокачування. Гнучкий елемент є пакетом пластин, що прокачуються щодо труби, закріпленої на обоймі 3 (мал. 33). Хвостовою частиною пластини спираються на шток, шарнірно закріплений на кожусі гармати і на горловині. При прокачуванні гармати шток повертає пластини гнучкого елемента 3 (мал. 58) віялом. Вікна в пластинах утворюють два канали для напряму патронних стрічок.

Для виключення проникнення порохових газів з кожуха гармати в бойове відділення служать ущільнення 2 та 17. Ущільнення 2 закриває гнучкий елемент і є гофрованим чохлом, що застібається ременями і закріплений за допомогою тросів із замками на фланці кожуха гармати і на фланці горловини.

Ущільнення 17 закриває гвинтовий рукав і застібається ременями.

Питання 2: Методика вивчення матеріальної частини озброєння. Рішення вогневої задачі № 28.

Відповідь на питання: Тверді знання призначення, бойових можливостей і пристрою зброї і боєприпасів, принципів роботи частин і механізмів зброї при стрільбі, правил догляду і зберігання зброї і боєприпасів забезпечують уміле застосування їх у бою і утримання в постійній бойовій готовності.

Вивчення матеріальної частини зброї і боєприпасів проводиться, як правило, на класних заняттях, надалі знання закріплюються і удосконалюються на стрілецьких тренуваннях і стрільбі, а також в години догляду за зброєю і на інших заняттях, пов'язаних з експлуатацією і обслуговуванням зброї.

В навчальних механізованих підрозділах заняття з вивчення матеріальної частини зброї звичайно проводяться в масштабі взводу, в механізованих підрозділах -- у складі роти, при цьому створюються групи з солдатів однієї спеціальності. Заняття в групах проводяться командирами відділень і заступниками командирів взводів під керівництвом команди-рів взводів. При необхідності проводити заняття з окремими групами тих, хто навчається можуть: старшина роти, командири взводів і командир роти. На стрілецьких тренуваннях і стрільбах матеріальна частина зброї, як правило, вивчається на спеціально організованих навчальних місцях в масштабі відділень або груп під керівництвом командирів відділень і взводів. Тривалість класних занять звичайно буває 1--2 год., а заняття з вивчення матеріальної частини на стрілецьких тренуваннях і стрільбі -- близько 30 хв.

Приблизно також організовуються заняття з вивчення матеріальної частини зброї в розвідувальних, кулеметних, аеромобільних та інших підрозділах, що мають на озброєнні декілька видів зброї.

У підрозділах, де особовий склад вивчає один зразок зброї, при вивченні матеріальної частини ручних гранат заняття звичайно проводяться по відділеннях під керівництвом їх командирів.

В навчальних підрозділах і військово-навчальних закладах матеріальна частина зброї вивчається звичайно в одній групі зі всім особовим складом взводу під керівництвом командира взводу (викладача); командири відділень виступають в ролі помічників керівника заняття.

Матеріальна частина зброї вивчається відповідно до вимог програми бойової підготовки (програми навчання) і звичайно в послідовності, викладеній в керівництві (настановах) у стрілецькій справі.

При вивченні матеріальної частини зброї необхідно:

- робити упор на практичну роботу із зброєю в цілях вироблення у тих, хто навчається твердих навиків в розбиранні, скла-данні, чищенні і змащуванні зброї, огляді її в зібраному і розібраному виді, в підготовці до стрільби і забезпеченні безвідмовності в роботі і влучності в стрільбі, а у разі виникнення затримок при стрільбі -- в швидкому визначенні їх причин і умілому усуненні затримок;

- прищеплювати тим, хто навчається, відчуття відповідальності за зразковий вміст зброї (озброєння) в постійній бойовій готовності.

Заняття з вивчення матеріальної частини зброї доцільно починати з короткого повторення раніше вивчених питань, які повинні бути направлені на підготовку тих, хто навчається до вивчення нових питань.

В процесі вивчення нових питань щодо матеріальної частини зброї основними методами навчання є показ з роз'ясненням і тренування (вправи) тих, хто навчається, в діях із зброєю. Зброя вивчається, як правило, на навчальних зразках із застосуванням плакатів, схем, а також діафільмів, діапозитивів.

Приступаючи до вивчення якого-небудь зразка зброї, доцільно визначити конкретно, що винен той, хто навчається знати і уміти.

Питання 3: Перевірка бою та приведення до нормального бою ПКТ на БТР-80.

Відповідь на питання: Перевірка бою та приведення до нормального бою ПКТ проводиться після приведення до нормального бою КПВТ по пристрілочній мішені.

Боєприпаси повинні бути однієї партії, взятої з герметичної укупорки з кулею зі сталевим сердечником.

Порядок проведення робіт:

узгодити приціл і ПКТ;

спорядити боєприпаси - одна стрічка з 5 патронами і три-чотири стрічки по 10 патр.;

встановити мішень на відстані 100 м.

навести кулемет мимо (вище) мішені і зробити чергу п'ять осадочних пострілів. Зарядити кулемет стрічкою у 10 патронів;

навести перехрестя прицілу в центр “П”;

зробити безперервним вогнем чергу з 10 патронів;

визначити СТВ та купчастість бою 1 черги для чого провести коло R=180 мм з центром в СТП. В межах цього кола повинно бути не менш 8 пробоїн, тобто. купчастість повинна бути 80 %. При незадовільній купчастості бою замінити кулемет. Після заміни кулемета повторити роботи.

При позитивних результатах продовжити роботи:

відмітити пробоїни;

зарядити другою стрічкою в 10 патронів і зробити стрільбу;

визначити СТВ другої черги; відмітити на мішені пробоїни;

зарядити третю стрічку в 10 патронів і повторити стрільбу;

визначити СТВ ІІІ черги;

визначити СТВ трьох черг - СТВ дійсну.

Влучність бою ПКТ вважається задовільною, якщо СТВ дійсна знаходиться в межах кола R=не більш 60 мм.

Якщо СТВ дійсна знаходиться за межами кола R=60 мм необхідно виконати коректування положення ПКТ для чого:

визначити фактичні величини відхилення СТВ дійсної від центру відмітки ПКТ на мішені як по вертикалі так і по горизонталі;

відкласти точку наведення ПКТ зі зворотними знаками після чого встановити тимчасову точку наведення ПКТ; встановити ТХП-7,62;

вивірочною втулкою навести ТХП у тимчасову точку наведення і затягнути; зняти тимчасову точку наведення;

повторити роботи по перевірці бою ПКТ по перевірочній мішені.

Після отримання позитивних результатів зашплінтувати втулки. Якщо при перевірці влучності і купчастості бою виконувалися роботи по коректуванню положення прицілу і ПКТ відносно КПВТ, обов'язково скласти нову КВМ.

Білет №29

Питання 1: Призначення, характеристики та загальна будова стабілізатора озброєння БМП-2.

Відповідь на питання: 1. Основні прилади та вузли стабілізатора та розміщення їх в машині

Стабілізатор озброєння 2Э36-1 електромеханічний, двоплощинний, призначений для підвищення ефективності вогню з 30мм гармати 2А42 і 7,62мм кулемета ПКТ з ходу.

Режими роботи стабілізатора:

режим точної стабілізації (режим АВТ),

режим грубої стабілізації (режим ПАВ),

допоміжний режим: цілевказівка.

Стабілізатор озброєння 2Э36-1 забезпечує:

- наведення гармати і спареного кулемета на ціль від пульта керування навідника та командира;

- стабілізацію положення лінії пострілу і прицілювання при русі БМП;

- ведення вогню по наземних і по повітряних цілях;

- командирське цілевказання (для БМП-2).

№	Характеристика	Приводи наведення
		ВН	ГН
1	Час включення, сек.	не більше 20
2	Час виходу на оптимальний режим, хв.	не більше 2
3	Напруга живлення, В - функціонування - оптимального режиму	27±2 27+1
4	Потрібна напруга, кВт. - при наведенні - при пікових навантаженнях в режимі стабілізації	не більше 1 кВт не більше 5 кВт
5	Час безперервної роботи, год.	6
6	Кути наведення, град - в режимі АВТ - в режимі ПАВ	від -5 до +36 від -5 до +75	360 360
7	Кутові швидкості наведення, град/с - в режимі АВТ в режимі ПАВ	0,07-5 0,1-35	0,07-5 0,1-35
8	Коливання,раз. - в режимі АВТ - в режимі ПАВ	1-2 1-2	1-3 0-4
9	Швидкість уводу, тис./хв. - в режимі АВТ - в режимі ПАВ	не більше 25 не більше 75
10	Жорсткість кг, м/с	не менше 40	не менше 100
11	Середня помилка стабілізації на середньо-пересічній місцевості при шв. 25-35 км/г в реж. АВТ	не більше 0-01

Розміщення приборів та вузлів стабілізатора в машині

Блок управління. Підсилювач ВН

Призначений для сумірування і підсиле-ння сигналів управління приводами ВН і ГН, для комутації ланцюгів з метою забезпечення роботи стабілізатора



Призначений для вирівнювання напруги яка надходить до стабілізатору від бортової мережі.

Фільтр живлення Підсилювач ГН

Призначений для підсилення сигналу управління електродвигуном постійного току приводу ВН

Призначений для підсилення сигналу управління електродвигуном постійного току приводу ГН.

Пульт управління навідника- оператора

Призначений для управління стабілізатором.

1. Ручки управління спареною установкою.

9. Кнопка елетроспуску гармати.

2. Кнопка електорспуску ПКТ

14. 10. Ручки резисторів БАЛАНС

13. Тумблер “РЕЖИМ” для включення та переключеня режимів “АВТОМАТ” та “ПОЛУАВТОМАТ”

11. Тумблер “ПРИВОД” для включення та виключення стабілізатору

Тумблер “ГОТОВ” для виключення силових частин приводів ВН та ГН

Перетворювач струму ПТ-200Ц Компенсаційний гіротахометр



Призначений для перетворювання постійної напруги 27В в перемінну трьох-фазну напругу 36В, необхідну для живлення гіротахометрів, прибору ЦУ.

Призначений для вироблення сигналу зворотного зв'язку, пропорційний кутовій швидкості повороту башти в вертикальній площині.

Призначені для вироблення електричних сигналів, пропорційних кутовим швидкостям блоку зброї та башти відповідно.

Гіротахометри ГН та ВН Прилад цілевказівки

Електродвигун поворотного механізму ЕДМ-20

Являється виконавчим двигуном приводу горизонтального наведення. Закріплений в бойовому відділенні на місці навідника-оператора на поворотному механізмі.

Питання 2: Умовна ймовірність влучання в ціль та способи її визначення. Рішення вогневої задачі № 29.

Відповідь на питання: згідно навчально-методичних рекомендацій змістовий модуль 7.

Питання 3: Вивірка прицільних пристосувань АГС-17 по вивірочній мішені. Відповідь на питання:

1. Встановити АГС на рівні площадці та відгоризонтувати.

2. Вставити ТХП в канал Ствола; при незначному натисканні стержень не повинен качатися у Стволі.

3. Встановити різкість зображення по оку; при розгляді окремих предметів та погойдуванні голови вправо та вліво перехрестя сітки не повинно зміщуватися з точки наведення більш ніж на 3'

4. За допомогою рівня на ТХП придати Стволу АГС горизонтальне положення; сумістити перехрестя ТХП з точки наведення на мішені, виставленої не менш ніж в 20 м від АГС; повернути трубку на 180о; при цьому перехрестя сітки не повинно зміщуватися з точки наведення більш ніж на 3'.

Вивірка прицілу АГС - 17 по вивірочній мішені

1. Встановити АГС на рівні площадці та відгоризонтувати

2. Встановити щит з вивірочною мішенню вертикально по виску попереду АГС на віддаленні 20-30 м від дульного зрізу Ствола.

3. Вставити в Ствол АГС з дульної частини ТХП.

4. Користуючись механізмами наведення АГС навести перехрестя ТХП в праве перехрестя мішені.

5. Спостерігаючи в окуляр прицілу, крутінням барабанчиків кутоміра і прицілу сумістити верхній косинець сітки прицілу з лівим перехрестям на мішені; при цьому шкала кутоміра повинна бути встановлена на 30-00, а шкала прицілу - на 0-00.

6. Якщо на шкалах барабанчиків кутоміра та прицілу будуть інші значення, то внести зміни, як і при вивірці прицілу по віддаленій точці.

При відсутності ТХП для вивірки прицілу АГС-17 необхідно натягнути хрестоподібно нитки в прорізах на дульному зрізі Ствола, відкрити затильник та відділити затвор зі зворотними пружинами; вставити в патронник гільзу з отвором 2-4 мм, просвердленим у центрі її дна; спостерігаючи через отвір в гільзі, навести перехрестя на дульному зрізі Ствола у віддалену точку або в праве перехрестя вивірочної мішені та потім діяти також, як і при вивірці прицілу гранатомета з використанням ТХП.



Білет №30

Питання 1: Призначення, характеристики та загальна будова блока БУ-25-2С та коробки КР-25..

Відповідь на питання: Блок БУ-25-2С і коробка КР-25 призначені для управління вогнем із спареної установки, а також для комутації і захисту ланцюгів електрообладнання башти.

Блок БУ-25-2С розташований праворуч від оператора на задній стінці гільзозбірника.

* З квітня 1986 р. на панелі БУ-25-2С введено: табло для індикації справності запобіжників; дві лампи СПУСКИ ВКЛ. і ГОТОВ 2А42

На панелі управління блоку БУ-25-2С розташовані:

- перемикач 18 ТЕМП -- для вибору темпу стрільби із гармати: О - для стрільби одиночними пострілами, М -- малим темпом, Б --великим темпом;

- вимикач ДЛ. --КОР.-- для вибору довжини черги з гармати: ДЛ. -- довжина черги обмежується часом натиснення кнопки електроспуску гармати, КОР. -- довжина черги обмежується вісьма пострілами;

- перемикач СПУСКИ -- ВЫКЛ.-- СНАРЯЖ: у положенні СНАРЯЖ. -- для підготовки механізму підтягу до роботи при спорядженні системи живлення гармати і для подачі напруги на кнопку НАСЧЕТ, в положенні СПУСКИ -- для підготовки ланцюгів стрільби з гармати і спареного з нею кулемета, включення в роботу витяжного вентилятора і прицілу БПК-2-42 та підвода живлення до прицілу 1ПЗ-3;

...