Природні кормові угіддя лісостепу України: флора, рослинність, динаміка, оптимізація
Видовий склад флори природних кормових угідь та її структурний аналіз. Класифікація рослинності природних кормових угідь на домінантній основі. Основні напрями динаміки і якісні показники змін рослинності природних кормових угідь і заходи їх оптимізації.
Рубрика | Биология и естествознание |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 26.02.2015 |
Размер файла | 164,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
У ксерофітних умовах остепнених або пустищних угідь недоцільно використовувати луки як пасовищні угіддя, оскільки ці місцезростання відзначаються низькою стійкістю до витоптування. Для подібного типу місцезростань із числа едифікаторів, найпридатнішими для Лісостепової зони рекомендуємо Koeleria gracilis, Calamagrostis epigeios, Elytrigia repens, Agrostis tenuis; на піщаних більш-менш закріплених місцезростаннях - Festuca sulcata та F. rubra.
Із бобових до цієї категорії еталонних рослинних угруповань і належних місцезростань відносимо Trifolium montana, T. alpestre, Medicago sativa, M. romanica, Vicia pilosa, V. angustifolia, Onobrychis viciifolia та інші. Включення бобових до травосуміші дає можливість оптимальніше поєднати диференціацію підземних органів рослин ценобіонтів, які зростають на найбідніших піщаних ґрунтах. Слід враховувати відтворення екологічних умов місцезростання, які були б оптимальними для впроваджених видів і поліпшували родючість ґрунту.
Одним із важливих принципів підбору видів для еталонних рослинних угруповань є підбір едифікаторів. Сильним едифікатором рослинних угруповань у кормових агрофітоценозах, за нашими дослідженнями, є Phleum prаtense, Festuca pratensis, Dactylis glomerata, Arrhenatherum elatius, Poa pratensis, Bromopsis inermis, для засолених, дещо понижених і зволожених місцезростань лісостепової зони - Puccinellia distans, Elytrigia repens, Agrostis stoloniferae, Festuca orientalis.
Принципи підбору видів для створення рослинних угруповань реалізуються через ланки оптимізації за таких умов: формування дво-, три- та полідомінантних угруповань; обов'язкової участі компонентів з симбіотичних бобових рослин, а також злакових кормових трав; різних життєвих форм (кореневищних, пухкокущових, стрижнекореневих); участі кормових видів різного фенологічного спектру, який залежить від характеру господарського призначення; високої конкурентоспроможності, стійких до шкідників і збудників хвороб; за асоціативної здатності до морфолого-просторової структурованості агрофітоценозів.
Саморегуляція видового різноманіття на динамічній основі є спільною ознакою для стійких фітоценозів, але для кожного рослинного угруповання характерний свій специфічний тип організації видового різноманіття. Для одних - на динамічних процесах, інших - на фітоценотичній основі (Михалева, 1997; Миркін, Наумова, Соломещ, 2001).
З метою оптимізації видового складу природних кормових угідь важливо здійснити таке:
1. Збагатити фонд домінуючих едифікаторів за окремими типами природних кормових угідь: а) заплавних лук; б) позазаплавних низинних і суходільних лук; в) лучних степів.
2. Відновити вихідний або близький до нього видовий склад антропогенно порушених екосистем і малопродуктивних орних земель, виведених із фонду землекористування. Шляхи його реалізації: а) демутація пасквальних угідь; б) ренатуралізація через автогенез способом сукцесійних змін перелогів покинутих земель; в) розчищення сінокосів і пасовищ від кущів, синантропних, отруйних та шкідливих видів; г) проведення культуртехнічних заходів: планування і вирівнювання поверхні; очищення від захламленості територій; боронування поверхні угідь і створення умов для підсіву цінних кормових видів; підсів трав; внесення добрив.
3. Реконструювання флористичного і ценотичного різноманіття. Для цього треба: а) встановити еталонні рослинні угруповання для створення кормових фітоценозів; б) провести підсів злаків і бобових з диференціюванням прогнозного співвідношення злакової та бобової господарських груп; в) здійснити реабілітаційні заходи.
4. Створення екологічно і ценотично стійких сіножатних та пасовищних угідь:
а) ґрунтозахисних;
б) водорегулівних;
в) рекреаційних;
г) природоохоронних.
5. Створення екобезпечних фітоценозів через уведення в культуру кормових агрофітоценозів видів, цінних у господарському плані.
Для відтворення угруповань природних кормових угідь необхідно заборонити випасання великої рогатої худоби на схилах балок крутизною 40є і більше, провести залуження перелогів, що виникли на місці вилучених із сільськогосподарського користування малопродуктивних орних земель, відновити родючість ґрунтів через відновлення природної рослинності й збагачення їх органогенною масою, оптимізувати флористичне та ценотичне фіторізноманіття антропогенно порушених природних кормових угідь способом підсіву злакових кореневищних, пухкодернинних й щільнодернинних видів, стійких до випасу і витоптування; реконструювати рослинний покрив уведенням у культуру стійких еталонних агрофітоценозів, змодельованих на базі природних фітоценозів.
Практичні основи. У результаті проведених досліджень нами встановлено, що при запровадженні еталонних рослинних угруповань у Лісостепу України для формування високотравних справжніх луків на різних ґрунтових відмінах доцільно використовувати найпродуктивніші фітоценози:
а) на чорноземах типових дво- або трикомпонентні - 1) Dactylis glomerata, Bromopsis inermis; 2) Phleum pratense, Bromopsis inermis, Medicago sativa;
б) на чорноземах типових слабко змитих - 4-5- компонентні зі злаково-бобових видів - 1) Bromopsis inermis, Lolium perenne, Phleum pratense, Medicago sativa; 2) Bromopsis inermis, Lolium perenne, Dactylis glomerata, Phleum pratense, Medicago sativa; 3) Bromopsis inermis, Festuca urindinaceae, Phleum pratensis, Onobrychis arenаria;
в) на лучно-чорноземних ґрунтах - 1) Festuca pratensis, Phleum pratense;
2) Dactylis glomerata, Phleum pratense;
3) Phleum pratense, Medicago sativa;
4) Phleum pratense, Bromopsis inermis, Medicago sativa;
г) на сірих опідзолених середньо змитих ґрунтах - 1) Festuca pratensis, Medicago sativa; 2) Dactylis glomerata, Festuca pratensis, Phleum pratense, Medicago sativa; 3) Dactylis glomerata, Bromopsis inermis, Onobrychis arenaria, Medicago sativa; 4) Bromopsis inermis, Lolium perenne, Dactylis glomerata, Onobrychis arenaria, Medicago sativa;
д) на сірих опідзолених слабко змитих ґрунтах - 1) Bromopsis inermis, Dactylis glomerata, Medicago sativa; 2) Bromopsis inermis, Arrhenatherum elatius, Medicago sativa; 3) Festuca pratensis, Phleum pratensis, Poa pratensis, Trifolium pratense; 4) Festuca orientalis, Festuca tenuifolia, Festuca rubra, Festuca pratensis, Lotus corniculatus.
Стан та перспективи збереження природних кормових угідь. У результаті посиленого антропогенезу природна рослинність за останні десятиріччя досягла значної фрагментації, особливо в густонаселених регіонах країни. Збереження генофонду в сучасних умовах Лісостепу України можливе за рахунок використання вивільненого земельного фонду малопродуктивних земель і переведення їх у розряд природоохоронних. Одним із найнадійніших методів збагачення і збереження генофонду й ценофонду природних кормових угідь є вилучення раритетних фітоценозів із фонду землекористування та створення на їхній базі нових заповідних ботанічних об'єктів. На нашу думку, в Північному Лісостепу недостатньо охоплені охороною балкові і схилові лучні та лучно-степові екосистеми. Тут доцільно було б включити до природоохоронних ботанічних об'єктів Жуків острів м. Києва (Якубенко, 2005), балку Глибоку з Черкаської області, що в Золотонішському районі в околиці с. Антипівка (Якубенко, Григора, Стеценко, 2002), деякі балки Кам`янського району (Якубенко, Григора, 2004) та урочище "Козацькі майдани" біля с. Косари цього ж району (Якубенко, Григорюк, Мельничук, 2007), Салтанівську балку Васильківського району (Якубенко, 2003; 2004), деякі балки Обухівського району та балку Сухий яр (Якубенко, 1996) Ставищанського району Київської області, де збереглися лучні і степові фітоценози, в складі яких є види, занесені до Червоної книги України (Stipa capillata, Stipa pennata, Stipa pulcherrima та ін.), реліктові (Carex humilis) та пограничноареальні види, а також рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України (Stipeta capillatae, Stipeta pulcherrimae, Stipeta pennatae, Cariceta humilis).
Збереження генофонду і ценофонду на теренах Лісостепу України забезпечується недостатньо і його фіторізноманіття поступово збіднюється. У зв'язку з чим для його збереження і збагачення пропонується використати малопродуктивні орні землі, що вивільняються зі сфери землекористування, а також антропогенно порушені території, включаючи їх до мережі природоохоронних об'єктів з метою ренатуралізації, реабілітації та відновлення з одночасним збагаченням шляхом підсіву трав в оптимізовані умови місцезростання.
Висновки
1. Встановлено таксономічний склад і систематичну структуру флори природних кормових угідь Лісостепу України, яка представлена 1382 видами, що належать до 549 родів і 134 родин вищих спорових, голонасінних та покритонасінних рослин природної флори. Основне ядро флори утворює лучний флористичний комплекс з участю представників степового, болотного, псамофітного, галофітного, неморального і бореального комплексів.
2. У складі флори природних кормових угідь Лісостепу України за типами екобіоморф переважають стрижневокореневі і кореневищно-полікарпічні види, що є характерним елементом для трав'яних флороценотипів, серед яких рівень зволоження є провідним у розподілі видів на території кормових угідь, що представлені переважно мезофітами та мезоксерофітами. Залежно від фізико-хімічних властивостей ґрунтів переважають ацидофільні, карбонатофобні, евтрофні та мезотрофні.
3. За закономірностями розподілу популяцій домінуючих фітоценотипів запропоновано діагностувати характер, ступінь сформованості рослинного покриву і рівень інтенсивності антропогенного впливу, що проявляється у збільшенні кількості та якості адвентивних популяційних фітоценотипів. Основна маса домінантів представлена на заплавах, менша - на незаплавних умовах. Флора судинних рослин кормових угідь містить значну кількість видів господарського значення, серед яких більшість є кормовими.
4. Рослинність природних кормових угідь Лісостепу України представлена комплексом здебільшого лучного, рідше степового і болотного типів рослинності. Лучна рослинність поширена в основному в материкових і заплавних умовах є синтаксономічно найчисленнішою, представлена 6 класами формацій, 78 формаціями, 427 асоціаціями. Її особливістю є наявність галофітних луків, які в регіоні досліджень знаходяться на північній і західній межі поширення. Болотна рослинність є синтаксономічно малорізноманітною і представлена одним класом формацій евтрофних боліт, 13 формаціями, 71 асоціацією. Особливістю болотної рослинності є те, що вона сформувалася як результат агрегацій видів різного походження - теплолюбних (Phrаgmites, Typha) і холодостійких (Carex, Rumex, Agrostis, Juncus). Для степової рослинності характерна синтаксономічна бідність, що проявляється у переважанні фітоценозів лучних степів, представлених 18 формаціями та 133 асоціаціями.
5. Визначено, що в Лісостепу України, де поєднані природні, антропогенно- природні та антропогенні зміни, провідна роль належить антропогенним змінам. Основною тенденцією змін є трансформація природних фітоценозів у пасквальні угруповання, на фоні якого проявляється дегідрофітизація, викликана спільною дією природних антропогенних чинників і виявляється у зменшенні площ перезволожених екотопів та трансформації рослинного покриву в бік мезофільних ценозів.
6. Демутаційні зміни відбуваються на землях, вилучених із господарського використання, що значною мірою визначають стан рослинності регіону в майбутньому. Вони починаються із стадії бур'янової і напівбур'янової, а завершуються поступовим формуванням лучної та лучно-степової рослинності, в якому ключовою є стадія кореневищних злаків.
7. Значне переважання тенденцій природно-антропогенних змін проявляється у відновленні лучної і лучно-степової рослинності на поза заплавних (материкових) землях, вивільнених зі сфери агропромислового виробництва, що буде сприятливою для формування регіональної екомережі з метою збереження, охорони та відновлення трав'яних екосистем.
8. У сучасних умовах використання природних кормових угідь Лісостепу України тенденція до ксерофітизації структури фітоценозів найбільшою мірою проявляється в угрупованнях лучних степів, справжніх і остепнених луків, які формуються здебільшого на балкових угіддях та підвищених елементах рельєфу заплав.
9. Рослинність кормових угідь Лісостепу України в типологічному і синтаксономічному аспектах загалом не репрезентативно охороняється в системі природно-заповідних територій. Низьким рівнем забезпеченості охороною відзначається гено- і ценофонд формацій лучної, болотної та степової рослинності. З метою охорони трав'яних екосистем регіону досліджень виділені й охарактеризовані 5 територій, які пропонується включити до природно-заповідного фонду України.
10. Оптимізацію рослинного покриву природних кормових угідь Лісостепу України необхідно здійснювати на науковій основі ренатуралізації антропогенно порушених малопродуктивних орних земель і перелогів та розроблянні еталонних моделей реконструювання кормових угідь для різних ґрунтових відмін з різним ступенем вологості.
Практичні рекомендації
Для формування високотравних справжніх луків у Лісостепу України на різних ґрунтових відмінах доцільно використовувати найпродуктивніші агрофітоценози.
1. На чорноземах типових слабко змитих - 4-5- компонентні агрофітоценози зі злакових і бобових видів (Bromopsis inermis, Lolium perenne, Phleum pratense, Medicago sativa; Bromopsis inermis, Lolium perenne, Dactylis glomerata, Phleum pratense, Medicago sativa; Bromopsis inermis, Festuca urindinaceae, Phleum pratense, Onobrychis arenаria).
2. На лучно-чорноземних ґрунтах - бідомінантні злаково-бобові травосуміші (Festuca pratensis - Phleum pratense; Dactylis glomerata - Phleum pratense; Phleum pratense - Medicago sativa; Phleum pratense - Dactylis glomerata) та полідомінантні (Phleum pratense - Bromopsis inermis - Medicago sativa).
3. На сірих лісових середньо змитих ґрунтах - дво- або багатокомпонентні злаково-бобові агрофітоценози (Festuca pratensis - Medicago sativa; Dactylis glomerata - Onobrychis arenaria; Phleum pratense - Onobrychis arenaria - Medicago sativa; Dactylis glomerata - Festuca pratensis - Phleum pratense - Medicago sativa; Dactylis glomerata - Bromopsis inermis, Onobrychis arenaria - Medicago sativa; Bromopsis inermis - Lolium perenne - Dactylis glomerata - Onobrychis arenaria - Medicago sativa).
4. На сірих лісових ґрунтах Північного Лісостепу України агрофітоценози з вищою продуктивністю, до складу яких входять такі суміші видів: Bromopsis inermis - Dactylis glomerata - Medicago sativa; Phleum pratensis - Poa pratensis - Trifolium pratense; Phalaroides urundinacea - Festuca pratensis - Phleum pratensis - Trifolium pratensе; Festuca orientalis - Festuca tenuifolia - Festuca rubra - Festuca pratensis - Lotus corniculatus; Arrhenatherum elatius - Medicago sativa.
Список опублікованих праць за темою дисертації
Якубенко Б.Є., Григора І.М. Сучасний стан та зміни природних кормових угідь в аспекті технології виробництва рослинницької продукції // Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства в Лісостепу України. Монографія в 2-х томах. Кабінет Міністрів України, НАУ. - Т. 2. - К.: Алефа, 2003. - С. 555 - 571.
Якубенко Б.Є., Григора І.М., Гамарко О.С. Зміни та динаміка рослинності природних кормових угідь в аспекті технологічної оптимізації аґроландшафтів Полісся. Лікарські рослини природних кормових угідь Полісся. Отруйні та шкідливі види кормових угідь Полісся // Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства в Поліссі України. Монографія в 2-х томах. Кабінет Міністрів України. - Т. 2. - К.: Алефа, 2004. - С. 149 - 173.
Якубенко Б.Є., Григора І.М., Ніконов С.Б. Степова рослинність України: сучасний стан та перспективи її оптимізації та використання // Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства в Степу України і АР Крим. Монографія в 2-х томах, Кабінет Міністрів України. - Т. 1. - К.: Алефа, 2005. - С. 408 - 432.
Григора І.М., Якубенко Б.Є. Польовий практикум з ботаніки. Навчальний посібник. - К.: Арістей, 2005. - 255 с.
Григора І.М., Якубенко Б.Є., Мельничук М.Д. Геоботаніка. Навчальний посібник. - К.: Арістей, 2006. - 448 с.
Григора І.М., Якубенко Б.Є., Алейніков І.М., Григора Т.І. Типологія заплавних болотистих лук Західного Полісся // Зб. наук. праць НАУ "Технологія захисту сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб і бур'янів". - К.: Вид-во НАУ, 1995. - С. 170 - 178.
Якубенко Б.Є., Григора І.М., Алейніков І.М., Балабайко В.Ф., Василюк П.М. Геоботанічна характеристика природних кормових угідь Північного Лісостепу України // Зб. наук. праць НАУ "Захист рослин у сучасних умовах землевпорядкування". - К.: Вид-во НАУ, 1996. - С. 114 - 124.
Алейніков І.М., Григора І.М., Якубенко Б.Є. Отруйні рослини заплавних лук правобережної частини Дніпра // Зб. наук. праць НАУ "Захист рослин у сучасних умовах землевпорядкування". - К.: Вид-во НАУ, 1996. - С. 111 - 114.
Якубенко Б.Є., Пидюра О.І., Василюк П.М., Василюк Л.О., Якубенко О.Б. Сучасний стан та перспективи поліпшення природних кормових угідь Лісостепу України // Зб. наук. праць Уманської сільськогосподарської академії. "Сучасні проблеми рослинництва і кормовиробництва". - Ч. 1. - Умань: Вид-во Уманської сільськогосподарської академії, 1998. - С. 162 - 170.
Якубенко Б.Є. Сучасний стан та перспективи поліпшення природних кормових угідь Лісостепу України // Науковий вісник НАУ. - 1998. - Вип. 7. - С. 96 - 103.
Якубенко Б.Є., Григора І.М., Царенко П.М. Концептуальні засади охорони біорізноманіття на природних територіях та охорона торфо-болотних рослинних угруповань // Науковий вісник НАУ. - 2000. - Вип. 32. - С. 400 - 403.
Якубенко Б.Є. Вплив добрив та складу травосумішей на урожай та якість сіна в умовах Лісостепу України // Науковий вісник НАУ. - 2000. - Вип. 26. - С. 159 - 162.
Григора І.М., Якубенко Б.Є. Високотравні болотні та лучно-болотисті угруповання Лісостепу України // Аграрна наука і освіта. - 2001. - 2, № 1 - 2. - С. 11 - 21.
Якубенко Б.Є. Флористичний аналіз природних кормових угідь Лісостепу України // Науковий вісник НАУ. - 2002. - Вип. 50. - С. 55 - 66.
Якубенко Б.Є. Геоботанічна характеристика природних кормових угідь Лісостепу України //Аграрна наука і освіта. - 2002. - 3, № 1 - 2. - С. 13 - 20.
Якубенко Б.Є., Стеценко В.С., Мельничук М.Д. Структура і продуктивність природних та антропогенних фітоценозів Лісостепу України //Аграрна наука і освіта. - 2002. - 3, № 3 - 4. - С. 9 - 14.
Якубенко Б.Є., Царенко О.М., Зиман С.М. Біоморфологічні характеристики видів родини Caryophyllaceae Juss. у флорі України // Науковий вісник НАУ. - 2002. - Вип. 48. - С. 180 - 188.
Якубенко Б.Є., Григора І.М., Стеценко В.С. Степова рослинність балки Глибокої та прилеглих територій // Науковий вісник НАУ. - 2002. - Вип. 53. - С. 276 - 283.
Якубенко Б.Є., Царенко О.М. Карпологічні особливості представників родини Caryophyllaceae флори України // Науковий вісник НАУ. - 2002. - Вип. 57. - С. 245 - 250.
Григора І.М, Якубенко Б.Є., Стеценко В.С. Лучна рослинність північно-західної частини Товтрового кряжа // "Ю.Д.Клеопов та сучасна ботанічна наука". Матеріали читань, присвячених 100-річчю з дня народження Ю.Д.Клеопова. - К.: Фітосоціоцентр, 2002. - С. 172 - 179.
Якубенко Б.Є., Григора І.М., Стеценко В.С. Галофільна рослинність пониззя водозбору р. Сули та суміжної прибережної зони Кременчуцького водосховища // Науковий вісник НАУ. - 2002. - Вип. 57. - С. 268 - 276.
Якубенко Б.Є. Типи природних та антропогенних сінокосів і пасовищ Лісостепу України та їх використання в оптимізації кормових угідь // Аграрна наука і освіта. - 2003. - 4, № 1 - 2. - С. 5 - 14.
Якубенко Б.Є. Балкові рослинні угруповання Лісостепу України // Науковий вісник НАУ. - 2003. - Вип. 65. - С. 55 - 70.
Якубенко Б.Є. Оптимізація агроландшафтів Лісостепу України // Вісник аграрної науки. - 2003. - Вип. 6. - С. 58 - 62.
Якубенко Б.Є. Григора І.М. Перспективи збереження і збагачення генофонду і ценофонду Лісостепу України // Бюлетень Нікітського ботанічного саду. - 2003. - Вип. 88. - С. 24 - 28.
Якубенко Б.Є. Флористичне та ценотичне різноманіття в формуванні та відновленні рослинних угруповань Лісостепу України //Агроекологічний журнал. - 2004. - № 1. - С. 19 - 27.
Якубенко Б.Є. Динаміка та оптимізація природних кормових угідь Лісостепу України //Аграрна наука і освіта. - 2004. - 5, № 1 - 2. - С. 21 - 29.
Якубенко Б.Є, Григора І.М., Скурятін Ю.М., Малашта Н.Д. Теоретичні основи формування синантропних фітоценозів та ценотична роль бур'янового перелогу // Вісник ДДАУ. - 2004. - № 1. - С. 15 - 19.
Якубенко Б.Є. Теоретичні основи сінокосно-пасовищного використання лучних угідь та збереження біорізноманіття // Науковий вісник НАУ. - 2004. - Вип. 74. - С. 288 - 294.
Якубенко Б.Є. Синантропізація заплавних лук Дніпра в околиці м. Києва та прилеглих територій // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. - 2004. - Вип. 15 - С. 34 - 39.
Якубенко Б.Є. Степові угруповання балкових угідь Лісостепу України //Аграрна наука і освіта. - 2004. - 5, № 3 - 4. - С. 32 - 37.
Якубенко Б.Є. Оптимізація природних кормових угідь Лісостепу України // Науковий вісник НАУ. - 2005. - Вип. 87. - С. 207 - 212.
Якубенко Б.Є., Григора І.М. Еколого-ценотична характеристика балкових степів Черкащини //Аграрна наука і освіта. - 2005. - 6, № 1 - 2. - С. 14 - 23.
Якубенко Б.Є., Григора І.М., Стеценко В.С. Заплавні луки річки Золотоношки (Черкаська обл.) // Науковий вісник НАУ. - 2005. - Вип. 84. - С. 193 - 200.
Якубенко Б.Є. Систематична структура флори природних фітоценозів Лісостепу України // Науковий вісник НАУ. - 2005. - Вип. 83. - С. 169 - 177.
Якубенко Б.Є. Центрально заплавні луки р. Дніпра в околиці Жукова острова і прилеглих територій //Аграрна наука і освіта. - 2005. - 6, № 5 - 6. - С. 9 - 17.
Якубенко Б.Є., Григора І.М. Принципи формування фітоценозів шляхом ренатуралізації антропогенно порушених територій // Агрохімія і ґрунтознавство. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. Спец. випуск до VII з'їзду УТГА. Ґрунти - основа добробуту держави, турбота кожного. Книга третя. - Харків: КП "Друкарня № 13", 2006. - С. 338 - 340.
Лушпа В.І, Шабарова С.І., Якубенко Б.Є. Cучасний стан використання природних не деревних ресурсів лісів України // Науковий вісник НАУ. - 2006. - Вип. 103. - С. 87 - 94.
Якубенко Б.Є. Оптимізація агроландшафтів як шлях збереження біорізноманіття в Лісостепу України // Наукові доповіді НАУ, електронний журнал. - № 1(2). - http: // www.nbuv.gov.vale-jornals /2006 - 1/ 06 jbesac. ntml.
Якубенко Б.Є., Григора І.М. Прируслова заплавна рослинність р. Дніпро в околиці Жукова острова та прилеглих територій // Науковий вісник НАУ. - 2006. - Вип. 95. - С. 44 - 53.
Якубенко Б.Є., Царенко О.М., Данилик І.М., Зиман С.М. Біоморфологічні характеристики видів родини Cyperaceae Juss. флори України // Материалы Международной научно-практической конференции. "Приемы повышения урожайности растений: от продуктивности фотосинтеза к современным биотехнологиям". Киев, Национальный аграрный университет, май, 22 - 23, 2003. - К.: Вид-во НАУ, 2003. - С. 61 - 66.
Якубенко Б.Є., Лушпа В.І., Біленко В.І., Тертиший А.П. Особливості вирощування і використання нових для умов України інтродукованих лікарських рослин місцевої і зарубіжної флор (на прикладі дослідного поля "Голосієво") // Науковий вісник НАУ. - 2006. - Вип. 95. - С. 86 - 100.
Якубенко Б.Є., Григорюк І.П., Мельничук М.Д. Рідкісні степові угруповання на території Козацьких майданів у Черкаській області // Аграрна наука і освіта. - 2007. - 8, № 1 - 2. - С. 19 - 27.
Григора І.М., Якубенко Б.Є., Алейніков І.М. Рекомендації до використання рослинницької і торфової сировини лучних і болотних природних угідь Київщини. - К.: Вид-во НАУ, 2000. - 24 с.
Якубенко Б.Є., Григора І.М., Стеценко В.С., Якубенко Н.Б. Рекомендації по технологічних заходах оптимізації аґроландшафтів Лісостепу України. - К.: Вид-во НАУ, 2004. - 19 с.
Якубенко Б.Є., Григора І.М. Сучасний стан рослинності природних кормових угідь та рекомендації по технологічним заходам їх оптимізації в Лісостепу України. - К.: Арістей, 2006. - 43 с.
Якубенко Б.Є., Григора І.М., Алейніков І.М. Геоботанічна характеристика природних кормових угідь правобережної частини Лісостепу України // Матеріали доповідей наукової конференції "Проблеми агропромислового комплексу: пошук, досягнення". - К.: Вид-во НАУ, 1994. - С. 98.
Якубенко Б.Є., Григора І.М., Алейніков І.М., Братина О.М., Кваша Л.М. Геоботанічна характеристика борознисто-кострицевих луків Лісостепу України // Матеріали доповідей наукової конференції "Проблеми агропромислового комплексу: Пошук, досягнення". - К.: Вид-во НАУ, 1994. - С. 97
Якубенко Б.Є. Флора та рослинність природних кормових угідь. Аналіз флори заплавних лук р. Дніпро агрофірми "Крюківщина" // Матеріали науково-практичного семінару молодих вчених та спеціалістів "Вчимося господарювати" (Київ, Чабани 22 - 23 листопада 1999 р.). - К.: Нора-Прінт, 1999. - С. 180 - 181.
Якубенко Б.Є. Сучасний стан та перспективи поліпшення природних кормових угідь Лісостепу // Матеріали Всеукраїнського науково-практичного семінару "Насінництво кормових культур в сучасних умовах господарювання". - К.: Нора-Прінт, 1999. - С. 21 - 22.
Якубенко Б.Є. Сучасний стан природних кормових угідь Лісостепу України // Матеріали XI з'їзду Українського ботанічного товариства (Харків 25 - 27 вересня 2001 р.). - Харків: ПП "Штріх", 2001. - С. 451 - 452.
Якубенко Б.Є., Григора І.М., Стеценко В.С. Технологічні аспекти відтворення природної рослинності кормових угідь Лісостепу України // Збірник матеріалів Третьої міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів "Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи" (Вінниця, 17 - 19 березня 2003). - Вінниця: Вид-во ОЦ ВДАУ, 2003. - С. 42 - 45.
Якубенко Б.Є, Григора І.М. Рівні онтогенетичної трансформації природних кормових угідь у процесі пасовищної дигресії // Тези II Міжнародної конференції "Онтогенез рослин у природному середовищі. Фізіолого-біохімічні та екологічні аспекти" (Львів, 18 - 21 серпня, 2004). - Львів: Сполом, 2004. - С. 94.
Якубенко Б.Є., Григора І.М. Рівні антропогенної трансформації флори природних кормових угідь Лісостепу України // Матеріали Другої Міжнародної наукової конференції "Довкілля - ХХІ. Перехід до сталого розвитку" (12 - 13 жовтня 2004, Дніпропетровськ). - Дніпропетровськ: Інститут проблем природокористування та екології НАНУ, 2004. - С.130.
Якубенко Б.Є. Синантропізація природних кормових угідь Лісостепу України // Тези наукових доповідей "Синантропізація рослинного покриву України" (27 - 28 квітня 2006, м. Переяслав-Хмельницький). - Переяслав-Хмельницький: СПД, 2006. - С. 230 - 231.
Якубенко Б.Є. Екологічний аналіз флори природних кормових угідь Лісостепу України // Тези доповідей учасників конференції науково-педагогічних працівників, наукових співробітників і аспірантів. Національний аграрний університет, ННІ лісового і садово-паркового господарства. - К.: Логос, 2007. - С. 34 - 35.
Анотації
Якубенко Б.Є. Природні кормові угіддя Лісостепу України: флора, рослинність, динаміка, оптимізація. - Рукопис.
Дисертаційна робота на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 - ботаніка. - Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України, Київ 2007.
У дисертації з позицій системного підходу вперше викладено результати досліджень флори і рослинності природних кормових угідь Лісостепу України, їх динаміку та оптимізацію в умовах антропогенезу. Встановлено кількісний і якісний склад фітоценофонду природних кормових угідь, основне ядро флори якого утворює лучний флористичний комплекс із участю представників степового, болотного, псамофітного, галофітного, неморального й бореального, за типами екобіоморф переважають стрижневокореневі та кореневищно-полікарпічні види. Проведено біоморфологічний, екологічний, синантропний та господарський аналізи флори, які дають змогу використовувати характеристики видів, що зростають на даних типах угідь, для методології майбутньої сертифікації природних кормових угідь. Розроблено класифікацію рослинності природних кормових угідь на домінантній основі, серед якої найпоширенішою є лучна, що сформувалася в материкових і заплавних умовах та є синтаксономічно найчисленнішою і найрізноманітнішою, а її особливістю є наявність галофітних луків. Окреслено динаміку процесів і спрогнозовано зміни рослинності природних кормових угідь, що проявляється в провідній ролі деградаційних процесів, які значною мірою ведуть до синантропізації екотопів і визначають стан рослинності в майбутньому. Вперше розроблено теоретичні принципи підбору злаково-бобових видів рослин для формування еталонних рослинних угруповань на основі природних фітоценозів. Створено оригінальну методику оптимізації фітоценозів природних кормових угідь в умовах антропогенезу.
Ключові слова: флора, Лісостеп України, аналіз (біоморфологічний, екологічний, ценотичний, синантропний, господарський), рослинність, синтаксони, природні кормові угіддя, луки, болота, степи, динаміка, синантропізація, охорона і збереження, оптимізація.
природний кормовий угіддя рослинність
Аннотация
Якубенко Б.Е. Естественные кормовые угодья Лесостепи Украины: флора, растительность, динамика, оптимизация. - Рукопись.
Диссертационная работа на соискание ученой степени доктора биологических наук по специальности 03.00.05 - ботаника. - Национальный ботанический сад им. Н.Н.Гришко НАН Украины, Киев, 2007.
В диссертации с позиций системного подхода впервые изложены результаты исследования флоры и растительности естественных кормовых угодий Лесостепи Украины, их динамика и оптимизация в условиях антропогенеза. Установлен количественный и качественный состав фитоценофонда, основное ядро которого формирует луговой флороценотический комплекс с участием представителей степного, болотного, псамофитного, галофитного, неморального и бореального. По типу экобиоморф преобладают стрижнекорневые и корневищно-поликарпические виды. Проведены биоморфологический, экологический, синантропный и хозяйственный анализы флоры. Разработана классификация растительности естественных кормовых угодий на доминантной основе, среди которой наиболее распространена луговая, сформировавшаяся в материковых и пойменных условиях и синтаксономически наиболее разнообразна, а ее особенностью является присутствие галофильных лугов.
Естественные кормовые угодья Лесостепи Украины занимают 2,1 млн га, что составляет 3,4 % земельного фонда региона, которые представлены 631 ассоциацией и 109 формациями. Среди них 427 ассоциаций лугов.
Луговая растительность преобладает по площади среди кормовых угодий региона и синтаксономически разнообразна. Она занимает 1,72 млн га (81,9 %). Лісостепная зона представлена материковыми и пойменными лугами. Материковые луга сохранились на значительных площадях у восточной части Лесостепи и представлены настоящими (99 ассоциаций, 15 формаций), болотистыми (20 ассоциаций, 8 формаций), остепненными (31 ассоциация, 6 формаций) и торфянистыми (4 ассоциации, 3 формации). Пойменные луга в структуре естественных кормовых угодий преобладают по площади (1247 тис. га) и синтаксономически наиболее разнообразны, представлены 94 ассоциациями и 13 формациями настоящих лугов, 43 ассоциациями и 5 формациями остепненых лугов, 52 ассоциациями и 10 формациями болотистых лугов, 23 асоциациями и 6 формациями торфянистых лугов, 2 ассоциациями и 2 формациями пустыщных лугов и 59 ассоциациями і 10 формациями галофильных лугов. Из всего синтаксономического состава наиболее распространенные растительные сообщества 28 формаций, малораспространенные - 16 формаций, редкораспространенные - 2 формации. Особенностью луговой растительности есть наличие галофильных лугов, которые находятся на северо-западной границе своего распространения.
Очерчена динамика процессов и сделан прогноз изменений растительности естественных кормовых угодий, которые проявляются в ведущей роли деградационных смен, что в значительной степени ведут к синантропизации экотопов и будут определять состояние растительности региона в будущем.
Впервые разработаны теоретические принципы подбора злаково-бобовых видов растений для формирования эталонных растительных сообществ на основании естественных фитоценозов. Разработана методика оптимизации фитоценозов естественных кормовых угодий в условиях антропогенеза. Даны рекомендации по расширению природо-заповедной сети за счет естественных кормовых угодий.
Ключевые слова: флора, Лесостепь Украины, анализ (биоморфологический, экологический, ценотический, синантропный, хозяйственный), растительность, синтаксоны, естественные кормовые угодья, луга, болота, степи, динамика, синантропизация, охрана, оптимизация.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Рослинність як складова природного середовища. Стан рослинності у Полтавській області. Об'єкти садово-паркової архітектури м. Полтава. Характеристика деяких видів представників флори, що проростають в Октябрському районі. Заходи охорони рослинного світу.
курсовая работа [73,9 K], добавлен 03.01.2011Загальні тенденції антропогенної трансформації рослинного покриву. Антропогенна еволюція рослинності. Синантропізація рослинності: історія вивчення процесу. Склад синантропної флори околиць с. Рахни–Лісові Шаргородського району Вінницької обл.
курсовая работа [33,7 K], добавлен 28.04.2011Вивчення систематичної структури флори медоносних рослин та їх еколого-ценотичних особливостей. Ботанічна характеристика флори лучних угідь України - родин Мальвових (Алтея лікарська), Зонтичних (борщівник сибірський) , Айстрових, Бобових та Розових.
курсовая работа [12,8 M], добавлен 21.09.2010Життєві форми водних рослин і їх класифікація. Основні типи водних макрофітів. Значення гідроекологічної флори в самоочищенні водойм, макрофіти як індикатори екологічного стану водойми. Характеристики окремих рідкісних та типових видів водної рослинності.
курсовая работа [48,3 K], добавлен 21.09.2010Фізико-географічна характеристика, ландшафт та клімат степу. Поняття про степову рослинність. Методичні підходи до таксономічного аналізу рослинних угруповань. Степові рослини у флорі Дніпропетровської області. Охорона та заповідання степових рослин.
курсовая работа [3,9 M], добавлен 30.06.2015Аналіз природних умов Чернігівщини. Видовий склад ссавців в Чернігівській області. Відомості про чисельність і біологію основних видів ссавців. Звірі лісових масивів і зелених насаджень, відкритих просторів, водойм. Дикі звірі, акліматизовані в Україні.
курсовая работа [65,0 K], добавлен 21.09.2010Напрямки та методика вивчення флори урочища Пагур. Встановлення переліку видів рослин урочища. Проведення флористичного аналізу. Встановлення рідкісних і зникаючих видів рослин. Розробка пропозицій щодо охорони і використання флори даного урочища.
курсовая работа [55,7 K], добавлен 05.11.2010Історія дослідження рослинності Рівненської області, її типи, систематична структура флори. Екологічні умови зростання Брусничних на території Рівненської області. Популяція родини Брусничні (Vacciniaceae). Методики поширення та урожайності рослин.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 29.11.2011Місця поширення, історичне значення та біологічні особливості ефіроолійних культур, їх значення для людини. Загальна характеристика ефіроолійних рослин як кормових культур, а також основні шляхи їх використання в якості лікарської та харчової сировини.
курсовая работа [753,2 K], добавлен 21.09.2010Різноманіття видового складу родини Arecaceae чи Palmaeасе, їх біоморфологічні та фізіологічні особливості, закономірності розподілу представників родини в різних природних зонах. Методика вирощування, розмножування та догляду за представниками у регіоні.
курсовая работа [3,4 M], добавлен 31.01.2015Географічно-кліматичні особливості селища Козелець. Характеристика та застосування видового складу придорожньої рослинності околиць регіону - деревовидної та трав'яної флори. Розгляд структури фітоценозу, його основних ознак та флористичного складу.
курсовая работа [8,2 M], добавлен 21.09.2010Загальна характеристика та особливості природної флори ксерофітів. Відмінні властивості та розмноження штучно створеної ксенофітної флори. Опис найбільш поширених видів штучної ксерофітної флори, визначення факторів, що впливають на її розвиток.
курсовая работа [27,3 K], добавлен 21.09.2010Колообіг азоту та вуглецю як основні біогеохімічні цикли, які відбуваються у наземних еко- і агроекосистемах. Вплив різних типів сівозміни та виду органічних добрив на нормовані параметри азото-вуглецевого обігу в агроценозах Лісостепу України.
статья [229,5 K], добавлен 10.04.2015Аналіз сутності, складу, будови, особливостей структури білків - складних високомолекулярних природних органічних речовин, що складаються з амінокислот, сполучених пептидними зв'язками. Порівняльні розміри білків та пептидів. Функції білків в організмі.
презентация [357,5 K], добавлен 10.11.2010Історія гербарної справи та флористичних досліджень в Україні. Вивчення таксономічного складу синантропної флори на основі рослинних зразків Й.К. Пачоського. Гербарні колекції в природничих музеях, їх значення для науково-просвітницької діяльності.
статья [25,7 K], добавлен 07.08.2017Вивчення фіторізноманіття властивостей лікарських видів рослин, що зростають у Харківській області. Еколого-біологічна характеристика та біохімічний склад рослин, які використовуються в косметології. Фармакотерапевтичні властивості дослідженої флори.
дипломная работа [138,2 K], добавлен 15.05.2014Коротка морфолого-анатомічна характеристика різноногих ракоподібних. Екологія і основні закономірності біології бокоплавів. Систематика бокоплавів, які мешкають на території України. Склад і зоогеографічні особливості амфіпод Чорного і Азовського морів.
реферат [874,0 K], добавлен 18.01.2012Стійкість до голодування, здатність вижити в екстремальних умовах нестачі корму як характеристика пристосованості. Активність алкогольдегідрогенази у плодової мушки Drosophila melanogaster. Матеріали та методи, результати досліджень та їх обговорення.
курсовая работа [63,0 K], добавлен 25.09.2009Ліс як складний рослинний біоценоз. Видовий склад птахів лісу Чернігівського району, особливості його флористичного складу і площа. Опис видів птахів, які найбільш зустрічаються в даному районі дослідження. Діяльність людини та її вплив на птахів лісу.
курсовая работа [39,1 K], добавлен 21.09.2010Біотехнологія мікроорганізмів та їх різноманітний світ. Створення мікроорганізмів-продуцентів та отримання генетичних рекомбінантів. Застосування рекомбінантних ДНК для переносу природних генів. Виробництво харчових білків, амінокислот та вітамінів.
реферат [21,8 K], добавлен 16.01.2013