Організаційну структуру SWIFT наведено на рис.4.2.

Система SWIFT має багаторівневу архітектуру(її схема подана на рис.4.3.).На нижньому рівні знаходяться банківські установи, де встановлені інтерфейсні системи (ІС), за допомогою яких вони підключаються до мережі.

Наступний рівень- це регіональні процесори (РП), що розміщені в більшості країн. Банки яких вступили в SWIFT.РП виконують прийом та перевірку повідомлень користувачив системи і передають їх для подальшої обробки на груповий процесор (SP ).Груповий процесор здійснює розподіл повідомлень за адресами по регіональних процесорах,виконує зберігання, архівування та пошук повідомлень, а також генерацію системних звітів.Обмін повідомленнями між РП і SP виконується через світові інформаційні мережі пакетної комутації(Х.25). Крім мереж з комутацією пакетів,SWIFT може використовуватися більш сучасні технології АТМ,Frame Relayі т.п.

На верхньому рівні знаходиться операційний центр, який складається з процесора повідомлень, процесора контролю та центра управління, які виконують моніторінг всіх повідомлень системи.

Дані в SWIFT передаються по мережі у вигляді структурованих повідомлень,кожне з яких призначене для виконання певної фінансової операції.Для кожного підключеного вузла і банку система індівідуально підтверджує прийом повідомлення та його обробку.

ОсобливостюSWIFT є використання єдиних для всіх користувачив правил і понять.Розроблені типи повідомлень охоплюють такі сфери : платежі клієнтів;міжбанківські платежі;торговлю грошима та валютою; виписки з поточних рахунків банків тощо.

Всі повідомлення вводяться у систему в стандартному форматі,що спрощує їх автоматизовану обробку та виключає можливість різної інтерпретації відправником і одержувачем. Повідомлення в системі розділені на 10 (0,1,…9) категорій.

До 0-ї категорії належать системні повідомлення, що дають змогу організувати взаємодію системи з користувачем.З їхньою допомогою SWIFT може також інформувати користувача про стан системи. НОВІ ПОСЛУГИ І ІН. Повідомлення категорій 1,2,…9 призначені для операцій, пов'язаних з банківською діяльностю, і нараховують більш як 70 їхних типів.

Категорії (6) і (8) є резервними, а інші визначають: (1)-операції щодо обслуговування клієнтів, (2) - міжбанківські операції, (4) - інкасо і документи по готових грошах, (5) - цінні папери, (7) - документальні акредетиви і гарантії і (9) - спеціальні повідомлення(запит,підтвердження тощо ). Категорії фінансових повідомлень для валютних операцій та їх коди наведено в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1.

Категорія (А)	Код пові- Домлення (В)	Тип повідомлення (С0
3	0 2 3 4 5 6	Валютний обмін і валютні опціони Фінансові позичкові й депозитні угоди Позичково-депозитна угода,яка передбачає повідомлення або вимогу Угода з форвардним обмінним курсом Процентні платежі за позичково-депозит- ною угодою Обмін процентними платежами

Повідомлення в системі SWIFT структуровані і мають такий вигляд (див.табл.4.2).

Таблиця 4.2

Структура повідомлення SWIFT

Початок пові домлення	Заголовок	Початок Тексту	Текстові пові- Домлення	Кінець Тексту	Хвостовик	Кінець пові- домлення
Start of Message	Header	Start End of	Text of Message	End of Text	Trailer	End of End of

У заголовку в жорстко стандартизованому вигляді розміщається інформація про відправника і одержувача повідомлення,послідовний номер повідомлення,його тип і пріорітет.Код типу повідомлення в системі має три знаки, в якому перша цифра визначає номер категорії, а останні дві - номер типу в категорії. Наприклад, код повідомлення 100 означає операцію “переказ за дорученням клієнта”; 200 - переказ за рахунок коштів банку; 300 - підтвердження валютної угоди тощо. Код X99 у всіх категоріях означає вільний формат.

Кожна категорія має свою групу типів повідомлень. Кількість типів повідомлень за категоріями різна. Наприклад, категорії 5 відповідає група в 16 типів повідомлень, а категорії 4-18 типів повідомлень.

Для позначення валюти в повідомленнях застосовують трисимвольний код, в якому перші два символи визначають країну, а третій - валюту цієї країни.

Текст банківського повідомлення складається з послідовності полів, які заздалегідь пронумеровані двоцифровими кодами. Скажімо,32 - сума, 70 - призначення платежу, 71 - за чий рахунок комісія, її сума тощо. Залежно від типу повідомлення поля можуть бути обов'язково заповнюваними або заповнюваними за вибором.

Існують три основних системних повідомлення :

LJG-IN/OUT-системне повідомлення для входу/виходу в систему;

RETRIEVAL-за цим запитом система надсилає копію повідомлення, яке зберігається;

REPORTS- дає змогу одержати різні види рахунків(періодичних або разових).

Із термінала банку - учасника системи через модем по національній мережі передавання даних повідомлення надходить до РП. Відповідність за перевірку, достовірність і правильність такого повідомлення покладається на зазначені банки.

4.2 Перспективи створення та розвитку сучасних інформаційних систем і технологій

На початку 90-х років виникла і почала інтенсивно розвиватися мережа комерційних банків України. З виникненням великої кількості банківських установ і переходом до ринкових відносин постала проблема використання у їхній діяльності сучасних інформаційних технологій.

Вирішення усіх цих проблем неможливе без використання обчислювальної техніки,засобів зв'язку та сучасних програмних продуктів.Тому на нинішньому етапі немає жодного банку,який не використовував би у своїй діяльності сучасні інформаційні технології. До одноразових витрат можна віднести вступний внесок у 400 тисяч бельгійських франків або приблизно 12 500 доларів США та оплату однієї акції вартістю в 1500 доларів США, а також витрати на придбання програмного (у сумі близько 100 +/- 15 тисяч доларів залежно від фірми - постачальника) та технічного забезпечення (у сумі близько 70 000 доларів).

В Україні до одноразових витрат потрібно додати й витрати (близько 1000 доларів) за підімкнення до мережі УКРПАК як телекомунікації SWIFT. Отже, для початку роботи в системі SWIFT потрібно заплатити длизько 185 000 доларів.

Щорічні витрати пов'язані із супроводженням програмного та технічного забезпечення, підготовкою спеціалістів, платою за аренду каналів і таке інше.

Поточні витрати залежать від числа відісланих повідомлень, оскільки за вхідні (отримані) повідомлення плата не береться. Становлять ці витрати від 0,3 до 0,5 доларів залежно від пріоритету повідомлення. Вважається, що довжина останнього не перевищує 325 знаків. Існує тенденція до зниження цих витрат.

Підімкнутися до SWIFТ може будь - який банк, котрий має валютну ліцензію та відповідні кошти. СВІФТ приносить найбільшу віддачу тим банкам, які мають значні обсяги закордонних переказів (понад 30 платежів за день).

Сама система СВІФТ, умови її впровадження та експлуатації, а також надавані нею послуги змінюються з часом, тому перед упровадженням доцільно дістати відповідні довідки щодо підімкнення до системи в Україні.

Головна мета створення СВІФТ і її основна функція полягають у тому, щоб надавати своїм користувачам цілодобовий доступ до високошвидкісної мережі передавання банківської інформації за умови високого ступеня контролю та захисту від несанкціонованого доступу.

Але якщо характерізовати ситуацію в цілому, то більшисть АБС розроблені як файл/серверні системи, що зорієнтовані на використання персональних комп'ютерів,працюють у локальній мережі і функціонують у середовищі таких СУБД,як Clipper, FoxPro, db_Vista, Clarion, Btrieve та ін. Це стосується як систем,розроблених силами спеціалистів банку, так і більшості систем, що пропонуються фірмами-розробниками банківських систем.

У зв'язку з переходом на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку ІБС практично розробляються заново на принципово нових засадах. Змінюється не тільки склад задач, а й відбувається перехід до нових програмно-апаратних засобів.

Основним напрямом удосконалення ІБС є перехід від “файл/серверниз” систем до систем типу “клієнт/сервер” з використанням професійних розподілених реляційних СУБД.зокрема,таких як Sybase,Oracle,Informix та ін.Система

Система міжбанківських електронних платежів НБУ України дедалі вдосконалюється й розвивається. Підвищується ступінь захищеності даних і зростає надійність роботи системи, програмні системи криптографування замінюються на апаратні засоби захисту, створюються й впроваджуюються засоби перехресного захисту електронних платежів - накладання “електронного підпису” на документі різними виконавцями і таке інше.

Триває також створення в Україні на основі існуючої СЕП платіжної системи нового покоління (ПСНП), яка має враховувати перспективні потреби банківської сфери України та світовий досвід.

У ПСНП можна буде здійснювати грошові перекази в режимі реального часу (on-lein) і працювати в пакетному режимі (off lein).

У новій системі буде також забезпечено можливість виходу в міжбанківську платіжну систему SWIFT, платіжні системи країн СНД. ПСНД матиме інтерфейс з усіма загальнодержавними електронними системами розрахунків, які застосовуватимуться на теріторії України в майбутньому (система фондового ринку, національна система масових електронних платежів із використанням розрахункоих карток тощо) [72].

4.3 Система захисту банківської інформації

Безпека обміну повідомленнями дуже важлива для нормальної банківської діяльності. Саме тому їй приділяється велика увага і в системі СВІФТ. Високий рівень безпеки роботи системи досягається організаційними, програмними, технічними й технологічними засобами.

Організаційну гарантію безпеки та надійності роботи системи бере на себе Генеральна Інспекція - група спеціалістів, до обов'язків якої входить перевірка діяльності всієї компанії та її підрозділів. Ця структура підпорядкована безпосередньо лише Раді директорів, яка є виконавчим органом СВІФТ.

Для всіх приміщень існує режим обмеженого та контрольованого доступу. Крім того, співробітники центрів працюють і переміщуються в обмежених їхніми обов'язками робочих зонах. Існують також спеціальні інструкції на випадок пожежі, терористичних актів, витікання газу, збоїв у живленні і таке інше.

На програмному рівні спеціальна система автоматично виявляє випадки несанкціонованого доступу або необгрунтованого проникнення в роботу регіонального процесора. Автоматично фіксуються й аномалії та відхилення від норм параметрів системи.

Крім того, кожному повідомленню при його вводі в систему автоматично присвоюється послідовний вхідний номер, а при виводі - вихідний. Повідомлення, які вводяться до системи з порушенням послідовності цих номерів, з відхиленнями від чинного стандарту, протоколу або формату, відкидаються.

Усі пересилання повідомлень на міжнародних лініях зв'язку кодуються СВІФТ з використанням шрифтів (вони діють і змінюються через випадкові проміжки часу) та спеціальних криптографічних пристроїв. Високий рівень безпеки забезпечується також системою контролю доступу мережі, яка включає в себе місцеві паролі для вузлів, журнальні файли, в яких зберігається інформація про кожне підімкнення до мережі тощо. За час існування системи не було зареєстровано жодного випадку її “злому”.

Фізичний захист систем електронних розрахунків потребує виконання вимог щодо безпечного і надійного функціонування ключових обчіслювальних машин платіжної системи. При централізованій обробці платіжних документів особливу увагу треба приділяти фізичній охороні та пропускному режиму будівель, де розміщена основна обчислювальна техніка. Приміщення з обчислювальною технікою повинні бути обладнані кількома рівнями охоронної сигналізації, пожежною сигналізацією, бажано установити охоронне телебачення для здійснення постійного контролю за обчислювальною технікою. Необхідно укласти відповідні договори з правоохоронними органами з питань охорони будівель, а також розробити інструкції для правоохоронних органів та власних загонів охорони на випадок стихійних лих або спрацювання сигналізації [79].

РОЗДІЛ 5. ПРАВОВІ, СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ, ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ В БАНКІВСЬКІЙ УСТАНОВІ

5.1 Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці в установі

Стан охорони праці відбивається практично на всіх показниках життя суспільства (тривалості життя людей, стану їх здоровя, генофонду, збереження національного багатства). Перед ним постають такі задачі : обов'язкове забезпечення безпеки людини, пріоритету життя і здоров'я працівника по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства, установи.

Правовою основою законодавства щодо охорони праці є Конституція України,Закони України “Про охорону праці”, “Про охорону здоров'я”, “Про пожежну безпеку”, “Про забезпечення санітарного та епідемологічного благополуччя населення”, а також Кодекс законів про працю України. Структура банків і чисельність працюючих визначається характером виконуваних завдань і затверджується: для державних банків - Правлінням Національного банку України або його територіальним управлінням; для комерційних банків - Правлінням Центрального банку. Вивчення і рішення проблем, пов'язаних із забезпеченням здорових і безпечних умов, у яких протікає праця людини - одна з найбільш важливих задач у розробці нових технологій і систем виробництва. Вивчення і виявлення можливих причин виробничих нещасних випадків, фахових захворювань, аварій, вибухів, пожеж, і розробка заходів і вимог, спрямованих на усунення цих причин дозволяють створити безпечні і сприятливі умови для праці людини.

Будівля, в якій розміщено Запорізьке обласне Управління ВАТ “ Державного Ощадного банку України”, збудована з цегли, та має чотири поверхи. Відділ касових та валютних операцій розташован на другому поверсі. Касовий вузол займає загальну площу 116 кв. м. та складається з:

- касовий зал (40 кв. м.);

- кабінет завідуючої касовим вузлом (14,5 кв. м.);

- операційні каси (2,5 кв. м.);

- приміщення перерахування грошей (9,0 кв. м.);

- кімната відпочинку (19,0 кв. м.);

- туалетні кімнати (6,0 кв. м.);

- сховище цінностей (25 кв. м.).

Касовий зал, що досліджується в даному розділі, здійснює операції з клієнтами, а саме прийняття готівки від населення для перерахування. Його розміри складають : довжина - 8м, ширина - 5м, висота - 3м. Площа на одне робоче місце з персональним комп'ютером складає не менше за 6м.кв., а об'єм - не менше за 20м.куб. Стіни приміщення - з гіпсо-картону, пофарбовані фарбою світлого кольору. Підлога приміщення покрита паркетом.

Вентиляція повітря у приміщенні звичайна - у зимовий час, за рахунок різниці питомої ваги теплого повітря, що знаходиться усередині приміщення, і більш холодного зовні, а також за рахунок вітру природна вентиляція створює необхідний повітряний обмін. У літню пору використовуються кондиціонери, (тобто примусова вентиляція) які забезпечують постійність температури, відносної вологості, рухливості і чистоти повітря.

Будівля управління підключена до центрального опалення місцевих будівль.Теплоносієм є нагріта вода. Система опалення відповідає всім санітарно-гігієничним вимогам.

Приміщення касового залу має загальне штучне освітлення. Джерелом штучного освітлення є світильники серії ЛП 036. У кожному світильнику встановлено 4 лампи потужністю 100ВТ. Також кожне робоче місце обладнано місцевим освітленням, призначеним для освітлення зони розташування документів, яке не створює відблисків на поверхні екрана. Світильники місцевого освітлення мають не просвітчатий відбивач із захисним рогом не менше 40 градусів.. Освітленість на поверхні столу в зоні розміщення робочого документа становить 300 - 500 лк.Обмежується пряма блискавучість від джерел освітлення, при цьому яскравість світних поверхонь , що знаходяться в полі зору ,складає не більш 200 кд/ кв.м.

Приміщення касового залу також має природне освітлення, що здійснюється через вікно в зовнішній стороні. Зовні вікно не має перешкод до доступу світла в приміщення. В середені приміщення вікно обладнано жалюзями для захисту від денного сонячного випромінювання. Робочі місця розташовуються так, що природне світло падає збоку, переважно зліва. Висота робочої поверхні стола користувача регулюється в межах 680-800 мм. Екран відео монітора знаходиться від очей користувача на оптимальній відстані 100-300мм від краю,звернутого до користувача.

Достатню звукоізоляцію від вуличного шуму забезпечують стеклопакети вікон.

Санітарно-побудові приміщення поверху, де розташований касовий зал, відповідають нормам БНіП 2.09.04-87 і БНіП 2.0.02-89.Приміщення касового залу забезпечене аптечкою першої допомоги.

З усього вищевказаного можна зробити висновок, що в ЗОУ ощадного банку України дотримуються вимог щодо санітарно-гігієничних умов праці, зокрема , параметрів температурного режиму, вологості, рівня шуму.

Санітарно-гігієнічні умови у ВАТ Ощадбанку відповідають встановленим нормам.

Приведені параметри окремо й комплексно впливають на організм людини, визначаючи його самопочуття. Як свідчать дані таблиці 5.1,всі наведені данні санітарно-гігієнічних умов праці в ощадному банку відповідають нормативам.

5.2 Техніка безпеки та протипожежна профілактика

Проблема електробезпеки набуває особливого значення у всіх сферах діяльності людей. С кожним днем поширюється коло осіб , котрі експлуатують електрообладнання.

Електробезпечність -це система організаційних і технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого і небезпечного впливу електричного струму. Приміщення касового залу за категорією електробезпечності відноситься до приміщення “без підвищеної безпеки”.

В касовому залі встановлено комп'ютер марки ПК “Roma-РC”Cel 1000/128Mb/10Gb/32Mb/1,44/CD-52x з монітором SAMSUNG SyncMaster 171S(Isab) TFT. Дана модель монітору має антивідблискове та захисне від електромагнітних випромінювань покриття,тонкоплівочний транзистор та ЖК-дисплей. Тобто комп'ютер відповідає сучасним вимогам. Схема розміщення робочого місця з персональним комп'ютером враховує відстань між робочим столом з відео монітором, відстань від стіни до задньї стінки монітора - не менше одного метра, а екран монітора знаходиться на відстані не менше за 500мм. Звідси можна зробити висновок, що комп'ютер розміщено згідно вимогам санітарних норм. Розміщення устаткування (комп'ютери, факси, модеми, принтери, калькулятори, годинники) відповідають нормам проектування.

Приміщення обладнано шістьма розетками, які розміщено на відстані 300мм від підлоги. Електропроводка розташована в спеціальних жолобах і трубах, захищених від ушкоджень. У місцях найбільше пожежнобезпечних цілком ізольована від випадкового доторку людей до струмоведучих частин. Для захисту від враження електричним струмом електрообладнання приміщення заземлене.

До користування електрообладнанням допускаються працівники, які пройшли вступний, первинний інструктаж з питань електробезпеки. Користувачі електрообладнання проходять щорічну перевірку знань безпечних методів роботи з електроприладами, один раз в півріччя - інструктаж з питань охорони праці.

Інструктаж з техніки безпеки проводить інженер з технічної безпеки: при виході на роботу, поточний або плановий, позаплановий. Рівень виробничого травматизму - низький, що досягається навчанням і інструктажами з техніки безпеки.

З точки зору електробезпеки в приміщенні касового вузла загрозу ураження електричним струмом представляють електронні касові апарати, на яких працюють касири в банку.

В установі регулярно проводяться навчання та інструктажі з техніки безпеки. Види інструктажів:

вступний - ознайомлення з загальними питаннями безпеки праці проводить інженер безпеки праці;

первинний - ознайомлення з конкретними видами безпеки праці на даному підприємстві на даному робочому місці, проводить керівник відділу;

повторний-повторити інформацію первинного інструктажу, періодичністю 1 раз у півроку, проводить керівник відділу;

позаплановий-проводиться керівником роботи у тому випадку, коли мають місце зміни в техн. процесі при надходженні нового обладнання, після того як відбувся нещасливий випадок і при перервах у роботі, що перевищують установлені;

цільовий-при виконанні робіт, не пов'язаних з основним фахом, проводить керівник відділу.

Навчання співробітників з питань безпеки праці проводиться згідно з

системою стандартів безпеки праці - ДЕСТ 12.0.004-90 ССБТ Керівники структурних підрозділів ЗОУ Ощадбанку призначають відповідальних осіб за пожежну безпеку приміщень підрозділів.

Причинами виникнення пожежі електричного характеру є :

а) незадовільні контакти в місцях з'єднання проводів і їх сильне нагрівання внаслідок великого перехідного опору при протіканні електроструму;

б) іскріння в електричних апаратах і машинах, а також іскріння в результаті електричних розрядів;

в) зіпсованість в обмотках електромашин при відсутності належного захисту.

Причини неелектричного характеру:

а) халатне і необережне поводження з вогнем;

б) паління;

в) залишення без нагляду нагрівальних приладів.

Визначення категорії має важливе практичне значення, тому що від цього залежать конструктивно планувальні рішення будинку, вибір устаткування. Будинок Ощадного банку складається з різноманітних будівельних конструкцій. Згідно з вимогами нормативної документації на об'єкті всі приміщення, склади, архівні сховища, сховища матеріальних цінностей, визначаються пожежонебезпечними приміщеннями і мають категорію “В”щодо вибухопожежної небезпеки (за ОНТП -24-86 ).

Для запобігання впливу на людей небезпечних чинників пожежі передбачена можливість швидкої евакуації людей із будинку.

В приміщенні розміщена схема евакуації людей у випадку пожежі. Двері евакуаційних виходів замикаються лише на внутрішні запори, що легко відчиняються.Евакуаційні шляхи і виходи утримуються вільними і не захаращуваються. Меблі та обладнання розміщуються таким чином, що забезпечують вільний евакуаційний прохід до дверей виходу з приміщення, біля телефонів вивішені таблички із зазначенням номера телефону для виклику пожежної охорони. Після закінчення роботи проводиться огляд приміщення, вимикається напруга з усіх електроустановок та електроприладів, а також з мереж їх живлення. Електрошафи, розташовані в коридорі і фойє, закриті. Для підтримки устроїв блискавкозахисту в справному стані, проводиться перевірка цих устроїв щорічно (складається акт).

Банк забезпечується вогнегасниками з розрахунку 1 на 100кв.м. використовуються вуглекислотні ОУ, ОА (створюють струмінь розпиленого брометила) і системи автоматичного газового пожежогасіння, у якій використовується хладон або фреон як вогнегасячий засіб. Горючі матеріали ( предмети ) розташовуються від світильників не менш 0,5м, а від електропроводів та кабелів, прокладених відкрито,- не менш 1м.

У бухгалтерії ЗОУ Ощадного банку проведений внутрішній протипожежний водопровід. Внутрішній пожежний кран установлений безпосередньо в залі бухгалтерії, при цьому його розташування, не заважає евакуації людей.

З метою проведення заходів щодо запобігання пожежам, організації її гасіння, здійснення громадського контролю за дотриманням встановлених законодавством вимог пожежної безпеки в Ощадбанку створена загальнооб'єктова добровільна пожежна дружина (ДД), яка діє згідно з Положенням про ДДД МВС України.

5.3 Розрахунок загальнообмінної вентиляції приміщення з врахуванням кількості працюючих у ньому людей

Розрахунок загальнообмінної вентиляції касового залу приводиться з урахуванням кількості працюючих в ньому людей. Визначимо кількість припливного повітря, необхідного для провітрювання приміщення обсягом V=120м³, якщо в ньому працює 4 особи.

Відповідно до санітарних норм, якщо обсяг приміщення, що приходиться на одну людину, менше 20м³, то кількість припливного повітря, необхідного для провітрювання, повинне бути не менш 30м³/год на кожного працюючого; при об'ємі приміщення більшому 20м³ на одну людину кількість приточного повітря для провітрювання повинне бути не меншим 20м³/год на кожного працюючого.

Кількість припливного повітря з урахуванням чисельності працюючих (м³/год) розраховується за формулою :

, (5.1.)

де - норма подачі припливного повітря на 1 людину;

= (5.2.)

=

= 4 особи- число постійно працюючих у приміщенні

Так як у даному випадку об'єм приміщення на одного працюючого складає 30м³/чол, то кількість припливного повітря, необхідного для провітрювання, приймаємо рівною 20м³/год. Тоді :

Зробимо розрахунок повітряобміну за надлишком тепла у касовому залі, якщо відомо, що кількість працюючих людей 4 особи. В касовому залі встановлений один комп'ютер з установленою потужністю 0,2квт та

кондиціонер БК 2500, продуктивністю 600м³/год.

Спочатку зробимо розрахунок надходження тепла в офіс.

, ккал/год, (5.3.)

де - виділення тепла від устаткування ;

, (5.4.)

де 1,кількість комп'ютерів(устаткування);

- установлена потужність комп'ютера;

- коефіцієнт використання установленої потужності ;

- коефіцієнт одночасності роботи устаткування;

- коефіцієнт відношення між потужністю комп'ютера(устаткування) і кількістю виділеного тепла при переході електричної енергії в теплову: 1квт = 860ккал/год.

Підставляємо чисельні значення у формулу 5.4 :

(5.5)

де -кількість працюючих осіб у приміщенні;

- кількість тепла,що виділяється однією людиною.

Підставляємо чисельні значення у формулу 5.5 :

, (5.6.)

де - сумарна потужність ламп(кількість ламп помножених на їхню потужність );

- коефіцієнт способу установки приладів освітлення.

Підставляємо чисельні значення у формулу 5.6.:

,

- надходження тепла через зовнішні огородження конструкцій від сонячної радіації. Для західної півкулі 50-ї широти .

Підставляємо відповідні значення у формулу 5.3.:

.

Зробимо розрахунок повітряобміну за надлишком тепла в приміщенні касового залу за формулою:

(5.7.)

де - питома теплоприємність повітря,

- щільність повітря, що видаляється,

- температура повітря,що видаляється, t_вид = 26⁰

t_п - температура припливного повітря( на 5-8⁰С нижче), t_п= 20⁰

.

Порівнюючи отриману величину з величиною продуктивності встановленого кондиціонера можна зробити висновок про те , що для підтримки встановлених параметрів мікроклімату в касовому залі достатньо цього одного кондиціонера БК 2500 продуктивністю 600м³/год.

Зробивши аналіз дослідження показників, слід відмітити, що в установі Ощадного банку дотримуються вимоги до санітарно-гігієнічних умов праці для працівників техніки безпеки та пожежної безпеки. Створений сприятливий мікроклімат і оптимальні умови праці - такі умови, при яких зберігаються не лише здоров'я працюючих, а створюються передумови для підтримування високого рівня працездатності.

У цілому охорона праці здійснюється відповідно до Закону України «Про охорону праці», Рекомендаціями Державного комітету України по здійсненню охорони праці, Міністерства охорони здоров'я. Потрібно відзначити, що хиб і недоліків у питанні охорони праці і навколишнього середовища немає.

Необхідно також відзначити, що в банку діє колективний договір, укладений між профспілковим комітетом і керівництвом ВАТ Ощадбанку. Правління банку здійснює цільову витрату коштів на поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, що погоджується з місцевими органами Державного комітету України по нагляду за охороною праці.

ВИСНОВКИ

Проведені в роботі дослідження дозволяють зробити наступні висновки.

Серед існуюючих різноманітних форм міжнародних розрахунків кожна з них має свої переваги та недоліки. Так, наприклад авансовий платіж дуже привабливий для експортера бо він отримує гроші відразу, іноді ще до виробництва товарів, в той час як імпортер для того щоб використати авансовий платіж повинен знаходити зайві кошти і вилучати їх з обігу. Відкритий рахунок, в свою чергу не вимагає від імпортера вилучення коштів з обігу, бо дає можливість здійснити розрахунок з постачальником через деякий час після реалізації товарів. В той же час відкритий рахунок не вигідний для експортера, бо гроші він отримує через довгий час після виробництва і продажу товарів. Акредитивна і інкасова форма розрахунків не мають таких недоліків, але проводяться з участю банківських установ, що призводить до значного подорожчання таких форм розрахунків.

Для розрахунків між державами на макро рівні з метою стабілізації платіжних балансів валютних і інфляційних регулювань використовуються валютні кліринги, які в свою чергу теж не позбавлені недоліків бо є невигідними для експортерів.

Іноземні громадяни або фірми роблять прямий внесок в економіку, купуючи експорт та продаючи імпорт. Крім того, у світі, де все більше зростає взаємозалежність, необхідність притоку та відтоку іноземного капіталу стає надзвичайно важливою для економіки. Нарівні з внутрішніми заощадженнями такий рух іноземного капіталу відіграє важливу роль у фінансуванні інвестицій та споживчих витрат в економіці.

Аналіз і прийняття рішень з управління валютними ресурсами банку базується на декомпозиції складної проблеми на низку підзавдань, що легше піддаються всебічному кількісному й якісному аналізу або інтуїтивному розгляду з урахуванням їх взаємозв'язків. Такий підхід до проблеми управління валютними ресурсами загалом вірний, тому що базується на двох природних припущеннях:

а) на основі ретельного аналізу механізмів роботи з валютними засобами, виявлення чинників, що впливають на ефективність, та існуючих обмежень загальну проблему поділяють на низку окремих, простіших завдань;

б) загальну ефективність прийнятих рішень визначають як сумарну ефективність по кожній операції з урахуванням їх значимості.

Результати досліджень, проведених для кожного з підзавдань (поопераційного аналізу), є основою для дослідження загальної проблеми (системного аналізу). Його здійснюють з урахуванням усіх чинників, що зумовлюють ефективність валютних операцій, а також якомога повніших обсягів всебічної інформації. Беруться до уваги всі джерела інформації, на основі яких прогнозують чинники, що впливають на ефективність діяльності банку, такі, наприклад, як динаміка валютних курсів, зміна кон'юктури ринку тощо. Для системного аналізу для прийняття рішень варто враховувати, що банк як система функціонує в умовах апріорної невизначеності, тому прогноз економічних результатів матиме ймовірнісний характер.

Зробивши аналіз складу банківських операцій можна зробити висновок, що підприємці іноді не знають і половини послуг, що вони можуть одержувати в банку. Думаю, що клієнтів потрібно залучати спочатку пакетом банківських послуг, а потім уже перевіряти. У умовах, коли клієнтський, а відповідно і фінансовий ринок уже поділений, банкам дуже тяжко конкурувати між собою.

Для проведення роботи з притягнення і зберігання фінансово-стабільних клієнтів пропоную такі заходи:

а) розвиток у банківського персоналу таких рис, як:

1) професіоналізм;

2) швидкість;

3) чемне відношення до клієнта;

б) розширення асортименту послуг, гнучкої й асортиментної політики;

в) модифікація банківського устаткування з метою якісного обслуговування великої кількості клієнтів;

г) утворення іміджу надійності універсального заснування банку;

д) визначення вимог до асортименту і якості послуг із боку клієнтів;

є) реагувати оперативно на скарги і пропозиції клієнта;

ж) покращувати якість інформаційно-рекламної продукції банку.

Це висуває певні вимоги не тільки до якості досліджень, а й до рівня професіоналізму працівників, які інтерпретують результати досліджень та приймають відповідні рішення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996р.-.: Преса України, 1997.-80с.

Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7.12.2000р. № 2121-III//Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності (Додаток до журналу “Вісник Національного банку України),2001.-№1.-С.3-46.

Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994р. № 185/94-ВР //http:// www.rada.kiev.ua.

Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” ( 19.02.1993р.№ 15-93)//Уряд.кур'єрю-№9.-С.3-9.

Постанова Правління НБУ “Про затвердження положень “Про порядок створення і реєстрації комерційних банків” і “Про порядок ліцензування банків в Україні” (від 27.03.1996р.№77) //http:// www.rada.kiev.ua.

Постанова Правління НБУ “Про введення обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті на користь резидентів - юридичних осіб” (від 04.09.1998р. № 349) //http:// www.rada.kiev.ua.

Постанова Правління НБУ “Про валютний контроль” (від 04.10.1999р. № 49) //Збірник систематизованого законодавства. - 2001. -№13. - С.166-168.

Інструкція про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків, затверджена постановою Правління Національного банку України від 14.04.1998р. №141 // http:// www.rada.kiev.ua

Інструкція про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 18.12.1998р.№527 //Законодав. і. нормат. акти з банків. діяльності.-1999.-№2.- С.4-40.

Положення про міжбанківські розрахунки в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 08.10.1998р.№414 //Законодав. і. нормат. акти з банків. діяльності.-1998.-№11.- С.36-92.

Інструкція № 7 “Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України”, затверджена постановою Правління Національного банку України від 02.08.1996р.№ 204 (зі змінами та доповненнями) //Баланс. -1998.-№ 50.(227).- С.11-30.

Правила здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України, затверджені постановою Правління Національного банку України від 18.03.1999р. №127 //Законодав. і. нормат. акти з банків. діяльності.-1999.-№4.- С.36-34.

“Інструкція про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями” затверджена постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999р.№ 136. // http:// www.rada.kiev.ua

Положення про відкриття та функціонування в уповноважених банках України рахунків банків-кореспондентів в іноземній валюті та в гривнях: затвердженою постановою Правління Національного банку України від 26.03.1998р.№ 118. // http:// www.rada.kiev.ua

Правила здійснення конверсійних операцій з готівковою іноземною валютою уповноваженими банками: затверджена постановою Правління Національного банку України від 25.03.1996р.№ 68. // http:// www.rada.kiev.ua

Правила використання готівкової іноземної валюти на території України: затверджена постановою Правління Національного банку України від 26.03.1998р.№ 119. // http:// www.rada.kiev.ua

Про внесення змін і доповнень до Правил здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку: затверджена постановою Правління Національного банку України від 25.09.1998р.№ 382. // http:// www.rada.kiev.ua

Про Українську міжбанківську валютну біржу: затверджена постановою Правління Національного банку України від 08.06.1993р.№ 50 // http:// www.rada.kiev.ua

Тимчасовий порядок ведення уповноваженими банками України відкритої валютної позиції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти на валютному ринку України: затверджена постановою Правління Національного банку України від 03.01.1996р.№ 1 // http:// www.rada.kiev.ua

Положення “Про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банківських установах України”, затверджене постановою Правління Національного банку України від 30.12.1998р.№ 566. // http:// www.rada.kiev.ua

Правила бухгалтерського обліку уповноваженими банками України обмінних операцій в іноземній валюті та банківських металах, затверджені постановою Правління Національного банку України від 07.12.2000р.№ 471 // http:// www.rada.kiev.ua

Постанова Правління НБУ “Про внесення змін і доповнень до Інструкції про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків (від 18.05.1999р. № 238).

Алмазов О., Дубоносов Л. Золото и валюта.-М.: АО “Саулест-Консалт”; кооп. “Прасковья”,1995.-192с.

Астахов В.П. Валютные операции: Бухгалтерский учет. Банковский и таможенный контроль: Практ. Пособие.-М.: Эксперт. Бюро, 1994.- 64с.

Автоматизация расчетных операций банков и фондовых бирж. - М.; Цюрих, 1995.

Аппак М.А. Автоматизированные рабочие места на основе персональных ЭВМ. - М.: Радио и связь, 1989. - 176с.

Автоматизированные системы обработки финансово-кредитной информации / Под ред. проф. В.С.Рожнова. - М.: Финансы и кредит, 1990. - 250с.

Банковское дело / Под ред. О.И.Лаврушина- М.: ЭКОС, 1992.-428с.

Большой экономический словарь / Под ред. А.Н.Азрилияна-М.: Фонд “Правовая культура”, 1994. - 528с.

Бункина М.К. Валютный рынок. - М.: АО “ДИС”, 1995. - 110с.

Банки и банковские операции: Учеб. Для вузов / Е.Ф.Жуков, Л.М.Максимова и др.; Под ред. проф. Е.Ф.Жукова. - М.: Банки и биржи: ЮНИТИ, 1997. - 471с.

Банковское дело / Под ред. О.И.Лаврушина- М.: Финансы и статистика, 1998.-567с.

Бункин М.К., Семенов А.М. Основы валютних отношений: Учеб. Пособие. - М.: Юрайт, 1998. - 192с.

Буренин А.Н. Фьючерсные, форвардные и опционные рынки.- М., 1995.

Баринов В.Т. Справочная книга инспектора валютних операций коммерческих банков // Менатэп информ 1995.

Былиняк С.А. Валютные проблемы и экономический рост развивающихся стран // Менатэп информ 1994.

Банковский портфель 3 / Под ред. Ю.И. Коробова, Ю.Б. Рубина, В.И. Солдаткина. Москва: “Соминтек”, 1994.

Бицька Н.З. Кризові явища в банківській системі України та шляхи її подолання. // Фінанси України 1996р. №9.

Борінець С.Я. Міжнародні фінанси: -К.: Знання-Прес, 2002.-311с.

Брянин В.М. Программное обеспечение персональных ЭВМ. - 2-е изд. - М.: Наука, 1989.

Васюренко О.В. Механизм осуществления банковских операций с иностранной валютой. - Харьков: Гриф, 1997. - 174с.

Васюренко О.В. Современные методы управления банковскими ресурсами. - Харьков: Гриф, 1997. - 392с.

Валютный рынок и валютное регулирование: Учеб. Пособие / Под ред. И.Н. Платоновой. - М.: Изд-во БЕК, 1996. - 475с.

Гринько И.С. Внешнеторговые сделки// Издательство Орион 1994.

Гросиан Р.К. Как вести дела с банками. Кредиты, денежные вклады, платежный оборот. - М.: Междунар. Отношения, 1996. - 368с.

Голубович А.Д., Ситнин А.В., Хенкин Б.Л., Самодкина Н.В. Управление банком: организационные структуры, персонал и внутренние комуникации. - М.: АО “Менатеп-информ”, 1995. - 208с.

Долан Э.Линдсей Д. Макроэкономика. - СПб.: Изд-во СПбУЭФ, 1994. - 406с.

Єфремов И.А. Учет и анализ валютных операций в коммерческих банках. - М.: Принтлайн, 1995. - 210с.

Информационные системы в экономике / Под ред. проф. В.В. Дика. - М.: Финансы и статистика, 1996.

Кредисов А.И. Управление внешнеэкономической деятельностью // Фенікс 1996.

Колесник А.П. Компьютерные системы в управлении финансами. - М.: Финансы и статистика, 1994. - 312с.

Лаврова С.Н. Валютно финансовые отношения, // Менатэп информ 1994.

Липис А., Маршалл Т.,Линкер Я. Электронные системы денежных расчетов. - М.: Финансы и статистика, 1989.

Международные валютно-кредитные и финансовые отношения / Под ред. Л.Н. Красавиной. - М.: Финансы и статистика, 1994. - 590с.

Маскон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. - М.: Дело, 1995. - 704с.

Миловидов В.Ф. Современное банковское дело. Опыт организации и функционирования банков США. - М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1992. - 174с.

Маркова О.М. Коммерческие банки и их операции // Юнити 1995.

Международные финансовые рынки: - Новосибирск: ЭКОР, 1995. - 224с.

Мусінець Т. Діяльність зарубіжних банків в Україні: досвід і проблеми // Банків. справа. - 1997. - №1. - С.31-37.

Носко А.П. Международные расчеты по коммерческим операциям // АО Консалтбанкир 1994.

Настольная книга валютного дилера: Справ. Изд.: Пер. с англ. - М.: ТОО «Верба», 1992. - 218с.

Нестерова Т.Н. Банковские операции. - Ч.4. Банковское обслуживание внешнеэкономической деятельности. - М.: ИНФРА-М, 1995. - 89с.

Основы банковского дела / Под ред. А.Н.Мороза. - К.: Либра, 1994. -330с.

Основы банковского менеджмента / Под ред. О.И. Лаврушина - М.: ИНФРА -М, 1995. - 144с.

Основы предпринимательской деятельности: Экономическая теорія. Маркетинг. Финансовый менеджмент / Под ред. В.М.Власовой. - М.: Финансы и статистика, 1995. - 494с.

Пискулов Д.Ю. Теория и практика валютного дилинга: Прикл.пособие. - М.: ИНФРА-М, 1995.- 208с.

Ривуар Ж. Техника банковского дела. - М.: Прогресс, 1993. - 160с.

Рид Э., Костер Р., Гилл Э. Коммерческие банки. - М.: Комполис, 1991. - 480с.

Роуз П.С. Банковский менеджмент. - М.: Дело Лтд, 1995. - 768с.

Севрук В.Т. Банковские риски. - М.: Дело Лтд, 1995. - 72с.

Скрипкин К.Г. Финансовая информатика. - М.: ТЕИС, 1997. - 160с.

Соколов Г.М. Автоматизация деятельности учреждений банков. - М.: Финансы и статистика, 1988. - 256с.

Усоскин В.М. Современный коммерческий банк: управление и операции. - М.: Новости, 1993. - 224с.

Фаріон І.Д., Захарків Т.Д. Фінансовий аналіз. - 2000р.

Фигурнов В.Э. ІВМ для пользователя. - М.: ТЕИС, 1997. - 160с.

Черево Г.В. Стабілізація економіки ыі банки: досвід ФРН // Фінанси України. - 1996. - №7. - с. 40-47.

Ющенко В.А., Міщенко В.І. Управління валютними ризиками. - К.: Т-во “Знання”, КОО, 1998. - 444с.

Ющенко В.А., Міщенко В.І. Валютне регулювання:Навч. посіб. - К.: Т-во “Знання”, КОО, 1999. - 359с.

Єрьоміна Н.В. Банківські інформаційні системи. - К.: КНЕУ, 2000. - 220с

ДОДАТОК А

Основні види операцій і послуг Ощадного банку України

Размещено на Allbest.ru

...