Методика складання звіту про фінансовий стан підприємства та аудит достовірності його показників

На підприємствах, що відносяться до агропромислового комплексу, значну частку у загальній вартості майна займають біологічні активи. П(С)БО 30 «Біологічні активи» [65] передбачає альтернативні способи обліку даного виду активів, що безпосередньо впливають на структуру балансів підприємств АПК.

Одним із важливих елементів облікової політики щодо біологічних активів є вибір способу оцінки біологічних активів. Зважаючи на розвиток ринку біологічних активів, слід звернути увагу на їх галузеві особливості.

Підприємства, що формують власну облікову політику повинні прагнути до підвищення достовірності інформації бухгалтерського обліку та фінансової звітності за її допомогою, проте, іноді створення Наказу про облікову політику підпорядковане іншим завданням. Оприлюднення фінансової звітності є зручним способом контролю акціонерів за найманими менеджерами та «рекламою» підприємства для потенційних інвесторів. Часто, для залучення нових інвестицій менеджери прагнуть сформувати звітність таким чином, щоб створити «Модель більш рентабельного підприємства».

У прагненні дотримання стратегії «більш рентабельного підприємства» обираються такі елементи облікової політики, що забезпечать мінімальні витрати та максимальні доходи підприємства.

Розділ 2. Методика формування звіту про фінансовий стан підприємства

2.1 Організаційно-економічна характеристика об'єкта дослідження

Товаристово з обмеженою відповідальністю “Дубенський карай” (далі ТОВ “Дубенський край”) розташоване у с. Верба, Дубнського району, Рівненської області. Основний виробничий напрям господарства - вирощування та переробка зернобобових.

Характеризуючи природні умови підприємства потрібно сказати, що територія Дубенського р-ну розташована у західній частині Рівненської області. Рельєф району низькогірно-низовинний. Клімат району помірно континентальний, верховини перешкоджають принесенню на територію району арктичних мас холодного повітря. Через район із північного сходу на захід протікає річка Іква, в яку впадають річки Визниця, Обава, Синявка, Коропецький канал та ряд безіМенних потічків. Загальна протяжність річок району становить 47 кМ. Природно-кліматичні умови району характеризуються великим різнобарвом ландшафтів, багатим рослинним та тваринним світом.

Клімат помірно-континентальний, м'який і досить вологий з теплим тривалим літом та помірною, часто нестійкою зимою, з невеликим сніговим покровом та частими відлигами.

Середня температура повітря +10 С. максимальна температура повітря буває в липні, серпні +38 С. найбільш холодні місяці - січень, лютий, коли температура знижується до -28 С. середньорічна кількість опадів 480 мм. Вітри переважають західного та північно-західного напрямків. Тривалість вегетативного періоду 185-190 днів.

Господарство, що досліджується, невелике, загальна площа ріллі в обробітку підприємства - до 1 000 га землі. Результати господарської діяльності залежать від рівня забезпеченості підприємства земельними угіддями та їх відповідності виробничому напряму. Види земельних угідь та їх структура наведені в табл. 2.1.

Таблиця 2.1 Склад і структура сільськогосподарських угідь ТОВ “Дубенський край”

Угіддя	2014 р.	2015 р.	2016 р.	2016 р. у % до 2014 р.
	га	%	га	%	га	%
Всього с.-г. угідь, га	926	100	895	100	895	100	96,65
у тому числі:
рілля	926	100	895	100	895	100	96,65

За даними таблиці 2.1 можна зробити висновок, що за досліджуваний період площа сільськогосподарських угідь суттєво не змінилась. Так, у 2016 році порівняно з 2014 роком площа зменшилася на 3,35% (31 га) і в підсумку становила 895 га. Що стосується структура сільськогосподарських угідь, то вона представлена лише ріллею, що свідчить про високий ступень розораності. Такий високий ступень розораності земель з одного боку характеризує інтенсивний заходів щодо захисту земель від водної та вітрової ерозії.

Найбільш повне уявлення про стан і розвиток виробництва дають показники розмірів господарства. Розглянемо у таблиці 2.2 показники розмірів та їх динаміку у ТОВ “Дубенський край”

Таблиця 2.2 Показники розмірів ТОВ “Дубенський край” (2014 - 2016 р.р.)

Показник	Роки	2016р. у % до 2014р.
	2014	2015	2016
Площа сільськогосподарських угідь, га	926	895	895	96,65
Середньорічна чисельність працівників, осіб	63	63	65	103,18
Середньорічна вартість основного виробничого капіталу, тис. грн.	93 914	187426	305404	325,2
Вартість валової продукції в порівняльних цифрах, тис. грн.	4210,17	4687,77	6626,71	157,4
в т.ч. рослинництва	4 210,17	4687,77	6626,71	157,4
тваринництва	-	-	-	-
Вартість товарної продукції, тис. грн.	4 747,4	7 210,2	5 701,9	120,11
Валовий прибуток, тис. грн.	723	1 883	1 045,5	144,61
Чистий прибуток, тис. грн.	753	1 643	708,6	94,1

Провівши аналіз даних можна зробити наступні висновки: за досліджуваний період середньорічна чисельність працівників збільшилася на 3,18% в той же час середньорічна вартість основного виробничого капіталу зросла на 2 768,2 тис. грн., що становить 225,2 %. Основні зміни пов'язані, в першу чергу, із оновленням матеріально-технічної бази підприємства та придбанням нової техніки сільськогосподарського призначення.

За рахунок збільшення вартості продукції рослинництва, у господарстві відбулося зростання вартості валової продукції у порівняльних цінах на 2016 16,54 тис. грн., що становить 57,4 %. У 2016 році в порівнянні з 2014 роком спостерігається також збільшення випуску товарної продукції на 954,5 тис. грн. (20,11%), хоча порівняно з 2015 роком відбулося зменшення випуску. Валовий прибуток зріс на 322,5 тис. грн. або 44,61 %, що пов'язано із зростанням урожайності сільськогосподарських культур та зменшення собівартості реалізованої продукції.

Дані останнього рядка табл. 2.2 свідчить про те, що ТОВ “Дубенський край” є прибутковим. Хоча динаміка зростання прибутку булла неоднорідна протягом досліджуваного періоду, так у 2015 році прибуток зріс на 890 тис. грн., а у 2014 році порівняно з 2014 роком зменшився на 5,9 % або 44,4 тис. грн. Такі зміни пов'язані із змінами реалізованої продукції та її собівартістю.

Розглянемо напрями спеціалізації ТОВ “Дубенський край”, виходячи зі структури товарної продукції, що виробляється господарством, дані по якій наведені в табл. 2.3.

Проаналізувавши структуру грошових надходжень ТОВ “Дубенський край”слід відмітити, що дане підприємство спеціалізується на вирощуванні та переробці овочів та фруктів. Така спеціалізація сільськогосподарського виробництва зумовлена насамперед природно-економічними умовами. Так у 2016 році частка від реалізації та переробки овочів та фруктів у структурі грошових надходжень склала відповідно 47,38 % та 39,58 %.

Таблиця 2.3. Забезпеченість робочою силою у ТОВ “Дубенський край”

Показники	Роки	2016 у % до 2014р.
	2014	2015	2016
Середньорічна чисельність працівників, осіб	62	62	65	103,2
· у т.ч.: рослинництва	62	62	65	103,2
· тваринництва	-	-	-	-
Відпрацьовано у сільськогосподарському виробництві, тис. люд.-год.	19,9	25,4	31,0	155,78
· у т.ч.: у рослинництві	19,9	25,4	31,0	155,78
· у тваринництві	-	-	-	-
Відпрацьовано одним працівником за рік, люд.-год.	1990	1954	2067	103,87
· у т.ч.: у рослинництві	1990	1954	2067	103,87
· у тваринництві	-	-	-	-
Коефіцієнт використання трудових ресурсів, всього	1,11	1,09	1,15	103,60
· у т.ч.: у рослинництві	1,11	1,09	1,15	103,60
· у тваринництві	-	-	-	-

Загальна виручка від реалізації сільськогосподарської продукції в 2016 році в порівнянні з 2014 роком зросла на 20,11 %, в основному, за рахунок зростання вирощування фруктів з 19,08 % у загальному обсязі продукції 2014 р. до 39,58 % у 2016 р., а також вирощування овочів відкритого грунту, виручка від реалізації яких у 2016 році становила 209,6 тис. грн. (3,68%) та 533,9 тис. грн. (9,36 %) відповідно.

Трудові ресурси підприємства - це працездатне населення, яке за своїми віковими, фізичними і освітніми даниМи відповідає певній сфері діяльності. Як планово-облікова категорія трудові ресурси - це населення в працездатному віці, який для чоловіків становить від 16 до 63 років, а для жінок від 15 до 60 років. Проведемо аналіз динаміки трудових ресурсів та їх використання у ТОВ “Дубенський край”. Для цього розглянемо показники табл. 2.4.

За результатами проведеного аналізу можна зробити наступні висновки: середньорічна чисельність працівників у 2016 році, порівняно із 2014 роком збільшилась на 3,2%,. У зв'язку з цим спостерігається зростання затрат праці, зокрема вони виросли на 55,78% або на 11100 люд.-год. Щодо кількості люд.-год., відпрацьованих одним працівником, то в загальному по підприємству даний показник майже не змінювався: у порівнянні з 2014 р. у 2016 р. він зріс всього лиш на 3,87%. Крім того, спостерігається незначне зростання коефіцієнта використання трудових ресурсів, що є свідченням раціонального використання трудових ресурсів на підприємстві: так, в порівнянні з 2014р. у 2016 р. він зріс на 3,6%.

Виробнича діяльність кожного господарства залежить від забезпеченості його основним, споруд,машин, обладнання, транспортних засобів і технічного інвентарю, робочої та продуктивної худоби, багаторічних плодових насаджень і полезахисних лісових смуг, інструменту та інших засобів.

Розмір капіталу господарств, його обсяг та ефективність використання виявляють за допомогою таких показників як капіталозабезпеченість, капіталовіддача, та капіталоозброєність.

Капіталозабезпеченість господарства визначається як відношення вартості основного капіталу сільськогосподарського призначення до площі сільськогосподарських угідь.

Капіталовіддача - це випуск продукції на гривню основного капіталу, тобто відношення вартості валової продукції сільськогосподарського господарства до вартості основного капіталу сільськогосподарського призначення.

Капталомісткість - це величина, обернена до капіталовіддачі, вона показує скільки за вартістю основного капіталу знаходиться в одиниці вартості випущеної продукції.

Капіталоозброєність визначається відношенням вартості основного капіталу сільськогосподарського призначення до середньорічної кількості працюючих, зайнятих у сільському господарстві.

Показники забезпеченості основними засобами та їх використання у ТОВ “Дубенський край” розглянемо у табл. 2.4.

Як видно з даних таблиці 2.4. вартість основного капіталу сільськогосподарського призначення зросла у 2016 р. порівняно із 2014 р. на 117,99%, це пов'язано, в основному, з оновленням матеріально-технічної бази підприємства. Зростання валової продукції за цей період становило 77, 22%, але в цьому випадку зіграло свою роль значне підвищення урожайності сільськогосподарських культур.

Капіталозабезпеченість підприємства за аналізований період зросла на 21,9%, капіталоозброєність - лише на 0,39%. Негативним явищем є збільшення капіталомісткості в 2016 р. порівняно з 2014 р. на 30% і зменшення капіталовіддачі відповідно на 75,82%, що свідчить про неефективне використання основного капіталу.

Загальну оцінку ефективності виробництва в господарстві можна дати, після аналізу фінансових результатів виробничо-комерційної діяльності господарства, дані яких наведені в табл. 2.5.

Таблиця 2.4 Забезпеченість основними засобами та їх використання у ТОВ “Дубенський край”

Показники	Роки	2016 у % до 2014р.
	2014	2015	2016
Вартість основного капіталу сільськогосподарського призначення, тис. грн.	44660	10413	52625	117,99
Вартість валової продукції сільськогосподарського виробництва, тис. грн.	13181	32339	10179	77, 22
Площа сільськогосподарських угідь, га	926	895	895	96,69
Середньорічна кількість працюючих, зайнятих у сільському господарстві, грн/га	62	62	65	103, 17
Капіталозабезпеченість, грн/га	4822.9	1163.5	5879,9	121,9
Капіталовіддача	0,29	3,1	0,19	65,5
Капіталомісткість	1,1	1,25	1,43	130
Капіталоозброєність, грн. / ос.	467200	465500	469013	100,39

Таблиця 2.5. Фінансові результати виробничо-комерційної діяльності ТОВ “Дубенський край”

Показники	Роки	2014 у % до 2016 р.
	2014	2015	2016
Виручка, тис. грн.	44 660	104 813	52 625	124
Податок на додану вартість, тис. грн.	7 443	17 468,8	8 770	117,83
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	31 479	70 474	42 446	134,8
Собівартість у відсотках до виручки, %	70,48	67,23	80,6	х
Прибуток (збиток) від основної діяльності, тис. грн.	(9 914)	(218788)	(374505)	х
Валовий прибуток (збиток), тис. грн.	13 181	34 339	10 179	77,2
Прибуток (збиток) у відсотках до виручки, %	29,5	32,8	19,3	х
Рентабельність, %	41,87	48,7	23,9
Чистий прибуток, тис. грн.	123 724	133 540	64 766	52,3

Дані табл. 2.5. свідчать, що в цілому по підприємству спостерігається позитивна тенденція, виручка від реалізації продукції зросла на 24% . В даному випадку зіграло свою роль збільшення обсягу реалізації продукції, а також підвищення цін на сільськогосподарську продукцію. Крім того, спостерігається зменшення частки собівартості продукції у вартості реалізації, так у 2016 р. собівартість продукції склала 34.*%.

Оскільки темп росту доходів перевищує темпи росту витратних статей, тому очевидною є чітка тенденція до збільшення фінансових результатів від операційної діяльності.

Протягом досліджуваного періоду підприємство хоча й було прибутковим, але чіткої тенденції до зростання чи зменшення прибутку не спостерігається. Так, у 2014 р. чистий прибуток становив 123 724 тис. грн.., а у 2015 р. - 133 540 тис. грн., у 2016 р. - 64 776 тис. грн. Неоднорідним відбувся спад рентабельності, хоча порівняно із 2014 р. у 2016 р. рівень спав з 41,87% до 23,9%.

2.2 Елементи балансу, їх визнання та оцінка

Метою складання Балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства, його активи, капітал і зобов'язання на звітну дату для прийняття економічних управлінських рішень.

На підготовку інформації, яка б відповідала цим трьом критеріям, суттєво впливає оцінка статей Балансу підприємства. Правила визнання статей Балансу передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» та правилами оцінки статей - відповідними П(С)БО, які розкривають їх облік, наприклад, П(С)БО 7 «Основні засоби», П(С)БО 9 «Запаси» тощо (рис. 2.1.)

Рис. 2.1. Визнання та оцінка статей балансу

Актив визнається та відображається в Балансі за умови, що:

оцінка його може бути достовірно визначена;

у майбутньому очікується отримання економічних вигод, пов'язаних з його використанням.

Витрати на придбання та створення активу, які не відповідають зазначеним двом умовам, не можуть бути відображені в Балансі, повинні включатися до складу витрат звітного періоду у Звіті про фінансові результати (форма 2 або форма 2-М). Таким чином, ресурс не визнається активом і відповідно не відображається в Балансі, якщо були здійснені витрати, за якими отримання в майбутньому економічних вигод є малоймовірним по закінченні поточного облікового періоду.

Зобов'язання визнається та відображається в Балансі за умови, що:

його оцінка може бути достовірно визначена;

існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.

Показники балансу, як відомо, у бухгалтерському обліку називаються статтями. Статті дають можливість усебічно оцінити діяльність підприємства. А щоб ця оцінка була об'єктивною, треба дотримуватись єдності в оцінці самих статей балансу.

Основні засоби оцінюються за первісною вартістю, але показуються в балансі за первісною й залишковою вартістю: знос показується окремою статтею і виражає економічний бік основних засобів у формі величини втраченої ними вартості в процесі експлуатації. Первісна вартість - це фактичні витрати на придбання (купівлю), доставку, установку і монтаж, державну реєстрацію з урахуванням страхових платежів під час транспортування і спорудження об'єктів основних засобів. Зміна первісної вартості основних засобів допускається тільки у разі добудови, дообладнання, реконструкції, капітального ремонту чи часткової ліквідації відповідного об'єкта [62].

Нематеріальні активи показуються в балансі в сумі витрат на придбання та доведення їх до стану, в якому вони можуть бути придатними для використання.[63] У складі нематеріальних активів відображаються придбані підприємством права користування землею, водою, іншими природними ресурсами, промисловими зразками, товарними знаками, об'єктами промислової та інтелектуальної власності, інші аналогічні майнові права. Вартість неМатеріальних активів погашається через щомісячне нарахування зносу, виходячи з їхньої первинної вартості і строку корисного використання, але не більше десяти років чи не більше терміну діяльності самого підприємства. Не нараховується знос на «ноу-хау», гудвіли, знаки для товарів та послуг і т. п. Отже, нематеріальні активи, як і основні засоби, показуються в балансі за первісною й залишковою вартістю з виокремленням суми зносу в спеціальну статтю.

Капітальні вкладення відображаються в балансі за фактичними витратами замовника. До складу капітальних вкладень відносять витрати на будівельно-монтажні роботи, придбання будівель чи їхніх частин, устаткування, інструмменту, інвентарю, інші капітальні роботи й витрати на проектно-дослідницькі, геологорозвідувальні та бурові роботи, на відведення земельних ділянок і переселення у зв'язку з будівництвом, на підготовку кадрів для підприємства, що будується.

Фінансові вкладення також оцінюються в балансі за фактичними витратами. До таких вкладень належать витрати на придбання цінних паперів, облігацій, внески в статутні фонди інших підприємств та ін.[57]

Витрати на об'єкти капітального будівництва, що перебувають у тимчасовій експлуатації, до введення їх в постійну експлуатацію до складу основних засобів не включаються і в бухгалтерському обліку та звітності відображаються як незавершені капітальні вкладення. Устаткування оцінюється за фактичною собівартістю.

Виробничі запаси (матеріали, паливо, інші матеріальні ресурси) оцінюються в балансі за фактичною собівартістю. Фактична собівартість матеріальних ресурсів визначається, виходячи із витрат на їх придбання плюс витрати на транспортування, зберігання і доставку, що здійснювалась сторонніми організаціями [46].

Готова продукція відображається у звітності за фактичною виробничою собівартістю, яка складається із витрат, пов'язаних з використанням основних засобів, сировини, матеріалів, палива, енергії, трудових ресурсів та інших витрат на виробництво продукції.

Товари на підприємствах роздрібної торгівлі відображаються в балансі за продажними (роздрібними) цінами, а на оптових складах та базах торгового чи постачальницько-збутового підприємства - за продажними (роздрібними) цінми або цінами, за якими їх було придбано. Різниця між цінами закупки і продажними (роздрібними) цінами в балансі показується окремою статтею.

Переоцінені матеріальні цінності, а також ті, що повністю або частково втратили свою первісну якість, відображаються в балансі на кінець звітного періоду за цінами можливої реалізації.

Продукцію (вироби), що не пройшли всіх стадій (фаз, етапів) виробництва, передбачених технологічним процесом, а також вироби, які не укомплектовані та не пройшли випробувань і технічного приймання, відносять до незавершеного виробництва. У масовому та серійному виробництві незавершене виробництво Можна відображати в балансі за нормативною (плановою) виробничою собівартістю, за прямими статтями витрат або за вартістю сировини, матеріалів і напівфабрикатів. За дрібносерійного виробництва незавершене виробництво відображається в балансі за фактичними виробничими витратами.

Витрати, що здійснені у звітному році, але відносяться до наступного звітного періоду, відображають в балансі окремою статтею як витрати майбутніх періодів і списують на витрати виробництва чи обігу з настанням відповідного строку [59].

Дебіторська та кредиторська заборгованість відображається кожною стороною у своєму балансі в сумах, що випливають із правильного поточного обліку. Заборгованість бюджету та фінансовим органам має бути погодженою з ними. Неврегульованих сум за цими розрахунками не може бути. Нереальна дебіторська заборгованість (щодо якої минули строки позовної давності) списується з рішення керівника підприємства на результати фінансово-господарської діяльності. Списану дебіторську заборгованість іще протягом не менше 5 років треба рахувати на позабалансовому обліку з метою її стягнення на випадок позитивних змін майнового стану боржника [56]

Нереальні суми кредиторської заборгованості (з минулими строками позовної давності) на підприємствах недержавної форми власності підлягають віднесенню на результати фінансово-господарської діяльності в наступному місяці після закінчення строку позовної давності. У решті випадків суми кредиторської, а також депонентської заборгованості з минулим строком позовної давності підлягають перерахуванню підприємствами й установами до відповідного бюджету не пізніше 10 числа наступного місяця після закінчення терміну позовної давності.

Більшість статей пасиву балансу оцінюється за фактичними сумами, що випливають із даних поточного бухгалтерського обліку.

Статутний капітал відображається в балансі як сукупність внесків (у грошовому вираженні) учасників / власників у спільне майно під час створення підприємства для забезпечення його діяльності в розмірах, що їх визначено засновницькими документами.

Окремими статтями за фактичною величиною показують інші капітали, резерви, позики, кредиторську заборгованість. З метою рівномірного включення майбутніх витрат у витрати виробництва чи обігу звітного періоду підприємства можуть створювати резерви: на майбутню оплату відпусток; на виплату винагороди за вислугу років працівникам, включаючи відрахування на державне соціальне страхування від цих сум; на виробничі витрати для підготовчих робіт на підприємствах промисловості із сезонним виробництвом; на майбутні витрати для ремонту предметів прокату.

Прибуток, його використання чи збиток протягом року відображаються в балансі окремими статтями розгорнуто. Затверджені суми використаного за звітний рік прибутку списуються під час складання річного бухгалтерського звіту. У річній звітності може бути відображеним тільки непокритий збиток чи нерозподілений прибуток звітного року.

Балансовий прибуток відображає суму фінансових результатів від усіх видів діяльності підприємства за звітний період, що складається з фінансового результату від реалізації продукції (робіт, послуг), включаючи продукцію підсобних, допоміжних і обслуговуючих виробництв і господарств, основних засобів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів і матеріальних цінностей, а також прибуток від орендних та інших позареалізаційних операцій.

Прибуток (збиток), виявлений у звітному році, але такий, що є наслідком операцій минулих років, зараховується на результати фінансово-господарської діяльності звітного року.

Доходи, отримані у звітному періоді, але такі, що належать до наступних звітних періодів, відображаються в обліку й звітності окремою статтею як доходи майбутніх періодів. Ці доходи підлягають зарахуванню на результати фінансово-господарської діяльності тільки із настанням відповідного звітного періоду [58]

Господарські засоби та джерела їх утворення групуються в балансі за економічно однорідними групами - статтями балансу. Кількість статей балансу не регламентується нормативними актами, але їх має бути стільки, щоб відобразити стан майна не тільки в цілому, а й згідно з його галузевими особливостями, щоб створити передумови для забезпечення контролю за збереженням майна, раціональним та ефективним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, бути важливим джерелом інформації для аналізу та управління діяльністю підприємства. У зв'язку з цим міністерство фінансів України розробляє та затверджує номенклатуру статей балансу, погоджуючи її з Держкомстатом України.

Відповідно до Н(С)БО 1 підприємства можуть не наводити статті, за якими відсутня інформація до розкриття (крім випадків, якщо така інформація була в попередньому звітному періоді), а також додавати статті із збереженням їх назви і коду рядка з переліку додаткових статей фінансової звітності, наведених у додатку 3 до Н(С)БО 1, у разі якщо стаття відповідає таким критеріям:

інформація є суттєвою;

оцінка статті може бути достовірно визначена.

Суттєвість - характеристика облікової інформації, які визначає її спроможність впливати на рішення користувачів фінансової звітності. Поріг суттєвості - абсолютна або відносна величина, яка є кількісною ознакою суттєвості облікової інформації. Ознаками суттєвості облікової інформації є її кількісні та якісні характеристики, важливі для користувачів такої інформації.

Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства, затверджені наказом Мінфіну від 27.06.2013 р. № 635, передбачають установлення окремо критеріїв суттєвості:

· для інформації про господарські операції, події -- пп. пп. 2.20.1 та 2.20.2Методрекомендацій;

· для статей фінзвітності -- пп. 2.20.3 метод рекомендацій. (таб. 2.7).

Таблиця 2.7 Межі суттєвості для виокремлення статей фінзвітності

Форма звіту	Межі суттєвості статей
Баланс(Звіт про фінансовий стан підприємства)	5% підсумку балансу або 15% підсумку класу активів, власного капіталу, класу зобов'язань
Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)	5% суми чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) або 25% фінансового результату від операційної діяльності
Звіт про рух грошових коштів	5% суми чистого руху грошових коштів від операційної діяльності
Звіт про зміни у власному капіталі*	5% розміру власного капіталу підприємства

Застосування критеріїв суттєвості до підприємства загалом передбачає можливість використання спрощеної системи бухгалтерського обліку та звітності, якщо обсяги діяльності нижчі встановленого порогу суттєвості.

Поріг суттєвості для застосування спрощеної системи бухгалтерського обліку та звітності визначається законодавством. Суттєвість окремих господарських операцій та об'єктів обліку визначається керівництвом підприємства, якщо інше не передбачене положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для визначення суттєвості окремих об'єктів обліку, що належать до активів, зобов'язань і власного капіталу підприємства, за орієнтовний поріг суттєвості приймається значення у 5 % від підсумку відповідно всіх активів, зобов'язань і власного капіталу. У разі визначення суттєвості окремих видів доходів і витрат орієнтовним порогом суттєвості рекомендується вважати 2 % відсоткам чистого прибутку (збитку) підприємства.

Порогом суттєвості з метою відображення переоцінки або зменшення корисності об'єктів обліку може прийматись 1 % чистого прибутку (збитку) підприємства, або 10 % відхилення залишкової вартості об'єктів обліку від їх справедливої вартості. У неприбуткових організаціях порогом суттєвості окремих видів доходів, витрат і відображення переоцінки або зменшення корисності об'єктів обліку рекомендується 0,5 % від суми надходжень на провадження статутної діяльності. Порогом суттєвості для визнання оренди фінансовою термін останньої приймається 75 % строку корисного використання об'єкта оренди. Стосовно розкриття інформації про сегменти порогом суттєвості для визначення звітного сегмента приймається 10 % відповідно чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, послуг) або фінансових результатів сегмента чи активів усіх сегментів підприємства.

Різниця між справедливої вартістю подібних активів у разі їх обміну не повинна перевищувати 10 %. Для інших господарських операцій та об'єктів обліку поріг суттєвості доцільно визначати у межах 1-10 % з урахуванням обсягів діяльності підприємства, характеру впливу об'єкта обліку на рішення користувачів та інших якісних чинників, які можуть впливати на визначення порогу суттєвості.

Застосування суттєвості для наведення статей у фінансовій звітності здійснюється, якщо форми фінансової звітності не встановлені положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або іншими нормативно-правовими актами.

Кожну суттєву статтю слід наводити у фінансовій звітності окремо, а несуттєві статті об'єднувати зі статтями, подібними за характером або функціями.

Статті, які мають суттєвий розмір і різняться за характером або функціями, слід подавати окремо. Зокрема, не можна об'єднувати такі статті фінансової звітності:

- монетарні та немонетарні;

- поточні та непоточні;

- операційні та неопераційні;

- відсоткові та невідсоткові.

Стаття, яка не є суттєвою для подання її у фінансовому звіті, може бути достатньо суттєвою для окремого розкриття її в примітках до фінансової звітності.

2.3 Методика складання та відображення розділів активу та пасиву балансу

Баланс входить до складу квартальної і річної фінансової звітності. Відповідно до НП(С)БО 1 метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. Отримання такої інформації є необхідною умовою для прийняття обґрунтованих управлінських рішень, а також для оцінки ефективності майбутніх вкладень капіталу та ступеня фінансових ризиків.

Процес підготовки і складання річного балансу може бути розподілений на кілька етапів, зміст яких залежить від особливостей організації облікового процесу на підприємстві (рис. 2.2.)

Порядок складання балансу передбачає закриття операційних бухгалтерських рахунків, за якими не може бути залишків у річному балансі. Операційні бухгалтерські рахунки є основою для визначення фінансових результатів діяльності підприємства за звітний рік та складання Звіту про фінансові результати .



Рис. 2.2. Основні етапами підготовчої роботи щодо складання річного балансу

Виходячи з цього, в ТОВ “Дубенський край” рахунки закривають у наступній послідовності. (рис. 2.3)

Статті балансу повинні бути узгодженими та дорівнювати залишкам на аналітичних та синтетичних рахунках у Головній книзі. З метою зіставності фінансових звітів різних періодів у балансі наводиться інформація на початок та на кінець звітного періоду. Дані на початок переносяться в баланс з попереднього річного звіту, а дані на кінець звітного періоду ? переносять в баланс з Головної книги, у якій згруповані дані поточного періоду.

Основою для заповнення балансу, тобто формування певної його статті, є бухгалтерські записи про сальдо на кінець звітного періоду на синтетичних рахунках і субрахунках 1 - 6 класів Плану рахунків. Усі ці записи повинні бути підтверджені відповідними первинними документами і відображати узагальнену інформацію про активи, капітал та зобов'язання підприємства на кінець звітного періоду.

З метою одержання інформації, необхідної для управління і контролю, статті активу балансу згруповано у три розділи, пасиву - у п'ять розділів (рис. 2.4.)



Рис. 2.3. Послідовність закриття рахунків бухгалтерського обліку для формування балансу.

Розділ І "Необоротні активи" характеризується наступними статтями.

У статті «Нематеріальні активи» відображається вартість об'єктів, які віднесені до складу нематеріальних активів згідно з П(С)БО 8 «Нематеріальні активи». У цій статті наводяться окремо первісна та залишкова вартість нематеріальних активів, а також нарахована у встановленому порядку сума накопиченої амортизації. До підсумку балансу включається залишкова вартість, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою накопиченої амортизації, яка наводиться у дужках.

Рис. 2.4. Структура балансу відповідно до НП(С)БО 1.

У статті «Незавершені капітальні інвестиції» відображається вартість незавершених на дату балансу капітальних інвестицій в необоротні активи на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість необоротних активів), виготовлення, створення, вирощування, придбання об'єктів основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових біологічних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу).

У статті «Основні засоби» наводиться вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів згідно з П(С)БО 7 «Основні засоби», а також вартість основних засобів, отриманих у довірче управління або на праві господарського відання чи праві оперативного управління. У цій статті також наводиться вартість інших необоротних матеріальних активів.

У цій статті наводяться окремо первісна (переоцінена) вартість, сума зносу основних засобів (у дужках) та їх залишкова вартість. До підсумку балансу включається залишкова вартість, яка визначається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю основних засобів і сумою їх зносу на дату балансу.

У статті «Інвестиційна нерухомість» відображається вартість об'єктів, що віднесені до інвестиційної нерухомості згідно з П(С)БО 32 «Інвестиційна нерухомість». У цій статті наводиться справедлива вартість інвестиційної нерухомості, визначена на дату балансу. У разі якщо відповідно до зазначеного положення (стандарту) бухгалтерського обліку інвестиційна нерухомість обліковується за первісною вартістю, у цій статті наводиться її залишкова вартість, яка включається до підсумку балансу, при цьому у додаткових статтях окремо наводяться первісна вартість інвестиційної нерухомості та сума зносу (у дужках).

У статті «Довгострокові біологічні активи» відображається вартість довгострокових біологічних активів, облік яких ведеться за П(С)БО 30 «Біологічні активи». У цій статті наводиться справедлива вартість довгострокових біологічних активів. У разі якщо відповідно до Положення (стандарту) 30 довгострокові біологічні активи обліковуються за первісною вартістю, у цій статті наводиться їх залишкова вартість, яка включається до підсумку балансу, при цьому у додаткових статтях окремо наводяться їх первісна вартість та сума накопиченої амортизації (у дужках).

У статті «Довгострокові фінансові інвестиції» відображаються фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. У цій статті виділяються фінансові інвестиції, які згідно з відповідними національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку обліковуються методом участі в капіталі.

У статті «Довгострокова дебіторська заборгованість» відображається заборгованість фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

У статті «Відстрочені податкові активи» відображається сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах, що визначається відповідно до П(С)БО 17 «Податок на прибуток».

У додатковій статті «Гудвіл» відображається сума перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів, зобов'язань і непередбачених зобов'язань на дату придбання, що визначається відповідно до П(С)БО 19 «Об'єднання підприємств».

У додатковій статті «Відстрочені аквізиційні витрати» страховиками відображається сума аквізиційних витрат страховика, що мали місце протягом поточного та/або попередніх звітних періодів, але які належать до наступних звітних періодів та визнаються у витратах одночасно з визнанням відповідної заробленої премії протягом строку дії страхового договору (контракту). Сума відстрочених аквізиційних витрат включається до підсумку балансу.

У додатковій статті «Залишок коштів у централізованих страхових резервних фондах» страховиками відображаються кошти у централізованих страхових резервних фондах, зокрема, які перебувають в управлінні моторно-транспортного страхового бюро України, але які належать страховикам. Інформація про залишки коштів у централізованих страхових резервних фондах включається до підсумку балансу.

У статті «Інші необоротні активи» наводиться вартість необоротних активів, для відображення яких за ознаками суттєвості неможна було виділити окрему статтю, або які не можуть бути включені до наведених вище статей розділу «Необоротні активи».

Розділ ІІ "Оборотні активи" характеризується наступними статтями.

У статті «Запаси» відображається загальна вартість активів, які визнаються запасами згідно з П(С)БО 9 «Запаси», зокрема, які утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

У разі відповідності ознакам суттєвості може бути окремо наведена у додаткових статтях інформація про вартість виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції та товарів. До підсумку балансу включається загальна вартість запасів, інформація про вартість окремих складових запасів наводиться у додаткових статтях в межах загальної суми.

У додатковій статті «Виробничі запаси» відображається вартість запасів малоцінних та швидкозношуваних предметів, сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для споживання в ході нормального операційного циклу.

У додатковій статті «Незавершене виробництво» відображаються витрати на незавершене виробництво і незавершені роботи (послуги), а також вартість напівфабрикатів власного виробництва і валова заборгованість замовників за будівельними контрактами.

У додатковій статті «Готова продукція» відображаються запаси виробів на складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування, приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками і відповідають технічним умовам і стандартам. Продукція, яка не відповідає наведеним вимогам (крім браку), та роботи, які не прийняті замовником, відображаються у складі незавершеного виробництва.

У додатковій статті «Товари» відображається без суми торгових націнок вартість залишків товарів, які придбані підприємствами для подальшого продажу.

У статті «Поточні біологічні активи» відображається вартість поточних біологічних активів тваринництва (дорослі тварини на відгодівлі і в нагулі, птиця, звірі, кролики, дорослі тварини, вибракувані з основного стада для реалізації, молодняк тварин на вирощуванні і відгодівлі) в оцінці за справедливою або первісною вартістю, а також рослинництва (зернові, технічні, овочеві та інші культури) в оцінці за справедливою вартістю, облік яких ведеться згідно з П(С)БО 30.

У додатковій статті «Депозити перестрахування» страховиками наводиться сума за угодами перестрахування, які характеризуються передачею незначного страхового ризику або відсутністю передачі страхового ризику і використовуються переважно як засіб оптимізації грошових потоків у короткостроковій та середньостроковій перспективі. Сума за угодами перестрахування включається до підсумку балансу.

У додатковій статті «Векселі одержані» відображається заборгованість покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), інші активи, виконані роботи та надані послуги, яка забезпечена векселями. Інформація щодо зазначеної заборгованості включається до підсумку балансу.

У статті «Дебіторська заборгованість за продукцію товари, роботи, послуги» відображається заборгованість покупців або замовників за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги (крім заборгованості, яка забезпечена векселем, якщо така інформація наводиться в окремій статті), скоригована на резерв сумнівних боргів (нетто).

У статті «Дебіторська заборгованість за розрахунками за виданими авансами» відображається сума авансів, наданих іншим підприємствам, а також сума авансового внеску з податку на прибуток у випадках передбачених законодавством.

У статті «Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом» відображається дебіторська заборгованість фінансових і податкових органів, а також переплата за податками, зборами та іншими платежами до бюджету. Окремо наводиться дебіторська заборгованість з податку на прибуток.

У додатковій статті «Дебіторська заборгованість за розрахунками з нарахованих доходів» відображається сума нарахованих дивідендів, процентів, роялті тощо. Інформація щодо суми зазначеної заборгованості включається до підсумку балансу.

У додатковій статті «Дебіторська заборгованість за розрахунками із внутрішніх розрахунків» відображається заборгованість пов'язаних сторін та дебіторська заборгованість із внутрішніх розрахунків, зокрема між учасниками групи тощо. Інформація щодо вказаної заборгованості включається до підсумку балансу.

У статті «Інша поточна дебіторська заборгованість» відображається заборгованість дебіторів, яка не відображена в окремих статтях щодо розкриття інформації про дебіторську заборгованість або яка не може бути включена до інших статей дебіторської заборгованості та яка відображається у складі оборотних активів.

У статті «Поточні фінансові інвестиції» відображають фінансові інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів), а також сума довгострокових фінансових інвестицій, які підлягають погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

У статті «Гроші та їх еквіваленти» відображаються готівка в касі підприємства, гроші на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути вільно використані для поточних операцій, а також грошові кошти в дорозі, електронні гроші, еквіваленти грошей. У цій статті наводяться кошти в національній або іноземній валютах..

У разі відповідності ознакам суттєвості, окремо може бути наведена у додаткових статтях інформація про готівку та гроші на рахунках в банку. До підсумку балансу включається загальна сума грошей та їх еквівалентів, інформація про готівку і гроші на рахунках в банку наводиться у додаткових статтях в межах загальної суми.

У статті «Витрати майбутніх періодів» відображаються витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів.

У статті «Інші оборотні активи» відображаються суми оборотних активів, для відображення яких за ознаками суттєвості неможна було виділити окрему статтю або які не можуть бути включені до наведених вище статей розділу «Оборотні активи».

У розділі ІІІ «Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття» відображається вартість необоротних активів та груп вибуття, утримуваних для продажу, що визначається відповідно до П(С)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність».

Розділ І "Власний капітал" характеризується наступними статтями.

У статті «Зареєстрований капітал» наводиться зафіксована в установчих документах сума статутного капіталу, іншого зареєстрованого капіталу, а також пайовий капітал у сумі, яка формується відповідно до законодавства.

У статті «Капітал у дооцінках» наводиться сума дооцінки необоротних активів і фінансових інструментів.

У статті «Додатковий капітал» відображається емісійний дохід (сума, на яку вартість продажу акцій власної емісії перевищує їхню номінальну вартість), вартість безкоштовно отриманих необоротних активів, сума капіталу, який вкладено засновниками понад статутний капітал, накопичені курсові різниці, які відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку відображаються у складі власного капіталу та інші складові додаткового капіталу.

У разі якщо інформація про розмір емісійного доходу та накопичених курсових різниць відповідає ознакам суттєвості, вона розкривається у додаткових статтях «Емісійний дохід» та «Накопичені курсові різниці». До підсумку балансу включається загальна сума додаткового капіталу.

У статті «Резервний капітал» наводиться сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

У статті «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» відображається або сума нерозподіленого прибутку, або сума непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

У статті «Неоплачений капітал» відображається сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Ця сума наводиться в дужках і вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

У статті «Вилучений капітал» господарські товариства відображають фактичну собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників. Сума вилученого капіталу наводиться в дужках і підлягає вирахуванню при визначенні підсумку власного капіталу. У додатковій статті «Інші резерви» страховиками наводяться інші компоненти власного капіталу, які не можуть бути включені до наведених вище статей розділу. Сума інших резервів включається до підсумку балансу.

Розділ ІІ пасиву балансу характеризується наступними статтями.

У статті «Відстрочені податкові зобов'язання» наводиться сума податків на прибуток, що підлягають сплаті в майбутніх періодах, яка визначається відповідно до П(С)БО 17.

У додатковій статті «Пенсійні зобов'язання» наводиться сума довгострокових зобов'язань, пов'язаних з виплатами по закінченні трудової діяльності. Сума пенсійних зобов'язань включається до підсумку балансу.

У статті «Довгострокові кредити банків» наводиться сума заборгованості підприємства банкам за отриманими від них позиками, яка не є поточним зобов'язанням.

У статті «Інші довгострокові зобов'язання» наводиться сума довгострокової заборгованості підприємства, не включена в інші статті, в яких розкривається інформація про довгострокові зобов'язання, зокрема зобов'язання із залучення позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки.

У статті «Довгострокові забезпечення» відображаються нараховані у звітному періоді майбутні витрати та платежі (витрати на оплату майбутніх відпусток, гарантійні зобов'язання тощо), розмір яких на дату складання балансу може бути визначений тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок. У разі якщо сума довгострокових виплат персоналу може бути визнана суттєвою, така інформація наводиться у додатковій статті «Довгострокові забезпечення витрат персоналу». До підсумку балансу включається загальна сума довгострокових забезпечень.

У статті «Цільове фінансування» наводиться сума залишку коштів цільового фінансування і цільових надходжень, які отримані з бюджету та з інших джерел, у тому числі коштів, вивільнених від оподаткування у зв'язку з наданням пільг з податку на прибуток підприємств.

До статті «Цільове фінансування» можуть наводитися додаткові статті «Благодійна допомога», «Страхові резерви», «Інвестиційні контракти», «Призовий фонд», «Резерв на виплату джек-поту».

Розділ ІІІ пасиву балансу характеризується наступними статтями.

У статті «Короткострокові кредити банків» відображається сума поточних зобов'язань підприємства перед банками за отриманими від них кредитами.

У додатковій статті «Векселі видані» відображається сума заборгованості, на яку підприємство видало векселі на забезпечення поставок (робіт, послуг) постачальників, підрядників та інших кредиторів. Сума зазначеної заборгованості включається до підсумку балансу.

У статті «Поточна кредиторська заборгованість за довгостроковиМи зобов'язаннями» відображається сума довгострокових зобов'язань, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

У статті «Поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги» відображається сума заборгованості постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги (крім заборгованості, забезпеченої векселями, якщо вона наводиться в окремій статті).

У статті «Поточна кредиторська заборгованість за розрахунками з бюджетом» відображається заборгованість підприємства за усіма видами платежів до бюджету (включаючи податки з працівників підприємства). У цій статті окремо наводиться поточна кредиторська заборгованість з податку на прибуток. У статті «Поточна кредиторська заборгованість за розрахунками зі страхування» відображається сума заборгованості за відрахуваннями на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхування майна підприємства та індивідуальне страхування його працівників.

У статті «Поточна кредиторська заборгованість за розрахунками з оплати праці» відображається заборгованість підприємства з оплати праці, включаючи депоновану заробітну плату.

У додатковій статті «Поточна кредиторська заборгованість за одержаними авансами» відображається сума авансів, одержаних від інших осіб. Сума зазначеної заборгованості включається до підсумку балансу.

У додатковій статті «Поточна кредиторська заборгованість за розрахунками з учасниками» відображається заборгованість підприємства його учасникам (засновникам), пов'язана з розподілом прибутку (дивіденди тощо) і капіталу. Інформація щодо зазначеної заборгованості включається до підсумку балансу.

У додатковій статті «Поточна кредиторська заборгованість із внутрішніх розрахунків» відображається заборгованість підприємства пов'язаним сторонам та кредиторська заборгованість з внутрішніх розрахунків, зокрема між учасниками групи тощо. Інформація щодо зазначеної заборгованості включається до підсумку балансу.

У додатковій статті «Поточна кредиторська заборгованість за страховою діяльністю» страховики відображають суму кредиторської заборгованості за страховими виплатами, страховими преміями, отриманими авансами, суму кредиторської заборгованості перед страховими агентами, брокерами та посередниками і премій до сплати перестраховикам, іншу кредиторську заборгованість за страховою діяльністю. Сума зазначеної заборгованості включається до підсумку балансу.

У статті «Поточні забезпечення» наводиться сума забезпечень, які планується використати протягом12 місяців з дати балансу, для покриття витрат, щодо яких відповідне забезпечення було створено.

У статті «Доходи майбутніх періодів» відображаються доходи, отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів.

У додатковій статті «Відстрочені комісійні доходи від перестраховиків» страховики наводять неамортизований залишок комісійних винагород, отримуваних від перестраховиків, які були віднесені на майбутні періоди для їх відповідності преміям, переданим у перестрахування. Інформація щодо відстрочених комісійних доходів від перестраховиків включається до підсумку балансу.

У статті «Інші поточні зобов'язання» наводяться суми зобов'язань, для відображення яких за ознаками суттєвості неможна було виділити окрему статтю або які не можуть бути включеними до інших статей, наведених у розділі «Поточні зобов'язання і забезпечення».

У розділі ІV «Зобов'язання, пов'язані з необоротними активами, утримуваними для продажу, та групами вибуття» відображаються зобов'язання, що визначаються відповідно до Положення (стандарту) 27.

У додатковому розділі V «Чиста вартість активів недержавного пенсійного фонду» недержавні пенсійні фонди наводять різницю між вартістю активів пенсійного фонду на звітну дату та сумою зобов'язань пенсійного фонду, що підлягають виконанню на звітну дату. Інформація щодо зазначеної вартості активів включається до підсумку балансу.

...