Особливості самооцінки молодшого школяра

a) Розум, здібності

b) Характер

з) Авторитет ровесників

d) Уміння багато робити власноручно

e) Зовнішність

f) Впевненість у собі

Під кожної лінією написано, що вона означає. В кожній лінії рискою (-) відзначте, як ви вже оцінюєте розвиток в собі цієї особливості, з боку вашої особистості цей час. Після цього хрестиком (x) відзначте, у якому рівні цих якостей, сторін були б задоволені собою, чи відчули гордість за себе.

Обробка результатів: обробка проходить за 6 шкалами. Кожна відповідь виражається у балах. Розміри кожної шкали 100мм., відповідно до цього, з відповідів школярів отримують кількісну характеристику.

1. Із кожної з шести шкал визначається: а) рівень домагань - відстань мм від нижньої точки шкали («0») до знака «x»; б) висота самооцінки - відстань мм від нижньої шкали до знака «-».

2. Визначається середній розмір показників самооцінки й обсяг рівня домагань за всіма шести шкалам. Середні величини показників порівнюються з таблицею:

Таблиця 2.1.

Середні показники самооцінки

	Низький	Середній	Високий
Рівень домагань	до 60	60 - 74	75 - 100
Рівень самооцінки	до 45	45 - 59	60 - 100

Наступна методика спрямовано на визначення емоційного рівня самооцінки, автор А.В. Захарова [23, с. 78].

Матеріал: малюнки до виконання субтестів.

Экспериментатор пред'являє випробуваному малюнок і просить його виконати завдання відповідного субтеста.

Хід досвіду:

1) Експериментальна частина.

Субтест № 1. Уяви, що зображений на малюнку ряд кіл - це люди. Вкажи, де знаходишся ти.

Субтест №1

Рис 2.1.

Субтест № 2. Велике коло - це твоє «Я». Маленькі круги - це твої рідні, друзі і вчитель. Покажи, де будуть перебувати батько, мати, бабуся, дідусь, брат (сестра), вчитель, друзі.

Субтест №2

Рис 2.2.

Б-батько; М-мати; Д-дідусь; Б-бабуся; Бр-брат; С-сестра; Др - друзі; В-вчитель.

Субтест № 3. Ось на малюнку твої батьки, вчителі, друзі. Постав хрестик (крапку) там, де знаходишся ти.

Субтест №3

Рис 2.3.

Субтест № 4. Постав крапку в тому місці кола, де знаходишся ти.

Субтест №4

Рис 2.4.

Субтест № 5. Уяви, що ти знаходишся в нижньому ряду. Яким з двох кіл хотітимеш являтися ти?

Субтест №5

Рис 2.5.

2) Обробка результатів:

Субтест № 1. Нормою для дитини є вказівка на третє-четверте коло ліворуч. У цьому випадку дитина адекватно сприймає особливості свого «Я-образу», усвідомлює свою цінність і приймає себе. При вказівці на перше коло має завищену, а при вказуванні на круги далі п'ятого занижену самооцінку.

Субтест № 2. Дозволяє визначити ставлення з близькими людьми. При розташуванні зверху визнає перевагу і допускає тиск цієї людини на себе. Чинить тиск на розташованих внизу, відчуває свою перевагу над ним.

Субтест № 3. Визначає соціальну зацікавленість (чи відчуває дитина себе включеним, прийнятим у світ людей), а так само ступінь близькості з тією чи іншою категорією людей. Якщо дитина зазначила себе поза трикутника, то можна сказати, що він відчуває себе знедоленим або не зацікавлений в соціальних контактах.

Субтест № 4. Визначення ступеня егоцентризму. Для дошкільника характерний високий егоцентризм (розташування в самому центрі кола). Більше старша дитина повинна бути розумно егоїстичним.

Субтест № 5. Індивідуалізація. Дозволяє виявити усвідомлення своєї спорідненості (при вказівці на ліве коло) або своєї унікальності (праве коло).

2.3 Питання охорони праці

За час проведення методик у класі ми додержувалися таких інструкцій:

1. Загальні положення

1.1. Ця посадова інструкція розроблена на основі тарифно-кваліфікаційної характеристики вчителя 1-4-х класів, класного керівника, «Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОН України 06.09.2000р. №434.

Під час розробки Інструкції враховано «Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах», затверджене наказом МОН України 31.08.2001р, №616. Дія інструкції поширюється на всіх учителів початкових класів школи.

1.2. Вчитель (класовод) призначається на посаду і звільняється з неї директором школи.

1.3. Вчитель повинен мати вищу чи середню педагогічну освіту (без вимог до стажу педагогічної роботи).

1.4. Вчитель(класовод) підпорядковується безпосередньо заступнику директора школи з навчально-виховної роботи.

1.5. У своїй діяльності вчитель (класовод) керується Конституцією і законами України «Про загальну середню освіту», «Про охорону праці», указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України і органів управління освітою всіх рівнів з питань освіти і виховання учнів; правилами і нормами охорони праці, безпеки життєдіяльності та пожежної безпеки, а також Статутом і правовими актами школи (в тому числі Правилами внутрішнього трудового розпорядку, наказами і розпорядженнями директора, цією Інструкцією), трудовим договором (контрактом).

1.6. Вчитель(класовод) дотримується положень Конвенції про права дитини.

2. Функції

Основними напрямами діяльності вчителя є:

2.1.Навчання і виховання учнів з урахуванням специфіки навчального предмета і віку школярів.

2.2.Стимулювання соціалізації учнів, формування в них загальної культури забезпечення свідомого вибору ними професії та формування готовності до функціонування в ринкових умовах.

2.3.Забезпечення дотримання норм і правил охорони праці та безпеки життєдіяльності в навчальному закладі.

3. Посадові обов'язки

Вчитель(класовод) виконує такі посадові обов'язки:

3.1. Здійснює навчання і виховання молодших школярів,організовує та проводить уроки й інші навчальні заняття згідно з розподілом навчального навантаження та розкладом занять. Забезпечує під час занять належний порядок і дисципліну.

3.2.Вивчає особистість кожного учня в класі, його нахили, інтереси.

3.3.Створює сприятливі мікросередовище і морально-психологічний клімат для кожного в класі.

3.4.Сприяє розвитку в учнів навичок спілкування, допомагає учням вирішувати проблеми, які виникають у спілкуванні з товаришами, вчителями, батьками.

3.5.Надає допомогу учням у навчальній діяльності, з'ясовує причини неуспішності, забезпечує їх усунення.

3.6.Сприяє здобуттю додаткової освіти учнями через систему гуртків, клубів, секцій, об'єднань, які організовуються в школі, закладах позашкільної освіти за місцем проживання.

3.7.Веде у встановленому порядку документацію класу, контролює заповнення учнями щоденників

3.8. Реалізує прийняті в школі освітні програми відповідно до навчального плану, власного поурочного плану і розкладу занять; використовує при цьому різноманітні прийоми, методи й засоби навчання.

3.9. Забезпечує рівень підготовки учнів, який відповідає вимогам державного освітнього стандарту.

3.10. Виконує правила і дотримується норм охорони праці, техніки безпеки та протипожежного захисту, забезпечує охорону життя і здоров'я учнів під час навчально-виховного процесу.

3.11. Оперативно повідомляє керівництво школи про кожен нещасний випадок, вживає заходів щодо надання першої долікарської допомоги та усунення причин, що призвели до нещасного випадку.

3.12. Вносить пропозиції щодо покращення умов здійснення навчального процесу, а також доводить до відома адміністрації про всі недоліки в забезпеченні навчально-виховного процесу, які знижують працездатність учнів.

3.13. Проводить інструктаж учнів з правил безпеки життєдіяльності під час навчальних занять, з екскурсій, заходів за межами школи з обов'язковою реєстрацією в класному журналі чи журналі реєстрації інструктажів.

3.14. Організовує вивчення учнями правил безпеки життєдіяльності, дорожнього руху, санітарії та гігієни праці, пожежної безпеки, основ цивільної оборони.

3.15. Здійснює контроль за дотриманням правил (інструкції) безпеки життєдіяльності.

3.16. Веде в установленому порядку класну документацію, здійснює поточний контроль за відвідуванням і успішністю учнів за прийнятою в школі системою, виставляє оцінки в класний журнал і щоденник учня, своєчасно подає адміністрації школи звітні дані.

3.17. Бере участь у встановленому порядку в підсумковій атестації учнів.

3.18. Допускає у визначеному порядку на заняття представників адміністрації школи з метою контролювання й оцінювання своєї діяльності.

3.19. За згодою заміняє на уроках тимчасово відсутніх вчителів згідно з розпорядженням заступника директора школи з навчально-виховної роботи.

3.20. Дотримується Статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку школи, інших локальних правових актів школи.

3.21. Створює умови для дотримання законних прав і свобод учнів.

3.22. Готується до проведення занять, систематично підвищує свою професійну кваліфікацію, бере участь у діяльності методичного об'єднання та інших формах методичної роботи, які прийняті в школі.

3.23. Бере участь у роботі педагогічної ради, роботі районних та шкільних методичних об'єднань, інших формах методичної роботи. За дорученням директора навчального закладу брати участь у різноманітних позашкільних формах навчально-виховної діяльності.

3.24. Виконує накази і розпорядження директора школи, органів управління освітою;

3.25. Може залучатися ( у відповідному порядку ) до чергування по школі відповідно графіку чергувань на перервах між заняттями, а також за 20 хв. до початку і протягом 20 хв. після закінчення занять.

3.26. Підтримує постійний зв'язок з батьками учнів (особами, які їх замінюють).

3.27. Проходить періодичне медичне обстеження.

3.28. Дотримується етичних норм поведінки, які відповідають громадському статусу вчителя .

3.29. Приймає участь у поповненні кабінету обладнанням, приладами та іншими матеріалами, приймає матеріальні цінності (крім меблів) під відповідальність на збереження на підставі відповідних документів, забезпечує зберігання підзвітного майна, бере участь в інвентаризації та списуванні майна кабінету;

3.30. Контролює обладнання з протипожежної безпеки, медичні та індивідуальні засоби захисту, а також поновлює наочну агітаціюз питань забезпечення безпеки життєдіяльності;

3.31. Не допускає проведення занять, пов'язаних із небезпекою для життя і здоров'я учнів і працівників школи, з повідомленням про це директора або заступника директора з навчально-виховної роботи;

3.32. Вносить пропозиції щодо покращення умов праці і навчання.

3.33. Організовує харчування дітей і стежить за дотриманням учнями санітарно-гігієнічних вимог під час харчування.

3.34. У разі виникнення будь-якої аварійної ситуації повідомляє адміністрацію школи і вживає заходів щодо евакуації дітей з приміщення в безпечне місце відповідно до плану евакуації.



Висновки до другого розділу

Аналізуючи психолого-педагогічну літературу, слід зазначити, що центральною характеристикою будь-якої особистості є «Я-концепція», яка складається з наступних компонентів: когнітивний; оціночний; поведінковий;

Складовою і невід'ємною частиною «Я-концепції» є самооцінка, яка визначається як оцінка особистістю самої себе, своєї зовнішності, місця серед інших людей, своїх якостей і можливостей.

Основними факторами, що впливають на формування самооцінки дітей молодшого шкільного віку, є оцінні впливу вчителя, батьків та їх ставлення до навчальної діяльності.

У дослідно-практичній роботі проведемо діагностичне дослідження у 3 «Б» класі СЗШ № 13 з використанням наступних методик:

1. Методика, спрямована на виявлення кількісного рівня самооцінки.

2. Виявлення самооцінки за методикою Дембо-Рубінштейн.

3. Методіка, спрямована на визначення емоційного рівня самооцінки (автор А. В. Захарова).



РОЗДІЛ 3. ЕМПІРИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ САМООЦІНКИ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА

3.1 Аналіз та обробка результатів дослідження

Для вивчення психологічних особливостей самооцінки молодших школярів з метою виявлення дітей групи ризику використовувалися такі методики:

1. Методика, спрямована на виявлення кількісного рівня самооцінки.

2. Дослідження самооцінки за методикою Дембо-Рубінштейн.

3. Методика, спрямована на визначення емоційного рівня самооцінки (автор А. В. Захарова).

Аналізи результатів представлені в таблицях

Дослідження самооцінки за методикою Дембо-Рубінштейн.

Дітям були роздані бланки, на яких вже були накреслені лінії, кожна з яких вже була підписана. Учні відзначали відповідними значками:

При якому рівні розвитку цих якостей, сторін вони були б задоволені собою або відчули гордість за себе (х);

Як вони оцінюють розвиток у себе цієї якості, сторони в даний момент (-).

Дослідження проводилося в спокійній обстановці. Час на виконання давалося 25 хвилин.

При обробці враховувалися показники рівня самооцінки.

Отримані результати представлені в наступній таблиці:

Таблиця 3.1.

Методика Дембо - Рубінштейна

П.І.	ІІ	ІІІ	ІV	V	VI	VII	Заг. показ	Кол. показ	Уров. Самооц.
Стас. Д.	85	72	99	100	100	100	556	92	Вис.
Вероніка. А	76	94	85	98	100	96	549	92	Вис.
Женя. П.	73	78	72	80	77	77	457	76	Вис.
Артем Ч.	58	59	68	77	86	92	440	73	Вис.
Іван З.	95	75	99	98	87	99	553	92	Вис.
Настя Д.	58	48	89	19	92	15	321	54	Сер.
Паша Д.	78	78	98	88	83	100	525	88	Вис.
Сашко Р.	76	66	79	80	72	79	452	75	Вис.
Керім З.	75	83	78	98	96	82	512	85	Вис.
Влад М.	88	90	89	91	93	93	544	91	Вис.
Ганна М.	97	98	96	93	100	96	580	97	Вис.
Марат Б.	90	67	94	84	99	99	533	87	Вис.
Олег Д.	48	44	39	57	69	70	327	55	Сер.
Максим Д.	93	98	84	98	86	96	555	93	Вис.
Юра М.	50	50	98	95	85	100	478	80	Вис.
Віка Д.	53	57	79	90	86	78	442	74	Вис.
Коля Д.	92	44	100	59	40	92	427	71	Вис.
Лейсан Д.	90	71	93	100	100	98	552	92	Вис.

За підсумками даної методики можна зробити висновок, що у 16 осіб завищена самооцінка, що становить 89%, у 2 осіб - середня (11%). Учнів з низькою самооцінкою не виявлено.

Наступна методика спрямована на визначення емоційного рівня самооцінки. Дітям роздали бланки, які містять 5 завдань (5 субтестів).

На виконання дітям давали 25 хвилин. Дослідження проводилося в спокійній обстановці.

Отримані результати представлені в наступній таблиці:

Аналізуючи отримані результати, можна зробити наступний висновок: у 2 учнів високий рівень самооцінки, у 9-середній і у 7 - низький. Тобто згідно з даною методикою високий рівень самооцінки лише в 12%, середній - 50%, а низький у 38% учнів. Так само можна сказати що 61% учнів у 2 «Б» класі визнає свою схожість з іншими, а от 39% вважають себе унікальними. У навчальній діяльності вчителю слід звернути увагу на групу дітей з високим рівнем самооцінки і групи дітей з низьким рівнем самооцінки.

Учні з високим рівнем самооцінки:

1. Вероніка А.

2. Максим К.

Учні з низьким рівнем самооцінки:

1. Женя П.

2. Настя К.

3. Іван З.

4. Саша Р.

5. Влад М.

6. Аня М.

7. Олег К.

Були розроблені рекомендації вчителю по роботі з дітьми з високим рівнем самооцінки:

- При організації позакласних заходів включати учнів у групову роботу;

- Вчити слухати інших;

- Виховувати почуття співпереживання;

- Оцінюючи роботи, показувати як позитивні, так і негативні моменти;

- Аргументувати оцінки.

Рекомендації вчителю по роботі з дітьми з низьким рівнем самооцінки:

- Не пред'являти до дитини завищених вимог;

- Не використовувати слова, що принижує гідність людини, тобто оцінювати результат діяльності, а не особистість;

- Залучати учнів у колективну роботу;

- При організації позакласних заходів призначати учнів на відповідальні посади;

- Пропонувати у навчальній діяльності завдання творчого характеру.

3.2 Рекомендаці щодо покращення формування адекватної самооцінки дітей молодшого шкільного віку

За даними Л. І. Божович, правильне формування самооцінки - це один з найважливіших факторів розвитку особистості дитини. Стійка самооцінка формується під впливом оцінки з боку оточуючих (дорослих і дітей), а також власної діяльності дитини і власної оцінки її результатів. Якщо дитина не вміє аналізувати свою діяльність, а оцінка з боку оточуючих змінюється в негативному для нього напрямку, виникають гострі афективні переживання. При тривалому збереженні такої ситуації ці негативні форми поведінки фіксуються і стають стійкими якостями особистості. Л.І.Божович зазначає, що негативні якості особистості виникають у відповідь на потребу дитини уникнути важких афективних переживань, пов'язаних з втратою впевненості в собі.

Для підтримки планки на гідній висоті слід методично займатися формуванням самооцінки. Оціночна діяльність учителя - основа для формування самооцінки в учнів початкової школи. Самооцінка формується і розвивається, якщо вчитель демонструє позитивне ставлення до учня, віру в його можливості, бажання всіма способами допомогти йому вчитися. Методична сторона зводиться до застосування в навчальному процесі переважно індивідуальних еталонів, що створюють умови для рефлексивної оцінки учнів своїх дій. Однак роль батьків у формуванні адекватної самооцінки дитини молодшого шкільного віку не менш важлива, ніж роль педагога, адже те, що людина набуває в сім'ї, він зберігає протягом усього подальшого життя. По суті, самооцінка - це спочатку привласнення дитиною оцінки батьків. Пізніше сили набирає стиль сімейного виховання, і самооцінка починає диференціюватися. На цьому етапі дитяча самооцінка залежить від особливостей сімейної виховної політики.

Таким чином, для формування адекватної самооцінки молодшого школяра рекомендується[10, с.63]:

врахування потреб розвитку дітей;

педагогу йти шляхом розвитку можливостей дітей, створення для них ситуації успіху;

і педагогам, і батькам рекомендується бути щедрим на похвалу, прояв емоційної підтримки по відношенню до дітей;

робота з формування самооцінки повинна здійснюватися у різні режимні моменти і в різних видах діяльності;

педагогу рекомендується задіяти різні джерела і механізми;

педагогу враховувати принцип заходи і принцип системи;

навчати дитину способам зняття м'язової і емоційної напруги;

- проводити з дітьми релаксаційні ігри;

надавати дітям можливість робити те, чим вони можуть пишатися;

- надавати дітям можливість оцінити себе позитивно (у грі, у дослідженні, в бесіді);

- давати можливість дітям робити вибір.

Батьки задають початковий рівень домагань дитини - те, на що він претендує у навчальній діяльності. Рівень домагань безпосередньо впливає на самооцінку дитини, тому батькам для формування у своїх дітей диференційованої адекватної самооцінки в процесі виховання слід дотримуватися наступних рекомендацій[11, с. 91]:

Знаходити час, хоча б кілька хвилин кожен день, щоб приділити дитині всю свою увагу, не ділячи його ні з чим!

Показати дитині, що батьки визнають і розуміють його почуття, навіть якщо не згодні з ним. Пояснити, що різні люди можуть мати різні почуття. Ніякі людські почуття не бувають правильними чи неправильними. Пам'ятати, визнавати почуття дитини, навіть негативні, не означає дозволяти йому неприйнятну поведінку;

Як би не подобалася ситуація або який-небудь план, запитати про це думку дитини, якщо необхідно, запропонувати йому пару альтернатив. Це не тільки привчить дитину думати самостійно, а й розуміти, що його думка цінують, що дає дитині відчуття контролю над ситуацією;

Показувати дітям свою безкорисливу любов;

Встановити послідовні, тверді обмеження. Це дозволить дитині зрозуміти, що навколишній світ передбачуваний. Втілення їх у життя вимагає вироблення відповідних наслідків за неважливе поведінку;

Хвалити дитину за конкретні вчинки. Якщо дитина бачить, що батьки дійсно помітили його спроби щось зробити добре, він їх повторить;

Використовувати рольові ігри для обігравання з дітьми важких або незнайомих ситуацій заздалегідь, так щоб, стикаючись з ними, діти відчували себе впевнено, комфортно, знаючи, що робити і чого чекати;

Допомогти дітям навчитися вирішувати проблеми самим, не вдаючись до допомоги дорослих;

Поважати зусилля дітей;

показувати дитині очевидні свідоцтва його розвитку, його досягнення. Показувати дитині його старі малюнки або його більш ранню відеозапис, щоб довести йому, які він зробив успіхи, які придбав нові навички;

Пояснити дитині, що у всіх іноді трапляються невдачі. Дуже важливо зрозуміти, що помилки дають людині можливість вчитися;

Намагатися концентруватися на позитивному, придумати що-небудь цікаве;

Допомогти дитині відчути його важливість, доручаючи йому якісь справи або обов'язки, щоб допомогти сім'ї;

Ставитися з повагою до індивідуальних особливостей дитини, до його ступеня розвитку на різних стадіях;

Визнавати сильні сторони своєї дитини і хвалити за них, а не фіксувати увагу на його слабкостях. Надати дитині якомога більше можливостей досягати успіху в тому, що йому подобається і що в нього виходить.

Це допоможе йому:

Набути впевненості в собі;

Уникати порівняння свою дитину з іншими. Хай вона знає, що її люблять такою, якою вона є;

Розповідати дитині цікаві деталі про сім'ю, про історію сім'ї. Просити про це родичів;

Обов'язково влаштовувати сімейні свята. Встановити власні сімейні традиції;

Відкривати дитині свій внутрішній світ, ділитися з ним своїми пристрастями, знаннями та емоціями;

Дбайливо ставитися до внутрішнього світу дитини, поважати його інтереси, серйозно сприймати прикрощі, якими б тривіальними, повторюваними і нудними вони не здавалися;

Дитина повинна бачити, що батьки пишаються не тільки їм, але і собою;

Батьки повинні розуміти, що жартівливі прізвиська або піддражнювання дитиною можуть сприйматися серйозно. І якщо він просить перестати, слід прислухатися до нього;

Намагатися дивитися на деякі речі очима дитини, пам'ятати, що його розуміння навколишнього світу грунтується на обмеженому досвіді і не розвиненому його мисленні;

Знайомити дитину з різноманіттям навколишнього світу, говорити про те, що кожна людина - унікальний, і він теж;

З повагою говорити про культурні, фізичних і більш тонких відмінностях між людьми.

Були розроблені такі рекомендації спеціально для педагогів з формування адекватної самооцінки молодшого школяра:

Оцінка повинна служити головною метою - стимулювати і спрямовувати навчально-пізнавальну діяльність молодшого школяра[5, с.112];

- Давати змістовну оцінку роботі молодшого школяра;

- Оцінка повинна не завершувати навчально-пізнавальну діяльність, а супроводжувати її на всіх щаблях;

- Необхідно використовувати взаємне рецензування, при цьому відзначати достоїнства і недоліки, висловлюючи думки про оцінку;

- Після рецензування робота повертається автору, і учні самостійно аналізують свою роботу;

- Пропонувати учневі із заниженою самооцінкою надавати допомогу слабковстигаючим учням;

- Необхідно включати ситуації, концентруючи самооцінку дитини, що ставлять перед ним завдання усвідомлення особливості своєї роботи, її сильних і слабких сторін і сприяють спрямованості дитини на власні способи дії;

- Необхідно вводити зошити, в яких учні за спеціальною схемою роблять записи, аналізуючи і оцінюючи свою роботу на уроці, визначаючи міру засвоєння матеріалу, ступінь його складності, виділяючи найбільш важкі моменти роботи;

- Необхідно пропонувати дітям самостійно оцінювати класні і домашні завдання до того, як віддати на перевірку вчителю, після того як роботи перевірив і оцінив вчитель, необхідно обговорювати випадки неспівпадання оцінок. З'ясувати підстави, на яких будують самооцінку діти і показники, за якими оцінює вчитель;

- Необхідно використовувати похвалу в роботі з дітьми, що мають занижену самооцінку.

Рекомендується проводити групові ігри для підвищення самооцінки молодшого школяра.

Висновки до третього розділу

Результати показали, що з 18 учнів даного класу: У 2 учнів високий рівень самооцінки, у 9-середній і у 7 - низький. Високий рівень самооцінки є віковою нормою для дітей молодшого шкільного віку. Так як навчальна діяльність є важливим чинником, що впливає на формування самооцінки, то вчитель повинен знати індивідуальні особливості самооцінки і враховувати їх у навчальному процесі.

Тому ми розробили рекомендація для підвищення формування самооцінки дітей як в школі, так і вдома.

ВИСНОВКИ

Самооцінка - важливий компонент розвитку самосвідомості, який необхідно розвивати ще з самого дитинства.

Правильне формування самооцінки - це один з найважливіших факторів розвитку особистості дитини. Стійка самооцінка формується під впливом оцінки з боку оточуючих (дорослих і дітей). Оціночна діяльність учителя - основа для формування самооцінки в учнів початкової школи, однак роль батьків у формуванні адекватної самооцінки дитини молодшого шкільного віку є не менш важливою. По суті, самооцінка - це спочатку привласнення дитиною оцінки батьків. Саме тому для вчителів та батьків були розроблені спеціальні рекомендації, дотримання яких сприятимуть формуванню та розвитку позитивної самооцінки в молодшого школяра.

Безпека навчального середовища та прийняття дитини значущими дорослими виступає умовою формування позитивної самооцінки у дитини молодшого шкільного віку. Батьки виступають для дитини такими, які формують у дитини коло пізнавальних інтересів, а школа формує уявлення про соціально прийнятні форми їх реалізації. Взаємодія батьків і вчителя допомогає дитині формування позитивне до себе ставлення та визначати адекватний рівень домагань, як основу формування адекватної самооцінки.

Створення корекційної програми з формування позитивної самоцінки буде корисним заходом для дітей молодшого шкільного віку. Ця програма може бути проведено для дітей разом із батьками та за участю вчителя.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Варий М.Е. Загальна психологія: для студентів психології та педагогіки. - К.2007.

2.Крисько В.Т. Социальная психология: словник - довідник. - 2004..

3. Белобрикіна О.А. Вплив соціального оточення на розвиток самооцінки, журнал «Питання психології», № 4 2001.

4. Малкина И.Г. Довідник практичного психолога. - М. Видавництво ЭКСМО - 2005.

5. Бернс Р. Що таке Я-концепція // Психология самосвідомості : Хрест. / Ред. Д.Я. Райгородский. - Самара: Бахрах-М, 2003.

6. Бахур В.Т. Це неповторне «Я». М., Знання, 2004.

7. Васильцова З.П. Мудрі заповіді народної педагогіки. М.: Педагогіка, 2005.

8. Петровський А.У., Ярошевский М.Р. “ Психологія : Підручник для студентів вищих педагогічних навчальних Закладів “ - 2-ге вид. , стереотип . - М .; издат. Центр “ Академія “; Вищу школу , 2001.

9. Калинин С. И. Комп'ютерна обробка даних для психологів. - СПб.: «Речь», 2002.

10. Ліпкіна А.І. Самооцінка школяра. М., 2006.

11. Макаренко А.С. Книга для батьків. М.: Педагогіка, 2002.

12. Максименко С. Д. Загальна психологія: Навч. пос. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 272 с.

13. Мерлін В.С. Нарис психології особистості. Перм, 2004.

14. Світ дитинства: Молодший школяр. М.: Педагогіка.2008.

15. Мудрість виховання / Укл. Бім-Бад Б.М., Дніпров Е.Д., Корнетів Г.Б. - М., 2003.- 288с.

16. Роджерс К.Р. Погляд на психотерапію. Становлення людини. М.: Видавництво. Група «Прогрес»,2005.

17. Рубінштейн С.Л. Людина і світ. М.: Педагогіка,2002.

18. Рувінський Л.І. Моральне виховання особистості. М.,2002.

19. Соловейчик С. Вічна радість. М.: Педагогіка,2001.

20. Спиркин А.Г. Свідомість і самосвідомість. М.,2006.

21. Слободчиков В.І. Формування Я-концепції, журнал «Початкова школа» № 3, 2002.

22. Сухомлинський В.А. Батьківщина в серці. М.: Молода гвардія,2000.

23. Фрейд З. Психологія несвідомого: Зб. произв. М.: Просвещение,2004.

24. Чамата П.Р. Питання самосвідомості особистості в радянській психології. М.,2001.

25. Чкрносвістов Є.В. Особистість та її оточення. М.: Крон, 2006.

26. Шахова І.П. Практикум з лабораторних робіт курсу вікової психології. М. - Воронеж,2000.

27. Щетинін М.П. Осягнути неосяжне: Записки педагога. М.: Педагогіка, 2006.

28. Ельконін Д.Б. Введення в психологію розвитку. М.: Тривола, 2004.

29. Якобсон С.Г. Формування Я-потенційного позитивного, як метод регуляції поведінки, № 3,2005.

30. Ярошевський М.Г., Анциферова Л.І. Розвиток і сучасний стан зарубіжної психології. М., 2004.

31. Реферати, курсові та дипломні роботи, дисертації, доповіді, підручники, твори і все що потрібно учням http://ua-referat.com

32. Міжнародна кафедра культурно-історичної психології http://www.vygotsky.mgppu.ru/

33. Великий портал, просвячений психологиії: бібліотека, ссилки, новини, біографії психологів. http://www.psychology-online.net http://www.psychology.ru Психология.ру

34. Велика бібліотека, яка містить електронні книги з психології, соціології, управління. Социология, психология, управление

35. Офіційний сайт журналу. Теоретичні, экспериментальныі, научно-практичні матеріали з психології. Вопросы психологии

36. Електронний журнал. Статті навчальних досліджень з загальної, педагогічної, вікової, спеціальної психології, розробки в області психологічної діагностики. Психологическая наука и образование

37. Новини та статті психологічної тематики, притчі, а також психологічні програми і методики. Интересная психология

38. Методи діагностики та інші матеріали для шкільних психологів, корисні поради батькам.Энциклопедия школьного психолога



ДОДАТКИ

Додаток 1

Виявлення емоційного рівня самооцінки

Ф.І.	Рівень самооцінки	Відношення з близькими людьми	Соціальна зацікавленість	Індивідуалізація
Стас К.	Середня	Допускає тиск матері, батька та дідуся; чинить тиск бабусю, друзів і вчителію	Зацікавлений в соц.контактах.	Вважає себе унікальним.
Вероніка А.	Висока	Допускає тиск мами і дідуся; чинить тиск на бабусю, брата і сестру.	Зацікавлена в соц.контактах.	Визнає схожість з іншими.
Женя П.	Низька	Допускає тиск мами, батька, дідуся і бабусі: чинить тиск на брата, друзів і вчителів	Зацікавлений в соц. контактах	Вважає себе унікальним
Артем Ч.	Середня	Допускає тиск батька, матері; чинить тиск на бабу, діда, друзів.	Зацікавлений в соц. контактах	Вважає себе унікальним
Іван З.	Низька	Допускає тиск бабусі, матері; чинить тиск на брата	Зацікавлений в соц. контактах	Вважає себе унікальним
Настя К.	Низька	Допускає тиск друзів, сестри, матері, вчителя	Зацікавлена в соц. контактах	Визнає схожість з іншими
Паша Д.	Середня	Допускає тиск матері і батька; надає тиск на бабу, діда і друзів	Зацікавлений в соц. контактах	Визнає схожість з іншими
Саша Р.	Низька	Допускає тиск брата, баби, матері, сестри, друзів; чинить тиск на вчителя і батька	Зацікавлений в соц. контактах	Визнає схожість з іншими
Керім С.	Середня	Допускає тиск брата, матері, батька, баби.	Зцікавлений с соц. контактах	Вважає себе унікальним
Влад М.	Низька	Допускає тиск брата, матері, батька, друзів.	Зацікавлений в соц. контактах	Визнає схожість з іншими
Анна М.	Низька	Допускає тиск вчителя, баби, матері, друзів, батька.	Зацікавлена в соц. контактах	Визнає схожість з іншими
Марат Б.	Середня	Допускає тиск батька, брата. Чинить тиск на матір.	Зацікавлений в соц. контактах	Вважає себе унікальними
Олег К.	Низька	Допускає тиск баби, матері, батька, друзів, вчителя.	Зацікавлений в соц. контактах	Визнає схожість з іншими
Максим К.	Висока	Допускає тиск матері і батька	Зацікавлений в соц. контактах	Визнає схожість з іншими
Юра Н.	Середня	Допускає тиск батька, матері, брата, баби, вчителів. Чинить вплив на друзів і діда.	Зацікавлений в соц. контактах	Визнає схожість з іншими
Віка Д.	Середня	Допускає тиск вчителя, сестри, баби, матері, батька. Чинить тиск на друзів.	Зацікавлена в соц. контактах	Вважає себе унікальною
Коля К.	Середня	Допускає тиск вчителя, баби, матері, батька, друзів.	Зацікавлений в соц. контактах	Визнає схожість з іншими
Лейсан К.	Середня	Допускає тиск сестри, батька, матері, вчителя; чинить тиск на бабу, діда, друзів, брата.	Зацікавдений в соц. контактах	Визнає схожість з іншими.

Додаток 2

Ігри для підвищення самооцінки

"Скарбничка досягнень"

Це дуже хороша гра, яка повинна перерости в звичку бачити і цінувати свої маленькі перемоги щодня. Ви дійсно зможете досягти такої, здавалося б, глобальної мети, якщо систематично використовуватимете цей ігровий прийом. Надалі можна буде замінити його усним обговоренням своїх щоденних досягнень.

Отже, візьміть яку-небудь картонну коробку або містку банку і разом з дитиною оформите її так, як йому хотілося б, щоб виглядала скарбничка його головних цінностей - маленьких і великих власних успіхів в житті. Можливо, на поверхні цієї скарбнички з'являться малюнки, що відбивають предмети, які якось пов'язані з поняттям "успіх", або це будуть просто симпатичні візерунки. Залиште вибір за дитиною. Окремо приготуйте невеликі листочки паперу. А тепер введіть правило: коли дитина повертається до дому, він обов'язково повинен згадати і написати на цьому листочку якесь свідоцтво успіху, якого він досяг за сьогоднішній день. Так, на записочках з'являтимуться фрази: "Добре прочитала вірш ", "Намалювала відмінний малюнок на тему "Осінь", "Зробила подарунок бабусі, який їй дуже сподобався", і багато інших. Ці записи кладуться в скарбничку досягнень. Важливо, щоб навіть в самому неблагополучному дні дитина змогла знайти щось, що йому вдалося. "Обважнює" скарбнички з часом саме по собі наповнює дітей гордістю і більшою упевненістю у своїх силах, особливо якщо батьки і інші члени сім'ї відносяться до його маленьких перемог з повагою (а не з висоти своїх років і досвіду).

До цієї скарбнички можна звертатися, коли дитині здається, що він зустрівся з непереборними для нього труднощами, або в періоди, коли його критичний погляд спрямований на свої здібності і він бачить себе нікчемним невдахою. У такі періоди корисно згадати, що у вашої дитини є досвід подолання труднощів і досягнення успіху. Це допоможе йому налаштуватися на позитивний лад.

Примітка. Цю гру можна використати спочатку для підняття самооцінки дитини в цілому, а потім для підвищення віри у свої сили в якійсь конкретній справі.

"Сонечко"

Це відмінна гра, яка дозволяє отримати від інших "психологічні погладжування", такі необхідні кожній людині для того, щоб відчувати себе улюбленим, потрібним, успішним. Тому проводити її треба в обстановці доброзичливості, в оточенні важливих для дитини людей. Ідеально відповідний випадок для цього - день народження дитини. Можна організувати цю гру, коли маленькі і великі гості наїлися і готові до спілкування і розваг.

Перемкніть їх увагу на дитину словами : "Подивіться, щось наш іменинник зовсім замерзнув. Давайте пограємо в гру "Сонечко" і зігріємо його всі разом"! Усадіть усіх гостей в круг (якщо бракує стільців, можна встати або сісти на підлогу). У центрі поставте вашу дитину. Кожному гостю роздайте по одному кольоровому олівцю. Поясніть, що це промінець сонця. Його можна подарувати тому, що мерзне з добрими словами, сказавши про те, що гостю подобається в імениннику, за що того можна поважати. Покажіть приклад самі, сказавши одне пропозиція-комплімент своїй дитині і віддавши йому промінець. Той, кого зігрівають, повинен не забути сказати "спасибі", можна додати "дуже приємно", якщо йому щось особливе радісно чутиме. Далі усі гості по кругу говорять щось хороше і віддають дитині свій олівець. Під час цього дитина повертається обличчям до того, що говорить.

Примітка. У присутніх на святі маленьких гостей теж може виникнути бажання побути таким, що "відігрівається", опинитися в центрі уваги. Ви можете надати їм цю можливість, повторивши гру, а можете залишити її для таких особливих випадків, пообіцявши дітям, що їх чекає ще багато цікавих ігор (не забудьте, що обіцянки, дані дітям, треба тут же почати виконувати).

"Закінчи пропозицію"

Скільки б оточення не розповідало дитині про те, який він чудовий, найважливішим є момент, коли дитина прийме їх думку і погодиться з тим, що він дійсно має ряд достоїнств і заслуговує поваги. Так що ця гра - хороший спосіб перевірити, що ж прийняла для себе ваша дитина і як це відбилося на його самовідношеня.

Візьміть м'яч. Поясніть дитині правила гри : ви кидатимете йому м'яч і починати пропозицію, а він повинен кинути його назад, назвавши закінчення, що прийшло йому на розум. Усі пропозиції торкатимуться дитини. Одні і ті ж "начала" можуть прилітати до дитини кілька разів, але придумані ним "закінчення" повинні розрізнятися. А тепер кидайте дитині м'яч із словами: "Я умію."., "Я можу."., "Я хочу навчитися.".

Примітка. Кожен початок пропозиції повторюйте кілька разів, щоб дитина усвідомила, як багато він усього уміє, над чим зазвичай не замислювався, адже колись він цьому навчився.

Размещено на Allbest.ru

...