Соціальне страхування на випадок безробіття

Служби зайнятості України та інших країн активно сприяють тимчасовій і разовій зайнятості. Справа в тому, що на ринках праці періодично виникає потреба в додаткових працівниках у зв'язку із сезонними коливаннями в попиті на робочу силу, необхідністю тимчасового заміщення осіб, що знаходяться у відпустках і відсутні на роботі через хворобу, проведенням авральних робіт по ліквідації наслідків аварій і стихійних лих. З іншого боку, є чимало громадян, які згодні саме на тимчасову або разову зайнятість (наприклад, студенти, жінки -домогосподарки, робітники, що бажають одержати додатковий заробіток). Оскільки ринок тимчасової праці характеризується швидкою зміною ситуації, служби зайнятості прагнуть без тривалих процедур задовольнити ці потреби підприємств. Бажаючим брати участь у тимчасових і разових роботах просто даються усі необхідні відомості про характер роботи і систему оплати праці, повідомляються телефони й адреси підприємств. До послуг центрів зайнятості України щодо тимчасових робіт найчастіше удаються підприємства сільськогосподарського профілю, комунального господарства, будівництва, транспорту, різноманітні бази і склади.

4. Управління соціальним страхуванням на випадок безробіття

Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

Управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців. Управління Фондом здійснюють правління Фонду та виконавча дирекція Фонду. До складу правління Фонду входять по 15 представників від держави, застрахованих осіб та роботодавців, які виконують свої обов'язки на громадських засадах. Представниками держави є представники від центральних органів виконавчої влади, які призначаються Кабінетом Міністрів України. Представники застрахованих осіб та роботодавців делегуються профспілками, їх об'єднаннями та об'єднаннями роботодавців. Порядок делегування цих представників визначається сторонами самостійно.

Структура управління Фондом зображена на рис. 4.

Строк повноважень членів правління Фонду становить шість років і закінчується в день першого засідання нового складу правління Фонду. Правління Фонду очолює голова, який обирається з членів правління Фонду строком на два роки почергово від представників кожної сторони. Голова правління Фонду має двох заступників, які разом з головою представляють сторони.

Рис. 4. Організаційна структура управління соціальним страхуванням на випадок безробіття

Правління Фонду проводить свої засідання відповідно до затвердженого плану, але не рідше ніж один раз на квартал. Засідання правління Фонду є правомочним, якщо на ньому присутні від кожної сторони не менше ніж дві третини її представників. Рішення правління Фонду вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від загальної чисельності членів правління.

Правління Фонду:

спрямовує та контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів, визначає перспективні та поточні завдання Фонду;

затверджує документи, що регламентують внутрішню діяльність Фонду, у тому числі виконавчої дирекції Фонду;

обирає голову правління Фонду та його заступників;

розглядає кандидатури на посади керівника виконавчої дирекції Фонду та його заступників та дає згоду на їх призначення в установленому порядку;

дає згоду на звільнення в установленому порядку керівника виконавчої дирекції Фонду та його заступників, а в разі порушення ними законодавства чи статуту;

вносить обов'язкове для врахування обґрунтоване подання про звільнення;

затверджує бюджет Фонду на поточний рік після встановлення Верховною Радою України розміру страхових внесків та звіт про його виконання;

затверджує структуру органів Фонду, граничну чисельність працівників, видатки на адміністративно-господарські витрати Фонду (за погодженням із спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері фінансів, праці та соціальної політики);

затверджує порядок використання коштів з окремих видатків бюджету Фонду;

вирішує поточні питання щодо формування та використання резерву коштів Фонду;

вносить центральному органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики пропозиції щодо розміру частини єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовується на страхування на випадок безробіття;

вирішує інші питання діяльності Фонду відповідно до його статуту.

Виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості. Директор Державного центру зайнятості центрального органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та його заступники є відповідно керівником та заступниками виконавчої дирекції Фонду.

Виконавча дирекція Фонду організовує виконання рішень правління Фонду та забезпечує дотримання законодавства України про страхування на випадок безробіття, діє від імені Фонду та підзвітна йому в межах та порядку, передбачених статутом Фонду.

Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономно Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи:

1) здійснюють оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду в межах затвердженого бюджету;

2) виплачують забезпечення та надають соціальні послуги, передбачені цим Законом, забезпечують здійснення профілактичних заходів, спрямованих на запобігання настанню страхових випадків;

3) контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду. Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників;

4) представляють інтереси Фонду в судових та інших органах;

5) представляють Фонд у взаємовідносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, об'єднаннями громадян з питань соціального захисту, а також органами соціального страхування на випадок безробіття зарубіжних країн, міжнародними організаціями, діяльність яких пов'язана із захистом соціальних прав людини;

6) готує та подає на розгляд правління Фонду:

пропозиції щодо вдосконалення законодавства про обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття;

пропозиції щодо розміру страхових внесків на наступний рік;

проект бюджету та звіт про виконання бюджету Фонду;

пропозиції щодо розміру резерву коштів Фонду;

звіт про діяльність.

Список використаної літератури

1. Аверьянова Е. Пенсионное и социальное страхование: практ. рук. / Аверьянова Е., Артемьева Л., Бударина Л. - Днепропетровск : Баланс-Клуб, 2008. - 175 c.

2. Адамчук В. Экономика и социология труда: Учебник для вузов. / Адамчук В., Ромашов О., Сорокина М. - М.: ЮНИТИ, 1999. - 407 с.

3. Александров А.А. Страхование / Александров А.А. - М.: Издательство ПРИОР, 1998. - 192 с.

4. Андріїв В. Соціальне страхування: історія, проблеми [Текст] / В. Андріїв // Соціальний захист. - 1999. - № 2. - С.43-51.

5. Астрахан Е.И. Принципы пенсионного обеспечения рабочих и служащих в СРСР / Астрахан Е.И. - М., 1961. - 125 с.

6. Бабич А.М. Экономика социального страхования / Бабич А.М., Егоров Е.Н., Жильцов Е.Н. - М.: ТЕИС, 1998. - 189 с.

7. Базилевич В.Д. Державні фінанси: Навч. посібник [Текст] / В.Д. Базилевич, Л.О. Баластрик : за ред. Базилевича В. Д. - К.: Атіка, 2002. - 368 с.

8. Базилевич В.Д. Страхова справа / Базилевич В.Д., Базилевич К.С. - К.: Товариство „Знання”, КОО, 1998. - 216 с.

9. Басай О.В. Правові питання соціального захисту безробітних / Басай О.В. // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. Вип. 4. - Івано-Франківськ: Плай, 2000. - С. 73 - 79.

10. Басай О.В. Про поняття та основні напрямки державної політики зайнятості в Україні / Басай О.В. // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. Вип. 12. - Івано-Франківськ: Плай, 2004. - С. 145-150.

11. Березіна С. Є різні моделі і різні підходи. Важливо не схибити / Березіна С. // Вісник Пенсійного фонду України. - 2002. - №2. - С.46-48.

12. Бідак В. Державні механізми регулювання соціального захисту населення / Бідак В. // Формування ринкових відносин в Україні. - 2001. - №4. - С.94-97.

13. Бідний В.Г. Медичне страхування / Бідний В.Г., Орлова Н.М. - К.: Задруга. 2000 - 134 с.

14. Білоусов В. Огляд зарубіжного досвіду в сфері реформування системи пенсійного забезпечення. Перспективи для України / Білоусов В. // Україна: аспекти праці. - 2004. - №3. - С.39-45.

15. Боднарук М. Об'єкти правовідносин загальнообов'язкового державного соціального страхування / Боднарук М. // Підприємництво, господарство і право. - 2002. - № 6. - С. 54 - 57.

16. Борецька Н.П. Соціальний захист населення на сучасному етапі: Стан і проблеми / Борецька Н.П. - Донецьк, 2001. - 355 с.

17. Василенко Л. І. Державні цільові фонди: навч. посібн [Текст] / Л. І. Василенко, Т. О. Масленнікова. - К.: КНЕУ, 2002. - 170 с.

18. Василик О. Д. Державні фінанси України: Підручник [Текст] / О. Д. Василик, К. В. Павлюк. - К.: НЮС, 2002. - 608 с.

19. Вінер М. Пенсійні системи країн Латинської Америки / Вінер М. // Україна аспекти праці. - 2000. - №5. - С.35-45.

20. Внукова Н.М. Соціальне страхування: навч. посіб [Текст] / Н.М. Внукова, Н.В. Кузьминчук. - К.:Кондор, 2006. - 352с.

21. Воскобойніков В. Сторінки української та світової історії недержавного пенсійного забезпечення / Воскобойніков В. // Вісник Пенсійного фонду України. - 2003. - №12. - С.25-26.

22. Выборных М.В. Генезис и эволюция государственных пенсионных систем / Выборных М.В. // Вестник государственного социального страхования. - 2004. - №1. - С.26-29.

23. Галицький І. Розрахунок тарифів по добровільному медичному страхуванню / Галицький І. //Страхова справа. - 2001. - № 2. - С. 62-63.

24. Ганслі М. Теренс. Соціальна політика та соціальне забезпечення за ринкової економіки / Пер.з англ. О.Перепадя. / Ганслі М. Теренс. - К.: Основи, 1995. - 237 с.

25. Гнибіденко І.Ф. Недержавні пенсійні фонди та їх роль в іпотечному кредитуванні / Гнибіденко І.Ф. // Соціальний захист. - 2003. - №1. - С.10-13.

26. Голяченко О.М. Соціальна медицина та організація охорони здоров'я / Голяченко О.М. - К.: ПП. „Вігой”, 1993. - 198с.

27. Грищенко Н.Б. Добровольное медицинсое страхование: Основы современной практики / Грищенко Н.Б., Кревно В.А., Мищенко В.В. - Барнаул, 2001. - 78 с.

28. Грушко В.І. Пенсійна система: Навч. посіб. / Грушко В.І. - Київ, 2005. - 496 с.

29. Губар О.Є. Медичне страхування у країнах європейського союзу / Губар О.Є. // Фінанси України. - 2003. - № 7. - С. 130-136.

30. Губар О.Є. Соціальне страхування у забезпеченні суспільного добробуту / Губар О.Є. // Фінанси України. - 2002. - №8. - С.130-137.

Размещено на Allbest.ru