Облік витрат на виробництво

3.2 Впровадження елементів нормативного методу для посилення контрольної функції обліку на підприємстві

Для оптимального зниження витрат на підприємстві в умовах ускладнення господарських зв'язків, конкуренції, виникнення нових інструментів ринку, методів і засобів управління виробничо-господарською діяльністю необхідна додаткова інформація. Виникла потреба в орієнтації обліку на задоволення потреб внутрішнього управління підприємством і вдосконалення внутрішньогосподарського аналізу та контролю, що дає змогу оперативно виявляти області найбільшого ризику, вузькі місця, малоефективні чи збиткові види продукції, способи попередження негативних явищ у господарюванні. У поточній діяльності підприємства облікова інформація має використовуватись для контролю витрат за відхиленнями від норм та заданих параметрів. На підставі інформації про відхилення мають вживатися заходи щодо ліквідації причин, що спричиняють фактичні збитки та непродуктивні витрати, які в свою чергу, призводять до втрати прибутків і майна. [1]

Дослідження собівартості ДТЕК Курахівська Теплоелектростанція за елементами витрат та статтями калькуляції свідчать про нестабільність рівня виробничих витрат, а також їхнє зростання за основними видами витрат. Це вказує на те, що процес формування собівартості продукції є недостатньо керованим, що пов'язано з неповнотою та несвоєчасністю надання оперативної інформації про витрати, технологічні втрати сировини, перевитрати теплової енергії та інші негативні явища в процесі виробництва.

Існуюча система бухгалтерського обліку в умовах орієнтованої на ринкову економіку не може задовольнити інформаційні потреби управління, зокрема маркетингу, менеджменту, контролю. Бухгалтерський облік не надає оперативної інформації про витрати на виробництво і реалізацію. Це пов'язано з тим, що облікова інформація групується переважно в кінці місяця на підставі первинних документів, які оброблюються вручну, без застосування обчислювальної техніки. В сучасних умовах господарювання на підприємстві не застосовується оперативна комплексна система контролю за формуванням собівартості за відхиленнями, яка забезпечувала би своєчасне (щоденне) виявлення причин і винуватців перевитрат матеріальних і трудових ресурсів в процесі виробничого циклу, тобто за місцями їх виникнення і центрами відповідальності. [2]

Однією з передумов ефективного контролю за формуванням собівартості є наближення функції контролю до центрів використання ресурсів і виконання робіт. Контроль має здійснюватись не тільки на рівні виробничих підрозділів, а й у підрозділах постачання, збуту та інших, які є центрами прийняття рішень і відповідальності. Тобто на всіх етапах формування собівартості. Контроль має охоплювати всі сторони системи інформаційного забезпечення, що включає не тільки норми і нормативи, а й організацію процесів нормування, планування та обліку зміни норм, аналізу їхньої ефективності.

Облік відхилень від норм може бути покладено в основу комплексної системи внутрішнього контролю, оскільки групування відхилень за місцем і видом чи групою однорідних видів продукції, часу, причинами івинуватцями їх виникнення надає контролю безперервного і комплексного характеру. До комплексної системи внутрішньогосподарського контролю повинні бути включені служби головного технолога, головного енергетика, маркетингу.

Організація системи обліку та калькулюванню собівартості в

ДТЕК Курахівська Теплоелектростанція здійснюється за фактичними витратами за калькуляційними статтями у розрізі видів продукції. Пропонується також використовувати елементи нормативного методу - систематичне виявлення відхилень фактичних витрат від діючих норм, а також виявлення зміни цих норм. Характеристику нормативного методу обліку витрат наведено на рисунку 3.1 [5].

Рисунок 3.1 Характеристика нормативного методу обліку витрат

В даний час упровадження нормативного методу є актуальною задачею, тому що на багатьох підприємствах можна знайти недоліки у використанні матеріальних і трудових ресурсів, в організації виробництва, постачанні, нормуванні і виявити наявні внутрішні резерви. Виявляючи відхилення, їхні причини і винуватців, загострюється увага, де виникли неполадки і скільки можна втратити в кожнім конкретному випадку, а саме головне, що можна зробити, щоб таких втрат не було. Тому тільки нормативний метод обліку витрат на виробництво дає можливість у ході виробництва контролювати витрати, що впливають на собівартість продукції і приймати відповідні рішення. [7]

Сутність нормативного методу обліку витрат і калькулювання собівартості полягає у тому, що в основу калькулювання фактичної собівартості продукції покладена її нормативна собівартість, що розробляється попередньо до початку виробничого періоду на основі діючих на підприємстві норм витрат трудових, матеріальних і інших ресурсів.

У оперативному порядку ведеться роздільний облік витрат по нормах і відхилень від норм, а також змін норм. Відхилення від норм можуть являти собою економію або перевитрату. Зміни норм зводяться до їх зниження або підвищення. Фактична собівартість визначається як алгебраїчна сума нормативної собівартості, виявлених відхилень від норм і змін норм по кожній статті калькуляції. При нормативному методі обліку створюється система технічно обґрунтованих норм і нормативів, попередньо розробляються нормативні калькуляції, виявляються і враховуються відхилення від норм і нормативів витрат, враховуються зміни норм. Для того щоб, поліпшити управління витратами і контроль за формуванням собівартості, необхідне впровадження нормативного методу обліку витрат безпосередньо в облікових бухгалтерських регістрах, затвердивши його застосування в Наказі про облікову політику підприємства. У первинних документах і в оперативній звітності (за зміну, добу і т.д.) повинні відображатися не тільки фактичні витрати окремих статей витрат, але і їхні норми. [19]

Пропонується, крім загальновідомих відхилень - матеріалів, заробітної плати та загальновиробничих витрат, також розраховувати і відхилення, що виникають при використанні таких ресурсів як теплоенергія, електроенергія тощо. Загальний алгоритм розрахунку відхилень при нормативному методі калькулювання наведено на рисунку 3.2.

Такий розрахунок відхилень витрат важливий тому що: сума даних витрат має суттєвий розмір в собівартості робіт; визначення відхилень буде сприяти посиленню контролюючих функцій за витратами ресурсів, економному витрачанню ресурсів та зменшенню вартості одиниці відповідного ресурсу.

Рисунок 3.2 Схема розрахунку витрат

де Кф, Кн - кількість матеріалів, фактична та нормативна, відповідно;

Цф, Цн - ціна матеріалів, фактична та нормативна, відповідно;

Гф, Гн - години праці, фактичні та нормативні, відповідно;

Тф, Тн - тарифна ставка, фактична та нормативна, відповідно;

ЗЗв, ЗЗф - змінні загальновиробничі витрати, відхилення та фактичні, відповідно;

ПЗв, ПЗн - постійні загальновиробничі витрати, відхилення та нормативні, відповідно;

ЗСн - нормативна ставка змінних витрат;

ПСн - нормативна ставка постійних витрат;

Vф, Vн - обсяг виробництва, фактичний та нормативний, відповідно.

Використання елементів нормативного обліку дозволить вчасно контролювати й аналізувати норми і фактичні дані витрат окремих статей собівартості робіт і на підставі їх застосовувати відповідні управлінські рішення, виявляти причини відхилень, докладно їх аналізувати, даючи в такий спосіб можливість більш ефективно керувати витратами. Пропонується ввести додаткові бухгалтерські рахунки для обліку відхилень, використання яких дозволить споживачам інформації оперативно виявляти суми відхилень і приймати відповідні управлінські рішення. При використанні нормативного методу обліку витрат необхідно вести оперативний окремий облік витрат по нормах, відхилень від норм і змін норм. При цьому фактична собівартості представляє собою нормативну собівартість, скориговану на суму виявлених відхилень від норм і змін норм по кожній статті калькуляції. У зв'язку з цим, нами пропонується при використанні нормативного методу для обліку відхилень від норм відкривати субрахунки до рахунку 23 «Виробництво». Наприклад: 23.1 «Перевитрачання ресурсів» та 23.2 «Економія ресурсів». Запропоновану схему кореспонденції рахунків при використанні нормативного методу наведено на рисунку 3.3.

Для простоти обліку рахунок відхилень може вводиться один відразу для двох видів відхилень (за кількістю і ціною). Таким чином, при застосуванні на підприємстві нормативного методу калькулювання з метою поглиблення контрольної функції обліку витрат дасть можливість своєчасно виявляти відхилення витрат від їх нормативного розрахунку. Оперативна інформація про відхилення розкриває величезні можливості і переваги управлінню. Вона автоматично, без особливого пошуку й аналізу фіксує увагу керуючого органа на негативних явищах і тим самим сигналізує про необхідність виявлення їхніх причин і прийняття відповідних управлінських рішень по їх усуненню, своєчасному коригуванню процесу виробництва безпосередньо в ході його здійснення, дозволяє вжити своєчасних заходів по уточненню матеріального забезпечення, усуненню виникаючих диспропорцій та приймати відповідні управлінські рішення, які спрямовані на пошуки нових постачальників, на технологічне удосконалення виробництва, на підвищення мотиваційних методів управління.

Рисунок 3.3 Запропонована схема кореспонденції рахунків для обліку відхилень

3.3 Удосконалення організації обліку загальновиробничих витрат підприємства

Загальновиробничі витрати поділяються на змінні та постійні. До змінних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування та управління виробництвом (цехами, ділянками), які змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно зміні обсягу виробництва. Такі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин роботи обладнання, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат), виходячи з фактичної потужності звітного періоду. Іншими словами, змінні загальновиробничі витрати повністю включаються до складу виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення, тобто списуються на витрати виробництва (за дебетом рахунка 23 "Виробництво") щомісяця у повному обсязі.

До постійних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом, які залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу виробництва. Загальновиробничі постійні витрати формуються протягом звітного періоду в однакових розмірах незалежно від обсягу випущеної продукції, виконаних робіт, наданих послуг. Серед них - амортизація, орендна плата за основні засоби, які використовуються з виробничою метою, витрати на утримання будівель і обладнання цехів (ділянок), опалення, освітлення цехів, дільниць, а також витрати на управління виробництвом, зокрема, витрати на оплату праці управлінського персоналу цеху тощо. [15]

Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин роботи, заробітної плати, обсягу виробництва, прямих витрат тощо) при нормальній потужності. Величина нормальної виробничої потужності визначається підприємством самостійно та зазначається в Наказі про облікову політику підприємства.

Відповідно до П(С)БО 16 "Витрати" перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат встановлюється підприємством, що зазначається в Наказі про облікову політику. Проведений аналіз Наказу про облікову політику ДТЕК Курахівська Теплоелектростанція показав, що даний наказ містить лише перелік загальновиробничих витрат підприємства. Таким чином, одним з напрямів вдосконалення організації обліку загальновиробничих витрат є розробка додатку до облікової політики щодо складу постійних та змінних загальновиробничих витрат ДТЕК Курахівська Теплоелектростанція. [17]

Запропонований перелік постійних загальновиробничих витрат ДТЕК Курахівська Теплоелектростанція:

1. Витрати на оплату праці цехового персоналу.

2. Відрахування на соціальні заходи на заробітну плату цехового персоналу.

3. Амортизація основних засобів, інших матеріальних необоротних і нематеріальних активів загальновиробничого призначення.

4. Використання МШП загальновиробничого призначення.

5. Витрати на поточний ремонт необоротних активів загальновиробничого призначення.

6. Орендні платежі за використання, отриманих в оперативний лізинг (оренду) необоротних активів загальновиробничого призначення.

7. Витрати на службові відрядження цехового персоналу.

8. Витрати на проведення попереднього (при прийомі на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів робітників.

9. Витрати пов'язані з придбанням та використанням спеціалізованої літератури для інформаційного забезпечення виробничої діяльності ділянок, цехів.

10. Оплата послуг за участь у семінарах, що проводяться з метою підвищення професійного рівня робітників.

11. Платежі з обов'язкового страхування майна загальновиробничого призначення, громадянської відповідальності, а також окремих категорій цехового персоналу.

12. Витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання будівель і споруд загальновиробничого призначення.

13. Витрати на матеріали, паливо, комплектуючі вироби на утримання будівель і споруд загальновиробничого призначення.

14. Витрати на утримання та експлуатацію допоміжного виробництва.

15. Витрати на послуги санстанції зі санітарного оброблення виробничих приміщень.

16. Витрати на послуги сторонніх організацій з перевезення вантажів, удосконалення технології і організації виробництва (включаючи держповерку приладів, встановлення маячків на спецмашини для перевезення особливих вантажів).

17. Витрати, пов'язані із забезпеченням і утриманням пожежної та сторожової охорони.

18. Витрати, пов'язані з використанням і обслуговуванням засобів сигналізації, за надані послуги телефонного зв'язку для виробничих потреб.

19. Витрати некапітального характеру, пов'язані з удосконаленням технології та організації виробництва.

20. Витрати, пов'язані з утриманням та експлуатацією фондів природоохоронного призначення, оплатою послуг сторонніх організацій зі збору, збереження та знищення екологічно небезпечних відходів та інші витрати на охорону навколишнього середовища.

21. Витрати на професійну підготовку або перепідготовку робітників, пов'язаних з виробничою діяльністю.

22. Суми вихідних виплат, передбаченого чинним законодавством, звільненим робітникам, пов'язаним з виробничою діяльністю.

23. Податки, збори та інші обов'язкові платежі, що сплачуються в залежності від чисельності загальновиробничого персоналу, площі, що зайнята виробничими будівлями (плата за землю).

24. Збір за реєстрацію транспортних засобів, які будуть використовуватися у виробничому процесі.

Запропонований перелік змінних загальновиробничих витрат ДТЕК Курахівська Теплоелектростанція:

1. Витрати на матеріали, паливо, інструмент, електроенергію для забезпечення виробничого процесу.

2. Виплата премій цеховому персоналу.

3. Відрахування на соціальні заходи на премії цехового персоналу.

4. Витрати, пов'язані із забезпеченням правил техніки безпеки та охорони праці загальновиробничого персоналу.

5. Витрати, пов'язані із забезпеченням загальновиробничого персоналу спецодягом, взуттям, обмундируванням.

6. Витрати на утримання ділянки технічного контролю для здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції.

7. Витрати на внутрішні переміщення сировини та матеріалів.

8. Транспортно-заготівельні витрати.

9. Оплата простоїв за нормами чинного законодавства.

10. Нестачі та втрати від знецінення та втрат матеріальних цінностей у виробництві в межах норм природного убутку.

11. Екологічний податок.

12. Збір за спеціальне використання води.

З метою більш повного виявлення резервів економії витрат на обслуговування виробництва, їх планування, облік таких витрат необхідно вести за статтями витрат. В таблиці 3.4 наведена запропонована номенклатура (склад) статей загальновиробничих витрат, яка дозволяє використовувати дані про накладні витрати для управлінських потреб підприємства.

Таблиця 3.4 Запропонована номенклатура (склад) статей загальновиробничих витрат

В результаті тестування внутрішнього контролю за формуванням та обліком виробничих витрат ДТЕК Курахівська Теплоелектростанція встановлено, що система бухгалтерського обліку витрат підприємства може вважатися ефективною; система внутрішнього контролю знаходиться у задовільному стані. Але виявлено недоліки в організації обліку і внутрішнього контролю, які можуть мати суттєвий вплив на фінансову звітність. Оцiнивши систему внутрiшнього контролю i бухгалтерського облiку, можна приймати рішення щодо методу органiзацiї перевiрки, кiлькостi контрольних процедур, необхiдних для отримання об'єктивних даних. З метою усунення недоліків внутрішнього контролю за формуванням та обліком виробничих витрат пропонується використовувати програму внутрішнього контролю витрат на виробництво продукції

Організація обліку виробничих витрат на ДТЕК Курахівська Теплоелектростанція потребує вдосконалення, тому було розроблено заходи, які покликані покращіти роботу на цієї ділянці обліку:

1. Надані пропозиції по удосконаленню калькулювання виробничої собівартості для підвищення контрольної функції обліку. Організація системи обліку та калькулюванню собівартості продукції в ДТЕК Курахівська Теплоелектростанція здійснюється за фактичними витратами за калькуляційними статтями у розрізі видів послуг. Пропонується також використовувати елементи нормативного методу - систематичне виявлення відхилень фактичних витрат від діючих норм, а також виявлення зміни цих норм. Таким чином, при застосуванні на підприємстві нормативного методу калькулювання з метою поглиблення контрольної функції обліку витрат дасть можливість своєчасно виявляти відхилення витрат від їх нормативного розрахунку.

2. Відповідно до П(С)БО 16 "Витрати" перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат встановлюється підприємством, що зазначається в Наказі про облікову політику. Проведений аналіз Наказу про облікову політику ДТЕК Курахівська Теплоелектростанція показав, що даний наказ містить лише перелік загальновиробничих витрат підприємства. Таким чином, одним з напрямів вдосконалення організації обліку загальновиробничих витрат є розробка додатку до облікової політики щодо складу постійних та змінних загальновиробничих витрат ДТЕК Курахівська Теплоелектростанція. З метою більш повного виявлення резервів економії витрат на обслуговування виробництва, їх планування, облік таких витрат необхідно вести за статтями витрат. Запропонована номенклатура (склад) статей загальновиробничих витрат дозволяє використовувати дані про накладні витрати для управлінських потреб підприємства.

ВИСНОВКИ

Калькулювання собівартості продукції є одним з найважливіших завдань бухгалтерського обліку. Облік витрат на виробництво дозволяє виявити та оцінити економічні результати виробничої діяльності підприємства, використовується для розрахунку фінансових результатів. Облік витрат є джерелом інформаційного забезпечення адміністрації підприємства для прийняття управлінських рішень з врахуванням їх економічних наслідків. Це свідчить про велике практичне значення обліку собівартості продукції у господарській діяльності підприємства.

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємств та її розкриття у фінансовій звітності регламентується П(С)БО 16 „Витрати”. Синтетичний облік виробничих витрат ведеться на рахунках 23 “Виробництво” та 91 “Загальновиробничі витрати”, які запропоновані Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, господарських операцій. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" розроблено відповідно до міжнародних стандартів. Хоча окремого міжнародного стандарту, який визначає методологію обліку витрат і порядок їх розкриття у

фінансовій звітності немає, питання, що стосуються поняття, оцінки, визнання та класифікації витрат, розкриваються у Концептуальній основі складання та подання фінансових звітів, МСФЗ 1 "Подання фінансових звітів", МСФЗ 2 "Запаси", МСФЗ 16 "Основні засоби". Визначення витрат наведене у національних положеннях бухгалтерського обліку майже повністю відповідає поняттю витрат наведеному у МСФЗ.

У цілому, механізм господарювання підприємства визначається ступенем управління витратами. Вимоги управління визначають окреме вивчення методики визначення витрат виробничої діяльності та необхідність розробки для підприємств системи контролю за собівартістю продукції виробничих підрозділів на основі розширення аналітичності групувань витрат, що застосовують в обліку.

У ДТЕК Курахівська Теплоелектростанція створено бухгалтерську службу. Ведення бухгалтерського обліку є централізованим, при якому на підприємстві у виробничих підрозділах реалізуються функції збору бухгалтерських даних (можлива попередня обробка), а формування звітних даних за ними і розробку звітності здійснює головна (центральна) бухгалтерія підприємства. Обліковий апарат підприємства зосереджений в головній бухгалтерії, і в ній здійснюється ведення всього аналітичного і синтетичного обліку на основі первинних та зведених документів, що надходять з окремих підрозділів підприємства. В самих підрозділах здійснюють лише первинну реєстрацію господарських операцій. Коло обов'язків головного бухгалтера визначається Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Ділянка з обліку витрат здійснює облік витрат на обслуговування виробництва та управління, облік витрат допоміжних виробництв, облік собівартості наданих послуг, складає калькуляції собівартості послуг, визначає результати роботи підприємства в цілому.

Правильність обліку та контроль за його веденням на підприємстві забезпечується наказом про облікову політику, який в обов'язковому порядку повинен містити розділ про облік витрат виробництва. Облік витрат на виробництво здійснюється на підприємстві у відповідності з П(С)БО 16 "Витрати", при цьому для обліку затрат використовуються рахунки класу 9 Плану рахунків, на яких відображається вся основна та поточна діяльність. Для обліку виробничих витрат і визначення собівартості виготовленої продукції призначений активний рахунок 23 "Виробництво". Основним завданням рахунку 23 "Виробництво" є накопичення виробничих витрат і визначення (калькуляція) фактичної собівартості виготовлених виробів. Тому він називається калькуляційним рахунком.

В основі організації обліку виробничих витрат ДТЕК Курахівська Теплоелектростанція полягають наступні принципи:

- документування витрат і повне їх відображення на рахунках обліку виробництва;

- групування витрат по обсягах обліку і місцях їх виникнення;

- узгодженість об'єктів обліку витрат з об'єктами калькуляції собівартості продукції, показників обліку фактичних витрат - з нормативними, плановими;

- доцільність розширення кола витрат, що відносяться на об'єкти обліку по прямому призначенню;

- локалізація витрат, що спричиняються виготовленням певної продукції;

- здійснення оперативного контролю за витратами виробництва і формуванням собівартості продукції.

До основних завдань обліку виробництва відносяться: виявлення фактичних затрат на виробництво; визначення (калькулювання) фактичної собівартості виготовленої продукції; контроль за виконанням плану випуску продукції і виявлення результатів виробничої діяльності підприємства.

В результаті тестування внутрішнього контролю за формуванням та обліком виробничих витрат ДТЕК Курахівська Теплоелектростанція встановлено, що система бухгалтерського обліку витрат підприємства може вважатися ефективною; система внутрішнього контролю знаходиться у задовільному стані. Але виявлено недоліки в організації обліку і внутрішнього контролю, які можуть мати суттєвий вплив на фінансову звітність. Оцiнивши систему внутрiшнього контролю i бухгалтерського облiку, можна приймати рішення щодо методу органiзацiї перевiрки, кiлькостi контрольних процедур, необхiдних для отримання об'єктивних даних. З метою усунення недоліків внутрішнього контролю за формуванням та обліком виробничих витрат пропонується використовувати програму внутрішнього контролю витрат на виробництво продукції

Організація обліку виробничих витрат на ДТЕК Курахівська Теплоелектростанція потребує вдосконалення, тому було розроблено заходи, які покликані покращіти роботу на цієї ділянці обліку:

3. Надані пропозиції по удосконаленню калькулювання виробничої собівартості для підвищення контрольної функції обліку. Організація системи обліку та калькулюванню собівартості продукції в ДТЕК Курахівська Теплоелектростанція здійснюється за фактичними витратами за калькуляційними статтями у розрізі видів послуг. Пропонується також використовувати елементи нормативного методу - систематичне виявлення відхилень фактичних витрат від діючих норм, а також виявлення зміни цих норм. Таким чином, при застосуванні на підприємстві нормативного методу калькулювання з метою поглиблення контрольної функції обліку витрат дасть можливість своєчасно виявляти відхилення витрат від їх нормативного розрахунку.

4. Відповідно до П(С)БО 16 "Витрати" перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат встановлюється підприємством, що зазначається в Наказі про облікову політику. Проведений аналіз Наказу про облікову політику ДТЕК Курахівська Теплоелектростанція показав, що даний наказ містить лише перелік загальновиробничих витрат підприємства. Таким чином, одним з напрямів вдосконалення організації обліку загальновиробничих витрат є розробка додатку до облікової політики щодо складу постійних та змінних загальновиробничих витрат ДТЕК Курахівська Теплоелектростанція. З метою більш повного виявлення резервів економії витрат на обслуговування виробництва, їх планування, облік таких витрат необхідно вести за статтями витрат. Запропонована номенклатура (склад) статей загальновиробничих витрат дозволяє використовувати дані про накладні витрати для управлінських потреб підприємства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. А. Пилипенко, В. Отенко " Організація обліку і контролю "

2. Аудит: організація і методика: Навч.посіб. 2-ге вид., перероб.і допов. - К: Алерта, 2012. - 664 с.

3. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський фінансовий облік: [Підручник] / Бутинець Ф. Ф. - Житомир: ЖІТІ, 2003. - 672 с.

4. В. Лень " Організація бухгалтерського обліку " стор. 520-590

5. В.Сопко, В. Завгородній " Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу " стор. 273 - 287

6. Должанський М. І. Бухгалтерський облік в Україні з використанням Положень (стандартів) бухгалтерського обліку: [Навчальний посібник.] / М. Должанський, Н. Должанський. - Л.: Львівський банківський інститут НБУ, 2003. - 494 с.

7. Економічний аналіз: Підручник - Київ: Центр навчальної літератури, 2003. - 412 с.

8. Економічний аналіз: Практикум. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 432 с.

9. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р., №996-XIV//Відомості Верховної Ради (ВВР). - 1999. - №40. - ст. 365.

10. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій, затверджена наказом МФУ від 30.11.99 р. №291, зі змінами і доповненнями.

11. Коблянська І. О. Фінансовий облік: [Навч. посіб.] / Коблянська І. - К.: Знання. - 2004. - 473 с.

12. Наказ «Про облікову політику» затверджений наказом МФУ від 13.07.11 р. № 177.

13. Нестеренко Ж. К. Бухгалтерський облік промислових підприємств. [Навчальний посібник] / Нестеренко Ж. К. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 311 с.

14. Панасюк В.М., Ковальчук Є.К., Бобрівець С.В., Податковий облік: Навч. Посіб. - Тернопіль: Карт-бланш, 2002.-262 с.

15. Пархоменко В. Бухгалтерський облік витрат / Пархоменко В. // Бухгалтерський облік і аудит. - 2006. - №10. - С. 3-6.

16.Порядок про ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, затверджений наказом МФУ від 13.07.11 р. № 177 а.

17. Посадова інструкція бухгалтера, затверджена наказом МФУ від 13.07. 11 р. №177 а.

18. Проданчук М.А. Удосконаленняобліку і контролю фінансовихрезультатів. - К.: ННЦ ІАЕ, 2008. - 232 с.

19. ПСБО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом МФУ від 31.03.99 р. №87, зі змінами та доповненнями.

20. Растяпін А.В., Бубенко С.П. Максимізація прибутку підприємства // Фінанси України. - 2008. - №2. - C.19-30.

21. Рура О.В. Спрощені методики обліку витрат: проблеми застосування // Вісник СевДТУ.: Економіка и фінанси. - 2008. - №92. С. 171-174

22. Сєрікова Т.М., Понікаров В.Д. Бухгалтерськийоблік. - Х.: ВД «Інжек», 2010. - 392 с.

23. Скамай Л.Г. Прибыль и методы ее анализа // РИСК: ресурсы, информация, снабжение, конкуренция. - 2006. - №1. - C.72-82.

24. Скригун Н., Цимбалюк Л. Оптимізація виробничих запасів як один із напрямів управління витратами // Економіст. - 2007. - №2. - C.39-42.

25. Хом'як Р. Л. Бухгалтерський облік в Україні: [Навч. посібник] / Р. Хом'як, В.Лемешівський. - [7-ме вид., перероб. і доп.]. - Львів: Національний університет «Львівська політехніка», «Інтелект-Захід», 2008. - 1224 с.

26. Чацкіс Ю.Д., Гейєр Е.С., Наумчук О.А., Власова І.О. Організація бухгалтерського обліку стор.402 - 430

27. Череп А.В. Удосконалення управління фінансовими ресурсами з метою підвищення результативності діяльності суб`єктів господарювання // Формування ринкових відносин в Україні. - 2008. - №7. - C.44-48.

28. Череп А.В., Лазнева І.О. Методи управління витратами виробництва продукції та їх порівняльний аналіз // Формування ринкових відносин в Україні. - 2008. - №11. - C.67-72.

29. Чорновіл І.А. Управління операційними витратами як основа забезпечення прибутковості підприємства // Економіка підприємств. - 2011. - №2.

30. Шумило Ю.О. Аналіз операційних витрат у системі бюджетів підприємств // Актуальні проблеми економіки. - 2010. - №2. С. 183-188

Размещено на Allbest.ru