Аналіз фінансового стану ВАТ "Племінний завод імені Літвінова"

Размещено на http://www.allbest.ru/

1

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ»

ЗВІТ

про виробничу практику

зі спеціальності «Облік і аудит»

на ВАТ «Племзавод ім. Літвінова»

Виконав: студент групи 348

Яровіцин М.М.

Керівник практики

від підприємства:

Салманова Н.М.

Керівник практики від ВУЗУ: асистент

Манько І.М.

ВСТУП

В умовах ринкової економіки підприємство - це товаровиробник, основний виробничий суб'єкт економіки. Економічна сутність підприємства полягає в тому, що воно має за мету отримання прибутку. Його діяльність спрямована на отримання прибутку після реалізації товару. Об'єктивними умовами його існування є безперервний, постійно повторюваний процес виробництва, тобто відтворення. Як фактори виробництва воно має робочу силу і виробничі фонди.

В сучасному економічному становищі діяльність будь-якого підприємства неможлива без ретельного аналізу кожного фактора як внутрішнього так і зовнішнього середовища. Це пов'язано зі складною структурою підприємства і з освітленими зв'язками підприємства з іншими суб'єктами підприємницької діяльності, і органами державної влади, які відповідно складають конкуренцію і контролюють законність діяльності підприємства. В жорстокій конкурентній боротьбі вирішальне значення може мати зниження витрат підприємства за рахунок більш раціонального використання всіх видів ресурсів, підвищення продуктивності праці, прискорення обороту грошових коштів, максимально ефективного використання своїх виробничих потужностей і т.д. Тому оцінка даних показників повинна проводитися на підприємстві регулярно, слідуючи при цьому двом цілям:

оцінити результат діяльності підприємства в періоді, що аналізується, і порівняти з минулим, для виявлення покращення чи погіршення в становищі підприємства;

виходячи з отриманих результатів аналізу, спланувати стратегію діяльності підприємства в плановому періоді для стабілізації фінансового становища і прогресу в подальшому.

Щоб досягти цих цілей підприємство аналізує свою діяльність по різним системам техніко-економічних показників, які в сукупності дають загальну характеристику становища справ на даному етапі за аналізуємий період.

Виходячи з вищевказаного під час проходження виробничої практики була поставлена задача проаналізувати діяльність підприємства: його фінансовий стан, забезпеченість ресурсами, ефективність виробництва продукції. Також ознайомлення з організаційно-управлінською структурою та правовою формою підприємства.

Вивчення поставлених задач проводилось на базі фактичних даних по ВАТ «Племінний завод імені Літвінова» Слав'яносербського району в Луганській області за 2007-2009 рр. з використанням річних звітів та статуту підприємства.

Стан та розвиток економічного механізму АПК найбільш повною мірою залежить від ефективності, що відображає співвідношення між одержаними результатами і витраченими на їх досягнення ресурсами.

Основна мета роботи полягала у виявленні основних проблем розвитку господарства та підвищення його ефективності.

Предметом дослідження є методичні й прикладні аспекти проблеми економічної ефективності та тенденції розвитку виробництва сільського продукції в умовах ринкової економіки.

1. ОРГАНІЗАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВАТ «ПЛЕМІННИЙ ЗАВОД ІМЕНІ ЛІТВІНОВА»

1.1 Характеристика та організаційно - правова форма підприємства

ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ПЛЕМІННИЙ ЗАВОД ІМЕНІ ЛІТВІНОВА" створено відповідно до рішення Регіонального відділення Фонду державного майна України в Луганській області за № 253 від 25.02.1998р. шляхом перетворення Державного підприємства „Племінного заводу імені Літвінова".

Засновником Товариства є держава в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області.

Юридична адреса підприємства - Україна, Луганська область, 93706, Слов'яносербський р-н, с. Сміле, вул. Первомайська, 29.

Територія, на якій знаходиться господарство, розташована в степовій зоні України.

Ліси на території займають меншу площу, ніж степова рослинність. Розміщені вони в основному на схилах річкових долин, балок, ярів. Найпоширеніші ліси байрачного типу. У складі рослинних асоціацій переважають злаки і посухостійкі представники різнотрав'я.

Клімат - помірно-континентальний: сухий і спекотне літо, холодна малосніжна зима.

Ґрунти району відрізняються значною різноманітністю. Зональними ґрунтами тут є чорноземи звичайні на льосовидних породах. Ґрунти даної групи займають вершини і схили водорозділів. Це найродючіші ґрунти району.

Район розташований в центральній частині Луганської області на відстані 42 км. від м. Луганськ

ВАТ «Племзавод імені Літвінова» розташоване в центрі Луганської області в південній частині Слов'яносербського району, у 42 км від м. Луганська - обласного центру, у 10 км від ст. Зимогір'я Донецької залізниці і у 10 км від районного центра с Слов'яносербськ.

У межах 30-50 км розташовані великі промислові міста: Алчевськ, Стаханов, тобто приміська зона.

Природнокліматичні умови, якість земель, близькість ринків збуту продукції дають перспективи для успішного розвитку сільського господарства в умовах повного реформування власності і залучення інвестицій із зовні.

Товариство є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий і інші рахунки, статут, печатку зі своїм найменуванням, штампи, бланки, а також інші реквізити. Воно може здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яка не суперечить законодавству.

Метою діяльності Товариства є отримання прибутків, які забезпечують реалізацію економічних та соціальних інтересів акціонерів та працівників Товариства за результатами його виробничо-господарської та комерційної діяльності.

Предметом діяльності Товариства є:

· вирощування зернових та технічних культур;

· овочівництво, декоративне садівництво та вирощування продукції россадників;

· розведення великої рогатої худоби;

· розведення свиней;

· розведення птиці;

· розведення інших тварин;

· змішане сільське господарство;

· надання послуг у рослинництві і тваринництві, облаштування ландшафту;

· надання послуг у тваринництві;

· виробництво м'яса;

· виробництво м'ясних продуктів;

· перероблення молока та виробництво сиру;

· виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах;

· розбирання та знесення будівель, земляні роботи;

· будівництво будівель та споруд;

· штукатурні роботи;

· столярні та теслярні роботи;

· покриття підлог та облицювання стін;

· малярні роботи та скляні;

· будівництво інших споруд;

· технічне обслуговування та ремонт автомобілів;

· оптова торгівля живими тваринами;

· оптова торгівля шкурами та шкірою;

· оптова торгівля фруктами та овочами;

· оптова торгівля м'ясом та м'ясопродуктами;

· оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним м'ясом та жиром;

· оптова торгівля іншими продуктами харчування;

· виробництво нерафінованих олії та жирів;

· виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості;

· виробництво готових кормів для домашніх тварин;

· виробництво хліба та хлібобулочних виробів;

· ремонт та технічне обслуговування електродвигунів, генераторів і трансформаторів;

· монтаж електродвигунів, генераторів і трансформаторів;

· ремонт та технічне обслуговування іншого електричного устаткування;

· ізоляційні роботи;

· монтаж системи опалення, вентиляцій та кондиціонування повітря;

· водопровідні, каналізаційні та протипожежні роботи;

· інші монтажні роботи;

· роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах;

· роздрібна торгівля фруктами та овочами включаючи картоплю.

Статутний фонд ВАТ «Племінний завод імені Літвінова» складається з середньорічної кількості простих акцій, яка рівняється 2794,8. Акції надають їх власникам право здійснювати контроль за діяльністю акціонерного товариства, а також отримувати частину прибутку. Кожний акціонер має право володіти будь-якою кількістю акцій, якщо інше не передбачено чинним законодавством.

Акції Товариства розповсюджуються шляхом відкритої підписки та є предметом купівлі-продажу на фондовій біржі.

Треті особи та органи державного управління не мають права втручатися в діяльність акціонерного товариства за винятком випадків, передбачених законодавством.

Оскільки Товариство є окремою юридичною особою, його власники (акціонери) не несуть особистої відповідальності за його зобов'язаннями (акціонерне товариство несе відповідальність за зобов'язаннями лише своїм майном), за винятком випадків вчинення ними злочинів.

Вищим органом управління Товариства є Загальні збори акціонерів, які, однак, не здійснюють повсякденного управління Товариством.

Усі стратегічні рішення стосовно діяльності Товариства приймаються акціонерами під час Загальних зборів, а методи та засоби досягнення поставлених цілей визначаються Спостережною радою. Правління забезпечує реалізацію конкретних завдань, а Ревізійна комісія здійснює внутрішній контроль за діяльністю Правління.

З огляду на те, що Загальні збори акціонерів проводяться раз або двічі на рік, як Спостережна рада, так і Правління мають проводити підготовчу роботу до Зборів, аби допомогти акціонерам визначити стратегічні цілі діяльності Товариства.

Відповідальність за поточну діяльність Товариства несе Правління. Ключовою фігурою Правління є голова Правління, який обирається Загальними зборами акціонерів. Зараз головою Правління є Михайлов Євген Іванович.

Організаційно-правова форма ВАТ «Племінний завод імені Літвінова» має такі переваги:

Ш більш широкі можливості для залучення капіталу шляхом емісії додаткової кількості акцій, емісії облігацій, отримання кредитів на вигідних умовах тощо;

Ш фінансовий ризик акціонерів обмежується розміром належної їм частки в майні Товариства (вартістю акцій, що їм належать);

Ш відповідно до чинного законодавства України та внутрішніх нормативних документів Товариства акціонери можуть продавати або іншим способом відчужувати акції, що їм належать, на власний розсуд, не повідомляючи про це інших акціонерів;

Ш функції власника та керівника чітко розмежовані, тому власники (акціонери) мають широкий вибір можливостей щодо найму «команди» високопрофесійних керівників.

Держава бере участь в управлінні Товариством лише в межах пакету акцій, що їй належить.

Майно товариства становлять основні фонди та обігові кошти, а також інші цінності, вартість яких відображена в балансі товариства.

Грошові кошти зберігаються на розрахунковому та інших рахунках в банках та використовуються ним самостійно.

Товариство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, а також веде статистичну звітність та подає її у встановленому порядку і обсязі органам державної статистики.

Ліквідація Товариства проводиться призначеною ним ліквідаційною комісією і вважається завершеною, а товариство, що припинило свою діяльність, з моменту винесення запису про це до державного реєстру.

1.2 Організаційна та виробнича структура управління підприємством

Організаційна структура управління - це форма поділу праці, що закріплює певні функції управління за відповідними структурними підрозділами апарата управління. У широкому розумінні задача менеджерів полягає в тому, щоб обрати ту організаційну структуру, яка найкраще відповідає цілям і задачам підприємства, а також внутрішнім і зовнішнім факторам, що впливають на неї. Найкраща структура - це та, яка найкращим чином дозволяє підприємству ефективно взаємодіяти із зовнішнім середовищем, продуктивно і доцільно розподіляти і спрямовувати зусилля своїх співробітників і таким чином задовольняти потреби клієнтів і досягати своїх цілей із високою ефективністю.

Структура організації обумовлює рівні відповідальності, ступінь делегування повноважень, права і обов'язки персоналу та впливу на швидкість прийняття рішень.

Відомо, що організація - це процес створення структури підприємства, яка дає можливість людям ефективно працювати разом для досягнення його цілей. Існує два основних аспекти організаційного процесу. Одним з них є поділ організації на підрозділи відповідно цілям і стратегіям, а інший , більш фундаментальний - взаємовідносини повноважень, що пов'язують вище управління з нижчими рівнями працюючих і забезпечують можливість розподілу і координації задач .

При побудові структури системи управління необхідно дотримуватися певних принципів, бо структура є основою системи управління . Вона встановлює ті певні зв'язки між підрозділами , без яких не може функціонувати управління. Один з принципів побудови структури - це визначення ліній влади.

Концепція влади стверджує, що можна вимагати виконання чого-небудь від іншої людини.

Управлінський персонал підприємства поділяється на лінійний та функціональний (штатний, апаратний).

Лінійний тип організаційної структури управління характеризується лінійними формами зв'язку між ланками управління і, як наслідок, концентрацією всього комплексу функцій управління та вироблення управлінських дій в одній ланці управління.

Суть лінійного управління полягає в тому, що очолює кожен виробничий підрозділ керівник (орган), який здійснює всі функції управління. Кожен працівник підрозділу безпосередньо підпорядковується тільки цьому керівнику (органу). В свою чергу, останній є підзвітним вищому органу. Підлеглі виконують розпорядження тільки свого без посереднього керівника. Вищий орган (керівник) не має права віддавати розпорядження робітникам, минаючи їх безпосереднього керівника (тобто реалізується принцип єдності керівництва). На цій основі створюється ієрархія даної системи управління. Окремі спеціалісти допомагають лінійному керівникові збирати та обробляти інформацію, аналізувати господарську діяльність, готувати управлінські рішення, але самі вказівок та інструкцій керованому об'єкту не дають.

Для сучасного сільського господарства характерним є поглиблення спеціалізації виробництва та управління, і реалізація управлінських функцій розподіляється між керівниками та органами, які передають нижчим рівням управління обов'язкові для них завдання. Отже, диференціація функцій управління є основою переходу до функціональної структури управління.

При такому управлінні передбачається, що кожний орган управління (або виконавець) спеціалізується на виконанні окремих видів управлінської діяльності (функцій). Виконання вказівок функціонального органу в межах його компетенції є обов'язковим для виробничих підрозділів.

Функціональна організація існує поряд з лінійною, що створює подвійне підпорядкування для виконавців. Подвійне підпорядкування має за мету інтегрувати функції на кожному рівні управління та спеціалізувати їх по окремих ланках.

Лінійно-функціональний (комбінований) тип організаційної структури повинен усувати недоліки лінійного та функціонального типів структур управління: функціональні ланки позбавлені права безпосереднього впливу на виконавців; вони готують рішення для лінійного керівника, який здійснює прямий адміністративний вплив на виконавців. Передбачається, що першому (лінійному) керівнику у виробленні конкретних питань і підготовці відповідних рішень, програм, планів допомагає спеціальний апарат, який складається з функціональних підрозділів (відділів, груп, бюро).

Роль функціональних органів (служб) залежить від масштабів господарської діяльності та структури управління фірмою в цілому. При лінійно-функціональній структурі управління має переваги лінійна організація, але чим вищий рівень управління, тим більшу роль відіграє функціональне управління. Якщо в межах управління дільницею його роль невелика, то в масштабі управління підприємством роль функціональних органів зростає. Функціональні служби здійснюють всю технічну підготовку виробництва, готують варіанти вирішення питань, пов'язаних з керівництвом процесом виробництва, звільняють лінійних керівників від планування, фінансових розрахунків тощо.

З малюнку видно, що на підприємстві застосовується структура між елементами якої існують лише одноканальні взаємодії. За такої організаційної структури управління кожний підлеглий має лише одного керівника, який виконує всі адміністративні та спеціальні функції у відповідному структурному підрозділі. Перевагами такої організаційної структури є встановлення чітких і простих зв'язків між підрозділами, єдність і чіткість розпорядництва, узгодженість дій виконавців, підвищення відповідальності керівника за результати діяльності очолюваного підрозділу, оперативність у прийнятті рішень, отримання виконавцями пов'язаних між собою розпоряджень і завдань, забезпечених ресурсами, особиста відповідальність керівника за кінцеві результати діяльності свого підрозділу.

Але й певні недоліки - високі вимоги до керівника, який повинен мати різнобічні знання і досвід з усіх функцій управління та сфер діяльності, що, в свою чергу, обмежує можливості керівника ефективно управляти організацією, перевантаження інформацією, великий потік документації, безліч контактів з підлеглими, вищими та суміжними організаціями, відсутність спеціалістів з окремих функцій управління, невідповідність до зростаючим вимог сучасного виробництва.

ВАТ «Племзавод імені Літвінова» має можливість здійснювати два основні види підприємницької діяльності - виробницивр та посередництво. Виробнича підприємницька діяльність вважається визначальною, оскільки вона найбільше впливає на ефективність системи господарювання та якість суспільного життя.

Виробнича структура ВАТ «Племзавод імені Літвінова» відображена на мал. 1.2. З якої видно, підприємство має переважно один напрямок розвитку - тваринництво.

Підприємницька діяльність у сфері безпосереднього виробництва товарів має орієнтуватися на просування на ринок традиційних або інноваційних видів товарів. Така діяльність ефективніша, якщо здійснюється з використанням техніко-технологічних товарів, більш якісних характеристик продукції праці, нових елементів організації виробничих процесів тощо.

2. АНАЛІЗ ВНУТРІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ВАТ «ПЛЕМЗАВОД ІМЕНІ ЛІТВІНОВА»

2.1 Аналіз управління земельними ресурсами та ефективністю їх використання

Сільськогосподарське виробництво є дуже залежним від землі. Земля - головний незамінний засіб виробництва продукції рослинництва.

Від характеру і рівня ефективності використання землі залежить розвиток продуктивних сил, масштаби виробництва і матеріальне благополуччя. Земельні ресурси необхідні всім галузям народного господарства, однак їхня роль у різних сферах суспільного виробництва не однакова. Якщо у промисловості, крім добувної землі є лише просторовим базисом, то в сільському господарстві вона є головним засобом виробництва. Роль землі в сільському виробництві визначається тим , що їй притаманна специфічна унікальна властивість - родючість. Раціональне використання землі і підвищення родючості є основною умовою успішного розвитку сільськогосподарських підприємств.

На сучасному етапі функціонування ринкової економіки в Україні особливої актуальності набувають питання підвищення ефективності використання і відтворення продуктивного потенціалу сільськогосподарських земель. Кардинальні зміни земельних відносин, які склалися за час здійснення земельної реформи в нашій країні, визначили новий характер і зміст соціально-економічних проблем землекористування: утворення нової земельної власності, її поділ і збільшення, передача прав на земельні ділянки (паї) землекористувачам, передача земель в оренду, впорядкування земельної власності з ліквідацією недоліків, охорона земель і раціональне землекористування. Виникла потреба максимального задоволення економічних інтересів землевласників і землекористувачів, найбільш повного й ефективного використання виробничого потенціалу господарств і закріплених за ними земель, при суворому дотриманні особливих режимів і умов використання земельних ресурсів. Однак ці передумови не реалізуються автоматично. Для їх ефективного впровадження потрібні теоретико-методологічні положення, науково-обґрунтовані рекомендації і відповідний механізм реалізації щодо використання.

Проблема ефективності використання земельних ресурсів в Україні дедалі більше ускладнюється у зв'язку з наростаючою комплексністю її характеру. Особливо це стосується таких аспектів як технологічний, економічний, соціальний та екологічний. На сьогодні рівень використання земель в Україні настільки критичний, що подальша деградація потенціалу земельних ресурсів у сільському господарстві може мати катастрофічні наслідки.

Саме тому дослідження можливостей ефективного використання земельних ресурсів в сільському господарстві, а також розробка відповідного механізму реалізації цих можливостей є невідкладними завданнями, що вимагають негайного вирішення.

ВАТ «Племзавод імені Літвінова» всі земельні паї, складові його земельний фонд, орендує. Завдання аналізу сільськогосподарських угідь полягає у вивченні їх динаміки структури, пошуку резервів, залученні додаткових земель в господарський оборот, здійснення заходів направлених на підвищення родючості ґрунту. Забезпеченість земельними ресурсами ВАТ «Племзавод імені Літвінова» показана в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Структура земельних ресурсів ВАТ «Племзавод імені Літвінова»

Види угідь	2007р.	2008р.	2009р.	Відхилення 2009р. до 2008 р.
	Площа, га	Питома вага, %	Площа, га	Питома вага, %	Площа, га	Питома вага, %	Площа, га	Питома вага, %
Усього с.-г. угідь	258	100	941	100	318	100	-623	-196
з них: рілля	-	-	388	41	198	62	-190	-96
Сінокоси	-	-	250	27	50	16	-200	-400
Пасовиища	258	100	303	32	70	22	-233	-332

Досліджуючи структуру земельних угідь в динаміці за останні два роки, ми бачимо, що загальна земельна площа в 2009 році в порівнянні з 2008 роком зменшилась на 623 га, що складає 196%. Це показує, що основним напрямком діяльності є тваринництво, а рослинництво необхідне як допоміжна отрасль, продукти якої застосовуються для власної діяльності внутри підприємства.

Процентне відношення окремих видів сільськогосподарських угідь до їхньої площі визначає структуру сільськогосподарських угідь. Найбільш ефективно використовується рілля. Розглянемо динаміку посівних площ ВАТ «Племзавод імені Літвінова» в таблиці 2.2

Таблиця 2.2

Динаміка структури посівних площ ВАТ «Племзавод імені Літвінова»

Показники	Роки	Відхилення, %
	2007	2008	2009
	га	%	га	%	га	%
Зернові, всього:	-	-	-	-	-	-	-
Пшениця	-	-	-	-	-	-	-
Жито	-	-	-	-	-	-	-
кукурудза на зерно	-	-	-	-	-	-	-
Ячмінь	-	-	-	-	-	-	-
Овес	-	-	-	-	-	-	-
Соняшник	-	-	-	-	-	-	-
Усього посівів	-	-	-	-	-	-	-
Рілля	-	-	388	100	198	100	-96

Як було сказане вище основний напрямок діяльності ВАТ «Племінний завод імені Літвінова» - тваринництво, а рослинництво це допоміжний напрямок, продукти якої застосовуються для внутрішніх цілей підприємства, і тому не варто приділяти значну увагу рослинництву, тому що продукти цього напрямку не є товарною продукцією. Рілля у 2009 році зменшились на 96% в порівнянні з 2008.

підприємство управління засіб основний

2.2 Аналіз управління основними засобами підприємства

Сільськогосподарське виробництво здійснюється за органічної єдності чотирьох (в умовах зрошення - п'яти) факторів, серед яких важливе місце займають засоби виробництва - знаряддя і предмети праці. Вони беруть безпосередню участь у створенні вартості продукції і, будучи складовим елементом продуктивних сил, визначають ступінь розвитку матеріально-технічної бази аграрних підприємств. Тому від рівня забезпеченості виробництва знаряддями і предметами праці, їх структури та ефективності використання значною мірою залежать кінцеві результати діяльності суб'єктів господарювання в сільському господарстві.

Знаряддя і предмети праці, виражені у вартісній формі, разом з грошовими ресурсами, що обслуговують процес виробництва, становлять поняття виробничих фондів. їх кругообіг відбувається як рух вартості, результатом якого є виробництво матеріальних благ, що втілюють у собі вартість спожитих засобів виробництва.

Виробничі фонди сільського господарства залежно від економічного значення в процесі виробництва, характеру обороту і способу перенесення вартості на створений продукт поділяються на основні і оборотні.

Основні виробничі фонди - це засоби виробництва, які протягом тривалого часу беруть участь у процесі виробництва, зберігають натурально - речову форму і поступово, частинами переносять свою вартість на створений продукт.

Оборотні виробничі фонди - це засоби виробництва, які повністю споживаються протягом одного виробничого циклу, втрачають натурально - речову форму і повністю переносять свою вартість на готовий продукт .

Основні фонди поділяються на:

ь фонди сільськогосподарського призначення;

ь фонди не сільськогосподарського призначення;

ь невиробничі фонди.

Основні фонди сільськогосподарського призначення - це фонди, які приймають участь в процесі виробництва сільськогосподарської продукції. До них відносяться: будинки, споруди, передавальні пристрої, машини і устаткування, робоча і продуктивна худоба, багаторічні насадження і т.д.

Фонди не сільськогосподарського призначення спрямовані на виробництво продукції промислового характеру, ці фонди пов'язані з будівлею, торгівлею, суспільним харчуванням і т. д. Невиробничі фонди не приймають безпосередньої участі в виробництві продукції, але відіграють важливу роль, створюючи сприятливі умови для життя і високопродуктивної праці сільськогосподарських працівників.

Так як одним з найважливіших чинників в збільшенні об'єму виробництва продукції на сільськогосподарських підприємствах є забезпеченість їх основними фондами у необхідній кількості і асортименті і повніше і ефективніше їх використання. Розглянемо склад і структуру основних фондів в ВАТ «Племзавод імені Літвінова» в табл. 2.3.

Таблиця 2.3

Найменування засобів	Розмір, тис.грн.	Структура,%	Відхиле ння
	2007	2008	2009	2007	2008	2009	%
Всього основних Фондів	19177,4	18326,9	18207,1	100	100	100	-0,90
Будівлі, споруди і передавальні прилади	16680	16640,3	16505,2	87,0	90,8	90,7	-0,14
Всього пасивних засобів	16680	16640,3	16505,2	87,0	90,8	90,7	-0,14
Машини і устаткування	1145	1153,4	1176,2	6,0	6,3	6,5	0,17
Робоча і продуктивна худоба	819,2	-	-	4,3	-	-	-
Транспортні засоби	309	309	309	1,6	1,7	1,7	0,01
Інструменти, прилади і інвентар	29	29	27,7	0,2	0,2	0,2	-0,01
Інші необоротні матеріальні активи	195,2	195,2	189	1,0	1,1	1,0	-0,03
Всього активних засобів	2497,4	1686,6	1701,9	13,0	9,2	9,3	0,14

Склад і структура основних засобів

Відзначимо, що в ВАТ «Племзавод імені Літвінова» в 2009 році склад основних виробничих фондів зменшився на 119,8 тис. грн. ( на 0,9%). Це відбулося за рахунок зменшення пасивних засобів на 135,1 тис. грн., машини і устаткування збільшилися на 22,8 тис. грн. (на 0,17%), транспортні засоби залишились незмінними, інструменти і прилади зменшилися на 1,3 тис. грн. (на 0,01%). Інші необоротні матеріальні активи також зменшились на 6,2 тис грн. (0,03 %).

Для детальнішого аналізу основних засобів розрахуємо показники розміру, руху і стану основних засобів в таблиці 2.4.

Для характеристики руху основних фондів|фундацій| використовують такі показники: коефіцієнт зростання - відношення суми основних коштів на кінець року до їх вартості на початок року; коефіцієнт вибуття - відношення вартості вибулих в звітному році основних засобів до суми всіх основних коштів на початок року; коефіцієнт оновлення - відношення заново введених за рік основних засобів до вартості всіх основних засобів на кінець року; коефіцієнт сукупного відновлення - відношення вартості основних засобів, які вчинили на протязі роки, до первинної вартості всіх основних засобів на початок року; коефіцієнт зносу - відношення суми зносу до первинної вартості основних засобів; коефіцієнт придатності - приватне від ділення первинної вартості засобів за мінусом всієї суми зносу на їх первинну вартість.

Таблиця 2.4

Показники розміру, руху і стану основних засобів

Показники	Роки	Відхилення, %
	2007	2008	2009
1. Залишок на початок року, тис. грн	19177,4	18326,9	18207,1	-1
2. Надійшло за рік , тис. грн.	254	52,3	0	-100
3. Вибуло за рік, тис. грн.	269,4	172,1	204,4	18
4. Залишок на кінець року, тис. грн.	19162	18207,1	18002,7	-1,5
5. Сума зносу: а) на початок року, тис. грн.	9480,4	9898,7	10154	2,5
б) на кінець року, тис. грн.	9898,7	10154	10398,2	2,4
6. Коефіцієнт росту основних засобів	0,99	0,99	0,98	-0,01
7. Коефіцієнт відновлення основних засобів	0,01	0,002	0	-0,002
8. Коефіцієнт вибуття основних засобів	0,01	0,009	0,01	0,002
9. Коефіцієнт совокупного відновлення основних засобів	0,01	0,003	0	-0,003
10. Коефіцієнт зносу основних засобів:	0,49	0,54	0,56	0,02
- на початок року
- на кінець року	0,52	0,56	0,58	0,02
11. Коефіцієнт пригодності основних засобів:	0,51	0,46	0,44	-0,02
- на початок року
- на кінець року	0,48	0,44	0,42	-0,02

Проаналізував показники розміру, руху і стану основних засобів видно, що підприємство має практично однакову структуру основних засобів. Також з таблиці 2.4 видна негативна тенденція щодо розміру, руху і стану основних засобів, пов'язана із їх зменшенням на 1%, за 2009 рік не надійшло жодних нових фондів, коефіцієнт пригодності основних засобів також зменшився.

Слід відмітити, що кращих результатів досягають ті підприємства, які своєчасно технічно переозброюють виробництво, замість застарілої, впроваджують нову техніку, більш продуктивну й економічну. Особливе значення для поліпшення використання основних виробничих фондів і підвищення ефективності виробництва має застосування нових технологій вирощування сільськогосподарських культур, утримання худоби і переробки сільськогосподарської сировини. Необхідно поглиблювати спеціалізацію і комбінування виробництва, впроваджувати прогресивні форми організації й оплати праці, підвищувати кваліфікацію кадрів та їх відповідальність за раціональне використання закріпленої за ними техніки.

2.3 Аналіз оборотного капіталу та його складу

Будь-яке підприємство, яке веде господарську діяльність, має володіти реальним, тобто діючим, функціонуючим майном або активним капіталом у вигляді основного та оборотного капіталу.

Оборотний капітал - це фінансові ресурси підприємств, які інвестуються ними на формування оборотних активів з метою отримання прибутку, перебуваючи в постійному кругообороті, переходять з однієї функціональної форми в іншу і можуть бути перетворені в кошти протягом одного року або одного операційного циклу, забезпечуючи тим самим безперервність процесу господарської діяльності. Від раціональності його розміщення та ефективності використання залежать процес матеріального виробництва, фінансові результати та фінансова стійкість підприємства.

Економічна ситуація оборотного капіталу визначається його роллю в забезпеченні безперервності процесу відтворення, в ході якого він проходить як сферу виробництва, так і сферу обігу.

Основну увагу при управлінні оборотним капіталом зосереджують на формуванні оптимальних для підприємства обсягу та структури оборотних активів. Обсяг оборотних активів має бути достатнім для забезпечення в довгостроковому періоді стабільної виробничої та фінансової діяльності підприємства. Крім того, він повинен бути оптимальним у комплексі управління поточною діяльністю підприємства, тобто забезпечувати ліквідність та платоспроможність господарюючого суб'єкта на належному рівні.

Оборотний капітал підприємств представлений такими активами, що призначені для виробничого споживання чи реалізації протягом операційного циклу або протягом 12 міс. з дати балансу, а також грошовими коштами та їх еквівалентами. За своїм економічним змістом категорія оборотного капіталу може бути визначена як сукупність оборотних фондів і фондів обігу.

Оборотні фонди - це грошовий вираз предметів праці, що знаходяться на стадії виробничих запасів і незавершеного виробництва, які беруть участь лише в одному циклі виробництва і повністю переносять свою вартість на створюваний продукт. Оборотні фонди з економічного погляду є авансованою вартістю на стадії виробництва. За своєю функціональною роллю вони істотно різняться між собою в процесі виробництва. Відповідно до вказаної ознаки виділяють такі їх групи: виробничі запаси, незавершене виробництво і тварини на вирощуванні та відгодівлі. В активі балансу підприємств оборотні фонди відображаються в розділі II «Оборотні активи», підрозділі «Запаси». До складу цього підрозділу включена і готова продукція, хоч за своїм економічним змістом цей вид оборотних засобів слід було б розглядати як елемент фондів обігу. Виробничі запаси - це предмети праці, які не вступили ще в стадію виробничого споживання, в аграрних підприємствах вони бувають сільськогосподарського і промислового походження.

Тварини на вирощуванні і відгодівлі - це оборотні активи, що представлені вартістю дорослих тварин на нагулі, молодняка на вирощуванні, вибракованих з основного стада дорослих тварин для реалізації, а також вартістю птиці, звірів, кролів.

Незавершене виробництво - це та частина оборотних фондів, яка вже виробничо спожита, але готової продукції ще не одержано.

Другою важливою складовою оборотного капіталу є фонди обігу. Вони не беруть безпосередньої участі в процесі виробництва, а лише обслуговують його, будучи водночас результатом цього виробництва. Розглянемо розмір і структуру оборотних фондів (Табл. 2.5).

Таблиця 2.5

Розмір та структура оборотних фондів підприємства

Показники	Роки	Відхил ення , %
	2007	2008	2009
	тис. грн.	струк тура, %	тис. грн.	структу ра, %	тис. грн.	структу ра, %
1	2	3	4	5	6	7	8=7-5
1 .Виробничі запаси, тис. грн.	119,9	8	101,5	8	81,4	5	-2
2. Тварини на відрощуванні	453,1	29	563	42	694,8	46	3
4. Незавершене виробництво	186,2	12	0	0	0	0	0
5. Витрати майбутніх періодів	178,8	11	177,1	13	176,2	12	-2
6. Разом оборотних фондів	938	59	841,6	63	952,4	63	-1
7. Готова продукція	273	17	167,3	13	347,9	23	10
8. Товари в запасах	0	0	0	0	0	0	0
9. Товари, відгружені, но не сплачені в срок	0	0	0	0	0	0	0
10. Дебіторська заборгованість за товари, роботи	364,2	23	298,5	22	214,7	14	-8
11. Дебіторська заборгованість за розрахунками	0	0	0	0	0	0	0
12. Грошові кошти, разом	8,5	1	21	2	2,7	0	-1
13. Інші оборотні засоби	0	0	0	0	0	0	0
14. Разом фондів обігу	645,7	41	486,8	37	565,3	37	1
15. Всього оборотних засобів	1583,7	100	1328,4	100	1517,7	100	X

Вивчаючи розмір і структуру оборотних фондів бачимо, що сума оборотних виробничих фондів в 2009 році становить 952,4 тис. грн., частка яких у структурі оборотних засобів зменшилася на 1%, це завдяки зменшенню виробничих запасів (на 2%) та витрат у майбутніх періодах (на 2%), але слід відмітити, що тварини на відрощуванні збільшились на 3%. Фонди обігу збільшилися не на багато всього на 1% і становлять 565,3 тис. грн., завдяки збільшенню готової продукції на 10% і зменшенню дебіторської заборгованості за товари, роботи на 8 % у структурі фондів обігу.

Всього оборотні засоби збільшилися на 14% і становлять 1517,7 тис. грн. у 2009 році.

Для оцінки ефективності використання оборотного капіталу, визначення потреби в ньому і обґрунтованого управління процесом прискорення обороту застосовують низку економічних показників (табл. 2.6). Одним з найважливіших показників ефективності, що характеризує швидкість оборотності оборотного капіталу є коефіцієнт оборотності оборотного капіталу, який розраховується як приватне від ділення виручки від реалізації продукції до середньорічної вартості оборотного капіталу.

Зворотну величину коефіцієнта оборотності називають коефіцієнтом завантаження оборотного капіталу, який характеризує його суму, що доводиться на одну гривну реалізованої продукції.

У практиці досить широко застосовується показник тривалості одного обороту оборотного капіталу в днях (Доб), який визначається по формулі:

Доб = Дп / Коб, де

Дп - тривалість періоду, за який розраховується показник (найчастіше, береться один рік - 365 днів);

Коб - коефіцієнт оборотності оборотного капіталу.

Таблиця 2.6

Показники оборотності оборотних засобів

Показники	Роки	Відхилення, %
	2007	2008	2009
1	2	3	4	5
1. Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	2318,2	2047,4	3447,3	68
2. Виручка від реалізації, тис. грн.	1851,7	2182,2	3306,6	51
3. Залишок оборотних засобів, тис. грн.	1583,7	1328,4	1517,7	14
4. Коефіцієнт оборотності оборотних засобів	1,17	1,64	2,18	54
5. Коефіцієнт закріплення засобів у обороті	0,86	0,61	0,46	-15
6. Тривалість обороту, дні	312,17	222,19	167,53	-54,66
7. Запаси, тис. грн.	119,9	101,5	81,4	-20
8. Готова продукція, тис. грн.	273	167,3	347,9	48
9. Коефіцієнт обігу виробничих засобів	15,44	21,50	40,62	19,12
10. Коефіцієнт обігу готової продукції	6,78	13,04	9,50	-3,54

З таблиці 2.6 видно, що собівартість реалізованої продукції в 2009 році в зрівнянні з 2008 роком збільшилася на 68%, а виручка від реалізації на 51%. Коефіцієнт оборотності оборотних засобів збільшився на 54%. Тривалість обороту складає 167,53 днів, що на 54,66% менше ніж у 2008 році. Коефіцієнт обігу виробничих засобів збільшився на 19,12% у 2009 році і складає 40,62, а готової продукції зменшився на 3,54%. Дані таблиці 2.6 свідчить про досить високі результати діяльності підприємства.

2.4 Управління трудовими ресурсами та форми організації оплати праці на підприємстві

В системі виробництва та економічних відносин центральне місце посідає людина. Вона визначає цілі та напрями розвитку виробництва, організовує його, виробляє товари й надає послуги для свого життя та розвитку. Тому ефективність економіки будь-якого суспільства насамперед визначається якістю наявних трудових ресурсів та способом їх використання у виробництві, адже основною продуктивною силою є люди з їхніми здібностями та можливостями.

В сучасних умовах роль людини у виробництві суттєво змінилася: людина є не тільки найважливішим елементом виробничого процесу на підприємстві, але й головним його стратегічним ресурсом. Вкладення в людські ресурси стають довгостроковим фактором конкурентоспроможності підприємства.

Якісне відтворення трудових ресурсів, формування трудового потенціалу та раціональне його використання залежить від рівня управління трудовими ресурсами на всіх рівнях. Серед основних соціально-економічних проблем села використання трудових ресурсів також займає вагоме місце. Обумовлено це тим, що вихід з економічної кризи значно мірою залежить від забезпеченості аграрних підприємств трудовими ресурсами та їх ефективного використання.

Управління трудовими ресурсами, як галузь науки та практики, розглядає питання управління трудовими ресурсами як на державному рівні, так і за видами економічної діяльності. Зокрема, у сільському господарстві використання спеціалістів з питань управління трудовими ресурсами є важливою умовою врівноваження попиту і пропозиції робочої сили, забезпечення ефективного використання трудових ресурсів, підвищення конкурентоспроможності підприємств, комплексного вирішення трудових проблем (продуктивність праці, її оплата і зайнятість) тощо.

Місце і роль управління використанням трудових ресурсів сільського господарства визначаються зростанням значимості людського фактора у виробництві, посиленням залежності результатів діяльності сільськогосподарських підприємств від якості, мотивації та характеру використання робочої сили.

Завдання управління трудовими ресурсами, зокрема, полягає у вивченні якісних аспектів зайнятості, тобто відповідності фізичних, професійно-кваліфікаційних здібностей людини технічним характеристикам робочого місця і виконуваних нею функцій.

До головних завдань системи управління людськими ресурсами належать: забезпечення підприємства кваліфікованими кадрами; створення необхідних умов для ефективного використання знань, навичок і досвіду працівників; удосконалення системи оплати праці і мотивації; підвищення задоволеності працею всіх категорій персоналу; надання працівникам можливостей для розвитку, підвищення кваліфікації і професійного росту; стимулювання творчої активності; формування і збереження сприятливого морально-психологічного клімату; удосконалювання методів оцінки персоналу; управління внутрішніми переміщеннями і кар'єрою працівників; участь у розробці організаційної стратегії.

Принципами побудови сучасної системи управління трудовими ресурсами є: ефективність відбору і розміщення працівників; справедливість оплати праці і мотивації; професійний ріст працівників відповідно до результатів праці, кваліфікації, здібностей, особистих інтересів, потреб підприємства; швидке й ефективне розв'язання особистих проблем.

Сучасний зміст функцій управління трудовими ресурсами визначається відношенням до трудових ресурсів, як до основного ресурсу підприємства, джерела його конкурентної переваги. Результати діяльності багатьох підприємств і накопичений досвід їхньої роботи з кадрами свідчить, що формування виробничих колективів, забезпечення високої якості кадрового потенціалу є вирішальними факторами забезпечення конкурентоспроможності підприємств.

Таким чином, успішність подальшого розвитку сільськогосподарського виробництва і максимального використання трудового потенціалу села насамперед залежить від раціонального розподілу і ефективного використання трудових ресурсів. Адже високий рівень їх трудової активності і зацікавленості в результатах своєї праці забезпечить відродження аграрного сектору економіки, сприятиме підвищенню ефективності виробництва сільськогосподарської продукції і загальному розвитку держави.

Отже, якщо сільськогосподарське підприємство зацікавлене в підвищенні конкурентоспроможності, то це вимагає відбору як високоефективних технологій і техніки, так і найбільш здібних працівників. Управління ефективним використанням трудових ресурсів спрямоване на розв'язання принципово нових довгострокових завдань, підвищення економічної та соціальної ефективності роботи підприємства, підтримку його балансу із зовнішнім середовищем.

Враховуючи сезонність сільськогосподарського виробництва та відсутність у більшості підприємств додаткових й допоміжних галузей виробництва, в яких можна було б задіяти вільну робочу силу, доцільно класифікувати працівників шляхом їх розподілу на чотири категорії (табл.2.7).

Таблиця 2.7

Класифікація складу працівників сільськогосподарського підприємства

Категорії працівників	Якісний склад працівників	Види виконуваних робіт
І	Спеціалісти, тваринники, механізатори, водії	Постійні види діяльності
ІІ	Сезонні працівники із зайнятістю до 6 місяців	Польові роботи
ІІІ	Тимчасові працівники із зайнятістю до 2 місяців	Польові роботи
ІV	Працюючі на погодинній системі оплати праці	Згідно трудового договору

Зокрема, при застосуванні погодинної оплати праці, на якій працюють жінки з малолітніми дітьми, молодь, що навчається, інваліди та пенсіонери, виплати робляться лише за виконання нормованих завдань, а мінімальний розмір годинної тарифної ставки такий же, як при відпрацюванні місячної норми часу при мінімальній заробітній платі. Класифікація складу трудових ресурсів в сільськогосподарських підприємствах створює умови для впровадження досконаліших систем стимулювання праці.

Зайнятість в особистому селянському господарстві фактично дає змогу виживати певній частині сільського населення, але не забезпечує належної ефективності виробництва, запровадження сучасних технологій, не вимагає високої кваліфікації робочої сили. Необхідно зміцнювати існуючі особисті селянські господарства і формувати оптимальне середовище для поступової трансформації їх у більш ефективні агроформування (фермерські, кооперативні тощо). Поряд з цим на формування сільського ринку праці суттєво впливає сезонність і проблема зайнятості особливо загострюється в періоди міжсезонного виробництва.

Одним з факторів покращення використання трудових ресурсів у сільському господарстві є розвиток агропромислової форми виробництва шляхом формування кооперативного ведення господарства. Дослідженнями науковців встановлено, що в сільськогосподарських підприємствах, де діяльність здійснюється за схемою: виробництво - переробка - зберігання - торгівля - послуги - підсобні промисли, навіть за умов неврегульованості цінових паритетів для сільськогосподарського виробника, вона є прибутковою.

Інтегроване агропромислове виробництво сприяє комплексному багатопрофільному розвитку села, створенню нових робочих місць і підвищенню рівня життя сільського населення.

Підприємство може ефективно працювати за умови, коли воно має необхідний професійний і кваліфікаційний склад працівників, доцільну кадрову структуру. Відповідно до цього класифікатора усі працівники в господарстві за характером виконуваної роботи розподіляються на такі категорії: робітники, керівники, спеціалісти і службовці.

До робітників відносять тих працівників, які безпосередньо зайняті в процесі створення матеріальних благ, а також здійснюють ремонт, переміщення вантажів, транспортування пасажирів.

До керівників відносять працівників, які займають посади керівників підприємств і їх підрозділів.

Таблиця 2.8

Особливість і ефективність використання трудових ресурсів

...

	2007	2008	2009	Відхилення, %
	Числ.прац-чол	Структура, %	Числ. прац., чол	Структура, %	Числ. прац., чол	Структура, %
Зайняті в с-г виробництві	156	100	150	100	145	100	-3
У т.ч.працівники рослинництва	89	57	80	53	73

Подобные документы

• Організація та шляхи вдосконалення обліку доходів ВАТ "Племзавод імені Літвінова"

  Економічний зміст та нормативно-правові засади обліку доходів, їх класифікація та різновиди. Організаційно-економічна характеристика підприємства, аналіз стану облікової політики. Заходи щодо вдосконалення організації обліку доходів, їх ефективність.
  
  курсовая работа [85,6 K], добавлен 05.01.2014
  

• Облік реалізації товарів в системі управління підприємством

  Економічна сутність та значення реалізації товарів в діяльності підприємства на матеріалах ВАТ Чернігівський завод "Металіст". Аналіз обліку реалізації товарів в системі управління; фінансовий та податковий облік, шляхи і напрямки його вдосконалення.
  
  курсовая работа [172,2 K], добавлен 15.01.2012
  

• Облік, аналіз і аудит витрат за елементами на підприємстві "Павлоградське управління по експлуатації газового господарства"

  Розгляд економічного змісту та класифікації витрат за економічними елементами. Характеристика та аналіз фінансового стану підприємства "Павлоградське управління по експлуатації газового господарства", документування операцій та аудит витрат за елементами.
  
  дипломная работа [385,3 K], добавлен 23.08.2011
  

• Організація та методика аудиту основного виробництва у ПСП імені Шевченка Баранівського району Житомирської області

  Економічний зміст, мета, завдання та необхідність аудиту основного виробництва. Аудиторська оцінка фінансового стану підприємства та його облікової політики. Аналіз показників фінансового стану підприємства. Джерела інформації для проведення аудиту.
  
  курсовая работа [59,7 K], добавлен 26.03.2013
  

• Економічний аналіз та фінансові показники підприємства

  Оцінка фінансового стану підприємства, аналіз прибутковості продукції, оборотності активів, заборгованості та платоспроможності. Аналіз ефективності виробництва: дослідження та відносних значень показників, факторний та кількісний аналіз, CVP-аналіз.
  
  курсовая работа [666,6 K], добавлен 10.05.2010
  

• Фінансовий аналіз руху грошових коштів на підприємстві ТОВ "Автополюс"

  Загальна характеристика та аналіз фінансово-майнового стану ТОВ "Автополюс". Аналіз фінансових показників стану підприємства, оборотності грошових оборотних коштів. Склад та структура джерел коштів. Шляхи покращення фінансового стану ТОВ "Автополюс".
  
  курсовая работа [194,9 K], добавлен 11.09.2010
  

• Методи прийняття рішень у сфері управління нематеріальних активів

  Сутність та зміст нематеріальних активів, їх класифікація. Організаційно-економічна структура ПП "Кімс". Аналіз ефективності управління, складу, структури та стану нематеріальних активів на підприємстві, оцінка їх впливу на результати його діяльності.
  
  курсовая работа [149,7 K], добавлен 11.11.2010
  

• Аналіз основних засобів та їх використання

  Види основних засобів. Аналіз забезпеченості підприємства основними засобами та ефективності їх використання. Шляхи удосконалення обліку матеріальних активів, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва чи поставки товарів.
  
  контрольная работа [1,4 M], добавлен 26.06.2014
  

• Управління дебіторською заборгованістю підприємства

  Класифікація та управління дебіторською заборгованістю у процесі виконання зобов’язань підприємства. Аналіз стану та динаміки цього показника на підприємствах України, напрямки удосконалення і регулювання його значень в ході виробничої діяльності.
  
  курсовая работа [346,2 K], добавлен 02.01.2014
  

• Організація бухгалтерського обліку за національними стандартами на підприємстві

  Організаційна характеристика підприємства, особливості та вимоги охорони праці. Бухгалтерський облік у системі управління підприємством, його принципи та напрямки регулювання. Облікова політика підприємства, специфіка організації документообігу.
  
  дипломная работа [60,9 K], добавлен 29.04.2014
  

• Аналіз фінансового стану підприємства

  Аналіз статутної діяльності підприємства. Система бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю. Аналіз структури майна, платоспроможності, фінансової стійкості та організаційно-технічного розвитку підприємства. Документування господарських операцій.
  
  отчет по практике [34,1 K], добавлен 07.01.2014
  

• Аналіз та аудит фінансового стану

  Призначення аудиту фінансового стану підприємства. Аналітичні процедури в аудиті фінансового стану. Фінансовий аналіз у загальній системі економічного аналізу. Фінансовий стан та резерви підвищення ефективності господарської діяльності ПП "Агровіта".
  
  дипломная работа [2,8 M], добавлен 15.11.2010
  

• Організація управлінського обліку на підприємстві

  Важливе місце в системі управління підприємством займає бухгалтерський облік і аналіз господарської діяльності. На основі інформації про затрати сировини, матеріалів і даних про вихід продукції можна проаналізувати результати виробничого процесу.
  
  курсовая работа [166,9 K], добавлен 21.12.2008
  

• Облік запасів і аналіз ефективності їх використання

  Сутність запасів, їх класифікація та прийоми управління ними. Затрати, пов'язані зі створенням і зберіганням запасів. Використання внутрішньої звітності при управлінні запасами на складах і в бухгалтерії та шляхи вдосконалення її на підприємствах.
  
  курсовая работа [148,2 K], добавлен 28.11.2010
  

• Виробничі запаси - облік та аналіз

  Облік та аналіз виробничих запасів підприємства в сучасних умовах господарювання. Виробничі запаси в системі управління оборотними активами підприємства. Методика економічного, бухгалтерського аналізу використання виробничих запасів підприємства.
  
  дипломная работа [100,2 K], добавлен 12.06.2008
  

• Методика та організація формування звітної інформації для балансу підприємства, аналіз і аудит фінансового стану підприємства

  Аудит фінансового стану, економічно-правова сутність балансу підприємства та його структура. Показники фінансового стану та їх характеристика, дослідження нормативно-правової бази з питань формування балансу. Формування висновку за результатами аудиту.
  
  дипломная работа [768,5 K], добавлен 15.11.2010
  

• Методика складання балансу та методи оцінки фінансового стану підприємств

  Теоретико-методологічні основи складання балансу, аудиту його статей та аналізу фінансового стану підприємства. Аналіз техніко-економічних показників діяльності підприємства ПП "ККК". Заключні процедури та рекомендації в результаті проведення аудиту.
  
  дипломная работа [490,4 K], добавлен 10.01.2012
  

• Аудит основних засобів

  Головні задачі бухгалтерського обліку основних засобів. Типова кореспонденція стосовно операцій з основними засобами. Загальний аналіз фінансового стану підприємства ТзОВ "Дружба"; оцінка платоспроможності фірми. Аудит руху і амортизації основних засобів.
  
  курсовая работа [107,7 K], добавлен 23.09.2014
  

• Організація облікового процесу ПФУ Індустріального району м. Дніпропетровська

  Використання коштів Пенсійного фонду України (ПФУ). Організаційно-економічна характеристика управління ПФУ Індустріального району м. Дніпропетровська. Бухгалтерський облік та фінансова звітність управління. Стабілізування фінансового стану бюджету.
  
  отчет по практике [63,2 K], добавлен 28.06.2013
  

• Аудит основних засобів на підприємстві харчової промисловості

  Теоретичні засади основних засобів на підприємстві. Методика аналізу фінансового стану підприємства. Загальний аналіз фінансового стану підприємства. Аналіз платоспроможності підприємства. Аудит основних засобів. Аудит руху. Аудит зносу.
  
  курсовая работа [46,2 K], добавлен 16.01.2004
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам