Лісомеліоративне забезпечення екологічної компоненти сталого розвитку рівнинних агроландшафтів України

58. Рекомендації з формування лісової генетичної компоненти в агроекосистемах України за ландшафтно-екологічним принципом для степової природно-кліматичної зони / ІА УААН. Автори: О.І. Фурдичко, Р.Р. Возняк, Г.Б. Гладун, В.В. Лавров. - К., 2006. - 19 с. (співавтор розділів).

59. Концепція охорони ґрунтів від ерозії в Україні // ННЦ “Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського УААН”, Харків, 2008. - 59 с. (співавтори розділів В.П. Ткач, Г.Б. Гладун).

60. Рекомендації щодо принципів застосування лісових меліорацій на ландшафтно-екологічній основі / Г.Б. Гладун (керівник розробки), М.Н. Агапонов, В.Г. Келеберда, В.П. Кривобоков, О.І. Левчук, А.П. Стадник, В.В. Шевчук, В.В. Фомін, Л.В. Демяненко, О.Ю. Астапов, Н.Г. Пізюк, М.М. Коротков - Харків, 2009. - 34 с. (співавтор розділів).

61. Рекомендації щодо використання площ лісомеліоративного фонду та проведення комплексу заходів, спрямованих на підвищення еколого-меліоративної ефективності агролісомеліоративних насаджень / Г.Б. Гладун (керівник розробки), В.Ю. Юхновський, Ю.В. Плугатар, Н.М. Сірик, Л.І. Алістратова, Л.В. Дем'яненко, Л.О. Селіванова, Ю.Г. Гладун, В.П. Кравчук, А.М. Борсук, Р.М. Іванчук, О.О. Неонета, А.М. Маркетова, М.Ю. Соловйов. - Харків, 2009. - 76 с. (співавтор розділів).

62. Гладун Г.Б. Рекомендації щодо покращання стану та підвищення меліоративної ефективності захисних лісових насаджень різного цільового призначення / Г.Б. Гладун (керівник розробки), М.Н. Агапонов, А.Г. Андрієнко, Л.М. Біпура, Л.В. Демяненко, В.Г. Келеберда, В.П. Кривобоков, В.І. Скляр, А.П. Стадник. - Харків, 2010. - 120 с. (співавтор розділів 2; 3.4; 3.6; 3.7; 5; 6; 7).

63. Рекомендації щодо створення виноградо- та садозахисних лісових насаджень в умовах ґрунтового різноманіття Нижньодніпров'я / Г.Б. Гладун, Н.М. Сірик. - 2009. - 19 с. (співавтор розділів).

64. Зональні методичні рекомендації із захисту ґрунтів від ерозії. - Х.: ННЦ ІГА НААНУ. - 2010 - 148 с. (співавтори розділів В.П. Ткач, Г.Б. Гладун).

Анотація

Гладун Г.Б. Лісомеліоративне забезпечення екологічної компоненти сталого розвитку рівнинних агроландшафтів України. - На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.01 - лісові культури та фітомеліорація. - Національний університет біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України. - м. Київ, 2012.

Розроблено теоретико-методологічні основи застосування лісових меліорацій на засадах сталого розвитку, що зумовлює створення сприятливих екологічних умов для сільськогосподарських угідь, забезпечує ефективну охорону ґрунтового покриву від руйнування та захист об'єктів господарської інфраструктури шляхом формування науково-обґрунтованої просторової геометрії сучасних агролісоландшафтів.

З цією метою досліджено несприятливі природно-антропогенні впливи на агроландшафти на регіональному та глобальному рівнях та оцінено рівні екологічної депресії областей України за показниками щільності викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря.

Проаналізовано історичні передумови, етапи становлення лісових меліорацій та еволюцію їх розвитку у зв'язку з істотними трансформативними перетвореннями агроландшафтів. Використано ландшафтно-екологічні принципи оптимізації систем захисних лісових насаджень різного цільового призначення на зонально-регіональних засадах та з урахуванням стану техногенних впливів на переважаючі типи ґрунтів агроландшафтів.

Обґрунтовано мінімально необхідну захисну лісистість агроландшафтів для забезпечення умов їх сталого розвитку з використанням адаптивно-ландшафтних методів досліджень та шляхи удосконалення збалансованого використання лісових меліорацій сучасних агроландшафтів.

Ключові слова: захисні лісові насадження, зональні лісомеліоративні заходи, мінімально необхідна захисна лісистість, ландшафтно-екологічні принципи, просторова геометрія агролісоландшафтів, природно-антропогенний вплив, прогнозний врожай, інтродуценти, еталони лісових смуг, агролісівництво.

Аннотация

Гладун Г.Б. Лесомелиоративное обеспечение экологической компоненты устойчивого развития равнинных агроландшафтов Украины. - На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.03.01 - лесные культуры и фитомелиорация. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины Кабинета Министров Украины. - г. Киев, 2012.

Разработаны теоретико-методологические основы применения лесных мелиораций на принципах устойчивого развития, которые обеспечивают создание благоприятных экологических условий для сельскохозяйственных угодий, эффективную охрану почвенного покрова от разрушения и защиту объектов хозяйственной инфраструктуры путем формирования научно обоснованной пространственной геометрии современных агролесоландшафтов.

Исследованы неблагоприятные природно-антропогенные влияния на агроландшафты, оценены уровни экологической депрессии областей Украины по показателям плотности выбросов вредных веществ в атмосферный воздух.

Изучены исторические предпосылки, этапы становления лесных мелиораций и эволюция их развития, в связи с существенным трансформативным преобразованием агроландшафтов. Использованы ландшафтно-экологические принципы оптимизации систем защитных лесных насаждений различного целевого назначения на зонально-региональных принципах и с учетом состояния техногенных влияний на преобладающих типы почв агроландшафтов.

Определена степень нарушения экологии современных агроландшафтов и проведено моделирование их стойкости при разном соотношении пашни и экологостабилизирующих угодий для областей Украины.

Исследована эффективность использования методов лесомелиораций для повышения производительности многолетних насаждений южных регионов страны, в частности, виноградников и садов (яблони и персики). Установлены закономерности формирования их вегетативных органов и плодов на разном расстоянии от массива леса и полосных насаждений. Самой эффективной зоной влияния для садов и виноградников следует считать расстояние до 15 Н от защитных насаждений, что целесообразно в дальнейшем учитывать.

Обоснована потенциальная минимально необходимая защитная лесистость агроландшафтов для обеспечения условий их устойчивого развития с использованием адаптивно-ландшафтных методов исследований.

Полезащитное лесоразведение является ключевым звеном в экологическом обустройстве агроландшафтов. Однако, насаждения других целевых групп также выполняют ряд важных функций и стабилизируют экологические параметры прилегающих к пашне угодий, создавая предпосылки фитоценотического оптимума аграрных угодий и гармонизируя окружающую среду в целом. Расчеты площадей полезащитного лесоразведения базируются на ландшафтно-экологических принципах применения и современной нормативной базе. Для лесомелиоративного обустройства пашни агроландшафтов страны необходимо создать еще 785,6 тыс. га полезащитных и стокорегулирующих линейных насаждений.

Для расчета защитной лесистости агроландшафтов использованы потенциальные площади защитных лесных насаждений: овражно-балочных насаждений, эродированных пастбищ и каменистых земель, линейные формы различных категорий насаждений - сенокосов, пастбищ, садов и виноградников, водоохранных зон рек и водных объектов, транспорта и сельских населенных пунктов, дислоцированных в пределах агроландшафтов.

Обобщенные расчеты защитных лесных насаждений разных пространственно целевых групп показывают, что их суммарные площади максимальны в Степной зоне и составляют 2243,7 тыс. га, их количество уменьшается у Лесостепи - 1440,9 тыс. га и наименьшее в зоне Полесья - 723,6 тыс. га.

Рассмотрены пути совершенствования сбалансированного использования лесных мелиораций современных агроландшафтов. Установлен ассортимент из 72 перспективных древесных и кустарниковых пород (в т. ч. хвойных) с целью повышения эффективности лесомелиоративных насаждений в жестких степных условиях, где, как показывает практика, другие породы применять нецелесообразно.

Проанализирован прогнозно-ресурсный урожай зерновых в системах лесных полос Степи и Лесостепи с применением почвозащитных технологий и интенсивных методов выращивания зерновых культур, обеспечивающих полную реализацию биоклиматического потенциала почв Степи и Лесостепи.

При земледелии интенсивного типа на полях с системой лесных полос прогнозируемая урожайность зерновых составляла: для Степи южной - 30,5 ц·га^-1, центральной - 34,9, северной - 44,2, Лесостепи - 53,6 ц·га^-1; озимой пшеницы - 34,2 ц·га^-1; 38,3; 4,3; 54,7 ц·га^-1соответственно; ярового ячменя - 26,5 ц·га^-1; 29,7; 40,5; 47,1 ц·га^-1 соответственно.

Для основных природно-климатических зон установлены эталоны полезащитных лесных полос, определен перечень сопутствующих пород. В Левобережной Лесостепи дуб растет лучше с кленом остролистным и липой мелколистной, а в Правобережной Лесостепи - с ясенями обыкновенным и ланцетным. В более жестких условиях увлажнения Северной и Центральной Степи дуб растет лучше с кленом остролистным, гледичией колючей в чистых дубовых полосах с подеревным чередованием в рядах низкорослых кустарников. На темно-каштановых почвах дуб следует использовать преимущественно в лучших лесорастительных условиях и шире использовать гледичию, робинию, вяз низкий, каркасы восточный и западный.

Разработаны концептуальные основы современных лесных мелиораций и степного лесоводства, усовершенствованы лесомелиоративные технологий и технические средства их реализации, обоснованы перспективы развития агролесоводства в Украине.

Ключевые слова: защитные лесные насаждения, зональные лесомелиоративные мероприятия, минимально необходимая защитная лесистость, ландшафтно-экологические принципы, природно-антропогенное влияние, пространственная геометрия агролесоландшафтов, прогнозный урожай, интродуценты, эталоны лесных полос, агролесоводство.

Summary

Gladun G.B. Forest meliorative providing of ecological component of sustainable development of plain agro-landscapes of the ukraine. - Printed as manuscript.

The theses in the context of competition for a scientific degree of Doctor in Agricultural Science in Specialty 06.03.01 - Forest Plantations and Phytomelioration. - National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine attached to the Cabinet of Ministers of Ukraine. - Kyiv, 2012.

Theoretical and methodological foundations have been developed for the application of forest melioration on principles of sustainable development to create favorable ecological conditions for cultivated lands and to provide effective protection to the soil covering against destruction and to facilities of the economic infrastructure by forming a scientifically proven spatial geometry of modern agro-landscapes.

With this object in view, an investigation was made into unfavorable natural and anthropogenic impacts upon agro-landscapes at the regional and global levels. An assessment was performed of the levels of ecological depression in Ukraine's regions, based on density indices for noxious emissions to the atmosphere.

Research was carried out on the historical background, on the infancy of forest melioration and on its land-reclamation development in connection with substantial transformations of agro-landscapes. Use was made of ecological principles of optimization to protective forest stands of various purposes on the basis of zonal and regional approaches with regard to the status of technogenic impacts upon prevailing types of soils in agro-landscapes.

Substantiation is given to the required minimum percentage of protective forests in agro-landscapes to ensure their sustainable development with the use of adaptive-landscape methods of research as well as to the ways of improving the balanced application of land-reclamation to contemporary agro-landscapes.

Keywords: agro-landscape, protective forest stands, measures on zonal forest melioration, required minimum percentage of protective forests, landscape-ecological principles, natural and anthropogenic impact, spatial geometry of agro-forest-landscapes, forecasted harvest, introduced species, standards of forest belts, agroforestry.

Размещено на Allbest.ru