Бухгалтерський облік розрахунків з оплати праці та обов`язкового державного страхування

Для виправлення помилок, допущених у ф. №1ДФ, передбачений тільки один варіант - подача уточненого розрахунку, форма якого абсолютно ідентична формі звичайного розрахунку за звітний квартал, просто в шапці робиться оцінка в поле «Уточнений». При цьому:

- у шапці розрахунку вказується той звітний період, що виправляється;

- уточнений розрахунок подається на підставі копії попередньо поданого податкового розрахунку; це значить, що при подачі уточненого розрахунку при собі потрібно мати копію попередньої ф. №1ДФ, у яку вносяться виправлення;

- невірний рядок, що підлягає виключенню з раніше поданої форми, повністю повторюється в уточненому розрахунку, а в графі 9 «Ознака 0, 1» ставиться «1»- рядок на виключення;

- вірний рядок, яку потрібно включити у форму, приводиться в уточненому розрахунку із вказівкою в графі 9 ознаки «0»- рядок на введення;

- графа 4 (сума перерахованого податку) у вводить строке, що, не повинна мінятися; графа 4, на думку ДПАУ, буде заповнена у ф. №1ДФ за той звітний квартал, у якому фактично буде сплачений доутриманий податок з доходів;

- загальний підсумок в уточненому розрахунку визначається шляхом простого арифметичного підрахунку суми рядків, наведених у ній.

Відповідальність за які-небудь порушення пов'язані зі звітністю по податку з доходів фізичних осіб несе податковий агент, у нашому випадку- ТОВ «Лотос».

При неповідомленні або несвоєчасному повідомленні податковим органам відомостей про доходи громадян застосовується адміністративна відповідальність:

- попередження або штраф від 2 до 3 не оподатковуваних податком мінімуму доходів громадян (нпмдг) (від 34 до 51 грн.);

- при повторному у плині року порушенні штраф від 3 до 5 нпмдг (від 51 до 85 грн.).

Штраф за неподання або несвоєчасну подачу ф. №1ДФ не накладає на податкового агента.

При неутриманні або неперерахуванні в бюджет сум податку з доходів фізичних осіб, перерахування податку за рахунок коштів підприємств, установ і організацій застосовується адміністративна відповідальність (така ж як при порушенні наведеному вище).

Штраф у подвійному розмірі від суми недоплати (у випадку, якщо платник здійснив виплату доходу без попереднього втримання й сплати податку в бюджет, якщо таке втримання було обов'язковим). Даний штраф може бути накладено на податкового агента, якщо недоплата виявиться податковими органами при перевірці, тому краще самостійно виправити допущену помилку до початку перевірки.

За перекручування даних у формі №1ДФ відповідальність не передбачена.

Наказом ДПАУ від 24.12.2010 року затверджена нова форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (оплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. №1ДФ) і порядок заповнення даного розрахунку.

Наказ набув чинності з 1 квітня 2011 року. Нова форма №1ДФ перший раз подавалась за 1 квартал 2011 року.

Реквізити нової форми №1ДФ, що заповнюються:

1) навпроти напису «Стор.» податковим агентом проставляється номер сторінки податкового розрахунку;

2) відмічається відповідна клітинка «Звітний», «Звітний новий» чи «Уточнюючий» залежно від того, який податковий розрахунок подається;

3) навпроти напису «Порція» податковим агентом проставляється номер порції;

4) зазначається податковий номер юридичної особи- податкового агента, податковий номер. Заповнення клітинок проводиться зліва направо (для юридичних осіб доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);

5) відмічається відповідна клітинка «Юридична особа» або «Самозайнята фізична особа»;

6) «працювало у штаті» - проставляється найбільша з місячних за звітний період (на перше число місяця) облікова кількість штатних працівників облікового складу юридичної особи. Облікова кількість штатних працівників облікового складу юридичної особи визначається відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 №286;

7) «працювало за цивільно-правовими договорами»- кількість працівників за цивільно-правовими договорами у звітному періоді; реквізити, передбачені підпунктами 6 та 7 цього пункту, заповнюються тільки в разі наявності у юридичної особи найманих працівників і тільки для першої порції податкового розрахунку;

8) зазначаються найменування юридичної особи, її податкова адреса, що подає податковий розрахунок;

9) податковий номер та найменування органу ДПС, куди подається розрахунок;

10) «звітний період» - відображаються арабськими цифрами порядковий номер звітного кварталу і рік;

11) у графі 1 «№ з/п» відображається порядковий номер кожного рядка, що заповнюється;

12) у графі 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта*» відображається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта фізичної особи, про яку надається інформація в податковому розрахунку;

13) у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі. У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов'язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні; нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, суми податкової соціальної пільги за її наявності;

14) У графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом, заробітна плата, що виплачується у встановлені терміни у наступному місяці, повинна бути відображена в податковому розрахунку за той період, у який входить попередній місяць, за який заробітну плату було нараховано; наприклад, до податкового розрахунку за I квартал входить заробітна плата за січень, яка нарахована у січні та виплачена у лютому, за лютий (нарахована у лютому та виплачена у березні), за березень (нарахована у березні та виплачена у квітні).

15) у графі 4а «Сума нарахованого податку» відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством.

16) у графі 4 «Сума перерахованого податку» відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету; сума нарахованого доходу у графі 3а, сума виплаченого доходу у графі 3, сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб у графі 4а та сума перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб у графі 4 відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками);

17) у графі 5 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу. Ознака доходу визначається до нарахованого доходу; щодо кожної фізичної особи потрібно заповнювати стільки рядків, скільки ознак доходів вона має; про кожну ознаку доходу фізичної особи потрібно заповнювати тільки один рядок з обов'язковим заповненням графи 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта*».

18) графа 6 заповнюється тільки на тих фізичних осіб, які приймались на роботу у звітному періоді; графа 7 заповнюється тільки на тих фізичних осіб, які були звільнені у звітному періоді за місцем роботи, на якому вони отримували дохід у вигляді заробітної плати, або звільнені до початку звітного періоду, але отримували доходи у звітному періоді; для тих фізичних осіб, які не змінювали місця роботи у звітному періоді, графи 6 та 7 не заповнюються; у разі неодноразового прийняття фізичної особи на роботу і її звільнення з роботи у звітному кварталі про таку особу потрібно заповнювати стільки рядків, скільки разів інформація про зміну місця роботи особи зустрічається у звітному кварталі.

19) у графі 6 «Дата прийняття на роботу» відображається дата (число, порядковий номер місяця, рік) прийняття фізичної особи на роботу, наприклад, якщо дата прийняття 27 грудня 2010 року, то у графі 6 потрібно вказати «27.12.2010»;

20) у графі 7 «Дата звільнення з роботи» відображається дата звільнення фізичної особи з роботи аналогічно пункту 19;

21) у графі 8 «Ознака податкової соціальної пільги» відображається ознака податкової соціальної пільги. Графа 8 заповнюється тільки для фізичних осіб, які мали пільги щодо податку у звітному періоді згідно із законодавством за місцем отримання основного доходу. За відсутності у фізичної особи пільг у звітному періоді у графі 8 проставляється прочерк; при заповненні графи 8 слід враховувати ту ознаку пільги, яка відповідає нарахованому доходу;

22) у графі 9 «Ознака (0, 1)» відображається ознака «0», якщо рядок потрібно ввести, чи ознака «1», якщо рядок потрібно вилучити; графа 9 заповнюється тільки для звітного нового та уточнюючого податкового розрахунків;

23) d останньому рядку розрахунку вказуються загальні суми нарахованого доходу за графою 3а, виплаченого доходу за графою 3, нарахованого податку за графою 4а та перерахованого податку за графою 4;

24) у кінці податкового розрахунку проставляються:

- кількість заповнених рядків, кількість фізичних осіб, на яких подано інформацію, та кількість аркушів у податковому розрахунку; при визначенні кількості заповнених рядків підсумковий рядок не враховується;

- податковий номер керівника юридичної особи, який подає розрахунок, підпис, ініціали, прізвище, телефон;

- податковий номер головного бухгалтера юридичної особи, який подає розрахунок, підпис, ініціали, прізвище, телефон;

25) податковий розрахунок на останньому аркуші завіряється:

- для юридичної особи - підписами керівника юридичної особи і головного бухгалтера та засвідчується печаткою;

- для фізичної особи - податкового агента - підписом особи, яка подає податковий розрахунок, та засвідчується печаткою у разі її наявності;

26) «Дата подання»- проставляється дата подання податкового розрахунку податковим агентом;

27) у кінці податкового розрахунку проставляються відмітки службових осіб органу ДПС про внесення даних з податкового розрахунку до електронної бази податкової звітності (дата, підпис, ініціали, прізвище).

Крім податкового розрахунку податку, нарахованого (виплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ), ТОВ «Лотос» з 2011 року подає в органи державної інспекції по місцю реєстрації податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб.

Декларацію подають податкові агенти юридичних осіб, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам.

У щомісячній декларації для податкового агента відображається загальна сума податкового зобов'язання, яка нарахована в обліку в податкових органах і порівнюється із фактично сплаченою сумою податку.

Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

3. Аудит праці, заробітної плати та аналіз ефективності використання трудових ресурсів

3.1 Основні цілі аудиту праці і заробітної плати

Аудит розрахунків з оплати праці відіграє важливу роль у системі як внутрішнього, так і зовнішнього аудиту. Це пов'язано з тим, що облік праці і заробітної плати є трудомістким, потребує уваги і сконцентрованості, оскільки пов'язаний з обробленням великої кількості первинної інформації, має багато однотипних операцій, здійснення яких потребує багато часу.

Аудит- незалежна експертиза фінансової звітності підприємства на основі перевірки дотримання порядку ведення бухгалтерського обліку, відповідності господарських і фінансових операцій законодавству України, повноти і точності відображення у фінансовій звітності діяльності підприємства. Експертиза завершується складанням аудиторського висновку (Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993р. №3125-7).

Ціль аудита- рішення конкретної задачі, що визначається законодавством, системою нормативного регулювання аудиторської діяльності, договірним забов`язанням аудитора і клієнта.

Основною метою аудитора при перевірці оплати праці є визначення сильних сторін контролю, щоб переконатися, що істотні помилки відсутні.

Під час проведення аудиту розрахунків з оплати праці слід використовувати такі джерела інформації: трудове законодавство, Кодекс законів про працю, законодавчі акти про підприємство і підприємництво, розрахунково-платіжну відомість (форма № П-49), розрахункову відомість (форма № П-51), платіжну відомість (форма № П-53), особистий рахунок, нормативно-довідкову інформацію до обліку праці і заробітної плати, первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, акти перевірок, накази, картки, особисті справи робітників, трудові договори і контракти, відомості обліку, нормативні документи для нарахування заробітної плати, відпускних та інші документи стосовно об'єкта дослідження, табелі, наряди, баланс. Головну книгу. Вивчаються всі документи, які додаються до журналу, відомості, на основі яких складається бухгалтерське проведення як за дебетом, так і за кредитом рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці".

Основними завданнями аудиту розрахунків з оплати праці є:

- підтвердження достовірності нарахувань та виплат робітникам та службовцям, відображення даних процесів в обліку;

- з'ясування законності та повноти утримань із заробітної плати та інших виплат працівникам на користь підприємства, інших суб'єктів;

- перевірка організації аналітичного обліку розрахунків з оплати праці та взаємозв'язку аналітичного та синтетичного обліку;

- оцінка заходів, яких вживає адміністрація з метою своєчасного стягнення заборгованості працівників, є важливими джерелами інформації для перевірки цих питань.

Під час аудиту використовуються різні методи й методичні прийоми: перерахунок, перегляд, оцінка фактичної наявності, зіставлення, оцінка. Так, для перевірки розрахунків з оплати праці застосовують методи зіставлення даних бухгалтерського обліку з первинними документами (оклади, затверджені в штатному розкладі, і фактичні нарахування, табель обліку робочого часу і розрахунок зарплати), перерахунки (аудитор перераховує суми, які були утримані, і порівнює з нормами чинного законодавства) тощо. Також існують певні способи перевірки документів. Наприклад, первинні документи, які є основою для нарахування і виплати заробітної плати (табелі, розрахунково-платіжні відомості) вивчаються комбіновано, тобто суцільним і вибірковим способом (якщо аудитор перевірив деяку кількість однотипних первинних документів і не знайшов помилок, то він може вважати, що документи з цієї пачки всі без помилок). Розпочинаючи перевірку розрахунків з оплати праці, аудитор повинен з'ясувати, які форми та системи оплати праці застосовуються на даному підприємстві, чи має підприємство внутрішні положення про оплату праці робітників, колективний трудовий договір, списковий та середньообліковий склад їх, як організовано облік розрахунків з оплати праці (зміст та кваліфікація бухгалтерів, забезпеченість нормативними матеріалами, хто здійснює контроль за їх роботою, чи автоматизовані ці ділянки), чи обмежено склад працівників, які отримують готівку на господарські та інші витрати, чи здійснюється на підприємстві видача позик робітникам, продаж товарів у кредит, і як оформлені ці операції. Це необхідно для того, щоб аудитор зміг визначити аудиторський ризик (побоювання того, що деякі помилки чи порушення можуть залишитися невиявленими). Для визначення ступеня ризику аудитор проводить загальне дослідження об'єкта з допомогою тесту і за результатами такого тестування аудитор може відмовитись від проведення перевірки або вжити заходів щодо зменшення ризику. Для того щоб отримати загальну картину та відповіді на ці запитання, можна провести тестування внутрішнього контролю й обліку з даного розділу перевірки.

Вірогідність зроблених робітникам нарахувань заробітної плати (премій, матеріальної допомоги, подарунків тощо) перевіряються зазвичай вибірково. Для цього у вибірку включають дані за різними категоріями робітників або звільнених робітників (керівників, спеціалістів, робітників), за основними видами нарахувань, (питома вага, яких, як правило, перевищує 5 % від загальної суми заробітної плати) та різними періодами часу (звичайно за один місяць кожного кварталу). Перевіряються розрахункові та платіжні відомості, особові рахунки співробітників, а також первинні документи (табелі, наряди тощо), на основі яких здійснюються нарахування заробітної плати. Потрібно звернути увагу на правильність заповнення цих документів, відповідність їх заповнення чинному законодавству та нормативним документам.

Після тестування аудитор розробляє програму перевірки, згідно з якою здійснюється детальне вивчення операцій.

Послідовність вивчення господарських операцій щодо нарахування й утримання заробітної плати можна відобразити так: особові картки, договори, контракти. Документи обліку особового складу, записи на рахунках бухгалтерського обліку, розпорядження, накази про прийняття на роботу, звільнення, відпустки, документи з обліку виробітку та відхилень, звітність по праці.

Документи, що є підставою для додаткової оплати. Розрахункові відомості та платіжні відомості. Фактична калькуляція. Первинні бухгалтерські документи.

Важливими показниками, які досліджує аудитор, є продуктивність праці, рівень та сума заробітної плати. З початку проведення аудиторської перевірки вивчаються організація та ефективність праці, правильне застосування нових умов оплати праці робітникам, контроль за використанням фонду оплати праці, економічна обґрунтованість норм виробітку і заінтересованість працівників у збільшенні випуску продукції і зростанні продуктивності праці.

Кожне підприємство в умовах ринкових відносин може застосовувати різні форми оплати праці та матеріальної винагороди. Тому аудитор визначає, яка оплата праці застосовується на підприємстві, і відповідно вибирає шлях перевірки. За погодинної оплати праці з'ясовується обґрунтованість застосування тарифних ставок та дотримання умов контрактів, а за відрядної - виконання кількісних та якісних показників, правильність використання норм та розцінок.

Під час перевірки первинних документів установлюється повнота заповнення усіх реквізитів, наявність відповідних підписів уповноважених осіб, які відповідають за облік виконаних робіт, відсутність у документах виправлень.

Аналізуючи наряди на відрядну роботу за датами їх видачі потрібно зіставити прізвища робітників у нарядах та в табелях обліку робочого часу з даними обліку особового складу. Аудитор визначає, чи немає випадків включення до них підставних осіб, повторного нарахування сум раніше оплачених за первинними документами. Методом арифметичного контролю встановлюються помилки в підрахунках у первинних документах або у розрахункових відомостях.

Звертається увага на правильність оформлення та нарахування різних виплат робітникам. До них відносять виплати стимулюючого характеру (премії, винагороди за підсумками роботи за рік), виплати компенсуючого характеру (надбавки та доплати за роботу в нічний час, понадурочні), виплати за невідпрацьований час (оплата чергових і додаткових відпусток, тимчасової непрацездатності тощо), оплата простоїв, браку. Аудитор повинен враховувати, що нарахування премій має бути затверджено наказом керівника, обумовлено в колективному договорі, контракті) Простій не з вини робітника оформляється листком про простої й оплачується не нижче 2/3 тарифної ставки.

Доплати у зв'язку з відхиленням від нормальних умов праці оформляються нарядами на відрядну роботу, в якому показують Додаткові технологічні операції, не передбачені технологічним процесом. Повний (невиправний) або частковий (виправний) брак на виробництві не з вини робітника затверджується актом і оплачується.

Під час перевірки правильності виплат допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю необхідно звернути увагу на лікарняний листок, який є основою для нарахування такої виплати. Листок обов'язково повинен бути оформлений підписами і печаткою лікарні. Також необхідно перевірити стаж роботи працівника (відсоток від основної заробітної плати, згідно з яким визначають розмір допомоги, розраховується виходячи зі стажу роботи).

Приділяється увага перевірці виплат за договорами підряду та іншими договорами цивільно-правового характеру (комісії, доручення, оренди майна у фізичних осіб тощо). Необхідно з'ясувати, чи справді виконувалась така робота, і чи виконувалась вона саме цією людиною. Установлюється правильність оформлення договорів, економічна цілеспрямованість та правильність їх укладення, правильність розрахунків за договорами, відрахування податків (обов'язкові виплати до пенсійного фонду у відповідному розмірі відсотка від суми винагороди) та відображення в обліку.

Перевіряючи правильність розрахунку середньої заробітної плати, необхідно визначити період, за який нараховується заробітна плата, виплати, які включаються до середньої заробітної плати, порядок розрахунку виплат за всіма випадками збереження заробітної плати і для надання допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Аудитор вивчає, чи відповідає порядок нарахування середньої заробітної плати на час надання працівникам щорічної і додаткової відпустки або оплати їм компенсації за невикористану відпустку, надання працівникам, які навчаються без відриву від виробництва, відпусток у зв'язку з навчанням, виконанням ними державних громадських завдань у робочий час, переведенням працівників на іншу, легшу та нижчеоплачувану, роботу за станом здоров'я, у разі надання жінкам додаткових перерв для харчування дитини, службових відряджень, тимчасового переведення працівника у зв'язку з виробничою потребою на іншу, нижчеоплачувану посаду і в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати здійснюються виходячи із середньої заробітної плати.

Досліджуючи правильність розрахунку середнього заробітку, слід ураховувати, що в його суму включаються всі види оплат, крім оплати за роботу, яка виконувалась у понаднормовий час, у святкові дні, працівниками, які працюють за сумісництвом, за час, який фактично не було відпрацьовано, премії, які не входять до фонду оплати праці, та інші виплати, які мають тимчасовий характер.

Перевіряючи правильність нарахування оплати за поточну відпустку, важливо встановити, чи правильно визначено наказом підприємства тривалість відпустки і розрахована сума заробітку працівника до відпустки, а також середньомісячний і середньоденний заробіток, який є підставою для розрахунку. Необхідно з'ясувати причини ненадання відпустки в установлений термін, особливо матеріально відповідальним особам. Важливо вивчити вплив факторів порушення законодавства на результати діяльності підприємства. Так, ненадання відпустки працівникові і заміна її грошовою компенсацією є порушенням законодавства і призводить до перевитрачання фонду оплати праці і споживання, а також до зловживань.

Аудитор вивчає також своєчасність та повноту утримань з нарахованої заробітної плати. Як уже зазначалося, основна увага приділяється прибутковому податку з фізичних осіб. Під час перевірки здійснюється арифметичний контроль сум утриманого податку.

Підтверджується законність застосування пільг, які передбачені чинним законодавством. Установлюються випадки неутримань або часткових утримань прибуткового податку з сум матеріальної допомоги, подарунків та компенсаційних виплат.

За даними договорів страхування, які укладаються зі страховими компаніями, платіжних доручень та особистих рахунків працівників визначаються факти перерахувань грошових коштів з рахунків підприємства на користь працівника за договорами добровільного страхування. Суми страхового відшкодування оподатковуються прибутковим податком під час їх виплати.

Утримання за виконавчими листами повинні здійснюватися тільки у разі їх наявності або особистої заяви працівника. Утримання за товари, які продані в кредит, і за позиками здійснюються на основі доручення-зобов'язання або договорів.

Далі встановлюється правильність указаної в облікових реєстрах кореспонденції рахунків та суми нарахованої заробітної плати та утримань з неї в обліковому періоді.

Досліджується відповідність аналітичного обліку по заробітній платі синтетичному обліку за рахунком 66 "Розрахунки з оплати праці". При цьому порівнюється залишок, який відображається в балансі за рахунком на 1-ше число місяця, з даними розрахунково-платіжної відомості, а сума заборгованості за розрахунковою відомістю - з сумами платіжної відомості, за якою заробітна плата виплачена працівникам. На практиці мають місце випадки підроблення документів при виплатах заробітної плати робітникам. Аудитор повинен упевнитись, чи отримали насправді зазначену суму грошей особи, які вказані в платіжній відомості. Під час виплати заробітної плати за одноразову роботу за трудовою угодою необхідно з'ясувати, чи дійсно виконувалась та чи інша робота. Крім того, слід перевірити правильність підрахунку загальних сум до видачі отримувачам як по вертикалі, так і по горизонталі.

Особливо прискіпливо вивчають нарахування заробітної плати тимчасовим працівникам. Необхідно з'ясувати причину цих витрат й уточнити, чи не було випадків нарахування заробітної плати на основі підроблених документів, нарядів підставним особам. Установлюється законність проведених операцій на відповідних рахунках.

Вивчаються всі документи, які додаються до журналів 5 і 5а. Необхідно перевірити відомість, за якою нараховувалася заробітна плата. При цьому звертається увага на загальні суми за кожним рядком як по горизонталі, так і по вертикалі. Під час такої перевірки можна виявити різні порушення, які спричинені підробленням сум у розрахунково-платіжних відомостях. Наприклад, механічно збільшували підсумкову суму нарахування та суму до видачі і в такий спосіб нараховували і списували більше, ніж фактично видано. Під час дослідження правильності нарахування заробітної плати виявлялися помилки, які були допущені обліковими працівниками, котрі недостатньо оволоділи нормативними актами і не врахували внесені до них зміни. Перевіряючи виплату премій та інших заохочень, незалежно від виду діяльності підприємства необхідно з'ясувати, чи виконані всі умови, за яких може бути виплачена премія, оскільки були відомі випадки коли під видом виплати премій гроші були використані на інші цілі (матеріальну допомогу, прийоми).

3.2 Організація внутрішнього та зовнішнього аудиту, його роль та функції

Внутрішній аудит - невід'ємна частина управлінського контролю організації, він може бути і незалежним, тобто безпосередньо підпорядковуватися не виконавчому органу підприємства, а зовнішнім засновникам.

Внутрішній аудит - один із способів контролю за ефективністю діяльності ланок структури економічного суб'єкта. Проведення внутрішнього аудиту має для керівництва і (або) власників економічного суб'єкта інформаційне та консультаційне значення, оскільки покликане сприяти оптимізації діяльності економічного суб'єкта і виконання обов'язків його керівництва.

Потреба у внутрішньому аудиті виникає на великих підприємствах у зв'язку з тим, що вище керівництво не займається повсякденним контролем діяльності організації й нижчих управлінських структур. Внутрішній аудит дає інформацію про цю діяльність і підтверджує достовірність звітів менеджерів. Внутрішній аудит необхідний головним чином для запобігання втрати ресурсів та здійснення необхідних змін усередині підприємства.

Організація, роль і функції внутрішнього аудиту визначаються самим економічним суб'єктом, тобто його керівництвом або власниками, в залежності від:

- змісту та специфіки діяльності економічного суб'єкта;

- обсягів показників фінансово-економічної діяльності економічного суб'єкта;

- сформованої системи управління економічного суб'єкта;

- стану внутрішнього контролю.

Функції внутрішнього аудиту можуть виконувати спеціальні служби чи окремі аудитори, що перебувають у штаті економічного суб'єкта, ревізійні комісії (ревізори), що залучаються для цілей внутрішнього аудиту сторонні організації або зовнішні аудитори. Певною мірою функції внутрішніх аудиторів виконують контрольній групі при бухгалтеріях великих підприємств, підлеглі головному бухгалтеру або фінансовому директору, проте функції внутрішніх аудиторів ширше.

Як правило, до функцій внутрішнього аудиту відносяться:

1) перевірка систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, їх моніторинг і розробка рекомендацій щодо поліпшення цих систем;

2) перевірка бухгалтерської та оперативної інформації, включаючи експертизу засобів і способів, що використовуються для ідентифікації, оцінки, класифікації такої інформації і складання на її основі звітності, а також спеціальне вивчення окремих статей звітності, включаючи детальні перевірки операцій, залишків за бухгалтерськими рахунками;

3) перевірка дотримання законів та інших нормативних актів, а також вимог облікової політики, інструкцій, рішень і вказівок керівництва і (або) власників;

4) перевірка діяльності різних ланок управління;

5) оцінка ефективності механізму внутрішнього контролю, вивчення і оцінка контрольних перевірок у філіях, структурних підрозділах економічного суб'єкта;

6) перевірка наявності, стану і забезпечення збереження майна економічного суб'єкта;

7) робота над спеціальними проектами і контроль за окремими елементами структури внутрішнього контролю;

8) оцінка використовуваного економічним суб'єктом програмного забезпечення;

9) спеціальні розслідування окремих випадків, наприклад підозр у зловживаннях;

10) розробка та подання пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і рекомендацій щодо підвищення ефективності управління.

Внутрішній аудит не тільки дає інформацію про діяльність самої організації, але і підтверджує правильність і достовірність звітів менеджерів. Використовуючи інформацію внутрішнього аудиту, керівництво підприємства може оперативно і своєчасно здійснювати необхідні зміни всередині підприємства.

Зовнішній аудит проводиться незалежним аудитором, не мають на перевіряється організації ніяких інтересів. Завданням зовнішнього аудиту є підтвердження правильності обліку звітності, оцінка відповідності внутрішнього контролю (аудиту) політиці, меті діяльності підприємства та ін.

Зовнішній аудит може бути добровільним (за бажанням підприємств-клієнтів) і обов'язковим (відповідно до законодавчих актів). Обов'язковий аудит може бути організований також за рішенням суду або слідчих органів. Основні відмінності внутрішнього аудиту від зовнішнього наведені в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 ? Відмінності внутрішнього та зовнішнього аудиту

Критерії відмінності	Зовнішній аудит	Внутрішній аудит
Мета	Вираз думки про достовірність фінансової звітності, надання послуг, допомоги, співпраця з клієнтами	Внутрішній контроль на підприємстві, що дозволяє стежити за правильністю ведення обліку та надається керівництву облікової інформації
Об'єкти	Аудит виявляє все, що спотворює фінансова звітність, погіршує фінансове становище клієнта, а також порушує чинне законодавство
Суб'єкти	Незалежні експерти, що маютьвідповідний атестат і ліцензію на право займатися цим видом підприємництва	Співробітники, підлеглі керівництву організації і що знаходяться в штаті організації
Характер діяльності	Підприємницька діяльність	Виконавча діяльність, виконання розпоряджень керівництва організації
Правове регулювання	В основному цивільне право,господарські договори	Цивільне право, господарськідоговори, адміністративне право
Управлінські зв'язки	Горизонтальні зв'язки, добровільність, рівноправність у взаємовідносинах з клієнтом, звіт перед ним	Ієрархічні зв'язку, підпорядкування безпосередньо керівництву підприємства, звіт перед керівництвом організації
Практичні завдання	Поліпшення фінансового становища організації, залучення пасивів, допомогу в консультуванні клієнта	Поліпшення фінансового становища, визначення достовірності облікової інформації, допомогу в консультуванні
Результат	Аудиторський висновок та рекомендації для клієнта, конфіденційність інформації	Звіт та рекомендації для бухгалтерії по оптимізації системи обліку, усунення недоліків, організаційнівисновки, стягнення з винних, конфіденційність інформації по відношенню до зовнішніх організаціям
Оплата послуг	Платить клієнт за договоромвозмездного надання послуг	Оплата у вигляді заробітної плати за трудовим договором, укладеним з перевіряється організацією
Статус	Зовнішній аудитор-незалежний експерт	Внутрішній аудитор-співробітник організації

Таким чином, можна зробити висновки, що потреба в послугах аудитора виникла в зв'язку з наступними обставинами:

1) можливість необ'єктивної інформації з боку її укладачів (адміністрації) в разі конфлікту між ними та користувачами цієї інформації (власниками, інвесторами, кредиторами);

2) залежність наслідків прийнятих рішень (а вони можуть бути дуже значними) від якості інформації;

3) необхідність спеціальних знань для перевірки інформації;

4) відсутність у користувачів інформації доступу до неї для оцінки її якості.

Внутрішній аудит не тільки дає інформацію про діяльність самої організації, але і підтверджує правильність і достовірність звітів менеджерів. Використовуючи інформацію внутрішнього аудиту, керівництво підприємства може оперативно і своєчасно здійснювати необхідні зміни всередині підприємства.

Методологія внутрішнього аудиту являє собою сукупність методів, що визначають проведення внутрішнього аудиту починаючи від підготовчої роботи і закінчуючи прийняттям управлінських рішень.

При розробки методології внутрішнього аудиту може бути використано щонайменше два шляхи. Перший шлях має своєю основою використання досвіду ревізій, другий - використання цілісних методичнихприйомів зовнішнього аудиту.

Накопичений протягом десятиліть досвід ревізійних перевірок використаний при розробці методології внутрішнього аудиту в частині, що відноситься до контрольних функцій цієї служби.

Методика, розроблена на прикладі зовнішнього аудиту, включає в себе три розділи:

1) планування внутрішнього аудиту та інша підготовча робота;

2) основні напрями аудиторської перевірки, що складає безпосереднє рішення завдань з перевірки: операцій з готівковими коштами; операцій на рахунках у банках; операцій зовнішніх розрахунків; розрахунків по заробітній платі; операцій з основними засобами; операцій з НМА; обліку виробничих запасів; фінансових вкладень; витрат; фінансових результатів, фондів, резервів, кредитів і позик; правильності обчислення та сплати податків;

3) порядок складання звіту внутрішнього аудиту, його узгодження та подання керівництву.

Спрямовану на досягнення цілей при вирішенні завдань внутрішнього аудиту методику необхідно проаналізувати в різних аспектах, яким притаманні: вертикальний, горизонтальний, трендовий аналіз окремих статей балансу, а також розрахунок і оцінку коефіцієнтів (ліквідності, фінансової стійкості, рентабельності, фінансової незалежності та визначення його впливу на стратегії управління). Необхідна для визначення цих коефіцієнтів інформаційна база готується на основі бухгалтерської та статистичної звітності, а також даних бухгалтерського обліку. При розробці цієї частини методики може бути використаний аудиторський стандарт: «Аналітичні процедури».

У залежності від специфіки перевіряється сегмента аналіз може, проводиться за такими напрямами:

- аналіз фінансового стану за даними балансу, при цьому проводиться вертикальний аналіз (аналіз питомої ваги окремої статті балансу в його загальному підсумку), горизонтальний (аналіз темпів зростання або зниження сум за статтями балансу в звітному періоді в порівнянні з попереднім), трендовий (аналіз визначається середньорічним темпом приросту за статтями балансу і розраховується його прогнозне значення, хоча при цьому і присутній недолік заснований на тенденції екстраполяції, перенесення даних тенденції на майбутнє);

- розрахунок і оцінка коефіцієнтів ліквідності, таких як загальний показник ліквідності, коефіцієнтами абсолютної та поточної ліквідності, коефіцієнтом забезпечення власними засобами, коефіцієнтом відновлення або втрати платоспроможності (варто зауважити, що в Росії це основний коефіцієнт що характеризує життєдіяльність підприємства);

- розрахунок і оцінка фінансової стійкості: абсолютна стійкість, нормальна стійкість, нестійкий фінансовий стан, кризовий стан;

- оцінка ділової активності, розрахунок і аналіз фінансового циклу;

- факторний аналіз прибутку від реалізації;

- аналіз рентабельності організації, розрахунок коефіцієнта фінансової незалежності, його вплив на вибір стратегії управління;

- аналіз руху власного капіталу, розрахунок чистих активів;

- аналіз руху грошових коштів, оцінка достатності грошових коштів;

- аналіз руху позикових коштів;

- аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості;

- аналіз амортизується майна (обсяг, динаміка, структура, ефективність);

- аналіз руху коштів фінансування довгострокових фінансових вкладень.

Варто відзначити, що при оцінці та розрахунку фінансової стійкості важливо розглядати не окремо взяті показники, а їх різні комбінації і залежності.

Завдання, які стоять перед внутрішнім аудитором, можна сформулювати наступним чином:

1) періодичний контроль за фінансово-господарською діяльністю головної організації та її філій;

2) аналіз фінансової і господарської діяльності та оцінка економічних та інвестиційних проектів, економічної безпеки систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю головної організації та її філій. Вирішення цієї задачі дозволяє підвищити ефективність діяльності окремих відокремлених підрозділів і всієї організації в цілому, що дасть можливість повною мірою виконати основну мету, поставлену перед службою внутрішнього аудиту;

3) проведення семінарів, підвищення кваліфікації та навчання, надання допомоги кадровій службі у підборі і тестування бухгалтерського персоналу головної організації;

4) наукова розробка, видання методичних посібників і рекомендацій з бухгалтерського обліку, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності, аудиту, господарському праву, інформаційне обслуговування головної організації та її філій;

5) консультування з питань фінансового, податкового, банківського та іншого господарського законодавства, інвестиційної діяльності, менеджменту, маркетингу, оптимізації оподаткування, реєстрації, реорганізації і ліквідації перед приємств; бухгалтеру, що займається поточною роботою, може знадобитися професійна допомога при незвичних або рідко зустрічаються економічних ситуаціях, а також при істотних змінах законодавства;

6) комп'ютеризація бухгалтерського обліку, складання звітності, розрахунків з оподаткування, аналізу господарської діяльності, аудиту і т.д;

7) взаємодія з зовнішніми аудиторами, представниками податкових органів та інших контролюючих органів.

Структура служби внутрішнього аудиту багато в чому залежить від специфіки організації, її величини і конкретних цілей її адміністрації і включає в себе сукупність підрозділів.

При розробки методології внутрішнього аудиту може бути використано щонайменше два шляхи. Перший шлях має своєю основою використання досвіду ревізій, другий - використання цілісних методичних прийомів зовнішнього аудиту.

Размещено на Allbest.ru

...