Пенсійне страхування

Об'єкт нарахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, платники, тарифи та терміни сплати страхових внесків наведено у дод. Б.2 (дані показники дійсні до 1 січня 2011 року).

При обрахуванні сплати страхових внесків, страхувальник враховує максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, з якої не сплачуються страхові внески. З 01.01.2006 р. максимальна величина фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, з яких відповідно до законів України справляються страхові внески, дорівнює десяти розмірам прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, а з 01.01.2007 р. - вже п'ятнадцяти розмірам прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб. З 1 січня 2001 року максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює п'ятнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок (таб. 2).

Таблиця 2. Максимальний розмір заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески

До власних джерел надходження коштів належить також сплата збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій. Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, а саме - 1) операцій з купівлі-продажу валют; 2) продажу ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння; 3) відчуження легкових автомобілів; 4) купівлі-продажу нерухомого майна; 5) послуг стільникового рухомого зв'язку; - здійснюється відповідно до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року №1740 (із змінами).

1. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню сплачують юридичні особи - резиденти, нерезиденти, постійні представництва юридичної особи - нерезидента, власники корпоративних картрахунків іноземної валюти, банки - члени міжнародних платіжних систем, банки (у тому числі уповноважені банки з операцій за власними зовнішньоекономічними договорами) та фізичні особи, у тому числі нерезиденти, що здійснюють операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню. Банки та їх установи (далі - банки) нараховують, утримують та одночасно з поданням заявки на купівлю іноземної валюти, що здійснюється ними за власними операціями і від імені та за рахунок клієнтів таких банків, сплачують до спеціального фонду державного бюджету додатковий збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 0,5 відсотка суми операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню, зазначеної у такій заявці.

2. Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з продажу ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння, є підприємства і організації та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю ювелірними виробами із золота, платини і дорогоцінного каміння. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з продажу ювелірних виробів із золота сплачується в розмірі п'яти відсотків вартості реалізованих ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння.

3. Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом: купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством); міни; дарування (безоплатної передачі); успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля за законом); з інших підстав, передбачених законодавством. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачується у розмірі трьох відсотків вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договорів купівлі-продажу, довідок-рахунків торгівельних організацій, договорів міни, довідок органів митної служби, актів експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість.

4. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку сплачують підприємства, установи та організації, фізичні особи, які користуються послугами стільникового рухомого зв'язку, а також оператори цього зв'язку, які надають свої послуги безоплатно. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку сплачується у розмірі 7,5 відсотка вартості будь-яких послуг стільникового рухомого зв'язку, сплаченої споживачами цих послуг оператору, що їх надає, включаючи вартість вхідних та вихідних телефонних дзвінків, абонентську плату, плату (надбавку) за роумінг, суму страхового завдатку, авансу, вартість інших спеціальних послуг, зазначених у рахунку на оплату послуг стільникового рухомого зв'язку.

Бюджет Пенсійного фонду України формується також за рахунок інших джерел надходжень. Найбільшу вагу у цих надходженнях займають кошти Державного бюджету України. За рахунок коштів Державного бюджету України фінансуються наступні видатки Пенсійного фонду України:

- відшкодування виплати пенсій військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу строкової служби;

- відшкодування виплати надбавок та підвищень пенсій, призначених за різними пенсійними програмами (пенсії призначені відповідно до одного із Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року №379 тощо);

- відшкодування виплати пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- компенсація втрат від застосування платниками фіксованого сільськогосподарського податку спеціальної ставки зі сплати збору на обов'язкове пенсійне страхування (2005-2010 рр.);

- покриття дефіциту Пенсійного фонду України в разі нестачі коштів фонду на звичайні пенсії.

Кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання включають витрати на виплату пенсій відповідно до Законів України «Про зайнятість населення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання», а також допомогу на поховання, витрати на доставку пенсій та допомоги.

Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів здійснюється органами Пенсійного фонду України відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2008 №775 «Про затвердження критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів, пов'язаних з державним наглядом (контролем) у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Контроль на підприємствах, в установах та організаціях проводиться шляхом перевірки бухгалтерських документів щодо нарахованого заробітку та інших виплат, нарахування страхових внесків, платіжних доручень про перерахування сум страхових внесків на рахунок Пенсійного фонду, документів, пов'язаних зі сплатою збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, а саме операцій з купівлі-продажу валют, продажу ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння, відчуження легкових автомобілів, купівлі-продажу нерухомого майна, послуг стільникового рухомого зв'язку, інших розрахункових документів. На виявлені під час перевірки суми коштів, на які платником не нараховувалися страхові внески, за актом перевірки страхові внески донараховуються виходячи з розміру, що діяв на день нарахування виплат (доходу), та застосовуються фінансові санкції, чинні на момент завершення перевірки.

2.3 Види та порядок визначення пенсій у солідарній системі

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органами Пенсійного фонду призначаються та виплачуються: пенсія за віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) та пенсія у зв'язку з втратою годувальника (рис. 7).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 7. Види пенсій у солідарній системі

Солідарна система передбачає окремі види соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду, зокрема допомога на поховання пенсіонера. У разі смерті пенсіонера особам, що здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера у розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Особи, у яких відсутній необхідний для призначення пенсії за віком страховий стаж, забезпечуються соціальною допомогою на умовах і в порядку, передбаченому Законом України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам», який набув чинності з 1 січня 2005 року. Призначення соціальної допомоги за цим законом передбачається чоловікам при досягненні 63 років, жінкам - при досягненні 58 років.

Поряд з цим виплата пенсій, призначених відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Митного кодексу України», Положення про помічника-консультанта народного депутата України, в сумі розміру пенсії із солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, на яку має право особа, здійснюється за рахунок коштів Пенсійного фонду. Таким чином, при визначенні пенсій за вищезазначеними законодавчими актами фактично визначаються два розміри пенсії, виходячи з яких розмежовуються джерела фінансування частко призначеної пенсії.

Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці та за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, здійснюється Пенсійним фондом України.

Пенсії за віком

Статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що умовами призначення пенсій за віком у солідарній системі пенсійного страхування є: досягнення пенсійного віку особою, яка звертається за пенсією, та наявність у цієї особи відповідного страхового стажу (рис. 8).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 8. Умови призначення пенсії за віком

Пенсійний вік

Право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону мають застраховані особи, які досягли пенсійного віку: чоловіки - 60 років, жінки - 55 років та мають не менше 5 років страхового стажу. У разі пізнішого виходу на пенсію та відмови від отримання виплати пенсії під час роботи (за умови сплати внесків до Пенсійного фонду), призначена після звільнення з роботи пенсія підвищується на певний відсоток за шкалою в залежності від кількості років більш пізнього виходу на пенсію (стаття 29). Наприклад, за один повний рік більш пізнього виходу на пенсію розмір пенсії буде підвищений на 3 відсотки, за три повних роки - на 11,83 відсотки, за п'ять років - на 27,07 відсотка, а за 10 повних років - на 85,32 відсотки (табл. 3). Неповні роки відстрочки виходу на пенсію для підвищення розміру пенсії за віком не враховуються.

Таблиця 3. Розмір підвищення пенсії у залежності від терміну відстрочення виходу на пенсію

Страховий стаж

Страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувалися щомісяця страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення пенсії враховуються:

- періоди трудового стажу до набрання чинності Законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше;

- періоди роботи після набрання чинності Законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за умови сплати страхових внесків;

- час догляду за дітьми до досягнення 3-річного віку;

- час догляду за дитиною-інвалідом, інвалідом 1 групи, за престарілим, який потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо працездатні особи, які здійснюють догляд за зазначеними особами отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства;

- час професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації з відривом від виробництва за направленням підприємств, установ, організацій (без збереження заробітної плати та з отриманням стипендії);

- час отримання допомоги по безробіттю;

- час від дня визнання особи інвалідом до дня досягнення цією особою пенсійного віку - до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком інваліда;

- час від дня смерті годувальника до дня, коли годувальник досягнув би пенсійного віку - до страхового стажу для обчислення розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, який з 1 січня 2011 року є складовою чатсиною Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а за періоди до запровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до 1 січня 2004 року. Документами, що підтверджують стаж до 1 січня 2004 року є трудова книжка, довідки з місця роботи чи інші документи, видані відповідно до вимог законодавства. В окремих випадках, визначених законодавством, періоди роботи можуть бути підтверджені показами свідків.

У частині 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 1 січня 2004 року, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. Тобто, стаж враховується так, як вимагає Закон України «Про пенсійне забезпечення» і законодавство колишнього СРСР.

Періоди роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на архіпелазі Шпіцберген зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. При цьому страховий стаж визначається відповідно до Переліку районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі в редакції постанови Ради Міністрів колишнього СРСР від 03.01.1983 року №12 і застосовується пільгове обчислення страхового стажу з 01.08.1945 по 01.03.1960 рр. в подвійному розмірі, а за період роботи з 01.03.1960 по 01.01.1991 рр. - в півторакратному розмірі, а на архіпелазі Шпіцберген - у подвійному розмірі (постанова РМ СРСР від 108.1949 р. №3502, постанова РМ СРСР від 02.07.1973 р. №548-171, постанова Держкомпраці СРСР від 13.10.1981 р. №286). Зазначений порядок обчислення страхового стажу застосовується і при проведенні перерахунків пенсій, призначених до 1 січня 2004 року, за наявності документів у осіб, які стверджують факт роботи в даних місцевостях та про те, що на них поширювались пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону передбачається збільшення коефіцієнту страхового стажу для осіб, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці: за кожний повний рік роботи до 1 січня 2004 року на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року, тобто фактично зазначені періоди роботи враховуються у подвійному розмірі. Збільшення страхового стажу за періоди такої роботи після 1 січня 2004 року не відбувається.

При цьому слід мати на увазі, що у тих випадках, коли до окремих періодів страхового стажу відповідно до законодавства, що діяло раніше, застосовувалось пільгове обчислення (період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, робота на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС) і особа в цей період була зайнята на роботах, передбачених Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала право на пенсію на пільгових умовах, додаткове збільшення страхового стажу (по одному року за кожний повний рік роботи до 1 січня 2004 року за Списком на 1) здійснюється виходячи із календарного періоду роботи на роботах, передбачених Списком №1, а не обчисленого у пільговому порядку.

Страховий стаж для призначення пенсії обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, якщо сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж розмір страхового внеску, обчисленого із мінімальної заробітної плати (мінімальний страховий внесок). Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою мінімального страхового внеску, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою мінімального страхового внеску. Якщо така доплата не була здійснена, страховий стаж враховується за кожний місяць пропорційно сумі сплачених страхових внесків (стаття 24 Закону) за формулою:

ТП = Св: В, (1)

де ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;

Св - сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць;

В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.

При підрахунку страхового стажу місяць приймається за 30 днів. Розглянемо конкретний приклад врахування неповного місяця страхового стажу за умови, коли сума сплачених страхових внесків є меншою за мінімальний страховий внесок, зокрема, якщо сума сплаченого внеску у січні 2009 року - 160 грн., а мінімальний страховий внесок - 200,86 грн. У такому разі поділивши 160 грн. на 200,86 грн. отримаємо число 0,797. Отже, якщо повний місяць складає 30 днів, то до страхового стажу необхідно врахувати за вказаний місяць 24 дня (30 днів х 0,797).

Коефіцієнт страхового стажу визначається в залежності від того, у якій системі пенсійного страхування застрахована особа приймає участь: лише у солідарній чи у солідарній та у накопичувальній системах (стаття 25 Закону).

Коефіцієнт страхового стажу визначається за формулою:

(2)

де: Кс - коефіцієнт страхового стажу;

См - сума місяців страхового стажу;

Вс - величина оцінки одного року страхового стажу.

З 1 січня 2008 року величина оцінки вартості одного року страхового стажу дорівнювала 1,2% (як відомо до цієї дати 1 рік страхового стажу дорівнював 1%), а з 1 жовтня 2008 року вартість одного року дорівнює 1,35%. За період участі як у солідарній так і у накопичувальній системах - 1%.

Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом другим частини четвертої статті 24 (тобто з урахуванням роботи з особливо шкідливим і важкими умовами праці за списком №1) - 0,85.

Приклади розрахунки страхового стажу наведені у табл. 4.

Таблиця 4. Приклади розрахунку страхового стажу

Відповідно до ст. 41 Закону до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії включаються наступні види доходу:

1) суми виплат, отримуваних застрахованою особою після 1 січня 2004 року, з яких були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду в межах установленої законодавством максимальної величини заробітної плати;

2) суми виплат, отриманих застрахованою особою до 1 січня 2004 року, у межах сум, на які згідно з законодавством, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;

3) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після 1 січня 2011 року, з яких згідно з Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» були фактично нараховані та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного вснеку на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону;

4) суми зарплати, визначені виходячи зі здійсненої застрахованою особою доплати до мінімального страхового внеску.

Для обчислення розміру пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року (стаття 40 Закону).

У разі якщо страховий стаж складає менший період, ніж зазначено, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становитиме не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Для обчислення пенсії враховується заробітна плата, з якої були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду у межах встановленої законодавством величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески (стаття 41 Закону) (табл. 2).

За періоди до запровадження максимального обмеження розміру заробітної плати, з якої сплачувались страхові внески до соціальних фондів (до 01.07.1998 р.), для обчислення пенсії враховується заробіток у сумі, що не перевищує 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання заробітку у розрахунку на кожний місяць виконання роботи (доповнено згідно із Законом №2343-ІV від13.01.2005 р.). Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс · (Ск: К) (3)

Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;

Ск сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + … + Кзn).

Коефіцієнти (Кз) визначаються таким чином: зарплата (дохід) застрахованої особи ділиться на середню зарплату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який обчислюють коефіцієнт:

Кз = Зв: Зс (4)