Фізіолого-біохімічні та генетичні основи біотехнології видів роду Gentiana L
Дослідження насіння тирличів in vitro та розробка умов їх мікроклонального розмноження. Дослідження біосинтетичної активності тирличів у культурі тканин і органів. Аналіз геномної мінливості та стабільності культури на хромосомному і молекулярному рівнях.
| Рубрика | Биология и естествознание |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.09.2015 |
| Размер файла | 71,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Так, з використанням HindIII-ендонуклеази виявлено, що культивування in vitro спричинює появу, окрім наявних в інтактної рослини G. lutea послідовностей 18S-25S рДНК, додаткового, меншого за розміром, класу повторів довжиною ~ 12 т.п.н..
Крім того, як видно з рисунка, у калюсі G. lutea мінорна частина повторів 18S-25S рДНК подібно до інтактної рослини містить у собі додатковий HindIII-сайт рестрикції і піддається гідролізу з утворенням двох різних за довжиною фрагментів.
При дослідженні калюсних культур G. lutea, G. punctata і G. acaulis були виявлені зміни у копійності 18S-25S рДНК, зокрема зменшення кількості повторів рибосомної ДНК порівняно з геномами інтактних рослин. Порівняння інтенсивності гібридизаційного сигналу фрагментів 18S-25S рДНК культур in vitro різних пасажів (G. acaulis - 6 і 19 пасаж, G. lutea - 23 і 50 пасаж) показало, що в процесі культивування кількість повторів 18S-25S рибосомної ДНК продовжує зменшуватися. Тобто, спостерігається тенденція до зменшення кількості повторів 18S-25S рДНК із збільшенням тривалості культивування.
Аналіз отриманих результатів виявив такі особливості геномних перебудов у культивованих клітинах. Послідовність 18S-25S рДНК характеризувалася міжвидовою варіабельністю за копійністю - найменшою кількістю 18S-25S рДНК характеризується вид G. acaulis. У культурі in vitro також відбувалося зменшення кількості копій 18S-25S рДНК, що, очевидно, може свідчити про елімінацію частини повторів із рибосомного кластера, або про зменшення кількості локусів 18S-25S рДНК в межах геному. З іншого боку, в калюсі G. lutea перебудов зазнають саме ті ділянки геному, для яких властива міжвидова варіабельність. У той же час, консервативні серед досліджених видів фрагменти рДНК залишаються незмінними і в культивованих клітинах. Ці дані свідчать про невипадковий характер змін рДНК у геномах культивованих клітин видів роду Gentiana, а саме подібність до змін, які відбувалися в природі в процесі видоутворення.
Внутрішньовидова (міжпопуляційна, індивідуальна, сомаклональна) варіабельність 18S-25S рДНК у G. lutea. При дослідженні калюсних культур лише в одного з видів, а саме G. lutea, було виявлено відмінності рДНК між інтактною рослиною та культивованими тканинами. Поряд із цим, встановлено, що послідовність генів 18S-25S рРНК рослин деяких видів роду Gentiana характеризується міжвидовою варіабельністю. Серед досліджених видів вирізнявся G. lutea, в якого 18S-25S рДНК була представлена не одним мажорним класом послідовностей, як у решти видів, а виявлялася у складі декількох варіантів повторів, різних за довжиною.
З огляду на це, наші подальші дослідження було спрямовано на виявлення внутрішньовидової варіабельності 18S-25S рДНК G. lutea (співставляли геноми інтактних рослин з трьох різних географічно віддалених популяцій: пожижевської, трояської, рогнеської) та порівняння з нею змін, знайдених у культурі тканин in vitro.
Результати гідролізу ДНК HindIII-рестриктазою з подальшою гібридизацією з повним повтором 18S-25S рДНК пшениці демонструють варіабельність повторів 18S-25S рДНК за довжиною та наявністю додаткового сайта в геномах як серед рослин різних популяцій, так і в калюсних тканин. Міжпопуляційна варіабельність 18S-25S рДНК проявляється в тому, що крім спільних фрагментів довжиною 13,0-14,5 т.п.н., що відповідають повному повтору 18S-25S рДНК, на гібридизаційних профілях були виявлені специфічні для кожного з об'єктів фрагменти: 5,0 і 9,0 т.п.н. - для рослини пожижевської популяції, 6,5 т.п.н. - для рослини рогнеської популяції, 12,0 т.п.н. - для рослини трояської популяції. Фрагменти розміром 5,0 і 9,0 т.п.н. та 6,5 т.п.н. утворюються внаслідок гідролізу додаткового HindIII сайту, розташованого в нетранскрибованому міжгенному спейсері. На HindIII гібридизаційному профілі рослини з трояської популяції присутній фрагмент ~12,0 т.п.н., що є повним повтором 18S-25S рибосомної ДНК, який був виявлений нами лише у рослин даної популяції. Цей варіант повтору міг утворитися в результаті делеції ділянки 18S-25S рДНК розміром 1-2,5 т.п.н.
Між калюсною тканиною та інтактною рослиною з пожижевської популяції G. lutea виявлено відмінності за набором HindIII фрагментів повтору рДНК. Зокрема в калюсі присутній клас повторів розміром 12 т.п.н. Поряд з цим, у клітинах in vitro виявлено два мінорні фрагменти довжиною 9,3 та 4,5 т.п.н., відмінні за розміром від таких в інтактній рослині.
Результати EcoRI-гідролізу 18S-25S рДНК свідчать про наявність у всіх об'єктів консервативного фрагмента розміром 3,8 т.п.н. та групи фрагментів у діапазоні 8-10,5 т.п.н. Останні є варіабельними за довжиною та копійністю у рослин з різних популяцій. Поряд з цим, виявляються відмінності за наявністю та кількісним співвідношенням фрагментів цієї групи між культивованими клітинами та інтактною рослиною.
Лабільні фрагменти 18S-25S рДНК, які спостерігали на EcoRI рестрикційних профілях, містять ділянку нетранскрибованого спейсера (НТС). Їхня сукупність характеризує наявний в конкретному геномі набір варіантів повторів, відмінних за розміром. Таким чином, в індивідуальних геномах рослин і культивованих тканин G. lutea 18S-25S рДНК представлена набором різних за довжиною повторів, відмінності між якими зумовлені варіаціями послідовності НТС. Відмінності за складом групи лабільних EcoRI фрагментів, які спостерігали між рослинами різних популяцій, свідчать про те, що співвідношення повторів різного розміру не є стабільним показником, а може варіювати значною мірою в межах виду.
Після визначення розмірів повних повторів 18S-25S рДНК за результатами наведеного рестрикційного аналізу, було встановлено, що в геномах рослин G. lutea з трьох популяцій в різній кількості наявні повтори розміром 13,0; 13,7 та 14,5 т.п.н. Серед досліджених об'єктів виділяється рослина з трояської популяції, в геномі якої на додачу до згаданих вище знайдено повтор розміром 12,0 т.п.н., і, в той же час, не виявлено повторів з додатковим HindIII-сайтом рестрикції.
На основі порівняння спектрів фрагментів 18S-25S рДНК калюсних тканин G. lutea, які походять від рослин з пожижевської популяції, і рослини з тієї ж популяції встановлено відмінності, які свідчать про зміни у наборі варіантів повторів, що відбулися в культурі in vitro.
З одного боку, в калюсному геномі за наявності деяких з варіантів 18S-25S рДНК, характерних для інтактної рослини, не детектуються повтори розміром 14,5 т.п.н., з іншого, - в калюсі спостерігали варіант повтору довжиною 12 т.п.н. Ще одна відмінність порівнюваних геномів виявляється у розмірі фрагментів 18S-25S рДНК, які утворюються при розщепленні додаткового HindIII-сайта, розташованого в НТС. Виявлені відмінності спостерігали в геномах калюсних тканин 23-го та 50-го пасажів, що може свідчити про те, що ці зміни відбуваються на більш ранніх етапах культивування (до 23-го пасажу) і зберігаються у стабільній калюсній культурі. При аналізі отриманих результатів звертає на себе увагу те, що виявлений у калюсних тканинах G. lutea додатковий варіант повторів 18S-25S рибосомної ДНК (12 т.п.н.) подібний до такого в геномі рослини з іншої (трояської) популяції.
Встановлена варіабельність 18S-25S рДНК G. lutea як у культурі тканин in vitro, так і в природі (індивідуальна гетерогенність і міжпопуляційна мінливість) зумовлена перебудовами в ділянці НТС, зокрема, очевидно, кількістю субповторів, що формують окремі його ділянки.
Отримані результати свідчать, що послідовність 18S-25S рДНК у геномах зразків G. lutea представлена різними варіантами повторів, відмінними за розміром, а також за наявністю додаткового HindIII-сайта в НТС, при цьому в геномі окремої рослини зазвичай спостерігали кілька з цих варіантів. Аналіз геномів рослин із різних популяцій виявив внутрішньовидову мінливість за кількісним співвідношенням та наявністю окремих варіантів повторів 18S-25S рДНК. При аналізі перебудов 18S-25S рДНК, знайдених у культурі тканин G. lutea, привертає увагу той факт, що повтори розміром 12 т.п.н., які відрізняють геном калюсних тканин від геному рослини вихідної популяції, наявні також в інтактних рослинах іншої (трояської) популяції. Таким чином, зміни в наборі варіантів повторів 18S-25S рДНК, які спостерігали в калюсних тканинах, не виходять за межі внутрішньовидової мінливості.
Отже, виявлено такі особливості 18S-25S рДНК G. lutea: 1) індивідуальна гетерогенність - в одному геномі існує кілька варіантів повторів, відмінних за розміром, копійністю, а також наявністю додаткового HindIII-сайта; 2) міжпопуляційна варіабельність - обумовлена відмінностями 18S-25S рДНК за розміром, копійністю, а також за наявністю та розташуванням додаткового HindIII-сайта; 3) зміни в культурі in vitro - у калюсних тканинах спостерігали зміни в наборі варіантів повторів 18S-25S рДНК порівняно з інтактною рослиною вихідної популяції; 4) невипадковий характер перебудов 18S-25S рДНК у калюсних тканинах - подібність змін у природі та в культурі in vitro.
Дослідження геномної мінливості тирличів методом RAPD-ПЛР
Міжвидова мінливість. Для оцінки міжвидової мінливості геному тирличів було використано 27 десятинуклеотидних праймерів, які ініціювали синтез 844 ампліконів довжиною 300-2700 п.н. Зразки характеризувалися специфічними RAPD-спектрами, які відрізнялися за кількістю (від 13 до 45) та розміром фрагментів. У рослин досліджених видів виявлено різну кількість унікальних фрагментів - видоспецифічних ампліконів, відсоток яких коливався від 13,2 % (G. lutea) до 25,6 % (G. cruciata). Фрагментів, спільних для усіх досліджених тирличів, нами не виявлено. Дев'ять спільних ампліконів знайдено для чотирьох видів - G. lutea, G. punctata, G. acaulis та G. asclepiadea. Найбільшу кількість спільних фрагментів за усіма використаними праймерами виявлено для G. lutea та G. punctata (121), меншу - для G. cruciata та G. pneumonanthe (72), G. lutea та G. asclepiadea (64) і G. punctata та G. acaulis (64).
На основі результатів проведеного RAPD-аналізу розраховано генетичні відстані за Неі, Лі та побудована дендрограма, яка відображає генетичні взаємовідношення між дослідженими видами.
Вибірки розподілилися на два основних кластери: перший формували G. cruciata і G. pneumonanthe, другий - решта видів, які, у свою чергу, утворювали два субкластери. До одного з них входили G. lutea, G. punctata і G. asclepiadea, до іншого - G. acaulis і G. verna. Найближчими за топологією на дендрограмі були G. lutea та G. punctata.
Отже, використання методу RAPD-ПЛР дозволило диференціювати на молекулярно-генетичному рівні види тирличів флори України та встановити генетичні взаємозв'язки між ними. Отримані результати в цілому свідчать про віддаленість окремих таксонів роду Gentiana, міжвидова варіабельність в межах якого складала 0,54.
Отримані нами результати оцінки міжвидового поліморфізму представників роду Gentiana загалом узгоджуються з основними класифікаціями роду, що ґрунтуються на анатомо-морфологічних, онтогенетичних та еколого-географічних критеріях (Кузнецов, 1894; Tutin, 1972; Цвелев, 1978; Ho, Liu, 1990). Винятком є розташування на дендрограмі генетичної подібності G. asclepiadea (секція Pneumonanthe) наближено до видів секції Gentiana, а також генетична подібність між видами різних секцій - G. рneumonanthe і G. cruciata та G. acaulis і G. verna. Однак, ці суперечливі, на перший погляд, результати RAPD-аналізу тирличів підтверджуються даними інших авторів, отриманими на основі молекулярно-генетичних досліджень різних ділянок ядерного та пластидного геному (Yuan et al., 1996; Gielly, Taberlet, 1996).
Геномна мінливість у природі та в культурі in vitro. Враховуючи результати цитогенетичного аналізу тирличів, для дослідження внутрішньовидової та сомаклональної варіабельності методом RAPD-ПЛР були відібрані найцікавіші, на наш погляд, види: G. acaulis, G. cruciata та G. punctata.
Для аналізу рівня генетичної варіабельності тирличів у природі було проведено RAPD-ПЛР геномів восьми рослин G. acaulis із трьох популяцій (чотири рослини - реберської, по дві - туркульської і бребенескульської), шість рослин G. cruciata (по три рослини з двох популяцій - медоборської і креничської) та шість рослин G. punctata із трьох популяцій (три рослини - брескульської, дві - трояської та одна - пожижевської). Досліджували також мінливість культури тканин цих видів, порівнюючи із рослиною-донором, яка була використана і для вивчення внутрішньовидового поліморфізму.
Для дослідження геномного поліморфізму кожного виду використано 21 праймер, які забезпечували утворення фрагментів розміром 250-3000 п.н. Загальна кількість чітких відтворюваних ампліконів для G. acaulis становила 313 (у середньому 18,4 на праймер), G. cruciata - 315 (15,0 на праймер), G. punctata - 329 (17,3 на праймер).
G. acaulis. Для всієї вибірки праймерів відсоток поліморфних локусів (Р) у досліджених рослин G. acaulis становив 63,26 %. RAPD-спектри рослини-донора та отриманої від неї культури тканин (г. Туркул) були подібними, але не ідентичними. Рівень генетичного поліморфізму за Р між цими зразками був відносно невисоким і складав 11,5 %.
На основі результатів проведеного RAPD-аналізу побудовано дендрограму генетичної подібності зразків G. acaulis. З наведеної дендрограми видно, що досліджені об'єкти формують два кластери. До першого належать зразки, які походять із популяції, локалізованої на г. Ребра, до другого - об'єкти з двох інших популяцій цього виду - туркульської та бребенескульської. У межах першого кластера можна виділити субкластер, сформований дикорослими рослинами з реберської популяції, та дві окремі гілки, представлені асептичними рослинами з тієї ж популяції. Всередині другого кластера спостерігали чіткий розподіл на два субкластери: один - зразки з г. Туркул, інший - рослини з г. Бребенескул. Значення генетичних відстаней між окремими генотипами цих популяцій були приблизно однаковими. Зразки з туркульської популяції, у свою чергу, розподілилися на окрему гілку, представлену дикорослою рослиною, та два підкластери, перший з яких формували рослина-донор та отримана від неї культура тканин 7-го пасажу, другий - калюс 30-го та 72-го пасажів від іншої рослини, яку у даній роботі не досліджували. Як видно з дендрограми, саме зразки тривало культивованого калюсу були найбільш генетично близькими. Наведені результати показують більшу генетичну спорідненість зразків G. acaulis з туркульської та бребенескульської популяцій, які на дендрограмі формують один кластер, та віддаленість від них реберської - утворюють окремий кластер.
G. cruciata. Для всієї вибірки праймерів показник Р у досліджених рослин G. cruciata складав 29,84 %. Порівняння RAPD-спектрів рослин-донорів та отриманих від них культур тканин показало, що рівень генетичного поліморфізму між ними становив 9,52 % - для медоборської і 12,38 % - для креничської популяцій.
При порівнянні культури тканин і вихідної рослини з креничської популяції виявлено, що генетична відстань між ними становила 0,1322; з медоборської популяції - 0,1001.
На основі даних RAPD-аналізу за 315 локусами були розраховані значення генетичних відстаней за Неі, Лі між рослинами G. cruciata, які лежали у діапазоні від 0,0455 до 0,2152 і не виходили за межі встановленого раніше показника міжвидової варіабельності тирличів (0,54), а також генетичної дистанції до найближчого на дендрограмі виду - G. pneumonanthe (0,4976).
G. punctata. Показник Р у досліджених рослин G. punctata становив 38,91 %. Рівень генетичного поліморфізму між вихідною рослиною трояської популяції та її культурою тканин був відносно невисоким і складав 14,6 %. Дещо нижчим (10,6 %) значення Р було між рослиною та культурою тканин (г. Пожижевська).
На основі результатів проведеного RAPD-аналізу побудовано дендрограму генетичної подібності досліджених зразків G. punctata.
Як видно з наведеної дендрограми, досліджені зразки G. punctata формують два кластери. До першого з них належать об'єкти G. punctata (г. Трояска), до другого - представники двох інших популяцій цього виду - брескульської та пожижевської. У межах другого кластера можна виділити два субкластери: один формують три рослини з г. Брескул, а інший - зразки з г. Пожижевська. Тобто, на дендрограмі генетичної подібності розподіл об'єктів G. punctata відповідає їхній популяційній приналежності. Найбільш генетично близькими є дві рослини з брескульської популяції.
Порівняння результатів RAPD-аналізу зразків G. acaulis, G. cruciata, G. punctata показало, що вони характеризуються різним рівнем мінливості як у природі, так і в культурі in vitro. Відсоток поліморфних ампліконів для трьох видів був відносно високим: G. acaulis - 63,26 %, G. punctata - 38,91 % та G. cruciata - 29,84 %. Загалом, групування досліджених нами об'єктів на дендрограмах генетичної подібності відповідало їхній популяційній приналежності, що може свідчити про відносну генетичну ізоляцію цих локалітетів.
Нами також виявлено зміни в культурі тканин досліджених тирличів, які були значно меншими порівняно з внутрішньовидовою варіабельністю. Найвищий рівень сомаклональної мінливості за Р характерний для G. punctata (г. Трояска) - 14,6 %, найнижчий - для G. cruciata (заповідник «Медобори») - 9,52 %. За часткою поліморфних ампліконів варіабельність культури тканин нижча за внутрішньовидову мінливість для G. acaulis - у 5,5 раза, G. cruciata - 2,4-3,1, G. punctata - у 2,7-3,7.
У вибірці об'єктів G. acaulis найбільш генетично близькими були зразки одного і того ж калюсу, відібрані на 30-му і 72-му пасажах культивування. Це може свідчити про відносну генетичну стабільність цього калюсу впродовж третього-шостого років вирощування in vitro. Підтвердженням такого припущення можуть бути результати цитогенетичних досліджень, які засвідчили, що рівень анеуплоїдних клітин у шестирічному калюсі порівняно з однорічним практично не змінювався (Твардовська та ін., 2006).
Отже, проведене дослідження геномної мінливості культури тканин тирличів з використанням цито- та молекулярно-генетичного методів дозволило встановити наявність змін у досліджених калюсних тканинах як на хромосомному рівні, так і на рівні ДНК. Між геномними змінами калюсних культур, виявленими за допомогою цитогенетичного та молекулярно-генетичного аналізів чіткої і однозначної кореляції встановити не вдалося. Очевидно, для оцінки генетичної стабільності/мінливості культури тканин тирличів необхідним є використання обох методів. Поряд із цим, одержані за допомогою цитогенетичного та молекулярно-генетичного аналізів дані засвідчують відносно низький рівень мінливості в культурі in vitro тирличів, яка в усіх випадках не виходить за межі внутрішньовидової.
Таким чином, нами розроблено низку етапів біотехнології рослин видів роду Gentiana флори України: відпрацьовані умови для введення в культуру in vitro, мікроклонального розмноження, отримано на різних субстратах культуру тканин та культуру ізольованих коренів, здатні до інтенсивного тривалого росту і накопичення біомаси.
Результати проведених комплексних фізіолого-біохімічних та генетичних досліджень тирличів свідчать про те, що підібрані нами умови культивування in vitro забезпечують продуктивність культури тканин (приріст біомаси та синтез вторинних метаболітів), а також зумовлюють порівняно невисокий рівень мінливості геному калюсів. З'ясовано придатність розроблених технологій як для збереження генофонду рідкісних лікарських видів роду Gentiana, так і для отримання біотехнологічного джерела сировини для фармацевтики.
ВИСНОВКИ
Вперше для рослин видів роду Gentiana L. флори України на основі вивчення їхніх фізіолого-біохімічних та генетичних особливостей розроблено та науково обґрунтовано технології мікроклонального розмноження, отримання культури тканин та ізольованих коренів, а також їхнього тривалого вирощування in vitro. У культивованих тканин встановлено відносно низький рівень мінливості на хромосомному і молекулярно-генетичному рівнях та здатність до синтезу біологічно активних речовин.
1. Розроблено спосіб отримання вихідного асептичного матеріалу для біотехнологічних досліджень тирличів, що полягав у стерилізації і пророщуванні in vitro стратифікованого насіння. Спосіб дозволяє одержувати протягом усього року життєздатні морфологічно нормальні проростки семи видів роду Gentiana L. (G. acaulis, G. аslepiadea, G. cruciata, G. lutea, G. pneumonanthe, G. punctata та G. verna).
2. Вперше розроблено технологію мікроклонального розмноження тирличів. З'ясовано, що оптимальним для цього є середовище Мурасіге-Скуга з половинним вмістом макро- та мікросолей (МС/2). Для кожного виду встановлено оптимальне для мікроклонування співвідношення фітогормонів у живильному середовищі. Спосіб дозволяє одержувати від однієї рослини 20-100 тис. рослин за рік.
3. Підібрано умови індукції калюсу та його проліферації для семи видів тирличів та отримано тривало вирощувану на агаризованому живильному середовищі культуру тканин шести видів (окрім G. verna). Виявлено, що для їхнього росту оптимальним є доповнене фітогормонами БАП і 2,4-Д живильне середовище МС/2, а для G. asclepiadea - середовище B5.
4. Встановлено, що калюсні культури тирличів у розроблених умовах вирощування на агаризованих субстратах здатні до синтезу флавоноїдів і ксантонів. У більшості випадків вміст цих БАР у сухій біомасі перевищував або був близьким до такого в коренях інтактних рослин.
5. Розроблено спосіб вирощування культури тканин тирличів у рідких живильних середовищах з поролоновими підкладками, який забезпечує високу продуктивність культури - вищий вміст БАР у біомасі та інтенсивніший її ріст.
6. Розроблено спосіб двоетапного отримання і вирощування культури ізольованих коренів досліджених видів тирличів з високими індексами росту та у більшості випадків вищою порівняно з неморфогенними культурами та коренями інтактних рослин, здатністю до накопичення флавоноїдів і ксантонів. Спосіб дозволяє через 4-6 тижнів культивування з 1 л живильного середовища отримати біомасу, що відповідає масі кореня 10-12 річної природної рослини.
7. Встановлено, що адаптація тирличів до умов in vitro супроводжувалася цитогенетичними змінами, що проявлялися у міксоплоїдності популяцій культивованих клітин. Перевага в усіх досліджених калюсах (за винятком G. punctata) клітин з диплоїдними і/або білядиплоїдними числами хромосом та низький рівень або відсутність анафазних аберацій може свідчити про відносну стабільність геному тирличів в умовах in vitro.
8. Показано, що при культивуванні in vitro калюсних тканин G. acaulis, G. lutea і G. punctata спостерігається тенденція до поступового зменшенням копійності генів 45S рРНК. Поява у культурі тканин G. lutea, який характеризується внутрішньогеномною гетерогенністю рибосомних повторів за довжиною, додаткового класу повторів 45S рДНК меншого розміру (12 т.п.н.) не виходить за рамки внутрішньовидової (міжпопуляційної) мінливості.
9. RAPD-аналіз показав різний рівень мінливості G. acaulis, G. punctata та G. cruciata як у природі, так і в культурі in vitro. Зміни у культурі тканин були значно меншими порівняно з внутрішньовидовою варіабельністю.
10. Результати проведених комплексних фізіолого-біохімічних та генетичних досліджень свідчать про те, що розроблені технології отримання і вирощування культури тканин тирличів на фоні низького рівня геномної мінливості забезпечують синтез у них БАР, вміст яких у багатьох випадках близький або перевищує такий в коренях інтактних рослин. Це створює перспективи використання розроблених технологій, по-перше, для отримання альтернативного джерела сировини для фармацевтики, по-друге, для збереження генофонду цих цінних зникаючих видів.
11. На основі аналізу та інтерпретації власних експериментальних даних, що стосуються вивчення фізіолого-біохімічних та генетичних особливостей тирличів, розроблено концепцію біотехнології рослин видів роду Gentiana.
ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Страшнюк Н.М. (Дробик Н.М.) Розробка біотехнологічних прийомів введення в культуру in vitro тирличу жовтого Gentiana lutea L. / Н.М. Страшнюк (Н.М. Дробик), Л.Р. Ковальчук, Т.Б. Трофимяк // «Наукові записки» Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: біологія. - 1997. - №1(4). - С. 85-88. Дисертантом виконано експеримент із введення в культуру in vitro тирличу жовтого, взято участь в обговоренні результатів і написано основну частину статті.
2. Страшнюк Н.М. (Дробик Н.М.) Отримання in vitro культури ізольованих коренів і суспензійної культури тирличу жовтого (Gentiana lutea L.) / Н.М. Страшнюк (Н.М. Дробик), Л.Р. Ковальчук, Т.Б. Трофимяк // «Наукові записки» Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: біологія. - 1998. - №3(4). - С. 89-94. Дисертантом проведено частину експериментальних досліджень, статистичну обробку отриманих результатів та написано основну частину статті.
3. Страшнюк Н.М. (Дробик Н.М.) Фармакологічно активні речовини рослин роду Gentiana L., методика їх виділення та ідентифікації / Н.М. Страшнюк (Н.М. Дробик), Л.Р. Ковальчук, Т.Б. Калиняк // «Наукові записки» Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: біологія. - 1999. - №1(4). - С. 90-95. Дисертантові належить ідея написання статті, нею взято участь у пошуку, опрацюванні та аналізі літератури, написано основну частину статті.
4. Страшнюк Н.М. (Дробик Н.М.) Особливості та перспективи введення в культуру in vitro видів роду Gentiana L. / Н.М. Страшнюк (Н.М. Дробик), Л.Р. Грицак // «Наукові записки» Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: біологія, №1(8); 2000. - С. 46-52. Дисертантом взято участь в експедиції зі збору вихідного рослинного матеріалу тирличів, у виконанні експериментальних робіт щодо отримання культури тканин тирличів, в обговоренні та аналізі отриманих результатів та написано основну частину статті.
5. Strashniuk N. (Drobyk N.) Оbtaining of isolated Gentiana lutea L. root culture in vitro / N. Strashniuk (N. Drobyk), L. Hrytsak // Scientific works of the Lithuanian Institute of Horticulture and Lithuanian University of Agriculture. Horticulture and vegetable growing. - 2000. - Vol. 19, № 3. - P. 441-448. Дисертантом взято участь у плануванні досліджень, у виконанні експерименту щодо отримання in vitro культури ізольованих коренів тирличу жовтого, зроблено статистичну обробку отриманих результатів та написано основну частину статті.
6. Види роду Gentiana L. у флорі України: хорологія, біологічна активність, використання / Н.М. Страшнюк (Н.М. Дробик), Л.Р. Грицак, В.Я. Бияк, В.В. Грубінко // «Наукові записки» Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: біологія. - 2000. - №4(11).- С. 53-58. Дисертантом заплановано виконання наукових робіт, взято участь у критичному аналізі літературних джерел, що стосуються хорології, біологічної активності та використання тирличів, написано основну частину статті.
7. Страшнюк Н.М. (Дробик Н.М.) Використання культур клітин і тканин лікарських рослин для отримання біологічно активних речовин / Н.М. Страшнюк (Н.М. Дробик), Л.Р. Грицак // «Наукові записки» Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: біологія. - 2001. - №2(13). - С. 77-88. Дисертантом взято участь у пошуку, опрацюванні та критичному аналізі літературних джерел, що стосуються особливостей використання культури клітин і тканин лікарських рослин для отримання біологічно активних речовин, взято участь у написанні тексту статті.
8. Застосування біотехнологічних методів для збереження та відтворення популяцій рідкісних лікарських і декоративних видів родів Gentiana L. та Primula L. в Українських Карпатах / Н.М. Страшнюк (Н.М. Дробик), Л.Р. Грицак, О.М. Леськова, В.В. Грубінко // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Біологія. - 2001. - №10. - С. 80-82. Дисертантом проведено частину експериментальних досліджень щодо мікроклонування тирличів, статистичну обробку отриманих результатів та взято участь у написанні статті.
9. Особливості введення в культуру in vitro тирличу ваточниковидного Gentiana asclepiadea L. / Н.М. Страшнюк (Н.М. Дробик), Л.Р. Грицак, В.Я. Бияк, В.В. Грубінко // «Наукові записки» Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: біологія. - 2002. - №1(16). - С. 91-96. Дисертантом заплановано та здійснено керівництво виконанням експериментальних робіт, обговорено отримані результати та написано основну частину тексту статті.
10. Страшнюк Н.М. (Дробик Н.М.) Використання біотехнологічних методів для збереження Gentiana acaulis L. в Українських Карпатах / Н.М. Страшнюк (Н.М. Дробик), Л.Р. Грицак, О.М. Леськова // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 145: Біологія. - 2002. - C. 154-159. Дисертант брала участь у плануванні експерименту, аналізі та обговоренні отриманих результатів, написанні статті.
11. Особливості введення в культуру in vitro лікарського виду Gentiana punctata L. / Н.М. Страшнюк (Н.М. Дробик), Л.Р. Грицак, О.М. Леськова, В.В. Грубінко // «Наукові записки» Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: біологія. - 2002. - №3(18). - С. 209-213. Більшу частина експериментів заплановано дисертантом і проведено за її безпосередньої участі, нею власноруч написано основну частину статті.
12. Дослідження геномів деяких видів роду Gentiana в природі та в культурі клітин in vitro / В.М. Мельник, К.В. Спірідонова, І.О. Андрєєв, Н.М. Страшнюк (Н.М. Дробик), В.А. Кунах // Цитология и генетика. - 2002. - Т. 38, №6. - С. 28-34. Дисертантом взято участь у плануванні досліджень, у підготовці рослинного матеріалу, в обговоренні отриманих результатів та написанні статті.
13. Rearrangements of the 18s-25s ribosomal RNA nuclear gene in culture in vitro of some Gentiana L. species / V.M. Mel'nyk, K.V. Spiridonova, I.O. Andreev, N.M. Strashniuk (N.M. Drobyk), V.A. Kunakh // Бюл. Никит. ботан. сада. - 2002. - Вып. 86. - С. 63-66. Дисертант брала участь у плануванні наукових робіт, в обговоренні отриманих результатів та написанні статті.
14. Варіабельність ядерної 18S-25S рДНК Gentiana lutea L. в природі та в культурі тканин in vitro / В.М. Мельник, К.В. Спірідонова, І.О. Андрєєв, Н.М. Страшнюк (Н.М. Дробик), В.А. Кунах // Цитология и генетика. - 2004. - Т. 38, №3. - C. 16-21. Дисертантом взято участь у плануванні досліджень, у підготовці рослинного матеріалу, в обговоренні отриманих результатів та написанні статті.
15. Введення в культуру in vitro деяких видів роду Gentiana L. / Н.М. Страшнюк (Н.М. Дробик), Л.Р. Грицак, О.М. Леськова, В.М. Мельник // Физиология и биохимия культ. растений. - 2004. - Т. 36, №4. - C. 327-334. Дисертантові належить ідея роботи та її планування, проведення частини експериментів, під її керівництвом проведено обговорення отриманих результатів, власноруч написана основна частина статті.
16. Спектрофотометричне визначення суми флавоноїдів у рослинах деяких видів роду Gentiana L. / О.М. Леськова, В.М. Мельник, Г.Я. Загричук, Н.М. Страшнюк (Н.М. Дробик) // «Наукові записки» Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: біологія. - 2004. - №3-4(24). - С. 54-57. Дисертанту належить ідея роботи, здійснено керівництво виконанням експерименту щодо визначення суми флавоноїдів у рослинному матеріалі тирличів та обговорення отриманих результатів, написано основну частиу статті.
17. Види роду Gentiana L. флори України у природі та культурі in vitro / Н.М. Страшнюк (Н.М. Дробик), Л.Р. Грицак, О.М. Леськова, В.М. Мельник // Український ботанічний журнал. - 2005. - Т. 62, №3. - С.337-348. Дисертантом взято участь в експедиційних дослідженнях щодо вивчення хорології досліджених видів тирличів, проаналізовано літературні та власні дані, що стосуються їх введення в культуру in vitro, власноруч написано основну частину статті.
18. Отримання та біохімічний аналіз культури тканин тирличу безстеблового (Gentiana acaulis L.) / Н.М. Страшнюк (Н.М. Дробик), О.М. Леськова, В.М. Мельник, В.А. Кунах // Вісн. Укр. тов-ва генетиків і селекціонерів. - 2006. - Т. 4, №1. - C. 89-95. Дисертанту належить ідея виконання експериментальних досліджень, нею проведено планування і здійснено керівництво виконанням експерименту та обговоренням отриманих результатів, написано основну частину статті.
19. Біологічно активні речовини видів роду Gentiana L. 1. Біосинтез та фізіологічна дія / Н.М. Страшнюк (Н.М. Дробик), О.М. Леськова, Г.Я. Загричук, В.М. Мельник, В.А. Кунах // Фітотерапія. Часопис. - 2006. - №1. - C. 31-41. Дисертантові належить ідея написання статті, нею взято участь у пошуку, опрацюванні та аналізі літературних джерел, що стосуються вивчення біосинтезу та фізіологічної дії БАР тирличів, написано основну частину статті.
20. Біологічно активні речовини видів роду Gentiana L. 2.Вміст ксантонів у рослинах Українських Карпат / О.М. Леськова, Н.М. Страшнюк (Н.М. Дробик), Г.Я. Загричук, В.М. Мельник // Фітотерапія. Часопис. - 2006. - №3. - C. 53-55. Дисертантом заплановано виконання наукових робіт, проведено більшу частину експериментальних досліджень щодо визначення вмісту ксантонів у рослинах тирличів, взято участь в обговоренні та аналізі отриманих результатів,написано основну частину статті.
21. Страшнюк Н.М. (Дробик Н.М.) Введення в культуру in vitro видів тирличу хрещатого (Gentiana cruciata L.) та тирличу звичайного (Gentiana pneumonanthe L.) / Н.М. Страшнюк (Н.М. Дробик), М.О. Твардовська, В.М. Мельник // «Наукові записки» Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: біологія. - 2006. - №2(29). - С. 100-107. Дисертантові належить ідея роботи, планування і проведення частини експериментів щодо культивування in vitro тирличу хрещатого і тирличу звичайного, проведено обговорення результатів, власноруч написана основна частина статті.
22. Мінливість числа хромосом та рівень хромосомних аберацій у культурі тканин тирличу безстеблового (Gentiana acaulis L.) / М.О. Твардовська, Н.М. Страшнюк (Н.М. Дробик), В.М. Мельник, В.І. Адонін, В.А. Кунах // Вісн. Укр. тов-ва генетиків і селекціонерів. - 2006. - Т. 4, №2. - C. 204-209. Дисертантом взято участь у плануванні і проведенні цитогенетичного аналізу культури тканин, в обговоренні та аналізі отриманих результатів, написанні статті.
23. Зміни 18S-25S рДНК у культурі тканин деяких видів Тирличів Gentiana L. / В.М. Мельник, І.О. Андрєєв, К.В. Спірідонова, Н.М. Страшнюк (Н.М. Дробик), В.А. Кунах // Цитология и генетика. - 2007. - Т. 41, №2. - C. 19-23. Дисертантом взято участь у плануванні досліджень, у підготовці рослинного матеріалу, в обговоренні отриманих результатів та написанні статті.
24. Аналіз генетичної мінливості культури тканин деяких видів роду Gentiana L. / М.О. Твардовська, Н.М. Страшнюк (Н.М. Дробик), В.М. Мельник, В.А. Кунах // Вісн. Укр. тов-ва генетиків і селекціонерів. - 2007. - Т. 5, №1-2. - C. 104-111. Дисертантом взято участь у плануванні наукових робіт, в проведенні цитогенетичного аналізу культури тканин тирличів, в обговоренні результатів та написанні тексту статті.
25. Введення в культуру in vitro рідкісного виду Українських Карпат Gentiana verna L. / Н.М. Страшнюк (Н.М. Дробик), Н.Б. Кравець, І.І. Конвалюк, М.О. Твардовська, В.М. Мельник, А.В. Голубенко // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. - 2008. - Вип. 22. - C. 49-53. Дисертанту належить ідея виконання експериментальних досліджень, нею проведено планування та здійснено керівництво виконанням експерименту, взято участь в обговоренні отриманих результатів, написано основну частину статті.
26. Біологічно активні речовини видів роду Gentiana L. Вміст флавоноїдів у культурі тканин / Н.М. Страшнюк (Н.М. Дробик), О.М. Леськова, В.М. Мельник, М.О. Твардовська, І.І. Конвалюк, В.А. Кунах // Фітотерапія. Часопис. - 2008. - №3. - C. 82-86. Дисертантом заплановано виконання наукових робіт, проведено більшу частину експериментальних досліджень щодо дослідження вмісту флавоноїдів у культурі тканин тирличів, взято участь в обговоренні отриманих результатів та написано основну частину статті.
27. Хромосомна мінливість в культурі тканин рідкісних видів роду тирлич (Gentiana L.) / М.О. Твардовська, Н.М. Страшнюк (Н.М. Дробик), В.М. Мельник, В.І. Адонін, В.А. Кунах // Цитология и генетика. - 2008. - Т. 42, №4. - C. 12-17. Дисертантом взято участь у плануванні експериментальної частини, у проведенні цитогенетичного аналізу культури тканин рідкісних видів роду Gentiana, в обговоренні та аналізі отриманих результатів, у написанні статті.
28. Страшнюк Н.М. (Дробик Н.М.) Каріологія європейських видів роду Gentiana L. / Н.М. Страшнюк (Н.М. Дробик), М.О. Твардовська, В.М. Мельник // Український ботанічний журнал. - 2008. - Т. 65, №6. - C. 836-848. Дисертантові належить ідея дослідження та написання статті, проведено огляд літературних даних, порівняльний аналіз власних результатів та результатів досліджень інших авторів, написано основну частину статті.
29. Пат. 21499 Україна МПК(2006) С12N 5/00 А01H 4/00 C12N 5/04 Спосіб мікроклонального розмноження видів тирличу жовтого (Gentiana lutea L.) та тирличу безстеблового (Gentiana acaulis L.) / Страшнюк Н.М. (Дробик Н.М.), Мельник В.М., Грицак Л.Р., Леськова О.М., Кунах В.А.; заявники і патентовласники Інститут молекулярної біології та генетики НАН України, Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка. - № u 2006 10671; заявл. 09.10.2006; опубл. 15.03.2007, Бюл. №3. Дисертантові належить ідея розробки способу мікроклонального розмноження, нею безпосередньо взято участь у проведенні експериментальних досліджень, в обговоренні отриманих результатів, написано основну частину тексту патенту.
30. Пат. 23470 Україна МПК(2006) С12N 5/04 A01H 4/00 Cпосіб вирощування калюсної тканини тирличу крапчастого (Gentiana punctata L.) / Страшнюк Н.М. (Дробик Н.М.), Леськова О.М., Мельник В.М., Твардовська М.О.; заявники і патентовласники Інститут молекулярної біології та генетики НАН України, Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка. - № u 2007 00178; заявл. 09.01.2007; опубл. 25.05.2007, Бюл. №7. Дисертантом взято участь у розробці способу вирощування калюсної тканини тирличу крапчастого, у виконанні експериментів та обговоренні отриманих результатів, написано основну частину тексту патенту.
31. Пат. 36436 Україна МПК(2006) А01H 4/00 С12N 5/00 C12N 5/04 Спосіб отримання культури ізольованих коренів тирличів (Gentiana L.) / Страшнюк Н.М. (Дробик Н.М.), Грицак Л.Р., Мельник В.М., Твардовська М.О., Конвалюк І.І., Кунах В.А.; заявники і патентовласники Інститут молекулярної біології та генетики НАН України, Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка. - № u 2008 06630; заявл. 15.05.2008; опубл. 27.10.2008, Бюл. №20. Дисертантові належить ідея розробки способу отримання культури ізольованих коренів тирличів, нею безпосередньо взято участь у проведенні експериментальних досліджень, в обговоренні отриманих результатів та написанні тексту патенту.
32. In vitro conservation of Gentiana lutea L. / N.M. Strashniuk (N.M. Drobyk), L.R. Grutsak, T.B. Kalynyak // XVI International Botanical Congress, 1-7 August, 1999: abstracts. - St. Louis, 1999. - P. 717. Дисертантові належить ідея роботи щодо введення in vitro G. lutea з метою його збереження, сплановано експеримент та взято участь у його виконанні, проаналізовано отримані рензультати та написано тези.
33. Obtaining in vitro of Gentiana lutea L. isolated root culture / N.M. Strashniuk (N.M. Drobyk), L.R. Grutsak // 12th Congress of the Federation of European Societies of Plant Physiology, August, 2000: abstracts. - In: Plant Physiology and Biochemistry. - Budapest, 2000. - Vol. 38. (Suppl.). - S01-54. Дисертантом сплановано експеримент щодо отримання культури ізольованих коренів та взято участь у його виконанні, проаналізовано отримані результати і написано текс тез.
34. Rearrangements of the ribosomal genes in cultured in vitro cells some Gentiana species members / V.M. Mel'nyk, K.V. Spiridonova, I.O. Andreev, N.M. Strashniuk (N.M. Drobyk), V.A. Kunakh // European society for new methods in agricultural research: XXXII Annual Meeting and International Union of Radioecology (IUR) Working Group Soil-to-Plant Transfer Annual Meeting, 10-14 September 2002: abstracts. - Warsaw, 2002. - P. 128. Дисертантом взято участь у плануванні досліджень, у підготовці рослинного матеріалу та обговоренні отриманих результатів.
35. Studies of Gentiana acaulis L. nuclear 18S-25S ribosomal RNA genes upon culturing in vitro / V.M. Mel'nyk, I.O. Andreev, K.V. Spiridonova, N.M. Strashniuk (N.M. Drobyk), V.A. Kunakh // XXXIII Annual Meeting of European Society for New Methods in Agricultural Research, 27-31 August, 2003: abstracts. - Viterbo, 2003. - P. 58. Дисертант брала участь у плануванні наукових робіт, в обговоренні отриманих результатів.
36. Micropropogation of Gentiana L. genus species to preserve their populations in Ukrainian Carpathians / E.N. Les'kova, N.M. Strashniuk (N.M. Drobyk), L.R. Hrytsak // «The Biology of Plant Cells In Vitro and Biotechnology»: VIII International Conference, 9-13 September 2003: abstracts. - Saratov, 2003. - P. 182-183. Дисертантом заплановано виконання наукових робіт, проведено більшу частину експериментальних досліджень, взято участь в обговоренні та аналізі отриманих результатів, у написанні тез.
37. Nonrandom nature of the 18-25S rDNA rearrangements in cultured in vitro Gentiana lutea L. cells / V.M. Mel'nyk, I.O. Andreev, K.V. Spiridonova, N.M. Strashniuk (N.M. Drobyk) // «The Biology of Plant Cells In Vitro and Biotechnology»: VIII International Conference, 9-13 September 2003: abstracts. - Saratov, 2003. - P. 200-201. Дисертантом взято участь у плануванні досліджень, у підготовці рослинного матеріалу та обговоренні отриманих результатів.
38. Особенности изменчивости генома в интактных растениях и культурах тканей видов рода Gentiana L. на примере рибосомной ДНК / В.Н. Мельник, Е.В. Спиридонова, И.О. Андреев, Н.М. Страшнюк (Н.М. Дробык), В.А. Кунах // «Современные проблемы генетики»: Международная научная конференция, 17-18 ноября 2005 г.: научные труды. - Молекулярная и прикладная генетика. - Минск, 2005. - Т. 1. - С. 98. Дисертантом взято участь у плануванні досліджень, у підготовці рослинного матеріалу та обговоренні отриманих результатів.
39. Biotechnologies of in vitro culture and preservation perspectives of Gentiana L. species / V.M. Mel'nyk, N.M. Strashniuk (N.M. Drobyk), Twardovska, I.I. Konvalyuk, V.A. Kunakh // «Bridges in Life Sciences Annual Scientific Review»: Meeting of the Regional Cooperation for Health, Science and Technology (RECOOP HST) Consortium, 5 October 2007.: abstracts. - Pecs, 2007. - Vol. 1, №1. - P. 26. Дисертантом заплановано та здійснено керівництво виконанням експериментальних робіт, обговорено отримані результати та взято участь у написанні тез.
40. Физиолого-биохимические исследования культуры тканей горечавки желтой (Gentiana lutea L.) / Н.М. Страшнюк, Е.Н. Леськова, В.Н. Мельник, М.О. Твардовская, И.И. Конвалюк, В.А. Кунах // «Биология клеток растений in vitro и биотехнология»: ІХ Международная конференция, 8-12 сентября 2008 г.: тезисы докл. - Звенигород, 2008. - С. 366-367. Дисертантом заплановано виконання наукових робіт, проведено більшу частину експериментальних досліджень, взято участь в обговоренні та аналізі отриманих результатів, написано тези.
41. Хромосомні числа видів роду Gentiana L. (Gentiana) флори України / М.О. Твардовська, Н.М. Страшнюк (Н.М. Дробык), І.І. Конвалюк, В.М. Мельник, В.А. Кунах // «Значення та перспективи стаціонарних досліджень для збереження біорізноманіття»: міжнародна наукова конференція, присвячена 50-річчю функціонування високогірного біологічного стаціонару “Пожижевська”, 23-27 вересня 2008 р.: матеріали доп. - Львів-Пожижевська, 2008 р. - С. 396-397. Дисертантом взято участь у плануванні і проведенні цитогенетичного аналізу інтактних рослин тирличів, в обговоренні та аналізі отриманих результатів, написанні тез.
42. Мінливість геному тирличів у природі і в культурі in vitro / М.О. Твардовська, І.І. Конвалюк, В.М. Мельник, Н.М. Страшнюк (Н.М. Дробик), І.О. Андрєєв, К.В. Спірідонова, О.М. Бублик, В.А. Кунах // «Геном рослин»: V Міжнародна наукова конференція, 13-16 жовтня 2008 р.: збірник наукових статей. - Одеса, 2008. - С. 222-225. Дисертантом взято участь у плануванні експерименту, у його проведенні, в аналізі та обговоренні отриманих результатів та написанні тез.
43. Interspecies polymorphism of Gentiana L genus members: the results of RAPD-analysis / M.O. Twardovska, I.I. Konvaliuk, N.M. Strashniuk (N.M. Drobyk), V.M. Mel'nyk // Conference of young scientists, dedicated to the 35th anniversary of Institute of Molecular Biology and Genetics of NAS of Ukraine.: abstracts. - In: Biopolymers and cell. - Kyiv, 2008. - Vol. 24, №5. (Suppl.). - P. 349-367. Дисертантом взято участь у плануванні і проведенні наукових робіт, в аналізі та обговоренні результатів і написанні тез.
АНОТАЦІЯ
Дробик Н.М. Фізіолого-біохімічні та генетичні основи біотехнології видів роду Gentiana L.: - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 03.00.20 - біотехнологія. - Інститут молекулярної біології та генетики НАН України, Київ, 2009.
Розроблено та науково обґрунтовано технологію культивування in vitro видів роду Gentiana L. флори України на основі комплексних фізіолого-біохімічних та генетичних досліджень.
Відпрацьовано умови мікроклонального розмноження видів роду Gentiana та отримано життєздатні адвентивні пагони з стеблових живців рослин цих видів. Підібрано умови індукції та проліферації калюсу; отримано тривало культивовані калюси тирличів, здатні до синтезу флавоноїдів і ксантонів. Розроблено спосіб тривалого культивування калюсних тканин тирличів у рідкому живильному середовищі на поролонових підкладках, а також метод одержання і вирощування культури ізольованих коренів тирличів. З використанням цитогенетичного методу, блот-гібридизації і RAPD-методу проведено дослідження калюсних культур та інтактних рослин тирличів і встановлено відносну стабільність їхнього геному в умовах in vitro. Встановлено низький рівень цитогенетичної та молекулярно-генетичної мінливості культури тканин цих рослин у підібраних умовах вирощування. При цьому калюсні культури зберігали здатність синтезувати вторинні метаболіти, вміст яких був близьким або перевищував такий у коренях інтактних рослинах
...Подобные документы
Основні джерела антропогенного забруднення довкілля. Вплив важких металів на фізіолого-біохімічні процеси рослин, зміни в них за впливу полютантів. Структура та властивості, функції глутатіон-залежних ферментів в насінні представників роду Acer L.
дипломная работа [950,6 K], добавлен 11.03.2015Використання методів біотехнології для підвищення продуктивності сільськогосподарських культур. Розширення і покращення ефективності біологічної фіксації атмосферного азоту. Застосування мікроклонального розмноження. Створення трансгенних рослин.
курсовая работа [49,7 K], добавлен 23.07.2011Дослідження фізичних, хімічних і біологічних чинників, що впливають на мутагенез. Огляд перших уявлень про стрибкоподібні зміни спадкових властивостей. Аналіз проблем мутаційної мінливості рослин. Характеристика хвороб, викликаних соматичними мутаціями.
реферат [3,2 M], добавлен 17.10.2012Дослідження класифікації і розвитку павуків у ході еволюції. Аналіз особливостей зовнішньої та внутрішньої будови, органів чуттів. Характеристика механізму харчування і розмноження. Способи життя і значення павуків, застосування павутини в промисловості.
курсовая работа [6,8 M], добавлен 16.01.2013Розташування грибів роду та ознаки, покладені в основу систематики. Морфологічні особливості вегетативних та репродуктивних стадій. Біологічні особливості основних видів роду. Джерела інфекції та шляхи їх розповсюдження. Механізми мінливості патогенів.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 16.03.2014Дослідження морфологічних та екологічних особливостей, фармакологічного застосування пеларгонії. Вивчення способів розмноження, вирощування та догляду за рослиною. Характеристика хвороб та шкідників квітки, методів лікування, використання в озелененні.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 29.11.2011Способи вегетативного розмноження рослин. Розмноження поділом куща, нащадками, горизонтальними, вертикальними та повітряними відводками, окуліруванням, живцями та щепленням. Метод культури клітин. Регенерація органів у рослин шляхом репродукції.
курсовая работа [1,8 M], добавлен 09.09.2014Ідентифікація лимонної кислоти в якості продукту метаболізму цвільових грибів. Реалізація синтезу лимонної кислоти у мікроорганізмів. Варіанти синтезу в виробництві кислоти (незмінний, незмінний із доливами, метод плівок). Характеристика умов ферментації.
контрольная работа [23,3 K], добавлен 12.03.2016Характеристика біотехнології отримання ембріонів in vitro, напрямки та перспективи її вдосконалення. Умови середовища культивування ооцит-кумулюсних комплексів. Впровадження біоритмічно осцилюючих параметрів культивування біологічних мікрооб’єктів.
статья [150,5 K], добавлен 21.09.2017Класифікація і розвиток павуків у ході еволюції. Дослідження особливостей зовнішньої та внутрішньої будови, функцій і механізму роботи павутинних залоз, органів чуття. Опис механізму харчування і розмноження павуків. Застосування павутини в промисловості.
курсовая работа [369,9 K], добавлен 06.12.2010Види пошкодження рослин при низьких температурах. Фізіолого-біохімічні особливості морозостійкості рослин. Процес загартування, його фази. Загальна характеристика родини Пасльонових, дія низьких температур на рослини. Метод дослідження морозостійкості.
курсовая работа [72,0 K], добавлен 05.04.2014Вирощування орхідей, їх біологічна та геологічна характеристика. Меристемний спосіб розмноження. Зародження орхідології як науки. Епіфітний спосіб життя. Стебла "лазячих" орхідей. Запліднення та будова насіння. Догляд за орхідеями взимку та влітку.
дипломная работа [3,9 M], добавлен 24.08.2014Ознайомлення з результатами фітохімічного дослідження одного з перспективних видів рослин Українських Карпат - волошки карпатської. Розгляд залежності вмісту досліджуваних біологічно активних речовин від виду сировини. Аналіз вмісту фенольних сполук.
статья [23,3 K], добавлен 11.09.2017Культура тканин і клітин рослин як об'єкт біотехнології. Клональне мікророзмноження. Методи оздоровлення посадкового матеріалу від вірусної інфекції: метод апікальних меристем, термо- і хіміотерапія. Отримання оздоровленого посадкового матеріалу картоплі.
контрольная работа [500,0 K], добавлен 25.10.2013Вивчення царства грибів, різних за способом життя, будовою і зовнішньому вигляду. Дослідження подібності грибів до рослин і тварин. Аналіз будови та способів розмноження. Характеристика особливостей паразитичних, сапротрофних та сімбіотичних організмів.
презентация [1,3 M], добавлен 23.04.2013Значення риб у водних біоценозах. Аналіз основного видового складу риб р. Случ. Характеристика природно-кліматичних умов району дослідження. Характеристика риб рядів окунеподібні, коропоподібні, щукоподібні. Особливості біології риб та їх поширення.
курсовая работа [2,0 M], добавлен 08.02.2015Вивчення морфолого-культуральних та фізіолого-біохімічних ознак бактерії Proteus mirabilis; розгляд сфери поширення. Дослідження патогенності та практичного значення; спричинення захворювання сечостатевих органів: простатиту, циститу, пієлонефриту.
курсовая работа [2,6 M], добавлен 26.04.2014Історія дослідження покривів земноводних. Порівняльно-анатомічне дослідження щільності інфраепідермальних капілярів у шкірі земноводних різних екологічних груп в залежності від місця їх проживання. Еколого-морфологічний аналіз досліджуваних видів.
научная работа [2,8 M], добавлен 12.03.2012Селекція як наука. Особливості виведення сортів, пород, штамів. Опис мінливості тварин і рослин за елементами продуктивності. Генетика кількісних ознак в селекції. Типи схрещувань і добору. Явище гетерозису. Характерні риси закону гомологічних рядів.
презентация [426,3 K], добавлен 04.10.2013Дослідження родини хижих ссавців підряду собакоподібних, особливостей внутрішньої будови організму, хутра та шкіри. Вивчення розповсюдження видів на земній кулі, способу життя, розмноження, полювання та харчування, значення в екосистемах та для людини.
презентация [1,1 M], добавлен 10.05.2011
