Аналіз та оцінка прибутковості діяльності банку "Приватбанк"

Результати інтегрального оцінювання визначають фінансовий стан комерційних банків, їхнє впорядкування за зростанням/спаданням дає змогу зробити обґрунтований висновок щодо рівня фінансової стійкості комерційних банків.

Отже, оцінювання фінансової стійкості банків за інтегральним методом здійснюється шляхом зважування базових фінансових коефіцієнтів на відповідні вагові коефіцієнти, які характеризують значущість кожного базового коефіцієнта, та наступного визначення узагальнюючої оцінки додаванням чи множенням отриманих компонент. Позитивними рисами методу є незначна складність обчислень й отримання однієї кількісної характеристики фінансової стійкості банків. Це відкриває широкі можливості для оцінювання всієї банківської системи, проведення зіставлень і порівнянь банків. Інтегральний метод базується на обрахуванні обмеженої кількості фінансових коефіцієнтів, що не створює проблеми із застосуванням інформації конфіденційного характеру. Він найбільш прийнятний при проведенні дистанційного аналізу, який не передбачає високого рівня деталізації.

Бально-рейтинговий аналіз дає змогу банкам здійснити порівняльну оцінку своєї діяльності, вирішити питання доцільності кредитування банків-партнерів на основі отримання об'єктивної інформації про результати їхньої діяльності. Рейтинг банків комплексно характеризує їхню діяльність і означає встановлення узагальнюючої оцінки їхнього фінансового стану за стандартизованим набором показників, що дає змогу розглядати їх під єдиним кутом зору. Рейтингова оцінка передбачає визначення належності банку до класу, розряду, категорії. Кінцевим результатом рейтингування банків є список, в якому банки класифіковані за певними ознаками. Такий список не може однозначно слугувати мірилом фінансової стійкості банків і формалізує лише розподіл їх за вибраними критеріями. Основною метою банківських рейтингів є визначення позиції кожного банку в загальній сукупності банків.

Бальні методики дають змогу отримати інтегральну оцінку фінансового стану банків у балах, що присвоюються їм за кожним оцінним показником. Під час використання бальної методики кожному показнику присвоюється певний бал у шкалі, визначеній експертами. Бально- рейтинговий метод передбачає аналіз окремих напрямків роботи банків, зокрема капіталу, якості активів, ліквідності, доходності, менеджменту та чутливості до ринкового ризику (як за відомою у банківській діяльності рейтинговою системою САМЕL). За кожною з перерахованих характеристик визначаються бали, що відповідають рівню діяльності установи і формують сукупну бальну оцінку:

рейтинг 1 - фінансове становище банку відмінне, стійке щодо зовнішніх фінансових та економічних потрясінь, немає потреби втручатися у фінансову діяльність банку органам банківського нагляду;

рейтинг 2 - фінансове становище банку добре, стабільне і дає йому змогу без труднощів долати економічні коливання; втручання органів банківського нагляду є обмеженим і здійснюється лише у обсягу, що необхідний для виправлення виявлених у процесі банківського нагляду недоліків;

рейтинг 3 - банк має фінансові, операційні чи технічні проблеми, що призводять до неспроможності долати труднощі при несприятливих змінах економічної ситуації; органи банківського нагляду здійснюють втручання у діяльність банку з метою усунення недоліків, оскільки банк може збанкрутувати, якщо такі заходи виявляться неефективними;

рейтинг 4 - банк має серйозні фінансові проблеми, існує велика ймовірність його банкрутства; це вимагає детального нагляду та контролю, а також чіткого плану усунення виявлених недоліків у діяльності банку;

рейтинг 5 - імовірність банкрутства банку в найближчий період часу є значною, виявлені недоліки у його діяльності є настільки значними та небезпечними, що необхідна термінова підтримка фінансового стану банку зі сторони акціонерів чи інших джерел, необхідні серйозні коригуючі заходи (ліквідація банку, об'єднання, продаж).

Таблиця 3.3 Критерії абсолютної величини, оцінка абсолютної величини та оцінки змінності абсолютної величини показників фінансового стану банку

Детальний показник	Критерій абсолютної Величини	Оцінка абсолютної величини, бали	Оцінки змінності абсол. величини, бали
ROA	0 %	0-4	0-2
ROS	0 %	0-2	0-2
MPS	Відсутній унаслідок способу розрахунку показника	0-4	0-2
R	8 %	0-2	0-2
L	100%	0-4	0-2
ZK	0 %	0-4	0-2
AQ	Середня величина	0-4	0-2
WCR	Середня величина	0-4	0-2
D1	Середня величина	0-4	0-2
D2	0 % - як відсутність погіршення якості кредитного портфеля	0-4	0-2
S	Середня величина	0-2	0-2

Розшифровка показників:

1) показник прибутковості активів (ROА);

2) показник рентабельності обороту (ROS);

3) показник можливості покриття витрат (MPS);

4) показник платоспроможності (R);

5) показник ліквідності (L);

6) показник забезпечення капіталу (ZK);

7) показник якості кредитного портфеля незважений (АQ);

8) показник якості кредитного портфеля зважений (WCR);

9) показник динаміки депозитів (DІ);

10) показник динаміки нерегулярних кредитних заборгованостей (D2);

11) участь інших пунктів у активах (S).

Побудова інтегрального показника здійснюється поетапно.

На першому етапі визначаються основні сторони прибутковості банківської установи, які слід оцінити. Виходячи з результатів дослідження методик та підходів до оцінки фінансового стану, проведеного аналізу об'єкта дослідження, оцінка фінансового стану банку буде здійснюватись також за чотирма напрямками:

достатність капіталу;

ділова активність;

ліквідність;

прибутковість.

Таким чином, наступною дією будемо присвоювати бальні оцінки кожному показнику.

Бальна оцінка груп часткових показників представлена в табл. 3.



Таблиця 3.4 Бальна оцінка груп часткових показників

Умовне позначення показника	На 31.12.2010	На 31.12.2011	На 31.12.2012
1	2	3	4
Бальна оцінка часткових показників достатності капіталу
Н1	4	5	5
Н2	5	4	5
H3	4	5	5
KH	5	5	4
КУ	5	5	5
КЗВ	3	2	1
Всього	26	26	25
Бальна оцінка показників ліквідності
H4	5	5	5
Н5	4	5	5
Н6	5	5	4
КРЛЗ	5	5	5
КГЛЗ	5	4	3
КЗЛЗ	5	5	5
Всього	29	29	27
Бальна оцінка часткових показників ділової активності
КДА1	4	4	2
1	3	4	4
КДА2	5	5	5
AQ	5	5	5
DI	0	0	0
D2	5	2	3
S	5	5	5
Всього	27	25	24
Бальна оцінка часткових показників ефективності діяльності банку
ROE	5	5	5
ROA	5	5	5
ROS	4	5	5
РДБ	5	4	5
РДД	5	4	5
ЧПМ	5	5	5
Всього	29	28	30



Отже, після того як ми проаранжували бальні оцінки в кожній з груп показників, наступною дією додамо оцінки першої групи до наступної групи.

Результати розрахунку загальної інтегрально-бальної оцінки фінансового стану та прибутковості на прикладі ПАТ"ПриватБанк" наведені в табл. 3.

Таблиця 3.5 Інтегральна оцінка фінансового стану ПАТ «ПриватБанк»

Показник	На 31.12.2010	На 31.12.2011	На 31.12.2012
Сумарна бальна оцінка часткових показників (балів)	111	108	106
Сумарна бальна оцінка темпів приросту часткових показників (балів)	21	23	24
Загальна інтегральна оцінка (балів)	132	131	130

Таким чином, проаналізувавши часткові показники за три роки можна зробити висновок, що на протязі 2010, 2011 та 2012 років загальна інтегрально-бальна оцінка знаходилася на одному рівні.

Варто відмітити, що за наведеною методою максимальна інтегральна оцінка фінансового стану банку становить 168 балів. Виходячи з поділу інтегральної оцінки на п'ять інтервалів, подібно до методики НБУ можна виділити п'ять класів фінансового стану: кризовий, проблемний, задовільний (з деякими ознаками проблемності), добрий та відмінний.

Інтегральний показник може мати область значень в інтервалі від 0 до 50, і чим більша його величина, тим кращий фінансовий стан банку.

Характеристика кожного класу наведена в таблиці 3.



Таблиця 3.6 Характеристики класів фінансового стану ПАТ «ПриватБанк»

Назва класу фінансового стану	Інтервал оцінки (бали)	Характеристика фінансового стану
Кризовий	0-33,6	- Більш ніж 80 % часткових показників фінансового стану не відповідають нормативним значенням; - незадовільна структура активів та пасивів; - відсутність прибутку (наявність збитків); - низька ділова активність або згортання діяльності;
Проблемний	33,6-67,2	- від 60 до 80 % часткових показників фінансового стану не відповідають нормативним значенням; - проблемна структура активів та пасивів; - прибуток близький до нуля або відсутній; - низька ділова активність;
3 деякими ознаками проблемності	67,2- 100,8	- від 40 до 60 % часткових показників фінансового стану не відповідають нормативним значенням; - задовільна структура активів та пасивів; наявність нормального прибутку; - середня ділова активність; - достатня капіталізація;
Добрий	100,8- 134,4	- від 20 до 40 % часткових показників фінансового стану не відповідають нормативним значенням; - ліквідний баланс, тобто близька до оптимальної структура активів та пасивів; - наявність нормального або високого прибутку; - висока активність; - остатня капіталізація; - більшість темпів приросту часткових показників свідчать про позитивні зміни фінансового стану;
Відмінний	134,4-168	- від 0 до 20 % часткових показників фінансового стану не відповідають нормативним значенням; - оптимальна структура активів та пасиві; - наявність нормального або високого прибутку; - висока ділова активність; - відмінна капіталізація; - темпи приросту часткових показників свідчать про позитивні зміни фінансового стану.



Отже, ПАТ «ПриватБанк» за останні три роки знаходиться на рівні 132, 131 та 130 балів. Такі бали свідчать про те, що банківська установа належить до класу фінансового стану «добрий».

Клас фінансового стану «добрий» має нормативне значення від 100,8 до 134,4 балів. Таким чином ПАТ «ПриватБанк» володіє ліквідним балансом, тобто близька до оптимальної структура активів та пасивів, також наявність нормального або високого прибутку.

Важливо зауважити наступні переваги даної системи своєчасного застереження проблем фінансового стану банків: детальні показники фінансового стану є інформативно змістовними і не дублюють діючі нормативи НБУ; структура показників охоплює вичерпність опису фінансового стану банку: показники рентабельності, ліквідності, ділової активності в частині кредитування та залучення коштів, показники динаміки та структури активів і пасивів банку; розрахунок інтегрального показника враховує динамічну складову фінансового стану банку; методика дає змогу як скласти рейтинг банків за фінансовим станом, так і встановити тип фінансового стану конкретного банку.

Підсумовуючи вищенаведене, можна зробити висновок про те, що вище наведена система є першою системою, яка включає методику, що комплексно, а не покомпонентно, розглядає фінансовий стан банку.

3.3 Пропозиції щодо вдосконалення механізму оптимізації прибутковості банку ПАТ «ПриватБанк»

Хотілося б виділити наступні основні напрямки підвищення прибутковості банків на прикладі ПАТ «ПриватБанк».

Загальне зростання групи активів, що приносять процентний дохід та зростання власного капіталу, насамперед правильне проведення зваженої маркетингової і процентної політики, наслідком цього стане підвищення числа банківських вкладників. Цією групою активів є кредитні операції банку. Для їх проведення банку необхідні, по-перше, залучення клієнтів, які бажають отримати кредит. У теперішній час для банків України це є проблемою, так як у світі спостерігається нестабільна фінансова ситуація. Напевно недоцільно буде перераховувати заходи щодо залучення нових клієнтів, адже в Україні крім безробіття і неможливості виплачувати кредити також спостерігається величезний підрив довіри населення до банківських установ.

Збільшення питомої ваги доходних активів в сукупних активах. Іншими словами банк повинен нарощувати так звані «працюючі» активи, які приносять найбільші доходи банку і скорочувати до можливого мінімуму «непрацюючі». До доходних активів відносять кредитний та інвестиційний портфель банку, депозити та кредити в інших банках. Всі інші активи є недоходними. Вкладення коштів у недоходні активи погіршує структуру активів та їх дохідність. Однак, саме «непрацюючі» активи забезпечують ліквідність банку. Таким чином, банківська ліквідність досягається при максимізації залишків в касах та на кореспондентських рахунках по відношенню до інших активів. Але саме в цьому випадку прибуток банку буде мінімальний. Максимізація прибутку вимагає не збереження коштів, а їх використання для видачі позик і здійснення інвестицій (з урахуванням резервів). Оскільки для цього треба звести касову готівку і залишки на кореспондентських рахунках до мінімуму, то максимізація прибутку ставить під загрозу безперервність виконання банком своїх зобов'язань перед клієнтами. Таким чином, занадто висока (понаднормативна) ліквідність негативно впливає на дохідність банку, а занадто низька - свідчить про погіршення надійності банку.

Отже, сутність банківського управління полягає в гнучкому співвідношенні протилежних вимог ліквідності і прибутковості. Загалом фахівці вважають, що частка доходних активів у загальних активах банку повинна бути на рівні 0,75-0,85. Зменшення частки доходних активів нижче 0,7 свідчить про можливі проблеми в діяльності банку.

Зміна загального рівня процентної ставки по активних операціях банку. Потрібне дослідження та врахування крім специфічних факторів, що визначають розмір процента по активних операціях, також попит на кредитному ринку і ставки конкуруючих банків та інших фінансово-кредитних установ.

Працюючи в цьому напрямку банки намагаються збільшити рівень процентної ставки по активних операціях, тобто тут спрацьовує принцип будь-якого комерційного підприємства: «дешевше купити, дорожче продати». З іншого боку, в умовах жорсткої конкуренції між кредитними установами та боротьби за розширення обслуговування ринків банкам дуже важко це робити. Таким чином, щоб отримати більший доход, банк повинен враховувати крім специфічних факторів, що визначають розмір процента по активних операціях (облікова ставка, рівень інфляції, термін позики, її розмір, ризик, характер забезпечення, витрати по оформленню позики та контроль, контроль та інші), також попит на кредитному ринку і ставки конкуруючих банків та інших фінансово-кредитних установ.

Зміна структури портфелю доходних активів, тобто підвищення питомої ваги ризикових кредитів в кредитному портфелі банку, наданих під високі проценти. Ризикові операції можуть принести банку значний дохід, якщо він буде правильно ними управляти. Банк повинен правильно дослідити допустимість ризику, розробити проект прийняття негайно практичного рішення, спрямованого або на використання ризикових операцій, або на виробітку системи заходів, що знижують можливість появи витрат банку від проведення тієї чи іншої операції.

Забезпечення зростання непроцентних доходів, а саме приділення більшої уваги доходам від надання послуг «небанківського» характеру, оптимізація пасивів, зменшення загально адміністративних витрат, зменшення витрат на створення банківської послуги, що дасть змогу знизити її ціну.

Це означає збільшення комісійних, торгівельних, інших банківських операційних доходів, інших доходів. Перш за все, збільшення доходів від розрахунково-касового обслуговування, шляхом надання більш якісного обслуговування, збільшення обсягу та спектру послуг, що надаються суб'єктам господарювання, впровадження нових банківських продуктів, розвиток «зарплатних проектів», збільшення обслуговування клієнтів по системі «Клієнт-Банк», впровадження системи «Інтернет-Банкінг», що дасть змогу більш оперативного обслуговування клієнтів. Треба приділяти більш уваги доходам, які банки можуть отримувати від надання послуг «небанківського» характеру - консультаційних, аудиторських, а також доходам від проведення факторингових і лізингових операцій, доходів від надання поручительств гарантій. Але проблемою є те, що всі ці доходи, в першу чергу залежать від розширення клієнтської бази банку.

Зменшення витрат на створення банківської послуги дає відповідно знизити її ціну. Зниження цін на пропоновані послуги - вагомий аргумент у конкурентній боротьбі, важливий елемент створення позитивного іміджу банківської установи, що великою мірою забезпечує їй прихильність клієнтів. Здешевлення послуг може забезпечити банку вищий, ніж у конкурентів прибуток за рахунок більшого обсягу їх пропозицій. Тому особливого значення слід надавати скороченню витрат при наданні послуг без погіршення їх якості.



Таблиця 3.7 Основні напрямки підвищення прибутковості та оптимізації банку

Основні напрямки підвищення прибутковості банку
1) Загальне зростання групи активів. 2) Збільшення питомої ваги доходних активів в сукупних активах. 3) Зміна загального рівня процентної ставки по активних операціях банку. 4) Зміна структури портфелю доходних активів. 5) Забезпечення зростання непроцентних доходів. 6) Зменшення витрат на створення банківської послуги. 7) Правильне управління активами і пасивами банку.

Правильне управління активами і пасивами банку, а також ризиками. В сучасних умовах нестабільного зовнішнього середовища управління активами і пасивами банку має забезпечувати:

1)розподіл економічного капіталу банку під ризики і підтримку адекватної платоспроможності з урахуванням балансових, ринкових і інших ризиків;

2)моніторинг і управління активами і пасивами банку відповідно до поточних, середньо - і довгострокових бізнес-планів банку;

3)визначення політики і інструкцій з управління ризиком ліквідності і фондами банку. Визначення процедури антикризового управління у разі виникнення кризи ліквідності (системної кризи або близької до системної);

4)управління ринковими ризиками банку, зокрема процентним ризиком, валютним і ціновим ризиками;

5)встановлення лімітів по ринкових ризиках і ризику ліквідності;

6)контроль за операціями казначейства;

7)моніторинг результатів по шести вищевказаних цілях і проведення низки управлінських заходів, які приводять структуру банківського балансу і позабалансових позицій у відповідність з його стратегічними цілями і пріоритетами довгострокової політики банку.

Банківська система є однією із найважливіших сфер економіки ринкового зразка. Її стабільність - це гарант розвитку країни, тому першочергові заходи щодо поліпшення економічного стану мають бути спрямовані на досягненні та збільшенні прибутковості комерційних банків.

На сьогоднішній день в умовах нестабільного середовища є надзвичайно важливими дослідження та впровадження заходів, які допомогли б досягти мінімізації ризиків банку.

При можливості банк повинен зменшувати збиткові та малоприбуткові операції.

Також важливими є зростання групи активів, що приносять процентний дохід, зміна загального рівня процентної ставки по активних операціях банку, а також зменшення ризиків, тобто диверсифікація позик, встановлення ліміту надання позик, резервування у найбільш раціональних межах, постійний контроль банку за станом справ позичальника на протязі всього терміну користування позикою.

Важливим є завданням політики управління ліквідністю та прибутковістю у вирішення конфлікту цілей ліквідності та прибутковості. Як відомо, найбільш ліквідні кошти приносять у кращому випадку низькі доходи, а тому визначати оптимум ліквідності необхідно одночасно з встановленням оптимуму прибутковості. Надліквідність негативно впливає на прибутковість, а надто низький показник ліквідності не узгоджується з вимогами платоспроможності, що може призвести до досить значних втрат у майбутньому. Таким чином, для вирішення проблеми управління банківським прибутком з метою підвищення рівня прибутковості в умовах обмеження кількості джерел особливу увагу необхідно приділяти розробленню нових фінансових інструментів, які здатні задовольнити вимоги як власників банківських установ, так і інвесторів.

Заходи стимулювання з мобілізації внутрішніх резервів за рахунок зростання ефективності банківської діяльності, підвищення якості наданих банківських послуг сприятимуть збільшенню банківського прибутку як найважливішого джерела підвищення рівня капіталізації.



ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Фінансова грамотність: підручник/ авт. кол.; за ред. д-ра екон. наук, проф. Т.С. Смовженко. - К.: УБС НБУ, 2012. - 217 с.

2. Сміт А. Добробут націй. Дослідження про природу та причини добробуту націй. - К.: Port-Royal, 2001. - С. 38.

3. Економічна теорія: Політекономія: Підручник/ За ред. В.Д. Базилевича. - 6-те вид., перероб. і доп. - К.: Знання-Прес, 2007. - 303 с.

4. Ковбасюк, М. Р. Економічний аналіз діяльності комерційних банків і підприємств / Навчальний посібник. - К.: Видавничий дім «Скарби», 2001. - 336 с.

5. Аналіз банківської діяльності : Навч. Посібник / Національний банк; За заг. ред. канд. екон. наук У. Я. Груздевич. - К.: УБС НБУ,2007. - 222 с.

6. http://www.cibs.ck.ua/files/conf/c120418/tezy-c4j.pdf

7. Єпіфанов, А. О. Операції комерційних банків [Текст] : навч. посіб. / А. О. Єпіфанов, Н. Г. Маслак, І. В. Сало. - Суми : ВТД «Університетська книга», 2007. - 523 с. - ISBN 978-966-680-313-2.

8. Косова Т. Д. Аналіз банківської діяльності: Навч. пос. - Центр учбової літератури, 2008. - 486 с.

9.Соколов Я.В. Бухгалтерский учет: от истоков до наших дней: Учебн. пособ. для вузов. -М.: Аудит, ЮНИТИ, 1996. - 638 с.

10.Лумпов Н.А. Формула прибыли. Подход к анализу и построению .Финансовый менеджент. - 2007. С. 3-21.

11. Економічна енциклопедія: У 3-х томах. Т. 3/ За ред. С.В. Мочерного. - Тернопіль, Академія народного господарства. - 2001.

12. Пронский Л.М. Три источника прибыли: Введение в общую теорию прибыли, рынка и денег. - М.: Финансы и статистика, 1995. - С. 40.

13. Фінанси підприємств Підручник / За ред. А.М. Поддєрьогіна. - К.: КНЕУ, 2000. - 460 с.

14. Крамаренко Г. О. Банківська консолідація та ефективність банківської системи / Г. О. Крамаренко // Вісник УБС НБУ. - 2008. - № 2. - С. 33-36.

15. Кіндрацька Л. М. Фінансовий та управлінський облік у банках: Підручник. - К.: КНЕУ, 2008. - 816 с.

16.Арбузов С.Г. Банківська енциклопедія / С.Г. Арбузов, Ю.В. Колобок, В.І. Міщенко, С.В. Науменкові.- К.: Центр наукових досліджень Національного банку України: Знання, 2011. - 504 с. - (Інституційні засади розвитку банківської системи України)

17. Електронний ресурс http://navigator-centr.com/base/BD008.html

18. Електронний ресурс: http://nauka.kushnir.mk.ua/?p=53769

19. Електронний ресурс: http://nauka.kushnir.mk.ua/?p=53768

20. Герасимович А. М. Аналіз банківської діяльності: Підручник / А. М. Герасимович, М. Д. Алексеєнко, І. М. Парасій-Вергуненко та ін.; За ред. А. М. Герасимовича. - К.: КНЕУ, 2004. - 599 с.

21. Кочетков В. М. Забезпечення фінансової стійкості сучасного комерційного банку: теоретико-методологічні аспекти: Монографія / В. М. Кочетков. - К.: КНЕУ, 2002. - 238 с.

22. Сало І. В. Необхідність аналізу показників прибутку банку І. В. Сало, О. О. Лисянська [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pprbsu/2010_29/10_29_01.pdf

23. Парасій-Вергуненко І. М. Аналіз банківської діяльності: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / І. М. Парасій-Вергуненко. - К.: КНЕУ, 2003. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ubooks.com.ua/books/000246/inx.php

24. Савіна Л. О. Комплексне управління активами та пасивами комерційного банку / Л. О. Савіна, К. Ю. Дроздова // Сталий розвиток економіки. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sre/2010_1/152.pdf

25. Управління прибутком банку [Текст]: монографія / О.А. Криклій, Н.Г. Маслак. - Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2008. - 136 c.

26. Банківські операції [Текст]: підручник / А. М. Мороз [та ін.]; заг. ред. А.М. Мороз; ДВНЗ «Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана». - 3-тє вид., переробл. і доп. - К.: КНЕУ, 2008. - 608 с.

27. Авилова А. Реформа банковской системы в Италии / А. Авилова // Проблемы теории и практики управления. - 2005. - № 3. - С. 59-65.

28. Баранецький І. Світова фінансова криза: перші результати та уроки для України / І. Баранецький // Зовнішні справи. - 2008. - № 12. - С. 5-7.

29. Кушнеренко С.М. Оптимізація банківської системи України в контексті міжнародного досвіду : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / С.М. Кушнеренко. -К., 2004. - 18 с.

30. Реверчук С.К. Грошово-банківські системи зарубіжних країн : навч.-метод. посібн. / С.К. Реверчук. - Львів : Вид-во "Тріада плюс". - 2007. - 160 с.

31. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 7 грудня 2000 р.// Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. - 2001. Закон України "Про Національний банк України" від 27.02.2004.

32. Асхауэр Г. Введение в банковское дело : [учеб. пособ.] / Г. Асхауэр. - М. : Научная книга,1996. - 640 с.

33. Болгарін І. В. Деякі методологічні аспекти побудови та використання моделі механізму монетарної трансмісії в Україні / І. В. Болгарін, Л. Махадева, Г. Штерн // Вісник НБУ. - 2000. - № 11. - С. 4-6.

34. Гетманцев Д. О. Банківське право України : [навч. посібник] / Д. О. Гетманцев, Н. Г. Шукліна. - К. : Центр учбової літератури, 2007. - 344 с.

35. Гроші та кредит [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://studentbooks.org.ua/grochi.html.

36. Демківський А. В. Гроші та кредит : [навч. посібник] / А. В. Демківський. - К. : Дакор, 2007. - 528 c.

37. Дзюблюк О. В. Проблеми забезпечення ефективного функціонування банківської системи в перехідній економіці / О. В. Дзюблюк // Вісник національного банку України. - 2005. - №3. - С. 30-35.

38. Д'яконова І. І. Теоретико-методологічні основи функціонування банківської системи України : [монографія] / І. І. Д'яконова. - Суми : ВТД «Університетська книга», 2007. - 400 с.

39. Затварська О. О. Банківська система України та основні напрями її розвитку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.04.01 - фінанси, грошовий обіг і кредит / Затварська Олена Орестівна ; Науково-дослідний фінансовий інститут при Міністерстві фінансів України. - Київ, 2004. - 19 с.

40. Колодій О. А. Державне регулювання банківської системи в умовах трансформації економіки: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит / Колодій Олена Анатоліївна ; Національна академія наук України, Інститут регіональних досліджень. -Львів, 2008. - 20 с.

41. Костютенко О. А. Банківське право : [підручник] / О. А. Костютенко. - [3-тє вид.]. - К.: Видавництво А. С. К., 2003. - 928 с.

42. Лондар С. Л. Фінанси : [навч. посіб.] / С. Л. Лондар, О. В. Тимошенко. - Вінниця : Нова Книга, 2009. - 384 с.

43. Лютий О. І. Банківський маркетинг : підручн. [для студ. вищ. навч. закл.] / І. О. Лютий, О. О. Солодка. - К. : Центр учбової літератури, 2010. - 776 с.

44. Міщенко В. І. Роль Національного банку України в забезпеченні стабільності національної грошової одиниці / В. І. Міщенко, В. С. Стельмах. // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України : [зб. наук. праць]. - Суми : ВВП «Мрія - 1» Лтд, 2004. - Т. 9. - С. 130-137.

45. Мороз А. М. Вступ до банківської справи / Савлук М. І., Мороз А. М., Коряк А. М. - К.:«Лібра», 1998. - 344 с.

46. Онищенко Ю. І. Формування структури банківської системи України : автореф. дис. На здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит / Онищенко Юлія Ігорівна ; Одеський державний економічний університет. - Одеса, 2010. - 20 с.

47. Прилуцький О. В. Організаційно-правові засади діяльності комерційних банків в Україні : дис. канд. юр. наук : спец. 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право/ Прилуцький Олексій Васильович ; Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого.- Харків, 2008. - 190 с.

48. Стрельбицька Л. М. Основи безпеки банківської системи України та банківської діяльності [за ред. М. П. Стрельбицького]. - К.: Кондор, 2004. - 600 с.

49. Юковська І. П. Управління ефективністю банківської системи в умовах глобалізації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит / Юковська Ірина Павлівна ; Університет банківської справи Національного банку України. - Київ, 2010. - 23 c.

50. Про банки і банківську діяльність : Закон України від 07.12.2000 №2121-III ; Національний банк України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/B_zakon/law_BBD.pdf.

51. Дзюблюк О.В. Про деякі напрями розвитку ринку банківських послуг в Україні // Фінанси України.-2006.-№1.- С.163.

52. Дзюблюк О.В. Проблеми підвищення ефективності кредитних операцій комерційних банків // Вісник НБУ- 2005.- № 9.- С. 55-56.

Размещено на Allbest.ru

...