Соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань

Огляд потерпілого проводиться медико-соціальна експертиза за умови подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту профпатології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, суду чи прокуратури.

Позачергова експертиза проводиться медико-соціальною експертизою за заявою потерпілого, інших заінтересованих осіб, суду чи прокуратури.

За потерпілим, тимчасово переведеним на легшу нижче оплачувану роботу, зберігається його середньомісячний заробіток на строк, визначений лікарсько - консультаційною комісією, або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності.

Стійкою втратою професійної працездатності вважається будь-яка втрата професійної працездатності, визначена медико-соціальною експертизою..

Необхідність переведення потерпілого на іншу роботу, її тривалість та характер установлюються лікарсько - консультаційною комісією або медико-соціальною експертизою.

За згодою потерпілого роботодавець зобов'язаний надати йому рекомендовану лікарсько - консультаційною комісією або медико-соціальною експертизою роботу за наявності відповідних вакансій.

Якщо у встановлений лікарсько - консультаційною комісією або медико-соціальною експертизою строк роботодавець не забезпечує потерпілого відповідною роботою, Фонд соціального страхування від нещасних випадків сплачує потерпілому страхову виплату у розмірі його середньомісячного заробітку.

Середньомісячний заробіток обчислюється в порядку, передбаченому статтею 34 Закону про страхування по нещасному випадку та професійному захворюванню.

Для розгляду справ про страхові виплати до Фонду соціального страхування від нещасних випадків подаються:

акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та (або) висновок медико-соціальної експертизи;

про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть, а також відповідні рішення про відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

документи про необхідність подання додаткових видів допомоги.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків приймає рішення про виплати у разі втрати годувальника за умови подання таких документів, які видаються відповідними організаціями в триденний строк з моменту звернення заявника:

копії свідоцтва органу реєстрації актів громадянського стану про смерть потерпілого;

довідки житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності -- довідки виконавчого органу ради чи інших документів про склад сім'ї померлого, в тому числі про тих, хто перебував на його утриманні, або копії відповідного рішення суду;

довідки житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності -- виконавчого органу ради про батьків або іншого члена сім'ї померлого, який не працює та доглядає дітей, братів, сестер чи онуків померлого, які не досягли 8-річного віку;

довідки навчального закладу про те, що член сім'ї потерпілого віком від 18 до 23 років, який має право на відшкодування шкоди, навчається за денною формою навчання;

довідки навчального закладу інтернатного типу про те, що член сім'ї потерпілого, який має право на відшкодування шкоди, перебуває на утриманні цього закладу.

Факт перебування на утриманні потерпілого у разі відсутності відповідних документів і неможливості їх відновлення встановлюється в судовому порядку.

Якщо застрахований або члени його сім'ї за станом здоров'я чи з інших причин не спроможні самі одержати зазначені вище документи, їх одержує та подає відповідний страховий експерт Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів.

Рішення оформлюється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків може затримати страхові виплати до з'ясування підстав для виплат, якщо документи про нещасний випадок оформлені з порушенням установлених вимог.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків може відмовити у страхових виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо мали місце:

1) навмисні дії потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку;

2) подання роботодавцем або потерпілим Фонду соціального страхування від нещасних випадків свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок;

3) вчинення застрахованим умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків може відмовити у виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов'язаним з виробництвом.

Страхові виплати і надання соціальних послуг може бути припинено:

1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого;

3) якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку;

4) якщо страховий випадок настав унаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми;

5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню;

6) в інших випадках, передбачених законодавством.

Якщо на утриманні потерпілого перебувають члени сім'ї, які проживають на території України, виплати у випадках, передбачених пунктами 1 і 5, не припиняються, а лише зменшуються на суму, що не перевищує 25 відсотків усієї суми виплат.

Оподаткування сум страхових виплат потерпілим та особам, які мають на них право, здійснюється згідно із законодавством.

Страхові виплати проводяться щомісячно в установлені Фондом соціального страхування від нещасних випадків дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду:

потерпілому -- з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання;

особам, які мають право на виплати у зв'язку зі смертю годувальника, -- з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.

Одноразова допомога виплачується потерпілому в місячний строк з дня визначення медико-соціальною експертизою стійкої втрати професійної працездатності, а в разі смерті потерпілого -- у місячний строк з дня смерті застрахованого особам, які мають на це право.

Якщо справи про страхові виплати розглядаються вперше по закінченні трьох років з дня втрати потерпілим працездатності внаслідок нещасного випадку або з дня смерті годувальника, страхові виплати провадяться з дня звернення.

Виплати призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, здійснюються за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням.

Страхові виплати здійснюються протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв'язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат -- протягом строку, на який визначено потребу в них.

Страхові виплати здійснюються протягом строку, встановленого медико-соціальною експертизою або лікарсько - консультаційною комісією. Строк проведення страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, встановленого при наступному огляді медико-соціальної експертизи або лікарсько - консультаційної комісії, незалежно від часу звернення потерпілого або заінтересованих осіб до Фонду соціального страхування від нещасних випадків. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження медико-соціальною експертизою втрати працездатності та причинного зв'язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров'я.

Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду соціального страхування від нещасних випадків своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці».

Страхові виплати за поточний місяць проводяться протягом місяця з дня настання страхового випадку. Доставка і переказ сум, що виплачуються потерпілим, проводяться за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

За бажанням одержувачів ці суми можуть перераховуватися на їх особові рахунки в банку.

Суми, одержані в рахунок страхових виплат потерпілим або особою, яка має право на ці виплати, можуть бути утримані Фондом соціального страхування від нещасних випадків, якщо рішення про їх виплату прийнято на підставі підроблених документів або подано свідомо неправдиві відомості, а також якщо допущено помилку, яка впливає на суму страхових виплат.

Належні суми страхових виплат, що з вини Фонду соціального страхування від нещасних випадків не були своєчасно виплачені особам, які мають на них право, у разі смерті цих осіб виплачуються членам їх сімей, а в разі їх відсутності -- включаються до складу спадщини.

Потерпілим, які проживають у будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів, пансіонатах для ветеранів війни та праці, щомісячні суми страхових виплат перераховуються на рахунок зазначених установ з виплатою різниці між сумою страхової виплати та вартістю утримання в них, але не менш як 25 відсотків призначеної суми страхової виплати (втраченого заробітку).

Якщо на утриманні потерпілого, який проживає у будинку-інтернаті для громадян похилого віку та інвалідів, пансіонаті для ветеранів війни та праці, є непрацездатні члени сім'ї, сума страхової виплати сплачується в такому порядку: на одну непрацездатну особу, яка перебуває на утриманні, -- чверть, на двох -- третина, на трьох і більше -- половина суми страхової виплати. Частина суми страхової виплати, що залишається після відрахування вартості утримання в цих установах, але не менш як 25 відсотків, виплачується потерпілому.

Суми страхових виплат, нараховані особі, яка їх одержує в період її перебування в дитячому будинку, закладі інтернатного типу, перераховуються на спеціальний рахунок і виплачуються їй після закінчення навчання у цьому закладі.

У разі відбування потерпілим покарання у вигляді позбавлення волі належні йому суми страхових виплат перераховуються на спеціальний рахунок і виплачуються йому після звільнення з місця позбавлення волі, а особи, які перебувають на утриманні потерпілого, одержують виплати в установленому порядку.

У разі виїзду потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, на постійне місце проживання за межі України визначені на вказані цілі суми переказуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на їх адресу в порядку, передбаченому міждержавними угодами.

3.4 Порядок нарахування та виплати допомоги на період тимчасової втрати працездатності

Допомога з тимчасової непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з страхових випадків, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві».

Допомога виплачується до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

Перші п'ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації чи фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, пов'язаних з нещасними випадком на виробництві або професійним захворюванням, призначається і виплачується за місцем роботи застрахованої особи, де стався страховий випадок, в розмірі 100% втраченої заробітної плати.

Підставою для нарахування допомоги у разі тимчасової непрацездатності є листок непрацездатності та наявність акта про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 або акта розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1112 „Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві ”. Листок непрацездатності видається лікувальним закладом. У листку повинна бути позначка зв'язку хвороби із страховим випадком. Якщо при наявності акта (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася), за формою Н-5, затвердженого постановою КМУ № 1112, та акта про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 або акта розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 потерпілий визнаний чи не визнаний інвалідом через нещасний випадок на виробництві (професійне захворювання) і через певний час у зв'язку із погіршенням стану здоров'я, що пов'язане з цим нещасним випадком (професійним захворюванням), йому видано листок непрацездатності, то допомога з тимчасової непрацездатності надається у разі підтвердження зв'язку захворювання з нещасним випадком на виробництві (професійним захворюванням).

Якщо потерпілий працює за сумісництвом, допомога призначається і виплачується страхувальником за місцем роботи, де стався страховий випадок. При цьому враховується заробітна плата за основним місцем роботи та за сумісництвом на підставі довідок про середню заробітну плату.

Допомога добровільно застрахованій особі призначається робочим органом виконавчої дирекції фонду, у якому вона зареєстрована, починаючи з шостого дня тимчасової непрацездатності, пов'язаної з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням.

Приклад розрахунку допомоги.

1 етап. Допомогу розраховують згідно з Порядком №1266. Правила розрахунку середнього заробітку аналогічні правилам розрахунку середньої заробітної плати при обчисленні допомоги з тимчасової непрацездатності, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві або профзахворюванням (розділ 5.3.2).

2 етап. Суму допомоги, включаючи перші п'ять днів тимчасової непрацездатності, розраховують шляхом множення суми середньоденної (середньогодинної) зарплати на кількість днів (годин), що підлягають оплаті (тобто робочі дні (години), що припадають на період тимчасової непрацездатності).

Розгляньмо числові приклади з розрахунку допомоги на підприємстві.

Приклад 1

Працівник підприємства отримав виробничу травму, тимчасова непрацездатність на підставі лікарняного листка включає в себе період з 10 до 20 вересня 2009 року. Дані про виплати, що враховуються при розрахунку середньої заробітної плати, наведено у таблиці 3.

Таблиця 3 - Дані про виплати для розрахунку середньої заробітної плати до прикладу 1

Розрахунковий період	Кількість робочих днів за графіком роботи, дні	Заробітна плата, що враховується при обчисленні середньої заробітної плати, грн	Максимальна величина витрат з оплати праці, з яких стягуються страхові внески	Суми, які фактично враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги, грн
Березень	22	2400	2660	2400
Квітень	21	2400	2660	2400
Травень	17	2500	2660	2500
Червень	21	2500	2660	2500
Липень	22	2700	2660	2660
Серпень	21	2700	2660	2660
Усього	124	15200		15120

Зробимо розрахунки:

1) середня заробітна плата за розрахунковий період становить:

15120 грн : 124 днів = 121,94 грн/день;

2) кількість робочих днів тимчасової непрацездатності становить:

7 днів (10, 13 - 17 і 20 вересня), з них 3 робочі дні (10, 13 і 14 вересня) припадають на перші п'ять днів тимчасової непрацездатності.

3) сума допомоги з тимчасової непрацездатності до відновлення працездатності або встановлення інвалідності становитиме (100% середньої заробітної плати):

121,94 грн/день х 7 днів = 853,58 грн,

у тому числі:

за рахунок коштів підприємства (перші п'ять днів тимчасової непрацездатності):

121,94 грн/день х 3 дня = 365,82 грн;

за рахунок коштів Фонду:

121,94 грн/день х 4 дня = 487,76 грн.

Приклад 2

Працівник підприємства отримав виробничу травму за неосновним місцем роботи. Тимчасова непрацездатність згідно з лікарняним листком включає в себе період з 1 до 20 жовтня 2009 року. Дані про виплати, що враховуються при розрахунку середньої заробітної плати, за основним місцем роботи (відомі на підставі довідки про середню заробітну плату, наданої з основного місця роботи), а також за сумісництвом наведено у таблиці 4. У таблиці також визначено сумарний заробіток на двох місцях роботи, який враховують при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги.



Таблиця 4 - Дані про виплати, що враховуються при розрахунку середньої заробітної плати, за основним місцем роботи, а також за сумісництвом

Розрахунковий період	Кількість робочих днів за графіком роботи, дні	Заробітна плата, що враховується при обчисленні середньої заробітної плати, грн	Сумарний заробіток, грн	Максимальна величина витрат з оплати праці, з яких стягують страхові внески	Суми, які фактично враховують при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги, грн
		основне місце роботи	неосновне місце роботи
Квітень	21	1100	800	1900	2660	1900
Травень	17	1100	800	1900	2660	1900
Червень	21	1600	900	2500	2660	2500
Липень	22	1600	900	2500	2660	2500
Серпень	21	2000	900	2900	2660	2660
Вересень	22	2000	1000	3000	2660	2660
Усього	124	9400	5300			14120

Отже, розрахуємо суму допомоги, що виплачується за сумісництвом:

1) середня заробітна плата за розрахунковий період становить:

14120 грн : 124 днів = 113,87 грн/день;

2) кількість робочих днів тимчасової непрацездатності становить:

14 днів (1, 4 - 8, 11 - 15, 18 - 20 жовтня), з них 3 робочі дні (1, 4 і 5 жовтня) припадають на перші п'ять днів тимчасової непрацездатності.

3) сума допомоги з тимчасовій непрацездатності до відновлення працездатності або встановлення інвалідності становитиме (100% середньої заробітної плати):

113,87 грн/день х 14 днів = 1594,18 грн,

у тому числі: за рахунок коштів підприємства (перші п'ять днів тимчасової непрацездатності):

113,87 грн/день х 3 дня = 341,61 грн;

за рахунок коштів Фонду:

113,87 грн/день х 11 дня = 1252,57 грн.

3.5 Порядок нарахування та виплати одноразової допомоги

Одноразова допомога потерпілому призначається при встановленні медико-соціальною експертизою стійкої втрати професійної працездатності. Для призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати до робочого органу виконавчої дирекції Фонду подаються:

заява потерпілого про призначення страхових виплат;

акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 (якщо стався нещасний випадок);

акт (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася), за формою Н-5 (якщо такий складався);

акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 (якщо таке встановлено);

рішення суду про встановлення факту нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (якщо було засідання суду з цього питання);

висновок медико-соціальної експертизи про ступінь втрати професійної працездатності;

довідка про середню заробітну плату (доход);

копія трудової книжки або витяг з неї, засвідчені страхувальником або підписом працівника робочого органу виконавчої дирекції Фонду при пред'явленні оригіналу;

довідка про розмір пенсії по інвалідності (якщо вона призначена) унаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (у тому числі про розмір одержуваних надбавок);

довідка будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів або пансіонату для ветеранів війни та праці про розмір вартості утримання потерпілого в ньому;

протокол засідання комісії з питань охорони праці підприємства, а у разі, якщо вона не створена на підприємстві, комісії з питань вирішення спорів при робочих органах виконавчої дирекції фонду про відсоток зменшення розміру одноразової допомоги потерпілому на виробництві (у разі встановлення комісією з розслідування нещасного випадку, що ушкодження здоров'я настало не лише з причин, що залежать від роботодавця, а і внаслідок порушення застрахованою особою нормативних актів про охорону праці).

Якщо потерпілий за станом здоров'я чи з інших причин не може одержати зазначені документи, їх одержує та подає відповідний страховий експерт робочого органу виконавчої дирекції фонду.

Право на отримання потерпілим одноразової допомоги настає з дня встановлення медико-соціальною експертизою стійкої втрати професійної працездатності.

Якщо справи про страхові виплати розглядаються вперше після закінчення трьох років з дня встановлення медико-соціальною експертизою втрати потерпілим професійної працездатності внаслідок ушкодження здоров'я, то страхові виплати призначаються з дня звернення за їх призначенням відповідно до чинних нормативно - правових актів.

Одноразова допомога виплачується потерпілому в місячний строк з дня визначення медико-соціальною експертизою стійкої втрати професійної працездатності в день, установлений постановою робочого органу виконавчої дирекції фонду (у тому числі при призначенні одноразової допомоги за рішенням суду) за наявності усіх необхідних документів.

Одноразова допомога потерпілому визначається з розрахунку його середньої заробітної плати (доходу) за кожний відсоток втрати професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до фонду, на час настання права потерпілого на страхову виплату. У 2009 році ця сума не може перевищувати 40140,00 грн. (4 х 10035) (табл. 5.2).

У разі погіршення здоров'я потерпілого внаслідок раніше одержаного каліцтва або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням трудових обов'язків, при встановленні йому медико-соціальною експертизою вищого ступеня стійкої втрати професійної працездатності відносно попереднього обстеження одноразова допомога не призначається.

У разі встановлення комісією з розслідування нещасного випадку, що ушкодження здоров'я настало не лише з причин, що залежать від роботодавця, а і внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги підлягає зменшенню, але не більше як на 50 відсотків. Відсоток зменшення розміру одноразової допомоги визначається рішенням комісії з питань охорони праці підприємства, а в разі, якщо вона не створена, комісії з питань вирішення спорів при робочих органах виконавчої дирекції фонду, виходячи з критеріїв, наведених у табл. 5.

Таблиця 5 - Критерії, які впливають на зменшення розміру одноразової допомоги у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням

№ з/п	Порушення з боку потерпілого, які були однією з причин нещасного випадку	Відсоток зменшення одноразової допомоги
1	Виконання роботи у стані алкогольного, наркотичного сп'яніння, токсикологічного отруєння	до 50
2	Порушення трудової і виробничої дисципліни, у тому числі: невиконання посадових обов'язків; невиконання інструкцій з охорони праці тощо	до 50
3	Порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів; порушення технологічного процесу; порушення під час експлуатації транспортних засобів; порушення правил дорожнього руху	до 50
4	Виконання робіт з відключеними, несправними засобами колективного захисту, системами сигналізації, вентиляції, освітлення тощо	до 40
5	Незастосування засобів індивідуального та колективного захисту	до 40

У разі, коли розмір одноразової допомоги був обмежений граничною сумою заробітної плати (доходу), з якої справляються страхові внески до фонду, її зменшення проводиться виходячи із зазначеної граничної суми. Якщо потерпілому вперше встановлено сукупний відсоток втрати професійної працездатності за страховими випадками, які сталися на різних підприємствах, та по одному з них комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров'я настало не лише з причин, що залежать від роботодавця, а і внаслідок порушення потерпілим законодавства про охорону праці, розмір одноразової допомоги розраховується за кожним страховим випадком і зменшується по страховому випадку, за яким установлено вину потерпілого.

Приклади розрахунку одноразової допомоги

Приклад 1. Потерпілому 12.05.2009 р. встановлено медико-соціальною експертизою стійку втрату професійної працездатності 60 відсотків. Середня заробітна плата (дохід) перед настанням страхового випадку складає 2000 грн.

Розрахунок одноразової допомоги потерпілому:

2000 грн. х 60 = 120000 грн.

Відповідно до чинного законодавства гранична сума заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески до ФССНВВ на дату настання права потерпілого на призначення одноразової допомоги, становить 10035 грн., а чотирикратний її розмір складає 40140 грн.

Тому розмір одноразової допомоги потерпілому становить 40140 грн.

Приклад 2. Потерпілому встановлено медико-соціальною експертизою стійку втрату професійної працездатності 60% у зв'язку з нещасним випадком на виробництві. Через деякий час йому встановлюється 40% професійної працездатності внаслідок професійного захворювання. Повторне ушкодження здоров'я настало з вини одного й того же роботодавця. Сукупний відсоток стійкої втрати професійної працездатності по двох страхових випадках медико-соціальна експертиза встановила 70%. Середня заробітна плата (дохід) перед настанням першого страхового випадку складала 1500 грн., перед другим страховим випадком - 2000 грн. Потерпілий вибрав для розрахунку одноразової допомоги заробітну плату 2000 грн.

Ступінь втрати професійної працездатності збільшився на 10% (70% - 60%).

Розмір одноразової допомоги у зв'язку з професійним захворюванням становить 20000 грн. (2000 грн. х 10).

Приклад 3. Потерпілому 22.05.2009 року медико-соціальною експертизою встановлено стійку втрату професійної працездатності 30% в зв'язку з професійним захворюванням. 11.02009 року йому встановлено медико-соціальною експертизою стійку втрату професійної працездатності 15% у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, який стався 10.09.85 року. Повторне ушкодження здоров'я настало з вини одного й того ж роботодавця. Сукупний відсоток стійкої втрати працездатності по двох страхових випадках становить 45% (довідка медико-соціальної експертизи від 11.02009 року). Середня заробітна плата (дохід) перед настанням першого страхового випадку (профзахворювання) складала 1500 грн., перед другим страховим випадком (нещасний випадок) - 2000 грн. Потерпілий вперше звернувся з заявою 15.02009 року про нарахування одноразової допомоги по двох страхових випадках. При цьому він вибрав для розрахунку одноразової допомоги заробітну плату 2000 грн.

Розрахунок одноразової допомоги по двох страхових випадках:

- внаслідок професійного захворювання 2000 грн. х 30 = 60000 грн.

- у зв'язку з нещасним випадком 2000 грн. х 15 = 30000 грн.

Відповідно до чинного законодавства гранична сума заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески до ФССНВВ на дату настання права потерпілого на призначення одноразової допомоги, становить 10035 грн., а чотирикратний її розмір складає 40140 грн.

Тому розмір одноразової допомоги потерпілому становить 40140 грн.

Отже, потерпілий повинен одержати одноразову допомогу внаслідок нещасного випадку на виробництві у розмірі 40140 грн., а також одноразову допомогу в зв'язку з професійним захворюванням - 30000 грн.

Приклад 4. Потерпілому 08.03.97 р. встановлено медико-соціальною експертизою стійку втрату професійної працездатності 20% у зв'язку з нещасним випадком на виробництві. Одноразова допомога ним була отримана.

15 липня 2009 р. йому встановлюється 40% професійної працездатності внаслідок професійного захворювання. Повторне ушкодження здоров'я настало з вини одного й того ж роботодавця. Сукупний відсоток стійкої втрати професійної працездатності по двох страхових випадках медико-соціальна експертиза встановила 50%. Середня заробітна плата (дохід) перед настанням першого страхового випадку складала 500 грн., перед другим страховим випадком - 2000 грн. Потерпілий вибрав для розрахунку одноразової допомоги заробітну плату 2000 грн.

Ступінь втрати професійної працездатності збільшився на 30% (50% - 20%).

Розрахунок одноразової допомоги у зв'язку з професійним захворюванням: 2000 грн. х 30 = 60000 грн.

Відповідно до чинного законодавства гранична сума заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески до ФССНВВ на дату настання права потерпілого на призначення одноразової допомоги, становить 10035 грн., а чотирикратний її розмір складає 40140 грн.

Тому розмір одноразової допомоги потерпілому становить 40140 грн.

Приклад 5. Потерпілому встановлено медико-соціальною експертизою стійку втрату професійної працездатності 60% у зв'язку з нещасним випадком на виробництві. Через деякий час йому встановлюється 70% професійної працездатності внаслідок погіршення здоров'я у зв'язку з тим самим нещасним випадком. Ступінь втрати професійної працездатності збільшився на 10% (70% - 60%).

У цьому випадку одноразова допомога за відсоток збільшення ступеня втрати професійної працездатності відносно попереднього обстеження МСЕК не призначається.

Приклад 6. Потерпілому 05.08.2009 р. встановлено медико-соціальною експертизою стійку втрату професійної працездатності 60%. Середня заробітна плата (дохід) перед настанням страхового випадку складала 2000 грн. У зв'язку з порушенням потерпілим нормативних актів про охорону праці розмір одноразової допомоги необхідно зменшити на 30%.

Розрахунок одноразової допомоги потерпілому: 2000 грн. х 60 = 120000 грн.

Відповідно до чинного законодавства гранична сума заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески до ФССНВВ на дату настання права потерпілого на призначення одноразової допомоги, становить 10035 грн., а чотирикратний її розмір складає 40140 грн.

Тому розмір одноразової допомоги потерпілому становить 40140 грн.

Однак з урахуванням вини потерпілого розмір одноразової допомоги необхідно зменшити на 30%, тому він становитиме 28098 грн. (40140 грн. - 40140 грн. х 30 : 100).

Приклад Потерпілому було встановлено медико-соціальною експертизою ступінь втрати професійної працездатності 70% 01.05.92 року, а він звернувся до відділення з заявою про призначення одноразової допомоги після 01.04.2001 року, то зазначена допомога йому не призначається у зв'язку з тим, що стійка втрата професійної працездатності (70%) потерпілому була встановлена до набрання чинності Законом України "Про охорону праці".

Приклад 8. Потерпілому було встановлено медико-соціальною експертизою II групу інвалідності у 1989 р. Ступінь втрати професійної працездатності не було встановлено. Ступінь втрати професійної працездатності потерпілому медико-соціальна експертиза встановила 05.08.2001 р. Потерпілий звернувся до відділення з заявою про призначення одноразової допомоги 10.08.2001 року, у цьому разі одноразова допомога йому не призначається у зв'язку з тим, що стійка втрата професійної працездатності (II група інвалідності) потерпілому була встановлена до набрання чинності Законом України "Про охорону праці".

3.6 Порядок нарахування та виплати щомісячної грошової суми в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого (щомісячна страхова виплата)

Щомісячна страхова виплата потерпілому призначається при встановленні йому медико - соціальною експертизою стійкої втрати професійної працездатності.

Право на отримання потерпілим щомісячної страхової виплати настає з дня встановлення йому медико - соціальною експертизою стійкої втрати професійної працездатності. Для розгляду справи про призначення щомісячної страхової виплати до відділення подаються:

1) заява потерпілого на ім'я начальника відділення, в якій зазначається номер свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (до отримання свідоцтва - ідентифікаційний номер з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів);

2) акт про нещасний випадок за формою Н-1 (якщо стався нещасний випадок, а не професійне захворювання);

3) акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (якщо такий складався);

4) акт розслідування професійного захворювання за формою П-4 (якщо таке встановлено);

5) рішення суду про встановлення факту нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (якщо було засідання суду з цього питання);

6) висновок медико - соціальною експертизою про ступінь втрати професійної працездатності;

7) довідка про середню заробітну плату (дохід) потерпілого;

8) копія трудової книжки або витяг з неї, що засвідчені страхувальником або підписом працівника відділення при пред'явленні оригіналу;

9) довідка про розмір пенсії по інвалідності (якщо вона призначена) внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

10) довідка будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів або пансіонату для ветеранів війни та праці про розмір вартості утримання потерпілого в ньому.

Щомісячна страхова виплата визначається як частка від середньомісячної заробітної плати потерпілого перед настанням страхового випадку, яка обчислюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності. Якщо потерпілому встановлено сукупний відсоток втрати професійної працездатності за страховими випадками, які сталися на різних підприємствах, розмір щомісячної страхової виплати встановлюється у сумі щомісячних страхових виплат, обчислених по кожному страховому випадку.

У разі, якщо потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв'язку з одним і тим самим нещасним випадком, їх сума не повинна перевищувати середньомісячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до ушкодження здоров'я. Визначені раніше сума щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності зменшенню не підлягають.

При цьому пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначені відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.92, громадянам країн - учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення, які отримали каліцтво в країнах СНД, не враховуються.

Приклади розрахунку щомісячної страхової виплати.

Приклад 1. Потерпілому встановлено стійку втрату професійної працездатності 60% та III групу інвалідності. Середньомісячний заробіток (дохід) перед настанням страхового випадку складав 1000 грн., а пенсія по інвалідності - 350 грн.

Розрахунок щомісячної виплати: 1000 грн. х 60 : 100 = 600 грн.

Сума щомісячної страхової виплати та пенсії складає 950 грн. (600 грн. + 350 грн.), що не перевищує середньомісячний заробіток потерпілого перед настанням страхового випадку (950 грн.).

Тому сума щомісячної страхової виплати потерпілому призначається в розмірі 600 грн.

Приклад 2. Потерпілому встановлено стійку втрату професійної працездатності 60% та III групу інвалідності. Середньомісячний заробіток (дохід) перед настанням страхового випадку складав 1000 грн., а пенсія по інвалідності - 450 грн.

Розрахунок щомісячної страхової виплати: 1000 грн. х 60 : 100 = 600 грн.

Сума щомісячної страхової виплати та пенсії складає 1050 грн. (600 грн. + 450 грн.), що перевищує середньомісячний заробіток потерпілого перед настанням страхового випадку (1000 грн.) на 50 грн. (1050 грн. - 1000 грн.).

Тому сума щомісячної страхової виплати призначається в розмірі 550 грн. (600 грн. - 50 грн.).

Приклад 3. Потерпілому встановлено медико-соціальною експертизою III групу інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві в 1991 році, а ступінь втрати професійної працездатності медико-соціальною експертизою не був встановлений. 05.06.2009 р. йому медико-соціальною експертизою встановлено 70% втрати професійної працездатності та II групу інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, що стався в 1991 році. Пенсія по інвалідності складає 700 грн. Середня заробітна плата (дохід) для розрахунку страхової виплати складала 2000 грн.

У цьому випадку нарахування потерпілому щомісячної страхової виплати провадиться з урахуванням пенсії по інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві.

Розрахунок щомісячної страхової виплати: 2000 грн. х 70 : 100 = 1400 грн.

Сума щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності складає 2100 грн. ( 1400 грн. + 700 грн.), що перевищує середньомісячний заробіток на 100 грн. (2100 грн. - 2000 грн.).

Тому розмір щомісячної страхової виплати буде складати 1300 грн. (1400 грн. - 100 грн.).

Перерахування розміру щомісячної страхової виплати у разі зміни ступеня втрати професійної працездатності проводиться виходячи з відкоригованої заробітної плати, визначеної станом на 1 березня за останнім її коригуванням. При цьому сума перерахованого розміру щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності не може перевищувати відкориговану заробітну плату. Перерахований розмір щомісячної страхової виплати встановлюється з дня зміни відсотка втрати професійної працездатності. У разі, коли потерпілий замість пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання обрав інший вид пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", перерахування розміру щомісячної страхової виплати проводиться з дати переходу на інший вид пенсії, виходячи з відкоригованої заробітної плати.

Приклади перерахування щомісячної страхової виплати у разі зміни ступеня втрати професійної працездатності

Приклад 4. Потерпілому вперше 05.05.2008 року було встановлено ступінь втрати професійної працездатності 20% та розмір щомісячної страхової виплати становив 400 грн. У зв'язку з погіршенням здоров'я, при переогляді 03.09.2009 року медико-соціальною експертизою, ступінь втрати професійної працездатності потерпілому збільшився до 30%.

Щомісячна страхова виплата з 03.09.2009 р. становить: 400 грн. : 20 х 30 = 600 грн.

Приклад 5. Потерпілому 01.12.2001 року медико-соціальна експертиза встановила ступінь втрати професійної працездатності 20% та щомісячна страхова виплата становила 80 грн. Станом на 03.05.2009 року розмір перерахованої щомісячної страхової виплати становить 300 грн. У зв'язку з погіршенням здоров'я при переогляді 03.09.2002 року ступінь втрати професійної працездатності потерпілому збільшився до 30%.

Щомісячна страхова виплата з 03.09.2002 р. становить: 300 грн. : 20 х 30 = 450 грн.

У разі повторного ушкодження здоров'я середньомісячний заробіток, за бажанням потерпілого, обчислюється за відповідні періоди, що передували першому або повторному ушкодженню здоров'я. Сума страхової виплати в цьому випадку визначається згідно із ступенем (у відсотках) втрати професійної працездатності, що встановлюється медико-соціальною експертизою за сукупністю випадків ушкодження здоров'я.

Приклад 6. Працівнику було встановлено медико-соціальною експертизою ступінь втрати професійної працездатності 30% та III групу інвалідності. Він одержує щомісячну страхову виплату в розмірі 300 грн. та пенсію по інвалідності в розмірі 300 грн. Працюючи на тому самому підприємстві, він отримав нову травму (або професійне захворювання). Внаслідок чого медико-соціальна експертиза додатково встановила 25% втрати професійної працездатності та сукупний відсоток - 55. Середньомісячний заробіток перед першим ушкодженням здоров'я складав 1000 грн., перед другим - 1500 грн.

Потерпілий вибрав для розрахунку щомісячної страхової виплати середньомісячний заробіток 1500 грн.

Розрахунок щомісячної страхової виплати: 1500 грн. х 55 : 100 = 825 грн.

Сума щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності складає 1125 грн. (825 грн. + 300 грн.), що не перевищує середньомісячний заробіток потерпілого перед настанням страхового випадку (1500 грн.).

Потерпілому призначається щомісячна страхова виплата в розмірі 825 грн.

Приклад Працівнику було встановлено медико-соціальною експертизою ступінь втрати професійної працездатності 50% та III групу інвалідності. Він одержує щомісячну страхову виплату в розмірі 500 грн. та пенсію по інвалідності в розмірі 400 грн. Працюючи на тому самому підприємстві, він отримав нову травму (або професійне захворювання), внаслідок чого медико-соціальна експертиза додатково встановила 20% втрати професійної працездатності, сукупний відсоток - 70 та II групу інвалідності. У зв'язку з цим призначена пенсія по інвалідності 700 грн. Середньомісячний заробіток перед першим ушкодженням здоров'я складав 1000 грн., перед другим - 2000 грн.

Потерпілий вибрав для розрахунку щомісячної страхової виплати середньомісячний заробіток 2000 грн.

Розрахунок щомісячної страхової виплати: 2000 грн. х 70 : 100 = 1400 грн.

Сума щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності складає 2100 грн. (1400 грн. + 700 грн.), що перевищує середньомісячний заробіток потерпілого перед настанням страхового випадку (2000 грн.) на 100 грн. (2100 грн. - 2000 грн.).

Тому потерпілому призначається щомісячна страхова виплата в розмірі 1300 грн. (1400 грн. - 100 грн.).

Підставою для перерахування розміру щомісячної страхової виплати з 1 березня кожного року також є зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Перерахування розміру щомісячної страхової виплати проводиться виходячи з відкоригованої заробітної плати на коефіцієнт підвищення страхових виплат, затверджений правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Коефіцієнти підвищення страхових виплат у 2002 році - 1,193, у 2003 році - 1,182, у 2004 році - 1,152, у 2005 році - 1,238, у 2006 році - 1,203, у 2007 році - 1,183, у 2008 році - 1,125, у 2009 році - 1,063

Приклад 8. Потерпілому було встановлено ступінь втрати професійної працездатності 15 %, він одержує станом на 01.03.2009 року щомісячну страхову виплату в розмірі 150 грн.

Середньомісячна заробітна плата, яку потерпілий мав би станом на 01.03.2009 року, складає 1000,00 грн. (150 грн. : 15 х 100).

Відкоригований вищезазначений середньомісячний заробіток потерпілого становить 1063 грн. (1000 грн. х 1,063).

Перерахунок щомісячної страхової виплати провадиться таким чином: 150 грн. х 1,063 = 159,45 грн.

При цьому відкоригована заробітна плата не може перевищувати максимальну величину, з якої справляються страхові внески до ФССНВВ, на дату проведення перерахунку. У такому разі розмір щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає. Сума перерахованого розміру щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності не може перевищувати відкориговану заробітну плату.

3.7 Порядок нарахування та виплати допомоги потерпілому при тимчасовому переведенні потерпілого на легшу нижчеоплачувану роботу

За потерпілим, тимчасово переведеним на легшу нижчеоплачувану роботу, зберігається його середньомісячний заробіток на строк, визначений лікарсько - консультаційною комісією, або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності. Якщо у встановлений лікарсько - консультаційною комісією або медико-соціальною експертизою строк роботодавець не забезпечує потерпілого відповідною роботою, фонду сплачує страхову виплату у розмірі його середньомісячного заробітку.

Якщо потерпілого за станом здоров'я відповідно до висновку лікарсько - консультаційної комісії або медико-соціальної експертизи переведено на легшу нижче оплачувану роботу, роботодавець згідно зі статтею 170 Кодексу законів про працю України зберігає за ним попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення за рахунок коштів підприємства, організації, установи. Починаючи з п'ятнадцятого дня переведення потерпілого на легшу роботу зазначені виплати (доплата до середнього заробітку, який він мав до ушкодження здоров'я) проводяться підприємством за рахунок страхових внесків до фонду на строк, установлений лікарсько - консультаційною комісією або медико-соціальною експертизою.

Для прийняття до заліку в рахунок страхових внесків витрат з виплати при тимчасовому переведенні потерпілого на легшу роботу страхувальником до робочого органу виконавчої дирекції фонду за місцем обліку подаються:

копія довідки лікарсько - консультаційної комісії або медико-соціальної експертизи про рекомендацію і тривалість переведення потерпілого на легшу роботу (завірена страхувальником або працівником робочого органу виконавчої дирекції Фонду на підставі оригіналу);

акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 (якщо стався нещасний випадок);

акт (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася), за формою Н-5 (якщо такий складався);

акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 (якщо таке встановлено);

довідка про середню заробітну плату (доход);

довідка про заробітну плату потерпілого на легшій роботі;

витяг з табеля обліку робочого часу потерпілого, завірений страхувальником.

3.8 Призначення виплати грошової суми за моральну (немайнову) шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому

Відповідальність щодо відшкодування шкоди, в тому числі й моральної, заподіяної каліцтвом, іншим пошкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, передбачено розділом 82 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК), Кодексом законів про працю України, а також Законами України «Про охорону праці» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою розуміються втрати немайнового характеру внаслідок моральних або фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями, або бездіяльністю інших осіб. На вимоги про відшкодування моральної шкоди позовна давність не розповсюджується. Моральна шкода, заподіяна каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних виплат. Моральна шкода, заподіяна смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам, дітям, а також особам, що проживали з нею однією сім'єю. Фізична або юридична особа, що заподіяла шкоду каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним унаслідок втрати або зменшення професійної або загальної працездатності. А також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання необхідних ліків тощо. Моральна (немайнова) шкода, заподіяна умовами виробництва, яка не спричинила втрати потерпілим професійної працездатності, відшкодовується фонду за заявою потерпілого з викладом характеру заподіяної моральної (немайнової) шкоди та за поданням відповідного висновку медичних органів. Відшкодування здійснюється у вигляді одноразової страхової виплати незалежно від інших видів страхових виплат.

Для розгляду справ про страхові виплати до відділення фонду подається:

1) заява потерпілого на ім'я начальника відділення;

2) рішення суду про відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

3) висновок медичних органів.

Сума виплати за моральну (немайнову) шкоду визначається в судовому порядку. При цьому сума цієї виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, незалежно від будь-яких інших страхових виплат.

Потерпілому, який проходить професійне навчання або перекваліфікацію за індивідуальною програмою реабілітації (якщо з часу встановлення ступеня втрати професійної працездатності минуло не більше одного року), фонду провадить щомісячні страхові виплати у розмірі середньомісячного заробітку протягом строку, визначеного програмою реабілітації.

3.9 Порядок нарахування та виплати одноразової допомоги у разі смерті потерпілого

У разі смерті потерпілого право на одержання одноразової допомоги має його сім'я та особи, які перебували на його утриманні, а також діти померлого, які народилися протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

До осіб, які мають право на отримання виплати відносять:

1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;

2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють;

3) інваліди - члени сім'ї потерпілого;

4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти.

Робочий орган виконавчої дирекції фонду розглядає справи про призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати в разі смерті потерпілого сім'ї та особам, які мають на це право, приймає рішення про виплати за умови подання таких документів, які видаються відповідними організаціями:

заяви осіб, які мають на це право (колективної чи індивідуальної), для призначення страхових виплат;

копій паспортів осіб, які мають на це право (завірених працівником робочого органу виконавчої дирекції Фонду на підставі оригіналів);

акта про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 (якщо стався нещасний випадок);

акта (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася), за формою Н-5 (якщо такий складався);

акта розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 (якщо таке встановлено);

рішення суду про встановлення факту нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (якщо було засідання суду з цього питання);

копії свідоцтва органу реєстрації актів громадянського стану про смерть потерпілого (завіреної працівником робочого органу виконавчої дирекції Фонду на підставі оригіналу або в іншому установленому законодавством порядку);

...