Облік і аналіз операцій в іноземній валюті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Однією з основних закономірностей сучасної епохи є зростання ролі зовнішньоекономічних зв'язків у народному господарстві кожної держави.

Господарське зближення націй все відчутніше впливає на темпи і характер економічного та соціального розвитку , на загальну політичну обстановку у сучасному світі, відкриває нові можливості для практичного мирного співробітництва країн.

Ставши незалежною державою, Україна тільки входить у систему світового господарства і від того, як цей процес буде відбуватися, залежить не тільки і не стільки динаміка зовнішньоекономічних зв'язків, скільки можливість її економічного та соціального розвитку як органічної підсистеми світової економіки. У процесі інтеграції у світовий економічний простір суб'єкти господарювання України відчувають великі труднощі, які спричинені не лише внутрішніми, але і зовнішніми чинниками. Часто виникають запитання, як визначити ефективність операції, як відобразити її в бухгалтерському обліку, дотримати чинне законодавство щодо податків та валютного регулювання. Правильна організація зовнішньоекономічних зв'язків дає змогу нашій державі утвердитися на світовому рівні. Правильне ведення обліку валютних операцій дасть змогу дотримати чинне Законодавство України щодо податків та валютного регулювання , уникнути негативних явищ.

Зовнішньоекономічні відносини проявляються через діяльність підприємств на міжнародних ринках. Під зовнішньоекономічною діяльністю підприємства розуміють таку діяльність, що має місце на території України та за її межами і побудована на взаємовигідних стосунках між вітчизняними і зарубіжними суб'єктами господарювання. У вітчизняній науковій літературі дані проблеми не знайшли комплексного відображення. Окремим питанням, таким як порядок відображення операцій в іноземній валюті і окремих видів зовнішньоекономічної діяльності в бухгалтерському обліку, приділяється увага в роботах вітчизняних вчених: Ф. Ф. Бутинця, І. В. Жиглей, В. М. Пархоменко, В. В. Сопка, М. Г. Чумаченка, В. Палія, Ю. М. Кузьмінського, І. М. Павлюка та інших, а також зарубіжних вчених Є. Григор'єва, О. Мухіна, М. Овсійчука.

Та як показало дослідження, дана проблема, незважаючи на її актуальність, залишається недостатньо вивченою. Аналіз праць українських і російських економістів показав, що немає єдиної думки в оцінці окремих форм міжнародних розрахунків і платіжних умов зовнішньоторговельних угод.

Предметом дипломного дослідження є зовнішньоекономічна діяльність-тобто діяльність суб'єктів господарської діяльності України. Об'єктом дослідження є облік та аналіз операцій в іноземних валютах - тобто майно та джерела його утворення, що беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності, господарські процеси, що складаються з сукупності зовнішньоекономічних операцій, та їх результатів.

Метою дослідження даної теми є виявлення можливостей покращення ведення бухгалтерського обліку валютних операцій, виявлення недоліків щодо ведення обліку на підприємстві та розробка пропозицій щодо удосконалення обліку, контролю та аналізу валютних операцій.

Мета дипломної роботи зумовила постановку та вирішення наступних завдань:

- аналіз нормативно-правової бази регулювання операцій в іноземних валютах;

- класифікація міжнародних економічних розрахунків за способами, засобами і формами платежу, що використовуються в світовій практиці та в Україні;

- вивчення особливостей документального оформлення операцій в іноземних валютах в обліку;

- висвітлення особливостей відображення в обліку розрахунків в іноземних валютах;

- дослідження відображення в звітності підприємства зовнішньоекономічних операцій;

- вивчення методики аналізу операцій в іноземних валютах та проведення структурно-динамічного, параметричного, факторного аналізу;

Предметом дослідження теми є облік та аналіз валютних операцій на прикладі товариства з обмеженою відповідальністю «Фапомед Україна».

Базою дослідження є ТзОВ "Фапомед Україна".

ТзОВ «Фапомед Україна» діє згідно статуту (додаток 1), що визначає загальні правові та економічні основи організації та діяльності підприємства, ТзОВ «Фапомед Україна» створене у відповідності з діючим законодавством України. Засновником товариства є юридична особа-акціонерне товариство «Фапомед - Індустрія виробництва медично-хірургічних виробів»

Згідно довідки з єдиного державного реєстру підприємства України (додаток 2) основними видами діяльності є:

- Виробництво медичних приладів та медико-хірургічної продукції;

- Імпорту, експорту та реалізації медико-хірургічних приладів та технічної текстильної продукції.

Інформаційною базою дослідження є закони України, посібники, підручники, монографії, статті.

При досліджені даної теми використовувались наступні методичні прийоми: загальнонаукові (аналіз та синтез, індукція та дедукція, аналогія та моделювання, системний аналіз), власні методичні прийоми, органолептичні (інвентаризація, контрольні заміри робіт, вибіркові та суцільні спостереження), розрахунково-аналітичні (економічний аналіз, статистичні розрахунки), узагальнення результатів дослідження (групування недоліків, документування результатів), прийняття рішень.

Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та пропозицій, виконана на сторінках, включає додатки.

У вступі дипломної роботи розкрито такі питання, як: актуальність теми, мета, об'єкт, предмет, інформацій база та методи дослідження.

У першому розділі «Значення та сутність валютних операцій підприємства» буде наведено інформацію щодо значимості валютних операцій підприємства, в чому полягає суть розрахунків у валюті. При розкритті питань було описано основні положення щодо значимість валютних операцій та їх характеристика.

В другому розділі «Методика обліку валютних операцій» буде наведено інформацію про діяльність підприємства, відображення валютних операцій у фінансовій звітності, розкрито питання аналітичного і синтетичного обліку валютних операцій підприємства, а також первинний облік операцій в іноземній валюті підприємства.

В третьому розділі «Методика та організація аналізу валютних операцій» в даному розділі представлено завдання і джерела аналізу валютних операцій структурно-динамічний та параметричний аналіз валютних операцій.

У висновках було сформовано загальні результати дослідження та основні практичних пропозиції щодо оптимізації операцій в іноземній валюті, що були представленими у вступі завданнями дипломної роботи.

У списку використаних джерел містяться нормативні документи (закони, положення, інструкції) та підручники, навчальні посібники, монографії, а також статті з наукових журналів та преси. Список використаних джерел починається із нормативних документів, що наводяться у такій послідовності: закони України, постанови Верховної Ради, постанови, положення, інструкції міністерств і відомств України. Інші джерела інформації (посібники, монографії, підручники, статті) вказуються за алфавітом.



1. Значення та сутність валютних операцій підприємства

1.1 Значення та сутність валютних операцій

За ПБО 21 під операцією в іноземній валюті розуміють господарську операцію, вартість якої визначена в іноземній валюті або яка потребує розрахунків в іноземній валюті.

У сучасних умовах господарювання практично всі підприємства здійснюють операції з іноземними партнерами. Ці різноманітні за складом операції бухгалтерська служба зобов'язана відобразити в бухгалтерському й податковому обліку. Предметом діяльності є облік зовнішньоекономічної діяльності.

Зовнішньоекономічна діяльність - це функціонування суб'єктів господарської діяльності України і іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємостосунках між ними, як на території України, так і за її межами.

Зовнішньоекономічна діяльність - поняття багатогранне. Воно включає такі види діяльності:

- зовнішню торгівлю, міжнародне виробниче кооперування, міжнародне науково-технічне співробітництво, міжнародне інвестиційне співробітництво, валютно-фінансові й кредитні операції.

Умовою успішного розвитку зовнішньоекономічної діяльності являються:

- зміцнення і нарощування експортного потенціалу; - активна участь у різних формах міжнародного спільного підприємництва;

- підвищення конкурентоздатності підприємств і виробничо- господарського комплексу;

- розширення самостійної діяльності підприємств, фірм регіонів країни в проведенні зовнішньоекономічної діяльності.

За своїм складом види зовнішньоекономічної діяльності значно різняться між собою.

Сучасний валютний ринок становить собою систему механізмів, функціонування яких покликане забезпечити купівлю і продаж національних грошових одиниць та іноземних валют з метою їх використання для обслуговування міжнародних платежів.

Ступінь зрілості валютного ринку визначається не тільки масштабами валютних операцій, але і його спроможністю повною мірою реалізувати саме цю функцію.

Свобода вибору суб'єктів ринку пов'язана з їхнім прагненням отримати для себе у процесі здійснення валютних операцій певні матеріальні вигоди, виражені у відповідному доході.

Невід'ємним атрибутом валютного ринку є присутність функціональних елементів його регулювання. Сучасний валютний ринок інситутуційно - регульований. Уся система міжнародних валютних організацій , союзів і угод , діючих на міждержавній основі, а також система страхування від валютного ризику являють собою відповідні атрибути валютно-ринкової діяльності.

Валютні операції - це:

- операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій , що здійснюються резидентами у валюті України;

- операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності;

- операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.

Валютне регулювання та валютний контроль в Україні здійснюють державні органи:

- Національний банк України;

- Фіскальна служба України;

- Міністерство зв'язку України;

- Державний митний комітет України;

- Державний та місцеві валютні фонди;

- Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України.

НБУ відіграє важливу роль в управлінні валютними операціями, насамперед регулюванням курсу національної валюти, який безпосередньо впливає на експортно-імпортні потоки, видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підлягають під режим ліцензування. Порядок і терміни видачі ліцензій, перелік документів, необхідних для одержання ліцензій визначаються НБУ

ПБО 21 “Вплив змін валютних курсів” визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності інформації про:

- операції підприємства в іноземних валютах (ПБО 21, пп.5-9, 15.1) та

- відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць підприємства за межами України в грошовій одиниці України

Яким саме вимоги ПБО 21 слід застосовувати, підприємству необхідно класифікувати свою зовнішню економічну діяльність (рисунок 1).

	Зовнішня економічна діяльність підприємства
Операції підприємства в іноземній валюті		Операції господарських одиниць підприємства, які здійснюють свою діяльність за межами України
Придбання або продаж товарів чи послуг, розрахунки за які відбуватимуться в іноземній валюті		Дочірнє підприємство
Отримання або надання позик (фінансової допомоги), сума яких визначена в іноземній валюті		Асоційоване підприємство
Участь у незакінченому валютному контракті		Спільне підприємство
Інше придбання або продаж активів		Філія, представництво або інший

Рис. 1. Класифікація зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Державна податкова адміністрація України контролює діяльність підприємств-учасників зовнішньоекономічної діяльності, та інших підприємств, які проводять операції з валютними цінностями: проводить контроль за станом розрахунків по експортно-імпортних операціях, бартерних операціях у галузі зовнішньоекономічної діяльності підприємства, операціях з давальницькою діяльністю у сфері зовнішньоекономічної діяльності, контролює наявність на підприємстві квот та ліцензій по товарах, експорт чи імпорт яких підлягає ліцензуванню чи квотуванню, перевіряє ведення касових операцій з готівковою валютою.

Міністерство зв'язку України контролює стан розрахунків між резидентами та нерезидентами.

Державний митний комітет України контролює експортно-імпортні потоки на митному кордоні країни, веде митну статистику , розробляє митні правила і процедури, стягує митні збори, мито та податки.

Державний та місцеві валютні фонди регулюють платіжний баланс країни, координують діяльність інших органів, що беруть участь в управлінні валютними операціями.

Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України розробляє та здійснює загальні заходи, спрямовані на розвиток торгових відносин країни з іноземними державами, складає проекти експортно-імпортних планів, регулює та контролює виконання планів з зовнішньої торгівлі, займається питанням митної політики, вивчає питання транспортування зовнішньоторгових вантажів, спостерігає за виконанням наказів, постанов і правил, що стосуються зовнішньої торгівлі, видає експортні та імпортні ліцензії, реєструє контракти, займається підготовкою та підбором кадрів.

Для того, щоб ввезти чи вивезти товари на митну територію України, підприємство повинне зареєструватися в митних органах і відкрити в банку валютний рахунок.

Експорт - це продаж продукції (робіт, послуг) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності з вивозом або без вивозу цих товарів за митну територію України, включаючи реекспорт. Тобто експортні операції передбачають продаж і вивезення товарів за кордон для передачі їх у власність іноземному контрагенту.

Поняття "експорт", наведене в Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність", відрізняється від поняття "експорт" для цілей оподаткування. У цілях оподаткування під експортом розуміються виключно операції з продажу товарів, вивезених за України, з метою їх споживання за її межами. Тобто в податковому обліку при віднесенні операції до експортної вирішальне значення має наявність факту вивезення товарів, підтвердженого митною декларацією.

Юридична особа може здійснювати експорт товарів у разі дотримання наступних умов:

- здійснення експортних операцій повинно бути передбачено статутними документами;

- контракт на експорт повинен відповідати всім вимогам, встановленим Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів;

- при визначенні предмета експорту повинні бути враховані такі обмеження, як квотування і ліцензування експорту, визначені законодавством України.

Імпортні операції це закупівля і ввезення іноземних товарів для реалізації їх на внутрішньому ринку країни-імпортера або виробничого споживання підприємством-імпортером.

У міжнародній комерційній практиці під експортом та імпортом розуміють тільки операції, котрі здійснюються на комерційних засадах, на підставі укладання та виконання МТУ - контрактів купівлі-продажу. Поставки у вигляді допомоги, дарування та ін., які здійснюються на безвідплатних засадах, у вартість експорту та імпорту, як правило, не включаються, а враховуються окремо.

Зокрема, імпорт - це придбання українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням їх на територію України, включаючи придбання товарів, призначених для споживання установами і організаціями України, розташованими за її межами. Імпортна операція - комерційна діяльність, пов'язана із закупівлею і ввезенням до України іноземних товарно-матеріальних цінностей для їх подальшої реалізації на внутрішньому ринку або використання у виробничо-господарській діяльності.

Залежно від виду операцій в Україні застосовуються різні способи обмеження імпорту: короткострокове обмеження імпорту, митний бар'єр, антидемпінгове мито. Крім того, Кабінет Міністрів України щорічно встановлює перелік товарів, імпорт яких підлягає квотуванню і ліцензуванню. Питаннями регулювання імпорту займається Міжвідомча комісія з питань регулювання імпорту.

Експортно-імпортні операції вважаються здійсненими, якщо товар після виконання певних митних формальностей та процедур, про які подані відомості для статистичного обліку, пропустили через митний кордон країни-контрагента.

У міжнародній комерційній практиці використовують два основних методи здійснення експортно-імпортних операцій:

- Прямий метод (direct), або прямі продажі - передбачає встановлення прямих зв'язків між виробником (постачальником) та кінцевим споживачем, тобто поставку товарів безпосередньому кінцевому споживачу та закупку товарів у безпосереднього самостійного виробника на підставі договору купівлі-продажу;

- непрямий, або посередницький (agency), метод - передбачає купівлю та продаж товарів через торгово-посередницьку ланку на підставі укладання спеціального договору - агентської, комісійної або іншої угоди з торговим посередником, в якій передбачається виконання останнім певних обов'язків, пов'язаних з реалізацією товару продавця, за агентську, комісійну або іншу винагороду;

- посередниками можуть бути брокери, дилери, комісіонери, оптові покупці, промислові та торгові агенти. їхні функції полягають у пошуку іноземних партнерів, підготовці документації і оформленні угод, кредитно-фінансовому обслуговуванні і страхуванні товарів, післяпродажному обслуговуванні, рекламуванні товарів тощо.

Основними суб'єктами міжнародних розрахунків є експортери, імпортери та банки, які їх обслуговують. Вони вступають у взаємовідносини, пов'язані з рухом товарно-розпорядчих документів і операційним оформленням платежів. При цьому головна роль в міжнародних розрахунках відводиться банкам. Ступінь їх впливу на ефективність проведення розрахунків залежить від масштабів зовнішньоекономічних зв'язків країни, купівельної спроможності національної валюти, спеціалізації і універсалізації банків, їх фінансового стану, ділової репутації, кількості філіалів і кореспондентських відносин.

Розрахунки у зовнішньоекономічній діяльності мають ряд особливостей. На відміну від внутрішніх вони регулюються не тільки національними нормативно-правовими актами, але й міжнародними законами і правилами. Наприклад, такими як, Уніфіковані правила для інкасо, Уніфіковані правила для документарних акредитивів та іншими, які регулюють окремі форми і способи міжнародних розрахунків, визначають характер взаємовідносин учасників розрахункових операцій. Така велика кількість уніфікованих міжнародних документів пов'язана з інтернаціоналізацією господарських зв'язків, збільшенням об'ємів зовнішньоторговельних угод і, відповідно, розрахунків.

Основними учасниками зовнішньоекономічної діяльності в Україні є фізичні та юридичні особи, об'єднання фізичних і юридичних осіб, структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, підприємства за участю іноземного капіталу, Україна в особі її органів та інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України. Резиденти і нерезиденти мають право бути власниками валютних цінностей, що знаходяться на території України. Резиденти мають право бути власниками також валютних цінностей, що знаходяться за межами України, крім випадків, передбачених законодавчими актами України.

Товари та інші предмети переміщуються через митний кордон України знаходяться під митним контролем, який здійснюється з метою забезпечення дотримання державними органами, підприємствами та їх службовими особами законодавчого порядку. При переміщенні товарів через митний кордон України вони оподатковуються митними платежами та іншими зборами .

До митних платежів відносять : мито, ПДВ, акцизний збір, збори за митне оформлення.

Обов'язковою умовою митного оформлення на вантажі є їх декларування.

Декларування - це заява за встановленою формою точних даних про мету переміщення через митний кордон товарів та інших предметів і про самі товари та інші предмети, а також будь-яких відомостей, необхідних для митного контролю та митного оформлення. Підприємства допускаються митницею до декларування на підставі свідоцтва про визнання їх як декларантів.

Основним документом при переміщенні ТМЦ через митний кордон України є вантажна митна декларація. ВМД використовується для декларування і митного оформлення товарів та інших предметів, які переміщують через митний кордон України.

Вантажна митна декларація - заява ,що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України, про відправника, отримувача та декларанта вантажу, спосіб і порядок переміщення вантажів, умови поставки, спосіб розрахунків. У ВМД вносяться інші відомості, необхідні для митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування митних та інших обов'язкових платежів. Декларація виконує також обліково-статистичну та правоохоронну функції.

Для розмитнення вантажу по експортно-імпортних операціях обов'язково потрібно пред'явити документи, що підтверджують проведення платежів по отриманому або відправленому вантажу.

1.2 Поняття операцій в іноземній валюті та їх класифікація

Зовнішньоекономічна діяльність підприємств завжди пов'язана з багатьма ризиками, до яких відносяться: непоставка або несвоєчасна поставка оплаченого товару, неоплата відвантаженого товару, пошкодження або втрата товару при транспортуванні, зміна курсу валют та багато інших. Щоб вирішити спірні питання, які виникли в процесі такої діяльності, підприємства як експортери, так і імпортери звертаються в міжнародний арбітраж для відновлення порушених прав та відшкодування нанесених збитків.

В зовнішньоекономічній діяльності розрізняють близькі за значенням поняття “валютні операції” та “операції в іноземних валютах” . Але поняття “валютні операції” за своїм значенням ширше.

Валютна операція у широкому розумінні -- це конкретна форма прояву валютних відносин у народногосподарській практиці, у вузькому розумінні -- операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, використанням валютних цінностей як засобу платежу в міжнародному обороті, увезенням, вивезенням, переказуванням на територію країни та за її межі валютних цінностей.

Під поняттям “валютні операції” розуміють:

- операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;

- операції пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності;

- операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей;

Валютна операція - це специфічні відносини між партнерами, що відображені в обліку у вигляді тої чи іншої господарської операції, в якій іноземна валюта використовується в якості засобу зміни обсягу, споживчої властивості, якості предмету договору.

Операції в іноземній валюті - господарські операції, вартість яких виражена в іноземних грошових одиницях або господарські операції, що потребують розрахунків в іноземній валюті. Перелік таких операцій наведено на рис. 1.2.



Рисунок 1.2

Рис. 1.2. Основні види операцій в іноземній валюті

Операції в іноземній валюті проводяться усіма суб'єктами ЗЕД. Підприємства та організації ведуть бухгалтерський облік та складають фінансову звітність згідно з вимогами статті 5 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” у грошовій одиниці України, яка є валютою звітності. Для валютних операцій використовуються обмінні курси іноземних валют, виражені у валюті України, курси валютних цінностей в іноземних валютах, а також у розрахункових (клірингових) одиницях. Дані курси встановлюються НБУ за погодженням з КМУ.

Порядок відображення операцій в іноземній валюті в бухгалтерському обліку визначений нормами П(С) БО 21 "Вплив змін валютних курсів".

Згідно з П(С) БО 21 операція в іноземній валюті-це господарська операція, вартість якої визначена в іноземній валюті або яка спричиняє проведення розрахунків в іноземній валюті.

Одним з основних принципів бухгалтерського обліку і фінансової звітності, який спричиняє особливий порядок обліку операцій в іноземній валюті, є принцип єдиного грошового вимірника.

Принцип єдиного грошового вимірника - це принцип, згідно з яким вимірювання і узагальнення всіх господарських операцій здійснюється в єдиній грошовій одиниці - гривні.

Принцип єдиного грошового вимірника обумовлює перерахунок всіх операцій, відображених в іноземній валюті, в єдиний грошовий вимірник - гривну.

Для перерахунку використовується валютний курс,встановлений НБУ курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни.

Національний банк установлює офіційний курс гривні до іноземних валют, міжнародних розрахункових одиниць і тимчасових грошових одиниць (офіційний курс гривні до іноземних валют).

Офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється:

- щоденно - для вільно конвертованих валют (перша група Класифікатора іноземних валют Національного банку України) та для іноземних валют інших країн, які є головними зовнішньоекономічними партнерами України;

- один раз на місяць - для інших іноземних валют;

- один раз на місяць повторно - для спеціальних прав запозичення.

Коли підприємство здійснює яку-небудь операцію в іноземній валюті, виникає необхідність первинного визнання активів, зобов'язань, доходів та витрат.

Офіційний курс гривні до іноземних валют починає діяти наступного дня після дати затвердження. Офіційний курс гривні до іноземних валют, установлений на останній робочий день тижня або на передсвятковий день, діє протягом наступних вихідних чи святкових днів.

Офіційний курс гривні до іноземних валют використовується резидентами та нерезидентами України для здійснення бухгалтерського обліку операцій з іноземною валютою, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Первинне визнання валютної операції здійснюється на дату :

визнання одержаних активів, в тому числі іноземної валюти, дебіторської заборгованості;

визнання зобов'язань (кредиторської заборгованості);

визнання власного капіталу;

У момент первинного визнання операції в іноземній валюті відображаються в бухгалтерському обліку у гривнях шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу, що діяв на дату здійснення операції. Згодом валютний курс змінюється, що вимагає відповідного відображення статей балансу в іноземній валюті.

Статті балансу згідно з нормами П(С)БО 21 підрозділяються наступним чином, рис.1.3.:

Рисунок1.3

Рис.1.3. Класифікація статей балансу

Монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи і зобов'язання, які будуть одержані або сплачені у фіксованій (або визначеної) сумі грошей або їх еквівалентів.

До монетарних статей відносяться:

1. Активи

іноземна валюта (грошові знаки) в касі підприємства;

іноземна валюта на валютних рахунках підприємства;

платіжні документи в іноземній валюті, що знаходяться у підприємства (чеки, векселі, акредитиви та ін.);

цінні папери, виражені в іноземній валюті, якщо вони не враховані як інвестиції (облігації, казначейські зобов'язання);

фінансові інвестиції в іноземній валюті, якщо їх повернення у валюті гарантоване законодавством країни перебування;

дебіторська заборгованість, що підлягає погашенню в валюті.

2. Власний капітал

несплачений статутний капітал;

3. Позиковий капітал

довгострокові й поточні позики;

векселі видані, виражені в іноземній валюті;

довгострокові зобов'язання по міжнародному фінансовому лізингу;

розрахунки з учасниками в частині заборгованості (зобов'язань) учасникам з виплати дивідендів;

кредиторська заборгованість в іноземній валюті, що виникла по інших, ніж вказано вище, підставах.

Монетарні статті при зміні валютного курсу підлягають перерахунку (рис. 1.4), оскільки вартість грошових коштів в іноземній валюті при зміні валютного курсу теж змінюється.

Рисунок 1.4

Рис.1.4. Випадки перерахунку монетарних статей



Немонетарні статті - всі інші статті, які відображають активи чи зобов'язання, які не будуть сплачені у фіксованій сумі грошей або їх еквівалентів.

До немонетарних статей слід віднести:

1. Активи

основні засоби;

нематеріальні активи;

капітальні інвестиції;

запаси

дебіторська заборгованість, що підлягає погашенню шляхом отримання товарів (робіт, послуг).

2. Власний капітал

статутний капітал;

резервний капітал;

додатковий капітал;

нерозподілений прибуток

3. Позиковий капітал

довгострокові й поточні позики, погашення яких буде відбуватися в негрошовій формі.

Немонетарні статті відображаються на дату складання фінансової звітності за історичною або справедливою собівартістю, по якій вони зараховані на баланс на дату визнання (здійснення операції) і при зміні валютного курсу перерахунку не підлягають.

В цілому валютні операції класифікують так:

1. Відкриття та ведення валютних рахунків.

2. Кореспондентські відносини з іноземними банками та підприємствами.

3. Операції із залучення та розміщення валютних коштів.

4. Неторгові операції.

1. Відкриття та ведення валютних рахунків:

- відкриття валютних рахунків юридичним особам (резидентам і нерезидентам), фізичним особам;

- нарахування процентів по залишках на рахунках;

- надання овердрафтів (особливим клієнтам згідно з рішенням керівництва банку);

- надання виписок у міру здійснення операції;

- оформлення архіву рахунку за будь-який проміжок часу;

- виконання операцій з розпорядження клієнтів відносно коштів на їхніх валютних рахунках (оплата наданих документів, купівля та продаж іноземної валюти за рахунок коштів клієнтів);

- списання сум, передбачених законодавством;

- контроль експортно-імпортних операцій.

2. Кореспондентські відносини з іноземними банками та підприємствами:

- встановлення прямих кореспондентських відносин з іноземними банками та підприємствами;

- відкриття банком рахунків за проханням підприємства для міжнародних розрахунків з іноземними банками та підприємствами;

- досягнення домовленості про порядок і умови ведення банківських операцій по міжнародних розрахунках;

- робота через кореспондентські рахунки Центру міждержавних розрахунків НБУ або через кореспондентські рахунки уповноважених банків за рішенням підприємства;

- встановлення кореспондентських відносин і здійснення міжнародних банківських операцій з іноземними банками через кореспондентські рахунки Центру міжнародних розрахунків НБУ або уповноважених банків.

3. Операції із залучення та розміщення валютних коштів:

- кредитні;

- депозитні;

- з цінними паперами; (1) лізингові;

4. Неторгові операції:

- купівля та продаж готівкової іноземної валюти і платіжних документів в іноземній валюті;

- інкасо іноземної валюти та платіжних документів в іноземній валюті;

- випуск та обслуговування пластикових карток клієнтів;

- купівля (оплата) дорожніх чеків іноземних банків;

- оплата грошових акредитивів і виставлення аналогічних акредитивів;

- організація роботи і порядку проведення операцій в іноземній валюті.

Однією з основних вимог зовнішньоекономічного законодавства України є дотримання суб'єктами ЗЕД строків повернення валютних цінностей в Україну.

Законом України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” передбачено:

- що виручка резидентів в іноземній валюті - по експорту продукції, товарів повинна бути зарахована на їх валютні рахунки в уповноважених банках в термін не пізніше 180 календарних днів з моменту митного оформлення експортованої продукції, або з моменту підписання акту виконаних робіт чи ін. документа, що свідчить про виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

- надходження імпортних товарів, робіт, послуг має відбутись не пізніше 180 календарних днів, з дня здійснення авансового платежу, чи виставлення векселя на користь постачальника.

Перевищення термінів повернення валютних цінностей тягне за собою застосування фінансових санкцій:

- по експортно-імпортних операціях нараховується пеня в розмірі 0,3 % за кожен день прострочення від суми недоотриманої виручки (або вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої в гривні по офіційному валютному курсу НБУ на день виникнення заборгованості;

- по бартерних операціях пеню нараховують за кожний день прострочення від суми недоотриманих товарів, робіт, послуг, перерахованих в гривні за офіційним валютним курсом НБУ на день нарахування пені.



2. Методика обліку валютних операцій

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

ТзОВ «Фапомед Україна» розташоване в південно-східній частині Рівненської області на території Гощанського району, смт. Гоща.

Місцезнаходження підприємства: Україна, 35400, Рівненська область, смт.Гоща, вул..Островського, 46

Підприємство створене з метою вироблення медичного одягу, аксесуарів, виробництво медичних приладів та медико-хірургічної продукції.(додаток1)

Діяльність підприємства спрямована на якісне поліпшення медичного приладдя.

ТзОВ «Фапомед Україна» є юридичною особою і здійснює свою діяльність на основі Статуту, який затверджено Органом управління майном.

Підприємство веде самостійний баланс та несе відповідальність за своїми зобов'язаннями усім належним йому на праві господарського відання майном. Майно підприємства становлять основні фонди та оборотні засоби, кошти, а також інші цінності. Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Організаційна структура ТзОВ «Фапомед Україна»представлена у вигляді схеми на рисунку 2.1.



Рисунок2.1

Рис.2.1. Організаційна структура ТзОВ «Фапомед Україна»

Органом управління підприємством є його директор. Наймання директора здійснює Орган управління майном шляхом укладання з ним контракту в установленому законом порядку. Підприємством за погодженням з Управлінням визначає його структуру і штати. Директор самостійно вирішує всі питання діяльності підприємства, за винятком тих, що віднесені до компетенції Органу управління майном та Управління.

Директор підприємства:

· несе відповідальність за стан діяльності підприємства;

· розпоряджається коштами та майном;

· укладає договори, видає довіреності, відкриває в установах банків розрахункові та інші рахунки;

Заступник директора призначається та звільняється з посади директором за погодженням з Управління, інші працівники апарату і структурних підрозділів підприємства призначаються та звільняються директором.

Проведемо аналіз основних техніко-економічних показників діяльності ТзОВ «Фапомед Україна» за 2013-2014 роки, табл.2.1.

Таблиця 2.1

Основні техніко-економічні показники діяльності ТзОВ «Фапомед Україна» за 2013-2014 роки

№ з/п	Показники	2013 рік	2014 рік	Відхилення
				за сумою,	Тр.,
				+, -	%
1	2	3	4	5	6
1.	Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.	16825	20495	3670	124,81
2.	Середньооблікова чисельність працюючих, осіб	299	289	-10	96,65
3.	Фонд оплати праці, тис. грн.	8865	8220	-645	92,72
4.	Вартість майна підприємства, тис. грн. (ф. 1, р. 1300)	39399	37409	-1990	94,95
5.	Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн. (ф. 1, р. 1010 (гр.3+ гр.4) / 2)	33839	30706	-1133	90,74
6.	Операційні витрати, тис. грн. (ф. 2, р. 2550)	29287	20404	-8883	69,67
7.	Фондовіддача основних засобів, грн./грн. (р. 1 / р. 5)	0,49	0,67	0,18	136,73
8.	Продуктивність праці, тис. грн. / ос. (р. 1 / р. 2)	56,27	70,92	14,65	126,04
9.	Середньорічна заробітна плата 1 працюючого, тис. грн./ос. (р.3 / р.2)	29,65	28,44	-1,21	95,91
10.	Коефіцієнт співвідношення темпів росту продуктивності праці та середньорічної заробітної плати (р. 8 / р. 9)	х	1,557
11.	Питомі витрати, грн./грн. (р. 6 / р. 1)	0,74	0,99	0,25	133,78
12.	Дебіторська заборгованість , тис. грн. (ф. 1, ? р. 1040, 1125, 1130, 1135, 1140, 1145, 1155, 1155)	386	3692	+3306	956,48
13.	Кредиторська заборгованість, тис. грн. (ф. 1, ? р. 1595, 1695, 1700)	6331	5725	-606	90,428
14.	Чистий прибуток (збиток), тис. грн.	7415	3621	-3804	48,83

Аналізуючи основні техніко-економічні показники діяльності ТзОВ «Фапомед Україна» за 2013-2014 роки, можна зробити такі висновки:

1. Середньооблікова чисельність працюючих в звітному залишилася незмінною Дану тенденцію можна оцінити двояко, з одного боку як позитивну, внаслідок впровадження нової менш трудомісткої технології, що призведе до економії заробітної плати, а з другого боку як негативну через кризові явища в економіці, що зумовлюють підприємство здійснювати скорочення штату.

2. Розмір фонду оплати праці у звітному 2014 р. залишився незмінним, що пояснюється нез мінною кількістю працюючих.

3. З представленого аналізу вартості майна підприємства спостерігається його збільшення на 189 тис. грн., або на 0,51%, що можна охарактеризувати позитивним. На збільшення вартості майна вплинуло збільшення виробничих запасів, готової продукції та дебіторської заборгованості підприємства.

4. Середньорічна вартість основних засобів підприємства зменшилась у 2014 році на 3023 тис. грн.. або на 9,84% в порівнянні з 2013 роком, що оцінюється негативно.

5. Операційні витрати підприємства збільшились з 29287 тис. грн.. у 2013 році до 79974 тис. грн.. у 2014 році,тобто відбулось збільшення на 50687 тис. грн.. або на 173,07%.

6. У 2014 році відбулось несуттєве збільшення фондовіддачі основних засобів на 0,58грн/грн або на 86,57%, , що оцінюється позитивно і може свідчити про покращення використання основних засобів. В результаті зростання доходу підприємства фондовіддача збільшується в більшій мірі, ніж зростає вартість основних засобів

7. Збільшення продуктивності праці на 48,97 тис.грн. на особу, що складає 69,05% дане зростання є позитивним оскільки може вказує на збільшення ефективності праці в процесі господарської діяльності підприємства.

8. Середньорічна заробітна плата 1 працюючого у 2013 році становила 28,44 тис. грн.., а у 2014 - 28,44 тис. грн.., тобто залишилася незмінною. Оцінюється негативно, оскільки курс взріс втричі, а зарплата залишилась однаковою.

9. Коефіцієнт співвідношення темпів росту продуктивності праці та середньорічної заробітної плати становить 4,21% це означає, що продуктивність праці зростає більшими темпами в порівнянні з середньорічною заробітною платою.

10. Питомі витрати на 1 грн. обсягу у 2014 р. збільшились на 0,88тис. грн. відносно з 2013 р., або на 61,54%.

11. Дебіторська заборгованість підприємства збільшилась на 1950 тис. грн.або на 52,82 % у 2014 році в порівнянні з 2013 роком, що оцінюється вельми позитивно.

12. Кредиторська заборгованість збільшилась у 2014 році в порівнянні з 2013 роком на 30567 тис. грн. або на 51,88% і становила 89481 тис. грн, що оцінюється позитивно.

13. Чистий прибуток підприємства скоротився з 3621 тис. грн. до 30378 тис. грн., що становило зменшення на 26757 тис. грн. або на 738,94%, що оцінюється негативно.

2.2 Первинний облік валютних операцій

Зовнішньоторгові документи - це документи, які використовуються для забезпечення поставок і платежів в міжнародній торгівлі товарами [42, c.14].

Всі документи, які використовуються в зовнішньоторговельних угодах можна систематизувати в такі групи:

- офіційні;

- комерційні;

- фінансові;

- транспортні;

- страхові.

Основним офіційним документом у ТзОВ «Фапомед Україна» є контракт який являється основою для здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Зовнішньоекономічний договір (контракт) -- це матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності [23]. [43, c.386]

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається відповідно до Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність”, інших законів та міжнародних договорів України. Текст зовнішньоекономічного договору (контракту) складається відповідно до Положення “Про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)”, затвердженого наказом Міністерства економіки України. Згідно з цим Положенням у зовнішньоекономічному договорі обов'язково має бути відбито весь спектр правових відносин між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.

Практично під час укладання договору(контракту) неможливо передбачити усі питання, що можуть виникнути під час його виконання. Тому сторони в кожному конкретному випадку вирішують самостійно, які з умов будуть істотними.

Згідно з Положенням про форму зовнішньоекономічного договору виділено 13 істотних умов.

1. Назва договору, дата та місце його складання.

2. Преамбула.

3. Предмет контракту.

4. Кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг).

5. Базисні умови поставки товарів.

6. Ціна та загальна вартість контракту.

7. Умови платежів.

8. Умови здачі (приймання) товару (робіт, послуг).

9. Упаковка та маркірування.

10. Форс-мажорні обставини.

11. Санкції та рекламації.

12. Арбітраж.

13. Юридичні адреси, поштові та платіжні реквізити сторін.

Кожна країна в силу різних історичних обставин має свої торгівельні правила і звички. Тому при укладанні зовнішньоторговельних контрактів виникають непорозуміння щодо різного тлумачення сторонами одних і тих же понять. Це призводило до необхідності додаткових уточнень вже в процесі реалізації контракту, а відповідно і до тимчасових фінансових витрат, а також до спорів, які нерідко вирішувались в судовому порядку. Щоб виключити такого роду непорозуміння, Міжнародною торговою палатою (International Chamber of Commerce) були розроблені міжнародні правила тлумачення торгових термінів - “Інкотермс”. Вперше вони були видані в 1936 році.

В розрахунках між резидентами та нерезидентами в межах торгового обороту використовується іноземна валюта. Для проведення розрахунків в іноземній валюті ТзОВ «Фапомед Україна» має відкритий валютний рахунок.

Операції з придбання валюти проводяться виключно на міжбанківському валютному ринку через уповноважені банки, які купують іноземну валюту за дорученням клієнтів з метою її переказу за межі України.

Суб'єкти підприємницької діяльності можуть купувати на Міжбанківському валютному ринку валюту з метою:

- забезпечення виконання їх зобов'язань перед нерезидентами по імпорту товарів;

- покриття витрат на службові відрядження за кордон;

- попередньої оплати послуг зв'язку і транспорту;

- розрахунків по картках міжнародних платіжних систем;

- передплати періодичної і поліграфічної продукції;

- оплати за переробку давальницької сировини, за капітальне будівництво, за надання туристичних і страхових послуг, за участь в семінарах, мешкання в готелях;

- сплати митного збору і послуг повірених на підставі відповідних документів і довідки Державної податкової адміністрації;

- погашення кредитів нерезидентів ;

- переказ за кордон пенсій, стипендій, аліментів;

- репатріації капіталу, що належить іноземному інвестору або дивідендів;

- для інших цілей, передбачених чинним законодавством.

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України при розрахунках з нерезидентами за торговельними операціями вважаються такі документи:

- договір з нерезидентом, оформлений відповідно до вимог чинного законодавства України, або інший документ, який згідно з чинним законодавством України має силу договору;

- митна декларація, якщо товар ввезений на територію України;

- акт (прийому - передачі тощо) або інший документ, який свідчить про надання послуг, виконання робіт, імпорт прав інтелектуальної власності;

- документи, що передбачені для документарної форми розрахунків. Купівля іноземної валюти з метою оплати векселя, яким резидент-імпортер оформив заборгованість перед нерезидентом за зовнішньоторговельним договором, дозволяється лише в разі пред'явлення резидентом вантажної митної декларації, що підтверджує поставку продукції в Україну, або документа, який згідно з умовами зовнішньоторговельного договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, отримання резидентом послуг.

На оригіналах документів, на підставі яких була придбана іноземна валюта, і на копіях цих документів, які залишаються на зберіганні в уповноваженому банку або уповноваженій фінансовій установі (копії засвідчуються підписом керівника або заступника керівника та печаткою суб'єкта господарської діяльності або нотаріусом), робиться відмітка уповноваженого банку (уповноваженої фінансової установи). Відмітка має містити дату купівлі іноземної валюти, її суму, а також засвідчуватися підписом відповідального працівника валютного підрозділу та відміткою його особистого штампа або штампа цього підрозділу, або печатки уповноваженого банку (уповноваженої фінансової установи).

Первинним документом при перерахуванні коштів з валютного рахунку є платіжне доручення на переказ коштів в іноземній валюті.

Облік коштів на валютних рахунках ТзОВ «Фапомед Україна» ведеться на підставі виписок банку, які видаються по кожному окремому валютному рахунку і доданих до них розрахунково-платіжних документів. Інформація у виписці наводиться одночасно в іноземній валюті та гривнях. Виписки надаються уповноваженим банком по кожному виду валют в розрізі валютних рахунків. Залишок коштів по валютному рахунку в банківській виписці буде вказано по кредиту. Банківські виписки, що надходять на підприємство, проходять процедуру контирування.

Виписка банку по поточному рахунку є документом, на підставі якого здійснюється запис у регістрах бухгалтерського обліку про списання коштів для купівлі валюти, виходячи з прогнозного курсу УМВР, а розрахунок, поданий уповноваженим банком, і виписка за валютним рахунком - документом для відображення зарахованої валюти на рахунок і витрат, пов'язаних з її купівлею.

Документами, на підставі яких будуть проведені ТзОВ «Фапомед Україна» записи про продаж безготівкової іноземної валюти в регістрах бухгалтерського обліку, є виписки банку про зарахування валюти, а потім списання її для продажу. Підставою для продажу валюти є заява на продаж іноземної валюти, а для купівлі - заява на купівлю іноземної валюти (додаток ). Документами, на підставі яких будуть проведені записи про продаж безготівкової іноземної валюти в регістрах бухгалтерського обліку, є виписки банку про зарахування валюти та списання її для продажу.

На підставі укладеного експортного договору (контракту)(Додаток ТзОВ «Фапомед Україна» виписує рахунок-фактуру іноземному покупцю. Рахунок-фактура виписується на контрактну вартість продукції, яка вказується в іноземній валюті. Цей документ повинен обов'язково містити наступні реквізити: номер документу; номер і дата контракту, на підставі якого здійснюється продаж продукції; назву і реквізити платника за рахунком-фактурою та його банку; назву і реквізити отримувача коштів та його банку; перелік товарів, що підлягають продажу; їх кількість; ціну у валюті розрахунків і загальну суму до сплати у валюті розрахунків; підписи бухгалтера, який виписав цей документ і керівника підприємства. Рахунок-фактура оформлюється у такій кількості, яка передбачена умовами контракту або формою розрахунків, на бланках уніфікованої форми. На підставі рахунку-фактури іноземний покупець перераховує кошти на рахунок ТзОВ «Фапомед Україна».

Для відвантаження продукції виписується інвойс (додаток ). В ньому вказуються: постачальник, отримувач, перелік продукції, яка підлягає відвантаженню і її кількість. Експедитор на складі підприємства на підставі даного документу отримує продукцію і супроводжуючий документ товарно-транспортну накладну CMR. В даному документі зазначається вантажовідправник і адреса пункту відправлення, вантажоодержувач і адреса пункту призначення, назва, одиниці виміру, кількість та ціна відпущеної продукції. Товарно-транспортна накладна містить підпис особи, що дозволила відпуск продукції, головного бухгалтера та особи, яка прийняла вантаж для перевезення (водія або експедитора). Товарно-транспортна накладна виписується в двох екземплярах. Один супроводжує експортну продукцію в дорозі і призначений для іноземного покупця, інший залишається на ТзОВ «Фапомед Україна».

Переміщення вантажів передбачає проведення специфічної процедури - проведення митного оформлення. Мета митного оформлення товарів - посвідчення відомостей, при митному контролі товарів.

Процедура здійснення митного контролю і митного оформлення товарів з використанням вантажної митної декларації складається з трьох етапів.

Перший етап - оформлення вантажної митної декларації.

- звіряння відповідності даних, внесених декларантом у графи вантажної митної декларації з даними, що містяться в документах, які подані разом з нею;

- перевірку наявності всіх документів, вказаних в реєстрі.

За відсутності яких-небудь претензій митні органи здійснюють прийом вантажної митної декларації до оформлення шляхом проставляння відмітки штампу "Під митним контролем" на всіх її аркушах, а також присвоюють вантажній митній декларації реєстраційний номер.

- звіряння даних електронної копії вантажної митної декларації зданими вантажної митної декларації на паперових носіях;

- перевірку відповідності товарної номенклатури Митному тарифу України при класифікації товарів, тобто перевіряється правильність визначення кодів товарів;

- перевірку правильності визначення декларантом митної вартості товарів;

- перевірку правильності нарахування податків і зборів, а також контроль за надходженням грошових коштів;

- перевірку відповідності даних про товари, вказані у вантажній митній декларації, даним, вказаним в дозвільних документах уповноважених держорганів;

- підготовку запиту в митну лабораторію при необхідності проведення лабораторних досліджень.

Другий етап митного оформлення - на даному етапі митним органом ухвалюється рішення про необхідність проведення митного огляду

. У разі позитивного рішення здійснюється у присутності власника і декларанта. За огляду складається акт про проведення митного огляду товарів.

Третій етап митного оформлення - на даному етапі виконується нарахування і стягнення збору за митне оформлення товарів і завершується проходження митного оформлення.

Ключовим моментом процедури митного оформлення товарів, що імпортуються, є встановлення митної вартості товару.

Фактурна вартість - це вартість, вказана в супровідних документах. Вона відображається у вантажній митній декларації в іноземній і національній валюті за курсом Національного банку України на дату її подачі.

Митна вартість товару - це фактурна вартість товару, визначена в національній валюті шляхом перерахунку суми в іноземній валюті за курсом НБУ на дату імпорту.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів на основі поданих документів і невідповідності поданої інформації митна вартість визначається на підставі цін на ідентичні товари, що діють в країнах-експортерах. При визначенні митної вартості в розрахунок береться вартість товарів з урахуванням витрат на транспортування до митної межі України.

...