Фізіолого-біохімічні процеси у системі паразит–хазяїн при ботріоцефальозі коропа та хіміопрофілактика

Дослідженнями встановлено, що в гепатопанкреасі і скелетному м'язі риб різниці у вмісті загального білка, глікогену і загальних ліпідів у 2, 3 і 4-й дослідних групах суттєво не відрізнялись від величин контрольної групи риб (Р<0,5) на 5-ту, 10-ту добу після введення препарату та в постекспозиційний період.

Отже, “Бровадазол 20 %” у дозах 20, 100 і 200 мг на кг маси тіла риби за діючою речовиною фенбендазол при тривалому застосуванні не призвів до змін в енергетичних процесах у гепатопанкреасі і скелетному м'язі коропа порівняно з даними на початку досліду і щодо риб контрольної групи.

Аналіз частоти мікроядер в еритроцитах крові коропа за дії лікарських препаратів “Бровадазол 20 %” та “Риболік”. У гострому досліді за дії фенбендазолу в дозі 40 мг/кг м. т. риби на 6-ту годину досліду встановлено найбільше зростання рівня поліхроматофільних еритроцитів з мікроядрами (рис. 1) порівняно з контрольною групою - у 3,45 раза (P<0,001). Кількість індукованих фенбендазолом еритроцитів із мікроядрами також вірогідно зростала через 24 і 36 годин, порівняно з контрольною групою, у 3,36 і 1,99 раза відповідно. На 48-у і 72-у годину виявлено зменшення кількості мікроядерних еритроцитів у крові дослідної групи риб і їх різниці з контрольною групою були невірогідними. Це можна пояснити виведенням мікроядер з еритроцитів та їх загибеллю. Кількість індукованих еритроцитів з мікроядрами у крові коропа з 6-ї до 48-ї години досліду була більшою у 4,01 - 3,16 раза, порівняно з контролем, за дії фенбендазолу у дозі 200 мг на кг м. т. риби. За вказаної дози при вивченні мутагенних властивостей встановлено статистично вірогідну можливість мутагенної дії препарату “Бровадазол”.

Рис. 1. Мікроядро у поліхроматофільному еритроциті крові коропа, барвник Гімза і Май-Грюнвальд; 10Ч100

Комбінований препарат “Риболік” у гострому досліді не індукував статистично вірогідного збільшення кількості еритроцитів з мікроядрами у крові коропа. Це свідчить про відсутність мутагенних властивостей у досліджуваних речовин комбінованого препарату. Подібний вплив на кількість мікроядер в еритроцитах крові риб спостерігали при застосуванні 10-кратної дози препарату “Риболік”. Однак через 24 години досліду встановлено ріст рівня поліхроматофільних еритроцитів з мікроядрами, порівняно з контрольною групою, у 3,92 раза (P<0,001). Подібні зміни можуть послужити сигналом, що супроводжуються сповільненням темпів енуклеації при дозріванні еритроцитів і видаленням мікроядер.

Визначення залишкових кількостей активно діючої речовини в організмі риб при застосуванні лікарських препаратів “Бровадазол 20 %” та “Риболік”. Дані свідчать, що у досліді при застосуванні “Бровадазолу 20 %” у дозі 25 мг на кг маси тіла (за діючою речовиною фенбендазол) два дні підряд максимальну концентрацію фенбендазолу у м'язовій тканині і шкірі риб (у природних пропорціях) виявляли на 96-ту годину, а на дев'яту-десяту добу концентрації залишку фенбендазолу відповідали вимогам Європейської агенції з ветеринарної медицини та інспектування за контролем величин максимально допустимого рівня лікарських речовин у продуктах харчування.

У досліді при застосуванні комбінованого препарату “Риболік” за діючими речовинами празиквантел і фенбендазол у дозах 5,25 і 10,5 мг на кг маси тіла, пік концентрацій залишку празиквантелу і фенбендазолу у м'язовій тканині і шкірі риб (у природних пропорціях) виявляли, відповідно, на 24-ту і 96-ту годину. Виведенння празиквантелу з тканин риб виявляли на сьому добу, а на дев'яту-десяту добу концентрації залишку фенбендазолу відповідали величині максимально допустимого рівня вмісту антгельмінтика у продуктах харчування.

Клінічні випробування ветеринарних препаратів “Бровадазол 20 %” та “Риболік” за ботріоцефальозу коропа у виробничих умовах. Випробування “Бровадазолу 20 %” провели в трьох дослідах. У досліді для дегельмінтизації риб за ботріоцефальозу застосовували “Бровадазол 20 %” у формі гранульованої лікувально-кормової суміші (ЛКС), яка містить 0,25% препарату. Лікувальна (добова) доза ЛКС для кожної водойми становила 25,0 мг діючої речовини на 1,0 кг маси тіла риби. Годівлю риб ЛКС здійснювали один раз на день, два дні поспіль (перша дослідна група риб - став №1а площею 1,5 га, зариблено 60 тис. штук, середня маса тіла риб - 60,0 г; друга дослідна група риб - став № 1 площею 4,6 га, зариблено 115 тис. штук, середня маса тіла риб - 29,0 г). Дослідження показали, що ЕЕ і ІЕ “Бровадазолу 20 %” у формі гранульованої ЛКС становили від 91,95 до 100,0 % і від 95,0 до 100,0 %.

У досліді для дегельмінтизації риб за ботріоцефальозу застосовували “Бровадазол 20 %”, який містить 0,34 % препарату і приготовлений методом сухого пресування. Лікувальна доза для кожної водойми становила 34,0 мг діючої речовини на 1,0 кг маси тіла риби. Годівлю риб ЛКС здійснювали два дні поспіль, дворазово з інтервалом у сім днів (перша дослідна група риб - став № 1 площею 0,7 га, зариблено 10 тис. штук, середня маса тіла риб - 60,0 г; друга дослідна група риб - став № 13 площею 0,4 га, зариблено 10 тис. штук, середня маса тіла риб - 40,0 г). Дослідження показали, що у ставку № 1 при преімагінальній дегельмінтизації риб за ботріоцефальозу ЕЕ і ІЕ “Бровадазолу 20 %” становили 96,20 і 98,45 %, а у ставку № 13 при імагінальній дегельмінтизації риб ЕЕ і ІЕ становили 100,0 %.

У досліді для дегельмінтизації риб за ботріоцефальозу застосовували “Бровадазол 20 %”, який містить 0,34 % препарату і приготовлений методом сухого пресування. Лікувальна доза для кожної водойми - 34,0 мг діючої речовини на 1,0 кг маси тіла риби. Годівлю риб ЛКС здійснювали три дні поспіль (перша дослідна група риб - став № 5 площею 5,1 га, зариблено 250 тис. штук, середня маса тіла - 12,5 г; друга дослідна група риб - став № 6 площею 6,5 га, зариблено 300 тис. штук, середня маса тіла - 11,2 г). При імагінальній дегельмінтизації риб за ботріоцефальозу ЕЕ “Бровадазолу 20 %” становила 84,76-100,0 % при ІЕ 92,05-100,0 %.

“Бровадазол 20 %” за ботріоцефальозу коропа у виробничих умовах проявив себе як лікарський засіб із достатньо високими цестодоцидними властивостями. У випадку повторного виявлення у риб ботріоцефалюсів лікування можна повторити через один-два тижні після попереднього застосування антгельмінтика.

Випробування “Риболіку” провели в трьох дослідах. У досліді для дегельмінтизації риб за ботріоцефальозу застосовували “Риболік” у формі ЛКС (ЛКС містила 1 % риболіку і програнульована) з розрахунку 1,5 % від розрахункової маси риби (перша дослідна група риб - вирощувальний ставок № 6 площею 3,6 га, зариблено 40 тис. штук, середня маса тіла - 25,0 г; друга дослідна група риб - ставок № 7 площею 2,3 га, зариблено 60 тис. штук, середня маса тіла - 34,0 г). У результаті досліджень встановлено, що за ботріоцефальозу цьоголіток коропа інтесефективність “Риболіку” становила 98,44-100 %.

Виконано дослід у нагульному ставку № 2 (площею 4,5 га, зариблено 25 тис. штук, середня маса тіла - 250,0 г) зі згодування ЛКС із препаратом “Риболік” (дрібнорозмелена пшениця містила 1,3 % риболіку), яку приготували методом сухого пресування. Лікувальна (добова) доза для ставка становила 2,5 % від розрахункової маси тіла риби. Годівлю риб ЛКС здійснювали один день. У вирощувальному ставку № 1 (площею 0,7 га, зариблено 5 тис. штук, середня маса тіла - 25,0 г) для дегельмінтизації коропа застосовували препарат “Риболік” у вигляді ЛКС (ЛКС містила 1,0 % риболіку і програнульована) з розрахунку 2,5 % від розрахункової маси риби. Годівлю риб ЛКС здійснювали один день. Встановлено, що у ставку № 2 при преімагінальній дегельмінтизації дволіток коропа за ботріоцефальозу ЛКС сухого пресування ЕЕ і ІЕ “Риболіку” становили 84,62 і 89,04 %. У ставку № 1 при преімагінальній дегельмінтизації цьоголіток коропа за ботріоцефальозу гранульованим комбікормом ЕЕ і ІЕ “Риболіку” становили 90,0 і 92,11 %.

Виконано дослід у ставку № 4 (площею 2,5 га, зариблено 30 тис. штук, середня маса тіла - 110,0 г) і у ставку № 10-2 (площею 0,9 га, зариблено 20 тис. штук, середня маса тіла - 25,0 г) зі згодовування ЛКС із препаратом “Риболік” (ЛКС містила 1,3 %), яку приготували методом сухого пресування. Лікувальна (добова) доза для кожної водойми становила 3,0 % від розрахункової маси риби. Годівлю риб ЛКС здійснювали дворазово з інтервалом у сім днів. Також застосовували для дегельмінтизації коропа у ставку № 2 (площею 0,7 га, зариблено 5 тис. штук, середня маса тіла - 40,0 г) препарат “Риболік” у формі ЛКС (ЛКС містила 1,0 % риболіку і програнульована) з розрахунку 3,0 % від розрахункової маси риби. Годівлю риб ЛКС здійснювали два рази з інтервалом сім днів. У результаті досліджень встановлено, що у ставку № 4 при преімагінальній дегельмінтизації риб ЛКС ЕЕ і ІЕ “Риболіку” при ботріоцефальозі становили 100,0 %, і у ставку № 10-2 при імагінальній дегельмінтизації риб при ботріоцефальозі ЕЕ і ІЕ “Риболіку” становили 100,0 %. У ставку № 2 при преімагінальній дегельмінтизації риб за ботріоцефальозу гранульованим комбікормом з “Риболіком” екстенс- і інтенсефективність становили 100,0 %.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення проблеми, що полягає у з'ясуванні ролі фізіолого-біохімічних процесів у взаємодії паразит-хазяїн за ботріоцефальозу коропа і особливостей еколого-паразитологічного аспекту вирощування риби та розробці терапевтичних заходів. Досліджено особливості метаболізму ліпідів і білків, синтетичні та енергетичні процеси у тканинах коропа за різної інтенсивності інвазії ботріоцефалюсів і в гомогенатах імагінальної стадії Bothriocephalus acheilognathi. Проведено доклінічні дослідження перспективних лікарських препаратів та запропоновано спосіб лікування і профілактики ботріоцефальозу цьоголіток коропа.

1. При ботріоцефальозі коропа в тканинах кишечнику, гепатопанкреаса і скелетних м'язів вірогідно знижується вміст загальних ліпідів за рахунок структурних - фосфоліпідів і запасних джерел енергії - триацилгліцеролів. У досліджуваних органах цьоголіток коропа при ботріоцефальозній інвазії вірогідно підвищується вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів - дієнових кон'югатів, гідроперекисів ліпідів, малонового діальдегіду.

2. У тканині кишечнику коропа, ураженого цестодами, міститься менше лінолевої, ліноленової, арахідонової, пента- і гексаненасичених жирних кислот, а також підвищується вміст насичених жирних кислот, що призводить до збільшення коефіцієнта насиченості; у загальних ліпідах гепатопанкреаса також меншим є вміст лінолевої, ліноленової і арахідонової, але більший вміст насичених жирних кислот - міристинової, пальмітинової, стеаринової, що пов'язано зі зменшенням джерела синтезу ряду поліненасичених жирних кислот, особливо докозагексаєнової, а у загальних ліпідах скелетних м'язів вірогідно менший вміст С₁₈-, С₂₀-, С₂₂-поліненасичених жирних кислот і більший вміст насичених жирних кислот - міристинової, пальмітинової, стеаринової і мононенасичених - пальмітолеїнової, олеїнової. Рівень цих змін залежить від ступеня зараження риб цестодами.

3. При спонтанному ураженні коропа ботріоцефалюсами інтенсивність синтезу ліпідів у стінці кишечнику, гепатопанкреасі, скелетних м'язах цьоголіток коропа в умовах in vitro при використанні як попередника [1-¹⁴C] пальмітинової кислоти і [6-¹⁴C]глюкози значно нижча, ніж при використанні як попередника [2-¹⁴C]лізину. У досліджуваних тканинах значно знижується синтез резервних ліпідів (моно-, ди- і триацилгліцеролів), ніж структурних (фосфоліпідів і холестеролу), що залежить від інтенсивності інвазії ботріоцефалюсів. В обмінних процесах у стінці кишечнику, гепатопанкреасі, скелетних м'язах цьоголіток коропа при ботріоцефальозній інвазії в умовах in vitro [1-¹⁴C] пальмітинова кислота і [6-¹⁴C]глюкоза використовуються значно більшою мірою, ніж [2-¹⁴C] лізин.

4. Вміст загального білка у стінці кишечнику, гепатопанкреасі і скелетних м'язах при ураженні цьоголіток коропа цестодою Bothriocephalus acheilognathi зменшується, відповідно на 12,99, 18,78 і 14,72 % за рахунок зменшення вмісту альбумінів і б- та в-глобулінів у кишечнику та скелетних м'язах, а у гепатопанкреасі на тлі зменшення вмісту альбумінів та б- і в-глобулінів, і збільшення вмісту г-глобулінів.

5. Зі зростанням кількості гельмінтів на рибу відбувається збільшення загального вмісту амінокислот у тканинах риб. При цьому вірогідно зменшується вміст незамінних амінокислот, зокрема лізину, метіоніну, треоніну і зростає вміст валіну, ізолейцину, лейцину, фенілаланіну та замінних - глутамінової кислоти, проліну, гліцину, аланіну, порівняно з незараженими гельмінтами рибами. При ботріоцефальозній інвазії підвищується активність аспартат- і аланін-амінотрансфераз, відповідно, від 12,41 до 21,64 % і від 16,77 до 31,32 % та вміст сечової кислоти - від 15,71 до 54,21 % в досліджуваних тканинах цьоголіток коропа. При цьому активність амінотрансфераз є найвищою в гепатопанкреасі і м'язах передньої апікальної частини спини риб, а загальний вміст сечової кислоти є найвищим у гепатопанкреасі і стінці кишечнику.

6. Інтенсивність синтезу білків в умовах in vitro у стінці кишечнику, гепатопанкреасі, скелетних м'язах цьоголіток коропа за ботріоцефальозної інвазії знижується при додаванні до інкубаційного середовища [2-¹⁴C]лізину в середньому від 25,74 до 7,75 % і підвищується при додаванні [6-¹⁴C]глюкози від 7,10 до 28,32 %.

7. Вміст загальних ліпідів у тканинах цестоди Bothriocephalus acheilognathi зростає за рахунок концентрації фосфоліпідів - структурного компонента, якого в 7,45 раза більше, ніж триацилгліцеролів - депонованого пластичного резервуару. В жирнокислотному складі ліпідів з гомогенатів ботріоцефалюсів переважають жирні кислоти - олеїнова, пальмітинова, лінолева, стеаринова, пальмітолеїнова, частка яких становить 81,14 % від загальної кількості, що використовуються в обміні жирних кислот. У складі білків цестод Bothriocephalus acheilognathi серед замінних амінокислот переважають глутамінова і аспарагінова кислоти, аланін і гліцин, серед незамінних - лейцин і лізин. Інтенсивність синтезу білків у гомогенатах цестод Bothriocephalus acheilognathi при інкубації їх зрізів з [6-¹⁴C]глюкозою в 1,22 раза вища, ніж при інкубації з [2-¹⁴C]лізином. Інтенсивність окиснення [1-¹⁴C] пальмітинової кислоти у гомогенатах цестод Bothriocephalus acheilognathi в умовах in vitro в 1,70 раза вища, ніж при окисненні [6-¹⁴C]глюкози і в 2,45 раза вища, ніж при окисненні [2-¹⁴C]лізину.

8. Ботріоцефальоз цьоголіток коропа розповсюджений у різних зонах ставкового рибництва Західного регіону України з екстенсивністю інвазії від 10,0 до 60,0 % при індексі рясності 0,12 - 0,64 особини. Bothriocephalus acheilognathi виявлено у кишечнику молоді риб (Ко+) вперше у червні у зонах Закарпаття, Прикарпаття і Західного Лісостепу, а в Західному Поліссі - у липні. Реінвазія цьоголіток коропа у вирощувальних ставах на Закарпатті припадає на липень, а в зонах Прикарпаття і Західного Лісостепу - на серпень. У період вегетаційного вирощування дволіток коропа (К₁+) екстенсивність інвазії ботріоцефалюсами коливається за зонами рибництва в Західному регіоні України від 13,3 до 20,0 % при індексі рясності 0,20 - 0,42 особини. Найвищу ураженість ботріоцефалюсами дволіток коропа встановили в червні-липні, а в подальшому відзначено звільнення риби від цестод до кінця періоду вирощування. Повторне зараження дволіток коропа ботріоцефалюсами припадає на червень-липепь.

9. Основними проміжними хазяями Bothriocephalus acheilognathi у вирощувальних ставах Прикарпаття, Західного Лісостепу, Західного (Волинського) Полісся є Cyclops strenuus і Acanthocyclops vernalis, а Закарпаття - Cyclops strenuus. Середньосезонний відсоток загальної біомаси рачків-циклопів, які беруть участь у життєвому циклі ботріоцефалюсів, від загальної біомаси всіх особин ряду Copepoda у вирощувальних ставах Закарпаття становить 60,29 %, Прикарпаття - 57,02 %, Західного Лісостепу - 71,61 % і Західного Полісся - 55,23 %. Проміжними хазяями Bothriocephalus acheilognathi в зоопланктоні нагульних ставів Закарпаття, Прикарпаття, Західного Лісостепу є Cyclops strenuus, а в ставах Західного Полісся - ще й Macrocyclops albidus. Середньосезонний відсоток загальної біомаси рачків-циклопів, які беруть участь у життєвому циклі ботріоцефалюсів, від загальної біомаси ряду Copepoda, в нагульному ставі Закарпаття становив 44,98 %, Прикарпаття - 33,29 %, Західного Лісостепу - 64,87 % і Західного Полісся - 50,39 %. На тлі ландшафтних зон Західного регіону України абіотичні фактори води вирощувальних і нагульних ставів протягом вегетаційного періоду вирощування коропа мали динамічний характер і були в межах величин рибоводних норм, а амплітуда коливань гідрохімічних показників обумовлена певною зональністю в хімічному складі.

10. Темп вагового і лінійного росту, коефіцієнт вгодованості заражених цьоголіток коропа ботріоцефалюсами зменшуються протягом вегетаційного періоду вирощування порівняно з незараженими рибами. Ураження кишечнику цьоголіток коропа гельмінтом Bothriocephalus acheilognathi зменшує індекс нагромадження кишечнику, що призводить до зниження функціональних можливостей органів травлення риб.

11. Метод часопролітної плазмово-десорбційної мас-спектрометрії для аналізу різних антгельмінтиків та їх сумішей (“Фенадек + Na₂SO₄”, “Фенадек + Сірка”, “Празиквантел + Na₂SO₄”, “Празиквантел + Сірка”, “Інвазол”, “Риболік”, “Бровадазол 20 % мікрогранулят”) для ветеринарної медицини дає змогу ефективно моделювати фармацевтичну сумісність органічних і неорганічних речовин у лікарських засобах для оптимізації добору інгредієнтів та визначати їх стійкість.

12. Препарати “Фенадек”, “Празиквантел”, “Фенадек + Na₂SO₄ (1:5)”, “Фенадек + Сірка (1:5)” при введенні перорально належать до речовин помірнонебезпечних - 3-го класу небезпечності та 4-го класу токсичності, ступінь токсичності - малотоксичні; “Празиквантел + Сірка (1:5)” належать до речовин малонебезпечних - 4-го класу небезпечності та 5-го класу токсичності, ступінь токсичності - практично нетоксичні, а препарати “Інвазол” і “Риболік” належать до речовин малонебезпечних - 4-го класу небезпечності та 6-го класу токсичності, ступінь токсичності - відносно нешкідливі. Організм риб (DL_50min/DL_50риба) дещо стійкіший до лікарських засобів порівняно з організмом найчутливішого виду лабораторних тварин.

13. У лабораторних умовах у дослідах in vivо “Бровадазол 20 % мікрогранулят” у дозах 25,0, 20,0 15,0 і 10,0 мг на кг маси тіла та “Інвазол” у дозах 44,0, 22,0 і 11,0 мг на кг маси тіла показали 100 % непряму ефективність щодо Bothriocephalus acheilognathi. Лікувально-гранульований комбікорм із досліджуваним препаратом “Бровадазол 20 %” у дозах 20,0 і 25,0 мг на кг маси тіла риби та “Інвазол” у дозі 27,5 мг на кг маси риби, приготовлений методом вологого пресування в умовах лотків проявив 100 % ефективність за ботріоцефальозу цьоголіток коропа.

14. “Бровадазол 20 % мікрогранулят” у дозах 20 і 100 мг на кг маси тіла риби не чинив токсичного впливу при одноразовому і тривалому експериментальному навантаженні і не впливав на гематологічні показники та метаболічний профіль крові коропа, а також - на енергетичні процеси в гепатопанкреасі і скелетному м'язі. Препарати “Бровадазол 20 %” і “Риболік” у терапевтичній дозі не проявляли властивості індукувати мікроядра в еритроцитах крові, а залишки активно діючих речовин - празиквантелу і фенбендазолу - виводилися з тканин коропа на сьому і дев'яту-десяту добу, відповідно.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для преімагінальної та імагінальної дегельмінтизацій цьоголіток коропа за інвазії Bothriocephalus acheilognathi доцільно застосовувати антгельмінтик “Бровадазол 20 %” з комбікормом, приготовлений методом вологого пресування (25,0 мг на кг маси риби за ДР фенбендазол) і сухого пресування (34,0 мг на кг маси тіла за ДР фенбендазол) два дні поспіль. У випадку повторного виявлення у риб ботріоцефалюсів лікування можна повторити через один-два тижні після попереднього застосування антгельмінтика.

2. Для преімагінальної і імагінальної дегельмінтизацій цьоголіток коропа за інвазії Bothriocephalus acheilognathi застосовують лікарський препарат “Риболік” з комбікормом, приготовлений методом вологого пресування (10,5 мг ДР празиквантел; 21,0 мг ДР фенбендазол; 6,0 мг ДР левамізол на кг маси риби) і сухого пресування (13,35 мг ДР празиквантел; 27,30 мг ДР фенбендазол; 7,8 мг ДР левамізол на кг маси риби) два рази з інтервалом у сім днів.

3. Запобігти реінвазії Bothriocephalus acheilognathi та патологічним змінам в організмі цьоголіток коропа у ставкових господарствах Західного регіону України можна преімагінальною дегельмінтизацією, яку необхідно проводити у зоні Закарпаття в першій декаді липня, у зоні Прикарпаття та Західного Лісостепу - в третій декаді липня, а в Західному Поліссі - у першій-другій декадах серпня й повторно через 7-10 днів після першої обробки.

4. Розроблені методичні рекомендації та нормативні документи рекомендується включити до курсів “Паразитологія та інвазійні хвороби тварин”, “Хвороби риб” та “Ветеринарна іхтіопатологія” для студентів вищих навчальних закладів України за напрямком підготовки 6. 110101 “Ветеринарна медицина”.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Юськів І.Д. Ботріоцефальоз молоді коропів у ставкових господарствах Закарпаття і Полісся / І.Д. Юськів // Науковий вісник ЛДАВМ ім. С.З. Гжицького. Львів, 2002. Т. 4, № 2. Ч. 1. С. 169-172.

2. Юськів І.Д. Ботріоцефальоз дволіток коропів в умовах західних районів України / І.Д. Юськів // Ветеринарні науки: наук. праці Полтавської ДАА.- Полтава, 2002. Т. 2 (21). С. 252-254.

3. Юськів І.Д. Гельмінтологічна оцінка виросних ставків Закарпаття і Прикарпаття відносно зараження цьоголіток коропа Bothriocephalus acheilognathi Yamaguti, 1934 / І.Д. Юськів // Ветеринарні науки: зб. наук. праць Луганського НАУ.- Луганськ, 2003. № 31/43. С. 577-581.

4. Юськів І.Д. Bothriocephalus acheilognathi (Cestoda, Pseudophyllidea) паразит дволіток Cyprinus carpio L. в західних районах України / І.Д. Юськів // Науковий вісник ЛДАВМ ім. С.З. Гжицького. Львів, 2003. Т. 5, № 2. Ч. 3. С. 199-203.

5. Юськів І.Д. Розповсюдження Bothriocephalus acheilognathi Yamaguti, 1934 в молоді Cyprinus carpio L. у виросних ставках Західного Лісостепу і Полісся / І.Д. Юськів // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького. Львів, 2003. Т. 5, № 3. Ч. 1. С. 157-160.

6. Юськів І.Д. Bothriocephalus acheilognathi у молоді коропа у виросних ставках Прикарпаття і Західного Лісостепу / І.Д. Юськів // Вестник зоологии. “Актуальные проблемы паразитологии”. К., 2004. № 18. С. 180-182.

7. Юськів І.Д. Ліпідний статус кишечнику коропців, заражених Bothriocephalus acheilognathi / І.Д. Юськів // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького. Львів, 2004. Т. 6, № 3. Ч. 2. С. 149-154.

8. Юськів І.Д. Ліпідний склад цестод Bothriocephalus acheilognathi / І.Д. Юськів // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького. Львів, 2004. Т.6, № 3. Ч. 3. С. 222-226.

9. Юськів І.Д. Характеристика ліпідного складу гепатопанкреасу коропців при ботріоцефальозній інвазії / І.Д. Юськів // Ветеринарна медицина: вісник Сумського НАУ. Суми, 2004. Вип. 7 (12). С. 171-174.

10. Юськів І.Д. Вплив ботріоцефальозної інвазії на вміст ліпідів і їх жирнокислотний склад у скелетних м'язах коропа / І.Д. Юськів // Біологія тварин. Львів, 2004. Т. 6, № 1-2. С. 266-270.

11. Юськів І.Д. Вплив ботріоцефальозної інвазії на перекисне окиснення ліпідів у тканинах цьогорічок коропа / І.Д. Юськів // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького. Львів, 2005. Т. 7, № 2. Ч. 1. С.178-181.

12. Юськів І.Д., Юськів Л.Л. Використання [1-¹⁴C]пальмітинової кислоти in vitro в синтезі ліпідів у тканинах цьогорічок коропа при зараженні ботріоцефалюсами / І.Д. Юськів, Л.Л. Юськів // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького. Львів, 2005. Т. 7, № 2. Ч. 6. С. 189-193. (Дисертант провів експериментальні дослідження, брав участь в інтерпретації отриманих результатів та написанні статті).

13. Юськів І.Д., Юськів Л.Л. Використання [6-¹⁴C]глюкози в синтезі ліпідів у тканинах цьогорічок коропа при ботріоцефальозній інвазії в умовах in vitro / І.Д. Юськів, Л.Л. Юськів // Наук.-техн. бюл. Ін-ту біол. тварин. Львів, 2005. № 2, Вип. 6. С. 230-234. (Дисертант провів експериментальні дослідження, брав участь в інтерпретації отриманих результатів та написанні статті).

14. Юськів І.Д., Юськів Л.Л. Використання [2-¹⁴C]лізину в синтезі ліпідів у тканинах цьогорічки коропа в умовах in vitro при ботріоцефальозі / І.Д. Юськів, Л.Л. Юськів // Наук.-техн. бюл. Ін-ту біол. тварин. і ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. Львів, 2005. № 3-4, Вип. 6. С. 427-431. (Дисертант провів експериментальні дослідження, брав участь в інтерпретації отриманих результатів та написанні статті).

15. Юськів І.Д., Юськів Л.Л. Вплив ботріоцефальозної інвазії на енергетичні процеси у тканинах цьогорічок коропа в умовах in vitro / І.Д. Юськів, Л.Л. Юськів // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького. Львів, 2005. Т. 7, № 3 (26). Ч. 1. С. 137-140. (Дисертант провів експериментальні дослідження, брав участь в інтерпретації отриманих результатів та написанні статті).

16. Юськів І.Д. Вплив цестоди Bothriocephalus acheilognathi на білковий обмін у стінці кишечнику цьогорічок коропа / І.Д. Юськів // Вісник Дніпропетровського ДАУ. Дніпропетровськ, 2005. Вип. 2. С. 35-38.

17. Юськів І.Д., Юськів Л.Л. Інтенсивність синтезу білків in vitro у тканинах цьогорічок коропа при ботріоцефальозі / І.Д. Юськів, Л.Л. Юськів // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького. Львів, 2005. Т. 7, № 3 (26). Ч. 2. С. 170-173. (Дисертант провів експериментальні дослідження, брав участь в інтерпретації отриманих результатів та написанні статті).

18. Юськів І.Д. Особливості білкового обміну у скелетних м'язах молоді коропа заражених цестодою Вothriocephalus acheilognathi / І.Д. Юськів // Біологія тварин. Львів, 2005. Т. 7, № 1-2. С. 201-204.

19. Юськів І.Д. Білковий обмін у гепатопанкреасі цьогорічок коропа при ботріоцефальозній інвазії / І.Д. Юськів // Ветеринарна медицина: міжвід. темат. наук. зб. Харків, 2006. Вип. 86. С. 389-392.

20. Юськів І.Д. Абіотичні фактори водного середовища вироcних і нагульних ставів у західних районах України / І.Д. Юськів // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького. Львів, 2006. Т. 8, № 1 (28). С. 140-145.

21. Юськів І.Д. Зоопланктонна фауна та наявність в ній циклопів - проміжних хазяїв Вothriocephalus acheilognathi у виросних ставах західних районів України / І.Д. Юськів // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького. Львів, 2006. Т. 8, №2 (29). Ч. 4. С. 190-199.

22. Юськів І.Д. Сезонна динаміка зоопланктону та наявність в ній циклопів - проміжних хазяїв Вothriocephalus acheilognathi у нагульних ставах західних районів України / І.Д. Юськів // Ветеринарні науки: зб. наук. праць “Проблеми зооінж. та вет. мед.” Харківської ДЗВА. Харків, 2006. Вип. 13 (38). Ч. 3. С. 440-445.

23. Юськів І.Д. Кінетика активності ферментів трансаміназ та сечової кислоти у молодняку коропа при ботріоцефальозній інвазії / І.Д. Юськів // Вісник Білоцерківського ДАУ. Біла Церква, 2006. Вип. 39. С. 236-239.

24. Юськів І.Д. Характеристика білкового обміну в тканинах імагінальних цестод / І.Д. Юськів // Науковий вісник НАУ. Київ, 2006. Вип. 98. С. 229-233.

25. Юськів І.Д. Морфометричні і фізіологічні показники росту коропа при ботріоцефальозній інвазії / І.Д. Юськів // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького. Львів, 2006. Т. 8, № 2 (29). Ч. 1. С. 224-229.

26. Юськів. І.Д., Лисиця А.В. Мас-спектрометричний аналіз цестодоцидних препаратів / І.Д. Юськів, А.В. Лисиця // Біологія тварин. Львів, 2006. Т. 8, № 1-2. С. 260-267. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу статті, брав участь в отриманні результатів і їх узагальненні та написанні статті).

27. Юськів І.Д. Експериментальне вивчення загальнотоксичної дії та кумулятивних властивостей перспективних цестодоцидних засобів / І.Д. Юськів // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького. Львів, 2007. Т. 9, № 1 (32). С. 165-171.

28. Юськів І.Д. Вплив “Бровадазолу 20%” на організм коропа у гострому експерименті / І.Д. Юськів // Вісник Державного агроекологічного ун-ту. Житомир, 2007. Т. 1, № 2 (19). С. 291-295.

29. Юськів І.Д. Дослідження впливу “Бровадазолу 20%” на організм коропа у хронічному експерименті / І.Д. Юськів // Ветеринарні науки: зб. наук. праць “Аграрний вісник Причорномор'я” Одеського ДАУ. Одеса, 2007. Вип. 39. С. 180-185.

30. Юськів І.Д., Тафійчук Р.І., Березовський А.В. Аналіз частоти мікроядер в еритроцитах крові коропа за дії препаратів “Бровадазол” та “Риболік” / І.Д. Юськів, Р.І. Тафійчук, А.В. Березовський // Ветеринарна біотехнологія. Київ, 2007. № 11. С. 251-256. (Дисертант провів експериментальні дослідження, брав участь в інтерпретації отриманих результатів та написанні статті).

31. Юськів І.Д., Березовський А.В. Експериментальне визначення гострої токсичності антигельмінтного препарату “Риболік”/ І.Д. Юськів, А.В. Березовський // Ветеринарна медицина: міжвід. темат. наук. зб. Харків, 2008. Вип. 90. С. 455-460. (Дисертант провів експериментальні дослідження, брав участь в інтерпретації отриманих результатів та написанні статті).

Науково-практичні і методичні рекомендації

32. Методичні вказівки до лабораторно-практичних занять з гідробіології для студентів біолого-технологічного факультету (спеціальність “Водні біоресурси та аквакультура”) та факультету ветеринарної медицини (спеціалізація “Іхтіопатологія”) / Ю.Я. Лобойко, К.В. Секретарюк, М.М. Данко, І.Д. Юськів. Львів: ЛНАВМ імені С.З. Гжицького, 2006. 33 с.

33. Попередження та ліквідація ботріоцефальозу цьоголіток коропа в ставкових рибних господарствах: [методичні рекомендації] / І.Д. Юськів, А.В. Березовський, О.В. Збожинська. Київ: Ветінформ, 2008. 16 с. (Затв. Наук-метод. радою Держав. комітету ветер. мед. України, протокол № 1 від 20 грудня 2007 р.).

Патенти, ТУ

34. Патент на корисну модель № 23398 Україна, МПК (2006) А61К 31/655, А01К 61/00. Застосування антигельмінтика Бровадазол 20 % - мікрогранулят як профілактично-лікувального засобу при ботріоцефальозі коропових риб / І.Д. Юськів, В.Ф. Галат (Україна); u 2006. № 13411; Заявл. 18.12.2006; Опубл. 25.05.2007; Бюл. № 7. 8 с.

35. Патент на корисну модель № 23399 Україна, МПК (2006) А61К 33/00, А01К 61/00. Спосіб профілактики і лікування ботріоцефальозу коропових риб / І.Д. Юськів (Україна); u 2006. № 13446; Заявл. 18.12.2006; Опубл. 25.05.2007; Бюл. № 7. 6 с.

36. Патент на корисну модель № 24944 Україна, МПК (2006) А61К 33/04, А61К 31/47, А61К 33/10 (2007.01). Лікувально-профілактичний препарат при ботріоцефальозі коропових риб - Інвазол / І.Д. Юськів, А.В. Березовський (Україна); u 2007 - № 00580; Заявл. 22.01.2007; Опубл. 25.07.2007; Бюл. № 11. 6 с.

37. Настанова по застосуванню препарату Риболік™ виробництва ТзОВ НВФ “Бровафарма”, Україна // Затверджена Державним департаментом ветеринарної медицини (06.09.05 № 15-14/6). Київ, 2005. 2 с.

38. Листівка-вкладка (Настанова по застосуванню) препарату “Бровадазол 20 % мікрогранульований порошок” (Додаток 1, 2 до реєстраційного посвідчення № 3164-02-416-05/2 від 28.02.2008 р.) // Затверджена Державним науково-дослідним контрольним інститутом ветеринарних препаратів та кормових добавок, а також Держав. комітет ветер. мед. М-ва аграр. політ. України. Київ, 2008. 6 с.

39. Інструкція про заходи боротьби з ботріоцефальозом риб у рибоводних господарствах / І.Д. Юськів, А.В. Березовський, О.В. Збожинська, Г.П. Воловик // підготовлено проект і подано на затвердження в Державний комітет ветеринарної медицини України 22.04.2008. 8 с.

АНОТАЦІЯ

Юськів І.Д. Фізіолого-біохімічні процеси у системі паразит-хазяїн при ботріоцефальозі коропа та хіміопрофілактика. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук за спеціальностями: 03.00.13 - фізіологія людини і тварин; 16.00.11 - паразитологія, гельмінтологія. - Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, Львів, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню фізіолого-біохімічних процесів у системі паразит-хазяїн за ботріоцефальозу коропа і особливостей еколого-паразитологічного аспекту вирощування риби у ставкових господарствах Західного регіону України та розробці нових лікарських препаратів.

Встановлено вплив інвазії Bothriocephalus acheilognathi різної інтенсивності на вміст загальних ліпідів і співвідношення окремих їх класів, жирнокислотний склад загальних ліпідів, продуктів перекисного окиснення ліпідів; вміст білків і співвідношення окремих їх фракцій, вміст окремих вільних амінокислот, сечової кислоти, активність амінотрансфераз у тканинах кишечнику, гепатопанкреаса і скелетних м'язів цьоголіток коропа. З'ясовано кількісні показники використання глюкози, жирних кислот і амінокислот у субстратному забезпеченні синтезу окремих класів ліпідів і енергетичних процесів, а також інтенсивності синтезу білків у стінці кишечнику, гепатопанкреасі, скелетних м'язах цьоголіток коропа за різної інтенсивності інвазії ботріоцефалюсів. Сформульовано нові наукові підходи до розуміння патогенезу ботріоцефальозу коропа.

Вивчено обмін речовин у гомогенатах імагінальної стадії Bothriocephalus acheilognathi, показано характер і спрямованість метаболізму ліпідів і білків та синтетичних і енергетичних процесів.

На цьоголітках коропа, мишах і щурах вивчено загальнотоксичну дію та кумулятивні властивості перспективних лікарських препаратів. Отримані результати дозволяють рекомендувати цестодоцидні лікарські препарати “Бровадазол 20 % мікрогранулят” та “Риболік” для лікування і профілактики ботріоцефальозу у цьоголіток коропа.

Ключові слова: короп, цьоголітка, ботріоцефальоз, Bothriocephalus acheilognathi, ліпіди, білки, стінка кишечнику, гепатопанкреас, скелетні м'язи, синтез, окиснення, “Бровадазол”, “Риболік”.

АННОТАЦИЯ

Юськив И.Д. Физиолого-биохимические процессы в системе паразит-хозяин при ботриоцефалезе карпа и химиопрофилактика. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора ветеринарных наук по специальностям: 03.00.13 - физиология человека и животных; 16.00.11 - паразитология, гельминтология. - Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, Львов, 2008.

Диссертация посвящена исследованию физиолого-биохимических процессов в системе паразит-хозяин при ботриоцефалезе карпа и особенностей эколого-паразитологического аспекта выращивания рыбы в прудовых хозяйствах Западного региона Украины и разработке лечебных препаратов.

Установлено влияние инвазии Bothriocephalus асheilognathi разной интенсивности на содержание общих липидов и соотношение отдельных их классов, жирнокислотный состав общих липидов, продуктов перекисного окисления липидов; на содержание общего белка и соотношение отдельных его фракций, уровень отдельных свободных аминокислот, мочевой кислоты, активность аминотрансфераз в тканях кишечника, гепатопанкреаса и скелетных мышц сеголеток карпа. Впервые установлены количественные показатели использования глюкозы, жирных кислот и аминокислот в субстратном обеспечении синтеза отдельных классов липидов и энергетических процессов, а также интенсивности синтеза белков в стенке кишечника, гепатопанкреасе, скелетных мышцах сеголеток карпа при разной интенсивности инвазии ботриоцефалюсов. На основании выполненных исследований и теоретических обобщений сформулированы новые научные подходы к пониманию патогенеза ботриоцефалеза карпа.

Изучен обмен веществ в гомогенатах иммагинальной стадии Bothriocephalus асheilognathi. Как показали исследования, содержание общего белка, активность аланин- и аспартатаминотрансфераз и концентрация мочевой кислоты в гомогенатах тканей ботриоцефалюсов превышают эти показатели в тканях гепатопанкреаса и кишечника сеголеток карпа, что свидетельствует о высокой интенсивности обмена белков в гельминтах. Аминокислотный состав белков гомогенатов тканей ботриоцефалюсов характеризируется приблизительно одинаковым содержанием заменимых и незаменимых аминокислот, которые составляют, соответственно, 43,81 и 42,48 мг/г. Среди заменимых аминокислот в общих белках гомогенатов ботриоцефалюсов преобладают глутаминовая и аспарагиновая кислоты, аланин и глицин, среди незаменимых аминокислот - лейцин и лизин. Содержание общих липидов в гомогенатах ботриоцефалюсов составляет в среднем 6,65 г/% в рассчете на сырую массу. Содержание общих липидов в Bothriocephalus асheilognathi увеличивается за счет концентрации фосфолипидов - структурного компонента, которого в 7,45 раза больше, чем триацилглицеролов - депонируемого пластического резервуара. Содержание основных жирных кислот в общих липидах ботриоцефалюсов уменьшается в ряду: олеиновая (27,58 %), пальмитиновая (25,10 %), линолевая (14,58 %), пальмитолеиновая (6,71 %), эйкозеновая (4,17 %) и докозагексаеновая (2,45 %). Остальные жирные кислоты в общих липидах гомогенатов ботриоцефалюсов содержатся в минимальных количествах. Радиоактивность ¹⁴СО₂, которая образуется при инкубации гомогенатов ботриоцефалюсов с [1-¹⁴C]пальмитиновой кислотой, значительно выше, чем при инкубации с [6-¹⁴C]глюкозой и особенно при инкубации с [2-¹⁴C]лизином. Из этого следует, что ботриоцефалюсы в значительно большей степени используют в энергетических процессах жирные кислоты, чем глюкозу и аминокислоты.

Мониторинговые исследования показали, что ботриоцефалез карпа, вызванный Bothriocephalus асheilognathi, распространен в разных зонах прудового рыбоводства Западного региона Украины с экстенсивностью инвазии от 10,0 до 60,0 % при индексе обилия 0,12 - 0,64 экземпляров. Прежде всего ботриоцефалюсов выявляют в кишечнике рыб (Ко+) в июне в зонах Закарпатья, Прикарпатья и Западной Лесостепи, а Западного Полесья - в июле. Реинвазия сеголеток карпа в выростных прудах Закарпатья приходится на июль, а в зонах Прикарпатья и Западной Лесостепи - на август.

Основными промежуточными хозяевами Bothriocephalus асheilognathi в выростных прудах Прикарпатья, Западной Лесостепи, Западного (Волынского) Полесья являются Cyclops strenuus и Acanthocyclops vernalis, а Закарпатья - Cyclops strenuus. Среднесезонный процент общей биомассы рачков-циклопов, которые принимают участие в жизненном цикле ботриоцефалюсов, от общей биомассы всех ряда Copepoda в выростных прудах Закарпатья составляет 60,29 %, Прикарпатья - 57,02 %, Западной Лесостепи - 71,61 % и Западного Полесья - 55,23 %.

Темп весового и линейного роста, коэффициент упитанности зараженных ботриоцефалюсами сеголеток карпа снижается в течение вегетационного периода выращивания по сравнению с незараженными. Поражение кишечника сеголеток карпа гельминтом Bothriocephalus асheilognathi снижает индекс накопления кишечника, что ведет к снижению функциональных возможностей органов пищеварения рыб.

Получены новые данные о химической совместимости разных ингредиентов в антгельминтиках: фенадек + натрия сульфат, фенадек + сера, празиквантел + натрия сульфат, празиквантел + сера, комбинируемых препаратов “Инвазол” и “Рыболик” и в препарате “Бровадазол 20%”, а также масс-спектр их антгельминтного действия. На сеголетках карпа, мышах и крысах изучено общетоксическое действие и кумулятивные свойства перспективных лекарственных препаратов. Организм рыб (DL_50min/DL_50рыба) более стойкий к лекарственным препаратам по сравнению с организмом наиболее чувствительного вида лабораторных животных.

Установлено, что “Бровадазол 20 %” и комбинированный антгельминтный препарат “Рыболик” не влияют на клинико-биохимические показатели при исследовании биологических материалов и не проявляют мутагенную активность. Результаты исследований позволяют рекомендовать эффективные цестодоцидные лекарственные препараты “Бровадазол 20 %” и “Рыболик” для лечения и профилактики ботриоцефалеза сеголеток карпа.

Ключевые слова: карп, сеголетка, ботриоцефалез, Bothriocephalus асheilognathi, липиды, белки, стенка кишечника, гепатопанкреас, скелетные мышцы, синтез, окисление, “Бровадазол”, “Рыболик”.

SUMMARY

Yuskiv I.D. Physiology-biochemical processes in parasite-host system owner at bothriocephalosis of carp and chemoprophylaxis. - The Manuscript.

This thesis presented for scientific degree of doctor of veterinary sciences by specialities: 03.00.13 - physiology of human and animals; 16.00.11 - parasitology, helmintology. - Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj, Lviv, 2008.

Dissertation is devoted to research of physiology-biochemical processes in the system of “parasitе-host” at bothriocephalosis of carp and features of ecology-parasitological aspect of fish growing in the pond farms of the Western regions of Ukraine and development of preparations.

The influence of invasion of a different intensity Bothriocephalus acheilognathi on proteins total content and correlation of separate their fractions, of separate free amino acids, on uric acid content, on aminotransferases activity; on total content of lipids and correlation of separate their classes, on fatty acid composition of total lipids, on contents of lipids hydroperoxides products in intestine, hepatopancreas and skeletal muscles of this year carp have been studied. The quantitative indexes of glucose, fatty acids and amino acids utilization in the substrate providing of separate classes of lipids synthesis and energetic processes, and also intensity of albumins synthesis in the wall of intestine, hepatopancreas, skeletal muscles of this-year carp at different intensity of invasion of bothriocephalosis have been studied. The new scientific approaches to understanding pathogenic of bothriocephalosis carp were formed. The metabolism was observed in the homogenates of cestoda Bothriocephalus acheilognathi, a character and direction of proteins and lipids metabolism and synthesis and energetic processes was shown.

Total toxic action and cumulative properties of perspective cestodocidal means have been studied on this-year carp, mice and rats. The results allow to recomend the cestodocidal preparations “Brovadazol 20 %” and “Ribolik” for medical treatment and prophylaxis of bothriocephalosis in young carp.

Key words: carp, this-year carp, bothriocephalosis, Bothriocephalus acheilognathi, lipids, proteins, intestine, hepatopancreas, skeletal muscles, synthesis, oxidation, “Brovadazol”, “Ribolik”.

Размещено на Allbest.ru