Облік, аналіз і контроль праці і заробітної плати в бюджетній установі

Спеціальність і кваліфікація працівників указується відповідно до диплома. Також записується номер і дата видачі диплома.

У рядку «Загальний стаж роботи» вказується загальний стаж роботи, що обчислюється з дати початку трудової діяльності, включаючи навчання у вищих та середніх закладах, технічних та професіонально-технічних училищах, на курсах підготовки , підвищення кваліфікації і перекваліфікації кадрів, в аспірантурі а також інші періоди, передбачені статтею 56 Закону про пенсійне забезпечення зі змінами і доповненнями.

У пункті 8 «Безперервний стаж роботи» вказується дата, з якої обчислюється безперервний стаж роботи при виплаті допомоги по державному соціальному страхуванню.

Потім в особовій картці записується останнє місце роботи, посада і причина звільнення з останнього місця роботи.

Після заповнення особової картки прийнятий на роботу ставить підпис і дату заповнення картки в кінці розділу І.

Розділ ІІ особової картки «Відомості про військовий стаж» заповнюються на військовозобов'язаних і призовників відповідно до інструкції з обліку військовозобов'язаних, яку кадрова служба або працівник, відповідальний за кадрове діловодство, отримує в районному (міському) військкоматі за місцем знаходження підприємства. Дані для заповнення беруться з військового квитка працівника.

На зворотному боці особової картки вміщені розділ ІІІ «Призначення і переведення», розділ ІУ «Відпустки» і розділ У «Додаткові відпустки».

Перший запис у розділі ІІІ здійснюється при оформленні працівника на роботу відповідно до наказу .Надалі тут указуються переведення на нову роботу , зміни посади, кваліфікації, розміри посадового окладу. З кожним записом про призначення, переміщення і звільнення працівника ознайомлюють під розписку в останній графі розділу ІІІ особової картки. Усі записи із цього розділу переносяться до трудової книжки працівника.

До розділу ІУ заповнюються всі види відпусток - основна, додаткова, без збереження заробітної плати - із вказівкою виду відпустки за який період вона надається, дати початку і дати закінчення відпустки з посиленням на номер і дату наказу про надання відпустки. Крім перерахованих в особову справу включаються й інші документи, що надаються при прийманні на роботу певними категоріями фахівців:

список наукових праць та винаходів;

виписка з протоколу засідання ради інституту (для наукових співробітників і викладачів вузів, які беруть участь у конкурсі на заміщення вакантних посад);

виписка із протоколу зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю (для керівників, які затверджуються зборами учасників ТОВ).

Також в особову справу включаються документи, що підтверджують зміни анкетно-біографічних даних (копія свідоцтва про шлюб), характеристики, накази про переведення на іншу постійну роботу, відомості про нагородження, заохочення і дисциплінарні стягнення, копії документів, що підтверджують підвищення кваліфікації, перепідготовку, стажування.

Особовий лист з обліку кадрів (додаток А) містить біографічні відомості про працівника, його освіту, роботу, що виконується з початку трудової діяльності, сімейний стан.

Особовий лист заповнюється від руки самим працівником при вступі на роботу. При заповненні особового листа працівник повинен давати повні відповіді, не допускаючи скорочень, прочерків, виправлень, відповідно до записів у паспорті, трудовій книжці, військовому квитку, документах про освіту.

Приймаючи особовий лист від працівника, який поступає на роботу, працівник кадрової служби повинен перевірити повноту його заповнення і правильність указаних відомостей відповідно до пред'явлених документів.

Працівник відділу кадрів зобов'язаний стежити за станом ведення особових справ і своєчасно вносити зміни в облікові дані працівника, які відображаються в доповненні до особового листка з обліку кадрів. Усі документи, що належать до особової справи у міру надходження (у хронологічному порядку) підшиваються в папку встановленого зразка. На її обкладинці вказується порядковий номер який відповідає номеру у штатно-посадовій книзі. Особові справи співробітників підприємства видаються у тимчасове користування певним посадовим особам, які визначаються керівником підприємства.

Особові справи зберігаються у відділі кадрів у сейфі, як документи суворої звітності, окремо від трудових книжок, при звільненні працівника передаються на архівне збереження.

На всіх підприємствах, установах, організаціях ведеться штатно-посадова книга, яка складається на підставі штатного розкладу. В якій фіксується яка кількість одиниць зайнята. У книзі записується прізвище, ім'я, по батькові працівника, який займає певну посаду, його кваліфікаційна категорія, посадовий оклад, фіксується номер наказу про приймання цього працівника на роботу (про переведення, звільнення).

Штатно-посадова книга повинна бути пронумерована, прошнурована і скріплена підписом керівника підприємства і печаткою.

Графік відпусток складається на підприємстві перед початком кожного року, відповідно до статті 79 КЗпП.

При складанні графіка враховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників і наявність можливостей. Графік погоджується з профкомом, затверджується керівником і вивішується на видному місці для загального ознайомлення. Книга обліку відпусток містить дані про всі види відпусток, що надаються працівнику. Указується прізвище працівника, якому надається відпустка, вид відпустки, дата початку і закінчення відпустки, номер і дата наказу.

Працівникам, які вперше прийняті на роботу і відпрацювали на підприємстві більше п'яти днів оформляється трудова книжка та присвоюється табельний номер, який наводиться в усіх документах з обліку заробітної плати.

Трудова книжка - це основний документ при трудову діяльність робітників та службовців.

Книга обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них за формою № П-9 і Книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них за формою № П-10 затверджені Наказом 277. Облік бланків трудових книжок і вкладишів до них, веде бухгалтер. До книги обліку вносяться всі операції, пов'язані з отриманням і видачею бланків трудових книжок і вкладишів до них. Відповідно до п.3 Постанови № 301, бланки трудових книжок зберігаються в бухгалтерії підприємства як документи суворої звітності і видаються за заявкою під звіт особи, яка відповідає за ведення трудових книжок.

У книзі обліку трудових книжок і вкладишів до них за формою № П-10 реєструються всі трудові книжки, прийняті від працівників при працевлаштуванні, а також нововидані трудові книжки і вкладиші до них із вказівкою серії і номера. При звільненні працівника робиться відмітка про видачу трудової книжки працівнику під розписку.

Книги обліку за формами № П-9 і № П-10 повинні бути пронумеровані, прошнуровані, скріплені підписом керівника і печаткою підприємства.

Первинні документи використовуються не лише відділом кадрів для ведення особових карток, а іншими працівниками та службами підприємства. Зокрема в бухгалтерії на підставі наказів відкриваються особові рахунки на кожного працівника прийнятого на роботу , прізвище заноситься в табель.

За даними карток і первинних документів, якими оформляється рух персоналу, в установі організується статистичний облік чисельності та складу працівників. По чисельності працюючих бухгалтер по заробітній платі складає звіт з праці.

2.3 Облік використання робочого часу

Усі бюджетні установи працюють за певним трудовим режимом, що включає систему реєстрації виходу та уходу з роботи, розпорядок трудового дня, регламентацію праці щодо вихідних і робочих днів.

Контроль за дотриманням розпорядку трудового дня та облік використання робочого часу здійснюється за допомогою табельного обліку, при якому можуть застосовуватись різні системи реєстрації:

пропускна - працівник, прибувши до установи, здає свою перепустку, а по закінченні робочого дня отримує її назад;

рапортно - відомча - здійснюється за допомогою рапортів;

карткова - за допомогою контрольного годинника автоматично позначається час прибуття на роботу та вибуття в особовій картці працівника;

жетонна - реєстрація здійснюється за допомогою жетонів, на кожному з яких проставлено табельний номер працівника - власника жетона.

Ведення табельного обліку забезпечується шляхом ведення табеля обліку використання робочого часу, який являє собою іменний список працівників у розрізі відповідних структурних підрозділів. У табелі обліку фіксується інформація про табельний номер працівника, його прізвище, ім'я по батькові, кількість відпрацьованих годин і днів.

Обов'язки щодо ведення табельного обліку покладається на працівника структурного підрозділу, призначеного наказом по установі. Зазначена особа на початок місяця заповнює необхідні реквізити відповідно до даного обліку особового складу. Впродовж місяця в табелі у вигляді умовних позначень фіксується інформація про виходи та неявки на роботу на основі відповідних документів - довідок про виклик у військомат, до суду, листків про тимчасову непрацездатність, відпустку.

Зразок оформлення табеля наведено в додатку П.

При системі оплати праці з нарахуванням авансових виплат працівникам табель заповнюється двічі:

за першу половину місяця - для нарахування авансових платежів;

за весь місяць - для розрахунку суми заробітної плати за місяць.

У кінці місяця у табелі підраховується загальна кількість відпрацьованих і невідпрацьованих днів. Заповнений відповідним чином табель підписується табельником і керівником структурного підрозділу і затверджується керівником організації, після чого здається до бухгалтерії, де проводяться нарахування заробітної плати.

Згідно зі статтею 50 Кодексу Законів України про працю тривалість робочого дня не повинна перевищувати 8 годин на день, за підсумком тижня - 40 годин. Ця постанова поширюється на всіх працівників бюджетних установ, окрім тих, для яких законодавчо встановлено скорочену тривалість робочого часу і обумовлюється в трудовій угоді. До таких працівників належать лікарі, вчителі, викладачі.

До обов'язків табельника, інспектора по кадрах входить і оформлення листків непрацездатності, На зворотному боці листка непрацездатності є два розділи: перший розділ заповнюється табельником і передається до відділу кадрів, другий розділ заповнюється відділом кадрів. У бюджетних організаціях складається виправний табель за минулий місяць. Наприклад, у бухгалтерію здається табель до 25 числа поточного місяця, працівник хворів і вийшов на роботу 29 числа, а заробітна плата вже нарахована, тому в наступному місяці готують виправний табель.

Результати праці працівників бюджетних установ, як правило не знаходять втілення у фізичному вимірі продукції, а виступають здебільшого у формі нематеріальних благ. Контроль відпрацьованого часу не дає повного уявлення про завантаженість працівників протягом робочого дня, про інтенсивність та ефективність їх праці з точки зору отримання конкретних результатів. В зв'язку з цим в бюджетних установах здійснюється облік робіт, який необхідно виконати у визначений відрізок часу і на відповідному якісному рівні.

2.4 Документальне оформлення нарахування заробітної плати та утримань із заробітної плати працівників

Для виплати заробітної плати працівникам установ здійснюється нарахування, що включає розрахунок заробітку за місяць та суми утримань із неї.

Нарахування заробітної плати здійснюється раз на місяць. Підставою для нарахування заробітної плати є штатний розпис, тарифні сітки, накази про прийом на роботу, присвоєння розрядів, про надання відпустки, припинення трудового договору, а також табеля обліку робочого часу.

Крім первинних документів, при розрахунку заробітної плати потрібно брати до уваги нормативні акти, що регулюють нарахування заробітної плати в бюджетних установах.

Формування заробітної плати державних службовців відбувається на підставі:

Закону України «Про державну службу»;

Постанови Кабінету Міністрів України «Про впорядкування умов праці працівників апарату органів виконавчої влади місцевого самоврядування та їх виконавчої органів, органів прокуратури, судів та інших органів»;

Постанови Кабінету Міністрів України «Про впорядкування умов оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери».

Посадові оклади держслужбовців знаходяться в прямій залежності від складності та рівня відповідальності виконаних робіт. Для держслужбовців існує система надбавок, а саме, за ступінь рангу, що присвоєний відповідному держслужбовцю; за вислугу років; за високі досягнення у праці та виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників.

Основним нормативним документом, який регулює систему посадових окладів і надбавок посадових осіб (керівних працівників, спеціалістів і службовців) органів пенсійного фонду, є постанова Кабінету Міністрів України «“Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів». Згідно з цією постановою розкриваються такі схеми посадових окладів:

схема посадових окладів керівних працівників і спеціалістів які мають спеціальні звання;

схема посадових окладів керівних працівників і спеціалістів які мають ранг державного службовця.

Особові картки на працівника апарату управління нумерується відповідно до номера у штатно-посадовій книзі.

Після звільнення працівника його особова картка зберігається в кадровій службі в окремій картотеці в алфавітному порядку протягом двох років, потім підшивається у справу і здається в архів підприємства , установи, організації де зберігається 75 років.

Особова справа являє собою сукупність документів, що містить відомості про працівника. Особові справи можуть заводитися на всіх працівників підприємства, але як правило, ведуться на керівних працівників, фахівців, матеріально відповідальних осіб.

Особові справи оформляються після виданого наказу про прийняття на роботу.

Нарахування заробітної плати проводиться один раз на місяць і затверджується в обліку в останній день місяця. За першу половину місяця працівникам може видаватися аванс, розмір якого складає 50% місячної заробітної плати з вирахуванням суми податків. Виплата авансу проводиться по платіжній відомості ф.№П-53.

Нарахування заробітної плати за місяць і виплата за другу половину місяця проводиться по розрахунково-платіжній відомості №П-50, в якій указано табельний номер, прізвище, ім'я, та по батькові працівників, виданий аванс та удержані податки.(Додаток Р)

Розрахунково-платіжну відомість підписують працівники, які склали та перевірили її. Дозвіл на виплату підписує керівник установи та головний бухгалтер.

Із заробітної плати працівників бюджетних установ проводяться наступні утримання:

1. Обов'язкові:

а) прибутковий податок;

б) збір на обов'язкове пенсійне страхування;

в) внески до Фонду соціального страхування на випадок тимчасової непрацездатності;

г) внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Необов'язкові:

а) профспілкові внески;

б) суми по виконавчим документам (згідно постанови Кабінету Міністрів України ”Про види заробітку(доходу), підлягаючі обліку при удержанні аліментів” від 26.02.1993р. №146, зі змінами і доповненнями;

в) по рішенню адміністрації.

Усі обов'язкові утримання регулюються відповідними нормативними актами.

Прибутковий податок з доходів громадян утримується відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 року та Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої ГДПІ від 21.04.1993 року № 12. Всім платникам податку присвоюється ідентифікаційний код.

Прибутковий податок має найбільш питому вагу з усіх утримань громадян.

Об'єктом оподаткування є сукупний оподаткований дохід за місяць, одержаний із різних джерел як на території України, так і за кордоном. Нарахування прибуткового податку за місцем основної роботи, а також і не за місцем основної роботи здійснюється за встановленою прогресивною шкалою ставок згідно з Інструкцією про прибутковий податок з громадян.

Згідно ст..6 Закону України від 22.05.2006 року №889 «Про податок з доходів фізичних осіб» податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку впродовж звітного податкового місяця як заробітна плата, якщо такий дохід не перевищує місячного прожиткового мінімуму 740 грн. (525грн.х1,4), чинного для працездатної особи на 1 січня звітного року, помноженого на ? та округленого до найближчих 10 гривень.

В 2007 році соціальна пільга складає - 200 грн. (400грн.:2).

Якщо сукупний оподаткований місячний дохід складає 740 грн., в такому випадку застосовується податкова соціальна пільга (200грн), мінус внески до пенсійного фонду, фонду соціального страхування та на випадок безробіття а з решти доходу береться 15% прибуткового податку.

А якщо місячний дохід складає більше 740 грн., то податкова соціальна пільга не застосовується, а утримується 15% з усього отриманого доходу, але не більше 9495 гривень.

Бюджетні установи після закінчення кожного місяця, але не пізніше строку отримання в установах банків коштів на виплату належних працівникам сум, перераховують до бюджету суми прибуткового податку за минулий місяць.

Наступним утриманням із заробітної плати є збір до Пенсійного фонду. Об'єктом оподаткування в цьому випадку є сукупний оподаткований дохід за місяць, але не більше 9495 гривень, і складає 2% від суми доходу.

Особливістю оподаткування збору до Пенсійного фонду в бюджетних установах є те, що більшість працюючих мають статус державного службовця або обіймають посади, робота на яких зараховується до трудового стажу і дає право на отримання пенсії, згідно із Законом України «Про державну службу» існує інший порядок, за яким необхідно розрахувати суму збору до Пенсійного фонду України. Такий порядок наведено в таблиці 2.5

Збір до Фонду соцстраху з тимчасової втрати працездатності також залежить від розміру оподаткування , який складається з суми оплати праці, що включає основну і додаткові заробітну плату, а також заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян, але не більше 9495 гривень.

Ставки збору до Фонду соцстраху з тимчасової втрати працездатності станом на 01.01.2008р.такі:

Таблиця 2.5.1 Розмір збору до Пенсійного фонду, що утримується з доходу держслужбовця.

Сукупний оподаткований дохід, грн.	Розмір збору
До 150	1% суми доходу
Від 151-250	1,50 + 2% від суми, що перевищує 150 грн.
Від 251-350	3,50 + 3% від суми що перевищує 250 грн.
Від 351-500	6,50 + 4% від суми що перевищує 350 грн.
Понад 501	12,50 + 5% від суми що перевищує 500 грн.

1) якщо заробітна плата платника менше 525 грн. - ставка дорівнює 0,5%;

2) якщо заробітна плата понад 525 грн. - 1%.

Збір до Фонду соцстраху на випадок безробіття встановлений у розмірі 0,5% від об'єкта оподаткування, який ідентичний об'єкту при обкладанні збором до Фонду соцстраху з тимчасової втрати працездатності.

Останнім видом обов'язкових утримань із заробітної плати є аліменти, розмір яких залежить від кількості дітей, а саме:

1) 1 дитина - 25%;

2) 2 дитини - 33%;

3) 3 і більше-50%.

Решта утримань (необов'язкових) проводиться в порядку, встановленому адміністрацією установи та за погодженістю працівника організації.

Профспілкові внески утримуються на підставі заяви працівника в розмірі 1% від суми нарахованого місячного доходу.

Внески до Пенсійного фонду, Фондів соцстраху перераховують одночасно з перерахуванням прибуткового податку, не пізніше дня отримання в установі банку коштів на виплату заробітної плати.

2.5 Порядок визначення середньої заробітної плати та розрахунок і облік виплат у випадку збереження за працівником зарплати

Середній заробіток працівника у різних випадках обчислюють по різному.

Перший нормативний документ - це Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100. Цей порядок слід застосовувати:

надаючи працівникам щорічні та додаткові відпустки (у тому числі у зв'язку з навчанням; працівникам, які мають дітей та інші) або виплачуючи компенсації за невикористані відпустки;

надаючи працівникам творчі відпустки;

при виконанні працівниками державних і громадських обов'язків у робочий час;

при переведенні працівників на іншу, більш легку і нижчеоплачувану роботу за станом здоров'я;

при переведенні вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу, легшу роботу;

при наданні жінкам додаткових перерв для годування дитини;

виплачуючи вихідну допомогу;

проводячи виплати середнього заробітку за час службових відряджень;

оплачуючи вимушені прогули;

направляючи працівників на обстеження до медичних закладів;

при звільненні працівників-донорів від роботи;

при залученні працівників до виконання військових обов'язків;

при тимчасовому переведенні працівника на іншу, нижче оплачувану роботу;

в інших випадках, коли законодавством виплати здійснюють виходячи із середньої заробітної плати.

Розрахунковим періодом для визначення середнього заробітку при рахуванні відпусткових та компенсації за невикористану відпустку є останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. І тільки якщо з моменту зарахування працівника до штату пройшло менше року, розрахунковим вважається період фактичної роботи, тобто з першого числа місяця, в якому надають відпустку або виплачують компенсацію за використану відпустку.

У всіх інших випадках середній заробіток розраховують виходячи заробітної плати за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, в'язаної з відповідною виплатою. Новачкам, які пропрацювали на підприємстві менше цього строку, середню зарплату обчислюють на підставі виплат за фактично відпрацьований час.

Якщо у працівника не було заробітку (не з його вини), розрахунки проводять, виходячи зі встановленої для нього у трудовому договорі тарифної ставки чи посадового окладу.

Другий - Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.01р. №1266. Цим документом ми керуємося, визначаючи середній заробіток для розрахунку допомоги з тимчасової втрати працездатності і з вагітності та пологів; з безробіття; соціальних виплат при нещасному випадку на виробництві.

Причому у всіх цих випадках середню заробітну плату обчислюють за останні 6 календарних місяців роботи (із 1-го по 1-ше число) перед настанням страхового випадку, протягом яких застрахована особа працювала і сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески (це зобов'язаний був робити роботодавець).

Правда, якщо застрахований працював менше 6 календарних місяців, середню заробітну плату обчислюють за фактично відпрацьовані календарні місяці, за які сплачені страхові внески. Якщо ж людина працювала менше одного календарного місяця, середній заробіток (доход) обчислюють за фактично відпрацьований час.

Розраховуючи середній заробіток для соціальних виплат слід пам'ятати, що максимальна його сума, на яку нараховують (утримують) соціальні внески пенсійний збір становить з 1 січня 2008 року 9495 гривень.

При необхідності обчислення середнього заробітку для розрахунку страхових виплат при нещасному випадку на виробництві (у т.ч. і для допомоги з тимчасової непрацездатності при нещасному випадку на виробництві), обов'язково слід згадати про Положення про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим

державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності, затверджене постановою Фонду страхування від нещасних випадків від 01.11.01р. № 43. У ньому є норми, які потрібно знати.

Третій - Закон України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" від 27.11.2003р. № 1344-ІУ (далі - Закон № 1344-ІУ), а точніше його стаття 40. Нею визначено, що до заробітку для обчислення пенсій включають всі види оплати праці на які за чинними правилами нараховують страхові внески (тобто пенсійний збір), крім інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, затверджених Інструкцією зі статистики заробітної плати від 13.01.2004 року № 5. Цим документом слід користуватися, складаючи довідку про заробітну плату для призначення пенсії.

У заробіток для обчислення пенсій включають суми допомоги з тимчасової втрати працездатності та середній заробіток, що зберігається за працівником, за відповідні періоди.

Для призначення пенсій середній заробіток обчислюється за порядком встановленим ст. 40 Закону №1344-ІУ У ній визначено, що розрахунковим періодом можуть бути (на вибір того, хто звернувся за пенсією) 60 календарних місяців роботи підряд протягом всієї трудової діяльності незалежно від наявних перерв у роботі до липня 2000 року, а з липня 2000 року по день звернення, по даним персоніфікованого обліку, в яких вказується нарахована заробітна плата і внески з неї.

Тут слід мати на увазі, що всі виплати враховують у місяці їх нарахування, а відпускні, лікарняні (а в деяких випадках і заробітну плату, нараховану в останньому місяці за попередні) - у місяцях, за які вони нараховані.

Надання відпусток регулюється Законом України «Про відпустки», КЗпП та іншими нормативними актами, згідно з якими право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, а також працюють за трудовою угодою у фізичної особи, громадяни та особи без громадянства, які працюють в Україні. Види відпусток:

щорічна відпустка: основна і додаткова (за роботу в шкідливих умовах, особливий характер праці, інші);

додаткова відпустка в зв'язку з навчанням; творча відпустка;

соціальна відпустка: у зв'язку з вагітністю та пологами, по догляду за дитиною, додаткова відпустка працівникам, що мають дітей;

відпустка без збереження заробітної плати.

Підставою для надання відпустки є заява працівника. На підставі заяви працівника складається наказ про надання відпустки . Наказ складається в двох екземплярах. Один екземпляр підшивається у відділі кадрів. При цьому робиться запис в типовій формі П-2 в розділі IV «Відпустки». Другий примірник передається до бухгалтерії.

У випадках збереження заробітної плати за невідпрацьований час (надання працівникові щорічних, додаткових, у зв'язку з навчанням відпусток э компенсації за невикористану відпустку, виконання працівником державних і громадських обов'язків у робочий час, переведення працівника на легшу, нижчеоплачувану роботу за станом здоров'я, службових відряджень, надання жінкам додаткових перерв для годування дитини, звільнення працівників-донорів від роботи, залучення працівників до виконання службових обов'язків та інших випадках) виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати. Обчислення середньої заробітної плати для оплати відпусток провадиться з розрахунку виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або компенсації за невикористану відпустку. В інших випадках середньомісячна заробітна плата розраховується, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, яка пов'язана відповідна виплата. Виплати, що включаються в розрахунок середньої заробітної плати та порядок розрахунку виплат у випадках збереження заробітної плати визначений Порядком обчислення середньої заробітної плати затвердженим Постановою КМУ від 8 лютого 995р. № 100.

Нараховані відпускні відображають по дебету субрахунку класу 8 «Витрати» і кредиту субрахунку 661 «Розрахунки з оплати праці» незалежно від того до яких місяців вони належать. Також по дебету субрахунку класу 8 «Витрати» але в кореспонденції кредитом субрахунків рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням» показують нараховані на відпускні соціальні внески (збори). Що стосується утримання податку з доходів і платежів у фонди соціального страхування - їх проводять по дебету субрахунку 661 так як і виплату відпусткових.

При нарахуванні лікарняних (допомоги в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності) середня заробітна плата розраховується відповідно до обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим соціальним страхуванням затвердженого постановою КМУ від 26.09. 2001 р. № 1266.

Підставою для нарахування лікарняних є листок непрацездатності (лікарняний листок) (додаток Ц). На його підставі оплачують: допомогу по тимчасовій втраті працездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком;

допомога по вагітності і пологах;

допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.

Перші дві допомоги виплачуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, третє - за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Допомога з тимчасової втрати працездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, що повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) в разі настання у неї одного зі страхових випадків.

Розмір допомоги встановлено Законом України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов'язаними з народженням та похованням» від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ.

Допомога з тимчасової втрати працездатності виплачується страховим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах:

1) 60% середньої заробітної плати - застрахованим особам, які мають страховий стаж до п'яти років;

2) 80% середньої заробітної плати - застрахованим особам, котрі мають страховий стаж від п'яти до восьми років;

3) 100% середньої заробітної плати - застрахованим особам, котрі мають страховий стаж понад вісім років;

4) 100% середньої заробітної плати застрахованим особам, віднесеним до категорії 1-4 осіб, постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків чи особі яка їх заміняє і доглядає за хворою дитиною віком до 14 років, постраждалою від Чорнобильської катастрофи, ветеранам війни та особам на яких поширюється дія закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993р. № 3551-XII.

Законом України від 11.01.2001 року № 2213-111 «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового соціального страхування» покладено на підприємство обов'язок до оплати перших п'яти днів тимчасової працездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, не пов'язаною з нещасним випадком. І лише починаючи з шостого дня виплата лікарняних здійснюється за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

У бухгалтерському обліку суми «лікарняних» відображаються таким чином (таблиця 2.5.1).

Допомога з тимчасової непрацездатності виплачується застрахованим особам соцстраху з тимчасової втрати працездатності лише починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності. А перші 5 днів оплачуються за рахунок коштів установи і відносяться на їх видатки за кодом економічної класифікації 1120 „Нарахування на заробітну плату”.

СЛ = (ЗП/КД) х Рд х В

Таблиця 2.6.1 Бухгалтерський облік лікарняних

Зміст операції	Дебет рахунка	Кредит рахунка
1	2	3
Нараховано «лікарняні»:
За рахунок коштів підприємства (для звичайних лікарняних)	801	661
За рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності	652	661
виплачено "лікарняні"	661	301

де СЛ - сума лікарняних;

ЗП - заробітна плата за шість попередніх місяців;

КД - кількість робочих днів за два попередні місяці;

Рд - кількість робочих днів хвороби;

В - відсоток оплати залежно від страхового стажу працівника.

У бухгалтерському обліку порядок нарахування та виплати допомоги з тимчасової непрацездатності відображається наступним чином:

1) нараховану допомогу з тимчасової непрацездатності за перші 5 днів хвороби:

Д-т 801 „Видатки з державного бюджету на утримання установи та інші заходи”;

Д-т 802 „Видатки з місцевого бюджету на утримання та інші заходи”;

К-т 661 „Розрахунки щодо заробітної плати”.

2) нараховану допомогу з тимчасової непрацездатності за рахунок фонду соцстраху з тимчасової втрати непрацездатності:

Дт 652 „Розрахунки із соціального страхування”;

Кт 661 „Розрахунки щодо заробітної плати”.

Із нарахованої суми допомоги з тимчасової непрацездатності проводяться такі ж утримання, як із нарахованої заробітної плати.

2.6 Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з працівниками управління по заробітній платі

Синтетичний облік розрахунків з оплати праці працівників управління ПФУ Октябрського району м. Полтави ведеться на рахунку № 66 « Розрахунки з оплати праці» 6 класу «Поточні зобов'язання». На цьому рахунку ведеться узагальнення інформації про розрахунки з персоналом, який відноситься до облікового складу управління.

Рахунок № 66 «Розрахунки з оплати праці» є пасивним, основним, балансовим.

Головним розрахунковим документом, що містить зведену інформацію щодо розрахунків із заробітної плати, є розрахунково-платіжна відомість (реєстр аналітичного обліку розрахунків із заробітної плати). До неї заносяться наступні дані: прізвище, ім'я по батькові, посаду, розмір посадового окладу, рік народження, пільги з податку, табельний номер працівника, категорію персоналу, до якої він належить, кількість відпрацьованих днів, годин, нараховану суму за видами оплат, утримання, заборгованість працівника, якщо вона є, та суму до видачі.

Як правило заробітна плата виплачується два рази на місяць у вигляді авансу і залишкової суми заробітної плати. Аванс - частина заробітної плати, виплачується за першу половину місяця з урахуванням податків, що підлягають утриманню. Зміна планового авансу відбувається за умов невиходів на роботу у першій половині місяця. Тоді у бухгалтерію подаються довідка на зміну планового авансу. Виплата авансу здійснюється за платіжною відомістю.

Розрахунково - платіжні документи з нарахуванням і виплати заробітної плати складаються, підписуються та перевіряються бухгалтером розрахункового відділу. На документах платіжного характеру керівник та головний бухгалтер своїми записами підтверджують дозвіл на виплату заробітної плати у відповідному обсязі в установлені терміни.

Виплата заробітної плати здійснюється у триденний термін (враховуючи день отримання коштів із банку), після чого касир ”закриває” платіжну чи розрахунково-платіжну відомість, а напроти прізвище працівників, що не отримали заробітну плату, проставляє штемпелем чи робить помітку від руки „Депоновано”. У кінці відомості касир фіксує суми фактичної виданої та не отриманої заробітної плати , звіряє ці цифри із загальною сумою за відомістю та підтверджує попередні записи своїм підписом. За депоновані суми заносяться до реєстру депонованих сум і одночасно відображають їх у книзі обліку депонентів.

На загальну суму виданої заробітної плати складається видатковий касовий ордер, який, у свою чергу, реєструється у журналі реєстрації видаткових та прибуткових ордерів. Дата і номер видаткового ордера фіксується у відповідних платіжних і розрахунково-платіжних відомостях.

Депоновані суми на наступний день після закінчення терміну виплати заробітної плати вносяться на рахунок бюджетної установи. Виплати, що з будь-яких причин не збігаються із термінами виплати заробітної плати (кошти на відпустку, позапланові аванси), оформляються видатковими касовими ордерами, в яких робиться помітка „Разовий розрахунок із заробітної плати”. Аналітичний облік депонованих сум із заробітної плати ведеться у книзі аналітичного обліку депонованої заробітної плати, в якій відкриваються окремі рахунки на кожного депонента.

Відповідно за кредитом рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці» відображають нарахування виплат, а за дебетом - утримання із нарахованих сум та видача з каси.

До рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці» відкриваються такі субрахунки:

661 «Розрахунки щодо заробітної плати» - на ньому обліковуються розрахунки з працівниками, що перебувають і не перебувають у штаті установи за всіма видами заробітної плати, преміями, допомогою у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю;

662 «Розрахунки зі стипендіями» - обліковуються розрахунки зі стипендій з учнями, студентами, аспірантами;

663 «Розрахунки з працівниками за товари, продані в кредит» - обліковуються суми, утримані із заробітної плати за дорученнями-зобов'язаннями працівників за товари, продані в кредит торговельними організаціями;

664 «Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахунками на рахунки з вкладів у банках» - обліковуються суми, утримані із заробітної плати працівників на підставі письмової заяви окремо кожного працівника, що виявив бажання перерахувати заробітну плату за безготівковим розрахунком на поточний рахунок в установі банку;

665 «Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахунками внесків за договорами добровільного страхування» - обліковуються суми, утримані із заробітної плати за дорученнями працівників у сплату страхових платежів за договорами добровільного страхування шляхом безготівкових розрахунків;

666 «Розрахунки з членами профспілки безготівковими перерахуваннями сум членських профспілкових внесків» - обліковуються утримані із заробітної плати за заявами працівників членські профспілкові внески при безготівковій системі розрахунків з профспілковими організаціями;

667 «Розрахунки з працівниками за позики банків»” - обліковуються суми, утримані із заробітної плати працівників за зобов'язаннями індивідуального позикодержателя на погашення позики, одержаної в установі банку згідно з чинним законодавством;

668 «Розрахунки за виконаними документами та інші утримання»- обліковуються суми, утримані із заробітної плати, стипендій і пенсій за виконавчими листами та іншими документами;

669 «Інші розрахунки за виконані роботи» - обліковуються розрахунки за сумами гонорару, що виплачується позаштатному складу (композиторам, артистам, авторам тощо) за роботи і виступи за договорами і разовими замовленнями.

Бухгалтерські записи на суми нарахованої заробітної плати і утримань з неї по управлінню, на підставі розрахунково-платіжної відомості, відображаються в меморіальному ордері форми № 274. Зразок заповнення меморіального ордеру форми № 274 наведено в додатку Ц.

При виплаті заробітної плати в меморіальному ордері № 1 складаються такі записи.

Таблиця 2.6.1. Бухгалтерські записи по виплаті заробітної плати.

Зміст господарської операції	Д-т	К-т
1. Виплачена в триденний термін заробітна плата	661	301
2. Виплачено депоновану заробітну плату	671	301

Аналітичний облік заробітної плати в управлінні ведеться на особових рахунках. В особовому рахунку записують: прізвище, ім'я, по батькові, посада, рік народження, табельний номер, домашня адреса, дата та номер наказу про прийняття на роботу, пільги щодо податків, переміщення, помісячно нарахована за кожним видом окремо, заробітна плата, та суми утримані з неї на кожного працівника окремо. Відкривається особовий рахунок на 12 календарних місяців. В додатку Ш приведений зразок особового рахунку.

У бухгалтерському обліку всі операції, пов'язані із нарахуванням, утриманням і видачею заробітної плати, вважаються фактичними видатками і відображаються за кодом економічної класифікації 1110 «Заробітна плата». Схема основних бухгалтерських проведень з обліку розрахунків з працівниками, складена відповідно до діючих нормативних документів, наведена в таблиці 2.6.2.

2.7 Облік розрахунків за страхуванням

Право працівників на матеріальне забезпечення в старості, а також у разі хвороби і втрати непрацездатності закріплене Конституцією України і забезпечується широким розвитком мережі соціального страхування за рахунок держави.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків та гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, який включає матеріальне забезпечення громадян у випадку хвороби, часткової втрати працездатності, безробіття по не залежним від них обставин та в інших випадках передбаченим законом, за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхових внесків роботодавцями та громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законодавством.

Тарифи обов'язкових внесків на державне соціальне страхування встановлені законами України, а розмежування відрахувань до Пенсійного фонду і фондів соціального страхування визначає Кабінет Міністрів України.

Усі бюджетні установи використовують працю найманих працівників, є платниками збору на обов'язкове соціальне страхування (зокрема загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності) і збору на обов'язкове пенсійне страхування.

Об'єктом оподаткування є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати основної та додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, премій, заохочень і виплат, з яких справляється прибутковий податок.

Платниками збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є також особи, які працюють в бюджетних установах на умовах трудового договору.

Формування фондів соціального страхування можна зробити схематично.

До нарахувань на Фонд оплати праці належать:

1) збір до пенсійного фонду;

2) збір на обов'язкове соціальне страхування з тимчасової втрати непрацездатності;

3) збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття;

4) збір на обов'язкове соціальне страхування в зв'язку з нещасними випадками на виробництві.

Згідно з чинним законодавством діють ставки зборів у таких розмірах:

1) до Пенсійного фонду - 33,2% від об'єкта оподаткування;

2) до фонду соціального страхування - внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою непрацездатності та витратами, зумовленими похованням(Закон №2240) - 1,5% суми фактичних витрат на оплату праці працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України „Про оплату праці”, та підлягають обкладанню прибутковим податком;

внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - 1,3% від об'єкта оподаткування.

1 квітня 2001 року набрав чинності новий Закон України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, внаслідок яких є втрата працездатності « від 23.09.1999 року № 1105-ХІУ [далі - Закон 31105-ХІУ] та Закону України «Про ставки страхових внесків на загальнодержавне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, наслідком яких є втрата працездатності» від 22.02.2001 № 2272-ІІІ [далі - Закон № 2272-ІІІ].

Згідно Закону № 2272-ІІІ платниками внесків цей вид страхування є тільки роботодавці. Розміри страхових внесків встановлені Законом залежать від класу його ризику галузі економіки до якої віднесено страхувальника. Страховий тариф передбачений в розмірі 0,66 до 13,6%. Для управління встановлено розмір страхового внеску - 0,2%.

Бюджетні установи є платниками збору на обов'язкове державне Пенсійне страхування при здійсненні таких операцій:

1) при купівлі -продажу іноземної валюти (у розмірі 1% від суми у гривнях, витрачених на купівлю валюти);

2) при відчуженні легкових автомобілів (у розмірі 3% вартості легкового автомобіля, яка визначена відповідно до договорів купівлі-продажу, обміну, на основі довідок рахунків торговельних організацій, довідок органів митної служби, актів експертної оцінки вартості автомобіля та інших документів, які підтверджують їх вартість);

3) за користування послугами мобільного зв'язку (6% вартості послуг мобільного зв'язку, що сплачена споживачами цих послуг операторові, який їх надає (зокрема вхідні та вихідні дзвінки, абонентська плата та інші послуги, указані в рахунках).

Порядок сплати збору до Пенсійного фонду при здійсненні вказаних операцій регулюються постановою КМУ від 03.11.1998р. №1740 зі змінами та доповненнями.

При придбанні нерухомого майна за рахунок бюджетних коштів від сплати збору на обов'язкове державне Пенсійне страхування бюджетні установи звільняються.

Витрати пов'язані зі сплатою зборів до Пенсійного фонду з окремих господарських операцій, обліковуються за кодом економічної класифікації видатків 1139 „Оплата інших послуг та інші видатки”.

Стразові внески сплачуються одночасно зі сплатою прибуткового податку після закінчення календарного місяця, не пізніше терміну отримання в установах банків коштів на виплату заробітної плати.

Кошти фонду соціального страхування включаються до Державного бюджету України. Цими коштами розпоряджається фонд соціального страхування, за рахунок коштів фонду соціального страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та втратами зумовленими народженням та похованням виплачується допомога з:

1) тимчасової непрацездатності;

2) вагітності й пологів;

3) поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві);

4) забезпечення одноразових заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування, утримання санаторіїв-профілакторіїв).

За рахунок коштів Фонду соціального страхування на випадок безробіття виплачується допомога з:

1) безробіття;

2) професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;

3) часткового безробіття;

4)безробіття та матеріальної допомоги безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні;

5) поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

Крім того, за рахунок цього фонду надаються соціальні послуги:

1) професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації та профорієнтації;

2) пошуку підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні (створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних);

3) фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних.

Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю нараховується за листками непрацездатності, а виплачується разом із заробітною платою за платіжною відомістю.

Розмір допомоги визначається чинним законодавством і залежить від розміру середньої заробітної плати і загального стажу роботи до 5 років - 60% заробітку, до 8 років - 80% заробітку, більше 8 років - 100% заробітку. Крім цього, постановою КМУ від 24.04.98 №571 „Про обчислення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності” визначено коло осіб, яким незалежно від розміру трудового стажу, допомога встановлюється в обсязі 100% від заробітної плати. До них належать:

а) робітники, тимчасова непрацездатність яких наступила внаслідок трудової травми;

б) робітникам, які мають на утриманні трьох і більше дітей віком до 16 років (учні, студенти до 18 років);

в) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветерана війни, гарантію їх соціального захисту»;

г) працівники, віднесені до 1-4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

д) робітники з числа колишніх дітей сиріт.

Суми допомоги в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю нараховують виходячи із середнього динного або середньоденного заробітку, призначеного розміру допомоги та кількості днів непрацездатності. Для нарахування допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю середньоденний заробіток визначається із фактичної заробітної плати, що не повинна перевищувати подвійної тарифної ставки, подвійного посадового окладу.

Загальна сума допомоги визначається шляхом множення суми допомоги за один день залежно від призначеного розміру допомоги у процентах до заробітку на число робочих днів, пропущених у період працездатності.

Допомога з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується застрахованим особам Фондом соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності, починаючи з шостого дня непрацездатності за увесь період до відновлення працездатності.

Перші п'ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачується власником за рахунок коштів за основним місцем роботи у порядку, встановленому КМУ.

Допомога під час відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів після пологів надається жінкам на підставі медичного висновку у розмірі 100% заробітку незалежно від загального трудового стажу.

Допомога на поховання у випадку смерті працівника видається на підставі свідоцтва про смерть у розмірі 150 грн. Одному із членів сім'ї. Підставою для виплати є свідоцтво про смерть, видане органом реєстрації актів громадського стану .

Для обліку розрахунків із страхування призначений активно-пасивний рахунок 65 „Розрахунки із страхування”, який має такі субрахунки:

651 «Розрахунки із пенсійного страхування»;

652 «Розрахунки із соціального страхування»;

653 «Розрахунки із страхування на випадок безробіття»;

654 «Розрахунки з інших видів страхування».

На субрахунку 651 «Розрахунки із пенсійного страхування» обліковуються розрахунки збору на загальнообов'язкове пенсійне страхування з Пенсійним фондом України. За дебетом субрахунку 651 обліковуються суми перерахованих зборів , а за кредитом суми нарахованих зборів до Пенсійного фонду України.

...