Облік витрат на виробництво

У третьому розділі, пов'язаному з організацією бухгалтерського обліку, визначають організаційну структуру бухгалтерської служби (апарату бухгалтерії); встановлюють відповідальність за організацію обліку на підприємстві, порядок призначення та звільнення головного бухгалтера, працівників апарату бухгалтерії; взаємовідносини центральної бухгалтерії з обліковим апаратом структурних підрозділів; визначають напрями соціального розвитку аппарату бухгалтерії.

Формуючи облікову політику підприємства, вибирають, як правило, тільки один варіант із кількох, передбачених відповідними нормативними документами. Якщо чинним положенням не регламентується порядок ведення обліку стосовно якогось конкретного об'єкта, то підприємство самостійно встановлює його, виходячи з принципу доцільності, не порушуючи чинних положень бухгалтерського обліку.

При організації та веденні бухгалтерського обліку і складання звітності необхідно керуватися: (далі вказується перелік нормативної бази, що регулює питання організації і методології бухгалтерського обліку і фінансової звітності, хто відповідає за збереження і поповнення банку нормативної документації тощо).

Зміна облікової політики може відбутися за умови (вказують перелік умов зміни облікової політики -- зміна вимог у зв'язку з прийняттям нових Законів, наказів Міністерства фінансів України, статутних документів, запропонованих і обґрунтованих фахівцями).

При складанні фінансової звітності встановити межу істотності (вказати суму, яка обґрунтована і визначається стандартами та вимогами звітності).

Установити тривалість операційного циклу (вказують термін з метою класифікації активів -- дні, місяці, роки).

Визнання необоротних активів (встановлюється порядок визнання та оцінки основних засобів, малоцінних необоротних активів, нематеріальних активів тощо).

Встановити такі методи нарахування амортизації (вказують методи і відповідні їм активи).

Застосовувати такий порядок обліку та методи оцінки запасів (наводяться методи оцінки, що застосовуються до конкретних видів запасів з урахуванням їх напрямів використання чи вибуття).

Установити такий порядок обліку і розподілу транспортно-заготівельних та загальновиробничих витрат (вказують застосовуваний метод обліку і розподілу).

Створити забезпечення (вказують види забезпечень і створюваних резервів, їх розмір і порядок списання).

Затвердити робочий План рахунків бухгалтерського обліку (вказується План рахунків, що відображає специфіку підприємства).

Застосовувати форму бухгалтерського обліку (вказують варіант форм бухгалтерського обліку з набором регістрів).

Затвердити порядок ведення аналітичного обліку основних засобів та запасів (вказують варіанти обліку за обраною формою).

Застосовувати такі форми бухгалтерських документів (наводять перелік як затверджених, так і нестандартизованих форм та порядок їх підпису). Затвердити графік документообороту (вказують графік документообороту з усіма необхідними реквізитами).

Установити порядок організації і проведення інвентаризації (вказують нормативні документи, що регулюють інвентаризацію, терміни проведення та види об'єктів обліку, що підлягають інвентаризації, комісії, відповідальних осіб).

Організувати внутрішньогосподарський облік і контроль (вказують форму обліку і контролю, нормативне регулювання, систему звітності, внутрішнього аудиту).

Складати та подавати звітність (вказується перелік оперативної, бухгалтерської (фінансової) та статистичної звітності та терміни подання відповідно до чинного законодавства).

Затвердити програму автоматизації обліку (вказати шляхи удосконалення бухгалтерського обліку: комп'ютеризація, сучасні програмні продукти, інформаційні технології тощо).

Визначити організаційну структуру бухгалтерської служби (вказати тип структури, чисельність та перелік відділів чи груп, підпорядкованість, службову ієрархію).

Встановити відповідальність за організацію, ведення бухгалтерського обліку та складання звітності (вказується розподіл компетенції та відповідальності за організацію і ведення бухгалтерського обліку і складання звітності).

Здійснювати призначення та звільнення головного бухгалтера і працівників апарату бухгалтерії (вказати хто, на якій підставі приймає, погоджує та звільняє головного бухгалтера і працівників бухгалтерської служби).

Вимоги головного бухгалтера і працівників бухгалтерії (вказати перелік відділів, структурних підрозділів, які зобов'язані неухильно виконувати вимоги головного бухгалтера і працівників аппарату бухгалтерії, відповідальність та санкції стосовно порушників).

Вважати пріоритетним завданням соціального розвитку апарату бухгалтерії (вказують перелік першочергових завдань, які необхідно вирішити щодо поліпшення умов праці, підвищення кваліфікації працівників, створення АРМ бухгалтера).

Отже, облікова політика є важливим інструментом організації бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Вдало, попередньо глибоко проаналізована комбінація можливих варіантів облікової політики дає змогу підприємству ефективно здійснювати господарську діяльність

Облікова політика є складовою частиною фінансової звітності і повинна розроблятися самостійно кожним підприємством в Україні, зареєстрованим у встановленому чинним законодавством порядку. Основна її мета -- забезпечити одержання достовірної інформації про майновий і фінансовий стан підприємства, результати його діяльності, необхідної всім користувачам фінансової звітності для прийняття відповідних управлінських та інвестиційних рішень.

При виборі облікової політики необхідно враховувати наступні фактори: організаційно-правову форму (статус) підприємства; форму власності; галузеву належність; розміри підприємства; наявність структурних підрозділів; стратегію фінансово-економічного розвитку; рівень окупності витрат; рівень технічної оснащеності підприємства; кадрове забезпечення (рівень кваліфікації бухгалтерських кадрів, ініціативності та підприємливості керівників); економічний стан на підприємстві та Україні в цілому; стан законодавства.

При виборі облікової політики необхідно враховувати наступні фактори: організаційно-правову форму (статус) підприємства; форму власності; галузеву належність; розміри підприємства; наявність структурних підрозділів; стратегію фінансово-економічного розвитку; рівень окупності витрат; рівень технічної оснащеності підприємства; кадрове забезпечення (рівень кваліфікації бухгалтерських кадрів, ініціативності та підприємливості керівників); економічний стан на підприємстві та Україні в цілому; стан законодавства.

Складовою частиною організації обліку на підприємстві є перелік документів, що використовуються для первинного відображення господарських операцій, а також перелік облікових регістрів, необхідних для накопичення і систематизації інформації.

Послідовне впровадження підприємством прийнятої облікової політики є одним з найважливіших завдань бухгалтерського обліку.

При формуванні облікової політики передбачається майнова відокремленість і безперервність діяльності підприємства, послідовність застосування облікової політики, а також тимчасова визначеність фактів господарської діяльності. Облікова політика повинна відповідати вимогам повноти, обачності, пріоритету змісту над формою, несуперечності та раціональності.

Правильно розроблена облікова політика враховує умови та можливості ведення господарської діяльності, вона повинна забезпечувати:

-- повноту відображення в бухгалтерському обліку всіх фактів господарської діяльності;

-- готовність до бухгалтерського обліку втрат (витрат) та зобов'язань, ніж можливих доходів і активів, з метою недопущення створення прихованих резервів;

-- відображення в бухгалтерському обліку фактів та умов господарської діяльності виходячи не тільки з їх правової форми, але й з їх економічного змісту;

-- тотожність даних аналітичного обліку оборотам та залишкам по рахунках синтетичного обліку на 1-е число кожного місяця, а також показників бухгалтерської звітності даним синтетичного та аналітичного обліку;

-- раціональне ведення бухгалтерського обліку виходячи з умов господарської діяльності та величини підприємства.

Таким чином, облікова політика є сукупністю конкретних елементів організації бухгалтерського обліку, які визначаються підприємством на підставі загальноприйнятих правил.

Облікова політика передбачає відкритість для зовнішніх користувачів бухгалтерської інформації, що відображається у фінансовій звітності. За даними фінансової звітності встановлюється майновий та фінансовий стан підприємства, його платоспроможність, основні засади господарювання, тенденції в покращенні (погіршенні) діяльності підприємства та інші показників.

2.2 Характеристика бухгалтерської служби на підприємстві

Організація бухгалтерського обліку супроводжує створення підприємства, та забезпечує його підготовку до ефективної діяльності. Без організованого бухгалтерського обліку неможлива діяльність суб'єктів господарювання, оскільки це суперечить чинному законодавству України. (Додаток В)

Виступаючи передусім в якості методичної бази, організація бухгалтерського обліку забезпечує отримання, відображення і застосування знань про принципи, форми й способи побудови процесу бухгалтерського обліку, отримання інформації про господарську діяльність підприємства.

Організація бухгалтерського обліку - це прерогатива власника (керівника) у співпраці з обліковими працівниками. Ведення бухгалтерського обліку входить до обов'язків облікових працівників та полягає у застосуванні бухгалтером узгодженої з керівництвом підприємства методики та технології відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій і складання бухгалтерської звітності.

Бухгалтерський облік організовується передусім для отримання користувачами в будь-який момент часу інформації необхідної деталізації. Тому організовуючи бухгалтерський облік, необхідно пам'ятати, що він повинен існувати не заради самого себе, а задля задоволення інформаційних потреб користувачів.

Завдання організації бухгалтерського обліку визначаються, виходячи із завдань бухгалтерського обліку і передбачають:

? вибір методики ведення бухгалтерського обліку;

? вибір технології і техніки ведення бухгалтерського обліку;

? підбір облікового персоналу та забезпечення їх роботи.

Організація роботи бухгалтерської служби здійснюється керівництвом підприємства та передбачає визначення прав і обов'язків головного бухгалтера, підлеглих йому облікових працівників, визначає побудову бухгалтерської служби, її місце в системі управління та взаємодію з іншими підрозділами підприємства.

У сучасних умовах господарювання роль бухгалтера на підприємствах постійно зростає, оскільки розширюється перелік його функцій. З облікового працівника, який займається рознесенням даних первинних документів на рахунки бухгалтерського обліку для складання звітності, він поступово перетворюється на “радника” керівника практично за всіма питаннями діяльності підприємства. Жодне управлінське рішення не обходиться без інформації головного бухгалтера щодо його ефективності, можливих економічних і податкових наслідків. Таким чином, роль бухгалтера на сучасному підприємстві не обмежується відображенням операцій на рахунках бухгалтерського обліку та складанням звітності, а передбачає також надання допомоги керівництву під час розв'язання проблем управлінського характеру.

Бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером є одним з провідних підрозділів управлінської структури підприємства, яка забезпечує формування повної і достовірної інформації про результати діяльності та майновий стан підприємства, необхідної для прийняття ефективних рішень, здійснення контролю за використанням матеріальних, трудових, фінансових ресурсів і попередження негативних явищ у господарській діяльності. Цим обумовлено місце бухгалтерської служби в системі інформаційних потоків підприємства.

Необхідність створення бухгалтерської служби як відокремленого підрозділу підприємства, з правової точки зору, зумовлена двома причинами. По-перше, без ведення бухгалтерського обліку від моменту реєстрації до офіційної ліквідації підприємство не має права на існування. По-друге, бухгалтерська служба є тим підрозділом, який повинен слідкувати за дотриманням діючого законодавства: господарського, податкового, трудового та ін., оскільки лише законні господарські операції підлягають відображенню у бухгалтерському обліку. Причому контроль повинен здійснюватися як щодо рішень і дій всіх працівників підприємства, так і щодо операцій, які здійснюються з контрагентами підприємства.

Для виконання контрольних функцій працівники бухгалтерського служби наділяються відповідними правами, яких немає у працівників інших підрозділів підприємства. Так, без підпису головного бухгалтера або уповноваженої ним особи грошові та розрахункові документи не мають юридичної сили. У більшості випадків головним бухгалтером попередньо переглядаються і візуються договори, які укладаються підприємством на виконання сторонніх робіт і послуг, постачання та відпуск товарно-матеріальних цінностей тощо. [29]

Працівники бухгалтерської служби здійснюють контроль за діяльністю матеріально-відповідальних осіб, перевіряють їх звітність, беруть участь в інвентаризації цінностей. На обліковий підрозділ покладається обов'язок не лише здійснювати контроль за правильністю оформлення первинних документів, а й за відповідність їх змісту чинному законодавству. Облікові працівники відповідають за збереженість бухгалтерської документації на всіх етапах документообігу, за своєчасність представлення бухгалтерської звітності відповідним користувачам.

Вказівки та розпорядження головного бухгалтера в межах його компетенції є обов'язковими для виконання всіма працівниками й структурними підрозділами підприємства. Неухильне виконання всіх вимог головного бухгалтера щодо дотримання правил ведення бухгалтерського обліку повинен забезпечити керівник підприємства.

Штатна чисельність працівників підприємства, в тому числі й бухгалтерської служби, затверджується відповідно до статуту власником підприємства або уповноваженим органом управління.

Залежно від підпорядкованості бухгалтерів та отримання розпоряджень від головного бухгалтера розрізняють три типи організаційної структури бухгалтерської служби: лінійна, лінійно-масштабна, комбінована.

Розроблена структура бухгалтерської служби повинна відповідати наступним вимогам:

- праця облікових працівників повинна ґрунтуватися на науковій організації праці;

- всі облікові роботи повинні виконуватися комплексно;

- мають бути створені сприятливі умови праці для облікових працівників.

Розподіл праці між працівниками бухгалтерської служби може бути трьох видів: функціональний, операційний, змішаний.

Найбільшу частку в бухгалтерській роботі складають облікові процеси, що поділяються за об'єктами обліку (основні засоби, виробничі запаси тощо); за комплексами облікових операцій (облік оприбуткування, витрачання тощо).

Виконувані в бухгалтерії операції за змістом складають 6 груп: технічні, логічні, аналітичні, творчі, організаційні та допоміжні.

Бухгалтерія може займатись, крім облікових, ще й загальноекономічними, фінансовими, плановими питаннями та прогнозуванням діяльності підприємства на найближчу та довгострокову перспективу.

Організація бухгалтерського обліку супроводжує створення підприємства, та забезпечує його підготовку до ефективної діяльності. Без організованого бухгалтерського обліку неможлива діяльність суб'єктів господарювання, оскільки це суперечить чинному законодавству України.

Виступаючи передусім в якості методичної бази, організація бухгалтерського обліку забезпечує отримання, відображення і застосування знань про принципи, форми й способи побудови процесу бухгалтерського обліку, отримання інформації про господарську діяльність підприємства.

Організація бухгалтерського обліку - це прерогатива власника (керівника) у співпраці з обліковими працівниками. Ведення бухгалтерського обліку входить до обов'язків облікових працівників та полягає у застосуванні бухгалтером узгодженої з керівництвом підприємства методики та технології відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій і складання бухгалтерської звітності.

Бухгалтерський облік організовується передусім для отримання користувачами в будь-який момент часу інформації необхідної деталізації. Тому організовуючи бухгалтерський облік, необхідно пам'ятати, що він повинен існувати не заради самого себе, а задля задоволення інформаційних потреб користувачів. [24]

Завдання організації бухгалтерського обліку визначаються, виходячи із завдань бухгалтерського обліку і передбачають:

? вибір методики ведення бухгалтерського обліку;

? вибір технології і техніки ведення бухгалтерського обліку;

? підбір облікового персоналу та забезпечення їх роботи.

Організація роботи бухгалтерської служби здійснюється керівництвом підприємства та передбачає визначення прав і обов'язків головного бухгалтера, підлеглих йому облікових працівників, визначає побудову бухгалтерської служби, її місце в системі управління та взаємодію з іншими підрозділами підприємства.

У сучасних умовах господарювання роль бухгалтера на підприємствах постійно зростає, оскільки розширюється перелік його функцій. З облікового працівника, який займається рознесенням даних первинних документів на рахунки бухгалтерського обліку для складання звітності, він поступово перетворюється на “радника” керівника практично за всіма питаннями діяльності підприємства. Жодне управлінське рішення не обходиться без інформації головного бухгалтера щодо його ефективності, можливих економічних і податкових наслідків. Таким чином, роль бухгалтера на сучасному підприємстві не обмежується відображенням операцій на рахунках бухгалтерського обліку та складанням звітності, а передбачає також надання допомоги керівництву під час розв'язання проблем управлінського характеру. [23]

Бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером є одним з провідних підрозділів управлінської структури підприємства, яка забезпечує формування повної і достовірної інформації про результати діяльності та майновий стан підприємства, необхідної для прийняття ефективних рішень, здійснення контролю за використанням матеріальних, трудових, фінансових ресурсів і попередження негативних явищ у господарській діяльності. Цим обумовлено місце бухгалтерської служби в системі інформаційних потоків підприємства.

Необхідність створення бухгалтерської служби як відокремленого підрозділу підприємства, з правової точки зору, зумовлена двома причинами. По-перше, без ведення бухгалтерського обліку від моменту реєстрації до офіційної ліквідації підприємство не має права на існування. По-друге, бухгалтерська служба є тим підрозділом, який повинен слідкувати за дотриманням діючого законодавства: господарського, податкового, трудового та ін., оскільки лише законні господарські операції підлягають відображенню у бухгалтерському обліку. Причому контроль повинен здійснюватися як щодо рішень і дій всіх працівників підприємства, так і щодо операцій, які здійснюються з контрагентами підприємства.

Для виконання контрольних функцій працівники бухгалтерського служби наділяються відповідними правами, яких немає у працівників інших підрозділів підприємства. Так, без підпису головного бухгалтера або уповноваженої ним особи грошові та розрахункові документи не мають юридичної сили. У більшості випадків головним бухгалтером попередньо переглядаються і візуються договори, які укладаються підприємством на виконання сторонніх робіт і послуг, постачання та відпуск товарно-матеріальних цінностей тощо. [22]

Працівники бухгалтерської служби здійснюють контроль за діяльністю матеріально-відповідальних осіб, перевіряють їх звітність, беруть участь в інвентаризації цінностей. На обліковий підрозділ покладається обов'язок не лише здійснювати контроль за правильністю оформлення первинних документів, а й за відповідність їх змісту чинному законодавству. Облікові працівники відповідають за збереженість бухгалтерської документації на всіх етапах документообігу, за своєчасність представлення бухгалтерської звітності відповідним користувачам.

Вказівки та розпорядження головного бухгалтера в межах його компетенції є обов'язковими для виконання всіма працівниками й структурними підрозділами підприємства. Неухильне виконання всіх вимог головного бухгалтера щодо дотримання правил ведення бухгалтерського обліку повинен забезпечити керівник підприємства.

Штатна чисельність працівників підприємства, в тому числі й бухгалтерської служби, затверджується відповідно до статуту власником підприємства або уповноваженим органом управління.

Залежно від підпорядкованості бухгалтерів та отримання розпоряджень від головного бухгалтера розрізняють три типи організаційної структури бухгалтерської служби: лінійна, лінійно-масштабна, комбінована.

Розроблена структура бухгалтерської служби повинна відповідати наступним вимогам:

– праця облікових працівників повинна ґрунтуватися на науковій організації праці;

- всі облікові роботи повинні виконуватися комплексно;

- мають бути створені сприятливі умови праці для облікових працівників.

Розподіл праці між працівниками бухгалтерської служби може бути трьох видів: функціональний, операційний, змішаний.

Найбільшу частку в бухгалтерській роботі складають облікові процеси, що поділяються за об'єктами обліку (основні засоби, виробничі запаси тощо); за комплексами облікових операцій (облік оприбуткування, витрачання тощо).

Виконувані в бухгалтерії операції за змістом складають 6 груп: технічні, логічні, аналітичні, творчі, організаційні та допоміжні.

Бухгалтерія може займатись, крім облікових, ще й загальноекономічними, фінансовими, плановими питаннями та прогнозуванням діяльності підприємства на найближчу та довгострокову перспективу.

В свою чергу бухгалтерія передає:

? адміністративній службі - проекти наказів і розпоряджень з питань фінансової діяльності, довідки, дані на запит керівника, звіти про результати діяльності;

? відділу кадрів - відомості про використання чергових відпусток, бланки трудових книжок і додатки до них;

? комерційному відділу - дані про норми витрачання грошових коштів і матеріалів, дані про витрати за видами діяльності та окремими договорами, дані про оплату рахунків, дебіторів та кредиторів, вказівки з питань оформлення для обліку документів та даних.

Взаємодія зі сторонніми організаціями полягає у отриманні від банків виписок за рахунками, копій доданих до них документів та передачі розрахунково-платіжних банківських документів, чеків на отримання грошових коштів і об'яв на внесення готівки, інформації з питань роботи, балансів та звітів. До державної податкової служби бухгалтерія передає звіти про нарахування та сплату податків та інші документи.

2.3 Синтетичний та аналітичний облік витрат

Для одержання різних за степенем деталізації показників у бухгалтерському обліку є два види рахунків: синтетичний та аналітичний. Так, рахунки бухгалтерського обліку, що відкриваються на підставі статей балансу для обліку руху необоротних і оборотних активів, капіталу та зобов'язань, містять узагальнені (синтетичні) дані в грошовій одиниці. Облік, що здійснюється за допомогою синтетичних рахунків, називається синтетичним і служить для контролю за узагальненими показниками. Щоб отримати докладні (аналітичні) відомості про стан і рух кожного виду необоротних і оборотних активів та капіталу і зобов'язань, а також про господарські процеси, що ведуть аналітичні рахунки з кожного виду матеріалів, розрахунків з постачальниками, покупцями, розрахунки з оплати праці. (Додаток Г) Облік, що здійснюється на аналітичних рахунках, називається аналітичним. Кількість аналітичних рахунків до відповідного синтетичного рахунку залежить від наявності та особливостей тих чи інших об'єктів обліку. Аналітичний облік має велике контрольне значення для правильного ведення бухгалтерського обліку. Показники аналітичного обліку використовують при складанні калькуляції виготовленої продукції, виконаних робіт, послуг тощо. Усе це допомагає в оперативному керівництві роботою та в здійсненні контролю за господарською діяльністю на підприємстві. [30]

Між даними синтетичного та аналітичного обліку є нерозривний зв'язок.

Він полягає в тому, що початковий і кінцевий залишки синтетичного рахунку повинні бути рівні та ідентичні за значенням загальним сумам відповідних залишків аналітичних рахунків. Це випливає з того, що аналітичні рахунки деталізують дані синтетичного рахунку, показують складові частини тих обєктів, які узагальнено відображені на синтетичному рахунку. [1]

Для узагальнення показників аналітичного обліку на кожному синтетичному рахунку використовують таблиці спеціальної форми, які називаються обіговими відомостями. Підсумки цієї відомості збігаються з відповідними показниками синтетичного рахунку. Нетотожність підсумків обігової відомості на аналітичних рахунках з даними синтетичного рахунку свідчить про наявність помилок в обліку, які потрібно виправити.

Таким чином, взаємне звіряння даних синтетичного і аналітичного обліку за допомогою складання обігових відомостей дозволяє контролювати записи на рахунках бухгалтерського обліку. У цьому полягає контрольне значення обігових відомостей.

Крім синтетичних і аналітичних рахунків, у практиці організації бухгалтерського обліку використовують субрахунки.

Субрахунки - це проміжна ланка між синтетичним і аналітичним рахунками.

За допомогою субрахунка здійснюється додаткове угрупування даних аналітичного обліку, з ціллю отримання загальної відомості про загальні обліку, з ціллю отримання загальної відомості про загальні об'єкти обліку. Переліком рахунків і схем реєстрації у фінансовому обліку виступає план рахунків. У ньому за десятковою системою наведені коди й найменування синтетичних рахунків й субрахунків. В плані рахунків відбувається групування, згідно рахунків, фактів фінансово-господарської діяльності в бухгалтерському обліку. Після запису господарських операцій за місяць на рахунках бухгалтерського обліку здійснюють підрахунок обігів за дебетом і кредитом кожного синтетичного рахунку і визначають залишки на кінець місяця. Їх використовують для складання бухгалтерського балансу на перше число наступного місяця. Крім того, обігові відомості за рахунками синтетичного і аналітичного обліку використовують при складанні бухгалтерської і статистичної звітності, в аналізі та оперативному керівництві господарською діяльністю підприємств. [21] Інформація яка вже міститься в первинних документа систематизується нарахунках бухгалтерського обліку в регістрах аналітичного та синтетичного обліку. Регістри повинні містити такі реквізити: назва документа, період реєстрації, підписи та прізвище осіб що склали документи. Господарські трації, підписи та прізвище осіб що склали документи. Господарські операції повинні відображатися в облікових регістрах в тому звітному періоді, у якому вони були здійсненні. На підприємстві „Кураховська ТЕС” реєстрація первинних документів здійснюється у вигляді журналів-ордерів. Аналітичний та синтетичний облік ведеться згідно журналів-ордерів по рахунках та стандартах бухгалтерського обліку. Підприємство є господарсько-розрахунковим, метою роботи якого є отримання прибутку та сплата платежів до бюджету. Перелік форм реєстрів аналітичного та синтетичного обліку «Кураховська ТЕС»: - журнал-ордер №1 по дебету рахунків: 31, 311, 37, 377; ( Додаток Д) - по кредиту рахунків: 31, 311, 37, 372, 66, 661. Облік ведеться в „1С: Бухгалтерія”: (Додаток Ж) - журнал-ордер №2 по дебету рахунків: 30, 301, 36, 361, 48, 68, 681, 73, 732; - по кредиту рахунків: 63, 631,64, 641, 65, 651, 652, 653, 656, 92. Облік ведеться в „1С: Бухгалтерія” Журнал-ордер 631 рахунку „Розрахунки з постачальниками” по дебету рахунків 31, 311, 37, 371, - по кредиту рахунків: 15, 151, 20, 207, 64, 644, 90, 903, 92 Після запису облікові регістри, документи передаються на зберігання в архів під відповідальність головного бухгалтера, які реєструються в архівній книзі і зберігаються в зачинених шафах, протягом встановлених термінів.

В наданих таблицях, пропонуэться аналіз показників видатків на підприємстві (таб. 2.1 - 2.3):

Таблиця 2.3 Визначення суми чистого прибутку ДТЕК Курахівська ТЕС 1

Рік	План ( поточн. звіт. пер)	Факт (поперд. звіт. пер)	Відхилення
2011	57 189	43 423	- 13 766
2012	43423	52344	+8921
2013	540377	601851	+61474
2014	601844	602589	+745

Виходячи з наведених розрахунків, ми бачимо, що самий прибутковий був 2013 р., сума чистого прибутку склала 61 474 тис. грн., далі йде 2012 р. - 8921 тис.грн, 2014 р. - 745 р., 2011 р. має збитки у сумі 13 766 тис. грн.

Таблиця 2.2 Визначення фінансового результату ДТЕК Курахівська ТЕС

Рік	План ( поточн. звіт. пер)	Факт (поперд. звіт. пер)	Відхилення
2011	8209	9108	+899
2012	7815	8209	+394
2013	284993	262705	-22288
2014	388436	284993	-103443

Згідно з наведених даних у 2011 р. підприємство мало такі фінансові результати: 899 тис грн, 2012 р.- 394 тис грн, 2013 р. - (-22 288 тис.грн), 2014 р. - (-103 443 тис.грн).

Цей звіт показує, що, в ці періоди підприємство мало значні витрати і видатки, що значно вплинули на його фінансовий результат.

Таблиця 2.3 Визначення інформації про рух грошових коштів

Рік	План ( поточн. звіт. пер)	Факт (поперд. звіт. пер)	Відхилення
2011	59	12	-47
2012	7	59	52
2013	96	7	-89
2014	62	96	34

Згідно з наведених даних підприємство мало:

2011 р. - видатки у розмірі 47 тис. грн..;

2012 р. - надходження грошових коштів у розмірі 52 тис. грн.;

2013 р. - видатки у розмірі 89 тис. грн..;

2014 р. - надходження коштів у сумі 34 тис. грн..

Первинний облік - це початок облікового процесу, під час якого здійснюють спостереження, вимірювання господарських явищ і реєстрацію їх у первинних документах.

Первинний облік є основним джерелом економічної інформації, яка далі фіксується у носіях синтетичного та аналітичного обліку і використовується для контролю та аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації.

Підставою для здійснення записів у бухгалтерському обліці є первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а коли це неможливо, то відразу після закінчення операції.

Первинні документи - бухгалтерські документи, що складаються безпосередньо в момент здійснення господарської операції, тобто фіксують ці явища вперше, складання яких є початком облікового процесу, юридичним доказом проведення господарських операцій і є єдиною підставою для відображення їх у реєстрах бухгалтерського обліку. [26]

За порядком складання документи поділяються на первинні (які складаються в момент здійснення господарської операції) і зведені (їх складають на підставі кількох первинних документів). Первинні документи використовують для першої реєстрації господарських операцій, потім на їх основі роблять облікові записи.

На підприємстві „Кураховська ТЕС” ведуться такі первинні документи: - - видатковий касовий ордер;

- прибутковий касовий ордер;

- платіжне доручення;

- посвідчення про відрядження;

- звіт про використання грошових коштів наданих на відрядження або під звіт;

- податкова накладна;

- накладна;

- рахунок.

Бухгалтерські документи мають велике економічне та правове значення. Економічне значення полягає у тому, що вони дають оперативну інформацію з допомогою якої здійснюється оперативне управління підприємством. Правове значення документа полягає в тому, що своєчасно і правильно оформлений документ являється єдиним фактором, який підтверджує здійснення господарської операції і її законності. Документи мають доказуючу юридичну силу при виявлені різних претензій і суперечок.(таб. 2.4)

Таблиця 2.4 Перелік форм первинної облікової документації на підприємстві „Кураховська ТЕС”

№ п/п	Зміст господарської операції (призначення документу)	Назва документу	Форма	Організаційно - розпорядчі документи, які є підставою для оформлення документу
1.	надходження основних засобів від капітального будівництва	Акт прийому-передачі ОС	ОЗ-1	Договір, наказ керівника
2.	внутрішнє переміщення ОС	Акт прийому-передачі (внутрішнього переміщення) ОС Акт на списання ОС Накладна, Податкова накладна	ОЗ-1	Договір, наказ керівника
3.	Вибуття (списання) ОС	Рахунок Акт на списання	ОЗ-3	Наказ, розпорядження
4.	Придбання НА	Податкова накладна Платіжне доручення		Договір, наказ, розпорядження керівника
5.	Списання НА	Авансовий звіт Розрахунково-платіжна відомість		Розпорядження, наказ Накладна постачальника, договір, розпорядження
6.	Надходження будівельних товарів на склад	Розрахунок на виплату заробітної плати на час відпустки		Рахунки постачальників
7.	Розрахунки за товари, роботи, послуги	Прибутковий касовий ордер Видатковий касовий ордер		Проїздні документи, касові чеки, рахунки на придбання
8.	Розрахунки з підзвітними особами
9.	Нарахована заробітна плата			Табель обліку робочого часу
10.	Нарахування відпусток			Наказ про відпустку
11.	Оприбуткування готівки в касу Видача готівки з каси			Банківський чек Платіжна відомість Проїздні документи, касові чеки, рахунки на придбання товарів

Обов'язкові реквізити первинних документів: назва документа, підприємства і його підрозділів, дата його складання; зміст і підстава господарської операції; вимірники операцій (натуральні та вартісні); підписи осіб відповідальних за здійснення господарської операції. У первинних документах відведено спеціальні графи для кодів, номенклатурних номерів та інших даних, потрібних для їх механізованого опрацювання.

Первинні документи надходять до бухгалтерії, де їх перевіряють, таксують, групують, підготовляють для машинного опрацювання.

Під час руху документів кожен з них передається від однієї особи до іншої для реєстрації та опрацювання. Рух документів від моменту їх складення або одержання від інших організацій до використання для бухгалтерських записів і передання в архів називається документообігом.

На підприємствах і в організаціях перебуває в обігу багато різних документів. Тому для контролю за надходженням і своєчасним їх опрацюванням потрібно складати план-графік документообороту. Його розробляє головний бухгалтер підприємства, а затверджує керівник. Після цього графік стає обов'язковим для всіх працівників, що складають первинні документи і ведуть облік. У плані документообігу визначають терміни складання і подання документів у бухгалтерію, а також відповідальних осіб за складання, приймання та їх опрацювання у встановлені терміни. При застосуванні електронної обчислювальної техніки для збирання та опрацювання інформації про здійснювані господарські операції, поряд з паперовими документами, дедалі більшого поширення набирають машинні носії облікової інформації. Окремі з них відображають господарську операцію безпосередньо в момент їх здійснення, інші - складаються за даними первинних носіїв інформації і використовуються для зручності її опрацювання, автоматичного введення в обчислювальну машину. [24]

Впровадження в бухгалтерський облік удосконалених ЕОМ дає змогу автоматично фіксувати і відображати їхній зміст у запам'ятовуючому пристрої машини й отримувати після опрацювання інформацію, потрібну для управління і контролю. Первинний облік підприємства „Кураховська ТЕС” майже повністю автоматизований.

Облік ведеться на основі первинних документів, які здаються в бухгалтерію згідно встановленого графіка, при цьому документація ведеться згідно вимог чинного законодавства.



2.4 Організація внутрішнього контролю витрат

Система внутрішнього контролю організовується керівництвом підприємства. Це перше і основне відміну внутрішнього контролю від інших видів контролю. Незалежний аудит проводиться незалежним аудитором, форми та види контрольних дій також визначаються аудитором. Ревізія проводиться штатним ревізором будь-якого відомий ства, форми та види контрольних дій також визначаються цим відомством.

Внутрішній контроль - це система заходів, організованих руковод ством підприємства і здійснюваних на підприємстві з метою найбільш ефективного виконання всіма працівниками своїх обов'язків при здійсненні господарських операцій. Внутрішній контроль визначає законність цих операцій та їх економічну доцільність для підприємства.

Цілями організації системи внутрішнього контролю на підприємстві є:

- здійснення впорядкованої і ефективної діяльності під приємства;

- забезпечення дотримання політики керівництва кожним працівником підприємства;

- забезпечення збереження майна підприємства.

Для досягнення перерахованих вище цілей необхідною умовою є узгодженість системи бухгалтерського обліку та системи внутрішнього контролю, так як система подвійного запису, що лежить в основі будь-якої системи бухгалтерського обліку (у тому числі ав томатізірованних систем бухгалтерського обліку), визначає порядок реєстрації господарських операцій і забезпечує належний контроль. [18] Для досягнення цілей організації системи внутрішнього контролю необхідно рішення окремих завдань. Керівництво підприємства обов'язковим але забезпечити організацію і підтримання на належному рівні такої системи внутрішнього контролю, яка була б достатньою для того, щоб: - в бухгалтерську (фінансову) звітність було включено все, що повинно бути в неї включено, і не включено нічого з того, що не повинні але бути в неї включено, а те, що включено до звітності, було б пра вильно визначено, класифіковано, оцінено і зареєстроване; - бухгалтерська (фінансова) звітність давала вірне і об'єктивне уявлення про підприємство в цілому; - комп'ютерні програми, контролюючі функціонування облікової системи, що включають формування первинних документів, їх аналіз та рознесення по рахунках, не могли бути сфальсифіковані; - кошти підприємства не могли бути незаконно привласнені або не ефективно використані; - всі відхилення від планів своєчасно виявлялися, аналізірова лись, а винні несли відповідальність; - внутрішня звітність оперативно передавалася особам, уповно мочених приймати управлінські рішення, для її оптимального вико користування. З перерахованих вище завдань керівництва підприємства по організації внутрішнього контролю є нерозривний зв'язок системи внутрішнього контролю з двома видами бухгалтерського обліку; бухгалтерським фінансовим та бухгалтерським управлінським обліком. [26] Перші три завдання забезпечуються зв'язком системи внутрішнього контро лю з системою бухгалтерського фінансового обліку, а три останні з системою бухгалтерського управлінського обліку. Розрізняються дві системи: - систему внутрішнього фінансового контролю; - систему внутрішнього управлінського контролю. Як видно зі змісту поставлених завдань, створення системи внутрішнього контролю - це досить складний процес, а сама система внутрішнього контролю - це дуже складний і тонкий організм, невід'єм лемимі частинами якого є абсолютно всі підрозділи підприємства, всі сфери його діяльності та діяльність кожного працівника - підприємства. Система внутрішнього контролю - це своєрідна організація контролю всередині організації (підприємства). Ступінь складності внутрішнього контролю повинна відповідати організаційній структурі підприємства, чисельності персоналу, мережі філій і підрозділів, ступеня централізації бухгалтерського обліку та іншим характеристикам підприємства в цілому. Об'єктами внутрішнього контролю є цикли діяльність організованого ганізації - цикли постачання, виробництва і реалізації. Найважливішою функцією внутрішнього контролю є забезпечення працівниками підприємства своїх посадових обов'язків, Методи, які використовуються при здійсненні внутрішнього контролю, вельми різноманітні і включають елементи таких методів, як: - бухгалтерський фінансовий облік (рахунки і подвійний запис, інвента різація і документація, балансове узагальнення); - бухгалтерський управлінський облік (виділення центрів відповідальності, нормування витрат); - ревізія, контроль, аудит (перевірка документів, перевірка аріф метичних розрахунків, перевірка дотримання правил обліку окремих господарських операцій, інвентаризація, усне опитування персоналу, під твердження і простежування); - теорія управління. Всі перераховані вище методи інтегруються в єдину систему і використовуються в цілях управління підприємством. У сучасних умовах в життя підприємств поступово входить нове поняття, зване "еккаунтинг" (accounting). Це надзвичайно ємне економічне поняття, в основі якого лежить рахівництво - ведення бухгалтерського обліку відповідно до загальноприйнятих норм. Однак рахівництво - це лише основоположний елемент ЕККА унтінга. За допомогою рахівництва створюється інформаційна база, необхідних для управління підприємством. Професійна діяльність, пов'язана з формуванням цієї інформаційної бази, і називається еккаунтинг. [29]

У це поняття входить робота:

- планова;

- по складанню звітності;

- контрольна;

- аналітична.

Таким чином, можна зробити висновок, що, внутрішній контроль (аудит) організовується виходячи з цілей і завдань управління підприємством. Державою регламентуються тільки основні напрямки внутрішнього контролю - порядок проведення інвентаризації, правила організації документообігу, рекомендації з організації аналітичного обліку, визначення посадових обя занностей управлінського персоналу та деякі інші. Крім того, держава регламентує організацію внутрішнього аудиту в деяких галузях господарського життя, зокрема в діяльності підприємства ДТЕК «Кураховська ТЕС».



3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ ВИТРАТ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

витрата аудит облік

3.1 Рекомендований порядок щодо проведення внутрішнього контролю виробничих витрат підприємства

Система попереднього, поточного і подальшого контролю створює окрему його галузь, тобто внутрішньогосподарський або внутрішній контроль. Він є системою постійного спостереження за ефективністю діяльності підприємств, збереженням і ефективністю використання цінностей і коштів, доцільністю і вірогідністю операцій та процесів. Внутрішньогосподарський (внутрішній) контроль здійснюється безпосередньо на підприємстві відповідними службами, що дає можливість своєчасно виявляти недоліки при здійсненні операцій, вживати заходів щодо їх усунення. У зв'язку з цим внутрішньогосподарський контроль є постійно діючою функцією управління на підприємствах, дієвим засобом сприяння збереженню цінностей і коштів. Він сприяє їх збереженню та економному використанню.

Такі вимоги може виконати тільки своєчасно і глибоко проведений контроль. В іншому випадку він не зможе вчасно виявити недоліки у процесі діяльності на підприємстві. Своєчасний, дієвий і оперативний внутрішньогосподарський контроль дає змогу не тільки вчасно з'ясувати недоліки і хиби в діяльності підприємств, але й виявити невикористані резерви для підвищення ефективності діяльності. Його контрольні функції спрямовані на підвищення ефективності діяльності підприємств, виявлення і використання внутрішніх резервів і посилення режиму економії, запобігання непродуктивним витратам і втратам, нестачам і розкраданням цінностей.

Особливо великі завдання покладено на внутрішньогосподарський контроль у забезпеченні збереження цінностей на об'єктах підприємства. Це пояснюється тим, що на цих підприємствах обертається і зберігається велика кількість цінностей і сировини. У зв'язку з цим важливо підвищити ефективність контролю у боротьбі з безгосподарністю і марнотратством, нестачами і крадіжками. У першу чергу необхідно посилити поточний контроль із боку керівників і спеціалістів підрозділів об'єднань і підприємств, а також працівників бухгалтерського обліку. Контроль, який здійснюються в процесі господарської діяльності, найбільш оперативний. Цей спосіб систематичного й активного спостереження за операціями і процесами здійснюються відповідно до заданих критеріїв [ 37].

Практика свідчить, що на тих підприємствах, де налагоджені поточний внутрішньогосподарський контроль, інвентаризаційна діяльність, забезпечується ощадливість і збереження цінностей. З метою посилення боротьби з нестачами і розкраданням необхідно, щоб внутрішньогосподарський контроль здійснювався об'єднаними зусиллями всіх спеціалістів, керівників господарських підрозділів та бухгалтерських служб. При цьому особливе значення має щоденний контроль за переміщенням цінностей на окремих об'єктах підприємства.

Керівники окремих структурних підрозділів іноді не вникають у суть і ефективність рішень. Тому з метою посилення контролю особливу увагу необхідно приділити перевірці економічної ефективності і доцільності операцій об'єднання і його підприємств. Контроль поточної господарської діяльності не завжди здійснюють комплексно, об'єднаними зусиллями ревізорів, економістів та інших спеціалістів підприємств. Цим повинні займатися спеціалісти, які знають економіку, технологію виробництва.

Оперативність внутрішньогосподарського контролю багато в чому залежить від своєчасності і вірогідності облікової інформації про всі операції, які пов'язані з рухом продукції і сировини, виробництвом і їх реалізацією, дотриманням відповідних умов зберігання. Контролювати вірогідність нарядів можна як під час відпуску продукції, так і після закінчення цієї операції. Те саме можна сказати і про контроль інших джерел інформації. Але незалежно від періодичності і частоти формування інформація майже у всіх випадках контролюється як безперервно, так і періодично. Однією з умов підвищення оперативності контролю є вивчення господарських операцій і процесів під час їх звершення, що потребує постійного спостереження за ними.

Для підвищення оперативності контролю на підприємствах важливе значення мають правильна організація кількісно-сумового обліку цінностей у місцях зберігання продукції, раціональне здійснення операцій під час надходження і реалізації продукції, ефективне використання коштів. Для цього необхідно, щоб керівники об'єднань і підприємств ґрунтовно знали суть і зміст господарських операцій, всебічно аналізували їх та впливали на виконання договорів щодо постачання і реалізації продукції. [20]

Для підвищення ефективності контролю необхідно не тільки забезпечувати його своєчасність, але й повноту всіх операцій і процесів. Це дозволяє стежити за станом і рухом цінностей, своєчасно встановлювати відхилення від виконання договорів постачання. Важливе значення для підвищення оперативності контролю має сигнальна інформація. Для цього її складають не тільки в розрізі окремих господарських операцій, а й окремих її складових частинах з відображенням конкретних причин відхилень. Прикладом можуть бути машинограми відхилення (відхилення під час відпуску продукції та її реалізації покупцям і т. д.).

Оперативність контролю залежить не тільки від виконання його функцій головними бухгалтерами, але й іншими працівниками обліку, які витрачають набагато більше часу на виконання контрольних функцій, ніж на ведення обліку. Чим складніші господарські операції і процеси (а це цілком і повністю стосується сфери виробництва і реалізації продукції), тим більше часу доводиться витрачати на здійснення контрольних функцій. Для підвищення оперативності бухгалтерського контролю важливо не тільки щоденно відображати у звітності надходження і видатки продукції, але й слідкувати за її раціональним використанням, дотриманням режиму економії і зміцненням господарської діяльності.

Оперативність контролю багато в чому залежить від дієвості обліку операцій у відповідних відділах підприємства. Такий облік дає можливість систематично контролювати операції надходження і реалізації продукції та сировини. Керівники і спеціалісти структурних підрозділів підприємств іноді контролюють цю діяльність розрізнено, непланомірно і несистематично. Для усунення цих недоліків потрібно складати плани поточного контролю на підприємствах, щоб протягом кожного місяця систематично контролювати господарські операції та процеси. У них дуже важливо передбачати тематичні перевірки виконання прийнятих рішень та інші питання. [19]

Розподіл контрольних функцій господарських операцій між окремими службами і працівниками підприємств можна простежити за даними, наведеними у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 Розподіл контрольних господарських операцій з виробництва і реалізації продукції на підприємстві

Об'єкти, операції і процеси, які підлягають контролю	Служби підприємства, що здійснюють контрольні функції
	Бухгалтерія	Технологи	Економічний відділ	Відділ кадрів
Продукція на об'єктах її зберігання	+	+	-	-
Виробничі операції	+	+	+	-
Реалізація продукції	+	+	+	-
Грошові і розрахунково-кредитні операції	+	-	+	-
Витрати і результати господарської діяльності	+	-	+	-
Звітність (фінансова звітність, інші звітні таблиці та форми)	+	-	+	+

З наведених даних видно, що бухгалтерська служба охоплює постійним контролем всі об'єкти, операції і процеси. Інші ж підрозділи при виконанні контрольних функцій ще не забезпечують постійного спостереження за всіма об'єктами, операціями і процесами. Наприклад, контрольні функції технологічного і економічного відділу охоплюють 50 % усіх об'єктів, операцій і процесів. Роль відділу кадрів у забезпеченні збереження державної власності хоч і значна, але носить другорядний характер. Його контрольні функції охоплюють менше 12,5 % усіх об'єктів, операцій і процесів.

Фінансово-господарський контроль на підприємствах може здійснюватись на різних рівнях управління. Залежно від періодичності здійснення процедур контролю на підприємстві, послідовності і стадій їх виникнення фінансово-господарський контроль поділяється на попередній, поточний (оперативний) та наступний. [18]

Попередній контроль передує фінансово-господарській операції або процесу, діє до їх здійснення. Це дає можливість заздалегідь обґрунтувати економічну доцільність та вірогідність тієї чи іншої операції, своєчасно усунути недоліки, запобігти недоцільним витратам, безгосподарності і марнотратству.

В умовах ринкової економіки об'єктом попереднього контролю є комерційні угоди, договірні зобов'язання, цінні папери (акції, сертифікати, векселі тощо) та інші виробничі, переробні, реалізаційні, розрахункові операції та операції з попереднього оформлення відповідних документів. У сучасних умовах важливу роль відіграє попередній контроль під час прийняття управлінських рішень, коли потрібно завчасно оцінити операції із заготівлі, виробництва, реалізації, розрахунків і т. д. з точки зору їх законності, доцільності й економічності. Він дозволяє заздалегідь усунути конфліктні ситуації, які можуть негативно вплинути на діяльність підприємства, або ліквідувати умови, які породжують ці ситуації. Органи управління повинні здійснювати контроль під час розпоряджень щодо здійснення цих чи інших операцій (на видачу грошей, проведення розрахунків, відпуск цінностей, виробництво продукції і тощо).

Попередній контроль здійснюють також підприємства під час розгляду ними платіжних документів (чеків, векселів, платіжних вимог та платіжних доручень) на тій стадії, коли операції за цими документами ще не здійснились. Попередній контроль можуть здійснювати відповідні органи на стадії розробки нормативів витрачання сировини під час її переробки, розгляду обґрунтованості прогнозування показників фінансово-господарської діяльності. [17]

...