Побудова бухгалтерського обліку в бюджетних установах

- малоцінні та швидкозношувані предмети спеціального призначення

- паливо

- матеріали для учбових, наукових та інших цілей

- запасні частини до машин і обладнання (які не можуть бути віднесені до основних засобів)

Матеріали і продукти харчування

- продукти харчування

- медикаменти і перев'язувальні засоби

- господарські матеріали і канцелярське приладдя

- матеріали в дорозі

Готова продукція

- готові вироби, виготовлені у виробничих (навчальних) майстернях

- готова друкована продукція

Продукція сільськогосподарського виробництва

- продукція підсобних (навчальних) сільських господарств

У бухгалтерському обліку запаси одержані та передані безоплатно в установленому порядку, оцінюються за балансовою вартістю, яка поділяється на первісну вартість, справедливу та відновлювальну

Балансова вартість вартість запасів, за якою вони відображаються у балансі

Ш Первісна вартість вартість придбання, одержання, виготовлення запасів

Ш Справедлива вартість, сума, за якою можна буде здійснити обмін активу, чи оплату зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами

Ш Відновлювальна вартість змінена первісна вартість запасів після проведення їх переоцінки

До бюджетних установ запаси можуть надходити в результаті:

- придбання за плату;

- виготовлення власними силами.

Придбання запасів може здійснюватися за готівку (підзвітною особою) або шляхом безготівкового перерахування грошових коштів постачальнику та зараховуються на баланс за первісною вартістю.

При оцінці запасів слід пам'ятати, що не збільшують вартість запасів :

- транспортні витрати з перевезення , а відносяться на видатки установи

- суми податку на додану вартість, що сплачені на придбання запасів, а відносяться на фактичні видатки установи

- суми, одержані від реалізації непридатних запасів, залишаються у розпорядженні установи

Одним з джерел отримання запасів для бюджетних установ є благодійна допомога - безоплатно надані іншими установами, підприємствами товарно-матеріальні цінності.

Первісною вартістю запасів, отриманих бюджетною установою безоплатно, є їх справедлива вартість.

Зміна первісної вартості не є додатковим доходом успішної і не належить до доходів.

Відпуск запасів у використання, продаж або інше вибуття здійснюється за:

- балансовою вартістю (тобто первісною, справедливою або відновлювальною);

- середньозваженою собівартістю, яка застосовується у разі наявності в установі значної кількості однотипних запасів, придбаних за різними цінами.

Продаж запасів здійснюється за справедливою вартістю

Основними завданнями обліку запасів є:

· контроль за збереженням і рухом їх на складах, у коморах і безпосередньо за місцями використання;

· правильне і своєчасне документальне відображення операцій руху запасів;

· контроль за дотриманням встановлених норм,

· контроль за збереженням, використанням та витрачанням матеріальних цінностей.

Для правильної та ефективної організації обліку запасів необхідно:

- знати суть та склад запасів (номенклатура);

- знати нормативні матеріали, які регулюють облік запасів;

- знати їх класифікацію;

- правильно організувати складське господарство;

- знати методи оцінки запасів та правильно їх оцінювати;

- скласти графік документообороту з обліку запасів

7.2 Облік руху запасів

Для узагальнення інформації про наявність та рух запасів призначено рахунки другого класу 2 „Запаси":

20 „Виробничі запаси",

21 „Тварини на вирощування і відгодівлі", „Малоцінні та швидкозношувані предмети",

23 „Матеріали і продукти харчування",

24 „Готова продукція",

25 „Продукція сільськогосподарського виробництва".

До кожного з цих рахунків відкриваються субрахунки за видами товарно-матеріальних цінностей.

7.2.1 Облік виробничих запасів

На рахунку 20 „Виробничі запаси" обліковується обладнання яке підлягає встановленню на об'єктах, що будуються або реконструюються, будівельні матеріали, конструкції, деталі та інші матеріальні цінності, придбані за рахунок коштів, виділених на капітальне будівництво, матеріали для науково-дослідних робіт, а також спеціальне обладнання, придбане для виконання науково-дослідних робіт за господарськими договорами. До цього рахунка передбачено такі субрахунки:

201 „Сировина і матеріали";

202 „Обладнання, конструкції і деталі до установки";

203 „Спецобладнання для науково-дослідних робіт за господарськими договорами";

204 „Будівельні матеріали";

205 „Інші виробничі запаси".

7.2.2 Облік тварин на вирощування та відгодівлі

Деякі бюджетні установи поряд із виконанням основних функцій широко займаються різноманітною господарською діяльністю (торгівельна, виробнича, сільськогосподарська), тому завдання бухгалтерського обліку полягає у забезпеченості відображення всіх господарських операцій.

Облік молодняку та усіх видів тварин і тварин на відгодівлі, птахів, кролів, хутрових звірів, сімей бджіл, дорослої худоби, вибракуваної з основного стада худоби, прийнятої від населення для реалізації, незалежно від їх вартості яскравим прикладом як основної, так і господарської діяльності бюджетної установи.

Планом рахунків для обліку молодняку передбачено рахунок 21 „Тварин на вирощуванні і відгодівлі" з розподілом на субрахунки

* 211 „Молодняк тварин на вирощуванні";

* 212 „Тварини на відгодівлі";

* 213 „Птиця";

* 214 „Звірі";

* 215 „Кролі";

* 216 „Сім'ї бджіл";

* 217 „Доросла худоба, вибракувана з основного

стада";

* 218 „Худоба, прийнята від населення для реалізації".

7.2.3 Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів

До малоцінних і швидкозношуваних предметів (МШП) належать предмети, термін експлуатації яких не перевищує один рік.

За складом малоцінні швидкозношувані предмети поділяються на дві групи:

- інструменти і пристрої загального і спеціального призначення, використовувані в кабінетах, відділеннях, лабораторіях, майстернях, дільницях установи;

- швидкозношуваний господарський інвентар, використовуваний в установі для господарських потреб.

Для обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів, тобто малоцінних предметів, які не ввійшли до складу необоротних активів, оскільки строк їх корисної експлуатації становить менше одного року, передбачений рахунок 22 „Малоцінні та швидкозношувані предмети" з поділом на субрахунки:

221 „Малоцінні та швидкозношувані предмети, що перебувають на складі і в експлуатації";

221/1 „МШП на складі", 221/2 „МШП в експлуатації".

222 „Малоцінні та швидкозношувані предмети спеціального призначення".

7.2.4 Облік матеріалів та продуктів харчування

Під матеріалами бюджетних установ розуміють різноманітні речові елементи, що використовуються в процесі господарської діяльності як предмети праці. На відміну від виробничої сфери, де матеріали переносять свою вартість на собівартість продукції, вартість спожитих матеріалів бюджетною установою відноситься на її фактичні видатки

Важливим моментом обліку матеріалів є їх оцінка. Матеріали в обліку та звітності відображаються за купівельною ціною, а націнки, транспортні видатки, сума ПДВ списуються на фактичні видатки установи. За облікову ціну приймають фіксовані ціни на рік (усереднені) чи середньозважені ціни.

Матеріали і продукти харчування, що знаходяться в установах за їх предметною характеристикою незалежно від коду економічної класифікації видатків, за рахунок якої вони були придбані, обліковуються на рахунку 23 „Матеріали і продукти харчування", який поділяється на субрахунки

231 „Матеріали для учбових,, наукових і інших цілей"

- реактиви та хімікати, скло і хімпосуд, метали; електроматеріали і радіоматеріали, радіолампи, фотоприлади; папір для видання навчальних програм, посібників, наукових та інших робіт; піддослідні тварини;

- інші матеріали для навчальних цілей і науково-дослідних робіт; дорогоцінні й інші метали для протезування

232 „Продукти харчування"

Обліковуються продукти харчування в установах, у кошторисах яких передбачені витрати за кодом економічної класифікації видатків 1133 „Продукти харчування"

233 „Медикаменти і перев 'язувальні засоби"

Обліковуються медикаменти, компоненти, бактерицидні препарати, сироватки, вакцини, кров, плівка для рентгенівських знімків, матеріали для проведення аналізів і перев'язувальних засобів, дрібний медичний інвентар (термометрів, ланцетів, пінцетів, голок тощо) в установах, у кошторисах яких передбачені асигнування за кодом 1132 „Медикаменти і перев'язувальні матеріали", а також обліковуються допоміжні і аптечні матеріали у медичних закладах, що мають власні аптеки

234 „Господарські матеріали і канцелярське приладдя" Обліковуються господарські матеріали і канцелярське приладдя, які використовуються для поточних потреб установи (електричні лампи, мило, щітки тощо), будівельні матеріали для капітального і поточного ремонту. Обліковуються медикаменти і перев'язувальні матеріали в установах, у кошторисах яких передбачені кошти за кодом економічної класифікації видатків 1131 „Предмети, матеріали, устаткування й інвентар". У невеликих установах канцелярське приладдя (папір, олівці тощо) і медикаменти (за винятком спирту і дорогих медикаментів), придбані й одночасно видані на поточні потреби, можуть відразу списуватися на фактичні видатки з відображенням їхньої загальної вартості за дебетом і кредитом субрахунка 234 „Господарські матеріали і канцелярське приладдя". На документах, які підтверджують придбання й одержання цих цінностей, повинен бути підпис особи, яка їх отримала

235 „Паливо, горючі і мастильні матеріали"

Облік усіх видів палива, горючих і мастильних матеріалів, що знаходяться на складах або в коморах, а також безпосередньо у матеріально відповідальних осіб (дров, вугілля, торфу, бензину, газу, мазуту, автолу тощо)

236 „Тара"

Облік оборотної, обмінної тари (бочок, бідонів, ящиків, банок скляних, пляшок тощо), як порожньої, так і такої, що містить матеріальні цінності, із розподілом за групами або видами. Слід звернути увагу:

- тара обліковуються за цінами, що зазначені у рахунках постачальників;

- при поверненні або реалізації тари різниця між ціною придбання і ціною реалізації, відноситься на фактичні видатки

237 „Матеріали в дорозі"

Облік оплачених установами матеріалів за поставками, що не надійшли до кінця місяця на склад, але підтверджених транспортними документами, а також матеріалів груп централізованого постачання і господарського обслуговування, отриманих на склад і нерозподілених по установах. При надходженні матеріалів оприбутковуються за відповідними субрахунками обліку матеріалів

238 „Запасні частини до транспортних засобів, машин і обладнання"

Облік запасних частин, призначених для ремонту і заміни відпрацьованих частин машин (медичних, електронне - обчислювальних тощо), устаткування, тракторів комбайнів, транспортних засобів (моторів, автомобільних шин, включаючи покришки, камери й обідні стрічки тощо), що не обліковуються на субрахунку 105 „Транспортні засоби". Облік запасних частин ведеться за найменуваннями, марками, заводськими номерами, кількістю, вартістю і матеріально відповідальними особами.

239 „Інші матеріали'

Облік сіна, вівса, інших видів кормів і фуражу для худоби й інших тварин, а також насіння, добрива, та інші матеріали, не передбачені субрахунками 231-238

За дебетом субрахунків рахунку 23 обліковуються матеріали і продукти харчування, що придбані установою. При цьому кредитується відповідний субрахунок рахунку класу 3 „Кошти, розрахунки та інші активи", 6 „Поточні зобов'язання".

За кредитом субрахунку рахунку 23 здійснюється списання матеріалів і продуктів харчування. При цьому кредитується відповідний субрахунок класу 8 „Витрати".

Слід зазначити, що порядок ведення обліку продуктів харчування в данин час регламентований галузевими інструкціями охорони здоров'я, освіти, військових формувань.

7.2.5 Облік готової продукції та продукції сільськогосподарського виробництва

Готова продукція - це продукція (виріб, напівфабрикат, робота, послуга), яка пройшла всі стадії обробки в даній установі та всі стадії технологічного випробування, відповідає технічним умовам і стандартам, не потребує обробки в Цій установі і здана на склад.

Готова продукція -- це матеріальний результат виробничої діяльності бюджетної установи.

Для обліку готових виробів, виготовлених у виробничих (навчальних) майстернях, а також готової друкованої продукції призначений рахунок 24 „ Готова продукція

241 „Вироби виробничих « (навчальних) майстерень "

Облік готових виробів, виготовлених у виробничих (навчальних) майстернях, а також готової друкарської продукції. Облік ведеться за фактичною собівартістю

Продукція підсобних сільських і навчально-дослідницьких господарств протягом року обліковується на рахунку 25 „Продукція сільськогосподарського виробництва".

251 „Продукція підсобних (навчальних) сільських господарств "

Облік продукції підсобних сільських і навчально-дослідних господарств. Облік ведеться за плановою собівартістю. На підставі річних калькуляцій планова собівартість продукції наприкінці року приводиться у відповідність із фактичною собівартістю.

7.3 Порядок проведення інвентаризацій запасів та відображення її результатів в обліку

Бюджетні установи й організації повинні проводити інвентаризацію матеріалів, продуктів харчування, палива, малоцінних і швидкозношуваних предметів та інших матеріальних цінностей за місцем зберігання та за матеріально відповідальними

Інвентаризації підлягають все майно установи, незалежно від їх місцезнаходження.

Основними завданнями інвентаризації є:

- виявлення фактичної наявності матеріальних цінностей;

- виявлення не використовуваних матеріальних цінностей;

- дотримання умов зберігання матеріальних цінностей, а також правил утримання та експлуатації матеріальних цінностей;

- перевірка реальної вартості обліковуваних на балансі матеріальних цінностей

Проведення інвентаризації є обов'язковим:

1) перед складанням річної бухгалтерської звітності;

2) при зміні матеріально відповідальних осіб (на день прийняття-передання справ);

3) при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей на день установлення таких фактів;

4) після пожежі або стихійного лиха (повені, землетрусів та ін.), терміново після ліквідації пожежі або стихійного лиха;

5) у випадку ліквідації установи;

6) згідно з розпорядженням судових та слідчих органів;

7) при передачі майна установи в оренду;

8) при передачі підприємств, установ, організацій або їх структурних підрозділів з одного підпорядкування в інше (на встановлену дату передачі).

Відповідальність за організацію інвентаризації, правильне та своєчасне її проведення несе керівник установи.

Весь процес проведення інвентаризації можна представити у вигляді схеми:

Для окремих видів запасів встановлено індивідуальну періодичність проведення інвентаризації

Періодичність проведення інвентаризації певних об'єктів бюджетної установи

Інвентаризаційний об'єкт	Періодичність проведення інвентаризацій
Музейні цінності	Встановлюється Міністерством культури України
Бібліотечні фонди	1 раз на 5 років
Малоцінні та швидкозношувані предмети: - у міністерствах, органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях, інших управліннях (відділах) - в інших установах	не менше 1 разу на 2 роки не менше 1 разу на рік
Дорогоцінні метали, каміння (навіть якщо вони містяться у брухті та відходах) та вироби з них	2 рази на рік (станом на 1 січня та 1 липня)
Спирт	Не менше 1 разу на квартал
Продукти харчування	Не менше 1 разу на квартал
Сировина і матеріали	Не менше 1 разу на рік (не раніше 1 жовтня)
Готова продукція
Інші матеріали	Не менше 1 разу на рік (не раніше 1 жовтня)
Пальне	Не менше 1 разу на рік (не раніше 1 жовтня)

ТЕМА 8. ОБЛІК ВИРОБНИЧИХ ВИТРАТ

План

8.1 Поняття та склад витрат, пов'язаних із виробничою діяльністю бюджетних установ

8.2 Облік витрат і продукції виробничих майстерень

8.3 Облік витрат і продукції підсобних сільських господарств

8.4 Облік витрат на науково-дослідні роботи за договорами

8.1 Поняття та склад витрат, пов'язаних із виробничою діяльністю бюджетних установ

Поняття „виробництво" має місце і у бюджетній сфері, адже діяльність навчально-виробничих майстерень та підсобних (сільськогосподарських) господарств при бюджетних установах передбачена чинним законодавством. Поза тим, потребують відображення в обліку і проведення витрат на науково-дослідні роботи, виготовлення експериментальних приладів тощо.

Отже, для обліку витрат на виробництво планом рахунків бухгалтерської обліку передбачено рахунок 82 „Виробничі витрати", який розподіляється на шість субрахунків

821 „Витрати виробничих (навчальних) майстерень".

822 „Витрати підсобних (навчальних) сільських господарств"

823 „Витрати на науково-дослідні роботи за договорами"

824 „Витрати на виготовлення експериментальних пристроїв"

825 „Витрати на заготівлю і переробку матеріалів".

826 „Видатки до розподілу",

8.2 Облік витрат і продукції виробничих майстерень

Виробничі (навчальні) майстерні при бюджетних установах є їхніми структурними підрозділами і виконують функції із трудової підготовки, трудової терапії контингенту майбутніх фахівців, хворих. Продукція, яка виготовляється виробничими (навчальними) майстернями, використовуєть самими бюджетними установами, а також і може реалізовуватися за певних умов.

За своєю побудовою облік витрат і продукції виробничих майстерень близький до обліку в промисловості. У Плані рахунків передбачено такі рахунки:

№ 241 „Вироби виробничих (навчальних) майстерень";

№ 721 „Реалізація виробів виробничих (навчальних) майстерень";

№ 821 „Витрати виробничих (навчальних) майстерень";

№ 826 „Витрати до розподілу".

Об 'єктами обліку витрат є центри їх виникнення (дільниці, відділи). Об'єктами калькулювання виступає партія однорідних виробів, а калькуляційною одиницею - одиниця продукції чи виріб.

Аналітичний облік витрат ведуть за видами виробів (партіями) і за статтями витрат у картках

8.3 Облік витрат і продукції підсобних сільських господарств

Бюджетні установи можуть мати свої підсобні сільськогосподарські підрозділи, які частково забезпечують зазначені установи сільськогосподарською продукцією, а решту реалізують на сторону.

Слід зазначити, що сільськогосподарське виробництво має низку особливостей, які впливають на побудову обліку витрат і методику калькулювання собівартості сільськогосподарської продукції:

- сезонний характер виробництва;

- вплив погодних чинників;

- отримання від виробництва основної та побічної продукції;

Для відображення операцій із виробництва сільськогосподарської продукції призначені субрахунки:

- № 21 „Тварини на вирощуванні та відгодівлі";

- №251 „Продукція підсобних (навчальних) сільських господарств";

- № 822 „Витрати підсобних (навчальних) сільських господарств";

- № 722 „Реалізація продукції підсобних (навчальних) господарств";

- № 826 „Витрати до розподілу".

Об'єктами обліку витрат є галузі рослинництва і тваринництва.

Об'єктами калькулювання собівартості продукції підсобних господарств виступають різнорідні культури землеробства та різні види основної продукції тваринництва.

Калькуляційними одиницями є один центнер, кілограм, тонна продукції рослинництва, один літр молока, одна голова ВРХ або молодняку тощо.

8.4 Облік витрат на науково-дослідні роботи за договорами

Особливості наукового виробництва впливають на методику та організацію обліку витрат на науково-дослідні роботи (НДР). До них належать:

- невизначеність, імовірний характер отриманого результату. Ця риса означає відсутність прямого зв'язку між витратами ресурсів і результатами. Однакові витрати можуть привести до зовсім різних результатів. Можливе отримання негативного результату;

- творчий характер праці, роль особистого чинника, непередбачуваність творчих досліджень;

- нематеріальність, інформаційний характер продукції. Результатом цього є невідчужуваність, складність вимірювання результату діяльності, що ускладнює оцінювання як роботи, так і працівника. Уявлення щодо нематеріальності наукової продукції не суперечить тому, що ця інформація передбачає наявність матеріального носія і не втрачає своєї інформаційної сутності;

- неповторність - науковий пошук завжди спрямований на отримання нових результатів. На відміну від матеріального виробництва, де кожна одиниця продукції здебільшого повторює попередню, а дотримання стандартів є обов'язковим, у науці не може створюватися результат, уже отриманий раніше;

- циклічність - кожна НДР є разовим процесом. Цикл може бути достатньо тривалим, що зумовлює часовий розрив між витратами ресурсів і отриманням результатів. Упродовж циклу продукція, як правило, не може видаватися й використовуватися частинами;

- у науці частка живої праці набагато більша, ніж у більшості галузей матеріального виробництва. Це дістає відображення у питомій вазі заробітної плати;

- предметами праці є об'єкти дослідження і вже нагромаджені знання, які зазнають впливу так само, як і в матеріальному виробництві, але в науковому виробництві вони виступають не як сировина для подальшого перетворення її на матеріальний продукт, а як джерело інформації про результати впливу на нього.

Ці та інші особливості наукового виробництва є базовими під час побудови обліку витрат на НДР за договорами із замовниками.

Витрати, що включаються до собівартості НДР, групують за видами витрат (елементами, статтями), темами, календарними періодами, місцем виконання НДР (відділами, секторами, лабораторіями). Основними статтями витрат, за якими здійснюють планування, облік і калькулювання собівартості НДР, є:

- витрати на оплату праці;

- нарахування на заробітну плату;

- матеріали;

- паливо і опалення для науково-виробничих цілей;

- витрати на наукові відрядження;

- спецобладнання для наукових (експериментальних) робіт;

- витрати на оплату робіт сторонніх організацій;

- інші прямі витрати;

- накладні витрати.

Мають певні особливості також склад накладних витрат і порядок їх списання на окремі теми. Облік витрат на виробництво в наукових установах організується на основі позамовного методу. Об'єктом обліку витрат і калькулювання виступає науково-дослідна тема (замовлення, експедиція), яка виконується за договором із замовником.

Для обліку витрат на виробництво НДР і розрахунків із замовниками призначені рахунки різних класів, кожен із яких має свою побудову та призначення, яке реалізується в назві рахунка:

- субрахунок № 351 „Розрахунки із замовниками з авансів на науково-дослідні роботи";

- субрахунок № 634 „Розрахунки із замовниками за науково-дослідні роботи, що підлягають оплаті"

- субрахунок № 635 „Розрахунки із залученими співвиконавцями для виконання робіт за господарськими договорами";

- субрахунок № 723 „Реалізація науково-дослідних робіт за договорами";

- субрахунок № 823 „Витрати на науково-дослідні роботи за договорами";

- субрахунок № 826 „Витрати до розподілу".

Якщо в процесі виконання робіт за темою встановлено перевищення фактичних витрат над вартістю, передбаченою договором, проводиться аналіз причин, які зумовили відхилення. У разі, якщо вказане перевищення виникло через причини, які не залежать від виконавця, договірна вартість робіт за темою перевіряється ще раз із представником замовника і за його згоди може бути переглянута під час кінцевого прийняття робіт.

ТЕМА 9. ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ

План

9.1 Загальні засади обліку власного капіталу в бюджетних установах

9.2 Облік фондів у необоротних активах та у МШП

9.3 Облік результатів переоцінок

9.1 Загальні засади обліку власного капіталу в бюджетних установах

У бюджетних установах під власним капіталом розуміють сукупність фондів необоротних активів і МШП бюджетної установи та результатів її діяльності. Загалом це частина активів, що забезпечує функціонування та нормальний ритм роботи із здійснення основних функцій бюджетною установою. Власний капітал виступає гарантом організації діяльності бюджетної установи.

Таким чином, величина власного капіталу бюджетних установ є сумою вартісного вираження фондів (необоротних активів, МШП, незавершеного капітального будівництва) і результату виконання кошторисів. Тому надалі йтиметься про облік фондів і результатів діяльності, які є вираженням власного капіталу бюджетних установ.

Основою ведення бухгалтерського обліку фондів і результатів діяльності бюджетних установ є первинні документи. Спеціальних документів для фіксації господарських операцій з власним капіталом не передбачено, тому підставою для відображення змін фондів і результатів діяльності є інші документи

Суцільна та безперервна реєстрація в документах даних про всі господарські операції, що здійснюються в бюджетних установах, дозволяє одержати достовірну інформацію про стан необоротних активів, вартість МШП, які належать установам (за допомогою оцінки величини фондів у необоротних активах та у малоцінних і швидкозношуваних предметах), результати виконання кошторисів, а також про зміну вартості активів.

9.2 Облік фондів у необоротних активах та у МШП

Відповідно до основного принципу ведення бухгалтерського обліку - подвійного запису - кожна трансакція відображається, як за активом, так і за пасивом. З огляду на це, прослідковується певний зв'язок з окремими субрахунками.

Для обліку фонду в необоротних активах призначено рахунок 40 „Фонд у необоротних активах", який має субрахунок

401 „Фонд у необоротних активах за їх видами" та субрахунок

402 „Фонд у незавершеному капітальному будівництві".

401 „Фонд у необоротних активах за їх видами" 402 „Фонду незавершеному капітальному будівництві".	- обліковуються вкладення, спрямування коштів на придбання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів і нематеріальних активів (з урахуванням зносу), що перебувають у безпосередньому розпорядженні установи. Величина фонду залежить від ступеню зношення необоротних активів установи та дорівнює різниці між первісною ч вартістю необоротних активів і їх зносом. - обліковуються витрати за незакінченими або закінченими, але не зданими в експлуатацію об'єктами капітального будівництва

Вартість придбаних необоротних активів відображається записом за дебетом субрахунків класу 1 „Необоротні активи" та кредитом субрахунків класу 3 „Кошти, розрахунки та інші активи" та класу 6 „Поточні зобов'язання". Одночасно проводиться другий запис за кредитом субрахунку 401 „Фонд у необоротних активах за їх видами" та дебетом відповідного субрахунку класу 8 „Витрати".

При безоплатному отриманні необоротних активів проводиться запис у кредит субрахунків 401 „Фонд у необоротних активах за їх видами" і відповідного

При вибутті, ліквідації та безоплатній передачі необоротних активів дебетується субрахунок 401 „Фонд у необоротних активах за їх видами" і відповідний субрахунок рахунку 13 „Знос необоротних активів" (на суму зносу) і кредитуються відповідні субрахунки класу 1 „Необоротні активи".

Таким чином, будь-який рух необоротних активів, зменшення їх вартості внаслідок зносу знаходить своє відображення у величині фонду в необоротних активах. У зв'язку з цим аналіз величини фонду дозволяє оцінити загальний стан необоротних активів розпорядника бюджетних коштів.

З метою законного утворення власного капіталу необхідно врахувати і вимоги наказу Міністерства фінансів України від 27.12.2001 року за №604 „Про бюджетну класифікацію та її запровадження" та Наказу Державного казначейства України № 181 від 30 вересня 2005 р. Даним наказом регламентовано джерела придбання необоротних активів, тобто виділення бюджетних асигнувань на відповідні коди економічної класифікації (КЕКВ).

Переважно для утворення необоротних активів використовують КЕКВ 2000 „Капітальні видатки", а точніше КЕКВ 2100 „Придбання основного капіталу", на який виділяються призначення на виконання вищевказаних цілей.

Придбання основного капіталу ГКЕКВ 2100) передбачає витрати на нові або існуючі товари тривалого користування, які купують або створюють власними силами. До основних засобів належать необоротні активи, що мають матеріальну форму і вартість яких, без податку на додану вартість, становить понад 1000 гривень за одиницю (комплект), та інші матеріальні цінності, термін експлуатації яких більше одного року. Сюди ж належать такі види товарів тривалого користування, як нерухомі основні фонди, в тому числі житлові споруди, меблі, обладнання, прилади, а також рухомі основні засоби, такі, як транспортні засоби, устаткування тощо. Ця категорія охоплює також платежі, направлені на модернізацію, продовження терміну служби основного капіталу, підвищення його продуктивності, покращення віддачі основних фондів.

Для обліку фонду в малоцінних і швидкозношуваних предметах призначено рахунок 41 „Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах" та його єдиний субрахунок 411 „Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах за їх видами". На даному субрахунку обліковують вартість малоцінних і швидкозношуваних предметів, що перебувають у безпосередньому розпорядженні установи і термін експлуатації яких не перевищує один рік. Даний субрахунок за своїм змістом і призначенням аналогічний субрахунку 401 „Фонд у необоротних активах за їх видами".

Вартість придбаних малоцінних і швидкозношуваних предметів записується в кредит субрахунку 411 „Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах за їх видами" і в дебет відповідного субрахунку класу 8 „Витрати". На суму малоцінних і швидкозношуваних предметів, які вибули з експлуатації, проводиться запис за дебетом субрахунку 338

411 „Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах за їх видами" і за кредитом субрахунку 221 „Малоцінні та швидкозношувані предмети, що знаходяться на складі і в експлуатації".

Необхідно врахувати, що залишок на субрахунку 411 „Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах за їх видами" повинен дорівнювати сумі залишків на субрахунку 221 „Малоцінні та швидкозношувані предмети, що знаходяться на складі і в експлуатації".

Аналогічно, як і з придбанням необоротних активів, слід врахувати вимоги вищевказаного наказу Мінфіну та ДКУ. Для створення власного капіталу у малоцінних та швидкозношуваних предметах використовуються, переважно, призначення за КЕКВ 1130 „Придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки". До цієї категорії належить придбання всіх предметів і матеріалів, оплата послуг, за винятком капітальних активів.

Ця категорія включає закупівлю матеріалів, канцелярського обладнання, предметів для поточних господарських потреб та потреб, безпосередньо пов'язаних з профілем діяльності установи чи організації, обладнання вартістю до 1000 гривень, а також швидкозношуваних предметів, що служать менше одного року, продуктів харчування, медикаментів та перев'язувальних матеріалів, довідкових, офіційних та періодичних видань.

9.3 Облік результатів переоцінок

Переоцінка - зміна оцінки вартості майна в зв'язку з матеріальним і моральним зносом, інфляцією, зміною цін (створення нової оцінки вартості товарів, майна, запасів тощо). В бюджетних установах переоцінка здійснюється тільки у випадках, передбачених чинним законодавством.

Рахунок 44 „Результат переоцінок" застосовується для відображення результатів переоцінок матеріальних, нематеріальних і фінансових активів. Він розподіляється на субрахунки:

441 „Переоцінка матеріальних активів";

442 „Інша переоцінка".

Щодо субрахунку 442 „Інша переоцінка" слід врахувати, що у випадку відображення курсової різниці при застосуванні операцій в іноземній валюті, цей субрахунок розподіляється на додаткові субрахунки 442/1 за коштами загального фонду та 442/2 за коштами спеціального фонду бюджету. Крім того, на кожне найменування валюти в обліку відкриваються окремі рахунки третього порядку залежно від виду валюти або рахунків, відкритих в установах банків, наприклад 442/1 1,422/12,422/21,422/22 тощо

Розрахунок переоцінки матеріалів оформлюється у відомості. Після чого записи відображаються в меморіальних ордерах і заносяться до книги „Журнал-головна".

Питання для самоперевірки

1. Дайте визначення фонду у необоротних активах.

2. Відображення в обліку вибуття, ліквідації необоротних активів.

3. Охарактеризуйте рахунок 44.

4. Обліково-економічна характеристика рахунків 40, 41, 43.

5. Поняття та склад власного капіталу.

6. Основні бухгалтерські проведення з обліку результаті виконання кошторису,

Рекомендовані чинні законодавчі та нормативно-правові документи з теми

1. Інструкція з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ. Затверджена ДКУ 30.10.98 р., № 90 із змінами і доповненнями, внесеними згідно з Наказами ДКУ № 122 від 19.07.2001 та№ 184 від 05.10.2005 р.

2. Про операції по річному закриттю рахунків. Лист ДКУ від 22.12.2000 р. № 07-04/1219-9396//Баланс-- 2001.-- № 4 (337).-- С. 25--26

3. Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ від 28.02.2002 № 228 із змінами та доповнення.

ТЕМА 10. ОБЛІК РЕЗУЛЬТАТІВ ВИКОНАННЯ КОШТОРИСІВ

План

10.1 Порядок визначення результатів виконання кошторису за загальним фондом

10.2 Порядок визначення результатів виконання кошторису за спеціальним фондом

10.3 Відображення на рахунках бух обліку

Для визначення результату фінансової діяльності установи від надання державних послуг, реалізованої продукції, надання інших послуг відповідно до кошторису установи (тобто за загальним, так і спеціальним фондами), за результатами року призначено рахунок 43 „Результати виконання кошторисів", який містить наступні субрахунки:

431 „Результат виконання кошторису за загальним фондом",

432 „Результат виконання кошторису за спеціальним фондом".

Порядок визначення фінансового результату виконання кошторису установи доцільно розподілити на два етапи:

1) визначення переліку субрахунків бухгалтерського обліку, які підлягають закриттю заключними оборотами після закінчення року, а також вирішення деяких питань, які виникають під час закриття певних рахунків;

2) відображення фінансового результату в річному балансі установи, взаємна перевірка і аналіз цього показника з даними інших форм звітності.

Перший етап передбачає закриття заключними оборотами, тобто списання на рахунок результату оборотів більшості субрахунків бухгалтерського обліку класу 7 „Доходи", а саме:

701 - „Асигнування з державного бюджету на видатки установи та інші заходи"; 702 - „Асигнування з місцевого бюджету на видатки установи та інші заходи"; 711 - „Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги"; 712 -„Доходи за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ"; 713 -„Доходи за іншими надходженнями спеціального фонду"; 714 - „Кошти батьків за надані послуги"; 721 - „Реалізація виробів виробничих (навчальних) майстерень"; 722 -„Реалізація продукції підсобних (навчальних) сільських господарств"; 723 - „Реалізація науково-дослідних робіт за договорами"; 741 -„Інші доходи бюджетних установ".

Другий етап визначення фінансового результату полягає у відображенні його у звітності. Відповідно до вимог нормативних документів, фінансовий результат бюджетна установа відображає в розділі І Пасиву балансу в спеціальних рядках „Результат виконання кошторису за загальним фондом", "Результат виконання кошторису за спеціальним фондом" та „результат переоцінки".

Від'ємне значення субрахунків 431 „Результат виконання кошторису за загальним фондом", 432 „Результат виконання кошторису за спеціальним фондом" свідчить про нестачу фінансування або недостатність надходжень доходів за спеціальним фондом (у разі надання платних послуг або отримання грантів, подарунків), для забезпечення поточних потреб установи тобто негативний результат використання коштів свідчить про те, що видатки бюджетної установи перевищують її доходи.

Позитивне значення субрахунків 431 „Результат виконання кошторису за загальним фондом", 432 „Результат виконання кошторису за спеціальним фондом" говорить про те, що фінансування із загального фонду або доходів спеціального фонду протягом року було отримано більше, ніж здійснено видатків, або ж інший варіант: у кінці року було здійснено придбання матеріальних цінностей, які на 1 січня ще не витрачені на видатки установи, або ж є дебіторська заборгованість внаслідок здійснення попередньої оплати за матеріальні цінності, отримані послуги.

Результати складання кошторису записуються в книгу „Журнал-головна" і відображаються у звітності.

Відображення інформації про облік фондів і результатів діяльності в облікових регістрах і звітності наводиться в табл. 8.2.

Слід звернути увагу, що у ф. №1 „Баланс" результат виконання кошторису визначається за звітний рік. Протягом проміжних квартальних-звітних періодів значення результату, як правило, є незмінним. Виключення становлять випадки, коли результат змінюється внаслідок виправлення помилки в звітності попереднього періоду, списання дебіторської або кредиторської заборгованості тощо. Така зміна законодавче передбачена за умови належно оформлених документів. Якщо результат попереднього періоду не підлягав вказаним коригуванням, то він зміниться лише після результату виконання кошторису звітного періоду.

Питання для самоперевірки

1 Етапи визначення фінансового результату виконання кошторису бюджетної установи;

2 Який порядок визначення результатів виконання кошторису за загальним фондом.

3 Необхідність переоцінки матеріальних, нематеріальних та фінансових активів.

4 В яких облікових регістрах і формах звітності відображається інформації про фонди і результати діяльності бюджетних установ

Размещено на Allbest.ru

...