Соціальне страхування на випадок безробіття
Встановлення основних суб’єктів соціального страхування на випадок безробіття. Визначення розміру страхових внесків на державне соціальне страхування. Характеристика матеріального забезпечення та соціальних послуг за страхуванням на випадок безробіття.
Рубрика | Банковское, биржевое дело и страхование |
Вид | курсовая работа |
Язык | русский |
Дата добавления | 24.12.2018 |
Размер файла | 252,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Соціальне страхування на випадок безробіття
1. Теоретичні основи соціального страхування на випадок безробіття
Соціальне страхування займає важливе місце в системі гарантій соціально-економічних прав громадян Конституції України, серед яких основним є право на працю. Право на працю посідає визначальне місце в системі загальнолюдських цінностей, що формують економічне та соціальне становище суспільства в цілому та кожного його члена зокрема. Важливим пріоритетом державної соціальної політики є подальший розвиток системи соціального страхування, в тому числі від безробіття. У державно-організованому суспільстві завжди були люди, які з певних причин не мали занять, які б забезпечували їх добробут. Інша справа, що у різні часи незайнятість мала свої причини, масштаби поширення та соціальні наслідки. Так, в епоху античності люди, які мали роботу, рідко могли втратити її, і, як правило, за власною волею. Давньому грецькому законодавству (VI - VII століття до нашої ери) відоме лише безробіття із власної вини робітника, за яку призначалося тяжке покарання. В епоху середньовіччя безробіття не було головною причиною бідності. Її причинами були, здебільшого, випадкові обставини, які прямо не випливали з економічного устрою суспільства. Вперше безробіття як загроза буржуазному суспільству виникло у XV - XVI столітті в Англії внаслідок розорення хліборобів і зростання суконної промисловості. Далі цей процес поширився і в інших країнах Європи. Держави використовували переважно примусові, каральні заходи по відношенню до незайнятого населення. У ХІХ столітті із становленням капіталістичного способу виробництва безробіття стало одним із факторів дестабілізації політичної системи, що спричинило пошук шляхів його зменшення. Становлення капіталізму зумовило появу особливого класу - пролетаріату, основним джерелом засобів до існування якого став продаж власної робочої сили.
Економічно безробіття вважається закономірним явищем, оскільки воно пов'язане з нормальною дією ринкового механізму: як надлишок, так і недостатність робочої сили призводить до розвитку прогресивних та ефективних видів діяльності. Для благополучного суспільства середній рівень безробіття має становити 5 - 7 %, як співвідношення кількості офіційно зареєстрованих безробітних до кількості економічно активного населення. Але з соціальної точки зору безробіття є лихом, оскільки воно призводить до загострення соціальних проблем, суспільної напруженості. Втрата роботи спричиняє психологічні травми. Людина у такому випадку, не приносячи користь суспільству, існує на допомогу від держави, яка дає змогу підтримувати існування на мінімальному рівні.
Це і було основною із передумов до запровадження добровільного та обов'язкового страхування від безробіття. Зокрема в Англії, Німеччині та Франції добровільне страхування отримало значне поширення вже у середині ХVІІІ століття. Так, в Англії створювалися так звані “дружні товариства”. Вони створювалися задля організації взаємодопомоги у разі настання різних негараздів, насамперед хвороби і смерті своїх членів. За певний щомісячний або щотижневий внесок дружнє товариство надавало певні блага у чітко визначених випадках. Протягом ХІХ століття організації добровільного страхування під тією чи іншою назвою виникають майже в усіх європейських країнах.
Після Першої світової війни обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття було також запроваджено в Німеччині, Австрії, Італії, Австралії, Польщі, тобто і в тій частині України, яка належала останній.
В Україні спочатку поширення отримали певні форми добровільного соціального страхування, яке здійснювалось різноманітними об'єднаннями громадян. На початку ХХ століття в Російській імперії було понад 1000 таких організацій, які охоплювали близько 600 тисяч застрахованих. За своєю формою організації добровільного страхування в Росії були вельми різноманітними, починаючи з релігійних і закінчуючи організаціями напівобов'язкового страхування, перехідними формами до обов'язкового державного соціального страхування. 2 червня 1903 року було видано Закон про відповідальність підприємців за нещасні випадки з робітниками. Після революції 1905 року царський уряд почав активно розробляти різні страхові проекти, робота над якими тривала до середини 1912 року. Нарешті 23 червня 1912 року було прийнято два закони про обов'язкове соціальне страхування: про страхування на випадок хвороби і про страхування від нещасних випадків, які з певними удосконаленнями діяли до Жовтневої революції 1917 року.
Діяльність Радянської влади у сфері соціального страхування розпочалася з видання декларації Народного Комісаріату Праці від 30 жовтня 1917 року про запровадження у Росії повного державного страхування. Основними положеннями реформування соціального страхування були такі: поширення соціального страхування на усіх найманих працівників, міську і сільську бідноту; поширення страхування на усі випадки втрати працездатності, а також безробіття; витрати зі страхування здійснювались виключно за рахунок підприємців; відшкодування повного заробітку у разі втрати працездатності і безробіття; повне самоврядування застрахованих у всіх страхових організаціях.
З початком 30-х років у зв'язку з офіційною ліквідацією безробіття програма соціального страхування на випадок безробіття була згорнута і припинила існування. Лише з початком 90-х років ХХ століття виникла потреба у відновленні цього виду соціального страхування. Поява на початку 90-х років минулого століття масового безробіття вимагала адекватних кроків з боку держави. Необхідно було створити систему державної допомоги вимушеним безробітним через створення ефективної системи сприяння у працевлаштуванні, надання матеріальної і соціальної допомоги у разі настання безробіття. Для вирішення зазначених питань 1 березня 1991 року було прийнято Закону України “Про зайнятість населення ”.
Відповідно до цього Закону була створена Державна служба зайнятості, на яку покладалось здійснення державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян. Діяльність державної служби зайнятості фінансується за рахунок коштів державного фонду сприяння зайнятості населення. Державна служба зайнятості утворена відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 24 червня 1991 року № 47 “Про затвердження положень щодо застосування Закону УРСР "Про зайнятість населення".
Прийняття Верховною Радою України 14 січня 1998 року Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування започаткувало новий етап розвитку усієї системи соціального страхування в Україні. Було визначено принципи соціального страхування в сучасних умовах, окреслено коло суб'єктів правових відносин, основні засади їх правового статусу, сформовано понятійний апарат соціального страхування. Основи передбачили прийняття окремих законів з кожного виду соціального страхування, в тому числі на випадок безробіття.
Верховною радою України 2 березня 2000 року був прийнятий Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ”. Він спрямований на розбудову нової сучасної системи соціального страхування на випадок безробіття, яка враховує як вітчизняний так і зарубіжний досвід.
Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття визначено законом як система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, регулюються Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та прийнятими відповідно до них іншими нормативно-правовими актами.
Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття -- це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають: застраховані особи; незастраховані особи -- особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних; члени особистого селянського та фермерського господарства, якщо вони не є найманими працівниками, громадяни України, які працюють за межами України та не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, в якій вони перебувають, мають право на забезпечення за цим Законом за умови сплати страхових внесків, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України"; працюючі пенсіонери у разі звернення до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні мають право на соціальні послуги щодо пошуку підходящої роботи, перенавчання та підвищення кваліфікації, а також на інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.
У системі соціального страхування на випадок безробіття беруть участь три суб'єкта: застрахована особа, страхувальник та страховик (рис.1).
Рис. 1. Суб'єкти соціального страхування на випадок безробіття
Застрахована особа -- це найманий працівник, а також інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.
Страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби).
Статтю 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» призупинено до 1 січня 2011 року Це означає, що з моменту набрання чинності законом, страхуванню на випадок безробіття також підлягають:
працюючі особи, які отримують або мають право на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсію за вислугу років, а також особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку;
іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працюють за наймом в Україні.
З 1 січня 2011 року згідно прикінцевих положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» статтю 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виключили.
До суб'єктів загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття відносять страхувальників. Це роботодавці та застраховані особи, які відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сплачують страхові внески.
До роботодавців відносять:
власників підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів та фізичних осіб, які використовують найману працю;
власників розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (в тому числі міжнародної), філії або представництва, які використовують працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Представниками роботодавців є об'єднання та спілки роботодавців чи інші уповноважені роботодавцями органи (представники).
Роботодавець набуває статусу платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з дня реєстрації.
Суб'єктом загальнообов'язкового соціального на випадок безробіття є також страховик, тобто Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України, який є органом, що здійснює управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій відповідно до Закону і статуту Фонду. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів. Усі застраховані особи є членами цього Фонду, який є некомерційною самоврядною організацією. На рис. 2 зображена схема законодавчих основ Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та структура його підпорядкування.
Рис. 2. Схема законодавчих основ Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та структура його підпорядкування
Страхування на випадок безробіття здійснюється за принципами:
надання державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав;
обов'язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту) та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, за цивільно-правовим договором, військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб-підприємців, а також добровільності такого страхування громадянами України, які працюють за межами України, членами особистого селянського та фермерського господарства, якщо вони не є найманими працівниками;
цільового використання коштів страхування на випадок безробіття;
солідарності та субсидування;
обов'язковості фінансування Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття витрат, пов'язаних з наданням матеріального забезпечення у випадку безробіття та соціальних послуг в обсягах, передбачених цим Законом;
паритетності в управлінні страхуванням на випадок безробіття держави, представників застрахованих осіб та роботодавців;
диференціації розмірів виплати допомоги у зв'язку з безробіттям залежно від страхового стажу та тривалості безробіття;
надання на рівні не нижче за прожитковий мінімум, встановлений законом, допомоги у зв'язку з безробіттям та матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації;
законодавчого визначення умов і порядку здійснення страхування на випадок безробіття.
2. Доходи бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
2.1 Джерела формування доходів бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
Джерелами формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, є:
страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених законодавством;
суми фінансових санкцій, застосованих відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Закону України «Про зайнятість населення», інших законів до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб за порушення встановленого порядку сплати страхових внесків та використання коштів Фонду, недотримання законодавства про зайнятість населення, а також суми адміністративних штрафів, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за такі порушення;
благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;
асигнування із Державного бюджету України;
прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів Фонду, в тому числі резерву страхових коштів Фонду, на депозитному рахунку;
інші надходження відповідно до законодавства.
Доходи та видатки Фонду за 2003-2009 рр. представлені у табл.1.
Таблиця 1 - Бюджет Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, тис.грн.
Показники |
2003 р. |
2004 р. |
2005 р. |
2006 р. |
2007 р. |
2008 р. |
2009 р. (затверджено) |
|
Залишок коштів на 1 січня |
516304,2 |
385738,9 |
154025,6 |
274944,1 |
137,421,0 |
295752,4 |
343924,4 |
|
в т.ч. резерв Фонду |
40124,3 |
103539,1 |
47365,2 |
30928,1 |
21588,7 |
24931,9 |
40853,8 |
|
Надходження в поточному році |
1686511,7 |
2153634,0 |
2615664,2 |
2800141,2 |
3718069,9 |
4463101,6 |
6633532,5 |
|
з них: |
||||||||
Страхові внески |
1655596,9 |
2125860,3 |
2596661,6 |
2784194,9 |
3594792,9 |
4717239,4 |
6613432,0 |
|
Інші |
21010,5 |
27440,2 |
18051,5 |
15484,9 |
23072,4 |
42580,3 |
17973,0 |
|
Асигнування Державного бюджету України |
9904,3 |
333,5 |
951,1 |
461,4 |
100231,6 |
3281,9 |
2127,5 |
|
Надходження - всього (з урахуванням залишку) |
2202815,9 |
2539372,9 |
2769689,8 |
3075085,3 |
3855517,9 |
5085854,0 |
6977456,9 |
|
Видатки - всього (з урахуванням резерву) |
1920616,1 |
2432712,5 |
2525673,8 |
2959253,0 |
3584697,4 |
4753859,1 |
6977456,9 |
|
з них: |
||||||||
Матеріальне забезпечення та соціальні послуги, всього |
1307544,5 |
1604820,4 |
1829496,8 |
2084838,3 |
2474688,2 |
3519161,0 |
5914876,2 |
|
допомога по безробіттю |
862089,8 |
979072,6 |
1185653,3 |
1458851,6 |
1695867,2 |
2254319,8 |
4713869,5 |
|
одноразова виплата по безробіттю для зайняття підприємницькою діяльністю |
84621,9 |
111968,1 |
149085,0 |
84545,1 |
96337,9 |
182977,2 |
1420,4 |
|
матеріальна допомога в період професійного навчання |
33308,9 |
39116,8 |
44544,5 |
56307,6 |
76019,6 |
97756,6 |
82955,8 |
|
матеріальна допомога, допомога на поховання |
62662,7 |
60396,6 |
36197,0 |
1603,1 |
1593,9 |
1682,1 |
1873,2 |
|
Резерви Фонду |
103539,1 |
47365,2 |
30928,1 |
21588,7 |
24931,9 |
40853,8 |
64593,0 |
Доходи Фонду формуються, головним чином, за рахунок внесків роботодавців - їх питома вага становить 70%, частка коштів, що надходять внаслідок утримань із заробітків працюючого населення є не такою значною -- 15%. Надходження у вигляді асигнувань з Держбюджету та інших джерел є незначними (відповідно 3% та 5%). Така мала частка надходжень із бюджету пояснюється тим, що Фонд є самодостатнім.
Кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню та використовуються тільки за цільовим призначенням. З метою забезпечення фінансової стабільності Фонду утворюється резерв коштів Фонду, який не може перевищувати суму, необхідну для виплати допомоги з безробіття в розрахунку не менш як на п'ять календарних днів.
Порядок розміщення тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів Фонду, на депозитному рахунку визначається Кабінетом Міністрів України, а умови, порядок обслуговування та збереження цих коштів визначаються договором між банком і виконавчою дирекцією Фонду за погодженням з правлінням Фонду.
Прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів Фонду, на депозитному рахунку, використовується в порядку, визначеному правлінням Фонду.
2.2 Розмір страхових внесків на державне соціальне страхування на випадок безробіття
До 1 січня 2001 року розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлювався Верховною Радою України для роботодавців і застрахованих осіб. З 1 січня 2011 року страхові внески до загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття включені до складу єдиного соціального внеску. Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття має право вносити центральному органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики пропозиції щодо розміру чатсини єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовується на страхування на випадок безробіття.
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення» № 799-VI, набув чинності 13 січня 2009 року згідно з яким було внесено зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та до Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування»:
1. Було змінено розміри страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (згідно з пунктом 2 статті 1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування»):
для роботодавців - 1,6%;
для найманих працівників, військовослужбовців - 0,6%;
для юридичних та фізичних осіб, які використовують працю фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру - 2,2 %;
для осіб, які беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах, забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності - 2,2 %.
Страхові внески на випадок безробіття за січень 2009 року нараховувалися та утримувалися, застосовуючи різні розміри страхових тарифів. Тобто, нарахування страхових внесків за січень роботодавець повинен був здійснити двома частками, а саме пропорційно до відпрацьованих робочих днів до 13 січня (1,3%, 0,5%) і з 13.01.2009 р.(1,6%, 0,6%).
2. Починаючи з 13 січня 2009 року, страхові внески на випадок безробіття нараховували і на суми виплат фізичним особам за виконання робіт (надання послуг), які працюють у юридичних та фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру. Страхові внески на зазначені виплати нараховувалися:
для юридичних та фізичних осіб (роботодавців), які укладали договори цивільно - правового характеру на виконання робіт (надання послуг) з працівником, з яким вони перебувають в трудових відносинах - в розмірі 1,6%;
для юридичних та фізичних осіб, які укладали договори цивільно - правового характеру на виконання робіт (надання послуг) з іншими фізичними особами, з якими вони не перебувають в трудових відносинах - в розмірі 2,2%.
Юридичні та фізичні особи, які працювали за спрощеною системою оподаткування (єдиний податок), у разі використання праці фізичних осіб за договорами ЦПХ, повинні були також нараховувати та сплачувати страхові внески в розмірі 1,6% (якщо фізична особа перебувала з ними в трудових відносинах ) та 2,2 % ( якщо фізична особа не перебувала з ними в трудових відносинах).
3. До 1 січня 2011 року призупинено дію статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Це означає, що з моменту набрання чинності законом, страхуванню на випадок безробіття підлягають:
працюючі особи, які отримують або мають право на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсію за вислугу років, а також особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку;
іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працюють за наймом в Україні.
Тобто, з 13 січня 2009 року із заробітної плати працюючих пенсіонерів та іноземців потрібно було утримувати страхові внески в розмірі 0,6% (раніше страхові внески тільки нараховувалися на фонд оплати праці роботодавців).
4. Законом визначено, що військовослужбовці, які були раніше незастрахованими відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», набувають статусу застрахованих осіб в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, тобто із їх грошового забезпечення (заробітної плати) утримуються страхові внески в розмірі 0,6% з моменту набуття чинності Законом (13 січня 2009 року), а військові формування, які виплачують грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовцям, починають сплачувати страхові внески з 1 січня 2010 року, як роботодавці (1,6%). Слід відзначити, що розміри страхових внесків до ФССНВБ протягом 2002-2010 рр. змінювався незначно (табл. 2).
Таблиця 2 - Страхові тарифи для роботодавців та найманих працівників до Фонду за роками, %
Платники страхових внесків Роки |
Роботодавці |
Наймані працівники |
|
2003 |
1,9 |
0,5 |
|
2004 |
1,6 |
0,5 |
|
2005 |
1,6 |
0,5 |
|
2006 |
1,3 |
0,5 |
|
2007 |
1,3 |
0,5 |
|
2008 |
1,3 |
0,5 |
|
2009 |
1,6 |
0,6 |
|
2010 |
1,6 |
0,6 |
З 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття включені у єдиний соціальний внесок і коливаються в залежності від різних категорій платників.
3. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням на випадок безробіття
3.1 Порядок використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
соціальний страхування безробіття державний
Кошти Фонду використовуються на:
1) виплату матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених чинним законодавством;
2) відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних із достроковим виходом на пенсію осіб (виплата пенсій особам, які достроково вийшли на пенсію відповідно до Закону України "Про зайнятість населення", у період до досягнення ними пенсійного віку здійснюється в установленому законодавством України порядку Пенсійним фондом України за рахунок коштів, що відшкодовуються Фонду);
3) фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів, управління Фонду, розвиток його матеріальної та інформаційної бази;
4) створення резерву коштів Фонду.
Видатки бюджету Фонду щодо забезпечення виплати допомоги по безробіттю є захищеними. Фінансування цих видатків проводиться у першочерговому порядку.
Безробітним за рахунок коштів Фонду надаються такі види матеріального забезпечення: допомога у зв'язку з безробіттям, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; допомога по частковому безробіттю; матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного; матеріальна допомога по безробіттю, одноразова матеріальна допомога безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні; допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.
До соціальних послуг, які надаються безробітним, належать: професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація; пошук відповідної роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних та фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних; інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням (табл. 3).
Таблиця 3 - Види забезпечення в системі соціального страхування на випадок безробіття
Вид забезпечення (послуги) |
Вид допомоги, послуги |
|
Матеріальне забезпечення |
Допомога по безробіттю, у т.ч. її одноразова виплата для організації безробітними підприємницької діяльності |
|
Допомога по частковому безробіттю |
||
Матеріальна допомога в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного |
||
Матеріальна допомога по безробіттю |
||
Одноразова матеріальна допомога безробітному та непрацездатній особі, що знаходиться на його утриманні |
||
Допомога на поховання у випадку смерті безробітного або особи, що знаходиться на його утриманні |
||
Соціальні послуги |
Професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація |
|
Пошук придатної роботи та сприяння у працевлаштуванні, в тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних і фінансування організації оплачуваних суспільних робіт для безробітних |
||
Інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням |
У разі необхідності для проходження професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації особа:
направляється до закладів охорони здоров'я для проходження попереднього медичного та наркологічного огляду відповідно до законодавства;
забезпечується місцем проживання на період проходження професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації та їй компенсуються витрати на проїзд до місця явленому центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням з правлінням Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
При виникненні страхового ризику Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття може здійснювати заходи, спрямовані на запобігання настанню страхових випадків, у межах коштів, передбачених бюджетом Фонду на такі цілі.
До профілактичних заходів належать:
фінансування витрат роботодавця на оплату праці працівників, яких з метою запобігання вивільненню тимчасово переведено за їх згодою на іншу роботу (до 6 місяців протягом року) за умови збереження за ними основного місця роботи;
фінансування витрат роботодавця на професійну перепідготовку або підвищення кваліфікації працівників, щодо яких є загроза вивільнення у зв'язку з реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, тимчасовим припиненням виробництва, за умови збереження за працівниками місця роботи;
інші профілактичні заходи, визначені правлінням Фонду.
Порядок здійснення профілактичних заходів, спрямованих на запобігання настанню страхових випадків, затверджується правлінням Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
3.2 Порядок нарахування та виплати допомоги з безробіття
Основною допомогою, яка виплачуються у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття є допомога з безробіття. Допомога з безробіття виплачується як застрахованим так і незастрахованим особам, проте умови, порядок та розмір цієї допомоги є різними.
Розмір допомоги по безробіттю та тривалість її виплати залежить від таких умов:
наявності страхового стажу у безробітного;
кількості років страхового стажу;
причини втрати роботи (з незалежних чи залежних від особи причин);
розміру заробітної плати за останні 6 місяців, що передують звільненню;
наявності відпрацьованих 26 тижнів протягом 12 місяців перед отриманням статусу безробітного.
Застрахованим особам - найманим працівникам; особам, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими договорами; військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ, військ цивільної оборони, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів внутрішніх справ, особам начальницького складу податкової міліції, а також особовому складу воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань), створених відповідно до законодавства на постійній основі (далі - військовослужбовці), крім військовослужбовців строкової служби, а у випадках, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", іншим особам (громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, як постійно проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття, які втратили роботу з не залежних від них обставин і визнані в установленому порядку безробітними та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня), проходили службу або виконували роботи (надавали послуги) згідно з цивільно-правовими договорами не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, допомога по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу) або середнього грошового забезпечення залежно від страхового стажу:
до 2 років - 50 відсотків;
від 2 до 6 років - 55 відсотків;
від 6 до 10 років - 60 відсотків;
понад 10 років - 70 відсотків.
Залежно від тривалості безробіття допомога з безробіття зменшується і виплачується у відсотках до визначеного розміру:
перші 90 календарних днів - 100 відсотків;
протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;
надалі - 70 відсотків.
Загальна тривалість виплати допомоги з безробіття для застрахованих осіб не може перевищувати 360 календарних днів, для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) тривалість виплати допомоги з безробіття не може перевищувати 720 календарних днів.
Право на допомогу з безробіття зберігається у разі настання перерви страхового стажу з поважних причин, якщо особа протягом місяця після закінчення цієї перерви зареєструвалася у встановленому порядку в державній службі зайнятості як безробітна.
Поважними причинами є:
навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, клінічній ординатурі, аспірантурі, докторантурі з денною формою навчання;
здійснення догляду непрацюючою працездатною особою (мати, батько, опікун) за трьома та більше дітьми віком до 16 років;
здійснення догляду непрацюючою працездатною особою за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 18 років, за пенсіонером, який за експертним медичним висновком потребує постійного стороннього догляду, а також за престарілим, який досяг 80-річного віку;
строкова військова служба;
період проживання разом з чоловіком (дружиною) військовослужбовцем, крім військовослужбовців строкової служби, у місцевостях, де не було можливості працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років;
установлення інвалідності в установленому законодавством порядку;
інші поважні причини, передбачені законодавством України.
Виплата допомоги по безробіттю особам, звільненим з останнього місця роботи чи служби за власним бажанням без поважних причин, у перші 90 календарних днів не здійснюється. Виплата допомоги таким особам починається з 91 календарного дня у розмірі 80 відсотків до визначеного розміру.
Особам, звільненим з останнього місця роботи за угодою сторін, виплата допомоги по безробіттю починається з дня її призначення у розмірі 100 відсотків до визначеного розміру.
(Із 13 січня вступив у дію закон Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення. Відповідно до нього звільненим за згодою сторін виплачуватимуть менше допомоги. Згідно з законом терміни виплати допомоги з безробіття таким громадянам зменшено на 90 днів. Раніше такі обмеження діяли лише на громадян, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин. Отже, якщо людина звільнена за згодою сторін, то має право отримати виплату з безробіття 270 днів упродовж двох років (360 днів мінус 90 днів санкції). Однак, Конституційний Суд України 30 квітня 2009 року оприлюднив рішення за поданням Президента України, яким визнав неконституційною норму про виплату допомоги з безробіття із 91-го дня після звільнення особи за угодою сторін. Конституційний Суд України виходив з того, що внаслідок змін, внесених до п. 9 ст. 1 та ч. 3 ст. 23 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», громадяни України, звільнені з останнього місця роботи за угодою сторін, втратили право на виплату допомоги з безробіття із 8-го дня після їх реєстрації в установленому порядку в державній службі зайнятості, а отже - і право на допомогу з безробіття, яке в них виникає на 91-й календарний день. Між тим Конституція України не допускає при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян. Тому Конституційний Суд України вирішив визнати такими, що не відповідають Конституції, положення п. 9 ст. 1, ч.3 ст. 23 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Відтак ці положення закону втрачають чинність з дня ухвалення Конституційний Суд України відповідного рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене).
Аналогічний порядок визначення допомоги з безробіття застосовується для осіб, які брали участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали або займались підприємницькою діяльністю не менше 26 календарних тижнів і сплачували страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд), а саме:
громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, що працювали за межами України й не були застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, у якій вони перебували, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
особам, які забезпечували себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), фізичним особам, які були суб'єктами підприємницької діяльності, а також членам особистих селянських господарств, які здійснюють (здійснювали) діяльність відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".
Середня заробітна плата (доход) для визначення розміру допомоги по безробіттю визначається відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (100-95-п) (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України.
Приклад 1. Розрахунок середньої заробітної плати. Особа, що пропрацювала на підприємстві 5 років, була звільнена 16 січня 2009 р. і 25 січня звернулася до центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні. До 4 вересня 2008 р. включно зазначена особа перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а з 24 жовтня до 9 листопада 2008 р. включно хворіла.
Виплати, одержані особою у розрахунковому періоді:
у серпні 2008 р. - премія разового характеру;
у вересні - заробітна плата у розмірі 1300 гривень;
у жовтні - заробітна плата у розмірі 2100 гривень, у тому числі 500 гривень - премія разового характеру;
у листопаді - заробітна плата у розмірі 1800 гривень;
у грудні - заробітна плата у розмірі 2500 гривень.
1. Розрахунковим для обчислення середньої заробітної плати для призначення допомоги по безробіттю в такому випадку є період з липня по грудень 2008 року.
Липень та серпень виключаються з розрахункового періоду.
Кількість календарних днів у розрахунковому періоді визначається:
вересень - 26 календарних днів (кількість календарних днів у вересні зменшено на 4 календарних дні у зв'язку з відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку);
жовтень - 23 календарних дні (кількість календарних днів у жовтні зменшено на 8 календарних днів через хворобу);
листопад - 21 календарний день (кількість календарних днів у листопаді зменшено на 9 календарних днів через хворобу);
грудень - 31 календарний день.
Загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді становить 101 (26 + 23 + 21 + 31).
2. Сума виплат для обчислення середньої заробітної плати визначається:
серпень - премія разового характеру не враховується, оскільки цей місяць виключено з розрахункового періоду;
вересень - заробітна плата у розмірі 1300 гривень;
жовтень - 1957,14 гривні /(2100 - 500)+(500 : 21 робочий день х 15 робочих днів) / - одноразова премія враховується пропорційно відпрацьованому часу в жовтні;
листопад - заробітна плата у розмірі 1800 гривень;
грудень - заробітна плата у розмірі 2500 гривень.
Сума виплат для обчислення середньої заробітної плати становить 7557,14 гривні (1300 + 1957,14 + 1800 + 2500).
3. Середня заробітна плата для призначення допомоги по безробіттю становить 74,82 гривні (7557,14 гривні : 101 календарний день).
4. У грудні 2008 р. максимальна сума (гранична величина) заробітної плати (доходу) та оподатковуваного доходу (прибутку), з яких сплачуються страхові внески, становить 10035 гривень (табл. 4.3), а в розрахунку на один календарний день - 329,66 гривні (10035 : 30,44 календарного дня).
Середньоденна заробітна плата не перевищує максимальну суму (граничну величину) заробітної плати (доходу) та оподатковуваного доходу (прибутку), з яких сплачуються страхові внески, в розрахунку на один календарний день.
Допомога по безробіттю не може бути вищою за середню заробітну плату, що склалася за всіма видами економічної діяльності у відповідній області за минулий місяць, і нижчою за встановлений законодавством розмір. Тобто, якщо середньомісячна зарплата у галузі 1500 гривень, а за розрахунками виплата допомоги по безробіття становить 1501 гривню, людина все одно отримуватиме 1500 гривень.
Приклад 2. Розрахунок допомоги по безробіттю. Працівника звільнили з роботи з незалежних від нього обставин 8 січня 2010 року. Страховий стаж працівника становить 15 років.
Нарахована заробітна плата, з якої утримувалися внески:
Липень - 31 - 2433,69
Серпень - 31 - 3022,82
Вересень - 30 - 2733,26
Жовтень - 31 - 2262,18
Листопад - 30 - 1119,62
Грудень - 31 - 926,01
Всього - 184 - 12497,58
Середньоденна зарплата - 67,92 грн.
Виплата допомоги починається з 8 дня (привласнення статусу безробітного) і розраховується таким чином (за основу взято страховий стаж 15 років, розмір 70% від середньої заробітної плати):
- перші 90 днів - 67,92*70% (за стажем)*90 днів = 4278,96 грн.;
- наступні 90 днів = 67,92*70% (за стажем)*80% (розмір виплати з 91 дня)*90 днів = 38,04*90 = 3423,60 грн.;
- наступні 180 днів = 67,92*70% (за стажем)*70%(розмір виплати в період, що залишився, 180 днів) *180 днів = 33,28*180 = 5990,54 грн.
Загальна сума матеріальної допомоги з безробіття складе 4278,96 + 3423,6 + 5990,54 = 13693,1 грн.
Приклад 3. Розрахунок допомоги по безробіттю. Працівник звільнився за власним бажанням 8 січня 2010 року. Страховий стаж працівника становить 15 років.
Нарахована заробітна платня, з якої утримувалися внески:
Липень - 31 - 2433,69
Серпень - 31 - 3022,82
Вересень - 30 - 2733,26
Жовтень - 31 - 2262,18
Листопад - 30 - 1119,62
Грудень - 31 - 926,01
Всього - 184 - 12497,58
Середньоденна зарплата - 67,92 грн.
Виплата допомоги починається з 91 дня та розраховується таким чином (за основу взято страховий стаж 15 років, розмір 70% від середньої заробітної плати):
- перші 90 днів - ні;
- наступні 90 днів = 67,92*70%(за стажем)*80%(розмір виплати з 91 дня)*90 днів = 38,04*90 = 3423,60 грн.;
- наступні 180 днів = 67,92*70%(за стажем)*70%(розмір виплати в період, що залишився, 180 днів)*180 днів = 33,28*180 = 5990,40 грн.
Отже, загальна сума матеріальної допомоги з безробіття складе 3423,60 + 5990,40 = 9414 грн.
Без урахування страхового стажу в розмірі, установленому законодавством, визначається допомога по безробіттю для таких категорій безробітних:
1) особам, звільненим з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України (322-08), військовослужбовцям та іншим особам, звільненим з останнього місця роботи (служби) у зв'язку із застосуванням до них заходів дисциплінарного впливу, - виплата починається з 91 календарного дня;
2) особам, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів;
3) особам, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви;
4) особам, які брали участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали або займались підприємницькою діяльністю і сплачували страхові внески до Фонду менше 26 календарних тижнів;
5) категоріям осіб, які працювали або займались підприємницькою діяльністю і не сплачували страхові внески до Фонду, але мали раніше набутий трудовий, що прирівнюється до страхового, або страховий стаж.
Особам, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менш ніж 26 календарних тижнів, а також особам, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більш ніж 6 місяців) перерви, та особам, звільненим у зв'язку з направленням за рішенням суду до лікувально-трудового профілакторію, або звільненим з їх вини (систематичне невиконання своїх обов'язків, прогул, з'явлення на роботу в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння тощо) допомога по безробіттю визначається у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом. У такому ж розмірі виплачується допомога по безробіттю незастрахованим особам, які шукають роботу вперше, та іншим незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними, але тривалість її виплати не може перевищувати 180 календарних днів.
Постановою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття встановлено такі мінімальні розміри допомоги по безробіттю у 2010 році:
1) допомогу по безробіттю особам, визнаним у встановленому порядку безробітними і таким, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше ніж 26 календарних тижнів, а також особам, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більш ніж 6 місяців) перерви, та застрахованим особам, звільненим з останнього місця роботи з підстав, передбачених ст.37, пунктам 3,4,7,8 ст.40, статтями 41 та 45 Кодексу законів про працю України, що мають право на допомогу по безробіттю без урахування страхового стажу, встановлено розмір допомоги з 1 червня 2010 р. - 400 грн., з 1.07.2010 р. - 430 грн., з 1.09.2010 р. - 480 грн., з 1.10.2010 р. - 490 грн., з 1.12.2010 р. - 500 гривень.;
2) особам, які шукають роботу вперше, та іншим незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними, допомога по безробіттю встановлюється у таких самих розмірах.
Застрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше ніж 26 календарних тижнів і сплачували страхові внески та мають право на отримання допомоги з безробіття залежно від страхового стажу, встановлено з 1.09.2010 р. допомогу по безробіттю у розмірі не менше ніж 665 грн., але не вище за середню заробітну плату, що склалася за всіма видами економічної діяльності у відповідній галузі за минулий місяць (з 1.10.2010 р. розмір допомоги - не менше 680 грн, а з 1.12.2010 р. - не менше 700 грн). Визначений розмір допомоги по безробіттю не переглядається у зв'язку з участю в оплачуваних громадських роботах.
За останні роки розмір допомоги з безробіття постійно зростав, що забезпечило збільшення співвідношення мінімальної допомоги по безробіттю до прожиткового мінімуму (рис.3). Умовою для призначення допомоги з безробіття є готовність особи до участі в загальнодержавних оплачуваних громадських роботах, якщо така робота для неї є підходящою.
У разі відмови особи від участі у загальнодержавних оплачуваних громадських роботах, якщо така робота є для неї підходящою, без поважних причин розмір допомоги по безробіттю зменшується на 50 відсотків строком до трьох місяців.
Особам, які працювали або займались підприємницькою діяльністю, не сплачували страхові внески до Фонду та не мають раніше набутого трудового, що прирівнюється до страхового, або страхового стажу, допомога з безробіття не призначається.
Рис. 3. Співвідношення мінімальної допомоги з безробіття до прожиткового мінімуму
Виплата допомоги з безробіття відкладається на строк, що дорівнює періоду, протягом якого застрахованій особі відповідно до законів надається вихідна допомога або інші виплати при звільненні з підприємств, установ і організацій або після закінчення строку повноважень за виборною посадою, що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку.
Особам, яким вихідна допомога або інші компенсаційні виплати було виплачено одноразово, виплата допомоги по безробіттю відкладається не більше ніж на один місяць, а у разі здійснення таких виплат щомісячно - до закінчення періоду їх виплати.
Тривалість виплати допомоги з безробіття скорочується на строк до 90 календарних днів у разі:
1) приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу (у тому числі за межами України) або здійснення іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю - на строк не менше кількості календарних днів тимчасової роботи. Тимчасовою роботою вважається робота, на яку працівник прийнятий строком до двох місяців або чотирьох місяців у разі заміщення тимчасово відсутнього працівника, за яким на законній підставі зберігається його місце роботи;
2) порушення умов і строку реєстрації, перереєстрації як безробітного - на строк не менше ніж 30 календарних днів;
3) недотримання рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", які надані безробітному в письмовій формі, - на строк не менше ніж 15 календарних днів;
4) припинення без поважних причин професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості - на строк не менше ніж 60 календарних днів.
Якщо особа звертається до центру зайнятості після закінчення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації якій було скорочено виплату матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації через пропуск занять більше трьох годин протягом учбового дня без поважних причин, але строк скорочення не закінчився, їй скорочується строк виплати допомоги по безробіттю на кількість днів, що залишилися від скорочення матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації.
Умови припинення виплати усіх видів допомог у системі соціального страхування на випадок безробіття наведені у табл. 4.
Таблиця 4 - Умови припинення виплати усіх видів допомог у системі соціального страхування на випадок безробіття
№ п/п |
Умови припинення соціальних виплат |
|
1 |
працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами) ... |
Подобные документы
Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасних випадків та на випадок безробіття. Аналіз фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності. Методика формування консолідованого страхового внеску.
курсовая работа [55,2 K], добавлен 02.11.2014Страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Обов’язкове державне пенсійне страхування. Механізм визначення суми витрат на соціальні заходи. Страхування на випадок безробіття.
курсовая работа [128,5 K], добавлен 10.05.2015Соціальне страхування з тимчасової втрати прецездатності, на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань. Щомісячна страхова виплата. Єдиний соціальний внесок. Оплата лікарняного листка тимчасової непрацездатності.
практическая работа [15,1 K], добавлен 17.11.2011Структура фондів соціального страхування України. Формування бюджету фонду обов’язкового соціального страхування від тимчасової непрацездатності, на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві. Практичні розрахунки податкових форм звітності.
курсовая работа [2,6 M], добавлен 13.07.2010Необхідність, зміст та значення соціального страхування. Види соціального страхування. Особисте страхування та його зв'язок із соціальним страхуванням. Страхування життя, страхування додаткової пенсії. Стан розвитку особистого страхування в Україні.
реферат [22,0 K], добавлен 11.05.2010Історія розвитку соціального страхування, його сутність і види. Формування бюджетів фондів загальнообов’язкового соціального страхування від тимчасової непрацездатності, на випадок безробіття, від нещасних випадків. Удосконалення страхування в Україні.
курсовая работа [3,1 M], добавлен 13.05.2011Державне регулювання соціального страхування. Проведення єдиної політики. Реалізація прав населення. Забезпечення ефективності функціонування системи соціального страхування. Реалізація законів. Адаптація соціальних норм до міжнародних стандартів.
контрольная работа [15,5 K], добавлен 24.11.2007Обов'язкове медичне страхування як елемент системи страхової медицини. Особливості страхування витрат, які не пов'язані з лікуванням. Страхування здоров'я на випадок хвороби. Види страхових програм. Динаміка чистих страхових виплат за 2008-2010 рр.
реферат [36,8 K], добавлен 02.03.2012Історія становлення і сучасні тенденції системи соціального страхування в Україні, як одного з видів державних соціальних гарантій населенню. Обов'язкове та добровільне соціальне страхування. Соціальне страхування як спосіб захисту особи від втрат доходу.
курсовая работа [51,2 K], добавлен 07.12.2016Основні документи, які регламентують розрахунки за страхуванням. Порядок нарахування, сплата та облік зборів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Звітність перед органами соціального страхування. Стягнення заборгованості.
курсовая работа [45,7 K], добавлен 04.10.2002Завдання страхування вiд нещасного випадку, гарантiї забезпечення прав застрахованим у страхуваннi вiд нещасного випадку. Основні причини, суб'єкти та об'єкти страхування вiд нещасного випадку. Страховий ризик, страховий випадок, професiйне захворювання.
курс лекций [50,1 K], добавлен 29.04.2010Поняття про соціальне страхування від нещасних випадків, його основні принципи та оцінка значення, суб'єкти і об'єкти. Обов'язки, права та відповідальність Фонду соціального страхування від нещасних випадків, нормативне регулювання його діяльності.
курсовая работа [60,4 K], добавлен 14.04.2010Правові основи, призначення обов'язкового і добровільного медичного страхування в Україні. Індивідуальне і колективне страхування, їх призначення. Поняття страхового випадку. Визначення страхової суми і тарифу. Страхування витрат на лікування.
реферат [533,8 K], добавлен 12.01.2011Страхування життя та його основні види. Змішане страхування життя. Страхування ренти і пенсій. Обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків. Види страхових випадків. Індивідуальне та колективне добровільне страхування від нещасних випадків.
реферат [46,1 K], добавлен 19.05.2010Подано визначення та розглянуто витоки зародження страхування від нещасних випадків. У результаті дослідження було виявлено, що завдяки появі та розвитку страхування від нещасних випадків виникла ціла система страхових заходів, щодо захисту населення.
статья [24,8 K], добавлен 27.08.2017Загальна характеристика страхування майна на випадок вогню, стихійного лиха та (або) крадіжки. Особливості страхування майна сільськогосподарських підприємств. Порядок здійснення та основні положення страхування технічних ризиків в Україні та закордоном.
реферат [47,2 K], добавлен 11.05.2010Дев'ять основних видів соціальних допоміг відповідно до правових актів Міжнародної організації праці. Основні напрями соціальної політики України. Система соціальних гарантій населенню. Платники збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.
курс лекций [60,7 K], добавлен 25.12.2010Сутність соціального страхування як фінансової категорії. Організація, функції соціального страхування та механізм їх реалізації в Україні. Форма руху грошових коштів. Збалансованість та чотири цільові фонди системи державного соціального страхування.
реферат [78,3 K], добавлен 04.02.2011Економічне призначення пенсійного страхування та видів пенсій. Структура системи пенсійного страхування в Україні. Платники внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Організація сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.
дипломная работа [142,5 K], добавлен 05.02.2012Сутність страхування та його тісний зв’язок з підприємницькою діяльністю. Фактори, які спричиняють втрати (неодержання) прибутку. Страхування на випадок змушеного простою техніки і устаткування. Страхування непрямих збитків та його характерні особливості.
презентация [970,3 K], добавлен 25.05.2016