Аналіз та оцінка прибутковості діяльності банку "Приватбанк"

Теоретичні аспекти аналізу прибутковості банку та шляхи її оптимізації. Поняття банківського прибутку та його роль в економіці. Аналіз та оцінка прибутковості діяльності банку "Приватбанк". Характеристика та аналіз фінансового стану банківської установи.

Рубрика Банковское, биржевое дело и страхование
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 22.10.2015
Размер файла 1,0 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

За станом на 1 січня 2009 року:

розмір чистих активів ПриватБанк складає 80165 млрд. грн.;

статутний фонд банку становить 5684 млрд. грн.;

власний капітал - 7,67 млрд. грн.;

кредитний портфель банку - 72788 млрд. грн.;

чистий прибуток ПриватБанк за підсумками 2009 року склала 1292 млрд. грн.

У ході дослідження ринку банківських послуг в 2009 році, проведеного компанією GFK Ukraіne, 23,3% жителів України назвали ПриватБанк найбільш привабливим для себе українським банком. ПриватБанк також є самим популярним і впізнаваним банківським брендом України - 64% жителів країни знають ПриватБанк без підказки. ПриватБанк також є лідером серед українських комерційних банків за кількістю клієнтів: його послугами користується понад 23% населення України. На сьогоднішній день банк обслуговує 334 тисяч корпоративних клієнтів, приватних підприємців - 314 тисяч і понад 12,5 мільйонів рахунків фізичних осіб. Обсяг залучених банком коштів юридичних осіб на 1 січня 2009 року становить 20,7 млрд. грн, у тому числі депозитний портфель юридичних осіб - 12430 млрд. грн. Обсяг коштів фізичних осіб, залучених ПриватБанком на 1 січня 2009 року, становить 32754 млрд. грн., у тому числі депозитний портфель фізичних осіб - 27,1 млрд. грн.

У 2009-му році Global Fіnance сьомий рік поспіль визнає ПриватБанк кращим банком в Україні, так само як й інші впливові видання у різні роки віддавали ПриватБанк звання "The Bank of Year" (журнал "The Banker") та «Кращий банк» (журнал -- "Euromoney").

ПриватБанк - соціально орієнтований банк. Проводячи послідовну політику зміцнення стабільності банку та вдосконалення якості обслуговування, ПриватБанк вважає одним з пріоритетних напрямків своєї роботи розвиток комплексу сучасних послуг для індивідуального клієнта. На сьогоднішній день банк пропонує громадянам України понад 150 видів найсучасніших послуг, серед яких поточні, вкладні операції, карткові продукти, різноманітні програми споживчого кредитування, які здійснюються у партнерстві з провідними вітчизняними торговельними, ріелтерськими компаніями і автовиробниками. ПриватБанк є уповноваженим Урядом України банком з виплати пенсій і соціальної допомоги громадянам, а також виплати компенсацій жертвам нацистських переслідувань. Сьогодні свою пенсію і соціальні виплати в Приватбанку отримують понад 1,5 мільйона чоловік. Також свої кошти довіряє Приватбанку майже третина всіх вкладників України. Понад 35% клієнтів українських банків обирають ПриватБанк при відкритті поточного рахунку і понад 28% користуються послугами банку під час здійснення грошових переказів.

Національна мережа банківського обслуговування. Національна мережа банківського обслуговування Приватбанку, що включає в себе більш 3 000 філій та відділень по всій Україні, дозволяє будь-якому клієнту отримати найвищий рівень обслуговування практично в будь-якій точці країни. Широке коло закордонних партнерів Приватбанку не тільки демонструє його визнання як провідного учасника світової банківської системи, але й, найголовніше, дозволяє найбільш широко задовольняти потреби клієнтів банку, пов'язані з їх міжнародною діяльністю. ПриватБанк підтримує кореспондентські відносини з найбільшими іноземними банками, ефективно співпрацюючи з ними на різних сегментах фінансового ринку.

ПриватБанк є уповноваженим банком з обслуговування кредитних ліній Світового банку реконструкції та розвитку (МБРР), Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) і Українсько-Німецького Фонду, спрямованих на розвиток малого та середнього бізнесу. ПриватБанк єдиний з українських банків має закордонну філію на Кіпрі, також банк активно розвиває систему сучасних фінансових послуг у Росії, Латвії, Португалії, Грузії за допомогою своїх дочірніх банків "Москомприватбанк", ParіtateBanka, TAO ПріватБанк. Представництва банку працюють в Казахстані та Китаї.

Рис. 2.2 Рейтинг найкрупніших банків по прибутку за 2012 рік

ПриватБанк - лідер у сфері впровадження передових банківських послуг ПриватБанк є визнаним лідером вітчизняного ринку платіжних карток. На сьогоднішній день банком випущено більше 18,5 млн. пластикових карт (близько 40% від загальної кількості карт, емітованих українськими банками). У мережі обслуговування пластикових карт банку працює 6 837 банкоматів, пластикові картки банку приймають до оплати понад 46,6 тисяч торгово-сервісних точок по всій Україні. Наявність широкої мережі обслуговування карткових продуктів дозволяє Приватбанку активно впроваджувати послуги з автоматизованої видачі корпоративним клієнтам заробітної плати із використанням пластикових карт. Інноваційна політика Приватбанку орієнтована на впровадження на українському ринку принципово нових, передових банківських послуг, які надають клієнтам нові можливості управління своїми фінансами. ПриватБанк першим в Україні запропонував своїм клієнтам послуги інтернет-банкінгу "Приват24" і GSM-банкінгу, а також послуги з продажу через мережу своїх банкоматів і POS-терміналів електронних ваучерів провідних операторів мобільного зв'язку та ІP-телефонії.

ПриватБанк - команда висококваліфікованих спеціалістів. Надійність та якість проведених банківських операцій багато в чому залежать від досвіду та компетентності фахівців банку. Сьогодні персонал Приватбанку - це команда висококваліфікованих фахівців, здатних оперативно вирішувати найскладніші задачі та задовольнити швидко зростаючі потреби клієнтів у банківському обслуговуванні. На сьогоднішній день в банку працює понад 30 тисяч співробітників, з них 3 000 - в головному офісі банку. Середній вік співробітників банку складає 34 роки. Більшість працівників Приватбанку (75%) мають вищу освіту, що відповідає профілю займаної посади. У банку створені сприятливі умови для отримання вищої та післядипломної освіти, більше половини співробітників щорічно підвищують свою кваліфікацію.

Огляд методичної літератури з аналізу банківської діяльності та знайомство з діючою практикою свідчить, що сьогодні не існує єдиної системи показників, яка б в узагальнюючому вигляді характеризувала фінансовий стан банку. Кожний банк використовує самостійно розроблені методики, що включають в себе різні показники, які часто суттєво відрізняються [16].

Більшість методик поєднує 4 групи показників, що дають можливість оцінити фінансовий стан банку виходячи із:

оцінки фінансової стійкості;

оцінки ділової активності;

оцінки ліквідності;

оцінки ефективності управління.

Оціночні показники представляють собою коефіцієнти, що розраховуються на основі даних Балансу комерційного банку та Звіту про прибутки і збитки.

Перший етап аналізу фінансового аналізу є оцінка фінансової стійкості.

В якості основних коефіцієнтів оцінки фінансової стійкості банку необхідно брати:

коефіцієнт надійності;

коефіцієнт фінансового важеля;

коефіцієнт участі власного капіталу в формуванні активів;

коефіцієнт захищеності доходних активів власним капіталом;

коефіцієнт мультиплікатора капіталу [16].

Розрахунок коефіцієнтів оцінки фінансової стійкості узагальнено в табл. 2.1

Таблиця 2.1 Розрахунок коефіцієнтів оцінки фінансової стійкості

Показник

Кінець 2010

Кінець 2011

Кінець 2012

Відхилення (2012 до 2010) (+/-)

Коефіцієнт надійності

0,119

0,127

0,131

+0,012

Коефіцієнт фінансового важеля

8,39

7,82

7,61

-0,78

Коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні капіталу

0,107

1,134

0,116

+0,009

Коефіцієнт захищеності власного капіталу

0,58

0,42

0,41

-0,17

Коефіцієнт захищеності доходних активів

-0,15

-0,037

-0,035

-0,185

Коефіцієнт мультиплікатора капіталу

12,5

18,8

27,05

14,55

Дані таблиці 2.1 свідчать про, що коефіцієнт надійності вказує на рівень залежності банку від залучених коштів. З результатів можна зробити висновок, що показник постійно зростав [23]. Це означає, що банк має непогану забезпеченість власним капіталом і, отже, високу надійність, тобто він досяг такого рівня, що не залежить від стихій в залученні вільних коштів грошового ринку, бо має вдосталь своїх, більш дешевих. (рис. 2.1)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис 2.3 Динаміка коефіцієнта надійності

Розрахунки коефіцієнта фінансового важеля свідчать про те, що активність банку по залученню вільних коштів на грошовому ринку дещо знизилася протягом аналізуємих періодів. З початку 2010 року до початку 2012 року бачимо зростання коефіцієнта участі власного капіталу у формуванні капіталу, а в кінці 2012 року - зниження, але значення все одно знаходиться в межах допустимої норми. Розрахунки коефіцієнта захищеності власного капіталу свідчать про зниження захищеності власного капіталу. Це підтверджується падінням відповідного коефіцієнту з 0,71 до 0,41. Розрахунки коефіцієнту захищеності доходних активів свідчать про зростання захищеності доходних активів власним капіталом на початку 2010 року. Після цього рівень захищеності впав. Також спостерігається зростання коефіцієнту мультиплікатора капіталу за рахунок збільшення активів [24].

Аналіз оцінки фінансової стійкості показав, що капітал банку може захищати його від імовірних ризикових втрат сьогодні і в близькому майбутньому.

Наступним етапом аналізу фінансового стану є оцінка ділової активності.

Ділову активність банку рекомендують аналізувати через взаємозв'язок оцінки ресурсного потенціалу банку (пасивів) та його використання як в цілому в активах, так і його окремих вкладеннях - в інвестиції, в кредитний портфель, в матеріально-технічне забезпечення.

В найбільшій мірі, прямо, а не побічно, розкривають рівень використання пасивів і активів при аналізі ділової активності банку наступні коефіцієнти [16].

В частині пасивів це:

коефіцієнт активності залучення позичених і залучених коштів;

коефіцієнт активності залучення строкових коштів;

коефіцієнт активності залучення міжбанківських кредитів;

коефіцієнт активності використання залучених коштів в доходні активи;

коефіцієнт активності використання залучених коштів в кредитний портфель.

В частині активів це:

коефіцієнт рівня доходних активів;

коефіцієнт кредитної активності;

коефіцієнт загальної інвестиційної активності в цінні папери, асоційовані і дочірні підприємства (через пайову участь);

коефіцієнт (доля) інвестицій в цінні папери і пайову участь в доходні активи;

коефіцієнт проблемних кредитів [16].

Ділова активність активів характеризується рівнем вкладень ресурсів банку в доходні активи, кредитний портфель, в цінні папери і розкриває як досягнутий рівень, так і можливості банку в даний період [16].

Розрахунок оцінки ділової активності узагальнено в табл. 2.2

Таблиця 2.2 Розрахунок оцінки ділової активності

Показник

Кінець 2010

Кінець 2011

Кінець 2012

Відхилення (2012 до 2010) (+/-)

Коефіцієнт активності залучення позикових і залучених коштів

0,89

0,886

0,884

-0,006

Коефіцієнт активності залучення міжбанківських кредитів

0,264

0,334

0,473

+0,209

Коефіцієнт активності використання залучених коштів в доходні активи

0,87

0,96

0,92

+0,05

Коефіцієнт активності використання залучених коштів в кредитний портфель

0,85

0,94

0,9

+0,05

Коефіцієнт доходних активів

0,78

0,85

0,81

+0,03

Коефіцієнт кредитної активності інвестицій у кредитний портфель

0,76

0,83

0,8

+0,04

Коефіцієнт загальної інвестиційної активності в цінні папери і пайову участь

0,014

0,023

0,013

-0,001

Коефіцієнт інвестицій в доходних активах

0,018

0,027

0,016

-0,002

Дані таблиці 2.2 свідчать про те, що питома вага позикових та залучених коштів в загальних пасивах досить велика, але має тенденцію до зниження. Спостерігається постійна тенденція зростання частки міжбанківських кредитів у загальних пасивах з 2010 до 2012 року. Це свідчить про зростання надійності банку, бо міжбанківські кредити є менш ризиковими, ніж кредити, що видані населенню. Рівні активності розміщення і використання залучених коштів в активи банку були достатньо високими і зростали з 0,74 у 2010 році до 0,92 у 2012 році [26]. Коефіцієнт активності розміщення і використання залучених коштів в кредитний портфель за три роки зріс і на кінець 2012 року склав 0,9. Рівень доходних активів зріс протягом трьох років з 0,69 на початку 2010 року до 0,81 наприкінці 2012 року. Рівень кредитної активності зріс протягом трьох років з 0,64 на початку 2010 року до 0,8 наприкінці 2012 року. Питома вага портфелю цінних паперів і паїв у загальних активах досить низька і має тенденцію до зниження протягом аналізуємих трьох років. Питома вага інвестицій в доходних активах також низька, що було наслідком викупу державою облігацій внутрішньої державної позики.

Таким чином, найбільш зростаюча ділова активність банку проявилась в залученні міжбанківських кредитів: з 0,156 на початку 2010 року до 0,473 наприкінці 2012 року [25].

Третій етап аналізу фінансового стану є оцінка ліквідності.

Ліквідність комерційного банку - це можливість та здатність банку виконувати свої зобов'язання перед клієнтами і різними контрагентами в періодах, що аналізуються. Ліквідність балансу як ступінь покриття зобов'язань активами і ліквідність самих активів забезпечується дотриманням, в першу чергу, обов'язкових економічних нормативів Національного банку України.

Існує три основні коефіцієнти, за якими розраховують ліквідність банку: коефіцієнт миттєвої ліквідності, генеральний коефіцієнт ліквідності та структурна ліквідність робочих активів [12].

Розрахунки коефіцієнтів ліквідності узагальнено в табл. 2.3

Таблиця 2.3 Розрахунок коефіцієнтів ліквідності

Показник

Кінець 2010

Кінець 2011

Кінець 2012

Відхилення (к. 2012-2010) (+/-)

Коефіцієнт миттєвої ліквідності

0,18

0,11

0,16

-0,02

Генеральний коефіцієнт ліквідності

0,18

0,11

0,16

-0,02

Структурна ліквідність робочих активів

0,2

0,1

0,17

-0,03

Дані таблиці 2.3 свідчать про те, що в 2012 році хоча значення коефіцієнту миттєвої ліквідності трохи нижче нормативного, але за рік стан покращився з 0,11 на початку до 0,16 наприкінці. Найкращий показник ліквідності спостерігався на початку 2010 року. В інші періоди ліквідність була занизькою, але протягом 2012 року показник покращився з 0,107 до 0,172 [23].

Аналіз рентабельності є наступним етапом аналізу фінансового стану банка.

Результативним показником діяльності банку є величина одержаного прибутку. Рівень окупності прибутком статутного і загального капіталу, активів (в т. ч. доходних), а також витрат банку характеризує їх рентабельність.

Оскільки в сучасних умовах витрати часто зростають незалежно від рівня господарсько-фінансової діяльності банку під впливом погіршення загальної економічної ситуації в державі, то прибуток, який часто за обсягами невеликий, не може характеризувати рівень окупності, тобто виникає необхідність визначити рівень ефективності управління банком поряд з прибутком ще і доходом [19].

Розрахунки рентабельності узагальнено в табл. 2.4.

Таблиця 2.4 Розрахунки рентабельності

Показник

Кінець 2010

Кінець 2011

Кінець 2012

Відхилення (к.2012-2010) (+/-)

Чиста процентна маржа

3,1%

2,7%

2,5%

-0,6%

Рентабельність активів

1,8%

2,1%

2,5%

0,7%

Рентабельність доходних активів

2,4%

2,6%

3%

0,6%

Рентабельність загального капіталу

18,9%

2,6%

21,7%

2,8%

Чиста процентна маржа яка мала на початку 2010 року 3,1%, а наприкінці 2012 року 2,5%, розкриває не тільки рівень доходності активів від процентної різниці, але й характеризує ефективність контролю банку за доходними активами і дешевими ресурсами. Вказана різниця є головним видом надходжень для підтримки ліквідності, платою за ризики по кредитних, інвестиційних та лізингових операціях. Вказане зниження рівня процентної маржі (рис.2.2) підвищує ризик банківських операцій і одночасно знижує ефективність управління [24].

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.4 Динаміка процентної маржі Публічного Акціонерного Товариства Комерційного Банку «Приватбанк»

Рентабельність чистого прибутку, в першу чергу доходних активів, яка характеризує рівень окупності ним, за три роки зросла з 0,4% на початок 2010 року до 3% на кінець 2012 року. Це могло статися через посилення кредитної активності [20].

Рентабельність загального капіталу характеризує діяльність банку з точки зору ефективності управління по розміщенню активів, тобто їх можливості приносити доход. Розрахунок даного коефіцієнта показав різке зростання рентабельності загального капіталу протягом трьох років. Варто звернути увагу, що випадки різкого зростання цього показника можуть свідчити про наявність операцій з високим рівнем кредитного ризику.

В цілому фінансовий стан банку можна охарактеризувати як позитивний. Аналіз оцінки фінансової стійкості показав, що капітал банку може захищати його від імовірних ризикових втрат сьогодні і в близькому майбутньому. Негативними тенденціями можна визначити лише те, що знизилася активність банку по залученню вільних коштів та захищеність власного капіталу. Показники аналізу ділової активності знаходяться в нормативних межах. Але ліквідність банку за всіма показниками, крім миттєвої ліквідності занизька. Це означає, що банк не завжди в змозі вчасно розраховуватися зі своїми обов'язками. Всі коефіцієнти рентабельності в нормі, крім чистої процентної маржі (цей показник впав протягом трьох років) [24].

2.2 Технологія проведення аналізу прибутковості банку ПАТ «ПриватБанк»

Під керуванням активами розуміють шляхи і порядок розміщення власних засобів. Стосовно комерційних банків - це розподіл на готівку, інвестиції, позички й інші активи. Очевидним рішенням проблеми розміщення коштів є “купівля” активів (надання позичок і інвестицій), що можуть принести найвищий прибуток при тому рівні ризику, на який готово піти керівництво банку.

Аналіз активів комерційного банку припускає аналіз структури його активних операцій і оцінку економічної діяльності і ризикованості окремих операцій. Аналізуючи напрямки використання засобів, порівнюють отриману інформацію з аналогічними даними інших банків, а також відзначають зміни протягом досліджуваного інтервалу часу. Кількісний аналіз на підставі даних балансу комерційного банку й аналітичного обліку є одним з основних етапів аналізу структури активів. При цьому визначають питому вагу різних статей активу балансу і їхню значимість для банку [15, c. 490].

Не зважаючи на загальні тенденції в складі і структурі активів, кожний банк повинен прагнути до створення раціональної структури активів, яка залежить насамперед від якості активів. Якість активів визначається їхньою ліквідністю, обсягом ризикових активів, питомою вагою критичних і неповноцінних активів, обсягом активів, що дають дохід.

Необхідно знати долю виданих позичок у всіх притягнутих банком засобах, щоб правильно оцінити кредитну політику комерційного банку. Одним із важливих етапів аналізу активних операцій є оцінка їхньої ризикованості. Необхідно оцінити методи керування активними операціями і з'ясувати, чи досить створено в банку резервів. Тому активи банку можна класифікувати з погляду ступеня ризику. Необхідний також і якісний аналіз кредитних вкладень комерційного банку, що припускає детальний розгляд кожного кредитного договору окремо, термінів, сум, об'єктів кредитування, можливих ризиків. Аналіз таких даних дозволяє робити висновки про якість кредитного портфеля.

Для забезпечення щоденної спроможності банку відповідати за своїми зобов'язаннями структура активів комерційного банку повинна відповідати якісним вимогам ліквідності. За цією метою всі активи банку розділяються на групи за ступенем ліквідності, залежно від терміну погашення. Активи банку поділяються на високоліквідні активи (тобто активи, що забезпечують миттєву ліквідність), ліквідні активи, активи довгострокової ліквідності [5, c. 185].

Технологія аналізу показників прибутковості включає:

розрахунок фактичного значення коефіцієнтів прибутковості на основі даних балансу та інших форм річної та квартальної звітності;

порівняльна оцінка коефіцієнтів з їх рівнем у попередні роки і квартали;

виявлення основної тенденції у динаміці коефіцієнтів (зростання або зниження);

виявлення факторів, що роблять вирішальний вплив на встановлену тенденцію в зміні коефіцієнтів;

оцінка факторів з позиції ліквідності балансу і банківських ризиків;

розробка рекомендацій з підвищення прибутковості банку або забезпечення її стабільності у новому році.

Зрахуємо коефіцієнт надійності як співвідношення власного капіталу до залучених коштів:

(2.1)

Коефіцієнт надійності вказує на рівень залежності банку від залучених коштів (мінімально допустиме значення не менше 5%).

Коефіцієнт фінансового важеля розкриває здатність банку залучати кошти на фінансовому ринку (максимально допустиме співвідношення 1:20). Розраховується як співвідношення зобов'язань банку і капіталу [16]:

(2.2)

Коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні капіталу розкриває достатність сформованого власного капіталу в активізації та покритті різних ризиків:

( 2.3)

Коефіцієнт захищеності власного капіталу показує, яку частину капіталу розміщено в нерухомість (майно). Розраховується як співвідношення капіталізованих активів і власного капіталу:

(2.4)

Коефіцієнт захищеності доходних активів сигналізує про захист доходних активів (що чутливі до зміни процентних ставок) мобільним власним капіталом [16]:

(2.5)

де НАд - недоходні активи, Ад - доходні активи, Зб - збитки.

Коефіцієнт мультиплікатора капіталу (оптимальне співвідношення 12-15 разів) характеризує ступінь покриття активів акціонерним капіталом:

(2.6)

Коефіцієнт активності залучення позикових і залучених коштів(оптимальне значення 0,7). Він показує питому вагу залучених коштів у загальних пасивах:

(2.7)

Коефіцієнт активності залучення міжбанківських кредитів показує питому вагу одержаних міжбанківських кредитів у загальних пасивах:

(2.8)

Коефіцієнт активності використання залучених коштів в доходні активи розраховується як співвідношення доходних активів і залучених коштів:

(2.9)

Коефіцієнт активності використання залучених коштів в кредитний портфель вказує на питому вагу кредитного портфелю по відношенню до залучених коштів:

(2.10)

Коефіцієнт доходних активів вказує на питому вагу доходних активів у загальних активах:

(2.11)

Коефіцієнт кредитної активності інвестицій у кредитний портфель характеризує питому вагу кредитного портфеля в загальних активах:

(2.12)

Коефіцієнт загальної інвестиційної активності в цінні папери і пайову участь вказують на питому вагу портфелю цінних паперів і паїв у загальних активах [16]:

(2.13)

Коефіцієнт інвестицій в доходних активах розраховується за формулою:

(2.14)

Коефіцієнт миттєвої ліквідності показує, яка частина зобов'язань може бути погашеною негайно та розраховується як співвідношення абсолютно ліквідних активів до поточних зобов'язань:

(2.15)

Коефіцієнт миттєвої ліквідності має складати 15-20%.

До активів миттєвої ліквідності (високоліквідних) належать: готівка і прирівняні до неї кошти, кошти на рахунках у центральному банку, державні боргові зобов'язання, кошти на коррахунках, вкладення в облігації внутрішньої валютної позики, за відрахуванням коштів, які надходять на оплату валютних акцій, і коштів, які надходять на коррахунки банку від реалізації цінних паперів. Ці кошти належать до ліквідних, оскільки підлягають у разі потреби негайному вилученню з обороту банку.

До складу ліквідних активів належать, окрім перерахованих високоліквідних активів, усі кредити, видані кредитною організацією в національній та в іноземній валютах, із терміном погашення протягом найближчих 30 днів (крім пролонгованих хоча б один раз і знову виданих кредитів на погашення раніше виданих позичок), а також інші платежі на користь кредитної організації, які підлягають перерахуванню протягом найближчих 30 днів (дебітори, а також суми переплати, які підлягають поверненню кредитній організації на звітну дату з фонду обов'язкових резервів).

До активів довгострокової ліквідності належать всі кредити, видані кредитною організацією в національній та іноземній валюті, із залишковим терміном погашення понад рік, а також 50% гарантій і поручництв, виданих банком на термін дії понад рік, кредити прострочені, за відрахуванням позичок, гарантованих урядом, під заставу цінних паперів, під заставу дорогоцінних металів.

Встановлюючи раціональну структуру активів, банк повинен виконувати вимоги до ліквідності і, отже, мати достатній розмір високоліквідних, ліквідних та довгостроково-ліквідних засобів стосовно зобов'язань, з урахуванням їхніх термінів, сум і типів, і виконувати нормативи миттєвої, поточної та довгострокової ліквідності.

Норматив миттєвої ліквідності розраховується як відношення суми високоліквідних активів банку до суми її зобов'язань по рахунках до запитання.

Генеральний коефіцієнт ліквідності характеризує здатність банку в разі неповернення виданих позик задовольнити вимоги кредиторів у гранично розумний термін:

(2.16)

Структурна ліквідність робочих активів показує, яка частина працюючих активів банку призначена для негайної виплати за поточними зобов'язаннями:

(2.17)

Чиста процентна маржа розкриває рівень доходності активів від процентної різниці:

(2.18)

Рентабельність активів показує рівень окупності чистим прибутком середньорічних активів:

(2.19)

Рентабельність доходних активів вказує на рівень окупності чистим прибутком середньорічних доходних активів в цілому:

(2.20)

Рентабельність загального капіталу вказує на рівень окупності чистим прибутком середньорічного загального капіталу:

(2.21)

Норматив поточної ліквідності являє собою відношення суми ліквідних активів кредитної організації до суми його зобов'язань по рахунках до запитання і на термін до 30 днів.

Норматив довгострокової ліквідності визначається як відношення виданих банком кредитів з терміном погашення понад рік до капіталу кредитної організації і зобов'язань понад рік.

Ці нормативи застосовуються в процесі управління активами. Але найголовніше для побудови раціональної структури активів банку - витримати співвідношення між ліквідними і сумарними активами.

Зважування активів за ступенем ризику провадиться шляхом множення залишку коштів на відповідному балансовому рахунку (рахунках) або їхньої частини на коефіцієнт ризику (у %), поділений на 100. Практично всі банківські активи піддаються певному ризику. Ступінь ризику своїх активів банк повинен визначати і підтримувати на рівні, який відповідає чинному законодавству і політиці банку щодо цього. Переважну долю в загальній сумі банківських ресурсів комерційного банку займають залучені кошти. При цьому дуже важливо, щоби їх збільшення підтримувалося підвищенням рівня власних коштів, в протилежному випадку банк може втратити платоспроможність та стати банкрутом.

Рис. 2.5 Технологія проведення аналізу прибутковості банку

Збільшення долі строкових депозитів покращує ліквідність банку і в меншому ступені сприяє підвищенню його дохідності. Підвищення долі депозитів до запитання призводить до протилежних результатів.

Загальними видами залучених коштів на Україні є депозити юридичних та фізичних осіб, а також міжбанківські кредити. Збільшення долі депозитів юридичних та фізичних осіб призводить до дешевіння ресурсної бази банку та підвищення дохідності банківських операцій. На основі аналізу структури ресурсної бази можна оцінити значимість кожного джерела залучених коштів, а також їх динаміку. Одержана інформація дозволяє зробити висновки відносно політики банку: збільшуючи об'єми своїх операцій, банк провадить агресивну політику або ж тримається політики помірного росту.

Депозити до запитання є найбільш дешевим видом ресурсів, але їх надмірна доля в загальній масі банківських ресурсів призводить до пониження ліквідності банку. Якщо брати до уваги світовий досвід, то ця доля не повинна перевищувати 30% суми всіх залучених коштів.

Якщо в складі залучених коштів мають перевагу міжбанківські кредити як один з найдорожчих видів ресурсів, тоді це призводить до залежності банку від ситуації на грошовому ринку. Тому, за нашими оцінками, доля міжбанківських кредитів в ресурсній базі банку не повинна перевищувати 20%.

Аналіз структури залучених коштів закінчується виявленням темпів збільшення їх загальної суми та окремих її складових частин. Порівняння одержаних даних з темпами збільшення залучених коштів у банків-конкурентів за той же термін часу дозволяє зробити висновок про масштаби розширення діяльності банку по залученню грошових ресурсів.

Аналіз доходів, витрат і прибутковості дає можливість вивчення результатів діяльності комерційного банку, а отже, і оцінки ефективності його як комерційного підприємства.

Метою аналізу банківської діяльності з погляду її фінансових результатів є виявлення резервів росту прибутковості банку і на цій основі формулювання рекомендацій керівництву банку по проведенню відповідної політики в області пасивних і активних операцій.

При аналізі доходів банку, на початку необхідно розрахувати загальну суму доходів банку, отриману їм за визначений період, із поділом її на види прибутків, що надійшли від проведення різних видів банківських операцій. Це дозволяє визначити пріоритетні види діяльності банку виходячи з питомої ваги визначених статей доходів у їхній загальній сумі.

Валові доходи прийнято розділяти на процентні та непроцентні. До процентних доходів банку відносяться:

відсотки отримані по позичках, виданим клієнтам (підприємствам);

відсотки отримані по споживчих позичках;

відсотки отримані по міжбанківських кредитах і депозитам;

доходи по залишках на кореспондентських рахунках;

доходи від цінних паперів (процентні).

До непроцентних доходів банку відносяться:

доходи від інвестиційної діяльності (дивіденди по цінних паперах, доходи від участі в спільній діяльності підприємств і організацій і т.д.);

доходи від валютних організацій;

доходи від отриманих комісій і штрафів;

інші доходи.

При аналізі банківських доходів визначається питома вага кожного виду доходу в їхній загальній сумі або відповідній групі доходів. Динаміка дохідних статей може дорівнюватися з попередніми періодами, у тому числі і

по кварталах. Стабільний і ритмічний приріст доходів банку свідчить про його нормальну роботу і про кваліфіковане керування активними операціями банку[5].

Після проведення аналізу структурних доходів по укрупнених статтях варто більш детально вивчити структуру прибутків, що формують укрупнену статтю, що займає невелика питома вага в загальному об'ємі доходів. При аналізі процентних прибутків банку використовуються також відносні показники, що дозволяють оцінити середній рівень прибутковості позичкових операцій у цілому і кожній групі позичок окремо. Такими показниками є:

відношення валових процентних доходів до середніх залишків по всіх позичкових рахунках;

відношення отриманих відсотків по короткострокових позичках до середніх залишків по короткострокових позичках;

відношення отриманих відсотків по довгострокових позичках до середніх залишків по довгострокових позичках;

відношення отриманих відсотків по окремих групах позичок до середніх залишків по досліджуваній групі і т.д.

Динаміка цих показників дає можливість оцінити за рахунок яких позичкових операцій виросли процентні доходи. Аналіз непроцентних доходів дозволяє визначити, на скільки ефективно банк використовує некредитні джерела одержання доходів. При цьому їх аналізують по видах операцій і в динаміці. Важливим за значенням джерелом доходів комерційного банку є доходи, отримані від операцій із цінними паперами. Розмір доходів даного виду залежить від розміру і структури портфеля інвестицій і прибутковості різних видів цінних паперів. Доходи від валютних операцій банку також у значній мірі впливають на його прибуток. Для аналізу прибутковості валютних операцій необхідно установити об'єм угод кожного виду, суму доходів і витрат по ним. Дохід банку від валютних операцій визначається як співвідношення сумарного доходу по даному виду угод за даний період до загального об'єму угод.

До інших доходів відносяться комісійні. Щоб відшкодувати витрати, пов'язані з обслуговуванням рахунків клієнтів, більшість банків стягує плату. Комісійні можуть нараховуватися у відсотках від суми кожної операції або у твердій сумі, що сплачується періодично. При аналізі доходної частини важливо виявити яку питому вагу в ній займають операційні доходи. Їхня частка повинна прагнути до 100%, темп приросту бути рівномірним. При зменшенні приросту цих доходів загальне збільшення останніх може бути забезпечене за рахунок інших видів доходів банку.

Аналіз витрат здійснюється по тієї ж схемі, що й аналіз його доходів. Валові витрати можна розділити на процентні та непроцентні.

Процентні витрати включають:

відсотки сплачені по депозитах підприємств;

відсотки сплачені по депозитах населення;

відсотки сплачені по міжбанківських кредитах і депозитам;

відсотки сплачені по залишках на розрахункових рахунках клієнтів.

Непроцентні витрати включають:

комісійні (по послугах і кореспондентським відношенням);

витрати по операціях із цінними паперами;

витрати по операціях на валютному ринку;

заробітна плата й інші витрати (нарахування на фонд оплати праці, премії і т.д.);

інші операційні й адміністративні витрати (оренда й утримання помешкань, різні податки, витрати на рекламу, охорону і т.д.)

Витрати банку на утримання і експлуатацію будинків і устаткування, оплату персоналу і соціальні посібники носять відносно постійний характер. Їхня питома вага в загальній сумі витрат банків, як правило, дуже значна. Зріст операційних витрат не тільки відбиває несприятливий стан кон'єктури ринку, на якому банки залучають ресурси, але і може свідчити про погіршення керування активно-пасивними операціями.

У ході виконання аналізу витрат банку необхідно не тільки проаналізувати в динаміці абсолютні і відносні розміри витрат ( у цілому і по групах витрат), але і виділити основні причини, що вплинули на їхній рівень із тим, щоб прийняти необхідні управлінські рішення, які б дозволили знизити витрати банку, що, у свою чергу, буде сприяти поліпшенню структури ресурсної бази, тобто збільшенню частки розрахункових рахунків і інших депозитних рахунків клієнтів і скороченню частки дорогих депозитних інструментів (наприклад, міжбанківських кредитів), і оптимальному скороченню непроцентних витрат.

Одним із підходів до оцінки рівня прибутковості банка є виявлення сформованої тенденції зростання прибутку банку. Така форма аналізу прибутку можлива на основі даних за декілька років. Негативний висновок про прибутковість банку може бути зроблений, якщо позитивні тенденції зростання прибутку пов'язані в основному з прибутками від операцій на ринку цінних паперів, із непередбаченими прибутками, а також із відстрочками по сплаті податків.

Таким чином, при аналізі прибутковості діяльності банку в цілому можуть бути використані показники (коефіцієнти) прибутковості (рентабельності), які застосовуються в практиці роботи банків.

Отже, узагальнення результатів проведеного аналізу дозволяє визначити фактори, які впливають на діяльність банку, і підготувати рекомендації по прийманню управлінських рішень, спрямованих на її поліпшення.

2.3 Аналіз прибутковості результатів діяльності ПАТ «ПриватБанк»

Кількість коефіцієнтів, що можуть бути використані при аналізі фінансового стану, обмежена лише кількістю рахунків балансового звіту та звіту про фінансові результати.

Найважливiшими показниками прибутковостi банку, якi рекомендуються розраховувати, є:

дохід на активи;

дохід на капітал.

Дані показники розраховуються таким чином (рис. 2.6)

Рис. 2.6 Найважливіші показники прибутковості

Показник доходу на активи характеризує ефективнiсть використання всiх ресурсів, які банк отримав у своє розпорядження, а показник доходу на на капітал - дохідність капiталу учасників. При цьому узагальнюючим показником банкiвської дiяльностi слiд вважати дохід на капітал, а показник доходу на активи пропонується вважати частковим показником, який вiдображає внутрiшню полiтику банку, професiоналiзм його апарату, який пiдтримує оптимальну структуру активiв та пасивiв з точки зору доходiв та витрат.

Для пiдвищення доходу на капітал банку, необхiдно збiльшувати прибутковiсть його активiв i зменшувати частку статутного фонду в загальнiй сумi коштiв банку.

Для збiльшення доходу на активи застосовуються такi заходи:

збiльшується ставка вiдсоткiв за активними операцiями та зменшується ставка вiдсоткiв за залученими коштами;

збiльшується частка власних коштiв банку в загальнiй сумi його коштiв (показник платоспроможностi);

зменшується спiввiдношення власних та залучених коштiв.

Одним із основних завдань для банків України є забезпечення фінансової стійкості та якісного розвитку за рахунок підвищення рентабельності діяльності.

Проведемо аналіз фінансових результатів ПАТ КБ „ПриватБанк” за даними звітності 2010-2012 років. Для цього побудуємо таблицю і розрахуємо темп росту , враховуючи, що базисний рік це 2010 р., звітний - це 2012 р.

Аналізуючи данні приведеної таблиці можна зробити висновок, що протягом двох років активи банку збільшилися на 148 140 348 362.80 грн. (відповідно 162,3%).

Таблиця 2.5 Аналіз складу активу балансу банку ПАТ «ПриватБанк»

Показники

2010 р.

2011 р.

2012 р.

Темп росту

грн.

грн.

грн.

%

Готівкові кошти в касі

5047128643.85

3386603071.24

5596134934.37

204,2

Кошти НБУ

2297893029.46

2479812958.87

3012892280.45

104,5

Кошти на коррахунках «Ностро»

5149135349.45

14153338033.03

18271204677.97

50,6

Міжбанківські кредити

10203888198.42

3965357167.70

3174773850.42

376,4

Кредити юридичним особам

65654035349.89

84563956419.40

107854020615.18

166,8

Кредити фізичним особам

19046008614.36

7359376895.96

5486839247.19

335,5

Нараховані доходи

2937002710.89

3818403612.90

5226794191.88

85,7

Цінні папери

1501634591.64

1251023949.45

1704917262.66

71,8

Основні кошти банку

1800667971.67

2018571494.96

2489535405.94

242,2

Дебіторська заборгованість

291290855.65

225405955.67

183296259.74

756,6

Резерви під кредити

-16600165404.39

-21909599105.28

-25277683453.30

222,5

Для наочності за даними таблиці 2.5. побудуємо графік з декількох показників (рис. 2.7).

Рис. 2.7 Аналіз складу активу балансу ПАТ «ПриватБанк»

Наступною дією, аналогічно проаналізуємо склад пасиву балансу банку ПАТ «ПриватБанк».

Таблиця 2.6 Аналіз складу пасиву балансу банку ПАТ «ПриватБанк»

Показники

2010 р.

2011 р.

2012 р.

Темп росту

грн.

грн.

Грн.

%

Кошти на коррахунках «Лоро»

997347645.53

261862039.47

1498494096.84

289,3

Міжбанківські депозити

1901046246.09

1159011813.97

5067408586.34

581,9

Кредити міжнародних фінансових організацій

6369360000.00

6441840000.00

1598600000.00

87,4

Поточні рахунки юридичних осіб

8064329502.59

12095278988.58

10577655596.13

150,5

Бюджетні кошти

17837407.48

21465147.81

25945621.81

348,2

Депозити юридичних осіб

3862605402.04

4372472754.83

10914941552.20

303,0

Поточні рахунки фізичних осіб

9033859362.75

11879338149.58

14595744568.84

210,4

Депозити фізичних осіб

44631771548.45

57099694748.47

70229153770.03

229,2

Розрахунки з цінних паперів

743645012.53

558076489.56

6336384227.28

11,7

Нараховані витрати

1115404333.02

1029704609.63

1301475049.79

360,2

Кредиторська заборгованість

1572473250.78

962198242.79

3064133994.32

502,7

Статутний капітал банку

8860202432.00

13545171615.00

14897555475.00

161,4

Аналізуючи данні приведеної таблиці можна зробити висновок, що протягом двох років пасиви банку збільшилися на 129 839 547 063.58 грн. (відповідно 167,9%), а капітал протягом двох років збільшився на 18 300 801 299.22 грн. (відповідно на 134,6).

Наступним кроком розрахуємо фінансовий результат банку.

Таблиця 2.7 Фінансовий результат ПриватБанку за 2010-2012 рр. (млн. грн.)

Дата

Фінансовий результат

Питома вага (%)

Прибутковість статутного капіталу (%)

Прибутковість активів (%)

На 01.01.2010

28,955

7,179

7,30

0,35

На 01.01.2011

206,535

24,51

29,45

1,43

На 01.01.2012

223,543

19,65

16,60

1,15

Отже фінансове становище банку є стабільним. Поступово збільшується його надійність та фінансова стійкість. До речі, не може не втішати і той факт, що останнім часом до банку проявляють значний інтерес потенційні інвестори, зокрема міцні західні банківські структури. Такий інтерес є яскравим доказом стабільного фінансового стану банку. Адже, жодному інвестору навіть на думку не спаде вкладати кошти у структуру або бізнес, які мають проблеми та недостатній рівень надійності.

Для наочності вище сказаного приведемо графіки на яких відображена динаміка збільшення фінансового результату ПриватБанку за останні три роки.

Рис. 2.8 Фінансовий результат ПриватБанку

Також побудуємо графік прибутковості статутного капіталу і активів банку.

Рис. 2.9 Прибутковість статутного капіталу і активів банку (%)

Тепер ми розглянемо загальні показники оцінки прибутковості банку ПАТ КБ «ПриватБанк». Всі коефіцієнти оцінки прибутковості банку розгляне ні у таблиці 2.8.

Таблиця 2.8 Загальні показники оцінки прибутковості банку

Коефіцієнт

Станом на 31 грудня

2010 р.

2011 р.

2012 р.

ROA (Прибуток / Активи)

3,77%

1,56%

0,28%

Прибуток / Продуктивні активи (ПА)

5,61%

2,43%

0,47%

ROE (Прибуток / Капітал) = ROA*EM = PM*AU*EM

12,46%

5,87%

1,45%

Доходи / Капітал

143%

137%

135%

Прибуток / Зобов'язання

5,40%

2,12%

0,35%

PM (Прибуток / Доходи)

9%

4%

1%

ЧПД / Доходи

21%

22%

28%

Чистий непроцентний дохід ("Тягар") / Доходи

-13%

-18%

-27%

AU (Доходи / Активи)

43%

36%

26%

Процентні доходи / Активи

21%

17%

14%

Непроцентні доходи / Активи

22%

19%

13%

EM (Мультиплікатор капіталу = Активи / Капітал)

3,30

3,77

5,11

Отже, після розрахування коефіцієнтів оцінки прибутковості, ми можемо зробити висновок, що комерційний банк «ПриватБанк» знаходиться у стабільному положенні. З року в рік збільшується його стабільність та фінансова стійкість, а також банку притаманна позитивна динаміка збільшення фінансового результату та прибутку банку.

Розглянемо показники рентабельності капіталу і активів, які характеризують динаміку основних показників ефективності фінансової діяльності Публічного Акціонерного Товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» за 2010-2012 роки.

Таблиця 2.9 Динаміка основних показників ефективності фінансової діяльності ПриватБанку протягом 2010-2012 років

Показник

Реком. значення

2010 рік

2011 рік

2012 рік

Рентабельність капіталу

0,75-1,5

0,73%

1,29%

1,4%

Рентабельність активів

0,25%

0,30%

0,47%

Проаналізувавши дані таблиці 2.8 слід зазначити, що спостерігається позитивна тенденція до підвищення показників ефективності діяльності банку. Так, рентабельність активів поступово зростає, проте, показник ще не досягає рекомендованого значення (0,75%-1,5%). Рентабельність капіталу підвищилась з позначки 0,73% у 2010 році до рівня 1,40% у 2012 році. Така тенденція свідчить про зростання платоспроможності банківської установи.

Протягом 2010-2012 років доходи банку збільшилися на 3 125 437 тис. грн. В основному, такі зміни відбулися за рахунок збільшення процентних доходів на 2 237 883 тис.грн., комісійних доходів - на 343 458 тис. грн. та торговельних доходів - на 407 578 тис. грн. Найбільшими темпами зростали торговельні доходи - 310,80% та інші банківські операційні доходи- 310,80%.

Структуру доходів банку на звітну дату зображено на рисунку 2.8.

Основна частина доходів банку припадає на процентні доходи - 65%, менша частина належить комісійним доходам - 30%. Інші статті доходів займають незначну частину.

Рис. 2.8 Структура доходів ПриватБанку станом на 01.01.2012 рік

Зважаючи на те, що прибуткова діяльність є необхідною умовою фінансової надійності, основними напрямами забезпечення стабільної прибуткової діяльності банку у подальшому повинні бути зростання та поліпшення якості й структури активів за рахунок збільшення частки саме дохідних активів, що сприятиме збільшенню доходів, та зниження рівня банківських витрат, насамперед за рахунок загальних адміністративних витрат, зокрема - на утримання персоналу. Банкам необхідно диверсифікувати дохідні джерела, вживати заходів щодо зменшення ризиків, збільшення обсягу власного капіталу.

3. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ТА ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ АНАЛІЗУ ПРИБУТКОВОСТІ БАНКУ ТА ЙОГО ОПТИМІЗАЦІЯ

прибутковість банк фінансовий

3.1 Використання таксономічного показника для оцінки прибутковості діяльності банку

Головною метою використання методу таксономії є інформація про наявність або відсутність однорідності в досліджуваній сукупності об'єктів. Таксономічні методи використані для аналізу внутрішніх ресурсів банку. Таким чином, таксономія - це наука про правила впорядкування й класифікації.

Інформацію про властивості розподілу багатомірної випадкової величини, яка відноситься до поняття спектра розподілу, можна одержати за допомогою таксономічних методів. Ці методи дозволяють розбити сукупність даних, представлених виразом, який і є об'єктом таксономічних досліджень. Таким чином, буде отримана інформація, близька до тієї, яку дає дослідження спектра розподілу.

При розрахунках таксономічного показника запропоновано алгоритм використання таксономічного аналізу (рис. 3.1).

Рис. 3.1 Алгоритм використання таксономічного аналізу

При побудові таксономічного показника застосовується матриця даних або складена зі стандартизованих реалізації ознак. Стандартизація дозволяє позбутися одиниці виміру, як вартісної, так і натуральної.

Одночасно відбувається вирівнювання дисперсії (кожна дисперсія стає рівною одиниці), а також значень ознак (усі середні арифметичні рівняються нулю), що небажано, тому що через це кожна ознака однаковою мірою впливає на результати аналізу. Тому в деяких випадках встановлюють ієрархію ознак, використовуючи відповідні коефіцієнти ієрархії, що диференціюють ознаки за їх важливістю для дослідження, що проводиться. Коефіцієнти визначаються на основі якісного аналізу або за допомогою відповідних методів [45].

Вхідні дані для таксономічного аналізу наведені в таблиці 3.1.

Побудова показника прибутковості полягає у визначенні елементів матриці спостережень та їх стандартизації, після чого проводиться диференціація ознак. При цьому всі змінні необхідно поділити на стимулятори та дестимулятори. Підставою для такого поділу є характерний вплив кожного з показників на рівень розвитку досліджуваного об'єкта. Ознаки, які чинять позитивний (стимулювання) вплив на загальний рівень розвитку об'єкта, називаються стимуляторами, протилежні- дестимуляторами. Поділ ознаки на стимулятори й дестимулятори - основа для побудови вектора-еталона. Елементи цього вектора мають координати та формуються за рахунок значень показників.

Таблиця 3.1 Вхідні дані для аналізу прибутковості банку

Показники Роки

Коефіцієнт зносу основних засобів

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

Строк погашення дебіторської заборгов. (в днях)

Чистий прибуток (тис. грн.)

Частка позикових коштів (%)

Рентабельність капіталу (%)

Рентабельність активів (%)

Прибуток після оподаткування (тис. грн.)

Статутний капітал (тис. грн.)

Резерви банку (тис. грн.)

2010 р.

0,35

0,07

26

58655

25

0,73

0,25

25098

8860 202

1352918

2011р.

0,45

0,05

26

74507

41

1,29

0,30

34986

13 545 171

1508909

2012р.

0,57

0,04

31

90758

14

1,4

0,47

43087

14897 555

1831782

Оскільки матриця спостережень містить показники з різними одиницями виміру, виникає необхідність зведення всіх одиниць виміру до безрозмірної величини, тобто стандартизувати показники (табл. 3.1). Для стандартизації значень елементів матриці спостережень необхідно визначити середнє значення за кожним показником:

J (Коефіцієнт зносу основних засобів) = (0,35+0,45+0,57)/3 = 0,46

J (Коефіцієнт абсолютної ліквідності) = (0,07+0,05+0,04)/3 = 0,05

J (Строк погашення дебіторської заборгованості (в днях)) = (26+26+31)/3 = 27,6

J (Чистий прибуток (тис. грн.)) = (58655+74507+90758)/3 = 74640

J (Частка позикових коштів (%)) = (25+41+14)/3 = 26,6

J (Рентабельність капіталу (%)) = (0,73+1,29+1,4)/3 = 1,14

J (Рентабельність активів (%)) = (0,25+0,30+0,47)/3 = 0,34

J (Прибуток після оподаткування (тис.грн.)) = (25098+34986+43087)/3 = 34390,3

J (Статутний капітал (тис.грн.)) = (8860202+13545171+14897555)/3 = 124343309

J (Резерви банку (тис.грн.))= (1352918+1508909+1831782)/3 = 1564536,3

Визначивши середнє значення за кожним показником формуємо стандартизовану матрицю (z):

Сформувавши стандартизовану матрицю (z) будуємо вектор - еталон (Р0). Для цього необхідно розподілити всі показника на стимулятори та де стимулятори ( табл. 3.2).

Таблиця 3.2 Розподіл ознак ПриватБанку на стимулятори та де стимулятори

Ознака

Стимулятор/Дестимулятор

...

Подобные документы

  • Поняття та сутність доходів, витрат і прибутку комерційного банку. Існуючі методики аналізу основних показників аналізу прибутковості комерційного банку. Оцінка ефективності діяльності Приватбанку і прогнозування його прибутку в найближчому майбутньому.

    дипломная работа [304,6 K], добавлен 09.10.2010

  • Історія розвитку установи комерційного банку "ПриватБанк". Принципи роботи банку. Спеціалізація діяльності та стратегії розвитку установи, аналіз її фінансового стану. Виробнича робота по відділах. Організаційна структура відділу, послуги, які він надає.

    отчет по практике [81,5 K], добавлен 18.12.2012

  • Види та значення прибутку комерційного банку. Оцінка показників ефективності та прибутковості КБ. Шляхи підвищення прибутковості банку. Вплив НБУ на прибутковість комерційного банку. Можливості використання зарубіжного досвіду у формуванні прибутку банку.

    дипломная работа [1,8 M], добавлен 03.07.2011

  • Характеристика установи комерційного банку ЗАТ КБ "ПриватБанк". Організація управління діяльністю в Сумський філії Приватбанку. Аналіз фінансового стану та динаміка основних показників банку. Структура доходів ПриватБанку станом на січень 2006 року.

    курсовая работа [169,0 K], добавлен 11.10.2010

  • Рейтингова оцінка банківської установи ПАТ КБ "ПриватБанк" (за активами, капіталом, прибутком, кредитуванням фізичних та юридичних осіб). Аналіз джерел формування та напрямів використання фінансових ресурсів банку. Комплексна оцінка фінансової діяльності.

    отчет по практике [2,5 M], добавлен 20.01.2016

  • Дві основні функції прибутку, як економічної категорії: стимулююча та міра ефективності суспільного виробництва. Етапи аналізу показників прибутковості капіталу банку. Аналіз прибутку банку ПАТ "Укрсоцбанк" та джерел його формування й використання.

    курсовая работа [2,6 M], добавлен 20.10.2014

  • Поняття і аналіз банківської діяльності, оцінка його ролі та значення в процесі управління даною фінансовою установою. Загальна характеристика ПАТ КБ "ПриватБанк", визначення його рейтингового місця у банківській системі України та оцінка діяльності.

    курсовая работа [604,2 K], добавлен 17.11.2013

  • Структура та організація діяльності, предмет, мета і завдання, організаційна структура, розрахунково-організаційні показники економічної діяльності банку. Аналіз та оцінка планово-економічної, маркетингової, комерційної та управлінської діяльності банку.

    отчет по практике [91,4 K], добавлен 19.04.2010

  • Фінансовий потік ресурсних операцій комерційного банку як платне пасивне кредитування банку. Фінансові потоки доходів, витрат та прибутку комерційного банку. Загальна характеристика ВАТ КБ "Надра", шляхи підвищення його прибутковості, рентабельності.

    курсовая работа [903,6 K], добавлен 11.07.2010

  • Діяльність банків та класифікація їх операцій в ринкових умовах. Оцінка фінансового стану та показників діяльності КБ "Приватбанк". Аналіз структури і перспективи розвитку внесків і депозитів. Заходи для поліпшення прибутковості банківських операцій.

    курсовая работа [223,8 K], добавлен 20.02.2011

  • Місце Приватбанку на ринку фінансових послуг та в банківській системі України. Інформаційне забезпечення фінансового аналізу. Зміст системи комплексного аналізу банківської діяльності комерційного банку. Аналіз активу, пасиву та платоспроможності банку.

    дипломная работа [648,2 K], добавлен 20.06.2012

  • Зміст і предмет аналізу банківської діяльності. Основні принципи, критерії та види аналізу банківського балансу. Організація аналітичної роботи в банку. Методи, прийоми, етапи та інформаційне забезпечення проведення аналізу банківської діяльності.

    презентация [85,6 K], добавлен 21.03.2014

  • Завдання аналізу та чинники формування доходів, витрат і прибутку банку. Фінансово-економічна характеристика АКІБ "УкрСиббанк". Розрахунок коефіцієнтів доходності, рентабельності та витратності діяльності банку. Аналіз достатності капіталу (ліквідності).

    курсовая работа [292,0 K], добавлен 09.10.2010

  • Активи і пасиви комерційного банку, їх характеристика. Оцінка розміру та структури капіталу і зобов’язань банку "ПриватБанк". Розрахунок процентних ставок при проведенні депозитних операцій. Управління процентними операціями на міжбанківському ринку.

    дипломная работа [261,3 K], добавлен 16.10.2011

  • Теоретичні основи, шляхи розвитку нових технологій і процедур оцінки фінансового стану позичальників-юридичних осіб в комерційному банку. Аналіз кредитного портфелю, управління кредитним ризиком та процесів кредитування юридичних осіб в АКБ "Приватбанк".

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 11.07.2010

  • Теоретичні аспекти аналізу рентабельності банку. Методичні підходи до аналізу рентабельності банку. Напрямки та показники аналізу. Аналіз рентабельності АКБ "Приватбанк". Шляхи покращення рентабельності комерційного банк.

    курсовая работа [54,7 K], добавлен 21.03.2007

  • Економічні основи банківської діяльності, організація економічного аналізу діяльності. Місце і роль банку в системі ринкової інфраструктури, інформаційна база аналізу його діяльності. Управління ресурсами банку, кредитним та інвестиційним портфелями.

    курсовая работа [1,3 M], добавлен 09.10.2010

  • Аналіз основних методів оцінки фінансового стану та кредитоспроможності позичальника - юридичної особи в комерційному банку ЗАТ "Приватбанк". Заходи по зменшенню рівня кредитного ризику за рахунок удосконалення кредитних процедур роботи з позичальником.

    дипломная работа [5,3 M], добавлен 07.07.2010

  • Аналіз структури активів і пасивів банку, рівня його прибутковості, капіталу за допомогою економічних нормативів, показників фінансової стійкості та ефективності діяльності, кредитного портфелю, валютного ризику. Стратегічні напрями розвитку закладу.

    реферат [191,1 K], добавлен 31.03.2015

  • Роль і місце фінансового аналізу в діяльності комерційного банку. Методика аналізу фінансового стану банку. Особливості організації аналітичної роботи в банках України. Дослідження фінансового стану комерційного банку ВАТ "Райффайзен Банк Аваль".

    курсовая работа [526,9 K], добавлен 12.04.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.