Комплексний підхід до проведення якісної військової кадрової політики - професійно-психофізіологічний відбур у Збройних Силах України

Оскільки психофізіологічний і психологічний профілі в кожної людини унікальні й різноманітні, то більшість аналізованих претендентів на службову діяльність в умовах з підвищеною небезпекою мають ІІІ категорію придатності або навіть можуть бути визнані непридатними. Така ситуація кореспондує з підвищеними вимогами до професійно важливих якостей претендентів на службову діяльність у конкретній професії, пов'язаній з підвищеною небезпекою. Кількість людей, придатних для роботи в професії з категорією ІІ, значно менша, ніж в осіб умовно придатних, оскільки вони здатні виконувати значно складніші завдання. Про цей факт свідчать дані щодо рівня ефективності праці пілотів, що експлуатують різні типи літальних апаратів [13]. Ця ж тенденція зберігається і у випадку осіб, які входять до І категорії. У результаті виходить, що кількість фахівців, які за структурою своїх професійно важливих якостей більш адекватно відповідають вимогам професійної діяльності, значно зменшується, але в кожній з категорій є значна кількість фахівців з неоднаковими психофізіологічними та психологічними профілями. Сформульована думка підтверджується даними, отриманими у військових льотчиків, які мають різні кваліфікаційні класи, де показано, що структура психофізіологічних профілів у цих контингентів фахівців не однакова [16]. Можливим механізмом вирівнювання психофізіологічних можливостей окремої категорії придатності осіб з різним контуром профіля та однаковим класом кваліфікації є наявність різноманітних компенсаторних психофізіологічних механізмів для підтримки високої працездатності, які має організм кожного спеціаліста.

Описаний ефект можна пояснити двома причинами. По-перше, як було вже зазначено, професійний профіль має дуже нечіткі обриси, що пов'язано з неможливістю точного визначення меж кожної з його характеристик. Подруге, і це представляється головним, організм кожної людини має ряд ймовірно унікальних, компенсаторних потенцій, що гармонізують можливе зниження рівня однієї або кількох психофізіологічних чи психологічних функцій. Наявність таких компенсаторних механізмів дає можливість здійснювати успішну діяльність людям зі структурою психологічних і психофізіологічних профілів професійно важливих якостей, що суттєво відрізняються.

Таким чином, можна з великою часткою впевненості констатувати, що формування кадрів у будь-якій професійній діяльності з підвищеною небезпекою здійснюється за рахунок осіб, які мають дещо різні психофізіологічні та психологічні профілі професійно важливих якостей у кожній категорії професійної придатності. Такі фахівці можуть успішно (у кожній категорії на своєму рівні) здійснювати роботу в конкретній професії. Причому метою професійного відбору є визначення структури таких психофізіологічних та психологічних профілів професійно важливих якостей, які передбачали б професійну придатність фахівця в кожній з категорій професійної придатності. Іншими словами, можна сформулювати гіпотезу, згідно з якою об'єктивно існують особи з однаковим рівнем професійної придатності в окремій професії, у яких наявне певне різноманіття еквіпотенційних профілів професійно важливих якостей. Одним із прийнятних нестатистичних методів виявлення таких профілів є метод "мозаїчного портрета" [17].

Практичне застосування описаного підходу можна реалізувати з допомогою спеціальної технології, яка складається з кількох етапів (рис. 2). На першому етапі необхідно здійснити аналіз професії, у результаті якого мають проявитися нечіткі контури професійного профілю з приблизним уточненням меж коливання кожного зі значних професійно важливих якостей спеціаліста, що працює в цій професії. Другий етап технології буде спрямований на накопичення психофізіологічних та психологічних даних референтної групи фахівців, що працюють у цій професії. Чисельність цієї групи має бути досить значною, оскільки передбачається наявність великої кількості психологічних і психофізіологічних профілів, що відповідають ступеневому критерію успішної діяльності в цій професії. Третій етап має бути спрямованим на визначення агрегованого показника успішності діяльності кожного оцінюваного фахівця. На цій підставі буде виділено групи з певним рівнем успішності професійної діяльності. На четвертому етапі мають бути виділені еквіпотенційні психофізіологічні та психологічні профілі, які відповідають вимогам кожної з категорій професійної придатності. Результатом цього дослідження є розробка нової парадигми здійснення професійного відбору для військовослужбовців, робота яких пов'язана з підвищеною небезпекою. Новим елементом у цій парадигмі є констатація наявності багатьох еквіпотенціальних професійних профілів, на яких ґрунтується можливість успішної професійної діяльності спеціалістів з різною категорією професійної придатності. Сформульована гіпотеза, згідно з якою об'єктивно існують особи з однаковим рівнем професійної придатності в окремій професії, у яких наявне певне різноманіття еквіпотенційних профілів професійно важливих якостей. На цій основі запропоновано технологію розробки критеріїв професійної придатності осіб, робота яких пов'язана з підвищеною небезпекою.

Рис. 2 Етапи технології визначення еквіпотенціальних психофізіологічних та психологічних профілів на кожному з рівнів професійної придатності спеціаліста

Висновки

Сформульовано й обґрунтовано гіпотезу, згідно з якою в кожній професії, обтяженій роботами з підвищеною небезпекою, об'єктивно існують особи з однаковою категорією професійної придатності, які мають еквіпотенційні профілі професійно важливих якостей. Використання цих профілів дасть змогу підвищити якість професійного відбору. Запропоновано технологію для підвищення якості професійного відбору.

Список використаних джерел

1. Hormeno-Holgado A.J., Nikolaidis P.T. and Clemente-Suarez V.J. Psychophysiological patterns related to success in a special operation ection course // Frontiers in Physiology, 2019. Vol. 10. P. 867.

2. Picano J. and Roland R.R. Assessing psychological suitability for high-risk military jobs // The Oxford handbook of military psychology, 2012. Р. 148-157.

3. Psychological measures as predictors of military training performance / E. Hartmann, T. Sunde, W. Kristensen and M. Martinussen // J. of personality assessment, 2003. Vol. 80(1). P. 87-98.

4. Delgado-Moreno R., Robles-Perez J.J. and Clemente-Suarez V.J. Combat stress decreases memory of warfighters in action // J. of medical systems, 2017. Vol. 41(8). P. 124-130.

5. Psychological hardiness predicts success in US Army Special Forces candidates / P.T. Bartone, R.R. Roland, J.J. Picano and T.J. Williams // Internat. J. of Selection and Assessment, 2008. Vol. 16(1). P. 78-81.

6. Personality profiles of special force police officers / S. Garbarino, C. Chiorri, N. Magnavita et al. // J. of police and criminal psychology, 2012. Vol. 27(2). P. 99-110.

7. Career calling and job satisfaction in army officers: a multiple mediating model analysis / J. Peng, J. Zhang, L. Zheng et al. // Psychological reports, 2020. Vol. 123(6). P. 2459-2478.

8. Professional psychological profile of a modern patrol officer as the basis of efficient official activities / V. Barko, I. Okhrimenko, V. Medvediev et al. // Postmodern Openings, 2020. Vol. 11(3). P. 1-19.

9. Psychological profile of successful criminal police officer / V. Ostapovich, V. Barko, I. Okhrimenko et al. // Internat. J. of Applied Exercise Physiology, 2020. Vol. 9(3). P. 120-133. URL: http://www.ijaep.com/ index.php/IJAE/article/view/755 (дата звернення: 15.04.2022).

10. Professional psychological potential of a modern police manager as the basis for the formation of an effective managerial system / V. Barko, Okhrimenko, V. Ostapovich et al. // Internat. J. of Applied Exercise Physiology, 2020. Vol. 9(11). P. 203-214.

11. Physical performance, demographic, psychological, and physiological predictors of success in the US Army Special Forces Assessment and Selection course / E.K. Farina, L.A. Thompson, J.J. Knapik et al. // Physiology & behavior, 2019. Vol. 210. P. 112647.

12. Effects of combat deployment on anthropometrics and physiological status of U.S. Army special operations forces soldiers / E.K. Farina, J.C. Taylor, G.E. Means et al. // Mil. Med., 2017. Vol. 182 (March/April). P.e1659-e1668.

13. Кальниш В.В., Швець А.В., Пашковський С.М. Психофізіологічний професійний відбір та моніторинг професійної придатності військових льотчиків. 2020. Вінниця. 368 с.

14. Big Five personality profiles in the Norwegian special operations forces / Skoglund T.H., Brekke T.H., Steder F.B. and Boe O. // Frontiers in Psychology, 2020. Vol. 11. P. 747.

15. Judge T.A. and Zapata C.P. The person-situation debate revisited: Effect of situation strength and trait activation on the validity of the Big Five personality traits in predicting job performance // Academy of Management J., 2015. Vol. 58(4), P. 1149-1179.

16. The transformation of psychophysiological functions of military pilots with different professional qualification and age / V.V. Kalnysh, K.V. Shepitko, I.S. Trinka et al. // Світ медицини та біології, 2021. № 3(77). С. 68-72.

17. Ефективність використання моделей методу мозаїчного портрету у професійному психофізіологічному відборі / В.В. Кальниш, М.Д. Кац, А.І. Єна, О.М. Давиденко // Доповіді НАНУ, 2005. № 2. С. 163-167.

18. Professionally important psychophysiological qualities of patrol police officers / V. Bondarenko, I. Okhrimenko, A. Minenok et al. // Internat. J. of Applied Exercise Physiology, 2020. Vol. 9(4). P. 62-71. URL: http://www.ijaep.com/index.php/IJAE/article/view/902 (дата звернення: 15.04.2022).

References

1. Hormeno-Holgado, A.J., Nikolaidis, P.T. and Clemente-Suarez, V.J. (2019). Psychophysiological patterns related to success in a special operation ection course. Frontiers in Physiology, 10, p.867. [In English]

2. Picano, J. and Roland, R.R. (2012). Assessing psychological suitability for high-risk military jobs. The Oxford handbook of military psychology. [In English]

3. Hartmann, E., Sunde, T., Kristensen, W. and Martinussen, M. (2003). Psychological measures as predictors of military training performance. Journal of personality assessment, 80(1), pp.87-98. [In English]

4. Delgado-Moreno, R., Robles-Perez, J.J. and Clemente-Suarez, V.J. (2017). Combat stress decreases memory of warfighters in action. Journal of medical systems, 41(8). [In English]

5. Bartone P.T., Roland, R.R., Picano, J.J. and Williams, T.J. (2008). Psychological hardiness predicts success in US Army Special Forces candidates. International Journal of Selection and Assessment, 16(1), pp.78-81. [In English]

6. Garbarino, S., Chiorri, C., Magnavita, N., Piattino, S. and Cuomo, G. (2012). Personality profiles of special force police officers. Journal of police and criminal psychology, 27(2), pp.99-110. [In English]

7. Peng, J., Zhang, J., Zheng, L., Guo, H., Miao, D. and Fang, P. (2020). Career calling and job satisfaction in army officers: a multiple mediating model analysis. Psychological reports, 123(6), pp.2459-2478. [In English]

8. Barko V., Okhrimenko I., Medvediev V., Vagina O. and Okhrimenko S. (2020). Professional psychological profile of a modern patrol officer as the basis of efficient official activities. Postmodern Openings, 11(3). Pp.01-19. [In Ukrainian]

9. Ostapovich, V., Barko, V., Okhrimenko, I., Yevdokimova, O., Ponomarenko, Y., Prontenko, K., Antonova, O., Sydorchuk, N., Sokolovskyi, O., & Bloshchynskyi, I. (2020). Psychological profile of successful criminal police officer. International Journal of Applied Exercise Physiology, 9(3), 120-133. http://www.ijaep.com/index.php/IJAE/article/view/755 [In English]

10. Barko V., Okhrimenko I., Ostapovich V., Medvediev V., Sprynchuk S. (2020). Professional psychological potential of a modern police manager as the basis for the formation of an effective managerial system. International Journal of Applied Exercise Physiology, 9(11). Pp.203-214. [In Ukrainian]

11. Farina, E.K., Thompson, L.A., Knapik, J.J., Pasiakos, S.M., McClung, J.P. and Lieberman, H.R. (2019). Physical performance, demographic, psychological, and physiological predictors of success in the US Army Special Forces Assessment and Selection course. Physiology & behavior, 210, p.112647. [In English]

12. Farina E.K., Taylor J.C., Means G.E., Williams K.W., Murphy N.E., Margolis L.M., McClung J.P. (2017). Effects of combat deployment on anthropometrics and physiological status of U.S. Army special operations forces soldiers. Mil. Med., 182 (March/April), pp. e1659-e1668 [In English]

13. Kalnysh V.V., Shvets A.V. and Pashkovsky S.M. (2020). Psychophysiological professional selection and monitoring of professional suitability of military pilots. Vinnytsia. 368 s. [In Ukrainian]

14. Skoglund, T.H., Brekke, T.H., Steder, F.B. and Boe, O. (2020). Big Five personality profiles in the Norwegian special operations forces. Frontiers in Psychology, 11, p.747. [In English]

15. Judge, T.A. and Zapata, C.P. (2015). The person-situation debate revisited: Effect of situation strength and trait activation on the validity of the Big Five personality traits in predicting job performance. Academy of Management Journal, 58(4), pp.1149-1179. [In English]

16. Kalnysh V.V., Shepitko K.V., Trinka I.S., Kravchuk V.V., Pashkovsky S.M. (2021).The transformation of psychophysiological functions of military pilots with different professional qualification and age. The world of medicine and biology. № 3 (77). С. 68-72. [In English]

17. Kalnysh V.V., Katz M.D., Yena A.I. and Davidenko O.M. (2005). The effectiveness of the use of models of the mosaic portrait method in professional psychophysiological selection. Reports of NASU. № 2. Pp. 163167. [In Ukrainian]

18. Bondarenko, V., Okhrimenko, I., Minenok, A., Donets, I., Danylchenko, V., Khudiakova, N., Okhrimenko, S., Alexandrov, D., Vakulyk, O., Rozhnova, T., Verbovskyi, I., Horokhova, L., Griban, G., Bloshchynskyi, I., & Prontenko, K. (2020). Professionally important psychophysiological qualities of patrol police officers. International Journal of Applied Exercise Physiology, 9(4), 62-71. http://www.ijaep.com/index.php/IJAE/article/view/902 [In English]

Размещено на Allbest.ru