Створення та перша участь приватних військових компаній Російської Федерації у воєнних конфліктах

Розкриття процесів створення та участі російських приватних військових компаній у воєнних конфліктах на прикладі приватної військової компанії "Славянский корпус". З'ясування передумов створення для нових російських приватних військових компаній.

Рубрика Военное дело и гражданская оборона
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 20.05.2024
Размер файла 47,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

СТВОРЕННЯ ТА ПЕРША УЧАСТЬ ПРИВАТНИХ ВІЙСЬКОВИХ КОМПАНІЙ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ У ВОЄННИХ КОНФЛІКТАХ

Олександр ОНИЩУК

Львів

Анотація

приватний військовий компанія воєнний

У статті розкрито створення та першу участь російських приватних військових компаній у воєнних конфліктах на прикладі приватної військової компанії «Славянский корпус». З'ясовано, що вона бере свій початок від приватної охоронної компанії Moran Security Group, що набула першого бойового досвіду з використання такої гібридної форми військової агресії та заклала передумови створення для нових російських приватних військових компаній, зокрема й «Вагнера». Їх створення та використання Російською Федерацією особливо оживилося і стрімко набрало оберту після окупації українського Криму, участі у війні на сході України в 2014 р. і подій у Сирії 2015 р. Поява таких структур розширила можливості Російської Федерації проєктувати свій вплив військовим шляхом в Україні та на Близькому Сході, застосовуючи методи, якими держава офіційно не може послуговуватися.

Ключові слова: військова агресія, найманство, наймана приватна армія, приватна військова компанія, приватна охоронна компанія, приватна військова компанія «Славянский корпус», російські найманці.

Annotation

Oleksandr ONYSHCHUK Hetman Petro Sahaidachnyi National Army Academy (Lviv, Ukraine)

CREATION AND FIRST PARTICIPATION OF PRIVATE MILITARY COMPANIES OF THE RUSSIAN FEDERATION IN MILITARY CONFLICTS

The use of hired private armies and the involvement of military specialists on a contractual basis in military conflicts has a centuries-old history. Wide spread of private military companies in modern wars is closely related to their hybrid nature of operations. The changes that took place in the world after the end of the “Cold War” encouraged the rapid development of the private military industry. Since then, private military companies have become a very attractive and respectable business. That is why the purpose of the study is to reveal the prerequisites for the creation of Russian private military companies, as a modern phenomenon of mercenaries of previous generations.

After analyzing the latest research and publications, the activities of one of the first Russian private military companies, Slavyansky Corps, were clarified, which originated from the private security company Moran Security Group, which gained the first combat experience of using such a hybridform ofmilitary aggression and laid the prerequisites for the creation of new Russian private military companies, including Wagner.

In the Russian Federation, unlike the rest of the civilized world, the creation and use of private military companies has especially revived and rapidly gained authority after occupation of the Ukrainian Crimea, participation in the war in the East of Ukraine in 2014 and events in Syria in 2015. The appearance of such structures has expanded opportunities of the Russian Federation to project its influence militarily in the Middle East and Ukraine, using methods that the state cannot officially use.

Key words: military aggression, mercenary, hired private army, private military company, Slavyansky Corps, private security company, Russian mercenaries.

Постановка проблеми

Практика використання найманих приватних силових організацій у воєнних конфліктах, залучення на контрактній основі військових фахівців має багатовікову історію. Широке розповсюдження приватних військових компаній (далі -- ПВК) у війнах сучасного покоління тісно пов'язане з гібридним характером їх дій. Геополітичні зміни і реструктуризація, що відбулися у світі від початку 1990-х років із закінченням «холодної війни», спричинили швидкий розвиток приватної військової індустрії. З цього часу ПВК стають дуже привабливим і респектабельним бізнесом. Так, експерти з міжнародного гуманітарного права прогнозують швидке поширення та розширення переліку послуг, які можуть надавати ПВК. Не винятком стали й російські ПВК, у тому числі й ПВК «Вагнера», експансія якої донедавна поширювалася по всьому світу, зокрема в Україні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Тематикою дослідження діяльності ПВК займається небагато дослідників. Так, у 2013 р. з'являється перша публікація серед матеріалів журналістських розслідувань за авторства Д. Короткова (Коротков, Д. 2013) на порталі «Фонтанка.Ру», що засвідчує участь російських найманців приватної компанії «Славянский корпус» у бойових діях у Сирії та невдачі, якої вони там зазнали. Уже в 2014 р. у виданні “Feral Jundi” виходить публікація, присвячена участі російської приватної компанії «Славянский корпус» у бойових діях у Сирії (Industry Talk... 2014). У 2014 і 2015 рр. публікується кілька матеріалів журналістських розслідувань (Командиры «Славянского корпуса...») і Д. Короткова (Коротков, Д. 2015) на порталі «Фонтанка.Ру», в яких розкрито безпосередню участь російської ПВК «Славянский корпус» у бойових діях з утримання контролю за центром сирійської нафтової промисловості у районі м. Дейр-ез-Зор, і невдачі, якої вона там зазнала. У 2018 році Радіо Свобода опублікувала матеріал С. Хазов-Кассіа (Хазов-Кассіа, С. 2018) під назвою «Проект «М'ясорубка», в якому троє представників командування ПВК «Вагнера» розповідають про участь у подіях на Донбасі та у Сирії. А в 2020 р. журналісти 5 каналу провели власне розслідування (Звідки взялася ПВК... 2020) і намагалися з'ясувати звідки ж походить ПВК «Вагнера», історію виникнення та скільки серед її найманців перебуває українців. Цього ж року на порталі «Миротворець» опублікували матеріал журналістського розслідування І. Гуськова та А. Кіряцева (Гуськов, И. & Киряцев, А. 2020) стосовно ПВК «Славянский корпус», у якому розкривається історія її бойових дій у Сирії та провал у роботі Федеральної служби безпеки (далі -- ФСБ) Російської Федерації. Досить цікавим є матеріал за авторства І. Семенової (Семенова, І. 2023), опублікований у 2023 році на сайті NV.UA, присвячений екс-спецназівцю Дмитру Уткіну, який створив і подарував ім'я пригожинській ПВК. Цього ж року С. Полунін (Полунин, С.) на сайті Militaryarms.Ru опублікував статтю, присвячену діяльності російської приватної охоронної компанії Moran Security Group, що спеціалізується на забезпеченні безпеки й охороні об'єктів як на суші, так і на воді, а також хто може потрапити в компанію, вимоги до кандидатів та умови контракту й оплати їх послуг.

Мета статті -- розкрити створення першої російської приватної військової компанії «Славянский корпус», її організацію, завдання, озброєння та участь у сирійському збройному конфлікті 2013 року.

Виклад основного матеріалу

Під час громадянської війни у Сирії [збройний і політичний конфлікт у Сирії, що розпочався 15.03.2011 р. з демонстрацій, які були частиною «Арабської весни», а в 2012 р. переріс у повстання, а згодом у громадянську війну] Російська Федерація не могла відкрито надати військову допомогу сирійському президенту Башару аль-Асаду [сирійський державний і політичний діяч, 19-й президент Сирії з 17.06.2000 р., верховний головнокомандувач збройних сил Сирії; син колишнього президента Сирії Хафеза аль-Асада], оскільки у цьому конфлікті вона намагалася відігравати роль так званого «голуба миру». Проте військову допомогу керівництво Російської Федерації стало надавати під прикриттям. Охочих повоювати таємно відправили з Росії до Сирії як співробітників приватної військової компанії. А в якості прикриття став у нагоді контракт Міністерства нафти і мінеральних ресурсів Сирії на охорону об'єктів із видобутку, транспортування та перероблення сирійської нафти у районі Дейр-езЗор. Усі переговори у Москві з направлення російських найманців до Сирії особисто проводив посол Сирії у Російській Федерації Ріяд Хаддад (документи на їх відправлення були підписані у серпні 2013 р. саме за його каденції). Формально, набором найманців «нового типу» до Сирії займалася компанія «Славянский корпус» (англ. Slavonic Corps Limited), зареєстрована восени 2013 р. у Гонконзі. Однак насправді зазначений офшор був прикриттям для російської приватної охоронної компанії Moran Security Group, яка, як виявилося з розміщених на її ж сайті даних, спеціалізується на забезпеченні безпеки й охороні об'єктів, причому, як на суші, так і на воді. Конкретні цілі та завдання її діяльності не розголошуються. Припускається, що, крім охоронних функцій, її співробітники могли брати участь у бойових діях.

У компанію набирають не просто добровольців, а таких, хто відповідає таким умовам: служба у МВС, спецназі, досвід бойових дій; володіння іноземними мовами (мінімум -- англійською), вік 25-60 років. На озброєнні компанії знаходиться винятково стрілецька зброя: автомати, карабіни, пістолети, гвинтівки (Полунин, С.). Компанія публікувала оголошення про найм контрактників у довготривале відрядження до Сирії, буцімто для захисту нафтових родовищ, сирійських енергетичних об'єктів, інтересів російських компаній, їх співробітників і певної кількості громадян, які знаходяться на підприємствах цієї країни [але фактично -- для участі у громадянській війні на боці військ Башара аль-Асада], пропонувала зарплату в $5 тис. на місяць, $20 тис. за інвалідність і $40 тис. за смерть (Коротков, Д. 2013). Оголошення привернули увагу колишніх спецназівців, які проходили службу у різних російських силових відомствах. Багато хто з них набув бойового досвіду під час війн у Таджикистані та Північному Кавказі (Полунин, С.). При цьому понад половину завербованих найманців склали саме співробітники Moran Security Group. За свідченням самих найманців, відбір і співбесіду з кандидатами на вступ до ПВК «Славянский корпус» проводив особисто президент групи компаній Moran Security Group Вячеслав Калашніков (колишній офіцер контррозвідки ФСБ). Безпосередньо очолили «слов'янський похід у Сирію» заступник директора компанії Moran Security Group Вадим Гусєв та один із її засновників і керівник її кадрової служби Євген Сидоров. Посередниками між сирійським послом і російською охоронною компанією Moran Security Group виступили співробітники ФСБ. Загалом цією компанією було відібрано 267 найманців, серед яких кілька громадян Білорусі та України (Гуськов, И. & Киряцев, А. 2020; Звідки взялася ПВК... 2020).

У подальшому, у вересні 2013 р., відібраних найманців доправляли до Сирії двома партіями: першу -- літаком Санкт-Петербург -- Мінськ -- Тегеран -- Дамаск; другу -- літаком Санкт-Петербург -- Бейрут, а потім автотранспортом у Дамаск. Місцем збору у Дамаску обрали готель Dama Rose Hotel (Гуськов, И. & Киряцев, А. 2020), а кінцевою точкою була військова база у Латакії.

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.