Размещено на http:www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади оподаткування банківської діяльності

1.1 Банківська система як елемент ринкової інфраструктури

1.2 Нормативно-правова база оподаткування банківської діяльності

1.3 Основні підходи до оподаткування банківської діяльності

Розділ 2. Аналіз та оцінка сучасного стану системи оподаткування банківської діяльності в Україні

2.1 Характеристика надходжень від оподаткування банківської діяльності до державного бюджету України

2.2 Організація контролю за банківською діяльністю та його ефективність

Розділ 3. Напрями удосконалення процесу оподаткування банківської діяльності в Україні. Зарубіжний досвід

3.1 Тенденції розвитку банківської діяльності в Україні

3.2 Стратегічні пріоритети удосконалення процесу оподаткування банківської діяльності в Україні

3.3 Зарубіжний досвід оподаткування банківської діяльності

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Економічна політика в Україні на сучасному етапі розвитку спрямована, у першу чергу, на зміцнення політичних основ держави, підвищення суспільного добробуту та економічне зростання. Важливою умовою для успішного досягнення вказаних цілей є стабільно діюча банківська система. Ефективно функціонуючі банки спроможні закумулювати значні суми грошових ресурсів і за сприятливих умов інвестувати їх у виробничий сектор економіки, який є матеріальною базою економічного розвитку суспільства та зростання добробуту народу.

Тому на сьогодні дуже актуальна проблема банківської діяльності як специфічного об'єкта оподаткування, саме в Україні, оскільки неузгодженостей в оподаткуванні банківської діяльності більше чим достатньо. 

Серед українських дослідників, які займалися питаннями оподаткування, слід виділити М. П. Кучерявенко, Р. О. Гаврилюк, Л. А. Клюско, Т. Є. Кушнарьову, М. О. Перепелицю, Н. Ю. Пришву, О. В. Щербанюк. До аналізу банківської діяльності у сфері оподаткування звергалися у своїх дослідженнях Н. В. Агафонова, А. В. Брнзгалін, Л. І. Гончаренко, Л. Г. Єфімова, І. Б. Заверуха, В. Л. Кротюк, О. П. Орлюк, О. О. Поляк, В. В. Попов, О. А. Селіванов, Г. А. Тосунян, О. С. Щербакова, Берназюк Я. О.

Проблема оподаткування банківської діяльності існувала, існує та мабуть буде існувати ще довго, оскільки в проекті Податкового кодексу, знов все звалено у купу. банківський діяльність оподаткування

Взагалі, у практиці банківської діяльності налічується понад 100 видів операцій і послуг, які комерційні банки можуть виконувати, обслуговуючи всі сегменти фінансового ринку та отримуючи при цьому значні доходи. Сучасні банки називають комерційними не випадково. Саме слово "комерція" означає не що інше як торгівлю.

Реалізація послуг і є комерційною діяльністю, яка базується на визначених принципах:

- дешевше купити - дорожче продати;

- прибутковості, тобто досягнення щонайбільшого прибутку. Саме торгівля фінансовими ресурсами лежить в основі банківської діяльності.

Виконуючи пасивні операції, банки дешевше купують грошові кошти і продають їх дорожче, здійснюючи на свій страх і ризик активні операції. При дотриманні принципу прибутковості необхідно враховувати ризики, зумовлені специфікою банківської діяльності. Як правило, банк отримує високі прибутки від високоризикових операцій, що за несприятливих умов може підірвати його фінансову стійкість і навіть призвести до банкрутства. 

Актуальність теми. Дипломну роботу присвячено питанням сутності податків, особливостям їх формування і використання в умовах трансформації економіки України. Уточнено трактування і зміст економічних категорій “податки” і “система оподаткування”. У даній роботі досліджуються актуальні проблеми, які пов'язані з оподаткуванням банківських установ. Обґрунтовано напрямки вдосконалення використання та встановлення податкової системи. Запропоновано порядок ведення, а також реєстр податків в цілому.

Мета і завдання дослідження. В даній роботі будуть розглянуті питання оподаткування діяльності банківської установи, детально розглянуті бухгалтерські проведення щодо операцій з оподаткування. Також розглянутий механізм обліку оподаткування небанківських операцій банківської установи.

Об'єктом даної роботи є оподаткування діяльності українських банків.

Предметом дипломної роботи є механізм оподаткування банківської діяльності.

Для досягнення поставленої мети дипломної роботи у першу чергу використовувалася нормативно-правова база. Також були використані окремі наукові праці, періодичні видання.

Дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.

Розділ 1. Теоретичні засади оподаткування банківської діяльності

1.2 Нормативно-правова база оподаткування банківської діяльності

Для здійснення фінансово-господарської діяльності банкам необхідно дотримуватися певних законодавчих та нормативних актів, що розроблені урядом, Президентом, міністерствами та відомствами, Національним банком України.

Питання оподаткування прибутків банків регулюється такими нормативними актами.

1. Законами України - “Про банки і банківську діяльність”, “Про оподаткування прибутку підприємств”, “Про підприємництво”, “Про підприємства в Україні”, “Про систему оподаткування”, “Про цінні папери та фондову біржу” та іншими.

2. Постановами Кабінету Міністрів України - " Про затвердження Порядку зарахування сум ввізного мита на спеціальні рахунки технологічного парку, його учасників та спільних підприємств, використання зазначених коштів і здійснення контролю за їх витрачанням” від 2 лютого 2011 р. N 118, “Про перелік покупних товарів, матеріалів, сировини, комплектуючих виробів, напівфабрикатів та залишків готової продукції, облік приросту (убутку) балансової вартості яких ведеться за наслідками звітного (податкового) року”, “Про порядок зарахування до Державного бюджету України на 2013 рік частини амортизаційних відрахувань” та іншими.

3. Листами Головної державної податкової інспекції - “Про оподаткування доходів комурційних банків”, “Про оподаткування прибутку установ банків та їх філій”, “Про перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування, що здійснюється установами банків в Україні і вартість яких, відповідно до п. 3.2.5 Податкового кодексу України Редакція від 01.04.2013, не включається до об'єкту оподаткування податком на додану вартість”, “Про оподаткування пасивних прибутків банків-нерезидентів”, Про оподаткування операцій банків з векселями власної емісії” та іншими.

4. Постановою Правління Національного Банку України “Про затвердження Положення про порядок формування обов'язкових резервів для банків України”, зі змінами N 346 ( z1590-12 ) від 17.08.2012.

5. Інструкцією про порядок відкриття та використання рахунків у націоналъній та іноземній валюті, затвердженою постановою правління Націоналъноro банку України, зі змінами від 03.08.2012, N 327.[21, c. 30]

При першому відступленні зобов'язань валові витрати, понесені платником податку - першим кредитором, визначаються в розмірі договірної (контрактної) вартості товарів, робіт, послуг, за якими виникла заборгованість. За фінансовими кредитами - у розмірі фактичної заборгованості за основним боргом, процентами та іншими платежами за договором, якщо ці проценти та платежі в попередні податкові періоди були включені до складу валового доходу відповідно до вимог цього Закону. А за іншими цивільно-правовими договорами - у розмірі фактичної заборгованості, що відступається. До складу валових доходів включають суму коштів або вартість інших активів, отриману платником податку - першим кредитором від такого відступлення, а також суму його заборгованості, яка погашається, за умови, що ця заборгованість була включена до складу валових витрат згідно з вимогами Закону про оподаткування. [22, c. 301]

- з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами;

- з числа нерезидентів - фізичні чи юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерелом їх походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет згідно з міжнародними договорами України або законом;

- філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку (далі - філії), що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади.

Відповідно до ст. 3 «Об'єкт оподаткування» Податкового кодексу об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань.

Зокрема, надання кредитів є однією з послуг банківських установ, а процентна ставка по них - ціною за такі послуги. [25, c. 98]

Крім того, доходи, отримані (нараховані) банком в іноземній валюті у зв'язку з наданням послуг протягом звітного періоду, перераховуються в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів, і не підлягають перерахуванню у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду. Балансова вартість іноземної валюти, отриманої банком у зв'язку з таким продажем (виручка в іноземній валюті), визначається так само. [14, c. 246]

У розрахунки фінансового результату обмінних (конверсійних) операцій не беруться суми комісійних (брокерських) або інших подібних винагород, сплачених або отриманих (нарахованих) банком у зв'язку із здійсненням таких операцій, які відносяться до складу валових доходів або валових витрат банку у загальному порядку. [29, c. 200]

1.3 Основні підходи до оподаткування банківської діяльності

Податки є важливою ланкою фінансових відносин у суспільстві і як форма фінансових відносин виникають одночасно з появою дер-жави. З розвитком товарно-грошових відносин оподаткування здій-снюється в основному в грошовій формі. Податки -- це обов'язкові платежі, що їх встановлює держава для юридичних і фізичних осіб з метою формування централізованих фінансових ресурсів, які забез-печують фінансування державних витрат.

Обов'язкові платежі перераховуються в бюджет держави, а та-кож в інші цільові державні фонди. Вони можуть здійснюватися в кількох формах: податки, плата за ресурси, цільові відрахування.

Суспільне призначення податків виявляється в тих функціях, які вони виконують. У спеціальній літературі різні автори називають різ-ні функції податків. Найбільш поширеним є погляд, що податки ви-конують дві основні функції -- фіскальну та регулюючу.

Фіскальна функція податків полягає в мобілізації коштів у роз-порядження держави та формуванні централізованих фінансових ресурсів для виконання державних функцій. Вона реалізується через розподіл частини валового національного продукту.

Фіскальна функція є дуже важливою для характеристики по-датків, їх суспільного призначення. Для здійснення цієї функції важливе значення має постійність і стабільність надходження коштів.

Рис. 1.1. Схема впливу податків на фінансово-господарську діяльність підприємства[23]

1. Визначення об'єкта оподаткування. Згідно з чинним зако-нодавством оподатковуються валовий дохід, прибуток, вартість май-на, сума заробітної плати, вартість товарної продукції, обсяг реалі-зації та ін.

2. Визначення джерел сплати податків. Такими джерелами можуть бути: прибуток (при стягненні податків за землю, на транс-портні засоби, на прибуток, на нерухоме майно); собівартість (від-рахування на соціальні потреби в цільові державні фонди, сплата місцевих податків і зборів); частина виручки від реалізації продукції (сплата акцизного збору, податку на додану вартість, мита).

3. Установлення розміру ставок податків і методики їх роз-рахунку. Ставки податків є дуже складною проблемою оподатку-вання. Вони істотно впливають на прояв регулюючої функції по-датків. Податкові ставки можуть бути універсальними і дифе-ренційованими. Вони можуть встановлюватися в грошовому ви-раженні на одиницю оподаткування, а також у відсотках до об'єкта оподаткування. Відсоткові ставки оподаткування можуть бути: пропорційними (не залежать від розміру об'єкта оподатку-вання), прогресивними (зростають зі збільшенням об'єкта оподат-кування), регресивними (знижуються зі збільшенням об'єкта опо-даткування).

4. Установлення термінів сплати податків. Для різних податків вони різні і залежать від об'єкта оподаткування, розміру податків і джерел сплати. Для уникнення негативного впливу податків на фінан-сово-господарську діяльність важливе значення має запобігання ім-мобілізації оборотного капіталу підприємства для сплати податків.

5. Надання податкових пільг. Пільги істотно впливають на прояв регулюючої функції податків і можуть надаватися окремим платникам податків, а також визначатися для окремих об'єктів оподаткування.

6. Застосування штрафних санкцій за порушення податково-го законодавства суб'єктами господарювання. Штрафні санкції застосовуються за таких порушень: неподання або несвоєчасне по-дання необхідних документів, форм звітності до податкової адмініс-трації; несплата в установлений термін податків та інших обов'язкових платежів державі; приховування об'єктів від оподат-кування, умисне заниження суми податку. При цьому регулююча функція податку залежатиме від розміру фінансових санкцій та джерела їх сплати.[31, c. 89-91]

У процесі реалізації регулюючої функції податків виявляється її вплив на такі показники фінансово-господарської діяльності банків: собівартість продукції, прибуток від реалізації, балансовий прибуток, обсяг реалізації, виручка від реалізації, чистий прибуток, швидкість обертання оборотних коштів, платоспроможність, фінан-сова стійкість, іммобілізація оборотних коштів, обсяг отриманих кредитів.

Система оподаткування -- це продукт діяльності держави, її важливий атрибут. Кожна держава формує свою систему оподат-кування з урахуванням досвіду інших країн, власних національних особливостей, стану економіки, розвитку ринкових відносин, не-обхідності вирішення конкретних економічних і соціальних за-вдань.

Банківська система будь-якої країни - це унікальна система, що акумулюючи значні обсяги тимчасово вільних фінансових ресурсів держави, господарюючих суб'єктів і населення, перерозподіляє їх між тими суб'єктами фінансових відносин, які відчувають тимчасовий дефіцит коштів і забезпечує таким чином процес постійного відтворення виробництва. Це свідчить про те, що банківська діяльність постійно супроводжується ризиками і має свої специфічні особливості. Зважаючи на це, певні особливості має і механізм оподаткування фінансово-господарської діяльності банків, хоча податкове регулювання здійснюється відповідно до законодавства, єдиного для всіх суб'єктів господарської діяльності, незалежно від форми власності і сфери діяльності.

Крім того, недосконалість нормативно-законодавчої бази призводить до недостатнього оподаткування одних банківських операцій та надмірного оподаткування інших. Цей фактор не дає можливості стабільного розвитку банківського бізнесу та реального сектору економіки України.

Більшість робіт вітчизняних економістів спрямована на дослідження механізму адміністрування окремих видів податків банківськими установами та проблеми їх відображення в бухгалтерському обліку. Але при цьому залишається невирішеним питання оптимізації системи оподаткування окремих видів банківських операцій.

Метою банківської діяльності, як і будь-яких інших комерційних підприємств є отримання прибутку, тому така діяльність підлягає оподаткуванню на загальних підставах згідно чинного законодавства. Однак існує суттєва відмінність у тому, що діяльність банківських установ постійно пов'язана зі значними ризиками, тому банківські операції оподатковуються як операції особливого виду.

Податковим кодексом України визначено сімнадцять загальнодержавних і п'ять місцевих податків, зборів та обов'язкових платежів до бюджетів та позабюджетних фондів, але не всі вони трапляються у практичній діяльності банку.

Щодо ролі банківських установ у податкових відносинах, необхідно зазначити, що з одного боку банк виступає платником податків, а з іншого - податковим агентом.[26, c. 96-97]

До початку фінансово-економічної кризи інтенсивний розвиток банківської системи засвідчував високий рівень прибутковості банківського сектору, дохідність якого значно перевищувала дохідність сектору реальної економіки. В той же час рівень надходжень від оподаткування банківської діяльності становив мізерні показники. Останні 2 роки банки відпрацювали з від'ємним фінансовим результатом, тобто зі збитками, через кризові події в економіці та прорахунки у діяльності самих банків. Отже, за ці роки, надходження коштів від оподаткування банківських установ до бюджету практично відсутні.

Крім того за період фінансово-економічної кризи кредитування банками реального сектору економіки було згорнуто, що негативно відобразилось на вітчизняних підприємствах. В даному випадку банківські установи не виконують своєї однієї з основних функцій та покладеної на них місії - забезпечення стабільного розвитку економіки країни.

Серед податкових важелів регулювання діяльності суб'єктів господарювання велике значення надають зниженню податкових ставок, оскільки воно істотно стимулює зростання ділової активності та інвестиційної діяльності банків.

Однак з приводу даного питання думки вчених розділяються. Одні вчені вважають, що оподаткування банківського сектора є недостатнім і тому доцільно посилити податкове навантаження на нього. Але в такому випадку надмірне податкове навантаження на доходи завжди спонукає до пошуків різних методів несплати податків і неподання фінансової звітності банками до органів статистики.

Протилежної думки дотримуються інші науковці, вважаючи, що податкові ставки на прибуток банків мають бути нижчими ніж для підприємств виробничого сектору, аргументуючи це тим, що посилення податного тиску вплине на величину процентних ставок за кредитами, а подорожчання кредитів негативно відобразиться на виробничому секторі економіки.

На сьогодні це є особливо актуальним питанням, адже вітчизняні підприємства мають надзвичайно низький рівень рентабельності і не в змозі користуватися дорогими кредитами та вчасно повертати їх. Зі свого боку банки не можуть надавати таким підприємствам кредити, так як існує надто високий рівень ризику їх неповернення.

Вихід із ситуації що склалася можливий в разі поєднанні двох протилежних думок науковців щодо проблеми оподаткування банків. А саме, необхідне застосування диференційованих ставок оподаткування: збільшення ставок для спекулятивних операцій та зниження для найбільш пріоритетних, таких як інвестування коштів у інноваційні підприємства та довгострокове інвестиційне кредитування реального сектору економіки.[30, c. 68]

На сьогоднішній день, важливим кроком щодо зменшення податкового тиску на банки є прийняття Податкового кодексу України, згідно якого податок на прибуток знизиться за декілька років з 25% до 17%, також знизиться ПДВ по одному відсотку за рік - з 20% у 2011 до 17% у 2014 році.

Рівень надходжень у державний бюджет багато в чому залежить від дієвої податкової системи. Саме тому вдосконалення податкової системи буде сприяти підвищенню ефективності роботи фінансово-кредитних організацій, в тому числі і банків.

Підсумовуючи вище сказане, слід зазначити, що розвиток банківської системи України та вдосконалення системи оподаткування її діяльності - це два паралельних і взаємопов'язаних шляхи. Активізація стимулюючої функції державного регулювання оподаткування банківських установ дасть можливість досягти значних успіхів щодо зменшення фінансового дисбалансу та стабілізації економіки в цілому.[33, c. 150]

Більш детально про оподаткування банківської діяльності в Україні я напишу в другому розділі дипломної роботи.

Розділ 2. Аналіз та оцінка сучасного стану системи оподаткування банківської діяльності в Україні

2.1 Характеристика надходжень від оподаткування банківської діяльності до державного бюджету України

Кожна держава для виконання своїх функцій повинна мати відповідні кошти, які концентруються в державному бюджеті та інших централізованих фондах. Джерелами формування цих коштів можуть бути, по-перше, власні доході держави, які вона одержує від виробничої та інших форм діяльності або у вигляді надходжень платежів за ресурси, що згідно з діючим законодавством належать державі; по-друге, податки, які сплачують юридичні та фізичні особи із своїх доходів.

Співвідношення між цими джерелами визначається рівнем розвитку державної та приватної власності. За умов, коли домінуюче становище у суспільстві займала державна власність, основу формування доходів бюджету становили доходи державного сектора.

Перехід до ринкових відносин насамперед передбачає зміну форм і відносин власності в напрямі розвитку її приватної та колективної форм. Це означає і втрату державою значної частини власних доходів. Оскільки безпосередньо вилучити доходи у власника, держава вже не може, вона повинна законодавче регламентувати процес формування доходів держави. Основним методом формування доходів держави за провідної ролі приватної та колективної форм власності є податок, що й визначає її місце у ринковій економіці. Встановлення державою податків - це форма прояву її державного суверенітету і здійснення належних їй функцій владності. Адже податки - це не тільки метод формування бюджету, а і інструмент впливу на різні сторони діяльності їх платників.

Визначення платників податку в системі прибуткового оподаткування юридичних осіб здійснюється виходячи з принципу загальності. Суть його полягає в тому, що незалежно від об'єкта оподаткування - доходу чи прибутку - сплачувати податок мають усі юридичні особи, які здійснюють господарську підприємницьку та іншу комерційну діяльність і отримують від неї доходи. У зв'язку з цим відповідно до законодавства України платниками податку на прибуток є:[34]

1. З числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

2. З числа нерезидентів - фізичні чи юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерелом їх походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет згідно з міжнародними договорами України або законом.

Поповнення державного бюджету банками України здійснюється за наступною схемою:

Рис. 2.1. Надходження до державного бюджету від оподаткування банківської діяльності

Іноземним юридичним особам необхідно зареєструватися у встановленому порядку за місцезнаходженням постійного представництва. Реєстрація повинна бути здійснена протягом місяця після початку або за місяць до закінчення господарської діяльності. Відсутність реєстрації іноземної юридичної особи, яка здійснює діяльність в Україні через постійне представництво, розглядається як приховування прибутку (доходу), що підлягає оподаткуванню.

Якщо підприємство повністю належить іноземному інвестору-громадянину, то при оподаткуванні доходи цього підприємства розглядаються як доходи громадянина-власника й оподатковуються відповідно до законодавства України про оподаткування громадян.

3. Філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади.

Платник податку, який має такі філії, може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього Закону та зменшений на суму податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій.

Сума податку на прибуток філій за відповідний звітний (податковий) період визначається розрахунково виходячи із загальної суми податку, нарахованого платником податку, розподіленого пропорційно питомій вазі суми валових витрат філій та амортизаційних відрахувань, нарахованих по основних фондах такого платника податку, які розташовані за місцезнаходженням філії, у загальній сумі валових витрат та амортизаційних відрахувань цього платника податку.

Вибір порядку сплати податку на прибуток, визначеному цим підпунктом, здійснюється платником податку самостійно до початку звітного року, про що повідомляються податкові органи за місцезнаходженням такого платника податку та його філій. Зміна порядку сплати податку протягом звітного року не дозволяється. При цьому філії надають податковому органу за своїм місцезнаходженням розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку у порядку, визначеному цим підпунктом.

4. Постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників.

5. Платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці. Перелік робіт та послуг, що належать до господарської діяльності залізничного транспорту, затверджується Кабінетом Міністрів України.

6. Національний банк України та його установи (крім госпрозрахункових, що оподатковуються у загальному порядку) сплачують до Державного бюджету України суму перевищення валових доходів консолідованого балансу над валовими витратами та частиною валових витрат років, що передують звітному (у разі коли вони не відшкодовані валовими доходами таких років) після закінчення фінансового року. У разі перевищення за підсумками року затверджених видатків Національного банку України над отриманими доходами дефіцит покривається за рахунок Державного бюджету України.[35, c. 88]

Функції, які виконує банк в податкових відносинах України, показані на мал. 2.2.

Складнішим є питання про ставки податку. При визначенні цього елемента в системі прибуткового оподаткування юридичних осіб необхідно виходити з того, що, з одного боку, розмір ставки повинен забезпечувати певний рівень доходів бюджету й задовольняти таким чином державні інтереси, а з іншого - не перешкоджати інтересам господарюючих суб'єктів і не гальмувати тим самим розвиток виробництва. Одночасно необхідно вирішити питання, якими мають бути ставки податку: єдиними чи диференційованими, і якщо диференційованими, то за якими ознаками? Як правило, ставки податку на прибуток (доход) диференціюються залежно від: розміру доходу; виду діяльності, від якої одержано доход.

Рис. 2.2. Функції банку в податкових відносинах

Розмір ставки податку залежить також від об'єкта оподаткування. Якщо за рахунок прибуткового оподаткування юридичних осіб необхідно забезпечити певний рівень доходів бюджету, то при оподаткуванні валового доходу застосовується нижча ставка податку, ніж при оподаткуванні прибутку. Це пояснюється тим, що валовий доход являє собою ширший об'єкт оподаткування, оскільки разом із прибутком включає фонд оплати праці.

Згідно з Податковим Кодексом України, банківські установи України сплачують наступні види податків до державного бюджету:[2]

1. Доходи підприємств обчислені відповідно до статей 2 і 3 цього Закону, оподатковуються за ставкою 22 проценти.

2. Доходи спільних підприємств, створених на території України з участю іноземних інвесторів у сфері промисловості, сільського господарства, якщо частка іноземного учасника у статутному фонді перевищує 30 процентів, а також підприємств, які повністю належать іноземним інвесторам, оподатковуються за ставкою із зниженням на три одиниці.