Облік, аналіз та контроль формування і використання коштів спеціального фонду бюджетної установи
Кошти спеціального фонду бюджетної установи як об’єкт бухгалтерського обліку, контролю та фінансової звітності. Система реформування бюджетної сфери та адаптація обліку та контролю за бюджетними коштами до міжнародних стандартів та кращих практик.
| Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
| Вид | магистерская работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.08.2017 |
| Размер файла | 428,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Економічний факультет
Кафедра обліку та аудиту
Випускна кваліфікаційна робота магістра
Облік, аналіз та контроль формування і використання коштів спеціального фонду бюджетної установи
Студентки 2 курсу магістратури
денної форми навчання
Байдіної Ольги Віталіївни
Науковий керівник:
кандидат економічних наук, доцент
Фещенко Євгенія Аркадіївна
Київ - 2015 р.
Зміст
бухгалтерський облік бюджетний установа
Вступ
Розділ 1. Кошти спеціального фонду бюджетної установи як об'єкт бухгалтерського обліку, контролю та фінансової звітності
1.1 Економічна сутність, зміст та призначення коштів спеціального фонду бюджетної установи
1.2 Порядок формування та використання коштів спеціального фонду бюджетної установи
1.3 Законодавчо-нормативне забезпечення бухгалтерського обліку та звітності коштів спеціального фонду бюджетної установи
Розділ 2. Методика та організація бухгалтерського обліку і фінансової звітності коштів спеціального фонду бюджетної установи
2.1 Методика бухгалтерського обліку коштів спеціального фонду бюджетної установи та порядок відображення у фінансовій звітності
2.2 Організація бухгалтерського обліку коштів спеціального фонду бюджетної установи
2.3 Удосконалення обліку і звітності коштів спеціального фонду бюджетних установ
Розділ 3. Економічний аналіз формування і використання коштів спеціального фонду бюджетної установи
3.1 Методи та організація економічного аналізу формування та використання коштів спеціального фонду бюджетної установи
3.2 Аналіз показників ефективності формування та використання коштів спеціального фонду бюджетної установи
3.3 Шляхи використання результатів аналізу в діяльності бюджетної установи
Розділ 4. Організація контролю за формуванням і використанням коштів спеціального фонду бюджетної установи
4.1 Особливості контролю формування і використання коштів спеціального фонду у бюджетній установі
4.2 Методика контролю за формуванням та використанням коштів спеціального фонду бюджетної установи
4.3 Шляхи вдосконалення методики та організації контролю коштів спеціального фонду у бюджетній установі
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Актуальність теми зумовлена тим, що формування, а також раціональне та ефективне використання коштів спеціального фонду бюджету, завжди були актуальними для всіх установ та організацій бюджетної сфери.
Система реформування бюджетної сфери та адаптація обліку та контролю за бюджетними коштами до міжнародних стандартів та кращих Європейських практик передбачає необхідність пошуку і формування варіантів ведення обліку в бюджетних установах, що відповідали б новим соціально-економічним відносинам і процесу реформування бухгалтерського обліку.
Теоретичні та практичні аспекти організації фінансового обліку коштів спеціального фонду досліджено в роботах таких вітчизняних вчених: Вівчаренко Л., Дрозд І.К., Мельник Т.Г., Свірко С.В., Швець В.Г., Юрченко О.Б. та ін.
Проблемам аналізу коштів спеціального фонду бюджетних установ присвячено праці вчених-економістів: Головко В.І., Ковтун Н.В., Мних Є.В., Назарова К.О., Яришко О.В. та ін.
Ефективність контролю за коштами спеціального фонду досліджували Даценко Г.В., Вітвицька Н.С., Єдинак Т.С., І.Ю. Чумакова, Фещенко Є.А. та ін.
Однак у зв'язку з реформуванням бюджетного сектору, оновленням законодавчої бази, створенням нових контролюючих органів та їх порядку взаємодії, орієнтацією на Європейські стандарти наукові праці з даної теми втратили актуальність та практичну цінність.
Метою дослідження є узагальнення особливостей організації ведення обліку, аналізу та контролю спеціального фонду бюджетної установи та розробка пропозицій щодо їх удосконалення в умовах реформування бюджетного сектору. Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні завдання:
визначити економічну сутність, зміст та призначення коштів спеціального фонду бюджетної установи;
встановити порядок формування та використання коштів спеціального фонду бюджетної установи;
порівняти особливості законодавчо-нормативного забезпечення бухгалтерського обліку та звітності коштів спеціального фонду бюджетної установи;
дослідити методику бухгалтерського обліку коштів спеціального фонду бюджетної установи та порядок відображення у фінансовій звітності;
виявити особливості організації бухгалтерського обліку коштів спеціального фонду бюджетної установи;
запропонувати можливі способи удосконалення обліку і звітності коштів спеціального фонду бюджетних установ;
визначити методику та організацію економічного аналізу формування та використання коштів спеціального фонду бюджетної установи;
здійснити економічний аналіз показників ефективності формування та використання коштів спеціального фонду бюджетної установи;
запропонувати шляхи використання результатів аналізу в діяльності бюджетної установи;
з'ясувати особливості контролю формування і використання коштів спеціального фонду у бюджетній установі;
розкрити методику контролю за формуванням та використанням коштів спеціального фонду бюджетної установи;
рекомендувати шляхи вдосконалення методики та організації контролю коштів спеціального фонду у бюджетній установі.
Об'єктом дослідження є сукупність господарських операцій з формування та використання коштів спеціального фонду бюджетної установи.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні та організаційно-правові засади організації бухгалтерського обліку, фінансової звітності, економічного аналізу та контролю формування і використання коштів спеціального фонду бюджетної установи.
У випускній кваліфікаційній роботі використано методи теоретико-емпіричного дослідження, які включають в себе аналіз і синтез, історико-логічну аргументацію, порівняння та узагальнення, методи горизонтального, вертикального та факторного економічного аналізу, а також специфічні методи бухгалтерського обліку, такі як документування, інвентаризація, оцінка, калькулювання, рахунки, подвійний запис, бухгалтерський баланс, бухгалтерська звітність.
Інформаційна база дослідження представлена законодавчими, нормативними актами, інструкціями, збірниками наукових праць, підручниками, стандартами бухгалтерського обліку, інформацією друкованих та електронних періодичних видань, статистичними матеріалами Держкомстату України, Міністерства фінансів України, Рахункової палати України, Державної фінансової інспекції України, а також фінансовою звітністю Локачинської РДА у частині формування та використання коштів спеціального фонду.
Робота складається з вступу, чотирьох розділів, висновку, списку використаних джерел та додатків.
У вступі обґрунтовано актуальність дослідження обліку, аналізу та контролю формування і використання коштів спеціального фонду бюджетної установи, місце теми у сучасних дослідженнях, вказано рівень наукової розробки цієї теми та перелік вчених-економістів, що здійснили значний внесок у теоретичне та практичне вивчення спеціального фонду, сформульовано мету, завдання, предмет і об'єкт, інформаційну базу дослідження, зазначено структуру і обсяг роботи.
У першому розділі розглянуто підходи до визначення сутності поняття «спеціальний фонд» як економічної категорії, встановлено методику планування, шляхи надходження та напрямки використання коштів спеціального фонду бюджетної установи. З'ясовано роль та значення спеціального фонду для бюджетної установи у історичному розрізі. Здійснено аналіз нормативно-правової бази з питань регулювання коштів спеціального фонду.
У другому розділі розкрито методику обліку коштів спеціального фонду за групами надходжень та видатків. Розглянуто організацію бухгалтерського обліку, документування, електронний документообіг та подання фінансової звітності стосовно коштів спеціального фонду. Здійснено порівняльний аналіз інформаційного забезпечення та комп'ютерних програм з обліку та контролю коштів спеціального фонду. Запропоновано удосконалення обліку коштів спеціального фонд за рахунок автоматизації та комп'ютеризації обліку та звітності.
У третьому розділі висвітлено методику та організацію економічного аналізу у бюджетній установі. Проведено економічний аналіз показників планування, формування та використання коштів спеціального фонду. На основі аналізу анапропоновано шляхи додаткових надходжень спеціального фонду, оптимізації видатків та надано рекомендації щодо плануваня кошторису бюджетної установи.
У четвертому розділі досліджено форми та методи контролю за коштами спеціального фонду бюджетної установи, приведено міжнародний досвід регулювання бюджетних відносин на рівні організації. Розглянуто систему органів фінансового контролю у вітчизняній та зарубіжній практиці. З'ясовано роль зовнішнього та внутрішнього контролю. Запропоновано шляхи удосконалення методики та використання нових форм та принципів контролю коштів спеціального фонду у бюджетній установі.
У висновках підведено підсумок дослідження, сформульовано та обґрунтовано висновки і пропозиції щодо удосконалення напрямів обліку, аналізу та контролю коштів спеціального фонду бюджетної організації.
Апробація результатів випускної кваліфікаційної роботи магістра була здійснена у виступах та публікаціх тез та статті у VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми і перспективи розвитку обліку, аналізу і контролю в умовах глобалізації економіки», Міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції «Розвиток бухгалтерського обліку, контролю та аналізу в умовах інституціональних змін глобальної економіки», які проходили в Луцькому національному технічному університеті, VI Всеукраїнській заочній науковій конференції «Актуальні питання ссучасної економіки», яка проводилась Уманським національним університетом садівництва.
Розділ 1. Кошти спеціального фонду бюджетної установи як об'єкт бухгалтерського обліку, контролю та фінансової звітності
1.1 Економічна сутність, зміст та призначення коштів спеціального фонду бюджетної установи
Спеціальний фонд або так звані довгий час «позабюджетні кошти» як особлива фінансова категорія завжди привертала увагу своєю специфікою і важливістю. При чому сьогодні, коли тривалість і глибина соціально-економічної кризи в Україні вимагає вирішення проблеми покриття дефіциту бюджету, його роль безсумнівно зростає.
Основні підходи до формування спеціального фонду були закладені ще в 1862 році шляхом проведення Бюджетно-фінансової реформи, основні напрямки якої визначені «Правилами про складання, розгляд, затвердження і використання розпису і фінансових кошторисів міністерств і Головних управлінь», відповідно до яких змінювалась в цілому схема бюджетного процесу. Зокрема, уже тоді в частині управління доходною і видатковою частинами бюджету було передбачено включення до Державного розпису усіх доходів і видатків, чітке розмежування на графіки і на статті, а також виключно цільове використання відповідно до затверджених кошторисів, без визначення джерел доходів, призначених для їх покриття [96, с. 132].
У 1865 році відбувається передача справ та капіталів губернаторським земствам, які надалі і забезпечують фінансове забезпечення вищих установ. При цьому передача капіталів здійснювалась в розрізі кваліфікаційних розрядів останніх. Так до розряду були віднесені спеціальні кошти закладів, які велися так, що видатки за спеціальними коштами не повинні були перевищувати суми грошових коштів, що знаходились в казначействі установи для покриття вищезгаданих доходів, всі рахунки видатків мали вестися проти рахунків доходів для запобігання виникнення можливості перевитрат спеціальних коштів [77, с. 19].
Із прийняттям Закону України від 05.12.1990 № 512-ХІІ «Про бюджетну систему України» ради усіх рівнів отримали право утворювати та використовувати позабюджетні фонди, затверджувати їх статути (положення), а статтею 18 Закону передбачалась можливість їх утворення за рахунок надходжень від необов'язкових платежів, добровільних внесків фізичних і юридичних осіб, а також інших не бюджетних джерел. Основні джерела формування таких коштів були дозволені згідно рішень Президента України та Уряду, це надходження від застосування штрафних санкцій, відрахування від додатково нарахованих платежів до бюджету, відрахування від плати за надання послуг державними установами, пов'язаними з реєстрацією, сертифікацією та видачею суб'єктам підприємницької діяльності спеціальних дозволів (ліцензій), відрахування від митних, консульських, аеропортових, аеронавігаційних зборів, благодійні внески тощо. І хоча в подальшому розміри відрахувань зменшувалися, проте залишалися значними [82, 114].
Під час формування державного та місцевих бюджетів ресурси таких фондів та позабюджетні кошти бюджетних установ не враховувалися, у зв'язку з чим бюджет не відображав реального розміру державних фінансових ресурсів, а також ресурсів бюджетних установ. Разом з тим, облік та включення позабюджетних коштів до складу державного бюджету створили б умови для забезпечення прозорості бюджету та реальної оцінки обсягу усіх джерел надходжень коштів, за рахунок яких утримуються бюджетні установи і організації.
У квітні 1998 року Рахункова палата, після ретельного вивчення діяльності позабюджетних фондів і використання позабюджетних коштів міністерствами, відомствами, бюджетними установами, інформувала Президента України, Верховну Раду України та Кабінет Міністрів України про результати цих перевірок та внесла низку пропозицій щодо покращення бюджетної ситуації, у тому числі стосовно необхідності включення позабюджетних коштів установ до бюджету у вигляді спеціального фонду. Пропозиція була врахована і вперше у практиці бюджетного процесу України Законом України «Про Державний бюджет України на 2000 рік» утворено спеціальний фонд державного бюджету [56, с.185]. Це було необхідною умовою забезпечення прозорості бюджету, визначеною Бюджетною резолюцією Верховної Ради України. Внаслідок цього доходи і видатки всіх рівнів збільшилися на 2,1 млрд. грн.
Наказом Державного казначейства України від 22.01.2001 № 3 затверджено "Порядок касового виконання державного бюджету", який регламентував організаційні взаємовідносини між органами Державного казначейства, розпорядниками, одержувачами бюджетних коштів, а також розподіл прав, обовґязків та відповідальності між ними в процесі виконання державного бюджету за видатками загального і спеціального фондів. Із запровадженням внутрішньої платіжної системи наказом Держказначейства від 10.08.2001 № 140 затверджено "Порядок виконання державного бюджету за видатками за умови функціонування внутрішньої платіжної системи", дія якого поширилася на ті органи казначейства, де була запроваджена вказана система. Ці два документи діяли паралельно до червня 2004 року. З урахуванням вимог Бюджетного кодексу України, інших нормативно-правових актів, Держказначейство наказом від 25.05.2004 № 89 затвердило Порядок обслуговування державного бюджету за видатками, окремі розділи якого (3, 4, 6 та 7) набрали чинності з 01.01.2005. Державним казначейством видана також низка інших нормативних актів, якими врегульовані питання щодо виконання державного бюджету, обліку і звітності (у тому числі і в частині спеціального фонду) як в органах Держказначейства, так і у розпорядників та одержувачів бюджетних коштів [96, с. 133].
Статтею 48 Бюджетного кодексу України, прийнятого 08.07.2010, визначено казначейську форму обслуговування державного бюджету України, яка передбачає, що операції з коштами державного бюджету здійснюються лише органами Державного казначейства України [2]. Незважаючи на це, з прийняттям Закону України від 01.07.2014 "Про вищу освіту" [6], вищим закладам освіти надано право відкривати в установах банків рахунки у національній та іноземній валюті. Така неузгодженість діючого законодавства призвела до здійснення операцій з бюджетними коштами цільового призначення поза контролем Державного казначейства України.
Бюджетна система зазнала значних змін. Спочатку усе діяло автономно та в хаотичному порядку, але, поступово удосконалюючи механізм регулювання коштів бюджету, а відповідно і коштів спеціального фонду бюджетних установ, був розроблений дієвий механізм та ефективна методика регулювання бюджетних та міжбюджетних відносин.
Наприклад, Бюджетним кодексом України (ч. 9 статті 13, абз. 4 ч. 2 статті 78) заборонялося державними ВНЗ відкривати рахунки в комерційних банках і самостійно використовувати «власні надходження» (наприклад, фінансувати наукову діяльність за рахунок коштів, зароблених з контрактного навчання).
Проте Законом «Про вищу освіту» (абз. 2 ч. 2 статті 70) ця норма дозволялась. Таке протиріччя негативно відображалось на діяльності вищих навчальних закладів, які втрачали можливість отримання додаткового доходу у вигляді банківських відсотків. І лише у березні 2015 р. з прийняттям поправок до Бюджетного кодексу дана суперечність у законодавстві приведена у відповідність.
Комерційні та державні вищі навчальні заклади, розміщуючи вільні кошти на депозитних рахунках, повинні обирати для цього фінансово стабільні банки та не відкривати депозити на тривалі проміжки часу. Необхідно також розширити самостійність використання власних надходжень і інших бюджетних установ та дозволити їм відкривати депозитні рахунки для отримання додаткового доходу.
Незважаючи на наявність ряду недоліків і порушень у формуванні спеціального фонду, основна мета його запровадження досягнута. Наявні ресурси бюджетної сфери легалізовані, обліковуються та враховуються у відповідних бюджетах.
Водночас через законодавчі прогалини та недоліки нормативної бази, порушення у плануванні, обліку і звітності, недосконалість контролю, значні фінансові ресурси держави все ще залишаються поза державним контролем.
Сьогодні спеціальний фонд - це кошти, що надходять з конкретною метою і використовуються на відповідні видатки за рахунок цих надходжень. Під поняттям «фонд» розуміють кошти, акумульовані на спеціальному рахунку і призначені на конкретні цілі [64, с. 28].
Під доходами спеціального фонду розуміють власні надходження бюджетних установ, які виконують доповнювальну функцію по відношенню до бюджетних асигнувань і забезпечують виконання основних завдань бюджетних установ в частині не покритій доходами загального фонду. Вони відіграють роль додаткового фінансового забезпечення на виконання загальнодержавних, соціальних та інших функцій, покладених на бюджетні установи. Видатки спеціального фонду - державні платежі, що не підлягають поверненню, тобто такі платежі, які не створюють і не компенсують фінансові вимоги [101, с. 90].
Вивчення питання економічної сутності доходів і видатків спеціального фонду неможливе без урахування міжнародного досвіду. До спеціальних фондів у світовій практиці належать різноманітні автономні і приєднані бюджети, позабюджетні фонди, спеціальні кошториси і рахунки, які виконують, у першу чергу, економічну та соціальну функції. За рахунок коштів таких фондів держава надає соціальні послуги населенню, субсидії та кредити підприємствам, регулює національну економіку тощо. У фінансових системах більшості країн світу спеціальні фонди займають вагоме місце. Обсяг акумульованих у них коштів є досить значним. У Японії зі спеціальних фондів фінансується більше половини державних видатків, у Великобританії - понад третина, а у Франції спеціальні фонди називають соціальним бюджетом, який за розміром наближаються до державного бюджету [72, с.58-59].
1.2 Порядок формування та використання коштів спеціального фонду бюджетної установи
Розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди та їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом та законом про Державний бюджет України.
Початковим етапом формування спеціального фонду бюджетної установи є складання кошторису, яке починається з планування.
Планування спеціального фонду кошторису бюджетної установи є досить складним процесом, воно здійснюється в одному і тому ж кошторисі, що й загального фонду, а їх облік ведеться за єдиним планом рахунків і на одному й тому ж балансі. Порядок планування доходів та видатків спеціального фонду відповідно до законодавства містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій [89, с. 19].
При складанні проектів кошторису зазначаються планові обсяги, які передбачається спрямувати на покриття видатків установи із спеціальних фондів проектів відповідних бюджетів, включаючи планові обсяги запозичень, що надійдуть до спеціального фонду кошторису. У процесі складання та затвердження проектів кошторисів залишки коштів за спеціальним фондом кошторисів не плануються, проте проект кошторису передбачає зведення показників за всіма джерелами надходження коштів до цього фонду та відповідними напрямами їх використання [106, с. 62].
Операції з коштами спеціального фонду оформлюються тими ж первинними документами, що й за загальним фондом, відносно їх видатків діє та ж сама класифікація видатків за кодами економічної класифікації. Планування доходів спеціального фонду здійснюється за допомогою таких методів: прямого розрахунку, нормативного, аналітичного, екстраполяції. Основою кожного з цих методів є економічний аналіз, завдяки якому визначається рівень виконання бюджетних показників за минулі періоди та чинники, що впливали на них. Розрахункові показники щодо доходів планового періоду мають формуватися на підставі аналізу фактичного виконання дохідної частини кошторису стосовно доходів спеціального фонду за останній звітний період, з урахуванням очікуваного виконання за період, що передує плановому. За основу цих розрахунків беруться такі показники, як обсяг надання тих чи інших платних послуг, а також інші розрахункові показники (площа приміщень і вартість обладнання та іншого майна, що здаються в оренду, кількість місць у гуртожитках, кількість відвідувань музеїв, виставок тощо) та розмір плати в розрахунку на одиницю показника, який повинен встановлюватися відповідно до законодавства. На підставі зазначених показників визначається сума доходів на наступний рік за кожним джерелом їх надходження з урахуванням конкретних умов роботи установи. Під час планування враховують те, що доходи бюджетних установ не є однорідними, зокрема, доходи спеціального фонду [69, с. 33-35].
Вивчення формування власних надходжень починається з аналізу джерел їх утворення. Це зумовлено тим, що формування спеціального фонду в бюджетних установах здійснюється в межах дозволених видів діяльності, які визначаються відповідними рішеннями уряду. Тому вивчення джерел їх утворення пов'язане з перевіркою правильності одержання доходів (надходжень). З цією метою поіменовані у звіті джерела надходжень звіряються із затвердженим їх переліком. При цьому потрібно мати на увазі, що кошти, отримані установою з порушенням встановленого порядку, ліквідуються і не аналізуються [111, с. 284].
Спеціальний фонд бюджетної установи складається з власних надходжень (спеціальні кошти, кошти на виконання окремих доручень, інші власні надходження), субвенцій, одержаних з бюджетів іншого рівня, та інших доходів спеціального фонду (рис. 1).
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 1. Складові частини спеціального фонду бюджетної установи. Джерело: розроблено автором на основі [2]
Спеціальні кошти -- це доходи бюджетних установ і організацій, які вони отримують від надання платних послуг, виконання робіт, реалізації продукції або іншої діяльності, що провадиться на підставі відповідних нормативно-правових актів, і використовують за цільовим призначенням згідно з кошторисам доходів і видатків установи.
Суми на виконання окремих доручень (суми за дорученнями) -- це кошти, які бюджетні установи отримують від фізичних і юридичних осіб та благодійних фондів для виконання окремих доручень або використання за цільовим призначенням, визначеним особою, що надає такі кошти.
Інші власні надходження -- це надходження, не включені до складу спеціальних коштів або сум за дорученнями [2].
Субвенції, одержані з інших бюджетів, -- це кошти, виділені з бюджету іншого рівня органам державної влади, що утримуються за рахунок державного бюджету, для виконання делегованих законами України повноважень органів місцевого самоврядування, або інших, визначених законодавством, функцій.
Інші доходи -- це інші кошти спеціального фонду бюджету, включені до кошторису установи, крім інших власних надходжень [97, с. 63].
Крім коштів спеціального фонду, окремим бюджетним установам можуть надходити кошти, що їм не належать і які необхідно перерахувати за призначенням при настанні відповідних умов. Це так звані депозитні суми. Вони не належать до коштів спеціального фонду і в кошторисі не плануються.
Згідно зі ст.13 Бюджетного кодексу України власні надходження бюджетних установ поділяються на такі групи [2]:
перша група - надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством;
друга група - інші джерела власних надходжень бюджетних установ.
У складі першої групи виділяються такі підгрупи:
підгрупа 1 - плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю;
підгрупа 2 - надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності;
підгрупа 3 - плата за оренду майна бюджетних установ;
підгрупа 4 - надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна).
У складі другої групи виділяються такі підгрупи:
підгрупа 1 - благодійні внески, гранти та дарунки;
підгрупа 2 - кошти, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів, у тому числі заходів з відчуження для суспільних потреб земельних ділянок та розміщених на них інших об'єктів нерухомого майна, що перебувають у приватній власності фізичних або юридичних осіб;
підгрупа 3 - кошти, що отримують вищі та професійно-технічні навчальні заклади від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право.
Видатки спеціального фонду на наступний рік плануються з урахуванням результатів виконання кошторису бюджетної установи за попередні періоди, а також коефіцієнтів зростання. Це дає змогу обґрунтувати доцільність збільшення (зменшення) видатків спеціального фонду і правильно спланувати їх на майбутнє [2].
Розпорядниками коштів спеціального фонду є керівники бюджетних установ, яким надано право розпоряджатися бюджетними асигнуваннями.
Власні надходження бюджетних установ використовуються на:
покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю (за рахунок надходжень підгрупи 1 першої групи);
організацію додаткової (господарської) діяльності бюджетних установ (за рахунок надходжень підгрупи 2 першої групи);
утримання, облаштування, ремонт та придбання майна бюджетних установ (за рахунок надходжень підгрупи 3 першої групи);
ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів та матеріальних цінностей, покриття витрат, пов'язаних з організацією збирання і транспортування відходів і брухту на приймальні пункти (за рахунок надходжень підгрупи 4 першої групи);
господарські потреби бюджетних установ, включаючи оплату комунальних послуг і енергоносіїв (за рахунок надходжень підгруп 2 і 4 першої групи);
організацію основної діяльності бюджетних установ (за рахунок надходжень підгруп 1 і 3 другої групи);
виконання відповідних цільових заходів (за рахунок надходжень підгрупи 2 другої групи).
Передача коштів між загальним та спеціальним фондами бюджету дозволяється тільки в межах бюджетних призначень шляхом внесення змін до кошторису [100, с. 38].
Платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету.
Створення позабюджетних фондів органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами не допускається [2].
Таким чином при плануванні та використанні коштів спеціального фонду необхідно додержуватися встановлених законодавством регламентів, у тому числі щодо напрямів використання власних надходжень бюджетних установ відповідно до закону про державний бюджет чи рішення про місцевий бюджет.
Тому у сучасних умовах господарювання для бюджетних установ важливим є формування та використання різноманітних надходжень власних коштів.
Вони виступають джерелом зростання їхніх фінансових можливостей, збільшення обсягу послуг, підвищення якості обслуговування виробництва і населення, а також дієвості матеріального стимулювання працівників. Проте варто зазначити, що чинне законодавство, що регламентує діяльність бюджетної установи, включно із сферою управління доходами і видатками спеціального фонду, залишається декларативним і практично не застосовується. Це спричинено тим, що сьогодні стан бюджетного законодавства залишається в ненайкращому стані, бо знаходиться на стадії формування. Часто одне й те саме питання трактується по різному [52, с. 39].
Отже, розподіл коштів на загальний та спеціальний фонди, а також їх складові частини, визначається виключно законодавством України. Спеціальний фонд бюджетної установи складається з власних надходжень (спеціальні кошти, кошти на виконання окремих доручень, інші власні надходження), субвенцій, одержаних з бюджетів іншого рівня, та інших доходів спеціального фонду.
Бюджетна установа планує надходження та видатки спеціального фонду. При цьому видатки спеціального фонду можуть бути здійснені лише за цільовим призначенням.
Згідно зі статею 119 Бюджетного кодексу України нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають [2]:
бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет);
напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі) або в порядку використання бюджетних коштів;
бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).
На нашу думку, необхідно внести зміни у бюджетне законодавство України, тому що практика формування доходної частини спеціального фонду не відповідає принципам єдності, обґрунтованості і справедливості, на яких ґрунтується бюджетна система України.
Зокрема, потрібно розширити напрямки видатків загального та спеціального фонду для того, щоб можна було в передбачених ситуаціях використовувати кошти одного фонду на покриття витрат іншого. На сьогодні це суперечить законам України. Але, на нашу думку, необхідно керуватись принципом ефективності. Спеціальний фонд державного бюджету, та й бюджетів установ і організацій, в останні роки затверджувався з дефіцитом, що суперечить вимогам пункту 7 статті 13 Бюджетного кодексу України, який передбачає, що платежі за рахунок спеціального фонду здійснюються в межах коштів, які надійшли до цього фонду на відповідну мету.
Також ми пропонуємо при плануванні спеціального фонду брати до уваги залишки коштів на спеціальних рахунках на кінець звітного року, якщо ці залишки не є видатками майбутніх періодів. Це дасть змогу більш об'єктивно оцінювати ситуацію та не буде завищувати витрати та занижувати доходи.
1.3 Законодавчо-нормативне забезпечення бухгалтерського обліку та звітності коштів спеціального фонду бюджетної установи
Порядок ведення бухгалтерського обліку бюджетних установ визначається Міністерством фінансів України відповідно до Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у бюджетному секторі. Прийняття НП(С)БОДС зумовлене виконанням Стратегії модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2007-2015 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2007 року № 34 [43], а також прийняттям нової редакції Бюджетного кодексу з 1 січня 2013 [2].
З 01.01.2015 р. набули чинності НП(С)БОДС, які стосуються питань обліку коштів спеціального фонду бюджетних установ [18]: НП(С)БОДС 101 «Подання фінансової звітності» [17], НП(С)БОДС 102 «Консолідована фінансова звітність», НП(С)БОДС 103 «Фінансова звітність за сегментами», НП(С)БОДС 105 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції», НП(С)БОДС 121 «Основні засоби», НП(С)БОДС 122 «Нематеріальні активи», НП(С)БОДС 123 «Запаси», НП(С)БОДС 124 «Доходи», НП(С)БОДС 125 «Зміни облікових оцінок та виправлення помилок», НП(С)БОДС 126 «Оренда», НП(С)БОДС 127 «Зменшення корисності активів», НП(С)БОДС 128 «Забезпечення, непередбачені зобов'язання та непередбачені активи», НП(С)БОДС 129 «Інвестиційна нерухомість», НП(С)БОДС 130 «Вплив змін валютних курсів», НП(С)БОДС 131 «Будівельні контракти», НП(С)БОДС 132 «Виплати працівникам», НП(С)БОДС 133 «Фінансові інвестиції», НП(С)БОДС 134 «Фінансові інструменти», НП(С)БОДС 135 «Витрати».
Основним нормативним документом, що регулює облік коштів спеціального фонду бюджетних установ, є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, що встановлює правові засади організації, ведення та складання звітності в Україні і його дія поширюється на бюджетні установи. Відповідно до Закону бюджетна установа самостійно визначає облікову політику на рік, де відображаються основні засади організації та ведення обліку [5].
Бюджетним кодексом України від 08.07.2010 № 2456-VI регламентовано загальні засади формування та використання бюджетних коштів, у тому числі спеціального фонду. Бюджетним кодексом України передбачено, що бюджет може складатися із загального та спеціального фондів і такий розподіл визначається законом про Державний бюджет України. З моменту прийняття Бюджетного кодексу (2001 р.) не було законодавчо визначено джерела формування спеціального фонду бюджетних установ. Джерела наповнення спеціального фонду та відповідні видатки у законах про державний бюджет визначалися безсистемно та без достатнього законодавчого врегулювання. Одні й ті ж джерела надходжень коштів відносилися у різні роки як до загального, так і до спеціального фондів. Новий Бюджетний кодекс України редакцією 2013 р. закріпив у ст. 13 складові частини надходжень та витрат спеціального фонду [2].
Враховуючи вимоги Бюджетного кодексу України, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2002 № 228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ». Особливістю цього Порядку в частині спеціального фонду є те, що розпорядникам надано право вносити зміни протягом року до спеціального фонду кошторису за власними надходженнями на підставі довідки про внесення змін до кошторису, яка затверджується керівником установи, без внесення відповідних змін до бюджетного розпису за спеціальним фондом бюджету. Копії цих довідок, завірених органами Держказначейства, подаються розпорядникам вищого рівня. Органи Державного казначейства ведуть облік таких змін, проводять видатки спецфонду за власними надходженнями на підставі кошторисів з урахуванням внесених до них змін керівниками бюджетних установ без внесення змін до бюджетного розпису. І навпаки: за іншими надходженнями спочатку вносяться відповідні зміни до бюджетного розпису і тільки потім складаються довідки про внесення змін до кошторису [42].
Закон України «Про оренду державного і комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-XII [9] регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та установ. Зокрема Закон встановлює, що доходи, отримані від надання послуг з оренди державного майна (рухомого та нерухомого) належать до власних надходжень бюджетних установ, тобто зараховуються до коштів спеціального фонду, відповідно витрати, пов'язані з орендою державного або комунального майна, є витратами спеціального фонду установи. Закон також визначає об'єкти оренди, строки, хто може бути орендарем та орендодавцем, їх права, відповідальність та обов'язки, порядок укладення договору оренди, порядок зміни умов договору, контроль за об'єктом оренди та ін. Типові договори оренди державного майна розробляє і затверджує Фонд державного майна України, типові договори оренди майна. Оцінка об'єкта оренди здійснюється за «Методикою оцінки об'єктів оренди», затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 р. № 629 [15].
Організація та методологія бухгалтерського обліку в бюджетних установах, у тому числі для обліку коштів спеціального фонду, регулюється також такими документами: інструкції та накази Державної казначейської служби України, Міністерства фінансів, наказами Міністерства статистики (Держкомстат) та іншими нормативними актами.
Склад рахунків і субрахунків, які застосовуються бюджетними установами, у тому числі для обліку коштів спеціального фонду, визначено Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 26.06.2013 № 611 [19]. У Додатку 1 до цього Плану рахунків наведено Порядок застосування цього плану рахунків, а у Додатку 2 - Типова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов'язаннями бюджетних установ. Усього Планом рахунків передбачено 9 класів балансових та 1 позабалансовий клас рахунків та субрахунки першого рівня. Бюджетні установи можуть вводити нові субрахунки (рахунки другого, третього порядків) із збереженням кодів (номерів) субрахунків цього Плану рахунків. На відмінну від Плану рахунків, що був прийнятий 10.12.1999 р. та застосовувався до цього, новий План рахунків містить клас 9. Адміністративні послуги. Для обліку доходів по спецкоштах Планом рахунків призначені пасивні рахунки 7 класу: 711 «Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги», 712 «Доходи за іншими джерелами власних надходжень установ», 713 «Доходи за іншими надходженнями спеціального фонду; 714 «Кошти батьків за надані послуги», 715 «Доходи направлені на покриття дефіциту загального фонду», 716 «Доходи за витратами майбутніх періодів», а для обліку витрат - активні рахунки 8 класу: 812 «Видатки за іншими джерелами власних надходжень»; 813 «Видатки за іншими надходженнями спеціального фонду», а також рахунок 432 «Результати виконання кошторису за спеціальним фондом» для узагальнення інформації стосовно коштів спеціального фонду бюджетної установи.
Бюджетні установи можуть отримувати благодійні внески та гуманітарну допомогу, при чому як у грошовій, так і у натуральній формах. Такі надходження у спеціальний фонд бюджетної установи регулює Порядок отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1222 від 04.08.2000 р. Благодійні внески вважаються коштами спеціального фонду бюджетної установи та зараховуються на рахунок «Суми за дорученнями» [38].
Окремі аспекти обліку коштів спеціального фонду регламентують такі накази Міністерства фінансів України: Положення з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, Положення з бухгалтерського обліку фінансових інвестицій бюджетних установ (затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 26.06.2013 № 611) [19], Положення з бухгалтерського обліку запасів бюджетних установ (затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 26.06.2013 № 611) [19], Порядок бухгалтерського обліку окремих активів та зобов'язань бюджетних установ (затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 02.04.2014 № 372) [36].
Зважаючи на важливість раціональної організації обліку коштів спеціального фонду та контролю за їх використанням Міністерство фінансів України наказами від 24.12.2012 р. № 1407 «Порядок казначейського обслуговування державного бюджету за витратами» та від 23.08.2012 р. № 938 «Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів» визначило порядок відкриття спеціальних реєстраційних рахунків бюджетних установ в органах ДКСУ та відображення на них руху спеціальних коштів. Крім того, затверджено ряд положень та вказівок з планування та обліку окремих видів спеціальних коштів [24].
З метою забезпечення єдності бухгалтерського обліку наказом Державного казначейства України від 27.07.2000 р. № 68 затверджена Інструкція про форми меморіальних ордерів бюджетних установ і порядок їхнього складання. При меморіально-ордерній формі обліку перевірені і прийняті до обліку документи систематизуються по датах здійснення операцій і оформляються меморіальними ордерами -- накопичувальними відомостями, яким привласнюються постійні номери (від 1 до 15) [12].
Склад та порядок складання місячної, квартальної і річної фінансової та бюджетної звітності спеціального фонду, вимоги до розкриття її елементів встановлює Порядок складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2012 № 44 [41]. Цей наказ розкриває інформацію про принципи складання бюджетної звітності, періоди подання звітів, порядок подання звітності розпорядниками бюджетних коштів розпорядникам вищого рівня, затверджую форми бюджетної і фінансової звітності. Наказ містить детальну інструкцію з заповнення типових бланків звітності. Форми фінансової та бюджетної звітності складаються у гривнях з копійками. Форми фінансової та бюджетної звітності подаються також на електронних носіях згідно з вимогами автоматизованої системи Казначейства України. Основними документами із звітності по спеціальному фонду є: «Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги» (форма № 4-1д, № 4-1м), «Звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень» (форма № 4-2д, № 4-2м), «Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду» (форма № 4-3д, № 4-3м), «Звіт про надходження і використання коштів, отриманих на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів» (форма № 4-4д), «Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду (фінансові казначейські векселі)» (форма № 4-5д), «Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду (позики міжнародних фінансових організацій)» (форма № 4-3д.1, № 4-3м.1), Довідка про виконання головними розпорядниками розпису витрат спеціального фонду Державного бюджету України за програмами, які фінансуються за рахунок позик міжнародних фінансових організацій та ін. [41].
Порядок подання фінансової звітності по спеціальному фонду бюджетними установами регламентує «Порядок подання фінансової звітності», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419 [29]. Розпорядники бюджетних коштів разом з річною фінансовою звітністю подають аудиторський звіт з висновком щодо її достовірності, складений Держфінінспекцією або її територіальним органом. Квартальна звітність подається розпорядниками коштів державного і місцевих бюджетів не пізніше ніж 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна фінансова звітність - не пізніше ніж 22 січня року, що настає за звітним роком. Фінансова звітність розпорядниками коштів державного і місцевих бюджетів подається розпорядникам вищого рівня з відміткою органів Казначейства про її відповідність даним обліку про виконання бюджетів.
В окремих бюджетних установах діють, крім вищезазначених, законодавчі та нормативні акти, прийняті лише для даного виду бюджетних установ. Зокрема порядок обліку та використання коштів спеціального фонду державного бюджету в Міністерстві оборони України регулює «Положення про облік та використання коштів спеціального фонду державного бюджету в Міністерстві оборони України» від 10.10.2013 № 689 [22]. У цьому документі розкривається інформація про законодавчо-нормативну базу з питань регулювання обліку коштів спеціального фонду Міністерства оборони, наводиться формула для розрахунку суми коштів, отриманих, як плата за послуги, визначається порядок використання коштів спеціального фонду, а також порядок обліку надходжень в натуральній формі та у вигляді благодійних внесків. У додатку до цього Положення міститься Перелік власних надходжень бюджетних установ Міністерства оборони України за групами та видами надходжень.
Перелік платних послуг та визначення їх вартості, а також планування, розподіл та використання доходів від наданих послуг у сфері культури і мистецтв регулює Наказ Міністерства культури і мистецтв України разом з Міністерством фінансів та Міністерством економіки України від 21.12.99 № 732/306/152 «Порядок надання платних послуг закладами культури і мистецтв» [28]. Аналогічним документом у сфері освіти є «Порядок надання платних освітніх послуг державними та комунальними навчальними закладами», затверджений Наказом Міністерством освіти і науки України, Міністерством економіки та Міністерством фінансів України від 23.07.2010 № 736/902/758 [26], у соціальній сфері - «Перелік платних соціальних послуг», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2004 № 12, у відділах державної реєстрації актів цивільного стану - «Порядок надання платних послуг відділами державної реєстрації актів цивільного стану», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 27.12.2010 № 3335/5 та ін. [27].
Отже, законодавча база щодо регулювання надходження та використання коштів спеціального фонду бюджетних установ досить значна. Облік коштів спеціального фонду чітко регламентований Бюджетним кодексом України, Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у бюджетному секторі, Законами України, наказами Міністерства фінансів України, Постановами Кабінету Міністрів України, Інструкціями Державної казначейської служби України та ін. Основним нормативним документом, що регулює облік коштів спеціального фонду бюджетних установ, є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Особливістю обліку в державному секторі, у тому числі щодо коштів спеціального фонду, є строга його регламентація та звітність. Також в окремих бюджетних установах діють, крім вищезазначених, законодавчі та нормативні акти, прийняті лише для даної бюджетної установи.
Актуальною залишається проблема удосконалення законодавчо-нормативної бази та приведення суперечень у відповідність. Оскільки правове поле є основою для діяльності бюджетних установ, необхідно внести зміни до законів, які були зазначені вище.
Розділ 2. Методика та організація бухгалтерського обліку і фінансової звітності коштів спеціального фонду бюджетної установи
2.1 Методика бухгалтерського обліку коштів спеціального фонду бюджетної установи та порядок відображення у фінансовій звітності
У системі фінансування бюджетних установ України значне місце займає спеціальний фонд. Він містить обсяг надходжень зі спеціального фонду бюджету та їх розподіл за повною економічною класифікацією на здійснення видатків спеціального призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій.
Основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків бюджетною установою, є кошторис, який складається зі спеціального та загального фондів. Важливою складовою є кошти спеціального фонду, які будуть розглянуті в даному дослідженні в розрізі доходів та видатків [75, с. 123].
Для обліку доходів по спецкоштах призначені пасивні рахунки 7 класу:
На субрахунку 711 "Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги" обліковуються надходження від плати за послуги, що надаються установою згідно із законодавством (плата за послуги, що надаються установою згідно з її основною діяльністю; надходження установи від додаткової (господарської) діяльності; плата за оренду майна установ; надходження установи від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна)).
На субрахунку 712 "Доходи за іншими джерелами власних надходжень установ" обліковуються надходження за іншими джерелами власних надходжень установи (благодійні внески, гранти та дарунки; кошти, що отримує установа від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших установ для виконання цільових заходів, у тому числі заходів з відчуження для суспільних потреб земельних ділянок та розміщених на них інших об'єктів нерухомого майна, що перебувають у приватній власності фізичних або юридичних осіб; кошти, що отримують вищі та професійно-технічні навчальні заклади від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право).
На субрахунку 713 "Доходи за іншими надходженнями спеціального фонду" обліковуються надходження установи, що відносяться до інших надходжень спеціального фонду бюджету.
На субрахунку 714 "Кошти батьків за надані послуги" обліковуються надходження за рахунок коштів батьків на утримання дітей у дитячих закладах та за інші послуги, крім шкіл-інтернатів.
На субрахунку 715 "Доходи, спрямовані на покриття дефіциту загального фонду" обліковуються кошти спеціального фонду, спрямовані на покриття дефіциту бюджету загального фонду.
На субрахунку 716 "Доходи за витратами майбутніх періодів" обліковуються суми коштів за надані послуги, що надійшли у звітному році, але будуть витрачені в наступному році [103, с. 20].
Надходження коштів може здійснюватися шляхом безготівкових розрахунків, або готівкою в касу установи. У випадку отримання готівки, такі кошти підлягають обов'язковому внесенню на відповідний рахунок з обліку спеціальних коштів. Слід пам'ятати, що використання спеціальних коштів без зарахування їх на рахунок в банку заборонено.
По закінченні року сума фактичних доходів списується в порядку закриття рахунків в кредит рахунку 432 «Результат виконання кошторису за спеціальним фондом» записом: Дт 71 Кт 432.
Для зберігання та обліку грошових коштів спеціального фонду в органах державної казначейської служби відкриваються спеціальні реєстраційні рахунки, а в установах банку відкриваються спеціальні бюджетні рахунки [91, с. 51].
Реєстраційні рахунки відкриваються на бюджетний рік і щорічно поновлюються. Призначення кожного рахунку приведені в таблиці 1.
Таблиця 1. Спеціальні реєстраційні рахунки бюджетних установ
|
Призначення коштів, що обліковуються на рахунку ... |
Подобные документы
Характеристика головних особливостей бюджетних установ та правові засади їх діяльності. Поняття про кошторис, їх види. Аналіз майна установи та джерел його формування КЗ "Копл". Аналіз формування та використання коштів загального та спеціального фонду.
курсовая работа [199,8 K], добавлен 07.01.2014Економічна сутність, класифікація й завдання обліку доходів і витрат бюджетної установи. Нормативно-законодавчі акти регулювання, прийоми і методи первинного обліку, організація контрольно-ревізійної роботи. Контроль, аудит і аналіз виконання бюджету.
дипломная работа [139,2 K], добавлен 17.11.2009Основи побудови бухгалтерського обліку у бюджетних установах. Головні принципи бюджетного фінансування. Сутність і зміст звіту про виконання загального фонду кошторису бюджетної установи. Особливості розрахунку суми формування фонду у необоротних активах.
научная работа [68,2 K], добавлен 08.04.2013Організація і методика обліку активів підприємства на прикладі установи Рівненського центру професійно-технічної освіти. Аналітичний і синтетичний облік господарських операцій. Відображення активів у фінансових звітах установи. Форми фінансової звітності.
курсовая работа [69,2 K], добавлен 02.06.2015Аналіз використання фонду заробітної плати та аналіз забезпеченості кадрами Дитячого навчального закладу № 6 "Усмішка" міста Торез. Удосконалення обліку і контролю витрат на оплату праці. Шляхи покращення системи оплати праці працівників бюджетної сфери.
дипломная работа [331,5 K], добавлен 20.11.2013Трансформація національної системи бухгалтерського обліку. Прискорення процесу приведення у відповідність до вимог ринкової економіки та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Основні принципи бухгалтерського обліку і фінансової звітності.
презентация [889,6 K], добавлен 22.04.2015Оцінка системи національних загальновизнаних стандартів бухгалтерського обліку та звітності. Розробка і вдосконалення міжнародних стандартів обліку. Розкриття фінансово-господарських операцій для складання фінансових звітів компаній у всьому світі.
реферат [30,7 K], добавлен 28.03.2016Британо-американська, континентальна, інтернаціональна облікові моделі. Реформування бухгалтерського обліку в Україні. Структура та основний зміст міжнародних стандартів обліку. Міжнародні організації з питань нормативного регулювання та контролю обліку.
курсовая работа [66,7 K], добавлен 14.07.2016Загальне поняття, цілі та призначення Міжнародних стандартів обліку і фінансової звітності, процес та етапи їх розробки. Особливості застосування Міжнародних стандартів обліку і фінансової звітності у різних країн світу, у тому числі і в Україні.
реферат [17,6 K], добавлен 07.05.2014Суть, зміст і роль руху грошових коштів на підприємстві; завдання обліку і аудиту грошового обігу; нормативно-правове забезпечення; документування. Особливості обліку руху грошових коштів в умовах переходу до Міжнародних стандартів фінансової звітності.
дипломная работа [2,5 M], добавлен 04.11.2012Сутність і значення міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Особливості створення національних систем бухгалтерського обліку. Статус міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, їхня мета й переваги. Класифікація моделей бухгалтерського обліку.
лекция [90,7 K], добавлен 02.01.2009Напрямки діяльності Ірпінського міського центру зайнятості, організація ведення бухгалтерського обліку. Порядок формування бюджетного запиту, класифікація видатків бюджетної установи. Складання і затвердження кошторису доходів і видатків, облік доходів.
отчет по практике [110,1 K], добавлен 18.06.2009Зміст та етапи розвитку бухгалтерського обліку, його форми та принципи, особливості організації в бюджетних установах. Облікова політика підприємств. Сучасні підходи до складання фінансової звітності. Основи регулювання та контролю бухгалтерського обліку.
курсовая работа [415,8 K], добавлен 04.08.2011Організаційно-економічна характеристика дошкільного навчального закладу. Номенклатура справ. Оцінка організації бухгалтерського обліку на підприємстві. Основи кошторисного фінансування. Аналіз фінансово-бюджетної звітності. Якісний склад працівників.
отчет по практике [498,5 K], добавлен 25.02.2015Сутність видатків бюджетної установи та їх класифікація. Аналіз особливостей первинного, поточного та підсумкового обліку видатків. Організація збереження облікових документів. Технічне і програмне забезпечення обліку видатків у Держказначействі району.
курсовая работа [187,1 K], добавлен 20.08.2015Організаційно-правова характеристика підприємства та її вплив на організацію бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Вимоги до первинного обліку. Аналітичний і синтетичний облік операцій. Склад та порядок формування фінансових звітів підприємства.
курсовая работа [108,7 K], добавлен 22.12.2008Організація процесу обліку заробітної плати в УПСЗН Червонозаводського району м. Харкова. Економічна модель розрахунків витрат на заробітну плату бюджетної установи; побудова бухгалтерії, інформаційне та технічне забезпечення обліку, кадровий склад.
дипломная работа [159,6 K], добавлен 11.08.2011Сутність, функції, мета та особливості бухгалтерського обліку. Предмет та об'єкти бухгалтерського обліку. Принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Метод бухгалтерського обліку. Синтетичний та аналітичний облік, облікові регістри.
книга [63,2 K], добавлен 09.10.2008Економічна характеристика підприємства, основи побудови бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Облік грошових коштів, поточних зобов’язань, дебіторської заборгованості, основних засобів, готової продукції, виробничих запасів, доходів і витрат.
отчет по практике [91,1 K], добавлен 30.12.2012Використання грошових коштів в роботі, правові засади організації бухгалтерського обліку та аудиту. Облік грошових коштів та їх відображення у фінансовій звітності. Автоматизація обліку руху грошових коштів за допомогою програми "1С:Підприємство".
дипломная работа [1,7 M], добавлен 15.03.2014
