Облік і аналіз видів готової продукції та її реалізації на підприємстві (на прикладі ПП "Кійтеп")

В кінці місяця в Реєстрах № 11.3 с.-г. і № 11.За с.-г. підраховуються підсумки з кожного виду реалізованої продукції, матеріалів, робіт та послуг за місяць, які переносять у відомість № 11.4 с.-г.

Відомість № 11.4 с.-г. передбачає ведення протягом місяця аналітичного обліку реалізації за кількістю і вартістю окремих видів реалізованої продукції, виконаних робіт і наданих послуг на сторону, а також за напрямками реалізації. На окремих сторінках відомості ведуть облік реалізації плитки тротуарної, лотків та решіток для водовідведення.

Підсумки підраховують по кожній галузі окремо і в цілому по підприємству.

Для обліку витрат діяльності використовують Журнал-ордер N 15 с.-г., де відображають операції за рахунками:

- 90 "Собівартість реалізації";

- 94 "Інші витрати операційної діяльності";

- 95 "Фінансові витрати";

- 97 "Інші витрати";

- 99 "Надзвичайні витрати".

Кредитові обороти за рахунками 94, 95, 97, 99 переносять до Журналу-ордера № 15 с.-г. в порядку їх закриття в дебет рахунку 79 на підставі бухгалтерських довідок, що складаються з використанням аналітичних даних до цих рахунків, які розміщені в цьому Журналі-ордері.

Аналітичні дані складаються на підставі первинних документів за відповідними статтями.

У товаристві задіяні всі названі вище субрахунки рахунку 70 "Доходи від реалізації". Аналітичний облік доходів від реалізації у ПП "Кійтеп" ведеться за видами (групами) продукції, робіт, послуг і напрямками реалізації.

Окремими групами доходів від реалізації готової продукції є:

доходи від реалізації тротуарної плитки;

доходи від реалізації лотків і решіток для водовідведення;

Для бухгалтерського обліку собівартості реалізованої готової продукції, робіт та послуг призначено рахунок 90 "Собівартість реалізації".

За дебетом цього рахунка відображується виробнича собівартість реалізованої готової продукції, робіт, послуг; фактична собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок), за кредитом - списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 "Фінансові результати".

В господарстві ПП "Кійтеп" до рахунку 90 "Собівартість реалізації" відкривають такі субрахунки:

- 901 "Собівартість реалізованої готової продукції";

- 903 "Собівартість реалізованих робіт і послуг".

При організації аналітичного обліку по рахунку 90 "Собівартість реалізації" на підприємстві дотримуються того принципу, який закладений при організації аналітичного обліку по рахунку 70 "Доходи від реалізації" тобто аналітичні рахунки як за напрямами реалізації, так і за видами реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг повинні бути тотожними.

Дебет рахунка 90 "Собівартість реалізації" кореспондує з кредитом рахунків: 21 "Поточні біологічні активи", 23 "Виробництво", 26 "Готова продукція".

Витрати на реалізацію не включаються до складу виробничої собівартості готової та реалізованої продукції, а тому інформація про такі витрати узагальнюється на рахунку обліку витрат звітного періоду - 93 "Витрати на збут". На рахунку 93 "Витрати на збут", ПП "Кійтеп" відображає витрати, пов'язані з реалізацією продукції: тара і пакувальні матеріали для готової продукції; доставка продукції на станцію відправлення, навантаження в автомобілі; комісійні збори, утримання приміщень для зберігання продукції в місцях її реалізації, оплата праці продавців, рекламні витрати, інші аналогічні за призначенням витрати.

Облік витрат на збут в ПП "Кійтеп" не ведуть. Таким чином зіставлення чистих доходів від реалізації, які відображені на рахунку 70 "Доходи від реалізації" та собівартості реалізованої продукції, яка відображується на рахунку 90 "Собівартість реалізації" дає змогу визначити валовий фінансовий результат (прибуток або збиток), який показується окремо статтею в Звіті про фінансові результати (ф.№2).

Слід пам'ятати , що собівартість незавершеного виробництва, готової та реалізованої продукції, яка відображується відповідно на рахунках 23 "Виробництво", 26 "Готова продукція" та 90 "Собівартість реалізації" визначається тільки за виробничою собівартістю.

Це означає, що значна частина витрат не включається до складу собівартості продукції. Для обліку таких загальногосподарських та інших операційних витрат виділено рахунки 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут" і 94 "Інші витрати операційної діяльності".

Процес реалізації продукції у бухгалтерському обліку відображують на рахунку 701 "Дохід від реалізації готової продукції" в проводках (суми за кореспонденціями рахунків наведено за 2012 рік):

Відображено в складі доходу виручку від реалізації продукції:

- Дебет рахунка 301 "Каса в національній валюті";

- Дебет рахунка 36 "Розрахунки з вітчизняними покупцями";

- Кредит рахунка 70 "Дохід від реалізації".

Нараховане податкове зобов'язання з ПДВ:

- Дебет рахунка 70 "Дохід від реалізації";

- Кредит рахунка 641 "Розрахунки за податками".

При обліку процесу реалізації застосовують обліковий регістр: Журнал-ордер 11 с.-г. Основою побудови Журнал-ордер є принцип реєстрацій господарських операцій по кредиту синтетичних рахунків в кореспонденції з дебетовими рахунками. Підсумкові дані з Журналу-ордеру в кінці кожного місяця записують в Головну книгу. Сальдовий баланс складають за допомогою даних цієї книги, використовуючи при необхідності окремі показники облікових регістрів. При Журнально-ордерній формі обліку важливе значення має правильна форма організації праці робітників обліку і документообігу. Дана форма обліку забезпечує рівномірне завантаження робітників бухгалтерії на протязі місяця, оскільки вона побудована на принципах безпосереднього відображення здійснених господарських операцій в облікових регістрах. Розподіл обов'язків між працівниками бухгалтерії здійснений в залежності від важливості роботи, кваліфікації виконавців, організаційної структури облікового процесу.

Слід також встановити правильність ведення журналу-ордеру №11с.-г. по кредиту рахунка 46. Всі регістри взаємопов'язані між собою, а тому в них перевіряють: повноту та своєчасність відображення собівартості відвантаженої продукції (робіт, послуг) і доходу від реалізації цієї продукції; правильність списання собівартості реалізованої продукції (при визначенні доходу по методу "оплата"), обгрунтованість та вірність віднесення комерційних витрат; точність списання торгової націнки пропорційно вартості продукції по закупівельним чи продажним цінам (регулюється обліковою політикою підприємства); правильність розрахунку фінансових результатів від реалізації кожного виду продукції чи отриманих послуг та виконаних робіт.

2.3 Звітність підприємства по надходження та реалізації готової продукції

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, яка містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Порядок надання фінансової звітності користувачам визначається чинним законодавством.

Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів у:

Придбанні, продажу цінних паперів і володінні ними;

Участі в капіталі підприємства;

Оцінці якості управління;

Оцінці здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання;

Забезпеченості зобов'язань підприємства;

Визначенні суми дивідендів, які належить розподілити;

Регулюванні діяльності підприємства;

Інших рішеннях.

Фінансова звітність має задовольняти потреби користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їхніх конкретних інформаційних потреб.

Фінансові звіти містять статті, склад і зміст яких визначаються відповідними стандартами. Фінансова звітність складається з Балансу, Звіту про фінансові результати та ін.

Бухгалтерський баланс - це спосіб узагальненого відображення в грошовій одиниці стану господарських засобів та джерел їх утворення на певну дату у формі звітної таблиці, складеної бухгалтером для внутрішніх та зовнішніх користувачів з метою прийняття ними управлінських та інвестиційних рішень.

Зміст, форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей визначаються П(С) БО 2 "Баланс". Норми П(С) БО застосовуються до балансів підприємств, організацій та інших юридичних осіб (надалі - підприємства) всіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).

Особливості складання консолідованого Балансу визначаються П(С) БО 20 "Консолідована фінансова звітність".

Консолідована фінансова звітність - звітність, яка відображає фінансовий стан і результати діяльності юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці. [16]

Метою складання Балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

У Балансі відображають активи, зобов'язання та власний капітал підприємства.

Згортання статей активів і зобов'язань не припускається, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами).

Підсумок активу Балансу має дорівнювати сумі зобов'язань і власного капіталу.

Форма Балансу є додатком до П(С) БО 2 Для малих підприємств може передбачатися скорочена форма Балансу.

Актив відображають у Балансі за умови, що оцінка його може бути достовірно визначена і очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов'язаних із використанням активу.

Витрати на придбання і створення активу, які не можуть бути відображені в Балансі, включають до витрат звітного періоду і відображають у Звіті про фінансові результати.

Зобов'язання відображають у Балансі, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.

Власний капітал відображають у Балансі одночасно з відображенням активів чи зобов'язань, що спричиняють його зміну.

В Балансі готова продукція відображається у розділі ІІ Оборотні активи в статті "Готова продукція" по найменшій з вартостей: по виробничій собівартості або по чистій реалізаційній вартості. [11]

Дохід (виручка) від реалізації готової продукції відображається у звіті про фінансові результати.

Зміст і форма Звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей, визначаються П(С) БО 3 "Звіт про фінансові результати".

Норми П(С) БО стосуються звітів про фінансові результати підприємств, організацій та інших юридичних осіб всіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).

Особливості складання консолідованого Звіту про фінансові результати визначаються П(С) Б0 20 "Консолідована фінансова звітність".

Метою складання Звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої і неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки та збитки від діяльності підприємства за звітний період.

Для малих підприємств передбачається можливість складання Звіту про фінансові результати за скороченою формою.

За умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена, дохід у Звіті про фінансові результати відображають у момент надходження активу або погашення зобов'язання, яке приводить до збільшення власного капіталу підприємства (крім зростання капіталу за рахунок внесків учасників).

За умови, що оцінка витрат може бути достовірно визначена, витрати відображаються у Звіті про фінансові результати в момент вибуття активу або збільшення зобов'язання, яке призводить до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення чи розподілу власниками).

Якщо актив забезпечує економічні вигоди протягом кількох звітних періодів, то витрати відображають у Звіті про фінансові результати на основі їх систематичного та раціонального розподілу (наприклад, у вигляді амортизації) протягом тих звітних періодів, у яких одержують відповідні економічні вигоди.

Витрати одразу відображають у Звіті про фінансові результати, якщо економічні вигоди не відповідають критеріям визнання їх активами підприємства.

Згортання доходів і витрат не дозволяється, крім випадків, передбачених відповідними П(С) БО.

"Звіт про фінансові результати" є другим звітом, який є складовою фінансової звітності. Вимоги до його змісту і форми встановлені П(С) БО 3 "Звіт про фінансові результати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України 31.03.99 р. Звітним періодом для складання фінансової звітності, а отже, Звіту про фінансові результати, є календарний рік з 1 січня по 31 грудня включно. Складається наростаючим підсумком з початку року.

В статті "Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт послуг)" відображається загальний дохід від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, без вирахування знижок, повернення проданих товарів та непрямих податків (ПДВ, акцизного збору і т. ін.). [12]

На підприємстві ПП "Кійтеп" випуск продукції з виробництва та передача її на склад оформлюється накладними, відомостями, приймально-здавальними документами, актами приймання, в яких вказується: дата, шифр цеху і складу, найменування продукції, номенклатурний номер, одиниці виміру, кількість, ціна за одиницю. Вони виписуються в двох примірниках, один з яких призначений для здавальника, а інший залишається на складі. Кількість виробів, що оприбутковуються на склад, їх вага та обсяг повинні вимірюватися, підраховуватися і, при необхідності, зважуватися.

На складі готова продукція обліковується в кількісному виразі за її видами на картках або в книгах складського обліку. В картці або книзі визначаються назва продукції, її номенклатурний номер, одиниця виміру, розмір, марка, ціна за одиницю. Облік готової продукції на складі ведеться в міру її надходження на склад або відпуску зі складу. В картках або книгах складського обліку робляться записи про надходження та відпуск готової продукції і щоденно виводяться її залишки.

На підставі здавальних накладних, що виписуються у двох примірниках, складається Відомість випуску готової продукції за звітний місяць, у якій випущена з виробництва продукція групується по видах і сортам (номенклатурним номерам) і відображається в двох оцінках: за обліковими цінами (як правило, по плановій собівартості) і по фактичній собівартості (яка визначається наприкінці місяця після складання звітної калькуляції).

Шляхом порівняння цих показників між собою визначають відхилення між плановою і фактичною собівартістю (економію, перевитрату) як по окремих видах продукції, так і по усьому випуску. Ці дані використовуються для контролю за виконанням плану по собівартості продукції.

Дані Відомості випуску готової продукції з виробництва служать підставою для її оприбуткування. Синтетичний облік наявності і руху готової продукції по фактичній виробничій собівартості ведеться на активному рахунку 26 "Готова продукція". При оприбуткуванні випущеної з виробництва готової продукції в бухгалтерському обліку роблять запис по дебету рахунка 26 "Готова продукція" і кредиту рахунка 23 "Виробництво".

Виконані і здані по актах замовникам роботи (зроблені послуги) по фактичній виробничій собівартості списують із кредиту рахунка 23 "Виробництво" на дебет рахунка 903 "Собівартість реалізованих робіт".

На підприємстві на кожний вид продукції складають виробничий акт, який використовують для складання накопичувальної відомості за місяць. Накопичувальна відомість потрібна для подальшого обліку готової продукції в бухгалтерії в натуральному і вартісному вираженні, яка заповнюється на підставі первинних документів протягом місяця. Залежно від виду випуск готової продукції з виробництва оформляється та відображається в обліку по-різному. Якщо продукція має речовий характер (виріб), то це означає, що її потрібно передати на склад.

Якщо продукція не має натуральних параметрів - робота (монтаж) або послуга (транспортні послуги), то в бухгалтерському (обліку випуск рівнозначний передачі продукції замовнику, і то факт випуску відображається в бухгалтерському обліку.

Коли продукція є унікальною (пароплав, будинок тощо), то відповідний випуск (передача замовнику) відображається записом.

Відпуск продукції покупцю оформлюється видатковими накладними, приймально-здавальними актами із зазначенням номера накладної і дати оформлення, номера і дати договору з замовником, назви та реквізитів замовника, одиниць виміру, кількості, оптової ціни і вартості.

Документи на готову продукцію щодня надходять до бухгалтерії, яка веде кількісно-натуральний облік випуску продукції за її видами, сортами. Наприкінці місяця загальну кількість випущеної продукції оцінюють за прийнятими в обліку цінами підприємства і фактичною собівартістю. За даними відомості випуску готової продукції визначають результат роботи підприємства у процесі виробництва (різниця між фактичною і взятою для обліку собівартістю випущеної продукції), економію або перевитрати. Щомісяця звіряють дані облікових реєстрів з даними книги залишків готової продукції і напівфабрикатів свого виробництва, контролюють записи, стан запасів готової продукції на складі, своєчасне і правильне її оприбуткування, забезпечення зберігання, своєчасне відвантаження, а також виконання обов'язків за поставками продукції споживачам.

У діяльності ПП "Кійтеп" основним документом, що регламентує взаємини між суб'єктами господарської діяльності, є договір закупівлі-продажу, у якому визначаються вид угоди, об'єкт операції, базисні умови постачання, кількість, ціна товару, терміни постачання, порядок розрахунків. Базисні умови постачання включають: упакування і маркірування товарів, навантаження на транспортні засоби, доставку до основного перевізника, страхування вантажу, навантаження на основний транспорт, оплату його, вивантаження на склад підприємства. Ці умови називаються базисними, тому що встановлюють базис (основу) договору, у залежності від того, будуть включені витрати по доставці і страхуванню в ціну товару цілком, чи частково або не включені зовсім. Якщо базисні умови припускають постачання продукції на склад покупця, у ціну контракту включають транспортні витрати, витрати по страхуванню вантажу й ін. При продажі продукції зі складу підприємства-виробника ціна контракту може бути зведена до відпускної вартості продукції або включена лише вартість навантаження.

Договірна ціна в контракті може бути вільна, державна, фіксована чи регульована. Згідно ст. 9 Закону України "Про ціни і ціноутворення" державні фіксовані і регульовані ціни встановлюються на ресурси, що впливають на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне положення на ринку.

Вільні ціни установлюються виробниками продукції (робіт, послуг) самостійно за узгодженням з покупцями (з дотриманням норм, передбачених Указом Президента України "Про заходи для стабілізації цін і стримуванню інфляції" від 31.01.92).

Договірна ціна в контракті може бути твердою (фіксованою) чи ковзаючою. При вказані твердої ціни в договорі визначається конкретна ціна, що повинна бути дотримана при розрахунках за продукцію (товари, роботи, послуги) і не підлягає зміні. Однак підприємство (продавець), погодившись на таку ціну, може виявитися в невигідних умовах, тому що за період між укладенням договору і початком його виконання ціна продукції може істотно зрости. Тому, щоб уберегти постачальника (продавця) від можливих збитків, у договорі може бути передбачена часткова або повна передоплата. Крім того, якщо між часом підписання договору і початком постачання існує значний розрив у часі, може бути застосована так звана "валютне застереження". У цьому випадку сторони вибирають, у якій валюті встановити ціну, визначають ціну одиниці продукції і всієї партії в тій же валюті, а потім указують, що оплата продукції буде провадитися в гривнях за курсом НБУ на день постачання (чи оплати).

Якщо при укладанні договору (контракту) визначення твердої ціни ускладнено, сторони можуть використовувати змінну ціну. У цьому випадку в договорі передбачається вихідна (базисна) ціна, що протягом терміну виконання договору може змінюватися за узгодженням постачальника і покупця при зміні ціноутворюючих елементів.

Порядок розрахунку між постачальником і підприємством-покупцем багато в чому залежить від визначення форми безготівкових розрахунків. Так, при використанні фіксованих цін для підприємства-постачальника найбільш вигідна попередня оплата (яка неможлива при змінній ціні), а для покупця - розрахунки платіжними дорученнями після одержання продукції. Найбільш прийнятним для обох сторін може бути варіант розрахунків за допомогою акредитива. У договорі передбачається також відповідальність сторін за недотримання договірних зобов'язань.

В окремих випадках, наприклад при разових постачаннях, а також постачаннях такої продукції, по якій не потрібно узгодження специфікації по асортименті, постачальники і покупці оформляють свої господарські взаємини угодами (замовленнями), що являють собою спрощену форму договору.

Оперативний контроль за виконанням договорів постачання на ПП "Кійтеп" здійснює відділ збуту (комерційна служба). Для цього кожен договір після його укладення реєструють у спеціальному журналі, у якому вказують дату укладення договору, найменування покупця, розмір постачання, терміни виконання. На кожен договір, як правило, відкривають картку, у якій відображається хід виконання договору на підставі відповідних документів на відвантажену продукцію. За даними оперативного обліку у встановлений термін складають звіт про хід виконання плану постачань, дані якого використовуються для прийняття управлінських рішень.

2.4 Аналіз обчислення собівартості готової продукції і ціни її реалізації

Собівартість продукції - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на їх виробництво (виконання).

Витрати на виробництво продукції утворюють виробничу собівартість; витрати на виробництво та реалізацію - повну собівартість.

Підприємство може суттєво впливати на формування собівартості. Однак при цьому необхідно взяти до уваги те, що склад (перелік) витрат, які можна відносити на собівартість, регламентований законодавством.

Розрахунок собівартості продукції дозволяє визначити фінансовий результат виробничо-господарської діяльності підприємства. Зниження витрат на виробництво продукції, тобто зниження її собівартості, є важливим фактором збільшення прибутку від реалізації. Цього можна досягти за рахунок використання численних факторів, що впливають на скорочення витрат на виробництво продукції. При розрахунку собівартості необхідно знати повний перелік указаних витрат; особливості складу і формування витрат з урахуванням сфери й галузі діяльності підприємства.

З метою більш глибокого вивчення причин зміни собівартості продукції, виявлення шляхів її подальшого зменшення, визначення економічної ефективності різних організаційно-технічних заходів необхідно проаналізувати собівартість одиниці продукції кожного основного виду.

Оцінка виконання плану собівартості одиниці найважливіших видів продукції наведено у табл 2.8.

Таблиця 2.8

Оцінка виконання плану собівартості одиниці продукції

№ з/п	Вироби	Собівартість одиниці продукції, грн.	Відхилення
		Минулий 2011 рік	Звітний 2012 рік	Від минулого року, %	Від плану
			за планом	фактично	за планом	фактично	сума	%
Тротуарная плитка:
1	"Брусчатка"	48,30	48,36	48,16	0,06	-0,14	-0,20	-0,41
2	"Волна"	51,40	51,47	51,15	0,07	-0,25	-0,32	-0,62
3	"Шестигранник"	56,01	56,82	56,53	0,81	0,52	-0,29	-0,51
Разом	-	-	-	-	-	-	-

В процесі аналізу методом порівняння фактичної собівартості одиниці продукції і-го виду з плановою та фактичною за попередній період визначимо такі аналітичні показники:

1) абсолютне відхилення собівартості одиниці і-го виду продукції від плану ():

Дcод1=48,16-48,36=-0,2грн.,

Дcод2 =51,15-51,40=-0,32грн.,

Дcод3 =56,53-56,82=-0,29грн.

2) відносне відхилення ():

Д%cод1 =(-0,2/48,28)*100=-0,41%,

Д%cод2=(-0,32/51,38)*100=-0,62%,

Д%cод3=(-0,29/56,73)*100=-0,51%.

загальну суму економії чи перевитрат () на весь фактичний випуск і-го виду продукції ():

=·; (2.1.)

1=-0,2*25000=-5000 грн.

2=-0,32*31500=-10080 грн.

3=-0,29*26000=-7540грн.

вплив факторів на зміну собівартості одиниці продукції (тротуарна плитка "брусчатка") способом ланцюгових підстановок за факторною моделлю:

==+ , (2.2)

де - собівартість одиниці і-го виду продукції;

- сума постійних витрат, які віднесені на і-ий вид продукції;

- сума змінних витрат на одиницю і-го виду продукції;

- обсяг випуску продукції і-го виду в натуральному вираженні.

I розрахунок:

сод0= С0/q0 (2.3)

сод0=1233216/25500=48,36 грн.

I I розрахунок:

сод0= С1/q0

сод1' =1204085/25500=47,21 грн.

I I I розрахунок:

сод1= С1/q1

сод1= 1204085/25000=48,16грн.

вплив зміни загальної собівартості тротуарної плитки "брусчатка" на собівартість одиниці продукції цього виду:

Д содС = сод1'- сод0 (2.4)

ДсодС=47,21-48,36=-1,15 грн., тобто при збільшенні загальної собівартості тротуарної плитки "брусчатка" на 29131 грн. собівартість одиниці продукції зменшиться на 1,15 грн.

Вплив зміни обсягу випуску тротуарної плитки "брусчатка" на собівартість одиниці продукції цього виду:

Д содq = сод1 - сод1' (2.5)

Дсодq =48,16-47,21=0,95 грн.,тобто при зменшенні обсягу випуску тротуарної плитки "брусчатка" на 500 кв. м. собівартість одиниці продукції збільшиться на 0,95 грн.

- загальний вплив факторів:

Д сод = Д содС + Д содq (2.6)

Дсод =-1,15+ 0,95 = -0,20 грн. , що відповідаю відхиленню собівартості одиниці продукції 48,16-48,36=-0,20 грн.

Прямі трудові витрати суттєво впливають на формування рівня собівартості продукції, тому пошук резервів економії витрат за даною статтею має велике значення. Оцінка впливу основних факторів на відхилення фактичного фонду оплати праці за звітний рік від минулого (табл.2.9).

Таблиця 2.9

№ з/п	Показник	Минулий 2011 рік	Звітний 2012 рік	Відхилення
				Усього	У т.ч. за рахунок:
					Чисельність	Середньої зарплати
1	Фонд оплати праці ПОД - усього, тис. грн.	755	795	40	30,2	9,8
	у т. ч. робітників, тис. грн.	378	405	27	21	6
2	Середньообліковий склад ПОД - усього, осіб	25	26	1	-	-
	у т. ч. робітників, осіб	18	19	1
3	Середньорічна заробітна плата одного працюючого, грн.	30200	30577	377	-	-
	у т. ч. робітника, грн.	21000	21316	316

Оцінимо вплив основних факторів на відхилення фактичного фонду оплати праці за звітний рік від минулого за факторною моделлю:

ФОП = Чп*СЗП, (6.7)

де Чп - чисельність ПОД, чол.,

СЗП -середньорічна заробітна плата одного працюючого, грн.

- вплив зміни чисельності ПОД на фонд оплати праці ПОД:

ДФОПЧп=ДЧп*СЗП0

ДФОПЧп=1*30200=+30,2 тис. грн., тобто при збільшенні чисельності ПОД на 1 чол. фонд оплати праці збільшиться на 30,2 тис. грн.

вплив зміни середньорічної заробітної плати одного працюючого на фонд оплати праці ПОД:

ДФОПСЗП=Чп1*ДСЗП (6.8)

ДФОПСЗП=26*377=+9,8 тис. грн., тобто при збільшенні середньорічної заробітної плати на 377 грн. фонд оплати праці збільшився на 9,8 тис. грн.

загальний вплив факторів:

ДФОП= ДФОПЧп+ ДФОПСЗП (6.9)

ДФОП=30,2+9,8=+40,0 тис. грн., що відповідає загальному відхиленню фонду заробітної плати 795-755=+40,0 тис. грн.

Аналіз витрат за елементами дає змогу:

- вивчити зміни у структурі собівартості та зміни її рівня під впливом використання ресурсів підприємства;

- охарактеризувати галузеві особливості, тобто вивчити матеріаломісткість, трудо- та фондомісткість, тенденцію їх змін;

- встановити вплив технічного прогресу на структуру витрат.

Розміри відрахувань від заробітної плати на соціальні заходи (38,11%):

- відрахування в пенсійний фонд - 32 %,

- відрахування на державне соціальне страхування - 2,5 %,

- відрахування в фонд зайнятості - 2,5 %,

- страхування від нещасного випадку - 1,11 %.

Таблиця 2.10. Аналіз структури витрат на підприємстві

№ з/п	Елементи витрат	Витрати	Відхилення від плану, %
		за планом	фактично
		У грошовому виразі	Питома вага, %	У грошовому виразі	Питома вага, %
1	Матеріальні витрати	2207	51,54	2208	51,53	-0,10
2	Амортизація	636	14,85	636	14,84	-0,10
3	Оплата праці	790	18,45	795	18,55	0,10
4	Відрахування на соціальне страхування	301	7,03	303	7,07	0,04
5	Інші витрати	348	8,13	343	8,00	-0,13
6	Усього витрат на виробництво	4282	100,00	4285	100,00	-

Методика аналізу собівартості за елементами витрат передбачає вивчення тільки структури собівартості за такими аналітичними показниками:

питома вага () кожного елемента витрат () в загальній сумі виробничих витрат ():

100 %; (6.10)

питома вага матеріальних витрат:

За планом:

dc0=(2207/4282)*100=51,54%,

Фактично:

dc1 =(2208/4285)*100=51,53%,

питома вага амортизаційних відрахувань:

За планом:

dc0=(636/4282)*100=14,85%,

Фактично:

dc1 =(636/4285)*100=14,84%,

питома вага фонду оплати праці і відрахувань на соціальне страхування:

За планом:

dc0=(1091/4282)*100=25,48%,

Фактично:

dc1 =(1098/4285)*100=25,62%,

питома вага інших витрат:

За планом:

dc0=(348/4282)*100=8,13%,

Фактично:

dc1 =(343/4285)*100=8,00%.

Рис 2.6 Фактична структура витрат на виробництво продукції за 2012 рік

2) абсолютне відхилення з питомої ваги кожного елемента витрат:

- абсолютне відхилення з питомої ваги матеріальних витрат:

Д dc =51,53-51,54=-0,01%

- абсолютне відхилення з питомої ваги амортизаційних відрахувань:

Д dc=14,84-14,85=-0,01%

- абсолютне відхилення з питомої ваги фонду оплати праці і відрахувань на соціальне страхування:

Д dc=25,62-25,48=0,14%

- абсолютне відхилення з питомої ваги інших витрат:

Д dc=8,00-8,13=-0,13%.

У звітному періоді витрати на виробництво продукції зросли на 3 тис. грн., або на 0,07%. Зменшилася питома вага таких витрат: матеріальні витрати на 0,01 %, амортизаційні відрахування на 0,01 %, інші витрати на 0,13 %. Збільшилася питома вага таких витрат: фонд оплати праці та відрахування на соціальне страхування на 0,14%.

2.5 Узагальнення інформації по обліку надходження та реалізації готової продукції в фінансовій звітності підприємства

Бухгалтерський облік є найважливішою функцією управління підприємством. Відображаючи реальні процеси виробництва, обігу, розподілу та споживання, облік характеризує фінансово-економічний стан господарювання ПП "Кійтеп" і є основою для планування його майбутньої діяльності.

Інтеграція економіки України до світової системи неможлива без застосування в системі обліку міжнародних стандартів, які стають природною складовою національного бухгалтерського обліку. Процес реформування бухгалтерського обліку проходить складно, з урахуванням національних особливостей та набутого досвіду розвитку колишньої облікової системи. Сьогодні діє Закон про бухгалтерський облік і звітність в Україні, застосовується новий План рахунків бухгалтерського обліку, розроблені 25 положень (стандартів) бухгалтерського обліку , внесені зміни в бухгалтерську звітність, невід'ємною частиною бухгалтерської служби підприємства стало поняття "облікова політика".

На мою думку, для поліпшення організації та здійснення бухгалтерського обліку на підприємстві ПП "Кійтеп" треба:

- по-перше, надати можливість підприємству самостійно визначати правила ведення бухгалтерського обліку, оскільки нова система обліку надає право підприємствам розробляти свою облікову політику;

-по-друге, самостійно визначати конкретні методики, форми, техніку і технологію ведення та організації бухгалтерського обліку, виходячи з конкретних умов господарювання;

по-третє, підприємство ПП "Кійтеп" повинно само обирати методи оцінки виробничих запасів при їх віднесенні на витрати виробництва, методи і способи обчислення собівартості продукції.

І зробити такий вибір потрібно професійно, відповідно до Закону та П(С)БО.

Сьогодні, коли в Україні здійснюється планомірний курс на удосконалення бухгалтерського обліку і його системи в цілому, зростає роль спеціалістів бухгалтерської служби, а тому слід постійно покращувати їх підготовку. Такий спеціаліст повинен сприяти ефективному господарюванню, вміти швидко і безпомилково орієнтуватися в різних економічних ситуаціях, розуміти ринкові відносини та їх тенденції.

В своїй дипломній роботі я розглянула та вивчила, як обліковується продукція власного виробництва на ПП "Кійтеп". Відповідно до Закону №1775, виробництво це діяльність, пов'язана з випуском продукції, яка включає всі стадії технологічного процесу. Що належить до продукції власного виробництва, визначено Постановою №1061. Згідно з п.2 Постанови, продукцією власного виробництва визнається продукція, яка була вироблена або піддана достатній переробці чи обробці підприємством з використанням власного або орендованого майна. До повністю виробленої підприємством продукції належать плитка тротуарна та лотки і решітки для водовідведення.

Провівши роботу, по вивченню даної теми, я прийшла до висновку, що:

Бухгалтерський облік на підприємстві ПП "Кійтеп" ведеться відповідно до вимог Закону України" Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999р. № 1996 та наказу по ПП "Кійтеп".

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку створено централізовану бухгалтерію під керівництвом головного бухгалтера.

Облік ведеться по журнально - ордерній формі. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності на підприємстві було проведено інвентаризацію активів та зобов'язань станом на 01.10.2012року та на 01.11.2012 року.

Відповідно до П(С)БО 7 "Основні засоби" підприємством обрано метод нарахування амортизації визначений в податковому законодавстві. Вартісна ознака предметів, що відносяться до малоцінних необоротних матеріальних активів прийнята в розмірі 1500грн.

Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться за групою "Авторське та суміжні з ними права".

Відповідно до П(С)БО 8 "Нематеріальні активи" підприємством обрано прямолінійний метод нарахування амортизації, при цьому ліквідну вартість прирівнюючи до нуля.

Первісна вартість запасів визначається відповідно до П(С)БО 9 "Запаси". При вибутті запасів підприємством застосовується метод ФІФО. Вартість МШП, що передані в експлуатацію, списуються з балансу з подальшою організацією оперативного кількісного обліку по відповідним особам протягом терміну їх фактичного використання.

Відповідно до П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість" поточна дебіторська заборгованість за продукцію, роботу, послуги включаються до підсумку балансу за реалізаційною вартістю. Резерв сумнівних боргів на підприємстві не створено.

Дохід визнається на дату відвантаження продукції і оцінюється до вимог П(С)БО 15 "Дохід".

Дослідження питань з організації обліку і аудиту виробництва і реалізації продукції у ПП "Кійтеп" дозволяє зробити такі висновки, що визначення фінансових результатів діяльності підприємства залежить від методології їх формування і обліку. В зв'язку з неузгодженістю методологічних підходів до організації обліку існують розбіжності щодо відображення операцій з формування фінансових результатів, які зумовлюють різні значення цих показників на підприємстві для різних користувачів фінансової звітності.

Слід зазначити, що розбіжності у визначенні прибутку (збитку) за даними фінансового і податкового обліку існують, і це призводить до помилок, які викривлюють фінансовий результат. На це слід звернути увагу для того, щоб податковий і фінансовий облік ще більш не ускладнився.

Міністерству фінансів України та Державній податковій адміністрації України слід дійти узгодженості щодо розробки нормативних документів, в яких відображаються операції з формування фінансових результатів. А також ретельно переглянути, допрацювати, а в кінцевому результаті удосконалити, тому що введення в дію даних нормативних і законодавчих актів створить в бухгалтерському обліку додаткові проблеми, не відображуватиме змісту, структури формування доходу та фінансових результатів сільськогосподарського підприємства.

Оскільки на підприємстві проводиться лише облік доходів від реалізації тротуарної плитки і лотків та решіток для водовідведення, то я пропоную ще внести такі окремі групи обліку доходів від реалізації готової продукції: доходи від реалізації переробки продукції.

В обліку для витрат від реалізації продукції, що формують виробничу собівартість, необхідно встановлювати межі безпосередньо процесу реалізації, що визначається технологією виробництва конкретного виду продукції (робіт, послуг). Тому витрати виробництва, що формують виробничу собівартість продукції, варто визначити як вартісний вираз спожитих ресурсів на її виробництво.

Межею процесу реалізації продукції у ПП "Кійтеп" слід вважати момент її доставки до місць зберігання, тобто виробнича собівартість продукції має визначатися франко-пункт приймання (зберігання). Витрати, що виникають після цього, необхідно відносити до витрат з реалізації (збуту). До них, крім загальноприйнятих витрат зі збуту, необхідно включати витрати зі зберігання, їх товарну обробку: сортування, маркування тощо.

Для визначення реалізаційних цін на продукцію, які б у повній мірі відшкодовували витрати на її виробництво, а також забезпечували необхідний рівень прибутку, виникає об'єктивна необхідність формування інформації про повну собівартість виробленої продукції у внутрішньогосподарському обліку.

ПП "Кійтеп" має добре налагоджену торгівлю у власній торговельній мережі, тому рекомендуємо облік реалізації продукції вести за методикою, що застосовується на підприємствах роздрібної торгівлі.

Планом рахунків бухгалтерського обліку передбачено, що для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг, доходів від страхової діяльності призначено рахунок 70 "Доходи від реалізації", по якому у розрізі субрахунків зазначають: 701 "Дохід від реалізації готової продукції", 703 "Дохід від реалізації робіт і послуг".

Поряд із щомісячним закриттям на кредит субрахунку 791 "Результат від операційної діяльності" рахунку 70 для визначення різниці між виручкою та собівартістю реалізованої готової продукції, товарів, робіт і послуг на дебет субрахунку 791 закривають рахунок 90 "Собівартість реалізації", на якому відображують собівартість реалізованої готової продукції, товарів, робіт і послуг і, зокрема у розрізі субрахунків: 901 "Собівартість реалізованої готової продукції", 903 "Собівартість реалізованих робіт і послуг".

У ПП "Кійтеп" застосовується комп'ютерна техніка в малих кількостях, тому я пропоную розширити її застосування, яке вносить значні зміни до організації бухгалтерського обліку, причому з допоміжного засобу обчислювальна техніка перетворюється на визначний фактор oрганізації обліку. Ці зміни зумовлені тим, що змінюються способи обробки даних, при яких забезпечується різна швидкість надання звітної інформації. В різних системах бухгалтерського обліку (від паперової. до комп'ютерної) вона досягається, як правило, раціональною організацією облікових даних, одноразовим їх отриманням та передачею за всіма напрямами.

Технологічний процес обробки даних при комп'ютерній формі обліку можна поділити на три етапи.

Першим етапом облікового процесу є збір та реєстрація первинних даних для обробки на комп'ютері.

На другому етапі проводиться формування масивів облікових даних на електронних носіях: Журналу господарських операцій, структури синтетичних та аналітичних рахунків, довідників аналітичних об'єктів, постійної інформації.

Одночасно здійснюється контроль за процесом обробки інформації, записаної в масивах облікових даних.

Заключним етапом процесу є отримання результатів за звітний період на запит користувача або у вигляді регістрів синтетичного обліку, аналітичних таблиць, довідок з бухгалтерських рахунків, або відображенням на екрані дисплею потрібної інформації.

Автоматизація складського обліку забезпечить отримання:

даних аналітичного обліку залишків готової продукції та її надходження на склад у натуральному й вартісному виразі;

даних про випуск готової продукції для прийняття управлінських рішень;

даних про фактичну собівартість іншого приходу та витрат готової продукції.

Ці задачі можуть розв'язуватися завдяки використанню окремого модуля або входити до складу програмного комплексу з обліку готової продукції та її реалізації.

Для аналізу руху готової продукції бухгалтер використовує "Відомість аналізу відвантаження готової продукції"

Відображення інформації про дату надходження на, кількість товару, ціни за одиницю продукції має здійснюватись у карточці обліку готової продукції по мірі надходження і відвантаження готової продукції з показом залишку по кожному номенклатурному номеру. Приклад карточки обліку розглянемо в таблиці 2.11.

Таблиця 2.11 Карточка обліку готової продукції

Дата надходження	№ документа	Виробник	Код продукції	Кількість	Дата розкладання	№ рахунку накладної	Кількість	Ціна за одиницю продукції
15.09.12	543	ПП "Кійтеп"	20568	100	16.09.07	899	100	400,1

По мірі відвантаження готової продукції повинне здійснюватися формування і виписка рахунку-накладної з реквізитами покупця, а також формування на основі рахунка-накладної і нормативно-довідкової інформації платіжне доручення-вимога.

На основі сформованої інформації рахунків-накладних здійснюється реєстрація рахунків-накладних в книзі спеціальної форми, де також вказують дату відвантаження продукції і дата оплати.

Дані рекомендації щодо удосконалення обліку реалізації продукції в ПП "Кійтеп" дають можливість поліпшити стан обліку доходів і фінансових результатів; проводити звірення щодо розрахунків з організаціями за бартерними угодами та за готівку, із зарплати, нарахування, сплати дивідендів за паї та інших операцій, підготувати інформацію для звірення з податковою звітністю по ПДВ та здійснюють контроль за надходженням доходів із визначенням фінансових результатів.

Потрібно здійснювати формування інформації по руху готової продукції на складі за визначений період часу.

Згідно відомостей бухгалтер аналізує і дає конкретні пропозиції по недопоставкам продукції, що дає можливість підприємству не отримати штрафних санкцій, а також своєчасно розрахуватися з замовником по укладеним договорам.

Завдяки цим регістрам бухгалтерія може контролювати дати надходження товару на підприємство, та вивіз продукції з підприємства, його кількість та суму надходження (вилучення) в касу, залишок на складі. Це дає змогу підприємству налагоджувати облікову роботу та тримати під контролем виробництво продукції та грошовий обіг.

реалізація фінансовий бухгалтерський

Висновки та рекомендації

У дипломній роботі зроблено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової задачі, що полягає в досліджені й розробці науково-методичних і практичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення методики обліку і аудиту готової продукції та фінансових результатів від її реалізації малими підприємствами України. Одержані результати свідчать про досягнення поставленої мети та дають змогу зробити певні висновки й внести пропозиції:

Реалізація продукції відбувається за вартістю, яка є результатом взаємодії корисності та витрат підприємства за цінами, які складаються на ринку в результаті коливання попиту й пропозиції.

Для суб'єкта економічної діяльності реалізація має визначатися при настанні таких умов: передавання права власності, контролю та управління, а також ризиків і вигід, які пов'язані з правом власності; упевненість в отриманні компенсації та можливості її достовірної оцінки. Процес реалізації має дві сторони та характеризується двома економічними категоріями - прибутками й витратами, порівняння яких дає змогу визначити фінансові результати діяльності підприємства. Облік прибутків і видатків треба вести за кожним видом продукції, що допоможе виявити найбільш прибуткові види продукції.

Основними умовами збільшення торгової виручки, крім збільшення обсягів реалізації продукції, є підвищення якості продукції, правильно організовані маркетингові дослідження, збільшення номенклатури та асортименту продукції, що випускається, своєчасне реагування на зміни попиту на ринку збуту продукції, економне використання транспортних засобів по доставці заготовки та готової продукції.

При визначенні фінансового результату на підприємстві найдоцільнішим є застосування методу "витрати - випуск". Фінансові результати звітного періоду є умовною величиною і визначаються обліковою політикою підприємства (принципами визначення прибутків, методами оцінки виробничих запасів, готової продукції та незавершеного виробництва, амортизаційною політикою та ін.).

Результати від реалізації продукції (операційна діяльність), від операцій з необоротними активами (інвестиційна діяльність), від фінансових операцій, які ведуть до змін у структурі капіталу (фінансова діяльність), та від надзвичайних подій у малих підприємствах запропоновано визначати окремо.

Для підвищення контролю за рухом запасів у малих підприємствах запропоновано використовувати додатковий склад "Готова продукція - заготовка".

Для здійснення контролю за готовою продукцією як на складі, так і у бухгалтерії малого підприємства рекомендовано застосовувати аналітичний облік, тобто субрахунки, на яких готова продукція обліковувалась би за її технічними особливостями (розміром гнутого профілю, довжиною, товщиною).

Для збереження ринку збуту та споживачів запропоновано створити власну мережу магазинів-баз по реалізації готової продукції. Для контролю за реалізацією запропоновано запровадити в малих підприємствах облік руху готової продукції окремо по магазинах-базах.

Доцільно ввести комбінований варіант визначення фінансових результатів і в розрізі функцій підприємства: виробництво, управління, збут.

Для ефективності роботи аудитора та залежно від завдань, поставлених перед ним, слід розрізняти інформаційне та нормативно-правове забезпечення фінансово-господарського аудиту, оскільки вони за своєю суттю є двома різними видами інформації для проведення всебічного аудиту підприємства.

Використовувати схему проведення внутрішнього аудиту готової продукції та фінансових результатів від її реалізації в малих підприємствах.

В першому розділі дипломної роботи розкрито поняття готової продукції. Готова продукція - це продукція що повністю закінчена обробкою на даному підприємстві, пройшла всі стадії технічного випробування, відповідає технічним умовам і стандартам, не потребує подальшої обробки на цьому підприємстві і здана на склад.

Дана також класифікація готової продукції. Вона класифікується за формою, ступенем готовності і технологічною складністю. За формою є уречевлена, результати виконаних робіт і наданих послуг. За ступенем готовності - готова продукція, напівфабрикати і неготова. За технологічною складністю - проста, складна.

Показано порядок формування первісної вартості готової продукції. Оцінюється готова продукція за первісною вартістю відповідно до П(С) БО 9 "Запаси" і П(С) БО16 "Витрати". Оцінка здійснюється за одним із таких методів: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів, середньозваженої собівартості, ФІФО, нормативних затрат, ціни продажу.

Проведена оцінка законодавчо-нормативної бази з обліку готової продукції яка діє на даний час.

Об'єктом дослідження в даній дипломній роботі виступило ПП "Кійтеп". Джерелом інформації для розкриття цієї теми стали фактичні дані підприємства за три останні роки.

В другому розділі дипломної роботи дана загальна характеристика діяльності підприємства, охарактеризовані види діяльності, показана потужність підприємства, його фінансовий стан.

В цьому ж розділі показано як проводиться документування господарських операцій пов'язаних з реалізацією готової продукції. Випуск продукції з виробництва та передача її на склад оформлюється накладними, відомостями, приймально-здавальними документами, актами приймання. Вони виписуються в двох примірниках, один з яких призначений для здавальника, а інший - залишається на складі. На складі в облікових регістрах готова продукція обліковується в кількісному вираженні.

Для синтетичного обліку готової продукції підприємство використовує рахунок 26 "Готова продукція". Реалізованою продукцією підприємства вважається готова продукція, за яку покупцеві (замовникові) пред'явлені розрахункові документи. Реалізованою вважається також продукція, за яку підприємство-продавець одержало оплату або авансові платежі.

Порядок відображення у звітності здійснюється за допомогою таких статей з балансу: "готова продукція" і відповідно "Дохід (виручка) від реалізації (товарів, робіт, послуг)", "Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)".

Одним з найважливіших напрямів реалізації продукції є відображення результатів від реалізації, тобто виручка, яка відображається у ф - №2 "Звіт про фінансові результати".

В зв`язку з цим у дипломній роботі на основі аналізу первинних документів і інформаційних зв`язків була спроектована інформаційна система випуску та реалізації (збуту) готової продукції. Така інформаційна система дозволяє значно підвищити продуктивність і ефективність облікової роботи на основі використання сучасних засобів обчислювальної техніки, в зв`язку з цим висвітлені деякі методичні прийоми проектування інформаційної системи.

На досліджуваному підприємстві облік готової продукції організований у відповідності до вимог чинного законодавства. Вся документація заповнюється чітко, грамотно, охайно. На складі готової продукції є всі умови для її зберігання.

Також слід зазначити, що на досліджуваному підприємстві ведення бухгалтерії, в тому числі і облік готової продукції комп'ютеризоване. Використовується програма 1С: Бухгалтерія 7.7.

Таким чином все вище зазначене свідчить, що питання обліку готової продукції на підприємстві дуже важливе і на досліджуваному підприємстві йому приділяється належна увага.

Список використаних джерел

1. Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. // Урядовий кур'єр - 2012.

2. Закон України "Про аудиторську діяльність" // Бухгалтерія. - 2012.

3. Інструкція "Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій" від 30. 11. 1999. № 291.

4. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, активів капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств та організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р. №291.

5. Методичні рекомендації з організації та веденню бухгалтерського обліку за журнально-ордерною формою // Облік і фінанси. - №10. - 2010р.- с.6-15.

6. Наказ Міністерства юстиції України "Про затвердження змін до форми податкової накладної та змін і доповнень до порядків заповнення податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг)" від 8.10.98р. №469.

7. План рахунків обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств та організацій, затверджений наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р. №291.

...