Вплив технології вирощування на якість м'ясної продукції кролів в умовах СВК "Агрофірма "Миг-сервіс-агро" Новоодеського району

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет ТВППТСБ

Кафедра технології виробництва продукції тваринництва

Спеціальність 7.18010010 - “ ЯСС”

ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ НА ЯКІСТЬ М'ЯСНОЇ ПРОДУКЦІЇ КРОЛІВ В УМОВАХ СВК «АГРОФІРМА «МИГ-СЕРВІС-АГРО» НОВООДЕСЬКОГО РАЙОНУ

Виконавець:

студент V курсу В. Є. ГЛАДЧЕНКО

Науковий керівник:

доцент Г. А. КОЦЮБЕНКО

Миколаїв 2014

Зміст

Реферат

Вступ

1. Огляд літератури

1.1 Сучасні напрями та технології виробництва кролятини

1.2 Біологічні особливості кролів

1.3 Вплив різних факторів на продуктивність кролів

1.4 Якісні, морфологічні, гістологічні та фізико-хімічні показники кролятини

2. Матеріал, умови і методика виконання роботи

2.1 Місце та об'єкт досліджень кролятина вирощування молодняк кріль

2.2 Методика виконання роботи

3. Розрахунково-технологічна частина

3.1 Характеристика технології виробництва кролятини в господарстві

3.2 Характеристика запровадженої технології еко-кролівництва

3.3 Динаміка параметрів живої маси кролів у різні вікові періоди при різних технологіях вирощування

3.4 Динаміка росту молодняку кролів при різних технологіях вирощування

3.5 Якісні, морфологічні, гістологічні та фізико-хімічні показники кролятини при різних технологіях вирощування

3.6 Технологія переробки тваринницької сировини

3.7 Економічна ефективність проведених досліджень

4. Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях

Висновки

Пропозиції

Список використаної літератури

Реферат

Робота має обсяг 80 сторінок комп'ютерного тексту, містить 20 таблиць і 10 рисунків. При написанні літературного огляду використано 39 джерел.

Тема роботи: “Вплив технології вирощування на якість м'ясної продукції кролів в умовах СВК «Агрофірма «Миг-Сервіс-Агро» Новоодеського району”.

Об'єкт досліджень - показники якості м'ясної продукції кролів, що вирощувалися за двома різними технологіями.

Мета досліджень - визначити вплив технології вирощування на якість м'ясної продукції кролів.

Завдання - розробити шляхи покращення якості м'ясної продукції кролів.

Методи досліджень - порівняльна характеристика технологій виробництва кролятини; дослідження фізико-хімічних, морфологічних та гістологічних показників кролятини при різних технологіях.

Висновки:

1. Технологія виробництва продукції кролівництва, яка існує в господарстві, не відповідає сучасним вимогам ведення галузі і потребує заміни на еко-технологію.

2. Кролі, вирощені за еко-технологію, ростуть більш інтенсивно у порівнянні з кролями, вирощеними за ретро-технологією. Так, середня жива маса у досліджуєми вікові періоди складає 550, 1531, 2524, 3546 г у порівнянні з 543, 1386, 2217, 3294 г відповідно з ретро-технологією.

3. Кролі, вирощені за еко-технологією мають тенденцію до збільшення з віком середньодобових приростів живої маси: 16,3; 32,7; 33,1; 34,0 г відповідно вікових періодів. Це вказує на те, що тварини при цієї технології вирощування менш схильні дії різних стресових факторів.

4. Найкрупнішою при усіх технологіях вирощування залишається порода бельгійський велетень (проміри у 90-денному віці склали 25,0, 41,0, 5,0 см; 25,5, 41,4, 5,5 см відповідно), а найменшою - білий велетень (проміри у 90-денному віці склали 18,0, 30,0, 3,7 см; 18,6, 30,4, 3,9 см відповідно).

5. Більш якісна кролятина, отримана від кролів, що вирощувалися за еко-технологією.

6. Гістологічні дослідження показали рівномірність використання ростового потенціалу кролів, що вирощувалися за еко-технологією.

Вступ

На сьогодення проблема дефіциту білку тваринного походження набула актуальності і потребує негайного вирішення. Одним із шляхів може стати удосконалення до сучасних світових технологій такої галузі тваринництва, як кролівництво.

Кролі, як і інші види сільськогосподарських тварин, мають цінні біологічні властивості.

Кролівництво - найперспективніша галузь тваринництва. За даними Н.М. Фірсової [38], рентабельність кролівництва складає 50-60%, що є найбільшою в порівнянні з іншими тваринницькими галузями. Крім того, завдяки скоростиглості, багатоплідності та іншим біологічним особливостям кролів, від однієї самки за рік можна отримати 60 кг м'яса при витратах корму на 1 кг приросту 4,5-5 к. од.

Актуальність досліджень полягає у визначенні якості м'ясної продукції кролів. Вперше були отримані данні щодо фізико-хімічного складу кролятини та гістологічної будови найдовшого м'язу спини кролів, що вирощували за еко-технологією.

Об'єкт досліджень - показники якості м'яної продукції кролів, що вирощувалися за двома різними технологіями.

Мета досліджень - визначити вплив технології вирощування на якість м'ясної продукції кролів.

Завдання - розробити шляхи покращення якості м'ясної продукції кролів.

Методи досліджень - порівняльна характеристика технологій виробництва кролятини; дослідження фізико-хімічних та гістологічних показників кролятини при різних технологіях.

Як вказують В.І. Бала, Т.А. Донченко [2], В.М. Помитко, В.М. Александров [1], білок кролятини людина засвоює на 90%, тоді як яловичини - на 62%, а вміст холестерину при цьому в 2 рази менший. На думку Г.А. Коцюбенко [19, 20], на сьогодення актуальною проблемою галузі є погіршення якості племінної продукції, зменшення живої маси тварин, висока смертність кролів від вірусних інфекцій, а також відсутність в регіонах країни племінних ферм, котрі взяли б на себе рішення цих питань та ряду інших.

Виходячи з вищевикладеного, нами був досліджений вплив технології вирощування кролів на якість м'ясної продукції.

1. Огляд літератури

1.1 Сучасні напрями та технології виробництва кролятини

На сьогодення кролівництво представлене рядом різних технологій, основними з яких є ретро-технологія, техно-кролівництво та еко-кролівництво [15].

Ретро-технологія заснована на традиційних прийомах ведення господарства, які гідні для невеличкого селянського подвір'я у 20…50 кролиць. При цьому застосовуються найпростіші способи розведення та утримання кролів, раціон орієнтований на кормову базу селянського подвір'я, а самі кролі не захищені від спалахів вірусних інфекцій. Дуже часто спостерігається низька культура виробництва (не проводиться дезінфекція, щоденне прибирання та годівля). На розведення кролів впливає сезонний фактор, а самі тварини тривалий час ростуть до товарної ваги - 150…160 днів. Таке кролівництво непридатне до використання з комерційною метою.

Техно-кролівництво передбачає сучасні способи утримання та розведення кролів з метою їх вирощування у промислових масштабах. Майже без виключення таке кролівництво виконується у критих спеціалізованих приміщеннях з використанням гібридних порід кролів. Використання останніх дозволяє отримати тушку споживчих розмірів вагою 1,5…2,0 кг. При такій технології застосовуються великі окільні навантаження на кролиць (5…10 разів на рік). Життя кролів під забій триває не більше 2,5 місяців.

Техно-кролик дуже відрізняється за якістю м'яса, оскільки він вирощений у тепличних умовах, з використанням різних препаратів, які прискорюють ріст. З точки зору бізнесу, текно-кролівництво є стабільно-прибутковим, якщо масштаби його великі - 2000…10000 кролиць, а це потребує великого стартового капіталу - 1,5…5,0 млн.євро. Окупність такого кролівництва може тривати від 10 років та більше і не кожному бажаючому по кишені.

Еко-кролівництво - це кролівництво, яке використовує технології утримання, розведення та годівлі максимально приближені до природних. За мету ставиться отримання продукції найвищого споживчого ґатунку без використання кормів, які містять стимулятори росту. Репродуктивні якості тварин при цьому завжди найкращі [16].

Застосування технології можливе як у селянському подвір'ї, так і у промислових масштабах.

Позитивним моментом еко-кролівництва є здешевлення витрат на вироблення продукції у порівнянні з іншими промисловими технологіями. За рік отримують 4 окроли при багатоплідності 10 голів та виходом товарного молодняку 9 голів. Кормові витрати при цьому складають 3,8…4,0 кормових одиниць на 1 ц приросту. При вирощуванні еко-кролика окрім м'яса товарну цінність має його хутро, яке у готовому виробі може коштувати від 50 до 250 грн. При забої у 120…130 днів тушка важить 2,0…2,3 кг. Чистий прибуток по м'ясу складає 50…80 грн [17].

Еко-технологія універсальна, тобто вона може бути використана як у селянському подвір'ї на 50…100 кролиць, так і у промисловості на 500…2000 кролиць. При невеликому стартовому капіталі - 15…20 тис.євро кожний бажаючий може організувати свою справу. Окупується такий проект за 1,5…2 роки, а потім еко-кролик працює на добробут підприємця та здоров'я нації.

У кролівництві розрізняють три основних напрями виробництва продукції - м'ясо-шкурковий, шкурково-м'ясний і пухово-м'ясний. Кролеферми мають в основному м'ясо-шкурковий напрям. Шкурково-м'ясний та пухово-м'ясний напрями знаходять широке застосування в індивідуальних господарствах. Відповідно до кожного напряму в кролівництві використовують ту чи іншу технологію виробництва продукції.

Технологія м'ясо-шкуркового напряму передбачає виробництво м'яса кролів на промисловій основі шляхом найбільш повного використання їх цінної біологічної властивості - високої енергії росту у перші 2-3 міс життя. Досягається це за рахунок цілорічного утримання кролів у закритих приміщеннях з повною механізацією основних трудомістких процесів, стабільного оптимального мікроклімату, повноцінної годівлі та вибору найбільш пристосованих для даної технології порід. Шкурка кролів за цієї технології йде як другорядна продукція [18].

Для розміщення кролів у закритих приміщеннях використовують чотири, три, дво- і одноярусні батареї кліток, які найчастіше встановлюють вздовж приміщення. Проте, як показали дослідження, утримання кролів у багатоярусних батареях ускладнює роботу по догляду за тваринами, вентиляцію, систему видалення гною, в той же час не дає будь-якого виграшу по навантаженню на 1 м² корисної площі кролятника, тому для молодняку на дорощуванні і маточного поголів'я слід використовувати одноярусні батареї з уніфікованими клітками, які розміщують вздовж приміщень.

Останнім проектом передбачені одноярусні сітчасті клітки (90x60x45 см), з'єднані у батареї для утримання всіх статево-вікових груп кролів. Підлога у клітках з пластику або оцинкованого заліза з круглими чи поздовжніми отворами завширшки 1,8-2,0 см [12].

У клітці сукрільної самки на 25-й день після парування встановлюють гніздовий ящик для окролу розміром 40x30x20 см, виготовлений з пластику та окантований зверху металевою стрічкою. Видаляють його з клітки на 30-й день після окролу.

У клітці передбачено дві годівниці - для грубого і гранульованого корму, розраховані на 1,0-1,5-добовий запас. Корми для молодняку роздають механічними засобами (тросо-шайбовий транспортер), а для маточного поголів'я у зв'язку з нормуванням годівлі - вручну з візка. Візки заповнюють гранульованими кормами за допомогою шнека з накопичувального бункера, розміщеного поза приміщенням, який в свою чергу заповнюють завантажувачем сухих кормів ЗСК-10 або СССК-Ю.

Напувають кролів з ніпельних автонапувалок. Можна також використовувати автонапувалки АУЗ-80, поплавкові чи струминні, які складаються з труби, що проходить всередині клітки. У ній зроблені калібровані отвори по одному на кожну клітку. На трубу в місці отвору міцно кріпиться оцинковане коритце-напувалка, яке при потребі заповнюється водою з крана. Труба разом з напувалками може обертатися навколо осі, що необхідно для їх промивання. При використанні ніпельних автонапувалок та автонапувалок АУЗ-80 необхідно запобігати потраплянню в них сторонніх домішок (піску, іржі тощо), що може вивести їх з ладу.

Видалення гною, сечі і залишків корму з приміщень механізовано. Спочатку крізь отвори у підлозі клітки всі ці відходи потрапляють в траншею під клітками, потім скреперним транспортером ТСН-3,0 Б подаються на транспортні візки або в гноєнакопичувальний бункер. Перевозять кролів всередині приміщень та між ними ручним візком [10].

Оптимальні параметри мікроклімату в зоні розміщення тварин, встановлені на підставі науково-господарських дослідів і підтверджені практикою роботи передових крольоферм республіки, такі: температура - 12-15°С (для молодняку 15-24°С), відносна вологість повітря - 60-80%, наявність аміаку, сірководню, окису вуглецю (сліди), швидкість руху повітря 0,3 м/с, освітленість - не більше 60 лк. Особливо чутливі кролі до аміаку. При концентрації його 0,3-0,4 мг/л у них виникає розлад дихання, що часто призводить до загибелі, особливо молодняку та сукрільних самок. Висока вологість повітря спричиняє захворювання дихальних шляхів [16].

Дорослі кролі дуже погано переносять високу температуру. Температура вище 25°С негативно впливає на їх відтворну здатність, спричиняє зниження молочної продуктивності. Температура понад 30°С при надмірній вологості може призвести до масової загибелі кролів. Тому у виробничих приміщеннях кролеферми, особливо на півдні країни, необхідно подбати про охолодження приміщень: в літню спеку слід побілити вікна та подавати в приміщення охолоджене повітря.

Задані параметри мікроклімату в виробничих приміщеннях підтримують за допомогою примусової припливно-витяжної вентиляції з використанням вентиляторів, теплогенераторів, калориферів різних марок. Освітлюють приміщення як звичайними, так і люмінесцентними електролампами.

Бройлерний метод розроблений і вперше застосований у США. Суть його полягає в тому, що кроленят утримують під самкою до 60-денного віку. За цей час вони досягають живої маси 1,8-2,0 кг і їх без наступного дорощування реалізують на м'ясо. У США більше 85% м'ясних кролів надходить у продаж живою масою від 1,6 до 2,2 кг у віці 55-65 днів. М'ясо цих кролів використовують для швидкого приготування дієтичної їжі (без вимочування, обжарювання і тушкування) [17].

При бройлерному методі від самки можна одержати 4-5 окролів. При цьому немає потреби в приміщеннях для дорощування молодняку і пов'язаних з цим витрат на обслуговуючий персонал, корми тощо. Витрати корму на 1 кг приросту живої маси становлять 2,8-3 к. од., тобто у два рази менші, ніж при інтенсивному методі вирощування молодняку [11].

Для зменшення витрат при вирощуванні бройлерів кролів утримують в шедах, будівництво яких ведеться за проектом 806-23. При цьому вихід м'яса в живій масі на одну самку становить в середньому 40 кг. Поєднання лактації з сукрільністю (парування на 40-й день після окролу) дозволяє одержати протягом 12 міс. п'ять окролів і довести вихід дієтичного м'яса до 50 кг на одну самку за рік [14].

Інтенсивний метод виробництва м'яса кролів базується на використанні цінної біологічної властивості кролів - давати високий приріст живої маси в перші три місяці життя. При цьому тривалість молочного періоду становить 45-30 днів залежно від прийнятої технології. Цей період може бути ще більше зменшений при умові розробки спеціальних кормів для відлученого молодняку.

Як показала практика ведення кролівництва на промисловій основі, запорукою успішного його розвитку є перехід від традиційної турової системи до циклічного методу відтворення стада.

В основу цього методу незалежно від виробничої потужності кролеферм покладено такі організаційні принципи: створення однорідних груп самок за допомогою підбору всередині однієї породи тварин з подібними морфо-фізіологічними особливостями, що визначає технологію годівлі, утримання, розведення тощо; циклічність відтворення, яким передбачається одержання потрібної кількості кроленят через рівні проміжки часу; роздільне утримання основного поголів'я і молодняку на відгодівлі. До основного поголів'я належать основні самки з молодняком до відсаджування, самці та ремонтний молодняк.

Виконання першої умови пов'язано з організацією цілеспрямованої селекційно-племінної роботи з однією породою щодо розвитку та консолідації бажаних ознак.

Циклічність відтворення залежить від чіткого виконання розробленого плану парування й окролів, а також відповідно підібраного маточного поголів'я.

Перший і другий принципи можуть бути виконані за умови надійної кормової бази й підтримання оптимальних показників мікроклімату в зоні розміщення різних статево-вікових груп тварин [13].

Для раціонального використання виробничих приміщень, як діючих, так і при проектуванні нових кролеферм, визначають оптимальну структуру стада. За основу беруть виробничу потужність ферми (виробництво м'яса за рік) і затверджують середній річний вихід м'яса на основну самку, який визначають за показниками передових кролеферм нашої країни та відповідних наукових даних.

Середньомісячне поголів'я підсисного молодняку на фермі розраховують, виходячи з поголів'я основних самок, прийнятого періоду підсосу і часу парування самок після окролу. При 45-денному періоді підсосу і парування самок на 30-й день після окролу щоденно 3/4 основного поголів'я буде з підсисним молодняком різного віку і 1/4 у стадії парування і сукрільності.

У практичній роботі, особливо під час розроблення виробничих планів, часто використовують планові показники виходу кроленят на самку при народженні, відсадженні та реалізації.

Відхід молодняку за період дорощування (з дня відсадження до реалізації, тобто від 45- до 90-денного віку), як показали досліди, підтверджені виробничою практикою, становить в середньому близько 10%.

Відхід молодняку в період з 5-денного віку після народження до відсадження, за даними спеціальних дослідів і досвіду передових кролівницьких господарств, становить близько 20%. Відхід молодняку до 5-денного віку до уваги не береться, бо він в основному перекривається передбаченим збільшенням кількості самок, яких парують за один цикл.

Площу для утримання різних статево-вікових і виробничих груп кролів розраховують, виходячи із загальноприйнятих у кролівництві положень. Так, на основних самку і самця виділяють окрему клітку розміром не менше 0,55 м². Для молодняку на відгодівлі оптимальною є норма посадки 0,12 м² на голову.

Як показав аналіз господарської діяльності провідних кролеферм країни, середній показник прохолосту самок становить 30%, а кількість самок, які втрачають приплід з інших причин в перші дні після окролу - 20%.

Впровадження циклічного методу відтворення стада дає можливість протягом одного виробничого циклу (60 днів) спарувати прохолостілих з різних причин самок і досягти максимального їх використання.

Виявлені холості самки включають у наступну виробничу групу і парують. Самку, яка прохолостіла більше двох разів, вибраковують і замінюють ремонтною. Якщо в приплоді у самки менше 5 кроленят, їх на 5-10-й день (для запобігання маститу) підсаджують до інших самок, а самку включають у наступну виробничу групу і парують [18].

1.2 Біологічні особливості кролів

Кролі - унікальні тварини, які відрізняються багатоплідністю та високою скороспілістю. В результаті одомашнення сталися значні зміни в біології, екстер'єрі, поведінці кролів. Проте, незважаючи на досить тривалий час одномашнення, у кролів збереглися деякі властивості диких предків. Випущені на волю свійські кролі влаштовують нори, як і дикі, вони більш рухливі і бадьорі вночі, а вдень відпочивають.

За м'ясною продуктивністю кролі є досить ефективними тваринами серед сільськогосподарських видів. За швидкістю терміну, необхідного для подвоєння живої маси з моменту народження, вони займають перше місце серед таких видів тварин (діб): кролі (6), свині (8), вівці (12), кози (20), велика рогата худоба (47). За чотири місяці життя молодняк кролів збільшує початкову масу після народження в 40 разів [12].

Кролі досить рано стають статевозрілими - самки середніх порід у 3…3,5 місяця, великих - у 3,5…4,0 місяці, а самці - у 6…8 місяців. Вагітність у кролиць триває 28…32 (в середньому30) дні. За один окріл кролематка народжує 7..9, а більш багатоплідні - 12…16 кроленят. Завдяки ранньому статевому дозріванню, високій плодючості і короткому періоду сукрільності від кролиці можна мати по 4…6 і більше окролів на рік, тобто по 36…40 кроленят, що становить 70…100 кг м'яса в живій масі при інтенсивному вирощуванні. Якщо врахувати і приплід кролиці, то практично за рік від неї можна мати по 150…200 і більше кроленят. Завдяки деяким особливостям у розмноженні (провокована овуляція та інші) кролиці можуть поєднувати сукрільність з лактацією, тобто вони здатні запліднюватися вже у перший-другий день після окролу, і в такому випадку, застосовуючи так звані «ущільнені» окроли, від них можна мати по 8…10 окролів за рік, що практикується при одержанні кроленят для біофабрик [30].

З усіх видів сільськогосподарських тварин кролі відзначаються найбільш високою інтенсивністю росту. Особливо інтенсивно вони ростуть в ембріональний період і в перші 3 місяці постембріонального періоду. Це було використано при розробці бройлерного методу вирощування кролів на м'ясо. Кроленята народжуються живою масою 50…90 г. До 6-денного віку початкова маса їх подвоюється, а в місячному віці збільшується у 10…12 разів. Телята на подвоєння живої маси потребують у 8 разів більше часу, ягнята і козенята - у 3…4, поросята - в 1,5 рази [21]. Дослідами встановлено, що приріст живої маси кроленят у молочний період залежить від кількості та якості молока, яке вони споживають щодоби від своїх матерів.

Ряд дослідників [21, 25, 34], вважає, що живлення материнським молоком у більш пізні періоди розвитку відіграє не менш важливу роль, бо виключення материнського молока з раціону кроленят у 45…50 днів різко сповільнює їх ріст. Кроленята, яких утримують на високопоживних сумішках без материнського молока, відстають у живій масі від своїх ровесників, забезпечених молоком (на 300…500 г у віці 60 днів) [4].

Скороспілість кролів найкраще визначати за середньодобовими приростами кроленят у 2…3-місячному віці. Скороспілі кролі мають у цьому віці прирости 25…35 г за добу. Для визначення скороспілості порівнюють живу масу кроленят у 3…3,5-місячному віці з масою їхніх батьків (особливо матерів). У скороспілих тварин це відношення становить 40…50 %. Щоб виявити скороспілих тварин, проводять контрольну відгодівлю молодняка: від перевірюваних батьків (за умови утримування молодняка разом з батьками до 2 місяців) і враховують витрати кормів. Повністю ріст кролів закінчується у 10-12 місяців і пізніше. Тривалість їх життя 7-10 років.

У кролівництві молочність самок відіграє вирішальну роль. Кроленята в перші півтора місяці життя пов'язані з матір'ю більше, ніж молодняк інших тварин. Коли не вистачає материнського молока, кроленята менше поїдають твердого корму, різко відстають у рості, хворіють тощо. За хімічним складом і біологічною повноцінністю молоко кролиці цілком може забезпечити потребу кроленят у поживних речовинах, для їх інтенсивного росту як у перші тижні життя, так і в наступний період. Кроляче молоко дуже густе й поживне. Порівняно з молоком інших сільськогосподарських тварин воно містить більше сухої речовини та інших поживних речовин. За даними В.В. Мирося, О.П. Прядко [25], концентрація сухої речовини молока коливається в різні періоди від 22,6 до 49 %. До складу білків молока кролиць входять усі життєво необхідні амінокислоти і навіть у більшій кількості, ніж до білків молока інших тварин, зокрема коров'ячого. Кроляче молоко багате на вітаміни, особливо групи В.

Кількість і хімічний склад молока кролиць залежать від багатьох факторів: періоду лактації, сезону року, віку, індивідуальних особливостей та ін [1]. Кролиця виділяє в середньому за добу 100…230 г молока. За лактацію кролиці виділяють 7…10 кг (в середньому 7…8 кг) молока. Збільшення середньодобової кількості молока триває до 22…24-го дня лактації, потім поступово знижується. Різке зниження лактації настає з 35…40-го дня.

Значну увагу кролі привертають особливостями свого розмноження. Регулювання процесів розмноження включає біологічну та організаційну сторони. На переконання багатьох вчених [6, 34, 37, 38] з точки зору біології розмноження, переважне значення має для самок такі фази, як тічка і овуляція, спарювання і запліднення, сукрільність і окріл; для самця - сперматогенез і полігамія. З організаційної точки зору, керування цими процесами припускає дотримання виробничого календаря, проведення відбору та підбору тварин, перевірка їх по якості нащадків, проведення бонітування [30].

Особливості розмноження у кролиць являється те, що на відміну від інших сільськогосподарських тварин овуляція відбувається не спонтанно (мимовільно), а лише в результаті нейрогуморального збудження, яке настає в результаті спаровування, у кролиці в яєчниках починається швидкий розвиток фолікулів, який триває 10…12 год і закінчується розривом їх та виходом зрілих яйцеклітин, причому з кожного яєчника виходять одна за одною від 3 до 9 яйцеклітин. Завдяки цій особливості створюються сприятливі умови для запліднення кролиць при першому паруванні їх. Уже в перший-другий день після окролу самка може запліднюватися. Якщо запліднення відбулося, то на місці фолікулів, що лопнули, утворюються жовті тіла. Вони виділяють гормон прогестин, який перешкоджає розвиткові нових фолікулів. Якщо запліднення не відбулося, на місці фолікулів, що лопнули, також розвиваються жовті тіла і у кролиць настає несправжня вагітність, яка триває 17…18 днів. Часто такі кролиці на 17… 18-й день починають готувати гніздо, але через 1…2 дні функції жовтих тіл згасають і в яєчниках розвиваються нові фолікули.

Іноді, досить рідко, у кролів зустрічається подвійна вагітність (суперфетація). При цьому в рогах матки розвивається одночасно кілька плодів із запліднених в різний час яйцеклітин. Вважають, що ембріони від першого спаровування розвиваються в одному розі матки, а від іншого - в другому. Кроленята народжуються з інтервалом, що дорівнює проміжкам між спаровуваннями. Як показали дослідження багатьох вчених [30, 34, 36, 38], самки приходять в охоту після окролу в перші п'ять днів, причому здебільшого - в перші два дні. Встановлено циклічність охоти. Статевий цикл триває в середньому 15 днів і характеризується трьома стадіями: перші п'ять днів - яскраво виражені ознаки охоти, наступні п'ять днів - ознаки незначні і останні п'ять днів - ознаки охоти зникають [36]. Добре виражена охота у самок супроводиться значним почервонінням і набряком зовнішніх статевих органів; при погладжуванні по спині самки лягають на підлогу і витягуються, досить спокійно сприймають самця. Це найкращий період для їх спаровування - в цей час в статевих шляхах найсприятливіші умови для запліднення яйцеклітини та розвитку зародків. На другій стадії охоти зовнішні статеві органи трохи припухлі і майже рожеві. Парування в цій стадії при належному контролі ще може бути ефективним. Ступінь прояву ознак охоти значною мірою впливає на заплідненість та вихід молодняка при окролі, так при яскраво вираженній охоті за даними [2] заплідненість сладає 70% при багатоплідності 9,7 кроленят, а при відсутності вираженості охоти - 10% при багатоплідності 6 кроленят. Осіменіння самок під час найкращого прояву ознак охоти і тічки забезпечує не тільки просування сперміїв, а й їх виживаність і запліднюючу здатність. З життєздатністю сперміїв в статевих шляхах самок пов'язані строки їх осіменіння і способи підвищення заплідненості. Хоча літературні дані з цього питання дуже суперечливі, більшість авторів вважають, що найкраще спермії живуть в каналі шийки матки (до 24…42 год), а найгірше - в піхві (близько 6 год) [3].

У зв'язку з тим що кролиці приходять в охоту у перший-другий день після окролу, їх у цей час можна спарувати і одержувати так звані ущільнені окроли. При таких окролах кроленят відсаджують на 28…30-й день. Та оскільки кролиці витрачають при цьому енергію не тільки на утворення молока, а й на розвиток зародків (поєднання сукрільності й лактації), ущільнені окроли часто призводять до слабкого росту і розвитку кроленят, великого відходу їх та ін. Тому для проведення ущільнених окролів підбирають, звичайно, конституційно міцних маток і планують такі окроли не більше одного-двох разів на рік, влітку. При цьому слід так організувати годівлю, щоб у маток не знижувалася жива маса. Кращих результатів досягають при напівущільнених окролах, при яких маток спаровують на 10…20-й день після окролу, а відсаджують кроленят на 35…45-й день. При цьому одержують від самок 6, а іноді 8 окролів за рік. Напівущільнені окроли застосовують при інтенсивному методі вирощування кроленят на м'ясо.

Чітко вираженої сезонності у розмноженні кролів, пов'язаної з порою року, немає. Однак при зовнішньо-клітковому утриманні найбільш інтенсивно кролі розмножуються з грудня по травень, менш активно - у червні-вересні і найбільш в'яло - у жовтні - листопаді, що, мабуть, пов'язано з укороченням світлового дня і осіннім линянням. При утриманні кролів у закритих приміщеннях ці ознаки не спостерігаються [38, 39].

Статевої зрілості кролі досягають у віці 3…3,5 місяців, але парувати їх слід при досягненні живої маси кролів крупних порід 3,5 кг, середніх - 2,5 кг. Здорові кролики повинні мати міцний тулуб, жваві чисті очі, блискучий щільний волосяний покрив. Вони мають бути рухливими і добре вгодованими. Якщо кролиці дружно прийшли в охоту (так буває на початку весни), не варто їх усіх спаровувати і перевантажувати самця: так можна вивести його з ладу, особливо, якщо кріль молодий.

Оптимальне навантаження на плідника - одна самиця в день; якщо самець з досвідом - можна дві (одну - вранці, другу - ввечері), але після двох днів роботи самцю необхідно давати день відпочинку. Під час парування відбувається серія ігор: кролі покусують одне одного, бігають по клітці. Потім кріль робить садку і з писком або урчанням падає на бік. Якщо «завантаженість» кроля не дуже велика, то, бажано, щоб він зробив повторну садку. Через 3…5 днів після парування кролицю слід підсадити до того самого кроля ще раз. Якщо вона його прийняла, значить, першого разу запліднення не відбулося. Якщо ж кролиця поводиться агресивно, тікає від самця, кусає його - вона сукрільна.

На фермах з великим навантаженням на самця замість повторного парування можна вдаватися до пальпування: цей прийом, виконаний через два тижні після парування, дає змогу встановити настання сукрільності із стовідсотковою точністю.

Сезонність розмноження у кролів майже відсутня. Статевий цикл у них триває 8…9 днів. Найкращий час парування кролів влітку з 6 до 9 годин та з 19 до 21 годин, а взимку - з 9 до 11 годин та з 15 до 17 годин. Для парування самок підсаджують у клітку до самця. Ефективність осіменіння залежить від «життєздатності» не тільки спермія, а й яйцеклітини після виділення з фолікула [3].

Кролям притаманні також високі акліматизаційні здатності. Багато порід кролів здатні призвичаюватися до нових кормових, кліматичних та інших умов життя без значного зниження продуктивності і плодючості. Кролі добре переносять низькі температури. При температурі мінус 30°С кролі не втрачають здатності до розмноження, при мінус 45°С вони можуть зберігати нормальну температуру тіла протягом години. І навпаки, кролі чутливі до перегрівання, внаслідок чого у них спостерігаються теплові удари. Якщо температура повітря плюс 42…45°С, вони поступово перегріваються, а при плюс 44…45°С - гинуть [31].

1.3 Вплив різних факторів на продуктивність кролів

На м'ясну продуктивність кролів впливають такі чинники як: годівля, утримання, порода. До цього слід додати вплив селекційної роботи Вчені виявили високу кореляцію між екстер'єрними показниками та м'ясністю. Так встановлено, що висока позитивна кореляція між забійним виходом індексом збитості у кролів в віці 3,5міс. При високих показниках м'ясності притаманно дахоподібний тулуб тварин, з добре розвинутими м'язами. Тому при розведені кролів необхідно спрямовувати селекцію за комплексом ознак з урахуванням показників прижиттєвої оцінки м'ясності.

Відомо, що отримані при міжпородному схрещуванні помісі більш скоростиглі та витрачають корма менше на одиницю приросту [11].

Вивченню цього питання присвячено багато робіт, як вітчизняних, так і закордонних вчених.

Вплив віку на продуктивність й плодючість кролиць було вивчено В. Павловським (1988). Згідно дослідам, які були проведені в Британії в місцевості з зниженою температурою взимку є тунелі з перекриттям із поліетиленової плівки товщиною 1,5мм. На всесвітньому конгресі кролівників в 1964р. в Римі найбільш вигідно спаровувати кролиць в 5-6 місяців і в подальшому витримувати навпіл-інтенсивний темп розмноження, тобто повторювати парування через 10 днів після окролу. При першому окролі розмір гнізда у кролиць новозеландської білої 7,42-7,44 при народжені та 5,39-6,18 до 21 дня. Племінна матка каліфорнійської породи пік плодючості припадає на 4-6 окріл. З 10-12 плодючість матки знижується.

Вплив інбридингу на розмір окролу порід радянська і велика шиншила. Вивчили залежність різного ступеня інбридингу кролів вищевказаних порід на величину окролу. Дослідні тварини були розподілені на групи в залежності від коефіцієнта інбридингу Fx = 25-78,5%. При порівняні з контрольною групою не вдалося встановити пряму залежність між інтенсивністю інбридингу і числом кроленят в гнізді. Так найвища плодючість 5,8 кроленят - була відмічена у кролів з Fx = 59,4% в контрольній групі склала 5,61 [10].

Ефективність використання зерна в раціонах м'ясних кролів. Нормальний раціон годівлі м'ясних кролів складає 40% зерносуміші. Пропонується застосовувати раціони тільки на одному виді зерна. Для того щоб відгодівля була ефективніша, раціон повинен бути збалансований по вмісту азоту, крохмалю, целюлози. Вміст целюлози в зерні кукурудзи, пшениці, ячменю дорівнює 1,9, 2,8г, 5,5% СР; крохмалю відповідно 71,8; 68,4 та 60,7; азоту - 11,1; 13,1; 11,2%. Порівнювали зоотехнічні показники в раціонах: контрольному (зерносуміш) та на основі пшениці, кукурудзи, ячменю. В раціон включали також соєві шроти, горох. Середньодобові прирости за час годівлі були майже однакові:37,0 - на першому раціоні; 37,3г - на другому; 37,0 - на третьому; 37,1 - на четвертому. Раціон на основі пшениці привів до покращення оплати корма - 3,14, тоді, як вона дорівнювала 3,26 при використані першого раціону, 3,21 - третього; 3,31 - четвертого. Зафіксовано зменшення падежу кролів.

Вплив вмісту клітковини і протеїну в раціоні на середньодобові прирости кролів. В дослідах 82 кроля новозеландської породи с 17 до 30-денного віку. Кормова суміш містила кукурудзу, ячмінь, висівки пшеничні, люцернове сіно, мінерально-вітамінна суміш з включенням метіоніну. На прирости впливало енергетичне співвідношення. Високі середньодобові прирости отримані на збалансованих раціонах. Однак найбіліші прирости встановлені при ЕПО - 20,4, який склав 36,1г [26].

Вплив огневої обробки кліток в присутності кролів на їх продуктивність. В ОПХ “Родніки” на молодняку кролів було проведено науково-господарський дослід по вивченню впливу огневої обробки кліток в присутності кролів на їх продуктивність. Кролів утримували в клітках по п'ять голів, годували повнораціонними комбікормами, при автонапувалках. Дослід показав, що обжигання кліток в присутності кролів не має негативного впливу на їх ріст і збереженість, але витрати кормів на одиницю приросту збільшується на 21,8%. Даванка антистресового препарату (аміназин) 5мг + вітаміни В₁, В₂, В₆ - по 0,4мг, РР 64мг (кг живої маси) за два дня до та п'ять днів після обжигу кліток знижує потребу в кормах на одиницю приросту на 14,6% [18].

Вплив шумів на організм кролів. Науково-господарське дослід проводили в звірорадгоспі “Кощаковський” Татарстану на кроликах породи радянська шиншилла. Сформували три групи кролів 45-денного віку, по 15 голів в кожній. В секції, де утримують першу дослідну групу, створювали шумовий фон 75-78дБ, другу - 57-60, третю - 44-47дБ. У кролів першої групи кількість еритроцитів в крові в перші 15 днів знижувались з 3,88 до 3,49млн/мкл. У тварин другої і третьої групи спостерігалося збільшення кількості еритроцитів. У кролів кожної групи спостерігали збільшення гемоглобіну. До кінця досліду жива маса кролів першої групи дорівнювала 2,4кг; другої - 2,6кг; третьої - 2,7кг, забійний вихід склав відповідно - 1,24; 1,32; та 1,44кг. Відмічають порівняно швидку адаптацію молодняка кролів до рівня шуму в крільчатниках промислового типу [25].

Вплив плідників на м'ясну продуктивність молодняка кролів. На племінній крольофермі Кримського НПО “Еліта” в 1983-1985рр. було оцінено 43 плідника за 1200 нащадків породи сірий велетень які належать до чотирьох ліній За комплексом ознак і якістю нащадків плідників оцінювали в віці одного року. Брали до уваги індивідуальні особливості плідників, тобто м'ясні ознаки, живу масу, екстер'єр, статеву активність, якість сперми, кількість покритих маток. Оцінка за нащадками проходила в два періоди (підготовчий - п'ять днів, 45 днів - звітний). Із усіх оцінених плідників виявлено п'ять комплексних покращувачів, а також покращувачів за окремими господарсько-корисними ознаками. На протязі двох років в наслідок такого закріплення від кожної матки отримали за рік в середньому 25,4 кроленяти з середньою живою масою в 45-50-денному віці 1180г. Таким чином, використання плідників-покращувачів при чистопородному розведені в груповому доборі дає можливість покращувати продуктивні якості нащадків, й відповідно підвищити ефективність галузі кролівництва в цілому. Можна зробити висновок що, оцінка плідників за якістю нащадків є необхідним методом в подальшій селекційній роботі з кролями.

Склад тушок кролів в залежності від віку забою. Провели дослідження для визначення впливу віку забою відгодівельних гібридів кролів на склад їх тушок. Після відйому в 35-денному віці тварин розміщують в двомісні клітки в чотириярусні батареї, для годівлі використовували комбікорми, які містили 17,5% протеїну та 13,1% клітковини. Живу масу визначали через добу після останньої годівлі. З 46 до 95-денного віку забивали партію кролів (13 голів) і проводили хімічний аналіз тушок. Встановили, що із збільшенням живої маси кролів збільшується забійний вихід, який становив 60,5%. Частка неїстівних частин відповідно знижувалась 21,7% в 46-денному віці до 14,1% в 95-денному віці забою. Особливо значно підвищувався вихід спинної (з 23 до 30% від маси туші), а також співвідношення в туші м'яса і кісток (за період досліду з 2,7:1 до 5,7:1). У відповідності з отриманими результатами зробили висновок о недоцільності забою кролів раніше ніж в 95-денному віці.

1.4 Якісні, морфологічні, гістологічні та фізико-хімічні показники кролятини

М'ясну продукцію кролів оцінюють за тушкою, знекровленою при забої і звільненою від шкіри, голови, кінцівок і внутрішніх органів, але з внутрішнім жиром. Співвідношення м'язової, сполучної, кісткової та жирової тканин у тушці залежить від багатьох чинників: віку тварин, часу забою, стану вгодованості, типу і рівня годівлі, породних особливостей. У тушці повновікових кроликів на долю м'якоті припадає близько 85 % кісток і хрящів - близько 15 %.

Кролятина характеризується ніжною консистенцією, тонковолокнистою структурою із рівномірно розташованими тонкими прошарками жирової тканини, що додає м'ясу мармуровість. Жир відкладається переважно в черевній порожнині, біля нирок, шлунку, а також на загривку між лопаток. На поверхні тушки жир майже не відкладається. У тушці відгодованого кролика (переважно в черевній порожнині) може міститися до 400-500 г жиру, кролятина належить до білого м'яса, колір якого приємний, блідо-рожевий [19].

Високий вміст повноцінних білків й екстрактних речовин, невелика кількість жиру і холестерину вигідно відрізняє це м'ясо від яловичини, свинини і баранини. Білок кролятини засвоюється організмом людини на 90 %. Холестерину в м'ясі кролика у 2,4-2,7 разу менше, ніж у курятині і телятині. Тому, кроляче м'ясо вважається високоцінним дієтичним продуктом, його споживання сприяє попередженню серцево-судинних і шлунково-кишкових захворювань [23].

Біологічна цінність кролятини визначається підвищеним вмістом повноцінних білків (міозину, глобуліну) і сприятливим співвідношенням амінокислот. Найбільша кількість повноцінного білку та резервного жиру міститься у м'ясі 100-120-денних кроленят. З підвищенням кількості жиру збільшується калорійність кролятини. В тушках кролів міститься достатня і разом з тим помірна кількість ліпідів. М'ясо не втрачає вологу під час кулінарної обробки [10].

М'язова тканина - основна частина м'яса, що має найбільшу поживну цінність. Тому, чим більше м'язової тканини в тушці, тим вище її поживна цінність. У середньому в кролячій тушці міститься 84…85% м'язової тканини, що значно більше, ніж у коней (60-65%), великої рогатої худоби (57-62%), овець (50-60%), свиней (40-52 %) і курчат-бройлерів (51-53%). М'ясо молодих кролів містить менше сполучної тканини і має більш тонкі волокна, тому воно м'якіше і ніжніше. Підвищений вміст сполучної тканини, яка складається з неповноцінних білків колагену, еластину та інших, знижує харчову цінність м'яса, кулінарні властивості і засвоюваність [5].

За хімічним складом м'ясо кролика вигідно відрізняється від м'яса інших сільськогосподарських тварин значною кількістю білку, помірною жиру, а незначний вміст холестерину, пуринових сполук робить його цінним в дієтичному і лікувально-профілактичному харчуванні. М'ясо молодих кроликів містить багато вологи - 74-77%, помірну кількість білків - 15-19%, трохи жиру - 5-6% і мінеральних речовин -1,0…1, 1%.

У м'ясі 3…5 місячних кроликів вміст білків і жиру підвищується до 8%, калорійність його 150…190 ккал. М'ясо дорослих кролів має багато жиру - до 20%, калорійність його найвища - до 300 ккал. У білку м'яса кроликів виявлено 19 амінокислот, включаючи всі незамінні. Цінним є те, що теплова обробка не змінює якісного складу амінокислот м'яса, а впливає лише на їх кількість. Найбільше в кролятині міститься незамінної амінокислоти лізину - 10,43%, метіоніну і триптофану - відповідно 2,37 і 1,55%. Вік тварини на вміст амінокислот впливає незначно.

Мінеральні речовини у м'язовій тканині становлять 1,0-1,5%. За мінеральним і вітамінним складом кролятина перевершує всі інші види м'яса. У ній багато заліза (майже в два рази більше, ніж у свинині), фосфору (220мг в 100г), магнію (25мг в 100г) і кобальту; у достатній кількості міститься мідь, калій, марганець, фтор, цинк. Солей натрію знаходиться відносно мало.

За вмістом вітамінів м'ясо кролів перевершує м'ясо свиней та інших тварин. Воно багате вітаміном РР - нікотіноамідом, С -аскорбінової кислотою, В6 - піридоксином, В12 - кобаламіном і, внаслідок цього кролятина незамінна в дієтичному харчуванні.

Високі кулінарні й дієтичні особливості кролятини зумовлені майже рівним співвідношенням внутрішнього, підшкірного і внутрішньом'язового жиру. Тільки у дуже відгодованих дорослих кролів спостерігається надлишок навколониркового жиру, який легко видалити і використовувати при виготовленні будь-яких страв. Жир кроликів не має неприємного запаху і легкоплавкий.

На м'ясну продуктивність кроликів істотно впливає безліч факторів: породні особливості, спрямованість племінної роботи, метод розведення, умови утримання, інтенсивність і тривалість відгодівлі, час і вік забою кролів.

Розвиток м'ясної продуктивності неоднаковий в різні вікові періоди у різних порід кроликів. Найбільшу м'ясну продуктивність дають кролики спеціалізованих м'ясних порід - новозеландська біла і каліфорнійська. Тварини цих порід мають виражений м'ясний тип статури. Молодняк відрізняється високою енергією росту в ранньому віці, здатністю досягати живої маси в 60 днів 2 кг і в 90 днів - 3 кг при витраті корму на 1 кг приросту живої маси від 3 до 5 кг корм, од., забійний вихід становить до 60%. Серед м'ясо-шкуркових порід більш скоростиглими є віденський блакитний, радянська шиншила. Вони мають найбільшу інтенсивність росту до 135-денного віку, а надалі ріст їх майже припиняється. Через породні відмінності в інтенсивності росту кролів оптимальні терміни реалізації продукції кролівництва неоднакові. М'ясо кролів м'ясних порід через велику кількість в ньому міжм'язевого жиру (у порівнянні з м'ясом кролів м'ясо-шкуркових порід) має більш високі смакові якості.

Вік і жива маса кроликів при забої пов'язані з м'ясними якостями. Жирність тушки починає зростати після досягнення ними живої маси 1,2-1,5 кг. Це покращує якість м'яса, його калорійність і до живої маси 2,3-2,5 кг не відбивається негативно на оплаті корму. Продовження відгодівлі до живої маси 2,6 кг і більше може бути вигідним тільки при дуже дешевих кормах. Вимога м'ясної промисловості здавати кроликів живою масою не менше 3 кг економічно не обґрунтована, за винятком кролів крупних порід, наприклад, сірий велетень.

Вміст жиру в тушці кролика у віці 3,5-4,5 місяців збільшується в 2,5-3,0 рази. Це не псує кулінарних переваг, але є абсолютно надмірним із погляду економіки і смаків сучасного споживача.

У своїх дослідженнях Н. И. Тинаев [27] вказує на те, що з віком відбувається зниження в тушці вмісту води і збільшення білку та жиру. При цьому калорійність м'яса зростає. Різкої різниці за вмістом білку, жиру, води і мінеральних речовин у м'ясі чистопородних і помісних кроликів не встановлено. До 110-денного віку немає різниці за вмістом білку, жиру і в м'ясі самок та самців.

Білки м'язової тканини складного складу. Вони різноманітні за будовою, фізико-хімічними властивостями і біологічними функціями. Найбільш цінними в біологічному відношенні вважаються білки групи міоген А і Б, які виконують головним чином ферментні функції. З віком кроликів відбувається підвищення рівня оксипроліну у м'язах (найінтенсивніше до 120-денного віку), відзначається також тенденція до зменшення вмісту аргінілу, аланіну, гліцину, проліну і збільшення гістидину, фенілаланіну, норлейціну, тирозину і аспарагінової кислоти.

Жир кролячого м'яса - білого кольору, твердої консистенціі, плавиться при температурі 41…42 ° С, застигає при +39 ° С. Жир підрозділяється на м'язовий, підшкірний і внутрішній, якість його порівняно однакова. Внутрішньом'язовий жир відрізняється від внутрішнього та підшкірного більш низьким вмістом лінолевої і ліноленової жирних кислот, але в ньому більше дефіцитної арахідонової кислоти.

Кролячий жир порівняно з іншими тваринними жирами біологічно більш цінний. Співвідношення ненасичених жирних кислот до насичених в ньому найвище. Він має найбільший вміст поліненасичених жирних кислот [4].

М'ясні якості кроликів оцінюють за такими показниками:

- тип статури (візуальний огляд і оцінка екстер'єру як попередній прогноз м'ясної продуктивності);

- розвиток тварин - показники живої маси, абсолютного і відносного приросту в різні вікові періоди;

- проміри - загальна довжина тулуба, обхват за лопатками, ширина попереку, ширина крупу та індекс збитості;

- відгодівельні якості (середньодобовий приріст, витрати корму на одиницю приросту, збереження молодняку в період відгодівлі);

- забійна маса (маса парної тушки без голови і кінцівок, відрізаних по скаковий і п'ястковий суглоби, без внутрішніх органів, але з нирками і жиром);

- вихід забійної маси (відсоткове відношення забійної маси до живої маси кроля при останньому зважуванні перед забієм). Залежно від віку, живої маси і вгодованості тварин він змінюється від 47 % (у молодих і слабо вгодованих) до 60 % (у дорослих);

- м'ясність (відношення маси їстівних частин тушки, у тому числі субпродуктів, до маси тушки у відсотках). У кролика цей показник дуже високий - близько 85 % [2].

Якість м'яса тварин залежить від ступеня розвитку окремих частин (відрубів) тушки і виходу м'язової тканини. По відрубах тушки кролика поділяються на плечо-лопатковий, шийно-грудний, крижово-поперековий і тазостегновий. Основні частини тушок за відносним вмістом м'язової тканини розподіляються у такій послідовності: крижово-поперекова, шийно-грудна, тазостегнова і плечолопаткова. Частка різних частин у тушці не залежить від породи і розподіляється в такому порядку: тазостегнова - 30…34%, шийно-грудна - 21…24, попереково-крижова - 20…23 і плечо-лопаткова - 12…13%.

У тушці кролика, забитого у віці 90 днів, краще співвідношення м'якоті до кісток має попереково-крижова частина - 1034…1174%, у плечолопатковій частині це співвідношення найменше та дорівнює 773…906% (від маси кісток).

За морфологічним складом тушка кролика (без ліверу) включає в себе м'якоть - 84,7% і більше (у м'якоті 94% і більше доводиться на м'язи і 6% - на жир) і 14,8…15,3% кісток. Із ростом та розвитком у кроликів зростають маса тушки і вихід їстівних в ній частин за рахунок збільшення вмісту м'язової та жирової тканини при зменшенні відносного виходу кісток визначальними в оцінці м'ясної продуктивності кроликів. На забійну масу і забійний вихід впливають спадкові властивості, породні якості, годівля, вік. Забійний вихід у кроликів зростає з 30…35 % (при народженні кроленят) до 61,4% (у 5…6-місячних кролів).

Забійна маса та забійний вихід залежать від умов годівлі, віку, живої маси, вгодованості і статі тварини, термінів забою, породних особливостей і варіантів схрещування. Залежно від породи і віку молодняку ??кролів перед забоєм забійна маса коливається в межах від 0,75 до 0,81 кг в 60 днів, від 1,10 до 1,46 кг в 90 днів і від 1,80 до 2,02 кг в 120 днів.

Серед чистопородних тварин найвищий забійний вихід у віці 60 днів у кроликів порід віденський блакитний (45,6 %) і новозеландська біла (45,5 %), у віці 90 днів - у кроликів порід новозеландська біла (51,9 %) і чорно-бура (51,5 %) і в 120 днів - у кроликів порід віденський блакитний (55,6 %) і каліфорнійська (54,3 %). У кроликів з підвищенням категорії вгодованості забійний вихід збільшується на 0,27…4,4 % [11].

М'ясо кролів зі зміненим кольором (темним) і вдруге заморожене для реалізації в торговельній мережі й для громадського харчування не допускається. Таке м'ясо йде на промислову переробку.Маса обробленої тушки в остиглому вигляді повинна бути не менше 1,4 кг.

...