Організація і шляхи вдосконалення обліку витрат і виходу продукції соняшника

На підприємствах, переміщення та відпуск сировини та матеріалів, добрив, нафтопродуктів оформляють накладною внутрішньогосподарського призначення (ф. 87). Формат її невеликий, тому вона не містить всієї необхідної інформації. Ця форма зручна лише для оформлення одноразового відпуску цінностей. Підтримуючи думку ведучих спеціалістів бухгалтерського обліку, ми вважаємо, що доцільно даний документ змінити та добавити наступні реквізити: об'єм робіт, витрати на одиницю і всього, а також номер транспортного засобу. Дані реквізити зроблять цей документ більш наочним та зручним для обліку і контролю використання виробничих запасів, також це дасть змогу скоротити час на обробку облікової первинної інформації. Всі інші реквізити залишаються без змін і будуть міститись в уніфікованому документі.[33]

Баранік О.О. відмічає, що План рахунків не дає чіткої відповіді на яких рахунках (субрахунках) обліковувати основну, супутню та побічну сільськогосподарську продукцію.

Одні науковці та практики пропонують всю сільськогосподарську продукцію, незалежно від того чи є вона основною чи побічною, оприбутковувати на рахунок 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва", відкривши до нього відповідні субрахунки та рахунки третього порядку, мотивуючи це тим, що у момент оприбуткування продукції невідомо, яка продукція буде реалізована, а яка буде закладена на насіння та посадковий матеріал. Відповідно і використана продукція списується з цього рахунку незалежно від того, буде вона реалізована чи використана на посів.

Інші науковці пропонують оприбутковувати сільськогосподарську продукцію на рахунок 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва" за відповідними субрахунками та рахунками третього порядку, а після цього в залежності від її використання відносити на субрахунок 208 "Матеріали сільськогосподарського призначення" на відповідні рахунки третього порядку.

Баранік О.О. пропонує не порушуючи положення Плану рахунків сільськогосподарську продукцію обліковувати за наступною схемою:

1. Основну (супутню) продукцію, призначену для реалізації, оприбутковувати на рахунок 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва" за відповідними субрахунками та рахунками третього порядку. На кінець року залишок на цьому рахунку повинен бути мінімальним;

2. Основну (супутню) продукцію, призначену для посіву чи висадки в рослинництві, оприбутковувати на рахунок 20 «Виробничі запаси», субрахунок 201 "Сировина й матеріали" за відповідними рахунками третього порядку, оскільки на цьому субрахунку відображаються наявність та рух сировини та основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні.

3. Побічну продукцію, яка має другорядне значення, а економічні вигоди від її використання є несуттєвими, обліковувати на субрахунку 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення» за відповідними рахунками третього порядку.

Запропоновані підходи щодо відображення на рахунках бухгалтерського обліку сільськогосподарської продукції будуть сприяти більш раціональному веденню обліку та аналізу на сільськогосподарських підприємствах.[55]

Сук Л.К. зауважує, що П(С)БО 30 "Біологічні активи" не вносить (і не може вносити) ніяких змін у сільськогосподарську діяльність. Змінюється лише порядок використання методів оцінки. Тому, на його думку, немає ніякої потреби змінювати назву синтетичних рахунків чи вводити нові рахунки. Для обліку виробленої продукції достатньо мати рахунки 21 "Тварини на вирощуванні та відгодівлі" і 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва", що передбачені чинним планом рахунків.[94]

Чимало дискусій виникає з приводу того, на якому рахунку вести облік виробленої готової продукції рослинництва. Зокрема, Телегунь М.І. в статті “Облік продукції” зазначає, що готова продукція рослинництва згідно з Планом рахунків обліковується на рахунку 26 “Готова продукція”. Інструкція № 291 поняття “готової продукції” трактує так: “до готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і стандартам”. Що стосується продукції сільськогосподарського виробництва, то вона, як правило, не підходить під такі жорсткі вимоги: вона не проходить випробування, не доукомплектовується, водночас є готовою до використання чи реалізації відразу ж після її збирання. Як бачимо, продукція сільськогосподарського виробництва мало підходить під визначення “готової продукції”, а значить цей рахунок для сільськогосподарських підприємств мало прийнятний.[100]

Проблему суперечності між Інструкцією про застосування Плану рахунків та Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 “Баланс” висвітлюють у своїй статті “До питання обліку виробничих запасів і продукції сільськогосподарського виробництва в сільськогосподарських підприємствах” Кухарський М. і Гулик З. Вони зазначають, що у балансі немає статті “Продукція сільськогосподарського виробництва”, а є стаття “Готова продукція”, тобто мається на увазі промислова продукція, яка обліковується на рахунку 26 “Готова продукція”, а не продукція сільськогосподарського виробництва, що обліковується на рахунку 27. Ці суперечності слід усунути, здійснивши певні зміни до Інструкції про застосування Плану рахунків та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 2 ”Баланс”, а також у таблицю балансу. [44]

Ряд авторів звертають увагу на класифікацію витрат, так як правильна класифікація витрат забезпечу ефективне використання собівартості для управлінських цілей.

Згідно з Методичними рекомендаціями з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції сільськогосподарських підприємств передбачено єдине для всіх підприємств групування витрат за економічними елементами. Однак, Ярмоленко В.П. вважає, що таке групування не зовсім аргументоване. Тому що, навряд чи правомірно виділяти амортизацію засобів окремою групою, оскільки вона також є матеріальними витратами, як перенесення вартості основних засобів відповідно до їх зносу на новостворений продукт. Якщо враховувати, що в своїй сукупності матеріальні витрати складаються із використаних засобів праці (саме амортизації основних засобів) і предметів праці, то виділення амортизації в окрему класифікаційну групу дає можливість другу частину матеріальних витрат об'єднати в групу "Предмети праці".[79]

Як зазначає Боярова О.А., на практиці в сільськогосподарських підприємствах допускається відступ від запропонованого Методичними рекомендаціями переліку статей витрат. Однак, при введенні додаткових статей одночасно зростає трудомісткість при збиранні та опрацюванні даних. Тому тільки розумна деталізація статей дасть змогу приймати ефективні рішення щодо управління витратами та пошуку резервів зниження цих витрат.

Розглядаючи статтю "Добрива", Боярова О.А. відмічає, що мінеральні та органічні добрива мають різний корисний строк дії у ґрунті, а останні не мають побічного шкідливого впливу на якість виробленої продукції. Також неоднакова їх вартісна оцінка. Тому сільськогосподарським підприємствам, особливо тим, які мають низьку платоспроможність, необхідно встановити більш жорсткий контроль за використанням мінеральних добрив. Виходячи з цього, вона пропонує деталізацію цієї статті на "Добрива органічні" та "Добрива мінеральні", пояснюючи це тим, що дозволить організувати належний контроль за їх витрачанням.

Аналогічно запропоновано розподілити статтю "Насіння та посадковий матеріал" на "Насіння та посадковий матеріал власного виробництва" і " Куповане насіння та посадковий матеріал". [4]

На думку Ільківа Л.А. статтю "Роботи та послуги" доцільно було б розподілити на "Роботи та послуги власних виробництв" та "Роботи та послуги власних структур".

На нашу думку запропонований склад статей витрат є доцільним, так як забезпечує належну систему управління і контролю за витратами виробництва.

На сьогодні адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати не включаються у собівартість продукції, але на думку Юровського Б. ведення бухгалтерського обліку готової продукції виходячи з виробничої собівартості зовсім не означає заборони на планування і облік повної собівартості готової і реалізованої продукції з включенням в неї затрат, не пов'язаних з виробництвом. Кожне підприємство не тільки має право, але воно повинне вираховувати таку собівартість виходячи з потреб ведення економічних підрахунків і тому якщо підприємство має потребу в таких розрахунках, тобто визначати повну собівартість як виробленої так і реалізованої продукції, при цьому ніякого «необґрунтованого зниження собівартості і підвищення рентабельності» немає. Є лише нерозуміння того, калькуляція як і інші економічні й бухгалтерські розрахунки являється умовною і залежить від цілей управління. Очевидно, що така проста думка буде мати більше переваг, а це означає, що в економічній практиці будуть використані різноманітні методики планування і обліку собівартості продукції.

Через невирішені питання в обліку витрат і виходу продукції, виникають проблеми і у проведенні аудиторських перевірок, а в основному надання обґрунтованих висновків щодо даної ділянки обліку.

Білик М.Д. вважає, що при проведені перевірки аудитор має виходити з того, що облік витрат і калькуляція передбачають різні цілі. Метою обліку витрат є надання інформації керівникам підприємства для прийняття ними своєчасних і ефективних управлінських рішень. Метою калькуляції є обчислення собівартості одиниці продукції, робіт, послуг [5]

Бутинець Ф.Ф. відмічає, що в ході аудиту аудитор зобов'язаний, в першу чергу, вивчити систему внутрішнього контролю клієнта, так як, характер і якість аудиту багато в чому залежать від того, наскільки грамотно і достовірно аудитор дасть оцінку функціонування та ефективності системи внутрішнього контролю суб'єкта господарювання” [12].

Отже, як бачимо, думки науковців щодо деяких аспектів обліку і аудиту витрат і виходу продукції соняшника розходяться, а при цьому в розв'язанні багатьох проблем науковці приходять до однієї думки. Тому на наш погляд необхідно враховувати всі пропозиції і обирати ті, які найбільше підійдуть конкретному підприємству.

2. Організація обліку витрат і виходу продукції соняшника

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

Сумська область, в якій знаходиться досліджуване підприємство, належить до розвинутих регіонів України, що обумовлюється, перш за все, сприятливим економіко-географічним положенням. Рівнинний рельєф, достатня кількість вологи і тепла, ґрунти з середньою і високою природною родючістю сприяють вирощуванню різноманітних сільськогосподарських культур, розвитку провідних галузей тваринництва.

Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма „Псьол” розташоване в с. Велика Рибиця Краснопільського району Сумської області.

В 1930 році в с. Велика Рибиця було створено колгосп «Червоний Жовтень», який в 1993 р. колгосп реорганізовано в КСП «Псьол», потім у процесі реорганізації створилися нові організаційні структури: АПТЗТ «Псьол» (1995); КСП «Псьол» (1998), ТОВ «Агрофірма «Псьол»» (2000). Основною метою діяльності господарства є отримання прибутку, а предметом - організація і виробництво сільськогосподарської продукції. Підприємство самостійно визначає напрямки своєї організаційної, господарської діяльності, розпоряджається виробленою продукцією. Велику увагу господарство приділяє розвитку соціальної сфери. В 2004 р. на газифікацію сіл Велика Рибиця, Мала Рибиця та місцевої школи використано 218 тис. грн., організована безкоштовне харчування механізаторів та школярів, побудовано три магазини в селах Миропілля, Велика Рибиця, Мала Рибиця.

Директором ТОВ АФ «Псьол» є Калініченко Микола Петрович, який закінчив Полтавський сільськогосподарський інститут. За фахом - агроном. Колеги характеризують його як людину з активною життєвою позицією, що має багато цікавих ідей та задумів, які завжди втілює в життя.

ТОВ АФ "Псьол" розміщене в лісостеповій зоні. Рельєф землекористування господарства характеризується слабо хвилястим типом рельєфу утвореним балочною системою. Серед ґрунтів переважають чорноземи звичайні та їх змиті різновиди. Також на території товариства трапляються опідзолені, лугові, лугово-чорноземні ґрунти.

Середньорічна температура повітря становить 5,9°, взимку - -12 - -15°, влітку - +18 - + 20°.

Зима зазвичай наступає у другій декаді листопада. Взимку, у вигляді снігу випадає 30-35% річних опадів. Весна починається у перші п'ять днів березня.

Відтавання ґрунту по всьому горизонту починається приблизно через 2-3 тижні після того як зійде сніг. В цей період спостерігається найбільше зволоження ґрунту.

Найбільша кількість опадів випадає літом - 193мм/см. Запаси продуктивної вологи достатні для сходів та кущення озимої пшениці. Відносна вологість повітря коливається від 45 до 67%.

Осінь починається з переходом середньодобової температури через 15° у сторону зниження на початку вересня. Середня температура повітря складає 6,3°.

В цілому, природно-кліматичні умови мають позитивний вплив на виробничо-господарську діяльність підприємства.

Розглянемо на основі таблиці 2.1 товарну продукцію в динаміці, що допоможе визначитись із напрямом спеціалізації.

З даних таблиці можна констатувати, що ТОВ АФ «Псьол» спеціалізується на виробництві зернових та зернобобових, цукрових буряків і молока, оскільки дані види продукції займають найбільшу питому вагу в загальній виручці в галузях рослинництва і тваринництва: 50,0%, 22,2%, і 14,1% відповідно.

Враховуючи те, що питома вага основного виду продукції (зернових та зернобобових) в загальній структурі по рослинництву і тваринництву становить менше 55% і складає 50,0%, то можна стверджувати, що господарство має середній рівень спеціалізації.

Таблиця 1. Обсяг і структура товарної продукції

Найменування галузей та видів продукції	2 005р.	2 006р.	2 007р.	В середньому за 2005-2007 рр.
	виручка (доход) від реалізації продукції, тис. грн.	питома вага, %	виручка (доход) від реалізації продукції, тис. грн.	питома вага, %	виручка (доход) від реалізації продукції, тис. грн.	питома вага, %	виручка (доход) від реалізації продукції, тис. грн.	питома вага, %
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Зернові та зернобобові	1674,6	31,6	3297,7	36,4	9449,7	65,2	4807,3	50,0
Соняшник	89,1	1,7	559,1	6,2	1711,3	11,8	786,5	8,2
Соя	40,6	0,8	33,3	0,4	136,8	0,9	70,2	0,7
Ріпак	-	-	376,4	4,2	958,1	6,6	444,8	4,6
Цукрові буряки (фабричні)	2142,7	40,5	3596,8	39,7	659,7	4,6	2133,1	22,2
Інша продукція рослинництва	34,5	0,7	7	0,1	-	0,0	13,8	0,1
Всього по рослинництву	3981,5	75,2	7870,3	86,9	12915,6	89,1	8255,8	85,9
ВРХ	361	6,8	220,1	2,4	278,9	1,9	286,7	3,0
Свині	95,6	1,8	44,5	0,5	40,6	0,3	60,2	0,6
Молоко	850	16	909,1	10	1249,4	8,6	1002,8	10,4
Бджільництво: мед	6,8	0,1	5	0,1	1,6	0,0	4,5	0,05
Інша продукція тваринництва	1,3	0	8,9	0,1	8,9	0,1	6,4	0,1
Всього по тваринництву	1314,7	24,8	1187,6	13,1	1579,4	10,9	1360,6	14,1
Разом по рослинництву і тваринництву	5296,2	100	9057,9	100	14495	100	9616,4	100
Промислова продукція	412	6,3	536,5	4,9	-	-	416,9	3,8
Реалізація іншої продукції, робіт, послуг	233,3	3,6	353,9	3,2	77,3	0,5	236,5	2,2
Реалізація товарів	608,1	9,3	1023,7	9,3	497,7	3,3	617,4	5,7
Всього по підприємству	6549,6	-	10972,0	-	15070,0	-	10887,2	-

Виручка від реалізації продукції в цілому по підприємству в 2007 році порівняно з 2005 роком збільшилась на 8520,4 тис. грн. Причиною цього стало збільшення виручки від реалізації продукції рослинництва, а саме: зернових та зернобобових - на 7775,1 тис. грн., соняшника - на 1622,2 тис. грн., ріпаку - на 958,1 тис. грн., сої - на 96,2 тис. грн. Зростання виручки від реалізації продукції спостерігається і в галузі тваринництва: молока та іншої продукції тваринництва на 7,6 тис. грн. відповідно. Однак, в звітному році виручка від реалізації цукрових буряків та іншої продукції рослинництва, великої рогатої худоби, свиней, меду зменшилась відповідно на 82,1 тис. грн., 55,0 тис. грн. та 5,2 тис. грн. Ці зміни пов'язані з коливанням закупівельних цін на ринку та обсягів реалізації.

Питома вага зернових та зернобобових, соняшнику, ріпаку, сої та іншої продукції тваринництва в структурі товарної продукції має тенденцію до підвищення. Збільшення відбулося на 33,6%, 10,1% та 6,6% відповідно. Питома вага сої, меду іншої продукції рослинництва та тваринництва майже не змінилась. Однак зменшилась питома вага цукрових буряків на 35,9%, молока - на 7,4%, великої рогатої худоби - на 4,9%, свиней - на 1,5%. Таким чином, можна зробити висновок, що поглиблення спеціалізації відбувається в галузі виробництва зернових та зернобобових, соняшника та ріпаку, оскільки збільшується питома вага цих видів продукції.

Необхідно відмітити, що основна і допоміжні галузі в ТОВ АФ "Псьол" розміщенні раціонально, оскільки побічна продукція рослинництва використовується у якості кормів для галузі тваринництва, а побічна продукція тваринництва використовується у якості органічних добрив у галузі рослинництва.

Таким чином, спеціалізація, яка фактично склалась, відповідає запланованій і природно-кліматичній умовам, оскільки є сприятливі умови для вирощування і виробництва основних видів продукції.

Важливим фактором, від якого в значній мірі залежить діяльність підприємства є земля. Проаналізуємо склад і структуру землекористування, використовуючи розрахунки таблиці 2.

Таблиця 2. Склад і структура землекористування

Види угідь	2005 р.	2006 р.	2007 р.	Відхилення (+;-) 2007 р. від 2005 р., га
	Площа, га	Питома вага, %	Площа, га	Питома вага, %	Площа, га	Питома вага, %	В т.ч. взято в оренду
Всього с.г. угідь	2938	100,0	4413	100,0	5895	100,0	5892	2957
в т.ч. - рілля	2841	96,7	4295	97,3	5777	98,0	5774	2936
- сінокоси	97	3,3	118	2,7	118	2,0	5774	21

З даних таблиці можна стверджувати, що в ТОВ АФ "Псьол" в 2007 році порівняно з 2005 роком відбулося абсолютне збільшення площі сільськогосподарських угідь на 2957 га. Причиною такого значного зростання стало приєднання до земель господарства земельних паїв робітників та місцевих жителів.

В структурі земельного фонду найбільшу питому вагу займає рілля (98,0%) і незначну частку займають сінокоси - 2,0%. У 2007 році порівняно з 2005 роком відбулося збільшення питомої ваги ріллі на 1,3%. З 2005 року в структурі земель підприємства невелику частку займають сінокоси (3,3%). В 2007 році їх питома вага зменшилась на 1,3% і становить 2%.

Оскільки питома вага ріллі в структурі земельного фонду становить більше 80%, то можна стверджувати, що земля в господарстві використовується інтенсивно.

Починаючи з 2000 року в ТОВ АФ "Псьол" відбулося розпаювання земельного фонду, в результаті чого земля взята в оренду.

Слід зазначити, що розмір паю становить 3,64 га. Порівнюючи цей показник з аналогічним, але взятим в середньому по Україні - 4,2 га, слід відмітити, що різниця відчутна. Варто також зазначити, що вартість одного паю становить 33865 грн. В ТОВ АФ "Псьол" на всі землі видані Державні акти на право приватної власності на землю.

Вивчення ефективності використання робочої сили є принципово важливим для будь-якого керівника. На основі розрахункових даних таблиці 3 спробуємо проаналізувати її.

З даних таблиці можна зробити висновок про те, що середньооблікова чисельність працівників знизилась на 21,1% або 28 працівника в звітному році порівняно з базисним. Це відбулося за рахунок зменшення кількості працівників в галузі тваринництва на 9 чоловік або 15,3%, а також в галузі рослинництва на 19 чоловік або 25,7%. Дане зниження середньооблікової чисельності працівників в цілому по підприємству обумовлене підвищенням рівня механізації виробничих процесів, а також раціональним використанням трудових ресурсів.

Таблиця 3. Динаміка середньооблікової чисельності працівників та ефективність використання робочої сили

Показники	2005 р.	2006 р.	2007 р.	Відхилення 2007 р. у % до 2005 р.
1	2	3	4	5
Середньооблікова чисельність працівників всього, чол.	133	149	105	78,9
в т.ч. в рослинництві	74	109	55	74,3
в тваринництві	59	40	50	84,7
Кількість відпрацьованих днів (в середньому по господарству)	204	192	175	85,8
в т.ч. в рослинництві	198	155	146	85,9
в тваринництві	281	283	278	90,2
Вироблено валової продукції в співставних цінах 2000р. на 1 середньорічного працівника, тис. грн., всього	31,2	42,6	95,7	189,8
в т.ч. в рослинництві	32,8	36,1	130,9	245,5
в тваринництві	16,2	31,2	57,0	121,9

Кількість відпрацьованих днів в середньому по господарству в звітному році порівняно з попередніми роками зменшилось на 29 днів або 14,3%. Це обумовлено зменшенням кількості відпрацьованих днів в галузі тваринництва на 3 дні або 1,1%. Також спостерігається зменшення цього показника в галузі рослинництва на 52 дні або на 26,3%. Як наслідок таких змін відбулося зростання виробництва валової продукції на 1 середньорічного працівника в цілому по підприємству на 64,5 тис. грн. (в 3 рази). В галузі рослинництва в звітному році виробництво валової продукції на 1 середньорічного працівника збільшилось на 98,1 тис. грн. (в 4 рази) , а в галузі тваринництва - на 40,8 тис. грн. (в 3,5 рази).

Таким чином, можна зробити висновок, що в господарстві робоча сила використовується ефективно, внаслідок підвищення продуктивності праці за рахунок покращення організації робочої сили на підприємстві.

Відомо, що сільськогосподарське виробництво здійснюється за органічної єдності чотирьох факторів, серед яких важливе місце займають засоби виробництва - знаряддя праці і предмети праці. Від рівня забезпеченості виробництва ними, їх структури та ефективності використання залежать кінцеві результати діяльності. Тому забезпеченість фондами та розгляд ефективності їх використання є дуже важливим.

З отриманих розрахунків таблиці можна констатувати, що показник фондозабезпеченості в 2007 році в порівнянні з 2005 роком збільшився на 59% або на 66,9 тис. грн.

Причиною даного збільшення є зростання вартості основних виробничих фондів у звітному році на 7294,5 тис. грн., при тому, що площа сільськогосподарських угідь збільшилась на 2957 га.

Також в господарстві спостерігається підвищення показника фондоозброєності. Так в 2007 році в порівнянні з 2005 роком відбулося збільшення фондоозброєності на 76,1 тис. грн. (303,2%).

Таблиця 4. Забезпеченість фондами та ефективність їх використання

Показники	2 005р.	2 006р.	2 007р.	2007 р. у % до 2005р.	В середньому по господарствах Сумської області за 2007р.
1	2	3	4	5	6
Фондозабезпеченість, тис. грн.	113,4	146,6	180,3	159,0	103,23
Фондоозброєність, тис. грн.	25,1	43,4	101,2	403,2	27
Фондовіддача, грн.	2,0	1,9	0,7	35,0	1,27
Фондоємність, грн.	0,5	0,5	1,4	280,0	0,8
Вироблено валової продукції в співставних цінах на 1 середньорічного працівника, грн.	31214,3	42638,9	95695,2	306,6	34833,9

Причиною даного збільшення є зростання вартості основних виробничих фондів на 218,9% та зменшенням середньорічної чисельності працівників в звітному році на 28 чоловіка (21,1%).

Оскільки в ТОВ АФ "Псьол" в 2007 році в порівнянні з 2005 роком зросла як фондозабезпеченість, так і фондоозброєність та виробництво валової продукції, то можна констатувати, що в даному господарстві відбувається покращення матеріально-технічної бази та процес інтенсифікації виробництва.

Зростання фондоозброєності у звітному році порівняно з базисним на 76,1 тис. грн. (303,2%) зумовило зростання продуктивності праці на 206,6%, що безумовно є позитивним явищем. Показник фондовіддачі зменшився на 0,1 грн. (18,2%). Причиною даних змін є перевищення темпів зростання вартості основних виробничих фондів над темпами зростання виробництва валової продукції: за досліджуваний період вартість основних виробничих фондів збільшилась на 218,9%, в той час як вартість валової продукції в співставних цінах зросла лише на 49,9%. Оскільки фондовіддача у звітному році порівняно з базисним зменшилась, то фондоємність, навпаки, збільшилась на 0,9 грн. (180,0%), оскільки показники є оберненими. Вона зменшилась також за рахунок перевищення темпів росту вартості основних виробничих фондів над темпами росту виробництва валової продукції в спів ставних цінах.

Порівнюючи розраховані показники з аналогічними, але взятими в середньому по господарствам Сумської області, слід відмітити, що в 2007 році фондозабезпеченість та фондоозброєність в ТОВ АФ "Псьол" були на 77,0 тис. грн. та 74,2 тис. грн. відповідно більшими, ніж в середньому по господарствах області. Також більшим є показник фондоємності на 0,6 грн. А показник фондовіддачі на 0,6 грн. менший ніж в середньому по області.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що підприємство повністю забезпечене основними виробничими фондами які, однак, як негативний момент, слід відмітити зниження ефективності їх використання.

Враховуючи те, що реалізація продукції є необхідною ланкою в загальному ланцюзі «виробництво - споживання», є всі підстави розглянути основні кінцеві показники діяльності ТОВ АФ "Псьол" (таблиця 5).

З проведених розрахунків можна стверджувати, що вартість валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь зменшилась на 57,7 тис. грн. або 25,3% у 2007 році порівняно з 2005 роком. Причиною цього стало перевищення темпів збільшення площі сільськогосподарських угідь (100,6%), що становить 2957 га над темпами зростання вартості валової продукції на 49,9% (3595,7тис. грн.).

Таблиця 5. Основні економічні показники діяльності господарства

Показники	2005 р.	2006 р.	2007 р.	Відхилення (+;-) 2007 р. від 2006 р.	2007 р. у % до 2006 р.	В середньому по господарствах Сумської області за 2007 р.
1	2	3	4	5	6
Валова продукція в співставних цінах 2000 року - на 100 га с-г угідь, тис. грн	228,2	144,0	170,5	-57,7	74,7	34,8
- на 100 грн. ОВФ, грн.	201,2	190,7	94,6	-106,7	47,0	126,7
- на 1 середньорічного працівника, тис. грн.	50,4	47,7	95,7	45,3	189,8	130,8
- на 1 люд-год, грн..	14,03	23,5	42,6	28,6	303,6	-
Товарна продукція: - на 100 га с-г угідь, тис. грн	222,9	248,6	255,6	32,7	114,7	157,4
- на 1 середньорічного працівника, тис. грн.	49,2	73,6	143,5	94,3	291,7	41,9
Валовий прибуток: - на 100 га с-г угідь, тис. грн.	56,3	56,4	95,7	39,4	170,0	34,5
- на 1 середньорічного працівника, тис. грн.	12,4	16,7	53,7	41,3	433,2	9,2
Чистий прибуток: - на 100 га с-г угідь, тис. грн.	50,8	35,0	68,6	17,8	135,0	35,2
- на 1 середньорічного працівника, тис. грн.	11,2	10,4	38,5	27,3	343,7	9,4
Рівень рентабельності (збитковості),%	30,5	18,2	42,6	12,1	-	28,1

З аналізу даних таблиці, маємо, що в звітному році порівняно з попередніми валова продукція в розрахунку на 100 грн. основних виробничих фондів зменшилась на 53% або 106,7 тис. грн. Таку зміну зумовило зростання вартості валової продукції на 49,9% та основних виробничих фондів на 218,9% або на 7294,4 тис. грн. Водночас, якщо порівняти дані підприємства з середнім значенням по господарствах Сумської області, то можна констатувати, що в ТОВ АФ "Псьол" цей показник нижче на 32,1 грн. і становить 94,6 грн., в той час як по області він складає 126,7 грн.

У свою чергу, валова продукція на 1 середньорічного працівника в 2007 році порівняно з 2005 роком зросла на 89,8% або 45,3 тис. грн. Причиною цього стало збільшення вартості валової продукції на 49,9% та зменшення чисельності працівників на 28 чоловіки.

Виробництво валової продукції на 1 люд.-год. в звітному році збільшилось на 203,6% або 28,6 грн. Це відбулося за рахунок підвищення вартості валової продукції на 49,9% та зниження прямих затрат праці на 203 тис. люд.-год. (14,2%).

При аналізі обсягів товарної продукції на 100га сільськогосподарських угідь, слід відмітити, що даний показник збільшився на 14,7% або 32,7 тис. грн. Причиною цього стало зростання вартості товарної продукції на 130,1% чи 8520,4 тис. грн., а також розширення площі сільськогосподарських угідь на 100,6%. Наслідком збільшення товарної продукції на 130,1% та зменшення чисельності робітників на 21,1% стало також підвищення обсягу товарної продукції на 1 середньорічного працівника на 94,3 тис. грн. (191,7%).

Безумовно, велике значення в діяльності підприємства має валовий прибуток. В ТОВ АФ "Псьол" в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь за аналізуємий період цей показник збільшився на 70,0%, тобто на 39,4 тис. грн. Таку тенденцію ми спостерігаємо завдяки збільшенню валового прибутку на 241,0%, що становить 8520,4 тис. грн. та відповідно розширення площі сільськогосподарських угідь на 100,6%, що становить 2957 га. Валовий прибуток в розрахунку на 1 середньорічного працівника зріс в звітному році на 233,2% або 41,3 тис. грн. Причиною цього стало збільшення валового прибутку на 241,0% та зменшення чисельності працівників на 21,1%, що становить 28 чоловік.

Аналізуючи величину чистого прибутку на 100 га сільськогосподарських угідь, можна констатувати, що в 2007 році порівняно з 2005 роком цей показник збільшився на 35,0% або 17,8 тис. грн. Така зміна відбулася за рахунок перевищення темпів росту чистого прибутку над темпами збільшення площі сільськогосподарських угідь, які становлять 170,7% та 100,6% відповідно. Розмір чистого прибутку в розрахунку на 1 середньорічного працівника збільшився на 243,7%, що становить 27,3 тис. грн. Це відбулося внаслідок збільшення чистого прибутку на 2548,8 тис. грн. та зменшення чисельності працівників на 21,1%.

Рівень рентабельності в 2007 році порівняно з 2005 роком підвищився на 12,1%. Причиною цього стало перевищення темпів росту чистого прибутку над темпами росту собівартості реалізованої продукції, які становлять 170,7% та 92,6% відповідно.

Якщо порівнювати економічні показники господарської діяльності ТОВ АФ "Псьол" з середніми по господарствах Сумської області, то можна зробити висновок, що спостерігаються значні відхилення. Зокрема, виробництво валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь перевищує середній показник по області на 135,7 тис. грн. та є меншим в розрахунку на 100 грн. основних виробничих фондів - на 32,1 тис. грн. Товарна продукція на 100 га сільськогосподарської продукції в ТОВ АФ "Псьол" перевищує середні показники по області на 98,2 тис. грн., на 1-го середньорічного працівника - на 101,6 тис. грн.; валовий прибуток на 1-го середньорічного працівника - на 19,6 тис. грн.; на 100 га сільськогосподарських угідь - на 44,5 тис. грн. Щодо рівня рентабельності, то в середньому по області визначений рівень рентабельності підприємств - 28,1%. А в ТОВ АФ "Псьол" рівень рентабельності складає 42,6%.

2.2 Стан автоматизації обліку витрат і виходу продукції соняшника на підприємстві

Організація управління і обліку на підприємстві сьогодні не можлива без застосування інформаційних технологій. Обчислювальна техніка суттєво підвищує якість обробки облікової інформації. При цьому застосування комп'ютерів змінює зміст та організацію праці облікового персоналу: зменшує кількість ручних операцій з обробки первинних документів, систематизації облікових показників, заповнення регістрів та звітних форм.

Сьогодні український ринок програмного забезпечення нараховує близько 20 програм з бухгалтерського обліку: "1С: Підприємство", "Офіс - 2000", "Акцент-Бухгалтерія", "SoNet", "Парус", "Галактика" та інші.

В ТОВ АФ "Псьол" для автоматизації бухгалтерського обліку використовується програма російської фірми "1С" "1С:Підприємство 7.7". Однак слід відмітити, що автоматизації підлягає лише зведений облік. Первинні документи заповнюються в ручну і є основою для заповнення реквізитів електронних форм-аналогів. Таким чином, доцільним є розглянути характеристику програми "1С: Підприємство".

Програму "1С: Підприємство 7.7" (московської фірми 1С) без перебільшення можна назвати лідером серед пакетів програм для бухгалтерського обліку. Вона працює в декількох режимах:

Конфигуратор - настройка типової або створення нової конфігурації комп'ютерної системи бухгалтерського обліку (КСБО);

Предприятие - функціонування КСБО (виконання облікових функцій, розрахунків та формування звітів);

Отладчик - настройка програмних модулів, написаних на встроєній мові програмування системи "1С: Підприємство";

Монитор пользователей - оперативний аналіз роботи користувачів в версії з мережею програми "1С: Підприємство 7.7".

В типовій конфігурації програми "1С: Підприємство 7.7" вирізняють функціональні підсистеми керування підприємством:

- Бухгалтерський облік;

- Кадровий облік;

- Торгівля;

- Складський облік.

Програма 1С: Бухгалтерія входить в склад програм "1С: Підприємство 7.7" і таким чином надає потужний сервіс для ефективного ведення бухгалтерського обліку - роботу з бухгалтерськими рахунками, різноманітні режими введення бухгалтерських операцій, підтримку документів первинного обліку, отримання різноманітних звітів, контроль цілісності даних і багато інших можливостей, які підтримуються системою "1С: Підприємство".

Програма 1С: Бухгалтерія може бути використана для ведення любих розділів бухгалтерського обліку на підприємствах. З допомогою програми 1С: Бухгалтерія можна вести облік по декільком підприємствам на одному персональному комп'ютері.

Різноманітність та гнучкість програми 1С: Бухгалтерія дозволяють використовувати її як досить простий та наочний інструмент бухгалтера, і як засіб повної автоматизації обліку від введення первинних документів до формування звітності.

1С: Бухгалтерія може бути використана для ведення наступних розділів бухгалтерського обліку:

Облік операцій по банку і касі

Облік основних засобів і нематеріальних активів

Облік матеріалів та МШП(малоцінні швидкозношувані предмети)

Облік товарів послуг і виготовлення продукції

Облік валютних операцій

Облік взаєморозрахунків з організаціями, дебіторами, кредиторами, підзвітними особами

Облік розрахунків по заробітній платі

Облік розрахунків з бюджетом

1С є типовою програмою Windows. Тому головне вікно типове для Windows-орієнтованих програм: верхній рядок - заголовок вікна, нижче - головне меню програми, ще нижче - кнопки панелі інструментів, нижній рядок вікна - рядок стану, а простір, що залишився, - робоча область програми “1С: Бухгалтерія” де відкривають вікна журналів проведень, операцій, документів; вікна введення і редагування документів та операцій тощо.

Специфікацію автоматизації обліку витрат на виробництво є те, що тут значною мірою використовуються дані, отримані на інших ділянках механізації обліку, яка включає три взаємопов'язані ділянки роботи:

оперативний облік витрат на виробництво, рух деталей, напівфабрикатів і незавершеного виробництва;

зведений облік витрат на виробництво і визначення собівартості всієї продукції;

складання звітних калькуляцій за видами виробів.[22]

Список продукції, яку виробляє підприємство, зберігається в довіднику ТМЦ. Для зручності користування вся продукція об'єднана в окрему групу довідника. Щодо всіх елементів цієї групи повинен бути заданий вид Продукція. Перелік матеріалів і затрат, потрібних для виробництва конкретного виду (номенклатури) можна переглядати і редагувати за допомогою кнопки Склад (витрат) вікна елемента довідника ТМЦ. Для роботи з документами, що стосуються виробництва, використовують журнал Виробництво.

Облік процесу виробництва соняшника здійснюється в наступній послідовності: на початковому етапі в довідник “ТМЦ” заноситься перелік продукції, яку виробляє господарство. Для зручності користування вся продукція об'єднана в окрему групу довідника. Щодо всіх елементів цієї групи повинен бути заданий вид Продукція, вказується повне найменування продукції, одиниця виміру та ціна.

Списання матеріалів у виробництво проводиться на підставі “Акту на списання ТМЦ”. Для заповнення даного документу необхідно відкрити меню Документ підменю Складські - Акт на списання ТМЦ. Вказується номер документа, дата складання, підстава, мета списання, рахунок дебету і субконто 1, 2, 3. В табличній частині містяться дані про кредит рахунку, субконто, залишок, кількість, одиниці виміру, сума, рахунок дебету, затрати, залишок.

Витрати, пов'язані з отриманням послуг від інших підприємств (оренда необоротних активів, електроенергія, водопостачання і ін.), оформляються документом "Послуги сторонніх організацій". Для відображення витрат на оплату праці слід використовувати документ "Нарахування заробітної плати", а нарахування амортизації необоротних активів і віднесення її до складу витрат виробництва здійснюється за допомогою документа "Нарахування зносу". При оформленні і проведенні вказаних документів програмою автоматично генеруються проводки, необхідні для обліку існуючих виробничих витрат.

Наступним етапом в обліку витрат і виходу продукції є оприбуткування продукції від виробництва. Для цього передбачено документ “Здача готової продукції”. При його відкритті необхідно скористатися меню Документ підменю Виробництво - Здача готової продукції. По даному документу оприбутковують продукцію від власного виробництва, вказується його номер, дата складання, рахунок обліку продукції та рахунок затрат, вид отриманої продукції, одиниця виміру та кількість.

Заповнені та проведені документи можна переглянути в Журналі документів.

Після оприбуткування продукції в кінці звітного періоду проводиться формування кінцевих калькуляцій. Для цього призначений документ “Калькуляція” в меню Документ підменю Виробництво, в якому зазначаються склад матеріалів (склад, з якого списуватимуть матеріали), продукція, склад продукції (куди буде оприбутковано готову продукцію) і кількість продукції.

Кнопка Заповнити дає змогу автоматично вводити дані в табличну частину документа на підставі інформації з цього довідника, яка містить таку інформацію:

назву затрат;

Партію матеріалів, що списуються (лише для матеріальних затрат);

Кількість (для матеріальних затрат);

Суму затрат згідно з попередньою калькуляцією (тільки для нематеріальних затрат, оскільки для матеріалів ця сума обчислена автоматично під час проведення документа).

Собівартість і продажну вартість як усієї кількості продукції, так і її одиниці можна переглянути в інформаційних стовпцях, розташованих праворуч над табличною частиною, після проведення документу.

За допомогою стандартного звіту Оборотно-сальдова відомість за рахунком, сформованого для рахунку 23, можна отримати інформацію про залишки і обіги в розрізі видів затрат.

Стандартний звіт Картка рахунка дає змогу отримати детальну інформацію про операції на рахунку.

Аналіз рахунка - стандартний звіт, який надає інформацію про обіги на рахунках за вибраний період, а також про сальдо на кінець і початок періоду.

Журнал-ордер та відомість по субконто використовують для рахунків, по яких буде вестися аналітичний облік, дає змогу отримати для кожного виду субконто розгорнуте сальдо на початок і кінець звітного періоду.[14]

Таким чином, можна зробити висновок про те, що комп'ютеризація обліку витрат на виробництво охоплює широке коло трудомістких операцій. Однак, слід пам'ятати, що застосування автоматизованої форми обліку потребує відповідної підготовки кадрів.

2.3 Первинний облік витрат та виходу продукції соняшника

Усі господарські операції, що здійснюються в процесі діяльності підприємства і впливають на стан капіталу, майна, зобов'язань і фінансові результати, мають бути оформлені первинними документами. Це відноситься і до операцій, що стосуються виробництва і оприбуткування продукції соняшника. Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Державним комітетом статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами та відомствами України.

Всі первинні документи, які відображають витрати на виробництво та вихід продукції соняшника, можна виділити в наступні групи:

- з обліку витрат праці;

- з обліку витрат предметів праці;

- з обліку витрат засобів праці;

- з обліку інших витрат;

- з обліку виходу продукції.

Документи з обліку витрат праці фіксують трудові затрати на виконання конкретних робіт по вирощуваних культурах і нараховану при цьому оплату. Організація первинного обліку праці та її оплати тісно пов'язана з формами та системами оплати праці, що застосовується на підприємстві. В ТОВ АФ "Псьол" використовують як погодинну так і відрядну форми оплати праці.

При погодинній формі оплати праці заробіток працівника залежить від відпрацьованого ним часу. Для відображення відпрацьованого часу в господарстві використовують табель обліку робочого часу (ф. № 64). Він складається в одному примірнику протягом місяця окремо за виробничими підрозділами і категоріями працюючих. Табельний облік ведуть спеціально призначені працівники або керівники підрозділів. Для кожного працівника в табелі відводять окремий рядок, у якому записують кількість відпрацьованих годин, умовними літерами зазначають причини невиходу на роботу, наприклад, вихідні або святкові дні - «ВС», відпустка - «ЧВ», дні хвороби - «Х», відрядження - «СВ» тощо. У табелі також зазначають посаду працівника, його склад, вид оплати, суму заробітної плати, табельний номер, код синтетичного і аналітичного обліку. Наприкінці місяця табель передають у бухгалтерію для нарахування оплати праці.

Оскільки документи які містять відомості про кількість витраченого робочого часу займають найперше місце серед первинних документів з обліку витрат праці і містять в собі ряд даних необхідних для економічного контролю то, ми вважаємо, що в умовах сучасного виробництва доцільно змінити існуючу форму цього документа, додавши графу для відображення коефіцієнта трудової участі. Даний коефіцієнт дозволить виявити вклад кожного працівника і відобразити як кількісні, так і якісні характеристики, в тому числі і ті, які не піддаються кількісному обліку і можуть бути встановлені тільки на основі конкретних оцінок колективу.

Для обліку праці та виконаних робіт за відрядною формою організації оплати праці в ТОВ АФ "Псьол" застосовуються спеціалізовані форми первинних документів, затверджених наказами Міністерства сільського господарства та продовольства СРСР (Держагропрому СРСР). Так, зокрема, облік виробітку і нарахованої оплати праці на механізованих роботах при вирощуванні соняшнику ведеться в облікових листах тракториста - машиніста (ф. № 67). В даному документі записи ведуть в розрізі культур або видів робіт із зазначенням наступних реквізитів: норма виробітку, розцінки, фактичний обсяг виконаних робіт в натурі та в умовних гектарах, заробітна плата, залишки та витрати пального. Обліковий листок тракториста-машиніста заповнюється щоденно бригадиром після приймання робіт протягом терміну дії документу. Слід відмітити, що на досліджуваному підприємстві існують деякі недоліки щодо заповнення облікового листа тракториста-машиніста (ф. № 67), оскільки дуже часто зустрічаються виправлення без відповідного підпису, який підтверджує виправлення. Значним недоліком є те, що в обліковому листі тракториста - машиніста не заповнюються деякі графи, а саме: "Агротехнічні умови виконання роботи", “Змінний еталонний виробіток”. Також в даному документі часто відсутні дані про витрати пального.

Слід відмітити, що при використанні даного документу типової форми нерідко виникає зайве накопичення інформації в первинній документації, при цьому значно збільшується обсяг облікових робіт. Тому ми пропонуємо дещо вдосконалити існуючу форму даного документа. Крім існуючих реквізитів він повинен містити 15-30 рядків. Це дасть змогу проводити в ньому облік та нараховувати заробітну плату відповідно за 15-30 днів. Це дозволить протягом місяця виписувати 1-2 облікових листа на кожного тракториста -машиніста, що полегшить роботу обліковців при обробці та нарахуванні заробітної плати (Додаток В).

Для нарахування оплати праці робітникам, які зайняті на ручних роботах при вирощуванні соняшника в ТОВ АФ "Псьол" використовується обліковий лист праці та виконаних робіт (ф. № 66 - для обліку виробітку і нарахування оплати праці по бригаді в цілому, ф. №66а - по кожному працівнику), в якому записують назву робіт, відпрацьований час та обсяги виконаної роботи, одиниці виміру, норму виробітку, розцінки та суму нарахованої заробітної плати.

Так як на підприємстві використовується автоматизована форма обліку, то на підставі первинних документів з обліку праці заповнюються електронні документи. Так, зокрема, дані з табелю обліку робочого часу, облікового листа тракториста-машиніста, облікового листа праці та виконаних робіт заносяться до електронного документу Нарахування заробітної плати в якому заповнюються наступні реквізити: прізвище, ім'я, по батькові робітника; кількість відпрацьованих днів (для тих працівників, заробітна плата яким нараховується за відпрацьований час), оклад (для працівників, які працюють за відрядною формою, в даній графі зазначається сума нарахованої за місяць оплати праці),сума лікарняних та відпускних. При натисненні кнопки "Розрахувати" автоматично проводяться розрахунки сум утримань по кожному співробітнику відповідно до бази оподаткування та ставок. При цьому у графах "Нараховано", "Утримано", "До видачі" відображаються підсумкові суми всіх нарахувань, утримань по співробітнику і сума, що підлягає виплаті.

Для відображення в первинному обліку операцій переміщення матеріальних цінностей від однієї матеріально відповідальної особи до іншої, а також їх списання в досліджуваному господарстві використовують лімітно-забірні картки та накладні внутрігосподарського призначення.

Підставою для одноразової видачі матеріальних цінностей зі складу на потреби виробництва є накладна внутрігосподарського призначення (ф. 87), яку виписують у бухгалтерії в двох примірниках за підписом керівника або його заступника та головного бухгалтера.

Слід відмітити, що формат її невеликий, тому вона не містить всієї необхідної інформації. Ця форма зручна для оформлення відпуску цінностей. Підтримуючи думку ведучих спеціалістів бухгалтерського обліку, ми вважаємо, що доцільно даний документ змінити та добавити наступні реквізити: об'єм робіт, витрати на одиницю і всього, а також номер транспортного засобу. Дані реквізити зроблять цей документ більш наочним та зручним для обліку і контролю використання виробничих запасів, також це дасть змогу скоротити час на обробку облікової первинної інформації. Всі інші реквізити залишаються без змін і будуть міститись в уніфікованому документі.

Для систематичного відпуску матеріальних цінностей зі складу на підприємстві використовують лімітно-забірні картки (ф. М-8), які виписують у двох примірниках: один на початку місяця передається виробничому підрозділу-споживачу, другий - передається на склад.

Для того, щоб полегшити облік лімітно-забірних карток, пропонуємо друкувати їх на папері різного кольору, щоб чіткіше відрізняти примірник виробничого підрозділу від примірника складу. Здавання лімітно-забірних карток завідуючим складом виконується одразу після використання ліміту.

Для списання на витрати виробництва насіння, добрив засобів захисту рослин в ТОВ АФ "Псьол" використовується спеціальні первинні документи, а саме "Акт витрати насіння та садивного матеріалу"(ф. 119) та "Акт про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, пестицидів і гербіцидів" (ф. 118).

Акт на витрати насіння та садивного матеріалу складає агроном у двох примірниках після закінчення сівби на окремих ділянках або полях сівозміни. У ньому зазначають дату складання, назву культури, сорт, номер поля, площу і спосіб сівби, а також кількість висіяного насіння за нормою і фактично.

Слід відмітити, що куповане насіння та насіння власного виробництва може мати різну якість. Також неоднакова їх вартість. Тому сільськогосподарським підприємствам, особливо тим, які мають низьку платоспроможність, необхідно встановити більш жорсткий контроль за використанням мінеральних добрив. Виходячи з цього, можна запропонувати додати графу в існуючий документ (ф. 119), в якій робити відмітки про джерело надходження насіння: наприклад, К - куповане насіння, В - насіння власного виробництва.

Акт про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, отрутохімікатів і гербіцидів (ф. № 118) складає агроном у двох примірниках на внесені під посіви сільськогосподарських культур. В акт записують назву культури, призначення та спосіб застосування добрив, отрутохімікатів, гербіцидів, назву добрив та засобів захисту рослин, оброблену площу та номер поля, кількість внесених добрив у фізичній масі та в перерахунку на діючу речовину.

Слід відмітити, що в досліджуваному господарстві ігнорується затвердження даних актів керівником підприємства, що безумовно є порушенням ведення первинного обліку.

Списання палива, яке було використано при вирощуванні соняшника здійснюють на облікових листів тракториста-машиніста(ф. 67).

В ТОВ АФ "Псьол" спецодяг, малоцінні і швидкозношувані предмети списують на підставі акта на списання виробничого та господарського інвентаря, малоцінних і швидкозношуваних предметів (ф. 126). В акті зазначають назву предметів, які вибувають, кількість, ціну, суму та причини вибуття. Дані цих документів щомісяця систематизуються у звіті про рух матеріальних цінностей (ф. 121).

Для списання використаних виробничих запасів, бухгалтер з обліку товарно-матеріальних цінностей, на основі отриманих документів формує електронний документ Списання ТМЦ, в якому зазначається склад, рахунок списання та об'єкт обліку витрат, найменування матеріалів, їх кількість та сума.

Для нарахування зносу в програмі "1С:Бухгалтерія" використовується документ "Нарахування зносу". Дані для нарахування зносу вказуються в довіднику необоротних активів: метод нарахування амортизації (в ТОВ АФ "Псьол" використовується податковий метод), та відповідно до нього дані, необхідні для розрахунку суми зносу, рахунок витрат, на який вона буде віднесена. Слід відмітити, що амортизаційні відрахування не всіх основних засобів можна прямо віднести на об'єкти обліку рослинництва. Тому їх збирають на окремому аналітичному рахунку загальновиробничих витрат рослинництва і наприкінці року розподіляють на підставі проведення документу Закриття загальновиробничих витрат.

Витрати на роботи і ...