Організація та шляхи удосконалення обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками в філії "Клементівська ДЕД" ДП "Сумський облавтодор"

Крім того, необхідно знати, що, відповідно до територіального поширення, обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків кількості людей, які загинули, за класифікаційними ознаками визначаються чотири рівні надзвичайних ситуацій:

надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня - це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох та більше областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя), але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;

надзвичайна ситуація регіонального рівня - це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів (міст обласного значення) - Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, або загрожує перенесенням на територію суміжної області України а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;

надзвичайна ситуація місцевого рівня - це надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об'єкта, але не менш одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету. До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно небезпечних об'єктів;

надзвичайна ситуація об'єктного рівня - це надзвичайна ситуація, яка розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті і наслідки якої не виходять за межі об'єкта або його санітарно-захисної зони.

Подальша класифікація як природних, так і техногенних надзвичайних ситуацій може бути проведена за такими ознаками: загальна причина виникнення, вид прояву, сфера, наслідки, терміни та масштаб прояву.

Зростання масштабів господарської діяльності і кількості великих промислових комплексів, концентрація на них агрегатів і установок великої і надвеликої потужності, використання у виробництві потенційно небезпечних речовин у великих кількостях - все це збільшує вірогідність виникнення техногенних аварій. Надзвичайні ситуації техногенного походження містять у собі загрозу для людини, економіки і природного середовища або здатні створити її внаслідок ймовірного вибуху, пожежі, затоплення або забруднення (зараження) навколишнього середовища.

Надзвичайні ситуації виникають, як правило, на потенційно техногенно небезпечних виробництвах. До них належать насамперед хімічно небезпечні об'єкти, радіаційнонебезпечні об'єкти, вибухо- та пожежонебезпечні об'єкти, а також гідродинамічно небезпечні об'єкти. В останні роки значно зросла також небезпека від аварій і катастроф на транспорті.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру прийнято класифікувати за такими основними ознаками:

за масштабами наслідків (об'єктового, місцевого, регіонального і загальнодержавного рівнів);

за галузевою ознакою (у сільському господарстві; у лісовому господарстві; на заповідній території (об'єкти особливого природоохоронного значення); у водоймах; на матеріальних об'єктах - об'єктах інфраструктури, промисловості, транспорту, житлово-комунального господарства та населення (персонал підприємств та установ, мешканці житлових будинків, пасажири транспортних засобів тощо).

Аварії техногенного характеру класифікуються також з урахуванням критеріїв розміру заподіяних чи очікуваних економічних збитків.

Розглянемо більш детально надзвичайні ситуації техногенного характеру.

Транспортні аварії (катастрофи). Щорічно в Україні транспортом загального користування перевозиться понад 900 млн. т вантажів (у тому числі велика кількість небезпечних), і понад 3 млрд. пасажирів. На частку залізничного транспорту припадає близько 60 % вантажних перевезень, автомобільного - 26 %, річкового і морського - 14 %. Оскільки транспортом перевозяться і потенційно небезпечні вантажі (вибухонебезпечні, пожежонебезпечні, хімічні та інші речовини - 15 % від загального обсягу вантажів), небезпека життя і здоров'я людей збільшується. Скоротилося оновлення основних фондів всіх видів транспорту. Рівень зношення транспортних засобів становить понад 50 %, а на деяких підприємствах і значно більше, велика кількість транспортних засобів підлягає списанню. Найбільша кількість надзвичайних ситуацій, особливо із загибеллю людей, припадає на транспорт, що свідчить про високу потенційну небезпечність транспорту як галузі господарства. У 1998 р. сталося 109 аварій та надзвичайних подій на транспорті, внаслідок яких загинуло 64 та постраждало 80 осіб.

Залізничний транспорт. Залізнична аварія - аварія на залізниці, яка призводить до загибелі людей чи отримання ними тілесних ушкоджень, псування однієї чи декількох одиниць рухомого складу аж до вилучення його із обігу і (чи) спричинила повне припинення руху на час, що перевищує нормативний. Аварія потягу - зіткнення пасажирського або вантажного потягу з іншим потягом чи іншою перешкодою, сходження з рейок рухомого складу потягу, що призводить до загибелі людей чи отримання тілесних ушкоджень людей, пошкодження рухомого складу аж до вилучення його з обігу, а також якщо цілковита перерва руху на окремій дільниці перевищує нормативний час усунення наслідків зіткнення чи сходження рухомого складу. Основними причинами аварій та катастроф на залізничному транспорті є: несправності колій рухомого складу; засобів сигналізації, централізації та блокування; помилки диспетчерів; неуважність та халатність машиністів. Найчастіше виникають надзвичайні ситуації при сходженні рухомого складу з колій, зіткненнях, наїздах на перепони на переїздах, при пожежах та вибухах безпосередньо у вагонах. Не виключаються розмиви залізничних колій, обвали, осипи, зсуви, затоплення. При перевезенні небезпечних вантажів, таких як гази, легкозаймисті, вибухонебезпечні, ядучі, отруйні та радіоактивні речовини, виникають вибухи, пожежі цистерн та інших вагонів. Серед основних причин виникнення надзвичайних ситуацій доречно зазначити елементарні помилки обслуговуючого персоналу, які призводять до аварій і катастроф. Аварійні ситуації при перевезеннях залізницею радіоактивних речовин і сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) найбільш небезпечні.

Морський та річковий транспорт. Корабельна аварія (катастрофа) - аварія морського (річкового) об'єкта, внаслідок якої він затонув або сталося його повне конструктивне зруйнування. Зіткнення морських (річкових) об'єктів - зближення морських (річкових) об'єктів до фізичного контакту між ними, яке супроводжується завданням шкоди цим об'єктам, їх технічним засобам, вантажу, екіпажу.

У разі, якщо прояви аварії (катастрофи) можуть бути віднесені до різних галузей або конкретних видів НС, остаточне рішення щодо її класифікації приймає комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій на тому рівні, до якого належить ситуація [37].

4.6 Принципи захисту людини від іонізуючої радіації

Радіаційний захист під час використання ядерної енергії базується на таких основних принципах:

не може бути дозволена жодна діяльність, пов'язана з іонізуючим випромінюванням, якщо кінцева вигода від такої діяльності не перевищує заподіяної нею шкоди;

величина індивідуальних доз, кількість осіб, які опромінюються, та ймовірність опромінення від будь-якого з видів іонізуючого випромінювання повинні бути найнижчими з тих, що їх можна практично досягти, враховуючи економічні і соціальні фактори;

опромінення окремих осіб від усіх джерел та видів діяльності у підсумку не повинно перевищувати встановлених дозових меж.

Запобігання та обмеження впливу радіації на людей можливе на основі таких основних принципів:

захист шляхом використання матеріалів. Матеріали і захисні споруди мають «коефіцієнт послаблення іонізуючого випромінювання». Так, житлові та цегельні будинки мають Кпос від 10 до 20, їх підвали - від 40 до 400, протирадіаційні укриття - від 500 до 1000;

захист шляхом скорочення часу опромінювання;

захист шляхом збільшення відстані від джерел іонізуючого випромінювання (евакуація);

захист шляхом використання медикаментозних засобів (радіопроекторів). Для послаблення дії радіації на організм людини використовують медикаментозні засоби, які прийнято називати радіопротекторами (цистамін, йодистий калій, амінокислоти). Велика увага приділяється біологічним препаратам або адаптогенам, які підвищують стійкість організму людини не тільки до радіації, але й до хімічно шкідливих факторів, стресу, кисневого голодування тканин (женьшень, китайський лимонник елеутерокок та ін.). Протипроменевий ефект проявляється при дії багатьох вітамінів, насамперед групи В, вітаміну А, аскорбінової кислоти;

обмеження радіаційного впливу шляхом використання радіозахисного харчування.

Використання овочів та фруктів, ягід та соків сприяє виведенню із тканин організму радіоактивних сполук.

Аварія на ЧАЕС створила надзвичайно небезпечну для здоров'я людей та навколишнього середовища радіаційну обстановку на значній території України Білорусії, Росії. Згідно Закону «Про правовий режим на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» забруднені території поділяється на зони в залежності від густини забруднення ґрунту радіонуклідами (ізотопами цезію 137):

1 зона - відчуження (площа 675 км2); забрудненість більш ніж 40 кюрі/км2;

2 зона - безумовного (обов'язкового) відселення - це територія, що зазнала інтенсивного забруднення радіонуклідами з густиною забруднення ґрунту ізотопами цезію від 15 до 40 кюрі/км2;

3 зона - гарантованого добровільного відселення - це територія з густиною забруднення ґрунту ізотопами цезію від 5 до 15 кюрі/км2;

4 зона - посиленого радіологічного контролю - це територія з густиною забруднення ґрунту ізотопами цезію від 1 до 5 кюрі/км2.

При радіаційних аваріях з викидом радіонуклідів у довкілля щодо планування і реалізації заходів захисту населення доцільно виділяти 3 основні фази перебігу аварії:

Рання фаза включає період від початку викиду РР у атмосферу до моменту його припинення та завершення формування радіоактивного сліду. Тривалість цієї фази може становити від кількох годин до декількох діб. Середня (проміжна) фаза охоплює період від моменту формування радіоактивного сліду до виконання усіх заходів щодо захисту населення. Тривалість цієї фази може становити від кількох днів до декількох місяців. Пізня фаза - це після аварійний чи відновлюваний період, коли відбувається поступове повернення до нормальних умов життєдіяльності. Вона триває багато років ї завершується одночасно зі скасуванням всіх обмежень на життєдіяльність населення на забруднених територіях. При виникнення аварії на РНО реалізуються наступні захисні заходи:

оповіщення та укриття людей;

проведення йодної профілактики;

використання засобів індивідуального захисту;

надання медичної допомоги;

зонування забрудненої території.

Узагальнюючи вище наведене, можна зробити наступні висновки. В Україні створена законодавча база захищеності життя і здоров'я працівників. Розслідування нещасних випадків та професійних захворювань здійснюють згідно порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (постанова Кабінету Міністрів України № 1232 від 30 листопада 2011 р.). Кожне підприємство зобов'язане мати інструкції по техніці безпеки. Нами була детально вивчена інструкція з техніки безпеки та пожежної профілактика на робочому місті користувача ПК. Крім того, ми вивчили принципи захисту людини від іонізуючої радіації і знаємо які продукти слід вживати, та як поводитись при іонізуючій радіації [38].



5. Пропозиції щодо покращання обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками

Управління кредиторською заборгованістю - оптимізація суми заборгованості підприємства перед іншими юридичними та фізичними особами. Управління кредиторською заборгованістю підприємства може бути проведено за допомогою двох основних варіантів: оптимізації кредиторської заборгованості та мінімізації кредиторської заборгованості.

На сьогодні одним з найбільш складних і суперечливих питань є облік і аудит кредиторської заборгованості, що пов'язано з існуванням проблеми неплатежів. Це також підтверджуються наявністю значних обсягів кредиторської заборгованості в філії «Климентівська ДЕД» ДП «Сумський облавтодор». Кредиторська заборгованість дає змогу підприємству певний час користуватись чужими засобами, але в свою чергу це не повинно стати приводом претензій та розриву взаємовідносин з боку інших контрагентів.

Все це вимагає перегляду системи бухгалтерського обліку, одним із центральних елементів якої є облік взаєморозрахунків суб'єктів господарювання. Суб'єкти господарювання на перший план висувають вирішення власних проблем, замість виконання фінансових зобов'язань по платежах перед партнерами. Вирішення вищенаведеної складної проблеми багато в чому залежить від вдосконалення бухгалтерського обліку і аудиту.

Вважаємо, що додатково в філії «Климентівська ДЕД» бухгалтер з обліку кредиторської заборгованості також повинен слідкувати за станом:

довгострокової дебіторської заборгованості;

дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги;

дебіторської заборгованості за розрахунками;

витратами майбутніх послуг;

забезпеченнями наступних виплат і платежів;

довгостроковими зобов'язаннями;

поточними зобов'язаннями;

доходами майбутніх періодів.

Необхідно також своєчасно здійснювати контроль за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості. Значне перевищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансовій стабільності підприємства і робить необхідним залучення додаткових джерел фінансування; контролювати стан розрахунків за простроченими заборгованостями. В умовах інфляції будь-яка відстрочка платежу призводить до того, що підприємство реально одержує лише частину вартості виконаних робіт. Тому необхідно розширити систему авансових платежів.

Також він повинен планувати погашення по зобов'язаннях по статтях бюджету, установлених регламентом. У рамках своєї компетенції і доцільності фахівець може визначати можливі варіанти планування заборгованості, використовуючи як прогнози «Розрахунки з постачальниками», визначаючи відстрочки платежів по конкретних контрактах і «Кредиторська заборгованість минулих періодів», установлюючи графік погашення заборгованості по клієнтах, так і на основі бізнес-прогноз «Графік фінансування», що є спрощеною формою формування кредиторської заборгованості.

Прогноз призначений для планування величини кредиторської заборгованості і кількості днів її рівномірного погашення, суми авансів і відстрочки поточних платежів по статтях і елементам бюджету.

Основою для складання видаткової частини бюджету руху коштів повинні бути операційні бюджети всіх напрямків діяльності компанії і графік погашення заборгованості, що визначають наступні групи платежів, встановлені в прогнозі «Графік фінансування»:

планові платежі по усіх видах податків і зборів перед бюджетом і позабюджетними фондами;

обслуговування кредитів, що містять план виплат по основному боргу і відсоткам;

витрати по оплаті праці;

зобов'язання перед постачальниками за матеріали, що поставляються, забезпечення енергоресурсами;

зобов'язання перед замовниками за виконані роботи;

фінансування управлінських і комерційних витрат;

графік інвестиційних виплат за придбання і модернізацію основних засобів;

інші витрати.

Фінансове планування бюджету, організація керування фінансовими потоками є підставою для складання платіжного календаря підприємства, що є інструментом оперативного планування і складається на невеликий проміжок часу з детально можливою точністю.

Модель управління кредиторською заборгованістю включає наступні складові елементи:

статичний та динамічний аналіз формування та погашення кредиторської заборгованості суб'єкта господарювання та її впливу на величину його грошових потоків;

обґрунтування доцільності отримання відстрочки оплати рахунків постачальників, а також оптимального терміну такої відстрочки;

попередження формування простроченої кредиторської заборгованості та забезпечення, за необхідності, пролонгації кредиторської заборгованості тощо - рисунок 5.1.

Отже, в управлінні кредиторською заборгованістю необхідно використовувати особливо продуманий аналітичний механізм у формуванні підходів до такого явища.



Рисунок 5.1 - Основні елементи управління кредиторською заборгованістю в філії «Климентівська ДЕД»

Первинним документом щодо розрахунків з постачальниками і підрядниками є договір. В сучасних умовах він є важним об'єктом контролю та регулювання обліку діяльності підприємств.

Вважаємо, що при укладанні договору в Філії «Климентівська ДЕД» особливу увагу необхідно приділяти його суттєвим умовам. Головними ознаками суттєвості договору як об'єкта бухгалтерського спостереження є його предмет, ціна, форма розрахунку та санкції при неправомірній поведінці або порушенні умов договору. Суттєві умови господарського договору відображують інтереси його сторін і можуть бути спільними та особистими. Так, ціна договору виражає спільний інтерес суб'єктів договірних відносин. Предмет договору втілює в собі особистий інтерес покупця (замовника). Особистим інтересом постачальника (підрядника) є своєчасний розрахунок за продану продукцію, проведені роботи (надані послуги). Це дало підставу для визначення головних ознак суттєвості господарського договору. Таким чином, суттєві умови - це перелік окремих ознак господарського договору, що виражають інтереси його укладачів та сукупність яких здатна забезпечити перебіг від можливості у дійсність. Визнання господарського договору об'єктом бухгалтерського обліку потребує розробки способів його відображення у обліковій системі.

Враховуючи викладене, на нашу думку, слід вести в Філії «Климентівська ДЕД» облік господарських договорів товарного змісту на рахунках позабалансового обліку 031 «Договірні зобов'язання» та 032 «Договірні права». Ці запаси відображати на рахунках з моменту набуття договором юридичної сили.

Головною особливістю, яка визначає прийоми та методи відображення господарських договорів на позабалансових рахунках, є врахування такої умови договору, як спосіб оплати: повна передоплата, часткова передоплата, оплата після одержання продукції (табл. 5.1).

Таблиця 5.1 - Порядок відображення договірних відносин з обліку розрахунків з постачальниками (підрядниками) на позабалансових рахунках в філії «Климентівська ДЕД»

Зміст операції	Рахунок «Договірні зобов'язання» 031	Рахунок «Договірні права» 032
	дебет	кредит	дебет	кредит
1. Спосіб оплати: оплата після одержання продукції
Укладено договір	-	15000	15000	-
Одержано товар	-	-	-	15000
Здійснено оплату	15000	-	-	-
2. Спосіб оплати: часткова передоплата
Укладено договір	-	15000	15000	-
Перераховано аванс	5000	-	-	-
Одержано товар	-	-	-	15000
Здійснено остаточний розрахунок	10000	-	-	-
3. Спосіб оплати: повна передоплата
Укладено договір	-	15000	15000	-
Здійснено передоплату	15000	-	-	-
Одержано товар	-	-	-	15000

Подальші позабалансові операції необхідно реєструвати одночасно зі змінами майнового та фінансового стану підприємства, що виникають внаслідок виконання сторонами договірних зобов'язань, і є підставою для бухгалтерських записів на рахунках 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 371 «Розрахунки за авансами виданими».

Запропоновані напрямки дозволять підвищать ефективність обліку кредиторської заборгованості.

Важливим аспектом організації обліку розрахункових операцій в філії «Климентівська ДЕД» є звірка сум заборгованостей. Ст. 10 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» встановлено, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно з законодавством [39].

Звірка розрахунків з постачальниками, іншими контрагентами є не чим іншим, як їх (розрахунків) інвентаризацією. Тому можна стверджувати, що вона є обов'язковою, як мінімум, один раз на рік, в ході річної інвентаризації. В решті випадків, коли інвентаризація є обов'язковою, звірка розрахунків проводиться в разі потреби.

Проведене під час написання дипломної роботи дослідження практики проведення інвентаризації кредиторської заборгованостей в філії «Климентівська ДЕД» виявило недосконалість документального забезпечення цієї ділянки інвентаризаційної роботи. Чинними законодавчо-нормативними актами затверджено дві форми документів для оформлення інвентаризації розрахунків - Акт звіряння розрахунків і Акт інвентаризації розрахунків. Однак ці документи затверджені в різний час, не мають повного узгодження між собою, а інформація, наведена в них подається несистематизовано. Крім цього, вони містять також ряд інших недоліків, зокрема:

Акт звіряння розрахунків не містить повної інформації про підприємства, які виступають дебіторами і кредиторами, дату, на яку проводиться зіставлення розрахунків. При цьому, на нашу думку, варто використовувати більш лаконічну назву даного документу - Акт зіставлення розрахунків;

існуюча форма Акту звіряння розрахунків передбачає лише можливість підтвердження дебіторської заборгованості. Таким чином, виникає ситуація, коли зіставлення і підтвердження кредиторської заборгованості залежить лише від підприємств-кредиторів;

Акт інвентаризації розрахунків не дає змогу відразу отримати інформацію про дебіторів і кредиторів, з якими є неузгоджені суми. Для цього необхідно знову повертатися до актів звіряння та здійснювати їх аналіз;

Довідка до Акту інвентаризації розрахунків зводить по суті до зведеного документу по дебіторській та кредиторській заборгованості, своєрідного реєстру дебіторів і кредиторів підприємства;

неможливо встановити з Акту інвентаризації розрахунків та Довідки до нього з якими саме дебіторами і кредиторами існує заборгованість, за якою минув строк позовної давності. При цьому така інформація є надзвичайно важливою, виходячи із суттєвості наслідків для підприємства у випадку прострочення термінів позовної давності по дебіторській чи кредиторській заборгованості.

В таблицю Акту інвентаризації розрахунків (форма № інв-17), що відображає дані інвентаризації дебіторської (кредиторської) заборгованості доцільно внести наступні зміни:

графу 2 «Найменування балансових статей» замінити на графу «Назва дебітора (кредитора), рахунку обліку»;

узагальнення інформації про суми заборгованості непідтвердженої дебіторами (кредиторами) та заборгованості зі строком позовної давності, що минув в розрізі рахунків бухгалтерського обліку здійснювати в другій частині таблиць після рядка «Всього за рахунками бухгалтерського обліку»;

доповнити таблиці колонкою, в якій відображається сума заборгованості зі строком несплати більше двох років;

в таблиці і Довідці до Акту передбачити графу «Код запису».

При встановленні за допомогою Акту інвентаризації розрахунків переліку дебіторів чи кредиторів, з якими існують суми непідтвердженої заборгованості або ж суми заборгованості, за якою минув строк позовної давності необхідно додатково по таких контрагентах скласти Довідку до Акту інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами і кредиторами, за яким існують суми непідтвердженої заборгованості та заборгованості, за якою минув строк позовної давності. При цьому графу «Код запису» цієї Довідки варто заповнювати у відповідності до аналогічної графи Акту. Це забезпечить зв'язок між даними Акту та Довідки до нього та зробить можливим зручний і швидкий пошук інформації за тим чи іншим дебітором (кредитором) в обох документах.

Також вважаємо за необхідне змінити порядок заповнення Довідки до Акту інвентаризації розрахунків з наступної причини. Існуюча методика проведення інвентаризації розрахунків передбачає складання Акту зіставлення розрахунків і Довідки працівниками бухгалтерської служби підприємства. Таким чином, виникає ситуація, коли інвентаризаційна комісія безпосередньо не перевіряє документи, які свідчать про існування заборгованостей, а лише виконує технічну роботу з опрацювання Актів зіставлення.

На нашу думку, з метою посилення контролю і забезпечення об'єктивності результатів інвентаризації доцільно складання Довідки до Акту інвентаризації розрахунків внести до обов'язків інвентаризаційної комісії. Це сприятиме підвищенню ефективності інвентаризаційної роботи в філії «Климентівська ДЕД».

Отже, запропоновані напрямки удосконалення дозволять усунути недоліки в документальному оформленні розрахунків, забезпечити узгодження між сторонами, нормативними документами, належну систематизацію наведеної в них інформації тощо.

Висновки і пропозиції

Метою написання даної роботи було дослідження теоретичних та практичних аспектів обліку та аудиту розрахунків з постачальниками і підрядниками.

Для кожного підприємства дуже важливо на будь-який момент часу мати повну інформацію про зобов`язання підприємства. Для своєчасного забезпечення керівництва інформацією про кредиторів на підприємстві має бути добре організовано облік і аналіз кредиторської

Дослідження теоретичних аспектів організації обліку і аудиту розрахунків з постачальниками і підрядниками дозволяє зробити висновки, що вони здійснюються як в готівковій, так і безготівковій формі; відносяться до поточних зобов'язань підприємства і оцінюються за сумою погашення, у розмірі недисконтованої суми грошових коштів або їх еквівалентів, що буде сплачена. Організація обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками повинна забезпечити: своєчасну перевірку розрахунків з постачальниками та підрядниками; попередження прострочки кредиторської заборгованості.

В свою чергу послідовність і порядок проведення аудиту залежить від визначених завдань аудиту й обсягу діяльності конкретного підприємства, його структури, стану розрахунків з постачальниками і підрядниками

Об'єктом дослідження практичних аспектів обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками була філія «Климентівська ДЕД» ДП «Сумський облавтодор» яка, займається виконанням робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, мостів, інших споруд та елементів обстановки доріг.

Оцінка майнового стану філії «Климентівський ДЕД» за 2010-2012 рр. показала переважно негативні зміни: зменшення валюти балансу, перевищення власного капіталу над залученим, неврівноваженість дебіторської і кредиторської заборгованостей і темпів їх змін, незначні суми грошових коштів. Але є і позитивні аспекти: скорочення зобов'язань більш високими темпами ніж зменшення власного капіталу, відсутність в балансу таких статей як непокритий збиток, резерв сумнівних боргів по дебіторській заборгованості, довгострокові й короткострокові кредити банку (в частині кредитів, що не погашені в строк).

Баланс Климентівської ДЕД за період, що аналізується, не був ліквідним, так як підприємству не вистачало грошових коштів та очікуваних надходжень від дебіторів для погашення найбільш термінових і короткострокових зобов'язань, а відсутність у підприємства власних оборотних коштів з свідоцтвом його фінансової нестійкості та залежності від зовнішніх джерел фінансування. Коефіцієнтний аналіз ліквідності підтвердив низький рівень платоспроможності дорожньо-експлуатаційної дільниці. Аналіз прибутковості підприємства виявив надзвичайно низький рівень ефективності його діяльності та використання капіталу. Динаміка показників рентабельності показує зниження доходності підприємства до збитковості в 2011 р., а потім перехід в зону прибутку в 2012 р. Аналіз ділової активності Климентівської ДЕД виявив необхідність в додатковому залученні оборотних коштів для обслуговування тієї ж самої суми її обороту через уповільнення оборотності оборотних активів в 2011-2012 рр. в порівнянні з 2010 р. Таким чином, виконана фінансово-економічна характеристика філії «Климентівська ДЕД» дозволяє зробити висновок, що основні показники, які характеризують її фінансовий стан, в 2010-2012 рр. були переважно негативними.

Філія веде бухгалтерський облік, складає статистичну та фінансову звітність у порядку, встановленому державою, несе відповідальність за її достовірність і своєчасність надання звітних даних. Бухгалтерський і управлінський облік на підприємстві ведеться згідно Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в України». Фінансово-господарська дiяльнiсть Філія здійснюється з урахуванням вимог діючого законодавства.

Філія бухгалтерський облiк веде за повною формою, встановленою для пiдприємств Положеннями (стандартами) бухгалтерського облiку. В цілому весь процес розрахунків з постачальниками і підрядниками включає два етапи: на першому - ведеться облік надходження ТМЦ, послуг, робіт і облік їх оплати; другий - включає в себе формування звітних документів, а саме оборотно-сальдової відомості і журналу-ордеру.

Стан організації первинного обліку в Філії відповідає вимогам чинного законодавства, ведеться на підставі типових форм документів, які містять належним чином заповнені реквізити, складаються та оброблюються вчасно. Облік розрахунків в Філії з його контрагентами (постачальниками) ведеться в типовій конфігурації в розрізі документів-замовлень.

Для ведення синтетичного обліку на підприємстві використовується субрахунок 631. Аналітичний облік розрахунків з постачальниками ведуть по кожному окремо поданому рахунку, що дає можливість отримання необхідних даних по постачальниках, по розрахункових документах.

Система розрахунків впливає на договірні відносини між постачальниками і покупцями продукції. Саме тому важливим є здійснення контролю за цією системою. Філія аудит не проводила жодного разу, а проводилась ревізія господарської діяльності. Слід відзначити, що за результатами проведених перевірок було встановлено відповідно до зобов'язань, що, в усіх суттєвих аспектах, інформація про зобов'язання Філії розкрита на основі даних бухгалтерського обліку. Облік зобов'язань товариство здійснює з урахуванням вимог П(С)БО 11 «Зобов'язання».

При веденні обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками в Філії «Климентівська ДЕД» ДП «Сумський облавтодор» дотримуються нормативно-правового регулювання розрахункових операцій і стану розрахунково-платіжної дисципліни, що підтверджує висновок аудитора. Була підтверджена реальність заборгованостей, достовірність даних щодо розрахунків з постачальниками та підрядниками.

З метою вдосконалення організації обліку і аудиту розрахунків з постачальниками і підрядниками в Філії «Климентівська ДЕД» пропонуються наступні шляхи удосконалення.

Вважаємо, що при укладанні господарського договору особливу увагу необхідно приділяти його суттєвим умовам. Головними ознаками суттєвості господарського договору як об'єкта бухгалтерського спостереження є його предмет, ціна, форма розрахунку та санкції при неправомірній поведінці або порушенні умов договору. Визнання господарського договору об'єктом бухгалтерського обліку потребує розробки способів його відображення у обліковій системі. В зв'язку з цим пропонується ведення обліку господарських договорів товарного змісту на рахунках позабалансового обліку 031 «Договірні зобов'язання» та 032 «Договірні права» з моменту набуття договором юридичної сили.

Важливим аспектом організації обліку розрахункових операцій Філії «Климентівська ДЕД» є звірка сум заборгованостей. Вивчення практики проведення інвентаризації кредиторської заборгованостей виявило недосконалість документального забезпечення цієї ділянки інвентаризаційної роботи. З метою виправлення цих недоліків та підвищення якості документального забезпечення інвентаризації дебіторської і кредиторської заборгованостей вдосконалено форми Акту зіставлення розрахунків та Акту інвентаризації розрахунків. Удосконалена форма Акту зіставлення розрахунків забезпечить можливість його початкового складання з метою підтвердження існуючих сум заборгованостей як підприємством-кредитором, так і підприємством-дебітором. Структура цього документа доповнена реквізитами, що дають змогу чітко зафіксувати всі необхідні дані про підприємства між якими проводиться звіряння та дату, на яку здійснюється звіряння розрахунків. В таблицю Акту інвентаризації розрахунків також запропоновано внести певні зміни до її структури, а також стосовно порядку заповнення.

Ці зміни дозволять усунути недоліки в документальному оформленні розрахунків, забезпечити узгодження між сторонами, нормативними документами, належну систематизацію наведеної в них інформації тощо.

Стосовно стану організації охорони праці на підприємстві можна зробити висновок, що в Філії «Климентівська ДЕД» налагоджена система охорони праці, керівництво надає всі можливості для поліпшення умов праці.



Список використаних джерел

1. Сурніна К.С. Зобов'язання і кредиторська заборгованість, проблеми термінології і класифікації / К.С.Сурніна // Економіка: проблеми теорії та практики. Міжвузівський зб. наук. праць Дніпропетровського національного університету. Вип. 42. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2007. - С. 56-61.

2. Городянська Л.В. Особливості організації обліку кредиторської заборгованості на підприємстві / Л.В. Городянська // Бухгалтерський облік і аудит. - 2007. - № 6. - C. 9-17.

3. Гавриловська Л.М. Фінансовий облік - 2 : [навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни] /Л.М.Гавриловська, Т.В.Головко; Мін-во освіти і науки України, ДВНЗ «КНЕУ ім. Вадима Гетьмана». - К. : КНЕУ, 2009. - 280 с.

4. Кватирка П. Проблеми обліку кредиторської заборгованості / Павло Кватирка // Наукові записки. - 2005. - Випуск 14 [Електронний ресурс] - Режим доступу : htth // http://www.library.tane.edu.ua/images

5. Бакун Ю. Особливості відображення у бухгалтерському обліку кредиторської заборгованості згідно з національними стандартами бухгалтерського обліку / Ю. Бакун // Дебет-Кредит - 2009 - № 43. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.dtkt.com.ua /debet/ukr/2000/43 /43pr6.html

6. Тараненко В.В. Списання дебіторської та кредиторської заборгованості в податковому та бухгалтерському обліку / В.В.Тараненко // Економіка. Фінанси. Право. - 2001. - N 6. - C. 26-28.

7. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України : [підручник] / Н.М. Ткаченко - К. : А.С.К., 2006. - 784 с.

8. Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку: [підручник]/ Н.М.Грабова. - К. : А.С.К. - 2007. - 485 с.

9. Гарасим П. М. Курс фінансового обліку: [навч. посібник] / П.М.Гарасим. - К. : Знання, 2007. - 654 с.

10. Лимизов В.А. Облік товарів від постачальників / В.А.Лимизов//Все про бухгалтерський облік. - 2009. - № 23 - С. 14-15.

11. Національне Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» : Наказ Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 [Електронний ресурс] - Режим доступу:

12. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0396-99

13. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання» : наказ Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 р. № 237 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.dtkt.com.ua/debet/ukr

14. Столярчук Г.В. Особливості відображення в обліку зобов'язань / Г.В.Столярчук//Економіка. Фінанси. Право. - 2009. - № 10. - C. 17-19.

15. Вахрушев С. Порядок обліку кредиторської заборгованості / Сергій

16. Вахрушев // Дебет-Кредит [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.dtkt.com.ua/show/3cid0104.html

17. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів» : наказ Міністерства фінансів України від 30 листопада 2004 р. №559 [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z1050-01

18. Власова І.О. Розкриття інформації про розрахунки в обліковій політиці / І.О.Власова // Торгівля і ринок України. Тематичний збірник наукових праць з проблем торгівлі. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2007. - Випуск 16. Том ІІІ. - С. 15-21.

19. Бєліков О. Деякі питання, пов`язані з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів / Олег Беліков // Юридичний журнал. - 2007. - N 6. - C. 104-107.

20. Вечірко І.О. Проблеми проведення розрахунків з кредиторами в процедурі розпорядження майном боржника/ Вечірко І.О. // Санація і банкрутство. - 2006. - N 3. - C. 78-81.

21. Полякова Б.М. Деякі питання правового статусу кредиторів у процедурі банкрутства / Б.М.Полякова // Вісник господарського судочинства. - 2004. - № 4. - C. 103-109.

22. Савченко В.Я. Аудит дебіторської заборгованості [Електронний ресурс] / Савченко В.Я.- Режим доступу: http://ebk.net.ua/Book/Audit/Glava11/R11p3.htm

23. Інвентаризація основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків : Інструкція Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 69 [Електронний ресурс] - Режим доступу : htth // zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0202-94

24. Харитонова Н. Інвентаризація зобов'язань/ Н.Харитонова // Все про бухгалтерський облік. - 2004. - № 112. - C. 11-14.

25. Лень В.С. Бухгалтерський облік в Україні: [навч. посібник] / В.С.Лень - К. : ЦУЛ. - 2008. - 606 с.

26. Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій : Інструкція Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0893-99

27. Гуцаленко Л. В., Організація контролю кредиторської заборгованості суб'єкта господарювання [Електронний ресурс] - Режим доступу : //http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/En/O_FN/2008_5_1/zbirnuk_O_FN_5_%D7_1_116.pdf

28. Гончарук, Я.А. Аудит [Текст] : навчальний посібник . 3-те вид., перероб. і доп.: К.: Знання, 2007 - 345 с.

29. Про аудиторську діяльність в Україні: Закон України від 22.04.1994 № 3125-XII // Все про бухгалтерський облік. - 2004. - № 127. - С. 9-12.

30. Бондаренко Н.О. Аудит суб'єктів підприємницької діяльності: [навч. посіб.] / Бондаренко Н.О., Понікаров В.Д., Попова С.М. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 300 с.

31. Усач Б.Ф. Аудит : [Навч. посіб.] / Б.Ф.Усач. - Знання-Прес, 2002. - 233 с.

32. Чудовець В.В. Науково-практичний підхід до визначення етапів проведення інвентаризації / В. В. Чудовець. // Бухгалтерський облік і аудит (укр.). - 2007. - № 8. - C. 12-20.

33. Дорош Н.І. Аудит: методологія і організація : [підручник] / Н.І.Дорош. - Київ : Знання, 2005 -370 с.

34. Білуха М.Т. Курс аудиту : [підруч.] / М.Т. Білуха. - К. : Вища школа, Знання, 1999. - 574с.

35. Про охорону праці [Електронний ресурс] : Закон України від 14.10.1992 № 2694-XII - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2694-12.

36. Атаманчук П.С. Безпека життєдіяльності: [навч. посібник]/П.С.Атаманчук //Кам`янець-Подільський нац. ун-т ім. Івана Огієнка. - К. : ЦУЛ, 2011. - 276 с.

37. ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность [Електронний ресурс] Общие требования: / Система стандартов безопасности труда. - Режим доступу: http://vsegost.com/Catalog/32/3254.shtml

38. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). - Київ: Відділ поліграфії Українського центру держсанепіднагляду МОЗ України, 1998. - 125 с.

39. ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля [Електронний ресурс]: Система стандартов безопасности труда. - Режим доступу: http://vsegost.com/Catalog/27/2729.shtml

40. Гандзюк М.П. та ін. Основи охорони праці: [Підручник для студ. вищих навч. закладів] / М.П. Гандзюк., С.П. Желібо, М.О. Халімовський. - К.: Каравела; Львів: Новий Світ - 2000, 2003. - 408 с.

41. Кулаковська Л.П. Основи аудиту: [навч посіб.] / Л.П. Кулаковська. - Львів: «Каравела», 2004. - 504 с.

Размещено на Allbest.ru

...