Облік, аналіз і контроль праці і заробітної плати в бюджетній установі

Використовується для відображення в обліку операцій з надходження на рахунок бюджетної установи доходів та здійснення касових видатків спеціального фонду . Якщо у бюджетної установи є декілька спеціальних реєстраційних рахунків в органах ДКУ , то кожен такий рахунок оформляється окремими меморіальними ордерами .Такі меморіальні ордери нумеруються №3-1 , №3-2.Також окремий меморіальний ордер оформлюється для операцій руху коштів спецфонду в іноземній валюті.

Меморіальний ордер №4 Накопичувальна відомість з розрахунками з іншими дебіторами (форма 408)

Застосовується для обліку розрахунків з різними підприємствами , установами та організаціями , що є дебіторами даної установи . Якщо розрахунки з дебіторами здійснюються за рахунок коштів спеціального фонду , то такі операції ведуться в окремому меморіальному ордері за цією ж формою .

Меморіальний ордер №5 Зведення накопичувальних відомостей із заробітної та стипендій (форма 405 бюджет)

Меморіальний ордер із заробітної плати та стипендій є зведенням , що складається в установах , де виписується декілька розрахунково-платіжних відомостей (та складається за підсумками цих відомостей). Записи в ордері систематизуються за функціональною ознакою ,а при нарахуванні заробітної плати і стипендій за рахунок коштів спеціального фонду - систематизуються також і за видами коштів спеціального фонду.

Меморіальний ордер №6 Накопичувальна відомість з розрахунками з іншими кредиторами (форма №409 бюджет)

Використовується для обліку розрахунків з різними підприємствами , установами та організаціями , які є кредиторами даної бюджетної установи .Якщо розрахунки здійснюються за рахунок коштів спеціального фонд}' , то такі операції ведуться в окремому меморіальному ордері за цією ж формою .

Меморіальний ордер №7 Накопичувальна відомість з розрахунками в порядку планових платежів (форма №420 бюджет)

У даному меморіальному ордері ведеться облік розрахунків за продукти харчування , медикаменти та перев'язувальні засоби тощо, що здійснюються в порядку планових платежів Облік ведеться за кожним постачальником в розрізі кодів економічної класифікації видатків .Якщо операції за розрахунками в порядку планових платежів здійснюються за рахунок коштів спеціального фонду , то вони ведуться в окремому ордері за даною формою .

Меморіальний ордер №8 Накопичувальна відомість розрахунками з підзвітними особами (форма №386)

Застосовується для обліку розрахунків з підзвітними особами (меморіальний ордер ведеться в розрізі кодів економічної класифікації)При здійсненні операцій за рахунок спеціального фонду складається окремий меморіальний ордер за даною формою .

Меморіальний ордер №9 Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних активів (форма №438 бюджет)

Даний меморіальний ордер використовується для обліку вибуття та переміщення необоротних активів до інших установ та матеріально відповідальних осіб. Загаюй здійснюються за кожним документом із зазначенням матеріально відповідальної особи.

Меморіальний ордер №10 Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення МШП (форма №439 бюджет)

У даному меморіальному ордері ведеться облік вибуття та переміщення МШП до інших установ, організацій та матеріально відповідальних осіб. Записи здійснюються за кожним документом із зазначенням матеріально відповідальної особи.

Меморіальний ордер №11 Зведення накопичувальних відомостей про надходження продуктів харчування (форма №398 бюджет)

Даний меморіальний ордер складається у тому випадку, коли установою складається декілька накопичу вальних відомостей про надходження продуктів харчування. Записи до накопичувальної відомості про надходження продуктів харчування здійснюються за кожним постачальником .

Меморіальний ордер №12 Зведення накопичувальних відомостей про витрачання продуктів харчування (форма №411 бюджет)

Якщо установою складається декілька накопичувальних відомостей про витрачання продуктів харчування , то в таких випадках складається даний меморіальний ордер. Меморіальний ордер складається на підставі накопичувальних відомостей про витрачання продуктів харчування окремо за кожною матеріально відповідальною особою .

Меморіальний ордер №13 Накопичувальна відомість витрачання матеріалів (форма №369 бюджет)

Даний меморіальний ордер використовується для обліку витрачання інших матеріалів, крім продуктів харчування. Записи в меморіальному ордері ведуться (по дебету субрахунків , що кореспондують з матеріальними субрахунками)в розрізі кодів економічної класифікації.

Меморіальний ордер №14 Накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду бюджетних установ

Даний меморіальний ордер використовується для обліку операцій з нарахування доходів за спеціальними коштами та за іншими власними надходженнями .На кожен вид доходів відкривається окремий меморіальний ордер. Нумеруються воші відповідно № 14 -1, 14-2 тощо .

При проведенні бухгалтерських записів бюджетними установами застосовуються субрахунки, установлені Планом рахунків, виходячи із загальнодержавних потреб управління, контролю та звітності.

Структура плану рахунків наведена в таблиці 1.3.2

Таблиця 1.3.2. Структура планів рахунків

№ класу	Найменування	№ рахунків, що входять до класу	Кількість синтетичних рахунків
1.	Необоротні активи	10 - 13	4
2.	Запаси	20 - 25	6
3.	Кошти, розрахунки та інші активи	30 - 36	7
4.	Власний капітал	40 - 44	5
5.	Довгострокові зобов`язання	50 - 52	3
6.	Поточні зобов`язання	60 - 69	10
7.	Доходи	70 - 73	4
8.	Витрати	80 - 82	3
	Усього:	-	42
	Позабалансові рахунки	01 - 09

Важливу організаційну роль у господарському обліку відіграє Державний комітет України з статистики, який розробляє та узгоджує з Мінфіном України та Головним управлінням Державного казначейства України форми фінансової звітності. Перелік форм місячної, квартальної та річної звітності, які складаються бюджетними установами в 2007 році, наведено в додатку Л- Л₁.

1.2.3 Охорона праці на підприємстві

Охорона праці - це система законодавчих актів , соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних і лікувально - профілактичних заходів і засобів спрямованих на створення безпечних умов збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Соціальне значення охорони праці полягає в сприянні зростання ефективності виробництва шляхом безперервного удосконалення і поліпшення умов праці, підвищення його безпеки, зниження виробничого травматизму і профзахворювань.

Соціальне значення охорони праці проявляється в зростанні якості і продуктивності праці, збереження трудових ресурсів і підвищенні сукупного національного продукту.

Відповідно до Закону « Про охорону праці» [63] від 14 жовтня 1992 року, визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулювання за участю відповідних державних органів відносин між власником підприємства, установи, організації, власником і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також встановлення єдиного порядку організації охорони праці в Україні.

1. Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці в управлінні ПФУ Октябрського району в м. Полтаві.

Умови праці - це сукупність чинників виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоров'я і працездатність людини під час виконання нею трудових обов'язків.

Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі в м. Полтаві розміщене в чотирьох поверховому приміщенні виконкому Октябрської районної у м. Полтаві ради, на першому та другому поверсі. Загальна орендована площа складає -500.4 кв. м., висота приміщення -2,8 м,. Загальна площа бухгалтерії складає 13,6 квадратних метри при висоті приміщення 2,8 метри.

В кімнаті постійно працює 4 особи. Отже, на одну людину припадає 3,4 кв.м. площі, а об'єму 9,52куб.м. Ці показники не відповідають нормативам ГОСТ 12.1.005-88 [24].

Стіни у кімнаті обклеєні світло-бежевими шпалерами, які мають напівматову поверхню і позитивно впливають на психічний стан працюючих людей, стеля побілена крейдою, на підлозі паркет. У кімнаті розташовані 4 письмові столи, мебльована стінка, 4 крісла, сейф. Загальне облаштування кімнати не передбачає достатнього освітлення, що має несприятливі умови праці.

Температура у перехідний період від 19 до 21С, що повністю відповідає нормам.

Для забезпечення на постійних робочих місцях чистоти повітряного середовища, що відповідає гігієнічним та технічним вимогам застосовується вентиляція. Основним завданням якої є вилучити із приміщення забруднене, вологе або нагріте повітря та подати свіже повітря.

Вентиляція класифікується за такими ознаками:

1) за способом переміщення повітря - природна, штучна, та суміщена;

2) за напрямом потоку повітря - припливна, витяжна, припливно-витяжна;

3) за місцем дії - загально обмінна, місцева, комбінована:

4) за призначенням - робоча, аварійна.

Припливна вентиляція слугує для подачі чистого повітря ззовні у приміщення. При витяжній вентиляції повітря вилучається в приміщенні, а зовнішнє надходить через вікна, двері, нещільності будівельних конструкцій.

Загально обмінна вентиляція підтримує нормальне повітряне середовище у всьому об'ємі робочої зони приміщення. За допомогою місцевої вентиляції шкідливі виділення вилучаються або розчиняються шляхом припливу чистого повітря безпосередньо у місцях їх утворення.

Природна вентиляція відбувається в наслідок теплового чи вітрового напорів. Тепловий напір обумовлений і різницею температур, а значить і густини внутрішнього і зовнішнього повітря. Вітровий напір обумовлений тим, що при обдуванні вітром будівлі, з її навітряної сторони утворюються підвищений тиск, а підвітряної - розрідження.

Системи опалення являють собою комплекс елементів, необхідних для нагрівання приміщень у холодний період року.

Для забезпечення метеорологічних вимог в кімнаті підприємства в холодну пору року використовується водяне централізоване опалення, Відповідно СНІПу П-33-75 у приміщенні розташована 1 чавунна батарея із 5 секціями.

Рівномірне нагрівання приміщення; відсутність запаху гару, при осіданні пилу на радіатори; можливість централізованого регулювання температури води; підтримання відносної вологості повітря на відповідному рівні; пожежна безпека - основні переваги водяного централізованого опалення.

Основний недолік - можливість замерзання при вимиканні в зимовий період, а також повільне нагрівання великих приміщень після тривалої перерви в опаленні.

Серед чинників зовнішнього середовища, що впливає на організм людини в процесі праці, світло займає одне з перших місць. Адже відома, що майже 90% всієї інформації про довкілля людина одержує через органи зору. Під час здійснення будь-якої трудової діяльності втомлюваність очей, в основному, залежить від напруженості процесів, що супроводжує зорове сприйняття. До таких процесів належить адаптація, акомодація та конвергенція.

Адаптація - це пристосування ока до зміни умов освітлення (рівня освітленості) у полі зору.

Акомодація - пристосування ока до зрозумілого бачення предметів, що знаходяться від нього на неоднаковій відстані за рахунок зміни кривизни кришталика.

Конвергенція - здатність ока при розгляданні близьких предметів займати положення, при якому зорові осі обох очей перетинаються на предметі.

Для створення оптимальних умов зорової роботи враховується не лише кількість та якість освітлення, а й кольорове оточення. Так, при світлому пофарбуванні інтер'єру завдяки збільшенню кількості відбитого світла рівень освітленості підвищується на 20-40% (при тій же потужності джерел світла), різкість тіней зменшується, покращується рівномірність освітлення.

Виробниче освітлення, залежно від джерел світла, може бути природним та штучним.

Природне освітлення має важливе фізіолого-гігієнічне значення для працюючих. Воно сприятливо впливає на органи зору, стимулює фізіологічні процеси, підвищує обмін речовини та покращує розвиток організму в цілому.

Природному освітленню властиві й недоліки: воно непостійне в різні періоди доби та року, в різну погоду; нерівномірно розподіляється по площі виробничого приміщення.

На рівень освітленості приміщення при природному освітленні впливають наступні чинники: світловий клімат; площа та орієнтація світлових отворів; ступінь чистоти скла в світлових отворах; пофарбування стін та стелі приміщення; наявність предметів, що заступають вікно як із середини, так і ззовні приміщення.

У вечірній час доби у кімнаті бухгалтерії управління використовується електричне освітлення. На стелі три світильники, у кожному світильнику по чотири газорозрядних лампи низького тиску, що називаються люмінесцентними. Світильники розташовані прямо над робочими столами, що відповідає СНІПу П-4-79[48].

Основною перевагою газорозрядних ламп є їх економічність, а недоліком - пульсація світлового потоку, що може зумовити виникнення стробоскопічного ефекту - явища спотворення зорового сприймання об'єктів, які рухаються, обертаються чи змінюються в пульсуючому світлі.

У сучасному світі в умовах науково-технічного прогресу шум став одним із суттєвих несприятливих чинників, що впливають на людину. Ріст потужностей сучасного устаткування, машин побутової техніки, швидкий розвиток всіх видів транспорту призвели до того, що людина на виробництві та в побуті постійно знаходиться під впливом шумів досить високої інтенсивності. Шум у виробничих умовах негативно впливає на працівника; послаблює увагу, посилює розвиток втоми, сповільнює реакцію на небезпеку.

У приміщенні з ЕОМ рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003 [12] ССБТ «Шум. Общие требования безопасности», СН 3223-85 [12] «Санітарні норми допустимих рівнів шуму на робочих місцях». Рівні електромагнітного випромінювання та магнітних полів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.006 [24] «ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля». Основним джерелом шуму та електромагнітного випромінювання у приміщенні бухгалтерії управління є комп_ютери.

На другому першому та другому поверсі знаходяться дві туалетні кімнати - для чоловік та жінок, з набором гігієнічних засобів. Щоденно у всіх кімнатах управління проводиться вологе прибирання. Відділ бухгалтерії, а також у всіх відділах управління є аптечки першої допомоги.

Значення параметрів, які характеризують санітарно-гігієнічні умови праці у приміщенні бухгалтерії управління ПФУ Октябрського району в м. Полтаві занесені в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3. Значення параметрів, які характеризують санітарно-гігієнічні умови праці

Параметри	Фактичне значення	Норматив за ГОСТ 12.1.005.88 [24]	Відповідність параметрів до державних
Температура повітря у перехідний період	20-22	18-27	Відповідає
Відносна вологість	40-48	40-60	Відповідає
Швидкість руху повітря, м/с	0,1	0,1	Відповідає
Запиленість, мг/куб.м.	0,1	0,1	Відповідає
Освітленість, лк	200	300	Не відповідає
Рівень шуму, дБА	60-70	50-65	Не відповідає

З таблиці 1.3. видно, що санітарно-гігієнічні умови праці не повністю відповідають встановленим нормам.

Практичне завдання.

4. Розрахувати аналіз штучного і природного освітлення.

Приміщення бухгалтерії має одне вікно площею 3,6 кв.м. Площа підлоги станове 13,6 кв.м. Розрахунок природного освітлення проводиться за формулою:

e_f= S_b/S_n

де S_b - площа вікон;

S_n - площа підлоги приміщення;

e_f - фактичне значення коефіцієнту природного освітлення.

3,6/13,6 = 0,26

В приміщенні бухгалтерії природного освітлення недостатньо в порівнянні з нормативними значеннями КПО, які дорівнюють 0,366. Нормативні значення КПО визначаються «Будівельними нормами і правилами». Для розрахунку штучного освітлення використаємо формулу:

Ф_л = ЕSk₃Z/Nn?,

де E - нормована освітленість, лк;

S - площа освітлюваного приміщення, кв.м;

k₃ - коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості в результаті забруднення та старіння ламп (k₃ = 1,3 - 1,8);

Z - коефіцієнт нерівномірності освітлення (Z = 1,1 - 1,15);

N - кількість світильників;

n - кількість ламп у світильнику;

? - коефіцієнт використання світлового потоку.

Коефіцієнт ? визначається за світлотехнічними таблицями залежно від показника приміщення і , коефіцієнтів відбиття стін та стелі. Показник приміщення і знаходять за формулою:

i = ab/ h_p (a + b),

де a i b - довжини і ширина приміщення, м;

h_p - висота світильника над робочою поверхнею, м.

? = 4,77*2,85/2,8*(4,77-2,85)=2,53

Ф_л = 400*13,6*1,3*1,1/3*4*2,53=0,26

Таким чином, можна зробити висновок, що наявність штучного освітлення разом з природним забезпечують освітлення приміщення бухгалтерії в межах норми.

Техніка безпеки.

Електробезпека - це система організаційних та технічних засобів і заходів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики. Приміщення бухгалтерії відноситься до приміщення без підвищеної небезпеки. У кімнаті знаходяться чотири комп'ютери, які працюють від електромережі напругою 220V. Вони заземлені відповідно ГОСТ 12.1.030-81[32] (Захисне заземлення і занулення). Комп'ютери придбані у 2007 році, вони не є застарілими, але їх розміщення не відповідає санітарним нормам(відстань від задньої стінки комп'ютера складає менше 1,2 м.). У кімнаті 9 розеток. Вони розташовані на висоті 1м. від підлоги, чотири з них передбачені для включення комп'ютерів. Всі розетки підключені до мережі 220V, поряд з кожною розеткою прикріплена табличка на якій червоною фарбою нанесений запис про напругу в ній (220V). Проводка знаходиться у спеціально пристосованих коробках. Згідно з ГОСТ 12.1.030-81[32] в приміщенні для захисту працівників від ураження електричним струмом, встановлено заземлення.

Практичне завдання.

Розрахунок електронапруги, яка проходить через тіло людини при небезпечному доторканні до трьохфазної сітки з заземленою нейтраллю.

Якщо людина доторкається до однієї з фаз трифазної мережі напругою 380В (U_ф = 380= 220В) із заземленою нейтраллю (приймаємо R₀ = 0, однак стоїть на не струмопровідній дерев'яній підлозі, що має опір R_n = 60000 Ом у сухому взутті на гумовій підошві (R_в = 50000 Ом), тоді струм, що може пройти через тіло людини буде дорівнювати:

І_л = U_ф/(R_л + R_o + R_в) = 220/(1000 + 0 + 60000 + 50000) = 0,022 А (2 мА).

Струм такої сили абсолютно безпечний для життя людини, оскільки він менший за пороговий невідпускаючий струм (6-10 мА). Якщо людина стоїть на землі чи струмопровідній підлозі (R_n = 0) у промоченому взутті (R_в = 0), то І_л становить:

І_л = U_ф/(R_л + R_o + R_в) = 220/(1000 + 0 + 0 + 0) = 0,22 А (220 мА).

Таке значення сили струму є смертельно небезпечним для людини.

3. Пожежна безпека.

За пожежною та вибухопожежною небезпекою приміщення та будівлі відповідно до норм технологічного проектування (ОНТП 24-86) поділяються на п'ять категорій: А,Б,В,Г,Д.

Будівля управління ПФУ Октябрського району відноситься до категорії Д, що являє собою приміщення, в якій знаходяться негорючі речовини та матеріали в холодному стані.

Приміщення управління оснащене засобами протипожежної безпеки згідно СНІП-ІІ-2-80[16] (Пожежна автоматизація приміщень і будівель) вуглекислотним вогнегасником марки ВВ-5, що відповідає нормам.

У разі виникнення пожежі на підприємстві передбачені евакуаційні виходи з приміщень першого поверху назовні безпосередньо через коридор, з другого - в коридори, що ведуть на сходову клітку, які мають вихід на зовні. В коридорах на першому та другому поверхах вивішені плани евакуації.

Практичне завдання.

11. Розрахунок первинних засобів пожежегасіння для досліджуваного приміщення.

Управління ПФУ Октябрського району в м. Полтаві розташоване в 14 кімнатах, площею 500,4 кв. м.. В кожній кімнаті знаходиться вогнегасники СО2, переносний.

Закон „ Про цивільну оборону України" гарантує громадянам України право на захист свого життя та здоров'я від наслідків аварій, катастроф, значних пожеж та стихійного лиха. Держава, як гарант цього права створила систему цивільної оборони (ЦО), основною метою якої є захист населення від небезпечних наслідків надзвичайних ситуацій, що можуть виникнути як у мирний так і у військовий час.

З лютого 1993 року Верховна Рада ухвалила Закон України „ Про цивільну оборону", а 10 травня 1994 року Кабінет Міністрів України затвердив положення про цивільну оборону України, а 7 липня 1995 року схвалив концепцію створення єдиної державної системи запобігання і рятування під час аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій.

Цивільна оборона України є державною системою органів управління, сил і засобів, що створені для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

Основні завдання цивільної оборони:

а) запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження і запровадження заходів щодо зменшення збитків та втрат у разі аварій, катастроф, вибухів внаслідок пожеж та стихійного лиха;

б) оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний та військовий часи та постійне інформування про наявну обстановку;

в) захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха;

г) організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час;

д) організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха і осередках ураження;

є) створення систем управління, аналізу і прогнозування, оповіщення і зв'язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримання їх готовності для сталого функціонування під час надзвичайних ситуацій;

є) підготовка і перепідготовка керівного складу цивільної оборони, її органів управління та сил, обов'язкове навчання населення вмінню застосувати засоби індивідуального захисту, діяти в надзвичайних ситуаціях.

В Україні здоров'я і життя людини визначаються найвищою цінністю. Утворення і забезпечення прав і свобод людини, створення безпечних умов проживання, праці й відпочинку є головним обов'язком держави.

Систему цивільної оборони складають:

а) органи державної виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесені функції пов'язані з безпекою та захистом населення;

б) органи повсякденного управління процесу захисту населення у складі центральних місцевих органів державної виконавчої влади адміністрації підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і господарювання;

в) сили і засоби, призначені для виконання завдань цивільної оборони;

г) фонди фінансових, медичних та матеріально - технічних ресурсів, передбачені на випадок надзвичайних ситуацій;

д) системи зв'язку, оповіщення та інформаційного забезпечення.

В управлінні Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві також багато приділяється уваги цивільній обороні. Цивільна оборона організована в усіх відділах. Начальником ЦО відділу є його керівник.

Начальник ЦО відділу підпорядковується начальнику ЦО установи. По відділах створюються штаби ЦО, які комплектуються з штатних працівників, що виконують дані обов'язки за сумісництвом.

Формування цивільної оборони за призначенням поділяються на формування загального призначення, рятувальні та формування служб ЦО, які виконують спеціальні заходи при виконанні аварійно - рятувальних робіт.

Територія Полтавщини підлягає комплексній дії небезпечних природних явищ. З урахуванням природно - географічних особливостей в області можливі стихійні лиха, або передумови до них.

Найбільшу загрозу представляють підтоплення - підйом рівня ґрунтових вод і затоплення фундаментів, підвалів, підземних комунікацій при розливі річок (Сула, Ворскла, Псьол, Оріль та інших) в період весняної повені, таїння снігу, значних дощових опадах та випадках витоку вода з водопровідних комунікацій. При інтенсивному розвитку весняної повені можуть бути підтоплені близько 2500 кв. км у зоні підтоплення знаходиться 268 населених пункти, з яких підлягає тимчасовому віднесенню близько 38000 осіб.

Територія Полтавської області - 28,8 тис км. кв, що складає 4,8 % території України її протяжність з півночі на південь 13,5 км., з північного заходу на південний схід - 259 км. Загальна протяжність кордонів області понад 1100 кілометрів, з них акваторії Кременчуцького водосховища - 98 кілометрів, Дніпродзержинського - 64 кілометрів, 7,5% території - вкриті лісами, 5,2% - займають поверхневі водойми, 78% території - сільгоспугіддя. За розміром територія Полтавської області посідає 7 місце серед областей України.

Рельєф області складався під впливом горотворних процесів і вулканізму, трансгресій древніх морів і накопичення потужних товщ морських відкладів, регресій древніх морів і активації ерозійних процесів, наступу і танення льодовиків. На території Полтавської області і зараз тривають тектонічні процеси. Можливі коливання земної кори силою до 4 балів.

На території Полтавської області знаходиться 146 річок . Найбільшими за довжиною, площею є Дніпро та його ліві притоки - Сула, Псьол, Ворскла, Орель, Хорол.

Однією із найбільш важливих характеристик клімату є атмосферні опади. Середня річна кількість опадів на території області коливається в межах 450-570 мм. Найчастіше сильні дощі та зливи бувають при переміщенні південно-західних та південних циклонів.

При низькій вологості повітря і сильному вітрі може виникнути небезпечне явище - пилові бурі. Вони продовжуються від декількох годин до декількох діб. В холодні періоди року відмічаються такі несприятливі явища погоди, як ожеледь, паморозь, налипання мокрого снігу та інші види обледеніння.

Загрозу для навколишнього середовища області складають заборонені до застосування, непридатні та змішані агрохімікати, які зберігаються в господарствах.

Наявність на території області хімічно небезпечних виробництв та їх територіальна концентрація, а також рівень зосередження хімічно - небезпечних речовин з високою вражаючою здатністю дозволяє віднести її до регіонів високим рівнем ризику проживання населення. В області на початок 2004 року нараховується Ї00 потенційно -- небезпечних об'єктів (радіаційно, хімічно, вибухово - пожежо та гідрологічна) , більшість з них пов'язані з виробництвом, переробкою та зберіганням небезпечних хімічних речовин, вибухонебезпечних і вогненебезпечних речовин.

Найбільше наявність промислових токсичних відходів у сховищах організованого складування в Полтаві - 15184 тони.

В області функціонує 44 підприємства, що використовують радіоактивні речовини та радіоізотопні прилади. Загальна кількість джерел іонізуючого випромінювання більше 781 одиниць.

Хімічно - небезпечний об'єкт (ХНО) -- це об'єкт при аварії на якому може виникнути ураження людей, сільськогосподарських тварин і рослин, забруднення навколишнього природного середовища небезпечними хімічними речовинами в концентраціях або кількостях, що перевищують природний рівень.

В Полтавській області функціонує 74 підприємств, що використовують аміачні холодильні установи з загальною кількістю аміаку більше 328,9 тон. З них 12 підприємств, що використовують хлор для хлорування води в мережах водопостачання та очисних спорудах загальною кількістю 46,1 тон хлору, 24 підприємств, що використовують інші хімічно-небезпечні речовини (кислоти, ртуть) в технологічних процесах виробництва з загальною кількістю речовин більше 1548 тон.

Радіаційний, хімічний захист - це забезпечення населення засобами індивідуального захисту, організація і проведення спеціальної обробки, вироблення і дотримання типових режимів радіаційного захисту, радіаційний і хімічний контроль, своєчасне проведення профілактики радіаційного ураження.

Радіаційне і хімічне забезпечення включає своєчасне виявлення вогнищ радіаційного та хімічного забруднення, проведення його оцінки, організацію, здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення та запровадження типових режимів радіаційного захисту, забезпечення засобами радіаційного і хімічного захисту, організацію та проведення спеціальної і санітарної обробки.

Кожна особа керівного складу цивільної оборони повинна чітко знати які надзвичайні ситуації можуть виникнути в навчальному закладі чи неподалік від процесу. В кожному навчальному закладі протягом року повинні проводитися навчання з питань цивільної оборони та безпеки життєдіяльності.

Виникнення аварій на радіаційно-небезпечних об'єктах, а саме атомних електростанціях, об'єктах господарської діяльності, які використовують у виробничій та іншій діяльності прилади та устаткування на основі радіоізотопів, може привести до радіоактивного зараження повітря і довкілля, що становить серйозну небезпеку для населення.

Головними вражаючими факторами при аваріях з викидом радіоактивних речовин є проникаюча радіація та радіонукліди, що забруднюють навколишнє середовище і можуть потрапляти на шкіру й в середину організму людини з повітря, водою та продуктами харчування, викликають променеву хворобу.

Про аварію з викидом радіоактивних речовин по обласній радіотрансляційній мережі буде передано спеціальне повідомлення.

З метою забезпечення своєчасного та надійного оповіщення населення про надзвичайну ситуацію у мирний час а також доведення до населення інформації про обстановку та його діях у цій обстановці, необхідно:

основним способом оповіщення населення про надзвичайну ситуацію у мирний час та в умовах війни вважати передачу мовної інформації з використанням державних мереж дротового, радіо та телевізійного мовлення.;

сигнал „ Увага Всім !" подається для привертання уваги населення перед передаванням інформації включаються сирени та інші сигнальні засоби. По сигналу „ Увага Всім !" населення повинно включити радіо, радіотрансляційні та телевізійні приймачі для прослуховування екстреного повідомлення.

Отримавши повідомлення про небезпеку радіоактивного зараження, слід негайно надіти протигаз або респіратор, а при їх відсутності, ватно-марлеву пов'язку та йти в захисну споруди.

Захисні споруди - це спеціальні будівлі для захисту населення від аварій на АЕС, хімічно і вибухонебезпечних об'єктів, ядерної, хімічної зброї.

Захисні споруди в залежності від захисних якостей поділяються на сховища, протирадіаційні укриття (ПРУ) і найпростіші укриття -- щілини. По місцю розташування можуть бути - вбудовані та окремо стоячі і по місткості: малі (до 150 чол.), великі (більше 450 чол.).

Для засобів індивідуального захисту використовують: фільтруючі і ізолюючі протигази, респіратори, ватно-марлеві пов'язки, спеціальний ізолюючий захисний одяг і спец одяг (засоби захисту шкіри) та медичні засоби захисту.

Для захисту органів дихання використовують респіратор типу „ Пелюстка", респіратори Р-2, У -- 2К для дорослих, маски від пилу ПТМ -1 із тканини, а також цивільні протигази.

Для уникнення ураження шкіряних покровів необхідно використовувати плащі з каптурами, накидки із щільної тканини або поліетиленові плівки, комбінезони, гумове взуття, рукавиці, а при наявності спеціальний захисний одяг.

Крім засобів індивідуального захисту проводять йодну профілактику. Рекомендується протягом семи днів приймати по одній таблетці(0,125г) йодистого калію (для дорослих), а дітям до двох років 1/4 таблетки.

Якщо подальше перебування людей на даній території небезпечно, проводиться евакуація населення. Необхідно слідкувати за відповідними повідомленнями та часом початку евакуації, місце подання автотранспорту.

Евакуація населення - це комплекс заходів щодо організованого виводу та вивозу населення, тварин, майна із зон можливого впливу наслідків надзвичайних ситуацій мирного та воєнного часу, якщо виникає безпосередня загроза життю та заподіяння шкоди здоров'я людини.

Питання евакуації населення плануються і готуються при повсякденній діяльності органів управління ЦО, а проводяться за особливим розпорядженням. Евакуаційні заходи здійснюються за рішенням місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів рад, уповноважених органів з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення відповідного рівня.

Велике значення для збереження життя і здоров'я потерпілих має вчасне і правильне надання першої медичної допомоги. Актуальність цієї проблеми стає ще більш очевидною у разі виникнення катастроф. Значна частина уражених у таких випадках може загинути від невчасно наданої медичної допомоги. Відсутність допомоги важко потерпілим протягом 1 год після ушкодження збільшує кількість смертельних наслідків на 30%, до 3 год - на 60%, до 6 год - на 90%.

Метою першої медичної допомоги є врятування життя потерпілого, усунення впливу вражаючого чинника, що продовжує діяти, та швидка евакуація із зони катастрофи.

Для надання безоплатної медичної допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру громадян, рятувальникам та особам, які беруть участь у ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, діє Державна служба медицини катастроф як особливий вид державних аварійно-рятувальних служб.

Положення про Державну службу медицини катастроф розробляється центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до компетенції якого віднесено питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постраждалому населенню, особливо дітям, а також залученим до виконання аварійно-рятувальних робіт у разі виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру за висновками Державної служби медицини катастроф та лікарсько-трудової комісії, рятувальникам надається гарантоване забезпечення відповідним лікуванням та психологічним відновленням у санітарно-курортних закладах, при яких створено центри медико-психологічної реабілітації.

У преамбулі Закону проголошено: «Кожний має право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійних лих і на вимогу гарантій забезпечення реалізації цього права від Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкованості...». Цивільна оборона України є державною системою органів управління сил І засобів, створюваних для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного і військового характеру. Заходи Цивільної оборони поширюються на всю територію України, усі шари населення, а розподіл за обсягом і відповідальністю за їх виконання здійснюється за територіально-виробничою ознакою.

У житті кожної людини можуть виникнути ситуації, коли він або люди, які знаходяться поруч потребують термінової медичної допомоги. На жаль, це може трапитись у дворі, вдома, на автомобільній дорозі при будь - якому нещасному випадку. Саме у таких ситуаціях вміння надати першу медичну допомогу собі та оточуючим стає вирішальним для збереження здоров'я, а, іноді, і життя. А це -велика справа і вона варта Ваших зусиль.

Але, надаючи першу медичну допомогу будьте обережними і пам'ятайте, що Ваша допомога - лише початок лікування. Вона життєво важлива, але ніколи не замінить кваліфікованої допомоги лікаря .

Розділ 2. Облік праці і заробітної плати

2.1 Праця і зарплата в бюджетних установах і задачі їх обліку, (сутність заробітної плати , форми і системи оплати праці, тарифні ставки, склад фонду оплати праці, планування)

Конституція України гарантує кожному громадянину право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає сам, або на яку погоджується.

У сучасних умовах господарювання в Україні відбулися значні зміни відносно праці та її оплати. Під працею розуміють процес свідомої доцільної діяльності людей, у якій вони видозмінюють зовнішню природу, чи людину, опосередковують, регулюють і контролюють обмін речовин між собою і водночас змінюють власну природу. Процес прикладання праці в бюджетній сфері має значні особливості, так як свої особливості має бюджетна сфера, і насамперед - це характер фінансово-економічних відносин у цій сфері діяльності.

Особливими характеристиками праці в бюджетній організації можна виділити такі:

1) у бюджетних установах праця переважно розумова, хоча включає затрати фізичної праці. Це пов'язане тим, що послуги у бюджетній сфері надаються не як річ, а як діяльність;

2) перевага живої праці у складі сукупних затрат: сьогодні видатки на заробітну плату становлять від 60% до 85%;

3) високий рівень кваліфікації працюючих у бюджетній сфері, мається на увазі не просто співвідношення чисельності працівників різних кваліфікаційних груп, а якісна структура кадрів. У таких галузях, як освіта, охорона здоров'я, мистецтво, спеціалістів найвищої кваліфікації нараховується близько 50% від загальної кількості, а в установах Пенсійного фонду майже стовідсотково.

Відповідно до основного нормативного документа щодо визначення і регулювання заробітної плати , а саме Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник чи уповноважений їм орган виплачує робітникові за виконану роботу. У бюджетних установах фінансування витрат по заробітній платі здійснюється за окремою статтею, яка відповідно до Закону України «Про державний бюджет України» є захищеною. Це означає, що виплати по заробітній платі здійснюються першочергово разом з перерахуванням до фондів обов'язкових платежів.

Держава здійснює регулювання оплати праці шляхом встановлення мінімальної заробітної плати, яка фіксується з урахуванням рівня економічного розвитку, продуктивності праці, середньої заробітної плати і вартості величини мінімального життєвого бюджету. Розмір мінімальної заробітної встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, не кваліфіковану працю, нижче якого не може бути здійснена оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці не включаючи доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. А також державна, соціальна гарантія, яка є обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання.

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 р. № 107-УІ (далі - Закон №107), статтею 59 розділу І встановлено розмір мінімальної заробітної плати за періодами:

01.01.2008 - 515,00 грн.

01.04.2008 - 525,00 грн.

01.10.2008 - 545,00 грн.

01.12.2008 - 605,00 грн.

Зміна розмірів мінімальної заробітної плати впливає на низку показників, важливих для роботи підприємства.

У бюджетних установах основними формами оплати праці є погодинна і відрядна, кожна з яких має свої системи.

Особливістю оплати праці в бюджетних установах є те, що тут майже не використовується відрядна форма оплати праці, тобто застосовується досить рідко.

При погодинній оплаті праці розмір заробітної плати залежить від кількості відпрацьованого часу та кваліфікації працівника, тому в бюджетних установах має перевагу погодинна оплата праці. Вона поділяється на три системи: проста погодинна, погодинно-преміювальна, штатно-окладна.

Проста погодинна система побудована на принципі погодинної оплати: для працюючих встановлюється тверда погодинна ставка. Досить продуктивною і стимулюючою є погодинно-преміальна система, за якою крім заробітку відповідно до посадового окладу, виплачується премія за досягнення відповідних якісних і кількісних показників.

Штатно-окладна система оплати праці кожному працівникові встановлюється місячний посадовий оклад згідно з штатним розписом, посадою, освітою, вченим ступенем, категорією тощо.

В бюджетній сфері виділяються особливості оплати праці працюючих залежно від різних профілів установ. Ці особливості регулюються відповідними нормативними документами.

Джерелом виплати заробітної плати можуть бути як бюджетні, так і позабюджетні кошти.

Відповідно до ст..2 Закону України «Про оплату праці» фонд оплати праці містить три складові:

1) основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці. Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок для працівників і посадових окладів для службовців. Основними елементами основної заробітної плати працівників бюджетних установ є заробітна плата, нарахована за відпрацьований час за тарифними ставками, посадовими окладами чи за середнім заробітком залежно від форм і систем оплати праці.

2) додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи, складність та напруженість, винахідливість, а також за особливі умови праці. До неї належать доплати і надбавки щодо тарифних ставок, посадових окладів в розмірах передбачених чинним законодавством (за високу майстерність, персональні надбавки, за високі досягнення в праці, за знання і використання іноземної мови, за суміщення професій, за роботу в шкідливих умовах, інші надбавки і доплати); премії працівникам за виробничі показники, винагорода за вислугу років, стаж роботи; оплата у вихідні та святкові дні; понаднормовий час; оплата щорічних та додаткових відпусток відповідно до законодавства; грошові компенсації за невикористані відпустки; оплата навчальних відпусток.

3) інші заохочувальні та компенсаційні виплати - це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні й інші грошові та матеріальні виплати, які не передбачені чинним законодавством або які проводяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Всі види заробітної плати утворюють фонд заробітної плати, який використовується у строгій відповідності до його цільового призначення в межах сум передбачених кошторисом.

Всі види заробітної плати утворюють фонд заробітної плати, який використовується у строгій відповідності до його цільового призначення в межах сум передбачених кошторисом.

Структуру фонду оплати праці наведено на малюнку 2.1.1.

Відповідальність за правильне планування та використання коштів фонду оплати праці покладено на керівника установи і головного бухгалтера.

Найбільшу частину всіх видатків, які здійснюються бюджетною організацією є видатки на оплату праці.

Фінансування видатків на оплату праці працівників бюджетних організацій проводиться в межах асигнувань, які заплановані кошторисом доходів та видатків на ці цілі. Планування видатків на оплату праці при складанні кошторису проводиться згідно вимогам Порядку №17. Фонд заробітної плати робітників штатного складу планується і враховується по коду економічної класифікації видатків 1110 « Оплата праці робітників бюджетних установ».

Размещено на http://www.allbest.ru/

Малюнок 2.1 Структура фонду оплати праці

Основними документами, які визначають порядок оплати праці працівників бюджетних організацій є:

1. Інструкція про оплату праці і розміри ставок заробітної плати професорсько-викладацького складу вищих учбових закладів, затверджена наказом Міністерства освіти України від 02.04.1993р. №90 / із змінами та доповненнями/;

2. Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров'я і управлінь соціального захисту населення, затвердженим наказом Міністерства праці і соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 06.04.2001р. №161/137;

3. Наказ Міністерства культури і мистецтва України від 19.04.2001р. №204, із змінами та доповненнями «Про упорядковування умов праці працівників бюджетних установ, закладів і організацій культури »

4. Постанова кабінету Міністрів України від 07.02.2001р. №134, із змінами та доповненнями «Про упорядкування умов оплати праці працівників управлінь, закладів і організацій окремих підрозділів бюджетної сфери »,

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 14.08.2001р. №1045 « Про підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) і по часової оплати праці працівників закладів освіти»;

6. Положення про порядок виплати надбавок за стаж в науковій сфері, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.1999р. №1110;

7. Постанова Кабінету Міністрів України від 13.12.1999р. №2288 Про упорядкованість умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування і їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів і других органів”.

2.2 Облік персоналу бюджетної установи

Штатний розпис - це перелік і кількість посад, затверджених вищестоящою організацією.

Особовий склад працюючих визначається структурою штатних працівників бюджетної установи. За функціональним призначенням персонал такої установи поділяють на три групи:

1) персонал основної діяльності;

2) адміністративно - управлінський;

3) допоміжний обслуговуючий.

До персоналу основної діяльності належать працівники, на яких покладено виконання головних функцій у загальній системі розподілу праці відповідної бюджетної установи.

Завдання адміністративно - управлінського персоналу полягає у забезпеченні керівництва та раціонального функціонування установи.

Допоміжний обслуговуючий персонал виконує функцію обслуговування працівників двох попередніх категорій і сприяє, таким чином, кращому виконанню функцій, закріплених за зазначеною установою чи організацією. Загальна чисельність працівників бюджетної установи називається списковою чисельністю, або штатним складом.

В управлінні ПФУ Октябрського району в м. Полтаві загальна чисельність працівників складає 82 чоловіки . Склад працівників управління наведено в таблиці 2.2.1.

Таблиця 2.2.1. Склад працівників управління ПФУ Октябрського району в м. Полтаві.

Працівники	Фактична чисельність	По штатному розпису
Начальник управління	1	1
Перший заступник начальника управління	1	1
Заступник начальника управління - начальник відділу	3	3
Начальник відділу	3	3
Заступник начальника відділу	5	5
Завідувач сектору	2	2
Головний спеціаліст - програміст	2	2
Головний спеціаліст	26	26
Головний спеціаліст з кадрів	1	1
Головний спеціаліст-юрисконсульт	1	1
Провідний спеціаліст	31	31
Спеціаліст І категорії	3	3
Оператор комп'ютерного набору	1	1
Завгосп	1	1
Прибиральниця	1	1
Всього:	82	82

Облік особового складу покладено на відділ кадрів, який оформляє прийом, переведення та звільнення працюючих. Інспектор по кадрах після прийняття нового працівника на роботу формує на нього особову справу.

До основних документів з обліку кадрів (персоналу) належать:

1) особова картка за формою № П-2, затверджена Наказом № 277; (Додаток Б)

2) особова справа (ведеться на керівників, фахівців і матеріально відповідальних працівників). (Додаток В)

Іншими обліковими документами є штатно-посадова книга, алфавітна книга, книга обліку бланків трудових книжок і вкладишів, книга обліку руху трудових книжок, графік відпусток, книга обліку відпусток.

На всіх робітників і службовців, прийнятих на постійну, тимчасову або сезонну роботу, заводяться особові картки, необхідні для аналізу складу й обліку руху кадрів.

Особові картки заповнюються на підставі опитування працівників і відповідних документів паспорта, трудової книжки, документів про освіту, військового квитка. заповнюються особова картка працівником відділу кадрів, інспектором по кадрах або особою, якій наказом керівника поставленого за обов'язок ведення кадрового діловодства, в одному примірнику, від руки або на друкарській машинці. Усі записи в особовій картці формулюються повністю без скорочень.

На лицевому боці картки вказуються повне найменування підприємства, номер особової картки (той номер, під яким узята на облік трудова книжка працівника у книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них), табельний номер, а у графі «Алфавіт» - початкова літера прізвища працівника.

До розділу 1 «Загальні відомості» заносяться біографічні й облікові дані працівника:

1) прізвище, ім'я по батькові;

2) рік, місяць, число народження;

3) місце народження;

4) сімейний стан, одружений (неодружений), а потім записуються дані про членів сім'ї, які проживають разом з працівником, і дати їх народження;

5) домашня адреса;

6) серія і номер паспорта, найменування органу, що видав паспорт і дата його видачі.

У пункті «Освіта» у підпункті «а» вказується:

1) «вища» - для осіб, які закінчили вищі навчальні заклади;

2) «незакінчена вища» - для осіб, які закінчили три повних курси вищого навчального закладу;

3) «середня спеціальна» - для осіб, які закінчили технікуми, педагогічні, медичні, культурно-освітні і прирівняні до них навчальні заклади;

4) «неповна середня» - для осіб, які закінчили 9 класів загальноосвітньої школи;

5) «початкова» - для осіб, які закінчили неповну середню або початкову школу, указується, скільки класів закінчили.

Підпункт «б» заповнюється тільки на фахівців з вищою і середньою освітою. Відповідно до диплома записується повне найменування і дата закінчення вищого або середнього спеціального навчального закладу.

...