Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Організація обліку виробничих запасів та МШП на ПАТ «Кредмаш»

1.1 Техніко-економічна характеристика ПАТ «Кредмаш»

Публічне акціонерне товариство «Кременчуцький завод дорожніх машин» засноване згідно з рішенням Фонду державного майна України шляхом перетворення державного підприємства - Кременчуцького заводу шляхових машин ім. В.І. Леніна у відкрите акціонерне товариство «Кременчуцький завод дорожніх машин». Скорочена назва товариства: ПАТ «Кредмаш».

Міністерством статистики України ПАТ «Кредмаш» занесена до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України під ідентифікаційним кодом 05762565. Форма власності згідно реєстру - колективна.

Розташовано ПАТ в індустріальній зоні України, на магістралі Київ - Запоріжжя, що дає можливість постачати його продукцію любим видом транспорту: автомобільним, залізничним та водним.

Товариство здійснює свою діяльність у відповідності до діючого законодавства України, а також внутрішніх нормативних актів.

Згідно зі Статутом, товариство є власником:

- майна, переданого йому засновником у власність;

- продукції, виробленої товариством внаслідок господарської діяльності;

- іншого майна, набутого на підставах, не заборонених чинними законодавством.

Товариство володіє, користується і розпоряджається своїм майном у відповідності з метою своєї діяльності.

Відповідно до логіки і стадій відтворювального процесу визначальним напрямком діяльності ПАТ «Кредмаш» є вивчення ринку товарів. Комплексне дослідження ринку, рівня конкурентоспроможності і цін на продукцію, каналів товарообігу, зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства проводить відділ маркетингу і зовнішньоекономічних зв'язків.

Вивчення сегменту ринку, де ПАТ виступає в ролі покупця покладено на планові групи відділів зовнішньої комплектації і матеріально-технічного забезпечення. Результати вивчення ринку є вихідною базою для обґрунтування конкретних планів розвитку так званої інвестиційної діяльності підприємства на перспективний період, визначення обсягу продукції, яку буде виготовляти ПАТ «Кредмаш».

У промисловому виробництві, яким займається ПАТ «Кредмаш», результатом праці є продукція. Основною продукцією товариства є:

автоматизовані асфальтозмішувачі продуктивністю 40-150 т/год;

автоцистерни, причеп - цистерни для транспортування нафтопродуктів ємністю 9-12 м2;

- нафтовози та бітумовози для транспортування нафти та гарячого бітуму;

ґрунтозмішувачі кар'єрні продуктивністю 150-300 т/год;

поливо-миюча та піскорозкидувальна техніка;

обладнання для приготування полімеро - бітумного в'яжучого;

запасні частини;

товари народного споживання.

Найбільш питому вагу у обсягу реалізованої продукції займає дорожня техніка - 26,6%;

запасні частини і агрегати до дорожньої техніки - 36,7%;

автоцистерни та інша колісна техніка - 18,5%;

колісна техніка спеціального призначення - 6,4%;

литво - 2,9%;

товари народного споживання - 5,3%;

інші види продукції - 3,6%.

Товариство має більш ніж сорокарічний досвід створення асфальтозмішувачів і тридцятирічний - створення автоцистерн і паливозаправників.

Продукція з маркою «Кредмаш» використовується для будівництва злітних смуг аеродромів, автомобільних доріг, промислових площ та інших типів будівництва.

Продукція випускається протягом багатьох років, регулярно модернізується та доукомплектовується (за бажанням замовника) додатковими ємностями, різноманітними системами управління (у тому числі і мікропроцесори), бункерами готової суміші. Вся продукція надійна і зручна в експлуатації. З 1998 року підприємство вийшло на ринок з асфальтозмішувачами нового покоління з мікропроцесорною системою управління, де реалізовані кращі конструкторські напрацювання останніх років.

ПАТ «Кременчуцькі дорожні машини» має статус акціонерного товариства. Вищим органом управління є збори акціонерів ПАТ, яке обирає правління. Контроль за діяльністю правління у весь період між зборами акціонерів виконує спостережна рада.

Правління ПАТ обирає президента, який разом зі своєю командою вирішує весь обсяг адміністративних питань, які виникають в процесі виконання виробничих завдань. Президент має в своєму підпорядкуванні віце - президентів.

Окремо в схемі управління, перший віце - президент - технічний директор. Він керує науково - дослідними та експериментальними роботами, безпосередньо відповідає за удосконалення техніки та технології виробництва. Йому підпорядковані всі технічні служби ( конструкторське бюро, технологічний відділ, відділи головного енергетика та головного механіка, інструментальний відділ), а також цехи допоміжного виробництва (інструментальний, ремонтне - механічний, енергосиловий). Виробнича діяльність на ПАТ «Кредмаш» підпорядкована віце-президенту по виробництву та реалізації. Разом з планово - диспетчерським відділом він розробляє оперативні плани випуску продукції для кожного цеху, забезпечує ритмічну роботу по їх виконанню, здійснює контроль та регулювання перебігу виробничого процесу. Через відділ збуту, що знаходиться в його підпорядкуванні, відбувається реалізація виготовленої продукції. Економічну діяльність на підприємстві очолює віце-президент з комерційних питань та економіки. Він відповідає за організацію планової роботи на підприємстві. У його компетенції знаходяться питання організації праці та заробітних плати, матеріально-технічного забезпечення виробництва. Маркетингові функції вивчення попиту, ринків збуту, реклами, просування товарів покладено на фірму зовнішньо економічних зв'язків та маркетингу. У структурі підприємства для реалізації соціальних програм передбачена група соціального розвитку, яка на ПАТ «Кредмаш» дуже значна. В умовах товарного виробництва і ринкових відносин між суб'єктами господарювання ПАТ «Кредмаш» має відповідні фінансові кошти для забезпечення своєї ефективної діяльності.

У квітні 2011 року коли назву кременчуцького заводу дорожніх машин було змінено загальними зборами акціонерів відповідно до законодавства, (відкрите акціонерне товариство, яким був «Кредмаш», стало Публічним акціонерним товариством) акціонери обрали Ревізійну комісію та Спостережну раду підприємства.

Виробнича потужність ПАТ "Кредмаш" по номенклатурі випуску 2013 р., при 2-х змінному режимі роботи в порівнянних цінах на 01.01.13 р., склала 321219,48 тис. грн., при коефiцiєнтi використання потужностей 39,58%. Капітальне будівництво в 2013 році здійснювалось i фінансувалось тільки за рахунок власних коштів підприємства. Капiтальнi вкладення, які виділило підприємство, були спрямовані на технічне переоснащення цехів підприємства, на придбання обладнання для заміни застарілого i фізично зношеного.

Основні показники, що характеризують діяльність ПАТ «Кредмаш» протягом 2012-2013 роки наведено в таблиці 2.1.

Аналізуючи показники табл. 1.1, можна зробити наступні висновки, за період який аналізувався відбулося зменшення практично по всім показникам. Дохід від реалізації продукції у 2013 році порівняно з 2012 роком зменшився на 93 635 тис. грн. або на 18,7%. Що пов'язано зі зменшення платоспроможності покупців та зменшенням замовлень. Собівартість реалізованої продукції в даний період також зменшилася на 18%. Чистий прибуток підприємства у 2013 році в порівнянні з 2012 роком зменшився на майже 63%.

Таблиця 1.1 Основні фінансово-господарські показники діяльності ПАТ «Кредмаш» за 2011 - 2013 рр.

№ пор.	Показники	Звітні періоди	Відхилення
		2011 р	2012 р.	.2013 р.	абсолютні, +/-	відносні, %
					12/11	13/12	12/11	13/12
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.	250687	500322	406687	249635	-93635	99,5	-18,7
2	Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.	183021	371467	314606	188446	-56861	50,7	-18
3	Витрати періоду, тис. грн.	196973	79568	338453	-117405	258885	-147	23,5
4	Чистий прибуток (збиток) від звичайної діяльності, тис. грн.	8968	36836	13790	27868	-23046	24	-62,6
5	Залишкова вартість основних засобів, тис. грн.	47198	49041,0	56047,0	1843	7006	3,9	14,2
6	Дебіторська заборгованість, тис. грн.	42496	66452	49156	23956	-17296	56,4	-26
7	Кредиторська (поточна) заборгованість, тис. грн.	29523	53346,0	41375,0	23823	-11971	80,7	-22,4
8	Власний капітал, тис. грн.	129305	142301,0	177765,0	12996	35464	10	24,9
9	Фонд оплати праці, тис. грн.	57847	102828,1	127693,7	44981	24865,6	77,7	24,2
10	Чисельність працівників, осіб	2464	2476	2483	12	7	0,48	0,28
11	Розмір середньої заробітної плати працівників, грн.	1955	3456,47	4269,78	1501,47	813,31	76,8	23,53

Дебіторська та кредиторська заборгованість у даний період також мали тенденцію до зменшення, це пов'язано із загальним падінням ділової активності суб'єктів господарювання. Хоча з іншого боку скорочення рівня дебіторської та кредиторської заборгованості можна вважати позитивною ознакою діяльності даного підприємства, оскільки ризик неповернення заборгованості контрагентами знизився, а підприємство в свою чергу скоротило величину поточних зобов'язань за рахунок власних джерел.

Аналізуючи роботу ПАТ «Кредмаш» можна зазначити, що на його діяльність впливають наступні фактори:

полiтичнi (нестабiльнiсть законодавчої бази в Українi);

фінансово-економічні (нестабiльнiсть митного та податкового законодавства, зростання курсу основних валют, цiн на матерiальнi i енергетичнi ресурси);

виробничо-технологічні (митнi перепони, нестабiльнiсть роботи пiдприємств сумiжникiв змушують виробляти значну частину комплектуючих на площах пiдприємства);

- соцiальнi (збiльшення тарифiв на житлово-комунальнi послуги та енергоносiї, цiн на продукти харчування та товари народного споживання, неможливiсть будiвництва житла за рахунок власних коштiв);

- екологiчнi (додатковi капiтальнi вкладення на здiйснення заходiв по охоронi навколишнього середовища).

Полiтика пiдприємства, щодо фiнансування дiяльностi ПАТ "Кредмаш" направлена на полiпшення основних показникiв фiнансового стану, забезпечення власними обiговими коштами та їх збереження. Робота, що проводиться на підприємстві направлена на:

- полiпшення платiжної спроможностi пiдприємства;

- прискорення руху обiгових коштiв;

- ефективне використування банкiвських кредитiв;

- недопущення понаднормативних залишкiв товарно-матерiальних цiнностей;

- постійний контроль за станом дебіторської та кредиторської заборгованості;

- недопущення простроченої заборгованості.

Публічне акціонерне товариство у подальшому планує придбання та впровадження нового обладнання, пристроїв та верстатів з метою удосконалення i механiзацiї виробництва, пiдвищення якостi виготовляємої продукцiї, модернізації та замiни застарілого та фiзично-зношеного обладнання, впровадження енергозберігаючих технологій, пiдвищення рiвня охорони працi та охорони навколишнього середовища. Для більш детальної характеристики діяльності підприємства необхідно проаналізувати показники фінансової стійкості які представлені в табл. 1.2.

Таблиця 1.2 Показники фінансового стану ПАТ «Кредмаш»

Назва показника фінансового стану	Методика розрахунку показників фінансового стану	Значення показника станом на	Нормативне значення коефіцієнту	Відхил.
		01.01.13	31.12.13
1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності	К1=Ф1((р.220+р.230+р.240)/р.620)	0,165	0,565	0,25-0,5	0,400
2. Коефіцієнт загальної ліквідності (коефіцієнт покриття)	К2=Ф1(р.260/р.620)	2,621	3,733	1,0-2,0	1,112
3. Коефіцієнт фінансової стійкості (незалежності або автономії)	К3=Ф1(р.380/р.280)	0,727	0,810	0,25 - 0,5	0,084
4. Коефіцієнт структури капіталу	К4=Ф1((р.480+р.620)/р.380)	0,375	0,233	0,5 - 1,0	-0,142
5. Коефіцієнт рентабельності реалізації (продажу)	К7=Ф2(р.050/р.035)	0,198	0,239	>0 збільшення	0,040
6. Рентабельність прямих витрат	К8=Ф2(р.170/р.040)	-0,069	-0,130	>0 збільшення	-0,061
7. Коефіцієнт валового доходу	К10=Ф2(р.050/р.010)	0,191	0,233	-	0,041
8. Коефіцієнт маневрованості власного капіталу	К11=Ф1(р.260-р.620)/р.380	0,6078	0,6362	>0 збільшення	0,028
9.Коефіцієнт зносу основних засобів	К14=Ф1р.032/Ф1р.031	0,585	0,570	зменшення	-0,016
10. Коефіцієнт оновлення основних засобів	К15=(Ф5р.260гр.5)/(Ф1р.031гр.4)	0,000	0,000	збільшення	0,000
11. Коефіцієнт вибуття основних засобів	К16=(Ф5р260гр.8)/Ф1р.031гр.3)	0,001	0,000	менше, ніж К15	-0,001
12. Коефіцієнт швидкої ліквідності	К17=(Ф1(р.260-р.100-р.110-р.120-р.130-р.140))/Ф1р.620	1,411	1,657	0,6-0,8	0,246
13. Коефіцієнт забезпеченості оборотними засобами	К20=Ф1(р.260-р.620)/Ф1р.620	1,621	2,733	>0,1	1,112

З даних табл. 1.2 можна зробити наступні висновки:

1) показники ліквідності мають достатньо високе значення, тобто компанія здатна швидко погасити свої зобов'язання, що є дуже позитивним для кредиторів, банків та інших кредитних підприємств;

2) коефіцієнт структури капіталу -- характеризує фінансову стійкість підприємства і показує, яка величина залученого капіталу припадає на одну гривню власного капіталу. Критичним значенням цього коефіцієнта є одиниця. Враховуючи що цей коефіцієнт знижується на 0,142, то можна робити висновки про підвищення фінансового ризику та зниження фінансової стійкості;

3) коефіцієнт рентабельності продажів показує яку суму операційного прибутку одержало підприємство з кожної гривні проданої продукції, тобто скільки залишається коштів після покриття собівартості. У кінці 2013 року цей коефіцієнт має значення 0,04, що є дуже негативним, причинами даного становища є зростання витрат на виробництво і в 2013 році на реалізацію та зменшення загального обсягу продажу;

4) рентабельність активів - це комплексний показник, що дозволяє оцінювати результати основної діяльності підприємства. Він виражає віддачу, що приходиться на гривню активів підприємства, він залишився незмінним але має дуже низьке значення;

5) коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного оборотного капіталу перебуває в обороті, тобто у тій формі, яка дає змогу вільно маневрувати цими коштами, а яка капіталізована. Для забезпечення гнучкості у використанні власних коштів підприємства необхідно, щоб коефіцієнт маневреності за своїм значенням був досить високим чого не спостерігається він має достатньо низьке значення.

В цілому аналіз фінансового стану дає можливість стверджувати про негативні тенденції в діяльності компанії, значення практично усих показників знаходиться на критичному рівні або взагалі дорівнює нулю. Це турбує керівництво але стан економіки не дає поки що можливості змінити показники діяльності.

1.2 Документальне оформлення обліку виробничих запасів та МШП

Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. При веденні аналітичного обліку надходження, передачі МШП в експлуатацію, обліку в експлуатації тощо слід використовувати первинні документи, форми яких затверджено законодавством.

Суцільна та безперервна реєстрація у документах даних про всі господарські операції, що здійснюються, є важливим засобом контролю за об'єктом господарської діяльності, правильним і раціональним використанням запасів підприємства.

Для забезпечення документування операцій з виробничими запасами передбачено використання ряду типових форм документів. Дані, відображені в них, систематизуються на відповідних рахунках, у регістрах синтетичного та аналітичного обліку за допомогою подвійного запису.

Для досягнення своєчасного відображення гос-подарських операцій в облікових регістрах, на ПАТ «Кредмаш» чітко визначені терміни передачі документів з обліку запасів до бух-галтерії. Основні первинні документи, якими оформлюються операції з руху виробничих запасів на ПАТ «Кредмаш», наведені в табл. 1.3.

Постачання матеріальних цінностей здійснюється на основі договору (контракту, угоди, замовлення), в якому визначаються умови та терміни надходження матеріалів за кількістю, асортиментом, якістю; порядок повернення тари, форма розрахунків та відповідальність сторін за виконання взятих зобов'язань.

Таблиця 1.3 Первинні документи, якими оформлюється наявність та рух виробничих запасів на ПАТ «Кредмаш»

Номер форми	Назва форми	Призначення документу
1	2	3
Документи з надходження виробничих запасів
М-1	Журнал обліку вантажів, що надійшли	Застосовується, для реєстрації транспортних документів, пов'язаних з отриманням вантажів та оприбуткуванням їх на складах підприємства
М-2	Довіреність	Застосовується для одержання виробничих запасів від постачальника через довірену особу
М-2а	Акт списання бланків довіреностей	Призначений для списання використаних бланків довіреностей
М-3	Журнал реєстрації довіреностей	Призначений для реєстрації виданих довіреностей
М-4	Прибутковий ордер	Застосовується для обліку матеріалів, що надходять на підприємство від постачальників, при відсутності розбіжностей з його документами, або з переробки
1-ТН	Товарно-транспортна накладна	Призначена для обліку поставок запасів та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом
М-7	Акт про приймання матеріалів	Документ складається у випадках розбіжностей по кількості і якості виробничих запасів, що надійшли із даними супровідних документів (пред'явлених до оплати) і є підставою для пред'явлення претензій постачальнику й оприбуткування виробничих запасів, що надійшли. Застосовується також у разі приймання запасів, що надійшли без документів
	Рахунок-фактура	Розрахунковий документ, що виписується постачальником на ім'я покупця на кожну партію відвантажених запасів
М-12	Картка складського обліку	Використовується для обліку виробничих запасів на складі
М-13	Реєстр приймання-здачі документів	Оформлюється приймання-передача документів. Складається в одному примірнику матеріально-відповідальною особою і передається до бухгалтерії підприємства разом з первинними документами
М-14	Відомість обліку залишків матеріалів на складі	Використовується для взаємозв'язку складського та бухгалтерського обліку. Складається на основі матеріальних звітів і показує рух матеріальних цінностей на складі за день
М-16	Матеріальний ярлик	Використовується для позначення одиниць запасів
Документи з відпуску виробничих запасів
М-8	Лімітно-забірна картка	Використовується для систематичного відпуску у виробництво лімітованих матеріалів, а також для поточного контролю за дотриманням встановлених лімітів їх відпуску. Зазначається місячний ліміт відпуску цеху
М-10	Акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів	Оформлюється при разовому відпуску запасів для виробничих та господарських потреб
М-11	Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів	Використовується для разового відпуску запасів всередині підприємства. Для оперативного обліку на складах, аналітичного і синтетичного обліку руху запасів в бухгалтерії
М-18	Сигнальна довідка про відхилення фактичного залишку матеріалів від встановлених норм запасу	Складається завскладом у разі виявлення відхилень фактичного залишку, виробничих запасів від встановлених норм
ГБ-3	Матеріальний звіт	Складається матеріально-відповідальною особою і передається до бухгалтерії; відображає рух запасів на складі за певний період

Для одержання виробничих запасів від постачальника уповноважена особа Компанії пред'являє видану йому на підприємстві довіреність типової форми № М-2, в якій вказується найменування цінностей, одиниця виміру, кількість. Згідно Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернених і використаних довіреностей на одержання цінностей № 99, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96 р., в ПАТ «Кредмаш» довіреність видають на підставі заяви, яку керівник структурного підрозділу виписує на ім'я уповноваженої особи, де вказує назву постачальника, строк видачі довіреності та перелік цінностей. Для реєстрації виданих довіреностей на підприємстві ведеться Журнал реєстрації виданих довіреностей, форма М-3. Також налагоджено суворий контроль за своєчасним оприбуткуванням матеріалів. бухгалтерський капітал дебіторський

Придбані виробничі запаси надходять на підприємство від постачальника у супроводі декількох документів: товарно-транспортної накладної типової форма № 1-ТН, міжнародної товарно-транспортної накладної, сертифікату якості, акту прийому-передачі, залізничної накладної, вантажної митної декларації форма МД-2, накладної, рахунку-фактури, платіжного доручення, видаткової накладної, податкової накладної.

У розрахунково-платіжних документах вказуються назва, номенклатурний номер, одиниця виміру, кількість, сорт, ціна кожного виду матеріальних цінностей, ставка і сума ПДВ, загальна сума, що підлягає до сплати. Податкова накладна надає право покупцеві, зареєстрованому як платник ПДВ, на включення до податкового кредиту суми ПДВ, сплачену постачальнику при придбанні матеріальних цінностей (робіт, послуг).

З метою контролю за надходженням і своєчасним оприбуткуванням запасів, а також розшуком вантажів, які не надходять своєчасно служби, які одержують цінності ведуть журнал обліку надходження вантажів типової форми № М-1. У ньому реєструються транспортні документи постачальника, прибуткові ордери, акти про приймання вантажу, а також запити про їх розшук.

Розрахункові документи на надходження виробничих запасів з прикладеною до них іншою документацією передають до відділу постачання для реєстрації в журналі обліку надходження вантажу, а потім відповідному складу, для прийому і оприбуткування цінностей.

За умови тривалої відсутності, перебування в дорозі матеріальних цінностей, потрібно вжити заходів для розшуку вантажу. У випадку ненадходження виробничих запасів у строк, відділ постачання інформує про це експедицію транспортного цеху, яка повинна протягом 48 годин подати заяву товарній конторі залізниці про розшук вантажу. Якщо вантаж протягом 30 діб від дня подачі заяви про розшук не надійшов, експедитор транспортного цеху вимагає від товарної контори залізниці накладення на залізничні квитанції конвенційного штампу про ненадходження вантажу. Залізнична квитанція з конвенційним штампом передається відділом постачання в юридичний відділ для пред'явлення претензії до залізниці.

Виробничі запаси, які прибули залізницею повинні бути оприбутковані протягом 48 годин з моменту їх надходження, а ті, що завозять автотранспортом - у день надходження їх на склад.

Виробничі запаси, що надходять на склад, ретельно перевіряють, встановлюють відповідність їх якості, кількості, асортименту, умовам поставок і супровідним документам. Після цього оформлюють прибутковий ордер типової форми № М-4.

Якщо під час приймання на складі виявлені розбіжності між фактичною кількістю виробничих запасів, що надійшли, і кількістю, вказаною у накладній, а також для виробничих запасів, що надійшли без документів, складають «Акт про приймання матеріалів». Він складається комісією, яка призначається керівником, до якої входять завідуючий складом, представник відділу постачання. У цій комісії обов'язковою є участь представника постачальника, а за його відсутності - представника іншої незацікавленої організації. Акт складається у двох примірниках і є підставою для оприбуткування бухгалтерією фактично прийнятих матеріалів, а також для пред'явлення претензії винуватцю нестачі (псування) матеріальних цінностей (транспортній організації, постачальнику - у разі недовантаження або неправильної упаковки, що стало причиною псування цінностей при перевезенні) [41].

У процесі документування обліку МШП, як і будь-яких інших об'єктів, розрізняють документи бухгалтерського й оперативного обліку. До первинних документів бухгалтерського обліку відносять документи, якими оформлюється відпуск малоцінних предметів у виробництво, їх списання тощо. Документи оперативного обліку - це документи, які відображають передачу зазначених предметів в ремонт, поповнення їх запасу в роздавальних коморах, видачу МШП працівникам, їх повернення тощо.

Оперативний та бухгалтерський облік тісно пов'язані та є складовими частинами єдиної системи, але розподіл первинних документів на документи бухгалтерського та оперативного обліку є важливою передумовою розробки правильного й ефективного функціонального графіка документообороту.

Правильна організація бухгалтерського обліку МШП на підприємстві передбачає своєчасне складання первинних документів, дотримання правил при прийманні МШП на склад і відпуску їх в експлуатацію.

Надходження, рух та вибуття виробничих запасів, до складу яких входять МШП, оформлюється наступним переліком документів:

МШ-1 "Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв)";

МШ-2 "Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів";

МШ-3 "Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв)";

МШ-4 "Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів";

МШ-5 "Акт на списання інструментів (пристроїв) та обмін їх на придатні";

МШ-6 "Особова картка №____ обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв";

МШ-7 "Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв";

МШ-8 "Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів".

Облік надходження МШП відображають у регістрах бухгалтерського обліку за ціною придбання, включаючи витрати, пов'язані з доставкою їх на підприємство, тобто за фактичною собівартістю. При надходженні МШП і оприбуткуванні на склад на підставі відвантажувальних документів постачальників відкривається картка складського обліку (форма М-12).

Відпуск робітникам інструментів та інших предметів у тривале користування оформлюється вимогою, яка складається у двох примірниках.

Для обліку руху МШП також застосовують первинні документи з обліку матеріалів (форми М-4, М-8, М-9, М-11). Дані з первинних документів МШП узагальнюються в оборотних відомостях аналітичного та синтетичного обліку для отримання зведених показників.

У деяких випадках можливе повернення малоцінних та швидкозношуваних предметів з експлуатації на склад. Повернення МШП на склад оформлюється накладною. При цьому за субрахунком малоцінні та швидкозношувані предмети має бути відкритий субрахунок другого порядку “Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі, що були в експлуатації”.

Аналітичний облік малоцінних і швидкозношуваних предметів ведеться за видами предметів (однорідними групами), установленими виходячи з потреб підприємства.

Вартість МШП, які передані в експлуатацію виключається із складу активів (списується з балансу).

В обліку МШП відображають за фактичною собівартістю (ціною придбання, включаючи затрати, пов'язані з доставкою їх на підприємство). На МШП, що надійшли, відкривається картка складського обліку. Облік МШП на складах ведеться за їх номенклатурними номерами в порядку, аналогічному обліку матеріалів на складі. При оприбуткуванні МШП бухгалтерія складає групувальні відомості, а також веде оборотну відомість аналітичного обліку [41].

Передача МШП зі складу в експлуатацію оформлюється актом передачі МШП в експлуатацію.

З метою збереження МШП, які знаходяться в експлуатації, керівник повинен належним чином організувати контроль за їх рухом, зокрема оперативний облік у кількісному вираженні. Основні шляхи вибуття МШП це відпуск на виробництво, списання у випадку морального і фізичного зносу, ліквідація при аваріях, стихійних лихах та інших надзвичайних ситуаціях, передачі до статутного капіталу іншого підприємства, безоплатної передачі.

Відпуск інструментів в експлуатацію здійснюється на підставі вимог цехів або фізичних осіб. Бухгалтерія ці вимоги вносить до групувальних відомостей з метою синтетичного обліку.

Списання МШП, що прийшли в непридатність, оформлюється Актом на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів (ф. № МШ-8).

Аналітичний облік малоцінних та швидкозношуваних предметів ведеться за видами предметів за однорідними групами, встановленими, виходячи з потреб підприємства:

за відповідними субрахунками;

за місцем знаходження і матеріально відповідальними особами;

за окремими предметами, що належать до складу кожної групи МШП (за номенклатурними номерами).

З метою забезпечення збереження даних предметів в експлуатації на підприємствах повинен бути організований належний контроль за рухом МШП, зокрема, оперативний і кількісний облік.

Відповідним чином повинен бути організований аналітичний облік МШП, які повернуті на склад з експлуатації.

Повернені на склад з експлуатації малоцінні предмети, придатні для подальшого використання, прибуткуються за первинною вартістю.

Аналогічно на підприємстві здійснюється облік інших необоротних матеріальних активів. Так, наприклад підприємство зобов'язане вести сумарний та індивідуальний облік книг, що надходять до бібліотечного фонду, і вибувають у встановлених одиницях обліку. Формою сумарного обліку є книга (журнал, сторінки сумарного обліку бібліотечного фонду), що містить відомості про надходження до фонду та вибуття з нього. Підставою для внесення періодичних видань до Книги сумарного обліку бібліотечного фонду є акт, який складається в міру завершення надходжень періодичних видань поточного року. Вибуття окремих одиниць бібліотечного фонду відображається в Книзі сумарного обліку, актом про виключення окремої одиниці з бібліотечного фонду. Індивідуальний облік кожного примірника документа може проводитись шляхом присвоєння одиниці обліку бібліотечного фонду інвентарного номера або шляхом реєстрації без присвоєння йому інвентарного номера.

Уведення в експлуатацію тимчасових (нетитульних) споруд і приладів оформляють актом форми 8-кб, у якому зазначають дату будівництва і найменування прийнятого в експлуатацію об'єкта, обліковий код, площу або об'єм, фактичну собівартість, очікуване повернення матеріалів і витрати з розбирання, строк експлуатації, суму щорічного погашення об'єкта та особу, відповідальну за повернення матеріалів.

Отримання та прокат предметів оформлюється бланками форми ПО-П1 та ПО-П2. Форма ПО-П1 (замовлення-зобов'язання, копія замовлення-зобов'язання) заповнюється в двох примірниках під копіювальний папір, другий примірник видається замовникові. У формі ПО-П1 зазначаються дані про отримання предметів на прокат, їх стан, кількість та вартість. До форми вносяться дані паспорта (посвідчення) замовника, який своїм підписом підтверджує знання та дотримання правил користування, збереження отриманих предметів та їх повернення у справному стані у визначений строк. На першому примірнику форми представник замовника робить відмітки про оплату за продовження строку прокату та доплату за несвоєчасне повернення предмета прокату.

Форма ПО-П2 (квитанція до замовлення-зобов'язання, копія квитанції) заповнюється аналогічно замовленню-зобов'язанню. Форма ПО-П2 призначена для прийому грошових коштів за прокат, за продовження строку прокату, неповернення предметів прокату. Якщо користувач предмета прокату його втратив або довів до повної непридатності, він повинен відшкодувати вартість цього предмета з урахуванням зносу за цінами, що діють на дату розрахунку, якщо інше не передбачене умовами договору прокату (замовлення-зобов'язання), і збитки, завдані наймодавцеві (вартість прокату, пеня за прострочення платежу на момент відшкодування збитків) [41].

1.3 Фінансовий облік виробничих запасів та МШП на ПАТ «Кредмаш»

Фінансовий облік виробничих запасів регулюють багато нормативно - правових документів: Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996 - ХІV від 16 липня 1999 р., Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» (затверджено Наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.99 р. зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 751/4044 від 02.11.99 р.), Інструкція «По інвентаризації основних засобів, нематеріальних активі, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків» від 11.02.94 р. № 69 із змінами і доповненнями від 26.06.2000 р. № 115, Інструкція «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку», План рахунків бухгалтерського обліку та інші [1; 3].

Типові первинні облікові документи з обліку сировини й матеріалів затверджено Наказом Міністерства статистики України від 21.06.96 р. за № 193 і введено в дію з 1 липня 1996 р. Наказом Державного казначейства України від 18 грудня 2000 р. № 130. Основними первинними документами з обліку надходження та руху запасів на підприємствах є : 1) М-1 «Журнал обліку вантажів, що надійшли», використовується для реєстрації надходження вантажів; 2) М-2, 2б «Довіреність», видається тільки МВО на отримання цінностей; 3) М-2а «Акт списання бланків довіреностей», використовується для списання невикористаних довіреностей; 4) М-3 «Журнал реєстрації довіреностей», використовується для реєстрації довіреностей; 5) М-130 «Книга кількісно - сумового обліку залишків запасів», застосовується для обліку залишків запасів; 6) М-4 «Прибутковий ордер», застосовується для оприбуткування матеріалів, які надійшли на підприємство від постачальників або з переробки.; 7) М-5, М-6 «Товарно-транспортна накладна», використовується для обліку поставок запасів та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом; 8) М-7 «Акт про приймання матеріалів» застосовується для оформлення приймання запасів, що мають кількісні та якісні розбіжності з даними супроводжувальних документів постачальника, а також при прийманні запасів, що надійшли без документів; 9) М-8, 8а «Лімітно-забірна картка», використовується для систематичного відпуску матеріалів для одних виробничих одиниць на одне найменування; 10) М-9, 9а «Лімітно-забірна картка (відпуск)», для систематичного відпуску матеріалів для одних виробничих одиниць на одне найменування на багаторазовий відпуск; 11) М-11 «Накладна-вимога на відпуск», внутрішнє переміщення матеріалів на одноразове використання матеріалів; 12) М-12 «Картка складського обліку матеріалів», застосовується для обліку запасів на складі; 13) М-14 «Відомість обліку залишків матеріалів на складі», складається на основі матеріальних звітів матеріально відповідальною особою і показує рух матеріальних цінностей на складі за день; 14) М-20 «Накладна на відпуск ТМЦ», містить інформацію про вибуття запасів; 15) М-21 «Інвентаризаційний опис», містить фактичні дані про наявність запасів; 16) М-22 «Акт на списання матеріалів відкритого зберігання», містить інформацію про вибуття запасів.

На ПАТ «Кредмаш» облік наявності і руху виробничих запасів здійснюється на рахунку 20 «Виробничі запаси» за субрахунками. За дебетом якого відображають надходження відповідних запасів на підприємство та збільшення їх вартості в результаті дооцінки, за кредитом - витрати на виробництво, відпуск у переробку, на сторону, а також зменшення вартості запасів унаслідок уцінки.

Надходження матеріалів на ПАТ «Кредмаш» здійснюється в наступному порядку:

а) згідно договорів купівлі-продажу, постачання, інших аналогічних договорів відповідно до діючого законодавства;

б) шляхом виготовлення матеріалів власними силами;

в) одержання підприємством безоплатно (включаючи договір дарування).

г) у результаті списання основних засобів, малоцінних та швидкозношуваних предметів;

д) придбання підзвітними особами в торгівельній мережі за рахунок коштів, виділених на господарські потреби;

е) обмін на подібні і неподібні запаси;

є) внесок засновниками до статутного капіталу;

ж) виявлення в процесі інвентаризації.

Основну масу матеріалів підприємство одержує від постачальників на основі укладених договорів. Придбання запасів на ПАТ «Кредмаш» планується відділом постачання, який веде спеціальну відомість, де записуються дані про виконання договорів постачання, а також відомості про асортимент запасів, їх кількість, ціну.

ПАТ «Кредмаш» здійснює виробничі зв'язки з постачальниками матеріалів (268 постачальників) і комплектуючих (172 постачальника). При виборі постачальників підприємство враховує: ціну запасів, їх якість, надійність партнера, можливість отримання знижок та відстрочення оплати за них.

Відповідно до облікової політики підприємства придбані (отримані) запаси зараховуються на баланс за первісною вартістю, порядок визначення якої встановлений Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 9 «Запаси».

Облік придбаних запасів на рахунку 20 «Виробничі запаси» та його субрахунках підприємство обліковує за фактичною собівартістю їх придбання (заготівлі), яка включає: купівельну вартість і транспортно-заготівельні витрати (витрати по транспортуванню, навантаженню, розвантаженню, доставці до складів підприємства, включаючи націнки постачальницьких і посередницьких організацій, вартість послуг товарних бірж і брокерських контор, мито і митні збори тощо). Ця собівартість виявляється, як правило, тільки наприкінці місяця - після відображення всіх заготівельних операцій і розподілу їх між окремими видами запасів. Документи ж на оприбуткування і списання витрачених матеріалів, що надходять до бухгалтерії, вимагають їх систематичного опрацювання і відображення в облікових регістрах, що неможливо робити без попередньої оцінки матеріалів. Тому аналітичний облік запасів протягом місяця ведуть за прийнятими обліковими цінами. Кореспонденція рахунків обліку виробничих запасів.

ПАТ «Кредмаш» облік розрахунків з постачальниками здійснює в журналі-ордері № 6, який заповнюється лінійно-позиційним способом, тобто для кожного документа відводиться один рядок. Надалі при оплаті рахунка або при надходженні матеріалів за даним платіжним документом записи виконуються у відповідних графах, але в цьому ж рядку.

Усі операції, пов'язані з розрахунками за придбання матеріальних цінностей, відображають на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» за субрахунками:

631.1 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками за придбані ТМЦ»;

632.1 «Розрахунки з іноземними постачальниками за придбані ТМЦ».

Облік на цих субрахунках ведеться незалежно від того, одночасно або попередньо здійснювалась оплата пред'явленого рахунка-фактури. Рахунок 63 кредитується на вартість виробничих запасів, що фактично надійшли, згідно з розрахунковими документами постачальника у межах сум акцепту незалежно від оцінки товарно-матеріальних цінностей.

При оприбуткуванні товарно-матеріальних цінностей, одержаних від постачальників, до оплати їх вартості, а також у разі їх одержання за бартерним контрактом, у бухгалтерському обліку роблять записи:

- на покупну вартість виробничих запасів (без ПДВ):

Д-т рах. 20 «Виробничі запаси» (відповідний субрахунок);

К-т рах. 631.1 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками за придбані ТМЦ»; 632.1 «Розрахунки з іноземними постачальниками за придбані ТМЦ».

- на суму податкового кредиту по ПДВ, на яку підприємство набуло право зменшити податкове зобов'язання:

Д-т рах. 641.3 «Податок на додану вартість»;

К-т рах. 631.1 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками за придбані ТМЦ».

- на суму, перераховану постачальникам в оплату вартості за придбані виробничі запаси (включаючи ПДВ):

Д-т рах. 631.1 «Розрахунки за виданими авансами за ТМЦ»; 6321 «Розрахунки з іноземними постачальниками за придбані ТМЦ»;

К-т рах. 31 «Рахунки в банках» (відповідний субрахунок).

Якщо договором передбачена попередня оплата постачальникам виробничих запасів, що підлягають поставці, в бухгалтерському обліку підприємства роблять записи:

- на суму, перераховану постачальнику в оплату відпускної вартості виробничих запасів, що підлягають поставці:

Д-т рах. 371.1 «Розрахунки за виданими авансами за ТМЦ»;

К-т рах. 31 «Рахунки в банках» (відповідний субрахунок).

- одночасно на суму податкового кредиту по ПДВ:

Д-т рах. 371.1 «Розрахунки за виданими авансами за ТМЦ»;

К-т рах. 644.1 «Податковий кредит».

- на оприбуткування одержаних від постачальників попередньо оплачених виробничих запасів за покупною вартістю:

Д-т рах. 20 «Виробничі запаси» (відповідний субрахунок);

К-т рах. 631.1»Розрахунки з вітчизняними постачальниками за придбані ТМЦ»; 6321 «Розрахунки з іноземними постачальниками за придбані ТМЦ».

- одночасно - на суму податкового кредиту по ПДВ:

Д-т рах. 644.1 «Податковий кредит»;

К-т рах. 631.1 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками за придбані ТМЦ».

- взаємозалік на суму заборгованості:

Д-т рах. 631.1 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками за придбані ТМЦ»; 632.1 «Розрахунки з іноземними постачальниками за придбані ТМЦ»;

К-т рах. 371.1 «Розрахунки за виданими авансами за ТМЦ».

Виробничі запаси, які надійшли на підприємство без товаросупровідних документів постачальника (невідфактуровані поставки), приймаються на облік за приймальними актами (ф. № М-7) і оформлюються записом:

Д-т рах. 20 «Виробничі запаси» (відповідні субрахунки);

К-т рах. 631.1 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками за придбані ТМЦ».

Після одержання від постачальника рахунків-фактур та інших товаросупровідних документів раніше зроблений запис (у цій же кореспонденції рахунків) сторнується і робиться звичайний запис на суму, яка значиться в одержаних документах.

Наприклад у грудні 2012 р. від вітчизняних постачальників підприємство одержало виробничі запаси на суму 6 554 290,08 грн. В головній книзі підприємства це відображено записом:

К-т рах. 631.1 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками за придбані ТМЦ»;

Д-т рах. 201.1 «Сировина і матеріали» - 1 228 913 36 грн.;

Д-т рах. 201.2 «Допоміжні матеріали» - 73 809,30 грн.;

Д-т рах. 202.1 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби» -3621 968,19 грн.;

Д-т рах. 202.2 «Відливка-напівфабрикат» - 1 546 387,89 грн.;

Д-т рах. 203.1 «Нафтопродукти на складах» - 53 988,98 грн.;

Д-т рах. 204.1 «Тара і тарні матеріали» - 1 320 грн.;

Д-т рах. 207.1 «Запасні частини» - 27 902,36 грн.

Якщо при прийманні вантажу виявлена нестача матеріальних цінностей, то на дебет рахунка 20 «Виробничі запаси» прибуткують тільки фактично одержані цінності; на вартість недостачі матеріалів, що виникла при перевезенні, на підставі належно оформлених актів пред'являють претензію (передають до судового органу) винуватцю (транспортній організації, тощо) і в бухгалтерському обліку відображають записом:

Д-т рах. 374.0 «Розрахунки за претензіями»;

К-т рах. 631.1 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками за придбані ТМЦ».

У тих випадках, коли при прийманні матеріалів виявився лишок порівняно з визначеним у документах постачальників, вартість надлишків матеріалів, що надійшли за оптовими цінами відображають записом:

Д-т рах. 20 «Виробничі запаси» (відповідний субрахунок);

К-т рах. 631.1 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками за придбані ТМЦ».

У разі обґрунтованої відмови від оплати розрахунково-платіжних документів за матеріали, що надійшли на адресу підприємства (невідповідність якості, номенклатури, ціни, умовам договору), такі цінності приймаються за актами на відповідальне зберігання і обліковуються на за балансовому рахунку 02 «Активи на відповідальному зберіганні» (субрахунок 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні») до вказівок постачальника про повернення, переадресування або реалізації на місці.

Транспортно-заготівельні витрати, пов'язані з придбанням (заготівлею) виробничих запасів (оплата залізничного тарифу, водного фрахту, навантажувально-розвантажувальних робіт тощо), у ПАТ «Кредмаш» обліковуються на аналітичних рахунках, які відкриті в складі рахунку 20 «Виробничі запаси» (відповідних субрахунків). До складу первісної вартості запасів транспортно-заготівельні витрати відносяться методом середнього відсотка. Щомісяця вони розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного періоду і сумою запасів, що вибули. Розрахунок суми транспортно-заготівельних витрат представлений у таблиці 1.4.

На суму транспортних та інших витрат, які підлягають сплаті постачальникам та іншим стороннім організаціям, у бухгалтерському обліку підприємства роблять запис:

Д-т рах. 20 «Виробничі запаси» (відповідний субрахунок), аналітичний рахунок «Транспортно-заготівельні витрати»;

К-т рах. 631.1 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками за придбані ТМЦ».

Таблиця 1.4 Визначення суми транспортно-заготівельних витрат та її розподіл на запаси, що вибули

Показники	201.1 «Сировина і матеріали»	201.2 «Допоміжні матеріали»
	Сума матеріалів	Сума ТЗВ	Відхилення по цінам	Сума матеріалів	Сума ТЗВ	Відхилення по цінам
1. Залишок на початок місяця	36540127,55	2462804,6	-102312,35	4527254,06	67003,36	96430,51
2. Надійшло: від постачальників та ін. джерел	3925480,96	227323,07	-80656,26	229324,26	210	5763,84
3. Всього за місяць: (1+2)	40465608,51	2690127,67	-182968,61	5058880,35	67213,36	102194,35
Використано:
4. Внутрішній оборот	1963725,41		43246,71	166106,62		58,32
5. На інші рахунки	555194,44			32221,97		8,69
6. Всього за місяць (4+5)	2518919,85		43246,71	198328,59		67,01
7. Всього для визначення відсотка (3-6)	37946688,66	2690127,67	-226215,32	4860551,76	67213,36	102127,34
%		7,09	-0,60		1,38	2,10
8. Списано на виробництво	2233867,22	158088,63	-11938,40	390820,17	5531,07	8262,98
9. Використано всього (6+8)	4752787,07			589148,76
10. Залишок в запасах м-лів (3-9)	35712821,44			4469731,59
11. Залишок ТЗВ		2532039,04	-214276,92		61682,29	93864,36

Таким чином за дебетом синтетичного рахунка 20 «Виробничі запаси» (відповідний субрахунок) відображається купівельна вартість запасів і транспортно-заготівельні витрати, що в сукупності становлять їх фактичну собівартість.

При надходженні на склади підприємства матеріальних цінностей з інших джерел (крім постачальників) роблять такі записи:

- матеріали (напівфабрикати), вироблені підприємством для власних потреб оприбутковані на склад № 5 (гумово-технічні вироби):

Д-т рах. 20 «Виробничі запаси» (відповідний субрахунок);

К-т рах. 23 «Виробництво», на суму 1200 грн.;

- матеріальні цінності (метал), які надійшли на склад № 5001 від забракованих виробів, що можуть бути використані як матеріали:

Д-т рах. 20 «Виробничі запаси» (відповідний субрахунок);

К-т рах. 24 «Брак у виробництві», на суму 1500 грн.

- матеріальні цінності (канцтовари), що надійшли безкоштовно:

Д-т рах. 20 «Виробничі запаси» (відповідний субрахунок);

К-т рах. 745.0 «Дохід від безкоштовно отриманих активів», на суму 200 грн.

Якщо на склад надійшли лом і ганчір'я від вибулих внаслідок зносу малоцінних та швидкозношуваних предметів, то їх відображають по дебету відповідних рахунків обліку матеріальних цінностей, тобто:

Д-т рах. 20 «Виробничі запаси» (відповідний субрахунок);

К-т рах. 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» (терміном експлуатації до 1 року).

- прийняті на склад цінні відходи обліковують записом:

Д-т рах. 201.1 «Сировина і матеріали»;

К-т рах. 23 «Виробництво».

- придбані матеріали підзвітною особою для власного виробництва і прийняті на склад № 2 (допоміжні матеріали):

Д-т рах. 20 «Виробничі запаси» (відповідний субрахунок);

Д-т субрахунка 644.1 «Податковий кредит», на суму 40 грн.;

К-т субрахунка 372 «Розрахунки з підзвітними особами», на суму 200 грн.

Вартість запасів (деревина), внесених засновниками (учасниками) до статутного капіталу підприємства:

Д-т рах. 201 «Виробничі запаси» (відповідний субрахунок);

К-т рах. 40.0 «Статутний капітал», на суму 7000 грн.

Вартість безоплатно одержаних виробничих запасів від інших юридичних осіб, а також оприбуткованих раніше, не взятих на облік цінностей:

Д-т рах. 20 «Виробничі запаси» (відповідний субрахунок);

К-т рах. 719.4 «Інші доходи від операційної діяльності».

Тільки після того, як запаси оприбутковані допускається їх відпуск зі складу. При вибутті виробничих запасів на виробництво та іншому списанні згідно з п.16 П(С)БО 9 «Запаси» їх оцінка здійснюється за одним із методів. Відповідно до облікової політики ПАТ «Кредмаш», оцінка запасів при відпуску у виробництво здійснюється методом нормативних витрат.

Підставою для списання використаних у виробництві матеріалів слугує відомість розподілу витрат матеріалів і палива за рахунками і статтями витрат, яка складається за видатковими документами (лімітно-забірними картками, вимогами, актами тощо). У ній зазначається, на який синтетичний рахунок, субрахунок, продукцію (замовлення, переділ) або на яку статтю треба віднести вартість витрачених запасів.

За даними цієї відомості витрачені протягом місяця виробничі запаси за обліковими цінами списують записом:

К-т рах. 20 «Виробничі запаси» (відповідний субрахунок);

Д-т рах. 23 «Виробництво» (на вартість виробничих запасів, використаних для виготовлення продукції, виконання робіт, надання послуг);

Д-т рах. 24 «Брак у виробництві» (виправлення браку);

Д-т рах. 91 «Загальновиробничі витрати»;

Д-т рах. 92 «Адміністративні витрати» (на вартість виробничих запасів, використаних для загальновиробничих і загальногосподарських потреб);

Д-т рах. 93 «Витрати на збут» (на вартість виробничих запасів, використаних на потреби, пов'язані з реалізацією (збутом) продукцїі);

Д-т рах. 949 «Інші витрати операційної діяльності» (на вартість запасів, використаних на утримання об'єктів соціально-культурного призначення) та ін.

Для того, щоб до собівартості продукції (робіт, послуг) виробничі запаси були включені за фактичною собівартістю їх придбання (заготівлі), наприкінці місяця визначають і списують суму відхилення від облікових цін, яка відноситься до витрачених у виробництві запасів. З цією метою визначають середній відсоток відхилення від облікових цін за формулою (1.1):

(1.1)

де В - сума відхилення від облікових цін, що відноситься до залишку запасів на початок місяця;

В¹ - сума відхилення за звітний місяць;

М₃ - вартість залишку запасів за обліковими цінами на початок місяця;

М₀ - вартість оприбуткованих за обліковими цінами запасів, що надійшли від постачальників протягом місяця.

Шляхом ...