Таким чином, поліпшення умов мінерального живлення рослин сої за рахунок підживлення та регулювання відтоку пластичних речовин в період наливання-дозрівання насіння сприяє формуванню вищих показників індивідуальної продуктивності рослин сої.

3.9 Урожайність сортів сої

Урожайність сорті сої є інтегруючим показником продуційного процесу посівів та рівнем реалізації біологічного потенціалу сорту. Порівнюючи величини урожайності насіння сортів сої ми відмітили сортову чутливість при формуванні врожайності сої (табл. 3.15).

Таблиця 3.15. Урожайність досліджуваних сортів сої залежно від удобрення та інокуляції насіння, т/га, 2008 р.

Примітка: ¹б/і - насіння без інокуляції; ²і - інокульоване насіння

Так, вищі показники урожайності (3,01 т/га) мав ультрараньостиглий сорт Аннушка на варіанті внесення добрив N₆₀P₆₀K₆₀, тоді як раньостиглий сорт Устя - 2,48 т/га.

Оцінюючи сортову реакцію за 2009 рік (табл. 3.16) найвищу урожайність насіння забезпечив сорт Аннушка - 2,72-3,85 т/га залежно від варіанту удобрення, сорт Устя формував дещо нижчу врожайність - 2,12-3,12 т/га відповідно.

Таблиця 3.16. Урожайність досліджуваних сортів сої залежно від удобрення та інокуляції насіння, т/га, 2009 р.

В результаті проведених досліджень ми встановили, що підвищення рівня мінерального живлення в роки проведення досліджень призводило до зростання врожайності у всіх сортів сої. Причому максимальні значення спостерігались на ділянках досліду, де сою вирощували із внесенням мінеральних добрив в нормах N₆₀P₆₀K₆₀ по обох сортах (див. додаток Є).

3.10 Хімічні показники насіння сої

Зразки сої з низьким рівнем окультурення, як правило містять 16-17% жиру, а вміст жиру в добре окультурених зразках досягає 24-26% [5,33].

Вміст жиру в зерні сої в значній мірі залежить від тривалості вегетаційного періоду сорту. За всі роки досліджень було встановлено, що найвищий вміст жир був в зерні сої Аннушка, яка відноситься до групи ультраранньостиглих сортів. Діапазон вмісту жиру в насіння сої Аннушка коливався в межах 20,56-22,43% залежно від умов року і елементів живлення. Вміст жиру в зерні сої Устя змінювався від 20,09 до 22,32% (табл. 3.17, 3.18).

Таблиця 3.17/ Вміст жиру в насінні сої сорту Аннушка залежно від удобрення та інокуляції бактеріальними препаратами

Вміст жиру в насінні сої мав позитивну корелятивну залежність з збільшенням рівня врожайності сорту, залежно від досліджуваних факторів.

Зокрема, діапазон зміни вмісту жиру в насінні сої в розрізі років, доз добрив, проведення інокуляції і сортів, свідчить про значний потенціал сої щодо накопичення жиру в насіння і зростання його валових зборів з площі посіву. Вміст протеїну в насінні сої також залежав від тривалості вегетаційного періоду і біологічних особливостей сорту. Діапазон зміни вмісту протеїну в насінні змінювався від 38,94 до 42,90% (табл. 3.19, 3.20).

Таблиця 3.18/ Вміст жиру в насінні сої сорту Устя залежно від удобрення та інокуляції бактеріальними препаратами

Таблиця 3.19/ Вміст протеїну в насінні сої сорту Аннушка залежно від удобрення та інокуляції бактеріальними добривами

В насінні сої Устя накопичувалося менше протеїну 38,61-42,31%; Аннушка - 38,94-42,90% в розрізі досліджуваних варіантів і умов років. Варто відмітити, що вміст в насінні протеїну мав зворотну залежність, щодо збільшення рівня урожайності культури і вмісту жиру в насінні.

Абсолютні показники вмісту протеїну в зерні в значній мірі залежали від інокуляції насіння і активності функціонування симбіотичної системи. Вміст протеїну в насінні був вищим при проведені інокуляції порівняно з аналогічними варіантами системи удобрення, але без інокуляції насіння. Інокуляція насіння сортів Аннушка і Устя сприяла підвищенню активності функціонування симбіотичної системи і хоча й незначному, але підвищенню вмісту протеїну в насінні поряд з зростанням рівня урожайності.

Таблиця 3.20/ Вміст протеїну в насінні сої сорту Устя залежно від удобрення та інокуляції бактеріальними добривами

Застосування інокуляції при вирощуванні сої Аннушка і Устя сприяло зниженню інтенсивності зменшення протеїну при одночасному зростання урожайності. Залежність між урожайністю і вмістом жиру і протеїну в насінні сої є стійкою з високим рівнем кореляції. Була відмічена зворотна кореляційна залежність між вмістом протеїну і жиру.

3.11 Посівні якості насіння сої

Важливим фактором високого рівня продуктивності польових культур є якість насіння. Основними причинами зниження польової схожості насіння є сівба насінням низьких кондицій, травмованим та різноякісним насінням. Сівба високоякісним - кондиційним насінням, в оптимальні для зони строки, за сприятливих ґрунтових умов для проростання насіння - перша і одна з найбільш важливих умов для одержання високих врожаїв якісного матеріалу [28]. Посівні властивості насіння сої - інтегральний показник якості, який обумовлений комплексом біотичних та абіотичних факторів.

Найнижчі показники схожості і енергії проростання були у насіння сформованого в 2008 році й різнилися для сортів різних груп стиглості (табл. 3.21). Нетипові за погодними параметрами червень-вересень місяці: критично низька кількість опадів та високі показники середньодобових та максимальних температур, обумовили значне скорочення періоду формування генеративних органів рослин та якісних властивостей зерна та насіння. У ранньостиглого сорту Устя посівні якості насіння виявилися нижчими з досліджуваних сортів: енергія проростання була на рівні 74, схожість насіння - 87-89% залежно від системи удобрення.

Посівні якості насіння сої, сформованого в умовах 2009 року, були досить високими, проте енергія проростання та схожість насіння ранньостиглого сорту Устя були дещо нижчими ніж у іншого сорту: 91-92%, що було обумовлено надмірною зволоженістю і пониженим температурним режимом серпня і як результат - подовження вегетаційного періоду і зокрема - фази наливу насіння. Більш низькі, порівняно з середніми багаторічними даними, температури всіх декад вересня при недостатній кількості опадів лімітували реалізацію закладеного потенціалу.

Таблиця 3.21. Енергія проростання та лабораторна схожість залежно від удобрення та інокуляції насіння сої, %

Як видно з даних, посівні якості при внесенні більш високих норм добрив спочатку підвищуються, а при подальшому збільшенні норм починають знижуватись, тобто діє закон розбавлення: при збільшенні урожайності - знижуються посівні якості.

4. Економічна ефективність вирощування сої залежно від удобрення та інокуляції

У сучасних умовах ведення сільського господарства важливою вимогою до елементів технології вирощування, які розробляються та впроваджуються в виробництво, є зниження собівартості одиниці продукції, зменшення енергетичних витрат, а як результат - підвищення прибутку. Окрім цього, сучасні технології вирощування повинні бути конкурентоспроможними на ринку технологій. Виробництво продукції рослинництва в умовах дефіциту ресурсного потенціалу вимагає перегляду підходів, які існували при розподільчо-плановій економіці щодо розподілу виробничих витрат при розробці технологій вирощування польових культур.

Розробка комплексу агрономічних заходів, які забезпечують високу урожайність сільськогосподарської культури, обов'язково супроводжується всебічною економічною оцінкою. Судити про ефективність будь-якого комплексу агрозаходів лише за зміною рівня урожаю недостатньо, оскільки залишаються поза увагою витрати на його отримання. У зв'язку з цим виникла необхідність визначення не лише однієї агротехнічної ефективності, а в комплексі з економічною.

В зв'язку з цим, в наших дослідженнях ми визначали показники економічної ефективності запропонованих елементів технології вирощування сої. При розрахунку економічної ефективності вирощування сільськогосподарських культур, і в тому числі сої, рекомендується використовувати наступні показники: урожайність насіння, приріст врожаю, вміст білка та жиру - ті, що формують ціну реалізації; виробничі витрати - ті, що формують собівартість продукції (табл. 3.22, 3.23).

Таблиця 3.22. Економічна ефективність вирощування сої сорту Аннушка залежно від удобрення та інокуляції насіння (середнє за 2008-2009 рр.)

Таблиця 3.23. Економічна ефективність вирощування сої сорту Устя залежно від удобрення та інокуляції насіння (середнє за 2008-2009 рр.)

Отримані результати свідчать, що за вирощування досліджуваних сортів сої Аннушка та Устя на варіантах без внесення мінеральних добрив та без застосування інокулянтів вартість виробничих витрат на 1 га становила 3050 та 3000 грн.; собівартість однієї тонни насіння відповідно становила - 1355 та 1493 грн. Розмір отриманого умовно чистого прибутку також змінювався залежно від особливостей досліджуваних сортів і становив для сорту 3925 та 3231 грн., з рівнем рентабельності відповідно - 129 та 108%. На таких же ділянках досліду, але за умов проведення інокуляції ризогуміном відповідні показники були дещо вищі і затрати становили 3400-3200 грн/т, що пояснюється окупленням додаткових витрат на проведення інокуляції отриманими приростами врожаю насіння сої. Рівень рентабельності за даних умов відповідно зменшився - 143 та 102%.

Зі збільшенням норм удобрення спостерігалося підвищення всіх показників економічної характеристики у всіх досліджуваних сортів, як за проведення інокуляції насіння, так і без застосування інокулянтів.

Найвищі розміри прибутку було отримано при вирощуванні сортів за технологіями із застосуванням інокуляції насіння хетоміком та внесенням мінеральних добрив у нормі N₆₀P₆₀K₆₀ і становила для сорту Аннушка - 5450 грн/га та для сорту Устя - 4333 грн/га. Однак із збільшенням норм добрив та додаткової інокуляції витрати на урожай також збільшились, що призвело до зниження рівня рентабельності: у Аннушки - 93%, у Усті -91%.

Таким чином, найбільш економічно вигідним є вирощування сої сорту Аннушка за удобрення мінеральними добривами у нормі P₆₀K₆₀ та за проведення інокуляції насіння на фоні даної норми удобрення хетоміком.

Аналізуючи структуру витрат, слід зазначити, що зі збільшенням норм удобрення зростала частка витрат на добрива по всіх досліджуваних сортах, при цьому частка витрат на пальне, засоби захисту, насіння знижувалася.

5. Охорона праці та навколишнього середовища

Охорона праці - це система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на створення безпечних умов, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Вся сукупність заходів з охорони праці і навколишнього середовища спрямована на забезпечення максимально комфортних і безпечних умов праці для робітників підприємств різного ряду та на запобігання забруднення навколишнього середовища найрізноманітнішими хімічними речовинами, що їх використовує людина в процесі своєї господарської діяльності.

Складовими охорони праці є законодавство про працю, виробнича санітарія і безпека застосування різних технічних засобів на виробничих процесах у сільському господарстві, враховуючи і пожежну безпеку. Основні положення з охорони праці в Україні, Кодексом законів про працю, Законом про охорону праці, а також розробленими на їх основі і відповідно до них нормативно-правовими актами.

Основа політики в галузі охорони праці відображена в Законі України «Про охорону праці» (1992). Всі норми, які стосуються охорони праці умовно поділяються на 4 групи. Перша група спрямована на створення безпечних умов праці ще на стадії проектування виробничих об'єктів (стаття 24 Закону «Про охорону праці») має гарантувати безпеку в період самого процесу виробництва, установлює порядок розробки і застосування правил і інструкцій з охорони праці. Третя група норм визначає загальний і спеціальний нагляд та контроль за дотриманням законодавства про працю, а також відповідальність за його порушення (ст. 259, 265 Кодексу законів про працю і ст. 39-48 Закону «Про охорону праці»).

Охорона праці і техніка безпеки виступають пріоритетними при здійсненні будь-якого напрямку. Тому при вирощуванні сої необхідно суворо дотримуватись основних нормативних та правових актів з охорони праці, техніки безпеки та правил санітарної гігієни, включаючи наступні нормативні акти:

1. Закон України «Про охорону праці».

2. Положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці.

3. Правила безпеки при виробництві і післязбиральній обробці продукції рослинництва.

4. Інструкція по техніці безпеки при зберіганні, транспортуванні і використанні пестицидів в сільському господарстві.

Закон України «Про охорону праці» визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює участь відповідних державних органів, відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в України.

У ВП «АДС» НУБіП України контроль за охороною праці здійснюється інженером по охороні праці. Обов'язки про проведення сільськогосподарських робіт правління поклало на головних спеціалістів, керівників виробничих підрозділів. Питання поліпшення умов праці працівників господарства постійно знаходиться в центрі уваги керівництва. Безпека роботи на тракторах та іншій сільськогосподарській техніці залежить від рівня кваліфікації трактористів та їх помічників. До керування сільськогосподарськими машинами допускаються люди, які мають спеціальну підготовку, які ознайомилися і засвоїли правила техніки безпеки.

Санітарні правила зберігання і застосування мінеральних добрив в господарстві не дотримуються. Склад мінеральних добрив знаходиться в незадовільному стані. Для попередження порушень по техніці безпеки зробили куточок по охороні праці, де проходять інструктажі по техніці безпеки робітники господарства. Але його треба поповнити ще більш сучасними стендами і плакатами. Слід відмітити, що не завжди в господарстві дотримується режим трудового дня і відпочинку. Це пов'язано з умовами сільськогосподарського виробництва. Тому потрібно більше уваги приділяти цьому питанню.

В господарстві для захисту від пилу використовують захисні окуляри ПО-2 і ЗМ8-72-У. Це закриті з першою вентиляцією із змінним склом окуляри. Використовуються також респіратори протипилові ШБ-І - «Лепесток-5; 40; 200», У-2К і універсальний РУ-60М, який комплектується патронами А, В, Г, К, Д. Останні одночасно захищають від пилу і аерозолів. При роботі з мінеральними добривами і ядохімікатами робітникам видають спецодяг.

Правила безпеки при виробництві і післязбиральній обробці продукції рослинництва:

1. При проведенні польових досліджень конструкції енергетичних засобів (тракторів, самохідних комбайнів, причіпних, навісних, напівнавісних машин, причепів, обладнання і агрегатів, що використовуються для виробництва і післязбиральній обробці продукції рослинництва) повинні відповідати діючим стандартам з безпеки праці.

2. Сівалки і посадкові машини, що допускаються до експлуатації, повинні мати: обладнане сідло, підніжну дошку і поручні; якщо до сівалки чіпляються борони, котки і т.д. зі сторони сівача на висоті 1 м повинні бути захисті перила; захисні огородження у зубчатих і цепних передачах; місця для підключення двохсторонньої сигналізації; місце для надійного кріплення маркерів в транспортному положенні; надійне з'єднання сім'япроводів з коробками висіваючи апаратів. Кришки насіннєвих ящиків, тукових банок повинні щільно закриватися і не відкриватися від поштовхів під час руху агрегату. В машинах, що призначені для роботи з пестицидами всі з'єднання магістралі проходу пестицидів повинні мати ущільнюючі прокладки.

При виконанні ґрунтообробних, посівних і посадкових робіт необхідно керуватися вимогами, що викладені в технічній характеристиці агрегатів. Машини повинні бути укомплектовані необхідними засобами для очищення робочих органів. Очистка чи технологічне регулювання робочих органів на агрегаті, що рухається чи при працюючому двигуні, забороняється. При виявленні будь-якої несправності робочі агрегати повинні бути негайно зупинені. Під час грози всі види польових робіт необхідно зупинити. Завантаження сівалок і посадкових машин насіннєвим матеріалом і добривами повинно проводитися механічними засобами навантаження. Ручне завантаження дозволяється лише при зупиненому посівному чи посадковому агрегату.

При виконанні робіт по захисту рослин з застосуванням хімічно активних речовин необхідно дотримуватися наступних заходів безпеки:

- особи, що працюють з пестицидами, мінеральними добривами і консервантами повинні проходити попередні і періодичні медичні огляди один раз в 12 місяців.

- тривалість робочого дня при роботі з пестицидами складає 6 годин, у випадку використання надзвичайно і високо небезпечних препаратів, з вираженими шкірно-резорбтивними властивостями - 4 години (при доопрацюванні інших годин на роботах, які не пов'язані з пестицидами).

- працівники не повинні допускатися до виконання технологічних операцій з пестицидами без засобів індивідуального захисту.

Транспортування пиловидних мінеральних добрив безпосередньо на поле з наступним їх внесенням в ґрунт проводити транспортом, обладнаним пристроєм для вивантаження. Забороняється перевозити разом з мінеральними добривами людей, харчові продукти, питну воду, предмети домашнього побуту. Пестициди і мінеральні добрива повинні зберігатися роздільно в типових, спеціально призначених для цієї мети, складах. Пестициди і рідкі мінеральні добрива повинні зберігатися в цільній, закритій тарі, що відповідає технічним умовам виготовлення.

Приготування робочих розчинів пестицидів та їх сумішей, заправка оприскувачів повинна проводитись механізовано на спеціальних пунктах. Всі роботи з пестицидами в жарку погоду (від 28 ⁰С і вище) повинні проводитися в ранкові і вечірні години, при відсутності висхідних потоків повітря. В похмуру і прохолодну погоду робота проводиться також і в денні години. Опилення рослин наземною апаратурою не допускається при швидкості вітру не більше 3 м/с, обприскування не більше 3-4 м/ с. Перед внесенням пестицидів необхідно перевірити роботу обприскувачів, використовуючи не пестициди, а інертні розчини води.

Необхідно слідкувати за роботою показника рівня речовини в ємкостях обприскувача, щоб попередити перелив пестицидів під час завантаження. Завантаження обприскувачів необхідно проводити лише закритим способом по герметичних шлангах. При проведенні механізованих збиральних робіт необхідно керуватися вимогами, що викладені в технічній характеристиці агрегату.

При проведенні збиральних робіт швидкість руху машин при поворотах і розворотах не повинна перевищувати 3 км на 1 годину, а на схилах - 2-3 км на 1 годину. В умовах підвищеної вологості (більше 20%), полеглості хлібної маси необхідно використовувати спеціальні обладнання для збирання полеглих хлібів. Розбиття на загінки, обкоси і прокоси полів необхідно проводити в світлу пору доби. Забороняється розміщення людей в кузові автомашини чи тракторного причіпа при заповненні їх технологічним продуктом, а також при транспортуванні до місця складування.

При існуючій законодавчій базі люди норми закону не дотримуються. Вони працюють на шкідливих виробництвах, не отримуючи необхідних засобів захисту, не забезпечуються лікувально-профілактично харчуванням, не оплачуються перерви санітарно-оздоровчого призначення. Має місце допуск на шкідливі роботи жінок та підлітків, існують порушення при нормуванні робочого дня.

Потрібно дотримуватись трудового законодавства, проводити фінансування заходів з охорони праці, створити ефективні служби з охорони праці та постійно підвищувати кваліфікації її працівників; поновити інструктажі та навчання по техніці безпеки ланки в роботі і проводити окремий інструктаж перед її виконанням; організовувати надійну пожежну охорону в господарстві.

Ще хочу зазначити, що в Україні гостро стояло і стоїть не тільки питання по охороні праці але й по охороні навколишнього середовища.

Внаслідок своєї господарської діяльності людина залучає в природний кругообіг нові речовини, дія яких може бути не передбачуваною. Забруднення навколишнього середовища досягло загрозливих масштабів. Внаслідок діяльності людини щоденно зникає кілька видів живих організмів тощо.

Фактично, лише економічна криза останніх років призупинила темпи деструкцій ґрунтів України, внаслідок зниження обсягів сільськогосподарської діяльності. Невідповідність технологій обробітку ґрунтів природно-кліматичним зонам, застосування їх без врахування особливостей рельєфу та зволоження призвело до значного поширення вітрової та водної ерозії.

Висновки

На основі проведених наукових досліджень 2008-2009 рр. по вивченню оптимізації живлення сої через використання добрив та бактеріальних препаратів на чорноземах типових малогумусних можна зробити ряд висновків:

- Вищі темпи росту і розвитку сої спостерігались на ділянках досліду, де сою вирощували із застосуванням до сівби удобрення N₆₀P₆₀K₆₀ та проводили інокуляцію ризогуміном. Тривалість вегетаційного періоду при цьому була на 8-10 днів більшою в порівнянні з ділянками контрольних варіантів.

- Більші темпи зростання висоти центрального стебла були характерні для ультраранньостиглого сорту Аннушка, дещо нижчими вони були у сорту Устя. Максимальна висота рослин сої формувалась у фазі повного наливу зерна на варіантах з удобренням в нормі N₆₀P₆₀K₆₀ та інокуляції ризогуміном і становила у сорту Аннушка 111,5 см.

- Поліпшення умов азотного живлення сої створює кращі умови для формування потужного фотосинтетичного потенціалу її посівів. При цьому зростає площа листкової поверхні до 47,9-50,5 тис. м²/га, збільшується фотосинтетичний потенціал посівів сої до 2,411 млн. м² днів/га, зростає рівень накопичення сухої органічної речовини - до 8,74 т/га у період кінець цвітіння - повний налив насіння зокрема. В умовах проведення досліджень більш потужній фотосинтетичний потенціал формував ультраранньостиглий сорт Аннушка.

- Вищу урожайність насіння забезпечив сорт Аннушка - 3,43 т/га залежно від варіанту удобрення, сорт Устя формував дещо нижчу врожайність - 2,80 т/га.

- Діапазон вмісту жиру в насіння сої Аннушка коливався в межах 20,56-22,43% залежно від умов року і елементів живлення. Варто відмітити, що вміст в насінні протеїну мав зворотню залежність, щодо збільшення рівня урожайності культури і вмісту жиру в насінні. Вміст жиру в зерні сої Устя змінювався від 20,09 до 22,32%. В насінні сої Устя накопичувалося менше протеїну 38,61-42,31%; Аннушка - 38,94-42,90% в розрізі досліджуваних варіантів і умов років.

- Посівні якості при внесенні більш високих норм добрив спочатку підвищувалися, а при подальшому збільшенні норм починали знижуватись, тобто діяв закон розбавлення: при збільшенні урожайності - знижуються посівні якості.

- Найбільш економічно вигідним є вирощування сої сорту Аннушка за удобрення мінеральними добривами у нормі P₆₀K₆₀ та за проведення інокуляції насіння на фоні даної норми удобрення хетоміком. Рівень рентабельності тут найвищий - 155%.

Пропозиції виробництву

В умовах північної частини Лісостепу України з метою отримання стабільних врожаїв сої з високими показниками товарної та насіннєвої якості рекомендується висівати ранньостиглі сорти сої типу Аннушка, які мають менший вегетаційний період і швидше формують урожай.

Для отримання високоякісного насіння сої рекомендовані дознорми добрив складають N₃₀P₆₀K_60, та для товарного зерна - N₆₀P₆₀K₆₀, з обов'язковою обробкою насіння перед сівбою препаратами з активними штамами азотфіксуючих організмів.

Список використаної літератури

1. Агафонов Е.В. Применение минеральных и бактериальных удобрений под сою / Е.В. Агафонов., Л.Н. Агафонова., С.А. Гужвин // Агрохим. вестник, - 2005. - №5. - С. 18-20.

2. Адамень Ф.Ф. Агробиологические особенности возделывания сои в Украине / [Ф.Ф. Адамень, В.А. Вергунов, П.Н. Лазер, И.Н. Вергунова] - К.: Аграрна наука, 2006. - 456 с.

3. Адамень Ф.Ф. Теоретическое обоснование минерального питания растений сои в условиях юга Украины / Ф.Ф. Адамень. - Симферополь: Таврида, 1995. -140 с.

4. Артемова О. Соєвий бум… Бум? Бум! / О. Артемова // Агропрофі. - 2007. - №3. - С. 11.

5. Бабич А.О. Соя для здоров'я і життя на планеті Земля = Soya for Health and Life on Earth / A.O. Babich - К.: Аграрна наука, 1998. - 271 с.

6. Бабич А. Сорти сої і перспективи виробництва її в Україні / А. Бабич // Пропозиція. - 2007. - №4. - С. 46-49.

7. Бабич А. Соя - стратегічна культура світового землеробства IХХ століття / А. Бабич, А. Бабич-Побережна // Пропозиція. - 2006. - №6. - С. 44-48.

8. Бабич А. Соя і соєвий шрот в годівлі тварин, птиці і риби. Соєве об'єднання / А. Бабич, Р. Омер, М. Побережна. - К., - 2000. - 87 с.

9. Бабич А.О. Моделі технологій вирощування сої, їх економічна ефективність та конкурентоспроможність / А.О. Бабич, О.М. Венедіктов // Корми і кормовиробництво. - Вінниця. - 2004. - №53. - С. 83-88.

10. Бабич А.О. Наукові основи сучасних технологій вирощування сої на насіння в умовах Лісостепу України / Бабич А.О., Нємцов А.В., Петриченко В.Ф. // Збірник наук. Праць Вінницького ДАУ, - Вінниця, 2000. - Вип. 7 - С. 10-13.

11. Бабич А.О. Фотосинтетична діяльність та урожайність насіння сої залежно від строків сівби та системи захисту від хвороб в умовах Лісостепу України / А.О. Бабич, О.М. Венедіктов // Корми і кормовиробництво. - Вінниця. - 2004. - №53. - С. 83-88.

12. Баранов В.Ф. О повышении посевных качеств семян раннеспелых сортов сои / В.Ф. Баранов, В.Г. Калюжный // Селекция и семеноводство. - М., - 2004. - №1. - 39-40.

13. Барсуков С.С. Продуктивность сои в зависимости от сорта и густоты стояния растений в посевах / С.С. Барсуков // Кормопроизводство. - 2005. - №9. - С. 25-26.

14. Бозиев А.Л. Азот в питании сои при возделывании ее в предгорной зоне Кабардино-Балкарии. соя; glycine max; симбиотическая азотфиксация / А.Л. Бозиев, М.Х. Тхагапсоев, А.Л. Жамбикова // Агрохимический вестник. - Кабардино-балкария, - 2004. - С. 26-27.

15. Боровський В. Соя - їжа, ліки, корми / В. Боровський // Вісн. НАН України. - 2001. - №3. - С. 43-46.

16. Бородычев В.В. Минеральное питание сои / В.В. Бородычев, М.Н. Лытов // Агрохим.вестн., - 2005. - №5. - С. 20-22.

17. Бородычев В.В. Орошение и удобрение перспективных сортов сои. соя; glycine max; урожайность; орошение; применение удобрений; минеральные удобрения; нормы; Волгоградская обл. / В.В. Бородычев, М.Н. Лытов. - П., 2004. - С. 30-31.

18. Булавенко Л.В. Біологічні властивості фосфатмобілізуючих бактерій і їх вплив на формування бобово-ризобіального симбіозу у рослин сої: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біологічних наук: спец. 03.00.16 «Екологія, біологічні науки»/ Л.В. Булавенко. - Київ, 2004. - 20 с.

19. Вілєсов Г.І. Біологічна азотфіксація при використанні амонійно-карбонових сполук і регуляторів росту рослин / Г.І. Вілєсов, Н.М. Мальцева, Давидова О.Є., П.Г. Дульнєв // Вісник аграрної науки - 2000, №1. - С. 19-23.

20. Венедіктов О.М. Формування урожайності і якості сої залежно від технологічних прийомів вирощування в умовах Правобережного Лісостепу України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.01.09 «Рослинництво» / Венедиктов О.М. - Вінниця, 2006. - 19 с.

21. Венедіктов О.М. Шляхи підвищення продуктивності сої в умовах центрального Лісостепу України / О.М. Венедіктов // Корми і кормовиробництво. - Вінниця «Тезис». - 2003. - №50. - С. 65-69.

22. Головатюк Є.О. Продуктивність та якість насіння сої за різних умов азотного живлення / Є.О. Головaтюк, О.В. Ситар, Н.Ю. Таран, С.М. Каленська // Вісник аграрної науки. - 2008. - №1. - С. 17-19.

23. До питання біологічно активних речовин сої / [М.Ф. Кулик, О.В. Жмудь, А.О. Бабич, і ін.]. // Вісн. аграр. науки. - 2000. - №10. - С. 28-33.

24. Дозоров А. Производство и переработка сои как способ повышения доходности предприятия / А. Дозоров, Т. Дозорова // Международный сельскохозяйственный журнал. Земельные отношения и землеустройство. - 2002. - №5. - С. 60-61.

25. Жеребко В.М. Технології вирощування та інтегрованого захисту посівів сої / Жеребко В.М. // Пропозиція. - 2008. - №5. - С. 68-74.

26. Зернобобові культури в інтенсивному землеробстві / [А.М. Розвадовський, А.О. Бабич, В.Ф. Петриченко та ін.]; за ред. А.М. Розвадовського. - К.: Урожай, 1990. - 176 с.

27. Ільєнко О.В. Оптимізація прийомів формування врожайності сої різних груп стиглості в умовах північної частини степу України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.01.09 «Рослинництво»/ О.В. Ільєнко. - Дніпропетровськ, 2008. - 17 с.

28. Їжик М.К. Сільськогосподарське насіннєзнавство: Реалізація потенційних можливостей насіння / М.К.Їжик. - Харків, 2001. - Частина 2. - 117 с.

29. Коротич П. Соя виходить на мільйон / П. Коротич // Пропозиція. - 2006. - №9. - С. 44-47.

30. Коротич Ю. Українське соївництво: у грі чи на лаві запасних? / Ю. Коротич // Пропозиція. - 2006. - №11. - С. 66-67.

31. Крутило Д.В. Особливості поширення бульбочкових бактерій в різних регіонах України / Д.В. Крутило, Т.М. Ковалевська // Агроекологічний журнал. - 2003. - №3 - С. 59-63.

32. Крутило Д.В. Поширення та екологічні особливості бульбочкових бактерій сої в різних регіонах України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біологічних наук: спец. 03.00.16 «Екологія, біологічні науки»/ Д.В. Крутило. - Київ, 2006. - 22 с.

33. Лебідь Є.М. Технічні та олійні культури / Є.М. Лебідь, А.В. Черенков, О.В. Ільєнко та ін. // Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Степу України. - К.: Аграр. Наука, 2004. - С. 306-308.

34. Левандовський Л.І. Соя і проблема кормового білка / Л.І. Левандовський // Пропозиція. - 2000. - №6. - С. 43-47.

35. Лихочвор В.В. Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур: Навч. посіб. / В.В. Лихочвор. - 2-ге вид. випр. - К.: Центр. навч. літ., 2004. - 808 с.

36. Міхеєв В.Г. Вплив ризоторфіну та біопрепаратів на урожайність сої в умовах Лісостепу України / В.Г. Міхеєв // Вісник Львівськ. держ. аграр. ун-ту: Агрономія. - Львів, 2007. - №11. - С. 509-514.

37. Міхеєв В.Г. Обробка насіння бактеріальними препаратами - важливий елемент технології вирощування сої / В.Г. Міхеєв // Зб. Тез III - ої між нар. Наук. конф. молодих вчених [«Інноваційні напрямки наукової діяльності молодих вчених у галузі рослинництва»], (20-22 червн. 2006 р.) - Х., 2006. - С. 168-169.

38. Міхеєв В.Г. Тривалість періоду вегетації й урожайність сої залежно від сенікації посівів в умовах східного Лісостепу України / В.Г. Міхеєв // Вісник Харківського нац. аграр. ун-ту (Сер. «Рослинництво, селекція і насінництво, овочівництво»). - Харків, 2006. - №5. - С. 138-142.

39. Огурцов Є.М. Дешевий і екологічно чистий спосіб збільшення врожайності сої / Є.М. Огурцов, В.Г. Міхеєв // Вісник Харківського нац. аграр. ун-ту (Сер. «Рослинництво, селекція і насінництво, овочівництво»). - Харків, 2006. - №4. - С. 67-70.

40. Огурцов Є.М. Соя у східному Лісосстепу України: Монографія / Є.М. Огурцов {за ред. М.А. Бобро} Харк. нац. аграр. ун-т. - Х., 2008. - 270 с.

41. Петриченко В.Ф. Виробництво та використання сої в Україні / В.Ф Петриченко // Вісник аграрної науки. - 2008. - №6. - С. 24-27.

42. Петриченко В.Ф. Вплив агрокліматичних ...