Соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань

копії свідоцтва органу реєстрації актів громадянського стану про шлюб (завіреної працівником робочого органу виконавчої дирекції Фонду на підставі оригіналу або в іншому установленому законодавством порядку );

висновку медико-соціальної експертизи про причинний зв'язок смерті потерпілого з наслідками раніше отриманого трудового каліцтва чи професійного захворювання;

довідки про середню заробітну плату (доход);

копії свідоцтва про народження дитини (завіреної працівником робочого органу виконавчої дирекції Фонду на підставі оригіналу або в іншому установленому законодавством порядку );

довідки навчального закладу (щорічно) про те, що член сім'ї потерпілого віком від 18 до 23 років, який має право на відшкодування шкоди, навчається за денною формою навчання;

довідки навчального закладу інтернатного типу про те, що член сім'ї потерпілого, який має право на відшкодування шкоди, перебуває на утриманні цього закладу;

довідки медико-соціальної експертизи про встановлення інвалідності осіб - членів сім'ї, які перебували на утриманні померлого;

довідки про розмір пенсії потерпілого, у тому числі про розмір одержуваних надбавок (якщо він не працював на день смерті);

копій трудових книжок потерпілого та осіб, які мають право на страхові виплати (завірених працівником робочого органу виконавчої дирекції Фонду на підставі оригіналів або в іншому установленому законодавством порядку ).

Факт перебування на утриманні потерпілого у разі відсутності відповідних документів і неможливості їх відновлення встановлюється в судовому порядку.

Якщо члени сім'ї потерпілого за станом здоров'я чи з інших причин не спроможні самі одержати зазначені документи, їх одержує та подає відповідний страховий експерт робочого органу виконавчої дирекції фонду.

Право на отримання страхових виплат у осіб, які мають право на страхові виплати, настає з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на їх виплату. Право осіб, які перебували на утриманні потерпілого, який одержував щомісячну страхову виплату і пенсію у зв'язку з інвалідністю, настає з дати встановлення медико-соціальною експертизою причинного зв'язку смерті потерпілого з раніш одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. За дітьми право на відшкодування шкоди зберігається і при усиновленні їх у майбутньому або коли у майбутньому до досягнення зазначеного у Законі віку вони стали інвалідами. Непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право (незалежно від того, разом вони проживали чи окремо), - мають право тільки для призначення щомісячних страхових виплат. Особи, які не працюють та перебувають на обліку в центрі зайнятості, не належать до осіб, які перебувають на утриманні потерпілого. Право на одержання страхових виплат мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку. Неповнолітні діти, на утримання яких потерпілий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти, уважаються такими, що перебували на його утриманні. Розмір страхових виплат визначається їм на загальних підставах.

У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого. Розмір одноразової допомоги сім'ї потерпілого не залежить від наявності в сім'ї потерпілого осіб, які перебували на його утриманні, а також не залежить від кількості осіб, які перебували на утриманні потерпілого або мали на це право.

Якщо сім'я потерпілого складалася з двох осіб (наприклад, самого потерпілого та його дружини, яка не працює та якій виповнилося 55 років), то дружина померлого має право на одержання одноразової допомоги сім'ї та одноразової допомоги як особа, яка перебувала на утриманні потерпілого. Розмір одноразової допомоги кожній особі, яка перебувала на утриманні потерпілого, не залежить від розміру одноразової допомоги сім'ї потерпілого. За наявності причинного зв'язку смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або професійним захворюванням, що встановлено висновком медико-соціальної експертизи, сім'я потерпілого та особи, які перебували на його утриманні, одержують одноразову допомогу, незалежно від отримання допомоги самим потерпілим за життя. Розмір одноразової допомоги сім'ї та розмір одноразової допомоги кожній особі, яка перебувала на утриманні потерпілого, не обмежується та не підлягає зменшенню з тієї підстави, що комісією з розслідування нещасного випадку було встановлено, що ушкодження здоров'я настало не тільки з вини роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці.

Приклад 1. Сім'я загиблого на день смерті складалася з нього та його дружини, якій виповнилось 55 років та вона не працює. Середня заробітна плата потерпілого становила 1500 грн.

Розмір одноразової допомоги сім'ї складає: 90000 грн. = (1500 грн. х 12 міс. х 5 років)

Розмір одноразової допомоги жінці як утриманці складає: 18000 грн. = (1500 грн. х 12 міс.)

Приклад 2. Заробітна плата померлого перед настанням страхового випадку складала 2000 грн. Сім'я: жінка, яка не працює та доглядає дитину до 8 років, дитина 6 років, дитина 9 років, дитина 13 років. Мати загиблого, яка не працює та якій 55 років, батько загиблого, який не працює та якому 60 років, проживають окремо.

Розмір одноразової допомоги сім'ї складає: 120000 грн. (2000 грн. х 12 міс. х 5 років).

Розмір одноразової допомоги кожному утриманцю складає: 24000 грн. (2000 грн. х 12 міс.).

У цьому випадку утриманцями є: жінка, яка не працює та доглядає дитину до 8 років, дитина 6 років, дитина 9 років, дитина 13 років.

Приклад 3. Потерпілий помер від професійного захворювання, що встановлено довідкою медико-соціальної експертизи про причинний зв'язок смерті з раніше одержаним професійним захворюванням. Він отримував щомісячну страхову виплату 1000 грн. та пенсію 400 грн.

Дохід потерпілого на день смерті становив 1400 грн. = = (1000 грн. + 400 грн).

Одноразова допомога сім'ї складає: 84000 грн. = (1400 грн. х 12 міс. х 5 років)

Одноразова допомога сім'ї та особам, які мають на це право, в разі смерті потерпілого виплачується - у місячний строк з дня смерті застрахованої особи в день, установлений постановою відділення (у тому числі при призначенні страхових виплат за рішенням суду).

Приклад 4. Дружина померлого перебуває у відпустці по вагітності та пологах. У цьому разі на момент смерті годувальника вона не вважається утриманкою, тому що знаходиться у трудових відносинах з підприємством.

Через деякий час після смерті чоловіка вона народила дитину (наприклад: чоловік загинув від нещасного випадку 21.09.2009 року, а дитина народилась 15.04.2009 року) та звільнилась з роботи 20.02009 року для догляду за дитиною до 8 років.

У зв'язку з цим право на одержання одноразової виплати настало: у дитини з 15.04.2009 року та у дружини з 20.02009 року.

Якщо справи про страхові виплати розглядаються вперше по закінченні трьох років з дня смерті годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхові виплати провадяться з дня звернення за їх одержанням. Якщо заява особи, яка має право на призначення страхової виплати, подана до відділення після трьох років з моменту надбання нею права на виплату, то виплата призначається з дня звернення. Виплати призначені, але не одержані своєчасно особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням.



3.10 Порядок нарахування та виплати щомісячної страхової допомоги особам, які мають на неї право у разі смерті потерпілого

У разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Право на отримання щомісячної страхової виплати особам, які мають право на виплати в зв'язку із смертю годувальника, настає з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на страхову виплату, яким є дата встановлення медико-соціальною експертизою причинного зв'язку смерті потерпілого з раніше одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Особи, які мають право на щомісячні страхові виплати:

1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;

2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють;

3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності;

4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти;

5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право (незалежно від того, разом вони проживали чи окремо)

6) право на одержання щомісячних страхових виплат мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.

Відділення розглядає справи про призначення виплат у разі втрати годувальника за умови подання таких документів, які видаються відповідними організаціями в триденний строк з моменту звернення заявника:

1) заяви осіб, які мають право на страхову виплату (колективна чи індивідуальна), на ім'я начальника відділення, в якій зазначається номер свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (до отримання свідоцтва - ідентифікаційний номер з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів) заявників;

2) акта про нещасний випадок за формою Н-1 (якщо стався нещасний випадок, а не професійне захворювання);

3) акта розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (якщо такий складався);

4) акта розслідування професійного захворювання за формою П-4 (якщо таке встановлено);

5) рішення суду про встановлення факту нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (якщо було засідання суду з цього питання);

6) копії свідоцтва органу реєстрації актів громадянського стану про смерть потерпілого (завіреної працівником відділення на підставі оригіналу);

7) копії свідоцтва органу реєстрації актів громадянського стану про шлюб (завіреної працівником відділення на підставі оригіналу);

8) висновку медико-соціальної експертизи про причинний зв'язок смерті потерпілого з наслідками раніше отриманого трудового каліцтва чи професійного захворювання;

9) довідки про середню заробітну плату (дохід) потерпілого (якщо потерпілий не отримував страхові виплати);

10) копії свідоцтва про народження дитини (завіреної працівником відділення на підставі оригіналу);

11) довідки житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності - довідки виконавчого органу ради чи інших документів про склад сім'ї померлого, в тому числі про тих, хто перебував на його утриманні, або копії відповідного рішення суду;

12) довідки житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності - виконавчого органу ради про батьків або іншого члена сім'ї померлого, який не працює та доглядає дітей, братів, сестер чи онуків померлого, які не мають працюючих батьків і які не досягли 8-річного віку;

13) довідки навчального закладу (по семестрах) про те, що член сім'ї потерпілого віком від 18 до 23 років, який має право на відшкодування шкоди, навчається за денною формою навчання;

14) довідки навчального закладу інтернатного типу про те, що член сім'ї потерпілого, який має право на відшкодування шкоди, перебуває на утриманні цього закладу (якщо потерпілий утримується в такому закладі);

15) довідки медико-соціальної експертизи про встановлення інвалідності осіб, які перебували на утриманні потерпілого або мали на день смерті право на одержання від нього утримання;

16) довідки про розмір пенсії потерпілого (якщо він не працював на день смерті);

17) копії трудової книжки осіб, які мають право на страхові виплати (завіреної працівником відділення на підставі оригіналу).

У разі смерті потерпілого суми страхових виплат особам, які мають право на одержання щомісячних страхових виплат, визначаються із середньомісячного заробітку потерпілого за вирахуванням частки, яка припадала на потерпілого та працездатних осіб, що перебували на його утриманні, але не мали права на ці виплати.

Приклад 1. Сім'я померлого складалася з трьох осіб: він, жінка, яка працездатна та не працює, та дитина 10 років. Середньомісячний заробіток складав 1800 грн.

Розрахунок щомісячної страхової виплати особам, які мають на це право: 1800 грн. : 3 = 600 грн.

Щомісячна страхова виплата буде провадитися тільки дитині.

Приклад 2. Сім'я померлого складалася з трьох осіб: він, жінка, яка працездатна і працює, та дитина 10 років. Середньомісячний заробіток складав 1800 грн.

Розрахунок щомісячної страхової виплати особам, які мають на це право: 1800 грн. : 2 = 900 грн.

Щомісячна страхова виплата буде провадитися дитині в розмірі 900 грн.

Приклад 3. Сім'я померлого складалася з трьох осіб: він, жінка, яка не працює та доглядає дитину до 8 років, та дитина 7 років. Середньомісячний заробіток складав 1800 грн.

Розрахунок щомісячної страхової виплати особам, які мають на це право: 1800 грн. : 3 = 600 грн.

Щомісячна страхова виплата буде провадитися дитині та жінці в розмірі по 600 грн.

Сума страхових виплат кожній особі, яка має на це право, визначається шляхом ділення частини заробітку потерпілого, що припадає на зазначених осіб, на кількість цих осіб.

Сума страхових виплат непрацездатним особам, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право, визначається в такому порядку:

1) якщо кошти на утримання стягувалися за рішенням суду, страхові виплати визначаються в сумі, призначеній судом;

2) якщо кошти на утримання не стягувалися в судовому порядку, сума страхової виплати визначається в розмірі до 25% середньомісячного заробітку годувальника.

У разі коли право на страхові виплати мають одночасно непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого, і непрацездатні особи, які не перебували на його утриманні, спочатку визначається сума страхових виплат особам, які не перебували на утриманні померлого. При цьому середньомісячна заробітна плата (дохід) на всіх цих осіб визначається як 25 відсотків від середньомісячної заробітної плати (доходу) годувальника, якщо інший розмір не встановлено в судовому порядку. Установлена зазначеним особам, які не перебували на утриманні потерпілого, сума страхових виплат виключається із заробітку годувальника, а потім визначається сума страхових виплат особам, які перебували на утриманні померлого.

Приклад 4. Сім'я померлого складалася з трьох осіб: він, жінка, яка не працює та доглядає дитину до 8 років, та дитина 7 років, а також мати померлого, яка не працює та якій 55 років.

Середньомісячний заробіток складав 2000 грн.

Якщо в разі смерті потерпілого право на страхові виплати мають непрацездатні особи, які не перебували на його утриманні, але мали на це право, середньомісячна заробітна плата (дохід) на всіх цих осіб визначається як 25% від середньомісячної заробітної плати годувальника, якщо інший розмір не встановлено в судовому порядку.

Розрахунок щомісячної страхової виплати особам, які не перебували на утриманні померлого, але мали на це право: 2000 грн. х 25 : 100 = 500 грн.

Щомісячна страхова виплата буде провадитися матері померлого в розмірі 500 грн.

Сума, з якої визначаються страхові виплати особам, які перебували на утриманні померлого, складає: 2000 грн. - 500 грн. = 1500 грн.

Розрахунок щомісячної страхової виплати особам, які перебували на утриманні померлого: 1500 грн. : 3 = 500 грн.

Щомісячна страхова виплата буде провадитися дитині та жінці в розмірі по 500 грн.

Страхові виплати особам, які втратили годувальника, провадяться в повному розмірі без урахування призначеної їм пенсії у разі втрати годувальника та інших доходів. У разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, які мають право на отримання допомоги, визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.

Приклад 5. Сім'я потерпілого, який помер від професійного захворювання складалася з трьох осіб: він, жінка, яка не працює та якій 55 років, та дитина 20 років, яка навчається на денній формі навчання. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним професійним захворюванням встановлено висновком медико-соціальної експертизи. Потерпілий одержував щомісячну страхову виплату в розмірі 1100 грн. та пенсію по інвалідності 400 грн.

Розрахунок щомісячної страхової виплати утриманцям здійснюється таким чином: 1500 грн. (1200 грн. + 400 грн.)

Розрахунок щомісячної страхової виплати особам, які мають на них право: 1500 грн. : 3 = 500 грн.

Щомісячна страхова виплата буде провадитися дитині та жінці в розмірі по 500 грн.

У випадку, якщо потерпілий помер до 01.04.2001 року, а причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я встановлено висновком відповідних медичних закладів після 01.04.2001 р., то за призначенням та виплатою щомісячної страхової виплати особи, які мають на це право, повинні звернутися до відділення, тому що право на страхову виплату настало з дати встановлення медико-соціальною експертизою причинного зв'язку смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Приклад 6. Потерпілий помер 12.01.2000 р. Причинний зв'язок смерті з раніше одержаним професійним захворюванням відповідним медичним закладом було встановлено 25.03.2002 р. Він отримував на день смерті щомісячну страхову виплату 100 грн. та пенсію 107 грн. Його сім'я складалася з нього та його дружини, якій виповнилося 55 років та яка на день смерті чоловіка не працювала.

Дохід потерпілого на день смерті становив 207 грн. = (100 грн. + 107 грн.). Розрахунок щомісячної страхової виплати складає: 103,50 грн. = (207 грн. : 2)

Право жінки на щомісячну страхову виплату настало з 25.03.2002 р.

Перерахування сум щомісячних страхових виплат проводиться у разі зміни складу сім'ї померлого:

- народилася дитина померлого протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті;

- призначена (зупинена) страхова виплата дружині (чоловікові) або одному з батьків померлого чи іншому члену сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку;

- діти померлого досягли зазначеного в Законі віку.

Перерахування розміру щомісячної страхової виплати проводиться виходячи з відкоригованої заробітної плати потерпілого на коефіцієнти підвищення страхових виплат. При цьому відкоригована заробітна плата не може перевищувати максимальної величини, з якої справляються страхові внески до фонду, на дату проведення перерахунку. Перерахування розміру щомісячних страхових виплат у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки

Щомісячні страхові виплати особам, які мають на це право, перераховуються з 1 березня на коефіцієнт підвищення страхових виплат, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Коефіцієнти підвищення страхових виплат у 2002 році - 1,193, у 2003 році - 1,182, у 2004 році - 1,152, у 2005 році. - 1,238, у 2006 році - 1,203, у 2007 році - 1,183, у 2008 році - 1,125, у 2009 році - 1,063.



3.11 Порядок нарахування та виплати допомоги дитині, яка народилася інвалідом унаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання жінки під час її вагітності

Неповнолітній особі, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання матері під час її вагітності Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить щомісячні страхові виплати як інвалідам дитинства, а після досягнення ними 18 років - у розмірі середньомісячного заробітку, що склався на території області (міста) проживання цих осіб, але не менше середньомісячного заробітку в країні на день виплати.

Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та призначається у таких розмірах:

інвалідам з дитинства I групи - 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

інвалідам з дитинства II групи - 80 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

непрацюючим інвалідам з дитинства III групи - 60 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Органи медико-соціальної експертизи та заклади охорони здоров'я у триденний строк зобов'язані надіслати витяг з акта огляду інваліда з дитинства до органу праці та соціального захисту населення за місцем проживання інваліда з дитинства або батьків, усиновителів, опікуна, піклувальника дитини-інваліда. Не пізніше 10 днів після надходження зазначених документів орган праці та соціального захисту населення зобов'язаний направити письмове повідомлення інваліду з дитинства, батькам, усиновителям, опікуну, піклувальнику дитини-інваліда про право на державну соціальну допомогу, умови, розмір і порядок її призначення.

Для призначення державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства подаються такі документи:

заява;

паспорт або в разі його відсутності інший документ, що може засвідчувати особу, яка подає заяву;

копія свідоцтва про народження дитини-інваліда;

довідка про місце проживання інваліда з дитинства чи копія паспорта інваліда з дитинства з відомостями про прописку чи копія паспорта інваліда з дитинства з відомостями про постійне місце проживання;

довідка про місце проживання батьків, усиновителів, опікуна, піклувальника, який подав заяву, чи копія паспорта з відомостями про постійне місце проживання.

Непрацюючі інваліди з дитинства III групи додатково подають копію трудової книжки та довідки органів державної податкової служби про те, що заявник не займається підприємницькою діяльністю, і про відсутність даних про доходи цієї фізичної особи. В разі відсутності трудової книжки - лише зазначені довідки органів державної податкової служби.

Заява про призначення державної соціальної допомоги подається інвалідом з дитинства до органу праці та соціального захисту населення за місцем постійного проживання або за місцем фактичного проживання інваліда, при умові подання довідки про неодержання цієї допомоги в органі праці та соціального захисту населення за місцем постійного проживання.

Заява про призначення державної соціальної допомоги інваліду з дитинства I чи II групи, який визнаний недієздатним подається одним із батьків, усиновителів, опікуном, піклувальником за місцем постійного проживання або за місцем фактичного проживання особи, яка подає заяву, при умові подання довідки про неодержання цієї допомоги в органі праці та соціального захисту населення за місцем постійного проживання.

Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства I, II групи, непрацюючим інвалідам з дитинства III групи призначається на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи.

До державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства I групи призначається надбавка на догляд за ними. Розміри надбавки на догляд за інвалідом з дитинства I групи - 50 відсотків прожиткового мінімуму.

Виплата надбавок на догляд передбачена також одиноким інвалідам з дитинства II і III груп, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують постійного стороннього догляду, в розмірі 15 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Частиною 5 статті 3 Закону встановлено, що при визначенні розмірів надбавок на догляд за інвалідами з дитинства та дітьми-інвалідами з важкими формами інвалідності, які потребують постійного стороннього догляду або допомоги (прикуті до ліжка, сліпоглухонімі, з психічними вадами тощо), не може застосовуватися рівень забезпечення прожиткового мінімуму. Церебральний параліч входить до переліку хвороб, за наявності яких при визначенні розмірів надбавок на догляд за дітьми-інвалідами допомога надається незалежно від рівня забезпечення прожиткового мінімуму.

3.12 Відшкодування витрат на поховання потерпілого

У разі смерті потерпілого Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань зобов'язаний у встановленому законодавством порядку:

- своєчасно і в повному обсязі виплачувати одноразову допомогу особам, які перебували на утриманні померлого;

- організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг.

Так, на підставі п. 6 Порядку проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою КМУ від 11.02001 р. №826, розмір і процедура проведення й обліку витрат на поховання і пов'язані з цим ритуальні послуги встановлюються правлінням фонду для обласних управлінь його виконавчої дирекції на диференційованій основі відповідно до фінансових можливостей і місцевих умов за поданням виконавчої дирекції фонду. Граничні розміри витрат на поховання потерпілого і пов'язані з цим ритуальні послуги затверджені постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань від 06.03.2006 р. №3.

Витрати на поховання та пов'язані з цим ритуальні послуги відшкодовуються тільки за наявності документів (довідок, рахунків тощо), що підтверджують відповідні витрати на день поховання, які понесені страхувальником, сім'єю застрахованого або іншими особами, у розмірі не вище граничних розмірів витрат на поховання застрахованої особи та пов'язаних з цим ритуальних послуг для управлінь виконавчої дирекції Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Якщо фактично понесені витрати є меншими за граничні розміри, що затверджені цією постановою, то відшкодування проводиться тільки за фактичними витратами. При цьому кошти, що залишилися невикористаними по конкретному виду ритуальної послуги, не можуть бути використані на іншу ритуальну послугу.

Розміри допомоги на поховання осіб наведені у табл. 6.

Таблиця 6 - Допомога на поховання

Від кого	Розмір	Підстава
Від роботодавця за останнім місцем праці	Не обмежений. Неоподатковуваний розмір становить 1140,00 грн	заява від родичів померлого; наказ керівника підприємства; копія свідоцтва про смерть померлого (колишнього працівника)
Інше підприємство або фізична особа	Не обмежений	Заява родичів померлого
Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань	Одноразова допомога розраховується Фондом виходячи з середньої заробітної плати померлого. Витрати на поховання здійснюються у межах норм	Для одноразової допомоги - довідка про середню заробітну плату померлого за останні 6 календарних місяців роботи. Для відшкодування витрат на поховання - оригінали платіжних документів (чек, квитанція тощо) про витрачання коштів при похованні померлого

Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань від 06.03.2006 р. №3 встановлені такі граничні розміри витрат на поховання застрахованої особи та пов'язаних з цим ритуальних послуг у разі її смерті від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Крім того правлінням фонду встановлені граничні нормативи витрат на окремі ритуальні послуги (дод. Д3).

3.13 Умови та порядок забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання путівками для санаторно-курортного лікування

Санаторно-курортні путівки придбаваються виконавчою дирекцією фонду та видаються потерпілим робочими органами виконавчої дирекції фонду.

Для отримання путівки потерпілі (або уповноважені ними особи) подають до робочих органів такі документи:

- заяву;

- висновок медико-соціальної експертизи про потребу потерпілого в санаторно-курортному лікуванні;

- медичну довідку лікувальної установи за формою N 070/о.

Потерпілі, які стали інвалідами, забезпечуються путівками для санаторно-курортного лікування періодично згідно з рішенням медико-соціальної експертизи, а саме:

- інваліди I групи щороку;

- інваліди II групи один раз на два роки;

- інваліди III групи один раз на три роки. Термін перебування за путівкою для потерпілих з наслідками травм, захворюваннями хребта та спинного мозку в спеціалізованих санаторно-курортних закладах становить 45 діб. Термін перебування може бути скорочений до 24 діб за письмовою заявою потерпілого (враховуючи вік потерпілого, характер та складність захворювання тощо).

Термін перебування за путівкою для інших категорій потерпілих становить 24 доби. Залежно від лікувально-діагностичних можливостей санаторно-курортного закладу, курсу та методик лікування, з урахуванням стану потерпілого (характер та складність захворювання, вік тощо) термін перебування за путівкою може зменшуватись до 18 діб. Потерпілому, який став інвалідом, компенсуються також витрати на проїзд до місця лікування (санаторно-курортний або лікувально-профілактичний заклад) і назад. Особі, яка супроводжує потерпілого, Фонд соціального страхування від нещасних випадків компенсує витрати на проїзд і житло згідно із законодавством про службові відрядження.

Особи, які супроводжують інвалідів I групи, яким за висновком медико-соціальної експертизи визначено потребу у супроводі, забезпечуються путівками без лікування (лише проживання та харчування). На путівці супроводжуючого робиться помітка "Супровідник". Якщо інвалід I групи здатний обслуговувати себе самостійно, про це видається довідка лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу. Інваліда I групи не можуть супроводжувати інваліди I групи та особи, які не досягли 18 - річного віку.

У разі невикористання потерпілим права на санаторно-курортне лікування у зв'язку з відмовою потерпілого від забезпечення путівкою вартість путівки йому не компенсується.

На час лікування потерпілого в санаторії припиняється фінансування на лікарські засоби, вироби медичного призначення, які призначені за рішенням медико-соціальної експертизи, якщо ці послуги передбачаються в договорі з санаторно-курортним закладом у потрібній кількості у межах вартості путівки. У разі відсутності в договорі з санаторієм домовленості про надання таких послуг або неможливості їх надання, враховуючи необхідність потерпілого в постійному вживанні лікарських засобів та постійному використанні виробів медичного призначення (за медичними показниками), вартість цих послуг відшкодовується відділенням інваліду за 5 днів до дня відбуття його до санаторію з урахуванням дороги. Потерпілий (або особа, що його представляє) інформується про таке відшкодування під час отримання путівки.

3.14 Умови та порядок забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації потерпілих унаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання

Потерпілі мають право на забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Потерпілі забезпечуються технічними та іншими засобами реабілітації за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Необхідність у забезпеченні потерпілих технічними та іншими засобами реабілітації визначають медико-соціальні експертні комісії з розробленням індивідуальної програми реабілітації на підставі висновку лікувально-консультативної комісії лікувально-профілактичних закладів.

Оплата виготовлених і поставлених підприємствами технічних та інших засобів реабілітації проводиться виконавчою дирекцією Фонду та її робочими органами. Оплата післягарантійного ремонту технічних та інших засобів реабілітації, у тому числі засобів пересування, проїзд потерпілого (або законного представника) та особи, яка супроводжує потерпілого до підприємства і назад, транспортування потерпілого від місця проживання до залізничного вокзалу, автостанції чи пристані, витрати на житло і на доставку технічних засобів реабілітації проводяться робочими органами виконавчої дирекції Фонду.

Оплата перебування, проведення комплексу реабілітаційних заходів потерпілого в стаціонарі первинного та складного протезування в клініці УкрНДІ протезування або інших закладах охорони здоров'я державної та комунальної форм власності здійснюється робочими органами виконавчої дирекції Фонду.

У разі, коли потерпілий виявив бажання придбати технічні та інші засоби реабілітації за ціною, що перевищує зазначену в укладених з підприємствами договорах, він сплачує різницю за власний рахунок.

Для отримання засобів реабілітації потерпілий повинен подати наступні документи:

- копію паспорту або свідоцтва про народження (для осіб віком до 16 років);

- копію висновку медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності та/або лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу) для забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації;

- копію індивідуальної програми реабілітації, затвердженої медико-соціальною експертною комісією;

- копію документів, що підтверджує статус особи, яка має право на пільги відповідно до чинного законодавства.

Якщо звертається законний представник потерпілого, він повинен мати при собі разом із зазначеними документами документ, що підтверджує його особу та повноваження законного представника.

Потерпілі, яким за рішенням медико-соціальної експертної комісії установлено, що вони мають потребу в засобах пересування та інших технічних засобах реабілітації, звертаються до робочих органів виконавчої дирекції Фонду з відповідною заявою, яка реєструється в журналі.

Для забезпечення засобами пересування та іншими технічними засобами реабілітації потерпілі звертаються до робочих органів виконавчої дирекції Фонду за місцем реєстрації їх проживання.

Днем отримання засобу пересування та іншого технічного засобу реабілітації вважається день видачі його в користування потерпілому. Разом із засобом пересування та іншим технічним засобом реабілітації робочий орган виконавчої дирекції видає потерпілому інструкцію з експлуатації і талон на гарантійний ремонт.

Потерпілі забезпечуються засобами пересування та іншими технічними засобами реабілітації без права продажу, дарування і передання. Якщо потерпілий за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікувально-консультативної комісії лікувально-профілактичних закладів не може користуватися засобами пересування та іншими технічними засобами реабілітації серійного виробництва, робочий орган виконавчої дирекції Фонду подає пропозиції до виконавчої дирекції Фонду, яка на підставі укладених договорів з підприємством здійснює оплату виготовленого за індивідуальним замовленням засобу пересування та іншого технічного засобу реабілітації. Потерпілий може бути забезпечений одночасно кімнатною і дорожньою кріслами-колясками, а також кріслом-коляскою з електроприводом на його вибір - кімнатною чи дорожньою.

Потерпілому з ампутаційними куксами обох стегон при стійких контрактурах у тазостегнових суглобах за висновком лікувально-консультативної комісії лікувально-профілактичних закладів, затвердженим медико-соціальні експертні комісії, одночасно з кімнатною та дорожньою колясками видається коляска малогабаритна.

Коляски для пересування з ручним приводом надаються потерпілим незалежно від наявності у них моторизованих та інших засобів пересування. Потерпілий отримує крісло-коляску з електроприводом у разі відсутності в нього в користуванні автомобіля, отриманого за рахунок коштів Фонду. Потерпілий, який користується кріслом-коляскою з електроприводом, у разі забезпечення його також автомобілем безоплатно або на пільгових умовах як члена сім'ї, що складається з двох і більше потерпілих, повертає крісло-коляску з електроприводом робочому органу виконавчої дирекції Фонду.



4. Управління соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання

Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені чинним законодавством, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонду належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Фонду є некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам Фондом, стабільної діяльності Фонду.

Фонд є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також символіку, що затверджується правлінням Фонду. Фонд набуває прав юридичної особи з дня реєстрації статуту в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади. Фонд не може провадити будь-яку іншу діяльність, крім зазначеної в Законі, та використовувати страхові кошти не за цільовим призначенням.

Управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців. Організаційна структура Фонду зображена на рис. 5.

Безпосереднє управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція. До складу правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків включаються представники трьох представницьких сторін: держави; застрахованих осіб; роботодавців.

Представники держави призначаються Кабінетом Міністрів України, а представники застрахованих осіб і роботодавців обираються (делегуються) об'єднаннями профспілок та роботодавців, які мають статус всеукраїнських. Порядок виборів (делегування) представників визначається кожним об'єднанням самостійно.

Від кожної із трьох представницьких сторін, призначається і обирається (делегується) по 15 членів правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків з вирішальним голосом та по 5 їх дублерів, які за тимчасової відсутності членів правління за рішенням голови правління цього Фонду виконують їх обов'язки.

Рис.5. Організаційна структура соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань

Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків створюється на шестирічний строк.

Строк повноважень членів правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків закінчується в день першого засідання новоствореного його правління. За невиконання своїх обов'язків члени правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків за рекомендацією органів державного нагляду можуть бути позбавлені своїх повноважень органом, який їх делегував у склад правління Фонду.

Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків: 1) обирає із своїх членів строком на два роки голову правління Фонду та двох його заступників. При цьому забезпечується почергове представництво на цих посадах кожної із трьох представницьких сторін; 2) спрямовує і контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів; щорічно, а також у разі потреби заслуховує звіти директора виконавчої дирекції Фонду про її діяльність; 3) створює на паритетних засадах для вирішення найбільш важливих завдань Фонду постійні та тимчасові комісії з питань профілактики нещасних випадків, виконання бюджету, призначення пенсій тощо; 4) щорічно готує та подає у встановленому порядку пропозиції щодо галузевих тарифів внесків на соціальне страхування від нещасних випадків; 5) визначає кадрову політику; 6) призначає директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та його заступників; 7) затверджує: статут Фонду соціального страхування від нещасних випадків, зміни до нього; регламент роботи правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків; річні бюджети Фонду та звіти про їх виконання, порядок використання коштів бюджету та коштів резерву Фонду. 8) розпоряджається майном, яке перебуває у власності Фонду; 9) створює резерв коштів для забезпечення виконання завдань страхування від нещасного випадку; 10) виконує інші функції, передбачені статутом Фонду соціального страхування від нещасних випадків; 11) готує подання щорічних звітів про діяльність Фонду.

Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків проводить свої засідання відповідно до затвердженого ним плану, але не рідше двох разів на рік. Позапланові засідання правління Фонду можуть проводитися за ініціативою його голови або за пропозицією більшості членів однієї з трьох представницьких сторін правління чи на вимогу однієї третини членів правління Фонду.

Члени правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків та їх дублери виконують свої обов'язки, передбачені статутом Фонду, на громадських засадах, крім випадків, коли вони беруть участь у засіданнях правління Фонду або виконують інші завдання правління Фонду. У цьому разі членам правління та їх дублерам Фонд відшкодовує витрати на проїзд і проживання, а також фактично втрачений у зв'язку із виконанням цих обов'язків заробіток за місцем роботи та внески з нього на соціальне страхування.

Засідання правління Фонду є правомочним, якщо на ньому присутні дві третини складу кожної представницької сторони. Рішення правління Фонду вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість присутніх на засіданні членів правління. У разі рівного розподілу голосів голос голови правління Фонду є вирішальним. Рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов'язковим для виконання всіма страхувальниками та застрахованими. Рішення правління Фонду, які мають нормативний характер і стосуються прав та обов'язків страхувальників і застрахованих осіб, підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому для реєстрації нормативно-правових актів органів виконавчої влади. Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду. Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду. Робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. 

Список використаної літератури

1. Аверьянова Е. Пенсионное и социальное страхование: практ. рук. / Аверьянова Е., Артемьева Л., Бударина Л. - Днепропетровск : Баланс-Клуб, 2008. - 175 c.

2. Адамчук В. Экономика и социология труда: Учебник для вузов. / Адамчук В., Ромашов О., Сорокина М. - М.: ЮНИТИ, 1999. - 407 с.

3. Александров А.А. Страхование / Александров А.А. - М.: Издательство ПРИОР, 1998. - 192 с.

4. Андріїв В. Соціальне страхування: історія, проблеми [Текст] / В. Андріїв // Соціальний захист. - 1999. - № 2. - С.43-51.

5. Астрахан Е.И. Принципы пенсионного обеспечения рабочих и служащих в СРСР / Астрахан Е.И. - М., 1961. - 125 с.

6. Бабич А.М. Экономика социального страхования / Бабич А.М., Егоров Е.Н., Жильцов Е.Н. - М.: ТЕИС, 1998. - 189 с.

7. Базилевич В.Д. Державні фінанси: Навч. посібник [Текст] / В.Д. Базилевич, Л.О. Баластрик : за ред. Базилевича В. Д. - К.: Атіка, 2002. - 368 с.

8. Базилевич В.Д. Страхова справа / Базилевич В.Д., Базилевич К.С. - К.: Товариство „Знання”, КОО, 1998. - 216 с.

9. Басай О.В. Правові питання соціального захисту безробітних / Басай О.В. // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. Вип. 4. - Івано-Франківськ: Плай, 2000. - С. 73 - 79.

10. Басай О.В. Про поняття та основні напрямки державної політики зайнятості в Україні / Басай О.В. // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. Вип. 12. - Івано-Франківськ: Плай, 2004. - С. 145-150.

11. Березіна С. Є різні моделі і різні підходи. Важливо не схибити / Березіна С. // Вісник Пенсійного фонду України. - 2002. - №2. - С.46-48.

12. Бідак В. Державні механізми регулювання соціального захисту населення / Бідак В. // Формування ринкових відносин в Україні. - 2001. - №4. - С.94-97.

13. Бідний В.Г. Медичне страхування / Бідний В.Г., Орлова Н.М. - К.: Задруга. 2000 - 134 с.

14. Білоусов В. Огляд зарубіжного досвіду в сфері реформування системи пенсійного забезпечення. Перспективи для України / Білоусов В. // Україна: аспекти праці. - 2004. - №3. - С.39-45.

15. Боднарук М. Об'єкти правовідносин загальнообов'язкового державного соціального страхування / Боднарук М. // Підприємництво, господарство і право. - 2002. - № 6. - С. 54 - 57.

16. Борецька Н.П. Соціальний захист населення на сучасному етапі: Стан і проблеми / Борецька Н.П. - Донецьк, 2001. - 355 с.

17. Василенко Л. І. Державні цільові фонди: навч. посібн [Текст] / Л. І. Василенко, Т. О. Масленнікова. - К.: КНЕУ, 2002. - 170 с.

18. Василик О. Д. Державні фінанси України: Підручник [Текст] / О. Д. Василик, К. В. Павлюк. - К.: НЮС, 2002. - 608 с.

19. Вінер М. Пенсійні системи країн Латинської Америки / Вінер М. // Україна аспекти праці. - 2000. - №5. - С.35-45.

20. Внукова Н.М. Соціальне страхування: навч. посіб [Текст] / Н.М. Внукова, Н.В. Кузьминчук. - К.:Кондор, 2006. - 352с.

21. Воскобойніков В. Сторінки української та світової історії недержавного пенсійного забезпечення / Воскобойніков В. // Вісник Пенсійного фонду України. - 2003. - №12. - С.25-26.

22. Выборных М.В. Генезис и эволюция государственных пенсионных систем / Выборных М.В. // Вестник государственного социального страхования. - 2004. - №1. - С.26-29.

23. Галицький І. Розрахунок тарифів по добровільному медичному страхуванню / Галицький І. //Страхова справа. - 2001. - № 2. - С. 62-63.

24. Ганслі М. Теренс. Соціальна політика та соціальне забезпечення за ринкової економіки / Пер.з англ. О.Перепадя. / Ганслі М. Теренс. - К.: Основи, 1995. - 237 с.

25. Гнибіденко І.Ф. Недержавні пенсійні фонди та їх роль в іпотечному кредитуванні / Гнибіденко І.Ф. // Соціальний захист. - 2003. - №1. - С.10-13.

26. Голяченко О.М. Соціальна медицина та організація охорони здоров'я / Голяченко О.М. - К.: ПП. „Вігой”, 1993. - 198с.

27. Грищенко Н.Б. Добровольное медицинсое страхование: Основы современной практики / Грищенко Н.Б., Кревно В.А., Мищенко В.В. - Барнаул, 2001. - 78 с.

28. Грушко В.І. Пенсійна система: Навч. посіб. / Грушко В.І. - Київ, 2005. - 496 с.

29. Губар О.Є. Медичне страхування у країнах європейського союзу / Губар О.Є. // Фінанси України. - 2003. - № 7. - С. 130-136.

30. Губар О.Є. Соціальне страхування у забезпеченні суспільного добробуту / Губар О.Є. // Фінанси України. - 2002. - №8. - С.130-137.

Размещено на Allbest.ru

...