3,92±0,083

4,50±0,022^ххх

Гептадекамоноєнова

0, 19±0,023

0,22±0,006

Олеїнова

50,12±0,634

48,62±0,319

Гадолеїнова

1,23±0,005

1,11±0,044^х

Всього:

55,46

54,45

Поліненасичені жирні кислоти,%

Лінолева

7,2±0,213

7,15±0,037

Ліноленова

0,63±0,032

0,57±0,016

Ейкозадієнова

0,26±0,015

0,22±0,039

Арахідонова

0,18±0,018

0,24±0,007^х

Всього:

8,27

8,18

Разом: насичені

36,25

37,37

ненасичені

63,73

62,63

Відношення ненасичених жирних кислот до насичених

1,76

1,67

Одержані дані свідчать про те, що у дослідних групах свиней відкладення азоту в тілі було більшим як від прийнятого, так і від перетравленого.

Одним із важливих аспектів при використанні в годівлі тварин нових кормових факторів є одержання якісної продукції. Результати дослідження свідчать про те, що використання ферментних препаратів в раціонах свиней дозволяє одержувати високоякісну свинину.

У третьому досліді згодовування молодняку свиней мацеробациліну і мацерази не має вірогідного впливу на водоутримуючу здатність м'язової тканини і рН, зменшує вміст жиру, ніжність і мармуровість, підвищує інтенсивність забарвлення та вміст білка.

Тенденція до підвищення вмісту білків, у тому числі повноцінних, спостерігається і в четвертому досліді.

Дещо інші зміни в показниках якості м'яса, отримані в п'ятому досліді (мацераза, табл.3), а саме: тенденція до збільшення зв'язаної вологи, показників інтенсивності забарвлення, мармуровості та рН, а також невірогідне зменшення ніжності, калорійності і не позначається на зміні вмісту азоту, триптофану і білків.

Не встановлено істотного впливу на показники суми жирних кислот у м'язовій тканині при згодовуванні мацерази, проте серед насичених жирних кислот доведено вірогідне збільшення вмісту пальмітинової, міристинової кислот і зменшення кількості стеаринової кислот; а серед ненасичених - збільшення концентрації пальмітоолеїнової, арахідонової і зменшення гадолеїнової кислот.

Ефективність згодовування міновіту свиноматкам, підсисним та відлученим поросятам

Згодовування супоросним свиноматкам міновіту в кількості 4 г на 100 кг живої маси сприяє збільшенню їх живої маси за період супоросності на 7,9 кг порівняно з контролем, або 17,2 % (табл.4), так і одержаних від них поросят.

Так, поросята від дослідних свиноматок народжувались з більшою живою масою.

Вірогідно збільшувались і такі показники: маса гнізда і одного поросяти при відлученні в 45-добовому віці, середньодобові прирости поросят за підсисний період (на 74 г, або 40 %), збереженість поросят (на 3,9 %). При цьому багатоплідність свиноматок збільшується на 5,3%.

Включення до складу підгодівлі міновіту підсисним поросятам, із розрахунку 4 г на 100 кг живої маси на добу сприяє збільшенню середньодобових приростів на 52 г, або на 24,7 %, зменшенню витрат кормів на 1 кг приросту на 19,8 %; підвищує збереженість поросят-сисунів на 6,7 % (дослід 8).

Згодовування відлученим поросятам міновіту в кількості 2 - 8 г на 100 кг живої маси підвищувало середньодобові прирости на 13,7 - 20,1 %, зменшувало витрати кормів на 1 кг приросту на 11,9-16,6%; оптимальною дозою міновіту слід вважати 4 г на 100 кг живої маси на добу (дослід 9, табл.5).

Таблиця 4

Показники продуктивності свиней при згодовуванні міновіту, M±m

Показник	1 група (контрольна)	2 група (дослідна)
Дослід 7. Свиноматки, n=10
Жива маса при паруванні, кг	181±5,93	179,0±5,98
Жива маса при опоросі, кг	220±5,38	225,9±5,43
Приріст абсолютний, кг	39,0±1,14	46,9±2,09ххх
Приріст середньодобовий, г	342±9,98	401±18,31х
Кількість поросят в гнізді, гол.	11,4±0,51	12,0±0,6
Маса гнізда, кг	13,91±0,38	16,56±0,70хх
Жива маса 1 гол, кг	1,22±0,03	1,38±0,03хх
При відлученні в 45 діб:
кількість поросят в гнізді, гол.	10,0±0,35	11,0±0,37
маса гнізда, кг	94,0±2,76	141,9±4,55ххх
жива маса 1 гол, кг	9,4±0,26	12,9±0,64ххх
Приріст живої маси 1 гол.: абсолютний, кг	8,18±0,25	11,52±0,61ххх
середньодобовий, г	182,0±5,56	256,0±13,83ххх
Дослід 8. Поросята підсисні, n=30
Початкова жива маса, кг	1,1±0,05	1,13±0,03
Кінцева жива маса, кг	13,7±0,57	16,83±0,63ххх
Приріст абсолютний, кг	12,6±0,52	15,72±0,66хх
Приріст середньодобовий, г	210±9	262±10хх
Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од.	2,57	2,06

Разом з тим, істотної різниці по перетравності поживних речовин раціону між контрольною та дослідними групами відлучених поросят не встановлено (рис.8).

Таблиця 5

Показники продуктивності молодняку свиней, M±m, n=15

Показник	1 група	2 група	3 група	4 група	5 група
Дослід 9. Поросята відлучені
на початок періоду, кг	13,26±0,4	13,2±0,4	13,13±0,7	13,7±0,4	13,13±0,5
на кінець періоду, кг	46,0±0,2	50,4±1,1	52,4±1,1	52,2±1,5	52,5±0,9
Приріст: абсолютний, кг	32,76±0,8	37,26±1,1	39,24±0,8	38,48±1,5	39,33±0,8
середньодобовий, г	364±9	414±12хх	436±8ххх	428±16ххх	437±9ххх
Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од.	4,4	3,8	3,6	3,6	3,6
Передзабійна жива маса, кг	101,2±6,7	-	105,3±4,8	-	-
Забійна маса, кг	80,1±1,3	-	81,7±4,3	-	-
Забійний вихід, %	79,2±2,2	-	77,6±1,6	-	-
Маса туші, кг	60,7±1,4	-	62,4±3,7	-	-
Вихід туші, %	59,9±1,8	-	59,2±1,9	-	-

Проте, у поросят яким згодовували міновіт відмічається тенденція до підвищення всіх показників перетравності і кращого використання азоту корму дослідними тваринами (рис.9).

Рис.8. Коефіцієнти перетравності поживних речовин раціону, %, n=3

Значної різниці в гематологічних показниках між контрольними і дослідними поросятами не встановлено, вони знаходилися у межах фізіологічної норми.

Рис.9. Баланс азоту, n=3

В досліді на відлучених поросятах забій проводився після 98-добового заключного періоду. При цьому вірогідної різниці між групами за забійними показниками і масою внутрішніх органів (табл.5) показниками якості м'яса не одержано (табл.6).

Не відмічається вірогідної різниці між групами за показниками суми насичених і ненасичених жирних кислот в м'язовій тканині. Але серед окремих кислот зрушення полягають у тому, що в дослідній групі збільшується вміст міристинової і пальмітинової (насичені), а також збільшення пальмітоолеїнової та зменшення олеїнової (ненасичені) жирних кислот.

Включення міновіту в раціони свиней істотно не позначилося на масі шлунка, проте встановлено збільшення товщини його стінки лише у фундальній зоні.

Вивчаємий фактор не вплинув на масу і довжину кишечника, разом з тим мало місце збільшення товщини стінки порожньої кишки та тенденція до потовщення її слизової і серозно-м'язової оболонок; у товстому відділі спостерігається збільшення товщини стінки ободової кишки та її оболонок.

Таблиця 6

Фізико-хімічні показники найдовшого м'яза спини свиней, M±m, n=3

Показник	1 група (контрольна)	3 група
Загальна волога, %	74,03±1,96	75,26±3,34
в т. ч. вільна, %	29,65±2,62	28,55±3,4
зв'язана, %	44,38±2,45	46,71±7,1
Суха речовина, %	25,97±1,9	24,74±2,7
рН	5,35±0,04	5,26±0,1
Інтенсивність забарвлення, е.100	12,3±2,4	14,5±0,3
Ніжність, см2/г загального азоту	271±9,8	250±21,9
Мармуровість, коеф.	21,2±1,82	17,8±4,3
Калорійність, кДж	6942±195	6476±433
Білок, %	18,62±0,07	18,44±0,18
Жир, %	6,33±0,53	5,26±1, 20
Триптофан, %	1,25±0,01	1,26±0,01
Повноцінні білки, % від загального білка	13,99±0,44	14,07±0,81
Сполучнотканинні білки, % від загального білка	4,63±0,12	4,67±0,01

Згодовування міновіту не має вірогідного впливу на зміну морфологічних показників печінки та підшлункової залози, а також панкреатичних острівців, щитоподібної залози та наднирників.

Таким чином, враховуючи рівень середньодобових приростів свиней, можна константувати, що для практичного використання в годівлі свиней різних вікових груп можна рекомендувати добову дозу споживання міновіту 4 г на 100 кг живої маси, або 1,0-1,5 кг на 1 т зерносуміші або комбікорму.

Результати використання мінази в раціонах свиней

Згодовування мінази супоросним свиноматкам із розрахунку 4 г на 100 кг живої маси сприяло збільшенню їх живої маси за період супоросності (дослід 10, табл.7). Крім того, позитивно вплинуло і на внутріутробний ріст поросят - масу гнізда і масу одного поросяти. Маса гнізда і маса одного поросяти у дослідній групі при опоросі були більшими відповідно, на 10,4 і 8,2 % проти аналогічних показників контрольних тварин.

Поросята дослідної групи краще росли і до відлучення від свиноматок в 45-добовому віці. У цей час вони вірогідно переважали своїх ровесників з контрольної групи за показниками маси гнізда, маси однієї голови, абсолютного та середньодобового приросту (дослід 11, табл.7).

Таблиця 7

Показники продуктивності свиней при згодовуванні мінази, M±m

Показник	1 група (контрольна)	2 група (дослідна)
Дослід 10. Свиноматки, n=10
Жива маса при паруванні, кг	181±5,9	184±6,4
Жива маса при опоросі, кг	220±5,4	231±5,3
Приріст абсолютний, кг	39±1,1	47±2,2хх
Приріст середньодобовий, г	342±9,9	413±18,9хх
Кількість поросят в гнізді, гол.	11,4±0,5	11,8±0,5
Маса гнізда, кг	13,91±0,4	15,37±0,6
Жива маса 1 голови, кг	1,22±0,03	1,30±0,04
При відлученні в 45 діб: к. - сть поросят в гнізді, гол.	10,0±0,4	10,8±0,4
маса гнізда, кг	94,0±2,8	136,08±4,3ххх
жива маса 1 голови, кг	9,4±0,3	12,6±0,5ххх
Приріст живої маси 1 гол.: абсолютний, кг	8,18±0,3	11,3±0,5ххх
середньодобовий, г	182,0±5,6	251,0±10,6ххх
Дослід 11. Поросята підсисні, n=30
Початкова жива маса, кг	1,1±0,05	1,13±0,07
Кінцева жива маса, кг	13,7±0,6	16, 19±0,8х
Приріст абсолютний, кг	12,6±0,5	15,06±0,7х
Приріст середньодобовий, г	210±9	251±12х
Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од.	2,57	2,15

Згодовування мінази в різних дозах позитивно впливає на продуктивність молодняку свиней (дослід 12, табл.8).

Таблиця 8

Показники продуктивності молодняку свиней, М±m, n=15

Показник	1 група	2 група	3 група	4 група	5 група
Дослід 12. Поросята відлучені
Початкова жива маса, кг	13,3±0,4	13,9±0,5	13,8±0,7	13,7±0,4	13,6±0,8
Кінцева жива маса, кг	46,0±0,2	53,0±0,7ххх	53,9±1,6ххх	53,9±1,2ххх	51,9±1,2ххх
Приріст абсолютний, кг	32,76±0,8	39,2±0,9	40,1±1,1	40,2±0,9	38,3±10,7
Приріст середньодобовий, г	364±9	435±11ххх	446±12ххх	447±11ххх	426±8ххх
Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од.	4,39	3,67	3,58	3,57	3,75
Передзабійна жива маса, кг	101,3±6,7	-	108,3±2,6	-	-
Забійна маса, кг	80,1±1,3	-	83,98±6,5	-	-
Забійний вихід, %	79,1±2,2	-	77,5±1,6	-	-
Маса туші, кг	60,7±1,4	-	66,5±6,3	-	-
Вихід туші, %	59,9±1,8	-	61,4±2,5	-	-

Так, при дозі мінази 2 г на 100 кг живої маси середньодобові прирости збільшуються на 71г, або на 19,5%, а при дозі мінази 4 г на 100 кг живої маси прирости збільшуються на 82 г, або на 22,5% Витрати корму на 1 кг приросту зменшують відповідно на 16,5-18,5%.

При наступному збільшенні дози мінази до 6 та 8 г на 100 кг живої маси середньодобові прирости далі не зростають. Вони залишаються на тому рівні, який був у молодняку свиней при згодовуванні мінази в кількості 4 г. А в п'ятій групі навіть мають тенденцію до наближення їх до рівня тварин другої групи.

За більшістю показників, які характеризують забійні якості тварин, вірогідної різниці між дослідною і контрольною групами не існує.

Рис.10. Коефіцієнти перетравності поживних речовин раціону, %, n=3

Згодовування в раціонах відлучених поросят мінази має позитивний вплив не тільки на показники продуктивності, а також і на показники перетравності поживних речовин раціону та баланс азоту. Дослід по вивченню перетравності поживних речовин раціону був проведений на поросятах живою масою 40 кг.

Згодовування мінази свиням дослідної групи (дослід 12) позитивно позначилося на коефіцієнтах перетравності (рис.10).

Коефіцієнти перетравності клітковини, протеїну та сухої речовини були дещо вищими, відповідно на 8,13 і на 3,1% проти показників контрольних свиней.

Свині дослідних груп краще використовували азот в організмі (рис.11), менше виділяли його із сечею і калом, краще його перетравлювали. А саме: міназа в раціоні свиней сприяла збільшенню відкладення азоту від прийнятого на 7,99 %, від перетравленого - на 10,76 %.

Тому в практичному використанні можна збагачувати раціони поросят міназою в кількості 2-4 г на 100 кг живої маси. Підвищення дози мінази в раціоні понад цей рівень недоцільне.

Рис.11. Баланс азоту у свиней на дорощуванні при згодовуванні мінази, n=3

Ефективність використання мультиензимних композицій МЕК-1 та МЕК-2 у годівлі свиней

Введення в раціон супоросних свиноматок ферментного препарату МЕК-1 в кількості 1,5 г на голову за добу (дослід 13) не впливало на зміну живої маси за період супоросності (табл.9). Проте, позитивна дія згодовування свиноматкам препарату МЕК-1 проявляється на показниках їх приплоду. Так, у дослідній групі відзначається невірогідне збільшення маси гнізда (на 6,4%) та маси одного поросяти при народженні (на 9,8 %) проти показників контрольних свиноматок, які препарату не отримували.

Тенденція до збільшення показників росту відзначається і при відлученні поросят від свиноматок в 45-добовому віці. Переважання показників у дослідній групі над контрольною становить: за масою гнізда на 9,1 %, живою масою одного поросяти - на 12,7 %, середньодобових приростах за підсисний період - на 13,1 %. В той час як за показниками багатоплідності свиноматок і збереженості поросят різниця між групами практично відсутня.

Згодовування МЕК-1 та МЕК-2 у складі підкормки підсисним поросятам (дослід 14) із розрахунку 1 г на голову за добу збільшує їх середньодобові прирости на 43 - 53 г, або на 20,4 - 25,2 % (за 60-добовий підсисний період), а також сприяє підвищенню збереженості поросят на 6,6 та 2,2 %.

Згодовування молодняку свиней на вирощуванні (дослід 15) препаратів МЕК-1 та МЕК-2 в дозі 1,5 г на голову за добу сприяє підвищенню середньодобових приростів на 74-88 г, або на 15,1 - 17,9 %.

Таблиця 9

Показники продуктивності свиней при згодовуванні мультиензимних композицій МЕК-1 та МЕК-2, M±m

Показник	1 група (контрольна)	2 група (МЕК-1)	3 група (МЕК-2)
Дослід 13. Свиноматки, n=10
Жива маса при паруванні, кг	181±5,93	178±6,88	-
Жива маса при опоросі, кг	220±5,38	220,3±6,36	-
Приріст абсолютний, кг	39±1,14	42,3±1,67	-
Приріст середньодобовий, г	342±9,98	371±14,63	-
Кількість поросят в гнізді, гол.	11,4±0,51	11,2±0,53	-
Маса гнізда, кг	13,91±0,38	14,81±0,39	-
Жива маса 1 голови, кг	1,22±0,03	1,34±0,05	-
При відлученні в 45 діб: кількість поросят в гнізді, гол.	10,0±0,35	9,7±0,45	-
маса гнізда, кг	94,0±2,76	102,8±3,32	-
жива маса 1 голови, кг	9,4±0,26	10,6±0,61	-
Приріст живої маси 1 гол.: абсолютний, кг	8,18±0,25	9,35±0,58	-
середньодобовий, г	182,0±5,56	205,8±12,88	-
Дослід 14. Поросята підсисні, n=30
Початкова жива маса, кг	1,1±0,05	1,16±0,05	1,2±0,05
Кінцева жива маса, кг	13,7±0,57	16,36±0,46хх	17,0±0,45ххх
Приріст абсолютний, кг	12,6±0,52	15,2±0,46	15,8±0,45
Приріст середньодобовий, г	210±9	253±7хх	263±7ххх
Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од.	2,57	2,13	2,06
Дослід 15. Молодняк на вирощуванні, n=11
Початкова жива маса, кг	25,9±0,7	25,2±0,5	25,5±0,7
Кінцева жива маса, кг	71,6±1,1	77,8±0,7xxx	79,4±1,0xxx
Приріст абсолютний, кг	45,7±1,3	52,6±0,7	53,9±0,9
Приріст середньодобовий, г	491±14	565±7	579±10
Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од.	5,49	4,77	4,66

Збагачення раціонів відгодівельним свиням (дослід 16) препаратом МЕК-1 в дозах 0,5-1,5г на голову за добу сприяє збільшенню середньодобових приростів на 36 - 70 г, або на 8,3 - 17,4%, а також зменшенню витрати корму на 1 кг приросту на 7,8 - 14,8 %.

При згодовуванні МЕК-2 в різних дозах (0,5, 1,0, 1,5 г на голову за добу) середньодобові прирости збільшуються на 22 - 70 г, або на 5,1 - 16,3%, при зменшенні витрати корму на 1 кг приросту на 4,9 - 14,0%.

Таблиця 10

Продуктивність свиней на відгодівлі при збагаченні раціонів ферментними препаратами МЕК-1 та МЕК-2 (дослід 16), М±m, n=15

Показник	1 група, контрольна	2 група, МЕК-1	3 група, МЕК-1	4 група, МЕК-1	5 група, МЕК-2	6 група, МЕК-2	7 група, МЕК-2
Початкова жива маса, кг	70,0±0,4	69,4±0,4	70,2±0,7	71±0,8	69,5±0,9	70,4±0,9	69,5±1,2
Кінцева жива маса, кг	109,2±2,5	111,8±2,5	114,9±1,8	117±0,9х	110,6±1,2	114,4±1,4	115,0±2
Приріст:
абсолютний, кг	39,2±11,6	42,4±1,6	44,7±1,9хх	46,0хх	41,1±1,4	44,0±1,6	45,5±2,3х
середньодобовий, г	430±17	466±18	491±21	505±1,9хх	452±17	484±17х	500±18х
Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од.	7,90	7,29	6,92	6,73	7,52	7,02	6,80
Передзабійна маса, кг	119,3±4,5		127,8±4,1			126,0±4,4
Забійна маса, кг	96,6±3,5		101,2±3,8			101,7±3,7
Забійний вихід, %	80,9±3,68		79,2±3,73			80,7±4,57
Маса туші, кг	78,0±5,40		81,7±2,94			82,5±4,12
Вихід туші, %	65,4±2,37		63,9±3,32			65,5±4,4

Рис.12. Гематологічні показники у свиней, n=3

Отже, доза 1,5 г на голову за добу, як одного так і другого препаратів виявилася кращою, забезпечивши підвищення середньодобових приростів на 70 г, або на 17%, при зменшенні затрат корму на 1 кг приросту на 14 %.

Формування продуктивності молодняку свиней при згодовуванні препарату МЕК-1 в дозі 1,5 г на голову за добу супроводжується не значними змінами гематологічних показників. Зокрема, спостерігається незначне зменшення відсотка базофілів і еозинофілів у крові дослідних тварин та збільшення кількості еритроцитів (на 9,6%) та сегментоядерних нейтрофілів порівняно з контролем (рис. 12).

Рис 13. Коефіцієнти перетравності поживних речовин раціону, %, n=3

Серед біохімічних показників має місце збільшення фосфору, тоді як за рештою досліджуваних показників істотної різниці між групами не існує. Ці дані свідчать про певну напруженість гемопоезу для забезпечення перебігу гомеостатичних реакцій в напрямку забезпечення зростаючих (порівняно з контролем) середньодобових приростів за дії МЕК-1.

Дані балансового досліду свідчать про те, що використання в раціонах відгодівельних свиней ферментного препарату МЕК-1 сприяє підвищенню коефіцієнтів перетравності практично всіх поживних речовин раціону, особливо сухої речовини, клітковини, БЕР, а також кращому використанню азоту корму (рис.13 та рис.14).

Забійні показники піддослідних свиней приведені в табл.10 з якої видно, що збагачення раціонів свиней препаратом МЕК-1 та МЕК-2 в дозі 1,0 г на голову за добу збільшує показники забійної маси на 4,6-5,1 кг, або на 4,7 - 5,2 %, маси туші - відповідно на 3,7 - 4,5 кг, або на 4,6-5,7%.

Рис14. Баланс азоту у свиней на дорощуванні при згодовуванні МЕК-1, n=3

На масу та вихід м'яса, сала і кісток в трьохреберному відрубі туш свиней згодовування обох препаратів вірогідного впливу не має, так само відсутня різниця за показниками гідратаційної здатності м'язової тканини та рН (табл.11).

А в жирнокислотному складі м'яса дослідних свиней серед насичених жирних кислот зменшується вміст стеаринової, а серед ненасичених - збільшується кількість пальмітоолеїнової, арахідонової і зменшується вміст ейкозадієнової та лінолевої жирних кислот.

Згодовування молодняку свиней препаратів МЕК-1 та МЕК-2 не позначається на зміні маси шлунка свиней, але зумовлює істотне потовщення стінки і її оболонок у кардіальній зоні і невірогідне збільшення їх у фундальній зоні та зменшення цих структур в пілоричній зоні.

Мультиензимні композиції не виявляють вірогідного впливу на масу та довжину кишечника, але зумовлюють тенденцію до збільшення товщини стінки та її оболонок в порожній кишці та вірогідне потовщення цих структур в клубовій кишці.

Відмічені незначні структурні зміни у внутрішніх органах тварин в даному і попередніх дослідах у всіх серіях можуть бути пов'язані з характером травних процесів та хімічною дією складових частин раціону на стінку кишок, що характеризує морфофункціональний стан структур кожної з кишок тонкого та товстого відділів. Зважаючи на єдність структури та функції, як ідейного принципу в біології, за станом структур можна судити про повноцінність функції. При цьому оцінка функції виражається такими критеріями: зменшення структури розглядається як ослаблення функції, а зростання показників структур вище контрольних величин - як посилення функції всмоктувального апарату тонкої або товстої кишки. Вивчення цих питань має важливе значення при оцінці дії нових кормових засобів на організм свиней і формування їх продуктивності.

Таблиця 11

Фізико-хімічні показники найдовшого м'яза спини свиней, n=3

Показник	1 група	3 група
Маса трьохреберного відрубу, кг	2,13±0,05	2,66±0,10хх
в т. ч. м'яса	0,98±0,04	1,04±0,07
сала	0,95±0,03	1,36±0,06ххх
кісток	0, 20±0,03	0,26±0,03
Вихід, %
м'яса	46,0	39,1
сала	44,6	51,1
кісток	9,4	9,8
Загальна волога в м'ясі, %	73,35±1,56	71,35±0,72
в т. ч. вільна, %	20,9±1,37	17,48±0,31
зв'язана, %	52,45±2,32	53,87±1,05
Суха речовина, %	26,65±1,56	29,65±0,72
рН	5,3±0,01	5,35±0,04
Інтенсивність забарвлення, е.100	15±0,01	13±0,01ххх
Насичені жирні кислоти, %
Капринова	0,06±0,005	0,06±0,003
Лауринова	0,05±0,0002	0,05±0,002
Міристинова	1,21±0,007	1,21±0,030
Пальмітинова	23,5±0,278	24,57±0,722
Маргаринова	0,24±0,015	0,25±0,006
Стеаринова	11, 19±0,161	9,8±0,28хх
Всього:	36,25	35,94
Мононенасичені жирні кислоти,%
Пальмітоолеїнова	3,92±0,083	4,51±0,053ххх
Гептадекамоноєнова	0, 19±0,023	0, 20±0,005
Олеїнова	50,12±0,634	50,30±0,440
Гадолеїнова	1,23±0,005	1,22±0,030
Всього:	55,46	56,23
Поліненасичені жирні кислоти,%
Лінолева	7,2±0,213	6,96±0,027
Ліноленова	0,63±0,032	0,40±0,010
Ейкозадієнова	0,26±0,015	0, 20±0,005хх
Арахідонова	0,18±0,018	0,25±0,006хх
Всього:	8,27	7,81
Разом: насичені	36,25	35,94
ненасичені	63,73	64,04
Відношення ненасичених жирних кислот до насичених	1,76	1,78

Після дослідження кола питань, від яких залежить формування продуктивності свиней різних вікових груп при збагаченні раціонів новими кормовими добавками, виникає доцільність обґрунтування практичного використання результатів досліджень. Питання зводиться до того, що у всіх серіях дослідів визначено позитивний вплив мацерази, міновіту, мінази та мультиензимних композицій МЕК-1 та МЕК-2 на продуктивність свиней різних вікових груп.

За показниками продуктивності супоросних свиноматок кращі результати одержані при введенні в раціон міновіту та мінази, дещо нижчі - при використанні в годівлі МЕК-1. А при згодовуванні мацерази показники продуктивності супоросних, а потім і підсисних свиноматок, перебувають на рівні контрольних значень.

В результаті проведених досліджень виділені найбільш ефективні дози згодовування препаратів, обґрунтовано економічну доцільність їх використання в годівлі свиней у виробничих умовах на основі даних виробничої перевірки результатів досліджень.

Одержані дані свідчать про те, що використання препаратів має високу окупність. На вкладену гривню одержано віддачу при згодовуванні міновіту, мінази та МЕК - від 6,4 до 10,3 грн. Порівняно меншу окупність має згодовування мацерази - 1,1-1,5 грн. Рівень рентабельності становить до 70 %.

Таким чином, враховуючи продуктивність, якість свинини, показники обміну речовин, стан структур внутрішніх органів та економічні показники свиней, що вирощуються на м'ясо в господарствах різних організаційних форм, переважно на кормах власного виробництва, доцільно використовувати в годівлі нові кормові добавки - мацеробацилін, мацеразу, міновіт, міназу та мультиензимні композиції МЕК-1 та МЕК-2. Досліджувані кормові добавки - доцільно включати до складу комбікормів та преміксів заводського виробництва.

Висновки

1. На основі експериментальних досліджень доведено, що підвищення продуктивності свиней різних вікових груп в сучасних господарсько-економічних умовах може забезпечуватися використанням в їх годівлі нових біотехнологічних препаратів та їх композицій - мацеробациліну, мацерази, міновіту, мінази, мультиензимних композицій МЕК-1 та МЕК-2, яким властива висока активність розщеплення складових частин корму, ферментолізу в слизовій оболонці кишечника та обміну речовин, що забезпечувало інтенсивний ріст тварин та одержання якісної свинини.

2. Згодовування супоросним свиноматкам ферментного препарату мацерази в кількості 0,4 г на 100 кг живої маси не впливало на зміну їх живої маси порівняно з контролем, але істотно позначалося на поліпшенні показників росту поросят в період від народження і до відлучення від свиноматок у 45-добовому віці, що проявлялося в збільшенні маси гнізда, живої маси, а також середньодобових приростів на 41 г, або на 22,5%.

3. Використання в складі підгодівлі підсисним поросятам ферментних препаратів мацеробациліну та мацерази в кількості 0,4 г на 100 кг живої маси сприяло збільшенню середньодобових приростів, відповідно, на 11 та 76 г, або на 5,27 та 36,2%, зменшенню витрат кормів на 1 кг приросту на 5,1 та на 26,4%, а також характеризувалось підвищенням середньодобових приростів на 19-47 г (4,97-12,98%) в наступний період вирощування.

4. Забезпечення раціонів відлучених поросят мацеробациліном та мацеразою в розрахунку 0,4 г на 100 кг живої маси сприяє збільшенню середньодобових приростів відповідно на 68 і 52 г, або на 18,7 і 14,3 %, маси туші після їх вирощування на 11,1 - 17,2%, зменшенню витрат кормів на 1 кг приросту на 16,8 та 13% і не мало вірогідного впливу на водоутримуючу здатність м'язової тканини і рН, зменшувало вміст жиру, мармуровість, підвищує інтенсивність забарвлення м'яса та вміст білка; не мало вірогідного впливу на показники маси шлунка та довжини кишечника свиней, зумовлюючи тенденцію до зменшення товщини стінки; не викликало вірогідних змін більшості каріометричних показників в печінці, підшлунковій, щитоподібній залозах, за винятком наднирників.

5. При згодовуванні молодняку свиней на вирощуванні різних доз мацеробациліну порівняно кращі відгодівельні показники одержані за дози 0,2 г на 100 кг живої маси - середньодобові прирости збільшувались на 27 г, або на 8,3%; відмічалась тенденція до підвищення забійної маси, маси туші та їх виходу при відсутності вірогідних змін фізико-хімічних показників м'язової тканини, окрім підвищення вмісту білка; реакцією структур внутрішніх органів на мацеробацилін в раціоні було потовщення слизової оболонки в порожній та ободовій кишках та зменшення її в кардіальній зоні шлунка, без суттєвої зміни маси та лінійних промірів цих органів.

6. Введення в раціон свиней на вирощуванні різних доз мацерази (0,2, 0,4 та 0,6 г на 100 кг живої маси) зумовлювало практично однаковий продуктивний ефект - середньодобові прирости збільшувались на 19,21%, а витрати корму на 1 кг приросту зменшуються на 17%. Відмічалося збільшення передзабійної, забійної маси, маси і виходу туші, тенденція до зменшення маси внутрішнього жиру та збільшення в м'язовій тканині вмісту зв'язаної вологи, інтенсивності забарвлення, мармуровості та рН; не позначалося на зміні вмісту азоту, триптофану та білків; із жирних кислот в м'язовій тканині збільшувалась концентрація пальмітинової, міристинової, пальмітоолеїнової та зменшення кількості стеаринової та гадолеїнової кислот; збільшувалась товщина стінки ободової та порожньої кишок і суттєво не змінювалися морфологічні показники різних функціональних зон шлунка.

7. При заключній відгодівлі молодняку свиней використання мацеробациліну та мацерази в кількості 0,4 г на 100 кг живої маси збільшувало середньодобові прирости на 22,6-26,0%, витрати корму на 1 кг приросту зменшувались на 18,5-20,7%; має місце збільшення забійних показників, відсутність вірогідної різниці за масою внутрішніх органів та вірогідні зміни більшості структур функціональних зон шлунка і кишечника; в крові свиней спостерігалося збільшення нейтрофілів, моноцитів, гамма-глобулінів і зменшення базофілів, еозинофілів, альфа-глобулінів при досить високому вмісті кальцію і фосфору.

Ці зміни відбувалися на рівні підвищення коефіцієнтів перетравності протеїну та клітковини і покращання показників відкладення азоту в тілі тварин.

8. Використання в годівлі супоросним свиноматкам міновіту в кількості 4 г на 100 кг живої маси зумовлювало збільшення їх живої маси, маси гнізда і однієї голови поросят при опоросі та при відлученні від свиноматок в 45-добовому віці. За підсисний період середньодобові прирости поросят зростали на 74 г, їх збереженість підвищувалась на 3,9%, багатоплідність свиноматок залишається без змін.

9. Включення в склад підгодівлі підсисним поросятам міновіту в кількості 4 г на 100 кг живої маси на добу сприяло збільшенню середньодобових приростів на 52 г, або на 24,7%, зменшенню витрат кормів на 1 кг приросту на 19,8%, підвищенню енергії росту в наступний період вирощування та їх збереженості на 6,7%.

10. Згодовування відлученим поросятам міновіту в кількості 2-8 г на 100 кг живої маси збільшувало середньодобові прирости на 13,7 - 20,1%, зменшувало витрати корму на 1 кг приросту на 11,9 - 16,6%, не маючи вірогідного впливу на зміну забійних показників, сприяє незначному збільшенню маси трьохреберного відрубу туш та м'язової тканини в ньому і несуттєво відбивалося на фізико-хімічних показниках та жирнокислотному складі м'яса; не встановлено істотних змін за масовими та лінійними показниками шлунка та кишечника, зумовлюючи тенденцію до збільшення товщини стінки порожньої та ободової кишок; істотно не впливало на зміну морфологічних показників печінки, підшлункової залози та наднирників; в крові зумовлювало збільшення паличкоядерних нейтрофілів, бета-глобулінів і зменшення еозинофілів і гамма-глобулінів; зумовлює тенденцію до підвищення перетравності поживних речовин раціонів і кращого використання азоту раціону.

11. Використання в годівлі супоросних свиноматок препарату мінази в кількості 4 г на 100 кг живої маси сприяло збільшенню їх живої маси за період вагітності, а також підвищенню показників росту приплоду, а саме: маси гнізда і одного поросяти при народженні (на 10,4 та 8,2%), маси гнізда поросят при відлученні в 45-добовому віці (на 42,1 кг), середньодобових приростів поросят за підсисний період (на 69 г, або на 37,9%), збереженості поросят (на 3,8%); при відсутності істотного впливу на показник багатоплідності свиноматок.

12. Введення до складу підгодівлі підсисним поросятам мінази в кількості 4 г на 100 кг живої маси збільшувало середньодобові прирости на 41 г, або на 19,5%, та зменшувало витрати корму на 1 кг приросту на 16,3%, забезпечує кращий ріст та збереженість поросят в наступний період їх вирощування.

13. Різні дози мінази (2, 4, 6, 8 г/100 кг живої маси) в раціонах відлучених поросят зумовлювали підвищення середньодобових приростів у середньому на 20%, зменшення витрат кормів на 1 кг приросту на 18%; без вірогідного впливу на забійні показники і маси внутрішніх органів вирощених і відгодованих із них свиней, збільшувало масу трьохреберного відрубу туш та кількість м'язової тканини в ньому, суттєво не впливать на фізико-хімічні показники м'яса, лише зумовлюють тенденцію до підвищення вмісту повноцінних білків і зменшення жиру та вмісту ненасичених жирних кислот; не проявляють вірогідного впливу на зміну структур шлунка та кишечника, а також на каріометричні показники печінки, підшлункової залози та наднирників; при цьому відзначалось зменшення кількості панкреатичних острівців на 1 мм² при збільшенні їх розмірів, а також збільшення діаметра фолікулів у щитоподібній залозі при зменшенні висоти фолікулярного епітелію; в крові зменшувався відсоток еозинофілів, юних нейтрофілів, вміст білка при збільшенні моноцитів і бета-глобулінів; відзначається тенденція до підвищення коефіцієнтів перетравності поживних речовин раціонів і краще засвоєння азоту корму організмом тварин.

14. Ферментний препарат МЕК-1 в раціоні супоросних свиноматок не впливав на зміну живої маси за період супоросності багатоплідності та збереженості поросят від народження і до відлучення, але позитивно позначався на якості приплоду - збільшенні маси гнізда і живої маси поросят при народженні та відлученні від свиноматок в 45-добовому віці, підвищенні середньодобових приростів поросят за підсисний період на 24 г, або на 13,1%.

15. Згодовування у складі підгодівлі підсисним поросятам препаратів МЕК-1 та МЕК-2 в кількості 1 г на голову за добу збільшувало їх середньодобові прирости на 43 та 53 г, або на 20,4 та 25,2%, зменшувало витрати корму на 1 кг приросту на 17,1-19,8%, підвищувало збереженість поросят та інтенсивність росту в наступний період вирощування.

16. Згодовування молодняку свиней на вирощуванні ферментних препаратів МЕК-1 та МЕК-2 в кількості 1,5 г на голову за добу зумовлювало збільшення середньодобових приростів на 74-88 г, або на 15,1-17,9%, зменшення витрат кормів на 13,12 - 12,15%, збільшувало передзабійну, забійну масу; не позначаючись на зміні показників морфологічного складу трьохреберного відрубу туші, гідратаційної здатності м'язової тканини, інтенсивності забарвлення та рН; при цьому спостерігалась тенденція до збільшення товщини стінки та її оболонок порожньої та клубової кишок, а також потовщення стінки та її оболонок в кардіальній, фундальній зонах шлунка і стоншення в пілоричній зоні.

17. Ферментні препарати МЕК-1 та МЕК-2 в раціонах свиней на відгодівлі сприяли збільшенню середньодобових приростів у кращому варіанті (1,5 г на голову за добу) на 70 г, або на 17%, зменшенню витрат корму на 1 кг приросту на 14%, підвищенню забійної маси на 7,1-5,6%, маси туші на 4,6-5,7%, маси трьохеберного відрубу та кількості сала в ньому; без істотних змін маси внутрішніх органів, показників гідратаційної здатності м'язової тканини, інтенсивності забарвлення та рН, а також суми жирних кислот; МЕК-1 в раціоні свиней знижував в крові свиней відсоток базофілів, еозинофілів, загального білка і збільшує рівень паличкоядерних нейтрофілів, еритроцитів та фосфору; підвищував перетравність практично всіх поживних речовин раціону і сприяв кращому використанню азоту корму.

18. Використання досліджуваних ферментних препаратів та їх композицій в годівлі свиней на вирощуванні та відгодівлі мало високу окупність - на вкладену гривню одержували 1,33 - 1,56 грн при згодовуванні мацеробациліну; 1,1 - 1,4 грн - за мацерази; 6,4 грн - за міновіту; 6,6 грн - за мінази; 6,19 - 10,3 грн за МЕК-1 та 7,57 - 9,5 грн за МЕК-2 в раціоні. Рівень рентабельності досягає до 70 %.

Результати досліджень впроваджено в господарствах Вінницької, Київської, Тернопільської, Житомирської областей та в Автономній Республіці Крим.

Пропозиції виробництву

Враховуючи продуктивну дію, якість свинини, показники обміну речовин та морфофункціональний стан внутрішніх органів свиней, пропонується збагачувати раціони супоросних та підсисних свиноматок, відлучених поросят, молодняку свиней на вирощуванні та на відгодівлі новими кормовими добавками за таких нормативів:

мацеробацилін "Р" та мацераза "Н" - 0,4-0,5 кг на 1 т кормосуміші або комбікорму;

міновіт та міназа - 1,5 кг на 1 т кормосуміші або комбікорму;

мультиензимні композиції - МЕК-1 та МЕК-2 - 1,5 г на голову за добу, або 0,75 кг на 1 т кормосуміші або комбікорму.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у фахових журналах та збірниках наукових праць

1. Гуцол А.В. Ефективність використання ферментних препаратів при відгодівлі свиней / А.В. Гуцол // Збірник наукових праць ВДАУ. - Вінниця, 2004. - Вип.16. - С.129-133.

2. Гуцол А.В. Вплив згодовування ферментних препаратів на продуктивність ранньовідлучених поросят / А.В. Гуцол // Збірник наукових праць ВДАУ. - Вінниця, 2004. - Вип.17. - С.151-155.

3. Гуцол А.В. Вплив згодовування ферментних препаратів на стан структур шлунка і кишечнику свиней /А.В. Гуцол // Збірник наукових праць ВДАУ. - Вінниця, 2004. - Вип.18. - С.75-80.

4. Мазуренко М.О. Ефективність використання міновіту та мінази в годівлі

підсисних поросят / М.О. Мазуренко, В.А. Болоховська, А.В. Гуцол, Г.І. Льотка, І.М. Бідяк // Збірник наукових праць ВДАУ. - Вінниця, 2004. - Вип. 19. - С.66-70. (Дисертант провів досліди, опрацював одержані результати та написав статтю).

5. Гуцол. А.В. Вплив згодовування різних доз мінази на продуктивність ранньовідлучених поросят / А.В. Гуцол // Збірник наукових праць ВДАУ - Вінниця, 2005. - Вип. 20. - С.34-39.

6. Гуцол А.В. Вплив згодовування міновіту на продуктивність ранньовідлучених поросят / А.В. Гуцол // Збірник наукових праць ВДАУ. - Вінниця, 2005. - Вип.23. - С.41-46.

7. Гуцол А.В. Відгодівельні та забійні показники свиней при згодовуванні ферментних препаратів / А.В. Гуцол, Я.І. Кирилів // Сільський господар. - 2005. - №11-12. - С.22-24. (Д...