Становлення та розвиток фізіології рослин в Україні (кінець ХVIII - початок ХХ ст.)

Відтворення картини національної історії фізіології рослин на основі виявлених закономірностей генезису, становлення і розвитку фітофізіології в Україні кінця XVIIІ - початку ХХ століть. Значення творчого доробку українських вчених для світової науки.

Рубрика Биология и естествознание
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 25.07.2015
Размер файла 2,3 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

50. Khrystova T. Geneza typow fotosyntezy jako podstawa ekologicznej ekspansji roslin kserotermicznych / Pyurko O'lga, Khrystova Tat'yana // Murawy kserotermiczne regionu kujawsko-pomorskiego - stan zachowania, ochrona i perspektywy: Planowana jest Ogуlnopolska Konferencja Naukowa, 28-30 maja 2009: poster. - Bydgoszcz, 2009. - S.37.

51. Khrystova T.E. The pigments maintenance is characteristic peculiarity of plants adaptation: evolution and perspectives studying / Pyurko O. E., Khrystova T. E. // Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution: ІV International Young Scientists conference, dedicated to 180th anniversary from the birth of famous physiologist Ivan Sechenov, September 16-19, 2009: мaterials of conference. - Odesa, 2009. - P.60-61.

52. Христовая Т.Е. Зарождение и становление фитогормональной теории на Украине / Т.Е. Христовая // Нетрадиционное растениеводство. Селекция и генетика. Эниология, экология и здоровье: ХVІІІ междунар. симпозиум, 17-26 сентября 2009 г.: матер. симпоз. - Симферополь, 2009. - С.630-631.

53. Khrystova T.E. The evolution and modern state of photosynthesis researches in Ukraine / T.E. Khrystova, O.E. Pyurko // V Ботанічні читання пам'яті Й.К. Пачоського: міжнар. наук. конф., 28 вересня - 01 жовтня 2009 р.: зб. тез доп. - Херсон, 2009. - С.93.

Анотація

Христова Т.Є. Становлення та розвиток фізіології рослин в Україні (кінець XVIII - початок ХХ ст.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 03.00.23 - історія біології. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2010.

У дисертаційній роботі викладено результати історико-аналітичного дослідження процесів генезису і становлення фізіології рослин як самостійної наукової дисципліни на теренах України з кінця ХVIII до початку ХХ ст., відтворено цілісну картину національної історії фітофізіології. Відібрано факти, імена та події, які характеризують магістральні лінії розвитку вітчизняної науки про життєдіяльність рослинних організмів. Показано, що фундатором цієї науки в Україні був Й.В. Баранецький, який створив першу лабораторію фізіології та анатомії рослин у Київському університеті Святого Володимира, організував систематизовані дослідження. Встановлено, що в ХІХ ст. сформувалися наукові фітофізіологічні школи, засновниками яких були Й.В. Баранецький - у Київському, В.І. Палладін - у Харківському, В.А. Ротерт - у Новоросійському (м. Одеса) університетах і Є.П. Вотчал - у Київському політехнічному інституті, які започаткували три напрями фізіології рослин - біохімічний, біофізичний, екологічний.

Відображено найважливіші події в пізнанні життєдіяльності рослинних організмів і формуванні сучасних галузей фітофізіології до початку ХХ ст. Охарактеризовано роль вітчизняних вчених у дослідженнях фотосинтезу, дихання, росту і рухів, водного режиму, посухостійкості, мінерального живлення рослинних організмів. Підкреслено вагомий внесок В.І. Палладіна, Є.П. Вотчала, С.М. Богданова, В.М. Любименка, М.Г. Холодного та інших фітофізіологів у вивчення різних аспектів життя рослин в історико-функціональному контексті. Запропоновано періодизацію розвитку фізіології рослин в Україні.

Ключові слова: фізіологія рослин, Україна, історико - науковий аналіз, пріоритети, наукові школи, персоналії.

Аннотация

Христовая Т.Е. Становление и развитие физиологии растений на Украине (конец ХVIII - начало ХХ в.). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора биологических наук по специальности 03.00.23 - история биологии. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2010.

Представлены результаты историко-научной реконструкции этапов зарождения и становления физиологии растений в Украине как самостоятельной научной дисциплины со специфическими объектами, методами и задачами исследования, единой методологией, категориальным аппаратом, научными и учебными институциями, периодическими изданиями, многочисленными сферами практического использования. Подтверждено, что этому предшествовал длительный период стихийно-эмпирического познания особенностей жизни растений в процессе практической деятельности человека. В ХVІІІ в. важное значение в развитии естественных наук, в том числе и физиологии растений, имели идеи таких известных ученых-энциклопедистов, как М.В. Ломоносов, Н.М. Амбодик-Максимович, М.А. Максимович.

Раскрыт генезис физиологии растений на территории Украины в историко-функциональном аспекте в период конца ХVIII - начала ХХ в. Доказано, что важную роль в развитии естественных наук сыграло открытие первых на Украине университетов, которые стали не только базой подготовки высококвалифицированных специалистов, а, в первую очередь, научными центрами, где были созданы условия для профессиональной общности и организованной системы исследований: в 1805 г. был открыт Харьковский университет, в 1834 г. - Киевский, в 1865 г. - Новороссийский (Одесский), в 1898 г. - Киевский политехнический институт. Определяющее значение для успешного становления физиологии растений в высших учебных заведениях имел Университетский устав 1863 г., согласно которому кафедры ботаники были разделены на два отделения: морфологии и систематики; анатомии и физиологии. Во время действия этого Устава в университетах наблюдалась активизация научной работы, интенсивное развитие многих сфер учебно-научного процесса.

Началом становления физиологии растений в Украине как самостоятельной науки принято считать конец ХІХ в., когда О.В. Баранецким, фундатором этой дисциплины, была организована в Киевском университете Святого Владимира на базе ботанического кабинета первая лаборатория физиологии растений и выполнены систематические исследования.

В течение ХІХ в. сложились отечественные научные фитофизиологические школы, основателями которых были: О.В. Баранецкий - в Киевском, В.А. Ротерт - в Новороссийском, В.И. Палладин - в Харьковском университетах и Е.Ф. Вотчал - в Киевском политехническом институте.

Согласно существующей в то время классификации в этих школах развивались три направления физиологии растений - биохимическое, биофизическое и экологическое, что объясняется, с одной стороны, превалирующим развитием физико-химических методов исследования и их использованием для выяснения особенностей жизнедеятельности растений, а с другой - спецификой физиологии растений, в центре внимания которой всегда находится растительный организм как единое целое. Биохимическое направление фитофизиологии было посвящено исследованиям превращения и передвижения веществ, дыхания и фотосинтеза. Эти аспекты разрабатывались преимущественно в Киевском (О.В. Баранецкий, И.Г. Борщов, К.А. Пуриевич) и Харьковском (В.И. Палладин, В.К. Залесский, А.Е. Зайкевич) университетах. Биофизический аспект исследований по физиологии растений охватывал вопросы физиологии растительной клетки, роста и движения растений. Он развивался в Киевском и Новороссийском университетах. Наиболее ценный вклад в это направление науки внесли известные украинские ученые И.Г. Борщов, О.В. Баранецкий, В.А. Ротерт, М.Ф. Леваковский, Н.Г. Холодный, Ф.М. Породко и другие. Достойное место занимала экологическая физиология растений, которая касалась вопросов влияния внешних условий на обеспеченность растений водой и стойкость их к неблагоприятным факторам среды. Основателями этого направления исследований на Украине были известные фитофизиологи Е.Ф. Вотчал и В.Н. Любименко. В этой области плодотворно работали киевские ученые О.В. Баранецкий, С.М. Богданов, В.Р. Заленський, В.В. Колкунов.

Охарактеризована роль отечественных ученых в исследованиях фотосинтеза, дыхания, роста и движений, водного режима, засухо-устойчивости, минерального питания растительных организмов. Подчеркнут весомый вклад фитофизиологов Украины в разработку отдельных аспектов данных проблем в хронологическом порядке.

Предложена периодизация развития физиологии растений в Украине.

Показано, что физиология растений как фундаментальная наука является теоретической базой растениеводства, что определяет её практическое значение для земледелия и новейших биотехнологических разработок. Физиология растений дала толчок к развитию таких наук: вирусологии, агрохимии, химии гербицидов и стимуляторов, микробиологии, биохимии растений, стала теоретическим фундаментом агрономии, а в последнее время вступила в тесный контакт с математикой, биофизикой, геохимией, генетикой и исследованиями на молекулярном уровне.

Ключевые слова: физиология растений, Украина, историко-научный анализ, приоритеты, научные школы, персоналии.

Annotation

Khrystova T.E. Becoming and development of phytophysiology in Ukraine (at end of XVIII century to the beginning of ХХ one). - Manuscript.

Dissertation for the doctor of biological science degree in speciality 03.00.23 - History of biology. - Kiev National Taras Shevchenko University. - Kyiv, 2010.

In the dissertation there are the results of historico-analytical research of processes of genesis and coming into being of plants physiology as an independent scientific discipline on the territory of Ukraine at end of XVIII century to the beginning of ХХ one. The national history of phytophysiology is also depicted in the work. The facts which characterize the basic lines of the development of native science as for the plants vitality are shown in the dissertation. Y. V. Baranetzkiy was the founder of this science in Ukraine. He created the first laboratory of physiology and anatomy of plants in Kyivs'ky University of st. Volodymir. Systematic researches were also organized by him. There in the work the facts of formation of new scientific phytophysiological schools are shown, the founders of the mentioned schools were Y. V. Baranetzkiy (Kyivs'ky University), V.I. Palladin (Kharkiv University), V. A. Rotert (Novorosiys'ky University in Odessa), E. P. Votchal (Kyivs'ky Polytechnic University). They started the three trends of phytophysiology of plants - biochemical, biophysical and ecological.

The most important events in the knowledge of the plants vitality and the formation of modern branches of phytophysiology to the beginning of ХХ century are shown. The role of native scientists in the research of photosynthesis, breathing, growth and movements, water regime, drought-resisting, mineral feeding is characterized.

The important contribution of V.I. Palladin, E. P. Votchal, S. M. Bogdanov, V. M. Lubimenko, M. G. Holodnyi to learning of different aspects of plants life in historico-functional context is described. The periodical description of the development of plants physiology in Ukraine is given.

Key words: phytophysiology, Ukraine, historical - scientific analysis, priorities, scientific schools, personalias.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Ґрунт як активне середовище живлення, поживний субстрат рослин. Вміст мінеральних елементів у рослинах. Металорганічні сполуки рослин. Родучість ґрунту та фактори, що на неї впливають. Становлення кореневого живлення. Кореневе живлення в житті рослин.

    курсовая работа [56,4 K], добавлен 21.09.2010

  • Фази вегетації рослин. Умови росту й розвитку рослин. Ріст та розвиток стебла. Морфологія коренів, глибина і ширина їхнього проникнення у ґрунт. Морфогенез генеративних органів. Вегетативні органи квіткових рослин. Фаза колосіння у злаків і осоки.

    курсовая работа [64,0 K], добавлен 22.01.2015

  • Аналіз розвитку зоології в першій половині 19 століття. Розвиток зоології в 20 столітті. Характеристика періоду розвитку теорії Дарвіна та значення її для зоології. Розвиток порівняльної анатомії та ембріології. Дослідження в ембріології та фізіології.

    курсовая работа [45,1 K], добавлен 21.09.2010

  • Аеропалінологічне дослідження в м. Івано-Франківськ упродовж 2015 р. Огляд аеропалінологічного спектру міста. Дані стосовно пилення представників ряда таксонів. Початок і кінець палінації рослин із внутрішньодобовими флуктуаціями концентрації пилку.

    статья [82,9 K], добавлен 21.09.2017

  • Шляхи розповсюдження вірусів рослин в природі та роль факторів навколишнього середовища. Кількісна характеристика вірусів рослин. Віруси, що ушкоджують широке коло рослин, боротьба із вірусними хворобами рослин. Дія бактеріальних препаратів і біогумату.

    курсовая работа [584,5 K], добавлен 21.09.2010

  • Історія гербарної справи та флористичних досліджень в Україні. Вивчення таксономічного складу синантропної флори на основі рослинних зразків Й.К. Пачоського. Гербарні колекції в природничих музеях, їх значення для науково-просвітницької діяльності.

    статья [25,7 K], добавлен 07.08.2017

  • Дослідження значення та естетичної цінності декоративних рослин в штучному озелененні міста. Агротехніка та методика створення квітників. Класифікація рослин за температурними показниками. Таксономічний склад клумбових фітоценозів Дзержинського району.

    курсовая работа [769,0 K], добавлен 01.03.2016

  • Роль рухів у фізичному і психічному розвитку дітей. Значення знання фізіології опорно-рухового апарата для удосконалювання навчально-виховної роботи в школі. Будівля і функції кісткової системи людини. Будівля, хімічний склад і фізичні властивості кісток.

    курсовая работа [2,2 M], добавлен 07.12.2011

  • Загальна характеристика відділу Квіткових: біологічні особливості; екологія та поширення. Структурні типи рослин відділу Покритонасінних. Еколого-біологічні особливості квіток. Практичне значення квіткових. Будова дводольних та однодольних рослин.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 02.04.2010

  • Умови вирощування та опис квіткових рослин: дельфініума, гвоздики садової, петунії. Характерні хвороби для даних квіткових рослин (борошниста роса, бактеріальна гниль, плямистісь). Заходи захисту рослин від дельфініумової мухи, трипсу, слимаків.

    реферат [39,8 K], добавлен 24.02.2011

  • Поняття водоростей як збірної групи нижчих рослин, життя якої пов'язане головним чином з водним середовищем. Основні відділи рослин: евгленові, синьо-зелені, жовто-зелені, золотисті, діатомові, пірофітові та червоні. Роль водоростей у житті людини.

    реферат [13,8 K], добавлен 11.04.2012

  • Розгляд особливостей фізіології та властивостей зелених та синьо-зелених водоростей. Визначення їх ролі в балансі живої речовини та кисню, в очищенні оточуючого середовища і еволюції Землі. Опис участі водоростей в біохімічних процесах фотосинтезу.

    курсовая работа [56,1 K], добавлен 21.09.2010

  • Характеристика шкідників і збудників захворювань рослин та їх біології. Дослідження основних факторів патогенності та стійкості. Аналіз взаємозв’язку організмів у біоценозі. Природна регуляція чисельності шкідливих організмів. Вивчення хвороб рослин.

    реферат [19,4 K], добавлен 25.10.2013

  • Три покоління генетично модифікованих рослин. Виникнення ГМО. Польові випробування насінної генетично модифікованої картоплі на Україні. Регуляторна система України. Органи влади, що регулюють питання ГМО в Україні. Основні продукти, що містять ГМО.

    реферат [40,9 K], добавлен 10.05.2012

  • Аналіз екологічних особливостей ампельних рослин та можливостей використання їх у кімнатному дизайні. Характеристика основних видів ампельних рослин: родина страстоцвітні, аралієві, спаржеві, ароїдні, комелінові, акантові, ластовневі, лілійні, геснерієві.

    курсовая работа [1,4 M], добавлен 21.09.2010

  • Способи вегетативного розмноження рослин. Розмноження поділом куща, нащадками, горизонтальними, вертикальними та повітряними відводками, окуліруванням, живцями та щепленням. Метод культури клітин. Регенерація органів у рослин шляхом репродукції.

    курсовая работа [1,8 M], добавлен 09.09.2014

  • Технології одержання рекомбінантних молекул ДНК і клонування (розмноження) генів. Створення гербіцидостійких рослин. Ауткросінг як спонтанна міграція трансгена на інші види, підвиди або сорти. Недоліки використання гербіцид-стійких трансгенних рослин.

    реферат [17,5 K], добавлен 27.02.2013

  • Загальна характеристика та класифікаційні групи отруйних рослин. Адаптований перелік родів і лікарських видів, що найчастіше відносять до отруйних. Токсикологічна класифікація отруйних рослин та механізми токсичного захисту. Запобіжні заходи при отруєнні.

    курсовая работа [1006,9 K], добавлен 22.01.2015

  • Ознайомлення з результатами фітохімічного дослідження одного з перспективних видів рослин Українських Карпат - волошки карпатської. Розгляд залежності вмісту досліджуваних біологічно активних речовин від виду сировини. Аналіз вмісту фенольних сполук.

    статья [23,3 K], добавлен 11.09.2017

  • Основні природні місця поширення рослин. Зовнішній вигляд рослин та ягід брусниці і чорниці. Медичне застосування і фармакологічні властивості, господарське значення, розмноження та заготівля ягід. Використання чорниці в харчовій промисловості.

    реферат [13,8 K], добавлен 01.12.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.