Облік, аналіз та контроль доходів у страхових компаніях
Аналіз методики та практики бухгалтерського обліку. Поняття контролю та аналізу доходів. Огляд досвіду країн Європейського Співтовариства щодо побудови обліку доходів у страховій сфері. Розробка рекомендацій вдосконалення системи звітності страховика.
Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
Вид | дипломная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 18.07.2013 |
Размер файла | 1,0 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Чистий дохід від надання послуг збільшився у 2007 році в порівнянні з 2006 на 134812,3 тис.грн. або на 33,1%, що свідчить про позитивне фінансове становище страхової компанії.
У процесі аналізу доходів ВАТ НАСК «Оранта» також необхідно оцінити динаміку чистого доходу від надання послуг. Динаміку чистого доходу наведено в таблиці 30.
Таблиця 29. - Аналіз структури доходів ВАТ НАСК «Оранта»:
Показник доходу |
2005 рік |
2006 рік |
2007 рік |
Відхилення |
||||||||
2007/2005 |
2007/2006 |
пунктів структури 2007/2006 |
||||||||||
Абсолютне значення |
Питома вага,% |
Абсолютне значенння |
Питома вага,% |
Абсолютне значенння |
Питома вага,% |
Абсолютне |
Відносне,% |
Абсолютне |
Відносне,% |
|||
Чистий дохід від надання послуг |
325903,4 |
61,7 |
407290,3 |
84,2 |
542102,6 |
67,5 |
+216199,2 |
+66,3 |
+134812,3 |
+33,1 |
-16,7 |
|
Інші операційні доходи |
60853,3 |
11,5 |
52012,1 |
10,8 |
143448,2 |
17,9 |
+82594,9 |
+135,7 |
+91436,1 |
+175,8 |
+7,1 |
|
Дохід від участі в капіталі |
60,9 |
0,01 |
31,5 |
0,01 |
14326,1 |
1,8 |
+14265,2 |
+23423,9 |
+14294,6 |
+45379,7 |
+1,79 |
|
Інші фінансові доходи |
5266 |
0,99 |
8184,0 |
1,69 |
14418,3 |
1,8 |
+9152,3 |
+173,8 |
+6234,3 |
+76,2 |
+0,11 |
|
Інші доходи |
136098,2 |
25,8 |
16063,3 |
3,3 |
88804,0 |
11 |
-47294,2 |
-34,8 |
+72740,7 |
+452,8 |
+7,7 |
|
Разом |
528181,8 |
100,0 |
483581,2 |
100,0 |
803099,2 |
100,0 |
+274917,4 |
+52,05 |
+319518 |
+66,1 |
0 |
Таблиця 30. - Аналіз динаміки чистого доходу ВАТ НАСК «Оранта»:
Роки |
Чистий дохід,тис.грн |
Абсолютний приріст, тис.грн |
Темп зростання, % |
Темп приросту,% |
||||
базисний |
ланцюговий |
базисний |
ланцюговий |
базисний |
ланцюговий |
|||
2005 |
325903,4 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
2006 |
407290,3 |
81386,9 |
81386,9 |
124,97 |
124,97 |
24,97 |
24,97 |
|
2007 |
542102,6 |
216199,2 |
134812,3 |
166,34 |
133,09 |
66,34 |
33,09 |
Проаналізувавши динаміку чистого доходу ВАТ НАСК «Оранта» можна зробити висновок, що протягом 2007 року відбувалося стабільне зростання суми чистого доходу у порівнянні з базисним рівнем. Найбільший темп зростання у порівнянні з 2005 роком склав 166,34% у 2007 році. Також спостерігається досить високий базисний темп приросту у 2007 році відносно 2006 року. У цілому результати дослідження показують значне збільшення чистого доходу від надання послуг протягом періодів, що аналізуються, що свідчить про стійке фінансове становище ВАТ НАСК «Оранта».
Крім оцінки динаміки чистого доходу від надання послуг, при аналізі доходу страхової компанії важливе місце займає визначення динаміки всих інших доходів отриманих страховою організацією в ході діяльності. Аналіз динаміки інших доходів страхової компанії наведений у таблиці 31.
Таблиця 30. - Аналіз динаміки доходів ВАТ НАСК «Оранта»:
Роки та показники |
2005 |
2006 |
2007 |
||
Інші операційні доходи |
60853,3 |
52012,1 |
143448,2 |
||
Дохід від участі в капіталі |
60,9 |
31,5 |
14326,1 |
||
Інші фінансові доходи |
5266 |
8184 |
14418,3 |
||
Інші доходи |
136098,2 |
16063,3 |
88804 |
||
Абсолютний приріст інших операційних доходів, тис.грн |
Базисний |
- |
-8841,2 |
+82594,7 |
|
Ланцюговий |
- |
-8841,2 |
+91436,1 |
||
Темп зростання інших операційних доходів, % |
Базисний |
- |
+85,47 |
+235,73 |
|
Ланцюговий |
- |
+85,47 |
+275,80 |
||
Темп приросту інших операційних доходів, % |
Базисний |
- |
-14,53 |
+135,73 |
|
Ланцюговий |
- |
-14,53 |
+175,80 |
||
Абсолютний приріст доходу від участі в капіталі, тис.грн |
Базисний |
- |
-29,4 |
+14265,2 |
|
Ланцюговий |
- |
-29,4 |
+14294,6 |
||
Темп зростання доходу від участі в капіталі, % |
Базисний |
- |
+51,72 |
+23523,97 |
|
Ланцюговий |
- |
+51,72 |
+45481,27 |
||
Темп приросту доходу від участі в капіталі, % |
Базисний |
- |
-48,28 |
+23423,97 |
|
Ланцюговий |
- |
-48,28 |
+45381,27 |
||
Абсолютний приріст інших фінансових доходів, тис.грн |
Базисний |
- |
+2918 |
+9152,3 |
|
Ланцюговий |
- |
+2918 |
+6234,3 |
||
Темп зростання інших фінансових доходів, % |
Базисний |
- |
+155,41 |
+273,80 |
|
Ланцюговий |
- |
+155,41 |
+176,18 |
||
Темп приросту інших фінансових доходів, % |
Базисний |
- |
+55,41 |
+173,80 |
|
Ланцюговий |
- |
+55,41 |
+76,18 |
||
Абсолютний приріст інших доходів, тис.грн |
Базисний |
- |
-120034,9 |
-47294,2 |
|
Ланцюговий |
- |
-120034,9 |
+72740,7 |
||
Темп зростання інших доходів, % |
Базисний |
- |
+11,80 |
+65,25 |
|
Ланцюговий |
- |
+11,80 |
+552,84 |
||
Темп приросту інших доходів, % |
Базисний |
- |
-88,20 |
-34,75 |
|
Ланцюговий |
- |
-88,20 |
+452,84 |
Провівши розрахунки, бачимо, що інші операційні доходи у 2007 році мали досить високий темп приросту відносно 2006 року (175,80), це зумовлено отриманням таких видів доходів: від реалізації інших оборотних активів, від операційної оренди активів, від безоплатно одержаних оборотних активів та від одержання штрафів.
Щодо доходу від часті в капіталі, то у 2007 році темп приросту був надзвичайно великий відносно 2006 року(45381,27), це свідчить про те, що ВАТ НАСК «Оранта» отримала значні доходи від інвестицій в асоційовані підприємства та від спільної діяльності.
Інші фінансові доходи мають стабільний темп приросту протягом всих періодів, що аналізуються, це зумовлено тим, що страхова компанія отримує належні дивіденди від інших підприємств та відсотки за цінними паперами.
Темп приросту інших доходів у 2007 році відносно 2006 також значний (452,84), це зумовлено тим, що ВАТ НАСК «Оранта» протягом 2007 року отримувала доходи від реалізації фінансових інвестицій, доходи від реалізації необоротних активів, що є складовими інших доходів страховика. Щодо контролю доходів ВАТ НАСК «Оранта» та всієї діяльності загалом, то його здійснюють незалежні аудитори, які проводять аудиторську перевірку фінансових звітів Компанії, що включають Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річної фінансової звітності, які показують зміни в фінансовому стані компанії за період, що аналізується.
Управлінський персонал несе відповідальність за підготовку та достовірне представлення цих фінансових звітів у відповідності до Положень (Стандартів) бухгалтерського обліку. Відповідальність управлінського персоналу охоплює: розробку, впровадження та використання внутрішнього контролю стосовно підготовки та достовірного представлення фінансових звітів, які не містять суттєвих викривлень, внаслідок шахрайства або помилки; вибір та застосування відповідної політики, а також облікових оцінок, які відповідають обставинам.
Аудитори несуть відповідальність за висловлення думки щодо фінансових звітів Компанії на підставі аудиторської перевірки.
Аудиторська перевірка проводиться з метою збору достовірних даних про те, що фінансові звіти Компанії не містять суттєвих помилок.
Під час аудиторської перевірки зроблені дослідження шляхом тестування доказів, отриманих по даним синтетичного бухгалтерського обліку на обґрунтування сум та інформації, розкритих у фінансовій звітності ВАТ НАСК «Оранта». Також у перевірку входить оцінка використаних на підприємстві принципів бухгалтерського обліку та суттєвих облікових оцінок, здійснених управлінським персоналом, а також оцінка подання фінансової звітності в цілому.
Перевірка інформації здійснюється вибірково. Під час перевірки до уваги беруться тільки суттєві помилки. Перевірка проводиться відповідно до вимог Міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості та етики, зокрема у відповідності до Міжнародних стандартів аудиту 700, 701, 720, 800. Аудитори в своїй діяльності керуються законодавством України у сфері господарської діяльності, встановленим порядком ведення бухгалтерського обліку і формування фінансової звітності, прийнятими в Україні Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Аудиторський висновок формується у відповідності до Положення «Щодо підготовки аудиторських висновків, які подаються до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку при розкритті інформації емітентами та професійними учасниками фондового ринку», затвердженого Рішенням Державної комісії та фондового ринку №1528 від19.12.2006 р.
Для проведення аудиту доходів використовують реєстри синтетичного обліку, зокрема відомість №11 «Доходи» та відомість №12 «Відомість обліку фінансових результатів» та 5 розділ «Доходи і витрати» Приміток до річної фінансової звітності.
Розділ 3. Шляхи вдосконалення обліку, контролю та аналізу доходів страхової компанії
3.1 Пропозиції щодо удосконалення системи звітності страхової організації
Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» страховики, як і інші підприємства (крім банків) повинні складати бухгалтерську звітність в порядку встановленому Міністерством фінансів. Діюча система бухгалтерської звітності дає можливість відобразити майнове та фінансове становище страховика та результати його діяльності.
Разом з тим, така система звітності підприємства не дозволяє в повній мірі відображати наявні у страховика особливі види коштів та зобов'язань, визначати платоспроможність страховика та здійснювати ефективний державний нагляд за страховою діяльністю. Виникає необхідність в окремій звітності страхової організації.
Слід зазначити, що страхова практика інших країн містить різні підходи щодо звітності страховика. Законодавство Сполучених Штатів Америки передбачає поряд з веденням загальноприйнятого фінансового обліку і складанням звітності ведення відповідного обліку та звітності страховика. Відповідна Директива Комісії Ради Європейського Співтовариства щодо річної звітності та консолідованих рахунків страхових підприємств передбачає особливий порядок ведення бухгалтерського обліку та порядок складання звітності страховиками. В Російській Федерації для страхових компаній запроваджено окремий план рахунків та спеціальні форми бухгалтерської звітності.
Запропонована звітність дозволяє здійснювати дієвий державний нагляд за страховою діяльністю і складається з таких форм:
- Баланс страховика;
- Звіт про доходи та витрати страховика;
- Звіт про рух грошових коштів страховика.
Складання звітності страховою організацією здійснюється з дотриманням якісних характеристик фінансової звітності та загальновизнаних принципів, які містяться в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».
Інформація, яка надається у фінансових звітах, повинна бути дохідлива і розрахована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації.
Фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому.
Фінансова звітність повинна бути достовірною. Інформація наведена у фінансовій звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.
Фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати:
- фінансові звіти підприємств за різні періоди;
- фінансові звіти різних підприємств.
Передумовою звітності є наведення відповідної інформації попереднього періоду та розкриття інформації про облікову політику і її зміни.
Розглянемо особливості складання фінансової звітності страховика.
На відміну від балансу підприємства у балансі страховика запроваджуються додаткові статті, які характеризують фінансовий стан та платоспроможність страховика згідно з вимогами страхового законодавства.
Пропонуючи структуру балансу страховика, слід враховувати як вимоги Європейського Співтовариства щодо складу звітності страховика так і вимоги страхового законодавства України. Відносно структури активів балансу, то вона насамперед дає можливість здійснювати аналіз представлення страхових резервів певними категоріями активів і здійснювати розрахунок фактичного запасу платоспроможності страховика. В пасиві балансу розгорнуто відображаються наявні страхові резерви, відокремлення яких дозволяє здійснювати оцінку страхових зобов'язань.
З огляду на діючу страхову практику та вдосконалення в Україні системи бухгалтерського обліку з врахуванням вимог Міжнародних стандартів обліку, пропонується наступна форма балансу страховика.
Особливості заповнення статей балансу страховика наведені в табл. 32.
Таблиця 32. - Особливості заповнення статей балансу страховика:
Стаття балансу |
Інформація, що відображається в даній статті |
|
Нематеріальні активи |
Вартість прав користування природними ресурсами, знаками для товарів і страхових послуг, місцем на товарній, фондовій біржі, вартість програмного забезпечення обчислювальної техніки, об'єктами інтелектуальної власності, «ноу-хау», гудвіл, прав користування будинками, спорудами придбаними у процесі діяльності підприємства. Страхове законодавство не носить будь-яких застережень щодо використання страховиками нематеріальних активів. Разом з тим, не дозволяється вносити нематеріальні активи в статутний фонд страховика. |
|
Основні засоби |
Вартість основних засобів. Окремо наводиться вартість нерухомого майна, яка включає в себе вартість будинків та споруд міцно поєднаних з землею, квартир, окремого інженерного обладнання. Слід зазначити, що страхове законодавство України не містить загального визначення терміну «нерухомість», що ускладнює проблему державного нагляду за страховою діяльністю. В різних країнах існують різні підходи до визначення поняття «нерухомість». До нього, як правило, належать земельні ділянки, будинки та споруди, частина незавершеного будівництва. Крім того, враховуючи особливий підхід до ліквідності нерухомості, практика державного нагляду за страховою діяльністю передбачає обмеження такої категорій активів для представлення страхових резервів. |
|
Незавершене будівництво |
Сума інвестицій в незавершене будівництво страховиками - забудовниками. Враховуючи, що частина незавершеного будівництва може бути віднесена до категорії «нерухомість», зазначена стаття потребує окремої розшифровки структури капітальних вкладень. |
|
Фінансові інвестиції |
Інвестиції страховика у дохідні активи (цінні папери-акції, облігації, сертифікати, казначейські зобов'язання) інших підприємств, господарських товариств, процентні облігації внутрішніх державних і місцевих позик, а також вклади у статутні фонди спільних підприємств та інші фінансові вкладення, що здійснюється підприємством для одержання доходів. |
|
Дебіторська заборгованість |
Заборгованість за страхувальниками та за іншими дебіторами. У рядку «Дебіторська заборгованість за операціями страхування» відображається дебіторська заборгованість страхувальників та страхових посередників за діючими договорами страхування. Така практика повністю відповідає вимогам Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та відповідної Директиви Ради Європейських співтовариств. Йдеться про реалізовані страхові поліси. В разі надходжень страхових платежів відповідно до генеральної угоди між страховиком і страхувальником, або у зв'язку із наміром укласти договір страхування, їх величина у цьому рядку не відображається, а заноситься в окремий рядок «Дебіторська заборгованість за іншими операціями». Таке розмежування пояснюється неможливістю враховувати будь-яку заборгованість не пов'язану із страховою діяльністю у складі активів для представлення страхових резервів. Щодо заборгованості власників полісів, то в окремих країнах страхове законодавство дозволяє зараховувати таку заборгованість до складу відповідних активів. |
|
Матеріали та витрати |
Дані залишків матеріальних ресурсів, використання яких пов'язане з наданням страхових послуг. Це, бланки страхових полісів, аварійних сертифікатів, інші бланки. Якщо страхове законодавство передбачає розподіл витрат на ведення страхової справи між звітними періодами - залишки таких витрат показуються у розділі матеріальних запасів. Страхове законодавство України не містить будь-яких вимог щодо розподілу витрат страховика. Слід зазначити, що відсутність такого розподілу унеможливлює визначення реального фінансового результату від страхової діяльності і не дає точного уявлення про аквізиційні витрати страховика. Базою розподілу витрат можуть бути страхові платежі, а саме їх складові частини - зароблені і незароблені страхові платежі. Беручи до уваги вимоги Директиви Європейського Співтовариства щодо обов'язковості переносу аквізиційних витрат та технічних резервів, то такий розподіл уявляється прийнятним і його доцільно було б застосовувати в Україні. Застосування такого методу розподілу вимагає додаткової нормативної бази. В першу чергу необхідно прийняти нормативний документ, який регламентує склад витрат та порядок їх планування і розподілу в страховій діяльності. За економічним змістом витрати групуються за такими елементами:матеріальні витрати,витрати на оплату праці,відрахування на соціальні заходи,амортизація основних фондів і нематеріальних активів, інші витрати. Щодо номенклатури статей витрат страховика, то їх доцільно групувати за такими статтями:аквізиційні витрати,ліквідаційні витрати,витрати на оренду та утримання основних фондів, інвестиційні витрати,адміністративні витрати,інші витрати. |
|
Розрахунковий рахунок, Валютний рахунок, Інші кошти |
Залишок коштів страховика відповідно на рахунках у банках, операції за якими відображаються на рахунках бухгалтерського обліку грошових коштів. |
|
Частка перестраховиків у страхових резервах |
Вимоги до перестраховиків, які виникають у зв'язку з формуванням ними страхових резервів. Йдеться про участь перестраховиків у формуванні технічних резервів та резервів із страхування життя. В порівнянні із законодавством держав Європейського Співтовариства страхове законодавство України дещо звужує поняття «права вимоги до перестраховиків». В інших країнах існує практика відображення в балансі страховика прав вимог, які виникають внаслідок операцій перестрахування, як з одержання, так і з передачі ризиків у перестрахування. В такому випадку до цієї статті належать частки страхових платежів, які депоновані у перестраховика або у перестрахувальника. Тут також може відображатися сума комісійної винагороди, яка належить перестрахувальнику за договорами перестрахування. |
|
Інші активи |
Вартість всіх інших активів що не знайшли відображення в попередніх статтях Балансу. |
|
Статутний фонд |
Статутний фонд страховика. Заповнюючи дану статтю необхідно враховувати, що законодавство України встановлює мінімальний розмір сплаченого статутного фонду страховика. |
|
Неоплачений та вилучений капітал |
Заборгованість засновників за внесками до статутного фонду та вартість акцій власної емісії, які викуплені товариством у своїх акціонерів. Зазначена стаття вираховується із підсумку балансу, що дає змогу включати до складу майна нетто-капітал та здійснювати оцінку сплаченого статутного фонду. |
|
Додатковий капітал |
Емісійний дохід, безоплатно одержані активи, сума дооцінки, інші фонди спеціального призначення. |
|
Гарантійний фонд |
Залишок коштів, які є для страховика додатковою гарантією платоспроможності. При цьому у рядок «Резервний капітал» заноситься сума резервного фонду, утворення якого передбачено засновницькими документами підприємства. Страховики, які утворюють гарантійний фонд у вигляді вільних резервів показують залишки цих резервів у рядку «Вільні резерви». |
|
Нерозподілений прибуток |
Залишок нерозподіленого прибутку минулих років. |
|
Страхові резерви |
Залишки резервів незароблених премій, резервів збитків та резервів із страхування життя сформованих, згідно з вимогами статті 30 Закону України «Про страхування» та Положення про порядок формування, розміщення та обліку страхових резервів з видів страхування, інших, ніж страхування життя. З метою реальної оцінки страхових зобов'язань у балансі страховика наводяться дані страхових резервів окремо із страхування життя та інших видів страхування. |
|
Інші пасиви |
Суми кредиторської заборгованості та інші пасиви, що відображені у балансі підприємства, але не знайшли відображення в попередніх статтях балансу страховика. |
Відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку активи і зобов'язання мають визначатись і відображатись в балансі у грошовому виразі з використанням кількох різних основ оцінки з різним ступенем та в різних комбінаціях. Вони включають:
- історичну собівартість. Активи відображаються за сумою сплачених грошових коштів чи їх еквівалентів або за справедливою вартістю компенсації, виданої, щоб придбати їх, на момент їх придбання. Зобов'язання відображаються за сумою надходжень, отриманих в обмін на зобов'язання або, за деяких інших обставин (наприклад податків на прибуток), за сумами грошових коштів чи їх еквівалентів, що, як очікується, будуть сплачені з метою погашення зобов'язання під час звичайної діяльності підприємства.
- поточну собівартість. Активи відображаються за сумою грошових коштів або їх еквівалентів, яка була б сплачена в разі придбання такого ж або еквівалентного активу на поточний момент. Зобов'язання відображаються за недисконтованою сумою грошових коштів або їх еквівалентів, яка була б необхідна для погашення зобов'язання на поточний момент.
- вартість реалізації (погашення). Активи відображаються за сумою грошових коштів або їх еквівалентів, яку можна було б отримати на поточний момент шляхом продажу активу в ході звичайної реалізації. Зобов'язання відображаються за вартістю їх погашення, тобто недисконтованою сумою грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов'язань під час звичайної діяльності підприємства.
- теперішню вартість. Активи відображаються за теперішньою дисконтованою вартістю майбутніх чистих надходжень грошових коштів, які, як очікується, має генерувати стаття під час звичайної діяльності підприємства. Зобов'язання відображаються за теперішньою дисконтованою вартістю майбутніх чистих відпливів грошових коштів, які, як очікується, будуть необхідні для погашення зобов'язань під час звичайної діяльності підприємства.
Розглянута структура балансу в цілому відповідає вимогам страхового законодавства і загальним потребам користувачів. Користувачами звітності страховиків, крім наглядових органів, можуть бути інвестори, позикодавці, урядові установи, працівники компанії. Враховуючи особливі функції страховика щодо використання коштів населення основними користувачами звітності страховиків є громадськість. У зв'язку з цим, Законом передбачено щорічну публікацію балансу страховика.
Для здійснення об'єктивної оцінки не лише наявної, а й потенційної спроможності страховика одержувати доходи, необхідно мати додаткову інформацію, яка міститься в інших формах звітності. Чинні положення (стандарти) бухгалтерського обліку дають можливість одержання такої інформації використовуючи для цього форми «Звіт про фінансові результати», «Звіт про рух грошових коштів», «Звіт про власний капітал».
Враховуючи, що ці форми заповнюються усіма підприємствами (крім банків і бюджетних установ) необхідна відповідна їх адаптація до особливостей страхової діяльності. Заповнюючи форму Звіту про фінансові результати необхідно враховувати принципи визнання доходів і витрат, а саме:
- дохід у звіті відображається в момент надходження активу або погашення зобов'язання, які призводять до збільшення власного капіталу підприємства (крім зростання капіталу за рахунок внесків учасників);
- зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок вилучення або розподілу власниками);
- якщо актив забезпечує економічні вигоди протягом кількох звітних періодів, то витрати відображаються у звіті на основі систематичного та раціонального їх розподілу протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди;
- витрати слід негайно відображати у звіті, якщо економічні вигоди відповідають або перестають відповідати такому стану, за якого вони визнаються активами підприємства;
- згортання доходів і витрат не дозволяється, крім випадків, передбаченими відповідними положеннями (стандартами).
У першому розділі даного звіту дотримані усі вимоги МСБО щодо прибутків та збитків. Але ці вимоги не стосуються доходів від страхової діяльності і витрат страховика. Страховикам потрібна форма звітності, яка враховує усі особливості страхової діяльності. У зв'язку з цим пропонується Звіт про доходи та витрати страховика.
Особливості заповнення статей Звіту про доходи та витрати страховика наведені в табл. 33.
Таблиця 33. - Особливості заповнення статей Звіту про доходи та витрати страховика:
Стаття Звіту про доходи та витрати страховика |
Інформація, що відображається в даній статті |
|
Страхові платежі |
Загальна сума надходжень страхових платежів з усіх видів страхування, включаючи обов'язкове, у звітному періоді за договорами страхування (перестрахування). Окремо показують суму надходжень страхових платежів за договорами перестрахування. Із загальної суми надходжень, окремо показують суму страхових платежів з усіх видів обов'язкового страхування, що передбачені Законом України «Про страхування». |
|
Резерви незароблених премій на початок звітного періоду |
Величина резервів незароблених премій станом на початок року, що сформовані відповідно до встановленого порядку. |
|
Резерви незароблених премій на кінець звітного періоду |
Величина резервів незароблених премій станом на кінець року. |
|
Частка перестраховиків у резервах незароблених премій на початок звітного періоду. Частка перестраховиків у резервах незароблених премій на кінець звітного періоду |
Величина частки перестраховиків у резервах незароблених премій, відповідно станом на початок і кінець звітного року. |
|
Зароблені страхові платежі |
Зароблені страхові платежі, величина яких відображається в бухгалтерському обліку страховика по дебету субрахунку «Зароблені страхові платежі» та кредиту субрахунку «Прибуток від страхової діяльності». |
|
Комісійні винагороди за перестрахування |
Сума одержаних комісійних винагород. |
|
Частки від страхових сум та страхових відшкодувань, сплачені перестраховиками |
Суми, які отримані від перестраховиків за договорами перестрахування. |
|
Повернені суми із централізованих страхових резервних фондів |
Суми отримані страховиками від Моторного (транспортного) страхового бюро, в разі, коли страховик за дорученням МТСБУ врегульовував збитки. |
|
Повернені суми технічних резервів, інших, ніж резерв незароблених премій |
Сума резервів збитків, величина яких у звітному періоді відображена в бухгалтерському обліку по кредиту субрахунку «Прибуток від страхової діяльності» та дебету субрахунку «Результат зміни резервів збитків». |
|
Доходи від страхової діяльності |
Загальна сума доходів від страхової діяльності. |
|
Виплати страхових сум та страхових відшкодувань |
Виплати страхових суми та страхових відшкодувань, в тому числі за договорами перестрахування, а також виплати за дорученням МТСБУ. |
|
Відрахування у централізовані страхові резервні фонди |
Сума відрахувань у централізовані страхові резервні фонди, що створені відповідно до пункту 5 Положення про Моторне (транспортне) страхове бюро, відображену в бухгалтерському обліку по дебету субрахунку «Прибуток від страхової діяльності». |
|
Відрахування у технічні резерви, інші, ніж резерв незароблених премій |
Сума відрахувань у резерв збитків у звітному періоді, величина яких відображена по дебету субрахунку «Прибуток від страхової діяльності» та кредиту субрахунку «Результат зміни резервів збитків». |
|
Витрати на проведення страхування |
Сума витрат страховика на ведення справи та інших витрат, що відносяться на собівартість страхової діяльності. |
|
Витрати страховика |
Загальна сума витрат страховика. |
|
Прибуток від діяльності по страхуванню життя |
Сума надлишку резервів довгострокових зобов'язань (математичних резервів) понад обсяги страхових зобов'язань, яка використана у звітному періоді на власні потреби страховика, в тому числі на виплату дивідендів учасникам страховика. Страховики, які не здійснюють види страхування інші, ніж страхування життя, дану форму не заповнюють. |
|
Прибуток від страхової діяльності |
Визначений прибуток від страхової діяльності. |
|
Прибуток від інвестування та розміщення тимчасово вільних коштів |
Прибуток одержаний страховиком від інвестування та розміщення тимчасово вільних коштів. |
|
Прибуток (збиток) від інших операцій |
Прибутки страховика безпосередньо не пов'язані із страховою діяльністю. Зокрема сюди включають: прибутки від ліквідації основних засобів; прибутки (збитки) минулих років, виявлені у звітному році, в тому числі повернені страхові платежі, які були одержані у минулому звітному році; прибутки від реалізації нематеріальних активів і матеріальних цінностей, від реалізації цінних паперів; - інші прибутки, які у встановленому порядку, відносяться на рахунок |
|
Балансовий прибуток (збиток) |
Остаточне сальдо прибутку (збитку) одержаного страховиком за звітний період. |
|
Валовий дохід |
Валовий дохід страховика, визначений згідно вимог статті 31 Закону України «Про страхування». Валовий дохід страховика визначається як сума доходу від страхової діяльності, прибутку від проведення страхування життя, прибутку від позареалізаційних операцій та іншої реалізації, зменшених на виплату страхових сум та страхового відшкодування, відрахування у централізовані страхові резервні фонди та у технічні резерви, інші, ніж резерв незароблених премій. |
Запровадження зазначеної форми дозволяє здійснювати аналіз доходів та витрат страховика, визначати один з важливіших показників діяльності страховика рівень виплат.
Звіт про доходи та витрати страховика заповнюється з усіх видів страхування і дає можливість визначати структуру доходів і витрат страховика, прибуток від страхової діяльності, фінансовий результат страховика та визначити узагальнюючий показник діяльності «валовий дохід страховика».
Запропонована форма враховує особливості визначення прибутку від діяльності із страхування життя. Процес розрахунку здійснюється в такій послідовності:
1. Визначається величина резервів незароблених премій на початок та на кінець звітного періоду;
2. Визначається частка перестраховиків у резервах незароблених премій на початок та на кінець звітного періоду;
3. Визначаються зароблені страхові платежі;
4. У випадку здійснення страхування життя розраховується сума надлишку резервів довгострокових зобов'язань понад страхові зобов'язання, яка використана у звітному періоді на власні потреби страховика;
5. Визначається фінансовий результат від страхової діяльності;
6. Визначається фінансовий результат страховика;
7. Визначається валовий дохід страховика.
Відповідно до страхового законодавства валовий дохід страховика визначається, як сума доходу від страхової діяльності, прибутку від страхування життя, прибутку від позареалізаційних операцій та іншої реалізації, зменшених на виплати страхових сум та страхового відшкодування, відрахування у централізовані страхові резервні фонди та у технічні резерви, інші, ніж резерв незароблених премій.
Для прийняття рішень щодо управління коштами страховика виникає необхідність в інформації щодо структури та напрямків руху коштів за видами діяльності підприємства, а саме страховою, фінансовою та інвестиційною.
Таку інформацію може дати Звіт про рух грошових коштів, який є складовою частиною фінансової звітності підприємства. Ця форма звітності доповнює баланс та звіт щодо доходів та витрат страховика, надаючи користувачам звітності додаткову інформацію про рух грошових коштів страховика. Складання звіту про рух грошових коштів є обов'язковим елементом складання фінансової звітності всіма підприємствами України, в тому числі й страховими організаціями.
Зазначимо особливості потоків фінансових ресурсів і руху грошових коштів страховика.
Потік фінансових ресурсів - це різниця між надходженням і використанням фінансових ресурсів за визначений період часу, незалежно від джерел їх утворення. Як видно з рис. 15 страхові компанії мають три основних джерела надходжень коштів.
Рис. 15. - Структура руху грошових потоків страхової організації:
Кругообіг коштів страхової організації являє собою взаємодію декількох відносно самостійних грошових потоків:
- акумулювання страхових внесків та наступний їх розподіл серед обмеженого кола страхувальників у вигляді страхових виплат;
- інвестування тимчасово вільних коштів страхових резервів й отримання інвестиційного доходу;
- використання власного капіталу в якості інвестиційного джерела та джерела фінансування збитків та його поповнення за рахунок прибутку, емісійного доходу і інших надходжень;
- перестрахування обслуговує рух коштів у вигляді перестрахувальної премії від первинного страховика до перестраховика і від перестраховика до первинного страховика у вигляді перестрахувальної комісії, тантьєми, фінансування частки збитків по страховій події.
В звіті про рух грошових коштів основна увага приділяється відображенню особливостей здійснення страхової діяльності. Більшу частину коштів страховик отримує у вигляді страхових платежів. Крім того, кошти надходять від розміщення страхових резервів в різні інвестиційні проекти, на депозитні рахунки, а також здійснення діяльності щодо продажу цінних паперів та інших активів. Суттєво впливають на рух коштів страховика операції перестрахування, за допомогою яких здійснюється перерозподіл страхових платежів та страхових резервів. З огляду на особливості руху коштів страховика, звіт про рух грошових коштів, який пропонується відповідним національним стандартом, потребує певної адаптації до умов страхового законодавства. Основна мета звіту про рух грошових коштів полягає у наданні вичерпної інформації про:
- потенційну спроможність страховика вчасно і в повному обсязі виконувати свої зобов'язання перед страхувальниками, кредиторами та акціонерами;
- можливі розбіжності між результатом фінансово-господарської діяльності компанії за звітний період та її грошовими засобами;
- вплив потоків інвестиційних та фінансових ресурсів на фінансовий стан страховика. Звіт про рух грошових коштів необхідно доповнювати інформацією, яка має відповідати таким критеріям:
1. Містити дані про зміну фінансових ресурсів страховика в розрізі його складових;
2. Повідомляти про джерела надходжень та цілі використання ліквідних ресурсів у формі надходжень та виплат;
3. Містити дані про вхідні та вихідні грошові потоки в розрізі діяльності страховика - страхової, інвестиційної та фінансової;
4. Містити лише ті дані, достовірність яких можна перевірити за первинними документами;
5. Надавати дані, які неможливо одержати з балансу та звіту про доходи та витрати страховика.
У світовій практиці вироблено низку принципів, застосування яких дає можливість уникнути дублювання даних звіту про рух грошових коштів. Серед них:
- принцип можливості перевірки наведених даних. Наведені у звіті дані повинні базуватися на реальних фактах, а отже, має існувати можливість їх перевірки за первинними носіями бухгалтерського обліку;
- принцип суттєвості. Слід акцентувати увагу лише на тих грошових потоках, які суттєво впливають на результат фінансово-господарської діяльності підприємства;
- принцип брутто, згідно з яким у процесі складання звіту про рух грошових коштів не допускається сальдування вхідних та вихідних грошових потоків (за винятком кількох статей зі строком дії до одного року та особливо великими сумами);
- принцип урахування періоду проведення трансакцій в іноземній валюті.
Запропонована фінансова звітність в більшій мірі задовольняє потребу користувачів звітності страховиків і дає можливість наглядовим органам аналізувати стан і тенденції розвитку страхової діяльності та узагальнювати практику діяльності страховиків. Відповідно до страхового законодавства України, страховики зобов'язані щоквартально подавати звітність до органу, який здійснює нагляд за страховою діяльністю.
Удосконалення звітності сприятиме:
- підвищенню інформативності для користувачів;
- підвищенню якості інформації;
- вивільненню часу та спрямування його на вивчення нормативно-законодавчої бази і т. д.
3.2 Удосконалення методики визначення платоспроможності страховика
Платоспроможність - це здатність юридичної чи фізичної особи своєчасно і повністю виконати свої платіжні зобов'язання. Існують нормативні документи, які містять методику розрахунку показників платоспроможності суб'єктів підприємницької діяльності для певних цілей (здійснення приватизації, санації, процедури банкрутства, тощо). Як показник, платоспроможність використовується у процесі аналізу фінансового стану підприємств. Для визначення дійсного фінансового стану підприємства застосовують систему коефіцієнтів, аналіз яких дає змогу зробити об'єктивні висновки щодо його зміцнення. Важливим критерієм платоспроможності підприємства є оцінка на підставі аналізу балансу його ліквідності. Застосовуючи поняття платоспроможності та ліквідності дамо їх визначення та встановимо тотожність та відмінність між ними.
Платоспроможність підприємства - це його фінансовий стан, який дозволяє своєчасно та в повній мірі оплатити майбутні платежі. Тобто, під платоспроможністю розуміють реальну можливість підприємства виконати без затримки наступні зобов'язання за рахунок наявних коштів та поточних надходжень від господарської діяльності. Отже, підприємство вважається платоспроможним, якщо сума наявних активів більша або дорівнює його заборгованості. З метою оцінки платоспроможності необхідно застосовувати коефіцієнти, які мають комплексно характеризувати фінансовий стан підприємства. Методика розрахунку коефіцієнтів базується на співставленні окремих категорій активів та пасивів. При цьому для розрахунку різних коефіцієнтів приймаються активи в залежності від ступеня їх ліквідності. Тому виникає потреба в групуванні активів за їх ліквідністю.
Ліквідність підприємства - це здатність в найкоротший термін виконати поточні зобов'язання за рахунок наявних активів. Ліквідність визначається як співвідношення активів, які швидко реалізуються, та суми короткострокових зобов'язань, тобто ліквідність означає спроможність підприємства своєчасно перетворити (конвертувати) будь-які активи в готівку. Тобто показники платоспроможності та ліквідності визначаються за допомогою подібних коефіцієнтів. В зв'язку з цим в економічній літературі часто ототожнюють показники платоспроможності і ліквідності, при цьому нехтуючи суттєвою різницею, яка існує між цими поняттями. У платоспроможного підприємства може виникнути ситуація, коли він не зможе виплатити кошти у встановлений договором строк. Після одержання ліквідних активів, наприклад страхових внесків, ліквідність підприємства відновлюється і воно стає здатним здійснювати виплати. Тобто, спостерігається ситуація «платоспроможність-неліквідність». Можлива протилежна ситуація «неплатоспроможність-ліквідність». Вона виникає у випадку, коли сукупні зобов'язання підприємства перевищують суму наявних активів, але частка ліквідних активів дозволяє вчасно виконати поточні зобов'язання. Слід зазначити, що ситуація «неплатоспроможність-ліквідність» більш небезпечніша так, як поновлення платоспроможності потребує додаткових джерел коштів системного характеру: внески засновників, санація тощо. Коли мова йде про оцінку фінансового стану підприємства на перспективу - застосовується термін «фінансова стійкість підприємства». Цей показник часто ототожнюється з прибутковістю (перевищення доходів над витратами). Безумовно прибуток підприємства - це узагальнююче підсумковий показник, але для фінансової стійкості важливо за рахунок яких джерел їх отримано і як він використовується. Прибуток, в першу чергу, слід розглядати як джерело зростання капіталу, уникаючи при цьому необґрунтованого розподілу на дивіденди. Здійснюючи аналіз діяльності підприємства використовують різні методи. Наприклад, аналізують на підставі даних попередніх років, використовуючи галузеві показники. Але визначити такі важливі аспекти фінансового стану як ліквідність, довгострокова платоспроможність, рентабельність, становище на ринку цінних паперів можливо лише за допомогою коефіцієнтів. При цьому розрахунки коефіцієнтів повинні здійснюватися на підставі достовірної інформації, яка міститься в формах фінансової звітності.
В економічній теорії і практиці існує багато показників, які характеризують фінансовий стан підприємства і багато методів їх групування.
Віднесення їх до тієї чи іншої категорії досить умовно. Найбільш поширеними в зарубіжній та вітчизняній практиці є такі показники: коефіцієнт загальної платоспроможності, коефіцієнт автономії, коефіцієнт базової прибутковості, коефіцієнт відношення ціни акції і доходу на неї, коефіцієнт довгострокової заборгованості, коефіцієнт оборотності запасів, коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт покриття,коефіцієнт залучених коштів.
З метою визначення ефективності управління активами підприємства визначаються: коефіцієнт оборотності загальних активів, дебіторська заборгованість у днях, коефіцієнт оборотності фіксованих активів тощо.
Коефіцієнт платоспроможності можливо розраховувати на базі капіталу, як співвідношення власного капіталу до загальної величини капіталу. Зазначений коефіцієнт показує частку активів, яка покривається власним капіталом. Чим більше коефіцієнт платоспроможності, тим більше частка акціонерного капіталу в загальних джерелах коштів - підприємство здатне виконати як короткострокові так і довгострокові зобов'язання. В даному випадку під платоспроможністю розуміють здатність підприємства захистити інтереси кредиторів та інвесторів, які мають довгострокові вкладення. Чим більша абсолютна величина даного коефіцієнту платоспроможності тим більші потенціальні можливості залучення капіталу. За допомогою коефіцієнтів здійснюють оцінку становища підприємства на ринку цінних паперів. Розраховується: дохід на одну акцію, рентабельність акції, цінність акції. Оцінка інвестиційної політики підприємства визначається за допомогою показника дивідендного виходу.
До банків та інституціональних інвесторів завжди висувались особливі вимоги щодо їх платоспроможності. Це пов'язано з тим, що основна діяльність таких установ безпосередньо пов'язана із залученням коштів громадян та юридичних осіб. Дотримання такими установами певних вимог законодавства щодо їх платоспроможності забезпечує оптимальний спосіб збереження майна та коштів їх клієнтів а також відповідний соціальний захист. Платоспроможність страховика слід розуміти як його здатність своєчасно в повному обсязі розрахуватися за своїми фінансовими зобов'язаннями, в першу чергу страховими, за рахунок наявності достатньої суми ліквідних активів та засобів платежу. Тобто, можливість забезпечити захист інтересів страхувальників полягає в наявності у страховиків достатньої кількості активів у ліквідній формі. Зважаючи на особливе функціонування коштів у страховика, значна частка яких в будь-якому випадку має бути виплачена страхувальникам, концепцію ліквідності доцільно розглядати як окрему проблему. Слід зазначити, що для страховиків своєчасність здійснення виплат страхових сум та страхових відшкодувань є основною метою підтримання належного рівня платоспроможності.
У світовій практиці склалися різні підходи до визначення платоспроможності страховиків. Але всі вони виходять з того, що в разі недостатності страхових резервів для виплати страхового відшкодування, страховик має бути здатним здійснювати виплати за рахунок власних коштів. Ці власні кошти і складають запас платоспроможності (маржу платоспроможності) понад платоспроможність, яка забезпечується страховими резервами. Величина запасу платоспроможності залежить від обсягу страхових операцій.
Концептуально платоспроможність можна розмежувати на технічну та довгострокову. Технічна платоспроможність означає такий стан страховика, коли він має певний мінімальний залишок коштів, який дозволяє здійснювати страхову діяльність. Такий залишок, як правило встановлюється законом. В будь-якому випадку мінімальний залишок визначається як різниця між активами та зобов'язаннями. При цьому, до складу активів включаються активи з високим ступенем ліквідності та надійності. На нашу думку, ці активи слід класифікувати як дозволені активи.
Технічна неплатоспроможність означає такий стан страховика, при якому не виконуються вимоги щодо мінімального залишку. Це не означає, що компанія не здатна виконати свої зобов'язання перед кредиторами або страхувальниками, як це має місце у випадках фактичної неплатоспроможності. Страховик, який перебуває у стані технічної неплатоспроможності, потребує особливої уваги з боку державних органів нагляду за страховою діяльністю. До нього можуть застосовуватися заходи щодо обмеження діяльності пов'язаної із страхуванням великих ризиків. Довгострокова платоспроможність страховика передбачає виконання умов щодо руху готівки (величина зібраних премій має бути достатньою для покриття поточних витрат і збитків) та вартості майна за вирахуванням зобов'язань (власний капітал). Вартість майна страховика за вирахуванням зобов'язань може бути визначена як загальна сума усіх рахунків власного капіталу. У страховика це сума статутного фонду, додаткового капіталу, вільного залишку та інших залишків власних коштів.
Необхідна мінімальна величина власного капіталу залежить від вимог діючого законодавства та від напрямків діяльності страховика. Окремі види страхової діяльності є найбільш ризиковими і вимагають більшої величини власного капіталу. В окремих випадках законодавство зобов'язує страховика сформувати відповідний гарантійний фонд.
В країнах ЄС платоспроможність страховика розраховується за методикою, побудованою на базі нетто-активів.
Перша директива Ради Європейських співтовариств вимагає від кожної страхової організації, яка здійснює страхування, інше, ніж страхування життя, наявності технічних резервів, мінімально необхідного рівня платоспроможності та гарантійного фонду. При цьому рівень платоспроможності визначається шляхом порівняння фактичного рівня платоспроможності (нетто-активи) з розрахунковою величиною рівня платоспроможності (межа платоспроможності). Гарантійний фонд має бути 1/3 від необхідного рівня платоспроможності. Національне законодавство може встановлювати мінімально необхідний рівень платоспроможності, який дорівнює вимогам мінімального гарантійного фонду. Такий мінімальний фонд встановлюється страховим законодавством окремо за кожним видом страхування.
Щодо страхових резервів то вимоги їх наявності пов'язані з тим, що такі резерви являють собою кошти страхувальників і необхідні для забезпечення зобов'язань перед ними.
Межа платоспроможності розраховується окремо для страхування життя і інших видів страхування. Розглянемо методику розрахунку платоспроможності з видів страхування, інших ніж страхування життя.
Розрахунки здійснюються на базі премій та на базі збитків. На базі премій:
1. Загальна сума одержаних страхових премій розподіляється на дві частини: частина в межах певної величини (в даний час 10 млн. ЄВРО) та решта.
2. Визначається 18% від першої частини і 16% від другої частини. Дві величини додаються.
3. На підставі звітних даних останнього року визначається коефіцієнт
власних коштів спрямованих на виплату страхових відшкодувань (розраховується як відношення власних виплат до загальних виплат включаючи відшкодування перестраховиків).
4. Одержана сума помножується на зазначений коефіцієнт.
В разі, якщо значення коефіцієнту менше 0,5 до розрахунку приймається 0,5.
На базі збитків:
1. Визначається середня за три останні роки сума виплат. Якщо зібрані страховиком премії із страхування від стихійного лиха складають більше 50%, до розрахунку приймаються 7 років.
2. Одержана таким чином величина розподіляється на дві частини: до 7 млн. Євро та більше.
3. Визначаються значення 26% від величини до 7 млн. Євро та 23% після неї.
4. Сума двох значень коригується на коефіцієнт власних коштів спрямованих на виплату страхових відшкодувань, в порядку розглянутому у розрахунку на базі премій.
Принципи зазначеної методики концептуально використовувались розробниками страхового законодавства України.
При цьому окремі положення були адаптовані до умов України, а деякі набули іншого змісту.
По-перше, межа платоспроможності (в законі України «Про страхування» використовується термін «нормативний запас платоспроможності») визначається на базі величин, які характеризують діяльність страховика як по зібраним преміям так і по виплаченому страховому відшкодуванню.
По-друге, в розрахунках нормативного запасу платоспроможності безпосередньо (а не через встановлений коефіцієнт) враховуються взаємовідносини із перестраховиками.
При цьому, враховуються тільки фактична сплата перестраховикам частини премій або фактична компенсація перестраховиками здійснених виплат. Такий підхід ставить в досить жорсткі умови страховиків, які здійснюють страхову діяльність з мінімальним залученням (або взагалі без такого залучення) страхового покриття інших страховиків (перестраховиків). Розрахунок фактичного запасу платоспроможності для порівняння нормативного здійснюється без врахування нематеріальних активів. Проведемо розрахунки абсолютних показників нормативного запасу платоспроможності та межі платоспроможності за методиками, встановленими законодавством України та ЄС.
Для розрахунку використаємо показники річних звітів ВАТ НАСК «Оранта» (табл. 34).
Розрахунок: За методикою ЄС - на базі одержаних страховиком страхових платежів. ВАТ НАСК «Оранта»:
1) 10 * 0.18 = 1.8;
2) (48-10) * 0.16=6.08;
3) 6.08+1.8=7.88.
Розрахунок коефіцієнту коригування: (4-3.28): 4 = 0.18, < 0.5 застосовується коефіцієнт 0.5.
4)7.88x0.5 = 3.94.
На базі здійснених страховиком виплат
1) 7 * 0.26 = 1.82;
2) (18-7) * 0.23=2.53;
3) 2.53+1.82=4.45.
Розрахунок коефіцієнту коригування: (4-3.28): 4 = 0.18 0.18, < 0.5, застосовується коефіцієнт 0.5.
4) 4.45 * 0.5 = 2.22
За методикою України - на базі премій: 48- (10x0.90) х 0.25 = 9.75 на базі виплат:
18 - (3.28 * 0.90) * 0.30 = 4.52.
Таблиця 34. - Показники діяльності страховика для порівняння методик визначення платоспроможності страховика:
ВАТ НАСК «Оранта» |
|||
Млн.грн. |
Млн.євро. |
||
Страхові платежі |
120 |
48 |
|
Страхові виплати та відшкодування |
45 |
18 |
|
Страхові платежі, передані перестраховикам. |
10 |
... |
Подобные документы
Економічний зміст та нормативно-правові засади обліку доходів, їх класифікація та різновиди. Організаційно-економічна характеристика підприємства, аналіз стану облікової політики. Заходи щодо вдосконалення організації обліку доходів, їх ефективність.
курсовая работа [85,6 K], добавлен 05.01.2014Поняття доходу від звичайної діяльності та його види. Організація та методологія бухгалтерського обліку доходів від звичайної діяльності, його відображення у звітності, вдосконалення шляхом автоматизації. Аналіз ефективності доходів звичайної діяльності.
дипломная работа [1,2 M], добавлен 26.07.2011Поняття та загальні умови визначення доходу. Визнання, класифікація доходів, їх нормативне забезпечення. Організація обліку доходів від реалізації, інших операційних доходів, доходів від участі в капіталі, інших фінансових доходів, надзвичайних доходів.
курсовая работа [293,2 K], добавлен 07.12.2008Роль і значення валових доходів і валових витрат в сучасних умовах, зміст їх обліку, аналізу та аудиту. Особливості поділу обліку валових доходів і валових витрат на податковий та бухгалтерський. Аналіз валових доходів і витрат ХОДС УСК ВАТ "Гарант-АВТО".
дипломная работа [589,6 K], добавлен 21.01.2010Теоретичні основи обліку, аналізу та аудиту доходів і витрат. Синтетичний і аналітичний облік доходів і витрат. Аналіз та облік доходів і витрат ринку. Використання результатів аналізу в управлінні. Формування висновків аудитора за результатами перевірки.
дипломная работа [2,4 M], добавлен 27.03.2009Поняття і нормативна база щодо обліку доходів і видатків в бюджетних установах. Бюджетна класифікація: будова, роль і призначення видатків. Організація обліку доходів та видатків в Ямпільській районній державній адміністрації, порядок проведення ревізії.
дипломная работа [90,3 K], добавлен 23.07.2010Основні вимоги до визначення складу та оцінки доходів згідно П(С)БО 15 "Доходи". Класифікація доходів і відображення їх на рахунках бухгалтерського обліку. Нормативно-правові акти з охорони праці. Санітарно-гігієнічні вимоги на робочому місці бухгалтера.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 27.07.2015Економічна характеристика підприємства, основи побудови бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Облік грошових коштів, поточних зобов’язань, дебіторської заборгованості, основних засобів, готової продукції, виробничих запасів, доходів і витрат.
отчет по практике [91,1 K], добавлен 30.12.2012Визначення та класифікація доходів звичайної діяльності, нормативно-правове регулювання та методологія їх обліку. Умови та порядок визнання доходу від реалізації продукції, надання послуг та роялті, відображення обліку доходів у звітності підприємства.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 20.07.2011Організація нормативно-правового забезпечення бухгалтерського обліку, обліку власного капіталу, зобов’язань, оборотних активів, витрат, доходів і результатів діяльності підприємства. Інформаційне та ергономічне забезпечення обліку, контролю і аналізу.
отчет по практике [710,8 K], добавлен 10.12.2013Порядок визнання, класифікація та завдання обліку доходів від реалізації продукції. Особливості аудиту, синтетичний та аналітичний облік доходів від реалізації продукції (робіт, послуг) в СФГ "Котон". Шляхи удосконалення обліку та аудиту на підприємстві.
дипломная работа [110,2 K], добавлен 06.11.2011Економічна сутність, класифікація й завдання обліку доходів і витрат бюджетної установи. Нормативно-законодавчі акти регулювання, прийоми і методи первинного обліку, організація контрольно-ревізійної роботи. Контроль, аудит і аналіз виконання бюджету.
дипломная работа [139,2 K], добавлен 17.11.2009Особливості нормативної бази аудиту доходів і фінансових результатів. Характеристика ПАТ "Кредмаш". Система оцінки внутрішнього контролю та системи бухгалтерського обліку доходів і фінансових результатів. Перевірка достовірності фінансової звітності.
курсовая работа [486,5 K], добавлен 28.08.2014Сутність і синтетичний облік витрат підприємства. Облік доходів та результатів діяльності. Документальне оформлення обліку витрат і доходів на ВАТ "Вінтер". Інформація про види продукції та послуг. Методика і організація обліку витрат на інновації.
магистерская работа [294,7 K], добавлен 26.12.2010Організаційні форми та фінансові ресурси малого підприємництва. Особливості спрощеної системи оподаткування малих підприємств. Удосконалення бухгалтерського обліку доходів, витрат та фінансових результатів. Аналіз стану внутрішньогосподарського контролю.
дипломная работа [160,7 K], добавлен 21.03.2012Аналіз діючих систем обліку фінансових результатів, правильної організації бухгалтерського обліку. Проблеми переходу України на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку. Облік доходів, витрат і фінансових результатів сільськогосподарських підприємств.
курсовая работа [52,9 K], добавлен 20.11.2010Оцінка ефективності страхової діяльності ЛФ ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант", аналіз її страхових послуг. Особливості організації бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в компанії. Планування та програма аудита.
дипломная работа [416,8 K], добавлен 15.03.2011Поняття та оцінка доходів від операційної діяльності. Економічна характеристика діяльності та аспекти організації обліку ДП "Закупнянський кар’єр". Організація обліку доходів від операційної діяльності та відображення інформації в звітності підприємства.
курсовая работа [70,6 K], добавлен 18.07.2010Теоретичні основи, економічна суть та особливості обліку доходів від реалізації готової продукції. Документальне оформлення, аналітичний та синтетичний облік доходів від реалізації готової продукції ПП "Газель і К", рекомендації щодо його вдосконалення.
курсовая работа [90,0 K], добавлен 28.05.2010Теоретичне обґрунтування обліку розрахунків, механізм формування доходів фондів соціального страхування. Організація бухгалтерського обліку розрахунків, стандарти системи звітності. Організаційні основи контрольно-аналітичної роботи на підприємстві.
курсовая работа [213,2 K], добавлен 17.01.2011