Облік, аналіз та аудит торгівельних запасів на торговельному підприємстві

- коефіцієнт маневреності власного капіталу. Цей показник показує, ка частина власного обігового капіталу знаходиться в обігу. Коефіцієнт повинен бути достатньо високим, щоб забезпечити гнучкість у використанні власних засобів підприємства.

Аналіз платоспроможності і ліквідності важливий не тільки для підприємств, але і для зовнішніх інвесторів.

Під платоспроможністю підприємства розуміють наявність у підприємства грошових засобів та їх еквівалентів в кількості, достатній для розрахунків по кредиторській заборгованості, вимагаючий негайного погашення. Більш детальний аналіз ліквідності можна зробити за допомогою фінансових коефіцієнтів:

коефіцієнт загальної ліквідності ;

коефіцієнт проміжної ліквідності ;

коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Коефіцієнт загальної ліквідності - відношення всієї суми ліквідних активів до загальної суми короткострокових зобов'язань підприємства. Рекомендоване оптимальне значення 1,5 - 2,0.

Коефіцієнт проміжної ліквідності - відношення ліквідних засобів перших двох груп до загальної суми короткострокових зобов'язань підприємства. Рекомендоване оптимальне значення 0,7 - 0,8.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності - це відношення ліквідних засобів першої групи до суми короткострокових зобов'язань підприємства. Рекомендоване оптимальне значення 0,25 - 0,30.

1.4 Методологія аудиту товарних запасів

Метою аудиту операцій із запасами є встановлення: достовірності первинних даних щодо наявності та руху товарних запасів, повноти та своєчасності відображення первинних даних в зведених документах та облікових регістрах; правильності ведення обліку товарних запасів відповідно до прийнятої облікової політики; достовірності відображення залишку товарних запасів у звітності господарюючого суб'єкта.

Основними завданнями аудиту операцій із товарними запасами є наступні:

· перевірка фактичної наявності запасів (за згодою замовника);

· перевірка організації складського господарства, стану збереження запасів;

· перевірка організації обліку заготівлі, придбання та витрачання запасів;

· перевірка повноти оприбуткування запасів при належності документів, які підтверджують їх придбання;

· перевірка правильності визначення первісної вартості запасів при їх придбанні;

· перевірка організації контролю за зберіганням, використанням і погашенням довіреностей;

· перевірка правильності оформлення надходження та відпуску запасів;

· перевірка законності списання запасів при втратах;

· перевірка своєчасності пред`явлення претензій за якістю та кількістю запасів;

· визначення правильності ведення синтетичного та аналітичного обліку витрат на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг), які включаються до собівартості;

· перевірка дотримання підприємством податкового законодавства по операціях, пов'язаних із формуванням собівартості продукції (робіт, послуг);

· оцінка повноти та правильності відображення господарських операцій із товарнимизапасами в бухгалтерському обліку та звітності.

Предмет та об'єкти аудиту операцій із запасами

Предметом аудиту операцій із товарними запасами є господарські процеси та операції, пов'язані з наявністю, рухом і використанням товарних запасів, а також відносини, що виникають при цьому всередині підприємства та за його межами.

Виходячи з цілей, яких необхідно досягнути аудитору при дослідженні операцій із запасами, формуються об'єкти аудиту :

- елементи облікової політики

· перелік витрат, що не включаються до первісної вартості товарних запасів;

· порядок відображення та обліку товарних запасів, що не принесуть підприємству економічної вигоди в майбутньому;

· порядок визначення первісної вартості товарних запасів;

- операції з обліку

· товарних запасів;

- записи з первинних документах, облікових регістрах та звітності;

- інформація про порушення порядку ведення бухгалтерського обліку, недостачі, зловживання, які знайшли підтвердження в актах ревізій, перевірок, висновках аудиторів, постановах правоохоронних органах.

Джерела інформації для аудиту операцій із запасами

Джерелами інформації для аудиту операцій Із запасами є наступні:

1. Наказ про облікову політику.

2. Первинні документи з обліку запасів .

3. Облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку запасів (див. табл. 1.1).

4. Акти і довідки попередніх аудиторських перевірок, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю.

5. Звітність (див. табл.1.1).

Аудитор перевіряє первинні документи, на підставі яких здійснюються записи по відповідних рахунках .

Таблиця 1.1. Перелік документів, на підставі яких здійснюються записи по рахунках

Шифр та назва рахунку	Документи
22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"	Відомість про поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв); картка обліку МШП; замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв} та їх обмін на придатні; особова картка обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів; відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів
28 "Товари"	Накладна на здачу готової продукції на склад; відомість випуску готової продукції; приймально-здавальні документи; акт приймання; товарно-транспортна накладна; рахунки - фактури; прибутково - видаткова накладна; свідоцтво про якість товару; сертифікат відповідності державній системі сертифікації

Способи вивчення операцій, із запасами

Аудит товарних запасів можна поділити на дві частини:

· перевірку їх фактичної наявності, яка здійснюється за допомогою інвентаризації;

· перевірку правильності оцінки товарних запасів в обліку і звітності.

Аудит операцій із товарними запасами слід розпочинають з інвентаризації.

Це дає можливість виявити недостачі або лишки запасів та інші відхилення, якщо такі мають місце на підприємстві.

Об'єктами інвентаризації товарних запасів виступають:

· товари;

· МШП, що використовуються не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік.

Інвентаризація товарних запасів передбачає виконання наступних дій:

· переважування, обмір, підрахунок, які інвентаризаційна комісія проводить у порядку розміщення товарних запасів у даному приміщенні, не допускаючи безладного - переходу від одного виду товарних запасів до іншого;

· кількість товарних запасів, що зберігаються в непошкодженій упаковці постачальника, може визначатись на підставі документів при обов'язковій перевірці в натурі частини таких запасів;

· МВО на прибуткових документах з обліку запасів, що надійшли на об'єкт і прийняті під час його інвентаризації, робить відмітку після інвентаризації з повстанням на дату опису в присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови;

· на видаткових документах про запаси, які відпущено під час інвентаризації з дозволу керівника підприємства і головного бухгалтера, у присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови робиться відмітка. Вони заносяться до окремого опису в тому порядку, що й для товарних запасів, які надійшли під час інвентаризації.

При проведенні інвентаризації товарних запасів одночасно перевіряється наявність тари за видами. Порожня тара ( ящики, мішки, балони тощо) також повинна бути занесена до опису і оцінена. Залишки тари заносяться до окремого опису, де зазначається найменування тори, номенклатурний номер, шифр, одиниця виміру, ознаки, які визначають її призначення та якісний стан, кількість і ціну одиниці. На тару, яка прийшла в непридатність, складається окремий акт, де вказуються причини псування і відповідальні особи.

В необхідних випадках при інвентаризації товарних запасів рекомендується відбирати проби із залученням відповідних фахівців для лабораторного аналізу відповідно до діючих правил відбору проб.

Інвентаризація МШП проводиться за місцями їх зберігання та особами, на відповідальному зберіганні яких вони знаходяться. В процесі інвентаризації слід встановити правильність віднесення об'єктів до малоцінних і швидкозношуваних предметів.

В ході перевірки інвентаризаційна комісія повинна з ясувати:

· чи закріплені МШП, ще знаходяться на складі і в експлуатації, за особами, відповідальними за їх зберігання і використання;

· чи здійснюється маркування до передачі в експлуатацію спецодягу, спецвзутгя, застережних пристроїв, виробничого і господарського інвентарю тощо. Маркування повинно містити найменування підприємства;

· як організовано облік МШП в місцях їх експлуатації, чи ведуть матеріально відповідальні особи облік отриманого зі складу виробничого і господарського інвентарю на картках (в книгах) за окремими особами, яким цей інвентар виданий у користування.

Інвентаризація МШП здійснюється шляхом огляду кожного предмету і реєстрації його в описі.

На МШП, видані в індивідуальне користування, наприклад, спецодяг, спецвзуття тощо, допускається складання групових інвентаризаційних описів (на куртки, черевики, халати тощо,» із зазначенням прізвищ осіб, яким видано такі предмети. Обов'язковою умовою при цьому є ведення особистих карток на такі предмети і наявність в інвентаризаційному описі підписів осіб, які отримали ці предмети.

Спецодяг і білизну, здані в ремонт, прання або чистку, заносять до інвентаризаційного опису на підставі документів, які підтверджують приймання в ремонт, прання, чистку тощо.

Якаю під час інвентаризації будуть виявлені МШП, не придатні до експлуатації, але не списані з обліку, то робоча комісія складає акт на їх списання. В акті зазначають час експлуатації, причини псування (непридатності) таких МШП та можливість їх використання в інших цілях. На них складається окремий інвентаризаційний опис.

Після перевірки фактичної наявності товарних запасів аудитор розпочинає документальну перевірку в такій послідовності.

Документальний контроль. Перевірка правильності оцінки товарних запасів при надходженні, придбанні. При проведенні такої перевірки аудитору слід враховувати, що в синтетичному обліку придбання товарних запасів може здійснюватись в оцінці за фактичною вартістю придбання або за обліковими цінами.

При перевірці руху товарних запасів , в першу чергу, слід перевірити правильність їх оприбуткування. Неповне оприбуткування товарних запасів призводить - до утворення не відображених в обліку залишків. Тому слід порівняти дані прибуткових ордерів з даними супровідних документів постачальників (рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні тощо). У випадку розбіжностей на підприємстві повинні складатися не прибуткові ордери, а приймальні акти і пред'являтись претензії постачальникам. Якщо в обліку відображено певні суми, тоді необхідно провести зустрічні перевірки: можливо претензії насправді задоволені, товарні запаси допоставлено, але не оприбутковано.

Перевірка повноти оприбуткування запасів та наявності документів, що підтверджують їх придбання. Для цього аудитору слід перевірити:

· чи дотримується на підприємстві порядок приймання та оформлення документації з приймання товарних запасів;

· чи повністю оприбутковані товарні запаси, зазначені в документах постачальника (за конкретними назвами і за визначений період);

· чи відповідає якість товарних запасів, що зазначена в прибуткових документах, якості, що зазначена в рахунках-фактурах, сертифікатах постачальника або аналізі лабораторії підприємства.

При перевірці обліку товарних запасів особливу увагу приділяють перевірці первинної документації. При цьому необхідно оцінити правомірність використання тих чи інших форм документів (чи використовуються уніфіковані форми; чи передбачено всі обов'язкові реквізити), перевірити дотримання порядку їх заповнення (чи всі обов'язкові реквізити заповнюються чи ставляться підписи, чи заповнюються незаповнені рядки. чи робиться застереження про виправлені помилки тощо) та складання (чи складаються вони в момент здійснення операції, чи дотримується графік документообігу тощо).

При перевірці документів здійснюється взаємна звірка господарських договорів, накладних, рахунків-фактур та прибуткових ордерів на предмет ідентичності ряду показників: номенклатури, ціни, кількості, дат оприбуткування тощо. Потім за даними журналу № 5 здійснюється перевірка правильності відображення з облікових регістрах оприбуткованих матеріалів.

Порівняння кількісних показників оригіналів рахунків-фактур, сертифікатів і специфікацій постачальника, а також приймальних актів дозволяє встановити, чи всі запаси оприбутковані за актами приймання. По деяких видах запасів (тютюну, чаю тощо) для правильного кількісного оприбуткування вимагаються дані лабораторного аналізу про вологість, сортність тощо.

Зустрічна перевірка документів, що відображають надходження запасів, з документами постачальника дає можливість виявити факти неоприбуткування товарних запасів, відпущених підприємству, або оприбуткування їх в меншій кількості.

Перевіряючи реальність операцій, необхідно встановити наявність договорів про поставку товарних запасів, правильність їх складання, порівняти дані документів з оплати постачальникам з даними документів на оприбуткування запасів.

Окрема увага аудитором-приділяється перевірці правильності оцінки запасів при їх вибутті.

Перевірка фактів псування товарних запасів. В результаті детальної перевірки актів на списання зіпсованих товарних запасів аудитори повинні висвітлити в узагальнюючих документах такі питання: коли, де і а якій кількості зіпсувалися запаси, повністю чи частково вони зіпсовані, внаслідок яких причин відбулось псування; в чому виявилась бездіяльність посадових осіб, відповідальних за збереження запасів; чи можна було запобігти псуванню, а якщо так, то чому своєчасно не вжито відповідних заходів.

Якщо є можливість оглянути зіпсовані товарні запаси, тоді в присутності матеріально відповідальних осіб необхідно взяти проби для аналізу з усіх місць зберігання запасів. Перед спеціалістами, які беруть участь - у контролі, рекомендується поставити питання про причини і ступінь зіпсованості товарних запасів, про відповідність стану комор і сховищ технологічним умовам, про можливість запобігання псуванню запасів при фактично наявних пристосуваннях, а також про можливість використання зіпсованих запасів.

Перевірка законності списання товарних запасів при їх втратах. Під час перевірки необхідно встановити правильність визначення розміру допустимих втрат при зберіганні і виявленні фактів пересортування товарних запасів, а також правильність оформлення актів.

У зв'язку з цим необхідно грунтовно перевірити, як підприємство дотримується встановленого порядку оформлення втрат кількості і якості товарних запасів. Особливо ретельно при цьому слід вивчати факти списання товарних запасів внаслідок псування при зберіганні.

В ході перевірки необхідно дослідити акти інвентаризації за період, що вивчається, і висновки інвентаризаційної комісії, лабораторні аналізи, які підтверджують якісні зміни товарних запасів на час складання акту, картки складського обліку про рух запасів на складі, акти на списання продукції з інших причин, а також документи, що підтверджують вивезення і використання відходів.

Перевірка правильності застосування норм природного убутку при виявленні недостач. Аудитору необхідно перевірити, чи відповідають норми природного убутку товарних запасів, що застосовуються підприємством, нормам, які передбачені законодавством. При цьому слід встановити, чи не проводить підприємство списання товарних запасів при їх перевезенні в герметичній упаковці, рідких запасів в скляній тарі, а також ряду фасованих товарів і консервантів.

Перевірка операцій з тарою, як правило, розпочинається з ознайомлення зі станом контролю за отриманням, зберіганням, відпуском та списанням тари. Перевіряючи наявність договорів з комірниками, завідуючими складів та іншими працівниками про матеріальну відповідальність, аудитор визнане правильність їх складання. Якщо тара і товарні запаси знаходяться під відповідальністю однієї і тієї ж особи, то в договорі окремо повинна бути вказана відповідальна за тару особа. В бухгалтерії і у комірника перевіряється наявність переліку посадових осіб, яким надане право підписувати документи на отримання і відпуск, вивезення або винесення тари з підприємства.

Перевірка операцій з руху малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП). Аудитору необхідно ретельно перевірити, кому видаються МШП (робітникам яких професій І на яких підставах), чи дотримуються термінів використання і порядку списання зношених МШП, чи складаються акти на списання МШП, що прийшли в непридатність. Також необхідно встановити, чи ведуться на підприємстві відомості із зазначенням, коли, кому, які МШП видано, на який термін, а також коли і s якому стані їх повернуто. Отримання і повернення на склад МШП повинно підтверджуватись підписами осіб, що їх отримують і здають.

По МШП, списаних на утилізацію або переведених у брухт, перевіряється наявність відповідних документів.

2. Практичні аспекти обліку, аналізу та аудиту товарних запасів на ЗАТ „Рекорд”

2.1 Організаційно-економічна характеристика ЗАТ „Рекорд”

Закрите акціонерне товариство “ Рекорд ” створене відповідно до рішення Засновника - Міністерства промисловості України (Наказ №132 від 28.04.1994 року), шляхом викупу засновниками і працівниками малого підприємства торговельно - виробничої фірми „Рекорд” та іншими громадянами України у закрите акціонерне товариство і зареєстроване на підставі рішення Виконавчого комітету Черкаської міської Ради народних депутатів від 16 серпня 1995 року №14186349 згідно з діючим законодавством України.

Юридична адреса м.Черкаси, вул.Гагаріна,54.

Акціонерне товариство є юридичною особою за законодавством України. Правове положення товариства визначається Законами України. Правове положення товариства визначається Законами України “Про господарські товариства”, ”Про підприємства в Україні”, “Про підприємництво”, ”Про цінні папери та фондову біржу”, договором про створення та діяльність Акціонерного товариства, статутом.

Акціоенрне товариство від свого імені укладає угоди, набуває майнові та немайнові права, вступає в обов'язки. Товариство володіє, користується та розпоряджається своїм майном відповідно до цілей своєї діяльності та призначення майна, має самостійний баланс.

Акціонери відповідають по зобов'язанням Акціонерного товариства тільки в межах належних їм акцій. Акціонери ,які не повністю оплатили акції, несуть відповідальність по зобов'язанням товариства також у межах несплаченої суми.

Підприємство користується правами юридичної особи, має свою печатку, штамп, бланки зі своїм найменуванням, розрахунковий та інші рахунки в банках, власні реквізити та користується всіма правами, передбаченими Законодавством України.

Акціонерне товариство створюється з метою більш ефективного використання майна, що належало державі, залучення коштів для інвестицій у виробничу і соціальну сферу, одержання високих прибутків в інтересах акціонерів і задоволення потреб народного господарства та населення в його роботах(послугах), продукції.

Метою діяльності ЗАТ “Рекорд” є задоволення потреб населення в товарах та послугах і реалізація на основі отриманого прибутку соціальних та економічних інтересів засновників Товариства.

Основними видами діяльності підприємства є:

· роздрібна торгівля продовольчими та непродовольчими товарами;

· оптова торгівля продовольчими та непродовольчими товарами;

· посередницька діяльність, маркетинг;

· надання додаткових послуг покупцям;

· надання інформаційних та консультаційних послуг.

ЗАТ “Рекорд” є юридичною особою від дня його державної реєстрації.

Товариство здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та Статуту.

ЗАТ є правонаступником малого підприємства торговельно - виробничої фірми „Рекорд”.

Статутний фонд Товариства становить 21808,50грн.

Товариство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, веде статистичну та бухгалтерську звітність, яка подається до статуправління та до Державної податкової інспекції у встановленому порядку. Контроль за фінансовою і господарською діяльністю правління та перевірку діяльності Акціонерного товариства здійснює ревізійна комісія.

Трудовий колектив підприємства становлять усі громадяни, які своєю працею беруть участь в його діяльності на основі трудового договору, а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством.

Підприємство самостійно визначає перспективи розвитку, планує та здійснює свою діяльність, виходячи з попиту на продукцію, що воно виробляє, роботи, послуги та необхідності забезпечення виробничого та соціального розвитку товариства.

Підприємство реалізує продукцію, майно за цінами і тарифами, що встановлюються самостійно.

На підприємстві застосовується журнально - ордерна форма бухгалтерського обліку, заснована на використанні принципу систематизації та накопичування даних первинних документів безпосередньо в регістрах аналітичного і синтетичного обліку. Працівники бухгалтерії роблять записи в регістрах бухгалтерського обліку на підставі первинних облікових документів. Дані журналів - ордерів заносяться до Головної книги, на основі якої складається звітність підприємства.

Організація обліку проводиться не зовсім автоматизовано, деякі прибуткові, видаткові документи, а також журнали-ордери ведуться вручну.

Головний бухгалтер забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності ; організує контроль за відображенням на рахунках всіх господарських операцій. Бухгалтерією здійснюється чіткий контроль за всіма господарськими операціями та за наявністю і рухом засобів підприємства, що дає змогу керівництву підприємства приймати правильні управлінські рішення.

Документооборот встановлюється головним бухгалтером. Для кожного роду документів розроблена форма графіка руху документів. У графіку зазначається дата створення або одержання від інших підприємств та установ документів, прийняття їх до обліку, передача в обробку та до архіву.

Аналізуючи торгівельну діяльність ЗАТ „Рекорд” за 2001 - 2003 рр. можна зробити наступні висновки :

Аналіз техніко - економічних показників діяльності ЗАТ ”Рекорд” за 2001-2003 рр. наведено в табл.

Таблиця 2.1 Аналіз техніко - економічних показників діяльності ЗАТ”Рекорд” за 2001-2003рр.

Показники	2001	2002	Відхилення	Динаміка, %
товарооборот (тис.грн.)	1158,84	1201,56	+42,7	103,7
Собівартість прод., тис. грн.	728,5	764,4	+35,9	105
Середньоспискова чисельність (чол.)	20	20	-	-
фонд оплати праці (тис.грн.)	65,5	70,4	+4,9	107,5
середньомісячна зарплата, грн	272	352	+80	129,4
сума витрат обігу, тис.грн.	200,8	201,4	0,6	100,2
рентабельність, тис.грн.	4,1	4,7	+0,6	114,6
Чистий прибуток, тис.грн.	47,7	57,2	+9,5	120

З даних таблиці 2.1 ми бачимо, що обсяг реалізації товарів у 2002 році збільшився у порівнянні з 2001 роком на 42,7 тис.грн., або на 3,7%. Відповідно збільшилась і собівартість реалізації товарів на 35,9 тис.грн., але при цьому слід виділити, що обсяг витрат обігу збільшився на 0,0 тис.грн. Чистий прибуток у звітному році зріс на 9,5 тис.грн. Позитивним є також зростання середньомісячної зарплати. Підприємство є прибутковим і рентабельним.

Фінансова діяльність підприємства становить систему грошових відносин у процесі утворення, розподілу та використання різних фондів коштів. Фінанси підприємства насамперед мають забезпечити грошовими ресурсами безперервний виробничий процес через своєчасну і повну сплату необхідних для підприємства засобів виробництва.

Зростання обсягів виробництва, поліпшення якості і асортименту продукції, ритмічне виробництво і відвантаження продукції сприяє своєчасному, а інколи і достроковому одержанню грошових коштів на розрахунковий рахунок. Для здійснення виробничих і комерційних завдань колене підприємство повинне мати достатню величину основних і обігових засобів. Останні потрібні для фінансування поточної діяльності підприємства. Тому формування відповідної суми обігових коштів, а також ефективне їх використання є одним з першочергових завдань керівництва підприємства.

Успіх фінансової діяльності віддзеркалює добрий (міцний, стійкий, задовільний) фінансовий стан підприємства.

Проведемо фінансовий аналіз ЗАТ ”Рекорд” за 2000 - 2002рр.

2000 рік

I. Аналіз ліквідності:

1.1 Коефіцієнт покриття: 99,8/67,1=1,4

1.2 Коефіцієнт швидкості ліквідності 99,8-5,3-1,0-70,4 /67,1 =0,34

1.3 Коефіцієнт абсолютної ліквідності: 5,3/67,1=0,08

1.4 Чистий оборотний капітал (тис.грн): 99,8-67,1=32,7

II. Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства

2.1 Коефіцієнт платоспроможності (автономії): 564,8/631,9=0,8

2.2 Коефіцієнт фінансування: 67,1/564,8=0,12

2.3 Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами: 99,8-67,1/67,1=0,5

2.4 Коефіцієнт маневреності власного капіталу: (99,8-67,1)/564,8=0,06

3.Коефіцієнт рентабельності діяльності -18/988,6= - 0,01

2001 рік

I. Аналіз ліквідності:

1.1 Коефіцієнт покриття: 106,7/32,0=3,33

1.2 Коефіцієнт швидкості ліквідності: (106,7-6,6-0,5-81,4)/32,0=0,57

1.3 Коефіцієнт абсолютної ліквідності: 5,1+7,7/32,0=0,4

1.4 Чистий оборотний капітал (тис.грн): 106,7-32,0=74,7

II. Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства:

2.1 Коефіцієнт платоспроможності (автономії): 633,3/721,5=0,88

2.2 Коефіцієнт фінансування: 32+86,2/633,3=0,19

2.3 Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами: 106,7-32,0/32,0=2,33

2.4 Коефіцієнт маневреності власного капіталу: 106,7-32,0/633,3=0,12

3. Коефіцієнт рентабельності діяльності 47,7/1158,84=0,041

2002

I. Аналіз ліквідності:

1.1 Коефіцієнт покриття: 130,8/18,6=7,03

1.2 Коефіцієнт швидкості ліквідності: 130,8-18,8-0,5-96,1/18,6=0,83

1.3 Коефіцієнт абсолютної ліквідності: 6,7+8,2/18,6=0,8

1.4 Чистий оборотний капітал (тис.грн): 130,6-18,6=112

II. Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства

2.1 Коефіцієнт платоспроможності (автономії): 648,6/734,2=0,88

2.2 Коефіцієнт фінансування: 18,6+17,0/648,6=0,05

2.3 Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами: 130,8-18,6/18,6=6,03

2.4 Коефіцієнт маневреності власного капіталу: 130,8-18,6/648,6=0,17

3.Коефіцієнт рентабельності діяльності 57,2/1201,56 = 0,047

Таблиця 2.2 Показники ліквідності та платоспроможності і рентабельності

№ п/п	Назва показника	Станом на 01.01.00	Станом на 01.01. 01	Станом на 01.01. 02		Нормативне значення
1	2	3	4	5	6	7
1	Коефіцієнт покриття	1,4	3,33	7,3	ф.1ряд260/ф.1 ряд 620	>1
2	Коефіцієнт швидкості ліквідності	0,34	0,57	0,83	ф.1р.260-100-110-120-130-140/ф.1р.620	06-08
3	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,08	0,6	0,08	ф.1р.220+230+240/ф.1р.620	>0 збільшення
4	Чистий оборотний капітал	32,7	74,7	112	ф.1р.260-620	>0 збільшення
5	Коефіцієнт платоспроможності (автономії)	0,8	0,88	0,88	ф.1р.380/ф.1.р.640	>0,5
6	Коефіцієнт фінансування:	0,12	0,19	0,53	ф.1.р.430+480+620+630/ф.р.380	<1 збільшення
7	Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними	0,5	2,33	6,03	ф.1(р.260-р.620/ф.1р.620	>0 збільшення
8	Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,06	0,12	0,17	ф.1.р.260-620/ф.1р.380	>0 збільшення
9	Коефіцієнт рентабельності активів	0,16	0,17	0,21	ф.2.р.260/ф.1.р.380(гр3)+р.380(гр.2)/2	>0 збільшення
10	Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	0,007	0,008	0,01	ф.2.р.220/ф.1.р.380(гр3)+р.380(гр.4)/2	>0 збільшення
11	Коефіцієнт рентабельності діяльності	4,1	4,7	0,6	ф.2р.220/ф2.р350	>0 збільшення

З даних розрахунків видно, що за фінансовим станом, платоспроможності, ліквідності та рентабельності, стан ЗАТ „Рекорд" добрий, рентабельний, здатний виконати своєчасно зобов'язання перед постачальниками. Підприємство має змогу збільшити об`єми виробництва, розширити виробництво і підвищувати продуктивність праці.

Аналізуючи динаміку показників можна сказати , що підприємство працює нестабільно.

Проаналізувавши ситуацію на підприємстві вцілому, я вважаю, що підвищення рентабельності необхідно в першу чергу здійснювати за такими напрямками:

1) відмовитися від посередників;

2) підвищити обсяги продажу;

3) зменшити фактичні витрати на доставку та збут товарів.

Таблиця 2.3 Показники фінансової стійкості

№ п/п	Показник	Умовне позначення	Формула для розрахунку	Джерела інформації	Економічний зміст	Напрямок позитивних змін
1	2	3	4	5	6	7
	Власні обігові кошти (робочий капітал)	Рк	(Власний капітал + довгострокові зобов'язання - позаоборотні активи) або (оборотні активи - короткострокові зобов'язання)	Ф. №1, р. 380 + + р. 430 + + р. 480 - - р. 080 або	Оборотні активи, які фінансуються за рахунок власного капіталу і довгострокових зобов'язань. Наявність Рк означає не лише здатність платити поточні борги, а й можливість розширити виробництво	Збільшення;
				Ф.№1, р. 260 + + р. 270 - - р. 620 - - р. 630
2	Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами	Кз.в.к.	Власні обігові кошти Оборотні активи	Ф. № 1, р. 380+ + р. 430 - - р. 080) Ф. №1, р. 260 + + р. 270	Абсолютна можливість перетворення активів у ліквідні кошти	Збільшення; Рекомендується значення > 0,1
3	Маневреність робочого капіталу	Мр.к.	Запаси Робочий капітал	Ф. №1, р. 100 + + р. 120 + р. 130 + р. 140 Ф.№1, р. 260 + + р. 270 - -р. 620 - р. 630	Частка запасів, тобто матеріальних, виробничих активів у власних обігових коштах; обмежує свободу маневру власними коштами	Зменшення;
4	Маневреність власних обігових коштів	Мв.о.к.	Кошти Власні обігові кошти	Ф. №1, р. 230+ + р. 240 Ф. №1, р. 380 + + р. 430 - р. 080	Частка абсолютно ліквідних активів у власних обігових коштах; забезпечує свободу фінансового маневру	Збільшення;
5	Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів	Кзап	Власні обігові кошти Запаси	Ф. №1, р. 380 + +р. 430 - р. 080 Ф. №1, р. 100 + р. 120 + р. 130 + р. 140	Наскільки запаси, що мають найменшу ліквідність у складі оборотних активів, забезпечені довгостроковими стабільними джерелами фінансування	Збільшення;
6	Коефіцієнт покриття запасів	Кп.з.	“Нормальні” джерела покриття запасів Запаси	Ф. №1, р. 380 + +р. 430 + р. 480 + р. 080 + р. 500 + р. 520 + р. 530 + р. 540 Ф. №1, р. 100 + р. 120 + р. 130 + р. 140	Скільки на одиницю коштів, що вкладені в запасти, припадає у сукупності власних коштів, довго- та короткострокових зобов'язань	Збільшення;
7	Коефіцієнт фінансової незалежності	Кавт	Власний капітал Пасиви	Ф. №1, р. 380 + р. 430 + р. 630 Ф. №1, р. 640	Характеризує можливість підприємства виконати зовнішні зобов'язання за рахунок власних активів; його незалежність від позикових джерел	Збільшення; має бути >= 0,5
8	Коефіцієнт фінансової залежності	Кф.з.	Пасиви Власний капітал	Ф. №1, р. 640 Ф. №1, р. 380 + +р. 430 + р. 630	Скільки одиниць сукупних джерел припадає на одиницю власного капіталу	Зменшення; Нормативне значення =2;
9	Коефіцієнт маневреності власного капіталу	Км	Власні обігові кошти Власний капітал	Ф. №1, р. 380 + + р. 430 + + р. 630 - р. 080 Ф. №1, р. 380 + +р. 430 + р. 630	Частка власних обігових коштів у власному капіталі	Збільшення; має бути > 0,1
10	Коефіцієнт концентрації позикового капіталу	Кп.к.	Позиковий капітал Пасиви	Ф.1 №1, р. 480 +р. 620 Ф. №1, р. 640	Скільки припадає позикового капіталу на одиницю сукупних джерел	Зменшення;
11	Коефіцієнт фінансової стабільності (коефіцієнт фінансування)	Кф.с.	Власні кошти Позикові кошти	Ф. №1, р. 380 + +р. 430 + р. 630 Ф. №1, р. 480 + + р. 620	Забезпеченість заборгованості власними коштами; перевищення власних коштів над позиковими свідчить про фінансову стійкість підприємства	За нормативне значення > 1.

Таблиця 2.4 Аналіз показників фінансової стійкості ЗАТ „Рекорд”

№ п/п	Умовне позначення	2000	2001	2002	Відхилення
					2000/2001	2001/2002
1	Рк	43,2	137,7	154,7	+94,5	+17
2	Кз.в.к.	0,4	1,2	1,2	+0,8	-
3	Мр.к.	1,98	2,88	1,04	+0,9	-1,84
4	Мв.о.к.	0,12	0,05	0,05	-0,07	-
5	Кзап	0,06	1,55	1,54	+1,49	-0,01
6	Кп.з.	14,9	13,6	10,2	-1,3	-3,4
7	Кавт	0,89	0,95	0,95	+0,06	-
8	Кф.з.	1,12	1,13	1,11	+0,1	-0,02
9	Км	0,08	0,28	0,25	+0,2	-0,03
10	Кп.к.	0,11	0,04	0,02	-0,07	-0,02
11	Кф.с.	8,4	21,5	35,7	+13,1	+14,2

Наявність коефіцієнту Р_к (43,2; 137,7; 154,7 ) показує власні обігові кошти, означає, що підприємство здатне платити поточні борги. Як видно із Табл. такі коефіцієнти як: коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами К_з.в.к. (0,4; 1,2; 1,2) , коефіцієнт фінансової незалежності К_авт (0,89;0,95; 0,95), коефіцієнт фінансової залежності К_ф.з. (1,12; 1,13; 1,11), коефіцієнт маневреності власного капіталу К_м (0,08; 0,28; 0,25), коефіцієнт концентрації позикового капіталу К_п.к. (0,11; 0,04; 0,02), коефіцієнт фінансової стабільності К_ф.с. (8,4; 21,5; 35,7) мають позитивну тенденцію, тобто підприємство все більш використовує свої кошти у поточній діяльності. Такі коефіцієнти як, коефіцієнт маневреність робочого капіталу К_р.к., коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів К_зап, коефіцієнт покриття запасів К_п.з. змінюються, то в сторону збільшення, то в сторону зменшення, тобто нечітко характеризують діяльність підприємства.

2.2 Організація та стан обліку товарних запасів ЗАТ „Рекорд”

Система господарських зв'язків торгівлі з промисловістю - найважливіша складова частина господарського механізму країни, що представляє собою сукупність форм, методів і важелів взаємодії підприємств, об'єднань, фірм, галузей народного господарства із споживачами продукції.

Раціональні господарські зв'язки сприяють планомірному розвитку економіки, збалансованості попиту і пропозиції, своєчасному постачанню продукції виробничого призначення і товарів народного споживання покупцям.

На ЗАТ „Рекорд” відповідно до Положення про постачання продукції виробничо-технічного призначення і Положення про постачання товарів народного споживання укладають договори з постачальниками, відповідно до яких визначається структура господарських зв'язків між постачальниками і покупцями: асортимент товарів, терміни і порядок доставки, якість товарів, в багатьох випадках ціни та інші.

Договір постачання товарів

Договір постачання товарів укладається в письмовій формі шляхом складання одного документа, підписаного сторонами, а також шляхом обміну документами за допомогою поштового, телеграфного, телетайпного, телефонного, електронного або іншого зв'язку, що дозволяє достовірно встановити, що документ походить від сторони за договором.

На ЗАТ „Рекорд” договори укладаються на п'ять, три, два, один рік або інший період. Зокрема, можуть бути укладені короткострокові, сезонні договори, а також договори на разове постачання (одноразова закупівля партії товарів). Для полегшення і прискорення оформлення договірних відносин застосовується так звана пролонгація, тобто продовження договору. Однак, в цьому випадку обов'язкове узгодження асортименту товарів, що поставляються (специфікації).

Комерційно-правовий коментар основних умов договору постачання

Згідно Положення про постачання товарів народного споживання договори мають таку структуру:

Дата укладення договору. У договорі вказується рік, місяць і число, тобто точна дата його укладення.

Сторони. Необхідно визначити точне і повне найменування сторін, а також указати посади, прізвища, Імена і по батькові представників сторін, що підписали договір, і зробити посилання на їх повноваження (статут або довіреність).

Кількість товару, що підлягає постачанню. У договорі повинна бути передбачена кількість товару на весь термін його дії.

Кількість товарів, що підлягають постачанню, встановлюється за угодою сторін. У деяких випадках кількість товарів може визначатися виділеним лімітом (фондом), наприклад, при постачанні товарів, виготовлених на державне замовлення.

Як правило, кількість товарів вказується в договорі в натуральному вираженні (тобто у відповідних одиницях вимірювання - шт., т, м і т.п.) і в грошовому вираженні, за винятком товарів складного асортименту (наприклад, галантерея), для яких обсяг постачання може бути встановлений тільки в грошовому вираженні (в сумі).

При визначенні кількості товару у ваговому вираженні в договорі вказується вага нетто, тобто вага тари в цю кількість не включається, якщо для даного товару не встановлений інший порядок.

Асортимент товарів. Вказується в тексті договору (якщо асортимент нараховує незначну кількість видів або різновидів) або в прикладеній до нього специфікації, що є невід'ємною частиною договору (по товарах складного асортименту). У специфікації асортимент розписується по родах, видах, сортах, артикулах, фасонах, моделях, розмірах, кольорах, малюнках, розфасуванню і т.п. Розгорнений асортимент товарів може встановлюватися на рік, квартал. Коли розгорнений асортимент встановлюється на рік, він може уточнюватися покупцем по узгодженню з постачальником з урахуванням попиту населення, що змінився в терміни, встановлені в договорі. Наприклад, річна специфікація може уточнюватися щоквартально за 30-45 днів до настання кварталу.

Якщо в специфікації асортимент товарів визначений на квартал, то постачальник (покупець) висилає стороні специфікацію в двох примірниках на подальший квартал для узгодження у встановленому порядку.

Узгодження асортименту товарів, що поставляються, і усунення розбіжностей по асортименту вимагає від комерційних працівників великої наполегливості і послідовності в роботі з постачальниками з метою розширення і поліпшення асортименту і якості товарів з урахуванням попиту населення.

Терміни виконання. У договорі повинен бути вказаний загальний термін його дії, тобто термін, на який договір укладений, а також приватні терміни (періоди) постачання товарів. Терміни постачання можуть встановлюватися квартальні, місячні, декадні та інші з урахуванням властивостей товарів, умов їх зберігання, споживання та інших чинників, а також необхідності безперебійного забезпечення покупців товарами по кількості і асортименту. Для деяких видів товарів (непродовольчі товари складного асортименту) рівномірність постачання досягається завезенням квартального обсягу постачання щомісяця рівними партіями. Для інших товарів, головним чином продовольчих, в договорах потрібно передбачати і внутрішньомісячні терміни постачання (декадні, п'ятиденні і щоденні). Наприклад, щоденного завезення (за добовим графіком) вимагають хліб та хлібобулочні вироби, молочні товари, м'ясопродукти та інші. У комерційній практиці застосовується й метод, коли в договорі вказується загальний термін його дії і загальна сума постачання товарів, а завезення товарів від постачальника здійснюється відповідно до поданої заявки покупця по мірі реалізації даного товару і розрахунку за нього.

Істотне значення в організації постачання товарів має питання про порядок компенсації недогрузів (недопостачань) товарів постачальниками і отримання покупцями невибраних (недоотриманих за договором) товарів. В адміністративно-правових документах, що діяли раніше (Положенні про постачання товарів народного споживання, Особливих умовах постачання та інш.) передбачався порядок поповнення недогрузів і розмір санкцій за порушення цих зобов'язань. Наприклад, за прострочення постачання або недопостачання товарів постачальник сплачував покупцеві неустойку в розмірі 14% вартості непоставлених в термін товарів по окремим найменуванням асортименту; розмір неустойки знижувався на 50%, якщо в наступному здавальному періоді недопостачання компенсувалося. Тепер же ці питання господарюючі суб'єкти повинні чітко оговорювати в договорах постачання. У зв'язку з цим в договорах постачання в необхідних випадках потрібно передбачати порядок і терміни компенсації постачальником недопостачань товарів і отримання покупцем невибраної кількості товарів в наступному періоді постачання.

Порядок постачання товарів. У договорі потрібно передбачити, в якому порядку постачальник зобов'язаний постачати товари: здавати їх одноміському покупцеві, що знаходиться в одному населеному пункті з постачальником, або відвантажувати на адресу покупця, якщо він знаходиться в іншому населеному пункті, або в адреси інших організацій за рознарядкою покупця. В останньому випадку в договорі потрібно вказувати терміни видачі рознарядок та їх зміст.

За невчасне надання рознарядок на відвантаження товарів в договорі можуть бути передбачені санкції до покупця (штраф). Порядок постачання передбачає такі умови, як вид транспорту, що використовується для перевезення товарів (залізничний, водний, повітряний, автомобільний), а також вид відправки іногороднім та місцевим одержувачам, організацію централізованої доставки товарів автомобільним транспортом, ким і за чий рахунок здійснюється завантаження і вивантаження товарів (поворотної тари), відшкодування транспортних витрат, мінімальні норми відвантаження та інші.

Якість, комплектність, упаковка і маркірування товарів. Вказані елементи товару відносяться до числа істотних умов договору постачання. Товари, що поставляються, повинні відповідати за якістю встановленим сертифікатам, стандартам, технічним умовам, іншій документації, що визначає вимоги до якості товарів, зразкам (еталонам). У договорі повинні вказуватися номери та індекси сертифікатів, стандартів, технічних умов, іншої документації, що встановлює якість товарів.

Постачання товарів, що не відповідають вказаним документам, спричиняє майнову відповідальність постачальника (виробника) у вигляді штрафів, передбачених договором або іншим регулюючим правовим документом. Важливим правовим документом, регулюючим питання якості товарів, що реалізовуються, безпека життя і здоров'я споживачів, отримання необхідної інформації про товари, є Закон «Про захист прав споживачів», відповідні положення якого щодо якості товарів повинні враховуватися в договорах постачання товарів.

Деякі товари повинні постачатися в комплектному вигляді. Під комплектом мається на увазі сукупність окремих предметів, що забезпечують можливість нормального використання товару в його загальному вигляді (наприклад, меблевий гарнітур, чайний сервіз, лижі та лижне обладнання, радіотовари і т.д.). Комплектність таких товарів встановлюється стандартами, прейскурантами, технічними умовами або договором. У договорі може бути передбачене постачання товарів з додатковими до комплекту виробами (частинами) або без окремих непотрібних покупцеві виробів (частин), що входять в комплект. Якщо комплектність товарів не визначена стандартами, технічними умовами або прейскурантами, вона може визначатися в договорі. У разі доставки некомплектних товарів виробник (постачальник) зобов'язаний на вимогу покупця доукомплектувати товари або замінити їх комплектними товарами в зумовлений термін.

Таблиця 2.5 Основні постачальники ЗАТ "Рекорд"

№ п/п	Назва підприємства, місцезнаходження, код	Сума, тис.грн.
1.	ВАТ "Черкаський хлібокомбінат", код 055189423013, М.Черкаси, вул. Чигиринська, 7	25,4
2.	ЗАТ "Черкаське пиво", код 3745923019	40,5
3.	ТОВ "Каштан-Плюс", код 309557523018, Черкаси, вул. Благовісна, 174	21,5
4.	ТОВ "Черкаська продовольча компанія", 2435006230 1 1, Черкаси, вул.Смілянська, 122/1	98,0
5.	ТЗОВ "Ходак", код 227884923019, Черкаси, п-кт Хіміків, 3/1	34,5
6.	ПСП "Ньютон", код 243540423019, Черкаси. вул.Смілянська, 131	6,4
7.	ПП "Агора- 1", код 315465623017, Черкаси, вул. Шевченка, 325/101	4,5
8.	МП "Друг", код 141929623019, Черкаси, бул.Шевченка. 270, кв. 15	25,8
9.	ПКФ "Рубікон", код 142046323017, Черкаси, вул. Автомобілістів, 6	4,7
10.	ПП Доманський В.М., код 2679420310, Черк.р-н, с.Яснозір'я, Шевченка, 53	11,5

На ЗАТ „Рекорд” у процесі документального оформлення первинного обліку товарних запасів користуються відповідними нормативними документами (див.табл.).

Товарні запаси є одними з найважливіших на підприємстві, тому й документальне оформлення надходження, наявності і витрачання зазначених товарних запасів є досить відповідальним процесом, який повинен забезпечити необхідну інформацію як для обліку, так і для контролю та оперативного управління рухом товарних запасів.

Основними типовими документами з оприбуткування та видачі товарних запасів є Накладні, Товарно-транспортні накладні, Прибуткові ордери, Акти про приймання товарних запасів тощо.

Документальне надходження товарних запасів відображено в таблиці

Таблиця 2.6 Документування операцій з руху запасів

№ з/п	Форми документу	Назва документу	Призначення документу
1	М-1	Журнал обліку вантажів, що надійшли	Застосовується для реєстрації транспортних документів, пов'язаних з отриманням вантажів та оприбуткуванням їх на склад підприємства
2	М-2	Довіреність	Призначена для підтвердження права окремої посадової особи виступати довіреною особою підприємства при отриманні запасів
3	М-2а	Акт списання бланків довіреностей	Призначений для списання використаних бланків довіреностей
4	М-3	Журнал реєстрації довіреностей	Призначений для реєтрації виданих довіреностей та розписки в їх отриманні
5	М-4	Прибутковий ордер	Використовується на складі, заповнюється в день надходження запасів за умови відсутності розбіжностей з документами постачальника, при оприбуткуванні запасів з переробки
6	М-7	Акт про приймання товарних запасів	Складається при прийнятті запасів, якщо є розбіжності з документами постачальника, або коли товарні запаси надійшли без документів. Використовується для обліку надходження товарних запасів і для відправлення листа-претензії постачальнику
7	М-16	Матеріальний ярлик	Використовується для позначення одиниць запасів
8	М- 19	Матеріальний звіт	Складається МВО і передається до бухгалтерії: відображає pуx товарних запасів на складі за певний період
9	1-ТН	Товарно-транспортна накладна	Призначена для обліку поставок запасів та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом. Використовується для якісного та кількісного приймання запасів
10		Опис - акт уцінки товарів і продукції, які залежались, і лишків запасів	Призначений для відображення вартості товару до і після переоцінки запасів та різниці між ними
11		Податкова накладна	Призначена для визначення податку на додану вартість

Облік придбання товарних запасів

Бухгалтерський облік господарських операцій з придбання товарних запасів складається з наступних чинників: для якого продажу (оптового або роздрібного) придбані товарні запаси; чи потрібна тара для пакування товарних запасів; що відбувається раніше; надходження товарних запасів чи їх оплата; як обліковується ПДВ.

Дамо коротку характеристику перерахованим вище чинникам, які впливають на відображення в бухгалтерському обліку операцій з придбання товарних запасів на досліджуємому підприємстві.

Головним напрямком обліку товарних запасів на досліджуємому торговельному підприємстві є їх облік.

На ЗАТ „Рекорд” відповідальним за надходження товарних запасів є комерційний директор. Товари замовляються по мірі їх вибуття (замовлення на товари надходять від завідуючих магазинів). Товар приймається завідуючими магазинів по товарно-транспортним накладним , згідно яких складається товарний звіт, робиться націнка і передається в бухгалтерію.

В ЗАТ „Рекорд” націнка є частиною вартості товару, призначеною для покриття витрат підприємства, отримання прибутку та сплати податку. Рівень торгової націнки визначається завідуючими магазинів самостійно, виходячи з розмірів витрат підприємства та рівня рентабельності.

Торгова націнка на ЗАТ „Рекорд” складає 35%, вільна ціна тоді дорівнює:

(256,3*135/100)= 346,01 грн.

В умовах невеликих...