Посібник для аудиторів із сертифікації насіння
Основи законодавчої бази сучасного насінництва в Україні. Контроль за сортовими і посівними якостями насіння кукурудзи, сорго, пшениці, ячменю, жита, тритикале, вівса, проса і гречки. Регламент і методика проведення сертифікації насіння цих культур.
Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
Вид | учебное пособие |
Язык | украинский |
Дата добавления | 27.10.2020 |
Размер файла | 284,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Орган із сертифікації розглядає заявку, проводить перевірку документів, не пізніше десяти робочих днів після отримання заявки приймає рішення щодо можливості виконання робіт із сертифікації і надає заявнику повідомлення, в якому відповідно до поданої заявки зазначаються аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) (залежно від категорії насіння), який буде проводити польове оцінювання посівів, відбір проб, а також інші умови, що пов'язані з проведенням сертифікації.
Орган із сертифікації укладає договір із заявником про надання відповідних послуг у строк, що не перевищує 30 днів з дня прийняття рішення щодо виконання робіт із сертифікації у разі залучення аудитора із сертифікації (агронома-інспектора), який є посадовою особою органу із сертифікації або його підрозділу.
Рішення про відмову у проведенні польового оцінювання посівів або насаджень приймається у разі:
- несвоєчасного подання заявником заявки та документів;
- подання документів не в повному обсязі.
Інспектування насінницьких посівів з визначення сортових якостей (польове оцінювання):
- категорій добазового і базового насіння проводить виключно аудитор із сертифікації (агроном-інспектор), який є посадовою особою центрального органу виконавчої влади;
- категорії сертифікованого насіння можуть проводити будь-які аудитори із сертифікації (агрономи-інспектори), за умови вибіркового оцінювання таких робіт аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором), який є посадовою особою відповідного центрального органу виконавчої влади чи державного підприємства, установи, організації, що входить до сфери управління такого органу.
До польового оцінювання насіннєвих посівів можуть залучатися у разі потреби селекціонери або представники володільця патенту та/або власника майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту.
За результатами польового оцінювання аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) складає акт польового оцінювання (для пшениці, ячменю, вівса та ін., додаток ) або акт польової апробації посіву (для кукурудзи і сорго, додаток 4) у трьох примірниках, форма якого затверджується Мінагрополітики.
Один примірник акту передається заявнику, другий залишається в аудитора із сертифікації (агронома-інспектора), який проводив польове оцінювання, третій надсилається до органу із сертифікації або його підрозділу, до якого заявником подано заявку на визначення сортових якостей насіння.
Аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) веде облік виданих актів польового оцінювання (інспектування) та несе персональну відповідальність за внесення до них даних.
На підставі акту польового оцінювання орган із сертифікації або його підрозділ, до якого заявником подано заявку на визначення сортових якостей насіння, оформляє сертифікат, що засвідчує сортові якості насіння, згідно з встановленою формою (додаток D), видає його заявнику не пізніше десяти робочих днів після попередньої оплати за його видачу та вносить відповідні дані до Реєстру сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал.
Суб'єкт насінництва або фізична особа - підприємець та/або юридична особа (далі - суб'єкт) формують партії насіння. З кожної сформованої партії аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором) або за його участю відбирається проба для проведення обстеження та аналізу насіння та здійснення ділянкового (ґрунтового) та лабораторного сортового контролю (контрольна проба) і оформляється акт у трьох примірниках за формою згідно з ДСТУ 4138-2002 “Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості”. Перший примірник акту видається суб'єкту, другий примірник разом з пробою передається до органу з оцінки відповідності для визначення посівних якостей насіння, третій примірник разом з контрольною пробою передається уповноваженій Мінагрополітики установі або організації для здійснення ділянкового (ґрунтового) та лабораторного сортового контролю.
Суб'єкт зберігає дублікати проб насіння (відповідно до біологічної здатності) протягом строку дії сертифікатів.
На випадок арбітражного (експертного) визначення посівних якостей насіння, призначеного для реалізації, одночасно відбирають дублікат першої проби з позначкою “Дублікат”. Дублікат першої проби оформляють актом з позначкою у правому верхньому куті “Для арбітражного визначення”. Акт та проба зберігаються в суб'єкта.
Кожній партії насіння аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором) присвоюється номер, який складається з шести символів (UA-01-01-001/0001-00):
1) літерний символ - UA - Україна;
2) двозначний символ - номер області (01);
3) двозначний символ - номер району (01);
4) тризначний символ - індивідуальний номер, присвоєний аудитору із сертифікації (агроному-інспектору) (001);
5) чотиризначний символ - порядковий номер партії, присвоєний аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором) (0001);
6) двозначний символ - останні цифри року збирання врожаю (00).
3.1.1.1. Інспектування насінницьких посівів кукурудзи і сорго
Інспектування (польове оцінювання) насінницьких посівів- комплекс заходів з офіційної перевірки сортових посівів кукурудзи і сорго щодо їх сортової ідентичності, рівня сортової чистоти (типовості) за морфологічними ознаками рослин і генеративних органів, ступеня стерильності волотей у стерильних аналогів та запилення іншими формами. Основна мета інспектування - визначити придатність сортових (гібридних) посівів для використання на насіннєві цілі. Для цього оцінюють сортові якості посівів та якість робіт на ділянках розмноження та гібридизації. Одночасно визначають засміченість посівів культурними рослинами, насіння яких важко відокремлюється, а також карантинними, злісними й отруйними бур'янами, встановлюють ступінь ураження посівів хворобами та шкідниками сільськогосподарських рослин, перевіряють дотримання господарством обов'язкових правил, які забезпечують вирощування високоякісного насіння (організація та якість робіт, агротехніка, просторова ізоляція, прополювання, проривання, підготовка насіннєсховищ тощо), оцінюють наявність карантинних об'єктів.
Інспектуванню підлягають насінницькі посіви усіх категорій (добазового, базового, сертифікованого) насіння.
Розподіл насіння кукурудзи і сорго на категорії і генерації наведено нижче (рис. 11).
Категорія насіння |
Генерація насіння |
||
Добазове насіння (ДН) |
насіння з посівів розсадників розмноження самозапилених ліній відновників фертильності, ліній закріплювачів стерильності та їх стерильних аналогів (РР-1, РР-2). |
||
Базове насіння (БН) |
насіння з посівів: |
||
а) |
супереліти, еліти, першої та другої генерації самозапилених ліній відновників фертильності, ліній закріплювачів стерильності та їх стерильних аналогів; |
||
б) |
першого покоління стерильних гібридів, які є жіночими компонентами інших типів гібридів; |
||
в) |
першого покоління фертильних гібридів, які є жіночими або чоловічими компонентами інших типів гібридів. |
||
Сертифіковане насіння (СН) |
насіння з рядків жіночих рослин ділянок гібридизації де отримують насіння гібридів кукурудзи і сорго першого покоління (F1), яке використовується для товарних посівів. |
Рисунок 11 - Категорії і генерації насіння кукурудзиі сорго
Інспектування посівів проводять у період вегетації рослин під час формування сортових якостей насіння у три етапи: попереднє обстеження, під час квітування рослин та апробація (за сортовими ознаками).
Попереднє обстеження сортових посівів проводять з метою перевірки насінницької документації та дотримання господарством комплексу насінницьких заходів і робіт з підтримання його сортових якостей. При цьому агроном-інспектор перевіряє:
а) документи на висіяне насіння;
б) внесення господарства до Реєстру суб'єктів насінництва та розсадництва відповідної категорії та наявність ліцензійного договору з власником (автором) сорту (гібрида);
в) відповідність сортових посівів заявленій площі;
г) наявність опису рослин заявленого сорту (гібрида, батьківського компонента);
д) додержання вимог технології виробництва насіння щодо:
- попередника;
- просторової ізоляції (табл. 1);
- схеми посіву;
- наявності поперечного (крайового) обсіву;
- відсутності змішування насіння батьківських компонентів;
- повноти видалення сортових домішок у рядках жіночого і чоловічого компонентів;
е) ступінь засміченості посіву бур'янами (в т. ч. карантинними, додаток K) і важко відокремлюваними видовими домішками, ураженості рослин хворобами і пошкодженню шкідниками.
Попереднє обстеження посівів проводять у строк, починаючи за два тижні до початку цвітіння рослин і завершуючи перед викиданням волотей. За результатами проведення попереднього обстеження агроном-інспектор складає акт, у якому при виявленні недоліків відображає їх перелік та шляхи усунення з метою збереження посіву як насінницького.
У випадку неможливості усунення таких недоліків як змішування насіння батьківських компонентів, наявність «падалиці» у результаті порушення вимог щодо попередника, порушення норм просторової ізоляції тощо складають відповідний акт бракування насінницького посіву, вилучаючи посів з числа насінницьких (додаток L). Подальші дії, пов'язані з інспектуванням цього посіву припиняють.
Таблиця 1 - Норми просторової ізоляції при розміщенні насінницьких посівів кукурудзи та сорго
Категорія посіву |
Гранична норма ізоляції (м), не менше |
||||
кукурудза |
сорго |
||||
Самозапилені лінії |
розсадники розмноження першого і другого року |
без достатнього захисту від небажаного запилення чужорідним пилком |
500 |
400 |
|
з наявністю штучних або природних перешкод, які є гарантованими завадами проти чужорідного запилення |
200 |
200 |
|||
супереліта і еліта |
500 |
400 |
|||
перша і друга генерації |
300 |
200 |
|||
Гібриди |
батьківські форми інших типів гібридів (F1) |
300 |
200 |
||
товарного призначення (F1) |
200 |
200 |
Обстеження під час квітування рослин. До цього обстеження приступають лише після усунення недоліків (якщо такі мали місце), відображених в акті попереднього обстеження.
На посівах добазового і базового насіння самозапилених ліній проводять мінімум два обстеження: перше на початку цвітіння, друге - в кінці цвітіння. На посівах базового насіння гібридів - батьківських компонентів кукурудзи, а також на посівах сертифікованого насіння (гібридів F1) проводять мінімум три обстеження.
Обстеження в період квітування рослин є обов'язковими на посівах, призначених для отримання:
- добазового і базового насіння стерильних аналогів самозапилених ліній кукурудзи всіх генерацій;
- базового насіння першого покоління гібридів (F1) кукурудзи, що є батьківськими компонентами для створення гібридів іншого типу;
- сертифікованого насіння (гібридів F1) товарного призначення, яке вирощують на фертильній та стерильній основі або за схемою «змішування» (для кукурудзи).
Терміни проведення обстежень в період квітування зазначені в таблиці 2та визначаються фазами розвитку рослин на ділянках гібридизації або ділянках розмноження стерильного аналога самозапиленої лінії.
Таблиця 2 - Терміни проведення польових обстежень сортових посівів кукурудзи та сорго під час квітування рослин
Культура |
Черговість обстеження в період квітування рослин |
Фаза (відсоток) квітування рослин жіночого компонента |
|
Кукурудза |
перше |
до 5% (визначається точно) |
|
друге |
40-60% (визначається окомірно) |
||
третє |
більше 90% (визначається окомірно) |
||
Сорго |
перше |
до 10% |
|
друге |
70-80% |
Обстеження проводять на пробних ділянках шляхом ретельного оцінювання рослин жіночого компонента з метою виявлення в рядках:
- фертильних рослин (в т.ч. напівфертильних) - в стерильній формі кукурудзи;
- рослин з необірваними квітучими волотями - в фертильній формі кукурудзи.
До фертильних відносять рослини:
- з цілком фертильними волотями;
- з напівфертильними волотями;
- з волотями у яких квітує більше 5 см центральної частини волоті або бокової гілочки;
- які мають пасинки (бокові пагони) з фертильною волоттю.
Пробні ділянки в кількості 20 шт. розміщують рівномірно на рядках жіночого компонента за найбільшою діагоналлю обстежуваного посіву. Під час першого обстеження по контролю запилення одна площадка включає два суміжних рядки жіночого компонента, під час другого і третього один рядок.
Таблиця 3 - Умови проведення польових обстежень під час квітування рослин на ділянках гібридизації та ділянках розмноження стерильних аналогів кукурудзи
Мета та схема вирощування насіння |
Черговість обстеження |
Мінімальна кількість облікових рослин з приймочками на базову площу посіву (до 50 га), шт. |
Додаткова кількість облікових рослин з приймочками на кожний гектар, що перевищує базову площу (не менше), шт. |
|
Розмноження стерильних аналогів самозапилених ліній. Отримання стерильних аналогів гібридів. |
перше |
200 |
4 |
|
Отримання першого покоління гібридів за схемами: а) на стерильній основі з відновленням фертильності; |
друге |
1000 |
20 |
|
б) на фертильній основі; в) за схемою „змішування”. |
третє |
Кількість облікових рослин на кожній з пробних ділянок зазначено в таблицях 3 і 4 та варіює в залежності від схеми насінництва та черговості обстеження під час квітування рослин. Обліковують тільки ті рослини жіночого компонента, які мають викинуті приймочки і/або фертильну волоть.
До групи рослин жіночого компонента зі стерильною волоттю зараховують ті, що викинули приймочки за не квітучої волоті.
До групи фертильної домішки рослин жіночого компонента відносять ті, що мають квітучу волоть незалежно від викидання приймочок качанами (для кукурудзи).
Таблиця 4 - Умови проведення інспектуванняпід час квітування рослин на ділянках гібридизації та ділянках розмноження стерильних аналогів сорго
Мета та схема вирощування насіння |
Черговість обстеження |
Мінімальна кількість облікових рослин на базову площу посіву (до 50 га), шт. |
Додаткова кількість облікових рослин на кожний гектар, що перевищує базову площу (не менше), шт. |
|
Розмноження стерильних аналогів самозапилених ліній |
перше |
500/500* |
10 |
|
друге |
1000/1000* |
20 |
||
Отримання насіння на ділянках гібридизації |
перше |
1000 |
20 |
|
друге |
*Аналіз форми за двома діагоналями
Не допускається розпочинати облік рослин на пробній ділянці з фертильного компонента. Рослини переглядаються поспіль, незалежно від їхньої фази розвитку.
При першому обстеженні за всіх схем отримання насіння проводять точний облік рослин жіночого компонента з викинутими приймочками та визначають їх відсоток.
При вирощуванні гібридного насіння кукурудзи за схемою «змішування» обстеження проводять незалежно (окремо) на стерильному і фертильному жіночому компоненті, а відсоток фертильних домішок визначають як середньоарифметичну величину між ними.
Результати оцінювання рослин на кожній пробній ділянці заносять до Журналу польового обстеження жіночого компонента у сортовому посіві кукурудзи (під час квітування) згідно з додатком M. На основі цих даних агроном-інспектор визначає наявність фертильних домішок у жіночого компонента під час квітування рослин. Належно оформлений журнал є основним первинним документом і повинен зберігатися протягом двох років.
На ділянках з вирощування базового насіння на стерильній основі (самозапилені лінії, гібриди-батьківські компоненти) під час кожного чергового обстеження під час квітування рослин допускається наявність фертильних домішок у жіночого компонента:
- кукурудзи - не більше 0,5%, а в сумі за три обстеження не більше 1%.;
- сорго - не більше 0,1% під час цвітіння та 0,1% - під час повної стиглості.
У разі виявлення на жіночому компоненті кукурудзи при першому обстеженні на ділянці гібридизації з вирощування гібридів (F1) товарного призначення більше 1% квітучих рослин при 5% викинутих приймочок, агроном-інспектор робить припис господарству, в якому зобов'язує протягом однієї доби організувати суцільне обривання волотей на рослинах жіночого компонента. Врожай насіння з такого посіву вважається вирощеним за схемою «на фертильній основі».
Під час кожного чергового обстеження під час квітування рослин на ділянках з виробництва сертифікованого насіння (гібриди F1) допускається наявність фертильних домішок у жіночого компонента:
- кукурудзи - не більше 1%, а в сумі за три обстеження максимум 2%;
- сорго - не більше 0,3% під час цвітіння та 0,1% - під час повної стиглості.
За наслідками кожного (чергового) обстеження посіву під час квітування, результати перевірки щоразу заносять до Акту польових обстежень на ділянках гібридизації та розмноження батьківських компонентів (додаток N).
У разі, якщо вимоги, щодо кількості фертильних домішок порушені, агроном-інспектор вибраковує посів з числа насінницьких із зазначенням причини вибракування. Подальші обліки на посіві припиняються.
При перевірці державним агрономом-інспектором роботи незалежних агрономів-інспекторів допускаються наступні граничні розбіжності результатів визначання ступеню стерильності на посівах:
- добазового насіння самозапилених ліній кукурудзи і сорго - 0,1%;
- базового насіння самозапилених ліній та гібридів кукурудзи, що є батьківськими компонентами - 0,2%;
- сертифікованого насіння гібридів (F1) товарного призначення кукурудзи та сорго - 0,3%.
Апробація посівів.Апробацію сортових насінницьких посівів здійснюють за сортовими ознаками рослин (додатки P; Q;R;S). Апробації підлягають посіви, які за результатами попередніх обстежень визнані придатними для використання урожаю з них на насінницькі цілі. Сильно забур'янені посіви, з наявністю карантинних бур'янів (додаток K), а також уражені хворобами та пошкоджені шкідниками понад встановлених нормативів з числа насінницьких вибраковуються.
Апробацію проводять шляхом ретельного оцінювання рослин та їх генеративних органів на пробних ділянках за характерними ознаками для даного сорту з метою виявлення частки нетипових:
- рослин і качанів у посіві кукурудзи;
- рослин і волотоей у посіві сорго.
Проводять апробацію за наявності чітко окреслених сортових (апробаційних) ознак (в т. ч. качанів) згідно з офіційним описом, у період воскової початку повної стиглості зерна.
У разі, якщо на ділянці розмноження самозапиленої лінії або ділянці гібридизації рослини чоловічого компонента видаляються до появи сортових ознак зерна, у період цвітіння проводиться апробація на предмет ідентифікації запилювача за ознаками рослин. Визначення відповідності опису рослин чоловічого компонента за ознаками рослини і волоті проводиться під час квітування рослин.
Апробацію проводять на 25-ти пробних ділянках. Пробні ділянки розміщують рівномірно на рядках батьківського компонента, що підлягає апробації, за найбільшою діагоналлю поля. Кількість облікових рослин залежно від категорій посіву зазначено в таблицях 5 і 6.
На посівах базового насіння самозапилених ліній і сортів (супереліта та еліта) рослини і качани у кукурудзи та волоті у сорго аналізують за двома діагоналями. При цьому типовість (сортову чистоту) визначають як середньоарифметичне значення результатів, отриманих з двох діагоналей.
Обчислення відсотка сортової чистоти (типовості) та інших показників, що визначають якість посіву, ведуть з точністю до десятих, використовуючи загальноприйняті правила заокруглення чисел.
Таблиця 5 - Умови апробації та нормативи якості сортових посівів кукурудзи
Категорія посіву |
Мінімальна кількість облікових рослин на базову площу посіву (до 50 га), шт. |
Додаткова кількість облікових рослин на кожний гектар, що перевищує базову площу, шт. |
Типовість, % (не менше) |
Максимальна кількість зернівок, уражених хворобами, шт. на 100 качанів |
||
Самозапилені лінії |
супереліта, еліта |
500/500* |
10/10* |
99,9 |
300 |
|
1 і 2 генерація |
500 |
10 |
99,8 |
500 |
||
Гібриди |
батьківські компоненти (F1) |
|||||
товарного призначення (F1) |
250 |
5 |
99,0 |
*Аналіз форми за двома діагоналями
Таблиця 6 - Умови апробації та нормативи якості сортових посівів сорго
Категорія посіву |
Мінімальна кількість облікових рослин на базову площу посіву (до 50 га), шт. |
Додаткова кількість облікових рослин на кожний гектар, що перевищує базову площу, шт. |
Типовість, % (не менше) |
Максимальна кількість волотей, уражених хворобами, шт. на 100 рослин |
||
Самозапилені лінії |
супереліта, еліта |
1000/1000* |
20/20* |
99,9 |
0 |
|
1 і 2 генерація |
1000 |
20 |
99,8 |
1 |
||
Гібриди батьківські компоненти та гібриди товарного призначення (F1) |
1000 |
20 |
99,5 |
2 |
||
Сорти та популяції |
супереліта, еліта |
1000/1000* |
20/20* |
1 |
||
1 і 2 генерація |
1000 |
20 |
99,0 |
2 |
*Аналіз форми за двома діагоналями
Особливості апробації посівів кукурудзи. На ділянках розмноження стерильних аналогів самозапилених ліній окремо проводять апробацію на рядках лінії закріплювача. На ділянках з вирощування насіння стерильних гібридів та гібридів першого покоління відновників фертильності, що є батьківськими компонентами, а також на ділянках гібридизації з отримання насіння першого покоління гібридів товарного призначення апробацію проводять як на жіночому, так і на чоловічому компоненті.
У разі, якщо на ділянці розмноження самозапиленої лінії або ділянці гібридизації рослини чоловічого компонента видаляються до появи сортових ознак зерна, у період цвітіння проводиться апробація на предмет ідентифікації запилювача за ознаками рослин. Техніка апробації така сама, як на жіночому компоненті.
Визначення відповідності опису рослин чоловічого компонента за ознаками рослини і волоті проводиться під час проведення апробації під час квітування рослин.
До групи типових рослин відносять ті, у яких основні зовнішні ознаки рослини і качана збігаються з наведеними в описі. Цю групу складають здорові качани, уражені хворобами та ушкоджені шкідниками. Качани, по яких неможливо встановити сортові ознаки через сильне ураження сажкою, до групи типових не зараховують. Групу нетипових рослин становлять ті, які за зовнішніми ознаками не відповідають опису.
При проведенні апробації необхідно приймати до уваги модифікаційний вплив погодних умов та екологічних чинників на прояв окремих ознак. Так, у посушливих умовах збільшується прояв кременистості ендосперму та зменшується його зубоподібність. В таких випадках до качанів з зубоподібним зерном відносять такі, зерно яких має крохмалистий ендосперм верхівки та невелике вдавлення на ній. Рожевий відтінок зерна може свідчити про ураження грибними хворобами. Розмитий фіолетовий відтінок зерна проявляється за умови вимивання водорозчинного антоціану з обгорток качанів до зерна в умовах сильних опадів у другій половині вегетації.
До качанів з червоним стрижнем відносять такі, що мають забарвлення від світло-рожевого до темно-червоного. Консистенцію зерна визначають у середній частині качана.
Кількість уражених качанів, визначають як загалом, так і окремо за хворобами (пухирчаста сажка, летюча сажка, фузаріоз, червона гниль, сіра гниль, біль, диплодіоз, нігроспоріоз та ін.), виходячи з кількості уражених зернівок у перерахунку на 100 качанів (загалом та по кожній хворобі). У разі виявлення ураженості качанів Helminthosporiummaydis, урожай з посіву не допускають до використання на насіннєві цілі.
Типовість чоловічого компонента повинна відповідати вимогам щодо генерації жіночого компонента. Генерація посіву на ділянках розмноження стерильних аналогів самозапилених ліній встановлюється за батьківським компонентом, який має найнижчий показник.
Результати оцінювання рослин батьківських компонентів за сортовими ознаками заносять до Журналу польової апробації батьківських компонентів сортового посіву кукурудзи (додаток T). Для випадку, коли на ділянці передбачається видалення рослин запилювача до формування сортових ознак качанів і зерна, дані заносяться до Журналу польової апробації чоловічого компонента сортового посіву кукурудзи (додаток U).
Особливості апробації насінницьких посівів сорго. Сортову чистоту (типовість) рослин визначають при огляді рослин “на пні”. В число облікових рослин входять усі домішки інших видів і сортів сорго, які виявлені в посіві під час інспектування за сортовими ознаками.
Нетипові рослини виділяють окомірно за зовнішнім виглядом та морфологічними ознаками волоті, колоскових плівок і зерна, а також забарвленню пиляків та середньої жилки листків.
При аналізуванні рослин на пробних ділянках окремо виділяють:
- основний сорт (для сорго зернового);
- інші сорти і групи сорго (віникове, цукрове) та гібридні рослини сорго;
- сорго суданське, сорго-суданкові гібриди, гумай;
- рослини, уражені хворобами (в т. ч. сажкою);
- рослини, пошкоджені (заселені) шкідниками.
Апробацію ділянок гібридизації проводять окремо на рядках стерильної та фертильної форми. Якщо кількість нетипових рослин хоча б на одному батьківському компоненті (фертильному чи стерильному) виявилась вищою за допустимі нормативи, всю ділянку вибраковують.
Для перехреснозапильних сортів та сортів синтетичного походження (гібридів) максимально допустима кількість рослин, що за морфологічними ознаками явно відрізняються від основного сорту, неповинна перевищувати в посівах:
- добазового і базового насіння - 1 шт. на 30 м2;
- сертифікованого насіння - 1 шт. на 10 м2.
З числа насінницьких вибраковують посіви сорго, якщо їх ураженість летючою сажкою за даними польового інспектування перевищує:
- в базовому насінні - 0,1%;
- в сертифікованому насінні - на 0,5%.
При перевірці державним інспектором роботи назележних інспекторів допускаються граничні розбіжності у результатах визначення типовості:
- для категорії базового насіння самозапилених ліній, сортів і гібридних популяцій - 0,1%;
- для категорії базового насіння гібридів-батьківських компонентів - 0,2%;
- для категорії сертифікованого насіння сортів і гібридних популяцій, а також гібридів першого покоління (F1) товарного призначення - 0,4%.
Оформлення результатів апробації. У процесі проведення апробації посівів обов'язковим є ведення обліку виконаної роботи. При цьому відмічають результати аналізу на пробних площадках і дати видачі апробаційних документів на всі інспектовані площі. Категорію, генерацію або покоління, до яких має бути віднесений посів, пишуть повністю, без скорочень.
За результатами апробації та встановлення відповідності посіву заявленій категорії складають актипольової апробації (додаток V) у трьох примірниках, один з яких призначений для господарства-виробника насіння.
На всі посіви самозапилених ліній і гібридів, які визнані непридатними на насінницькі цілі, складають акт вибракування (додаток L).
3.1.1.2. Інспектування насінницьких посівів пшениці, ячменю, жита, тритикале, вівса, проса і гречки
Інспектуванню підлягають насінницькі посіви усіх категорій (добазового, базового, сертифікованого) насіння.
Інспектування посівів проводять у два етапи: попереднє та остаточне.
Попереднє інспектування (обстеження) - встановлення сортової ідентичності, оцінювання стану насінницького посіву та перевірка додержання вимог насінницької технології щодо забезпечення якості вирощуваного насіння.
У ході попередньої інспекторської перевірки уточнюють відомості, представлені виробником насіння при поданні заяви на проведення польового інспектування насінницьких посівів.
За перевірки документів на висіяне насіння (сертифікати, атестати, свідоцтва та ін.) представлені дані звіряють з даними, зазначеними на етикетках від паковань (мішків, контейнерів) відповідних партій. При цьому звертають увагу на походження насіння та законність його отримання.
Агроном-інспектор (аудитор із сертифікації) може вимагати від виробника представити оригінали ліцензійних договорів з власником сортів на право виробництва насіння, а також матеріали, що підтверджують здійснення необхідних заходів, передбачених насінницькою технологією.
Кожен заявлений посів обстежують у натурі для підтвердження ідентичності сорту, перевіряють дотримання вимог технології виробництва насіння (попередники, межі посіву, просторова ізоляція, розмежування і т. д.), а також ступінь засміченості посіву бур'янами (карантинними, важковідокремлюваними, злісними), важковідокремлюваними (за очищення насіння) культурами, ураженості хворобами і пошкодженості шкідниками.
Ідентифікуючи сорт безпосередньо у полі за комплексом сортовирізняльних ознак, що проявляються у період колосіння (викидання волоті) - цвітіння, досліджують не менше 100 рослин, відібраних без вибору з різних місць посіву, порівнюючи їх з офіційним описом сорту. Перелік сортових ознак, за якими встановлюють ідентичність сорту під час попереднього інспектування, наведено у додатку W. При цьому до уваги беруть тільки ті ознаки, які в цей період мають явно виражений прояв.
Якщо з якихось причин офіційний опис того чи іншого сорту відсутній допускається використовувати опис, наданий безпосередньо автором сорту чи установою-оригінатором, де вказано основні особливості та ідентифікаційні ознаки цього сорту.
Результати попередньої перевірки та виявлені у ході її можливі недоліки відображають у акті попереднього інспектування (додаток Б), в якому роблять (за необхідності) припис із зазначенням терміну усунення наявних недоліків. Якщо зауваження інспектора враховано та вчасно здійснено всі необхідні заходи, посів вважається придатним для остаточного інспектування.
Роботи з проведення специфічних насінницьких заходів повинні бути документально підтверджені й оформленні відповідними актами.
Остаточне інспектування (апробація) - польова перевірка насінницького посіву щодо рівня сортової чистоти (типовості), засмічення іншими видами рослин, ураження хворобами та ушкодження шкідниками.
Якщо за результатами попередньої перевірки насінницький посів підлягає остаточному інспектуванню, визначають розміри та кількість пробних ділянок і порядок їх розміщення у посіві.
Ділянки розміщують без вибору (випадково), але таким чином, щоб вони як можна повніше охоплювали усю площу посіву. Відступ від країв посіву в глибину повинен бути не меншим, ніж ширина захвату збирального агрегату.
При виборі місць розміщення пробних ділянок рекомендується попередньо помічати їх довгими вішками (1,5-2,0 м), які для відмітності можна спорядити кольоровими стрічками або прапорцями.
Розмір та параметри пробної ділянки повинні бути не меншими, ніж 20 м і такими, що забезпечують як найзручніше оцінювання рослин.
Для зручності оцінювання рослин рекомендуються такі розміри: довжина 10 м, ширина 2 м. При таких параметрах забезпечується доступ до кожного її місця.
Кількість пробних ділянок на інспектованому посіві повинна бути не менше 10-ти, якщо його гранична площа не перевищує 50 гектарів. На кожні наступні повні чи неповні 10 гектарів, що перевищують цю площу, додатково виділяють одну пробну ділянку.
Наприклад, якщо площа посіву складає 48 га, достатнім є 10 ділянок. Якщо ж посів за площею перевищує 50 га, то при 51-60 га - оцінювання проводять вже на 11-ти ділянках, при 61-70 - на 12-ти, при 71-80 - на 13-ти і т.д.
За інспектування посівів з виробництва сертифікованого насіння допускається зменшення кількості пробних ділянок удвічі.
Якщо посів розміщено по різних попередниках чи на ґрунтах з різним явно вираженим ступенем родючості, його відповідно розбивають на окремі частини, кожну з яких апробують окремо.
Для посівів, насіння з яких призначено для реалізації на міжнародному ринку в системі ОЕСР, їхня гранична площа не повинна перевищувати 10 гектарів. Якщо посів перевищує цю площу, його ділять на частини (до 10 га), кожну з яких інспектують окремо.
Остаточне інспектування посівів проводять у фази розвитку рослин, коли проявляється найбільше сортовирізняльних ознак (перелік наведено у додатку Y). Для пшениці, жита, тритикале, ячменю, вівса, - це кінець воскової - початок повної стиглості зерна, для проса - поява забарвлення квіткових плівок; для гречки - побуріння нижніх плодів.
Типовість насінницьких посівів сортів-популяцій гречки за сортовирізняльними ознаками не встановлюють, підтверджуючи її документами на висіяне насіння та етикетками від паковань.
Для оцінювання рослин на ділянках використовують офіційний опис сорту, а також результати ґрунтового контролю насіння, яким засіяно даний посів (якщо такі дані існують).
Проводячи оцінювання рослин, кожну пробну ділянку обходять по периметру, ретельно оглядають і підраховують окремо продуктивні стебла:
а) інших сортів та різновидів основної культури;
б) інших видів культурних рослин, насіння яких важко відокремлюється за очищення;
в) бур'янів, насіння яких важко відокремлюється від насіння основної культури за очищення;
г) основної культури, уражених хворобами;
д) основної культури, ушкоджених (заселених) шкідниками.
Для встановлення загальної кількості продуктивних стебел на пробній ділянці їх підраховують на одному погонному метрі рядка (типового для ділянки), враховуючи, крім основної культури, важковідокремлювану домішку.
До культурних рослин, насіння яких важко відокремлюється від насіння основної культури (за очищення), відносять:
- у пшениці - ячмінь, жито, тритикале, овес;
- у ячмені - пшеницю, жито, тритикале, овес;
- у вівсі - ячмінь, пшеницю, тритикале, жито;
- у житі - пшеницю, тритикале, ячмінь, овес;
- у тритикале - пшеницю, жито, ячмінь, овес;
- у просі - сорго (цукрове та технічне), суданку;
- у гречці - пшеницю, тритикале, ячмінь.
До бур'янів, насіння яких важко відокремлюється, відносять:
- у пшениці - софору китниковидну і товспютіідну, головачку сірійську, гречку татарську, вівсюг;
- у вівсі - вівсюг і триходезму сиву;
- в ячмені - вівсюг, софору товстоплідну, триходесму сиву;
- у просі - мишій сизий, стоголовник, гумай, просо рисове і крутоплідне, просо куряче, комеліну, гірчак рожевий, геліотроп волосяноплідний, березку польову, вязіль різнокольоровий;
- у тритикале - софору китниковидну, головачку сірійську, гречку татарську.
До карантинних бур'янів згідно з останнім Переліком... . (додаток K) відносять:
- відсутні на території України - амброзія багаторічна та трироздільна, бузинник пазушний, паслін каролінський, лінійнолистий, та триквітковий, соняшник каліфорнійський та війчастий, стриги (всі види);
- обмежено розповсюджені на території України - амброзія полинолиста, гірчак рожевий, паслін колючий, повитиці (всі види), сорго алепське (гумай), ценхрусякірцевий.
Отруйними бур'янами в посівах зернових є геліотроп пухнастоплідний та триходесма сива (додаток K).
До найбільш шкідливих та злісних бур'янів (додаток K) відноситься частина важковідокремлюваних, а також: будяк польовий та щетинистий, в'язель строкатий, гірчак березковидний та пенсільванський, іпомея ямчаста та плющеподібна, мишій зелений та сизий, молочай лозяний, монохорія, куряче просо, підмаренник чіпкий, пирій повзучий, райманія розсічена, сить бульбоносна, череда волосиста та двічіпірчаста, хрінниця крупковидна.
Серед хвороб зернових культур облік ведуть тільки по тих, що передаються насінням. До таких відносяться:
- у жита й тритикале - сажка летюча, стеблова і тверда, ріжки злаків, альтернаріоз, склеротиноз, септоріоз, фузаріоз, чорний зародок;
- у пшениці - сажка карликова, летюча, стеблова і тверда, ріжки злаків, альтернаріоз, бактеріоз базальний та чорний, пшенична нематода, септоріоз, фузаріоз, чорний зародок;
- в ячменю - сажка летюча, кам'яна і несправжня, ріжки злаків, септоріоз, фузаріоз, гельминтоспоріоз;
- у вівсі - сажка летюча і тверда, септоріоз, фузаріоз;
- у гречці - переноспороз;
- у просі - сажка звичайна.
Найбільш поширеними шкідниками, що завдають шкоди посівам зернових культур, є клоп - шкідлива черепашка, трипси, хлібні жуки, хрущаки, точильники, попелиці, злакові мухи.
При визначанні видового складу бур'янів, хвороб та шкідників користуються довідковими матеріалами (визначники, атласи та ін.).
Результати оцінювання та підрахунків на кожній пробній ділянці заносять у Журнал польового інспектування насінницького посіву (додаток Д).
Інтервал часу та попередники повинні гарантувати відсутність засмічення посівів основної культури самосійними рослинами (падалицею) попередньої, що є джерелом погіршення сортових якостей насіння та поширення інфекційних хвороб і шкідників.
Норми просторової ізоляції посівів повинні відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 7.
Таблиця 7 - Граничні норми просторової ізоляції за розміщення насінницьких посівів зернових культур
Культура |
Категорія насіння, що виробляється |
Мінімальна відстань |
|||
м |
від посівів |
||||
Тритикале |
ДН,БН |
50 |
тритикале |
||
СН |
20 |
||||
Жито |
сорти |
ДН, БН |
300 |
жита і тритикале |
|
СН |
250 |
||||
гібриди |
ДН,БН |
1000/600* |
|||
СН |
500 |
||||
Гречка |
ДН, БН |
300 |
гречки |
||
СН |
200 |
*3 використанням ЦЧС / *без використання ЦЧС
Розмежування посівів культур, для яких просторова ізоляція непередбачена, мусить гарантувати недопустимість випадкового їх засмічення під час проведення технологічних операцій по догляду та збиранню врожаю. Так, розмежування посівів (в т. ч. в межах однієї культури) повинно становити не менше, ніж 1 м між сортами та 0,5 м - між генераціями одного сорту.
Перед збиранням посівів краї полів, де за сівби здійснювалися розвороти посівних агрегатів, повинні бути обкошені. Зібраний урожай при цьому на насінницькі цілі є непридатним.
Сортова чистота (типовість) посівів повинна відповідати нормам, зазначеним у таблиці 8.
Таблиця 8 - Нормативи сортової чистоти насінницьких посівів зернових культур, %
Культура |
Категорія (генерація) вирощуваного насіння |
|||||
ДН |
БН |
СН |
||||
СН1 |
СН2 |
СНн |
||||
Пшениця, ячмінь, овес, просо |
99,9 |
99,7 |
99,0 |
98,0 |
||
Тритикале |
99,8 |
99,7 |
99,0 |
98,0 |
97,0 |
У посівах сортів жита кількість продуктивних стебел, що є явно нетиповими для даного сорту, не повинна перевищувати:
- одне на 30 м2 посіву, призначеного для отримання добазового та базового насіння;
- одне на 10 м2 посіву, призначеного для отримання сертифікованого насіння.
У посівах жита і тритикале (для простого гібриду або синтетичного сорту) кількість чітко виявленої сортової домішки має бути не більшою, аніж:
- одна на 30 м2 для базового насіння (батьківські компоненти);
- одна на 10 м2 для сертифікованого насіння (гібрид, синтетичний сорт).
Сортові якості гібридних посівів повинні бути підтверджені результатами ґрунтового контролю, які мають бути не нижчими, ніж 90%. Але, якщо такі дані відсутні, високі сортові показники можуть бути гарантовані за:
- дотримання вимог щодо просторової ізоляції та попередника;
- досягнення сприятливих умов запилення;
- високого рівня чоловічої стерильності рослин жіночих компонентів та сортових якостей батьківських компонентів в цілому.
За інспектування посівів, призначених для отримання насіння батьківських компонентів гібридів, перед перевіркою їхньої типовості повинна бути впевненість, що не було випадкового змішування рядків чоловічого та жіночого (материнського) компонентів.
При використанні цитоплазматичної чоловічої стерильності (ЦЧС) не допускається наявність чоловічих рослин у рядках жіночого компонента. Це не стосується посівів гібридного жита, де чоловічі та жіночі компоненти згідно зі схемою висіяні разом в одному рядку.
Ступінь ураження рослин хворобами повинен бути як найменшим. Ураженість посівів різними видами сажкових хвороб у добазовому насінні не допускається, а в базовому та сертифікованому - не повинна перевищувати норм, зазначених у таблиці 9.
Таблиця 9 - Допустимі норми ураженості насінницьких посівів сажковими хворобами,%, не більше
Культура |
Вид сажки |
Категорія вирощуваного насіння |
||
БН |
СН |
|||
Жито |
стеблова і тверда (у сумі) |
не допускається |
0,3 |
|
Овес |
летюча і тверда (у сумі) |
0,1 |
||
Просо |
звичайна |
|||
Пшениця |
летюча |
|||
тверда |
не допускається |
0,1 |
||
Тритикале |
летюча і тверда (у сумі) |
0,1 |
0,3 |
|
Ячмінь |
летюча |
|||
кам'яна |
не допускається |
Посіви дефіцитних сортів, на яких зареєстроване наднормативне ураження рослин твердою сажкою, допускається не вибраковувати, а зібраний урожай складувати окремо з наступним обов'язковим протруюванням високоефективними препаратами. Якщо в результаті фітопатологічної експертизи рівень зараженості протруєного насіння відповідатиме встановленим нормам,«Державне підприємство «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції» може прийняти рішення щодо придатності таких партій на насінницькі цілі зі збереженням вихідних категорій.
Засміченість посівів важковідокремлюваними бур'янами та культурними рослинами (у сумі) не повинна перевищувати 0,1% в добазовому й базовому насінні та 1,0% - у сертифікованому.
Опрацювання результатів. Результати оцінювання, отримані за проведення остаточного інспектування посіву, заносять до журналу. Розрахунки ведуть за середніми значеннями показників (х), які вираховують за формулою:
x =
де У - сумарні дані кожного з показників на всіх контрольних ділянках, шт.;
п - загальна кількість контрольних ділянок, шт.
Кількість продуктивних стебел на пробній ділянці (Р) в шт. визначають за формулою:
P =
де - S - площа пробної ділянки, м2;
М - середня кількість продуктивних стебел на одному погонному метрі рядка, шт.;
Ш - ширина міжряддя, см.
Кількість продуктивних стебел основного сорту (С) в шт. встановлюють за формулою:
С=Р-а-б
де а - кількість продуктивних стебел основної культури, що є нетиповими для даного сорту, шт.;
б - кількість стебел важковідокремлюваних культурних рослин, шт.
Сортову чистоту (типовість) посіву (А) в % визначають за формулою:
A =
Засміченість посіву важковідокремлюваними культурними рослинами (Б) у % визначають за формулою:
Б =
Засміченість посіву важковідокремлюваними бур'янами (В) у % визначають за формулою:
В =
де в - кількість важковідокремлюваних бур'янів, шт.
Ураженість посіву хворобами (Г) у % визначають за формулою:
Г =
де г - кількість уражених рослин основної культури, шт.
Ушкодженість (заселеність) посіву шкідниками (Д) у % визначають за формулою:
Д =
де д - кількість пошкоджених (заселених) шкідниками рослин основної культури, шт.
Оформлення результатів інспектування посівів. Залежно від результатів польового інспектування посіву (після обрахунку показників) складають такі документи:
- акт польового інспектування (додаток Е) - якщо посів за всіма показниками визнано придатним на насінницькі цілі;
- акт бракування посіву (додаток Є) - якщо такий посів визнано непридатним (за будь якої причини) для використання урожаю з нього на насінницькі цілі і підлягає вибракуванню.
Допускається складання єдиного акту, якщо за проведення польового інспектування в одному господарстві встановлено однорідність сортових якостей та інших показників у межах одного й того ж сорту і генерації:
- посівів сертифікованого насіння призначеного для сівби на товарні цілі;
- у випадку поділу посіву на окремі частини.
При цьому в акті відображають середньозважені показники (X), які обчислюють за формулою:
X =
де Х1, Х2, Хn - значення показників окремих посівів;
S1, S2, Sn - площі окремих посівів.
Заходи. Посів вибраковують з числа насінницьких, якщо за проведення інспектування встановлено:
- грубі порушення ведення насінницької документації та факти фальсифікації;
- недотримання вимог щодо розміщення (попередник, просторова ізоляція, розмежування);
- неможливість ідентифікації сорту;
- наявність карантинних об'єктів;
- невідповідність сортової чистоти (типовості) та інших показників, що визначаються у процесі польового інспектування, зазначеним вимогам;
- наднормативну ураженість рослин інфекційними хворобами;
- сильну пошкодженість (заселеність) шкідниками;
- високу засміченість важковідокремлюваними бур'янами та культурними рослинами.
Вибракувані посіви реєструють як сортові. Урожай з них використовують на товарні або інші цілі. Форму акту реєстрації посіву наведено у додатку Ж.
3.1.2 Ділянковий (ґрунтовий) і лабораторний сортовий контроль
Для моніторингу достовірності та встановлення чистоти сорту (підтвердження стерильності і гібридності) на різних етапах програми розмноження насіння, проводять дослідження на контрольних ділянках, щоб надати Компетентному органу гарантії, що якість виробленого в рамках Схем ОЕСD насіння має відповідний рівень якості.
Для цього використовують проби, відібрані аудитором із сертифікації, з кожної сформованої партії насіння.
Дослідження на дослідних ділянках проводять з метою отримати відповідь на два питання:
a) чи в цілому зразок відповідає опису сорту, підтверджуючи цим свою ідентичність;
б) чи відповідає зразок стандартам чистоти сорту.
На перше питання отримують відповідь, провівши візуальне порівняння контрольної ділянки, засіяної зразком насіння, що репрезентує партію насіння, з ділянкою «Стандартний зразок».
Друге питання передбачає ідентифікацію нетипових рослин на контрольній ділянці для того, щоб їхню кількість можна було спів ставити зі стандартом, опублікованим в Насіннєвих Схемах ОЕСР. У цьому випадку визначають однорідність партії насіння і встановлюють, чи залишаються незмінними ознаки сорту під час розмноження насіння, а також на його основі отримують уявлення про ефективність обмеження кількості генерацій культури.
За Схемами ОЕСР проводять наступні випробування насіння на контрольних ділянках: попередній контроль; пост-контроль; позасезонний контроль.
Випробування проводяться Українським інститутом експертизи сортів рослин, згідно “Методики проведення ділянкового (ґрунтового) сортового контролю”
3.2 Сертифікація насіння за посівними якостями
Для визначення посівних якостей насіння суб'єкт:
1) подає до органів з оцінки відповідності:
- заявку (за формою згідно з додатком 2);
- пробу насіння;
- копію сертифіката, що засвідчує сортові якості насіння.
2) укладає з органами з оцінки відповідності договір про надання послуг з визначення посівних якостей насіння.
Зазначені документи (п. 1) можуть бути подані особисто або надіслані поштовим відправленням.
Визначення посівних якостей насіння здійснюється шляхом проведення аналізу проб, відібраних з партій насіння.
Результати аналізу проб, відібраних з партій насіння, зазначаються у протоколі випробування, який підписується керівником органу з оцінки відповідності та складається у трьох примірниках.
Перший примірник протоколу випробування надсилається до органу із сертифікації або його підрозділу, другий - суб'єкту, третій примірник залишається в лабораторії.
Кирпа М.Я.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Яких норм просторової ізоляції дотримуються при вирощуванні насіння кукурудзи і сорго різних категорій?
2. Що передбачає процедура проведення сертифікації та видачі сертифікатів, що засвідчують сортові і посівні якості насіння?
3. За якими сільськогосподарськими культурами приєдналася Україна до Схеми сортової сертифікації насіння Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР)?
4. Які етапиконтролю сортової якості насіння, передбачено на різних стадіях процесу виробництва, насіннєвими схемами ОЕСР?
5. Які документи подає суб'єкт насінництва до органу із сертифікації для проведення польового оцінювання посіву на визначення сортових якостей насіння?
6. Хто має право на інспектування насінницьких посівів з визначення сортових якостей (польове оцінювання) категорій добазового і базового насіння?
7. Які документи складає аудитор із сертифікації за результатами польового оцінювання?
8. На підставі якого документу орган із сертифікації оформляє сертифікат, що засвідчує сортові якості насіння?
9. З яких посівів насіння кукурудзи і сорго відноситься до категорії базового?
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2017 р. № 97 м. Київ “Про затвердження Порядку проведення сертифікації, видачі та скасування сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал та форм сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал”
2. Закон України №3019-VI від 15 лютого 2011 року “Про приєднання України до Схеми сортової сертифікації насіння зернових культур, Схеми сортової сертифікації насіння кукурудзи та сорго Організації економічного співробітництва та розвитку”
3. Методика проведення інспектування сортових посівів кукурудзи та сорго. Київ-Одеса-Дніпропетровськ. 2009. 33 с.
4. Методика проведення експертизи сортів рослин групи зернових на відмінність, однорідність і стабільність.
Затверджено. Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16 грудня 2016 року № 547.
5. Методика проведення експертизи сортів рослин групи зернобобових та круп'яних на відмінність, однорідність і стабільність.Затверджено. Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16 грудня 2016 року № 547.
6. Методика проведення інспектування насінницьких посівів зернових культур. Одеса-Київ. 2010. 35 с.
7. Методика апробації сортових посівів зернових культур / Соколов В. М., Вишневський В. В., Кіндрук М. О. [та ін.]. Київ. Одеса, 2009. 16 с.
8. Атлас морфологічних ознак сортів рослин групи зернових (наочне доповнення до Методики проведення інспектування насінницьких посівів зернових видів). / Мінагрополітики України, Державна служба з охорони прав на сорти рослин, Український інститут експертизи сортів рослин. К.: ПП «Видавництво «Фенікс», 2011. 206 с.
4. ПАКУВАННЯ ТА МАРКУВАННЯ НАСІННЯ
Міністерством аграрної політики України, Наказ №348 від 10.07.2017 р., затверджений «Порядок маркування та пакування партій насіння». Цей Порядок визначає основні вимоги до маркування та пакування партій насіння сільськогосподарських рослин, призначеного для зберігання, сівби та реалізації. При цьому під терміном пакування розуміється процес фасування відповідної маси насіння у тару (пакування). Термін паковання означає одиницю затареного розфасованого насіння. Маркування - процес нанесення тексту умовних позначень на пакованні (тарі). Марковання - етикетка, що містить інформацію про насіннєву партію, а також умовне позначення (слово, текст, торговельний знак і т. д.).
Обов'язковому пакуванню та маркуванню підлягають усі партії добазового та базового насіння незалежно від призначення, а також партії сертифікованого насіння першої генерації, призначені для реалізації.
Партії сертифікованого насіння нижчих генерацій, які призначені для реалізації, допускається зберігати без пакування (у засіках, буртах), але з обов'язковим маркуванням.
Пакування. Основними видами упаковок, що застосовують в насінництві, є мішки, торбинки, пакети, контейнери та бігбеги різної місткості, що забезпечують надійну цілісність їх вмісту під час зберігання і транспортування та унеможливлюють зміни їх вмісту після закриття упаковок.
Для виготовлення упаковок використовують матеріали із натурального ...
Подобные документы
Господарсько-біологічна характеристика жита. Вивчення біологічних особливостей культури. Необхідні фактори формування високоякісного насіння. Організація насінництва культур в Україні. Планові і фактичні строки проведення сортозаміни та сортооновлення.
курсовая работа [66,8 K], добавлен 26.08.2014Головні методи захисту рослин. Вплив протруювання насіння на врожайність. Огляд конструкцій машин для навантаження та протруювання насіння. Методи знезаражування насіння сільськогосподарських культур. Охорона праці при роботі з комбінованою машиною.
дипломная работа [4,4 M], добавлен 26.04.2014Технологічний процес післязбиральної обробки і передпосівної підготовки насіння. Затарювання та складування, протруювання, очищення і сортування. Боротьба з хворобами, шкідниками та бур’янами. Відпуск готової продукції. Документування сортового насіння.
реферат [30,9 K], добавлен 16.06.2014Значення сорту та якості насіння в сільськогосподарському виробництві. Районовані сорти сої та їх господарсько-біологічна характеристика. Причини погіршення сортового насіння та способи його попередження. Технологія вирощування репродукційного насіння.
курсовая работа [681,9 K], добавлен 15.11.2011Загальна характеристика олійних культур України (соняшник, льон-кудряш, гірчиця, озимий ріпак, рицина, арахіс, рижій). Ринок насіння соняшнику. Скорочення витрат насіння соняшнику в процесі збирання. Післязбиральна обробка та зберігання насіння.
контрольная работа [27,7 K], добавлен 07.10.2010Ботанічна характеристика та морфобіологічні особливості тритикале озимого. Характеристика господарства: кліматичні та ґрунтові умови. Проектування біологічної врожайності культури. Обробіток ґрунту, підготовка насіння. Догляд за посівами, збирання врожаю.
курсовая работа [79,1 K], добавлен 11.03.2015Розробка проекту створення лінії по переробці насіння соняшника в господарстві. Вибір та обґрунтування методу виробництва, схеми технологічного процесу та обладнання. Характеристика компонентів, що отримуються в процесі переробки насіння соняшника.
дипломная работа [378,8 K], добавлен 23.01.2015- Становлення селекції та насінництва цукрових буряків в Україні (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)
Критичне осмислення наукової спадщини як умова поступу аграрного сектору економіки. Напрямки та перспективи становлення та розвитку даної галузі. Насінництво та селекція цукрових буряків в Російській імперії, їх досягнення. Експорт маточного насіння.
статья [19,0 K], добавлен 14.08.2017 Народногосподарське значення і біологічні особливості м'якої озимої пшениці. Умови і технологія вирощування культури. Характеристика рекомендованих до посіву сортів пшениці; підготовка насіння, догляд за посівами, система добрив. Збирання і облік урожаю.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 08.10.2011Строки та способи збирання насіння подорожника блошиного, чорнушки посівної і дурману фіолетового з позиції особливостей розвитку рослин і формування насіння. Характер накопичення сухої речовини в насінні при його формуванні, його урожайні властивості.
автореферат [35,5 K], добавлен 12.04.2009Важлива роль науково-обґрунтованих норм садіння і способів сівби, за допомогою яких створюються оптимальні площі живлення рослин та забезпечується одержання великого врожаю. Технологічні властивості та норми висіву насіння зернових та польових культур.
реферат [57,4 K], добавлен 18.05.2011Класифікація і сутність агротехнічних заходів: агротехнічні передумови вирощування культур, агротехнічні роботи, матеріально-речовинні поточні вкладення. Показники, що характеризують використання добрив та наявність і якість насіння сільськогоспкультур.
реферат [45,7 K], добавлен 19.01.2012Екологічні та географічні характеристики умов проростання пшениці. Селективна характеристика районованих сортів. Методика аналізу схожості насіння пшениці. Дослідження якості посівного матеріалу сортів Triticum Бродівського району та аналіз результатів.
дипломная работа [834,5 K], добавлен 21.12.2010Науковий внесок вітчизняного ученого-рослинника Миколи Миколайовича Кулешова в питання систематики, екології, біології, агротехніки кукурудзи. Методи та принципи оцінки та поліпшення посівних якостей насіння зернових культур - ярої та озимої пшениці.
статья [1,9 M], добавлен 21.09.2017Характеристика агропромислового господарства. Історична довідка про створення сошників та розвиток їх конструкцій. Науково-технологічні передумови удосконалення сошників. Взаємодія сошників із грунтом, моделювання процесу руху насіння. Охорона праці.
дипломная работа [472,8 K], добавлен 20.10.2011Загальна характеристика та методика вирощування цукрового буряку, підвищення його урожайності. Основний та весняний обробіток ґрунту. Порядок підготовки насіння та його сорти. Шкідники та хвороби цукрового буряку, найпоширеніші шляхи боротьби з ними.
реферат [34,1 K], добавлен 07.10.2009Продовольча цінність, ботанічна характеристика та біологічні властивості озимого жита. Агрокліматичні та господарські умови вирощування зернової культури, визначення її потенційної врожайності. Підготовка насіння, обробка ґрунту і догляд за посівами.
курсовая работа [217,5 K], добавлен 29.03.2012Особливості формотворчого процесу віддаленої гібридизації. Сучасні досягнення та подальші перспективи гетерозисної селекції. Класифікація методів добору. Сортові якості та врожайні властивості насіння. Вплив умов вирощування на строки сортооновлення.
контрольная работа [24,6 K], добавлен 26.07.2011Ботанічна характеристика та види соняшника. Визначення панцирності соняшника. Біологічні особливості: місце в сівозмінні, добрива, сорти і гібриди. Передпосівний обробіток насіння, ґрунту, внесення гербіцидів, сівба. Догляд за посівами, збирання врожаю.
доклад [18,4 K], добавлен 27.07.2009Біологічні основи вирощування високих урожаїв якісного зерна та насіння озимої м’якої пшениці, її адаптивні властивості (зимостійкість, стійкість проти вилягання і хвороб). Економічна оцінку ефективності застосування різних строків сівби озимої пшениці.
дипломная работа [153,1 K], добавлен 03.02.2014