Організаційна діяльність та бухгалтерська звітність аграрного підприємства

Перевірку системи внутрішнього контролю варто виконувати, виділяючи наступні етапи: опис діючої системи внутрішнього контролю; оцінка доцільності контрольних механізмів; перевірка ефективності системи внутрішнього контролю.

При цьому варто керуватися наступними принципами, необхідними для функціонування даної системи:

- організація робочих процесів. Ефективність внутрішнього контролю багато в чому залежить від виду й обсягу проведених господарських операцій. Процеси, виконувані щодня в новому виді й новими людьми, містять у собі більшу ймовірність свідомої або несвідомої помилки, ніж процеси, виконання яких визначено інструкціями й вказівками. У зв'язку із цим метою системи внутрішнього контролю повинна стати заміна індивідуальної, часто мінливої обробки повторюваних операцій на чітко сформульовані, організовані процеси. Із цією метою використовуються письмові інструкції, заготовлені бланки й формуляри. Кожне відхилення від певної організації робочого процесу повинне слугувати сигналом для проведення конкретної перевірки й з'ясування причин цього відхилення;

розподіл функціональних обов'язків. Даний принцип передбачає, що певні функціональні обов'язки не можуть виконуватися однією і тією ж особою. Господарські, управлінські й бухгалтерські функції повинні бути розділені.

контроль. В ефективно діючій підприємницькій структурі жодна операція не повинна залишатися без контролю. Контроль бухгалтерського обліку може проводитися як випадковим, ручним способом, так і в систематизованому, запрограмованому, а виходить, і обов'язковому порядку. При цьому правильність виконання операції може бути перевірена шляхом порівняння результатів даної операції з результатами іншої операції, не залежної від першої.

Можна виділити наступні напрями оцінки надійності системи внутрішнього контролю виробничих запасів:

структура бухгалтерії на підприємстві та розподіл обов'язків, чи закріплений даний розподіл документально, чи розроблені посадові інструкції;

чи призначені наказом матеріально-відповідальні особи за рух виробничих запасів й чи укладені з ними договори про матеріальну відповідальність;

методика бухгалтерського обліку виробничих запасів, що застосовується на підприємстві і її відповідність наказу про облікову політику та вимогам законодавчих актів;

оцінка плинності кадрів серед комірників (завідувачів складів), облікових працівників і контролерів;

система оплати праці комірників (завідувачів складів), облікових працівників, контролерів;

механізація й автоматизація обліку виробничих запасів, чи захищена програма від доступу сторонніх осіб, чи дублюються дані електронного обліку;

види, періодичність, результати проведення інвентаризації запасів та правильність відображення їх в обліку;

періодичність проведення зустрічних перевірок між структурними підрозділами підприємства, що мають відношення до руху запасів;

відповідність даних аналітичного та синтетичного обліку;

чи проводяться заходи щодо навчання, підвищення кваліфікації кадрів контролерів і облікових працівників.

5.7 Внутрішній контроль витрат діяльності

Для контролю треба визначити за яких умов визначаються витрати. Відповідно до цього вважаємо за доцільне організовувати внутрішній контроль за наступними напрямками: для цілей контролю фінансового обліку ( з місцями виникнення, за елементами) [2]; для цілей контролю податкового обліку ; для цілей управління ( оцінка запасів та визначення фінансових результатів, прийняття рішень, можливості впливу). Використання такого угрупування витрат є для підприємств необхідною умовою планування витрат виробництва, їх зниження, виявлення резервів, контролю за їх обігом, визначення економічних показників, що характеризують діяльність підприємства (матеріалоємність, трудомісткість), і в результаті діяльності -- складання звіту про фінансові результати (розділ ІІ “Елементи операційних витрат”). Дотримання цієї умови означає, що оцінка витрат відбувається на підставі положень національних стандартів .

5.8 Контроль реалізації готової продукції

Процес випуску готової продукції й наступні за цим операції по її реалізації тісно взаємозалежні. До основних питань ревізії готової продукції і її реалізацій ми відносимо такі:

-перевірка даних про випуск і здачу на склад готової продукції;

контроль організації складського обліку готової продукції й забезпечення належних умов зберігання готових виробів;

перевірка обґрунтованості здійснення операцій з реалізації готової продукції;

перевірка вірогідності інформації про кількість реалізованої у звітному періоді готової продукції;

контроль розподілу витрат між залишками готових виробів на складі й реалізованій готовій продукції.

Отже, приступаючи до перевірки даної ділянки діяльності підприємства, ревізор починає вивчати погодженість цехових і складських відомостей про випуск готової продукції. Для цього проводиться взаємна перевірка приймально-здавальних накладних і карток складського обліку готової продукції. Як додаткові джерела контролю залучаються різні відомості обліку виробленої продукції (журнали, книги) у розрізі виробничих підрозділів або видів готових виробів. Вибірково перевіряється реальність даних виробленої й зданої на склад готової продукції. У цих цілях ревізор вивчає документи про витрату матеріалів у виробництво на певну дату (період), маршрутні аркуші, наряди. Ця перевірка дозволяє переконатися в здійсненні операцій, що підтверджують випуск зазначеної кількості готових виробів. Причому це не єдиний спосіб контролю вірогідності даних про випуск готової продукції. Ревізор, наприклад, може з'ясувати граничну потужність виробничого устаткування й тим самим довести неможливість більшого за кількістю випуску продукції.

Контроль організації складського обліку готової продукції “обернено пропорційний” однойменній процедурі, яка виконується з матеріальними цінностями, тобто продукція надходить із цеху, а матеріали відпускаються у виробництво. Реалізація ж готової продукції проводиться контрагентам (продукція залишає межі підприємства), у той час як матеріали надходять від них (ззовні). Ревізор з'ясовує, наявність на підприємстві складу готової продукції чи ж виробничі запаси й готові вироби зберігаються в одному приміщенні. В іншому випадку необхідно впевнитися, що матеріали й готова продукція зберігаються окремо.

5.9 Внутрішньогосподарський контроль результатів діяльності.

Внутрішньогосподарський контроль підприємства дуже часто залишається поза увагою, хоча саме цей вид контролю є найоптимальнішим шляхом боротьби з корупцією на сучасному етапі. Реальне запровадження й дотримання його на підприємствах, дозволить вплинути на всі елементи сукупності явищ, які характеризують: різні дефекти в системі управління через низький професійний рівень зайнятих у ній працівників; індивідуальну некоректність - поведінкову або виконавчу - у зв'язку з низьким культурним рівнем чиновників; відстоювання свого «приватного»інтересу, який протиставлений суспільному, системі управління.Причина недостатньої уваги, яку приділяють внутріш-ньогосподарському контролю, полягає в тому, що за своєю природою він найважче піддається точному визначенню. Адже за своїми функціями будь-який керівник має контролювати підлеглих. За визначенням Жана Ріверо: «Він (керівник) може спонукати до них (підлеглих) своїми інструкціями або навіть диктувати їх через свої накази; він може поза деяких вагомих випадків, змінити, або касувати їх, і не лише з причин незаконності, але також тому, що він вважає їх несвоєчасним.

5.10 Контроль власного капіталу та забезпечення зобов'язань

Власний капітал показує частку майна підприємства, яка фінансується за рахунок коштів власників і власних засобів підприємства. Тривалий час у вітчизняній теорії та практиці питанню фінансування діяльності господарських структур за рахунок капіталу власників приділялась надзвичайно мала увага, оскільки за адміністративно-командної економіки державні підприємства в централізованому порядку наділялися статутним капіталом, який не міг бути змінений у результаті емісії (чи анулювання) корпоративних прав. Натомість домінуюча роль відводилася таким антиринковим методам фінансування підприємств, як бюджетні дотації, субсидії, субвенції.

5.11 Контроль в умовах автоматизованої обробки інформації.

Розвиток автоматизованих інформаційних систем зумовив по требу опрацювання концепцій організації проведення автоматизованого контролю за допомогою обчислювальної техніки.

Вирізняють три підходи до проведення автоматизованого контролю.

Перший -- пов'язаний лише з одержанням інформації з середовища обчислювального комплексу і передбачає проведення порівняння первинних даних з вихідними даними та даними звітності вручну.

Другий підхід пов'язаний з проведенням контролю з метою правильності відображення операцій на основі введених звітних даних і даних реєстрів бухгалтерського обліку.

Третій підхід передбачає проведення контролю безпосередньо із застосуванням обчислювальної техніки. При цьому проводяться не тільки розрахункові процедури, а й процедури контролю і виконання тих операцій, які не сприймаються людиною візуально на підставі наявної ін формації в інформаційних системах обліку, контролю та аналізу

Проведення контролю в умовах автоматизованих систем обліку залежить від таких факторів: рівня автоматизації бухгалтерського обліку, наявності методик проведення автоматизованого контролю; ступеня доступності до облікових даних; труднощів обробки інформації. Впровадження в обліковий процес комп'ютерної технології істотно вплинуло на проведення контролю. При цьому велике значення мають власні характеристики системи відпрацювання даних, які впливають на ступінь розробки бухгалтерської системи, тип внутрішнього контролю, вибір виду перевірок, на підставі яких можна визначити характер, тривалість і обсяг контрольних процедур. Важливим моментом в організації контролю з використанням обчислю вальної техніки є те, що контролер має добре орієнтуватися в автоматизованих системах обліку, контролю та аналізу, знати принципи розподілу функцій взаємного контролю серед працівників, які беруть участь у процесі обробки облікової інформації.

Размещено на Allbest.ru