Інвентаризація як елемент методу бухгалтерського обліку та контролю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки україни донецький національний університет імені василя стуса

Магістерська робота

Інвентаризація як елемент методу бухгалтерського обліку та контролю

О.А. Лактіонова

Вінниця 2018 р



ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ЯК ОБОВ'ЯЗКОВОГО ЕЛЕМЕНТА ОБЛІКУ ТА КОНТРОЛЮ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

1.1 Мета, завдання та класифікація інвентаризації в сучасних умовах трансформації бухгалтерського обліку та звітності

1.2 Аналіз вітчизняної та міжнародної нормативно-правової бази з питань організації та проведення інвентаризації при формуванні достовірної облікової інформації

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ОБЛІКОВИХ ОБ'ЄКТІВ В ОРГАНАХ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

2.1 Особливості та практика діяльності підприємства органів місцевого самоврядування

2.2 Інвентаризація необоротних активів

2.3 Організація інвентаризації товарно-матеріальних цінностей

2.4 Особливості організації інвентаризації грошових коштів і зобов'язань

РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИКА ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ЯК МЕТОДУ КОНТРОЛЮ ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Оптимізація організації та проведення інвентаризації для потреб управління підприємством

3.2 Удосконалення обліку і контролю за результатами проведення інвентаризації в умовах використання інформаційних технологій

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ПОСИЛАНЬ

АНОТАЦІЯ



ВСТУП

Актуальність. Після переходу до Міжнародних стандартів обліку та звітності бухгалтерський облік в Україні на сучасному етапі економічної реформи активно реорганізується і адаптується до міжнародних стандартів обліку та звітності. Істотно зростає роль обліку в управлінні виробничо-господарською та фінансовою діяльністю організацій різних форм власності в усіх сферах бізнесу. Використовуючи можливості бухгалтерського, управлінського, податкового обліку, можна значною мірою впливати на характер господарських процесів, на прийняття управлінських рішень, на результати діяльності, на активність інвестування коштів в організацію.

Розвиток економіки та постійне ускладнення діяльності юридичних осіб стимулює розвиток бухгалтерської справи. Сучасне законодавство у сферах бухгалтерського обліку та оподаткування вимагає від бухгалтера придбання навичок юриста, аналітика, внутрішнього аудитора.

Проведення інвентаризації під час будь-якого контролю (за участю аудитора або суб'єктами внутрішньогосподарського контролю) підвищує інформативність і достовірність фінансової звітності, що допомагає власникам і інвесторам приймати виважені, ефективні та надійні управлінські рішення.

Науковим дослідженням стосовно питань інвентаризації присвятили свої роботи багато вітчизняних та зарубіжних учених. У працях, присвячених організації обліку, контролю та проведення аудиту, питання інвентаризації висвітлювались лише частково. В. Б. Моссаковський досліджував функції інвентаризації. В. Пархоменко виділяє основні етапи інвентаризації та надає їм характеристику. С. В. Бардаш, Н. Г. Бєлов, Л. В. Нападовська, В. Ф. Палій, Я. В. Соколов досліджували проблеми проведення інвентаризації та визначали її об'єкти. О. В. Ілляшенко досліджує сутність інвентаризації як важливого методу обліку та внутрішньогосподарського контролю діяльності підприємств [61].

Вивчення наукових робіт, дослідження діючої практики свідчить, що і до теперішнього часу залишаються нерозкритими питання, теоретичні обґрунтування і практична реалізація яких дозволили б удосконалити інвентаризаційну роботу на підприємствах. в органах місцевого самоврядування.

Мета роботи - теоретично визначити сутність, зміст, роль і завдання інвентаризації в господарській діяльності, обґрунтувати значення і місце інвентаризації в бухгалтерському обліку і внутрішньогосподарському контролі, удосконалити організаційні та методичні процедури інвентаризації з врахуванням зарубіжного досвіду країн з розвинутою економікою.

Завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети:

- визначити мету, завдання та класифікацію інвентаризації в сучасних умовах трансформації бухгалтерського обліку та звітності;

- провести аналіз вітчизняної та міжнародної нормативно-правової бази з питань організації та проведення інвентаризації при формуванні достовірної облікової інформації;

- дослідити особливості та практику діяльності підприємства органів місцевого самоврядування;

- вивчити процес інвентаризації необоротних активів;

- вивчити організацію інвентаризації товарно-матеріальних цінностей;

- виокремити особливості організації інвентаризації грошових коштів і зобов'язань;

- дослідити оптимізацію організації та проведення інвентаризації для потреб управління установою;

- дослідити шляхи удосконалення обліку і контролю за результатами проведення інвентаризації в умовах використання інформаційних технологій.

Об'єкт дослідження - процедури інвентаризації ресурсів органу місцевого самоврядування Святогорівської селищної ради Добропільського району Донецької області.

Предмет дослідження - організація і методика інвентаризації як елементу методу бухгалтерського обліку та контролю.

Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних посилань та додатків.

Методологічна основа магістерського дослідження - нормативно-законодавча база з питань обліку, інвентаризації органу місцевого самоврядування.

Інформаційне забезпечення - основна нормативно-законодавча база та звіти Святогорівської селищної ради Добропільського району Донецької області.

Методи дослідження. При аналізі даних бухгалтерського обліку Святогорівської селищної використано аналітичний та статистичний методи. Для ілюстрації отриманих результатів використано графічний метод.

Практичне застосування результатів дослідження. Отримані висновки та пропозиції було використано у роботі Святогорівської селищної ради Добропільського району Донецької області.

Положення, що виносяться на захист - визначення інвентаризації як об'єктивного та оперативного засобу бухгалтерського обліку та контролю ресурсів органу місцевого самоврядування, зокрема Святогорівської селищної ради Добропільського району Донецької області.

Окремі частини дослідження висвітлено на науково-практичній конференції у м. Полтава.



РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ЯК ОБОВ'ЯЗКОВОГО ЕЛЕМЕНТА ОБЛІКУ ТА КОНТРОЛЮ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

1.1 Мета, завдання та класифікація інвентаризації в сучасних умовах трансформації бухгалтерського обліку та звітності

Термін "інвентаризація" походить від латинського слова "інвентар" і означає опис майна (речових цінностей і розрахунків). Проте наразі в організаціях є нові об'єкти бухгалтерського обліку, які не мають натурально-речової форми, але підлягають також інвентаризації. Мова йде про нематеріальні активи. Інвентаризація в сучасних умовах приймає новий зміст, так як їй піддаються не тільки речові цінності, але і такі нові об'єкти бухгалтерського обліку, як нематеріальні активи, цінні папери, фінансові вкладення в паї, позики, статутні капітали інших організацій та ін.

Інвентаризація є загальним елементом методу внутрішньогосподарського контролю й бухгалтерського обліку. Завдяки цьому контрольні функції інвентаризації в справі збереження майна підсилюються.

Проведення інвентаризації забезпечує достовірність облікової інформації. Технічно інвентаризація представляє собою періодичний опис майна і зобов'язань організації на певну дату із занесенням її результатів в окремі інвентарні відомості (описи).

Інвентаризація - це певна послідовність практичних дій з документального підтвердження наявності, стану та оцінки майна і зобов'язань організації з метою забезпечення достовірності даних обліку та звітності.

За визначенням С. В. Мочерного, Я. С. Ларіної, О. А. Устенко та С. І. Юрія при інвентаризації проводиться перевірка і контроль фактичної наявності господарських засобів, майна та її відповідності даним бухгалтерського обліку на певну дату з метою з'ясування економічної доцільності та правової обґрунтованості використання ресурсів, дотримання фінансової дисципліни. Однак, на думку Д. А. Кузьміна, інвентаризація - це діяльність, що пов'язана з фіксуванням дійсного стану майна підприємства і джерел його утворення на певний момент з метою перевірки даних бухгалтерського обліку, здійснення контролю за діяльністю матеріально-відповідальних осіб, а її матеріали є доказом фактів правопорушень. [62]

Інвентаризація є не тільки важливим загальногосподарських заходом, а й елементом облікової політики. При формуванні облікової політики, крім робочого плану рахунків, форм первинних облікових документів, правил документообігу, затверджується і порядок проведення інвентаризації майна та зобов'язань організації.

Інвентаризація є одним з основних елементів методу бухгалтерського обліку, а також методичним прийомом фактичного контролю при проведенні ревізії, аудиту та ін. Інвентаризація конкретизує поняття контролю і ревізії, розкриваючи техніко-методологічні аспекти їх практичного здійснення.

В системі прийомів і способів фактичного контролю інвентаризація займає центральне місце. Якщо ревізія служить найважливішою формою економічного контролю за способами його здійснення, то інвентаризація виступає найважливішим прийомом проведення ревізій та інших форм контролю.

Сутність інвентаризації полягає в тому, що наявність тих чи інших об'єктів встановлюється за допомогою їх візуального вивчення шляхом огляду, обміру, зважування та перерахунку. При інвентаризації дані наявності господарських засобів фіксуються в інвентаризаційних описах і в порівняльних відомостях звіряються з даними бухгалтерського обліку з метою встановлення (виявлення) недостач або надлишків засобів. Інвентаризації піддаються також дебіторські і кредиторські заборгованості організації з метою встановлення їх достовірності. За допомогою інвентаризації встановлюють стан і правильність оцінки майна в бухгалтерському обліку та звітності.

Інвентаризація майна проводиться за його місцезнаходженням матеріально відповідальною особою, на відповідальному зберіганні у якого знаходиться це майно.

Дослідження сутності інвентаризації як елемента методу бухгалтерського обліку та як елемента методу внутрішньогосподарського контролю дозволили виділити основні моменти їх відмінностей.

По-перше, головним завданням інвентаризації як елемента методу бухгалтерського обліку є встановлення відповідності облікових і фактичних даних про наявність, склад і стан майна підприємства і джерел його формування та створення засад ефективного інформаційного забезпечення для прийняття виважених управлінських рішень.

Основна ж мета інвентаризації як елемента методу господарського контролю укладається в здійсненні контролю за схоронністю майна, підтвердженням або спростуванням виявлених ревізією порушень і зловживань.

По-друге, інвентаризацію з метою поточного бухгалтерського контролю проводять на підприємствах постійно діючі інвентаризаційні комісії. Інвентаризацію в процесі ревізій і перевірок здійснюють ревізійні комісії або спеціально створені інвентаризаційні комісії під керівництвом ревізора.

По-третє, складом нормативних документів, що регулюють право й необхідність проведення інвентаризації.

По-четверте, охопленням об'єктів. Інвентаризація як елемент методу бухгалтерського обліку здійснюється, в основному, у складному порядку, усього майна й в обов'язковому й плановому порядку, у встановлений термін. Інвентаризації, проведені в ході ревізії, відносять до часткових, вибіркових, а строки проведення залежать від плану проведення ревізій, перевірок та інших обставин.

По-п'яте, широтою охоплення розв'язуваних питань. Інвентаризації, проведені з метою бухгалтерського контролю, носять характер інструктування, надання кваліфікованої допомоги матеріально відповідальним особам у налагодженні облікової роботи, виявляють природні втрати майна й реальність річних виробничо-фінансових показників. У період же ревізії інвентаризації виконують, в основному, вузьку функцію контролю за наявністю й схоронністю власності, характеризують якість проведеної раніше інвентаризаційної роботи.

Інвентаризація - метод бухгалтерського обліку, а при проведенні документальних ревізій - прийом фактичного контролю, який здійснюється шляхом безпосередньої перевірки наявності й стану товарно-матеріальних цінностей, коштів, розрахунків, обсягу виконаних робіт і реальності статей балансу.

Інвентаризація досить давно була визначена як невід'ємна частина бухгалтерського обліку та господарського контролю, оскільки лише за наявності даних інвентаризації можна впевнено стверджувати, що звітність є достовірною.

Фінансова звітність повинна надавати зрозумілу, доречну, достовірну та порівнювану інформацію щодо фінансового стану, результатів діяльності підприємства, руху його грошових коштів, змін у складі власного капіталу, а для цього вона повинна бути підтверджена. Тому для висловлення думки про достовірність обліку та звітності будь-якого підприємства обов'язковими є дані про результати проведеної інвентаризації.

В умовах ринкових відносин проведення інвентаризації залишається прийомом, який не знайшов широкого застосування, в першу чергу, через недосконалість законодавчої бази, а, по-друге, у зв'язку з перекручуванням сутності контролю. З проблем інвентаризації в Україні захищено низку дисертацій: С. В. Бардаша [53], Е. Н. Коркоцької, Т. Т. Самсонової.

Аналізуючи систему господарського контролю, що тривалий час існувала в нашій країні, необхідно відзначити, що держава завжди мала потужні органи господарського контролю, яким, згідно з чинним на той час законодавством, було надано широкі повноваження для проведення ревізій і перевірок. Радикальні зміни в системі господарського управління на етапі переходу до ринкової економіки зумовили появу нової інфраструктури - аудиту.

Про нерозробленість теоретичних і методологічних основ інвентаризації як складової частини аудиту свідчить той факт, що лише в дисертації з проблем інвентаризації С. В. Бардаша [53], захищеній за наявності ринкових відносин, присвячено окреме питання інвентаризації як методу господарського контролю.

Ми погоджуємося з позицією С. В. Бардаша, який розглядає інвентаризацію як перевірку та оцінку фактичної наявності об'єкта контролю, якому притаманний комплекс наступних господарсько-правових ознак:

- наявність розпорядчого документа;

- здійснення дій колегіальним органом;

- встановлення кількісних і якісних характеристик об'єкта;

- реєстрація та оцінка фактів;

- нормативно-правове регулювання;

- рахункова та бухгалтерська обробка документів;

- узагальнення та реалізація результатів;

- прийняття рішень.

На сьогодні виділяють такі завдання інвентаризації:

- контроль за збереженням активів і діями матеріально відповідальних осіб;

- забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку й звітності;

- перевірка правил і умов зберігання й використання цінностей;

- виявлення неходових (понаднормових) запасів товарів;

- виявлення застарілих фасонів товарів, непридатних цінностей;

- перевірка реальної вартісної оцінки (переоцінки) цінностей і зобов'язань.

Поставлені завдання охоплюють об'єкти обліку та контролю.

В теорії бухгалтерського обліку та господарському контролі інвентаризацію класифікують за декількома видами, які знаходять своє застосування на практиці.

Класифікацію інвентаризацій, що застосовувалась в обліковій практиці та контрольно-ревізійній роботі ще у 80-х роках ХХ століття, наводить Ф. Ф. Бутинець [57] (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 - Класифікація інвентаризацій, що застосовувалась в обліковій практиці та контрольно-ревізійній роботі ще у 80-х роках ХХ століття [57, 74]

№ п/п	Ознаки класифікації	Види інвентаризації
1	За часом проведення і роллю в господарському процесі	Річна
		Періодична
		В ході ревізії
		Перманентна
2	За суб'єктом призначення інвентаризації	Призначена внутрішніми органами контролю
		Призначена зовнішніми органами контролю
3	За охопленням господарських засобів	Повна
		Часткова
4	За характером проведення	Планова
		Обов'язкова (необхідна)
		Повторна
		Контрольна
		Додаткова
5	За способом проведення	Суцільна
		Вибіркова
		Комбінована
6	За методом визначення фактичної наявності майна	Розрахунковим шляхом
		Перевіркою в натурі
7	За якістю матеріалів інвентаризації	Доброякісна
		Недоброякісна
8	За характером майна, що підлягає інвентеризації	Засобів праці
		Предметів праці
		Грошових коштів
		Засобів в розрахунках
		Незавершеного виробництва
9	За охопленням засобів та матеріально відповідальних осіб	Наскрізна
		Індивідуальна
10	За використанням обчислювальної техніки	Ручна
		Автоматизована
11	За формою проведення і визначення наявності засобів	Складання описів наявного майна
		Підтвердження сальдо
		Перевірка сальдо
12	За приналежністю майна підприємству	Власного майна
		Залученого майна

Як видно із таблиці 1.1, інвентаризацію класифікують за:

1) часом проведення і роллю в господарському процесі: річна, періодична, в ході ревізії, перманентна;

2) за суб'єктом призначення інвентаризації: призначена органами контролю (внутрішніми, зовнішніми);

3) за охопленням господарських засобів: повна, часткова;

4) за характером проведення: планова, обов'язкова (необхідна), повторна, контрольна, додаткова;

5) за способом проведення: суцільна, вибіркова, комбінована;

6) за методом визначення фактичної наявності майна: розрахунковим шляхом, перевіркою в натурі;

7) за якістю матеріалів інвентаризації: доброякісна, недоброякісна;

8) за характером майна, що підлягає інвентеризації: засобів праці, предметів праці, грошових коштів, засобів в розрахунках, незавершеного виробництва;

9) за охопленням засобів та матеріально відповідальних осіб: наскрізна, індивідуальна;

10) за використанням обчислювальної техніки: ручна; автоматизована;

11) за формою проведення і визначення наявності засобів: складання описів наявного майна, підтвердження сальдо, перевірка сальдо;

12) за приналежністю майна підприємству: власного майна, залученого майна.

У роботі В. І. Хом`яка та О. С. Лемішовського, на відміну від Ф. Ф. Бутинця, інвентаризація класифікується лише за чотирма основними ознаками:

- за часом проведення;

- за обсягом перевірки;

- за ступенем охоплення;

- за характером проведення [56]:

У таблиці 1.2 наведено основні види майна, які можуть бути на підприємствах, та способи його інвентаризації.

Таблиця 1.2 - Основні види майна, які можуть бути на підприємствах, та способи його інвентаризації

№ з/п	Спосіб інвентаризації майна	Вид активів і пасивів
1	Порівняння даних бухгалтерського обліку (документів) з відповідними документами і перевірка реальної вартості цього майна	Земельні ділянки і основні засоби, до яких доступ значно обмежений
		Вартість нематеріальна і правова
		Заборгованість контрагентів
		Публічно-правові заборгованості
		Заборгованість спірна і сумнівна
		Інші не названі активи і пасиви
2	Опис з натури	Основні засоби, а також машини і устаткування, що входять до складу основних засобів у будівництві
		Фінансові активи (за виключенням тих, що знаходяться на банківських рахунках), а також акції, облігації та інші цінні папери
		Запаси матеріалів, товарів, готової продукції і напівфабрикатів, що знаходяться на зберіганні і підлягають кількісно-сумовому обліку
		Майно, що обліковується лише в кількісному виразі, і є власністю інших підприємств
		Запаси товарів і матеріалів, охоплені вартісним обліком в пунктах обороту
3	Отримання письмового підтвердження фактичного сальдо від банку	Фінансові активи, що знаходяться на банківських рахунках
		Власне майно, доручене контрагентам
		Заборгованість контрагентів
		Позики і кредити

Виходячи з наведених у таблиці 1.2 даних, можна згрупувати активи і пасиви за способом їх інвентаризації. Виділимо групування способів інвентаризації майна.

Перший спосіб - порівняння даних бухгалтерського обліку (документів) з відповідними документами і перевірка реальної вартості цього майна:

- земельні ділянки і основні засоби, до яких доступ значно обмежений;

- вартість нематеріальна і правова;

- заборгованість контрагентів;

- публічно-правові заборгованості;

- заборгованість спірна і сумнівна;

- інші не названі активи і пасиви.

Другий спосіб - опис з натури:

- основні засоби, а також машини і устаткування, що входять до складу основних засобів у будівництві;

- фінансові активи (за виключенням тих, що знаходяться на банківських рахунках), а також акції, облігації та інші цінні папери;

- запаси матеріалів, товарів, готової продукції і напівфабрикатів, що знаходяться на зберіганні і підлягають кількісно-сумовому обліку;

- майно, що обліковується лише в кількісному виразі, і є власністю інших підприємств;

- запаси товарів і матеріалів, охоплені вартісним обліком в пунктах обороту;

Третій спосіб - отримання письмового підтвердження фактичного сальдо від банку:

- фінансові активи, що знаходяться на банківських рахунках;

- власне майно, доручене контрагентам;

- заборгованість контрагентів;

- позики і кредити.

Сутність безперервної, або перманентної інвентаризації наступна.

На підприємстві протягом поточного року перевіряють в натурі певне число статків матеріальних цінностей, щоб за рік всі вони були перевірені. Порядок перевірки проводиться згідно правил, які визначають проведення одноразової інвентаризації. При цьому діють ті ж правила щодо прав і обов'язків інвентаризаційних комісій, порядку зняття залишків, ведення інвентаризаційних описів, виявлення різниці та їх відображення в обліку і т. д. Безперервна інвентаризація не скасовує проведення суцільної інвентаризації коштів і розрахунків, яка проводиться в кінці року.

Обов'язкові інвентаризації проводяться при крадіжках, пограбуваннях, стихійних лихах, при виявленні фактів розкрадань, зловживань, для підтвердження фактів господарських порушень в ході аудиту. Інвентаризація майна обов'язкова також при прийомі - передачі підприємств, їх ліквідації, банкрутстві та при переоцінці майна тощо.

Мета суцільної інвентаризації - перевірка фактичної наявності майна, закріпленого за конкретними матеріально відповідальними особами або в цілому за підприємством. Повна річна інвентаризація також є суцільною і охоплює всі об'єкти майна підприємства.

За допомогою науково обґрунтованої класифікації інвентаризації можна провести розмежування її різних видів на практиці з метою правильного оформлення результатів.

При проведенні інвентаризації слід чітко дотримуватись порядку її проведення. Для цього перед проведенням затверджуються стадії та терміни проведення інвентаризації.

Виділяють чотори основні стадії проведення інвентаризації:

- організаційна;

- підготовча;

- технологічна;

- результативна.

Організаційна стадія проведення інвентаризації включає:

- вибір об'єкта інвентаризації;

- створення інвентаризаційної комісії;

- інструктаж голови та членів комісії.

Підготовча стадія проведення інвентаризації включає:

- огляд об'єкта інвентаризації;

- отримання і перевірка останнього звіту про рух матеріальних цінностей;

- перевірка вимірювальних приладів;

- підготовка цінностей до їх інвентаризації.

Технологічна стадія проведення інвентаризації включає:

- перевірку наявності стану зберігання цінностей;

- складання інвентаризаційних описів.

Результативна стадія проведення інвентаризації включає:

- складання порівняльних відомостей;

- визначення результатів інвентаризації;

- прийняття рішення за результатами інвентаризації;

- відображення в бухгалтерському обліку результатів інвентаризації.

Перелічимо детально питання, пов'язані з порядком проведення інвентаризації:

- план інвентаризації;

- посадові особи, на яких покладається повна матеріальна відповідальність;

- вимога проведення інвентаризації активів і зобов`язань;

- нормативна база, яка використовується в процесі інвентаризації;

- випадки обов'язкового проведення інвентаризації;

- форма наказу на проведення інвентаризації;

- форма інвентаризаційного опису цінних паперів;

- форма акту інвентаризації розрахунків з дебіторами та кредиторами;

- приблизний текст протоколу засідання інвентаризаційної комісії;

- перевірка і оформлення результатів інвентаризації;

- порядок стягнення недостач з винних осіб і списання збиткі.

Перелічені питання доцільно включати до Наказу про облікову політику органів місцевого самоврядування.

Внесення до розпорядчого документу з облікової політики вимоги проведення інвентаризації регламентується Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» 1.

Інформацію про склад інвентаризаційної комісії та її обов'язки викладено в пункті 1 розділу ІІ «Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань» за № 879 від 02.09.2014 р. [49]

До інвентаризаційної комісії слід включати:

- представників апарату управління підприємства;

- працівників бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії);

- досвідчених працівників підприємства, які знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженерів, технологів, механіків, виконавців робіт, товарознавців, економістів, бухгалтерів).

Очолює створену інвентаризаційну комісію керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.

При проведенні інвентаризації можливе виявлення інвентаризаційних різниць.

Інвентаризаційні різниці виникають за умов:

- якщо фактичний надлишок перевищує обліковий залишок;

- якщо кількість (або вартість) фактичних даних менша, ніж за обліковими даними;

- якщо виявлені надлишки та нестачі товарно-матеріальних цінностей однакового найменування і тотожної кількості та виявлені надлишки та нестачі в однієї матеріальної особи за період, що перевіряється.

Правильно оформлені й підписані всіма членами комісії інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) здають до бухгалтерської служби для перевірки, виявлення і відображення в обліку результатів інвентаризації.

Бухгалтерська служба складає звіряльні відомості, у яких відображає виявлені розбіжності між даними бухгалтерського обліку і даними інвентаризаційних описів (актів інвентаризації).

Висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов'язань і даними бухгалтерського обліку, які наводять в звіряльних відомостях, інвентаризаційна комісія відображає у протоколі. Протягом п'яти днів після завершення інвентаризації протокол інвентаризаційної комісії затверджує керівник підприємства. Результати проведення інвентаризації на підставі затвердженого протоколу інвентаризаційної комісії відображають у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності того звітного періоду, у якому закінчена інвентаризація.

Таким чином, інвентаризація є доказовим матеріалом у правоохоронних органах та судах, вона є підставою для виправдання матеріально-відповідальних осіб, правильності ведення підприємством різних розрахунків. Практичне зачення класифікації полягає у можливості правильно організувати проведення інвентаризації, у можливості удосконалювати техніку, відображати результати в обліку, вживати дієві заходи щодо стягнення заподіяної підприємству шкоди. Завдяки даних правильно проведеної інвентаризації можна проводити контроль діяльності матеріальновідповідальних осіб, стягувати заподіяну підприємству шкоду, списувати майно в межах діючих норм природного убутку, зараховувати пересортування цінностей.

Це одне із головних значень інвентаризації. Знання науковцями та практиками різних видів інвентаризації дає змогу правильно вирішувати основне завдання інвентаризації.

Інвентаризацію може провести і аудиторська фірма, але при цьому необхідно чітко розмежувати такі поняття, як «інвентаризація під час аудиту» та «інвентаризація як послуга аудиторської фірми», оскільки ці два поняття передбачають різний ступінь участі аудитора при здійсненні інвентаризації. Якщо інвентаризація є послугою аудиторської фірми, то методика її здійснення буде аналогічною методиці інвентаризації та в ході ревізії. Це питання висвітлено в підручнику професором Т. А. Бутинець [55].

Під час проведення інвентаризації у порядку надання послуги, аудитори повинні обумовити в договорі порядок формування інвентаризаційної комісії. Якщо інвентаризація проводиться на підставі договору з аудитором, то керівник підприємства (замовник) зобов'язаний створити умови для проведення інвентаризації: видати наказ, сформувати інвентаризаційну комісію, визначити дату проведення інвентаризації, провести інструктаж інвентаризаційної комісії тощо.

Підрозділи, в яких проводиться інвентаризація, та її об'єкти аудитор погоджує із замовником. При цьому аудитор може бути головою інвентаризаційної комісії, її членом або просто спостерігати за роботою інвентаризаційної комісії.

При здійсненні інвентаризації, як послуги, аудиторська фірма повинна самостійно відпрацювати порядок проведення інвентаризації, отримати консультації та рекомендації у технологів-фахівців, щоб не зашкодити підприємству проведенням інвентаризації та узгодити його із замовником.

Інвентаризація під час аудиту забезпечує збереження цінностей і раціональне їх використання у господарській діяльності підприємства, оскільки до обов'язків аудитора входить лише підтвердження достовірності показників фінансової звітності. Дослідники вважають, що інвентаризація може допомогти аудитору правильно оцінити надійність системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю, дозволяє розумним чином знизити кількість об'єктів обліку для вивчення. Під час аудиту інвентаризація дає можливість ефективного підтвердження достовірності сум, відображених у фінансовій звітності.

Тому, можна зробити висновок, що інвентаризація в аудиті - це один із методів перевірки фактичної наявності майна та зобов'язань підприємства, правильності та достовірності його оцінки, який необхідний для підтвердження показників фінансової звітності на дату її складання.

Отже, інвентаризація - це періодична перевірка наявності та стану основних і оборотних засобів у натурі, а також наявності коштів. Інвентаризувати - означає виконувати технічні дії зі складання опису інвентарю, майна. При цьому сутність інвентаризації під час аудиту має свої особливості. Інвентаризація під час аудиту повинна проводитися з метою підтвердження показників фінансової звітності, в першу чергу, активів підприємства.

Знання існуючих видів інвентаризацій дозволяє раціональніше організовувати інвентаризаційну роботу на підприємствах будь-якої форми власності і тим самим дієвіше здійснювати контроль за достовірністю даних бухгалтерського обліку, забезпеченням збереження майна, відшкодуванням заподіяних підприємства збитків.

Таким чином, огляд наукових праць показав, що при інвентаризації в органах самоврядування можна використовувати такі основні види інвентаризації: річна; в ході ревізії; призначена органами внутрішнього та зовнішнього контролю; повна; планова; суцільна; перевіркою в натурі; засобів праці, предметів праці, грошових коштів, засобів в розрахунках, незавершеного виробництва; наскрізна; з використанням обчислювальної техніки зі складання описів наявного майна.

1.2 Аналіз вітчизняної та міжнародної нормативно-правової бази з питань організації та проведення інвентаризації при формуванні достовірної облікової інформації

Оскільки інвентаризація є обов'язковим методом обліку та контролю її організація і проведення чітко регламентується чинним законодавством в Україні та Міжнародними стандартами.

Інвентаризація проводиться згідно чинної законодавчої бази України, до якої входять:

1). Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV [1]. Із змінами, внесеними згідно із Законами: № 2019-VIII від 13.04.2017 р., № 27-28, ст. 312 № 2164-VIII від 05.10.2017 р., № 44, ст. 397, № 2210-VIII від 16.11.2017 р., № 6-7, ст. 38 № 2545-VIII від 18.09.2018 р.

2). Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 «Подання фінансової звітності» [8].

3). План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ: Наказ Міністерства фінансів України від 26.06.2013 року за № 611 [26].

4). Податковий кодекс України від 02.12.2010 року за № 2755-VI [5].

5). Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань. Наказ Міністерства фінансів України від 02.09.2014 за № 879 [49].

6). Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей. Постанова Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 116 [52].

Інвентаризація об'єктів державної власності проводиться відповідно до «Методики проведення інвентаризації об'єктів державної власності», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2005 р. № 1121 [50].

Згідно ст. 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні» «для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка» [1].

Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно з законодавством» [1, ст. 10].

Правила проведення інвентаризації визначено в Наказі Міністерства фінансів України від 02.09.2014 за № 879 «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань» [49] (надалі Положення).

Відповідно до п. 5 «Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань»:

- інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

При цьому забезпечуються:

- виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов'язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів;

- установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку;

- виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення;

- виявлення активів і зобов'язань, які не відповідають критеріям визнання [49].

Згідно п. 6 «Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань» суцільною інвентаризацією охоплюються всі види зобов'язань та всі активи підприємства незалежно від їх місцезнаходження, у тому числі предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану. Також інвентаризації підлягають активи і зобов'язання, які обліковуються на позабалансових рахунках, зокрема цінності, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об'єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі), умовні активи і зобов'язання (непередбачені активи та зобов'язання) підприємства (застави, гарантії, зобов'язання тощо), бланки документів суворої звітності, інші активи [49].

Проведення інвентаризації є обов'язковим:

- перед складанням річної фінансової звітності в обсязі, визначеному пунктом 6 розділу I «Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань», з урахуванням особливостей проведення інвентаризації і в строки, визначені пунктом 10 розділу І цього ж Положення;

- у разі передачі майна державного підприємства або бюджетної установи в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворення державного підприємства, передачі державного підприємства (його структурних підрозділів) або бюджетної установи до сфери управління іншого органу управління (на дату передачі), крім передачі в межах одного органу управління, в інших випадках, визначених законодавством;

- у разі зміни матеріально відповідальних осіб, а також у разі зміни керівника колективу (бригадира), вибуття з колективу (бригади) більше половини його членів або на вимогу хоча б одного члена колективу (бригади) при колективній (бригадній) матеріальній відповідальності (на день приймання-передачі справ) в обсязі активів, які знаходяться на відповідальному зберіганні;

- у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства;

- за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цих органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа;

- у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ) в обсязі, визначеному керівником підприємства;

- у разі припинення підприємства в обсязі, визначеному пунктом 6 розділу І Положення;

- у разі переходу на складання фінансової звітності за міжнародними стандартами (на дату такого переходу);

- в інших випадках, передбачених законодавством [49].

Інвентаризація об'єктів державної форми власності проводиться відповідно до «Методики проведення інвентаризації об'єктів державної власності», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2005 року № 1121 [50]. Згідно методики інвентаризації підлягає нерухоме майно державних підприємств, їх об'єднань, установ та організацій, у тому числі те, що передано в оренду, концесію, та державне майно, яке не увійшло до статутного капіталу господарських організацій, утворених у процесі приватизації та корпоратизації (далі - державне майно) [50, п. 3].

Інвентаризація державного майна проводиться один раз на рік (станом на 31 грудня) або позапланово у процесі:

- приватизації (корпоратизації) державних підприємств;

- передачі майна державних підприємств та організацій в оренду, повернення такого майна після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання;

- передачі державного майна у концесію;

- повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу;

- передачі державного майна до сфери управління іншого органу державної влади.

Упорядкування обліку юридичних осіб проводиться один раз на п'ять років або позапланово за рішенням Кабінету Міністрів України (станом на перше число місяця, що настає за звітним кварталом, роком).

Відповідальність за організацію проведення інвентаризації державного майна та упорядкування обліку юридичних осіб, подання Фондові державного майна достовірної та у повному обсязі інформації несуть відповідні органи державної влади.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 року за № 419 «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності» [67] проведення інвентаризації є обов'язковим у наступних випадках.

1). При передачі майна державних підприємств в оренду або його приватизації.

2). Перед складанням річного бухгалтерського звіту (крім активів, капіталу і зобов'язань, інвентаризація яких проводилась не раніше 1 жовтня року, за який необхідно скласти річний бухгалтерський звіт), що підкреслює актуальність цієї роботи в системі заходів щодо забезпечення його достовірності та довіри користувачів до звітної інформації - акціонерів, кредиторів, інвесторів. Інвентаризація об'єктів нерухомості може проводитись один раз на три роки (щороку чи через рік), а бібліотечних фондів - усіх одночасно один раз на п'ять років або щороку з охопленням інвентаризацією не менше ніж 20 % одиниць бібліотечних фондів з обов'язковим завершенням інвентаризації в структурному підрозділі (у матеріально відповідальної особи), а однозначне вирішення варіативності термінів та об'єктів визначається обліковою політикою підприємства. Аналогічна вимоги щодо обов'язковості інвентаризації є в законодавстві інших країн. Наприклад, Торговельний кодекс Франції як обов'язкову норму приписує кожній юридичній особі з метою встановлення наявності та вартості активних і пасивних елементів власного капіталу здійснювати контроль через інвентаризацію не менше одного разу на рік. Обов'язковість інвентаризації в обумовлених випадках передбачається і законодавством Росії, Чехії.

3). При зміні матеріально відповідальних осіб.

4). При встановленні фактів крадіжок.

5). Після пожеж, стихійних явищ і техногенних аварій.

6). За судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін, встановлений у належно оформленому документі зазначених органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.

7). Інвентаризація проводиться у разі зміни керівника (бригадира) колективу з колективною матеріальною відповідальністю, а також при ліквідації підприємства, передачі підприємств, їх структурних підрозділів до складу інших органів управління (підприємств) [67].

Інвентаризація державного майна проводиться за рішенням органу місцевої влади (районної державної адміністрації) [50].

Наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2015 р. за № 1219 визначено нормативно-правові акти з бухгалтерського обліку та контролю в державному секторі, а саме:

- Закон України від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;

- з 2015 року - Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 р. № 879 (далі - Положення № 879);

- Міжнародні стандарти державного фінансового контролю;

- Національні стандарти державного фінансового контролю.

Наказ (розпорядження) про облікову політику - це основний внутрішній нормативний документ.

Інвентаризація активів і зобов'язань проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх фактична наявність, стан, відповідність критеріям, повнота відображення зобов'язань, виявляються лишки або нестачі активів шляхом зіставляння фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку.

У ході проведення інвентаризації виявляються активи, які частково втратили свою первісну якість, а також матеріальні і нематеріальні активи, що не використовуються.

Інвентаризація проводиться у випадках та у терміни, що визначені Положенням про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 року за № 879, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142, в якому визначено терміни її проведення та затверджено склад комісії.

Висновки до розділу 1.

Сутність інвентаризації розглядається через її зміст, який складається із комплексу господарсько-правових ознак:

- проведення дій на підставі розпорядчого документу;

- здійснення дій колегіальним органом;

- застосування органолептичних прийомів;

- реєстрація та оцінка фактів;

- нормативно-правового регулювання, лічильна та бухгалтерська обробка документів;

- узагальнення та реалізація результатів;

- прийняття рішень.

Мета інвентаризації в сучасних умовах господарювання - виявлення наявності та оцінка стану об'єкта, що перевіряється, виявлення відхилень від тих нормативних, планових, облікових та інших характеристик, у відповідності до яких він може функціонувати та їх нормативно-правове регулювання. Таке формулювання мети суттєво розширює спектр завдань інвентаризації.

Завдання інвентаризації визначається як один із найважливіших елементів методу бухгалтерського обліку, яким забезпечуються перевірка і документальне підтвердження достовірності даних бухгалтерського обліку про наявність, стан та оцінку матеріальних і нематеріальних активів, іншого майна, капіталу, інвестицій, розрахунків, резервів і зобов'язань.

Законом «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що перед складанням річної фінансової звітності для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань [1].

В інших періодах періодичність і об'єкти інвентаризації (основні фонди, нематеріальні активи, сировина, матеріали, незавершене виробництво, готова продукція, товари, готівка, розрахунки тощо) визначаються власником (керівником) підприємства (крім випадків обов'язкового проведення інвентаризації). Отже, вирішення питань періодичності та об'єктів інвентаризації є складовою облікової політики підприємства.

Інвентаризація в органах місцевого самоврядування проводиться згідно чинної нормативно-законодавчої бази України, до якої входять:

1). Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV [1].

2). Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 «Подання фінансової звітності» [8].

3). Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі.

4). Господарський Кодекс України.

5). План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ: Наказ Міністерства фінансів України від 26.06.2013 року за № 611 [26].

6). Податковий кодекс України від 02.12.2010 року за № 2755-VI [5].

7). Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань. Наказ Міністерства фінансів України від 02.09.2014 за № 879 [49].

80. Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей. Постанова Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 116 [52].

9). Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання)»: Постанова Кабінету Міністрів України від 02 березня 1993 року № 158.

10). Методика проведення інвентаризації об'єктів державної власності, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2005 року № 1121, відповідно до якої проводиться інвентаризація об'єктів державної власності [50].

Я вважаю, що чинна нормативно-законодавча база забезпечує умови для ефективного проведення інвентаризації майна суб'єктів органу самоврядування в Україні.



РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ОБЛІКОВИХ ОБ'ЄКТІВ В ОРГАНАХ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

2.1 Особливості та практика діяльності підприємства органів місцевого самоврядування

Стратегічне управління підприємством з боку органів місцевого самоврядування представляє собою систему формування довгострокових цілей його діяльності, визначених специфічною ідеологією, і позначення найбільш ефективних шляхів їхнього досягнення. Стратегічне управління має на меті забезпечення потенціалу прибутковості підприємства органів місцевого самоврядування, який дає йому можливість існувати в сучасних мінливих умовах ринку.

Фінансові документи найбільш повно і оперативно відображають загальний стан підприємства органів місцевого самоврядування та його взаємодії із зовнішнім середовищем: населенням, фінансовими органами, іншими господарюючими суб'єктами. Фінансові ресурси найчастіше створюють обмеження в досягненні цілей загальної стратегії розвитку підприємства органів місцевого самоврядування, а фінансові стимули - ситуацію збігу інтересів територіальної громади і суб'єкта господарювання. Тому формування стратегії пов'язано з виробленням базової концепції, пов'язаної з ефективним управлінням грошовим обігом підприємств органів місцевого самоврядування, формуванням їхніх грошових фондів у певних пропорціях, що забезпечують процеси відтворення, а також з контролем над використанням фінансових ресурсів за цільовим призначенням. Необхідно здійснення перетворень, спрямованих на підвищення прозорості відображення діяльності господарюючих суб'єктів органів місцевого самоврядування у представленій ними звітності, на забезпечення якості та достовірності інформації.

Основою побудови системи управління підприємствами органів місцевого самоврядування є наступні методологічні принципи:

- економічної рівноправності і відповідальності: підприємства та органи місцевого самоврядування мають рівні права у визначенні варіантів ефективного досягнення цілей і вирішення завдань;

- забезпечення раціональної свободи дій виробника в рамках встановлених функцій. При цьому особливо важливим є визначення відповідальності, а саме обов'язків учасників такого партнерства відповідати перед територіальною громадою за прийняті на себе зобов'язання;

- оптимального врахування інтересів усіх зацікавлених сторін: дії органів місцевого самоврядування не вступають у протиріччя з внутрішніми цілями й економічними інтересами підприємств, це неможливо без здійснюваного особливими методами обліку внутрішніх закономірностей їхнього розвитку;

- поєднання органами місцевого самоврядування управління зовнішнім середовищем підприємств з точковим концентрованим впливом на їхнє керівництво;

- легітимність дій (заходів, напрямків): повна інформаційна відкритість підприємств в ракурсі їхніх потенційних можливостей вирішувати стратегічні завдання за пріоритетними напрямками соціально-економічного розвитку територіальної громади;

- стратегічну спрямованість на оперативне вирішення не тільки поточних, але і стратегічних завдань розвитку населених пунктів.

Діяльність Святогорівської селищної ради Добропільського району Донецької області здійснюється у відповідності до Конституції України, Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, іншими законами, а також регламентом Святогорівської селищної ради (Додаток А).

Селищна рада є органом місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади в межах повноважень, визначених Конституцією, законами України.

Селищна рада є юридичною особою, володіє комунальним майном, має свої рахунки в банківських установах, печатки, штампи, самостійно здійснює бухгалтерський облік роботи ради, має право від свого імені придбати майнові і особисті немайнові права, нести зобов'язання, бути позивачем та відповідачем у суді. Кошторис селищної ради та його органів затверджується на пленарному засіданні селищної ради.

Юридична та фактична адреса Святогорівської селищної ради: 85020, Донецька обл., Добропільський район, смт. Святогорівка, пр. Поштовий 10.

Код ЄДРПОУ - 04341620. Організаційно-правова форма за КОПФГ - 420 орган місцевого самоврядування. Види діяльності за КВЕД - 2010.84.11. Державне управління загального характеру. Джерело фінансування - місцевий бюджет. Правовий статус - юридична особа.

Довідка про включення до єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 456484 видана управлінням статистики у місті Добропілля.

Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 290454 видано державним реєстратором Добропільської районної державної адміністрації (ДРА) Донецької області 21.05.1997 року.

...