Актуальність теми. Одним із актуальних напрямів підвищення продуктивності тварин є пошук, випробування та додавання до раціону різних кормових добавок та біологічно активних речовин. Їх використання в годівлі свиней дає можливість підвищити коефіцієнт трансформації поживних та біологічно активних речовин кормів у тваринницьку продукцію, повніше реалізувати генетичний потенціал організму, підтримувати в межах фізіологічної норми відтворювальні функції та життєздатність.

Досягти цієї мети допоможуть біологічно активні речовини, які виробляє біотехнологічна промисловість, зокрема, ферментні препарати. Вони займають особливе місце в годівлі тварин, і їх промислове виробництво та використання практикується в багатьох країнах світу. Адже близько третини органічної речовини, що надходить з кормом, не засвоюється тваринами. Зниження цих втрат тільки на 2-3 % дозволяє отримати сотні тонн додаткової продукції тваринництва. Особливо доцільно вводити ферментні препарати в раціон молодняку, у якого ферментативні системи травлення ще недостатньо розвинуті.

В останні роки науковці створили значну кількість нових ферментних препаратів та інших кормових добавок з їх участю. Ефективність їх використання у тваринництві необхідно вивчити в науково-господарських дослідах. Поряд з цим, вимагають зоотехнічної оцінки і самі технології їх виготовлення, оскільки це відбивається на вартості ферментних препаратів і успішній реалізації для практичного використання.

Велике наукове і виробниче значення вирішення проблеми використання ферментних препаратів у тваринництві, її актуальність і багатогранність спонукають до пошуку оптимізації умов їх ефективного застосування в годівлі тварин, при врахуванні впливу на організм і якість одержуваної продукції.

Теоретичному обґрунтуванню фізіологічної ролі та доцільності використання у тваринництві біологічно активних кормових добавок та окремих стимуляторів росту в складі преміксів та інших форм присвячені роботи Г.О. Богданова (1990), В.А. Бурлаки (2008), А.М. Венедиктова (1992), С.О. Вовка (2009), І.Т. Кіщака (1995), Ю.І. Савченка (2009), А.І. Свєженцова (2000), М.О. Мазуренка (2002), І.І. Ібатулліна (2003), Я.І. Кириліва (2004), Г.І. Калачнюка (2005), Р.Й. Кравціва (2007), П.З. Столярчука (2008), Я.І. Півторака (2009) та інших дослідників.

До нових біологічно активних кормових добавок можна віднести мацеразу, міновіт, міназу, мультиензимні композиції МЕК-1 та МЕК-2, що створені в останні роки на базі Науково-біотехнологічного центру "Ензифарм" та ПП "БТУ-Центр" (м. Ладижин, Вінницька область) і в годівлі свиней ще не застосовувались. Тому наукове обґрунтування ефективності використання новостворених препаратів може бути основою для прийняття нових технологічних рішень з підвищення продуктивності і одержання якісної, екологічно безпечної та доступної продукції свинарства.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом навчання у докторантурі на кафедрі технології виробництва продукції дрібного тваринництва Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького і є складовою частиною наукових тем: "Застосування альтернативних джерел поживних та біологічно активних речовин в тваринництві і птахівництві", номер державної реєстрації 0108U006790 та "Вивчити ефективність використання ферментних, мікробіальних препаратів та їх композицій з мінеральними речовинами і вітамінами в раціонах свиней при вирощуванні на м'ясо", яка розробляється на факультеті технології виробництва і переробки продукції тваринництва Вінницького національного аграрного університету і належить до науково-технічної програми "Кормовиробництво", що координується Інститутом кормів НААНУ "Вивчити механізм біохімічного впливу природних антиоксидантів, ферментних препаратів та алюмосилікатів на інтенсивність засвоєння поживних речовин кормів в організмі сільськогосподарських тварин", номер державної реєстрації 0107U003380.

Мета і завдання досліджень. Метою даної роботи є науково-експериментальне обґрунтування використання нових ферментних препаратів та їх композицій у комплексі з іншими біологічно активними речовинами в годівлі свиней.

Для реалізації поставленої мети в завдання роботи входило:

вивчити ефективність дії ферментних препаратів, одержаних за різних технологій, при використанні їх в раціонах свиней, зокрема, мацерази, мацеробациліну, міновіту, мінази, МЕК-1 та МЕК-2;

дослідити вплив ферментних препаратів на розщеплюваність in vitro поживних речовин та активність травних ферментів тонкого кишечника свиней;

встановити найбільш ефективні дози ферментних препаратів та їх композицій в годівлі свиней різних вікових груп;

з'ясувати ефективність використання ферментних препаратів в годівлі супоросних та підсисних свиноматок, відлучених поросят, молодняку свиней на вирощуванні і на відгодівлі;

дослідити фізико-хімічні показники м'яса свиней при згодовуванні різних доз ферментних препаратів;

дослідити гематологічні показники крові свиней, перетравність основних поживних речовин раціонів та баланс азоту;

встановити вплив згодовування різних доз ферментних препаратів на морфофункціональний стан органів травлення свиней;

вивчити стан структур ендокринних органів свиней;

вивчити вплив різних доз препаратів на відгодівельні та забійні показники свиней;

дати економічну оцінку використанню ферментних препаратів у годівлі свиней.

Об'єкт досліджень - молодняк свиней великої білої породи на вирощуванні та на відгодівлі, підсисні, відлучені поросята, супоросні та підсисні свиноматки, кормові добавки.

Предмет досліджень - продуктивність, якість свинини, перетравність поживних речовин раціонів та баланс азоту, гематологічні показники, морфофункціональний стан органів травної та ендокринної систем свиней при згодовуванні ферментних препаратів мацерази, мацеробациліну, міновіту, мінази та мультиензимних композицій МЕК-1 та МЕК-2.

Методи досліджень: зоотехнічні (проведення дослідів на тваринах в умовах ферми), фізіологічні (гематологічні та балансові дослідження), біохімічні (активність ферментів), хімічні (зоохіманаліз кормів і м'яса), морфологічні (дослідження органів травної та ендокринної систем), статистичні (біометрична обробка цифрових даних), аналітичні (огляд літератури та узагальнення досліджень), виробнича апробація.

Наукова новизна одержаних результатів. Експериментально обґрунтовано ефективність використання в годівлі свиней різних вікових груп нових біологічно активних кормових добавок - мацерази, мацеробациліну, міновіту, мінази, мультиензимних композицій МЕК-1 та МЕК-2 і визначено їх активність та найбільш ефективні дози введення в раціони тварин.

Встановлено, що згодовування досліджуваних біологічно активних кормових добавок супоросним свиноматкам мало позитивний вплив на їх відтворні показники.

Встановлено позитивний вплив згодовування досліджуваних кормових добавок на ріст і збереженість поросят, відгодівельні та забійні показники молодняку, фізико-хімічні показники якості м'яса, його білковий, жирнокислотний склад і калорійність.

Дослідженнями показано, що використання в годівлі молодняку свиней біологічно активних кормових добавок сприяло поліпшенню перетравності більшості поживних речовин раціонів і кращому засвоєнню організмом азоту корму.

Доведено позитивний вплив досліджуваних кормових добавок на процеси обміну речовин, їх високу активність, здатність стимулювати розвиток окремих структур органів травної та ендокринної систем, підвищення приростів тварин шляхом інтенсифікації функції окремих органів і систем завдяки морфофункціональним змінам, які мають адаптивний характер.

Наукову новизну одержаних результатів підтверджено патентами України на винахід та корисну модель:

№ 67069 від 16.10.2006 "Спосіб одержання іммобілізованого препарату з комплексом пектолітичних ферментів для добавлення в корм сільськогосподарським тваринам і птиці";

№ 33947 від 25.07.2008 "Премікс міновіт для свійської птиці і свиней";

№ 33949 від 25.07.2008 "Премікс міназа для свійської птиці, свиней, телят у віці від 1 до 6 місяців та великої рогатої худоби;

№ 29130 від 10.01.2008 "Мультиензимна композиція МЕК-БТУ для сільськогосподарських тварин і птиці";

"Спосіб підвищення якості біологічно активних кормових добавок для свиней" (№ U 201005739). Заяв.12.05.2010 (одержано позитивне рішення на видання патенту на корисну модель).

Практичне значення одержаних результатів полягає у встановленні найбільш ефективних доз згодовування мацерази, мацеробациліну, міновіту, мінази та мультиензимних композицій МЕК-1 та МЕК-2 свиням різних вікових груп, а також в обґрунтуванні доцільності використання нових біологічно активних кормових добавок в раціонах свиней при вирощуванні на м'ясо.

Встановлено, що кращий продуктивний і біологічний ефект одержується при згодовуванні мацерази, одержаної напилюванням культуральної рідини на висівки порівняно із висушуванням в потоці гарячого повітря, а її застосування у виробничих умовах в годівлі молодняку свиней в кількості 0,4 г на 100 кг живої маси підвищує середньодобові прирости під час вирощування та відгодівлі відповідно на 18,0 та 20,4%, що забезпечує одержання додатково на вкладену гривню 1,4 грн прибутку.

Використання при вирощуванні молодняку свиней міновіту в дозі 4 г на 100 кг живої маси збільшує середньодобові прирости на 9,8%, що дає змогу отримати додатково на вкладену гривню 6,4 грн прибутку.

Міназа в раціонах свиней у виробничих умовах в дозі 4 г на 100 кг живої маси сприяє збільшенню середньодобових приростів на 11,1% та одержати додатково на вкладену гривню 6,6 грн прибутку.

Виробнича перевірка ефективності використання в годівлі мультиензимних препаратів в дозі 1,5 г на голову за добу засвідчила перевагу МЕК-1 та МЕК-2 на вирощуванні на 7,9-13,2%, на відгодівлі - на 11,9-14,9%, одержано на вкладену гривню по 6, 19-10,3 грн додатково прибутку - МЕК-1 та 7,57-9,5 грн - МЕК-2.

Також встановлено позитивний вплив препаратів на ефективність використання корму тваринами, вихід м'ясо-сальної продукції та зниження витрат на її одержання.

Результати наукових досліджень використано при розробці технічних умов: "Добавка кормова. Мацераза" ТУ У 15.7-30165603-011-2004; "Премікси. Міновіт. Міназа" ТУ У 15.7-30165603-015.2007; "Композиція мультиензимна МЕК-БТУ-1" ТУ У 15.7-30165603-012-2004.

Досліджувані нові кормові добавки характеризуються технологічністю їх додавання до кормосумішей, комбікормів, преміксів, добре зберігаються протягом року. Їх використання в годівлі тварин сприяє одержанню екологічно безпечної, якісної свинини при зниженні витрат на їх виробництво.

На основі результатів досліджень розроблено науково-практичні рекомендації з використання ферментних препаратів вітчизняного виробництва в годівлі свиней, які розглянуто та схвалено Вченою радою Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького (протокол №10 від 23.12.2009 р.) та на засіданні секції виробництва та переробки продукції тваринництва і птахівництва Науково-технічної ради Міністерства аграрної політики України (протокол №3 від 15.03.2010 р.) та опубліковано.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом обґрунтовано напрямок досліджень, розроблена робоча програма експериментальних робіт на тваринах в умовах ферми. Узгоджені і освоєні методики, проаналізовані і узагальнені результати по чотирьох серіях дослідів. Автором підготовлені до друку матеріали досліджень, які опубліковані в різних виданнях, проведено апробацію, оцінку результатів досліджень, зроблені висновки та пропозиції виробництву, а також оформлено рукопис дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень за темою дисертаційної роботи доповідались на наукових конференціях:

ІУ Міжвузівській науково-практичній конференції "Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи" (Вінниця, 2004);

ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Корми і кормовий білок" (Вінниця, 2004);

У Міжвузівській науково-практичній конференції аспірантів "Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи" (Вінниця, 2005);

Науково-практичній конференції "Проблеми становлення галузі тваринництва в сучасних умовах" (Вінниця, 2005);

Науково-практичній конференції "Україна. Комбікорми, 2005" (АР Крим, 2005);

Науково-практичній конференції "Україна. Комбікорми, 2007" (АР Крим, 2007);

Міжнародній науково-практичній конференції "Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики", присвяченій 550-річчю з часу заснування університету та початків ветеринарної медицини в Україні, 12-13 червня 2008 року (Львів, 2008);

Міжнародній науково-практичній конференції "Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва", присвяченій 550-річчю з часу заснування університету та початків ветеринарної медицини в Україні, 23-24 жовтня 2008 року (Львів, 2008);

Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 90-річчю ПДАТУ "Біологічні і технологічні аспекти виробництва та переробки продукції тваринництва в контексті євроінтеграції" (Кам'янець-Подільський, 2009);

Міжнародній науково-практичній конференції "Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики", 18-19 червня 2009 року (Львів, 2009);

1 Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених "Перспективні напрями розвитку галузей АПК і підвищення ефективності наукового забезпечення агропромислового виробництва" (Тернопіль, 2009);

Міжнародній науково-практичній конференції "Зоотехнічна наука Поділля: історія, проблеми, перспективи" (Кам'янець-Подільський, 2010);

Міжнародній науково-практичній конференції "Стан, проблеми та перспективи розвитку сучасної аграрної науки і практики", присвяченій 110-річчю від дня народження професора С.З. Гжицького, 17-18 червня 2010 року (Львів, 2010);

VI Международной научно-практической конференции 17-25 июня, 2010 "Найновите постижения на европейската наука - 2010" (София: "Бял ГРАД-БГ" ООД, 2010);

Міжнародній науково-практичній конференції "Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва", 21-22 жовтня 2010 (Львів, 2010).

Публікації результатів досліджень. Основні результати досліджень опубліковані у 45 наукових працях, у тому числі 24 - у фахових журналах і збірниках наукових праць, 12 - в матеріалах конференцій, 3 - технічних умовах, 5 - патентах, 1 - науково-практичній рекомендації.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація виконана на 503 сторінках комп'ютерного тексту та складається із наступних розділів: вступу, огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, результатів експериментальних досліджень, економічної оцінки, виробничої перевірки, аналізу й узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, додатків та списку використаних джерел. Робота ілюстрована 78 таблицями. Список літературних джерел включає 598 найменувань, у тому числі 75 іноземними мовами.

Матеріал і методи досліджень

Науково-господарські досліди і виробнича перевірка результатів досліджень проведені на свинях великої білої породи в умовах племферм: Дослідного господарства "Артеміда" Калинівского району, Науково-дослідного господарства Іллінецького аграрного коледжу ВДАУ, СТОВ "Мрія" Шаргородського району Вінницької області. В дослідженнях використано 3256 голів різних статево-вікових груп свиней.

Ферментні препарати та їх поєднання з іншими інгредієнтами - мацераза, мацеробацилін, міновіт, міназа, мультиемзимні композиції МЕК-1 та МЕК-2 виготовлені в мережі Науково - біотехнологічного центру "Ензифарм" та ПП "БТУ - Центр" (м. Ладижин, Вінницької області) за консультативною співучастю автора даної роботи відповідно до Договору про спільну науково-виробничу діяльність.

Лабораторні дослідження органів і тканин тварин проведені в міжкафедральній науково-дослідній лабораторії факультету технології виробництва і переробки продукції тваринництва ВДАУ та лабораторії підвищення поживності кормів Інституту кормів НААНУ.

Для розкриття теми дисертаційної роботи проведено 16 науково-господарських дослідів на свинях різних вікових груп та 4 варіанти виробничих перевірок результатів досліджень. Піддослідні групи тварин підбирались за принципом аналогічних груп (Овсянников А.В., 1976).

Проведено чотири серії дослідів (рис.1). В першій серії вивчалась ефективність використання в годівлі свиней різних вікових груп препаратів мацерази та мацеробациліну, в другій - міновіту, в третій - мінази і в четвертій - мультиензимних композицій (МЕК-1 та МЕК-2).

Перша серія дослідів (мацерази). Дослід 1. Продуктивність супоросних свиноматок при згодовуванні мацерази.

Дослідження проведені на двох групах-аналогах свиноматок великої білої породи, по 10 голів у кожній. Початкова жива маса становить 180 кг. Перша група була контрольною. Свиноматкам другої групи в складі основного раціону згодовувалась мацераза із розрахунку 0,4 г на 100 кг живої маси, починаючи від часу спаровування і до опоросу. Свиноматок зважували на початку і в кінці періоду супоросності, а після опоросу вивчали багатоплідність, масу гнізда і одного поросяти при опоросі та відлученні поросят від свиноматок та їх збереженість. Годівля свиноматок здійснювалась, згідно з існуючими нормами, двічі на добу. Утримувались супоросні свиноматки по 10 голів у станку.

Дослід 2. Продуктивність підсисних поросят при згодовуванні мацеробациліну і мацерази. Дослідження проведені на трьох групах-аналогах підсисних поросят по 30 голів у кожній.

В підкормку другої групи вводились мацеробацилін "Р" (одержаний розпилювальним висушуванням), а третьої - мацераза "Н" (напилювання на висівки) із розрахунку 4 г на 100 кг живої маси протягом 60 діб, тобто до відлучення від свиноматок.

Далі поросята утримувались групами ще протягом місяця на основному раціоні. Дослід 3. Вплив згодовування мацерази і мацеробациліну на ріст відлучених поросят та їх наступну продуктивність.

Дослід проведений на трьох групах-аналогах поросят, по 15 голів у кожній. Поросят відлучали від свиноматок в 45-добовому віці з середньою живої масою 11 кг.

Рис.1. Загальна схема досліджень

ферментний препарат годівля свиня

Перша група була контрольною. Поросята другої групи протягом 90-добового основного періоду одержували до основного раціону мацеробацилін "Р" із розрахунку 0,4 г на 100 кг живої маси, а третьої групи одержували мацеразу "Н" із розрахунку 0,4 г на 100 кг живої маси.

Тварини утримувалися групами, щомісячно зважувалися. В заключний період (98 діб) вивчається післядія згодовування препаратів, до досягнення забійних кондицій - живої маси 100 кг.

Дослід 4. Вивчення ефективності різних доз мацеробациліну, одержаного при розпилювальному висушуванні, в раціонах молодняку свиней на вирощуванні. Дослід проведений на чотирьох групах свиней, сформованих за принципом аналогів, по 15 голів у кожній. Після 15-добового зрівняльного періоду, молодняк другої групи до основного раціону одержував мацеробацилін, одержаний розпилювальним висушуванням культуральної рідини із розрахунку 0,2 г на 100 кг живої маси, третьої - 0,4 і четвертої - 0,6 г протягом 90 діб вирощування, у складі дерті із зерносуміші.

Свині контрольної групи (перша) мацеробациліну не отримували. Надалі, після 90 діб згодовування препарату, тварини всіх груп одержували основний раціон до досягнення забійних кондицій - живої маси 110-120 кг. При цьому вивчається післядія згодовування різних доз препарату. Проводиться облік кормів, щомісячне зважування тварин. В кінці заключного періоду був проведений контрольний забій свиней контрольної та третьої груп і взяті зразки органів і тканин для лабораторних досліджень.

Дослід 5. Ефективність різних доз мацерази, одержаної напилюванням на висівки, при згодовуванні її молодняку свиней. В досліді вивчалась мацераза, одержана шляхом напилювання культуральної рідини на висівки. Умови проведення

досліду були аналогічними, як і в попередньому (четвертому) досліді, тому що вони однакові в часі, тривалості і був спільний контроль. Різниця була в способі одержання мацерази. Схема досліду також аналогічна, тобто тварини другої, третьої та четвертої груп отримували в раціоні мацеразу із розрахунку, відповідно - 0,2, 0,4 та 0,6 г на 100 кг живої маси. В кінці досліду проведений контрольний забій свиней, яким згодовували мацеразу в дозі 0,4 г на 100 кг живої маси та контрольної групи.

Дослід 6. Продуктивність свиней на відгодівлі при збагаченні раціонів мацеразою за різних способів її одержання. Дослід проведений на трьох групах-аналогах свиней на відгодівлі, по 10 голів у кожній, початкова жива маса становила 50 - 55 кг. Після зрівняльного періоду в раціони свиней другої групи включали мацеробацилін "Р", а третьої - мацеразу "Н" із розрахунку по 0,4 г на 100 кг живої маси, вирощування тривало до досягнення живої маси 110 кг, після чого був проведений контрольний забій.

Виробнича перевірка результатів досліджень здійснена в умовах свиноферми СТОВ "Мрія" Шаргородського району Вінницької області на молодняку свиней на вирощуванні та відгодівельному поголів'ї. Препарати мацеробациліну та мацерази згодовували тваринам в дозі 0,4 г на 100 кг живої маси протягом 90 - 100 діб. Початкова жива маса молодняку на вирощуванні становила 18 кг, на відгодівлі 50 кг.

Друга серія дослідів (міновіт). Дослід 7. Продуктивність супоросних свиноматок при згодовуванні міновіту. Дослідження проведені на двох групах-аналогах свиноматок, по 10 голів у кожній. Перша група була контрольною. Під час супоросності в раціон свиноматок другої групи вводився міновіт із розрахунку 4 г на 100 кг живої маси. Умови проведення досліду і досліджувані показники аналогічні, як і в першому досліді.

Дослід 8. Результати використання міновіту в підгодівлі підсисних поросят. Дослідження проведені на двох групах підсисних поросят, підібраних за принципом аналогів, по 30 голів у кожній.

Поросята першої групи були контрольними. У підгодівлю поросят другої групи вводився препарат міновіт із розрахунку 4 г на 100 кг живої маси протягом 60 діб, тобто до відлучення від свиноматок.

Препарат вводили в склад підгодівлі із зерносуміші, яку задавали в годівниці поросят сухою. Об'єм кормосуміші збільшували по мірі поїдання її поросятами. Поросят зважували при народженні та відлученні від свиноматок у 60-добовому віці.

Дослід 9. Продуктивність відлучених поросят при згодовуванні різних доз міновіту. Для досліду було сформовано 5 груп-аналогів поросят, відлучених від свиноматок в 45 - добовому віці, по 15 голів у групі.

Початкова жива маса однієї голови на початок зрівняльного періоду становила 11 кг, на початок основного - 13,2 кг. Перша група була контрольною. В кормосуміш поросят другої групи вводився міновіт із розрахунку 2 г на 100 кг живої маси за добу, третьої - 4, четвертої - 6 і п'ятої - 8 г на 100 кг живої маси. Згодовувався препарат протягом 90 діб. Тварин зважували на початку і в кінці кожного періоду. Облік спожитих кормів проводили щодобово.

Кожну групу поросят утримували в станку типового свинарника для вирощування ремонтного молодняку. Доступ до води був вільним. Годували поросят три рази на добу. В кінці досліду був проведений контрольний забій свиней першої та третьої групи, що одержували міновіт із розрахунку 4 г на 100 кг живої маси, і відібрані зразки внутрішніх органів для лабораторних досліджень.

Виробнича перевірка результатів досліджень здійснювалась в Дослідному господарстві "Артеміда" Калинівського району Вінницької області. Препарат міновіт згодовували в розрахунку 4 г на 100 кг живої маси протягом трьох місяців після відлучення від свиноматок в 45-добовому віці. Початкова жива маса становить 13,5 кг.

Третя серія дослідів (міназа). Дослід 10. Продуктивність супоросних свиноматок при згодовуванні мінази. Дослідження проведені на двох аналогічних групах свиноматок по 10 голів у кожній. Під час супоросності свиноматкам другої групи до складу основного раціону включали міназу із розрахунку 4 г на 100 кг живої маси. Умови проведення досліду і досліджувані показники аналогічні, як і в першому досліді.

Дослід 11. Ефективність використання мінази в підкормці підсисних поросят. Дослід проведений на двох аналогічних групах підсисних поросят по 30 голів у кожній. У підгодівлю поросят другої групи вводився препарат міназа із розрахунку 4 г на 100 кг живої маси протягом 60 діб, тобто до відлучення від свиноматок.

Препарат вводився у склад підгодівлі із зерносуміші, яку давали в годівниці поросят. Об'єм зерносуміші збільшували по мірі її поїдання підсисними поросятами. Поросят зважували при народженні та при відлученні від свиноматок в 60-добовому віці. Після відлучення поросята утримувались ще один місяць (заключний період досліду) в тих же станках, що дає можливість встановити післядію згодовування мінази.

Дослід 12. Продуктивність відлучених поросят при згодовуванні різних доз мінази. Дослідження проведені на п'яти аналогічних групах поросят, відлучених від свиноматок у 45-добовому віці, по 15 голів у групі. Початкова жива маса однієї голови в зрівняльний період досліду становить 11,2 кг, на початок основного - 13,7 кг. Перша група - контрольна. Поросята другої групи в складі основного раціону одержували міназу із розрахунку 2 г на 100 кг живої маси, третьої - 4 г, четвертої - 6 і п'ятої - 8 г.

Тривалість згодовування (основний період) становила 90 діб, після чого, в заключний період, вивчалась післядія згодовування різних доз мінази протягом 98 діб, до досягнення тваринами живої маси 100-110 кг. В кінці досліду був проведений контрольний забій молодняку свиней контрольної та третьої групи. Під час забою були відібрані зразки внутрішніх органів свиней (від трьох голів з групи) для лабораторних досліджень.

Виробнича перевірка ефективності використання мінази в годівлі свиней проведена в умовах свиноферми дослідного господарства "Артеміда" на відлучених поросятах.

Четверта серія дослідів (МЕК). Дослід 13. Продуктивність підсисних свиноматок при згодовуванні МЕК-1. Дослідження проведені на двох аналогічних групах свиноматок по 10 голів у кожній. Під час супоросності свиноматкам другої групи в складі основного раціону згодовувався препарат МЕК-1 в кількості 1,5 г на голову за добу. Умови проведення досліду і досліджувані показники аналогічні, як і в першому досліді.

Дослід 14. Ефективність використання МЕК-1 та МЕК-2 в підгодівлі підсисних поросят. Дослідження проведені на трьох групах підсисних поросят, підібраних за принципом аналогів, по 30 голів у кожній.

Поросята першої групи були контрольними. У підгодівлю поросят другої групи вводився препарат МЕК-1, а третьої - МЕК-2 в кількості 1г на голову за добу протягом 60 діб, тобто до відлучення від свиноматок. Препарат вводили до складу підгодівлі із зерносуміші і задавали в годівниці поросят, починаючи з третього дня від народження і витрачали по мірі його поїдання. Поросят зважували при народженні та відлученні від свиноматок у 60-добовому віці. В групі було по 30 поросят від трьох свиноматок, спарованих одним кнуром.

Дослід 15. Ефективність згодовування МЕК-1 та МЕК-2 молодняку свиней на вирощуванні. Дослідження проведені на трьох групах молодняку свиней, підібраних за принципом аналогів, по 11 голів у кожній. Початкова жива маса тварин становила 25,5кг. Після 15-добового зрівняльного періоду молодняк свиней другої групи протягом 93 діб основного періоду одержував препарат МЕК-1 в кількості 1,5 г на голову за добу, а третьої групи - МЕК-2 в тій же дозі. В заключний період досліду вивчалась післядія згодовування препаратів до досягнення забійних кондицій - живої маси 110-120 кг.

Тварини утримувались групами. Препарати згодовувались у складі ячмінної дерті один раз на добу (вранці).

Дослід 16. Вплив згодовування різних доз МЕК-1 та МЕК-2 на продуктивність свиней на відгодівлі. Дослідження проведені на молодняку свиней, який за принципом аналогів був поділений на 7 груп, по 15 голів у кожній. Жива маса тварин на початок основного періоду досліду становила 70 кг. Перша група була контрольною.

Після 15-добового зрівняльного періоду молодняку свиней другої групи до основного раціону включали МЕК-1 в кількості 0,5г на голову за добу, третьої - 1,0 г і четвертої - 1,5г на голову за добу. Молодняк 5, 6 та 7 груп одержував до основного раціону МЕК-2, в таких же дозах, як і згодовувався МЕК-1 2-4 групам. Препарат свиням згодовували один раз на добу (вранці), з дертю із зерносуміші. Тривалість основного періоду, протягом якого згодовувались препарати, становила 91 добу, тобто до досягнення молодняком середньої живої маси 110-115 кг. В кінці досліду був проведений контрольний забій свиней по чотири голови з групи - контрольної, третьої та шостої і взяті зразки внутрішніх органів для лабораторних досліджень.

При виробничій перевірці результатів досліджень з МЕК-1 та МЕК-2 препарати згодовувались молодняку свиней на вирощуванні та на відгодівлі в дозі 1,5 г на голову за добу протягом трьох місяців. Початкова жива маса молодняку становила 25 кг, на відгодівлі - 75 кг.

В усіх дослідах спільним було те, що контрольна група тварин під час зрівняльного, основного і заключного періодів отримувала основний раціон. А дослідним групам в основний період до раціону вводився ферментний препарат (добавка) згідно із схемою досліду. Ферментні препарати згодовували один раз на добу в сухому вигляді. Для цього на кожний день відважували в пакети добові дози препарату на групу, розбавляли в 2 кг дерті із зерносуміші основного раціону. Після роздавання основного корму раціону, вміст кожного пакету рівномірно розсипали на корм вздовж годівниці згідно зі схемою досліду.

Годівля тварин здійснювалась згідно з існуючими нормами (Калашников А.П. та ін., 2003; Ібатуллін І.І., 2009). Склад раціону визначався методикою конкретно по кожному досліду, враховуючи, як сезон року, так і ріст тварин. В раціони включались типові для центральної частини Лісостепу України корми. З концентрованих кормів використовувались: дерть ячмінна, пшенична, горохова, кукурудзяна; з соковитих - кормовий буряк, трава люцерни; з грубих - сінне борошно; з кормів тваринного походження та промислового виробництва - молоко незбиране і збиране, макуха соняшникова, сіль кухонна, монокальційфосфат.

Раціони тварин були збалансовані за основними поживними та біологічно-активними речовинами за такої структури: супоросні свиноматки - концентровані корми 66 %, зелені 26,3 %, тваринного походження 7,8 %; молодняк на вирощуванні - 83,6 % концентровані корми та 16,4% - зелені; свині на відгодівлі - 72,8 %, 21,5 % і 5,7 %.

Всі досліди проводились на кормах власного виробництва, без спеціальних комбікормів і преміксів заводського виготовлення. Корми згодовувались у сухому вигляді тричі на добу - поросятам і двічі - молодняку на відгодівлі. Облік спожитих кормів проводився щоденно. Зважування - щомісячно і за потребою - в інші терміни.

Утримання тварин групове, в типових приміщеннях для свиней. Доступ до води протягом доби був вільним. Всі технологічні операції із догляду за тваринами проводились згідно з розпорядком дня для конкретного приміщення.

У процесі досліджень визначали живу масу тварин, їх середньодобові прирости, витрати кормів на 1 кг приросту.

За результатами забою визначали передзабійну, забійну масу тварин, забійний вихід, масу туші, вихід туші, масу внутрішніх органів.

Для характеристики м'ясних якостей досліджували морфологічний склад триреберного відрубу туші, який вирізався на рівні 9-11 грудних хребців.

Фізико-хімічні показники якості м'язової тканини вивчали в найдовшому м'язі спини.

При цьому користувались такими методиками: вміст вологи, жиру та азоту визначали загальноприйнятими методами; водоутримуючу здатність та ніжність

м'яса методом пресування за Грау і Гаммом, в модифікації В. Воловинської та Б. Кельман; інтенсивність забарвлення м'яса - колориметричним методом за Февсоном і Кирсаммером; активну кислотність (рН) - потенціометричним методом на універсальному рН-метрі ОП-204/1; показник мармуровості м'яса - методом ВНДІМП; калорійність - розрахунковим методом, на основі даних хімічного складу м'яса (вмісту жиру і білка); вміст триптофану - за Спайзом і Чемберзом, в модифікації Геллера; вміст повноцінних та сполучнотканинних білків - за В.І. Соловйовим та Г.Н. Кузнецовою; жирних кислот - методом газохроматографічного аналізу на хроматографі "Хром-5”. Ці та інші методи оцінки м'яса тварин в даний час узагальнені в окремому виданні (Повозніков М.Г. та ін., 2003).

Гістологічні дослідження зразків внутрішніх органів проведені після формалінової фіксації, промивки, зневоднення в спиртах і хлороформі, заливки в парафін, наступного виготовлення зрізів на мікротомі, забарвлення їх гематоксилін-еозином і дослідження в світловому пучку на мікроскопі МББ-1А (Елисеев В.Г., 1967).

Каріометричні дослідження різних внутрішніх органів свиней проведені за допомогою мікроскопа МББ-1А під масляною імерсією при збільшенні бінокулярної насадки 1,6х. Діаметр клітинних ядер визначали окуляр-лінійкою; об'єм - за формулою Якобі, а кількість їх на 1 мм² - користуючись сіткою окуляр - мікрометра (окуляр 7х, об'єктив 60х).

Дослідження товщини стінки, слизової і серозно-м'язової оболонок різних зон шлунка проводили після формалінової фіксації за допомогою стереоскопічного мікроскопа МБС-9, користуючись окуляр-лінійкою. За такою ж схемою проведені дослідження зразків тонкого та товстого відділів кишечника.

В печінці та екзокринній частині підшлункової залози вивчали загальну гістоструктуру, розміри ядер і їх кількість на 1 мм² з допомогою окулярної сітки та лінійки, на мікроскопі МББ-1А.

В ендокринній частині підшлункової залози підраховували кількість острівців Лангерганса на 1 мм², їх розміри, а також кількість і розміри ядер в інсулоцитах острівців.

В наднирниках визначали величину діаметра, в тому числі коркової і мозкової речовин (на мікроскопі МБС-9), а також мікроструктуру - характер розвитку клубочкової, пучкової і сітчастої зон кори та хроматофільної тканини мозкової речовини. При цьому визначали кількість ядер на 1 мм² та їх розміри (діаметр, об'єм) в кожній зоні.

В щитоподібній залозі вивчали загальну гістоструктуру, розміри фолікулів, їх кількість на одиницю площі та висоту фолікулярного епітелію.

Для гематологічних досліджень зразки крові відбирались у свиней в останній день обмінного досліду. У них визначали: концентрацію гемоглобіну за допомогою гемометра Салі. Кількість еритроцитів та лейкоцитів - в лічильній камері Горяєва, також визначався кольоровий показник та середній вміст гемоглобіну в 1 еритроциті розрахунковим методом. Лейкоцитарну формулу визначали методом фарбування мазків крові за Романовським-Гімзою. У сироватці крові визначали: концентрацію білка рефрактометричним методом за допомогою рефрактометра РЛУ-1, білкові фракції - нефелометричним способом, вміст кальцію - трилонометричним методом, кількість неорганічного фосфору - за Івановським та лужний резерв за методом Раєвського (Антонов Б.І., 1991).

Перетравність поживних речовин раціонів визначалась за методикою Інституту свинарства УААН. В 1 та 4 серіях дослідів дослідження проведені на відгодівельному молодняку живою масою 70 кг, в 2 та 3 серії - на молодняку на вирощуванні живою масою 40 кг. Перетравність in vitro та активність ферментів слизової оболонки кишечника визначали за методиками Інституту біології тварин НААНУ (Влізло В.В. та ін., 2004).

При економічній оцінці досліджень за основу бралися додаткові прирости, економія витрат кормів на 1 кг приросту, а також одержання прибутку на вкладену гривню затрат на добавки.

Основні показники досліджень оброблені біометрично (Плохінський М.О., 1969). Для позначення рівня ймовірності (Р) критерію вірогідності різниці (t _D) в таблицях прийняті такі умовні позначення: ^хР<0,05, ^ххР<0,01, ^хххР<0,001.

Результати досліджень та їх аналіз