Управління індивідуальним кредитним ризиком банку

ѕ складність отримання істинної інформації про виробничі параметри фірми b і h, що зовсім не завжди можливо;

ѕ складність отримання прогнозів про динаміку цін на оборотні кошти кредитованої фірми, оскільки це пов'язано з серйозними витратами на дослідження відповідних товарних ринків.

Отже, ігнорування проблеми активних інфляційних податків на траєкторії високої інфляції призводить до росту ризику втрати виданих кредитів банком, а також неправильного розподілу кредитного портфеля в розрізі довгострокових і короткострокових вкладень.

3.2 Робота банків з проблемними кредитами та шляхи удосконалення кредитних відносин з позичальниками

Після видачі кредиту банк повинен приймати всі заходи для забезпечення його повернення. Нагляд за кредитом необхідний для виявлення на ранніх стадіях ознак тимчасових фінансових труднощів з погашенням кредитів. Також такий нагляд необхідний на початкових стадіях процесу кредитування для максимального збільшення ефекту від корегування дій банку і зниження його збитків.

Незалежно від якості кредитного портфеля та методів, які застосовуються при управлінні кредитним ризиком, усі банки тією чи іншою мірою стикаються з проблемами неповернення кредитів. Проблемними кредитами називають такі, за якими своєчасно не проведені один чи кілька платежів, значно знизилась ринкова вартість забезпечення, виникли обставини, які дозволяють банку мати сумнів щодо повернення позики. Велика кількість прострочених кредитів призводить до падіння довіри до банку з боку вкладників та акціонерів, виникнення проблем з платоспроможністю та ліквідністю, погіршення репутації банку. Крім того, банк повинен нести додаткові витрати, пов'язані з вимогами щодо повернення кредиту, частина активів банку заморожується в формі непродуктивних. Такі втрати за своїми розмірами можуть набагато перевищити прямі збитки від непогашеної позики [2].

Саме тому вартість проведення ефективної кредитної політики та організації кредитної роботи в банку, включаючи досвідчену команду кредитного аналізу та контролю, безперечно, значно нижча за витрати по управлінню проблемними кредитами та збитки, яких можна було уникнути.

Проблемні кредити у більшості випадків не виникають раптово. На практиці існує багато сигналів, які свідчать про погіршення фінансового стану позичальника та про підвищення ймовірності неповернення кредиту. Завдання кредитного працівника полягає в виявленні таких сигналів якомога раніше, перш ніж ситуація вийде з-під контролю і втрати стануть неминучими.

Існують різні типи цих сигналів, наприклад такі які представлені у додатку М, одначе їх можно узагальнити у певні групи:

ѕ з історії боржника;

ѕ з виробничої діяльності;

ѕ з організації кредитування;

ѕ не фінансової;

ѕ фінансової [7-8,13].

До застережних сигналів, пов'язаних із кредитною історією боржника, можна віднести раніше допущені ним прострочки повернення позики, протиріччя в інформації про нього, а також часті зміни керівництва.

Проблемність кредитів виникає найчастіше в тих галузях, які в даний час переживають фінансові та виробничі труднощі на ринку. Тому застережними сигналами можуть бути галузеві фактори їх виробничої діяльності. Наявність значної дебіторської заборгованості в клієнта, її ріст та відсутність контролю за нею призводять до грошової кризи останнього. В даній ситуації клієнту необхідно диференціювати, розширити коло постачальників і покупців, а в разі її відсутності - ще більше затруднюється його фінансовий стан [7].

У період кризового стану економіки банки при видачі кредитів не звертають особливої у ваги на наявність чіткої програми погашення позики, на наявність у клієнта резервних джерел їх погашення. Найчастіше кредити направляються в сферу обігу, а не в виробництво, де безпосередньо створюється вартість. Нерідко при видачі кредиту недостатньо обґрунтований термін погашення [8].

Всі вищеописані моменти в організації процесу кредитування створюють додаткові передумови появи перших "сигналів" проблемності кредитів.

Нефінансовими "сигналами" можуть бути необґрунтовані затримки в одержанні від клієнта фінансової звітності, особливо тоді, коли кредитним договором передбачено надання інформації протягом певного проміжку часу.

Пояснення клієнтів про причини затримки власне є свідченням проблемності кредитів. Небажання клієнтами дати детальні пояснення з приводу тих чи інших статей фінансової звітності може бути оцінено як відмова від співробітництва і довіри у взаємовідносинах банку і клієнта. Небажання клієнта дати інформацію може бути обумовлено метою приховати неприємні факти виробничої чи фінансової діяльності. Прохання клієнта про перегляд умов кредитування, зміни в схемі погашення кредиту або пролонгація кредиту також є не фінансовими застережними сигналами кредитів.

Фінансові ознаки проблемності кредитів можуть виявлятися при проведенні аналізу фінансової звітності. В даному випадку, як правило, проблемності кредитів не уникнути. Застережні сигнали фінансового характеру можуть виявлятися через відхилення показників господарсько-фінансової діяльності компанії боржника від планових або очікуваних відхилень в системі обліку і контролю боржника, або через модифікацію наданих йому кредитів. Порушення обороту грошових потоків клієнта примушує останнього до змін умов кредитування, пролонгації позик і т. п. Враховуючи те, що умови кредитів повинні відповідати їх меті, банку необхідно проаналізувати невідповідність у використанні кредитів і провести аналіз її причин[35].

Проблемні кредити виникають переважно внаслідок причин, пов'язаних з боржником. Проте не потрібно відкидати і банківську сторону, яка хоча в деякій мірі, але все ж таки причетна до створення передумов проблемності кредитів. Серед основних факторів впливу на своєчасне і повне погашення кредиту, пов'язане з роботою банків, є некваліфікована робота банківських спеціалістів, а також фінансові зловживання та перевищення своїх службових повноважень спеціалістами кредитних відділів, про які згадувалось при встановленні факторів, що обумовлюють створення індивідуального кредитного ризику. У банківській практиці мають місце випадки, коли співробітники банку на цілком законних підставах видають великий кредит клієнту під свою відповідальність. В процесі його використання клієнт допускає нераціональні та завищені постійні та поточні видатки, що призводить до "проїдання" позичкових коштів та прибутку. В результаті, боржник звертається в банк з проханням або пролонгувати позику, або взяти додаткову. Проте, і в першому і в другому випадках потрібна згода керівництва банку. Не бажаючи бути розкритим, співробітник ще більше заплутається у відносинах з клієнтом, йдучи шляхом фінансових зловживань[7,35].

Велике значення у практиці видачі наперед передбачених неповернених кредитів має робота служби безпеки банку. Саме завдяки її роботі можуть бути виявлені факти одержання позик під неіснуючі або підставні фірми, під фірми, проти яких порушено справу про банкрутство, або одержання однією фірмою декількох кредитів, а також одержання позик під, уже заставлене майно. Неоціненну допомогу в даному випадку може надати концентрація інформації про потенційних боржників, зміст їх бізнесу та їх фінансово-господарський стан [13].

Зарубіжна, та вже й вітчизняна, практика свідчить, що труднощі з поверненням основного боргу, а часто і процентів по-ньому, як правило, викликані негативним розвитком процесів. Такими процесами на перших стадіях появи проблемності кредиту можуть бути:

ѕ зменшення обсягу реалізації, тобто оборотів по рахунку клієнтів;

ѕ збільшення обсягів реалізації в кредит, тобто ріст дебіторської заборгованості;

ѕ зменшення доходів або одноразові доходи;

ѕ надмірно низький рівень грошових статей балансу;

ѕ у позичальника на даний час відсутні кошти для погашення кредиту [11].

При погіршенні фінансового стану боржника і переході кредиту в наступний етап виникнення проблемності кредиту -- загрозливу зону, з'являються наступні знаки:

ѕ сальдо оборотів по рахунку за весь період користування кредитом складає незначні суми, або має негативну величину;

ѕ порушуються терміни повернення основного боргу, та сплати процентів по ньому;

ѕ боржник просить продовжити термін погашення кредиту або збільшити його суму;,

ѕ позичальник несвоєчасно подає фінансові звіти або не подає їх взагалі;

ѕ боржник уникає контактів з банком [9].

Даний етап є найважливіший щодо "спасіння" кредиту. Знову ж таки, в практиці роботи банків з проблемним кредитами не існує універсальних правил, оскільки кредит, який потрапляє в загрозливу зону, унікальний, але найбільш широко розповсюджені наступні підходи:

ѕ розробка програми зміни структури заборгованості;

ѕ боржнику пропонується скласти розрахунок окупності кредиту з врахуванням скорочення національних і завищених операційних видатків;

ѕ забезпечення щомісячного погашення частини кредиту за рахунок формуючої величини сальдо оборотів по рахунку;

ѕ банк здійснює постійний контроль за операційною діяльністю боржника в процесі його роботи з кредитом [13].

Внаслідок неефективних заходів щодо виходу кредиту із загрозливої зони або дії інших негативних причин кредит може потрапити в зону проблемних кредитів, що, звісно, погіршить його якість. Ознаками проблемності кредиту в даному випадку є:

ѕ позичальник постійно порушує термін погашення кредиту;

ѕ боржник не повертає прострочений кредит і проценти по ньому, при цьому уникає контактів з банком;

ѕ фінансова звітність позичальника надходить із значним запізненням або не надходить взагалі [7,9].

У ході роботи з проблемними кредитами банк може використовувати широкий перелік процедур таких як: ведення обліку проблемних кредитів, створення резервів по них, модифікація кредитної угоди, реалізація забезпечення та списання кредитів. (рис. 3.2)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 3.2 - Схема роботи банку з проблемними кредитами

Організація роботи банків з проблемними кредитами по запропонованій схемі дозволить вітчизняним банкам поліпшити якість кредитного портфеля і мінімізувати ризик непогашенім позик [13, 18, 35, 5].

На нашу думку, щоб мінімізувати збитки або мінімізувати можливі витрати при настанні кредитного ризику банк повинен більш ретельніше співпрацювати з клієнтом за допомогою інформаційних технологій та продуктів, щодо передачі інформації від клієнта до банку, та її аналіз на всіх стадіях кредитування. Банк, задля не досягнення кредиту у ранг проблемного може стати для позичальника радником з фінансових питань. Але на даному етапі існують декілька проблем пов'язаних з цією пропозицією. Перша проблема полягає в тому, що банк повинен утримувати персонал кадрів, які повинні бути обізнаними у певній галуззі, окрім випадку коли цей банк є спеціалізованим або співпрацює лише з визначеною галуззю, а особливо утримувати такий персонал в час кризисних явищ. Друга проблема складається у інформаційному, а також у технологічному забезпеченні співпраці з клієнтом.

Перша проблема на нашу думку може бути уникнути при створення у банку методик по роботі з певною групою клієнтів наприклад в залежності від галуззі, де працює позичальник або ж створенням у головному комерційному банку групи підрозділу працівників у яких є навички та досвід роботи в цих галузях, але це ускладнює систему прийняття управлінських рішень на місцях, тому банк у разі такої загрози може делегувати у цій частині обов'язків компаніям - аутсорсерам з даного питання: аналіз та подачі певних висновків та шляхів удосконалення роботи з певним клієнтом. Основними перевагами аутсорсингу є: зниження витрат банку: вартість робіт компанії аутсорсера зазвичай менша за вартість створення такого ж проекту власними силами (нема необхідності виділяти робочі місця, купувати додаткове устаткування і т.д.); генерація нових ідей: сторонні працівники можуть подивитися з іншої сторони, запропонувати нові можливості для клієнта банку шляхом певних маркетингових та іншого роду досліджень; можливість задіяти працівників банку для інших цілей (можливий синергетичний ефект); фокусування банку на стратегічних цілях діяльності Але є і певні недоліки: рівень професіоналізму співробітників аутсорсинговой компанії - аутсорсера (як виконавця, так і його керівника) може виявитися недостатнім для виконання робіт або надання послуг на належному рівні; недостатність важелів дії, що управляє, що може привести до зниження ефективності процесів і збільшення витрат на обслуговування; наявність ризиків порушення збереження майна, безпеки і витоку відомостей конфіденційного характеру, в результаті надання нерегульованого доступу до документів, цих і матеріальних цінностей підприємства; збільшення часу рішення проблем в аварійних ситуаціях, пов'язане із зайвою передавальною ланкою і узгодженнями [2-5].

Для цього банку слід ретельно вибирати компанію враховуючи її репутацію, кваліфікаційний рівень працівників, стан існування компанії, її ринкову позицію та за іншими складовими виходячи з можливостей банку та його намірами.

У період кризи все більш частина банків особливо проблемних стали використовувати подібного роду послуг аутсорсингу , як послуги колекторних фірм. Колекторні послуги - комплекс дій, спрямованих на мотивування боржників до погашення дебіторської заборгованості на користь кредиторів, а також стягнення такої заборгованості в примусовому порядку. Існують дві схеми роботи колекторних компаній після повернення боргу. Перша - колекторська компанія укладає договір з банком про те, що представлятиме його інтереси в усіх інстанціях(суди, прокуратора ті інші). Друга схема полягає у викупі боргів по дисконту. Компанія колектор може займатися з кредитними ризиками портфельного та індивідуального характеру. Стягнення боргів за допомогою колекторної компанії пов'язане з виконанням цілого комплексу заходів, які спрямовані на спонукання боржника завершити або почати повернення боргів кредиторові. Для того, щоб повернути борг компанія передбачає як позасудові кроки і дії, так і ініціюють повернення боргів в примусовому порядку - якщо інші методи вичерпані. Існує в колекторній практиці декілька методів стягнення боргу з боржника.

Skip Tracing - пошук і відновлення актуальних контактних даних про боржника.

Soft Collection - досудові дистанційні процедури стягнення проблемної заборгованості, яка залежно від стадії роботи з боржником використовує методи більш психологічні направлені на спонукання клієнта оплатити борг, зокрема колекторні фірми розроблюють десяток видів шаблонів листів, повідомлень, які направляються на адресу роботи боржника, SMS та голосові повідомлення, які направляються боржнику. Також працівники колл -центру проводять розмови з позичальником і у ході цих розмов домовляються про дату повернення коштів, вивчають чи здатен клієнта адекватно створювати грошові надходження у оплаті боргу перед кредитором, вивчається також питання на скільки клієнт готовий співпрацювати з банком. Зокрема на цьому етапі колекторні фірми займаються так званим моніторингом платежів. Суть якого полягає у превентивних діях на позичальників з метою недопущення виходу на прострочення. Реалізація цього процесу відбувається наступним чином: кредитор (банк) передає у колекторну фірму реєстр позичальників з вказівкою графіку платежів, групи ризику (низького, середнього, високого) ідентифікаційних і контактних даних. Поділ на такі групи ризику встановлюється банком самостійно згідно класу кредитного ризику позичальника. Заздалегідь сторони (банк та фірма - колектор) погоджують стратегію роботи для кожної їх категорій. Наприклад:

ѕ Для позичальників, що належать групі ризику низького рівня ризику : SMS повідомлення та відправка повідомлення про здійснення оплати за кредитом на e - mail за 3 дні до дати чергового платежу;

ѕ Для позичальників, що належать групі ризику середнього рівня ризику: SMS повідомлення та відправка повідомлення про здійснення оплати за кредитом на e - mail за 10 днів і за 3 дні до дати чергового платежу;

ѕ Для позичальників, що належать групі ризику високого : SMS повідомлення та відправка повідомлення про здійснення оплати за кредитом на e - mail за 10 днів, 1 дзвінок до клієнта за 5 робочих днів до дати платежу, SMS повідомлення та відправка повідомлення про здійснення оплати за кредитом на e - mail за 3 дні до платежу [47].

У ході роботи колекторні фірми застосовують певний алгоритм дій щодо позичальника, так звані схеми, таких схем може налічуватися кілька десятків.

Hard collection - повна досудова процедура стягнення проблемної заборгованості, особиста взаємодія. Це більш жорсткий метод стягнення боргу з позичальника. На цьому етапі працюють використовуючи і вище наведені сценарій, а також безпосередньо зустрічі філд - колекторів (працівників колекторної фірми) з боржником.

Legal Collection- організація і ведення процесу стягнення боргів за допомогою звернення до суду і державної виконавчої служби [47].

Банкам слід звернути увагу на термін заборгованості оскільки чим більш тривалий термін тим менша можливість вернути вагомішу частину кредиту. Як говорять експерти колекторної фірми «Вердикт» , якщо повернення боргу прострочене на 30 днів, то цифра його повернення складає 75-80%, проте якщо боргу рік і більше, то 10-15 % його повренення це вже добрий результат.

Банкам при виборі колекторної фірми слід вибирати компанію з вище наведених критеріїв вибору (достатній та підтверджений рівень репутації, кваліфікаційний рівень працівників, стан існування компанії), також на внутрішні чинники компанії колектора, зокрема такі як комплексність надання послуг : від телефонного коллекшна до судового стягнення боргів і сприяння судовому виконавцеві; готовність працювати з боргами на будь-якій стадії прострочення; можливість викупу портфеля боргів ( характерне для портфельного кредитного ризику банку); фінансові умови; наявність власного колл - центра.

Банкам вигідно залучати до роботи колекторів оскільки банк зберігає позитивний імідж для потенційних клієнтів, тоді як судові тяжби їх відлякують їх, а також банк може сконцентровувати свої сили на створення нових продуктів чи послуг задовольняючи потреби клієнтів в умовах кризи. По-друге, під проблемний кредит банки зобов'язані формувати страхові резерви, звичайно, на цю ж суму скорочується прибуток банку. До появи колекторних компаній банкам доводилося списувати борги у разі безнадійного кредиту. Проте якщо колектор пропонує банку навіть 10 % від суми кредитної заборгованості, то для нього ця більш ніж вигідна пропозиція, якщо він не бачить інших способів повернення грошей.

Але великим мінусом є розвиток колекторських послуг яких гальмується невизначеною та не прийнятою законною базою ліцензування таких послуг на ринку України, та неприйнятим Законом України "Про колекторні бюро", який би визначав круг їх прав і повноважень.

Одним методом направленим на роботу банку з проблемними кредитами є висвітлення переліку недобросовісних позичальників. Зокрема використанням такого методу банки почали застосовувати після підписання президентом України указу № 813 від 08.10.2009 «Про заходи щодо забезпечення відновлення стабільності банківської системи», але прямого посилання про опублікування в цьому указі не було. Одначе 11 банків опублікували списки фізичних та юридичних осіб, котрі мають прострочену заборгованість за кредитами. На нашу думку, розкриття списків боржників має подвійний характер і потребує детального вивчення і аналізу, щоб такий метод зниження кредитного ризику мав законні підстави. З одного боку - така тактика не лише дасть змогу банкам виконати свої зобов'язання перед вкладниками, а й буде дисциплінуючим фактором для позичальників на майбутнє. З іншого - потрібно пам'ятати про непорушність банківської таємниці. Так, якщо в переліку будуть вказані лише імена та відділення банків, в які зверталися ці особи, ідентифікувати їх буде неможливо, а отже, банківська таємниця залишиться непорушною. Такий крок банківських установ є психологічним чинником на недобросовісного позичальника. До того ж банки з виходом цього указу створюють єдиний простір інформації щодо не добросовісних позичальників - Реєстр недобросовісних позичальників, якій дає змогу іншим банкам та кредитним бюро заздалегідь відсіяти недобросовісних позичальників, також банкам завдяки діями цього указу дозволено направляти в органи митного контролю інформацію щодо таких позичальників та перешкоджати виїзд за кордон.

Щодо другої проблеми пов'язаної з технологіями. Банки власними силами можуть створювати певні програмні комплекси, щодо співпраці з клієнтами у різних аспектах, але якщо у банку такої можливості не існує, то на цей випадок існують компанії по розробці інформаційних програмних забезпечень щодо роботи з клієнтом: CRM технології, технології щодо забезпечення створення та функціонування центральної бази даних, технології щодо проведення аналізу та створення продукту під кожного клієнта та інші. Створення продукту для певного клієнта при його ефективному аналізі допомагає досягти банку мінімізацію кредитного ризику. Також банку слід проводити дії щодо корегування, перевірки та створенні певних методик оцінки кредитоспроможності клієнта юридичної особи виходячи з галуззі позичальника, стану економіки країни .

Отже, банкам слід розвивати інформаційні технології щодо забезпечення проведення кредитних операцій, у частині співпраці з клієнтурою, а також контролю за станом забезпечення, фінансовим станом клієнта та його заборгованістю за кредитом. Завдання кредитного працівника полягає в виявленні попереджувальних сигналів проблемних кредитів якомога раніше, перш ніж ситуація вийде з-під контролю і втрати стануть неминучими.

Висновки до розділу 3

Банки України у зв'язку з недосконалістю правової бази, грошового ринку, політичної нестабільності не можуть у повній мірі скористатися інструментами, що дозволять знизити рівень кредитного ризику, таких як у більш розвинених країнах світу. Тому у наш час основне завдання, яке покладається на банки - розробка нових, більш сучасних інструментів, які підходять під економічні реалії та впровадження існуючих методів мінімізації індивідуального кредитного ризику, їх синтезування. Для цього нами було запропоновано застосування таких методів як: теорія рефлекторності для оцінки строку кредиту, з'ясування фінансових можливостей підприємства та оцінки забезпечення у часі; методи над удосконаленням роботи банків з проблемними кредитами у частині їх виявлення та подальшої роботи з ними.

Розглянута теорія рефлекторності Дж. Сореса полягає в урахуванні темпу інфляції банками щодо оцінки забезпечення у широкому розумінні цього терміну, тобто те, що позикодавець вважає таким, що має цінність. Банк видаючи кредит під забезпечення повинен враховувати фази економічного циклу, оскільки саме від них, та врахування мінливості грошей у часі повинно оцінюватися забезпечення. Але, ця теорія у нашій країні стискається з певними труднощами пов'язаними : по перше з неможливістю визначення банком фази економічного циклу країни; по друге - складність прогнозування ціни забезпечення; по третє невизначеністю інфляційної динаміки та невизначеністю мікроекономічних параметрів клієнта у частині виробничих параметрів фірми - позичальника . Також дана теорія не враховує прогнозні зміни ставки податку. Але, ігнорування банками проблеми активних інфляційних податків на траєкторії високої інфляції призводить до росту ризику втрати виданих кредитів банком, а також неправильного розподілу кредитного портфеля в розрізі довгострокових і короткострокових вкладень.

У ході управління проблемною заборгованістю працівники кредитної підрозділу повинні застосовувати прийоми по виявленню та боротьби з проблемними кредитами. Такими прийомами слугують попереджувальні сигнали від позичальника, використання послуг колекторів та опублікування списків недобросовісних позичальників та внесення їх у реєстр недобросовісних позичальників та у кредитні бюро. Працівники банку повинні у короткий час у разі виявленні таких сигналів проводити дії щодо урегулювання проблем, які призвели до появи таких сигналів. Банкам задля не відволікання від стратегічних цілей роботи можуть використовувати послуги колекторів при цьому вибір колекторної фірми повинен ґрунтуватися під визначеними критеріями банку: достатній та підтверджений рівень репутації фірми - колектора, кваліфікаційний рівень працівників, стан існування компанії, також на внутрішні чинники компанії колектора, зокрема такі як комплексність надання послуг. Але слід зважати на деякі перепони, що створилася у законодавстві України пов'язаними з відсутністю ліцензування колекторської діяльності та відсутністю створення закону про здійснення цієї діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аналіз діяльності комерційного банку[Текст]: Посібник. / За ред. проф. Ф.Ф.Бутинця та проф. А.М.Герасимовича. - Житомир: ПП "Рута", 2001. - 308 с. - ISBN 966-95248-22-6.

2. Антонюк Г. Управління кредитним ризиком в банківській діяльності [Текст] / Г. Антонюк // Наукові записки. - 2007. - № 15. - С.25 - 29.

3. Беляков А. В. Кредитный риск: оценка, анализ, управление [Текст] / А. В. Беляков, Е. В. Ломакина // Финансы и кредит. - 2000. - № 9. - C. 20-28.

4. Голуб В. Концептуальні підходи до управління проблемними кредитами в комерційних банках/В. Голуб // Вісник НБУ. -- 2005. -- № 2. -- С. 56.

5. Дзюблюк О. Проблеми підвищення ефективності кредитних операцій комерційних банків/ О.Дзюблюк // Фінанси України. -- 2000. -- № 9. -- С. 55.

6. Дмитриева Е. Варианты и порядок внедрения скоринговых моделей в банках для кредитования физических лиц // Финансовая консультация.- 2005. № 21. - С. 11-15.

7. Дубова, С. Е. Анализ рискообразующих факторов в системе управления рисками [Текст] / С. Е. Дубова // Финансы и кредит. - 2006. - № 7. - C. 38-46

8. Єпіфанов, А. О. Операції комерційних банків [Текст] : навч. посіб. / А. О. Єпіфанов, Н. Г. Маслак, І. В. Сало. - Суми : “Університетська книга”, 2007. - 523 с.

9. Ермасова, Н. Б. Управление кредитными рисками в банковской сфере [Текст] / Н. Б. Ермасова // Финансы и кредит. - 2004. - № 4. - С. 16-20.

10. Энциклопедия финансового риск-менеджмента [Текст] : изд. 2-е, перераб. и доп. - М. : Альпина Бізнес Букс, 2006. - 878 c.

11. Дубова, С. Е. Анализ рискообразующих факторов в системе управления рисками [Текст] / С. Е. Дубова // Финансы и кредит. - 2006. - № 7. - C. 38-46.

12. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник (4-тє вид. випр. та доп.) [Текст] / А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк, Т.С. Смовженко. - К.: Товариство "Знання", КОО; Львів; Видавництво Львівського банківського інституту НБУ, 2002. - 566 с. - ISBN 966-95253-20-02

13. Кабушкин С. Н. Управление банковским кредитным риском [Текст] : учебн. пособ. / С. Н. Кабушкин. - М. : Новое издание,- 336 с.

14. Кірейцев Г.Г. Фінансовий менеджмент [Текст] / Г.Г. Кірейцев. - К.: Центр Начальної літератури, 2004. - 531ст. - ISBN 966-326-050-5.

15. Кіндрацька Л.М. Проблемні кредити і фінансова стійкість банківської сфери/ Л.М. Кіндрацька // Фінанси України. - 2003. - №10. - с. 10-12.

16. Кириченко О., Гіленко І., Ятченко А. Банківський менеджмент [Текст]: / О. Кириченко, І. Гіленко, А. Ятченко.- К.: Основи, 2004. - 495 с. - ISBN 5-279-01243-2.

17. Кредитные риски и пути их снижения [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.studzona.com/referats/view/929

18. Лагутін В.Д. Кредитування: теорія та практика [Текст]: Навч. посіб. / В.Д. Лагутін. - К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000. - 215 с. - ISBN 966-566-142-6.

19. Оцінка кредитоспроможності та інвестиційної привабливості суб'єктів господарювання [Текст] : монографія / [ А. О. Єпіфанов, Н. А. Дехтяр, Т. М. Мельник, І. О. Школьник та ін. ] ; за ред. д-ра екон. наук А. О. Єпіфанова. - Суми : УАБС НБУ, 2007. - 286 с.

20. Орел Д.В. Проблемні кредити комерційних банків: основні передумови виникнення та заходи впливу/ Д.В. Орел // Актуальні проблеми економіки (укр.).- 2002.- № 12.- C.48-53.

21. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні [Текст] : закон України від 16 липня 1999 р. № 996-14 // ВВР. - 1999. - № 40. - С. 8.

22. Внутрішнє положення по кредитуванню суб'єктів господарювання в системі ПАТ «Райффайзен банк «Аваль» [Текст]: постанова Правління ПАТ «Райффайзен банк «Аваль» » від 05.12.2008 № 137.

23. Сало, І. В. Фінансовий менеджмент банку [Текст] : навч. посіб. / І. В. Сало, О. А. Криклій. - Суми : “Університетська книга”, 2007. - 314 с.

24. Святко С.А. Проблемні кредити та їх вплив на дохідність банку/ С.А.Святко // Фінанси України. -- 2004. -- № 2. -- С. 75-76.

25. СЕБ банк [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.seb.ua. - Офіційний сайт ПуАТ «СЕБ банк».

26. Система кількісної оцінки ризиків [Електронний ресурс] / Методичні вказівки з інспектування банків, схвалені Постановою Правління НБУ від 15.03.2004 №104. - Режим доступу : http://www.rada.kiev.ua

27. Слобода Л.Я. Класифікація та характеристика чинників кредитних ризиків банківських установ [Текст] / Л. Я. Слобода // Регіональна економіка. 2005. - № 2. - C. 185-194.

28. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб"єктів господарювання: Навчальний посібник: Навчальне видання.- К.: КНЕУ, 2003.- 554 c.- ISBN 966-574-441-0

29. Управління кредитним ризиком банку [Текст] : монографія /О. А. Криклій, Н. Г. Маслак. - Суми : ДВНЗ “УАБС НБУ”, 2008. - 86 с. ISBN 978-966-8958-30-4

30. Управління кредитними ризиками в діяльності комерційних банків [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.pvbki.com/uk/news/ 1196151220. - Офіційний сайт Першого всеукраїнського бюро кредитних історій.

31. Череп А.В., Ниценко А.М., Управління кредитним ризиком як фактор підвищення ефективності банківської діяльності [Текст] : Економічний простір. - 2009 р. - №23(2). - С. 44-49.

32. Хмеленко О.В. Кредитування та контроль [Текст]: Навч. посібник / Харківський національний економічний ун-т/ О.В.Хмеленко, В.Я.Вовк. -- Х, Д "Інжек", 2006. -- 240с.

ДОДАТКИ

Додаток А

Таблиця А.1 - Характеристики видів та джерел кредитного ризику

Група ризику	Вид ризику	Характеристика джерела
Зовнішні ризики	Ризик, пов'язаний із позичальником, гарантом, страховиком
	Об'єктивний (фінансових можливостей)	Нездатність позичальника (гаранта, страховика) виконати свої зобов'язання за рахунок поточних грошових надходжень чи від продажу активів
	Суб'єктивний (репутації)	Репутація позичальника (гаранта, страховика) в діловому світі, його відповідальність і готовність виконати взяті зобов'язання
	Ризик, пов'язаний із предметом застави
	Ліквідності	Неможливість реалізації предмета застави
	Кон'юнктурний	Можливе знецінення предмета застави за період дії кредитної угоди
	Загибелі	Загибель предмета застави
	Ризики, пов'язані із зовнішнім щодо банку середовищем
	Загальні	Ризики стихійних лих
	Ризики операційного середовища	Ризики країни; політичні, нормативно-правові, економічні ризики; ризики конкуренції
Внутрішні ризики	Ризики управління	Помилки, шахрайство та зловживання персоналу
		Неефективна організація кредитного процесу,у т.ч. і юридичні ризики
		Нездатність керівництва приймати раціональні рішення
	Ризик юридичний	Недоліки в складанні і оформленні кредитного договору, гарантійного листа, договору страхування; Недоліки в складанні і оформленні договору застави Інші

Додаток Б

Таблиця Б.1 - Характеристика важливості джерел інформації при оцінці кредитоспроможності позичальника у %

Джерела інформації	Значимість кожного	джерела інформації
	Дуже важливе	Достатньо важливе	Не є достатньо важливим	Усього
1. Бухгалтерські звіти позичальника	85	15	0	100
2. Внутрішня банківська документація про досвід кредитування даного клієнта в минулому	80	19	1	100
3. Поточні бухгалтерські звіти	68	28	4	100
4. Установчі документи	50	26	24	100
5. Інформація з податкових органів	50	29	21	100
6. Преса	20	63	17	100
7. Порівняння з конкурентами	13	73	14	100
8. Інформація спеціальних служб банку	13	65	22	100
9. Інформація від незалежних аналітичних агентств	12	47	41	100
10. Урядові статистичні збірники	2	30	68	100

Додаток В

Рисунок В.1 - Класифікація моделей, щодо оцінки кредитоспроможності клієнта

Рисунок В.2 - Класифікацій моделей оцінки кредитоспроможності позичальника



Рисунок В.3 - Графічна інтерпретація моделі множинного дискримінантного аналізу

Додаток Д

Таблиця Д.1 - Компоненти методик комплексного аналізу оцінки кредитоспроможності позичальника

Система 5С	PARTS	PARSER	CAMPARI	MEMO RISK	Система 4FC	Значення елемента
Character	-	Person	Character	Management	Managem ent quality	Репутація позичальника; якість менеджменту; управлінські навички
				Experience		Досвід
Conditions	-	-	-	Market	Industry dynamics	Загальні обставини для бізнесу позичальника; специфіка галузі, її динаміка, ринок
Collateral	Security	Security	Insurance	Security	Security realization	Забезпечення; можливість реалізації застави; гарантії; спосіб страхування кредитного ризику
				Kontrol		Контроль
Capital	-	-	-	Operations	Financial conditions	Фінансовий стан позичаль-ника; результати діяльності; оцінка бізнесу позичальника, адекватність капіталу
Capacity (Cash flow)	-	-	Ability	-	-	Експозиція грошових потоків (cash flow) та кредитних потреб
	Repaym ent	Repayent	Repayment	Repayment		Визначення можливості погашення позики
		-	Means	-		Засоби повернення боргу
	Amount	Amount	Amount			Обґрунтування суми кредиту
-	-	Remueration	-	Interest	-	Винагорода за кредитний ризик: процентна ставка
	-	Expediency				Доцільність надання позики
	-	-	Purpose	-		Мета кредиту
-	Term	-	-	-	-	Термін кредиту

Таблиця Д.2 - Порівняльна характеристика критеріїв оцінки кредитоспроможності позичальника на основі комплексних систем оцінок

Критерії оцінювання	Система оцінок
	CAMPARI	PARTS	PARSER	MEMO RISK	Система “5С”	“4FC”
Репутація позичальника, якість менеджменту, управлінські навички	+	-	+	+	+	+
Досвід	-	-	-	+	-	-
Загальні обставини для бізнесу позичальника, специфіка галузі, динаміка	-	-	-	+	+	+
Забезпечення кредиту, можли-вість реалізації застави, спосіб страхування кредитного ризику	+	+	+	+	+	+
Контроль	-	-	-	+	-	-
Фінансовий стан позичальника, оцінка бізнесу, адекватність капіталу	-	-	-	+	+	+
Експозиція грошових потоків та кредитних потреб	+	-	-	-	+	-
Можливість погашення кредиту	+	+	+	+	+	-
Обґрунтування суми кредиту	+	+	+	-	+	-
Винагорода за кредитний ризик, процентна ставка	-	-	+	+	-	-
Доцільність надання позики	-	-	+	+	-	-
Мета кредиту	+	+	-	-	-	-
Термін кредиту	-	+	-	-	-	-

Додаток И

Таблиця И.1 - Ознаки проблемності кредитів

Ознаки	Характеристика (конкретні дії)
Ознаки, пов'язані з позичальником	- значне зняття коштів з рахунку; - вихід засновників з компанії; - позичальник належить до галузі з надмірним виробництвом; - діяльність позичальника залежить від впливу певних факторів (природних, кліматичних тощо)
Ознаки, пов'язані з виконанням угоди	нефінансові: - затримка фінансової звітності; - припинення контакту з працівниками банку; - реорганізація або спроба ліквідації підприємства; - переговори про внесення змін до кредитного договору, погіршення якості забезпечення фінансові: - нерегулярні та прострочені платежі; - раптові та необґрунтовані зміни залишків на рахунку; - використання разових джерел погашення кредиту; - зменшення обсягів реалізації продукції; - збільшення складських запасів; - зростання кредиторської заборгованості; - зменшення доходів; - зменшення рівня грошових статей балансу; - збільшення дебіторської заборгованості; - погіршення коефіцієнтів ліквідності, фінансової стійкості, зниження рентабельності підприємства тощо

Додаток К

Таблиця К.1 - Узагальнена характеристика класів позичальника

Клас позичальника	Тип позичальника	Класифікаційні ознаки	Висновок
		Оцінка фінансової діяльності позичальника	Відповідність економічних показників нормам	Забезпечення заставою	Оцінка менеджменту	Кредитна історія
А	Позичальник надійний	Успішна	У межах встановлених значень	Повне забезпечення	Відмінна ділова репутація	Бездоганна	Своєчасне виконання зобов'язань за кредитними операціями: погашення основної суми боргу та процентів за ним відповідно до умов кредитної угоди. Фінансова діяльність і надалі проводитиметься на високому рівні
Б	Позичальник із мінімальним ризиком	Успішна, але присутня ймовірність підтримання її на цьому рівні протягом тривалого часу є низькою	У межах встановлених значень, але присутні негативні тенденції в діяльності позичальника	Повне забезпечення	Добра ділова репутація	Добра	Позичальники, які належать до цього класу, потребують більшої уваги через потенційні недоліки, що ставлять під загрозу достатність надходжень коштів для обслуговування боргу та стабільність одержання позитивного фінансового результату їх діяльності
Клас позичальника	Ти позичальника	Класифікаційні ознаки	Висновок
		Оцінка фінансової діяльності позичальника	Відповідність економічних показників нормам	Забезпечення заставою	Оцінка менеджменту	Кредитна історія
В	Позичальник з середнім ризиком	Задовільна, спостерігається тенденція до погіршення, потребує більш детального контролю	Відхилення від норм	Повне/ часткове забезпечення, присутній сумнів щодо оцінки його вартості	Добра ділова репутація	Добра	Надходження коштів і платоспроможність свідчать про ймовірність несвоєчасного погашення кредитної заборгованості в повній сумі та в терміни, передбачені договором, якщо недоліки не буде усунено
Г	Позичальник із високим ризиком	Незадовільна, спостерігається її чітка циклічність протягом коротких періодів часу	Не відповідають встановленим значенням	Часткове забезпечення,присутній сумнів щодо оцінки його вартості	Задовільна ділова репутація	Добра /задовільна	Нестабільність протягом року, високий ризик значних збитків говорить про низьку ймовірність повного погашення кредитної заборгованості та відсотків. До цього класу можуть належати позичальники, проти яких порушено справу про банкрутство
Д	Позичальник із повним ризиком	Незадовільна і збиткова	Не відповідають встановленим значенням	Часткове забезпечення, присутній сумнів щодо оцінки його вартості/ відсутність забезпечення	Задовільна /незадовільна ділова репутація	Задовільна/ незадовільна	Ймовірність виконання зобов'язань позичальником практично немає. До цього класу належать позичальники, які визнані банкрутами у встановленому чинним законодавством порядку

Таблиця К.2 - Додаткова класифікація індивідуального кредитного ризику

Критерії класифікації кредитних ризиків	Види кредитних ризиків
Фінансові наслідки	- кредитний ризик, наслідком якого є фінансові втрати; - кредитний ризик, наслідком якого є втрачена вигода; - кредитний ризик, наслідком якого є фінансовий дохід
Чинники виникнення	- зовнішній; - внутрішній
Суб'єкти кредитних ризиків	- кредитний ризик щодо позичальника; - кредитний ризик щодо страховика; - кредитний ризик щодо забезпечення; - кредитний ризик щодо гаранта
Вид операцій кредитного характеру	- кредитний ризик при кредитуванні; - кредитний ризик при операціях з векселями; - кредитний ризик при лізингових операціях; - кредитний ризик при факторингових операціях; - кредитний ризик при акредитивах
Суб'єкти кредитної угоди	- міжбанківський кредитний ризик; - кредитний ризик при кредитуванні корпоративних клієнтів; - кредитний ризик при кредитуванні індивідуальних клієнтів
Термін дії кредитної угоди	- кредитний ризик при короткострокових фінансових угодах; - кредитний ризик при довгострокових фінансових угодах
Спосіб впливу на ризик	- кредитний ризик, що ліквідується банком; - кредитний ризик, що ліквідується гарантом, поручителем; - кредитний ризик, що розподіляється між банками

Додаток Л

Таблиця Л.1 - Фактори індивідуального кредитного ризику фізичної особи

Фактори індивідуального кредитного ризику фізичної особи
З вини банку	З вини позичальника	Зовнішнє середовище
- слабка система знань персоналу, щодо ідентифікації клієнта; - зловживання службовим становищем працівників кредитної справи; - участь працівників банку у шахрайських схемах; - формальна перевірка документів, що підтверджують матеріальний стан клієнта, його кредитоспроможність, а також кредитоспроможність поручителя, гаранта та інших осіб у процесі кредитування; - юридичні недоліки в оформленні документів за кредитом; - не врахування конкретних ризиків певного виду кредиту. Наприклад при ризику житлової іпотеки , яка пов'язана з тим, що у разі реалізації предмета іпотеки, якщо в позичальника є малолітня дитина права якої відповідно до ст.12 З.У. «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» повинні бути захищені при вчиненні правочинів щодо житла.; - пролонгація проблемних кредитів; - несвоєчасне віднесення на рахунки прострочених позик, як наслідок - несвоєчасний початок роботи з проблемними кредитами - не відображення в обліку поручительств; - недостовірна оцінка застави (наприклад використання лише одного методу оцінки) - відсутність документів про періодичний стан перевірки заставленого майна, фінансового стану	- зниження фінансового стану клієнта у разі скорочення його з місця роботи; - не здатність виконувати зобов'язання у разі з втратою працездатності з частковою або повною; - часті зміни місця роботи за останній аналізований період; - негативні зміни у поведінці, наприклад надмірна віддаленість від справ підприємства, надмірні витрати, подружні проблеми (включаючи розлучення), алкоголізм, схильність до азартних ігор; - не надаються нові дані для актуалізації рахунку фінансового стану, виникають проблеми з перевіркою заставленого майна; - Несподівані запити на представлення кредитів на необґрунтовані цілі. - Зміни у зовнішньому вигляді і іміджі клієнта. - Розслідування, що проводяться податковими органами, по відношенню до клієнта чи підприємству з основним місцем роботи клієнта. - Інші	- Погіршується становище в економіці галузі, де зосереджені джерела доходів позичальника, як фізичної особи. - Хвороба (смерть) керівників підприємства, де працює позичальник. - Хвороба позичальника; - Інші
Фактори індивідуального кредитного ризику фізичної особи
З вини банку	З вини позичальника	Зовнішнє середовище
- та цільвого використання кредиту; - не відповідність умов кредитування кредитній політиці або політиці КУАП; - використання скорингових моделей, які не створенні спеціально для банку, що спричинює невірну оцінку ризику; - інші.

Додаток М

Таблиця М.1 -Попереджувальні сигнали для працівників банку у визначенні проблемних кредитів

Назва групи сигналів	Характеристика складу попереджувальних сигналів
1; "Сигнали" з історії позичальника	ѕ Недавня фінансова неспроможність позичальника; ѕ Розбіжності і протиріччя в інформації про позичальника
2; "Сигнали", що стосуються керівництва і управління позичальника	ѕ Позичальник шукає партнера, на чиї зв'язки можна розраховувати; ѕ Невисокі моральні якості керівника; ѕ Боротьба за владу в керівництві серед партнерів, між членами сім'ї - власниками компанії; ѕ Часті зміни в керівництві; ѕ Норовливий, неурівноважений характер керівника; ѕ Прагнення керівництва позичальника прискорити кредитний процес, зробити тиск на банківського працівника.
3; "Сигнали", що відбивають виробничу діяльність позичальника	ѕ Круг постачальників і покупців у позичальника не диверсифікований; ѕ Ослаблений контроль позичальника за своїми дебіторами; ѕ Позичальник відноситься до тієї галузі, яка зазнає проблеми; ѕ Просте ведення балансу (активи і пасиви не деталізуються по статтях).
4; "Сигнали", що відносяться до організації кредитування	ѕ Позичальник не представляє чітко мету, на яку проситься кредит; ѕ У позичальника немає ясної програми погашення позики; ѕ Відсутність резервних джерел погашення кредиту; ѕ Позичальник не має матеріального забезпечення мети кредиту; ѕ Кредитна заявка позичальника погано обгрунтована; ѕ Позичальник (компанія) просить кредит під забезпечення свого акціонерного капіталу і одночасно знаходить можливості для отримання позики під забезпечення активів; ѕ Кредит спрямований, головним чином, у сферу звернення, а не виробництва, де безпосередньо створюється вартість; ѕ Недостатньо обгрунтований термін погашення кредиту.
5; "Сигнали", фіксації відхилення від встановлених норм	ѕ Порушення в періодичності надання позичальником звітних даних про свою господарську діяльність; ѕ Відхилення від норми порядку ведення банківських рахунків; ѕ Перегляд умов кредитування; зміни в схемі погашення кредиту; прохання про пролонгацію позики;

Додаток Н

Таблиця Н.1 - Алгоритм контролю під час операції кредитування юридичної особи

Типовий алгоритм контролю під час операції кредитування юридичної особи
1. Попередній контроль
1. Розгляд заявки. Переговори. Роз'яснення умов кредитування. Аналіз документів. Ключове значення у процедурі контролю має оцінка заявок клієнтів. Працівники кредитного підрозділи з'ясовують такі питання: ѕ досвід роботи банки з клієнтом; ѕ якість управління компанією; ѕ стан галузі, регіону; ѕ конкурентоспроможність клієнта: частка ринку, рентабельність бізнесу, оборотність активів; ѕ характер кредитуемой угоди; ѕ фінансове становище; ѕ можливість надання забезпечення; ѕ перспективи розвитку клієнта. Що стосується рішення про продовження роботи з клієнтом копії юридичних документів направляють у юридичну службу і службу застав, службу економічній безпеці або запит в експертні служби. 2. Оцінка клієнта юридичної службою, службою застав, службою економічній безпеці. 3. Кредитне підрозділ: підготовка висновку про доцільності кредитування. 4.Кредитний комітет: ухвалення рішення. Рішення оформляється протоколом. Виписка з протоколу кредитного комітету обов'язкова для укладення кредитної договору. 5. Кредитне підрозділ: досягнення угоди з клієнтом по істотним умовам кредитного договору. 6. Кредитне підрозділ: оформлення кредитних правовідносин, перерахування коштів клієнту, оформлення кредитного справи.
2. Поточний контроль
1. 1 раз у 3 місяці кредитний інспектор проводить оцінку кредитоспроможності позичальника 2. Регулярно (щомісяця) стежить руху коштів за розрахунковому і поточному рахунках Позичальника. - щомісяця - за рахунками у цьому банку. - щокварталу - за рахунками за іншими банках. Потребує пояснення причин зменшення або припинення надходжень коштів 3. Протягом терміну кредиту контроль бухгалтерської звітності принаймні її обов'язкового подання у контролюючі органи. 4. Перевірка за місцезнаходженням позичальника; об'єкта кредитування відповідно до графіку. 5. Перевірка закладеного майна за даними складського і бухгалтерського обліку - у організації. 6. По складському обліку встановлюється наявність закладених товарно-матеріальних цінностей на натуральному вираженні. Кредитний інспектор перевіряє правильність ведення складського обліку шляхом вибіркового зіставлення первинних документів, приймально-здавальних актів, залізничних накладних та інших документів з записами розмов у товарних книгах (в картках). 7. Про перевірку складається акт. 8. 1 раз у 3 місяці - запит до служби економічній безпеці щодо поточного стану позичальника. Не рідше 1 десь у 3 місяці кредитний інспектор складає докладний звіт щодо фактичного стану кредиту.
3. Підсумковий контроль
Кредитне підрозділ: контроль погашення кредиту, стягнення заборгованості. У разі загрози неповернення кредиту кредитний інспектор готує висновок, у якому вказуються причини неповернення і взяті заходи. Кредитний інспектор зобов'язаний не рідше 1 десь у 3 місяці перевіряти стан фінансово-господарську діяльність позичальника і використовувані програми виходу з кризи. Кредитне справа закривається п...

Подобные документы

• Основи кредитного ризику

  Сутність, аналіз та методи оцінювання кредитного ризику. Способи захисту та шляхи управління кредитним ризиком. Аналіз кредитного портфеля ПАТ "ВТБ Банк". Оцінка стану справ у банку в галузі кредитних відносин з клієнтом. Кредитна політика "ВТБ Банку".
  
  курсовая работа [1,2 M], добавлен 14.05.2013
  

• Кредитна політика банку як основа управління кредитним ризиком

  Підходи до визначення сутності кредитної політики банку. Особливості методів управління кредитним ризиком та визначення основних шляхів його мінімізації. Формування оціненого та якісного підходу щодо управління ризиком на рівні кредитного портфеля банку.
  
  статья [25,7 K], добавлен 27.08.2017
  

• Аналіз і оцінка якості кредитного портфеля ЛФ АТ "Імексбанк" відповідно до вимог Національного Банку України

  Дослідження кредитного портфеля банку. Проблемні зони управління кредитним портфелем банку. Вимоги до фахівців у контексті запропонованих способів удосконалення управління кредитним портфелем банку. Визначення ступеня й типу ризику кредитного портфеля.
  
  курсовая работа [164,6 K], добавлен 31.01.2014
  

• Вплив ризиків кредитного портфеля на формування резервів банку

  Сутність кредитного ризику та способи його мінімізації в банку, принципи та етапи формування резерву. Нормативне регулювання та міжнародні стандарти щодо формування та використання резерву на відшкодування можливих збитків від кредитних операцій в банку.
  
  курсовая работа [1000,0 K], добавлен 27.03.2012
  

• Кредитний портфель комерційного банку

  Теоретичні основи управління, сутність і структура кредитного портфеля. Роль кредитної політики комерційного банку у забезпеченні надійності його кредитного портфелю, основні види ризиків. Управління проблемними кредитами і заходи щодо їх оздоровлення.
  
  дипломная работа [1,3 M], добавлен 03.03.2011
  

• Кредитні відносини комерційних банків із позичальниками та шляхи їх удосконалення (на прикладі УкрСиббанку)

  Характеристика стану економіки та фінансів УкрСиббанку, здійснення кредитних операцій. Шляхи вдосконалення кредитних відносин банку із позичальниками, поліпшення умов обслуговування кореспондентських рахунків для здійнення кредитної політики банком.
  
  курсовая работа [1,0 M], добавлен 28.11.2011
  

• Кредитний ризик комерційного банку та способи його мінімізації

  Поняття та сутність кредитного ризику. Підходи до оцінки та страхування кредитного ризику. Підходи до мінімізації кредитного ризику. Аналіз кредитного ринку України. Зарубіжний досвід щодо мінімізації кредитного ризику.
  
  дипломная работа [131,8 K], добавлен 04.09.2007
  

• Управління кредитним ризиком банку на рівні окремої позики

  Поняття, сутність та види кредитного ризику, порядок залучення кредитів. Структура та класифікація банківських ризиків. Оцінка кредитоспроможності позичальника і визначення її класу. Рівень забезпеченості кредиту. Напрямки вдосконалення кредитування.
  
  курсовая работа [247,0 K], добавлен 31.01.2009
  

• Шляхи вдосконалення кредитної діяльності ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"

  Сутність і правові аспекти кредитної діяльності комерційного банку: функції, види кредиту, управління кредитним ризиком. Оцінка кредитоспроможності позичальника. Аналіз процесу кредитування ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", заходи щодо його удосконалення.
  
  дипломная работа [409,9 K], добавлен 10.06.2010
  

• Облік та аналіз кредитних операцій банку

  Сутність кредиту, його види, принципи і форми. Основні принципи організації обліку кредитних операцій банку, особливості формування та аналізу його кредитного портфелю. Методичні підходи до обліку кредитних операцій банку на прикладі ПАТ "Промінвестбанк".
  
  дипломная работа [557,7 K], добавлен 20.11.2013
  

• Управління проблемними кредитами в ПАТ "Укрсиббанк"

  Залежність якості кредитного портфелю від зовнішніх та внутрішніх факторів. Організаційне та інформаційне забезпечення управління проблемними кредитами в ПАТ "Укрсиббанк". Напрямки удосконалення роботи з проблемною заборгованістю за кредитами банків.
  
  курсовая работа [93,4 K], добавлен 25.01.2013
  

• Оцінка кредитоспроможності позичальника як засіб зниження кредитного ризику комерційного банку

  Сутність та економічний зміст кредитних ризиків у взаємодії з кредитоспроможністю позичальника. Визначення кредитоспроможності та показники, що її характеризують. Шляхи зниження кредитного ризику на основі удосконалення оцінки кредитоспроможності.
  
  курсовая работа [267,4 K], добавлен 25.11.2010
  

• Оцінка кредитоспроможності фізичних осіб

  Розробка кредитної політики банку та сутність, види, принципи банківського кредитування. Етапи кредитного процесу та методи оцінки кредитоспроможності позичальника. Заходи щодо мінімізації втрат від кредитного ризику. Контроль кредитної діяльності банку.
  
  курсовая работа [118,6 K], добавлен 09.07.2009
  

• Управління депозитними операціями банку та шляхи його удосконалення на матеріалах ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"

  Нормативно-правове регулювання поняття банківського вкладу. Загальна фінансово-економічна характеристика банку ПАТ "Райффайзен Банк Аваль". Удосконалення системи управління депозитною діяльністю та шляхи ефективного формування депозитного портфеля банку.
  
  дипломная работа [292,0 K], добавлен 28.02.2013
  

• Банківська ліквідність: оцінка, регулювання та оптимізація

  Банківські установи в системі грошово-кредитних відносин. Ліквідність банку як об’єкт фінансового управління. Конкурентне середовище фінансового ринку та його вплив на ліквідність. Методи оцінювання та прогнозування ліквідності банку в умовах конкуренції.
  
  диссертация [884,5 K], добавлен 01.04.2011
  

• Управління кредитною діяльностю банку

  Теоретичні засади управління, сутність та причини кредитної діяльності банку, особливості формування та система управління кредитним портфелем. Дослідження механізму управління кредитною діяльністю в комерційному банку "Кредитпромбанк", оцінка ризиків.
  
  курсовая работа [124,0 K], добавлен 23.02.2010
  

• Удосконалення управління кредитними ризиками комерційного банку ВАТ "Кредобанк"

  Фінансово-економічна необхідність удосконалення управління кредитними ризиками в комерційних банках. Способи оцінки кредитного ризику комерційного банку, методи управління ними та вимоги Національного Банку України (НБУ) щодо запобігання ризикам.
  
  дипломная работа [2,2 M], добавлен 08.11.2010
  

• Формування резервів на покриття кредитних ризиків

  Сутність, особливості прояву кредитного ризику, критерії та методи його оцінювання. Формування резервів як спосіб мінімізації втрат. Аналіз якості кредитних операцій та формування банком резервів. Оцінка ефективності управління кредитними ризиками.
  
  магистерская работа [3,9 M], добавлен 02.07.2010
  

• Механізм управління банківським ризиком

  Сутність та класифікація банківських ризиків. Сутність, складові та етапи ризик-менеджменту комерційного банку. Моделі та методи управління ризиками банку. Моніторинг та контролінг ризиків. Шляхи удосконалення системи ризик-менджменту в банках України.
  
  курсовая работа [885,8 K], добавлен 26.02.2014
  

• Менеджмент банківських пасивів

  Характеристики пасивів банку. Методологічні підходи до управління пасивами банку. Методи управління капіталом банку, його залученими коштами. Управління пасивами комерційного банку на прикладі КБ "Приватбанк". Шляхи удосконалення менеджменту пасивів.
  
  курсовая работа [69,4 K], добавлен 19.03.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам