Облік доходів та витрат на підприємстві

Аналіз теоретичних основ та економічної сутності організації обліку. Класифікація доходів та витрат. Характеристика проведення аудиту на підприємстві. Виявлення недоліків та шляхи вдосконалення бухгалтерського обліку та аудиту по доходах і витратах.

Рубрика Бухгалтерский учет и аудит
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 12.02.2013
Размер файла 548,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Рис. 3.1 - Основні положення з обліку доходів, що наводяться в наказі про облікову політику:

Наказ про облікову політику, що забезпечує дотримання загальних принципів ведення обліку на підприємстві, обов'язково містить розділ про облік витрат (рис. 3.2.)

Рис. 3.2. Основні положення з обліку витрат, що наводяться в наказі про облікову політику:

Вивчивши зміст наказу «Про облікову політику підприємства» у ДП «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Сумської області», в частині обліку доходів і витрат, ми дійшли висновку про необхідність його вдосконалення, а саме: в частині організації обліку доходів.

Суми доходів відображати в бухгалтерському обліку, відповідно до П(с) БО 15 «Дохід», яке затверджене наказом МФУ від 29.11.1999 р. № 290. Відповідно до П(с) БО 15 доходи - це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків учасників (власників).

Підприємство повинно класифікувати доходи за такими групами: дохід (виручка) від реалізації робіт, послуг, інші операційні доходи, фінансові доходи, надзвичайні доходи. Доход пов'язаний з наданням послуг, визначається, виходячи, зі ступені завершеності операцій по наданню послуг по дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції.

Оцінка ступені завершеності операцій по наданню послуг проводиться: вивченням виконаної роботи, визначенням питомої ваги витрат, які затратить підприємство у зв'язку з наданням послуг, в загальному обсязі послуг, які повинні бути надані. Якщо дохід від надання послуг не може бути достовірно визначені, то він відображається в бухгалтерському обліку в розмірі визначених витрат, належних відшкодуванню. Якщо дохід від надання послуг не може бути достовірно оцінене та не існує відшкодування понесених витрат, то дохід не визнається, а понесені витрати визнаються витратами звітного періоду. Якщо в майбутньому сума доходу буде достовірно оцінена, то дохід визнається по цієї оцінці.

В наказі, в частині організації обліку витрат не має визначення витрат. Витрати підприємства визнавати згідно з П(С) БО 16 «Витрати». Відповідно до П(С)БО, під витратами розуміють зменшення економічних вигод внаслідок вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками). І виробничу собівартість готової продукції, виготовлену підприємством на власних виробничих потужностях, включати прямі і загально виробничі витрати. До прямих виробничих витрат належать всі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до об'єкта витрат, а потребують проведення розподілу з урахуванням баз розподілу. Загально виробничі витрати поділяються на постійні та змінні. Відповідно до П(С) БО 16 «Витрати» розподіл змінних загально виробничих витрат здійснюється по кожному об'єкту, виходячи з фактичної потужності звітного періоду, а розподіл постійних загально виробничих витрат - виходячи з нормальної виробничої потужності, але не більше суми фактичних постійних загально виробничих витрат. Нерозподілені постійні загально виробничі витрати повною сумою включаються до собівартості реалізованої продукції звітного періоду.

Витрати операційної діяльності групувати за елементами із застосуванням рахунків 9 класу.

Всі зазначені аспекти на нашу думку необхідно передбачити і розкрити в обліковій політиці ДП «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Сумської області» (Додаток ).

Також в наказі «Про облікову політику» вказано про застосування графіку документообігу первинних документів, але на підприємстві, він не використовується, що негативно позначається на оперативності і якості надання документів по обліку доходів та витрат.

Графік документообігу - це затверджений порядок обробки інформації, що зазначена в первинних документах, який регламентує строки складання, надання та обробки первинних документів, визначає перелік документів, час їх просування та обробки, посадових осіб, відповідальних за складання документів, порядок передачі документів по інстанціях для обробки, строк надходження документів до бухгалтерії, термін обробки і проходження документів всередині облікового відділу і завершення всіх робіт за звітний період до складання бухгалтерського балансу та звітності.

Графік документообігу первинних документів повинен сприяти покращенню усієї роботи на підприємстві, посиленню контрольних функцій бухгалтерського обліку підвищення рівня автоматизації облікових робіт.

Графік документообігу має основні принципи побудови:

- документ слід складати в момент виконання господарської операції; після оформлення він проходить лише ті інстанції, де здійснюється контроль за даною господарською операцією або за достовірністю показників документа; оперативні документи повинні, обминаючи головного бухгалтера направлятися безпосередньо виконавцям;

- час проходження документа від місця складання до бухгалтерії повинен бути мінімальним, а надходження документів до бухгалтерії рівномірним, тому, що лише за цих умов бухгалтерія зможе оперативно здійснювати свої контрольні функції, для цього необхідно обмежити коло осіб, які беруть участь у складанні того чи іншого документу;

- у графіку повинен бути чітко зазначений час складання документа, визначаючи терміни виконання окремих операцій (оформлення обробки документа), слід враховувати трудомісткість кожної з них.

Розглянемо більш детальніше графік документообігу на прикладі акту виконаних робіт ДП «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Сумської області» (Додаток ).

Організація бухгалтерського обліку включає і питання вибору форми бухгалтерського обліку на підприємстві. Як зазначалося ДП «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Сумської області» використовує стандартну програму «1С:Бухгалтерія 7.7».

Проте недоліками програми «1С:Бухгалтерія 7.7» є: обов'язкова їх настройка програмістом; відсутність в програмі деяких журналів, а саме журнал-ордер № 5 «Витрати діяльності підприємства» та Головної книги. Тому головний бухгалтер підприємства журнал-ордер та Головну книгу веде ручним способом. Ми вважаємо, що підприємству необхідно удосконалити свою програму та автоматизувати журнал-ордер і Головну книгу. Це значно покращить роботу бухгалтерії та заощадить час головного бухгалтера.

Також підприємству необхідно встановити програму «БестЗвіт». «БестЗвіт» - це універсальна багатофункціональна система організації звітного документообігу між організаціями та державними органами, подання звітності до яких передбачено чинним законодавством України.

Функції програми «БестЗвіт» дозволить ДП «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Сумської області»:

- організувати роботу системи в мережному варіанті;

- проводити обмін звітами між системами, встановленими на різних комп'ютерах підприємства;

- організувати корпоративний обіг звітності;

- ознайомитись з основними нормативними документами (інструкціями по заповненню звітності);

- вибрати комплект звітних бланків, що необхідні для даного підприємства;

- друкувати бланки первинної документації;

- використовувати бухгалтерський календар з планувальником роботи;

- формувати звітність підприємства.

Використовуючи програму «БестЗвіт» підприємство зможе:

- готувати звіти до податкової інспекції; статистичних органів; пенсійного фонду; фондів соціального страхування; інших державних органів;

- самостійно проводити камеральну перевірку своєї звітності;

- формувати спеціальні файли із звітністю в електронному вигляді;

- пересилати звітність засобами електронної пошти;

- проводити обмін звітами між системами, встановленими на різних комп'ютерах;

- ознайомитись з основними нормативними документами;

- імпортувати дані з інших систем бухгалтерського обліку та управління підприємством.

Основні функціональні можливості системи «БестЗвіт» передбачають здійснення:

- суцільного обліку, тобто обліку усіх аспектів господарської діяльності підприємства;

- ведення обліку в натуральних та вартісних вимірниках;

- забезпечення безперервного обліку, тобто кожна господарська операція реєструється під час її здійснення;

- документування, документ є інформаційною одиницею системи та засобом збереження даних;

- одночасність ввода даних, багаторазовість їх використання.

Таким чином, можемо зробити висновок, що при повній автоматизації бухгалтерського обліку підприємство значно покращить процес організації роботи облікового апарату. А програма «БестЗвіт» дозволить бухгалтеру зробити та здати фінансовий звіт своєчасно та не виходячи з офісу.

Таким чином, наші пропозиції по вдосконаленню організації бухгалтерського обліку доходів та витрат дозволяють забезпечувати отримання достовірної інформації щодо діяльності підприємства та ефективне ведення обліку доходів та витрат.

3.2 Вдосконалення аналітичного та синтетичного обліку доходів та витрат підприємства

Розробка напрямків вдосконалення формування в обліку фінансових результатів вимагає змістовно осмислення. Звернемо увагу на порядок формування в обліку фінансового результату від операційної діяльності.

З метою узагальнення інформації о фінансових результатах діяльності підприємства Планом рахунків бухгалтерскою обліку передбачений рахунок 79 «Фінансові результати». За результатами закриття рахунку 79 сальдо на ньому переноситься на кредит або дебет рахунку 44 «Нерозподілені прибутки(непокриті збитки)», що засвідчує одержання підприємством відповідно прибутку або збитку.

Для визначення фінансового результату від операційної діяльності підприємства в складі рахунку 79 "Фінансові результати" є субрахунок 791 "Результат від операційної діяльності". На кредит цього субрахунку щомісяця закриваються рахунок 70 "Доходи від реалізації", на якому відображаються доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт та послуг, а також рахунок 71 "Інший операційний дохід", на якому відображаються доходи від іншої операційної діяльності. У свою чергу, на дебет субрахунку 791 закривається рахунок 90 "Собівартість реалізації", на якому відображаються собівартість реалізованої готової продукції, товарів, робіт і послуг, рахунку 92 "Адміністративні витрати" й 93 "Витрати на збут".

Планом рахунків бухгалтерського обліку передбачено, що для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робот й послуг, існує рахунок 70 "Доходи від реалізації", по якому в розрізі субрахунків 701 "Доход від реалізації готової продукції", 702 "Доход від реалізації товарів", 703 "Доход від реалізації робіт і послуг", 704 "Відрахування з доходу". Поряд із щомісячним закриттям на кредит субрахунку 791 "Результат від операційної діяльності" рахунку 70 для визначення різниці між виторгом і собівартістю реалізованих готової продукції, товарів, робіт і послуг на дебет субрахунку 791 закривають рахунок 90 "Собівартість реалізації", на якому відображається собівартість реалізованої готової продукції, товарів, робіт і послуг й зокрема, у розрізі субрахунків: 901 "Собівартість реалізовананиї готової продукції", 902 "Собівартість реалізованих товарів», 903 « Собівартість реалізованих робіт та послуг». Разом з тим для визначення фінансового результату від операційної діяльності на кредит субрахунку 791 «Результат від операційної діяльності» щомісячно закривають рахунок 71 «Інший операційних дохід», на якому узагальнюється інформація про інші доходи від операційної діяльності підприємства в звітньому періоді, окрім доходу від реалізації товарів, робіт та послуг в розрізі субрахунків. 715 «Отримані штрафи, пені, неустойки», 718 «Дохід від безоплатно отриманих оборотних активів», 719 « Інший дохід від операційної діяльності».

З щомісячним закриттям на Кт субрахунку 791 «Результат від операційної діяльності» рахунок 71 для визначення різниці між доходами та витратами іншої операційної діяльності на Дт субрахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності», на якому здійснюється облік витрат операційної діяльності підприємства. Крім витрат, які відображаються на рахунках 90 «Собівартість реалізації», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 949 «Інші витрати операційної дільяності (витрати на утримання обєктів соціально-культурного призначення)».Виходячи з цього з'ясуємо, наскільки доцільним є нагромадження облікової інформації в розрізі субрахунків по рахунку 71 "Інший операційний доход" і рахунку 94 "Інші витрати операційної діяльності" і подальше їхнє закриття на субрахунок 791 "Результат від операційної діяльності".

Звіту про фінансові результати не включає собівартість реалізованих товарів, запасів й іноземної валюти, те чому зазначені витрати повинні входити окремими субрахунками до складу рахунку 94 "Інші витрати операційної діяльності", що надалі закривають на субрахунок 791 "Результат від операційної діяльності". Виходячи з цього субрахунку 942 "Собівартість реалізованої іноземної валюти" й 943 " Собівартість реалізованих виробничих запасів", на наш погляд, необхідно виключити зі складу рахунку 94 "Інші витрати операційної діяльності".

Враховуючи потребу виключення субрахунків 942 та 943 із складу рахунку 94, виникає питання раціональності збереження 711 «Дохід від реалізації іноземної валюти», 712 « Дохід від реалізації інших оборотних активів» в складі рахунку 71 «Інший операційних дохід». Логічно на наш погляд буде виключеня субрахунків 711 та 712 із скаладу рахунку 71.

Зважаючи на те, що фінансові результати від звичайної діяльності ДП «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Сумської області» на рахунку 79 "Фінансові результати" до нього відносяться також результат від операційної діяльності; результат від фінансових операцій, а також результат від іншої звичайної діяльності; було б доцільно запропоновувати рахунку 79 «Фінансові результати» застосувати субрахунки, а саме: 791 - «Фінансові результати від операційної діяльності»; 792 - «Фінансові результати від фінансових операцій»; 793 - «Фінансові результати від іншої звичайної діяльності»; 794 - «Фінансові результати від надзвичайних подій».

Це дасть змогу вдосконалити аналітичний облік доходів підприємства.

Вважаємо, що було б правильно з рахунку 94 "Інші витрати операційної діяльності" виключені субрахунку 942 й 943 перенести окремими субрахунками до складу рахунку 97 "Інші витрати", на якому враховуються витрати, що виникли в результаті звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані з виробництвом або реалізацією готової продукції, робіт і послуг. Для забезпечення зручності зіставлення із субрахунком 712 "Доход від реалізації інших оборотних активів" при переносі субрахунку 943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів" до складу рахунку 97 необхідно змінити його назву на субрахунок "Собівартість реалізованих інших оборотних активів".

Запропоновані для виключення зі складу рахунки 71 "Інший операційний доход" субрахунку 711 й 712 було б доцільно ввести окремими субрахунками до складу рахунку 74 "Інші доходи", на якому відображаються доходи, що виникли в процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною й фінансовою діяльністю підприємства.

Необхідно розібратися із самим поняттям операційної діяльності. Так, згідно П(с)БО 3 "Звіт про фінансові результати" основна діяльність - це операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства й забезпечує основну частку його доходу. І відповідності цим стандартом операційна діяльність - це основна справа діяльності підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційної або фінансової діяльності. Виходячи з цього робимо висновок, що під іншим видом діяльності варто розуміти якусь неосновну діяльність, яка в сукупності з основною складає операційну діяльність.

Тому можна зробити висновок, що на кредит субрахунку 791 "Результат від операційної діяльності закривають рахунок 70 "Доходи від реалізації", що призначений для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг основної діяльності 71 "Інший операційний доход", на якому узагальнюється інформація про інші доходи від операційної діяльності підприємства, крім доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг (тобто неосновної діяльності). Для удосконалення синтетичного та аналітичного обліків доходів та витрат, ми пропонуємо таблицю «Схема рахунків по обліку доходів та витрат від основної діяльності підприємства», використовуючи 7 клас «Доход» та 9 клас «Витрати».

З огляду на зазначене, на наш погляд, у складі рахунку 71 "Інший операційний доход" субрахунок, на якому акумулюються доходи від такої неосновної операційної діяльності, є, вчасності субрахунок 719 "Інші доходи від операційної діяльності", що дійсно займає своє виправдане місце в складі рахунку 71. Так на субрахунку 719 відображається інформація про доходи від діяльності житлово-комунальних будинків відпочинку, санаторієв та інших закладів оздоровчого та культурного призначення підприємства. Поряд з цим витрати, пов'язані з здійсненням неосновної операційної діяльності, відображаються на субрахунку 949 "Інші витрати операційної діяльності" у складі рахунку 94 "Інші витрати операційної діяльності". Так, на субрахунку 949 аккумулюється інформація про витрати житлово-комунальних й обслуговуючих господарств, дитячих дошкільних установ, будинків відпочинку, саноторієв й інших установ оздоровчого й культурного призначення підприємства.

Виходячи з цього з метою вдосконалення співставимо інформацію про доходи по субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності» з витратами по субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності» треба зазначені вище відрахування враховувати на рахунку 90 "Собівартість реалізації".

З огляду на викладену вище мотивацію щодо вдосконалення обліку й аудита фінансових результатів, пропонуємо таку структуру рахунків по обліку доходів і витрат підприємства в розрізі відповідних субрахунків (рис. 3.1).

Рис.3.1 - Схема рахунків по обліку доходів і витрат від основної операційної діяльності підприємства:

На нашу думку, що стосується інших доходів, то було б доцільно інформацію із субрахунків 741, 742, 743, а також перенесених субрахунків 711 й 712 об'єднати у вигляді аналітичних рахунків в один субрахунок за назвою "Доход від реалізації необоротних й оборотних активів". У свою чергу, інформацію із субрахунків 745, а також перенесеного субрахунку 718 варто включити окремими аналітичними рахунками в субрахунок 746 "Інші доходи від звичайної діяльності".

Що стосується інших витрат, то було б раціонально інформацію із субрахунку 971, 972, 973, а також перенесених субрахунків 942, 943 об'єднати у вигляді аналітичних рахунків в один субрахунок під назвою «Собівартість реалізованих необоротних та оборотних активів». У свою чергу, інформацію із субрахунку 975 і перенесеного субрахунку 946 варто об'єднати у вигляді аналітичних рахунків в один субрахунок за назвою "Уцінка активів". Беручи до уваги те, що в складі рахунку 74 "Інші доходи" (з огляду на перенесені субрахунку рахунку 71) не передбачений субрахунок, на якому б відбивалися доходи, пов'язані з дооценкой активів, на нашу думку, до рахунку 74 необхідно ввести новий субрахунок "Дооценка активів", де відбивати доходи від дооценки необоротних й оборотних активів, а також фінансових інвестицій. Перенесений субрахунок 911 варто було б увести окремим аналітичним рахунком до субрахунку 977 "Інші витрати звичайної діяльності".

Оскільки на рахунку 97 на одному із перенесених у новий субрахунок, зокрема на 947, здійснюється облік недостач і витрат від псування цінностей, то з метою порівнянності в складі рахунку 74 доцільно передбачити новий субрахунок "Відшкодування нестач і втрат від псування цінностей", де відображають інформацію про відшкодовану суму підприємству матеріально відповідальними особами.

Підприємство веде витрати на збут на субрахунку 23/4, а планом рахунків передбачено рахунок 93 «Витрати на збут». Тому в березні 2006 р. головним бухгалтером підприємства були зроблені корегуючи бухгалтерські проводки. Таким чином, сума витрат з 1 січня 2006 р. з рахунку 23/4 витрати на збут перенесені на рахунок 93 «Витрати на збут».

При перевірці даних про доходи ДП «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Сумської області» залишається утрудненою технічна сторона організації бухгалтерського обліку, а саме: перевірка регістрів бухгалтерського обліку. Це відбувається тому, що запропоновані методичними рекомендаціями форми журналів та відомостей незручні у використанні.

Прикладом, у складі витрат є багато таких, інформація про які могла б зацікавити користувачів, особливо порівняно з доходами, для отримання яких здійснені такі витрати. На жаль, методичні рекомендації не пропонують форми за допомогою якої можна було б підготувати таку інформацію. Для вдосконалення обліку отриманих доходів та понесених витрат ми пропонуємо підприємству запровадити відомість аналітичного обліку доходів та витрат. Вона дає можливість узагальнити інформацію про всі доходи та витрати, порівняти їх один з одним.

Таким чином, важаємо, що запропоновані нами зміни в обліку доходів і витрат будуть сприяти вдосконаленню аудита фінансових результатів в підприємствах України різних форм власності.

3.3 Внутрішній аудит доходів та витрат підприємства

Внутрішній аудит доходів та витрат підприємства застосовується для виявлення заниження доходів та збільшення витрат. Недогляд в організації обліку приводить до створення умов для розкрадання матеріальних цінностей та інших зловживань, збільшення витрат на утримання облікового персоналу.

На ДП «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Сумської області» внутрішній аудит не застосовується, тому ми пропонуємо ввести посаду аудитора в штатний розпис. Аудитор буде займатися розробкою методичних прийомів групування і систематизації результатів, необхідних для прийняття рішень до усунення виявлених недоліків в діяльності підприємства.

Внутрішні аудитори також повинні:

- приймати участь в розробці внутріфірмових організаційно-нормативних документів;

- консультувати працівників підприємства по різним питанням законодавства;

- вирішувати задачі фінансово-економічної діяльності та розробки фінансових стратегій;

- консультувати працівників підприємства по виконанню різних фінансово-господарських операцій;

- приймати участь по підвищенню кваліфікації персоналу підприємства;

- приймати участь в постановці бухгалтерського обліку.

Внутрішній аудит становиться одним з основних інструментів підвищення ефективності управління підприємствами різних організаційно-правових форм. Серед усіх елементів управління (прогнозування, планування, регулювання, контролю та аналізу) тільки контроль дає реальну оцінку стану підприємства. Необхідність створення внутрішнього аудиту продиктовано тим, що начальник підприємства хоче знати о реальному становищі на підприємстві.

Потреба у внутрішньому аудиті обумовлена також тим, що начальник підприємства не займається щоденним контролем діяльності підприємства, у зв'язку з тим, що інформація збирається на нижньому рівні. Крім того, внутрішні аудитори можуть приволікатися в якості експертів. Вони можуть по призначенню начальника підприємства наглядати за ефективністю здійснення операцій, правильністю відображення їх у системі обліку та звітності.

Одним із напрямків діяльності внутрішнього аудитору може бути також організація документообігу на підприємстві. Вони розробляють та вдосконалюють ефективну систему руху документів, що в цілому впливає на ефективність процесу реалізації робіт та послуг.

Другим напрямком може бути вивчення системи підбора персоналу.

Рекомендації та висновки внутрішніх аудиторів повинні сприяти зменшенню витрат та підвищення ефективності діяльності підприємства. внутрішній аудит не може рахуватися завершеним до тих пір, поки не будуть виконані аудиторські рекомендації та упорядковані виявлені недоліки.

Основними об'єктами внутрішнього аудиту є:

- ведення бухгалтерського обліку;

- достовірність звітності;

- ведення податкового обліку;

- структура управління підприємства;

- система внутрішньогосподарського контролю;

- фінансова стійкість та платоспроможність;

- інші процеси господарської діяльності підприємства.

Основним завданням аудиту є визначення стану фінансової і господарчої діяльності підприємства та відповідність її вимогам чинного законодавства.

Перевірці підлягають:

- документи, які регламентують діяльність підприємства, ефективність виконання функції працівниками, відповідність їх кваліфікації займаним посадам та інші організаційні питання;

- виконання зауважень і пропозицій за матеріалами попередніх перевірок, відображення їх у бухгалтерському обліку та фінансової звітності;

- правильність визначення фінансових результатів;

- відображення витрат на рахунках підприємства за звітній період;

- відображення доходів від реалізації товарів, робіт, послуг;

- дотримання вимог податкового законодавства, ведення податкового обліку та правильності обчислення, повнота і своєчасність сплати до бюджетів державних цільових фондів, податків і зборів ( обов'язкових платежів). Розглянемо більш детальніше аудит доходів та витрат підприємства. В процесі перевірки доходів аудитор звертає увагу на виконання показників фінансового плану; - визначати відхилення фактичної суми доходів від планової і від суми доходів відповідного періоду минулого року; аналізувати зміни в їх структурі та визначати їх причини; проводити кількісний вимір факторів, що вплинули на зміну суми доходів; виявляти невикористані підприємством резерви за збільшення суми доходів та аналізувати зміни в структурі витрат; аналізувати динаміку витрат у цілому, за складом та структурою; оцінювати факторів на утворення витрат у цілому та за витратами; оцінювати співвідношення доходів та витрат через порівняння показників доходності та витратності; оцінювати виконання кошторису витрат; для порівняльного аналізу визначає динаміку відносних показників доходності та оцінювати іх рівень по підрозділам підприємства.

Основні завдання аудиту витрат підприємства є аудитор повинен оцінювати зміни суми витрат порівняно з планом та витратами відповідного періоду минулого року; аналізувати зміни у структурі витрат; визначати причини, що викликали зміни в сумах витрат підприємства; визначати кількісний вимір впливу чинників на розмір витрат; розробляти заходи для скорочення витрат. Особливу увагу під час аудиту структури витрат приділяють перевірці адміністративно-управлінських витрат. В умовах економічної кризи спостерігається швидке зростання заробітної плати. У зв'язку з ростом мінімальної заробітної плати доходи підприємства не встигають за ростом витрат. Тому керівництво підприємства повинно враховувати цей фактор своєї діяльності. А також підготувати дані про доходи і витрати наростаючим підсумком з початку року для заповнення форми № 2, являється «Звіт про фінансові результати». Методична модель аудиту витрат на рис. 3.2.

Рис. 3.2 - Структура методичної моделі аудиту витрат:

Більш детальна схема процесу внутрішнього аудиту витрат підприємства наведена в додатку.

Методична модель аудиту доходів передбачає наступні елементи:

- формування доходів

- розподілу доходів за об'єктами обліку відповідно до класифікаційних ознак П(С)БО 15 «Доходи».

Рис. 3.3 - Структура методичної моделі аудиту доходів:

Таким чином, можемо зробити висновок, що за допомогою внутрішнього аудиту підприємство значно покращить ефективність своєї діяльності. А аудит доходів та витрат дозволить слідкувати за збільшенням доходів та зменшенням витрат не застосовуючи додаткові кошти на зовнішнього аудитора.

4. Економічна ефективність заходів з охорони праці в ДП «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Сумської області»

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці.

Функціонування підприємств в умовах ринкових відносин означає, що нещасні випадки і захворювання на виробництві викликають суттєві економічні втрати не тільки держави, а й конкретного підприємства, вони впливають на рентабельність і конкурентноздатність підприємств, на прибутки трудового колективу. Незадовільні умови праці негативно відбиваються на продуктивності праці, якості і собівартості продукції, зменшують валовий національний дохід країни. Тому всебічна турбота про охорону праці, проведення активної соціальної політики стає важливою проблемою для власників і керівників підприємств.

Докорінна перебудова методів управління економікою вимагає відповідної наукової організації охорони праці, удосконалення управління цією діяльністю на промислових підприємствах в сучасних умовах господарювання.

Задача охорони праці полягає в тому, щоб здійснюючи різноманітні заходи звести до мінімуму вплив на людину небезпечних та шкідливих факторів, які виникають на робочих місцях, зменшити вірогідність нещасних випадків і захворювань працівників , забезпечити умови праці, що сприяють продуктивності. У країнах світу, залежно від економічного розвитку та політичного стану, існують закони та нормативні документи, які повністю або частково, захищають людину від небезпечних та шкідливих умов праці, забезпечують охорону її здоров'я. Соціально і законодавчо захищена людина зацікавлена у своїй праці цінує свою роботу, яка дає їй змогу пристойно існувати, утримувати сім'ю, годувати і виховувати своїх дітей.

В Україні діє Закон „Про охорону праці” від 21.11.2002 року. Цей закон, а також Кодекс законів про працю України є основною законодавчою базою охорони праці. Їх доповнюють державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці - це стандарти, правила, норми, положення, статути, інструкції та інші документи, яким надано чинність норм, обов'язкових для виконання усіма установами і працівниками України.

Одним із головних документів, який забезпечує чітке виконання службових обов'язків , є Кодекс законів про працю України.

Кодекс трактує вимоги до трудової діяльності громадян і регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці і поліпшенню її якості.

Дія Закону „ Про охорону праці” поширюється на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду їх діяльності, на всіх працюючих незалежно від їх посади і рівня кваліфікації. Також в системі нормативних документів важливе місце займають інструкції по охороні праці, які складаються для працівників по категоріях та видах робіт. Контроль за станом охорони праці в господарстві здійснює інженер по охороні праці.

Особи, винні в порушенні законодавства про працю, можуть бути притягнуті до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності.

В ДП «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів в Сумській області» організація роботи з охорони праці визначена наказом „Про організацію роботи з охорони праці та пожежної безпеки” та розробленим на підприємстві Положення про систему управління охорони праці. Керівництво, управління та юридичну відповідальність положено на керівника ДП «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів в Сумській області» Дмітрієва В.В. Контроль за своєчасністю та якістю заходів з охорони праці здійснює інженер з охорони праці Свєташов О.С. На дослідженому підприємстві створено кабінет з охорони праці. Відповідальність за створення здорових та безпечних умов праці в структурних підддрозділах покладено на керівників цих підрозділів.

Планування захов по підвищенню ефективності охорони праці займається інженер охорони праці. Він складає плани на проведення заходів з охорони праці і подає на затвердження керівнику заводу. В планах досить достатньо розписані заходи, які планують провести для покращання умов праці. В цілому стан планування заходів з охорони праці добрий, інженер з охорони праці чітко знає свої обов'язки і належним чином їх виконує.

Колективний договір є найважливішим документом у системі нормативного регулювання взаємовідносин між власниками (уповноваженими органами) і працівниками з першочергових з першочергових соціальних питань, в тому числі з охорони праці.

Це твердження випливає із вимог Законів України „Про охорону праці” та „Про колективні договори і угоди”, якими передбачено, що здійснення колективних заходів щодо організації безпечних і нешкідливих умов праці, визначення обов'язків сторін, а також реалізація трудящими своїх прав і соціальних гарантій на охорону праці забезпечується насамперед за допомогою колективного договору.

У колективному договорі сторони передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій охорони праці на рівні не нижчому за передбачений законодавством, їх обов'язки, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадків виробничого травматизму, професійного захворювання, аваріям, пожежам, визначаються обсягами та джерела фінансування зазначених заходів.

Одним з важливих підрозділів колективного договору є комплексні. Інженерно-технічні заходи щодо досягнення нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці. Завдяки цим заходам в умовах діючого виробництва досягається відчутний прогрес забезпечення охорони праці, робочі місця доводять до нормативних вимог, умови праці наближаються до комфортних.

Важливим є те, що заходи з охорони праці повинні мати економічне підгрунтя та інженерно-технічне забезпечення.

Заходи з охорони праці проводяться за рахунок амотизаційних відрахувань,адміністративних витрат а також за рахунок фонду з охорони праці, який формується в розмірі 0,5% від реалізованої продукції.

При прийомі на роботу і процесі роботи працівники проходять інструктажі, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.

Моральне та матеріальне стимулювання працівників за роботу по вдосконаленню охорони праці має велике значення для підвищення ефективності виробництва, зниження рівня травматизму і захворюваності, покращення умов праці. До форми морального стимулювання відносять в господарстві об'яву вдячності, нагородження грамотою. Матеріальне стимулювання відбувається шляхом виплати премій за виконання планів роботи по охороні праці, за роботу без травм і аварій, за перевиконання норми виробітку.

Досвід роботи по здійсненню контролю за додержанням трудового законодавства і правил по охороні праці показав, що систематична спільна праця колективу охорони праці з керівниками виробництва по застосуванню оздоровчих заходів сприяє зниженню виробничого травматизму, підвищенню культури виробництва і подальшому покращенню стану охорони праці. Відповідальні особи по техніці безпеки та охорони праці приймають участь у розробці важливих документів, планів, програм для забезпечення захисту і підвищення прав і гарантій працівників у сфері охорони праці і здоров'я.

Для розрахунків економічних збитків візьмемо незасний випадок, який трапився 10.06.2005 року з прибиральницею Максименко Людмилою Іванівною, яка постраждала під час виконання своїх службових обовязків . Максименко Л.І. отримала перелом ноги, садни голови, тулуба та кінцівок. Нещасний випадок було відображено у Звіті про травматизм на виробництві 2005 року.

Таблиця - Показники стану охорони праці за 2005-2007 роки:

Назва показників

Одиниця виміру

По рокам

2005

2006

2007

Середньооблікова кількість працюючих (Р)

Чол.

97

157

172

Кількість нещасних випадків (Т)

Випадок

1

-

-

В т. ч. з летальним наслідком (ТСМ)

Випадок

-

-

-

Кількість днів непрацездатності (ДТ)

Днів

13

-

-

Матеріальні збитки від травматизму

Грн.

1469,1

-

-

Коефіцієнт частоти травматизму(Т/Р*1000)

*

0,5

-

-

Коефіцієнт важкості( ДН/(Т-ТСМ) )

*

13

-

-

Коефіцієнт втрати робочого часу (КВЧ=(ДН*1000)/Р)

*

65

-

-

Асигновано коштів на охорону праці

Грн.

1700

2050

2500

Витрачено

Грн.

1700

2000

2500

Кількість пожеж

Випадок

-

-

-

Матеріальні збитки від пожежі

Грн.

-

-

-

Виробничий травматизм і захворюваність наносять не тільки моральний, соціальний, але й значний економічний збиток. Економічний збиток від травматизму на підприємстві розрахуємо по наступній методиці, розробленої на основі „Закону про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.99 року.

C заг = С1+ С2 + С3 + С4 + С5 + С6+ С7+ С8+ С910

Де: С1 - розмір одноразової допомоги;

С1 = К *Зм ( 1 - m/100)

Де: К- коефіцієнт, який залежить від тривалості хвороби потерпілого і встановлюється колективним договором або угодою;

Зм - Оплата праці в місяць, грн.

m - вина потерпілого, %:

С1 =0,5*465 ( 1 - 50/100) = 116,25 грн

С2 - сума виплат по листкам непрацездатності, грн.

С2 = Зд * Дн

Де: Зд - середня денна заробітна плата потерпілого від нещасного випадку.

Дн - кількість днів непрацездатності від нещасних випадків, днів:

С2 = 19,6 *13 =254,8 грн.

С3 - сума щомісячних доплат до втраченої частини заробітної плати, грн.

С3 = 0

С4 - втрати при наданні першої допомоги потерпілому, грн.

С4 = 22,00 грн згідно даних бухгалтерії

С5 -витрати, пов'язані з розслідуванням нещасного випадку, грн.

С5= 23,5*1+25,0*1+22,5*1+24,0*1+24,5*1 =129,0 грн

С6 - вартість зіпсованих машин, обладнання , матеріалів, або витрати по їх відшкодуванню, грн. (згідно даних бухгалтерії господарства),

С6 =0 (машини не пошкоджено).

С7 - витрати пов'язані з навчання робітника, який замінив потерпілого, або вибувшого, грн.

С7 =0 (витрат не було).

С8 - витрати медичних закладів, грн.

С8 = 18,25*Дс + 2,65 Да,

Де: Дс - кількість днів, проведених хворим на стаціонарному лікуванні;

Да - кількість днів на амбулаторному лікуванні.

С8 = 18,25 *10 + 2,65 * 3 = 219 + 98,05 =190,45 грн

С9 - розмір пенсії за інвалідністю в залежності від групи інвалідності, або втрати годувальника розмір пенсій годувальника, грн.

С9 = 0

С10 - вартість недоотриманої продукції, тобто умовні втрати недоотриманої продукції через неприйняття участі в трудовому процесі потерпілого в результаті травми, розраховується за формулою:

С10 = ВПдн

Де: ВПд - вартість валового продукту виробленого одним робітником за один день, грн.

ВПд = ВПр / ( Рср * До )

Де: ВПр - загальний обсяг реалізованої продукції, або наданих послуг за рік, грн. Рср - середньооблікова кількість працюючих за рік,

До - кількість днів відпрацьованих одним робітником в рік,

Дн - кількість днів непрацездатності.

ВПд = 3173700/ ( 172*262) = 3173700 / 45064 =70,4 грн.

С10 = 70,4* 13 = 915,2 грн.

Сзаг = 116,25 + 254,8 + 129 + 190,45 + 756,6 + 22,00 = 1469,1 грн.

Даний розрахунок свідчить, що економічний збиток від нещасного випадку становить 1469,1 грн. З метою поліпшення охорони праці в господарстві згідно зі спеціалізацією слід здійснити такі заходи для робітників рослинництва:

1. Придбати вогнегасники та протипожежне укомплектування для всіх транспортних засобів.

2. Закупити нормативну літературу для кабінету охорони праці.

3. Розробити програми проведення інструктажів.

4. Обладнати належним чином приміщення санітарно-побутового призначення.

5. Налагодити систему вентеляції.

У разі виконання вищезазначених заходів підвищиться працездатність працівників. Визначимо приріст продуктивності праці за рахунок підвищення працездатності, зумовленої поліпшенням умов праці.

Пт=( Р2/ Р1-1)-100*2

Де Р1 і Р2- показники працездатності до і після поліпшення умов праці.

Р1 (2) =100- (Ит1(2) - 15,6)/0,64

Ит1(2) - інтегральний показчик важкості праці, балів;

Ит1 =46, Ит2 =34

Р1 =100-(46-15,6)/0,64=52,5

Р2 =100-(34-15,6)/0,64=71,25

Пт = (71,25/52,5-1)*100*0,2=7,14%

Отже, приріст продуктивності праці за рахунок підвищення працездатності,зумовленої поліпшенням умов праці становить 7,12%.

В цілому по господарству можна зробити висновок, що робота по організації охорони праці ведеться в повній мірі. Але все ж таки керівництву господарства потрібно намагатися покращити виконання основних технічних вимог організації трудових процесів, забезпечення умов техніки безпеки працівників, що значно вплине на результати діяльності підприємства.

Висновки

Доходи та витрати являють собою найважливішу економічну категорію діяльності підприємства, що відіграють значну роль в формуванні рівня прибутковості та дозволяють забезпечити підвищення ефективності діяльності підприємства.

Під визначення доходів розуміють збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників (власників)) підприємства, при умові, що оцінка доходу може бути достовірно визначена, а під витратами розуміють зменшення економічних вигод внаслідок вибуття активів або збільшення зобов'язання, які призводять до зменшення власного капіталу ( за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Як відомо, доходи та витрати впливають на кінцевий результат фінансово - господарську діяльність підприємства. У бухгалтерському обліку побудова доходів і витрат пов'язана з визначенням фінансових показників - прибуток, доход, збиток, податки, обов'язкові платежі. У внутрішньогосподарському обліку визначення доходів та витрат здійснюється відповідно до внутрішньогосподарських потреб управління, які пов'язані з ринковими вимогами та внутрішньогосподарськими структурами організації діяльності, організаційними підрозділами, а також із метою наступного аналізу доходів і витрат протягом технологічного процесу - за підрозділами - бригадами, виконавцями , дільницями, цехами; для прийняття управлінського рішення.

У бухгалтерському обліку доходи відображаються при дотриманні певних умов. Доходи визнаються доходами певного періоду одночасно з визнанням витрат, які були здійснені для їх отримання. Це відповідає принципам міжнародних стандартів фінансової звітності і впровадженому у національних стандартах принципу нарахування та відповідності доходів та витрат. Нарахування та відповідність доходів та витрат для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи та витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансової звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Об'єктом дослідження дипломної роботи є Державне підприємство «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів в Сумській області». Аналіз економічної ефективності діяльності підприємства і його фінансового стану показав, що протягом 2003-2005 р. підприємство здійснювало прибуткову діяльність:

СКОРОТИТИ:

- відбулося зростання величини показників структури і динаміки валюти балансу, що говорить про збільшення виробничого потенціалу, покращалося використання підприємством наявних фінансових ресурсів про що свідчить зростання показника чистого доходу від реалізації послуг;

- підприємство має задовільний майновий стан, оскільки коефіцієнт оновлення основних виробничих фондів перевищує коефіцієнт вибуття, але значення показника зносу говорить про необхідність їх подальшого та більшого активного оновлення;

- наявність тенденції до зростання показників рентабельності, що свідчить про підвищення ведення ефективності господарської діяльності підприємством з метою отримання прибутку;

- зростання показників ліквідності і платоспроможності є наслідком використання компромісної політики управління активами, яка передбачає максимізацію прибутку із заданим ступенем втрати ліквідності, нарощування темпів розвитку підприємства;

- підприємство має нормальну фінансову стійкість, за рахунок власного капіталу, а також не використовує запозичені кошти, що має позитивну тенденцію;

- підвищилася ділова активність, що пов'язано із ростом швидкості обертання активів, власного капіталу, кредиторської та дебіторської заборгованості і відповідним зменшенням терміну їх погашення, підвищилася
платоспроможність покупців та скоротився строк обороту коштів.

Реальність проаналізованих показників має забезпечувати достовірний та оперативний бухгалтерський облік. В результаті проведених нами досліджень по організації обліку доходів та витрат підприємства можна зробити наступні висновки:

1. Бухгалтерський облік на підприємстві організований у відповідності до облікової політики, яка розроблена на підставі діючих стандартів бухгалтерського обліку і плану рахунків. Однак слід зазначити, що наказ «Про облікову політику» має досить стислий характер, і в ньому не висвітлені питання обліку доходів підприємства:

- СТРУКТУРА БУХГАЛТЕРІЇ;

- ФОРМА ОБЛІКУ, АВТОМАТИЗАЦІЯ.

2. На підприємстві використовують типові форми первинних документів: накладні, рахунки-фактури, розрахунки (довідки) бухгалтерії, договори купівлі-продажу, акти виконаних робіт та наданих послуг, податкові накладні та інші;

3. Аналітичний облік витрат на підприємстві ведеться в розрізі елементів: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші операційні витрати;

4. Аналітичний облік доході ведеться по видам: доход від реалізації робіт та послуг, інші операційні доходи, доходи від фінансових операцій, інші доходи від звичайної діяльності, доходи майбутніх періодів;

5. Синтетичний облік доході та витрат здійснюється на рахунках 7 класу «Доходи і фінансові результати» та 9 класу «Витрати діяльності».

При цьому на підприємстві відсутні: графік документообігу; підприємство застосовує програму «1С:Бухгалтерія 7.7» недоліком цієї програми є відсутні журнал-ордер №5 «Витрати діяльності підприємства» та Головна книга; відсутність програми «БестЗвіт»; підприємство використовує субрахунок 23/4 замість 93 « Витрати на збут».

З метою усунення недоліків та подальшого вдосконалення обліку доходів та витрат підприємства нами пропонується наступне:

1. Для більш точного і повного розуміння доходів та витрат доповнити діючий «Наказ про облікову політику» наступними елементами: визначенням доходів відповідно до П(С)БО 15, класифікацію доходів за групами, та визначення витрат відповідно до П(С)БО 16.

2. Запровадити на підприємстві застосування графіку документообігу, який сприятиме покращенню усієї роботи на підприємстві, посиленню контрольних функцій бухгалтерського обліку, підвищення рівня автоматизації облікових робіт. Це дозволить, наочно побачити рух первинних документів на підприємстві, бухгалтерії своєчасно отримувати з місць їх виписки; дотримуватися принципів рівномірного надходження до бухгалтерії первинних документів протягом місяця з метою не нагромадження роботою бухгалтерів в кінці місяця.

3. Використовувати для обліку витрат на збут не субрахунок 23/4, рахунок 93 «Витрати на збут» передбаченим планом рахунків.

4. На наш погляд, даному підприємству необхідно перейти на повністю автоматизовану систему ведення бухгалтерського обліку, що дасть можливість покращити обліковий процес, підвищити рівень управління, якісно та кількісно змінити обліковий апарат та його функціонування. Програма на підставі даних первинних документів дає можливість складати звітність та різноманітні допоміжні документи: аналізи рахунків, журнали-ордера-вибірка проводок із журналу операцій за певними рахунками; картки рахунків та звіти розроблені користувачем для детально вивчення господарських процесів.

5. Встановити на підприємстві та використовувати програму «БестЗвіт», яка дозволить головному бухгалтеру готовути звіти до податкової інспекції, статистичних органів, пенсійного фонду, фондів соціально страхування та інших державних органів та своєчасно їх здавати не виходячи з офісу по електронній пошті.

6. Запровадити на підприємстві відомість аналітичного обліку доходів та витрат, вона дасть змогу узагальнити інформацію про доходи і витрати наростаючим підсумком з початку року для заповнення форми №2 «Звіт про фінансові результати»:

- СУБРАХУНКИ,

- АУДИТ.

Таким чином, запровадження у практичну діяльність розроблених нами рекомендацій сприятиме подальшому вдосконаленню обліку та аудиту доходів та витрат, а також позитивно вплине і на загальний стан підприємства в цілому.

облік аудит бухгалтерський

Список використаних джерел

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. №996-XIV // Бухгалтерія. - 2005. - № 29 (652). - С. 13-17 (Спецвипуск Бухгалтерський облік. Хрестоматія).

2. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 22.05.97 р. №283/97 - ВР // Вісник податкової служби України. - 2001 р.- № 1-2. - С. 3-37.

3. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств і організацій. Мінюст України від 21.12.99 р. № 892/4185. Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291 // Податки та бухгалтерський облік. - 2000. - № 3-4 (3-4). - С. 1-65.

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Доходи». Мінюст України від 14.12.99 р . № 860/4153. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. № 290 // Бухгалтерія. - 2005. - № 29(652). - С. 80-81.

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати». Мінюст України від 19.01.00 р. №27/42-48. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. № 318 // Бухгалтерія. - 2005. - № 29(652). - С. 82-86.

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.