Розвиток бухгалтерського обліку банків України

П(с)БО 26 «Виплати працівникам»

МСБО 19 «Виплати працівникам»

МСБО 26 «Облік і звітність щодо програм пенсійного забезпечення»

П(с)БО 27 « Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність»

МСБО 35 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність»

П(с)БО 28 «Зменшення корисності активів»

МСБО 36 «Зменшення корисності активів»

П(с)БО 29 «фінансова звітність за сегментами»

МСБО 14 «Звітність за сегментами»

П(с)БО 30 «Біологічні активи»

МСБО 41 «Сільське господарство»

П(с)БО 31 «Фінансові витрати»

МСБО 23 «Витрати на позики»

П(с)БО 32 «Інвестиційна нерухомість»

МСБО 40 « Інвестиційна нерухомість»

МСБО 1 вимагає розкриття певної інформації безпосередньо в балансі, звіті про прибутки і збитки, про зміни власному капіталі, а також у примітках, тоді як ці питання у вітчизняному законодавстві регулюються такими П(с)БО: 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», 2 «Баланс», 3 «Звіт про фінансові результати», 5 «Звіт про власний капітал». П(с)БО 1 визначає мету, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів. П(с)БО 2, 3, 5 визначають зміст і форми балансу, звіту про фінансові результати, звіту про власний капітал, а також основні вимоги до розкриття їх статей[53,с.174].

Хоча П(с)БО та МСФЗ мають однакову концептуальну основу, між ними є певні концептуальні відмінності (Табл.3.2.), певна невідповідність, яка суттєво посилилась з 1 січня 2005 р. після прийняття нових стандартів (МСФЗ) і внесення змін до більшості раніше прийнятих стандартів (МСБО). Так, у П(с)БО повністю відсутні положення, адекватні МСФЗ 1 «Перше застосування МСФЗ», 2 «Платіж на основі акцій», 4 «Страхові контракти», 7 «Фінансові інструменти: розкриття» та МСБО 26 «Облік та звітність за програмами».

Таблиця 3.2.

Концептуальні відмінності між П(с)БО та МСБО.

Принципи та припущення	МСБО	П(с)БО
Безперервність	Припускається, що у підприємства немає ні наміру, ні необхідності припиняти або істотно скорочувати свою діяльність у недалекому майбутньому	Не всі підприємства реально використовують принцип безперервності при підготовці фінансових звітів: частина з них - на межі банкрутства, інші не можуть гарантувати стабільності діяльності підприємства в майбутньому. Крім того, негативна фінансова картина свідомо створюється через “особливості”оподаткуванн
Стабільність облікової політики	Облікова політика підприємства не зазнає будь-яких змін без явної необхідності	Звітність ведеться відповідно до чинних законодавчих положень та норм, які постійно змінюються
Метод нарахування	Доходи (витрати) підприємства відносяться на той період, в якому вони були фактично отримані (понесені)	Доходи та витрати підприємства не завжди відносяться на ті періоди, в яких вони реально мали місце. Наприклад, П(С)БО не дозволяє оцінювати витрати, не підтверджені документально, незважаючи на те, що економічні вигоди, пов'язані з такими витратами, було вже отримано
Суттєвість	У звітність включаються тільки ті облікові позиції, які можуть вплинути на прийняття рішень	Перелік статей звітності визначається Міністерством фінансів України. Процедури обліку деяких несуттєвих елементів є складними та обтяжливими для системи бухгалтерського обліку
Перевага сутності над формою	Результати операцій та угод відображаються відповідно до реального стану речей	Відображення операцій та угод підпорядковується нормативним вимогам, таким чином, форма превалює над змістом
Обачність (консервативність)	Вживаються всі необхідні заходи для зняття невизначеності, аби уникнути завищення активів чи доходів або заниження зобов'язань та витрат	Принцип обачності використовується не завжди. Наприклад, принцип оцінки за найменшою із собівартості або ринкової вартості дуже рідко використовується в українській практиці

пенсійного забезпечення» і 34 «Проміжна звітність», а також тлумаченням МСФЗ. Значні розбіжності з міжнародними стандартами спостерігаються у сфері обліку об'єднання бізнесу, консолідації фінансових звітів, подання інформації про фінансові інструменти та основні засоби.

Проте, навіть коли П(с)БО містять вимоги щодо розкриття інформації в примітках, які в цілому відповідають МСФЗ, існують суттєві відмінності щодо розкриття інформації у фінансовій звітності вітчизняних підприємств. Невідповідність фінансової звітності вимогам МСФЗ зумовлена також жорсткою регламентацією форм фінансової звітності в Україні та відсутністю практичних засобів застосування принципу суттєвості.

Проблема розбіжностей вітчизняного бухгалтерського обліку з міжнародними стандартами відома вже досить давно. Основні розходження між МСФЗ і національної системою обліку повязані з історисно обумовленою різницею в кінцевих цілях використання фінансової звітності. Фінансова звітність, підготовлена відповідно до МСФЗ, використовуєються інвесторами, а також іншими підприємствами та фінансовими інститутами. Фінансова звітність, що складається відповідно до вітчизняної системи обліку, використовується головним чином, органами державного регулювання та статистики.

Внаслідок розбіжностей між П(с)БО і МСФЗ ПАТ Промінвестбанк, який складає звітність за Міжнародними стандартами фінансової звітності з 1997 року, змушений вести паралельний облік згідно з МСФЗ, періодично трансформувати звітність, складену згідно з П(с)БО. Це потребує додаткових витрат часу та матеріальних затрат, залучаються додаткові фахівці, та постійне підвищення кваліфікації банківських бухгалтерів.

При впровадженні Міжнародних стандартів фінансової звітності у методологію бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності ПАТ Промінвестбанку виникають такі проблеми, як:

Ш обмеженість доступу до інформації щодо вимог МСФЗ, тлумачень та останніх змін до них;

Ш неузгодженість та часті зміни окремих законодавчих норм;

Ш відсутність статистичних даних для використання їх в процесі оцінки;

Ш розбіжності між вимогами міжнародних органів;

Ш розбіжності між вимогами щодо визнання активів та їх оцінок з метою бухгалтерського обліку і оподаткування;

Ш відсутність відповідної ринкової інфраструктури;

Ш потреба окремого ведення обліку за міжнародними стандартами або трансформація звітності за П(с)БО у звітність за МСБО

Ш труднощі застосування МСФЗ при обліку специфічних національних об'єктів у різних країнах;

Ш значні видатки на підготовку професійних кадрів, навчання бухгалтерів, зміна організаційної структури, комп'ютеризацію обліку та ін.;

Ш тривалість впровадження (це не місяць і не рік).

При впровадженні методик Міжнародних стандартів фінансової звітнотності в бухгалтерський облік кредитно-депозитних операцій відбуваються такі зміни, як :

- первісне визнання кредитів і депозитів за справедливою вартістю плюс витрати на операції;

- необхідність визнання «прибутку/збитку першого дня» під час надання (залучення) кредитів (депозитів) не за ринковою ставкою;

- затвердження нових особливостей обліку комісій, що є від'ємною частиною доходів/витрат фінансового інструменту;

- опис критеріїв та особливостей обліку припинення визнання кредитів (депозитів);

- встановлення вимог щодо обліку у випадку обміну борговими фінансовими інструментами та змін умов договору, продажу з відстрочкою платежу та визначення за таких обставин справедливої вартості вимоги;

- відміна окремого обліку сумнівної заборгованості, в тому числі за нарахованими доходами;

- облік зменшення корисності кредитів;

- визнання процентного доходу за кредитами зі зменшеною корисністю на балансі;

- зміна підходів до обліку фінансових гарантій.

Під час впровадження МСФЗ відбуваються зміни в бухгалтерському обліку, виникає низка проблем по кожному з цих нововведень у період ускладнення економічної ситуації в Україні та цілому світі загалом, а саме:

1. При визначенні справедливої вартості кредитів (депозитів) та «прибутку/збитку першого дня» виникає неможливість розрахунку справедливої вартості кредиту (депозиту) при відсутності як такого ринку, на якому може здійснюватись «обмін активами або оплата зобов'язань»;

2. Зміни в умовах кредитних договорів можуть призвести до формування резерву в повному обсязі, оскільки згідно з Положенням №279 Правління НБУ, банки повинні встановлювати коефіцієнт резервування на рівні 50% (для стандартної заборгованості) і 100% (для інших категорій) за кредитами в іноземній валюті з позичальниками, у яких немає джерел надходжень валютної виручки.

3. Для формування резервів під зменшення корисності за кредитами потрібно мати докази збиткових подій і за таким кредитом процентний дохід визнаватиметься у меншій сумі, ніж мала б бути за первісних умов. Це призводить до певних технічних складностей під час відображення в обліку визнання процентного доходу (за такими кредитами на дату погашення можуть бути залишки на рахунках неамортизованого дисконту/премії).

4. Згідно з МСБО 1 вважається, що достовірне подання фінансової звітності досягається з відповідністю вимогам МСФЗ, серед яких застосування ефективної процентної ставки під час визначення процентних доходів і витрат, проте цю ставку не завжди можна застосувати.

Треба відзначити, що бурхливий розвиток фінансової сфери потребує узгодженої, прозорої інформації, тому важливим є використання МСФЗ у повному обсязі. Перехід на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та звітності надав змогу зробити прозорою діяльність банків, дав можливість користувачам отримувати достовірну інформацію щодо їх діяльності. Національний банк України в результатів такого переходу має можливість удосконалювати систему нагляду та регулювання діяльності банків, а банки можуть ефективніше здійснювати внутрішній контроль та аналіз господарсько-фінансової діяльності.

Разом з тим процес імплементації МСФЗ потребує змін багатьох інших інформаційних систем, що, в свою чергу, диктує необхідність внесення змін до цілої низки законів та інших нормативно-правових актів законодавства України. Банківська сфера є досить жорстко регульованою, і регулятивна система, нормативні вимоги якої великою мірою будуються на облікових даних, є дуже чутливою до змін положень бухгалтерського обліку. Сучасний рівень розвитку банківської сфери потребує активної роботи над удосконаленням нормативно-правової бази, передусім внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім того, змінюються політична та економічна ситуація в Україні, розвиваються ринки, з'являються нові, більш складні операції, чимдалі більше в капіталах банків України іноземних інвестицій. Усе це потребує періодичного перегляду чинних вимог, а також розробки нових нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку.

Зростають також серйозні проблеми з установами, виконанням та технічним впровадженням. Впровадження вимагає значної підготовки фахівців, які застосовують при складанні фінансової звітності МСФЗ на рівні установ регуляторів фінансових ринків. Отже, потребу в фахівцях МСФЗ відчувають, як правило, підприємства з іноземними інвестиціями, іноземні інвестори та невелика кількість прогресивних керівників українських підприємств. Вітчизняна бухгалтерська система та фінансова звітність просто не зрозуміла для іноземних партнерів, однак для того, щоб мати хоч приблизну уяву про фінансовий та майновий стан банку, їх керівники вимушені були звертатись до фахівців, що були б обізнані з методологією трансформації української фінансової звітності в «міжнародну».

Слід також зупинитися на мовному аспекті, оскільки зміст перекладеного з англійської мови тексту МСФЗ, а також професійна навчальна література з облікового циклу дисциплін не завжди відбиває суть тієї чи іншої економічної категорії. Також гострою є проблема щодо узгодження бухгалтерського і податкового обліку, тому що саме фіскальна політика держави обумовлює прерогативу податкової звітності, яка є інструментом для розрахунку одного показника для суб'єкта господарювання.

Необхідно відмітити, що ефективне впровадження МСФЗ в Україні, як одного з факторів інноваційно-інвестиційного розвитку держави, повинно супроводжуватися створенням методичних рекомендацій відносно застосування міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності; удосконаленням первинної облікової документації з урахуванням умов ринкової економіки та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і фінансової звітності; координацією дій органів державної влади; міжнародною співпрацею в рамках спеціалізованих професійних організацій, тощо.

Через розбіжність в вимогах деяких П(с)БО та МСБО банки змушені вести паралельний облік за МСБО або ж транспортувати звітність, складену за вітчизняними стандартами і вимогами законодавства у звітнсть за МСБО. На мою думку, у кожного з цих методів є свої недоліки і переваги. Перевагами трансформації є мінімальні зміни у внутрішніх технологіях і участь достатньо вузького кола фахівців. Позитивним фактором другого методу є максимальна точність і висока оперативність. На сьогоднішній день переважна більшість звітів за МСФЗ створюється у вітчизняних банках методом трансформації за рахунок створення проміжних таблиць і перенесення за певними алгоритмами інформації з оборотно-сальдової відомості та деталізованого звіту про фінансові результати[54,с.123].

Не зважаючи на всі ці проблеми, які виникають у результаті змін в методології бухгалтерського обліку при впровадженні МСФЗ, на мою думку, перехід на ці стандарти просто необхідний. Він збільшить довіру клієнтів до банків, оскільки, МСФЗ роблять прозорою діяльність банків, дають можливість користувачам отримувати достовірну інформацію щодо банківської діяльності. Також, НБУ в результаті такого переходу має можливість удосконалити систему нагляду та регулювання діяльності банків, а банки можуть ефективніше здійснювати внутрішній контроль та аналіз господарсько-фінансової діяльності. Виграють від цих нововведень усі, проте для адаптації цих стандартів в Україні та для зменшення цих проблем у зв'язку із змінами, які відбуваються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності, необхідно внести зміни до низки законів та нормативно-правових актів.

Вирішення проблем допоможе вдосконалити систему державного регулювання та реформування бухгалтерського обліку, адаптація до ринкових змін, міжнародних стандартів та потреб користувачів, в системі прийняття рішень, що буде позитивною зміною для бухгалтерського обліку загалом.

3.2 Шляхи удосконалення нормативно-методичного регулювання бухгалтерського обліку в банках України

Банківська система відіграє значну роль не тільки на внутрішньому ринку України, але й в розширенні її участі в процесах глобалізації фінансових ринків та інтеграції економіки держави в світову господарську систему. Для досягнення Україною бажаного рівня розвитку економіки необхідне створення ефективного діючого банківського сектору. Тому закономірним було проведення в Україні масштабної реформи у галузі бухгалтерського обліку в цілому та банківському секторі зокрема.

Банківська діяльність є специфічною підприємницькою діяльністю, яка передбачає здійснення у сукупності таких операцій, як залучення у вклади грошових коштів юридичних і фізичних осіб; розміщення залучених коштів від імені банку, на власних умовах та на власний ризик банку; відкриття і ведення рахунків фізичних і юридичних осіб. З огляду на специфіку діяльності операції банків та їх відображення у бухгалтерському обліку регламентуються Національним банком України у рамках загального національного законодавства.

Перебудова системи бухгалтерського обліку і звітності банків - не одноразова акція, а постійний, інтегрований процес, що вимагає подальшого удосконалення. Суть реформування бухгалтерського обліку в банківській системі України полягає у забезпеченні достовірної економічної інформації про реальну вартість активів банку, їхню ризикованість і прибутковість і, відповідно, реальну вартість капіталу банку. З цією метою було введено:

- метод нарахування за активними і пасивними операціями банку;

- механізм для створення прозорої системи резервів на покриття ризиків;

- механізми переоцінок активів банку.

Першочергові завдання щодо реформування бухгалтерського обліку і звітності в банківській системі України охоплювали блоки питань, кожний з яких був окремим великим проектом, а саме:

· зміна ідеології бухгалтерського обліку фінансових інструментів, що забезпечило підходи до їхнього обліку за ринковою вартістю;

· зміна Плану рахунків бухгалтерського обліку і підходів до його побудови;

· принципово нова організація аналітичного обліку банку, що забезпечує можливість одержання будь-якої необхідної інформації;

· поділ в окремі підсистеми управлінського і податкового обліку з метою формування управлінської і податкової звітності;

· перехід на прогресивну форму організації збору економічної інформації від банків за економічними показниками;

· зміна руху потоків інформації в електронному вигляді від банків;

· технічне забезпечення названих проектів при одночасній зміні всіх підсистем з обслуговування бухгалтерського обліку, звітності, платежів і засобів захисту, а також адаптації цих підсистем до експлуатації в реальних умовах при великих обсягах інформації.

Реалізація цих проектів відбувалася шляхом розробки концептуально нових методологічних нормативно-правових документів, що регламентують порядок бухгалтерського обліку фінансових інструментів за міжнародними принципами, а також розроблено порядок складання і структуру фінансових звітів.

Порядок ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності в банках встановлює Національний банк України відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Згідно з Законом України «Про банки і банківську діяльність» банки мають організовувати бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на основі правил, установлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та положень (стандартів) України.

З огляду на міжнародні тенденції щодо глобалізації економічних процесів, розвиток і вдосконалення міжнародних стандартів фінансової звітності, Національний банк України проводить політику, спрямовану на подальше удосконалення процедур бухгалтерського обліку і фінансової звітності в банках України, з метою забезпечення її прозорості і запобігання використання банківської системи для відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом, сприяння процесу інтеграції до Європейського товариства.

Крім того, згідно зі Стратегією застосування міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні, затвердженою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 №911-р, одним з основних напрямків реалізації зазначеної стратегії є створення законодавчих та організаційних передумов до запровадження міжнародних стандартів для складання фінансової звітності суб'єктами господарювання [12]. У межах цього напрямку найпершим заплановано законодавче врегулювання порядку застосування міжнародних стандартів, зокрема, обов'язкове складання з 2010 року фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності згідно з міжнародними стандартами підприємствами-емітентами, цінні папери яких перебувають у лістингу організаторів торгівлі на фондовому ринку, банками і страховиками, а також за власним рішенням - іншими емітентами цінних паперів і фінансовими установами.

З огляду на сказане очевидно, що бухгалтерський облік та складання фінансової звітності у банківській сфері будується насамперед на нормах міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням національного законодавства та специфіки розвитку економіки України. Тому Національний банк України під час розробки нормативно-правової бази з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності орієнтується саме на вимоги МСФЗ.

Разом з тим, змінюється політична і економічна ситуація в Україні, розвиваються ринки, з'являються нові, більш складні операції, чимдалі більше в капіталах банків України іноземних інвестицій. З моєї точки зору, усе це вимагає періодичного перегляду чинних вимог, розробки нових нормативно-правових актів НБУ з бухгалтерського обліку.

З огляду на зазначене, у нормативно-правову базу НБУ за останні роки було внесено такі основні зміни:

Ш затверджено нову редакцію Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України;

Ш внесено зміни до Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат в банках України стосовно методу ефективної ставки відсотка;

Ш внесено зміни до Правил бухгалтерського обліку операцій з документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями в банках України стосовно обліку резервних акредитивів;

Ш затверджено нову редакцію та зміни до Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України, у тому числі - стосовно обліку інвестиційної нерухомості;

Ш затверджено Інструкцію з бухгалтерського обліку операцій з похідними фінансовими інструментами в банках України;

Ш внесено зміни до Інструкції про порядок складання і оприлюднення фінансової звітності банків України з метою приведення форм фінансової звітності до оновлених вимог бухгалтерського обліку операцій банків, а також відображення у звітності інформації за сегментами, з урахуванням впливу інфляції тощо;

Ш внесено зміни до Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про його застосуванню з метою надання банкам можливості обліку нових операцій та відображення інформації у відповідності до вимог НБУ;

Ш відмінено Правила ведення аналітичного обліку в банках України та одночасно внесено відповідні зміни до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Правил організації статистичної звітності;

Ш внесено зміни до Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України щодо обсягу відповідальності керівників та змісту управлінського обліку та управлінської звітності.

На сьогоднішній день процедури бухгалтерського обліку та фінансової звітності банків України регулюють нормативно-правові акти, які розроблені та супроводжуються Департаментом бухгалтерського обліку НБУ. Сучасна система регулювання бухгалтерського обліку України була запозичена з часів планової економіки, і її методи залишилися адміністративними. Це, зрозуміло, потребувало реформування. Але й проведення реформ, на думку багатьох дослідників цього питання, не дало достатнього ефекту. Тому необхідно і далі удосконалювати нормативно-правову базу з метою приведення її у відповідність до вимог МСФЗ та економічної ситуації в країні.

Зараз банківська система знаходиться на новому етапі впровадження МСФЗ. Здійснюється подальша адаптація відповідно до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності шляхом удосконалення діючих нормативно-правових актів Національного банку України.

Запровадження принципів і методів МСФЗ в Україні здійснюється в умовах наявної системи державного регулювання бухгалтерського обліку. Правова система України суттєво обмежує можливості легалізації міжнародних стандартів, створених міжнародним неурядовим органом, що зумовлено насамперед такими чинниками:

Ш відсутністю зв'язку між положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та законами і кодексами, які впливають на застосування міжнародних стандартів фінансової звітності;

Ш збереженням суттєвого впливу податкових норм і правил на організацію бухгалтерського обліку та впливу урядових органів на процеси розробки і прийняття положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

Ш визначенням П(с)БО, на відміну від МСФЗ, не лише вимог до фінансової звітності, а й методологічних засад формування інформації у бухгалтерському облікові.

Для подолання вказаних невідповідностей необхідно залучати до процесу розробки стандартів усіх зацікавлених сторін, врахування досвіду фахівців різних галузей, Міністерства фінансів, Державного казначейства України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, Державної комісія з регулювання ринків фінансових послуг, Національного банку України, громадських професійних організацій бухгалтерів і аудиторів, вищих навчальних закладів і профільних науково-дослідницьких організацій, великих, середніх і малих підприємств, що особливо актуально в умовах зміни підходів до регулювання обліку на рівні галузевих міністерств і відомств.

У банках України на вимогу міжнародних фінансових організацій нові норми обліку і звітності були упроваджені прискореними темпами. За результатами проведеної в цьому напрямі роботи можна зробити висновок : для України прийняті визнані в світовій практиці норми обліку - їх лише слід адаптувати до чинного законодавства. Така адаптація досить складна і проблематична процедура, адже крім правового аспекту необхідно визначитися також із економічною інтерпретацією. Як показала практика, найбільша небезпека криється в спробах механічного перенесення міжнародних стандартів в ту або іншу економіку. Впровадженню певної облікової норми повинне передувати глибоке розуміння її економічної суті. Звертаючись до досвіду інших країн, можна побачити багаточисленні упущення банків, пов'язані з інтерпретацією деяких положень при переході на міжнародні стандарти фінансової звітності.

З погляду Міністерства фінансів України, перш за все необхідно окреслити правовий аспект проблем, що виникають при впровадженні МСФЗ, оскільки на сьогодні поки що невизначена процедура включення міжнародних стандартів у правове поле України. Відповідно до Конституції України суб'єкти господарювання зобов'язані виконувати тільки норми, що встановлені законодавством, тобто проблема полягає у визначенні шляху включення міжнародних стандартів в правове поле України. Відомо, що не всі вимоги МСФЗ можуть бути реалізовані при складанні звітності [42,с.235]. Наприклад, це торкається альтернативного підходу до оцінки активів за справедливою вартістю або відображення в обліку та звітності інвестиційної власності тощо. Проблеми правового характеру можна інакше назвати проблемами імплементації міжнародних стандартів фінансової звітності. Їх Україна має вирішувати самостійно, враховуючи міжнародний досвід та реалії національної економіки.

Впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності в ПАТ Промінвестбанку вимагає підготовки фахівців, які володіють методологією трансформації української фінансової звітності в міжнародну. Тому підготовка викладацького персоналу і навчання бухгалтерів з урахуванням вимог міжнародних стандартів бухгалтерського обліку на сьогодні є важливим завданням для банку. З цією метою в жовтні 1997 року на базі Промінвестбанку був створений Київський інститут банківської справи. Мотивами створення інституту стало зростання потреб банку в прискореному його забезпеченні спеціалістами банківського профілю за умов зростання розвитку банку, його домінуючої ролі в інвестиційній сфері. КІБС готує спеціалістів тільки для Промінвестбанку, а тому проблеми працевлаштування не існує. Особливістю інституту є те, що він діє як система «Інститут - Банк», що сприяє вчасному закріпленню теоретичних знань в діючому відділенні банку, яке знаходиться в одному приміщенні з інститутом. Зараз в інституті працюють досвідчені педагоги, доценти, професори, академіки а також працівники Промінвестбанку. Високопрофесійні викладачі ВУЗУ передають свій досвід студентам, навчаючи їх за прогресивною та ефективною методикою, використовуючи нові інформаційні технології. Студенти вузу навчаються веденню банківської справи і зокрема банківського обліку згідно вимог законодавства, міжнародних стандартів фінансової звітності. Всі отримані знання студенти засвоюють під час проходження практик, які проходять по відділеннях ПАТ Промінвестбанку. Крім того на базі інституту проходять періодично підвищення кваліфікації і працівники Промінвестбанку. Промінвестбанк приділяє велику увагу навчанню своїх працівників, адже сучасний банківський працівник, повинен постійно вчитися і вдосконалювати свої знання, бути висококваліфікованим фахівцем, розуміти сучасні проблеми розвитку економіки України. Основними компонентами професійної кваліфікації бухгалтерів є відповідна освіта і досвід роботи. Велику роботу було проведено комютерними працівниками Промінвестбанку і працівниками бухгалтерії по впровадженню міжнародних стандартів фінансової звітності. Нове покоління програмістів - Т.В. Крапив'янська, О.В. Патлякевич, Ю.В. Юрченко, С.А. Рибаков, Р.М. Ясько, С.Ю. Кринько на чолі з досвідченими фахівцями в справі комп'ютеризації О.М. Гуком, М.В. Єрмаковим, О.Г.Андрійцем, В.Б. Шишигіним та іншими зіграли значну роль у розробці програмного забезпечення та функціонуванні електронної системи розрахунків [41,с.149]. Стратегічним напрямом діяльності банку було нарощування матеріально-технічної бази як комп'ютерного центру, так і всіх установ. Було розроблено нову програму обробки документів «Операційний день банку», яка ґрунтувалась на локальній комп'ютеризації відділень та здійсненні розрахунків через Центр комутаційного зв'язку Комп'ютерного центру Промінвестбанку. На сьогоднішній день питання подальшого вдосконадення інформаційних технологій стоїть на першому місці. Банк постійно вдосконалює, розробляє та впроваджує інформаційні технології, програмне забезпечення для ведення бухгалтерського обліку за міжнародними стандартами фінансової звітності.

Ефективне впровадження МСФЗ в діяльність банків України має супроводжуватися створенням методичних рекомендацій відносно застосування міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, міжнародною співпрацею в рамках спеціалізованих професійних організацій.

Практичне застосування норм П(с)БО вимагає професійного судження щодо визнання, оцінки та розкриття інформації у фінансовій звітності. Для цього необхідно:

- визначити підрозділи, які відповідають за надання інформації та експертних оцінок, необхідних для прийняття рішень щодо питань, пов'язаних із фінансовою звітністю;

- передбачити в П(с)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» норму, що вимагає розкриття інформації в примітках про судження та основні припущення у процесі попереднього оцінювання і застосування облікових політик;

- забезпечити системне вивчення МСФЗ, координувавши для цього зусилля державних органів, професійних організацій і вищих навчальних закладів.

Процес застосування міжнародних стандартів фінансової звітності повинен бути поступовим та цілеспрямованим, недоліки та невідповідності вітчизняної системи бухгалтерського обліку мають усуватися відповідно до вимог ринкової економіки. Сучасні МСФЗ є динамічною системою, яка спрямована на уніфікацію принципів і методів визнання, оцінювання і розкриття інформації у фінансовій звітності та орієнтована на потреби ринків капіталу.

Отже, можна запропонувати наступні заходи задля ефективного впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності в банківську діяльність України як одного з головних інструментів ринкової економіки, що робив би її привабливішою для міжнародного суспільства:

Ш чітке на законодавчому рівні визначення принципів, які будуть діяти на перехідному періоді;

Ш створення методичних рекомендацій відносно застосування міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності;

Ш удосконалення первинної облікової документації з урахуванням умов ринкової економіки та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності;

Ш координація дій органів державної влади, регулюючих організацію та методику бухгалтерського обліку і звітності;

Ш узгодження норм положень (стандартів) бухгалтерського обліку та податкового законодавства з метою формування оптимальної моделі взаємозв'язку системи оподаткування з системою бухгалтерського обліку;

Ш видання навчально-методичної літератури, яка освітлює застосування міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і фінансової звітності;

Ш підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації спеціалістів в галузі бухгалтерського обліку;

Ш проведення заходів, спрямованих на дотримання професійної етики;

Ш міжнародна співпраця в рамках міжнародних спеціалізованих професійних організацій;

Ш внесення змін до нормативно-правових актів, які регулюють банківську діяльність.

Таким чином, незважаючи на вже здійснені Україною заходи у рамках Програми реформування бухгалтерського обліку банків України, робота у напрямку пристосування міжнародних стандартів фінансової звітності до особливостей економічного середовища в Україні триватиме і далі, і треба приділяти їй дуже велику увагу, оскільки кінцевою метою є підвищення конкурентоспроможності українських банків на світовому ринку.

Висновки до розділу ІІІ

Перехід на Міжнародні стандарти фінансової звітності відкриває для банків України нові можливості для узгодженості та ефективного функціонування інформаційної системи і подальшої гармонізації вимог до звітності. Застосування єдиних стандартів фінансової звітності дозволяє міжнародним фінансовим ринкам оцінювати і порівнювати результати діяльності різних компаній, забезпечує відкритість, прозорість і зіставність фінансової звітності суб'єктів господарювання.

В ході проведеного дослідження було виявлено наступні проблеми впровадження міжнародних стандартів в банківську діяльність:

Ш в Україні ще досі не активізувався та не став відкритим фондовий ринок, не налагоджено діяльність бірж, на яких здійснюється котирування фінансових інструментів різної природи. Це ускладнює для банків проблему визначення справедливої вартості фінансових інструментів;

Ш труднощі впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності, пов'язані з необхідністю мати стійкі джерела інформації про всі зміни, які вносяться в діючі міжнародні стандарти і про нові стандарти, що приймаються (рада з міжнародних стандартів підтримує зв'язки виключно з професійними організаціями, тоді як в країнах перехідної економіки переважає державне регулювання бухгалтерського обліку);

Ш проблеми професійного навчання молоді та підвищення кваліфікації практикуючих бухгалтерів;

Ш труднощі перекладу МСФЗ на національні мови, оскільки навіть невелика зміна закінчення слова може спричинити інше розуміння суті, закладеної в тексті стандарту;

Ш тривалість впровадження (це не місяць і не рік);

Ш відсутність зв'язку між положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та законами і кодексами, які впливають на застосування міжнародних стандартів фінансової звітності, тощо.

Відповідно до вищезазначеного в Україні має здійснюватись робота з перегляду та вдосконалення розроблених і запроваджених положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Актуальним питанням є створення дієвої системи підготовки і підвищення кваліфікації бухгалтерів для забезпечення оперативною, якісною, достовірною інформацією власників, інвесторів та інших користувачів фінансово-економічної інформації. Також для ефективного впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності в банківську діяльність доцільно запропонувати:

- чітке на законодавчому рівні визначення принципів, які будуть діяти на перехідному періоді;

- створення методичних рекомендацій відносно застосування міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності;

- видання навчально-методичної літератури, яка освітлює застосування міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і фінансової звітності;

- підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації спеціалістів в галузі бухгалтерського обліку;

- міжнародна співпраця в рамках міжнародних спеціалізованих професійних організацій.

Адаптація звітності українських підприємств до МСФЗ дозволить уникнути необхідності у складанні податкової та спеціалізованої звітності (звітних даних), зменшити ризики для інвесторів та кредиторів, забезпечити прозорість і зрозумілість інформації, підвищити зростання довіри до показників фінансової звітності, поглибити міжнародну кооперацію в галузі бухгалтерського обліку, зменшити витрати на розроблення власних стандартів.



ВИСНОВКИ

Ефективне функціонування національної економіки, її розвиток разом з постійним зростанням добробуту населення не уявляється можливим без вирішення завдань забезпечення ефективного функціонування банківської системи та її основних елементів - комерційних банків. Банк розглядається в науковому дослідженні як економічна установа зі складною багаторівневою організаційною та фінансовою структурою, що виконує специфічні функції в економіці. Поряд з зовнішніми факторами, що впливають на стан банківської системи України, на розвиток банків за часів незалежності України першочерговий вплив здійснювали і здійснюють особливості системи управління кожним з них.

З урахуванням курсу української держави на євроінтеграцію, а також необхідною в умовах трансформації економіки взаємодію з усім світовим співтовариством, виникає питання гармонізації бухгалтерського обліку та звітності. В-першу чергу це стосується банківської системи, яка вже зараз дуже пов'язана з іноземними капіталом і здійснює транскордонні операції. Першочерговим завданням удосконалення вітчизняного банківського обліку є підвищення рівня його прозорості. Під прозорістю розуміється формування єдиним установленим способом інформації, необхідної для прийняття її користувачами відповідних рішень. Цифрові дані повинні бути розкритті й позначені необхідними коментарями, при цьому не повинно відбуватися необґрунтованого включення одних даних в інші, так само як взаємозаліку без роздільного їхнього відбиття. Використання ж стандартів МСФЗ дозволяє вирішувати це завдання на регулярній основі, що надасть ряд переваг банківській системі країни. Насамперед з'являється можливість залучення іноземних інвестицій. Наприклад, Європейський банк реконструкції та розвитку при рішенні питання про видачу кредиту вимагає надати завірену аудитором річну фінансову звітність, підготовлену відповідно до МСФЗ.

По-друге, з'являється інформаційна відкритість і прозорість звітності, а також елемент престижу. Наявність звітності за міжнародними стандартами підвищує довіру до банків усередині країни та позитивно позначається на його іміджі.

Нарешті, по-третє, підвищується ефективність прийняття управлінських рішень, у тому числі рішень, прийнятих внутрішніми користувачами, оскільки стандарти споконвічно розроблялися для прийняття управлінських рішень. Таким чином, банківська звітність, підготовлена за міжнародними стандартами фінансової звітності, розглядається в якості одного з найважливіших елементів корпоративного керування.

Під час написання магістерської роботи були виявлено, що перехід банків на міжнародні стандарти фінансової звітності дозволить:

· зробити прозорою діяльність комерційних банків;

· зовнішнім користувачам отримати достовірну інформацію щодо реального стану банку;

· удосконалити систему нагляду та регулювання діяльності комерційних банків з боку НБУ;

· підняти рівень довіри до комерційних банків серед населення;

· комерційним банкам застосовувати ефективну систему внутрішнього контролю та аналізу фінансової діяльності.

Крім того, застосування єдиних стандартів звітності дозволяє міжнародним фінансовим ринкам оцінювати і порівнювати результати діяльності різних компаній, забезпечує відкритість і прозорість, зіставність фінансової звітності. Тому найбільш гостро постає проблема приведення існуючої системи бухгалтерського обліку та звітності у відповідність із вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності, а тема нововведень у бухгалтерському обліку залишається актуальною.

На прикладі ПАТ Промінвестбанку в роботі визначено загальні вимоги до складання і подання фінансової звітності за міжнародними стандартами, Визначено мету складання Звітів „Про фінансові результати” та „Баланс”., «Звіт про власний капітал», «Звіт про рух грошових коштів», приміток до фінансової звітності, визначено основні принципи, на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність учасників консолідованої групи ПАТ Промінвестбанку, подано загальну характеристику ПАТ Промінвестбанку, історію його розвитку, основні стратегічні напрямки діяльності, показники роботи за 2009 рік . На основі даних фінансової звітності визначено тенденцію розвитку банку.

В ході проведеного дослідження було виявлено наступні проблеми впровадження міжнародних стандартів в банківську діяльність:

Ш відсутністю зв'язку між положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та законами і кодексами, які впливають на застосування міжнародних стандартів фінансової звітності;

Ш збереженням суттєвого впливу податкових норм і правил на організацію бухгалтерського обліку та впливу урядових органів на процеси розробки і прийняття положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

Ш труднощі перекладу МСФЗ на національні мови, оскільки навіть невелика зміна закінчення слова може спричинити інше розуміння суті, закладеної в тексті стандарту;

Ш тривалість впровадження (це не місяць і не рік);

Ш проблеми професійного навчання молоді та підвищення кваліфікації практикуючих бухгалтерів;

Ш необхідність ведення паралельного обліку за МСФЗ або трансформації звітності, складену за вітчизняними положеннями, у звітність за МСФЗ;

Ш глибока криза економіки, недієздатність державних структур пожвавити виробництво;

Ш низька інвестиційна привабливість економіки України як для внутрішніх, так і для зовнішніх інвесторів та інш.

Визначивши особливості вітчизняної облікової політики, в роботі визначено основні шляхи переходу українських банків на міжнародні стандарти фінансової звітності:

· удосконалення методичних рекомендацій відносно застосування міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності;

· видання навчально-методичної літератури, яка освітлює застосування міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і фінансової звітності;

· приведення положень вітчизняного бухгалтерського обліку у відвідність до МСФЗ, що свою чергу скоротить витрати банків, адже ведення паралельного обліку для банків дуже дорого, бо необхідно утримувати подвійний персонал, формувати подвійні звіти, проводити подвійні аудити цієї звітності тощо. Переведення на єдиний міжнародний стандарт зменшить ці витрати, що вплине на зменшення собівартості банківської діяльності в країні, а в перспективі - на зменшення тарифів і здешевлення кредитів;

· розширення міжнародної співпраці в рамках міжнародних спеціалізованих професійних організацій;

· підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації спеціалістів в галузі бухгалтерського обліку в банку. Нинішня ситуація бажає кращого. Тому необхідно створювати на базі банків навчально-практичні центри, в яких проводиметься навчання майбутніх бухгалтерів та проходитимуть курси підвищення кваліфікації працівники банку і після закінчення яких проходитиме атестація;

· створення на базі банків літературних центрів, де б була зосереджена вся наукова і законодавча база щодо впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності в банківську діяльність, в яких кожен працівник міг ознайомитися з науковими працями і поглибити свої знання з данного питання для подольшого використання в роботі;

· банківське законодавство повинно було б відобразити всі форми взаємовідносин банків з органами державної влади і управління, Національним банком, між собою і клієнтурою. Банківські закони повинні мати характер прямої дії з тим, щоб звести до мінімуму втручання органів управління в діяльність комерційних банків;

· при вдосконаленні податкового законодавства необхідно враховувати специфіку банківського сектору та зацікавити його в підвищенні діяльності і фінансової стійкості, створення в банках резервів для покриття можливих збитків: указані резерви повинні створюватись із доходів банка за рахунок оподаткування;

На мою думку, перехід українських банків на ведення обліку та складання звітності за МСФЗ є неминучим та необхідними. У сучасних реаліях його можна розбити на два етапи. На першому етапі передбачається ведення обліку відповідно до вітчизняної облікової політики, а для складання фінансової звітності відповідно до МСФЗ доцільно використовувати метод трансформації. А на другому етапі варто змінити правила ведення бухгалтерського обліку так ,щоб звітність, складана на основі даних бухгалтерського обліку, повною мірою відповідала вимогам МСФЗ. В подальшій діяльності вітчизняних банків з урахуванням поглиблення євроінтеграції та більш широким застосуванням МСФЗ неодмінно будуть виникати нові питання. Тому наукова сторона проблеми все ще потребує подальших досліджень.

Підводячи підсумок, потрібно сказати, що перед банківською системою України життя висунуло ряд проблем, від вирішення яких залежить не тільки майбутня доля багатьох комерційних банків, а, зокрема, ПАТ Промінвестбанку, але й подальше реформування тих секторів економіки, які обслуговуються цими банками. Українська банківська система має великі перспективи щодо підвищення ефективності діяльності комерційних банків, але це можливе лише за умов покращення не тільки стану банківської системи, а і всієї економіки України в цілому.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України „Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000 р. № 2121-ІІІ (зі змінами та доповненнями) //Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. -- 2008. -- Вип.10. -- С. 11-59

2. Закон України „Про Національний банк України” від 20.05.1999 р. № 679-XIV (зі змінами та доповненнями)//Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. -- 2008. -- Вип.10. -- С. 60-83.

3. Закон України «Про загальнодержавну програму адаптації законодавства Європейського Союзу» від 18.03.2004р. № 1629.

4. Інструкція „Про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України”, затверджена Постановою Правління Національного банку України від 27.12.2007 р. № 480 //Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. -- 2008. -- Вип. 3. -- С. 5-107.

5. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітнсть» від 16.07.1999р.

6. План рахунків бухгалтерського обліку банків України», затверджений постановою Правління НБУ від 17.06.2004 № 280, із змінами і доповненнями.

7. Положення «Про організацію бухгалтерського обліку в ПАТ Промінвестбанк», затверджене рішенням Правління ПАТ Промінвестбанк від 24.03.2010 № 108.

8. Положення про Облікову політику ПАТ Промінвестбанку.

9. Положення «Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, заткерджене постановю Правління НБУ N 279 від 06.07.2000 (із змінами і доповненням).

10. Правила бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затверджені Постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 р.№ 255.

11. Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗТМ) 2004/Фонд Комітету з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (ФКМСБО).-Ч.1.-1272 с.; Ч.2-1223с.д 24 жовтня 2007 р. № 911-р.

12. «Стратегія застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні», ухвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України .

13. Ашуркова А.М. Консолидация отчётности инностранных дочерних предприятий // Бухгалтерский учёт.- 1999.- № 3.- с. 96-101с.

14. Баффет У. Эссе об инвестициях, корпоративных финансах и управлении компаниями / Сост., авт. Предисл, Л.Каннингем: Пер. с .англ.- 3-е изд. - М.Альпина Бизнес Букс, 2007.-268с.

15. Бутинець Ф.Ф., Горецька Л.Л., Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах. Навчальний посібник для студедентів. - Житомир: ПП «Рута», 2003.-544с.

16. Васюренко О.В, Сердюк Л.В, Сидоренко О.М. Облік і аудит в банках:Навч. Посібник / За ред. О.В.Васюренка.-К.: Знання. 2006.

17. Волкова В.М., Лахова Е..В.Международные стандарты бухгалтерского учета. Основные принципы и приёмы конвертации. - М.: Издательский дом «Аудитор», 2000.-80с.

18. Ворушкин В.В. Организация перехода на международные стандарты финансовой отчетности в условиях интеграции Росссии в мировою экономику // автореф. Дис. Канд.экон.наук., «Бухгалтерский учет, статистика». М.:МУПК, 2003-22с.

19. Гвелесиани Т.В. МСБО: применение в кредитных организациях: Метод. Пособие. - М.: Издательская группа «БДЦ -прес», 2004ю-392с.

20. Герасимович А.М., Кривовяз Т.В., Мазур О.А. Облік та аудиту комерційних банках/А. ,За ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Герасимовича.--Львів: Видавництво “Фенікс”, 1999. -- 512с.

21. Голов С. Міжнародні стандарти фінансової звітності вдосконалення та застосування//Бухгалтерський облік і аудит. - 2007.-№ 11.

22. Голов С. Ретроспективний погляд на формування бухгалтерського обліку в Україні// Бухгалтерський облік і аудит.-2006.-№ 1.

23. Голов С., Зубілевич С., Пархоменко В. Регулюваня у сфері бухгалтерського обліку та аудиту в ЄС та песпективи адаптації законодавства Украни. - К., 2005.

24. Голов С.Ф., Костюченко В.М.. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: приклади та коментарі. - Практичний посібник.-К: Лібра.-2001-840 с.

25. Грачова Р. Облік та звітність за МСФЗ: для когоЮ навіщо і чому? / Р.Грачова// Дебет-кредит.-2006-№ 20.- с.9-10.

26. Грюнинг Х.Ван. «Международные стандарты финансовоъ отчетности: Практическое руководство/Х.Ван Грюнинг// Всемирный банк.- М.: Издательство «Весь Мир», 2006.-344с.

27. Гуляев Н.С., Ветрова Л.Н., Основные модели бухгалтерского учета и анализа в забубежных странах: Учетное пособие. М.:КНОРУС, 2004. -144с.

28. Жук В. М. Актуальні проблеми бухгалтерського обліку і їх вирішення. - Фінанси України. - 2009. - №7. - с. 100 - 113.

29. Ефективність управління банком: Матеріали науково-практичного семінару/ В.П Матвієнко, К.Л. Малка, О.В. Пасхалова та ін., За ред. В.П. Матвієнка. -- К.: Наукова думка, 2003. -- 416 с.

30. Зіньковський М. Що таке КФЗ? // Баланс. - 2001.-332с.

31. Кіндрацька Л.М. Фінансовий та управлінський облік у банках: Підручник. -- К.: КНЕУ, 2008. --816 с.

32. Кіндрацька Л. М.//Бухгалтерський облік у комерційних банках України: Навч. посібник. -- К.: КНЕУ, 1999. -- 432 с.

33. Клим Щербатий. Промінвестбанк біля витоків Міжнародних стандартів обліку в Україні. //Обрій ПІБ - Газета АКБ Промінвестбанку, 2007 № 50.

34. Коваленко М. А., Білінкіс В. М., Сухомлин Л. Є. Операції сучасногокомерційного банку: Навчальний посібник. - Херсон: Олді-плюс, 2006. - С. 266, 295-296.

...