Соціальне страхування на випадок безробіття

2

поновлення безробітного на роботі за рішенням суду (з дня поновлення на роботі)

3

вступ до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва (з дня зарахування до навчального закладу)

4

проходження професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості (з дня початку занять)

5

призов на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу (з дати, зазначеної у повістці)

6

набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі безробітного або направлення його за рішенням суду на примусове лікування (з дня набрання законної сили вироком суду або рішенням суду)

7

призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку

8

призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості (з дня встановлення порушення)

9

призначення безробітній жінці допомоги по вагітності та пологах (з дня набуття такого права відповідно до медичної довідки)

10

подання письмової заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку (з дня подання заяви або з дати, указаної у заяві)

11

подання письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості (з дня подання заяви або з дати, указаної у заяві)

12

переїзд на постійне місце проживання в іншу місцевість (з наступного дня після виписки) або закінчення строку реєстрації місця проживання (з наступного дня після закінчення строку реєстрації)

13

закінчення строку її виплати (з наступного дня після закінчення строку виплати)

14

зняття з обліку за невідвідування без поважних причин державної служби зайнятості 30 і більше календарних днів (з наступного дня після останнього відвідування безробітним центру зайнятості)

15

смерть безробітного (з дня смерті)

16

визнання непрацездатною особи з інвалідністю у період перебування її на обліку як безробітної (з дня видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії)

17

відмова безробітного від двох пропозицій підходящої роботи або від двох пропозицій проходження професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, у тому числі осіб, які вперше шукають роботу та не мають професії (спеціальності)

18

відмова безробітного від роботи за спеціальністю, професією, набутою після професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості

Допомога з безробіття призначається та виплачується з 8 дня після реєстрації особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Допомога по безробіттю призначається на підставі особистої заяви безробітного, довідки (довідок) про середню заробітну плату (дохід) за останнім місцем (декількома місцями) роботи чи служби, трудової книжки, військового квитка, копії цивільно-правового договору, за пред'явленням, у разі наявності, свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та паспорта або іншого документа, що посвідчує особу.

Рішення про призначення допомоги з безробіття, її розмір і строки виплати, відкладення, скорочення та припинення виплати оформлюється наказом центру зайнятості, номер і дата якого заноситься до картки персонального обліку безробітного. З цим наказом безробітний повинен бути ознайомлений під особистий підпис у картці обліку прийнятих рішень керівництва центру зайнятості. Для визначення розміру та тривалості виплати допомоги з безробіття центр зайнятості користується відомостями персоніфікованого обліку застрахованих осіб, що накопичуються в органах Пенсійного фонду України.

3.3 Порядок та умови виплати одноразової допомоги для організації безробітними підприємницької діяльності

Безробітним, яким виповнилося 18 років та які не можуть бути працевлаштовані за сприяння служби зайнятості протягом одного місяця у зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи, за їх бажанням допомога по безробіттю може виплачуватися одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності.

Державна служба зайнятості залучає безробітних, які виявили бажання отримати допомогу з безробіття одноразово для організації підприємницької діяльності, за їх згодою та з урахуванням професійної діагностики до семінарів або організовує навчання основам бізнесу відповідно до чинного законодавства.

Одноразова виплата допомоги з безробіття здійснюється у розмірі річної суми допомоги з безробіття, визначеної конкретному безробітному. Якщо безробітний вже отримав частину призначеної з безробіття, то виплачується її залишок.

Одноразова виплата допомоги з безробіття особам передпенсійного віку здійснюється на загальних підставах у розмірі річної суми допомоги з безробіття. Якщо безробітний вже отримав допомогу з безробіття протягом 360 календарних днів, то йому може бути виплачено одноразово допомога з безробіття за наступні 360 календарних днів. Допомога з безробіття в цьому випадку не підлягає коригуванню у зв'язку із зміною розміру середньої заробітної плати, що склалася за всіма видами економічної діяльності відповідної області, протягом періоду, за який з безробіття була виплачена.

Одноразова виплата безробітним допомоги з безробіття для організації підприємницької діяльності здійснюється центрами зайнятості в межах коштів, передбачених для цього бюджетом Фонду.

Для розгляду питань щодо отримання допомоги безробітний подає до центру зайнятості такі документи:

- заяву про надання допомоги;

- бізнес-план.

Рішення про одноразову виплату допомоги з безробіття (або відмову у її виплаті) приймається директором центру зайнятості на підставі висновку комісії з питань одноразової виплати допомоги з безробіття для організації підприємницької діяльності, щодо здатності безробітного до підприємницької діяльності. Висновок комісії надається, виходячи з результатів професійної діагностики безробітного, набутих ним знань з організації підприємницької діяльності та аналізу його бізнес-плану. До складу комісії, створення якої ініціює центр зайнятості, включаються представники центру зайнятості, районних та міських державних адміністрацій, організацій (об'єднань) роботодавців та профспілок (за згодою). Висновок комісії оформляється протоколом, в якому фіксуються всі висловлювання членів комісії з порушеного питання. Прийняте директором центру зайнятості рішення про одноразову виплату допомоги з безробіття (або відмову в її виплаті) оформлюється наказом, з яким безробітний повинен бути ознайомлений під особистий підпис. Рішення про одноразову виплату допомоги з безробіття приймається протягом 10 робочих днів з дня подання всіх необхідних документів для її призначення.

Одноразова виплата допомоги з безробіття здійснюється через установи банків у встановленому порядку за умови подання безробітним до центру зайнятості протягом 10 календарних днів після прийняття рішення про одноразову виплату допомоги з безробіття засвідченої в установленому порядку копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, а у разі створення юридичної особи - копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та копії установчих документів протягом 30 календарних днів з дня їх подання.

Розрахунок суми допомоги з безробіття для виплати її одноразово безробітному здійснюється з дня державної реєстрації його як фізичної особи - підприємця або з дня державної реєстрації юридичної особи, засновником якої є цей безробітний. У трудовій книжці безробітного працівник державної служби зайнятості робить запис про одноразову виплату допомоги з безробіття та зазначає період, за який вона була нарахована. Особам, яким допомога з безробіття виплачена одноразово, у разі їх повторної реєстрації в державній службі зайнятості як безробітних у період двох років, у межах якого вона мала сплачуватись, допомога по безробіттю не призначається. У разі визнання таких осіб безробітними за межами зазначеного періоду, допомога з безробіття визначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

У разі чергового визнання в установленому порядку безробітними осіб перед пенсійного віку, яким допомога по безробіттю виплачена одноразово для організації підприємницької діяльності, допомога з безробіття призначається після закінчення періоду, за який була здійснена одноразова виплата.

Розмір допомоги з безробіття зазначеним особам залежить від їх участі в страхуванні на випадок безробіття (на добровільних засадах) під час здійснення підприємницької діяльності. Якщо особа брала участь у страхуванні в цей період та сплачувала страхові внески не менше 26 календарних тижнів протягом року перед настанням безробіття, то розмір допомоги з безробіття визначається залежно від її середнього доходу та загального страхового стажу. Якщо особа не брала участі в страхуванні в період підприємницької діяльності або здійснювала підприємницьку діяльність зі сплатою страхових внесків менше 26 календарних тижнів протягом року перед настанням безробіття, то допомога по безробіттю їй призначається у мінімальному розмірі.

3.4 Порядок нарахування та виплати допомоги по частковому безробіттю

Часткове безробіття - це вимушене тимчасове скорочення нормальної або встановленої законодавством України тривалості робочого часу, перерва в одержанні заробітку або скорочення його розміру через тимчасове припинення виробництва без припинення трудових відносин з причин економічного, технологічного, структурного характеру.

Кошти для виплати допомоги виділяються підприємствам незалежно від форми власності та господарювання, які провадили свою діяльність не менш як 24 календарних місяці перед місяцем подання заяви про виділення коштів для виплати допомоги по частковому безробіттю, в межах коштів, передбачених бюджетом Фонду на ці цілі.

Допомога надається у разі, коли простій на підприємстві або в цеху, дільниці із замкнутим циклом виробництва (далі - цех, дільниця), що має невідворотний та тимчасовий характер, триває не менше одного місяця, не перевищує шести місяців і не залежить від працівника та роботодавця, що охопив не менш як 30 відсотків чисельності працівників підприємства або цеху, дільниці, в яких простої становлять 20 і більше відсотків робочого часу.

Підприємство подає центру зайнятості повідомлення про початок простою, що може призвести до часткового безробіття. Підприємство протягом двох місяців з дати подання повідомлення звертається до центру зайнятості із заявою про виділення коштів для виплати допомоги по частковому безробіттю.

До заяви додаються такі документи, підписані керівником підприємства:

довідка про стан фінансово-економічної діяльності підприємства або цеху, дільниці за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю подання заяви, разом з копіями відповідної статистичної звітності;

копії штатного розпису та наказу про встановлення тарифних ставок і посадових окладів щодо осіб, які опинились у стані часткового безробіття;

копія наказу підприємства про простій;

копії табелів обліку робочого часу за структурними підрозділами підприємства та список застрахованих осіб, у яких виникло право на допомогу та розрахунок суми допомоги щодо кожної особи;

документальне підтвердження, що простій є невідворотним і тимчасовим, не має регулярного та сезонного характеру, триває не менше одного місяця та не перевищує шести місяців та виник не з організаційно-виробничих причин, охопив не менш як 30 відсотків чисельності працівників підприємства або цеху, дільниці, в яких простої становлять 20 і більше відсотків робочого часу (розрахунок здійснюється за середньообліковою чисельністю).

Причини тимчасового припинення виробництва можуть підтверджуватися одним з таких документів:

актами органів державної влади щодо впливу світової фінансової кризи на галузі економіки (у разі їх наявності), про запровадження надзвичайної ситуації в окремих регіонах України про визнання окремих регіонів потерпілими від стихійного лиха;

документами уповноважених органів іншої держави, які легалізовані консульськими установами України, щодо обставин, що виникли на території цієї держави;

рішеннями органів державної влади щодо заборони використання матеріалів, сировини, комплектуючих, що застосовувались у даному виробництві;

висновками іншого органу, уповноваженого згідно із законодавством засвідчувати обставини, що викликали тимчасове припинення виробництва.

Подані підприємством документи разом з пропозицією центру зайнятості щодо виплати допомоги та інформацією про сплату внесків підприємством протягом 12 календарних місяців перед місяцем подання заяви подаються до Кримського республіканського, обласного, Київського і Севастопольського міських центрів зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду. Рішення про виділення підприємству коштів для виплати допомоги приймається директором регіонального центру зайнятості у місячний термін з дня подачі заяви підприємством з урахуванням висновків комісії з питань фінансування виплат по частковому безробіттю регіонального центру зайнятості, що носить рекомендаційний характер. Комісія створюється регіональним центром зайнятості шляхом прийняття відповідного наказу. До складу комісії включаються два представники регіонального центру зайнятості, один із яких є головою комісії, по одному представнику Міністерства економіки Автономної Республіки Крим і Міністерства праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, головних управлінь (управлінь) економіки, праці та соціального захисту населення (праці та зайнятості) обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, територіальної державної інспекції праці Держнаглядпраці, а також по два делеговані представники регіонального координаційного комітету сприяння зайнятості населення від соціальних партнерів. Очолює комісію директор регіонального центру зайнятості або особа, яка його заміщує (у разі відсутності). Засідання комісії проводиться 1-2 рази на місяць залежно від кількості поданих підприємствами заяв і є правомочним, якщо на ньому присутні не менше 2/3 членів комісії. Висновок комісії приймається більшістю голосів присутніх. У разі рівного розподілу голосів, вирішальним є голос голови комісії.

Про прийняте рішення, що оформлюється наказом директора регіонального центру зайнятості, центр зайнятості повідомляє підприємство протягом трьох робочих днів. Перерахування підприємству коштів для виплати допомоги провадиться протягом п'ятнадцяти робочих днів після прийняття рішення керівником регіонального центру зайнятості. Підприємство виплачує кошти застрахованим особам не пізніше трьох робочих днів після їх надходження на рахунок підприємства за окремою платіжною відомістю для виплат допомоги по частковому безробіттю. Копія відомості подається центру зайнятості не пізніше десяти календарних днів після виплати.

У разі коли кошти для виплати допомоги виділяються підприємству більше одного місяця, вони перераховуються щомісяця після закінчення календарного місяця та надання підприємством центру зайнятості списків застрахованих осіб, які протягом місяця, що минув, мали право на такі виплати, та копії табелів обліку робочого часу за структурними підрозділами підприємства.

У випадку якщо право на отримання допомоги по частковому безробіттю виникло у інших працівників підприємства (цеху, дільниці), які не були включені до списків осіб, що розглядалися комісією та щодо яких директором регіонального центру зайнятості було прийнято рішення про фінансування виплат по частковому безробіттю, підприємством додатково подаються для розгляду комісією такі документи:

список застрахованих осіб, у яких виникло право на допомогу та розрахунок суми допомоги щодо кожної особи;

копії табелів робочого часу цих працівників;

копії штатного розпису та наказу про встановлення цим працівникам тарифних ставок і посадових окладів;

обґрунтування необхідності додаткового фінансування.

У разі прийняття директором рішення про надання допомоги по частковому безробіттю таким особам, то вона надається з дня подання підприємством зазначених документів до центру зайнятості. Фінансування підприємства на виплату допомоги цим особам здійснюється у межах граничного строку тривалості простою.

Кошти для виплати допомоги виділяються підприємству не більш як на 180 календарних днів.

Кошти для виплати допомоги не виділяються, якщо:

підприємство має заборгованість (недоїмку) зі сплати страхових внесків на випадок безробіття та (або) заборгованість з виплати заробітної плати на день подання заяви. У разі якщо у підприємства виникла заборгованість з виплати заробітної плати після початку простою, кошти для виплати допомоги по частковому безробіттю можуть виділятися підприємству за наявності погодженого з профспілками або трудовим колективом графіка її погашення;

до підприємства застосовувалися фінансові санкції за недодержання норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та Закону України "Про зайнятість населення" протягом 12 місяців, які передували місяцю подання заяви;

підприємством не дотримані вимоги Порядку фінансування виплат по частковому безробіттю та надання допомоги по частковому безробіттю.

Право на допомогу мають застраховані особи, які протягом 12 місяців, що передували місяцю, в якому почався простій, що спричинив часткове безробіття, працювали не менш як 26 календарних тижнів, сплачували страхові внески та в яких ці простої становлять 20 і більше відсотків робочого часу.

Допомога не надається у разі, коли працівник:

письмово відмовився від підходящої роботи на цьому або на іншому підприємстві з повним робочим днем (тижнем), що відповідає його освіті, професії (спеціальності), кваліфікації, із заробітною платою, що є не нижчою тієї, яку особа отримувала за попередньою посадою чи професією на цьому ж підприємстві;

працює на даному підприємстві за сумісництвом;

проходить альтернативну (невійськову) службу.

Розмір допомоги встановлюється правлінням Фонду одночасно із затвердженням бюджету Фонду, виходячи з фінансових можливостей. Допомога працівнику встановлюється за кожну годину простою із розрахунку двох третин встановленої працівникові тарифної ставки (окладу) і її розмір не може перевищувати розміру, встановленого правлінням Фонду. Допомога надається з першого дня простою, підтвердженого повідомленням підприємства. Час простою визначається за табелем обліку робочого часу застрахованої особи. Сумарно розмір виплаченої заробітної плати та допомоги за місяць не може перевищувати прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом (у 2009 році це 669 грн).

Приклад 1. Розрахунок допомоги по частковому безробіттю.

Робітник за планом мав відпрацювати протягом місяця 21 робочий день (168 год.). Оплата його праці здійснюється виходячи з місячної тарифної ставки 840 грн., що становить 5 грн. за год. Простій за місяць склав 40% робочого часу. Отже, робітник фактично відпрацював 101 год. (168 год. х 60%) і за цей час йому було нараховано зарплату в розмірі 505 грн. (101 год. х 5 грн.). Час вимушеного простою (часткового безробіття) оплачується, виходячи з 3,33 грн. за год. (5 грн. х 2/3). Час простою дорівнює 67 год. (168 год. - 101 год.) і його оплата мала б становити 223,11 грн. на місяць (67 год. х 3,33 грн.) Однак, оскільки загальна сума виплати за місяць не може перевищувати прожиткового мінімуму для працездатних осіб (669 грн.), то допомога з часткового безробіття буде нарахована в розмірі 164 грн. (669 грн. - 505 грн.)

Із сум коштів, виділених підприємству для виплати допомоги, та з одержаних сум допомоги не сплачуються страхові внески (збір), передбачені Законами України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування", "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

3.5 Порядок нарахування та виплати матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного

Матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" безробітними, які за направленням державної служби зайнятості проходять професійне навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності чи відомчого підпорядкування, та компенсуються витрати на проїзд до місця проходження професійного навчання, якщо воно здійснюється в іншій місцевості, та у зворотному напрямку, а також оплачується проживання в період професійного навчання та у разі необхідності витрати, пов'язані з попереднім медичним та наркологічним оглядом відповідно до законодавства.

Матеріальна допомога у період професійного навчання не надається:

особам, які не мають статусу безробітного;

безробітним, у яких закінчився строк виплати допомоги по безробіттю;

громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, що працювали за межами України, й не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, у якій вони перебували, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, у разі відсутності раніше набутого трудового, що прирівнюється до страхового або страхового стажу;

особам, які забезпечували себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), фізичним особам, які були суб'єктами підприємницької діяльності або виконували роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими угодами й не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, у разі відсутності раніше набутого трудового, що прирівнюється до страхового, або страхового стажу;

інвалідам.

Матеріальна допомога у період професійного навчання призначається центрами зайнятості за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується два рази на місяць, а за згодою безробітного - один раз на місяць у встановленому порядку через банківські установи. Матеріальна допомога у період професійного навчання встановлюється відповідно до умов надання допомоги по безробіттю у розмірі допомоги по безробіттю, визначеному для відповідної категорії безробітних. Розмір матеріальної допомоги у період професійного навчання, установлений на початок професійного навчання, не підлягає зменшенню залежно від тривалості безробіття і залишається однаковим на весь період навчання.

Якщо до направлення на професійне навчання безробітний отримував допомогу по безробіттю, яка була зменшена залежно від тривалості безробіття, то розмір матеріальної допомоги у період професійного навчання встановлюється, виходячи з розміру допомоги по безробіттю за останній місяць.

Без урахування страхового стажу в розмірі, установленому законодавством, визначається матеріальна допомога у період професійного навчання для таких категорій безробітних:

1) особам, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів;

2) особам, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви;

3) особам, звільненим з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, а також військовослужбовцям, звільненим зі служби з підстав, передбачених пунктом "в" частини третьої, пунктами "е", "є", "ж", "и" частини шостої, пунктами "е", "є", "ж" частини сьомої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу»;

4) особам, які шукають роботу вперше, у тому числі випускникам загальноосвітніх шкіл, а також особам, які закінчили навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах або звільнились зі строкової військової служби і не мали страхового стажу;

5) особам, які брали участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали або займались підприємницькою діяльністю і сплачували страхові внески до Фонду менше 26 календарних тижнів;

6) категоріям осіб, які працювали або займались підприємницькою діяльністю і не сплачували страхові внески до Фонду, але мали раніше набутий трудовий, що прирівнюється до страхового, або страховий стаж.

Розмір матеріальної допомоги у період професійного навчання не може бути вищим за середню заробітну плату, що склалася в галузях національної економіки відповідної області за минулий місяць, та нижчим за рівень, установлений законодавством. Тривалість виплати матеріальної допомоги у період професійного навчання зараховується до загальної тривалості виплати допомоги по безробіттю, що визначається залежно від категорії безробітного, і не може її перевищувати. Виплата матеріальної допомоги у період професійного навчання здійснюється з першого дня професійного навчання.

Тривалість виплати матеріальної допомоги у період професійного навчання скорочується на строк до 90 календарних днів у разі:

1) приховування відомостей про влаштування на тимчасову роботу в період одержання матеріальної допомоги у період професійного навчання - на строк не менше кількості календарних днів тимчасової роботи;

2) порушення умов і строку реєстрації та перереєстрації як безробітного - на строк не менше ніж 30 календарних днів;

3) недотримання рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до Закону України "Про зайнятість населення", які надані безробітному в письмовій формі, - на строк не менше ніж 15 календарних днів;

4) пропусків занять більше трьох годин протягом учбового дня без поважних причин - на строк не менше ніж 30 календарних днів.

Умови припинення виплати матеріальної допомоги у період професійного навчання наведені у табл. 4.

Якщо навчання безробітного здійснюється не за постійним місцем проживання, а в іншій місцевості, крім виплати матеріальної допомоги у період професійного навчання, йому компенсуються фактичні витрати на проїзд до місця проходження навчання (від населеного пункту, де проживає безробітний, до населеного пункту, де буде здійснюватися навчання) та у зворотному напрямку транспортом загального користування (крім таксі) та в разі необхідності надається місце проживання на період навчання.

У разі направлення безробітного на професійне навчання не за місцем проживання навчальному закладу або підприємству, установі, організації, де проживає безробітний у цей період, відшкодовується вартість проживання цього безробітного в гуртожитку. У разі неможливості орендувати місця в гуртожитках для проживання безробітних на період професійного навчання за направленням державної служби зайнятості можлива оренда приміщень для їх поселення у пансіонатах, будинках відпочинку, готелях та приватному секторі. Для цього укладаються договори центрів зайнятості з юридичними та фізичними особами, які здають приміщення в оренду.

У разі припинення професійного навчання за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за набутою професією (спеціальністю) з осіб стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання, витрат на проїзд до місця навчання і назад (включаючи щоденні), витрат на проживання та витрат, пов'язаних з попереднім медичним та наркологічним оглядом відповідно до законодавства.

3.6 Порядок нарахування та виплати матеріальної допомоги по безробіттю та одноразової матеріальної допомоги безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні

Матеріальна допомога з безробіття надається безробітним, у яких закінчився строк виплати допомоги з безробіття, за умови, що середньомісячний сукупний дохід на члена сім'ї не перевищує встановлений законодавством рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям".

Матеріальна допомога з безробіття надається у розмірі, установленому законодавством, протягом 180 календарних днів.

Матеріальна допомога з безробіття призначається з наступного дня після закінчення виплати допомоги з безробіття на підставі заяви безробітного, довідок про склад сім'ї та доходи кожного її члена за шість місяців, що передують місяцю подання заяви про надання матеріальної допомоги з безробіття, які безробітні надають особисто, у разі подання всіх необхідних документів протягом місяця з дня подання заяви.

Середньомісячний сукупний дохід на члена сім'ї безробітного обчислюється центрами зайнятості. При визначенні середньомісячного сукупного доходу на члена сім'ї до складу сім'ї безробітного враховуються:

чоловік (дружина);

діти (у тому числі усиновлені або які є під опікою), які перебувають на їх утриманні та не досягли 18 років, учні та студенти (курсанти, слухачі, стажисти) очної форми навчання - до закінчення навчання, але не більше як до досягнення ними 23 років незалежно від того, де вони проживають (разом з батьками, чи перебувають на навчанні в іншій місцевості), а також старше зазначеного віку, якщо вони одержують соціальну пенсію як інваліди з дитинства I та II груп;

особи, шлюб яких не зареєстрований, якщо вони разом проживають і ведуть спільне господарство, а також сумісно виховують дітей;

пасинки та падчерки, які проживають із вітчимом або мачухою, якщо вони не враховані в сім'ї батьків.

Тривалість виплати матеріальної допомоги з безробіття скорочується на строк до 90 календарних днів у разі:

1) відмови безробітного від двох пропозицій підходящої роботи - на строк не менше ніж 60 календарних днів;

2) відмови від роботи за спеціальністю, професією, набутою після професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, - на строк не менше ніж 60 календарних днів;

3) припинення без поважних причин професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості - на строк не менше ніж 60 календарних днів;

4) приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу в період одержання матеріальної допомоги по безробіттю - на строк не менше кількості календарних днів тимчасової роботи;

5) порушення умов і строку реєстрації та перереєстрації як безробітного - на строк не менше ніж 30 календарних днів;

6) недотримання рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до Закону України "Про зайнятість населення», які надані безробітному в письмовій формі, - на строк не менше ніж 15 календарних днів.

Умови припинення виплати матеріальної допомоги безробіттю наведені у табл. 4.

Матеріальна допомога з безробіття виплачується один раз на місяць.

Безробітним, у яких закінчився строк виплати матеріальної допомоги по безробіттю, або непрацездатним особам, які перебувають на їх утриманні, може надаватися одноразова матеріальна допомога за умови, що середньомісячний сукупний дохід на члена сім'ї не перевищує встановлений законодавством рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям".

До непрацездатних осіб, які перебувають на утриманні безробітного, належать:

діти, які не досягли 18 років, учні та студенти (курсанти, слухачі, стажисти) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;

непрацюючий член сім'ї, який доглядає дитину до досягнення нею трирічного або шестирічного віку (за медичним висновком);

непрацюючі матері (батьки, опікуни), які мають трьох і більше дітей віком до 16 років та доглядають їх;

непрацюючі працездатні особи, які доглядають інваліда I групи або дитину-інваліда віком до 16 років, пенсіонера, який за експертним медичним висновком потребує постійного стороннього догляду, а також престарілого, який досяг 80-річного віку;

неповнолітні діти, на утримання яких безробітний виплачує або зобов'язаний виплачувати аліменти.

Одноразова матеріальна допомога надається у розмірі, визначеному законодавством. Одноразова матеріальна допомога виплачується на кожну особу один раз на півроку. За одержанням цієї допомоги непрацездатна особа може звернутися протягом усього періоду перебування безробітного на обліку в центрі зайнятості, а безробітний - після закінчення періоду одержання матеріальної допомоги по безробіттю. Для одержання одноразової матеріальної допомоги особа повинна подати до центру зайнятості заяву та довідки про склад сім'ї і доходи кожного члена сім'ї за шість місяців, що передують місяцю подання заяви про надання одноразової матеріальної допомоги, а також довідки, що засвідчує перебування її на утриманні безробітного. За заявою безробітного від імені неповнолітніх та заявами повнолітніх членів сім'ї одноразову матеріальну допомогу одержує безробітний.

3.7 Порядок нарахування та виплати допомоги на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, виплачується особам, які здійснювали поховання, у розмірі прожиткового мінімуму. Призначення і виплати цієї допомоги здійснюється відповідно до Порядку надання матеріальної допомоги по безробіттю, одноразової матеріальної допомоги безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні, допомоги на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України.

Допомога на поховання виплачується на підставі заяви та документів, які: підтверджують факт смерті безробітного чи особи, яка перебувала на його утриманні (довідка про смерть); засвідчують факт перебування особи на утриманні безробітного; засвідчують особу, яка здійснила поховання (паспорт або інший документ, що посвідчує особу).

Суми матеріального забезпечення на випадок безробіття, що належать безробітному і залишилися неодержаними у зв'язку з його смертю, виплачуються непрацездатним особам, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання.

Такими непрацездатними особами є:

діти, які не досягли 18 років, учні та студенти (курсанти, слухачі, стажисти) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;

один із батьків або дружина (чоловік) померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків померлого, які не досягли 8 років;

неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти.

Батькам, дружині (чоловіку), а також членам сім'ї, які проживали разом з безробітним на день його смерті, сума недоодержаного матеріального забезпечення на випадок безробіття виплачується і в тому разі, якщо вони не належать до кола непрацездатних осіб, які перебували на утриманні померлого. Допомога на поховання та недоодержана сума матеріального забезпечення на випадок безробіття у разі смерті безробітного виплачуються, якщо звернення щодо їх отримання надійшло не пізніше 6 місяців після смерті безробітного.

3.8 Умови та порядок надання соціальних послуг у системі соціального страхування на випадок безробіття

До соціальних послуг, які у системі соціального страхування на випадок безробіття відносять професійне навчання безробітних, пошук і підбор роботи, професійну орієнтацію, оплачувані громадські роботи, субсидовану зайнятість, бронювання робочих місць, залучення безробітних до самозайнятості, підтримку і збереження робочих місць, сприяння переміщенню громадян в місцевості, де вище вірогідність знайти роботу.

Сприяння працевлаштуванню на існуючи вакансії і вільні робочі місця. Дана діяльність центрів зайнятості полягає перш за все в формуванні якомога повного банку вакансій, інформаційному забезпеченню учасників ринку праці про попит на робочу силу і її пропозицію. Слід підкреслити, що ефективність цієї діяльності визначається двома факторами - міцністю взаємодії центрів зайнятості з роботодавцями (що визначає повноту інформації про вільні робочі місця) і досконалістю інформаційних систем і технологій (що забезпечує своєчасність і повноту її доведення до споживача).

Крім того, даний напрямок роботи центрів зайнятості включає заходи по наданню шукаючим роботу послуг, пов'язаних з оволодінням методами і навичками цього пошуку. Йдеться перш за все про проведення спеціальних семінарів з безробітними, в ході яких формуються вміння безробітних щодо використання різноманітних джерел інформації про вакансії, підготовки резюме, телефонування роботодавцям, написання їм листів і об'яв з пропозицією власних трудових послуг, оволодінням правилами і технікою поведінки під час співбесіди з роботодавцем.

Професійне навчання. Системи підготовки кадрів в умовах активної політики на ринку праці повинні відповідати наступним вимогам. По-перше, відповідність державним стандартам освіти. По-друге, враховувати поточні та перспективні вимоги економіки, які власно і визначатиме професійну структуру навчання. По-третє, мати виключно гнучкий характер з тим, щоб забезпечити оперативні зміни в процесі навчання відповідно до потреб економіки. По-четверте, застосовувати педагогічні методики, що враховують специфічні особливості безробітних як учасників навчального процесу, їх психологічні стани; передбачати активізацію громадян, формування та зміцнення мотивів до праці і професійного навчання. По-п'яте, мати невелику вартість і нетривалий період навчання за рахунок запровадження новітніх навчальних технологій.

Як правило, у період професійного навчання безробітні одержують матеріальну підтримку у формі стипендії або допомоги, розмір яких дорівнює розміру допомоги по безробіттю. В Україні останнім часом діє система надання матеріальної допомоги у період профнавчання.

Більшість служб зайнятості світу висуває як важливу умову професійного навчання безробітних підвищення можливості (а деколи, стовідсоткову гарантію) їх працевлаштування.

Законодавство про зайнятість України допускає можливість професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації осіб, зареєстрованих службою зайнятості в таких випадках:

1 - неможливість підібрати громадянину підходящу роботу через відсутність у нього професії (фаху), кваліфікації, що користуються попитом на ринку праці;

2 - втрата безробітним здатності виконувати роботу за попередньою професією;

3 - відсутність у молодих людей професії (фаху);

4 - тривала перерва у трудовій діяльності людини.

Центри зайнятості, відповідно до наявного попиту на працівників, визначають навчальні заклади (профтехучилища, коледжі, інститути тощо) та укладають з ними договори на професійне навчання безробітних.

У період професійного навчання особам, які направлені службою зайнятості, безкоштовно надаються місця в гуртожитках, їм виплачується матеріальна допомога у розмірі допомоги по безробіттю. З метою підвищення відповідальності за навчання до них можуть застосовуватися різноманітні санкції. За порушення вони можуть позбавлятися матеріальної допомоги або відраховуватися з навчальних закладів. Якщо після проходження навчання безробітні відмовляються від роботи за набутою професією або ж залишають навчання без поважних причин, то виплата допомоги їм припиняється терміном до 3-ох місяців, а у випадку, коли вони не з`являються до центру зайнятості після закінчення навчання, їх знімають з обліку.

Професійна орієнтація. Послуги з професійної орієнтації включають професійне консультування безробітних, професійну інформацію, професійний відбір. Професійне консультування полягає у допомозі шукаючим роботу у професійному самовизначенні, виборі напрямку і сфери професійної діяльності, шляхів одержання відповідної освіти і професійної кваліфікації. Профконсультування проводиться тільки фахівцями, які мають вищу психологічну освіту, шляхом зіставлення якостей і властивостей людини (як природних, генетичних, так і сформованих у нього у процесі життя) із навичками, необхідними для здійснення трудової діяльності за певною професією (фахом). Інструментом цього порівняння є тестування клієнта за бланковою методикою (як на паперових носіях, так і за допомогою комп'ютерних технологій).

Проте, саме тестування не може розглядатися як абсолютно надійний метод профорієнтації. Тому воно доповнюється співбесідою, у ході якої клієнт висловлює особисті розуміння щодо його фахових переваг, а спеціаліст висловлює свої поради. Вибір професії (фаху) робить, у будь - якому випадку, сам клієнт, і він відповідає за доцільність власного вибору.

Незважаючи на високу вартість заходів з професійного консультування, вони мають значну економічну ефективність. Втрати, що несе суспільство через невдалий вибір людьми професій (низька ефективність праці, висока плинність кадрів, витрати на перенавчання і виплату допомоги по безробіттю) значно вищі.

Професійна інформація полягає у інформуванні шукаючих роботу про попит і пропозицію на робочу силу, якою володіє конкретний клієнт, можливості його працевлаштування за даною професією, умови і режим праці на підприємствах, де потрібен саме цей вид праці. В разі відсутності попиту на дану робочу силу сутність профінформування полягає у інформуванні шукаючого роботу про стан і перспективи розвитку ринку праці, про професії, які користуються попитом, навчальні заклади, які здійснюють навчання саме з професій і спеціальностей, що користуються попитом.

Професійний відбір полягає у відборі конкретних спеціалістів на замовлення роботодавців. Ця діяльність здійснюється шляхом порівняння професійних якостей людини з тими якостями, що повинен мати працівник на даному робочому місці.

Організація оплачуваних громадських робіт. Оплачувані громадські роботи - це роботи, що мають цінність для усього суспільства, а не є самоціллю щодо одержання прибутку будь - яким підприємством або фірмою. До таких робіт належить будівництво шляхів і мостів, благоустрій населених пунктів, спорудження парків, реставрація історичних пам'яток, догляд за хворими і людьми похилого віку тощо. Як правило, громадські роботи організуються і фінансуються місцевими органами влади спільно з центрами зайнятості. Вони не потребують від учасників високої кваліфікації, мають виключно добровільний і тимчасовий характер, у цей період безробітні не знімаються з обліку і отримують зарплату за фактично виконану роботу з можливою доплатою до визначеного рівня (наприклад, до мінімальної зарплати). Вперше у великому масштабі громадські роботи використовувалися у США у 30-х рр., в роки великої економічної депресії. Характерною особливістю робіт того часу є їх загальнонаціональний характер (зокрема, будівництво автошляхів).

Як правило оплачувані громадські роботи можуть мати три типи спрямованості. Перший має соціальний характер і представляє собою надання соціальних послуг особам, яким потрібна саме така допомога. Йдеться про догляд за особами похилого віку, інвалідами тощо. Другий тип охоплює роботи, спрямовані на благоустрій міст і селищ, дрібні будівельні і оздоблюючи роботи, реставрацію і реконструкцію пам'ятників історії і культури, музеї, туристські об'єкти, парки.

Відмінною рисою організації громадських робіт в Україні є зберігання за безробітними в цей період допомоги по безробіттю і можливість фінансування службою зайнятості витрат підприємств і організацій на придбання дешевого інвентарю і устаткування. Для тих українських громадян, хто до реєстрації в службі зайнятості ніколи не працював, пропозиції брати участь у громадських роботах (якщо вони носять не разовий характер) прирівнюються до пропозицій підходящої роботи.

Сприяння у працевлаштуванні особам, не здатним на рівних умовах конкурувати на ринку праці. До складу сукупної робочої сили входять молоді люди, що починають трудовий шлях, жінки, що хотіли б знову повернутися на ринок праці після перерви, викликаної доглядом за дітьми, інваліди, громадяни передпенсійного віку, особи, звільнені з місць позбавлення волі, де відбували покарання за злочини. Цілком зрозуміло, що ці громадяни не володіють повною мірою професійними навичками, що надають можливість відразу ж приступити до інтенсивної трудової діяльності; у роботодавців існує (у багатьох випадках, цілком виправдане) упередження щодо їх недостатньої трудової активності. У цьому зв'язку роботодавці, як правило, без бажання приймають таких громадян на роботу. Але для суспільства їх залучення у трудовий процес - дуже важлива справа. Турботу про працевлаштування і (або) підвищення конкурентоспроможності таких громадян на ринку праці, звичайно, беруть на себе служби зайнятості.

В Україні для працевлаштування осіб, нездатних на рівних конкурувати на ринку праці, законодавство передбачає квотування (бронювання) на підприємствах, в установах і організаціях до 5% загальної чисельності робочих місць. Рішення про конкретну кількість робочих місць, що повинні бути заброньовані, для кожного підприємства приймають місцеві органи влади. Законодавство передбачає штрафні санкції до підприємств у випадках відмови в прийомі на роботу осіб у межах передбаченої квоти. Звичайно, встановлення квоти є суто адміністративним засобом, що входить у протиріччя з загальними принципам вільного ринкового господарства. Тому в світі і в нашій країні для працевлаштування вказаної категорії осіб використовуються методи так званої «субсидованої зайнятості».

В Україні важливим засобом, спрямованим на працевлаштування безробітних із числа слабо захищених верств населення, перш за все довготривалих безробітних, є надання роботодавцям дотацій. Дотація надається щомісячно протягом року в розмірі фактичних витрат на заробітну плату прийнятих за направленням державної служби зайнятості осіб, але не вище за середній рівень заробітної плати за всіма видами економічної діяльності у відповідній області за місяць, за який нараховано заробітну плату, або обчисленої з неї відповідної суми в разі, якщо особа працювала неповний місяць. При цьому до роботодавців висувається низка вимог, наприклад, неможливість вивільнення прийнятого на таких умовах працівника протягом двох років тощо.

Важливою функцією служби зайнятості є залучення безробітних до підприємництва і самозайнятості. Метою цієї діяльності є сприяння самостійному створенню безробітними робочих місць для себе, а іноді - для членів своєї сім'ї. Філософія даного виду діяльності служби зайнятості базується на двох положеннях: по - перше, при цьому не зменшується загальна чисельність вільних робочих місць, по - друге, у людини формуються якості, необхідні саме в умовах ринкової економіки - відповідальність за власний добробут, прагнення до постійного покращання свого життя і життя своєї сім'ї. Звичайно, за рахунок одержання таких коштів безробітні створюють невеликі ремонтні майстерні, пекарні, кафетерії й інші підприємства сфери послуг.

Для залучення безробітних до підприємництва може видаватися безпроцентна позичка. Безпроцентна позика для зайняття підприємницькою діяльністю надається за рахунок державного фонду сприяння зайнятості населення в межах коштів, передбачених державною та територіальними програмами зайнятості, що затверджуються щорічно Кабінетом Міністрів України і місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад з метою сприяння зайнятості населення. Безпроцентна позика надається тільки на підприємницьку діяльність і може бути використана на придбання обладнання, інструменту, сировини і матеріалів, оренду приміщення, організацію робочих місць та на інші витрати, пов'язані з цією діяльністю. Безпроцентна позика надається громадянам, які досягли 18-річного віку, зареєстровані як безробітні у державній службі зайнятості за місцем проживання, отримують допомогу по безробіттю і не можуть бути працевлаштовані у зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи.

Не може бути надано безпроцентну позику безробітним, які мають непогашену судимість за крадіжки, хабарництво та інші корисливі злочини, перебували у лікувально-трудових профілакторіях, а також тим, яким виплата допомоги по безробіттю відкладалася або припинялася відповідно до законодавства про зайнятість, у випадках:

а) звільнення з причин, передбачених п. 3, 4, 7, 8 ст.ст. 40, 41 Кодексу законів про працю України;

б) порушення обов'язку сприяти працевлаштуванню відповідно до рекомендацій служби зайнятості;

в) приховання від державної служби зайнятості відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу в період одержання допомоги по безробіттю;

г) одержання допомоги по безробіттю або матеріальної допомоги по безробіттю обманним шляхом;

д) порушення безробітним умов його реєстрації та перереєстрації як безробітного;

е) відмови від роботи за спеціальністю, набутою після перенавчання за направленням державної служби зайнятості;

є) припинення навчання за направленням державної служби зайнятості у закладах освіти без поважних причин;

ж) відмови від двох пропозицій підходящої роботи.

Безпроцентна позика для зайняття підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи надається безробітному у розмірі до 100 мінімальних заробітних плат. Безпроцентна позика для зайняття підприємницькою діяльністю із створенням юридичної особи надається безробітному у розмірі до 200 мінімальних заробітних плат.

Громадянин, який отримав позику, повинен повернути її у строк, зазначений у договорі, незалежно від фінансових результатів підприємницької діяльності. Після закінчення зазначеного у договорі строку повернення безпроцентної позики неповернена сума вважається недоїмкою і стягується з нарахуванням пені, якщо інше не передбачено законодавством. Пеня із суми недоїмки нараховується із розрахунку 120 відсотків річних від облікової ставки Національного банку від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу.

Контроль за цільовим використанням безпроцентної позики здійснюється державною службою зайнятості. У разі порушення цільового використання безпроцентної позики та інших умов договору безпроцентна позика має бути повернена протягом 10 днів з дня встановлення порушення з наступним стягненням протягом місяця. У разі непогашення заборгованості понад 30 днів державна служба зайнятості реалізує своє право за запорукою або договором застави.

...