Вплив технології вирощування на якість м'ясної продукції кролів в умовах СВК "Агрофірма "Миг-сервіс-агро" Новоодеського району

Забілування виконують вручну. Шкурку знімають стягуванням від хвоста до голови вручну або на машині. Після знімання шкурки очищують від прирізів м'яса, жиру, сухожиль і передають на подальше оброблення.

Нутрування проводять вручну (нирки разом залишаються при тушці). Тушки і внутрішні органи піддають ветеринарно-санітарній експертизі.

Характеристика субпродуктів. До субпродуктів кролів належить серце, печінка, легені. Субпродукти після промивання підлягають післязабійному ветеринарно-санітарному огляду. Оглядаючи легені, звертають увагу на наявність запальних процесів на їх поверхні і в паренхімі. Оглядаючи серце, ураховують стан серцевої сорочки та рідини, що в ній міститься, наявність патологічних змін. Роблять один поздовжній розріз: оглядають ендокард і міокард (на цистицеркоз). При огляді печінки, звертають увагу на наявність жовтяничності, запальних та некротичних процесів (еймеріоз) і дистрофій. За потреби роблять один-два поздовжніх розрізи жовчних ходів. Нирки оглядають з поверхні і на розрізі. У разі відсутності патолого-анатомічних змін у тушках або внутрішніх. Субпродукти (серце, печінку, легені) і шию після промивання і охолодження упаковують. Нехарчові відходи (кров, кишки, шлунок, голови, ноги, прирізи м'яса і жиру шкурок) використовують для виробництва сухих тваринних кормів.

При зачищенні видаляють крововиливи, синці, зачищають шийний заріз, змивають залишки крові і шерсті. Для формування тушки на ній роблять розрізи по боках грудної клітини між третім і четвертим ребрами і в них вправляють кінці передніх ніг.

Тушки кролів сортують за вгодованістю і за якістю оброблення на дві категорії. Залежно від якості тушки кролів клеймують: першої категорії - круглим клеймом, другої -- квадратним. Тушки кролів, що не відповідають вимогам стандарту вгодованості, клеймують трикутним клеймом. На кожну тушку м'яса кролів ставлять одне клеймо на зовнішньому боці гомілки. Тушки упаковують у дерев'яні, металеві або поліетиленові ящики, дно і стінки яких вистилають обгортковим папером..

Кролів обробляють на потоково-механізованих лініях продуктивністю 500 і 1000 голів за годину. Кролів, що надходять на лінію, оглушують електричним струмом, підвішують за задню лапку на підвіску конвеєра і направляють у машину на забій. Після забою впродовж 2,5 хв. тушка знекровлюється, рухаючись над жолобом для збирання крові, і підходить до механічного ножа, де від неї відокремлюють вуха і передні лапки. Далі проводять забілування, знімання шкурок і нутрування. Після цього тушки піддають ветеринарно-санітарному контролю і обмивають водою під душем. Потім вони автоматично скидаються з конвеєра і потрапляють до дискового ножа, де відокремлюється голова і задні лапки. Після остигання тушки сортують, зважують і упаковують у ящики.

Тушку для охолодження поміщають в охолоджувальну камеру, де температура повітря підтримується +10°С. Охолоджені тушки сортують за вгодованістю згідно з ГОСТом. Тушки складають у спеціальні ящики в один шар по 10 тушок у кожний спинками догори. Щоб запобігти зігріванню тушок, між ними кладуть папір. У ящик вкладають ярлик, на якому зазначається назва підприємства, яке забило кролів, кількість тушок, вгодованість, дата забою, маса тушок, прізвище сортувальника, укладальника й вагаря.

Розрахувати кількість голів кролика, що переробляється за зміну.

Потужність цеху забою і потрошіння кролика становить 10т за зміну. Норма виходу 50,4% до живої маси. Маса кролика в середньому становить 3 кг.

10т-50,4% х-100 ( 1 )

х = (10 х 100)-50,4= 19841кг

n = 19841чЗ =6614 голів.

Отже, за зміну забійний цех переробляє 6614 голів.

3.7 Економічна ефективність досліджень

Економічна ефективність виробництва визначається відношенням одержаних результатів до витрат засобів виробництва і живої праці. В свою чергу, економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання максимальної кількості продукції з 1 га земельної площі, від однієї голови худоби при найменших витратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції.

Підвищення економічної ефективності забезпечує зростання доходів господарств, що є основою розширення і вдосконалення виробництва, підвищення оплати праці та поліпшення культурно-побутових умов працівників галузі.

Мета підрозділу - визначити собівартість, прибуток, рівень рентабельності при реалізації продукції (м'яса та шкурок) відповідно до кожної досліджуємої технології.

Для розрахунків економічної ефективності використані технологічні картки, річні звіти та інше. Вихідні дані наведено в таблиці 18.

Середня ціна реалізації 1 ц кролятини складає 5000,00 грн. Виробничі витрати на 1 ц продукції найменші при виробництві кролятини за еко-технологією - 3765 грн. При витратах корму 4,5 ц к.од. Відповідно рівень рентабельності - 43,3%.

Таблиця 18

Вихідні дані

Економічна ефективність наведена в табл. 19.

Таблиця 19

Економічна ефективність досліджень

Найгірші показники економічної ефективності виробництва кролятини спостерігаються за ретро-технологією. Так, тварини при однакових умовах годівлі та утримання мають найменшу живу масу при забої - 2,7 кг. Витрати та собівартість при цьому найбільші (4,6 ц.к.од.; 4661 грн.). Рівень рентабельності складає лише 7,3%.

На підставі вищевикладеного можна запропонувати розведення кролів за еко-технологією, а також покращити генетичний потенціал породи білий велетень за рахунок використання самців з більш кращими генотипами, що дасть змогу збільшити живу масу тварин даної породи при забої і, відповідно, покращити всі інші показники.

4. Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях

Аналізуючи стан охорони праці в господарстві, можна відзначити, що виконується трудове законодавство. А саме, середня тривалість робочого дня не перевищує тривалості нормального робочого дня. Працівникам щорічно надається основна відпустка за відпрацьований робочий рік тривалістю 24 календарних дні. А також додаткові відпустки за роботу у шкідливих умовах праці відповідно із списком виробництва, цехів, професій і посад, затверджених КМУ (Постанова КМУ від 17.02.1994 р., № 1290); додаткові оплачувані щорічні відпустки жінкам, які працюють і мають двох і більше дітей віком до 15 років або дітей-інвалідів, та інші види відпусток.

Щоквартально проводиться аналіз стану охорони праці причини виробничого травматизму та захворюваності інженером з питань охорони праці. Організовується навчання та атестація працівників, зайнятих на роботах з підвищеною безпекою. Працюючим безкоштовно видається, згідно з діючими нормами, спецодяг, спецхарчування (в даному господарстві молоко) та інші засоби індивідуального захисту.

Проводиться організація попереднього та періодичного медичного оглядів працівників, зайнятих на важких роботах з шкідливими умовами праці.

При укладенні трудового договору проводиться інструктаж працівників під розписку про умови праці, наявність шкідливих виробничих факторів, а також їх прав та пільг на компенсацію за роботу в цих умовах.

Жінок у дітородному віці до виконання робіт з застосуванням пестицидів чи отрутохімікатів ні в якому разі не залучається. Організовуються ділянки, або спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, підлітків, жінок з метою введення жінок до числа виведених з важких робіт з робочих місць з несприятливими умовами праці.

Всі вищеописані заходи по охороні праці мають добре виконання, за чим слідкує профспілковий комітет, який в свою чергу зобов'язується створити комісію з питань охорони праці і затвердити представників профспілок з питань охорони праці, а також обрати на загальних зборах громадських інспекторів.

Але все ж таки існують деякі недоліки. А саме, оскільки в господарстві вирощують нутрій, то головна увага повинна приділятися в основному безпеці персоналу, який обслуговує звірів, особливо якщо прийняти до уваги те, що утримання на даній фермі у вольєрах сімейне, а це означає, що звірі (самки з приплодом, самці-плідники) постійно перебувають у збудженому, агресивному стані. Спецодягом при цьому працівники забезпечені недостатньо, який, до речі, виконує не тільки санітарно-профілактичну функцію, а й роль засобів захисту. Відкритими залишаються також питання пожежної безпеки, я маю на увазі використання вогню для приготування корму. Слід відзначити, що звичайна піч, яка використовується для запарювання кому та нагрівання води, має піддувальця, для подання кисню та чистки сажі, засувки димоходні, добру тягу. Добре ізольована. Але мене хвилює той факт, що відсутній щит пожежної безпеки.

Що ж стосується ветеринарно-санітарних робіт, то перш за все хотілося б звернути увагу на те, що нутрії мають природну особливість стійкості до багатьох захворювань, у тому числі інфекційних та таких, що передаються людині.

А взагалі роботи даного напрямку на фермі виконуються на належному рівні: видалення гною вчасно, накопичення його в приміщенні відсутнє; періодично проводиться пробілювання емульсіями гашеного вапна.

Із спецодягу працівники мають халати, фартухи.

Загалом виробничий травматизм на даному тваринницькому комплексі за два роки існування зовсім відсутній.

Розрахунок необхідної кількості засобів індивідуального захисту

Розрахунок необхідної кількості засобів індивідуального захисту проводиться у відповідності з положенням “Про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям, іншими засобами індивідуального захисту”. Згідно із затвердженим наказом Державного Комітету України від 22 жовтня 1996 року № 170. Згідно з Положенням по типовим нормам безкоштовної видачі засобів індивідуального захисту вибираємо необхідні засоби індивідуального захисту.

Відповідно N_ЗІЗ халатів бавовняних становить:

Нормативні дані та дані розрахунків відображено в табл. 20.

Таблиця 20

Нормативні показники

Заходи по поліпшенню охорони праці

На основі проведеного аналізу стану охорони праці ми пропонуємо: посилити контроль за станом працівників на робочих місцях; проводити додатково більше інструктажів серед працюючих з метою постійного нагадування про наслідки та можливі збитки.

Конкретно: видати три пари гумових чобіт, три пари шкіряних рукавиць та нарукавників. По можливості інший одяг, але не обов'язково, оскільки зовнішні роботи відсутні або ж мінімальні. Облаштувати щит протипожежної безпеки або ж придбати вогнегасники.

Проведення заходів цивільної оборони в осередку біологічного ураження

СВК «Агрофірма «Миг-Сервіс-Агро» розташоване на території села Сухий Єланець у північній частині Миколаївського району у напрямку міста Вознесенськ. Відстань до обласного центру - м. Миколаєва складає 105 км. Спеціалізація господарства - виробництво м'яса, та вирощування племінного молодняку кролів. Поголів'я кролів складає 1220 голів, в тому числі основних кролиць 75 голів. Середньорічна чисельність працюючих становить 20 чоловік.

Господарство має в наявності таку техніку: сім вантажних автомобілів, десять тракторів, один автобус, три комбайни, дві сільськогосподарські машини, одну мотопомпу.

Біля господарства на відстані 1 км. розташовані наступні об'єкти: автозаправочна станція, житловий масив.

Все це створює певну загрозу занесення до території підприємства збудників інфекційних хвороб, що може пошкодити здоров'ю людини та спричинити виникнення епізоотій, що приводить до великих економічних втрат. В таких умовах без вживання ветеринарно-санітарних та профілактичних заходів робота підприємства практично неможлива.

В господарстві створений штаб цивільної оборони. Він розміщений в адміністративному корпусі і складається з заступника голови господарства, інженера з охорони праці, який є начальником штабу ЦЗ і головного механіка. На об'єкті створені невоєнізовані формування із числа працівників об'єкта.

Заходи ліквідації осередку біологічного зараження заключаються у встановленні виду збудника, проведенні загальних профілактичних та протиепізоотичних заходів та спеціальних заходів, в залежності від збудника.

В результаті потрапляння в навколишнє середовище небезпечних біологічних препаратів при аварії, випадковому занесенні збудника в мирний час та використанні біологічної зброї у воєнний час утворюється зона біологічного зараження, що створює загрозу тваринам, рослинам та людині. В зоні біологічного зараження виникає осередок біологічного ураження, тобто територія, на якій виникли масові ураження людей, тварин, рослин. Але в наслідок поширення інфекційних захворювань осередок може виникати й поза межами зони ураження. Осередок характеризується видом збудника, тривалістю його дії та кількістю вражених людей, тварин та рослин.

Захворювання спільні для людини та тварин прийнято називати антропозоонозами. Відомо понад 100 захворювань, які вражають як тварин, так і людину. Причиною їх є різноманітні збудники: мікроорганізми та їх токсини, рикетсії, віруси, грибки, гельмінти, кліщі та ін. Осередок біологічного ураження в мирний час може бути при виникненні інфекційних захворювань людей, тварин і рослин в наслідок завезення чи перенесення збудника хвороби з інших країн або в результаті порушення епідеміологічних норм. Біологічне ураження базується на властивостях патогенних мікробів та токсичних продуктах їх життєдіяльності. Існує декілька шляхів проникнення збудників в організм людини чи тварини: аерогенний, повітряно-крапельний шлях - з повітрям через органи дихання; аліментарний - через травний тракт; трансмісійний шлях - через укуси заражених кровосисних членистоногих; контактний - через слизові оболонки. Переносниками збудників хвороб можуть бути також комахи, гризуни, які можуть заражатися в навколишньому середовищі (гній, відходи, трупи тварин, нутрощі, шкіра) і механічно заносити інфекцію.

Є окремий шлях передачі хвороб, при якому в організмі переносника протікають деякі стадії розвитку мікроорганізму. При укусі такою комахою, кліщем, гризуном відбувається зараження.

До антропозоонозів, що вражають як тварин, так і людину відносяться такі небезпечні захворювання: як бруцельоз, сибірка, туберкульоз, стовбняк, віспа.

При біологічному ураженні становище ускладнюється тим, що має місце забруднення приміщень, можливе забруднення кормів, водосховищ, інвентарю, одежі працюючих та інше і в наслідок того, що деякі з патогенних мікроорганізмів здатні утворювати спорові форми та існувати поза меж організму. Для запобігання поширенню інфекційних захворювань вводиться карантин та обсервація.

Карантин - це система державних заходів, що проводяться для попередження поширення інфекційних захворювань із осередка ураження та для повної ізоляції і ліквідації його. Карантин передбачає ізоляцію та госпіталізацію хворих, обсервацію контактуючих з іншими, медичним та ветеринарним спостереженням за рештою. Це досягається забороною в'їзду та виїзду людей та тварин, проведенням протиепідемічних, ветеринарно-санітарних, санітарно-гігієнічних, протиепізоотичних, лікувально-профілактичних заходів, встановленням охорони. Припиняється карантин після закінчення строку максимального інкубаційного періоду захворювання (з моменту виявлення й ізоляції останнього хворого).

Обсервація - це система заходів спостереження за хворими людьми або тваринами, які прибули з карантинованної зони. Це досягається обмеженням в'їзду-виїзду тварин і людей без дозволу медичних та ветеринарних служб, посиленням контролю за кормами, водою, проведенням санітарно-гігієнічних заходів.

Тривалість карантину і обсервації встановлюють, виходячи із тривалості максимального інкубаційного періоду захворювання.

Періодично головним зоотехніком проводиться контроль концентрованих та грубих кормів на наявність шкідників, що можуть спричинити масові захворювання. Весь персонал та робітники щорічно обстежуються у медичних закладах, підлягають профілактичним вакцинаціям. Тварини періодично підлягають щепленням проти хвороб яких оцінюють головний зоотехнік та ветеринарний лікар. В разі загибелі тварини проводиться лабораторне дослідження патматеріалу та встановлюється причина смерті. В разі необхідності труп утилізується. У виробничих приміщеннях щомісяця проводяться санітарно-гігієнічні заходи попередження виникнення інфекційних хвороб: вологе прибирання, обробка стін хлорним вапном.

Для припинення поширення інфекційних хвороб та запобіганню їх поширений проводять ветеринарну обробку уражених тварин. Заражені шкірні покриви обробляють одразу, не чекаючи встановлення виду збудника, застосовуючи 8-13% розчин хлористого йоду, розчин трихлорізоціанурової кислоти з вмістом не менше 0,7% активного хлору; 3% - ний розчин перекису водню та інші.

Одним із засобів боротьби з збудниками та їх токсинами є дезинфекція, що може проводитися хімічними та фізичними засобами у господарстві. Дезинфекція може бути газова, волога, термічна. Проводять її після встановлення санепідемстанцією, ветлабораторією зараженості людей, тварин, кормів, території, продуктів харчування, води. Приміщення та територію сильно зрошують дезинфікуючим розчином, а потім проводять механічне очищення. Обробку проводять тричі з інтервалом 1 год. Для газової дезинфекції приміщень застосовують бромистий метил, картос, хлорпікрін. Зерно можна обробляти 3,5% розчином перекису водню в розрахунку 2 літри на квадратний метр. Концентровані корми, заражені неспоровими збудниками, можна знезаражувати пропарюванням, кип'ятінням або прожарюванням. Використовують барабанні сушарки з температурою 250 градусів Цельсія і тривалістю обробки 10 хвилин. Воду знезаражують розчином хлорного вапна, на кожну тону води додають 0,5 л розчину хлорного вапна, а при споровій мікрофлорі - 4л, після цього воду перемішують і залишають на 10 -12 годин, а потім викачують. Найкращій спосіб дезінфекції води - кип'ятіння. Використання знезаражених продуктів, кормів, води може дозволити санітарно-епідеміологічні та ветеринарні служби.

Для підвищення стійкості підприємства проти виникнення інфекційних захворювань пропонується посилити ветеринарно-санітарний контроль за в'їздом та виїздом тварин, особливо із завідома неблагоприємних областей, для цього необхідно покращити систему зберігання та оцінку кормових засобів, не допускати використання недоброякісних кормів до згодовування, для цього доцільно проводити профілактичні ін'єкції вітамінними засобами (глюкозою та іншими препаратами), особливо наприкінці зими - початку весни. Слід ввести до плану щоквартальну роботу по знищенню комах, гризунів та бродячих тварин.

Виконання запропонованих заходів цивільної оборони та ветеринарно - санітарних заходів дає змогу господарству стійко працювати в умовах зараження і виконувати свої функції.

Висновки

1. Технологія виробництва продукції кролівництва, яка існує в господарстві, не відповідає сучасним вимогам ведення галузі і потребує заміни на еко-технологію.

2. Кролі, вирощені за еко-технологію, ростуть більш інтенсивно у порівнянні з кролями, вирощеними за ретро-технологією. Так, середня жива маса у досліджуєми вікові періоди складає 550, 1531, 2524, 3546 г у порівнянні з 543, 1386, 2217, 3294 г відповідно з ретро-технологією.

3. Кролі, вирощені за еко-технологією мають тенденцію до збільшення з віком середньодобових приростів живої маси: 16,3; 32,7; 33,1; 34,0 г відповідно вікових періодів. Це вказує на те, що тварини при цієї технології вирощування менш схильні дії різних стресових факторів.

4. Найкрупнішою при усіх технологіях вирощування залишається порода бельгійський велетень (проміри у 90-денному віці склали 25,0, 41,0, 5,0 см; 25,5, 41,4, 5,5 см відповідно), а найменшою - білий велетень (проміри у 90-денному віці склали 18,0, 30,0, 3,7 см; 18,6, 30,4, 3,9 см відповідно).

5. Більш якісна кролятина, отримана від кролів, що вирощувалися за еко-технологією.

6. Гістологічні дослідження показали рівномірність використання ростового потенціалу кролів, що вирощувалися за еко-технологією.

Пропозиції

1. З метою підвищення рентабельності галузі кролівництва у господарстві пропонуємо повністю замінити існуючу технологію на еко-технологію.

2. Для вирощування при еко-технології використовувати породу кролів сріблястий та білий велетень.

3. З метою покращення продуктивних якостей кролів породи білий велетень використовувати для схрещування самців породи новозеландська біла.

4. Замінити існуючий у господарстві комбінований тип годівлі на сухий, з використанням гранульованих повнораціонних комбікормів.

Список використаної літератури

1. Алексеев А.А. Календарь кроликовода. Ярославль: Верх. Волж. кн.изд.-во, 1995. 160 с.

2. Берестов В.А. Звероводство. С-П.: Лань, 2002. 170 с.

3. Білий Л.А. Кролівництво: Навч. посібник.3-тє вид., допов. і перероб. К.: Вища шк., 1990. 182 с.

4. Богданов Г.А. Кормление сельскохозяйственных животных 2-е изд.,перераб. и доп.М.: Агропромиздат,1991.624 с. (Учебники и учеб. пособие для студентов высш. учеб.заведений).

5. Бойчук Ю.Д. Екологія і охорона навколишнього середовища.:Навчальний посібник. 2-ге вид.,стер. Суми: ВТД«Університетська книга», 2003. 284 с.

6. Бутко Д.А., Лущенков В.Л., Лехман С.Д. Практикум з охорони праці. К.: Урожай, 1995. 235 с.

7. Вагин Е., Цветкова Р. Кролиководство в личных хозяйствах. 2-е изд., перероб. и доп. М.: Моск. рабочий, 1986. 192 с.

8. Геврик Є.О., Пешко Н.П. Гігієна праці на виробництві. К.: Ельга, 2004. 341 с.

9. Гогіташвілі Г.Г., Системи управління охороною праці. Львів: Афіша, 2002. 450 с.

10.Давиденко В.М. Тваринництво Миколаївської області. Миколаїв: МДАУ, 1995. 30 с.

11. Дмитроченко А.П., Пшеничный П.Д. Кормление сельскохозяйственных животных. М.: Колос, 1975. 480 с.

12. Доброхотов Г.Н. Справочник зоотехника. М.: Колос, 1989. 200 с.

13. Економічна ефективність ведення галузі звірівництва і кролівництва в південному регіоні України. / Г.А Коцюбенко. // Тваринництво України.2008.№1. С. 8-9.

14. Економічна ефективність виробництва кролятини залежно від генотипу/ І.С. Лучин, Д.В. Неміш. // Сільський господар. 2005. № 11-12. С. 9-11.

15. Економічні передумови розвитку кролівництва в Україні. / В.І. Осташевський., Н.М. Волинець. // Сільський господар. 2008. № 3-4. С. 35-37.

16. Жидецький В.Ц., Джиги рей В.С., Сторожук В.М. Практикум із охорони праці. Львів „Афіша” 2000. 348 с.

17. Карташов І.І., Шарапа І.С. Штучне осіменення сільськогосподарських тварин з основами акушерства: Навч. посібник.К.: Вища шк., 1989. 303 с.

18. Клименко М.М., Віннікова П.Г., Береза І.Г. Технологія м'яса і м'ясних продуктів. - К.: Вища освіта, 2006. 640 с.

19. Коцюбенко Г. А. Технології вирощування та продуктивні якості і склад м'яса кролів / Г. А. Коцюбенко // Тваринництво України. 2011. № 9. С. 2-5.

20. Коцюбенко Г. А. Одержання екологічної кролятини: смачно і вигідно / Г. А. Коцюбенко // Продовольча індустрія АПК. 2011. № 5. С. 29-32.

21. Кролиководство/Н.А. Балакирев., Е. А. Тинаева.,Н.Н. Тинаев.,Н.Н. Под ред. Н.А. Балакирева.М.: КолосС,2006.232 с.: или (Учебники и учеб. пособие для студентов высш. учеб.заведений).

22. Лехман С.Д., Рубльов В.І., Рябцев Б.І. Запобігання аварійності і травматизму у сільському господарстві. К.: Урожай, 1993.

23.Мацибора В.І. Економіка сільського господарства. К: Вища школа, 1994. 415 с.

24.Минина И. С., Леонтюк С.В. Как разводить кроликов. М.: Агропромиздат, 1981.180 с.

25. Мирось В.В., Прядко О.П. Кролівництво.2-е вид., перероб. і доп. К.: Урожай, 1988. 160 с.

26.Мирось В.В. та ін. Довідник кролівника і звіровода / В.В. Мирось., К.В. Калмиков., О.Г. Зайцев. 3-є вид., перероб., і доп.К.: Урожай, 1990. 256 с.

27. Никитин Ф.В. Кролиководство. Смоленск.: Феникс, 1959. 200 с.

28.Осикина Р.В. Бирагова Н.Ф.Утилизация отходов сельского хозяйства и пищевой промьішленности методом вермикультури // Хранение и переработка сельхозсьірья. 2004. №3-4. С. 19-23.

29.Плотников В.Г., Фирсова Н.М. Разведение, кормление и содержание кроликов. М.: Агропромиздат, 1989. 223 с.

30. Помытко В.Н., Александров В.Н. Учебная книга кроликовода. М.: 1982. 120 с.

31. Поради кролівнику / М.В. Хорунжий., В.Г. Плотников., В..П Зайченко та інші.; За ред. М.В. Хорунжого.К.: Урожай, 1987. 144 с.

32. Проваторов Г.В., Проваторова В.О. Годівля сільськогосподарських тварин: Підручник.Суми: ВТД. « Університетська книга », 2004. 510 с.

33.Продуктивність ремонтного молодняку кролів при згодовуванні повнораціонних коибікормів з різним рівнем протеїну. / І.І. Ібатулін., Д.П. Уманець., Р.М. Чичик. // Вісник аграрної науки.2008.№5. С. 47-51.

34.Седов Ю.Д. Кролики: разведение, содержание, уход. / Ю.Д.Седов. Ростов н/д: Феникс, 2007. 172 с.

35.Сысоев В.С., Александров В.Н. Кролиководство. М.: Агропромиздат, 1985. 272 с.

36.Справочник кролевода. / Н.Н Щетина. 3-е изд., испр. и доп. Донецк: Донбасс, 1988. 167 с.

37.Стеблюк М.І. Цивільна оборона. К.: Урожай, 1994. 358 с.

38.Фірсова Н.М. та ін. Кролі і нутрії в присабибному господарстві. / Н.М. Фірсова., В.А. Волкллупова., В.А. Пінчук. 2-е вид. перероб. і доп. К.: Урожай, 1993. 160 с.

39. Юному кролиководу: Книга для уч-ся. М.: Просвещение, 1985. 109 с.

Размещено на Allbest.ru