Організація роботи бухгалтерського апарату банку, його структура, функції

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

1. Організація роботи бухгалтерського апарату банку, його структура, функції. Дотримання вимог облікової політики банку. Забезпечення внутрішньобанківського контролю

2. Порядок ведення та вивірки аналітичного та синтетичного обліку

2.1 Регістри аналітичного та синтетичного обліку банку

3. Юридичне оформлення відкриття банками рахунків в національній та іноземній валюті. Арешт рахунків

3.1 Порядок виконання рішень судів щодо накладання арештів на рахунки клієнтів. Зняття арештів

4. Первинний фінансовий моніторинг

5. Організація безготівкових розрахунків в Україні в національній валюті

5.1 Розрахунки платіжними дорученнями

5.2 Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями

5.3 Операції при яких застосовуються меморіальні ордери та порядок їх застосування

5.4 Порядок виконання платіжних вимог при примусовому списанні коштів з рахунків клієнтів

6. Організація бухгалтерського обліку з кредитування юридичних та фізичних осіб

6.1 Порядок нарахування та сплати нарахованих процентів

7. Облік касових операцій банку

7.1 Принципи організації облікової роботи в касі банку

7.2 Облік касових операцій з клієнтами банку

7.2.1 Організація роботи прибуткової та видаткової каси

8. Облік операцій по депозитах та вкладах

9. Облік товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ)

10. Облік основних засобів, нематеріальних активів, інших необоротних матеріальних активів. Нарахування амортизації

11. Порядок проведення щорічної інвентаризації в установах банку

12. Облік заробітної плати та прирівняних до неї платежів

13. Фінансовий та податковий облік доходів і витрат банку

13.1 Порядок та особливості відображення у податковому обліку доходів і витрат. Ознайомлення з довідником автоматичних проводок

14. Облік податку на прибуток та інших податків та зборів

Додатки

Вступ

Я, Андрієнко Яна Василівна, проходила навчально-виробничу практику в ПАТ «ОТП Банк» з 25 червня по 25 липня 2014 року. За час проходження практики я ознайомивсь та вивчила внутрішню документацію банку ( посадові інструкції, внутрішні процедури), вивчала загальний досвід роботи відділення банку, ознайомлювалася з звітністю та планами.

ПАТ «ОТП Банк» забезпечує надання клієнтам послуг найвищої якості, швидкість і безперебійність розрахунків у реальному часі, ефективність управління діяльністю банку. ПАТ « ОТП Банк» виконує всі нормативні вимоги Національного банку України.

ПАТ « ОТП Банк» підтримує зв'язки з провідними фінансовими установами та компаніями світу і має широку мережу банків-кореспондентів за межами України.

1. Організація роботи бухгалтерського апарату банку, його структура, функції. Дотримання вимог облікової політики банку. Забезпечення внутрішньобанківського контролю

При організації обліку банк використовує План рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затверджених Постановою НБУ від 17.06.2004 р. № 280 (із змінами та доповненнями). При веденні фінансового обліку банк використовує рахунки 1 - 7 та 9 класів Плану рахунків та застосовує єдиний порядок нумерації аналітичних рахунків згідно Плану аналітичних рахунків бухгалтерського обліку банку. Податковий облік ведеться на рахунках 8 класу згідно з нормами чинного податкового законодавства України.

Розрахунок витрат банку з податку на прибуток, відстрочених сум податкових активів та відстрочених податкових зобов'язань здійснюється банком щорічно згідно з вимогами Інструкції про порядок відображення в бухгалтерському обліку банками України поточних і відстрочених податкових активів та податкових зобов'язань, затвердженої Постановою НБУ від 17.03.2009 року № 140.

Аналітичні рахунки податкового обліку відкриваються згідно Плану рахунків податкового обліку АТ “ОТП Банк” . Внутрішній план аналітичних рахунків 1 - 7 та 9 класів, рахунків по класу 8 “Податковий облік”, а також характеристика та порядок використання цих рахунків банком розробляються самостійно, окремими Положеннями, виходячи з потреб банку та згідно вимог, які викладено в процедурах банку по здійсненню відповідних операцій. Кожна операція банку має детальний опис процедури її здійснення. Від змісту такої процедури залежить порядок відображення операції в обліку. В процедурах визначаються правила документообороту та технологія обробки облікової інформації стосовно кожної окремої операції, функціональні обов'язки та взаємодія підрозділів банку при безпосередньому виконанні операцій, правила бухгалтерського обліку операцій, порядок попереднього, поточного та послідуючого контролю за здійсненими операціями, перелік працівників банку, що мають визначені права на вчинення тих чи інших дій та на підписування первинних документів. План рахунків банку в форматі НБУ дає змогу здійснювати докладний і повний облік усіх банківських операцій банку, а також своєчасно надавати достовірну і змістовну інформацію керівництву банку, існуючим чи потенційним акціонерам і діловим партнерам, Національному банку України, податковим, статистичним та іншим користувачам. З метою формування управлінської звітності використовується також внутрішній План рахунків банківських операційних систем MIDAS та FLEXCUBE.

Внутрішній план рахунків операційної системи MIDAS - це систематизований перелік рахунків, згрупованих по наступних ознаках:

AS- рахунки активів;

LI- рахунки пасивів;

TR- рахунки позицій та еквівалентів;

IN- рахунки доходів;

EX- рахунки витрат;

СN- позабалансові рахунки.

Код рахунку - 4-значний, являється складовою частиною 18-значного номеру внутрішнього аналітичного рахунку MIDAS.

Внутрішній план рахунків операційної системи FLEXCUBE - це систематизований перелік рахунків, згрупованих по наступних ознаках:

AS- рахунки активів;

LI- рахунки пасивів;

PO- рахунки позицій;

PE- рахунки еквівалентів;

IN- рахунки доходів;

EX- рахунки витрат;

СA- позабалансові рахунки активів;

СP- позабалансові рахунки пасивів.

Код рахунку - 4-значний, являється складовою частиною 9-значного номеру внутрішнього синтетичного рахунку системи FLEXCUBE (GL-рахунку) та 20-значного номеру внутрішнього аналітичного рахунку (CASA-рахунку). При цьому, не всі синтетичні GL-рахунки системи FLEXCUBE мають аналітичну складову у вигляді CASA-рахунків. Для забезпечення коректного ведення обліку з використанням внутрішніх планів рахунків операційних систем MIDAS та FLEXCUBE аналітичні рахунки відкриваються у декількох стандартах: форматі Національного банку України та стандартах систем MIDAS і FLEXCUBE. Співвідношення рахунків наведені у розроблених банком внутрішніх документах.

Аналітичний рахунок має наступні структури:

- структура аналітичного рахунку у стандарті НБУ по старих рахунках (додаток 1);

- структура внутрішнього аналітичного рахунку у стандарті MIDAS (додаток 2);

- структура внутрішнього синтетичного GL - рахунку у стандарті FLEXCUBE (додаток 3);

- структура внутрішнього аналітичного CASA - рахунку у стандарті FLEXCUBE по старих рахунках (додаток 4);

- структура аналітичного рахунку для податкового обліку (додаток 5)

- структура внутрішнього аналітичного CASA - рахунку у стандарті FLEXCUBE по нових рахунках (додаток 6);

- структура аналітичного рахунку у стандарті НБУ по нових рахунках (додаток 7);

- структура аналітичного рахунку у стандарті НБУ по старих рахунках cash- та pos- кредитів підсистеми “В2-продуктова” (додаток 8);

- структура аналітичного рахунку у стандарті НБУ по нових рахунках cash- та pos- кредитів підсистеми “В2-продуктова” (додаток 9).

Всі проведені операції за день в автоматичному режимі відображаються в зазначених стандартах обліку з отриманням необхідних облікових регістрів. Операції реєструються та відображуються в балансі в день їх здійснення або наступного робочого дня, якщо вони здійснені після закінчення операційного дня (часу) банку чи в балансі попереднього/наступного робочого дня, якщо вони здійснені в автоматичному режимі у вихідні/святкові дні. Всі рахунки є або активними, або пасивними за винятком коррахунків банків (крім НБУ), поточних рахунків клієнтів (крім рахунків зі спеціальним режимом використання), рахунків валютної позиції банку, результатів переоцінки, транзитних та клірингових рахунків, внутрішніх рахунків установ банку, процентних доходів та витрат за операціями з цінними паперами, процентних витрат за депозитами клієнтів (крім банків), рахунків результатів від торговельних операцій, відрахувань в резерви, витрат з податку на прибуток, контрарних рахунків.

Організація бухгалтерського обліку та складання звітності передбачає наявність внутрішніх регулятивних та розпорядчих документів за всіма видами діяльності банку. Згідно зі Статутом АТ “ОТП Банк” у банку готуються та видаються:

- у Головному офісі банку - рішення Правління, постійно діючих колегіальних органів, накази, службові розпорядження, положення, інструкції, процедури;

- у регіональних відділеннях - накази та службові розпорядження.

Регулятивні документи АТ “ОТП Банк” - це положення, процедури, інструкції, правила, які носять юридичний характер, містять правові норми з питань банківської діяльності та проведення банківських процедур. Накази, службові розпорядження, регулюючі листи - це правозастосовуючі документи розпорядчого характеру, які видаються на виконання законодавчих та нормативних актів Національного банку України та регулятивних документів банку. Накази в Головному офісі банку видаються за підписом голови Правління АТ “ОТП Банк”, у регіональних відділеннях накази підписує керуючий відділенням. Службові розпорядження та регулюючі листи видаються за підписом Голови Правління банку, членів Правління, головного бухгалтера, директорів та начальників управлінь у відповідності до їх повноважень, які визначені службовими обов'язками. Порядок підготовки, затвердження, реєстрації, систематизації та вводу в дію розпорядчих та регулятивних документів банку визначені в Інструкції з діловодства в системі АТ “ОТП Банк”. Облікова політика банку - це сутність визначених у межах чинного законодавства принципів, методів і процедур, що використовуються банківською установою для складання та подання фінансової звітності. Положення про облікову політику банку затверджується наказом керівника до початку нового календарного року. Цим документом визначається методологія обліку окремих операцій та порядок ведення бухгалтерського обліку банку згідно з чинним законодавством. Внесення змін до положення про облікову політику банку протягом року , як правило, не допускається ( крім випадків істотних змін у ділі або правовій базі). Облікова політика банку базується на основних принципах бухгалтерського обліку, вона має містити принципи обліку статей звітності, методи оцінки окремих статей звітності та факти, що стосуються змін в обліковій політиці.

Обов'язково можуть бути розроблені та затвердженні основні складові облікової політики банку - характеристика аналітичних рахунків внутрішнього плану рахунку:

- додаткові регістри аналітичного обліку та форми первинних документів на підставі яких здійснюється операції ( крім тих, що визначенні в загальному порядку), включають форми документів для внутрішньо бухгалтерської звітності;

- правила документообігу та технології обробки облікової інформації;

- перелік визначених прав працівників банку на підписування документів;

-перелік операцій, що вимагають додаткового контролю;

- порядок проведення інвентаризації і методи оцінювання активів та зобов'язань;

- порядок контролю за здійсненими внутрішньо банківськими операціями;

- порядок розрахунків між філіями та іншими структурними підрозділами банку;

-порядок фінансування структурних підрозділів банку;

- порядок застосування в обліку принципу нарахування доходів та витрат ( включаючи порядок амортизації активів банку, створення та використання резервів);

-політика банку щодо роботи з цінними паперами (як придбання, так і емітованими);

- процедури вивірки та контролю ( операцій, звітності);

- порядок реєстрації договорів;

- інші документи та рішення, необхідні для організації бухгалтерського обліку.

Зміни в обліковій політиці на наступний рік та їх причини мають бути відображенні у пояснювальній записці до річного звіту банку. Не вважається зміною в обліковій політиці: - нова облікова політика щодо операцій, які не є суттєвими; - нова облікова політика щодо операцій, які відрізняються за суттю від попередніх і не здійснюються раніше.

2. Порядок ведення та вивірки аналітичного та синтетичного обліку

Організація і ведення аналітичного та синтетичного обліку у банку регламентується вимогами відповідних нормативних актів Національного банку України, а також відповідними внутрішніми положеннями, інструкціями, правилами. Ведення синтетичного обліку здійснюється в операційній системі “Б2” за допомогою рахунків. Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України. Синтетичний облік дає можливість отримувати інформацію про операції, які виконуються банком, і відобразити їх у балансовій та фінансовій звітності для аналізу та управління. Синтетичний облік організується і ведеться: у фінансовому обліку - на балансових рахунках 1 - 7 та 9 класів Плану рахунків; у податковому - на балансових рахунках 8 класу Плану рахунків. Детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію фіксується на рівні аналітичного обліку на аналітичних рахунках в операційній системі “Б2”.

Аналітичні рахунки містять обов'язкові параметри, визначені окремими вказівками Національного банку України. Аналітичний облік організовано в операційній системі “Б2” згідно порядку, визначеного відповідними нормативно-правовими актами НБУ. Детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію з використанням платіжних карток фіксується не тільки в операційній, а й в картковій платіжній системі. Детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію за господарською діяльністю Головного офісу банку та його безбалансових відділень фіксується на аналітичних рахунках в системі SAP R/3.

Синтетичний облік у балансі ведеться згідно з відповідними нормативно-правовими актами Національного банку України. Щоденно в операційній системі “Б2” здійснюється звірка даних аналітичного обліку з даними документів, на підставі яких здійснено операції. При цьому, перевіряється, чи всі записи в аналітичних рахунках обґрунтовані відповідними документами, відповідність реквізитів та сум в аналітичних рахунках та документах, на підставі яких оформлені аналітичні рахунки. Всі первинні документи за поточний день підлягають підрахунку з отриманням підсумків, які звіряються з даними щоденного балансу. Дані аналітичних рахунків в операційній системі “Б2” повинні бути тотожними відповідним рахункам синтетичного обліку. Перевірка в операційній системі “Б2” тотожності даних аналітичного обліку оборотам і залишкам за балансовими та позабалансовими рахунками синтетичного обліку забезпечується на програмному рівні при складанні оборотно-сальдової відомості за балансовими та позабалансовими рахунками, як в цілому по банку, так і в розрізі установ банку. Щоденно зазначена тотожність перевіряється безпосередньо головним бухгалтером банку чи його заступником при формуванні звітності та засвідчується їх власноручним підписом на оборотно-сальдовому балансі. При відображенні окремих операцій на рахунках синтетичного (аналітичного) обліку банк керується методичними вказівками щодо застосування Плану рахунків, а також типовими проводками, які передбачені відповідними нормативними актами. У разі здійснення операцій, кореспонденція по яких не передбачена у типових схемах, банк виконує проводки, дотримуючись методологічних принципів власної облікової політики.

Перелік операцій, що потребують додаткового контролю, визначені у Додатку № 1 до Положення про організацію операційної діяльності в ПАТ “ОТП Банк”. Порядок здійснення додаткового контролю зазначених операцій, а також посади працівників, яким надане право виконувати контрольні функції, затверджується процедурами, положеннями, розпорядженнями, наказами та іншими внутрішніми документами банку.

2.1 Регістри аналітичного та синтетичного обліку банку

Інформація, що міститься в первинних документах, систематизується на рахунках обліку у регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться у формі спеціальних книг, відомостей, тощо у вигляді електронних баз даних (файлів), а також на магнітних носіях і обов'язково мають назву, період реєстрації операцій, прізвища і підписи осіб, які їх склали. У випадку ведення регістрів на електронних носіях забезпечується можливість отримання інформації на паперовому носії. Перелік регістрів синтетичного та аналітичного обліку, які необхідно вести обов'язково, вимоги до форм регістрів та їх заповнення встановлюються Національним банком України.

У фінансовому обліку серед основних форм регістрів синтетичного обліку є:

- щоденний баланс за балансовими і позабалансовими рахунками;

- оборотно-сальдові відомості;

- реєстр документів з переоцінки валютних рахунків;

- касові журнали.

Регістри аналітичного обліку складаються на підставі даних первинних документів в момент здійснення операцій. Одним із регістрів аналітичного обліку є особові рахунки. Вони ведуться за кожним аналітичним рахунком у розрізі кодів валют. Форма особових рахунків визначається банком самостійно.

Особові рахунки формуються в автоматизованому режимі та мають наступні реквізити:

- назву Банку (відділення), МФО, SWIFT;

- адресу Банку (відділення) та контактні телефони;

- назву клієнта;

- адресу клієнта;

- номери рахунків (у двох стандартах);

- дату (період) виписки;

- залишки на початок, на кінець періоду;

- референс операції (номер операції в операційній системі);

- суму операції, суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку;

- призначення платежу (номер первинного документу, на підставі якого була здійснена операція);

- суму та призначення стосовно утриманих комісій.

Відповідність даних аналітичного обліку синтетичному контролюється головним бухгалтером банку або його заступником і засвідчується їх підписом на щоденному оборотно-сальдовому балансі.

3. Юридичне оформлення відкриття банками рахунків в національній та іноземній валюті. Арешт рахунків

Суб'єкти господарювання, неризиденти-інвестори, іноземні представництва і фізичні особи мають право відкривати рахунки для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб у будь-яких банках України відповідно до власного вибору, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами. Банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки.

Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок , що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під зазначений процент і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору.Банкам забороняється відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки. Банки зобов'язані ідентифікувати клієнтів, які відкривають рахунки, а також осіб, уповноважених діяти від їх імені, у порядку встановленому законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України.

Для того щоб відкрити рахунок і сформувати юридичну справу, клієнту необхідно подати до філії банку пакет документів.

Якщо юридична особа не має рахунку в цьому банку, то для відкриття їй поточного рахунку потрібно подати такі документи:

· заяву про відкриття поточного рахунку. Заяву підписують керівник і головний бухгалтер юридичної особи. Якщо в штатному розписі немає посади головного бухгалтера або іншої особи, на яку покладено функцію бухгалтерського обліку та звітності, то заяву підписує лише керівник;

· копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи в органі виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально або органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію. У разі відкриття поточних рахунків юридичним особам, які утримуються за рахунок бюджетів, цей документ не вимагається;

· копію належним чином зареєстрованого установчого документа (статуту/ засновницького договору/ установчого акта/ положення), засвідчену органом, який здійснив реєстрацію, або наторіально. Положення юридичних осіб публічного права, які затверджуються розпорядчими актами Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, засвідчення не потребують. Юридичні особи публічного права, які діють на підставі законів, установчий документ не подають.

· копію довідки про внесення юридичної особи до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), засвідчену органом, що видав довідку, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

· копію документа, що підтверджує взяття юридичної особи на облік в орган Державної податкової служби, засвідчену органом, що видав документ, або наторіально чи підписом уповноваженого працівника банку;

· карту із зразками підписів і відбитка печатки, засвідчену нотаріально або організацією, якій клієнт адміністративно підпорядкований, в установленому порядку. До картки включаються зразки підписів осіб, яким відповідно до законодавства України або установчих документів юридичної особи надано право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів;

Юридичні особи, які використовують найману працю і відповідно до законодавства України є платниками страхових внесків, додатково до вищезазначеного переліку документів мають подати такі документи:

· копію документа, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у відповідному органі Пенсійного фонду України, засвідчену органом, що його видав, або наторіально чи підписом уповноваженого працівника банку;

· копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, як платника страхових внесків, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

Інформацію про те, що юридична особа не використовує найману працю і не є платником страхових внесків, клієнт обов'язково зазначає в заяві про відкриття поточного рахунку в рядку “Додаткова інформація”.

Для відкриття поточного рахунку фізичній особі - підприємцю потрібно подати до банку такі документи:

· заяву про відкриття поточного рахунку, що підписана фізичною особою-підприємцем;

· копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця органом виконавчої влади, іншим органом, уповноваженим здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально або органом, що його видав;

· копію документа, що підтверджує взяття фізичної особи-підприємця на облік в органі державної податкової служби, засвідчену органом, що видав документ, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

· копію документа, що підтверджує реєстрацію фізичної особи-підприємця у відповідному органі Пенсійного фонду України, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

· картку із зразками підписів та анкета клієнта-фізичної особи-підприємця. Зразки підписів засвідчуються підписом уповноваженого працівника банку або нотаріально. Якщо фізична особа-підприємець використовує найману працю, то ця особа під час відкриття поточного рахунку додатково має подати копію документа, що підтверджує реєстрацію фізичної особи-підприємця у відповідному органі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку. В іншому разі фізична особа-підприємець обов'язково має зазначити про те, що вона не використовує найману працю, у заяві про відкриття поточного рахунку в рядку "Додаткова інформація". У разі відкриття поточного або вкладного рахунку суб'єкта підприємницької діяльності до отримання філією від суб'єкта підприємницької діяльності повідомлення про відкриття (закриття) рахунку з відміткою про взяття рахунку на облік податковим органом. Операції за цим рахунком здійснюються лише із зарахування коштів.

Датою початку операцій за видатками за рахунком суб'єкта підприємницької діяльності в установі банку є дата реєстрації отримання банком зазначеного повідомлення. Копія повідомлення, засвідчена уповноваженим працівником банку, зберігається в справі з юридичного оформлення.

Місцезнаходженням власника рахунку вважається адреса, зазначена в картці із зразками підписів та відбитком печатки, яка має відповідати адресі, зазначеній в свідоцтві про державну реєстрацію.

У разі зміни місцезнаходження власник рахунку в місячний термін з дня внесення змін до свідоцтва про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності зобов'язаний подати установі банку нову копію свідоцтва про реєстрацію з унесеними змінами, засвідчену органом, який його видав, або нотаріально;

Документи на відкриття всіх банківських рахунків підприємств особисто подають до банку особи, які мають право першого та другого підписів повноваження, яких перевіряються уповноваженим працівником банку. У разі зміни особи (осіб), яка (які) має право підпису, новопризначена особа (особи) має особисто подати до банку картки із зразками підпису та пред'явити паспорт. Якщо серед осіб, які мають право першого чи другого підписів, є іноземці або особи без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, то зазначені особи зобов'язані додатково подати документи, що підтверджують законність їх перебування на території України, а у випадках, передбачених чинним законодавством України, - дозвіл на працевлаштування, виданий Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України або за його дорученням відповідними центрами зайнятості Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, якщо інше не передбачено законами та міжнародними договорами України. Копії зазначених документів залишаються у справі з юридичного оформлення. До того ж юридичні особи повинні принести в філію документ про те що вони повідомили податкову інспекцію про відкриття поточного чи депозитного рахунку.

Відкриття поточного рахунку фізичній особі здійснюється в такому порядку. банк платіжний рахунок облік

Фізична особа:

- пред'являє уповноваженому працівнику філії паспорт, або документ що його замінює;

- пред'являє документ, про присвоєння ідентифікаційного номеру платника податків;

- заповнює заяву про відкриття поточного рахунку.

- заповнює картку особового рахунку. Зразок підпису фізичної особи засвідчується підписом уповноваженого працівника філії;

- укладає з філією договір.

При відкритті поточного або вкладного (депозитного) рахунку підприємцю банк повинен не пізніше трьох днів з моменту відкриття рахунку повідомити про це орган державної податкової служби для взяття ним на податковий облік рахунку клієнта. У разі відкриття поточного або вкладного (депозитного) рахунку підприємцю до отримання банком повідомлення про взяття рахунку на облік органом державної податкової служби операції за цим рахунком здійснюються лише із зарахуванням коштів.

Датою початку видаткових операцій за рахунком підприємця в банку є дата реєстрації отримання банком зазначеного повідомлення. Повідомлення зберігається в справі з юридичного оформлення рахунку.

3.1 Порядок виконання рішень судів щодо накладання арештів на рахунки клієнтів. Зняття арештів

Обмеження права клієнта щодо розпорядження коштами, що зберігаються на його рахунках, відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунками за рішенням суду у випадках, установлених законом.

Виконанням банком обмеження права клієнта щодо розпорядження коштами, що зберігаються на його рахунках, у разі прийняття судом рішення про арешт коштів або при примусовому виконанні рішення суду про стягнення коштів здійснюється за постановою державного виконавця про арешт коштів (далі - постанова), прийнятого на підставі рішення суду.

Арешт накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтам в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

Арешт на підставі постанови державного виконавця може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в постанові.

Залежно від наявності (відсутності) коштів на рахунку клієнта, на кошти якого покладено арешт, банк здійснює такі дії:

· якщо на рахунку є кошти в сумі, що визначена постановою, то банк арештовує їх на цьому рахунку та продовжує виконання операцій за рахунком клієнта. Постанову банк обліковує на відповідному позабалансовому рахунку (9809);

· якщо на рахунку клієнта недостатньо визначеної суми коштів, то банк арештовує на цьому рахунку наявну суму коштів, обліковує постанову на відповідному позабалансовому рахунку (9809), і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє державного виконавця про недостатність коштів для виконання постанови;

· якщо на рахунку клієнта немає коштів для забезпечення виконання постанови, то банк обліковує її на відповідному позабалансовому рахунку (9809), і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє державного виконавця про відсутність коштів для виконання постанови;

Під час дії постанови банк протягом операційного дня арештовує всі надходження на рахунок клієнта до забезпечення суми коштів, що зазначена в постанові, або до отримання постанови державного виконавця щодо звільнення коштів з-під арешту.

Якщо на кошти накладено арешт і на рахунку арештована сума коштів менша, ніж та, що зазначена в постанові, то банк не приймає до виконання платіжні доручення і повертає їх.

Якщо під час дії постанови до банку протягом операційного дня надійшли інші постанови, то він виконує їх у порядку надходження.

Кошти, що арештовані на рахунку клієнта, забороняється використовувати до надходження платіжної вимоги на примусове списання коштів за тим виконавчим документом суду, для забезпечення виконання якого накладався арешт, або до отримання постанови державного виконавця щодо звільнення коштів з-під арешту.

Якщо до банку надійде платіжна вимога на примусове списання коштів за іншим виконавчим документом, ніж той, для забезпечення виконання якого накладався арешт, то банк повертає таку платіжну вимогу без виконання.

У разі надходження до банку платіжної вимоги на примусове списання коштів за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого накладався арешт, банк виконує її в повній або частковій сумі в межах наявної арештованої суми на рахунку. Після списання за платіжною вимогою суми в розмірі, який визначений постановою, банк списує цю постанову з відповідного позабалансового рахунку (9809) та, якщо не має на обліку за позабалансовим рахунком інших постанов, проводить операції за рахунком клієнта.

Якщо до банку надійде постанова державного виконавця про скасування арешту і на відповідному позабалансовому рахунку не обліковуються інші постанови, то банк списує постанову з відповідного позабалансового рахунку та проводить видаткові операції за рахунком клієнта з урахуванням суми коштів, що була арештована.

4. Первинний фінансовий моніторинг

Відповідно до чинного законодавства під первинним фінансовим моніторингом розуміється сукупність заходів, які здійснюються суб'єктами первинного фінансового моніторингу, спрямованих на виконання вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму», що включають проведення обов'язкового та внутрішнього фінансового моніторингу.

Отже, первинний фінансовий моніторинг як засіб запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, зокрема та економічної злочинності загалом посідає провідне місце в системі запобіжної антикримінальної діяльності. При диференціації останньої за масштабом (поширеністю здійснення) первинний фінансовий моніторинг засіб може здійснюватися в межах усієї країни, регіону чи галузі (наприклад, у кредитно-банківській сфері) або індивідуально. При диференціації запобіжних заходів за рівнем їх застосування первинний фінансовий моніторинг може проводитися на загальносуспільному, груповому й індивідуальному рівнях. За характером (змістом) запобіжних заходів засоби первинного фінансового моніторингу належать до суто кримінологічних, зокрема до заходів ранньої профілактики фактів відмивання. За цільовим призначенням первинний фінансовий моніторинг належить до цільових або спеціальних (спеціально-кримінологічних) заходів, які мають спеціальну мету запобігання економічній злочинності.

З метою забезпечення контролю за виконанням в АТ ”ОТП Банк” (далі - Банк) вимог чинного законодавства України, рекомендацій міжнародних організацій щодо фінансового моніторингу та комплаєнсу та забезпечення виконання нових функцій було створено Управління фінансового моніторинг.

Завдання :

- Розробка, впровадження та контроль за реалізацією всіх правил, процедур і стандартів, що мають на меті забезпечення заходів протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

- Забезпечення ефективного функціонування системи управління ризиками легалізації кримінальних доходів/ фінансування тероризму.

- Подальший розвиток системи комплаєнсу в Банку. Організація, розвиток, контроль стандартів комплаєнсу в дочірніх компаніях ОТП Групи в Україні.

- Виявлення існуючих та потенційних конфліктів інтересів.

- Організація системи управління персональними даними в Банку.

- Складання та підтримка в актуальному стані списку пов'язаних сторін Банку відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, зокрема 24-го Стандарту - Розкриття інформації про пов'язані сторони.

Функції:

- Здійснення заходів протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, забезпечення дотримання принципів KYC та надання інформації щодо операцій, які підлягають фінансовому моніторингу або можуть стосуватися фінансування тероризму.

- Забезпечення здійснення управління ризиками легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму.

- Методологічне забезпечення працівників фронт-офісу щодо питань фінансового моніторингу та ідентифікації клієнтів.

- Надання звітності Національному Банку України.

- Підготовка та надання інформації на різні види запитів Державної служби фінансового моніторингу України.

- Розробка, впровадження та контроль системи комплаєнсу.

- Аналіз ситуацій, в яких існує потенційний/наявний конфлікт інтересів та надання рекомендацій щодо його уникнення/усунення.

- Надання роз'яснень за запитами співробітників Банку з питань комплаєнсу, фінансового моніторингу та ідентифікації клієнтів.

- Організація інформування та навчання співробітників Банку з питань комплаєнсу, фінансового моніторингу та ідентифікації клієнтів.

- Перевірка кандидатів при прийнятті на роботу та перевірка співробітників Банку при переведенні їх на іншу посаду на наявність конфлікту інтересів або ризику його виникнення.

- Організація системи управління персональними даними в Банку

- Здійснення захисту інформації з обмеженим доступом шляхом та у випадках передбаченими «Положенням про класифікацію інформації та заходи щодо забезпечення захисту інформації з обмеженим доступом».

- Співпраця з дочірніми компаніями ОТП Групи в Україні щодо впровадження/розвитку комплаєнс стандартів, прийняття/удосконалення основних комплаєнс документів, а також у частині фінансового моніторингу.

- Перевірка всіх регулятивних документів Банку з метою виявлення сфер потенційних комплаєнс ризиків для Банку та ініціювання їх усунення.

- Ведення Реєстру осіб, які мають доступ до інсайдерської інформації відповідно до Положення «Про використання інсайдерської інформації, а також пов'язаних із цим зобов'язань і заборон».

- Складання та підтримання в актуальному стані списку пов'язаних сторін Банку відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, зокрема 24-го Стандарту - Розкриття інформації про пов'язані сторони.

- Погодження запитів на отримання інформації з платіжних систем співробітниками Банку.

- Участь/контроль у розробці відповідей на скарги клієнтів щодо питань комплаєнсу.

- Участь у Комітеті з управління операційними ризиками Банку з метою зниження операційних ризиків, пов'язаних зі співробітниками Банку.

- Оцінка комплаєнс ризиків Банку в системі BarnOwl.

- Підтримання внутрішніх документів Управління в актуальному стані та у відповідності до комплаєнс стандартів ОТП Групи.

5. Організація безготівкових розрахунків в Україні в національній валюті

Безготімвкові розрахумнки -- платежі, які здійснюються шляхом перерахування з рахунку платника на рахунок кредитора у банках без використання грошових купюр. Безготівкові розрахунки застосовуються між підприємствами і організаціями для розрахунків за куплені сировину, матеріали, напівфабрикати, відвантажену продукцію, виконані роботи і т. д. Безготівкові розрахунки використовуються також населенням для внесення вкладів, розрахунків за квартиру і комунальні послуги, оплату товарівта ін. Безготівкові розрахунки здійснюються на основі розрахункових документів встановлених форм -- платіжних вимог, платіжних доручень, розрахункових чеків.

При прийнятті розрахункових документів до оплати відповідальний працівник повинен перевіряти правильність заповнення всіх відповідних реквізитів.

Банки перевіряють відповідність заповнення реквізитів розрахункових документів клієнтів:

- банк платника перевіряє заповнення таких реквізитів: “Платник”, “Код платника”, “Рахунок платника”, “Банк платника”, “Код банку платника”, а також “М.П.” та “Підпис платника” (якщо згідно з формою документа вимагається їх заповнення);

- банк отримувача - заповнення таких реквізитів: “Отримувач”, “Код отримувача”, “Рахунок отримувача”, “Код банку отримувача”, а також “М.П. отримувача” та “Підписи отримувача” (якщо згідно з формою документа вимагається їх заповнення);

- банк стягувача - заповнення таких реквізитів: “Стягувач”, “Код стягувача”, “Рахунок стягувача”, “Банк стягувача”, “Код банку стягувача”, а також “М.П. стягувача” та “Підписи стягувача” (якщо згідно з формою документа вимагається їх заповнення);

Якщо розрахункові документи, у яких перевірені реквізити, заповнено з порушенням, то банк, що здійснив перевірку, повертає їх без виконання. Банки також здійснюють повернення розрахункових документів, якщо:

- у розрахунковому документі не заповнено хоча б один із реквізитів, заповнення якого передбачено його формою, крім реквізиту “Дата валютування”;

- немає супровідних документів або закінчився строк дії цих супровідних документів;

- розрахунковий документ подано до банку з порушенням законодавства України, або документ не може бути виконано відповідно до законодавства України;

- порушені інші вимоги;

Відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа, у тому числі номерів рахунків і кодів банків, суми податку на додану вартість і кодів бюджетної класифікації, несе особа, яка оформляла цей документ і подала його до обслуговуючого банку.

Якщо на кошти накладено арешт і на рахунку сума коштів менша, ніж та, що зазначена в розрахунковому документі, то банк не приймає до виконання платіжні доручення і повертає їх.

Відповідальний виконавець при прийнятті розрахункового документу до оплати, перевіривши документ на правильність заповнення всіх відповідних реквізитів, повинен на всіх екземплярах (в кількості примірниках, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків) проставляє дату прийняття документу до банку, незалежно від дати його складання, штамп відповідального виконавця (засвідчуючи прийняття документу до банку) та підпис відповідального виконавця.

Також при здійсненні безготівкових розрахунків застосовується “Дата валютування”. Дата валютування - визначення клієнтом дати здійснення операції щодо розрахункового документа, тобто незалежно від дати прийняття документу до банку, операція здійснюється за датою, яка вказана в документі, але не пізніше 10 календарних днів після складання платіжного доручення. Банк платника не приймає платіжного доручення, якщо дата валютування визначена пізніше 10 календарних днів після складання платіжного доручення. Банк отримувача до настання дати валютування, що зазначена в електронному розрахунковому документі, зараховує переказані кошті на відповідний рахунок і не пізніше наступного робочого дня згідно з порядком, передбаченим у договорі, повідомляє отримувача про надходження на його адресу коштів та дату їх валютування.

5.1 Розрахунки платіжними дорученнями

Платіжне доручення оформлюється платником за формою, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, та подається до банку, що обслуговує його, не менше ніж у двох примірниках. Банк платника приймає платіжне доручення до виконання протягом 10 календарних днів з дати його виписки. День оформлення платіжного доручення не враховується. Платіжне доручення від платника банк приймає до виконання за умови, якщо його сума не перевищує суму, що є на рахунку платника. Якщо немає або не достатньо коштів на рахунку платника, то банк приймає від нього платіжні доручення, якщо порядок їх приймання та виконання передбачено договором між банком та платником.

Платіжні доручення застосовуються в розрахунках за товарними і нетоварними платежами:

- за фактично відвантажену (продану) продукцію (виконані роботи, надані послуги тощо);

- у порядку попередньої оплати - якщо такий порядок розрахунків установлено законодавством України та/або обумовлено в договорі;

- для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості підприємств, які складені не пізніше строку, установленого законодавством України;

- для перерахування підприємствами сум, які належать фізичним особам (заробітна плата, пенсії тощо), на їх рахунки, що відкриті в банках;

- для сплати податків і зборів (страхових внесків, обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів;

- в інших випадках відповідно до укладених договорів та законодавства України.

Реквізит “Призначання платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізити платіжного доручення “Призначення платежу”. Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Банк приймає від платника платіжне доручення на перерахування заробітної плати на рахунки працівників підприємств, що відкриті в банках, або грошовий чек на отримання заробітної плати лише за умови одночасного подання платником у строк платіжних доручень на перерахування платежів, утриманих із заробітної плати працівників та нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету і зборів зборів/страхових внесків до державних цільових фондів, або документальне підтвердження їх сплати раніше. У реквізиті “Призначення платежу” такого платіжного доручення зазначається дата виплати заробітної плати, форма її видачі (у натуральній формі, виплати з виручки тощо) і період, за який здійснено виплату. Відповідальність за повноту перерахування платежів, утриманих із заробітної плати працівників і нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету та зборів/страхових внесків до державних цільових фондів, несе платник.

Якщо фізична особа не має рахунку в банку, то розрахунки з нею платник може здійснювати, перераховуючи кошти за платіжним дорученням на повідомлений цією особою відповідний рахунок у банку, який здійснюватиме виплату цих коштів готівкою.

При здісненні розрахунків за допомогою платіжного доручення застосовується наступна схема обліку проведених операцій:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Укладання договору між платником та отримувачем;

- Постачання товару чи надання послуг;

- Платник надає обслуговуючому банку платіжну вимогу на списання коштів на користь отримувача.

- Обслуговуючий банк списує с поточного рахунку клієнта-платника суму зазначену в платіжному дорученні на корреспонеднтський рахунок банку (Д2600 - К3600);

- Банк платника перераховує кошти до банку отримувача (Д3600 (банку платника) - К3600 (банку отримувача));

- Банк отримувача зараховує кошти на поточний рахунок отримувача (Д3600 - К2600);

5.2 Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями

Платіжна вимога-доручення - вид розрахункового документу при безготівкових розрахунках, що складається з двох частин. Першу частину (платіжну вимогу) - заповнює отримувач коштів, другу (платіжне доручення) - платник (лише з згоди платника).

Платіжні вимоги-доручення можуть застосовуватися в розрахунках усіма учасниками безготівкових розрахунків. Доставку вимог-доручень до платника може здійснювати банк отримувача через банк платника на договірних умовах. У разі згоди оплати вимогу-доручення платник заповнює її нижню частину і подає до банку, що його обслуговує. Сума, яку платник погоджується сплатити отримувачу, не може перевищувати суму, яку вимагає до сплати отримувач і яка зазначена у верхній частині вимоги-доручення. Платіжна вимога-доручення повертається без виконання, якщо сума, що зазначена платником, перевищує суму, що є на його рахунку. Банк платника приймає вимогу-доручення від платника протягом 20 календарних днів з дати оформлення її отримувачем.

При здісненні розрахунків за допомогою платіжного доручення застосовується наступна схема обліку проведених операцій:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Складання отримувачем платіжної вимоги-доручення;

Отримувач надає обслуговуючому банку платіжну вимогу-доручення;

Банк отримувача передає до банку платника платіжну вимогу-доручення;

Банк платника передає платнику платіжну вимогу-доручення на узгодження та підписання;

Платник надає своєму обслуговуючому банку платіжну вимогу-доручення на списання коштів на користь отримувача;

Обслуговуючий банк списує с поточного рахунку клієнта-платника суму зазначену в платіжній вимозі-дорученні на корреспонеднтський рахунок банку (Д2600 - К3600);

Банк платника перераховує кошти до банку отримувача (Д3600 (банку платника) - К3600 (банку отримувача));

Банк отримувача зараховує кошти на поточний рахунок отримувача (Д3600 - К2600);

5.3 Операції при яких застосовуються меморіальні ордери та порядок їх застосування

Меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій зі списання коштів з рахунку платника, внутрішньобанківських операцій відповідно до нормативно-правових актів Національного банку.

Меморіальні ордери застосовуються для:

для оформлення операцій за розрахунково-касове обслуговування (згідно договору про РКО);

для сплати процентів банку з позичкових заборгованостей;

погашення позичкової заборгованості в разі передбаченому у кредитному договорі;

при частковому списанні коштів за платіжною вимогою за рішенням суду;

5.4 Порядок виконання платіжних вимог при примусовому списанні коштів з рахунків клієнтів

Відповідно до статті №1071 Цивільного кодексу України кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його доручення на підставі рішення суду. Примусове списання коштів банки виконують з рахунків, які відкриті клієнтами банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків. Примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувачи на підставі виконавчих документів, виданих судами. За необгрунтованність примусового списання коштів, недостовірність даних, зазначених у платіжній вимозі, стягува несе відповідальність згідно із законодавством України. Для примусового списання коштів стягувач оформлює не менше ніж у трьох примірниках платіжну вимогу. У реквізиті “Призначення платежу” платіжної вимоги стягувач зазначає назву, дату видачі та номер (якщо він присвоєний) виконавчого документа. Виконавчий документ, на підставі якого оформлено платіжну вимогу, банку не подається. Платіжну вимогу стягувач подає до банку, що його обслуговує, із двома примірниками реєстру платіжних вимог. Банк, що обслуговує стягувача, приймає платіжні вимоги протягом 10 календарних днів з дати їх складання, а банк платника - протягом 30 календарних днів з дати їх складання. Якщо платник і стягувач обслуговуються в різних банках, то банк, що обслуговує стягувача, надсилає банку платника не менше ніж два примірники платіжної вимоги на примусове списання коштів (одне з яких - перший). Крім того, стягувачу повертається не менше ніж один примірник платіжної вимоги та реєстру платіжних вимог. Перший примірник реєстру платіжних вимог залишається в банку, що обслуговує стягувача.

Банк платника приймає до виконання платіжну вимогу стягувача незалежно від наявності достатнього залишку коштів на рахунку платника. Часткову оплату платіжної вимоги банк оформлює меморіальним ордером, у реквізиті “Призначення платежу” якого зазначає номер і дату платіжної вимоги, яку частково сплачено, суму, що залишилося до сплати, та повторює текст, що наведений у реквізиті “Призначення платежу” цієї платіжної вимоги. Для підтвердження часткової оплати відповідальний виконавець на першому примірнику платіжної вимоги окреслює реквізит “Сума” та зазначає на зворотньому боці дату, суму часткового платежу, засвідчуючи це своїм підписом. Стягувач може відкликати платіжну вимогу в будь-який час до списання коштів з рахунку платника шляхом подання листа про відкликання до банку, що обслуговує стягувача. Платіжна вимога може відкликатися лише в повній сумі.

...