Процеси оцінки ліквідності комерційних банків
Ознайомлення з методами моделювання фінансової стійкості комерційного банку через показники ліквідності. Аналіз фінансово-господарської діяльності комерційного банку. Розгляд способів групування комерційних банків за показниками фінансової стійкості.
| Рубрика | Банковское, биржевое дело и страхование |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.09.2016 |
| Размер файла | 629,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Відділ кредитування і депозитних операцій очолює начальник відділу, який призначається керівником банку. До складу відділу входить сектор грошового обігу і грошових потоків.
Основні функції відділу:
1) залучення термінових депозитів підприємств.
2) всі види кредитування підприємств.
3) кредитування фізичних осіб, співробітників.
4) міжфіліальне кредитування.
5) контроль стану кредитних ресурсів, їх собівартості.
6) розробка кредитних депозитних договорів.
7) формування кредитних справ позичальників.
8) щомісячний аналіз платоспроможності позичальників.
9) формування резервів страховок під можливі втрати від неповернених кредитів і неоплачених відсотків.
10) аналіз фінансово-господарської діяльності позичальників
11) нарахування відсотків по кредитах.
12) супровід кредитів: постійний контроль виконання позичальниками умов кредитних договорів, контроль грошових потоків позичальника, щомісячна перевірка готівки і стани закладеного майна, перевірка цільового використовування кредиту.
Основні функції сектора грошового обігу:
1) аналіз стану інкасації виручки торгових підприємств;
2) контроль отримання підприємствами готівки в значних сумах і надання інформації відповідним органам;
3) встановлення лімітів залишків готівки в касі підприємства, порядку і термінів здавання наявної виручки в банк;
4) складання розрахунків надходжень і витрат грошей наступного дня і щоденний контроль забезпечення готівкою заявлених клієнтами сум на виплату зарплати і інші виплати за рахунок надходжень виручки в каси банку або підкріплень оборотної каси.
Основні функції сектора грошових потоків клієнтів:
1) аналіз і використовування в роботі аналітичних розробок;
2) надання звітності про грошові потоки: список привернутих клієнтів, звіти по типу залучення, уточнені списки пріоритетних клієнтів і їх контрагентів, точний перелік найбільших клієнтів АКБ „ОТБ” і їх партнерів по бізнесу.
Відділ касових операцій є самостійним підрозділом Торезського АКБ „ОТБ”, який виконує операції по:
1) наданню касових послуг клієнтам банку;
2) обліку і заощадженню наявних засобів і цінностей.
Відділ очолює Завідуючий касою, який призначається Управляючим банком.
Результатом діяльності відділу, пов'язаного з виконанням операцій з готівкою, її заощадженням, цінними паперами і іншими цінностями, є економічна вигода, отримана банком і його клієнтами.
Підрозділи:
1) дві прибуткові каси;
2) витратна каса;
3) операційна каса для операцій з іноземною валютою;
4) вечірня каса для прийому інкасаторських сумок з грошовою готівкою;
5) вечірня каса для прийому готівки;
6) прибуткова і витратна каса для вкладних операцій;
7) грошове сховище;
8) каса перерахунку.
Операції відділу:
1) операції з готівкою в прибуткових касах;
2) операції з готівкою у витратних касах;
3) операції з іноземною валютою;
4) заощадження і облік цінних паперів;
5) заощадження і облік готівки в національній і іноземній валюті, інших цінностей;
6) прийом вечірньою касою інкасаторських сумок від інкасаторів з грошовою готівкою;
7) прийом і заощадження цінностей від підприємств, установ, організацій і фізичних осіб;
8) обмін населенню зношених грошових квитків;
9) інші операції.
Завдання відділу касових операцій включають:
1) достовірний облік готівки в національній і іноземній валюті;
2) обробка, формування і пакування грошових квитків, монет і валютних цінностей;
3) сортування грошей на ветхі і придатні до обороту;
4) підкріплення готівкою операційної каси філіалів банку;
Всі операції, які проводить банк, відображаються відділом розрахунково-кредитних операцій (бухгалтерією): сектор внутрішньобанківських операцій і податкового обліку виробляє інформацію про облік операцій усередині банку і облік податків, що виплатили; сектор вкладних операцій і подальшого контролю видає інформацію про облік внесків фізичних і юридичних осіб і про те, як контролюються ці внески; сектор валютних операцій і карткових рахунків видає відповідно інформацію про облік валютних операцій і карткових рахунків. Вищезгадана інформація, а також інформація про діяльність інших відділів передається в сектор обробки інформації, який знаходиться в цьому ж відділі. Оброблена інформація кожного відділу поступає начальникам відповідних відділів і може надаватися керівнику банком і його заступнику за запитом.
Дані про діяльність кожного відділу, передаються у вищезгаданий одягнув для обліку і подальшої обробки інформації.
Відділ касових операцій пов'язаний з відділом кредитування і депозитних операцій таким чином: другий передає першому інформацію про розмір сум, які клієнти збираються отримати в кредит або покласти на депозит; на основі цієї інформації перший відділ дає вказівку розпорядження відповідній касі на видачу або прийом грошової готівки; інформація про проведену операцію поступає назад в другий відділ, а саме в сектор грошового обігу і грошових потоків. Усередині відділу касових операцій відбуваються наступні дії: грошові суми, що поступили протягом дня, передаються в грошове сховище; грошове сховище передає інформацію про надходження грошей у відділ касових операцій.
Сектор грошового обігу і грошових потоків передає інформацію про привернутих клієнтів відділу кредитування і депозитних операцій, а також інформацію про надходження і витрати банку.
Задачею керівника банком є координація діяльності всіх відділів і загальне керівництво банком. Заступник керівника є його правою рукою, у разі відсутності керівника виконує його функції.
Система управління є чітко централізованою: відділи підзвітні тільки своєму керівнику, який виробляє для них команди; відділення підзвітно Головному відділенню. Таким чином, простежується чітка централізація управління.
В цілому централізація покращує контроль і координацію спеціалізованих незалежних функцій, зменшує кількість і масштаби помилкових рішень. Крім того, сильне централізоване управління дозволяє більш економно використовувати досвід і знання персоналу центрального адміністративного органу.
Банк „ОТБ”, як і будь-який інший банк, є системою з гнучким управлінням, динамічним, що виражається в оперативній перебудові функціонування, взаємозв'язків елементів його підрозділів відповідно до зміни зовнішніх і внутрішніх чинників.
2.2 Аналіз фінансової діяльності АКБ „ОТБ”
Бюджетний прибуток за 2010 рік по Торезській філії склав 1271478 доларів США або 103,9 %. від річного плану 2010 року.
Чисті активи на 01.01.2011 р. складають 131457 тис. грн. і зросли в порівнянні з 01.01.2005г. на 13,87 %. Прибутковість активів за 2010 рік склала 4 %. Це значення пояснюється більшим темпом зростання активів в порівнянні з темпом зростання прибутку.
Сукупний капітал регіонального управління по внутрішній методиці Банку на 1.01.06. склав 32698 тис.грн.- зростання за 2009-й рік на склав 21949 тис. грн. ( 14,89%).
Нормативи резервування дотримуються з ефективністю використовування коррахунку в середньому за рік - 97,8% при завданні 95%. Валюта балансу за станом на 01.01.2010 р. в гривневому еквіваленті 185,64 млн. грн., що складає 129,02 % від валюти балансу на початок 2009 року.
Вкладення в кредитні операції в національній валюті 33,5 млн. грн., вкладення в кредитні операції в доларах США 4,2 млн. грн.. Таким чином, співвідношення статей балансу до чистих активів в частині вкладень в кредитні операції відповідають оптимальним значенням.
Структура пасивів Торезської філії характеризується, перш за все, достатньо високою часткою недорогих ресурсів на рахівницях до запитання. Частка таких ресурсів в гривневому балансі складає 52,2% від чистих пасивів, що істотно знижує собівартість операцій.
Кредитний портфель юридичних осіб протягом 2010 р. збільшувався прискореними темпами. За період з 01.01.2010 р. по 01.01.2011 р. сальдо кредитів юридичних осіб (в грн. еквіваленті) збільшилося в цілому на 26,5 млн. грн. і на 01 січень 2010 р. складало 48 195 604 грн. 212% від встановленого плану на кінець поточного року (за планом 22,7 млн. грн.).
Сума підписаних договорів на овердрафтове обслуговування за 2010 рік в цілому склала 6 100 000 гривень ( що в 2,6 рази більше в порівнянні з початком роки).
Сальдо гривневих кредитів на 01.01.06 р. з урахуванням кредитів фізичних осіб складає 33,5 млн. грн. Кредити юридичним особам в гривні 33,1 млн. грн.( у тому числі технічні 2,5 млн. грн.).
Сальдо валютних кредитів на 01.01.06 р. з урахуванням кредитів фізичним особам 4,2 млн. доларів США. Кредити юридичним особам у валюті 2,4 млн. доларів США.
Видано кредитів юридичним особам в цілому (з урахуванням овердрафтів) в кількості 315 шт. на 01.01.2010 р..
Програма мікрокредитування має позитивну тенденцію.
Проведена робота із створення штату кредитних фахівців за програмою. На даний момент кількість фахівців рівно 11. Кожному з них встановлені планові показники і визначені терміни звітності про виконану роботу.
Протягом 2010 р. позитивними темпами збільшувався кредитний портфель фізичних осіб. За період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. сальдо споживацьких кредитів збільшилося на 1 088 694 грн (в 2,03 рази в порівнянні з початком року) і на 01 січень 2010 р. складає 2 145 472 грн (виконання річного плану - 119%).
В наступному році планується сплеск споживацького кредитування (особливо на покупку автомобілів і житла) і в зв'язку з цим потрібно бути готовими до загострення конкурентної боротьби між банками за дану сферу діяльності і до зменшення маржі між ціною залучення ресурсів і їх розміщенням.
Минулий рік ознаменувався значним збільшенням депозитного портфеля фізичних осіб. Так внески в національній валюті збільшилися на І 483 130 грн. або на 110% в порівнянні з початком року, і на 01.01.2010 р. складали 21 924 772 грн. Річний план по залученню гривневих депозитів фізичних осіб філія виконала на 327,6%.
Внески в доларах США збільшилися на 2 474 008 доларів США або на 58% в порівнянні з початком року. На 01 січень 2010 р. залишки по валютних внесках склали 6 723 395 доларів США. Встановлені нормативи по приросту депозитного портфеля у валюті на кінець року, регіональне управління виконало на 69,15% (за системою 55,98%).
Останнім часом намітилася цікава тенденція - велику частку приросту депозитного портфеля дають, так звані, ВІП-клієнти, які приносять суми більше 10-20 тисяч доларів або їх еквівалент в гривні. Майже кожний з таких вкладників притягується індивідуально, в результаті іноді дуже тривалої роботи по роз'ясненню переваг банку і його надійності і в зв'язка з цей величезну роль грає іміджева реклама, рейтинги, порівняльний аналіз і інше, особливо якщо ця інформація подається з центральних органів друку і телебачення.
Щодо виконання нормативів по неторгових операціях за 2009 р можна відзначити наступне:
Зіставляючи фактичні цифри за станом на 01.01.2010 р і планові показники на 2009 рік, видно, що по багатьох показниках план на 2009 р. перевиконаний. Так, наприклад, норматив по дорожніх чеках виконаний на 153%, норматив по реалізації карт Visa - на 176% ; а інших карт в доларах за звітний період було реалізоване майже ніж в 2 рази більше, ніж заплановано на рік.
Не такий оптимістично йде справа з показниками по реалізації гривневих карт. К жалю, гривневі карти РТ поки що не користуються такою популярністю серед клієнтів, як доларові, оскільки спектр їх застосування обмежений межами України. В зв'язку з цим слід активізувати рекламну підтримку цього продукту на ринку банківських послуг. Аналогічна ситуація йде і з переказами по міжнародній системі Моnеуgram. Ця система є дуже молодою, головні позиції поки що в цій сфері утримує система Western Union. Проте, темпи зростання кількості перекладів за системою Моnеуgram дуже великі. Так по філії - 315 переказів в 2008 р. і майже 4194 (62% виконання плану) - за 2006р, при цієї кількості загальний обіг склав - 1722294 доларів.
За наявності активної рекламної підтримки, є підстави чекати наступного року більш високих показників по міжнародних термінових переказів
В 2010 р. загальний об'єм емісії карг по заробітній платі збільшений більш, ніж в 3 рази в порівнянні з 2009 р. і склав 16 931 карту. При цьому, якісний показник виконується на 61,3 %. Така різниця кількості випущених і робочих (активних) карт пояснюється головним чином тим, що велика кількість карт - 6 000 шт. для співробітників бюджетних організацій було випущено в другій половині грудня 2010 р., і перше фінансування організації планують перекласти на карти тільки на початку лютого 2011 р. В даний час, в філії проведена велика робота по підготовці і упровадженню цих крупних проектів.
Згідно наказу банку № 07 від 08.01.2006г. на 28.12.2010 г. по філії зареєстровано рахунків 2600 фізичних осіб та 7352 юридичних (у тому числі: 2188 приватних підприємців і 5164 юридичних осіб) (табл. 2.1). На результати роботи філії в 2010 році найбільший вплив надало пожвавлення ділової активності і стабілізація в українській економіці, що почалися ще в 2007 році.
Таблиця 2.1 - Виконання клієнтської програми
|
Рахунки |
Кількість на 01.01.06 |
Кількість на 01.04.06 |
% виконання |
|
|
Юридичні особи |
3767 |
4002 |
104,3 |
|
|
Приватні підприємці |
1307 |
1438 |
104,3 |
|
|
Бюджетні організації |
57 |
63 |
||
|
Усього |
5131 |
5503 |
Протягом цілого року утримувалася позитивна динаміка ВВП і промислового виробництва. Значно зміцнилася і позиція банку. Так в 2010 році, в порівнянні з 2009 роком, адекватність капіталу, розрахована за аудитом Pricewaterhouse Coopers, виросла і склала 12,8%, при мінімально необхідному значенні 8%. Наочним показником прогресу за 2010 рік також є збільшення грошової позиції.
Динаміка росту обсягу балансу банку наведено на рис. 2.1.
Аналіз рис. 2.1 дозволяє зробити висновки щодо постійного зростання чистих активів банку. Також, слід зазначити, що в 2009 році спостерігалося найбільший абсолютний приріст чистих активів.
Структура активів зображена на рис. 2.2.
Рисунок 2.1 - Динаміка чистих активів банку, тис. грн
Рисунок 2.2 - Структура активів банку
Таким чином, найбільшу частку активів займають кредити юридичним особам (34%), інші активи (23%) та кредити фізичним особам (12%).
Структура пасивів зображена на рис. 2.3.
Таким чином, найбільшу частку пасивів займають кошти фізичним особам (29%) та капітал підприємства (25%).
Структура доходів зображена на рис. 2.4.
Рисунок 2.3 - Структура пасивів банку
Рисунок 2.4 - Структура доходів банку
Таким чином, найбільшу частку доходів банку отримується з юридичних осіб (53%), за розрахункове обслуговування (16%) та операції з цінними паперами (12%).
Структура витрат зображена на рис. 2.5.
Таким чином, до найбільших витрат банку належать такі витрати: організаційні (20%) комерційні (12%), проценти по коштам (29%).
Також по банку було розраховано нормативи (табл.. 2.2).
Рисунок 2.5 - Структура витрат банку
Таблиця 2.2 - Нормативи комерційного банку
|
Назва нормативу |
Нормативне значення |
Розрахункове значення |
|
|
Норматив мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1) |
мінімум 10 млн. грн. |
12453564 |
|
|
Норматив адекватності регулятивного капіталу/платоспроможності (Н2) |
мінімум 8% |
24,6% |
|
|
Норматив адекватності основного капіталу (Н3) |
мінімум 4% |
10,6% |
|
|
Норматив миттєвої ліквідності (Н4) |
мінімум 20% |
29,8% |
|
|
Норматив поточної ліквідності (Н5) |
мінімум 35% |
39,2% |
|
|
Норматив короткострокової ліквідності (Н6) |
мінімум 20% |
31,2% |
|
|
Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) |
максимум 25% |
19,65% |
|
|
Норматив «великих кредитних ризиків» (Н8) |
максимум 800% |
198,2% |
|
|
Норматив максимального розміру кредитів, гарантій і поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9) |
максимум 5% |
2,65% |
|
|
Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій і поручительств, виданих інсайдерам (Н10) |
максимум 40% |
16,64% |
|
|
Норматив інвестування в ЦП окремо по кожній організації (Н11) |
максимум 15% |
10,65% |
|
|
Норматив загальної суми інвестування (Н12) |
максимум 60% |
34,28% |
Аналіз табл.. 2.2 дозволив зробити висновок, що усі нормативи, що встановлені НБУ, банком виконуються
Таким чином, динаміку доходів можна вважати позитивною і його роботу можна оцінити як стабільну, що динамічно розвивається.
2.3 Існуючі моделі банківської діяльності
Однією з моделей, що використовуються для аналізу діяльності комерційних банків є мультиплікативна стохастична модель динаміки фінансових ресурсів. Розглянемо її більш детальніше [23]. За фінансовий ресурс, який розглядається, можна вибрати як привернуті засоби загалом, так і депозити до запитання, термінові депозити і т.п. Досліджувана модель ґрунтується на гіпотезі щодо можливості відстежити об'єми досліджуваного ресурсу через дискретні рівновеликі проміжки часу t. Позначимо через хt, обсяг ресурсу у момент часу t, а х0 - обсяг в початковий момент часу (припустимо, що x0 > 0). Припустимо також, що перехід обсягу ресурсу, який визначається дійсним числом xi-1 > 0 у момент часу t = i - 1 до ресурсу об'ємом xі > 0, що відповідає моменту часу t=i, можна описати співвідношенням:
(2.1)
де - ненегативний коефіцієнт елементарного переходу від xi-1 до xі, i=1.,n
З (2.1) витікає [23]:
(2.2)
де х0, xn, x0 > 0, , i=1.,n.
В частковому випадку, якщо всі коефіцієнти елементарних переходів є однаковими (, i=1.,n), формула (2.2) матиме вигляд:
(2.3)
що указує на експоненціальну залежність об'єму ресурсу від часу. Тому, якщо , якщо .
Якщо спостережувані значення інтерпретувати як реалізації випадкових величин , то формула (2.2) перетворюється на таку стохастичну мультиплікативну модель динаміки ресурсу на дискретному відрізку часу (0, n):
(2.4)
де - випадкова величина об'єму ресурсу у момент t = n.
Припустимо, що всі випадкові коефіцієнти елементарних переходів є незалежними і кожний з них має логнормальний закон розподілу , де - відповідно математичне очікування і дисперсія логнормальний розподіленої випадкової величини :
Функція густини розподілу , запишеться так:
(2.5)
Вираз для математичного очікування:
(2.6)
Другий початковий момент:
(2.7)
Дисперсія
(2.8)
Знайдемо тепер функцію розподілу випадкового коефіцієнта:
(2.9)
Очевидно, що в цьому випадку коефіцієнти мають логнормальний закон розподілу [23]:
з параметрами:
(2.10)
(2.11)
Звідси розраховується вираз для математичного очікування
(2.12)
другого початкового моменту
(2.13)
і дисперсії
(2.14)
Отримаємо також вираз для випадкової величини
(2.15)
Для прогнозування об'єму ресурсу, який здійснюється у момент t=0 на момент часу t = п, можна використовувати математичне очікування () випадкової величини :
(2.16)
Точність такого прогнозу природно оцінити за допомогою среднеквадратического відхилення:
(2.17)
яке можна використовувати для побудови довірчого інтервалу:
(2.18)
Щодо можливих значень прогнозованої величини ресурсу у момент t = п коефіцієнт обирається так, щоб забезпечити задану вірогідність попадання значень випадкової величини ресурсу у відрізок (38) або вірогідність () (ризик) того, що випадкова величина перевищить межі вказаного відрізка.
Якщо всі незалежні випадкові величини , i=1.,n. мають один і той же логнормальний закон розподілу з параметрами , то можна запропонувати приведену нижче схему оцінювання параметрів , і .
Хай спостерігається ряд послідовних значень х0, х1, …, хn обсягу ресурсу. Припускаючи, що всі ці значення ненегативні, обчислюємо ряд значень коефіцієнта елементарного переходу:
(2.19)
Згідно нашої моделі набір значень
можна розглядати як просту випадкову вибірку об'єму до з генеральної сукупності, яка описується нормальним законом розподілу з математичним очікуванням і дисперсією . Тому спроможною, незміщеною і ефективною оцінкою для параметра служить вибіркове математичне очікування:
(2.20)
а спроможною і незміщеною оцінкою параметра - вибіркова дисперсія:
(2.21)
Можна отримати і емпіричні формули для прогнозованої величини об'єму ресурсу на момент часу t = n среднеквадратическое відхилення цього прогнозу (для оцінки його точності) [23]:
(2.22)
(2.23)
Однієї з проблем, які виникають в ході практичної реалізації викладеної вище методики прогнозування динаміки фінансових ресурсів, є те, що передбачаються досить широкі межі для оцінки можливих відхилень фактичних величин від прогнозних. Разом з тим величина , яка визначає ці межі, як правило, швидко зростає із збільшенням номера кожного наступного періоду. Все це знижує практичну цінність одержуваних результатів.
Очевидно, що значення п*, починаючи з яким швидкість розбіжності меж довірчого інтервалу істотно зростає, може визначатися по умови:
(2.24)
З (2.24) можна отримати:
(2.25)
де
Гіпотеза щодо логнормального закону розподілу коефіцієнтів елементарного переходу забезпечує зручність і простоту мультиплікативних перетворень, які, на жаль, не розповсюджуються на операції адитивного характеру. Практично всі конкретні фінансові ресурси зв'язані тими або іншими адитивними співвідношеннями, як, наприклад, сума всіх депозитів складається з суми трансакційних, ощадних і інших депозитів. Відповідно, узявши гіпотезу щодо логнормального закону розподілу коефіцієнтів переходу для окремих видів депозитів, ми автоматично визначаємо закон розподілу для аналогічних коефіцієнтів сумарних депозитів, який не буде логнормальним. Найраціональнішим є саме такий підхід до рішення цієї розбіжності.
Враховуючи те, що сума незалежних випадкових величин розподілена по нормальному закону, на практиці можна вважати, що розподіл коефіцієнтів елементарного переходу для сумарного фінансового ресурсу можна апроксимувати логнормальним, особливо тоді, якщо значення їх параметрів мало відрізняються.
Розглянута вище мультиплікативна стохастична модель визначає достатню точність прогнозів на обмежений часовий період прогнозування, який характеризується незмінністю умов.
Звідси актуалізується задача щодо розробки методів оперативного і ефективного визначення моменту зміни чинників, які впливають на динаміку ресурсу (момент зміни значень , і ). Вона може бути вирішуваний за рахунок моніторингу значень математичного очікування і дисперсії випадкових коефіцієнтів елементарного переходу.
Значення mi визначає очікувану зміну ресурсу у разі переходу від моменту часу t = i - 1 до наступного моменту t = i: якщо mi < 1 (mi > 1), то можна чекати зменшення (збільшення) ресурсу, а якщо mi = 1, то істотних змін об'єму ресурсу не передбачається. Дисперсія Si2 визначає ступінь невизначеності очікуваної величини ресурсу і може служити оцінкою ступеня ризику фінансово-економічних операцій, які орієнтуються на очікуваний об'єм ресурсу.
Отже, для здійснення моніторингу параметрів mi, Si2 стохастичної динаміки ресурсу існує така схему:
Хай системний аналітик спостерігає ряд послідовних значень об'єму ресурсу х0, х1, ..., хn. Вважаючи, що всі ці величини ненегативні, обчислюємо ряд значень :
(2.26)
Відповідно до мультиплікативної стохастичною моделі динаміки ресурсу ряд значень, i=1.,n можна інтерпретувати як ряд однократних реалізацій незалежної нормально розподіленої випадкової величини, i=1.,n .
Для моніторингу математичного очікування (тренда) цього ряду можна використовувати ковзаюче середнє к-го порядку , яке обчислюється по формулі [23]:
(2.27)
для моментів часу i=k, k+1,n. Аналогічно обчислюється ковзаюча дисперсія к-го порядку
(2.28)
де i=k, k+1, n.
Підставляючи (2.27), (2.28) у формулу, одержуємо вирази ковзаючих оцінок для математичного очікування і дисперсії випадкового коефіцієнта i-го елементарного переходу.
Якщо, зокрема, припустити, що у момент t = 0 є одиничний об'єм ресурсу (х0 = 1), то величина має зміст об'єму ресурсу на момент t = i.
Однією з мети моніторингу стохастичної динаміки ресурсу є своєчасне виявлення зміни параметрів mi, Si2 (параметрів ) цієї динаміки. В простому випадку таку зміну можна подати як перехід від ряду значень, що є n1-кратну реалізацією нормально розподіленої випадкової величини до ряду значень, що складає п2-кратну реалізацію нормально розподіленої випадкової величини .
Якщо припустити, що дисперсії цих двох рядів спостережень однакові (), то перевірку статистичної гіпотези щодо рівності математичних очікувань () можна здійснити за допомогою критерію Ст'юдента.
Зафіксувавши рівень довір'я або рівень допустимого ризику () щодо початкової гіпотези і обчисливши відповідне критичне значення для критерію Ст'юдента з v=п1+n2-2 ступенями свободи, приймаємо початкову гіпотезу H0 при умові і відкидаємо цю гіпотезу на користь альтернативи (або на користь альтернативи - залежно від знака величини Т(n1, n2) при умові .
Процедуру перевірки статистичної гіпотези за допомогою критерію Ст'юдента можна розповсюдити і на випадок нерівних дисперсій
Таким чином, розглянута модель дозволяє аналізувати динаміку фінансових ресурсів комерційного банку, що дозволяє збільшити платоспроможність і ліквідність комерційного банку.
3. Розробка моделей прогнозування фінансової стійкості комерційного банку
3.1 Розробка моделі рейтингу комерційного банку по показникам фінансової стійкості
Рейтинг банку - це узагальнююча оцінка діяльності банку, тобто та оцінка, яка відображає в одному показнику вилив декількох чинників. Так як метою роботи є дослідження ліквідності комерційного банку, то необхідно побудувати рейтинг банку по показникам ліквідності. Для вирішення цієї задачі було використано чотири нормативу ліквідності:
норматив миттєвої ліквідності (Н4);
норматив поточної ліквідності (Н5);
норматив короткострокової ліквідності (Н6);
норматив платоспроможності (H2);
Початкові дані для розрахунку наведено в табл. 3.1
Таблиця 3.1 - Значення нормативів комерційного банку
|
Період |
Н4 |
Н5 |
Н6 |
Н2 |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
I кв. 2007 |
38,2% |
102,3% |
41,2% |
31,6% |
|
|
II кв. 2007 |
38,6% |
100,6% |
41,7% |
36,2% |
|
|
III кв. 2007 |
42,9% |
124,6% |
45,2% |
35,9% |
|
|
IV кв. 2007 |
55,5% |
164,2% |
47,3% |
35,9% |
|
|
I кв. 2008 |
55,5% |
153,2% |
47,2% |
35,7% |
|
|
II кв. 2008 |
55,3% |
148,7% |
46,7% |
36,5% |
|
|
III кв. 2008 |
59,6% |
154,9% |
49,5% |
34,2% |
|
|
IV кв. 2008 |
64,5% |
179,2% |
57,2% |
36,87% |
|
|
I кв. 2009 |
68,9% |
171,2% |
55,9% |
37,49% |
|
|
II кв. 2009 |
70,5% |
165,3% |
55,1% |
38,12% |
|
|
III кв. 2009 |
75,8% |
179,6% |
55,6% |
37,68% |
|
|
IV кв. 2009 |
75,9% |
178,6% |
55,3% |
38,59% |
|
|
I кв. 2010 |
70,3% |
192,4% |
58,2% |
40,36% |
|
|
II кв. 2010 |
68,2% |
185,2% |
60,2% |
40,25% |
|
|
III кв. 2010 |
70,66% |
190,2% |
60,1% |
41,65% |
|
|
IV кв. 2010 |
74,35% |
194,25% |
62,18% |
41,58% |
Динаміка цих показників зображена на рис. 3.1.
Рисунок 3.1 - Динаміка показників, що впливають на загальну ліквідність банку
Для побудови рейтингу комерційного банку у часі будемо використовувати метод рівня розвитку. Він дозволяє побудувати інтегральний показник рівня розвитку, який має ряд переваг:
по-перше, він знаходиться в межах від 0 до 1, до дозволяє визначити на загальну ліквідність і проаналізувати її значення;
по-друге, при використанні цього методу показник загальної ліквідності буде поєднувати в собі всі інші окремі показники.
Розрахунок інтегрального рівня розвитку здійснюється за такими кроками [12, 19]:
Розраховуються показники математичного сподівання, середнього квадратичного відхилення та варіації. Розрахунок здійснюється за наступними формулами
(3.1)
(3.2)
(3.3)
де - j-те спостереження для i-ої ознаки
Розрахунок інформаційної цінності.
Деякі чинники можуть мати низький коефіцієнт варіації, тобто низьку інформаційну цінність, тому їх необхідно виключити з розглядання.
Показники інформаційної цінності розраховуються за наступною формулою
(3.4)
Де е - гранична величина.
Якщо значення менше величини е=0,1, то показники вважаються постійними і виключаються з подальшого дослідження.
Нормування.
Деякі дані можуть бути різних розмірностей, тому для приведення усіх даних для однієї розмірності необхідно проводити нормування.
Нормалізація ознак здійснюється по формулі [12]:
(3.5)
Де хij - значення j-го показника для і-го періоду;
Sj - середньоквадратичне відхилення j-го показника;
- середнє арифметичне значення j-го показника.
Розрахунок матриці відстаней.
Матриця відстаней містить в собі відстані між двома об'єктами. Для її розрахунку використовуються різні формули (міри) відстаней. Найбільш поширеною є Евклідова відстань. Вона знаходиться по наступній формулі:
(3.6)
Шаг 5. Розрахунок еталону. Еталон - це точка у просторі з якою йде порівняння усіх інших обсягів. Еталон допомагає розраховувати інтегральний показник
Розрахунок відстаней між існуючими об'єктами та об'єктом-еталоном.
Дана відстань розраховується за наступною формулою:
(3.7)
де Р0 - об'єкт-еталон.
Визначити інтегрального показнику розвитку.
Інтегральний показник розвитку знаходиться за наступними формулами:
(3.8)
(3.9)
(3.10)
Чим менше значення інтегрального показнику розвитку тим краще об'єкт.
Тому, що привести цей показник до прямого співвідношення необхідно розрахувати модифікований інтегральний показник.
Шаг 8. Розрахунок значення модифікованої комплексної оцінки [12]:
Чим ближче значення комплексної оцінки до одиниці, тим кращим є показник загальної ліквідності банку.
За допомогою наведених формул було розраховано показник загальної ліквідності (інтегральний показник розвитку). Його значення наведено в табл.. 3.2.
Таблиця 3.2 - Значення показника загальної ліквідності
|
Показник |
Значення |
Показник |
Значення |
|
|
I кв. 2007 |
0,66312 |
I кв. 2009 |
0,74125 |
|
|
II кв. 2007 |
0,65421 |
II кв. 2009 |
0,84452 |
|
|
III кв. 2007 |
0,69458 |
III кв. 2009 |
0,80215 |
|
|
IV кв. 2007 |
0,71012 |
IV кв. 2009 |
0,79584 |
|
|
I кв. 2008 |
0,70326 |
I кв. 2010 |
0,78521 |
|
|
II кв. 2008 |
0,72561 |
II кв. 2010 |
0,83124 |
|
|
III кв. 2008 |
0,72154 |
III кв. 2010 |
0,8352 |
|
|
IV кв. 2008 |
0,74215 |
IV кв. 2010 |
0,8452 |
Динаміка інтегрального показника загальної ліквідності має вигляд (рис. 3.2):
Рисунок 3.2 - Динаміка інтегрального показника
Таким чином, аналіз даного рисунку дозволив зробити наступні висновки:
найбільше значення інтегрального показника лежить четвертому кварталу 2010 року і становить 0,845;
найменше значення показника належить другому кварталу 2007 року і становить 0,654;
в цілому у інтегральному показнику існує позитивна тенденція зростання.
3.2 Групування комерційних банків за показником фінансової стійкості
Кластерізація дозволяє виділити однорідні за показниками групи кластерів [19]. Це необхідно для визначення різних груп загальної ліквідності. Економічний аналіз літературних джерел дозволив виділити по показнику ліквідності три основні групи банків:
високоліквідні банки;
ліквідні банки;
низько ліквідні банки.
Таку ж класифікацію можна пристосувати і для часового розрізу для кожного банку. Так банку з високою ліквідністю у часовому розрізі нічого не загрожує, з середньою - необхідно звернути увагу на діяльність банку, з низькою - банк може збанкрутити.
Для побудови кластерів загальної ліквідності В ППП Statistica в модулі Cluster Analysis було проведемо кластеризацію банків на три групи, які описуються розрахованими коефіцієнтами [20]. Початкові дані задаються наступним чином (рис. 3.3)
Рисунок 3.3 - Початкове вікно для побудови кластерів
Для розрахунку кластерів використовувався один з методів кластерного аналізу - метод к-середніх. Дія даного методу засновується на двох критеріях:
по-перше, він формує кластери таким чином, щоб центри цих кластерів знаходились як най далі один від одного;
по-друге, елементи в кластері повинні буди як най ближче один до одного.
При виконанні цих вимог формуються кластери які не перетинаються між собою, що дає змогу використовувати їх для економічного аналізу.
При використанні методу к-середніх отримуємо наступні результати аналізу (рис. 3.4) [19]
Рисунок 3.4 - Результати кластерного аналізу
Відстань між кластерами наведено в табл. 3.3.
Таблиця 3.3 - Відстані між кластерами
|
Кластери |
No. 1 |
No. 2 |
No. 3 |
|
|
No. 1 |
0,000000 |
0,068315 |
0,023381 |
|
|
No. 2 |
0,261371 |
0,000000 |
0,170149 |
|
|
No. 3 |
0,152908 |
0,412491 |
0,000000 |
Дані табл. 3.3 свідчать, що найбільш далекі між собою другий та третій кластери, а найбільш близькі - перший та третій кластери.
В табл. 3.4 наведено дескриптивні характеристики кожного кластеру, які дозволяють дати кластерам економічну інтерпретацію.
Таблиця 3.4 - Дескриптивні характеристики кожного кластеру
|
Показники |
Математичне очікування |
Стандартне відхилення |
Варіація |
|
|
Кластер 1 |
||||
|
H4 |
0,592800 |
0,065270 |
0,004260 |
|
|
H5 |
1,572600 |
0,072134 |
0,005203 |
|
|
H6 |
0,491600 |
0,034911 |
0,001219 |
|
|
H2 |
0,360840 |
0,014185 |
0,000201 |
|
|
Кластер 2 |
||||
|
H4 |
0,399000 |
0,026058 |
0,000679 |
|
|
H5 |
1,091667 |
0,133927 |
0,017936 |
|
|
H6 |
0,427000 |
0,021794 |
0,000475 |
|
|
H2 |
0,345667 |
0,025736 |
0,000662 |
|
|
Кластер 3 |
||||
|
H4 |
0,710762 |
0,040237 |
0,001619 |
|
|
H5 |
1,838313 |
0,080238 |
0,006438 |
|
|
H6 |
0,580850 |
0,025300 |
0,000640 |
|
|
H2 |
0,393087 |
0,018919 |
0,000358 |
Таким чином, аналіз даної таблиці дозволяє зробити такі висновки:
найкращий кластер - кластер який має найбільші значення показників - це третій кластер;
середній кластер - перший кластер;
найгірший кластер - з найменшими показниками - другий кластер
Елементи кожного кластеру наведені в табл. 3.5.
Найбільша кількість елементів міститься в найкращому кластері. Якщо порівняти отримані результати кластерізації, та інтегральний рівень розвитку то вони будуть однакові, тобто періоди з найкращими рівнями розвитку увійшли до найкращого кластеру.
Таблиця 3.5 - Елементи кластерів
|
Кластер |
Елементи |
|
|
Найкращій |
IV кв. 2008, I кв. 2009, III кв. 2009, IV кв. 2009, I кв. 2010, II кв. 2010, III кв. 2010, IV кв. 2010 |
|
|
Середній |
IV кв. 2007, I кв. 2008, II кв. 2008, III кв. 2008, II кв. 2009 |
|
|
Найгірший |
I кв. 2007, II кв. 2007, III кв. 2007 |
Останнім інструментом аналізу є аналіз графічного зображення кластерів (рис. 3.5).
Рисунок 3.5 - Графічне зображення кластерів
Даний рисунок свідчить, що побудовані кластери не перетинаються, тобто дають однозначну кластерізації.
Таким чином, побудовані кластери свідчать о рівні загальної ліквідності комерційного банку і дозволяють прогнозувати майбутнє становище банку.
3.3 Прогнозування фінансової стійкості комерційного банку на основі показників ліквідності
Прогнозування ліквідності комерційного банку може розглядатися з трьох позицій:
вона може прогнозуватися на підставі даних щодо інтегрального показника розвитку, тобто загальна ліквідність буде знаходитися в залежності від часу (модель часового ряду);
вона може прогнозуватися на підставі даних щодо окремих показників ліквідності, тобто модель залежності загальної ліквідності від окремих показників (багатофакторна модель);
може прогнозуватися кластер ліквідності на підставі проведеною кластерізації (дискримінанстні функції).
Побудуємо всі перераховані вище моделі.
Модель часового ряду. В даному випадку модель буде будуватись на підставі даних табл. 3.2. Аналіз рис. 3.2 дозволяє використовувати лінійну залежність між загальною ліквідністю та часом.
Початкові дані вводяться в наступному вікні (рис. 3.6).
Рисунок 3.6 - Розрахунок моделі часового ряду
Лінійна залежність має вигляд [24]:
де - теоретичні значення моделі
- параметри моделі
- час.
Результати розрахунку параметрів наведено в табл. 3.6
Таблиця 3.6 - Розрахунок параметрів моделі загальної ліквідності від часу
|
Параметр |
Оцінка параметру |
|
|
a |
0,633740 |
|
|
b |
0,012918 |
Критерій Ст'юденту для кожного параметру дорівнює відповідно 44,1 та 9,1, тобто обидва параметри є статистично значущими. Для перевірки адекватності моделі використовувався коефіцієнт детермінації. Він розраховується за наступною формулою:
Цей показник змінюється від 0 до 1. Чим ближчий від до 1, тим краще побудовано модель.
Для побудованої моделі він дорівнює 0,92. Таким чином, модель можна використовувати для прогнозу і вона прийме наступний вигляд:
Крім побудованої моделі можна побудувати ще низку моделей для прогнозування кожного показника, що містяться в показнику загальної ліквідності.
Результати розрахунків наведено в табл. 3.7.
Таблиця 3.7 - Розрахунок параметрів моделі
|
Параметр |
Оцінка параметру |
Критерій Ст'юденту |
|
|
Норматив миттєвої ліквідності (Н4) |
|||
|
a |
0,408828 |
13,80791 |
|
|
b |
0,024308 |
7,93851 |
|
|
Норматив поточної ліквідності (Н5) |
|||
|
a |
1,137788 |
15,97092 |
|
|
b |
0,056176 |
7,62471 |
|
|
Норматив короткострокової ліквідності (Н6) |
|||
|
a |
0,407400 |
39,07497 |
|
|
b |
0,013731 |
12,73450 |
|
|
Норматив платоспроможності (H2) |
|||
|
a |
0,330737 |
53,19865 |
|
|
b |
0,005104 |
7,93791 |
Аналіз коефіцієнтів Ст'юденту дозволяє зробити висновок, що всі оцінки параметрів є статистично значущими [24]. Коефіцієнт детермінації для першої моделі дорівнює 0,91, для другої - 0,89, для третьої - 0,95, для четвертої - 0,93
Таким чином, отримані моделі можна використовувати для прогнозу. Моделі мають наступний вигляд:
Н4= 0,408828+0,024308t
Н5= 1,137788+0,056176t
Н6= 0,407400+0,013731t
Н2= 0,330737+0,005104t
Багатофакторна модель.
Дана модель має вигляд:
Розрахункове вікно має вигляд (рис. 3.7):
Рисунок 3.7 - Розрахункове вікно для моделі
Як видно з даного рисунку, коефіцієнт множинної кореляції дорівнює 0,88. Його сенс аналогічний сенсу коефіцієнта детермінації, тому побудовано модель можна використовувати для прогнозу.
Однак, необхідно проаналізувати критерій Ст'юденту для визначення значущості параметрів.
Значення параметрів моделі наведено в табл. 3.8
Таблиця 3.8 - Значення параметрів моделі
|
Параметр |
Оцінка параметру |
Критерій Ст'юденту |
|
|
а0 |
0,125314 |
2,975502 |
|
|
а1 |
0,462627 |
2,966602 |
|
|
а2 |
-0,002529 |
-0,032182 |
|
|
а3 |
-0,292195 |
-0,767226 |
|
|
а4 |
1,302345 |
2,333894 |
Аналіз табл. 3.8 свідчить, що параметри а2 та а3 є статистично не значущі, тому їх необхідно виключити з розглядання.
Перерахунок параметрів моделі наведено в табл. 3.9
Таблиця 3.9 - Перерахунок параметрів моделі
|
Параметр |
Оцінка параметру |
Критерій Ст'юденту |
|
|
а0 |
0,164544 |
3,435691 |
|
|
а1 |
0,360402 |
4,992172 |
|
|
а4 |
0,947212 |
2,575519 |
В нові моделі коефіцієнт множинної кореляції залишився незмінним.
Таким чином модель має вигляд:
= 0,164544+0,360402Н4+0,947212Н2
Дискримінанті функції.
Дискримінанті функції дозволяють нові спостереження відносити до існуючих кластерів. Вікно розрахунку дискримінантом функції має вигляд (рис. 3.8).
Рисунок 3.8 - Вікно розрахунку дискримінантом функції
Змінна Class характеризує кластер, до якого було віднесено спостереження.
В результаті було отримано наступне вікно - вікно результатів (рис. 3.9).
Рисунок 3.9 - Вікно результатів
Таким чином, було отримано три класифікаційних функції.
Для найкращого кластеру:
D = -285,8+112,76Н4+100,68Н5+153,5Н6+549,03Н2
Для середнього кластеру:
D = -221,13+90,43Н4+79,54Н5+81,13Н6+613,4Н2
Для найгіршого кластеру:
D = -178,37+7,65Н4-25,59Н5+227,5Н6+813,2Н2
Якщо з'являється нове спостереження. То його характеристики (показники ліквідності) підставляються до дискримінант них функцій і серед отриманих значень функцій (D) вибирається найбільше. Нове спостереження попаде в той кластер, який буде мати найбільше значення дискримінантної функції.
Після побудови моделей необхідно здійснити прогнозування.
Прогноз по моделям часового ряду.
На майбутній період (17 період) значення всіх показників буде дорівнювати (табл. 3.10).
Таблиця 3.10 - Прогноз по моделям часового ряду
|
Показник |
Розрахунок |
Прогноз у долях |
|
|
Норматив миттєвої ліквідності |
0,408828+0,024308*17 |
0,82206 |
|
|
Норматив поточної ліквідності |
1,137788+0,056176*17 |
2,09278 |
|
|
Норматив короткострокової ліквідності |
0,407400+0,013731*17 |
0,64083 |
|
|
Норматив платоспроможності |
0,330737+0,005104*17 |
0,41751 |
|
|
Загальна ліквідність |
0,634+0,0129*17 |
0,8533 |
Прогноз по багатофакторній моделі:
= 0,164544+0,360402*0,82206+0,947212*0,47751=0,856
Аналіз результатів отриманих за допомогою цієї моделі і попередню свідчить про однаковість результатів.
Прогноз по дискримінантним функціям.
В результаті розрахунку було отримано наступні значення дискримінантних функцій:
Для найкращого кластеру:
D = -285,8+112,76 *0,82206+ 100,68* 2,0927+153,5 *0,64083+549,03 *0,4175=345,175
Для середнього кластеру:
D = -221,13+90,43* 0,82206+79,54* 2,09278+81,13* 0,64083+613,4* 0,41751=327,75
Для найгіршого кластеру:
D = -178,37+7,65* 0,82206-25,59*2,09278+ 227,5*0,64083+ 813,2*0,41751=259,7
Таким чином, при прогнозних значеннях всіх коефіцієнтів ліквідності нове спостереження потрапить у найкращих кластер, тобто банк у майбутньому кварталі буде дуже ліквідним, а його ліквідність збільшиться.
4. Охорона праці та навколишнього середовища
4.1 Загальні питання охорони праці
Верховна Рада прийняла Закон України «Про охорону праці» 14 жовтня 1992 році. Закон визначає основні положення по реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя та здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відношення між власником підприємства, установа та організація або уповноваженим їм органам та робітником по питанням безпеки, гігієни праці та виробничої середовищі та встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні. Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Охорона праці пов'язана з безпекою життєдіяльності та наукової організації праці.
Основи охорони праці складається з чотирьох розділів:
1 правові та організаційні питання охорони праці;
2 основи фізіології, гігієні праці та виробнича санітарія;
3 основи техніки безпеки;
4 пожежна безпека.
Відповідальність за створення безпечних умов праці на підприємстві покладена на інженера по охороні праці. У даній роботі розглядається організація й охорона праці у відділі Торезської філії АКБ „ОТБ”. Відділ Торезської філії АКБ „ОТБ” відповідає санітарним нормам.
4.2 Навчання працівників з питань охорони праці
Обов'язкові вимоги до проведення з питань охорони праці викладено в статті 18 Закону України «Про охорону праці» працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аврії.
Організацію навчання та перевірки знань по питанням охорони праці працівників при підготовці, перепідготовці, підвищення класифікації на підприємстві здійснюють працівники служби кадрів або інші спеціалісти, котрим керівником підприємства, дорученні організації цій праці.
В відділі Торезської філії АКБ „ОТБ” для перевірки знань працівників по питанню охорони праці наказом керівником створюють постійну діючу комісію. Голова комісії назначається замісник керівника банку, в службові обов'язки котрих входять організації роботи по охорони праці. В состав комісії входять: фахівці служби охорони праці, виробничих та технічних служб, інженер по охороні праці та профспілка. Перед проведенням знань працівників по питанням охорони праці на підприємстві проводяться заняття: лекції, семінари та консультації.
Перевірка знань працівників по питанням охорони праці проводиться по тім нормативним актам про охорону праці, дотримання котрих входить в їх службові обов'язки. Формою перевірки знань по питанням охорони праці працівникам з'являється екзамен, котрий проводиться у вигляді усного опитування. Результати перевірки знань працівників по охороні праці оформлюється відповідним протоколом. Працівникам, котрим при перевірки знань показали задовільний результати, видаються посвідчення, а при незадовільних результатах працівник повинен на протязі місяця пройти повторне навчання та повторну перевірку знань.
4.3 Управління внутрішніми нормативними актами
Внутрішні нормативні акти з охорони праці опрацьовуються та затверджуються керівником відділа Торезської філії АКБ „ОТБ” і спрямовуються на побудову чіткої системи управління охороною праці та створення безпечних і здорових умов праці, з урахуванням НПАОП 0.00-6.03-93 «Порядок опрацювання нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві».
4.4 Санітарні норми
Державні санітарні норми - обов'язкові для виконання нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади в галузі охорони здоров'я, що встановлюють медичні вимоги безпеки щодо середовища життєдіяльності та окремих його факторів, недотримання яких створює загрозу здоров'ю і життю людини.
Контроль здійснюється за станом атмосфери, мікроклімату робочої зони, рівнями шуму, освітлення та іншими небезпечними факторами відповідно до вимог нормативних актів.
Мікрокліматичні умови
Під час виконання обв`язків на людський організм, на інтенсивність витрат енергії впливають не лише зміст і характер праці та її інтенсивність, але й навколишнє повітряне середовище, зокрема параметри мікроклімату (метеорологічних умов).
Мікрокліматом називають стан повітря в робочій зоні або в зоні обслуговування та на постійних робочих місцях.
Всі ці параметри нормуються залежно:
– Від теплових характеристик виробничого приміщення;
– Від категорії робіт за важкістю; періоду року (холодний, теплий)
Розрізняють оптимальні (комфортні) і допустимі мікрокліматичні умови.
Оптимальні мікрокліматичні умови - умови, які за тривалого і систематичного впливу на людину забезпечують найвищу працездатність і хороше самопочуття.
Допустимі мікрокліматичні умови - умови, які за тривалого і систематичного впливу на людину можуть викликати напружену роботу механізму, терморегуляції, що не виходять за межі фізіологічних можливостей організму людини, а також не приводять дискомфортного відчуття. Температура повітря визначає характер теплообміну тіла людини з оточуючим середовищем, здатність людського організму підтримувати постійну температуру в межах +36,7 С зумовлено його терморегулятивною діяльністю.
За температури навколишнього повітря більше +38 С з`являється загальна втома, знижується продуктивність праці, погіршується розумова діяльність, послаблюється опір організму до захворювань.
Оптимальні умови мікроклімату встановлюються для постійних робочих місць. Показники температури повітря в робочій зоні по висоті та горизонталі протягом робочої зміни не повинні виходити за межі нормованих величин оптимальної температури. Відповідно до встановлених гігієнічно-санітарних вимог (ГОСТ 12.1.005-88,...
Подобные документы
Розробка моделей аналізу ліквідності балансу комерційного банку як структурної складової фінансової стійкості. Роль аналізу фінансової стійкості в управлінні комерційним банком. Побудова інтегрального показника ліквідності балансу і аналіз його динаміки.
дипломная работа [1,2 M], добавлен 18.11.2013Аналіз показників фінансової стійкості комерційного банку. Оцінка причин неефективності застосування інтегральних показників НБУ для попередження втрати фінансової стійкості. Основні напрямки підвищення рівня фінансової стійкості ВАТ АБ "Укргазбанк".
дипломная работа [4,6 M], добавлен 02.07.2010Аналіз економічних нормативів банківської системи України. Особливості управління фінансовою стійкістю комерційних банків, методи її оцінювання. Заходи мінімізації ризиків і підтримка стійкості банківських установ для їх функціонування в сучасних умовах.
статья [29,9 K], добавлен 13.11.2017Ресурси комерційного банку, їх формування і прогнозування. Операції комерційних банків з обслуговування платіжного обороту та організації розрахунків суб’єктів господарювання. Послуги комерційних банків в умовах ринку. Фінансові звіти та їх оцінка.
курсовая работа [76,5 K], добавлен 26.08.2013Показники ліквідності і платоспроможності як складові фінансової стійкості банку. Еволюція вимог НБУ щодо нормативів ліквідності комерційного банку, її державне регулювання. Теорія і практика управління банківською ліквідністю на макро- і мікрорівні.
курсовая работа [487,8 K], добавлен 03.12.2010Значення ліквідності та платоспроможності в діяльності комерційного банку. Методичні основи управління ліквідністю та платоспроможністю. Аналіз показників і детермінант платоспроможності та ліквідності комерційних банків на прикладі ВАТ "Мегабанк".
курсовая работа [357,1 K], добавлен 23.12.2013Поняття депозитних операцій банків. Забезпечення фінансової стійкості комерційного банку. Безготівкові розрахунки, сутність і основні принципи. Класифікація вкладів депозитів. формування резервів для покриття можливих втрат від активних операцій.
контрольная работа [30,5 K], добавлен 29.09.2010Комерційний банк: основні функції та роль в економіці. Сутність фінансової стійкості комерційного банку, нормативно-правове регулювання НБУ. Аналіз банківської системи України, проблеми та шляхи підвищення фінансової стійкості комерційного банку.
курсовая работа [974,5 K], добавлен 22.12.2011Теоретичні і правові основи забезпечення фінансової стійкості комерційного банку. Система економічних показників ХФ АКБ "Правекс-Банк", фінансовий аналіз діяльності, оцінка і управління кредитним ризиком; аналіз впливу рівня ліквідності на прибутковість.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 05.12.2010Поняття фінансової стійкості банку і рейтингу як метода його визначення. Показники, які їх визначають. Модель формування рейтингу комерційних банків України на базі кластерного і дискрімінантного аналізу. Порівняння вітчизняних методів із зарубіжними.
дипломная работа [420,7 K], добавлен 09.11.2013Економічні, правові основи взаємовідносин комерційного банку з НБУ. Повноваження Центрального банку як регулятивно-наглядового органу. Кредитування (рефінансування) комерційних банків. Мінімальний розмір регулятивного капіталу діючих банків України.
курсовая работа [30,0 K], добавлен 01.10.2011Для підвищення фінансової стійкості банку важливе значення має зростання його доходів, а як наслідок - і прибутковості банку, що є одним із основних, джерел поповнення власного капіталу банку. Види та форми кредиту. Діяльність комерційних банків.
контрольная работа [23,5 K], добавлен 25.03.2008Сутність, види та значення прибутку комерційного банку. Джерела формування прибутку комерційного банку. Напрямки розподілу прибутку комерційного банку. Прибутковість комерційних банків України.
курсовая работа [37,0 K], добавлен 10.09.2007Поняття ліквідності. Оцінка ліквідності балансу комерційного банку. Основні напрямки аналізу ліквідності балансу банку. Механізм управління ліквідністю. Коефіцієнти ліквідності. Рекомендації по підвищенню ліквідності і платоспроможності банку.
реферат [52,5 K], добавлен 22.03.2004Фінансовий стан комерційного банку. Основні сучасні методики рейтингових оцінок: українських експертів, за системою СAMEL та Кромонова. Приклади використання рейтингових систем оцінки діяльності комерційних банків. Кредитні операції банку з векселями.
контрольная работа [43,3 K], добавлен 20.01.2010Вплив світової фінансової кризи на процеси в економіці країни та діяльність комерційних банків. Аналіз динаміки змін обсягів активів балансу та кредитних ставок банку. Напрямки реструктуризації та вдосконалення управління структурою кредитного портфелю.
дипломная работа [12,0 M], добавлен 10.07.2011Сутність і цілі операційної діяльності комерційного підприємства. Фінансовий леверідж та аналіз беззбитковості та поріг рентабельності, запас фінансової стійкості. Проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства на прикладі ТОВ "Ареал".
дипломная работа [403,3 K], добавлен 04.08.2010Сутність та основні види банківських ризиків, причини їх виникнення та методи оцінки. Аналіз кредитоспроможності клієнта за показниками ліквідності, заборгованості та рентабельності. Шляхи удосконалення та оптимізації кредитних ризиків комерційного банку.
дипломная работа [689,1 K], добавлен 15.06.2012Сутність поняття ліквідності комерційного банку. Оцінювання рівня ліквідності АБ "Полтава-банк": загальна фінансово-економічна характеристика, коефіцієнтний аналіз ліквідності, GAP-менеджмент. Основні напрямки удосконалення управління ліквідністю.
дипломная работа [679,6 K], добавлен 15.01.2012Фінансовий менеджмент в комерційних банках. Інтегрований підхід до управління балансом банку. Розрахунок окремих показників фінансової діяльності банку. Аналіз динаміки та структури процентних доходів і витрат на прикладі АКБ "Укрсоцбанк".
курсовая работа [67,2 K], добавлен 20.03.2007
