Посібник для аудиторів із сертифікації насіння

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА ІНСТИТУТ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР

Посібник для аудиторів із сертифікації насіння

Дніпро 2018

ПОСІБНИК ДЛЯ АУДИТОРІВ ІЗ СЕРТИФІКАЦІЇ НАСІННЯ. Дніпро:РоялПринт, 2018. 300 с.

В посібнику викладені основи законодавчої бази сучасного насінництва в Україні; контроль за сортовими і посівними якостями насіння кукурудзи, сорго, пшениці, ячменю, жита, тритикале, вівса, проса і гречки під час виробництва і доробки; наводиться регламент і методика проведення сертифікації насіння цих культур; порядок маркування та пакування партій насіння; представлені зразки заповнення документів. Посібник призначений для підготовки і практичної діяльності аудиторів із сертифікації насіння.

Укладачі: Алдошин А.В., Кирпа М.Я., Ващенко В.В.,

Лобко Т.К.

ЗМІСТ

насінництво сортовий посівний сертифікація

ВСТУП

1 ЗАКОНОДАВЧА БАЗА СУЧАСНОГО НАСІННИЦТВА В УКРАЇНІ

1.1 Система насінництва

1.2 Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин

1.3 Право на виробництво і реалізацію насіння

1.4 Введення в обіг насіння

1.5 Державний нагляд і відповідальність у сфері насінництва

2 КОНТРОЛЬ ЗА ЯКІСТЮ НАСІННЯ ПІД ЧАС ВИРОБНИЦТВА

2.1 Контроль за сортовими якостями насіння кукурудзи і сорго під час вирощування

2.1.1 Вирощування насіння самозапилених ліній

2.1.2 Вирощування насіння гібридів першого покоління

2.1.3 Особливості технології вирощування насіння кукурудзи і сорго

2.2 Контроль за сортовими якостями насіння пшениці, ячменю, жита, тритикале, вівса, проса і гречки під час вирощування

2.3 Контроль за посівними якостями насіння кукурудзи, сорго,пшениці, ячменю, жита, тритикале, вівса, проса і гречки під час доробки

3 СЕРТИФІКАЦІЯ НАСІННЯ

3.1 Сортова сертифікація насіння

3.1.1 Польове оцінювання (інспектування) насінницьких посівів

3.1.1.1 Інспектування насінницьких посівів кукурудзи і сорго

3.1.1.2 Інспектування насінницьких посівів пшениці, ячменю, жита, тритикале, вівса, проса і гречки

3.1.2 Ділянковий (ґрунтовий) і лабораторний сортовий контроль

3.2 Сертифікація насіння за посівними якостями

4.ПАКУВАННЯ ТА МАРКУВАННЯ НАСІННЯ

ДОДАТКИ

ВСТУП

На сьогодні Україна перейшла до ринкової економіки, взяла курс на євроінтеграцію, що потребує цілеспрямованої перебудови і розвитку насінницької галузі. З цією метою проводиться робота з удосконалення законодавчої та нормативної бази насінництва, розробляються нові національні стандарти на насіння сільськогосподарських культур, гармонізовані з кращими закордонними аналогами. Підготовлена і впроваджена у насінництво нова методика інспектування сортових посівів кукурудзи, сорго, пшениці, ячменю, вівса та інших культур. Але, щоб насіння відповідало встановленим нормативам якості, необхідно контролювати його виробництво на всіх етапах. А для цього необхідно мати висококваліфіковані кадри аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів) насіння. Для підготовки аудиторів із сертифікації насіння, і для використання у повсякденній роботі розроблено даний посібник.

Насінництво - галузь рослинництва, що забезпечує розмноження та виробництво сортового і гібридного насіння.

Насінництво вирішує наступні питання: розмноження насіння; збереження сортових ознак і біологічної чистоти; формування високих урожайних якостей насіння; виробництво необхідної кількості насіння для забезпечення потреби товаровиробників і створення страхових фондів.

Сорт - окрема група споріднених рослин (клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція) в рамках нижчого із відомих ботанічних таксонів, яка:

- може бути визначена ступенем прояву ознак, що є результатом діяльності даного генотипу або комбінації генотипів;

- може бути відрізнена від будь-якої іншої групи рослин ступенем прояву принаймні однієї з цих ознак;

- може розглядатися як єдине ціле з точки зору її придатності для відтворення в незмінному вигляді цілих рослин сорту.

Сорт (гібрид) є одним із засобів підвищення врожайності, поліпшення якості і зниження собівартості продукції.Для реалізації потенціалу сорту (гібрида) необхідно перш за все мати високоякісне насіння цього сорту (гібрида).

Насіння - генеративні і вегетативні органи рослин, що використовують для їхнього відтворення та розмноження.

Насінницький посів - поле (ділянка), засіяне насінням визнаного сорту (самозапиленої лінії або гібрида) з метою отримання насіння, призначеного для подальшого його репродукування або для сівби з метою отримання товарної продукції.

В процесі масового і тривалого вирощування сортів (гібридів) їх якість погіршується. Основними причинами, що викликають зниження сортових якостей є: механічне і біологічне засмічення, ураження хворобами і шкідниками.

Механічне засмічення відбувається при порушенні чергування культур і сортів у насіннєвій сівозміні; неякісному очищенні сівалок від насіння попередньо висіяної культури чи сорту; збиранні одним комбайном насіннєвих ділянок кількох сортів або культур; тимчасовому складуванні насіння на токових майданчиках; обробці неочищеними, після попереднього сорту чи культури, насіннєвими машинами; пакуванні в бувшу у використанні тару; недбалому складуванні і зберіганні. Механічне засмічення завжди є результатом недбалого ставлення до вимог насіннєвої технології.

Біологічне засмічення відбувається при перезапиленні перехреснозапильних культур: в разі недотримання норм просторової ізоляції; несвоєчасного проведення сортових прополок; порушення чергування культур і сортів у насіннєвій сівозміні; появи мутантів.

Ураження рослин хворобами (грибні, вірусні, бактеріальні) і шкідниками, як правило, відбувається при недотриманні технології вирощування і зберігання насіння.

З метою поліпшення сортових якостей сортів (гібридів) проводиться сортооновлення.

Сортооновлення- це заміна сортового насіння низьких генерацій на насіння того самого сорту, але вищих генерацій. Генерація насіння - насіннєве покоління у межах певної категорії.

Насінництво тісно пов'язане з селекційною роботою за результатами якої з'являються нові більш врожайні з поліпшеними показниками якості сорти (гібриди). Для впровадження в виробництво нових сортів (гібридів) проводиться сортозміна.

Сортозміна- це заміна у виробництві старого сорту (гібрида) на новий сорт (гібрид).

Щоб виробляти якісне насіння в достатній кількості, своєчасно проводити сортооновлення і сортозміну необхідно мати вдосконалену систему насінництва.

1. ЗАКОНОДАВЧА БАЗА СУЧАСНОГО НАСІННИЦТВА В УКРАЇНІ

Законодавство України у сфері насінництва базується на Конституції України та Цивільному кодексі України, і складається з законів України «Про насіння і садивний матеріал», «Про охорону прав на сорти рослин», інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.

Державне управління та регулювання у сфері насінництва здійснюють Кабінет Міністрів України і центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику у сфері насінництва.

1.1 Система насінництва

Система насінництва - комплекс взаємопов'язаних організаційних, наукових і агротехнологічних заходів, спрямованих на виробництво, реалізацію та використання насіння сортів рослин.

Згідно з Законом України «Про насіння і садивний матеріал» система насінництва в Україні складається з ланок добазового, базового й сертифікованого насінництва та державного резервного насіннєвого фонду.

Відповідно до цього, насіння поділяється на такі категорії: добазове, базове, сертифіковане.

Державний резервний насіннєвий фонд створюється в обсягах (не менше п'яти відсотків потреби держави в базовому і сертифікованому насінні), затверджених Кабінетом Міністрів України, для забезпечення насінням районів, що не виробляють власного насіння або мають обмежені можливості для його виробництва, надання допомоги у разі знищення або пошкодження насінницьких посівів внаслідок стихійного лиха, а також для забезпечення сортооновлення, сортозаміни та реалізації насіння за міжнародними договорами України.

Наукове забезпечення насінництва здійснюють Національна академія аграрних наук України, Національна академія наук України, інші науково-дослідні установи, наукові організації та фізичні особи, які проводять наукові дослідження у сфері насінництва, а також наукові організації та їх дослідні господарства, що діють у системі вищої професійної освіти в цій сфері, відповідно до своїх повноважень (прав), а також інші організації, що проводять дослідження у сфері насінництва в установленому законом порядку.

Для належного функціонування системи насінництва центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, забезпечує ведення в електронній формі та є держателем таких державних реєстрів:

1. Реєстр суб'єктів насінництва та розсадництва.

2. Реєстр аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів).

3. Реєстр органів з оцінки відповідності.

4. Реєстр сертифікатів на насіння.

Відомості, що містяться у зазначених державних реєстрах, є відкритими і загальнодоступними.

Реєстр суб'єктів насінництва та розсадництва - перелік суб'єктів насінництва та розсадництва, які виробляють насіння та/або садивний матеріал для реалізації відповідно до вимог Закону.

Для включення до Реєстру суб'єктів насінництва та розсадництва фізична особа - підприємець або юридична особа подає заяву до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, в якій, крім відомостей про таку особу, зазначається:

- наявність у штатному розписі спеціаліста відповідної кваліфікації для організації насінництва, або наявність відповідної кваліфікації для організації насінництва безпосередньо у фізичної особи - підприємця;

- наявність матеріально-технічної бази, необхідної для провадження господарської діяльності у сфері насінництва;

- ботанічний таксон, назва сорту, категорія (генерація) та кількість (обсяг) насіння, включеного до виробничої програми;

- номер та дата видачі документа, на підставі якого фізичною особою - підприємцем або юридичною особою набуто право на використання сорту (гібрида, батьківського компонента).

Внесення підприємств та юридичних осіб до Реєстру суб'єктів насінництва та розсадництва проводиться щорічно за результатами атестації.

Атестаційні вимоги до суб'єктів насінництва:

1. Виробництво насіння еліти повинно проводитися згідно з нормативними документами про виробництво насіння первинних ланок та еліти.

2. При вирощуванні насіння в спеціалізованих насінницьких господарствах повинно бути забезпечено:

а) укладання ліцензійних договорів на право використання сорту;

б) кращі попередники;

в) збереження високої чистоти та типовості, чистосортності;

г) одержання фізіологічно повноцінного насіння з високими посівними якостями та врожайними властивостями;

ґ) забезпечення комплексу захисту посівів від хвороб, шкідників та бур'янів;

д) прискорене розмноження насіння нових сортів;

е) дотримання норм просторової ізоляції;

є) проведення видових і сортових прополок, запобігання механічному та біологічному засміченню іншими сортами, культурами;

ж) ретельна очистка та сортування насіння з доведенням його до високих посівних кондицій;

з) дотримання умов зберігання насіння.

3. Забезпеченість матеріально-технічною базою (збиральна, насіннєвоочисна техніка, складські приміщення, сушильне обладнання).

4. Ведення насінницької документації та бухгалтерського обліку.

Рішення про включення фізичної особи - підприємця або юридичної особи до Реєстру суб'єктів насінництва та розсадництва або про відмову у включенні до цього реєстру приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, протягом 10 календарних днів з дня надходження заяви. Копія рішення вручається (направляється) фізичній особі - підприємцю або юридичній особі не пізніше наступного робочого дня після його прийняття. Вручення (направлення) копії рішення здійснюється в будь-який спосіб, що забезпечує наявність доказів здійснення такого вручення (направлення).

Якщо протягом строку розгляду заяви центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, не прийме рішення про включення або вмотивовану відмову у включенні до Реєстру суб'єктів насінництва та розсадництва, фізична особа - підприємець або юридична особа має право на виробництво насіння і садивного матеріалу для їх реалізації без включення до Реєстру суб'єктів насінництва та розсадництва з останнього дня строку розгляду заяви.

Виключними підставами для відмови у включенні до Реєстру суб'єктів насінництва та розсадництва є:

- невідповідність поданих документів вимогам цього Закону;

- виявлення у поданих документах недостовірної інформації.

У разі зміни інформації про ботанічний таксон, назву сорту, категорію (генерацію) та кількість (обсяг) насіння, садивного матеріалу, включеного до виробничої програми, або номера та дати видачі документа, на підставі якого набуто право на використання сорту (але не рідше одного разу на рік), суб'єкт насінництва та розсадництва зобов'язаний подавати оновлені відомості до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.

Рішення про виключення суб'єкта насінництва та розсадництва з Реєстру суб'єктів насінництва та розсадництва приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, у разі:

- подання суб'єктом насінництва та розсадництва заяви про виключення з Реєстру суб'єктів насінництва та розсадництва;

- неподання суб'єктом насінництва та розсадництва оновлених відомостей про ботанічний таксон, назву сорту, категорію (генерацію) та кількість (обсяг) насіння, садивного матеріалу, включеного до його виробничої програми, або номера та дати видачі документа, на підставі якого ним набуто право на використання сорту;

- систематичного грубого порушення законодавства у сфері насінництва та розсадництва;

- припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Реєстр суб'єктів насінництва та розсадництва містить такі відомості:

- найменування/прізвище, ім'я та по батькові суб'єкта насінництва, його місцезнаходження/місце проживання;

- ботанічний таксон, назва сорту, який він виробляє;

- категорія (генерація) та кількість (обсяг) насіння, включеного до виробничої програми;

- номер та дата видачі документа, на підставі якого фізичною особою - підприємцем або юридичною особою набуто право на використання сорту.

Підприємства та юридичні особи не внесені до Реєстру суб'єктів насінництва та розсадництва, не мають права виробляти насіння для реалізації.

Реєстр аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів) - перелік осіб, що отримали свідоцтво аудитора з сертифікації (агронома-інспектора).

Особа, яка отримала свідоцтво аудитора з сертифікації (агронома-інспектора), включається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, до Реєстру аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів) не пізніше наступного робочого дня з дня видачі їй свідоцтва аудитора з сертифікації (агронома-інспектора).

Рішення про виключення особи з Реєстру аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів) приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, у разі скасування свідоцтва аудитора із сертифікації (агронома-інспектора) не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення про скасування свідоцтва.

Оновлення інформації Реєстру аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів) здійснюється протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення, що має наслідком зміну відомостей, що містяться в Реєстрі аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів), крім інформації про включення або виключення особи з Реєстру аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів), яка оновлюється у строки, встановлені Законом.

Реєстр аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів) містить такі відомості:

- прізвище, ім'я та по батькові аудитора із сертифікації (агронома-інспектора);

- дата видачі та номер свідоцтва аудитора із сертифікації (агронома-інспектора);

- дата видачі та номер свідоцтва про підвищення кваліфікації (за наявності);

- види робіт, які аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) має право здійснювати;

- дата скасування чи тимчасового зупинення дії свідоцтва аудитора із сертифікації (агронома-інспектора);

- посада аудитора із сертифікації (агронома-інспектора), якщо аудитор провадить свою діяльність як посадова особа центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, чи державного підприємства, установи, організації, що входить до сфери управління такого органу.

Порядок ведення Реєстру аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Для отримання свідоцтва аудитора із сертифікації (агронома-інспектора) особа повинна:

а) мати повну вищу агрономічну освіту та стаж роботи за спеціальністю не менше одного року;

б) пройти атестацію шляхом складання кваліфікаційного іспиту.

Особа, яка має намір скласти кваліфікаційний іспит, подає до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику:

а) заяву встановленого зразка;

б) копію документа про повну вищу освіту;

в) документ, що підтверджує стаж роботи.

Під час проведення кваліфікаційного іспиту перевіряється та підтверджується рівень теоретичних і практичних знань та умінь особи у сфері насінництва.

Особі, яка успішно склала кваліфікаційний іспит, видається свідоцтво аудитора із сертифікації (агронома-інспектора). У свідоцтві зазначається вид робіт, які аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) має право здійснювати. Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, допускається до його повторного складання не раніше ніж через два місяці.

Свідоцтво аудитора із сертифікації (агронома-інспектора) є безстроковим та видається безоплатно. Аудитори із сертифікації (агрономи-інспектори) зобов'язані не рідше одного разу на три роки підвищувати свою кваліфікацію. Порядок підвищення кваліфікації та внесення відповідної інформації до Реєстру аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів) встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику. Невиконання вимоги щодо підвищення кваліфікації у встановлені цим Законом строки є підставою для тимчасового зупинення дії свідоцтва аудитора із сертифікації (агронома-інспектора) на період до одержання свідоцтва про підвищення кваліфікації.

Рішення про тимчасове зупинення дії свідоцтва аудитора із сертифікації (агронома-інспектора) приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.

Дія свідоцтва аудитора із сертифікації (агронома-інспектора) поновлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, протягом п'яти днів з дня одержання свідоцтва про підвищення кваліфікації.

Свідоцтво аудитора із сертифікації (агронома-інспектора) скасовується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, у таких випадках:

а) за зверненням аудитора із сертифікації (агронома-інспектора);

б) за рішенням суду, у тому числі щодо обмеження дієздатності особи, яка є аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою;

в) надання завідомо неправдивих відомостей, що призвели до прийняття рішення про видачу свідоцтва аудитора із сертифікації (агронома-інспектора);

г) у разі встановлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва, факту систематичного грубого порушення аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором) законодавства у сфері насінництва та розсадництва;

д) на підставі свідоцтва про смерть.

Порядок видачі, скасування, тимчасового зупинення дії та форма свідоцтва аудитора із сертифікації (агронома-інспектора) встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) може провадити свою діяльність як незалежний експерт або як посадова особа центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, чи державного підприємства, установи, організації, що входить до сфери його управління.

Аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) з урахуванням обмежень, встановлених цим Законом, має право здійснювати у сфері насінництва:

а) визначення сортових якостей насіння та видачу актів польового оцінювання;

б) відбір проб;

в) брати участь у маркуванні партій насіння.

Роботи з визначення сортових якостей насіння (польове оцінювання) категорій добазового і базового насіння проводить виключно аудитор із сертифікації (агроном-інспектор), який є посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, чи державного підприємства, установи, організації, що входить до сфери його управління, а роботи із визначення сортових якостей категорії сертифікованого насіння можуть проводити будь-які аудитори із сертифікації (агрономи-інспектори), за умови вибіркового оцінювання таких робіт аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором), який є посадовою особою відповідного центрального органу виконавчої влади чи державного підприємства, установи, організації, що входить до сфери управління такого органу.

Аудитори із сертифікації (агрономи-інспектори) несуть відповідальність за результати та якість своєї роботи у сфері насінництва згідно із законом.

Реєстр органів з оцінки відповідності - перелік підприємств, установ, організацій чи їхніх підрозділів, що акредитовані і уповноважені на здійснення оцінки відповідності у сфері насінництва.

Рішення про включення до Реєстру органів з оцінки відповідності приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття рішення про уповноваження.

Реєстр органів з оцінки відповідності містить відомості про юридичну особу, її матеріально-технічну базу, кількість кваліфікованого персоналу, який працює на постійній основі, наявність лабораторій.

Оновлення інформації Реєстру органів з оцінки відповідності здійснюється протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про зміну відомостей, що містяться в Реєстрі органів з оцінки відповідності.

Підприємство, установа, організація чи їхній підрозділ виключається з Реєстру органів з оцінки відповідності та позбавляється права на здійснення діяльності з оцінки відповідності у сфері насінництва у разі скасування атестата про акредитацію або рішення про уповноваження.

Порядок ведення Реєстру органів з оцінки відповідності встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Орган з оцінки відповідності має право здійснювати діяльність з оцінки відповідності у сфері насінництва лише за умови, що він уповноважений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.

Орган з оцінки відповідності:

а) встановлює відповідність насіння вимогам законодавства у сфері насінництва шляхом визначення посівних якостей насіння;

б) здійснює лабораторний сортовий контроль насіння;

в) видає сертифікати на сортові і посівні якості насіння;

г) здійснює інші функції, на виконання яких його уповноважено відповідно до цього Закону.

Реєстр сертифікатів на насіннямістить відомості про видані сертифікати на насіння.

Відомості про видані сертифікати на насіння вносяться до Реєстру сертифікатів на насіння суб'єктом видачі відповідного сертифіката не пізніше наступного робочого дня з дня видачі.

Реєстр сертифікатів на насіння містить такі відомості:

- номер, дата видачі та строк дії відповідного сертифіката;

- найменування/прізвище, ім'я та по батькові суб'єкта насінництва та розсадництва, якому видано сертифікат;

- ботанічний таксон, назва сорту, категорія (генерація), номер та маса партії, номери етикеток;

- інформація (відмітка) про скасування сертифіката.

Порядок ведення Реєстру сертифікатів на насіння встановлюється Кабінетом Міністрів України.

1.2 Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин

Майнові і особисті немайнові відносини, що виникають у зв'язку з набуттям, здійсненням та захистом прав інтелектуальної власності на сорти рослин регулює Закон України «Про охорону прав на сорти рослин».

На знов створений сорт (гібрид, батьківський компонент) автор сорту (селекціонер), роботодавець, правонаступник автора або роботодавця подає заявку до Компетентного органу (Український інститут експертизи сортів рослин). Компетентний орган проводить формальну і кваліфікаційну експертизу за результатами якої формулюється обґрунтований експертний висновок згідно якого Компетентний орган приймає рішення про державну реєстрацію сорту і видачу патенту, або рішення про відмову в реєстрації сорту і видачі патенту.

На підставі рішення про державну реєстрацію сорту здійснюється реєстрація майнових прав інтелектуальної власності і майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту рослин. Відомості вносяться до Державного реєстру прав інтелектуальної власності на сорти рослин (далі Реєстр патентів) і до Державного реєстру сортів рослин придатних для поширення в Україні (далі Реєстр сортів рослин України).

Реєстр патентів містить сукупність офіційних відомостей щодо державної реєстрації майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, які постійно зберігаються на електронному та паперовому носіях. Такими відомостями, зокрема, є:

а) номер та дата реєстрації прав на сорт;

б) зазначення ботанічного таксона (латинською та українською мовами);

в) назва сорту;

г) номер та дата подання заявки;

д) дата пріоритету;

е) опис сорту;

є) дата публікації відомостей про реєстрацію прав на сорт;

ж) ім'я автора (авторів); ім'я (назва) особи, яка є володільцем патенту сорту і зберігає сорт;

з) відомості про надання ліцензій на використання сорту;

и) відомості про передачу прав на сорт.

Державний реєстр сортів рослин придатних для поширення в Україні містить сукупність офіційних відомостей щодо державної реєстрації майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту рослин, які постійно зберігаються на електронному та паперовому носіях. Такими відомостями, зокрема, є:

а) зазначення ботанічного таксона (латинською та українською мовами);

б) назва сорту;

в) заявник;

г) номер заявки;

е) опис сорту;

є) зазначення характеристик придатності сорту для поширення в Україні;

ж) географічні і зонові рекомендації використання сорту.

Сорти, не внесені до Реєстру сортів рослин України, забороняється поширювати в Україні, якщо інше не встановлено законом.

На підставі рішення про державну реєстрацію прав на сорт (гібрид, батьківський компонент), компетентний орган, в десятиденний строк, видає заявникові (особа, яка подала заявку) патент - охоронний документ, що засвідчує пріоритет і майнове право інтелектуальної власності на сорт рослин (додаток А); і свідоцтво про державну реєстрацію сорту рослин - охоронний документ, що засвідчує майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту рослин (додаток В). Таким чином, заявник стає повноправним власником майнового права інтелектуальної власності на сорт рослин та його поширення.

Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин починається з наступного дня після дати державної реєстрації права та закінчується в останній деньтридцятого календарного року, що відлічується з 1 січня року, наступного за роком державної реєстрації цих прав.

Майновими правами інтелектуальної власності на сорт рослин є право володільця патенту на використання сорту та виключне право на дозвіл чи заборону використання сорту іншими особами.

Виключне право на дозвіл чи заборону використання сорту полягає в тому, що ніхто без дозволу володільця патенту не може здійснювати щодо посадкового матеріалу сорту такі дії:

а) виробництво або відтворення (з метою розмноження);

б) доведення до кондиції з метою розмноження;

в) пропонування до продажу;

г) продаж або інший комерційний обіг;

д) вивезення за межі митної території України;

е) ввезення на митну територію України;

є) зберігання для будь-якої із цілей, зазначених у пунктах «а» - «е» цієї частини.

Майновим правом інтелектуальної власності на поширення сорту рослин є право його володільця на поширення сорту і на дозвіл чи заборону поширення сорту іншими особами.

Право на дозвіл чи заборону поширення сорту полягає в тому, що без дозволу власника майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту рослин не можуть здійснюватися щодо посадкового матеріалу сорту такі дії:

а) пропонування до продажу;

б) продаж або інший комерційний обіг;

в) зберігання для будь-якої із цілей, зазначених у пунктах «а» і «б» цієї частини.

Власник майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту має право передати своє право на поширення сорту на підставі договору будь-якій особі,яка стає його правонаступником.

Володілець патенту можевидати будь-якій особі дозвіл (ліцензію) на використання сорту на підставі ліцензійного договору (додаток С). За ліцензійним договором володілець патенту (ліцензіар) передає право на використання сорту іншій особі (ліцензіату), яка бере на себе зобов'язання вносити ліцензіару обумовлені договором платежі і здійснювати інші дії, передбачені ліцензійним договором.

Розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності можуть здійснюватися на підставі: виключної ліцензії, невиключної ліцензії, примусової ліцензії.

За договором про виключну ліцензію, ліцензіату надається виключне право на використання об'єкта інтелектуальної власності в повному обсязі (на монопольних засадах), на визначеній території і на обумовлений строк. При цьому виключається можливість використання ліцензіаром цього об'єкта у частині, що передається ліцензіату, а також видачі ліцензії на його використання іншими особами на цій самій території в обсязі наданих ліцензіату прав. За виключною ліцензією право на використання об'єкта інтелектуальної власності належить виключно ліцензіату, який отримує право і на видачу субліцензій. Водночас права ліцензіата на використання об'єкта інтелектуальної власності, отримані за виключною ліцензією, обмежуються терміном і територією дії угоди, а також зазначеним у ній способом використання.

За договором про невиключну ліцензію ліцензіар надає ліцензіату право на використання об'єкта інтелектуальної власності, зберігаючи за собою всі права, зокрема право надання таких самих ліцензій третім особам. Таким чином, за умов надання невиключної ліцензії ліцензіаром може бути власник як патенту, так і виключної ліцензії. При цьому ліцензіари та ліцензіати конкурують між собою. Відтак невиключні ліцензії, як правило, надаються тоді, коли е постійний попит на продукцію, що виготовляється із застосуванням запатентованого об'єкта інтелектуальної власності.

Кабінет Міністрів України і суд може видати на строк до чотирьох років примусову ліцензію визначеній ним особі з мотивів надзвичайної суспільної необхідності та за умови воєнного чи надзвичайного стану з виплатою відповідної компенсації володільцю патенту. Примусова ліцензія може бути тільки невиключною, з визначенням обсягу використання сорту, строку дії дозволу, розміру та порядку виплати винагороди володільцю патенту. При цьому Кабінет Міністрів України може вимагати від володільця патенту надати на прийнятних фінансових умовах у розпорядження ліцензіата матеріал для розмноження сорту в обсягах, достатніх для належного здійснення прав, наданих примусовою ліцензією. Примусова ліцензія на використання сорту дає право особі, яка її отримує, використовувати сорт без дозволу володільця патенту.

Ліцензійний договір та договір про передачу майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин вважаються дійсними, якщо вони укладені уписьмовій формі і підписані сторонами.

Ліцензійний договір втрачає силу, якщо стануть відомі факти порушення будь-яких авторських прав та прав власності щодо запатентованого чи зареєстрованого сорту, визначених чинним законодавством.

1.3 Право на виробництво і реалізацію насіння

Основні засади виробництва та обігу насіння, а також порядок здійснення державного контролю за ним, визначає Закон України «Про насіння і садивний матеріал».

До об'єктів насінництва належать: види рослин; сорти рослин (лінія, гібрид першого покоління, популяція); насіння; насіннєві посіви.

До суб'єктів насінництва належать фізичні особи - підприємці та юридичні особи, які здійснюють виробництво насіння для його реалізації.

Згідно цього закону право на виробництво та реалізацію насіння сортів (гібридів, батьківських компонентів) мають наступнісуб'єкти насінництва:

1. власник сорту (гібрида, батьківського компонента);

2. підприємці та юридичні особи за умови додержання майнових прав інтелектуальної власності на сорти рослин, тобто:

а)отримали право на поширення сорту від власника майнового права інтелектуальної власності на підставі договору, і стали його правонаступником;

або

б)отримали дозвіл (ліцензію) відповідного володільця патенту на використання сорту (гібрида, батьківського компонента).

Вище наведені суб'єкти насінництва, можуть виробляти та реалізовувати насіння сортів (гібридів, батьківських компонентів), за умови їх включення до Реєстру суб'єктів насінництва та розсадництва.

Права та обов'язки суб'єктів насінництва.

Суб'єкти насінництва мають право:

- на перевагу при розташуванні насіннєвих посівів сортів рослин (батьківських компонентів, гібридів) перехреснозапильних культур перед іншими товаровиробниками;

- вимагати відшкодування завданих збитків від перехресного запилення посівів перехреснозапильних культур іншим сортом внаслідок порушення їхнього права на перевагу при розташуванні насіннєвих посівів, встановленого цим Законом;

- звертатися до відповідних органів виконавчої влади або до суду в разі порушення прав, наданих їм цим Законом;

- брати участь у виконанні державних цільових програм щодо виробництва насіння;

- брати участь у формуванні державного резервного насіннєвого фонду.

Порядок узгодження розташування насіннєвих посівів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.

Суб'єкти насінництва зобов'язані:

- додержуватися майнових прав інтелектуальної власності на сорти рослин при виробництві та реалізації насіння;

- додержуватися технологічних і методичних вимог у сфері насінництва щодо збереження сортових якостей, біологічних і урожайних властивостей сорту та посівних якостей насіння;

- гарантувати відповідність насіння, що підлягає реалізації, сортовим і посівним (товарним) якостям, зазначеним у сертифікатах на насіння;

- зберігати дублікати проб насіння і упродовж строку дії сертифікатів на насіння;

- вести щодо кожного сорту насінницьку документацію за встановленими формами і зберігати її протягом трьох років;

- додержуватися встановленого законодавством у сфері насінництва порядку пакування, маркування, транспортування та зберігання насіння;

- відшкодовувати матеріальні збитки споживачу в разі реалізації йому некондиційного насіння;

- здійснювати внутрішньогосподарський контроль за виробництвом та обігом насіння.

Посадові особи суб'єкта насінництва, в разі проведення заходів державного контролю, зобов'язані сприяти посадовим особам, які здійснюють державний контроль у сфері насінництва, у виконанні їхніх повноважень.

Суб'єкти насінництва також можуть мати інші права та обов'язки, визначені законом.

1.4 Введення в обіг насіння

Насіння вводиться в обіг після його сертифікації. Сертифікація насіння - комплекс заходів, спрямованих на визначення сортових і посівних якостей насіння з метою документального підтвердження відповідності вимогам законодавства у сфері насінництва. Сертифікати на насіння можуть бути видані, якщо:

а) насіння належить до сорту, занесеного до Реєстру сортів рослин України;

б) насіння засортовими та посівними якостями відповідає вимогам законодавства у сфері насінництва.

Визначення сортових якостей насіння здійснюється шляхом польового оцінювання, ділянкового та лабораторного сортового контролю на відповідність сорту морфологічним ознакам, визначеним при його реєстрації.

Польове оцінювання посівного матеріалу, призначеного для реалізації, проводиться щорічно, незалежно від обсягів виробництва, з метою визначення сортових якостей та видачі сертифіката (додаток D).

Якщо посів за сортовими якостями не відповідає вимогам до заявленої категорії, одержане насіння може бути переведено в нижчу категорію, вимогам якої воно відповідає. У разі якщо посів не відповідає вимогам заявленої категорії, аудитор з сертифікації (агроном-інспектор) знижує її до тієї категорії, вимогам якої він відповідає. У разі невідповідності посіву вимогам, встановленим законодавством у сфері насінництва, він вилучається з числа насіннєвих.

Насіння, яке не може бути використане на посів, продовольчі, кормові або інші цілі, знищується під наглядом посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва, за рахунок власника насіння.

За результатами визначення сортових якостей аудитор з сертифікації (агроном-інспектор) видає акт польового оцінювання (інспектування), який є підставою для видачі сертифіката, що засвідчує сортові якості насіння.

Визначення посівних якостей насіння здійснюється органом з оцінки відповідності шляхом аналізу проб, відібраних від партій насіння аудиторами з сертифікації (агрономами-інспекторами).

Якщо, за результатами аналізу проб, насіння відповідає вимогам законодавства у сфері насінництва, на таке насіння видається сертифікат, що засвідчують посівні якості насіння (додаток E).

За результатами проведення сертифікації видаються сертифікати, що засвідчують сортові або посівні якості насіння.

Кожна партія насіння для реалізації повинна супроводжуватися сертифікатом, що засвідчує його сортові якості, та сертифікатом, що засвідчує його посівні якості.

Сертифікації підлягає:

а) насіння сорту, занесеного до Реєстру сортів рослин України;

б) насіння сорту, занесеного до Переліку сортів рослин ОЕСР, тих рослин, до схем сертифікації яких приєдналася Україна та які вирощуються з метою експорту.

Сертифікати видаються на платній основі.

Порядок формування вартості послуг із проведення сертифікації у сфері насінництва органами з оцінки відповідності державної форми власності та аудиторами із сертифікації (агрономами-інспекторами), які провадять свою діяльність як посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, чи державного підприємства, установи, організації, що входить до сфери його управління, визначається Кабінетом Міністрів України.

Оплата послуг з проведення сертифікації органами з оцінки відповідності приватної форми власності та аудиторами із сертифікації (агрономами-інспекторами), які провадять свою діяльність як незалежні експерти, здійснюється на договірних засадах.

Суб'єктами видачі сертифікатів, що засвідчують сортові якості насіння, є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, або органи з оцінки відповідності, що входять до сфери його управління.

Суб'єктами видачі сертифікатів, що засвідчують посівні якості насіння, є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, або органи з оцінки відповідності будь-якої форми власності.

Порядок проведення сертифікації, видачі та скасування сертифікатів на насіння та форма сертифікатів на насіння затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Взяття проб і визначення сортових та посівних якостей насіння, що експортується, здійснюється відповідно до міжнародних правил.

Використання невизнаного насіння. Кондиційне насіння сортів, не занесених до Реєстру сортів рослин України, можуть використовуватися для посівних цілей лише у разі, якщо:

а) їх розмноження передбачено міжнародним договором для вивезення за межі України;

б) заявник сорту створює запас насіння в період проведення державної науково-технічної експертизи.

У разі складних погодно-кліматичних умов, що призвели до недобору насіння сільськогосподарських рослин, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, може дозволити ввезення насіння сорту, не внесеного до Реєстру сортів рослин України.

Ввезення та вивезення насіння. Насіння дозволяється ввозити в Україну за умови належності його до сорту, який занесений до Реєстру сортів рослин України.

Насіння сорту, який занесений до Реєстру сортів рослин Організації економічного співробітництва та розвитку, тих сільськогосподарських рослин, до схем сортової сертифікації яких приєдналася Україна, ввозиться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику у сфері насінництва, за умови, що воно призначене для розмноження і наступного вивезення за межі країни.

Митне оформлення насіння здійснюється за наявності сертифікатів країни експортера.

Насіння сортів рослин, не занесених до Реєстру сортів рослин України та/або до Реєстру сортів рослин Організації економічного співробітництва та розвитку, ввозяться в Україну для селекційних, дослідних робіт і експонування суб'єктами господарювання незалежно від форми власності на основі підтвердження, що видається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Підтвердження надається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, на безоплатній основі в десятиденний строк з дня отримання клопотання про ввезення насіння для селекційних/дослідних робіт і експонування.

Порядок підтвердження для ввезення в Україну насіння сортів рослин для селекційних, дослідних робіт і експонування визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.

Вивезення насіння за межі митної території України здійснюється за дозволом власника сорту та супроводжується міжнародними сертифікатами.

Вивезення за межі митної території України дослідних зразків насіння сортів рослин, не занесених до Реєстру сортів рослин України, здійснюється з метою проведення експертизи на придатність до поширення в іншій країні або обміну генофондом, селекційних і науково-дослідних робіт, експонування.

Насіння, що вводиться в обіг, обов'язково маркується і пакується в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.

Суб'єкт насінництва гарантує відповідність сортових і посівних якостей насіння вимогам законодавства у сфері насінництва, про що зазначається у сертифікатах.

На придбане насіння гарантії діють протягом строку, визначеного в сертифікаті.

У разі порушення гарантій суб'єкт насінництва несе відповідальність згідно із законом.

Арбітражне (експертне) визначення посівних якостей насіння може здійснюватися на вимогу споживача або суб'єкта насінництва центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва.

Порядок арбітражного (експертного) визначення якості насіння та порядок оформлення відповідних заяв встановлюються Кабінетом Міністрів України.

1.5 Державний нагляд і відповідальність у сфері насінництва

Державний нагляд (контроль) у сфері насінництва здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва, та його територіальні органи в порядку, встановленому законом.

Здійснення державного нагляду (контролю) у сфері насінництва покладається на інспекторів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва.

Посадові особи, які здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері насінництва, у межах своїх повноважень при здійсненні заходів державного контролю мають право:

а) контролювати додержання суб'єктами насінництва вимог законодавства у сфері насінництва;

б) давати обов'язкові для виконання суб'єктами насінництва вказівки про усунення порушень щодо ведення насінництва і визначати строк усунення виявлених порушень;

в) безперешкодного доступу в будь-яке місце вирощування, оброблення та зберігання насіння відповідно до закону;

г) ознайомлюватися з документацією щодо насінництва, відкривати будь-яку упаковку (контейнер) з насінням для відбору контрольних проб;

д) накладати на винних осіб адміністративні стягнення за порушення вимог Закону та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цього Закону;

є) звертатися до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді зупинення або заборони реалізації насіння, якщо під час перевірки виявлено невідповідність їхніх якісних показників вимогам законодавства;

ж) виконувати інші повноваження, визначені законом.

Особи, винні в порушенні законодавства у сфері насінництва, несуть відповідальність згідно із законом.

Суб'єкт насінництва позбавляється права займатися виробництвом, реалізацією та використанням насіння шляхом виключення з Реєстру суб'єктів насінництва та розсадництва у разі систематичного грубого порушення ним законодавства у сфері насінництва.

У разі систематичного грубого порушення аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором) законодавства у сфері насінництва він позбавляється права провадити діяльність у сфері насінництва строком на п'ять років, а видане йому свідоцтво аудитора із сертифікації (агронома-інспектора) скасовується.

Накладення стягнення не звільняє винних осіб від відшкодування збитків у випадках і порядку, передбачених законом.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Дайте визначення термінів: сорт, насінництво, насіння, сортооновлення і сортозміна.

2. Причини зниження сортових якостей насіння при використанні його в продовж багатьох років.

3. Якими законами регламентується сучасне насінництво в Україні?

4. Сучасна система насінництва в Україні: головні ланки цієї системи та зміст їх роботи.

5. Держателем яких реєстрів, для належного функціонування системи насінництва, єцентральний орган виконавчої влади? Призначення кожного реєстру.

6. Хто має право на отримання свідоцтва аудитора із сертифікації (агронома-інспектора)? Права аудитора із сертифікації.

7. Куди вносяться відомості про реєстрацію майнового права інтелектуальної власності і майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту рослин?Охоронні документи, що засвідчують пріоритет і майнове право інтелектуальної власності на сорт рослин.

8. В чом полягає майнове право інтелектуальної власності на сорт рослин? Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин.

9. Хто має право на виробництво і реалізацію насіння? Права та обов'язки виробників насіння.

10. Якими шляхами передаються майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин?

11. Види ліцензійних платежів.

12. Що таке сертифікація насіння? В якому разі видаються сертифікати на насіння? Ввезення та вивезення насіння на/за територію України.

13. Суб'єкти видачі сертифікатів, що засвідчують сортові і посівні якості насіння.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України «Про охорону прав на сорти рослин» від 30.06.2016.

2. Закон України «Про насіння і садивний матеріал» від 30.06.2016.

3. Постанова Кабінету Міністрів України №97 від 21 лютого 2017 р. «Про затвердження Порядку проведення сертифікації, видачі та скасування сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал та форм сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал».

4. Постанова Кабінету Міністрів України №1185 від 03.10.2007 Про затвердження Національного стандарту N 4 «Оцінка майнових прав інтелектуальної власності».

2. КОНТРОЛЬ ЗА ЯКІСТЮ НАСІННЯ ПІД ЧАС ВИРОБНИЦТВА

...