Методичні аспекти обліку заробітної плати із застосуванням інформаційних систем

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Актуальність теми. В умовах ринкової економіки відбулись помітні зміни в оплаті праці, яка залежить не тільки від результатів праці робітників, а й від ефективності діяльності виробничих підрозділів.

Оплата праці - це заробіток, розрахований, як правило, в грошовому виражені, який за трудовими договорами власник чи уповноважений ним орган виплачує за виконану роботу чи надані послуги.

Заробітна плата - є важливішим засобом підвищення зацікавленості працюючих у результатах своєї праці, її продуктивності, збільшення обсягів виробленої продукції, поліпшення її якості та асортименту.

В умовах переходу нашої економіки на ринковий механізм функціонування, важливими задачами стали: прискорення науково-технічного прогресу, зниження витрат живої праці, механізація трудомістких робіт, поліпшення використання трудових ресурсів, зменшення збитків робочого часу.

Підприємство самостійно, але відповідно до законодавства, установлює штатний розклад, форми і системи оплати праці, преміювання. Урахування праці і заробітної плати - один із найважливіших і складних ділянок роботи, що потребують точних і оперативних даних, у яких відбивається зміна чисельності робітників, витрати робочого часу, категорії робітників, виробничих витрат.

Необхідно створювати економічно достовірну та обґрунтовану інформацію про виконання нормативів та динаміки показників про працю, стеження за дотриманням співвідношення росту продуктивності праці та заробітної плати, за зменшенням невиробничих витрат скритих та явних збитків робочого часу, стимулювання праці на підприємстві. А для цього потрібно детальніше вивчити інформаційні системи, з допомогою яких значно спрощується робота бухгалтера по розрахунку заробітної плати.

На сьогоднішній день складність ситуації, яка склалася з питання розрахунків з працюючими, пояснює актуальність вибраної теми.

Мета і завдання дослідження полягають у розробці пропозицій щодо вдосконалення методики обліку оплати праці з застосування інформаційних систем в обліку, аудиті і аналізі заробітної плати.

У зв'язку з цим у дипломній роботі поставлені і вирішені такі задачі:

· розкрити основні поняття форм і систем заробітної плати, та комп'ютерних інформаційних систем;

· обґрунтувати необхідність вдосконалення, існуючих на сьогоднішній день систем оплати праці та системи премій і надбавок;

· розглянути особливості нарахування заробітної плати з допомогою комп'ютерних інформаційних систем;

· обґрунтувати важливість проведення аудиту заробітної плати в середовищі комп'ютерних інформаційних систем

· провести аналіз фонду оплати праці та заробітної плати, на цій основі визначити вплив чинників;

· запропонувати шляхи удосконалення ведення обліку заробітної плати в системі інформаційних технологій.

Об'єктом дослідження вибрано нафтохімічне підприємство ТОВ «Карпатнафтохім.

Предметом дослідження визначено методичні аспекти обліку заробітної плати із застосуванням інформаційних систем.

Методи дослідження. У дипломній роботі використовувались такі методи як системний аналіз - для деталізації і розчленування об'єкта дослідження на окремі важливіші складові елементи; інформаційне моделювання - для забезпечення дослідження нормативно-довідковими матеріалами; абстрагування - для формулювання узагальнених висновків на основі системного аналізу й практики організації системи облікового забезпечення організації оплати праці; групування - для визначення залежностей одних показників від інших; порівняння - для зіставлення даних підприємств у динаміці; статистичні і аналітичні розрахунки - для дослідження облікової інформації; графічний - для наочного зображення результатів дослідження.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що в роботі узагальнено і проаналізовано наукову і методичну літературу з обраної теми дослідження, обґрунтовано методику обліку розрахунків по оплаті праці з урахуванням вимог національних положень (стандартів) та із застосуванням інформаційних систем, а також методику ведення аудиту; проведено аналіз заробітної плати з урахуванням впливу чинників на неї; виявлено шляхи удосконалення обліку заробітної плати із застосуванням програми Бест-зарплата.

Практичне значення отриманих результатів визначається тим, рекомендації щодо удосконалення методики та організації обліку та аудиту розрахунків заробітної плати можуть бути впроваджені у діяльності підприємства.

У вступі викладено актуальність теми, об'єкт і предмет дослідження, методи його проведення, наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі “Теоретичні аспекти організації обліку заробітної плати з використанням інформаційних систем” досліджуються форми та системи оплати праці, теоретичні основи застосування комп'ютерних інформаційних систем для розрахунків із заробітної плати та нормативна база.

У другому розділі “Організація і методика обліку, аналізу і аудиту розрахунків із заробітної плати в середовищі інформаційних систем” досліджено особливості обліку нарахувань та утримань із заробітної плати, аудит розрахунків з оплати праці та проведено аналіз заробітної плати та фонду оплати праці.

У третьому розділі “Удосконалення елементів системи оплати праці з використанням інформаційних систем” запропоновано шляхи удосконалення системи оплати праці та обліку заробітної плати, а також методики проведення аудиту з використанням зарубіжного досвіду.

Обсяг та структура роботи. Дипломна робота складається із вступу , трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Вона викладена на 96 сторінках, ілюстрована 5 таблицями, 3 рисунками та 4 додатками. Список літератури включає 79 найменувань.



РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИЗ ВИКОРИСТАННЯМ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

1.1 Економічна суть, форми та системи оплати праці

В умовах переходу України до ринкової економіки й водночас в умовах економічної кризи, спаду виробництва, зниження продуктивності праці, звільнення з виробництва значної кількості працівників відбуваються значні зміни в організації плати та її оплати.

На кожному підприємстві, галузі в Україні має бути реальна і достовірна інформація про трудомісткість вироблюваної продукції, про нарахування заробітної плати. Таку інформацію повинен забезпечити бухгалтерський облік.

Згідно із Законом України “Про оплату праці”, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу [26, с. 2].

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства і максимальним розміром не обмежується.

Структурно заробітну плату можна розділити на такі види:

1. Основна заробітна плата

2. Додаткова заробітна плата.

3. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку обслуговування, посадові обов'язки ). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів ) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

До Фонду основної заробітної плати належать:

- заробітна плата, нарахована за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці;

- суми процентних або компенсаційних відрахувань;

- суми авторського гонорару.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установленні норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні, компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До Фонду додаткової заробітної плати належать:

- надбавки і доплати до тарифних ставок і посадових окладів;

- премії;

- винагороди (процентні надбавки) за вислугу років, стаж роботи;

- оплата праці робітників, що не перебувають у штаті підприємства;

- оплата праці у вихідні та святкові дні - робота у ці дні оплачується у подвійному розмірі. За бажанням працівника, який працює у святковий і неробочий день, йому може бути надано інший день відпочинку.

- заробітна плата за кінцевим підсумком;

- оплата робітникам днів відпустки;

- оплата праці студентів;

- оплата навчальних відпусток;

- оплата простоїв не з вини працівника.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові та матеріальні виплати, не передбачені актами чинного законодавства або які здійснюються понад встановлені вказаними актами норми [14, с.289].

Законодавство встановлює мінімальний розмір заробітної плати, який призначається за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитись оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт).

До мінімальної заробітної плати згідно з Кодексом законів про працю не включаються доплати за роботи в надурочний час, у важких, шкідливих, особливо шкідливих умовах праці, на роботах з особливими умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я, а також премії до ювілейних дат, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, матеріальна допомога.

Розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням:

- прожиткового мінімуму, встановленого законом;

- загального рівня заробітної плати;

- продуктивності праці, рівня зайнятості та інших економічних умов;

- пропозицій, вироблених шляхом переговорів представників професійних спілок та об'єднань роботодавців, які об'єдналися для ведення колективних переговорів та укладення генеральної угоди.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється законом раз на рік під час затвердження Державного бюджету України.

Сьогодні мінімальний розмір оплати праці виконує три основні функції:

- є державною гарантією мінімального розміру оплати праці;

- виконує роль нормативу при обчисленні адміністративних штрафів, податків, зборів і інших платежів, здійснюваного відповідно до законодавства України;

- служить критерієм для визначення розміру виплат і компенсацій, що виплачуються відповідно до законодавства по соціальному захисту населення.

Відносно заробітної плати існують такі поняття як номінальна і реальна заробітна плата.

Номінальна заробітна плата - це сума грошей, отримана за встановлений період часу (в основному вона виплачується за місяць).

Реальна заробітна плата - це кількість товарів і послуг, котрі можливо набути на номінальну зарплату. Вона залежить від розміру номінальної зарплати і цін на товари і послуги. Реальна заробітна плата відображає економічний стан населення.

Оплата праці повинна бути так організована, щоб забезпечити функції, які на неї покладаються - відновлюючу і стимулюючу.

Відновлююча функція полягає у тому, що розмір заробітної плати тісно пов'язаний з рівнем життя населення, з таким важливим соціальним стандартом, як прожитковий рівень, який характеризує мінімально допустимі умови відновлення активного фізичного стану людини.

Суть стимулюючої функції полягає у правильній організації оплати праці, дотримання справедливих пропорцій, співвідношень, обліку розмірів заробітної плати з умовами і результатами праці служать могутнім чинником стимулювання продуктивності парці, зацікавленості працівника в підвищенні результативності та якості роботи.

Можна виділити ще одну функцію заробітної плати - соціальну. Вплив зарплати на якість робочої сили здійснюється не тільки безпосередньо, зарплата має великий і опосередкований вплив на розвиток соціальних процесів.

Організація оплати праці на підприємствах здійснюється на основі розподілу функцій і робіт, нормування, тарифної системи, форм і систем оплати праці.

Тарифна система оплати праці є сукупністю взаємопов'язаних елементів: тарифної сітки, тарифних ставок, схем посадових окладів і тарифно-кваліфікаційних характеристик.

Тарифна сітка - являє собою шкалу, в якій встановлюється співвідношення між оплатою праці працівників різної кваліфікації.

Посадовий оклад - це норма оплати праці керівників, спеціалістів і службовців за місяць. Він встановлюється в тому ж порядку, що й тарифні ставки робітників. Однак Закон “Про оплату праці” передбачає встановлення в колективному договорі не посадових окладів, а схем посадових окладів. Отже, схеми - це перелік посад і відповідних їм посадових окладів, які визначаються не у фіксованому розмірі, а у вигляді верхньої та нижньої межі посадового окладу за кожною посадою [7, с.354].

Тарифна сітка формується на основі:

- тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати;

- міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Тарифна сітка складається з:

- кількості розрядів;

- тарифних коефіцієнтів;

- годинної і місячної тарифної ставки.

Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядівробітникам провадиться власником або уповноваженим ним органом згідно з тарифно-кваліфікаційним довідником за погодженням з профспілковим або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Тарифний коефіцієнт - показує у скільки раз оплата працівника вищого розряду (категорії), є більшою ніж оплата праці працівника першого розряду.

Тарифний коефіцієнт першого розряду завжди дорівнює одиниці (k= 1).

З переходом України до ринкових відносин підприємствам надано право самим встановлювати тарифні коефіцієнти (крім державних підприємств). Обов'язковою умовою при складанні тарифної сітки є визначення годинної тарифної ставки з рівня мінімальної заробітної плати по Україні, яка діє на даний момент.

Тарифна ставка - це норма оплати праці робітника відповідної спеціальності і кваліфікації за одиницю часу. Як правило, встановлюється денна або годинна тарифна ставка утвердій сумі. Встановлення денної тарифної ставки є менш зручним, оскільки як основна норма робочого часу використовується тижнева норма робочого часу тривалістю 40 годин на тиждень. Лише для деяких категорій робітниківзамість тарифних ставок встановлюються місячні оклади.Тарифні ставки на госпрозрахункових підприємствах встановлюються колективними договорами.

Штатний розпис (схема посадових окладів), як правило, застосовується для оплати праці керівників, фахівців і службовців. Відповідно до КЗпП України посадові оклади встановлюються адміністрацією підприємства відповідно до кваліфікацій і посад працівників.

Тарифно-кваліфікаційні характеристики використовуються для розподілу робіт і працівників залежно від їх, відповідно, складності та кваліфікації за розрядами тарифної сітки і є основою формування та регулювання (диференціації) заробітної плати.

Тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники) розробляє Міністерство праці України.

Основними вимірниками витрат праці є кількість виготовленої продукції (наданих послуг) відповідної якості або робочий час, тобто кількість днів, годин, протягом яких працівник зайнятий на підприємстві. Такому поділу вимірників витрат праці відповідають дві форми оплати праці, що базуються на тарифній системі - відрядна і почасова і включають ряд систем для різних організаційно-технічних умов виробництва (рис. 1.1).

При відрядній формі оплата праціза основу розрахунку заробітної плати беруться кількість виконаної роботи і розцінка за одиницю продукції. Присвоєний працівникові кваліфікаційний (тарифний) розряд є підставою для надання йому можливості виконувати роботу відповідної складності. Основними умовами застосування відрядної оплати праці є наявність кількісних показників роботи, що безпосередньо залежать від конкретного працівника і піддаються точному обліку, а також необхідність стимулювання зростання випycкy продукції та існування реальних можливостей підвищення виробітку на конкретному робочому місці.

Використання цієї форми оплати праці потребує встановлення обгрунтованих норм виробітку, чіткого обліку виконання і, що особливо важливо, не повинно призводити до погіршення якості продукції, порушень технологічних режимів, техніки безпеки, а також до перевитрачання сировини, матеріалів, енергії.

Рис. 1.1 Форми і ситеми оплати праці

При прямій відрядній формі оплати праці заробіток працівника розраховується шляхом перемноження кількості одиниць виробленої продукції та розцінки за одиницю продукції

Розцінка визначається діленням погодинної тарифної ставки на норму виробітку або множенням погодинної тарифної ставки на норму часу (у годинах) на виготовлення одиниці продукції.

При непрямій відрядній системі заробіток працівника залежить не від його особистого виробітку, а від результатів праці працівників, що ним обслуговуються. Вона застосовується для оплати тих категорій допоміжних робітників (наладчиків, ремонтників, кранівників), праця яких не піддається нормуванню та обліку, але значною мірою визначає рівень виробітку основних робітників. Заробіток робітника при цій системі розраховується як добуток погодинної тарифної ставки на фактично відпрацьовану кількість годин робітником та на середній коефіцієнт виконання норм виробітку всіма робітниками, що обслуговуються.

Відрядно-преміальна форма оплати праці передбачає виплату робітнику-відряднику, крім заробітку за відрядними розцінками, премії за перевиконання кількісних і якісних показників.

Відрядно-прогресивна форма оплати праці передбачає збільшення відрядної розцінки зі збільшенням виробництва продукції, виконання робіт чи надання послуг протягом встановленого робочого дня, зміни.

Застосування цієї системи обмежується, як правило ділянками, що стримують роботу всього підприємства, через відсутність у ній стимулюючих факторів підвищення якості продукції або послуг.

Акордна система оплата праці полягає втому, що працівникові або групі працівників розцінки встановлюються не за окремими операціями, а на весь комплекс робіт з визначенням кінцевого строку його виконання. Ця система заохочує до скорочення строків виконання робіт і тому використовується, перш за все, при усуненні наслідків аварій, термінових ремонтах, будівельних роботах тощо Треба враховувати необхідність суворого контролю якості додержання правил безпеки праці при застосуванні цєї системи оплати праці

Погодинна оплата праці робітників передбачає проведення нарахування заробітної плати працівникам виходячи з годинної тарифної ставки, яка встановлюється за домовленістю сторін або в колективному договорі, і фактичної кількості відпрацьованих ними годин за розрахунковий період. Чинним законодавством передбачено при застосуванні погодинної оплати праці встановлення працівникам нормованих завдань. Нормоване завдання при погодинній системі оплати праці - це той обсяг робіт, що його працівник повинен виконати за годину праці [5, с.215].

Для нарахування основної заробітної плати працівникам з погодинною оплатою праці необхідно мати відомості про посадові оклади (за штатним розкладом), присвоєні розряди (на підставі наказів по підприємству), а також дані табельного обліку відпрацьованого ними часу за відповідний період (місяць).

Погодинна оплата праці робітників здійснюється за годинними (денними) тарифними ставками із застосуванням нормованих завдань або місячними окладами і розраховується множенням годинної тарифної ставки відповідного розряду на кільків відпрацьованих годин.

Через недостатній вплив на кількість і якість праці ногодинного робітника цю систему застосовують досить рідко.

Оплата праці керівників, спеціалістів і службовців проводиться, як правило, за місячними посадовими окладами.

Погодинна-преміальна система певною мірою усуває цей недолік. Цясистема оплати праці застосовується з метою підвищення матеріальної зацікавленості працівників у результатах їхньої праці. При цій системі поряд з виплатою посадових окладів або ставок за одиницю часу роботи, за досягнення певних кількісних і якісних показників працівнику виплачується надбавка до заробітної плати, тобто премія.

При застосуванні почасово-преміальної системи з використанням нормованих завдань заробіток може складатися з трьох частин:

- почасового заробітку, що розраховується пропорційно відпрацьованому часу, та доплат за професійну майстерність і умови (інтенсивність) праці;

- додаткової оплати за виконання нормованих завдань, що нараховується у процентах до почасової оплати за тарифом;

- премії за зниження трудомісткості виробів або робіт.

Різновидом почасово-преміальної є система оплати праці за посадовими окладами, що застосовується на підприємствах усіх галузей економіки. За цією системою оплачуються працівники, робота яких має стабільний характер (комірники, вагарі, прибиральники та ін.).

Взагалі почасова оплата праці застосовується у тих випадках, коли:

- часта зміна змісту та послідовності операцій не дозволяє встановити індивідуальну норму виробітку;

- немає необхідності заохочувати збільшення випуску продукції або якщо воно може погіршувати якість виробів (послуг); має місце жорстка регламентація витрат робочого часу безпосередньо технікою, технологією або організацією виробництвами (автоматичні та конвейєри лінії, апаратурні процесів тощо).

Об'єктивний процес все більшого поширення в усіх галузях народного господарства таких виробничих умов обумовлює тенденцію поступового підвищення питомої ваги почасової оплати праці. При цьому треба враховувати, що така форма заробітної плати не забезпечує достатньо напруженості та інтенсивності праці, якщо це не зумовлено самим виробничим процесом. Звідси для практиків вдосконалення форм і систем оплати праці, створення новиих моделей заробітної плати є характерним намаганням позбутися негативних і поєднати позитивні елементів почасової та відрядної форм оплати праці. Зокрема це стосується поширення моделей безтарифної системи оплатив праці, що базується на частковому розподілі заробленими коштів, призначених для винагородження працівників з певними критеріями. Зокрема ними можуть слугувати:

- кваліфікація та діловитість працівника;

- коефіцієнт трудової участі як узагальнююча оцінка реального внеку кожного працівника у результати колективної праці;

- ступінь виконання нормованих завдань;

- кількість відпрацьованих годин.

У зв'язку із зростанням частки групових форм праці, а також з метою ефективного використання робочої сили на основі активізації творчого потенціалу працівників усіх категорій все більшого розвитку набувають колективні форми організації та оплати праці. Використання колективних розцінок заохочує працівників до суміщення професій, взаємозаміни та взаємодопомоги у процесі праці практично ліквідує поділ робіт на “вигідні' та “невигідні” і, що дуже важливо, більшою мірою орієнтує на досянення кінцевих результатів діяльності підприємства.

1.2 Особливості організації обліку праці та заробітної плати з використанням інформаційних систем

Ведення обліку нарахування та виплати заробітної плати є важливим елементом системи обліку та управління підприємством, оскільки, з одного боку, допомагає визначити суму витрат підприємства на оплату праці і відповідно визначити фактичну собівартість виготовленої продукції, виконаних робіт та наданих послуг, з іншого боку, дозволяє максимально ефективно використовувати наявні трудові ресурси підприємства. Незважаючи на значну важливість використання інформаційних систем обліку праці та її оплати для облікової системи підприємства, автоматизація обліку праці та її оплати є найскладнішою ділянкою автоматизації обліку підприємства, що обумовлено такими проблемами:

складність розрахунку та різноманітність структур заробітної плати працівників різних підприємств;

постійна зміна нормативних документів, що визначають порядок нарахування заробітної плати, здійснення нарахувань та утримань з неї;

неоднозначність трактування чинного законодавства;

різноманітність алгоритмів здійснення допоміжних розрахунків за різними видами та умовами виплат;

різний порядок утримання податку на доходи фізичних осіб та внесків до фондів соціального страхування і пенсійного фонду з різних видів виплат;

- наявні розбіжності періоду нарахування та виплати заробітної плати в залежності від особливостей роботи підприємств.

Ведення обліку праці та нарахованої і виплаченої заробітної плати є одним з найбільш важливих напрямків ведення обліку на підприємстві. Це обумовлено не тільки швидкою та постійною зміною нормативних документів, що регламентують порядок нарахування та виплати заробітної плати, а й значними санкціями за неправильне, неповне або несвоєчасне нарахування заробітної плати. Особливостями використання інформаційних систем в обліку заробітної плати є складність визначення загальної суми нарахованої заробітної плати, об'єктів нарахування внесків та утримань з пенсійним фондом, неоднозначність трактування змін у чинному законодавстві. В зв'язку з цим автоматизація обліку заробітної плати здійснюється за 2 напрямками:

автоматизація типових виплат, відповідних нарахувань та утримань;

автоматизація відрядної заробітної плати з урахуванням умов праці та додаткових виплат і утримань, з відповідними нарахуваннями та утриманнями.

Перший підхід використовується в інтегрованих системах обліку, в яких облік заробітної плати є складовою частиною інформаційної системи, що тісно поєднана з іншими складовими. Програми, побудовані з використанням даного підходу - “1С: Бухгалтерія для України”, “Форт:2000”. Перевагами даного підходу є ведення обліку в одній програмі, низька вартість програми та її супроводу, легкість перевірки окремих операцій. Недоліками є потреба в проведенні значної кількості додаткових розрахунків при здійсненні нарахування заробітної плати.

Другий підхід - побудова автоматизованого робочого місця з обліку заробітної плати, яке враховує особливості кадрового обліку та обліку праці і заробітної плати на окремо взятому підприємстві. Створене робоче місце повинно бути забезпечене засобами обміну інформацією з основною інформаційною базою підприємства, в якій містяться дані фінансового та управлінського обліку діяльності підприємства. Типовими програмами є “1С: Зарплата і кадри”, “1С:Управління персоналом”. Недоліками є складність здійснення обміну інформацією, складність контролю й перевірки відповідності розрахунків, значна вартість програм та її супроводу. Перевагами є можливість гнучкої адаптації програми до особливостей відрядної оплати праці на підприємстві, узгодження кадрового обліку та обліку заробітної плати, автоматизоване здійснення розрахунків з використанням алгоритмів комп'ютерної програми.

Оскільки операції з обліку оплати праці тісно пов'язані з здійсненням нарахувань та утримань до пенсійного фонду й утримання податку на доходи фізичних осіб, то дані операції будуть розглянуті в комплексі як єдина облікова задача - облік нарахування та виплати заробітної плати.

Основними завданнями ведення обліку праці та її оплати є:

організація контролю за якістю та кількістю затраченої праці;

забезпечення своєчасного і правильного віднесення сум нарахованої заробітної плати і відрахувань до пенсійного фонду на собівартість продукції, виконаних робіт, послуг, а також на інші витрати;

забезпечення здійснення у встановлені строки всіх розрахунків з працівниками і службовцями по заробітній платі та інших виплатах;

Задачі з обліку праці та її оплати в умовах використання інформаційних систем оброблення даних групуються в такі комплекси:

облік відпрацьованого часу та неявок на роботу;

облік і контроль виробітку та заробітної плати робітників-відрядників;

облік і нарахування погодинної та інших видів оплати;

розрахунки різних видів утримань із заробітної плати;

аналітичний облік за працівниками (нарахувань і утримань);

складання зведень розподілу заробітної плати за відповідними групувальними ознаками;

формування зведених регістрів;

розрахунок оподатковуваної бази з фонду оплати праці;

облік депонованої заробітної плати.

Для ведення автоматизованого обліку використовуються як вітчизняні, так і зарубіжні програмні розробки.

Модульне рішення автоматизації задач з обліку праці та її оплати може виокремлювати облік виробітку та оплати праці робітників-відрядників; табельний облік відпрацьованого часу та неявок; облік депонованої заробітної плати тощо, які встановлюються в цехах, дільницях, бригадах.

Комплексне рішення реалізує автоматизацію оброблення даних і в місцях виникнення інформації з обліку праці та її оплати, і в бухгалтерії підприємства. Крім того, забезпечуються тісні інформаційні зв'язки з іншими ділянками обліку та управлінською інформаційною системою підприємства. Наприклад, у “Галактиці” програмний модуль “Зарплата” взаємодіє з модулями “Облік і управління кадрами” та “Документообіг”. У відділі кадрів формуються особові справи, штатний розклад та ведеться облік робочого часу.

Розглянемо особливості використання інформаційних систем в обліку виробітку та відрядної оплати праці робітників, які працюють індивідуально чи у складі бригад [36].

Модуль з обліку виробітку та оплати праці робітників-відрядників може передбачати функції (рис. 1.2), які забезпечують: введення інформації з клавіатури; перегляд даних; виконання розрахунків; ведення нормативно-довідкової інформації; друк машинограм; закриття розрахункового періоду та перенесення облікових даних на дискету.

Рис. 1.2 Схема діалогу модуля “Облік виробітку та оплати праці робітників-відрядників”

заробітний нарахування інформаційний законодавчий

Інформаційна база передбачає формування та використання такої нормативно-довідкової інформації, як: довідник особових рахунків; класифікатори професій; довідник цехів, відділів, бригад; довідник видів оплат, довідник норм часу та розцінок.

Первинними документами є: табель обліку робочого часу, наряди на відрядну роботу (типові та індивідуальні форми), список осіб, які працюють понад норму, відомість на виплату премій робітникам-відрядникам. На основі таких уведених документів по кожному робітнику-відряднику розраховуються суми та нормований час у цілому за місяць.

У результаті оброблення даних одержують таку вихідну інформацію:

бригадні наряди (кількість, норма часу, розцінки, сума, час нормований) використовуються для контролю та формування контрольних підсумків;

індивідуальні наряди (кількість, норма часу, розцінки, сума, час нормований) використовуються для формування даних про робітників-відрядників, які працюють індивідуально;

табель (час фактичний, коефіцієнт трудової участі, відсоток премії, час нормований, сума, сума премії) містить дані по кожному табельному номеру в розрізі основних видів оплат;

відомість нарахованої зарплати робітників-відрядникам (за табельними номерами та видами оплат) формує дані у файл нарахувань для програмного комплексу з обліку праці та її оплати;

відомість нарахованої заробітної плати робітником-відрядникам (за категоріями та професіями) нагромаджує дані для формування “Звіту про виконання норм виробітку робітників-відрядників”;

відомість нарахованої заробітної плати робітникам-відрядникам (за шифрами виробничих витрат) (шифри виробничих витрат, види оплат, час нормований, сума) формує дані для програмного комплексу з обліку праці та її оплати для складання зведених відомостей розподілу нарахованої заробітної плати за шифрами виробничих витрат.

У процесі комплексної автоматизації обліку праці та її оплати модуль “Облік виробітку та оплати праці робітників-відрядників”, установлений у цеху, відділку, бригаді, взаємодіє з модулем “Бухгалтерія”, де інформація з місць виникнення узагальнюється, контролюється та аналізується.

Завершенням обліку оплати праці є складання та подання до відповідних державних органів звітності про нарахування та утримання заробітної плати.

1.3 Законодавче та нормативно-правове регулюванняобліку розрахунків з оплати праці

В нашій державі нормативно правове регулювання розрахунків з оплати праці здійснюється низкою нормативно-правових актів та документів.

Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Цей закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Закон України “Про оплату праці”. У цьому законі вживається два терміни - “Оплата праці” і “Заробітна плата”. Заробітна плата - це винагорода обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконавчої роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства (ст. 1 Закону України “Про оплату праці”).

Законом України “Про оплату праці” передбачаються дві сфери рулювання заробітної плати: на державному і договірному рівнях.Державний рівень заробітної плати полягає у законодавчому регулюванні оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення мінімальної заробітної плати, а також інших державних норм і гарантій; встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ і організацій, що фінансують чи датуються з бюджету, регулювання фондів оплати праці працівників підприємств-монополістів, а також шляхом встановлення податків на доходи працівників.

Договірне регулювання оплати праці здійснюється на основі системи соціально-партнерських угод, які укладаються на державному (Генеральна угода), галузевому (галузева угода) регіональному (регіональна угода) і виробничому (колективний договір) рівнях згідно із Законом України “Про колективні договори і угоди”.

Наказ Міністерства фінансів України та Головного управління Державного казначейства України від 10 грудня 1999 року № 114 “Про затвердження Плану розрахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ.

Цей план рахунків розроблений на підставі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, призначений для відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій установ і організацій, основна діяльність яких ведеться за рахунок коштів державних або місцевих бюджетів (надалі - установи), та операцій з виконанням сільських, селищних і міських (міст районного підпорядкування) бюджетів.

Інструкція про використання Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. №291.

Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами. Цей закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичними або фізичними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Податковий Кодекс України, Розділ 4 “Податок на доходи фізичних осіб”. За ним платниками податку є:

- резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи;

- нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

Об'єктом оподаткування резидента є:

- загальний місячний оподаткований дохід;

- чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму оподатковуваного кредиту такого звітного року;

- доходи з джерелом їх походження в Україні, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті;

- іноземні доходи.

Об'єктом оподаткування нерезидента є:

- загальний місячний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України;

- загальний річний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України;

- доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткування при їх виплаті.

Загальний річний оподаткований дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

Доскладу загального місячного оподатковуваного доходу включаються:

- доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані платнику податку.

- Доходи від продажу об'єктів прав інтелектуальної власності; доходи у вигляді сум авторської винагороди;

- Сума пенсійних внесків межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону;

- Сума страхових сум або пенсійних виплат;

- Оподатковуваний дохід, не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів попередніх податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку;

- Дохід отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо.

- Дохід у вигляді неустойки, штрафів або пені, фактично одежних платником податку як відшкодування матеріальної або немайнової шкоди.

- Сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. №318, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.01. 2000 р. за №27/4248 (далі - П(С)БО “Витрати”), а також інші нормативно-правові акти.

Висновки до розділу 1

У результаті проведених досліджень з питань організації і обліку заробітної плати ми прийшли до таких висновків:

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Структурно заробітну плату можна розділити на такі види: основна заробітна плата; додаткова заробітна плата; інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Основними завданнями ведення обліку праці та її оплати є:

організація контролю за якістю та кількістю затраченої праці;

забезпечення своєчасного і правильного віднесення сум нарахованої заробітної плати і відрахувань до пенсійного фонду на собівартість продукції, виконаних робіт, послуг, а також на інші витрати;

забезпечення здійснення у встановлені строки всіх розрахунків з працівниками і службовцями по заробітній платі та інших виплатах.

Оплата праці повинна виконувати наступні функції: відновлюючу, стимулюючу та соціальну.

Основними вимірниками витрат праці є кількість виготовленої продукції (наданих послуг) відповідної якості або робочий час, тобто кількість днів, годин, протягом яких працівник зайнятий на підприємстві. Такому поділу вимірників витрат праці відповідають дві форми оплати праці, що базуються на тарифній системі - відрядна і почасова і включають ряд систем для різних організаційно-технічних умов виробництва.

Особливостями використання інформаційних системв обліку заробітної плати є складність визначення загальної суми нарахованої заробітної плати, об'єктів нарахування внесків та утримань з пенсійним фондом, неоднозначність трактування змін у чинному законодавстві.

Використання інформаційних систем в обліку праці та заробітної плати має дуже важливе значення та здійснюється за 2 напрямками:

автоматизація типових виплат, відповідних нарахувань та утримань;

автоматизація відрядної заробітної плати з урахуванням умов праці та додаткових виплат і утримань, з відповідними нарахуваннями та утриманнями.

Нормативно правове регулювання розрахунків з оплати праці здійснюється низкою нормативно-правових актів та документів. Для забезпечення соціальних гарантій законодавство встановлює мінімальний розмір заробітної плати, який призначається за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитись оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт). Мінімальний розмір оплати праці виконує три основні функції:

є державною гарантією мінімального розміру оплати праці;

виконує роль нормативу при обчисленні адміністративних штрафів, податків, зборів і інших платежів, здійснюваного відповідно до законодавства України;

служить критерієм для визначення розміру виплат і компенсацій, що виплачуються відповідно до законодавства по соціальному захисту населення.



РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА ОБЛІКУ, АНАЛІЗУ і АУДИТУ РОЗРАХУНКІВ ІЗ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ В СЕРЕДОВИЩІ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

2.1 Організація і методика обліку нарахувань та утримань із заробітної плати з використанням інформаційних систем

На кожному підприємстві виникає необхідність оцінити і оплатити працю, включивши згодом витрати на оплату праці до вартості продукції. При цьому документування господарських операцій має забезпечити одержання своєчасної об'єктивної інформації про чисельність працівників, використання робочого часу, виробіток продукції і розрахунки щодо оплати праці.

Дослідження обраної теми ”Інформаційні системи обліку, аналізу і аудиту заробітної плати“ проведено на прикладі фінансово-господарської діяльності ТОВ “Карпатнафтохім”, де існують всі можливості вивчення вищевказаних показників.

ТОВ “Карпатнафтохім” є одним з найбільших нафтохімічних підприємств не тільки на Прикарпатті, а й в Україні. У 2004 році ЗАТ „Лукор” та компанія „LUKOIL Chemical” виступили засновником Товариства з обмеженою відповідальністю Карпатнафтохім”. У статутному фонді ТОВ Карпатнафтохім”, який становить 1581 млн. грн., частка капіталу ЗАТ „Лукор” складає 24%, а компанії „LUKOIL Chemical” - 76%. Це по суті новий шлях діяльності нафтохімічного підприємства. що повинен привести до інтеграції в європейську та світову економіку.

Основним предметом діяльності ТОВ є:

1. Закупівля, постачання, транспортування, переробка нафтової сировини до готової нафтохімічної продукції для нафтопереробних та нафтохімічних підприємств як в Україні, так і за її межами.

2. Виробництво нафтохімічної продукції.

3. Реалізація нафтохімічної продукції в Україні та за її межами.

4. Формування фондів та залучення інвестицій для придбання контрольних пакетів акцій нафтохімічних підприємств.

5. Оптова і дрібнооптова торгівля нафтопродуктами і паливно - мастильними матеріалами, в тому числі: бензином, дизельним паливом, мазутом, технічним маслом.

До складу ТОВ „Карпатнафтохім” входять виробництва: вінілхлориду, полівінілхлориду, хлору та каустичної соди, залізничний цех та інші допоміжні структурні підрозділи. ТОВ „Карпатнафтохім” виготовляє хлор рідкий, каустичну соду, гіпохлорид натрію та полівінілхлорид. Крім того підприємство пипускає етилен, пропілен, бензол нафтовий.

Вінілхлорид є дуже цінною сировиною для виробництва пластмас. Технологічний процес по виробництву вінілхлориду є безперервним з одним технологічним потоком. Сировиною для одержання дихлоритану служить хлор, що виготовляється на власних потужностях, та етилен. Вінілхлорид переробляється у поліхлорвінілові смоли. З пластмас виготовляються різноманітні вироби як технічного, так і широкого вжитку, зокрема: труби і різноманітна арматура до них, вентиляційні системи і ємності для агресивних середовищ, декоративні панелі та канцтовари, хоча сьогодні виробництво вінілхлориду знаходиться на консервації. Виробництво полівінілхлориду є на сьогодні єдиним, котре працює майже на повну потужність, завдяки новітнім установкам та сучасному обладнанню, які введені в експлуатацію в 2009 році.

Основною метою Товариства є одержання прибутку від проведення господарської, комерційної та іншої діяльності. Значна увага на підприємстві приділяється формуванню обліку та звітності. Облік руху особового складу підприємства здійснюється у відділі кадрів. При цьому обліку підлягають всі працівники незалежно від виконуваної роботи і обійманої посади.

Оформлення працівника на ТОВ “Карпатнафтохім” здійснюється на основі наказу про прийняття на роботу на нього у відділі кадрів відкривають особову картку , до якої заносять відомості про працівника, водночас роблять позначку про прийняття на роботу в трудовій книжці і присвоюють їм табельний номер.

Поряд з обліком особового складу на підприємстві має бути організовано облік використання робочого часу.

Для обліку використання робочого часу застосовується табель, який ведеться уповноваженою особою.

Табельний облік застосовується з метою аналізу і контролю за використанням робочого часу і станом трудової дисципліни. Дані табельного обліку використовуються також для визначення заробітку працівників, які перебувають на погодинній оплаті праці, та окремих виплат іншим працівникам.

Табель являє собою іменний список усіх працівників відділу, служби та іншого структурного підрозділу підприємства з позначками проти кожного прізвища про використання робочого часу і ведеться окремо по категоріях, а в межах категорії працюючих - у порядку табельних номерів або в алфавітному порядку.

Табель містить відомості про відпрацьований час, години понаднормової роботи, запізнення і неявки, причини яких зашифровуються умовними позначками. Значно спрощується табельний облік при реєстрації тільки відхилень від нормальної тривалості робочого дня (через хвороби, відрядження, прогули, простої, години понаднормової роботи тощо). При цьому підставою для позначок у табелі про час, невідпрацьований з поважних причин, є листок тимчасової непрацездатності, накази про надання відпусток, посвідчення про відрядження та інші документи.

Включення до табеля і виключення з нього працівників здійснюється на підставі первинних документів щодо обліку кадрів.

Оформлений належним чином табель засвідчується підписами відповідальних осіб (начальником структурного підрозділу, табельником) і в установлений термін подається до бухгалтерії підприємства для нарахування заробітної плати.

Нарахування заробітної плати на ТОВ “Карпатнафтохім” здійснюється на підставі відповідних первинних та групових документів.

Для нарахування основної заробітної плати працівникам з погодинною оплатою праці необхідно мати відомості про посадові оклади (на основі штатного розкладу); про присвоєні розряди (на основі наказів директора підприємства), а також дані табельного обліку відпрацьованого ними часу за відповідний період (місяць).

Нарахування основної заробітної плати робітникам, яким встановлена відрядна оплата праці, необхідно мати обсяг їх виробітку за відповідними розцінками.

Облік праці і основної заробітної плати працівників на даному підприємстві здійснюються на основі різних спеціальних документів, що застосовують при індивідуальному виробництві.

Основним первинним документом у індивідуальних виробництвах з обліку праці, виробітку і основної заробітної плати робітника відрядника є наряд.

Кожен з первинних документів повинен містити такі реквізити: прізвище виконавців роботи та їх табельні номери; місце роботи (цех, відділ) період роботи (розрахунковий); найменування роботи, кількість і якість виконаної роботи;розцінка за одиницю виробітку.

Для нарахування заробітної плати, яка належить кожному працівникові, розраховують заробіток за місяць і від цієї суми здійснюють необхідні відрахування. Розрахунок здійснюють у розрахунково-платіжній відомості. У лівій частині розрахунково-платіжної відомості записують суми всіх видів нарахованої заробітної плати за її видами (відрядно, погодинно, премії та інші нарахування), а в правій - утримання за їх видами і суми до видачі.

Відомість складається із чотирьох частин. У першій частині вказується прізвище, ім'я, по-батькові кожного працівника і його посада, у другій - суми всіх видів нарахованої заробітної плати за її видами, в третій - утримання за її видами, у четвертій - суми, які належать до виплати.

Розрахунково-платіжні відомості складають щомісячно по кожному цеху, допоміжних і підсобних службах, відділах, з групуванням прізвищ працюючих у розрізі категорій.

Групування заробітної плати у відомостях по цехах та інших структурних підрозділах за категоріями працівників і видами заробітної плати сприяє оперативному складанню звітності по праці і заробітній платі, контролю за її використанням та напрямками витрат.

Методика нарахування заробітної плати на ТОВ “Карпатнафтохім”.

Потрібно при повному робочому місяці проставити поданий йому оклад згідно з наказом по підприємству відповідно до посади, а при неповному робочому місяці - оклад розділити на кількість робочих днів у даному робочому місяці й отриману денну заробітну плату помножити на кількість відпрацьованих (згідно з табелем) робочих днів.

Заробітну плату робітникам за тарифом розраховують множенням годинної тарифної ставки на кількість годин зміни.

Розподіл заробітної плати при бригадній відрядній системі оплати праці здійснюється пропорційно коефіцієнто-годинам. Спочатку визначають заробіток (за тарифом) множенням тарифних ставок відповідного розряду на кількість годин, відпрацьованих кожним робітником бригади. Потім визначають коефіцієнт приробітку діленням відрядного місячного заробітку всієї бригади на загальний заробіток за тарифом. Для визначення відрядного заробітку кожного члена бригади необхідно заробіток за тарифом кожного члена бригади помножити на коефіцієнт приробітку.

Понаднормову роботу при відрядній оплаті праці оплачують на 50% більше за перші дві години і в подвійному розмірі - за подальші години тарифної ставки розряду даного робітника.

Доплата за роботу у нічні години робітникам становить не менше 20% тарифної ставки за кожну годину роботи у нічний час.

Робота у святкові і неробочі дні на ТОВ “Карпатнафтохім” оплачується у подвійному розмірі:

- відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;

- працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - в розмірі подвійної погодинної або денної ставки;

- працівникам, які отримують місячний оклад, - у розмірі одинарної погодинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у святковий і неробочий день здійснювалася в межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної погодинної або денної ставки понад оклад, якщо робота здійснювалася понад місячну норму.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати (у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або вагітністю й пологами, виконанням працівниками державних і громадських обов'язків у робочий час, службовим відрядженням, вимушеним прогулом, направленням працівників на обстеження до медичних закладів та в інших випадках), здійснюються шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках передбачених законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням суми заробітної плати за фактично відпрацьовані робочі (календарні) дні на число робочих днів, а у випадках, передбачених законодавством, на число календарних днів за цей період.

...